У 1962 році Джозеф Ліклайдер (1915-1990), керівник Агентства У 1962 році Джозеф Ліклайдер (1915-1990), керівник Агентства передових оборонних дослідницьких проектів США (англ. передових оборонних дослідницьких проектів США (англ. Defense Advanced Research Projects Agency) висловив ідею Defense Advanced Research Projects Agency) висловив ідею Всесвітньої комп'ютерної мережі. У 1969 році Міністерство Всесвітньої комп'ютерної мережі. У 1969 році Міністерство оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на оборони США започаткувало розробку проекту, котрий мав на меті створення надійної системи передачі інформації на меті створення надійної системи передачі інформації на випадок війни. Агентство (англ. DARPA) запропонувало випадок війни. Агентство (англ. DARPA) запропонувало розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була розробити для цього комп'ютерну мережу. Розробка була доручена Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, доручена Каліфорнійському університету Лос-Анджелеса, Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта Стенфордському дослідному центрові, Університету штату Юта та Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Ця мережа та Університету штату Каліфорнія в Санта-Барбарі. Ця мережа була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency була названа ARPANET (англ. Advanced Research Projects Agency Network — Мережа Агентства передових досліджень). В рамках Network — Мережа Агентства передових досліджень). В рамках проекту мережа об'єднала названі заклади. Всі роботи проекту мережа об'єднала названі заклади. Всі роботи фінансувались за рахунок Міністерства оборони. ARPANET фінансувались за рахунок Міністерства оборони. ARPANET почала активно рости й розвиватись; її дедалі ширше почали почала активно рости й розвиватись; її дедалі ширше почали використовувати вчені із різних галузей науки.використовувати вчені із різних галузей науки.

Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року Перший сервер ARPANET було встановлено 1 вересня 1969 року у Каліфорнійському університеті в Лос-Анжелесі. Комп'ютер у Каліфорнійському університеті в Лос-Анжелесі. Комп'ютер «Honeywell 516» мав 12 кілобайт оперативної пам'яті.«Honeywell 516» мав 12 кілобайт оперативної пам'яті.

До 1971 року була розроблена перша програма для відправки До 1971 року була розроблена перша програма для відправки електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже електронної пошти мережею, котра відразу стала дуже популярною.популярною.

У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для У 1970-х роках мережа загалом використовувалась для пересилки електронної пошти, тоді ж появились перші списки пересилки електронної пошти, тоді ж появились перші списки поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті поштових розсилок, групи новин та дошки оголошень. Але в ті часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими часи мережа ще не могла легко взаємодіяти з іншими мережами, котрі були побудовані на інших технічних мережами, котрі були побудовані на інших технічних стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись стандартах. До кінця 1970-х років почали активно розвиватись протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982—протоколи передачі даних, що були стандартизовані у 1982—1983 роках.1983 роках.

Меморіальна дошка на честь народження Інтернету. Стенфордський університет.

HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертексту) — стандартна мова розмітки документів у гіпертексту) — стандартна мова розмітки документів у Всесвітній павутині. Більшість веб-сторінок створюються за Всесвітній павутині. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.звичному для людини вигляді.

HTML є похідною мовою від SGML, успадкувавши від неї HTML є похідною мовою від SGML, успадкувавши від неї визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки тексту.тексту.

HTML разом із CSS та cкриптингом — це три основні технології HTML разом із CSS та cкриптингом — це три основні технології побудови веб-сторінок.побудови веб-сторінок.

HTML впроваджує засоби для:HTML впроваджує засоби для: створення структурованого документу шляхом позначення створення структурованого документу шляхом позначення

структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;таблиці, цитати та інше;

отримання інформації із Всесвітньої мережі через отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;гіперпосилання;

створення інтерактивних форм;створення інтерактивних форм; включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до

тексту.тексту.

Розширення файлу: .html, .htmMIME тип: text/htmlType code: TEXTUniform Type Identifier: public.htmlРозробник: World Wide Web ConsortiumТип формату: Мова розмітки данихРозширений з: SGMLРозширений до: XHTMLСтандарт(и): W3C HTML 4.01

► У 1980 році фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був У 1980 році фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему співробітником CERN, запропонував і прототипував систему ENQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами ENQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.для дослідників CERN.

► У 1989 році Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet У 1989 році Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів.гіпертекстову систему документів.

► Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проекту, проте цей проект не був офіційно фінансування проекту, проте цей проект не був офіційно прийнятий CERN.прийнятий CERN.

► Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ «HTML теги» (HTML Tags). В ньому були описані 20 документ «HTML теги» (HTML Tags). В ньому були описані 20 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За винятком тегу гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований винятком тегу гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Тринадцять із внутрішньому SGML-формату документації CERN. Тринадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4тих елементів ще й досі існують у HTML4

► Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: «Hypertext Markup Language (HTML)» Internet-проект, авторами якої «Hypertext Markup Language (HTML)» Internet-проект, авторами якої були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила визначення типу документу, яке чітко зазначало граматику HTML. визначення типу документу, яке чітко зазначало граматику HTML.

► Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву «HTML 4.01 Recommendation». Усі спірні питання та року, має назву «HTML 4.01 Recommendation». Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.

Тім Бернерс-ЛіТім Бернерс-Лі

Народився 8 червня 1955 (55 років) Лондон, Велика Британія

Діяльність винахідник Всесвітньої павутини

Тім Бернерс-Лі представив HTML в дослідницькому центрі CERN в Женеві в 1989 році.

HTML (без номера версії, 3 листопада 1992): Найперша версія, орієнтована лише на текст.

HTML (без номера версії, 30 квітня 1993): До тексту додаються атрибути, які визначають курсивне або жирне написання літер, та зображення.

HTML+ (листопад 1993) Заплановані доповнення, які потрапили до наступних версій, але ніколи не були відокремлені як HTML+.

HTML 2.0 (листопад 1995): Визначена стандартом RFC 1866 версія з підтримкою форм. Статус цього стандарту вже «Історичний», також визнані застарілими попередні версії.

HTML 3.0: Версія, яка не зазнала поширення, оскільки разом із випуском браузера Netscape Navigator версії 3, цей стандарт вже був застарілим.

HTML 3.2 (14 січня 1997): В цій версії були додані численні можливості, такі як таблиці, обтікання текстом зображень, інтеграція аплетів.

HTML 4.0 (18 грудня 1997): В цій версії були додані таблиці стилів, скрипти та фрейми. Також, відбулось розділення на Strict (суворе дотримання стандартів), Frameset (з підтримкою фреймів), Transitional (перехідний). 24 квітня 1998 було випущено виправлену версію цього стандарту.

HTML 4.01 (24 грудня 1999): Заміна версії HTML 4.0, містить численні дрібні виправлення.

HTML 5 (Working Draft, 5. April 2008): HTML 5 має новий словник побудований на основі HTML 4.01 та XHTML 1.0. Також перероблена і розширена пов'язана з HTML специфікація DOM

XHTML 1.0 (26 січня 2000): Висловлення стандарту HTML 4.01 засобами XML. 1 серпня 2002 було випущено оновлену редакцію стандарту.

XHTML 1.1 (31 травня 2001): Після того, як XHTML буде розділено на модулі, стандарт XHTML 1.1 визначатиме сувору версію, в якій не буде запроваджених HTML 4 можливостей Frameset та Transitional.

XHTML 2.0 (в розробці): Ця версія вже не базується на HTML 4.01 і додає деякі нові теги. Буде завершено розділення між представленням та вмістом.

Всесвітня павутина

• Всесві́ Cтня павутиCна (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: всемережжя, веб або тенеCта) — найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених на всій земній кулі. Вважається найпопулярнішою і найцікавішою службою мережі Інтернет, яка дозволяє отримувати доступ до інформації незалежно від місця її розташування.

Веб - сайтВеб - сайт Веб-сайт (англ. website, місце, майданчик в Веб-сайт (англ. website, місце, майданчик в

інтернеті), також сайт (англ. site, місце, інтернеті), також сайт (англ. site, місце, майданчик) — сукупність веб-сторінок, доступних у майданчик) — сукупність веб-сторінок, доступних у Міжмережжі (Інтернеті), які об'єднані як за Міжмережжі (Інтернеті), які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах.серверах.

Сайтом також називають вузол мережі Інтернет, Сайтом також називають вузол мережі Інтернет, комп'ютер, за яким закріплена унікальна ІР-комп'ютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса, і взагалі будь-який об'єкт в Інтернеті, за адреса, і взагалі будь-який об'єкт в Інтернеті, за яким закріплена адреса, що ідентифікує його в яким закріплена адреса, що ідентифікує його в мережі (FTP-site, WWW-site тощо).мережі (FTP-site, WWW-site тощо).

Набір зв'язаних між собою інформаційних Набір зв'язаних між собою інформаційних онлайнових ресурсів, призначених для перегляду онлайнових ресурсів, призначених для перегляду через комп'ютерну мережу за допомогою через комп'ютерну мережу за допомогою спеціальних програм — браузерів. Веб-вузол може спеціальних програм — браузерів. Веб-вузол може бути набором документів в електронному вигляді, бути набором документів в електронному вигляді, онлайновою службою.онлайновою службою.

Дизайни веб - сайтівДизайни веб - сайтів

Веб - сторінкаВеб - сторінка Веб-сторінка (англ. Web-page) — інформаційний ресурс Веб-сторінка (англ. Web-page) — інформаційний ресурс

доступний в мережі World Wide Web (Всесвітня павутина), який доступний в мережі World Wide Web (Всесвітня павутина), який можна переглянути у веб-браузері. Зазвичай, ця інформація можна переглянути у веб-браузері. Зазвичай, ця інформація записана в форматі HTML або XHTML, і може містити гіпертекст записана в форматі HTML або XHTML, і може містити гіпертекст з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки.з навігаційними гіперпосиланнями на інші веб-сторінки.

Веб-сторінки можуть зберігатись на локальному комп'ютері або Веб-сторінки можуть зберігатись на локальному комп'ютері або отримуватись із віддаленого веб-сервера. Веб-сервер може отримуватись із віддаленого веб-сервера. Веб-сервер може накладати обмеження на доступ до веб-сторінок, наприклад, накладати обмеження на доступ до веб-сторінок, наприклад, дозволяти перегляд лише з локальної мережі (інтранет), або дозволяти перегляд лише з локальної мережі (інтранет), або відкривати доступ до сторінок в мережі World Wide Web. Запити відкривати доступ до сторінок в мережі World Wide Web. Запити на отримання та передача веб-сторінок з веб-серверів на отримання та передача веб-сторінок з веб-серверів відбувається за протоколом HTTP.відбувається за протоколом HTTP.

Веб-сторінки можуть складатись із статичних текстових файлів, Веб-сторінки можуть складатись із статичних текстових файлів, що зберігаються у файловій системі веб-сервера (статичні веб-що зберігаються у файловій системі веб-сервера (статичні веб-сторінки), або веб-сервер може створювати сторінки за запитом сторінки), або веб-сервер може створювати сторінки за запитом браузера (динамічні веб-сторінки). Застосування сценаріїв на браузера (динамічні веб-сторінки). Застосування сценаріїв на стороні клієнта після завершення завантаження сторінки може стороні клієнта після завершення завантаження сторінки може прискорювати роботу користувача з нею.прискорювати роботу користувача з нею.