Презентація Проекту ГЕФ/ЮНІДО
«Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в
промисловості України»
19 травня 2015 року м. Київ, НТУУ «КПІ»
Підсумки вступного семінару
Підготувала: Чернецька Юлія, ІЕЕ НТУУ «КПІ»
2
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………………….. 3
Презентація Проекту UKR IEE………………………………………………………… 4
Джеймс Нью Система енергоменеджменту ЮНІДО та програма технічної підтримки…………………………………………………………………… 4
Олексій Пащенко Загальна презентація Проекту………………………………. 4
Євгеній Іншеков Серія стандартів ISO 50000 в Україні. Тренінгова програма Проекту………………………………………………………
5
Сергій Поровський Запровадження фінансового механізму Проекту……….. 5
Обговорення основних аспектів Проекту у форматі «круглого столу»……. 6
Дискусія №1. Державна політика та нормативно-правове регулювання – які заходи можуть забезпечити зростання промислової енергоефективності та впровадження стандартів енергетичного менеджменту?............................................................................
8
Дискусія №2. Підтримка повномасштабного зростання промислової енергоефективності – чи можуть пілотні проекти з впровадження систем енергетичного менеджменту стати механізмом підтримки та підвищення промислової енергоефективності за рахунок фінансових механізмів та державного стимулювання?...........................................................................
14
Підсумки вступного семінару……………………………………………………….. 17
Додаток А Учасники семінару …………………………………………………………. 19
Додаток Б Презентаційні матеріали доповідачів ……………………………………. 22
3
Вступ
19 травня 2015 року в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ») у рамках ІІ Міжнародної конференції «Енергетичний менеджмент: стан та перспективи розвитку – PEMS’15» відбувся вступний семінар «Презентація проекту ЮНІДО «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України».
Проведення семінару мало на меті широке інформування громадськості про початок реалізації нового Проекту технічної допомоги Україні з боку міжнародного товариства, а також обговорення основних аспектів Проекту в експертному середовищі. Серед учасників заходу (див. Додаток А) були представники державної влади, міжнародних організацій та фінансових установ, члени професійних громадських об’єднань та спеціалізованої преси, експерти-науковці та практики, що не один рік працюють у сферах сертифікації та енергоефективності.
З вітальним словом виступив директор Інституту енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ «КПІ» Денисюк С.П. Він побажав успішної реалізації
Проекту, запевнив у підтримці з боку університету та запропонував об’єднувати зусилля задля швидкого формування в Україні енергоефективного суспільства.
Привітав учасників представник Верховної Ради Матвійчук О.С., і висловив сподівання, що у зв’язку з виконанням Проекту нарешті почнеться реалізація чіткої та послідовної політики в сфері енергоменеджменту.
Далі взяв слово Віткін Л.М., директор Департаменту технічного регулювання Міністерства економічного розвитку і торгівлі, одного з бенефіціарів Проекту. Він додав, що для виконання завдань Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» безумовно необхідно навчати підприємства застосовувати сучасні енергоефективні технології, і Проект у цьому сенсі дійсно на часі.
Цю тезу підтвердила координатор співпраці з ЮНІДО від українського уряду Мусіна Л.О. Вона зазначила, що Проект уже пройшов чималий шлях з початку перших обговорень у 2011 році. «За цей час багато чого змінилося, - додала фахівець, - сьогодні енерго-незалежність дійсно стала пріоритетом №1 для держави, тож ми всі повинні допомагати у реалізації завдань Проекту, спрямованого на краще регулювання та сучасне управління енерго-використанням».
Виступив зі словами привітання до учасників семінару пан Джеймс Нью, керівник Проекту з боку ЮНІДО, що прибув з візитом до України із Відня. Він запросив присутніх до активного обговорення Проекту з метою виявлення основних проблемних питань та визначення напрямків подальшої діяльності.
4
Презентація Проекту UKR IEE
ДЖЕЙМС НЬЮ , Керівник Проекту зі сторони ЮНІДО Система енергоменеджменту ЮНІДО та програма технічної підтримки
У своїй доповіді Джеймс Нью розповів про діяльність ЮНІДО, зокрема щодо підтримки проектів у сфері енергетики, спрямованих на зниження викидів парникових газів.
Основними цілями програми ЮНІДО з енергоефективності в промисловості є:
посилення нормативно-правової та регуляторної підтримки для кращих і сталих енергоефективних перетворень в промисловості;
прискорення прийняття і поширення кращих практик та технологій енергоефективності в промисловості;
енергозбереження і зниження викидів парникового газу в промисловому секторі;
інтегрування енерго-ефективності в повсякденну діяльність промисловості.
Для досягнення цих цілей ЮНІДО підтримує проекти впровадження систем енергоменеджменту в країнах, що розвиваються та в країнах з перехідною економікою. На сьогодні зазначені проекти реалізовано у 17 країнах світу, ще в 10 країнах проходить підготовка проектів.
Основний акцент доповіді – досвід інших країн світу, результати впровадження пілотних програм у Південній Африці, Молдові. (Презентація доповіді – див. Додаток Б).
ОЛЕКСІЙ ПАЩЕНКО, Національний координатор Проекту, ГУП Загальна презентація Проекту
Доповідь Олексія Пащенка мала на меті представити присутнім загальну інформацію про Проект «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України». Проект сфокусований на впровадженні системного підходу стосовно
споживання енергоресурсів на промислових підприємствах. Тривалість Проекту – 5 років, загальний бюджет $5,5 млн.
В Проекті окреслено три основні компоненти. Це правова та регуляторна підтримка впровадження систем енергетичного менеджменту; тренінгові програми як для фахівців безпосередньо з промислових підприємств, так і для державних установ, задіяних в сертифікації та акредитації; а також розроблення ринкових інструментів
для стимулювання впровадження енергоефекивних технологій, зокрема надання підприємствам доступу до додаткового фінансування. Пріоритетними для Проекту є промислові підприємства, в яких вартість енергоресурсів у собівартості продукції складає 20%.
5
ЄВГЕНІЙ ІНШЕКОВ, Національний координатор з навчання, ГУП
Серія стандартів ISO 50000 в Україні. Тренінгова програма Проекту
Під час доповіді Є.Іншеков зазначив, що ISO 50001 «Стандарт систем енергоменеджменту» в Україні набрав чинності з січня 2015 року, і в рамках Проекту
планується забезпечити його широке розповсюдження в Україні. Крім ISO 50001 в подальшому буде впроваджено інші стандарти цієї серії: ISO 50002, ISO 50003 ISO 50004, ISO 50006 та ISO 50015. Зокрема ISO 50002 дає роз’яснення щодо проведення енергетичного аудиту – встановлення певно «діагнозу» енергоспоживання, а ISO 50006 – допомагає визначити базову лінію енергоспоживання.
Для швидкого впровадження усієї серії стандартів в рамках Проекту заплановані тренінги, в тому числі і для підприємств, що займаються сертифікацією в Україні. Навчання проходить у кілька етапів, і спочатку використовується досвід міжнародних експертів, які передають свої знання
фахівцям на національному рівні, відповідно формується експертне середовище в Україні. Далі вже національні експерти вчать спеціалістів, що займаються енергетичним менеджментом на підприємствах.
СЕРГІЙ ПОРОВСЬКИЙ, Експерт з технічних та фінансових питань,ГУП Запровадження фінансового механізму Проекту
У своїй доповіді С. Поровський зробив акцент на необхідності створення нового ринку послуг, пов’язаного з впровадженням енергоефективних технологій. Для стимулювання підприємств до цієї діяльності Проект має на меті розробити спеціальний фінансовий механізм.
Суть фінансового механізму – надання підприємствам доступу до кредитного капіталу на пільгових умовах для втілення енерго-ефективних заходів з оптимізації систем енергоспоживання та впровадження систем енергетичного менеджменту. Більшість цих заходів не є капіталоємними і пов’язані лише зі зміною поведінки споживачів енергоресурсів.
В рамках Проекту фінансування буде надаватися для реалізації пілотних проектів. Але не підприємствам безпосередньо, а через банківську установу, обрану фінансовим партнером. Таким чином, фінансовий партнер виконає аналіз фінансової звітності підприємств і виступить радником Групи управління проекту UKR IEE щодо оцінювання та відбору підприємств, що зможуть використати особливі умови кредитування. При цьому впровадження стандарту енергоменеджменту стане для підприємства платформою для визначення, які інвестиційні дії є економічно обґрунтованими та доцільними.
6
Обговорення основних аспектів Проекту у форматі «круглого столу»
Запитання, що звучали після презентації Проекту UKR IEE, та відповіді на них членів Групи управління проектом (ГУП).
Л. Мусіна: У Вас є зараз діагностика тих, хоча б 4-х галузей, в яких Ви плануєте оцінити результати від впровадження стандарту з енергетичного менеджменту? Наприклад, металургія, там ситуація змінилася. Все таки, які реальні шанси впровадити цю систему через рік-два? Це перше. І друге – який внесок впровадження цього стандарту в підвищення енергоефективності? Бо зараз ми бачимо, що Держенергоефективності акцентує увагу на бюджетній сфері, а от промисловість залишається поза увагою. Ваше завдання як раз допомогти їм у цьому напрямку.
Є. Іншеков: Дякую за запитання. Підготовка до Проекту була розпочата ще у 2011 році. Тоді був проведений аналіз галузей. У 2012-2013 роках на семінарах в Інституті енергозбереження та енергоменеджменту ці питання неодноразово обговорювалися. Були визначені пріоритетними: металургійна галузь, гірничодобувна, хімічна та будівельних матеріалів. Зараз ситуація дійсно змінилася. Одним із завдань нашого Проекту є проведення аналізу галузей із врахуванням сучасних умов. Ми будемо залучати до цієї роботи фахівців з міністерства, а також профільних галузевих асоціацій, що співпрацюють з промисловими підприємствами. Нам необхідно відібрати такі пілотні підприємства, що зможуть винести результати впровадження стандарту на загальне обговорення.
Л. Мусіна: Ви казали, що формується перелік показників для моніторингу прогресу від впровадження стандарту. Це теж важлива складова роботи.
О. Пащенко: Так, звісно ми будемо здійснювати моніторинг результатів Проекту. Стосовно Вашого першого запитання. Стандарт було анонсовано і введено в дію на міжнародному рівні в червні 2011 року. І дійсно ситуація в Україні, принаймні з металургією, була дещо інша. Але одним з бар’єрів залишається небажання окремих підприємств надавати інформацію про результати впровадження систем
енергоменеджменту відкрито і публічно обговорювати її. Наприклад, концерном «Мет-інвест» ще в липні 2011 року було прийнято рішення про впровадження стандарту ISO 50001 на всіх підприємствах концерну. Першим підприємст-вом, яке отримало сертифікат, стало «Азовсталь», сертифікат-тором виступав «ТЮФ ЗЮД». Але на жаль, ніякої інформації про те, як проходила сертифікація, які ускладнення були, як проводився аудит, нічого взагалі не відомо. В
рамках проектів технічної допомоги, принаймні Німецького товариства з міжнародного співробітництва, було впроваджено сучасні системи енергоменеджменту на двох інших підприємствах в Донецькій області – це Краматорський «Енергомашспецсталь» та «Словянський завод високовольтних ізоляторів», вони також отримали сертифікати. Ці підприємства на самому початку укладали угоду щодо розповсюдження результатів та поширення досвіду впровадження систем енергоменеджменту, вони діляться інформацією. Ми також плануємо запрошувати їх в рамках нашого Проекту для того, щоб вони розповіли про свій досвід.
7
Л. Мусіна: І мабуть останнє. Чи якусь допомогу може Вам надати Міністерство економічного розвитку? Наприклад, надіслати запит в асоціації чи можливо в обласні держадміністрації, щоб вони намагалися отримати додаткову інформацію від заводів.
О. Пащенко: Абсолютно слушне зауваження. Ми будемо використовувати різні канали, щоб достукатися до наших клієнтів – до промислових підприємств. Це і міністерство, і галузеві великі недержавні асоціації, такі як Торгово-промислова палата, Український союз промисловців та підприємців, вони мають безпосередній вихід на підприємства і принаймні Торгово-промислова палата має досвід з впровадження систем енергоменеджменту. Проблема також, на жаль, і в безініціативності українських підприємств, іншими словами 9 із 10 промислових підприємств не готові співпрацювати з проектами технічної допомоги, не готові відкривати свої дані по долі енергоспоживання в собівартості продукції. Мова йде не про прибуток підприємства, про фінансові показники а саме про показники енергоспоживання. Ми не можемо нав’язувати свою точку зору або свою допомогу. І дійсно ми будемо співпрацювати лише з тими підприємствами, які самі виявлять бажання пройти сертифікацію.
Л. Віткін: Додам, що ми спробуємо через свої представництва надати інформацію підприємствам у регіонах, але бажано результати нашого семінару також прикласти. Ще один момент про неготовність підприємств співпрацювати. Це також пов’язано з браком інформації. Підприємства поки що не розуміють своєї вигоди. Їх необхідно проінформувати про цей Проект, про сертифікацію. Необхідно їх вчити, потрібна просвітницька кампанія. Веб-сайт проекту потрібно терміново робити і там розміщати усю актуальну інформацію.
О. Пащенко: Абсолютно згоден з Вами. Розповсюдження інформації про можливості для підприємств, і про досвід пілотних проектів – це дуже важливий етап і перший крок. Веб-сайт безумовно потрібен. Крім того, за результатами цього семінару буде підготовлено звіт, який ми можемо передати безпосередньо до підприємств. І також презентації ми поширимо для загалу.
8
Дискусія №1. Державна політика та нормативно-правове регулювання – які заходи можуть забезпечити зростання промислової енергоефективності та впровадження стандартів енергетичного менеджменту?
1. Які прогалини в нормативно-правових заходах можуть бути закриті, щоб більше стимулювати промислову енергоефективність?
О. Пащенко: Україна стала однією з перших країн в світі, що прийняла закон «Про енергозбереження», ще у 1994 році, але, на жаль, за ці понад 20 років Україна не має значних успіхів у досягненні енергоефективності. Певно є якісь бар’єри. Структурний аналіз цих бар’єрів періодично виконується різними проектами технічної допомоги, останній такий звіт був підготовлений Світовим банком у липні 2013 року. Але поки що ці бар’єри не вдається ні усунути, ні обійти. Прохання, висловити свої думки з цього приводу.
Н. Соколовська: Хочу, перш за все, привітати пана Джеймса Нью, всіх присутніх. Семінар дуже цікавий і дійсно потрібний для України. Говорили про те, що в нас змінилася ситуація, але не зважаючи на те, що відбувається на сході, реформи в Україні повинні йти. Як ви знаєте, учора на засіданні Верховної Ради відбулася презентація Плану законодавчого забезпечення реформ. Один із семи розділів цього Плану має назву «Енергетика та енергоефективність». Тож ці питання, що ми зараз обговорюємо, дійсно дуже важливі. У минулому році Денисюк Сергій в Інституті енергозбереження та енергоменеджменту збирав усіх, хто був причасний до розроблення закону «Про енергозбереження», і я якраз одна з тих людей, була в першому складі комісії з енергозбереження. Що я хочу сказати про бар’єри. Ми перевіряли як виконується закон, на жаль, він не запрацював. Бо після його прийняття було прийнято положення про фонди, за яким усі кошти, в тому числі з фонду енергозбереження, направлялися в державний бюджет. Коли приймався закон про
9
зелений тариф, там теж фінансовий механізм пропрацював тільки півроку. Тому що я хочу сказати. Якщо ви запропонуєте фінансовий механізм, який буде підтримувати здійснення конкретних проектів щодо зниження енергоємності виробництва, то це буде основне. А з боку уряду ми усі ваші пропозиції будемо підтримувати.
В. Тихоненко: Перше, у мене побажання до учасників Проекту – оцінити ризики його виконання. Стосовно нормативної бази, ми говорили про законодавчу базу, я додам про дещо нижчий рівень - стандарти. Сьогодні в Україні впроваджується ISO 50001, це лише один стандарт з шести. А от розвиток самих стандартів відбувається так швидко, що мені навіть важко оцінити, де ми знаходимося. Дивно, бо начебто багато людей знають англійську, і для перекладу 30 сторінок тексту не потрібно 80 тис. грн. До речі, для представників з Верховної Ради, є проект стандарту ISO 37001, називається «Система менеджменту антикорупційної діяльності», це так, ремарка. Також вважаю, що сам стандарт ISO 50001 повинен змінюватися, бо є стандарти ISO 9001, 14001, 45001 та інші, що стосуються систем менеджменту в цілому.
Є. Іншеков: Україна дійсно була у витоків створення стандарту ISO 50001, професор Артур Праховник був на тому засіданні ЮНІДО в 2007 році, де було ініційовано розробку стандарту ISO 50001, і він був офіційно делегований від України. Ми знайомі з міжнародними експертами, які працюють в технічному комітеті 242, який розробляє серію цих стандартів і знаємо як проходить процес створення стандартів, і що дійсно нова версія ISO 50001 зараз готується і вона скоро буде представлена. Стандарти менеджменту дійсно конкурують між собою. Те, про що ви сказали, ми намагаємося ці питання вирішувати. Ми звернулися в український технічний комітет 48, де нам показали плани по впровадженню стандартів на 2015 рік, де відсутня робота, пов’язана з стандартами серії ISO 50000. Після робочої зустрічі, технічний комітет направив лист в департамент технічного регулювання, щоб робота все-таки була розпочата в рамках Проекту ЮНІДО. Але ЮНІДО не може підміняти дії усіх національних органів, міністерських, регуляторних, ми можемо лише надавати технічну допомогу, експертну допомогу.
В. Тихоненко: Дякую за інформацію, що ви надали. Я усіляко підтримую Проект, я не є його противником, але хотів показати ті питання, які з моєї точки зору, потребують серйозної уваги, і розвитку, і швидкого впровадження. Надасть Проект допомогу технічному комітету чи кому – дуже добре. З моєї точки зору, треба просто дуже швидко йти. Я готовий брати участь і всіляко підтримувати цю роботу.
Є. Іншеков: Дякую за Ваші зауваження, за Вашу допомогу, і за Вашу готовність працювати. Ми вже спілкувалися і надіємося на плідну співпрацю в майбутньому.
О. Пащенко: Дійсно, дякуємо і ми якраз підійшли до другого питання.
2. Як стандарти серії ISO 50000 доповнюють введення в дію нормативно-правових та регуляторних документів, і чи повинен Уряд ввести стандарт на ринку?
О. Пащенко: Наприклад, всі ми знаємо, що в Казахстані уряд просто приказним порядком вводив стандарт. Усі підприємства до 2020 року повинні сертифікуватися по ISO 50001. Може це також на разі і в Україні або можливо є якісь інші думки?
О. Матвійчук: Хотів би дещо додати. Перше. Вся проблема полягає в тому, що ми хочемо порівнятись до західної системи розвинутих країн, а їх законодавство являє собою цілісну систему. Ми ж живемо у стадії латентного права - кусками все зроблено, але між собою воно ніяк не зв’язано. Що стосується питання. У нас намагаються розробити новий базовий закон (прим. про енергозбереження), це триває вже понад 5 років, живемо по принципу «крок вперед, два кроки назад». Перше, у базовому законі має бути прописаний окремий розділ про енергетичний менеджмент, поки цього нема – немає підстави для розроблення стандартів. Я вважаю, що у Вашому Проекті на
10
початку треба зробити вступну частину, де в першу чергу прописати оці зміни до базового закону. Потім повинні йти обов’язково зміни до податкового законодавства, і це те, що не вдалося зробити свого часу нам довгостроково. Відміна ПДВ, відміна мита – вони попрацювали трохи, а потім нечесні на руку бізнесмени, через слабкий контроль, дискредитували цю систему. ЇЇ відмінили, але треба це пропагувати. Як у Польщі, наприклад, виконується аудит, і на основі цього аудиту банк може повернути величину кредитної ставки 15-20%, механізм вже відпрацьований. Я вважаю, що на рівні базового закону необхідно виписати ті моделі, що вже є. Наприклад, дуже простий фінансовий механізм – 2% від вартості ПЕР передається у позабюджетний фонд, звідки фінансується впровадження енергоефективних заходів, потім звітують. Ця система була зламана, на заміну не запропоновано нічого. Тому над чим нам треба працювати? Перше, у нас є набір стандартів, але для того, щоб вони працювали необхідне законодавче підкріплення, щоб не було шляхів відступу для виконавчої влади і щоб дійсно були впроваджені заходи з енергоефективності. Друге, у законі про підприємства чи про акціонерні товариства необхідно прописати, що невпровадження стандартів тягне за собою відповідні стягнення у бюджет у розмірі подвійного, потрійного недоотриманого прибутку. За кордоном подібний досвід значний, і щось треба пропонувати, щось із запропонованого приживеться і у нас. Дякую за увагу.
О. Пащенко: Дякую Олександре Семеновичу. Ви дійсно сказали дуже важливу річ – відсутність системного підходу, і це не лише на законодавчому рівні, а й на рівні підприємств. Усі підприємства звітують про виконання енергоефективних заходів, але більшість цих заходів мають іншу природу – це або заміна старого обладнання на нове, або покращення комфортності будівлі. А от стандартизація згідно ISO 50000 це і є впровадження системного підходу.
Р. Рувінскі: Мене було запрошено в Україну з Германії за програмою міжнародної технічної допомоги, я вже місяць перебуваю тут. З мого досвіду для впровадження систем енергоменеджменту на підприємствах достатньо місяця-двох, але за підтримки топ менеджменту. Як почати впроваджувати системи енергоменеджменту на підприємстві? Я не можу призначити будь-якого співробітника на посаду саме енергоменеджера, бо у вас це «фахівець з енергетики», відповідно не можу прописати у посадовій інструкції його обов’язки. Але енергетичним менеджментом на підприємстві повинні займатися саме фахівці енергоменеджери, як це в Німеччині. І третє, що додам є відмінності між державними і приватними підприємствами. Приватні підприємства легше йдуть на впровадження систем енергоменеджменту. Державні підприємства, навіть якщо зекономлять кошти, не зможуть отримати їх, бо їм просто зменшать державне фінансування. Тобто наявність рефінансування за рахунок підвищення енергоефективності – ось основний стимул. Так у Європі, і не потрібно директив як у Казахстані, бо підприємства самі зацікавлені в отриманні частини податкових відрахувань.
Є. Іншеков: У мене невеликий коментар по другому пункту. Ви сказали, що у нас не прописано посадової особи, але в Україні в класифікаторі професій є професія «енергоменеджер». І є Інститут енергозбереження та енергоменеджменту «НТУУ «КПІ», де випускають і спеціалістів, і магістрів за цим напрямом підготовки.
11
Тобто в Україні в цьому плані, на папері у нас все є, у нас не вистачає людей, які б могли зайняти ці позиції, реально працювати і застосовувати стандарти енергоменеджменту.
С. Поровський: Скоріше проблема в тому, що в нас немає справедливого розподілу бізнес-стимулів, і в Україні необхідно знайти баланс між «кнутом і пряником».
П. Калита: Проблеми насправді глибше знаходяться. Ми говоримо про енергоменеджмент, а це одна зі складових загальної системи менеджменту. І якщо ми будемо розглядати енергоменеджмент у відриві, це суттєво знизить ефективність стандарту. Ми взяли ці стандарти у розвинутих компаніях, у них вищий рівень ділової культури. Тому головна проблема, яку я бачу, не в законодавстві, закони будуть, інша справа – виконуватимуться вони чи ні. Перешкода якраз у низькому рівні ділової культури наших підприємств, її треба піднімати. Цілісна система менеджменту повинна охоплювати всі питання: і якість, і екологія, і безпека виробництва, і енергоспоживання.
О. Пащенко: Дуже дякую за Ваш коментар. Наш Проект пов'язаний із впровадженням стандарту систем енергоменеджменту, але дійсно в умовах низької ділової культури його впроваджувати складніше.
М. Левицький: Буквально одна ремарка стосовно нормативної бази для імплементації стандарту. Не треба нічого вигадувати, є Директива ЄС 2012/27/EC про енергоефективність. Вона описує і цільові показники, і необхідність впровадження, і за яких умов. В Директиві сказано, що великі підприємства зобов’язані пройти енергоаудит, звільнюються від енергоаудиту ті підприємства, які мають систему енергоменеджменту. Для малих і середніх підприємств – це рекомендаційний характер. Що ще потрібно? Є цільовий показник – знизити загальне енергоспоживання до 2020 року, інструментом для цього є впровадження системи енергоменеджменту на крупних підприємствах, ось і все.
О. Пащенко: Дякую Михайле Анатолійовичу. Дійсно, усі знають, що Україна підписала угоду про асоціацію з Європейським Союзом, і тепер мова йде про адаптацію чи гармонізацію українського законодавства з європейським, в тому числі і щодо зниження вуглецевих викидів в атмосферу. Це напряму пов’язано з підвищенням енергоефективності.
І. Шилович: Вважаю, що необхідне законодавче підтримання стандартів з енергоменеджменту. Стандарт – це не інжиніринговий продукт, не консалтинговий продукт, тому тут потрібна законодавча ініціатива. А тут виникають проблеми. Коли ми в рамках свого проекту з ресурсоефективного чистого виробництва готували зміни до законодавства, щоб зменшити розрив між українським законодавством та європейським, не змогли отримати погодження від міністерства фінансів, хоча і не передбачалося використання бюджетних коштів. Можливо, треба змінювати підхід, і подавати ці зміни не від імені інституцій, а персонально, від імені людей, відповідальних за імплементацію європейського законодавства. Але законодавче підкріплення – дуже важлива складова.
Л. Віткін: Хочу дещо розставити акценти. У нас є зобов’язання у рамках угоди про асоціацію. І якщо є директиви ЄС зокрема щодо енергоефективності, то їх необхідно імплементувати в рамках наших законодавчих чи нормативно-правових актів. Тому
12
одним з перших завдань Проекту вважаю – це аналіз європейського законодавства і підготовка пропозицій щодо запровадження серед національних актів аналогічних документів. При чому бажано, щоб вони були максимально наближені до європейських. Це перше. Друге, коли ми говоримо про обов’язкове введення стандартів, то варто пам’ятати, що стандарт – це добровільна сфера застосування. При цьому держава може заохочувати до запровадження систем енергоменеджменту. Європейський досвід в цьому сенсі треба застосувати в Україні. З одного боку заохочення, з іншого – контроль неенергоефективних підприємств. Отже, впровадження нормативних документів, аналогів європейським, розробка фінансових стимулів та в подальшому державний контроль енерговикористання і накладання штрафних санкцій у разі недотримання. А щодо стандартів – це добровільна сфера, і потрібна, в першу чергу, просвітницька кампанія.
О. Пащенко: Дякую, дійсно дуже слушні зауваження. Єдине, що маю наголосити на тому, що вже казали. Проект не може підміняти функції держави. Але свої рекомендації ми будемо готувати.
Л. Віткін: Саме рекомендації і потрібні. У нашому міністерстві є програма впровадження технічних регламентів. І після ваших рекомендацій ми зможемо наголошувати на регламентах з енергоефективності як на першочергових та пріоритетних.
3. Чи повинен стандарт бути прив'язаний до податкового законодавства для поліпшення ситуації з підвищенням промислової енергоефективності?
С. Поровський: Декілька зауважень. Перше – функція держави у регулюванні. Деякі бізнес-процеси мають таке сильне лобі, що більше вони впливають на державу, ніж держава на них. Тому, можливо, для великих підприємств і мають бути стандарти обов’язковими, використання енергоресурсів – чітко регулюватися. Іноді більш дієвими, але це для малих та середніх підприємств, є м’які стимули, ніж постійний контроль. Бо ми повинні пам’ятати, будь-який контроль має дві складові – це вартість контролю і ціну обходу самого контролю. Тому ми повинні розробляти чіткі стимули, коли підприємства самі захочуть впроваджувати стандарти, енергоефективні технології, піднімати рівень своєї бізнес-культури. Питання - чи повинні це бути податкові стимули?
Р. Рувінскі: Хочу якраз додати про два інструменти, які використовуються в Німеччині. Перший, це зниження податкового навантаження, якщо підприємство пройшло сертифікацію. І друге, використання позик для закупівлі енергоефективного обладнання.
Н. Соколовська: В першому законі про енергозбереження якраз було прописано, що ті підприємства, які застосовують енергоефективні технології, вони користуються податковими пільгами. І коли ми перевіряли, чому не виконується закон, нам відповіли, що не було внесено змін у податкове законодавство. Тому треба ще, щоб один закон не суперечив іншому. Грошей на фінансування енергоефективних заходів у бюджеті ніколи не буде, єдиними можливими стимулами залишаються податкові пільги.
Л. Віткін: Коротка відповідь Р.Рувінскі стосовно німецького досвіду надання податкових пільг підприємствам, що пройшли сертифікацію. В наших умовах це приведе до профанації впровадження цих систем, будуть просто купувати папірці, які нічого не варті. Тому цим шляхом, вважаю, не варто йти. Є шлях – визначити в кількісних показниках енергоспоживання, можливо, по галузях. Вкладаєшся в норму – маєш пільгу, не вкладаєшся – не маєш. Це величезна робота, визначити норми по галузях, і окремо по великих, середніх та малих підприємствах, але це був би інструмент. Це старе, але воно дієве. І знову ж таки, перше – це впровадження євродиректив.
О. Пащенко: Давайте дійсно працювати в цьому напрямку і разом розробимо дорожню карту для гармонізації законодавства України з європейським.
13
4. Чи може створення (підвищення) потенціалу допомогти створенню успішних чемпіонів з промислових та консалтингових компаній і ефективно сприяти введенню сучасного енергоменеджменту та промислової енергоефективності?
О. Пащенко: Це питання для дискусії стосується тренінгової складової нашого Проекту. Як Ви вважаєте, тренінги допоможуть створити так званих «чемпіонів» з енергоефективності? Як за допомогою тренінгів зробити підприємства більш сучасними?
П. Калита: Це як раз і є найголовнішим, і коли підприємства побачать, що від впровадження системи енергоменеджменту є позитивні результати, то вони підуть на це. Але знову ж таки, методики навчання повинні бути досконалими. Якщо навчання буде професійним – воно все вирішує. Якщо ж навчатимуть тому, як складати документи, то підприємства просто перестануть приходити на такі тренінги.
О. Пащенко: Дякую, Петро Якович. Дійсно, дуже важливо те, що в результаті цих тренінгів підприємство повинно зрозуміти наявний зв'язок між підвищенням енергоефективності та конкурентоспроможністю на ринку.
Є. Іншеков: Також додам, що для забезпечення якості тренінгів ми використаємо увесь досвід, який має ЮНІДО в світі, залучимо міжнародних тренерів, і паралельно демонструватимемо позитивні результати, досягнуті на українських підприємствах з впровадженням систем енергоменеджменту.
П. Калита: Настоюю на тому, що те, що працює в розвинених країнах, у нас не завжди працює. Ми різними мовами поки що говоримо, потрібно піднімати культурний рівень наших підприємств.
Ю. Кабаков: Наше підприємство «Українська асоціація якості» підготувала курси і з енергетичного аудиту, і з енергетичного менеджменту, гармонізовані з європейськими вимогами. Можемо запропонувати свої послуги з сертифікації і з навчання.
О. Пащенко: Дякую, Юрію Борисовичу. Ми відкриті для співпраці і будемо обов’язково залучати до роботи, в тому числі і вашу організацію.
О. Павліська: Хотіла б тільки додати, що в ЮНІДО є практика проведення тренінгів з впровадження систем енергетичного менеджменту у країнах, які схожі за своїм розвитком з Україною. Наприклад, Росія, де реалізується такий самий проект, так само Молдова. Тому з цим проблем не повинно бути.
Н. Соколовська: Я зауважу з приводу навчання наступне. Приїздять іноземні спеціалісти і розказують як для першокласників. Людям просто не цікаво, бо ми все це вже знаємо, з 97-го року в нас про все це говорять. Над програмою тренінгу дійсно треба попрацювати.
С. Поровський: У нашій команді є Є. Іншеков, який має колосальний досвід у цих питаннях і він якраз забезпечить високий рівень навчання. Пропоную перейти до обговорення питань другої дискусії.
14
Дискусія №2. Підтримка повномасштабного зростання промислової енергоефективності – чи можуть пілотні проекти з впровадження систем енергетичного менеджменту стати механізмом підтримки та підвищення промислової енергоефективності за рахунок фінансових механізмів та державного стимулювання?
1. Як можуть пілотні і демонстраційні проекти служити для спонукання прийняття енергоефективних заходів компаніями?
І. Шилович: На мою думку, сертифікація – це бізнес, стійкий бізнес. А тренінгові складова – це підготовка середовища промисловців, готових прийняти цю ідею, цей принцип сертифікації. Коли ці дві компоненти спрацьовують – є результат. А от пілотні проекти, якщо вони будуть в різних галузях промисловості, і будуть дійсно побудовані таким чином, щоб доносити цю ідею далі, то я згоден, це доцільно і дуже важливо.
П. Калита: Те, що пілотні проекти доцільні не викликає жодних сумнівів. Ми не можемо застосовувати масово те, що ще не відпрацьовано. Але мені здається необхідно відібрати підприємства різних рівнів – досконале підприємство, середнього рівня і найнижчого. Одним треба буде лише дещо підправити, іншим – перепроектувати всю систему. І коли будуть результати по таким пілотним проектам, тоді буде зрозуміло на чому вчити, кому і як показувати.
С. Поровський: Насправді хотів би зауважити, що це виходить за рамки Проекту. Ми повинні створити ринок, а вже ринок пропонуватиме різні підходи різним підприємствам. Ми ж повинні попрацювати з тими підприємствами, менеджмент яких хоче займатися енергоефектиністю.
П. Калита: Треба безумовно працювати з тими підприємствами, які хочуть, але потім ви не можете відтворити це знову, інші не можуть використати такий досвід. Бо різний рівень навчання – то школа, а то – вищий навчальний заклад. Якщо цього не врахуєте, то буде помилка, яка вже багато разів повторюється.
О. Баськов: Хочу підтримати точку зору стосовно культури ринку. Вважаю, що це ISO 50001 повинно стати для нашого ринку сигналом: цивілізованим бути вигідно. І додам, що вже говорили про те, щоб поєднатися з іншими програмами, які реалізуються в Україні. Тоді можна говорити і про нижчий відсоток по кредитам для тих компаній, що сертифіковані по ISO 50001. Тоді це буде давати вигоду для бізнесу.
15
Зараз на українських підприємства є дві особи – директор і технічний директор. Нереалістично, що енергетик буде давати їм вказівки стосовно того, як повинно працювати підприємство.
Л. Віткін: Якщо коротко пройти по всіх питаннях. Хочу сказати, що всі вони мають очевидні відповіді. Чи допоможе навчання – так, чи потрібні пілотні проекти – теж так, чи будуть брати кредити – якщо будуть бачити, що це вигідно і швидко окупається, то теж так. Японці говорять, що японська якість починається з навчання. А вчитися треба на прикладах. Моя порада стосовно пілотних проектів – їх треба відбирати за галузями, що були заявлені в Проекті. І останнє – треба довести, що це економічно вигідно. Можливо, потрібна певна методика розрахунку. Щоб до впровадження стандарту підприємство могло оцінити вигоду.
С. Поровський: Дякую, Леонід Михайлович. У відповідь скажу наступне. Зараз підприємство може брати кредит на впровадження енергоефективних технологій. Але запитання – чи є в них на сьогоднішній день бізнес-потенціал, щоб оцінити/порахувати, ефект від впровадження?
Н. Соколовська: Ні, не можуть підприємства зараз самі порахувати ефект. І як брати кредит, коли не відомо які умови будуть завтра. Тож треба їм показати, як це зробити.
2. Чи будуть компанії брати кредит, щоб підвищити енергоефективність?
С. Новосьолов: Дивіться, взяв сьогодні дані по підприємствам. 2013 рік - обсяг кредитного портфелю юридичних осіб 630 млрд. грн., 2015 рік – 411 млрд. грн., усього мінус 35% портфелю юридичних осіб банку ми втратили. Рахуємо: троє стоїть в черзі на отримання кредиту, один просто не прийде, бо -35%, другий відсіється, бо не відповідає кваліфікаційним фінансовим умовам, третій, теоретично, може отримати кредит. На впровадження систем енергоменеджменту багато грошей не потрібно, 10-100 тис. дол. Для багатьох великих підприємств, от Запоріжсталь звучало, це сума, яку вони можуть отримати в своєму банку, не звертаючись до будь-яких додаткових фінансових інструментів.
І. Шилович: У нас, в рамках нашого проекту, є договори з двома фінансовими установами – IFC та НЕФКО. Із НЕФКО зокрема дуже позитивний досвід. Але багато підприємств навіть чути не хочуть про кредити, бо умови кредитування у валюті, ще й відсоткові ставки настільки високі, що навіть вигоди від проекту її не покривають. Тому сьогодні можна скоріше говорити не про банківські кредити, а про приватних інвесторів.
С. Поровський: Хочу сказати, що сьогодні приватні інвестиції, особливо іноземні, не прийдуть в Україну. Як раз наш Проект, як частина донорської програми, має на меті створити умови, щоб у майбутньому приватні інвестиції стали реальними.
К. Бондарчук: Хотів би сказати, що на сьогодні в «Укрексімбанку» є дві програми, пов’язані з енергоефективністю сумісно з міжнародними фінансовими організаціями. Зараз складно брати кредити, але якщо брати минулий рік, то було реалізовано досить багато проектів з енергоефективності.
С. Поровський: У мене суто технічне питання: скільки коштує обслуговування кредиту в 100 тис. дол. В «Укрексімбанку»? І чи дають ваші міжнародні партнери гарантії стосовно повернення коштів?
К. Бондарчук: Цифри в мене немає, але ставка кредиту під енергоефективні проекти нижча, ніж середня на ринку і залежить від конкретного проекту. Умови вигідні для клієнтів за рахунок нашої довгострокової співпраці з міжнародними партнерами. Але це стандартний кредит, за нашими програмами міжнародні партнери забезпечують рефінансування.
16
С. Поровський: Суть фінансового механізму, який ми намагаємося запровадити в Україні, як раз у наданні фінансових гарантій, бо мова йде про виділення певного капіталу, яким банк користується як депозитом.
3. При яких умовах компанії будуть мати бажання брати кредити для фінансування енергоефективних проектів?
О. Баськов: Ми говорили про західні країни і які там є стимули, то у них відсоткова ставка 3-5%. Якщо в нас буде ставка 10%, то такий кредит підприємство одразу візьме. Зараз Нацбанк не вірить у гривню і ставить дисконтну ставку 15%, за таких умов брати кредити – це ж скільки треба підприємству заробляти? Вони скоріше кластимуть вільні кошти на депозити, ніж вкладатимуть їх у розвиток власного виробництва. Ще одне питання про гарантії – у тому ж «Укрексімбанку», там одна з вимог до підприємства – наявність валютної виручки, або застава серйозна потрібна. Жоден підприємець на це не піде за таких умов. Про яке кредитування ми говоримо взагалі.
С. Поровський: Дійсно, відсоткова ставка в Україні сьогодні дуже висока – 30,7%. Кредитувати в валюті теж складно у зв’язку з останніми змінами до законодавства. Кожен клієнт, що звертається в банк, повинен надати гарантії.
Р. Рувінскі: Зараз буде з’являтися багато консалтингових фірм. Вони закуповуватимуть обладнання, і якраз кредити можуть видаватися під заставу цього обладнання.
К. Бондарчук: На сьогоднішній день кошти в рамках наших програм видаються лімітовано, тому такі вимоги до клієнтів. Але ми можемо надавати кошти на термін до 10 років, це є додатковою перевагою.
С. Новосьолов: Кредит не буде коштувати в нас, дешевше, ніж 32-35%. Ставка навіть 24-25% «вбиває» будь-яку енергоефективність. Чим мені, як власнику компанії, що хоче взяти кредит, цікаво попрацювати з Проектом? Якщо ми зможемо якимось чином зробити кредит дешевшим, тоді тільки до нас звертатимуться. Інакше – підприємство просто буде брати кредити в своєму банку.
С. Поровський: Дуже дякую. Саме це і є нашим основним завданням. Використати грантовий компонент і зробити кредит доступним.
О.Пащенко: Дякую всім за плідну дискусію. Ми спробуємо підготувати звіт за результатами цих обговорень і він буде направлений усім зацікавленим.
17
Підсумки вступного семінару
Усі присутні на семінарі експерти відзначили актуальність Проекту «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України» та його своєчасність з огляду на підписання Україною угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Крім того, реалізація Проекту дозволить зосередитись на підвищенні енергоефективності в промисловому секторі, адже Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження здебільшого акцентує увагу на використанні енергоресурсів у бюджетній сфері.
Серед об’єктивних бар’єрів для повномасштабного впровадження систем енергетичного менеджменту було згадано:
відсутність в Україні розвиненого ринку послуг з впровадження енергоефективних технологій,
повільні темпи імплементації міжнародних стандартів,
деяку інертність багатьох промислових підприємств та їх протидію змінам,
небажання окремих підприємств надавати інформацію про результати впровадження систем енергоменеджменту відкрито і публічно обговорювати її;
високі відсоткові ставки по кредитам, що унеможливлює використання підприємствами позикових коштів.
Зауваження та пропозиції, висловлені під час обговорення Проекту UKR IEE:
1. Щодо безпосередньої реалізації Проекту в цілому:
визначити перелік показників для моніторингу прогресу від впровадження стандарту енергоменеджменту в цільових галузях промисловості, зокрема в металургійній;
знизити ризики недосягнення цілей Проекту за рахунок ретельного виконання пілотних проектів;
приділити значну увагу відбору пілотних підприємств, серед яких, бажано, щоб були представлені усі заявлені в Проекті галузі.
2. Щодо нормативно-правового забезпечення впровадження стандартів систем енергетичного менеджменту:
проаналізувати європейське законодавство, в тому числі Директиву 2012/27/EC про енергоефективність, та підготувати рекомендації для гармонізації українського законодавства з європейським;
розробити дорожню карту для імплементації євродиректив, пов’язаних із системами енергоменеджменту;
забезпечити системність у впровадженні законодавства, щоб нормативні документи не суперечили одне одному, і якщо передбачені податкові стимули – внести зміни до податкового законодавства.
3. Щодо тренінгового компоненту Проекту:
максимально доповнити узагальнені теоретичні дані «навчанням на прикладах», зокрема використовуючи досвід впровадження стандарту на українських підприємствах, а також на підприємствах Росії та Молдови;
піднімати культурний рівень українських підприємств, давати чіткий сигнал - цивілізованим бути вигідно;
врахувати під час розроблення програми навчання, початковий рівень слухачів, щоб матеріал був цікавим для сприйняття.
18
4. Щодо фінансового компоненту Проекту:
розробити фінансовий механізм, який би дозволяв знизити відсоткову ставку по кредитам до такого рівня, щоб підприємствам було дійсно вигідно залучати позикові кошти на впровадження енергоефективних технологій та систем енергоменеджменту;
навчити підприємства оцінювати фінансові показники проектів, спрямованих на впровадження енергоефективних технологій та систем енергоменеджменту.
5. Щодо посилення інформаційного супроводу Проекту:
розробити сайт Проекту, на якому було б представлено актуальну інформацію про Проект, про переваги впровадження стандартів енергетичного менеджменту для підприємств, про пілотні проекти з енергоефективності в промисловості, про систему сертифікації та тренінгові програми;
залучити регіональні підрозділи Міністерства економічного розвитку та торгівлі України та обласні державні адміністрації для інформування промислових підприємств про цей Проект;
продовжити співпрацю ГУП UKR IEE з великими галузевими недержавними асоціаціями: Торгово-промисловою палатою, Українським союзом промисловців та підприємців та іншими.
В цілому, учасники семінару висловили бажання співпрацювати з Проектом UKR IEE для досягнення такої важливої для України цілі – підвищення енергоефективності промисловості.
19
Додаток А
УЧАСНИКИ СЕМІНАРУ
№ Організація, посада ПІБ
Державні установи
1.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Директор Департаменту технічного регулювання
Віткін Леонід Михайлович
2. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Координатор співпраці з ЮНІДО в Україні
Мусіна Людмила Олександрівна
3. Кабінет Міністрів України Заступник начальника Управління взаємодії з Верховною Радою України
Соколовська Наталія Іванівна
4. Верховна рада України Народний депутат України, завідувач секретаріату
Матвійчук Олександр Семенович
5. Подільська районна в місті Києві держадміністрація Представник
Афанасьєва Л. П.
Громадські об’єднання
6. Український союз промисловців і підприємців Представник Колмикова Ю.М.
Єремчук Костянтин
Олександрович
7.
Торгово-промислова палата України Директор департаменту з питань стандартизації, технічного регулювання, сертифікації та збалансованого природокористування
Марушевська Ольга
Степанівна
8. ЄУЕА / Європейсько-українське енергетичне агентство Менеджер з комунікацій
Татарчук Наталія
9. Громадська спілка "Асоціація інженерів енергетиків України" Голова правління
Овдієнко Олександр
Вікторович
10. Всеукраїнська громадська організація "Українська асоціація якості" Президент
Калита Петро Якович
11. ТОВ «Орган сертифікації персоналу "Української асоціації якості" Директор
Кабаков Юрій Борисович
12. Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України Віце-президент
Дупак Олександр Сергійович
Фінансові установи, міжнародні організації
13.
ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» Заступник начальника Управління програм міжнародних фінансових організацій
Бондарчук Костянтин
Олександрович
20
14. айСіконсулентен Україна Фінансовий експерт з енергоефективності
Новосьолов Сергій
15. FINTEC Програма ЄБРР Інженер, енергоефективності та зміни
клімату
Маркута Тетяна
16.
GIZ "Енергоефективна та спрямована на зменшення змін клімату модернізація промисловості в Донецькій області" Директор проекту
Бенедикт Таннер
17. Незалежна юридична компанія Arzinger Старший юрист
Теуш Світлана
Представники експертного середовища
18. Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ«КПІ» Директор
Денисюк Сергій Петрович
19. Центр підготовки енергоменеджерів ІЕЕ НТУУ «КПІ» Директор
Коцар Олег Вікторович
20.
Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ«КПІ» Завідувач кафедри автоматизації управління електротехнічними комплексами
Розен Віктор Петрович
21.
Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ«КПІ» Завідувач кафедри теплотехніки та енергозбереження
Дешко Валерій Іванович
22. Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ«КПІ» Доцент кафедри електропостачання
Бориченко Олена
Володимирівна
23. Інститут енергозбереження та енергоменеджменту НТУУ«КПІ» Координатор міжнародної роботи в ІЕЕ
Чернецька Юлія Валентинівна
24. Центр ресурсоефективного та чистого виробництва Директор
Шилович Ігор Леонідович
25. Центр ресурсоефективного та чистого виробництва Виконавчий директор
Сакалош Тарас Васильович
26.
Київський національний університет технологій та дизайну Проректор з наукової та інноваційної роботи
Каплун Віктор Володимирович
27.
Національний технічний університет України «Харківський політехнічний інститут» Декан
Лазуренко Олександр
Павлович
28.
Одеський національний політехнічний університет Завідувач кафедри електропостачання та енергетичного менеджменту
Фомічов Євген Павлович
21
29. Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка
Доценко Сергій Ілліч
30. ДП «Київський експертно-технічний центр Держпраці» Експерт технічний
Новик Антон Ігорович
31.
Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Заступник директора з наукової роботи
Чмир Олена Сергіївна
32. Центр Розвитку Інновацій, Києво-Могилянської Академії Спеціаліст з енергоефективності
Баськов Олександр
33. ТОВ «ТЮФ ЗЮД Україна» Директор
Левицький Михайло
Анатолійович
34. Експертно-консультаційний і тренінговий Центр «ВАТТ» Генеральний директор
Тихоненко Валентин
Васильович
35. ТОВ «Укренергоконсалтінг» Начальник відділу аналізу та методології
Серажим Володимир
Миколайович
36. ТОВ "Укрєвроконсалтинг" Консультант
Хакімзянов Шаміль Айратович
37. КП "ГВП" Експерт з енергоменеджменту
Роман Рувінскі
Преса, професійні видання
38. «ПромЕлектро» Громадський Ю.С.
39. Портал «GreenЕнергоЕфективність» Білозерова Лариса
40. НТЦ «Псіхея» Сапегін Сергій Віталійович
Проект UKR IEE
41. ЮНІДО Керівник Проекту
Джеймс Нью
42. ЮНІДО Асистент Проекту
Павліська Оксана
43. ГУП UKR IEE Національний координатор Проекту
Пащенко Олексій Вікторович
44. ГУП UKR IEE Національний координатор з тренінгів
Іншеков Євгеній Миколайович
45. ГУП UKR IEE Експерт з технічних та фінансових питань
Поровський Сергій
46. ГУП UKR IEE Асистент Проекту, перекладач
Лутчин Тетяна Миколаївна
1
Система енергоменеджменту ЮНІДО
та програма технічної підтримки
Джеймс НьюЕксперт з промислового розвитку
Відділ енергетики
Організація Об'єднаних Націй з Промислового Розвитку
Зміст
1. Вступ про діяльність ЮНІДО
2. Методи і підходи проектів ЮНІДО щодо зміни клімату та
у сфері енергетики
3. Програма енергетичного менеджменту ЮНІДО ISO
50001 – Основні етапи та методологія
4. Результати та приклади Програми ЮНІДО систем
енергетичного менеджменту (СЕнМ) / та оптимізації
систем, що споживають енергію (ОЕС)
2
ЮНІДО – профільна агенція в системі Об'єднаних Націй,
яка має наступні зобов'язання:
Організація Об'єднаних Націй з Промислового Розвитку
• Поширювати та розробляти систему сталого розвитку в
промисловості для країн, що розвиваються, та з перехідною
економікою
• Покращити умови життя в найбідніших країнах світу за
рахунок використання світових ресурсів та досвіду
До цього часу, ЮНІДО приймала активну участь у розробці
глобальних напрямів, направлених на три основні аспекти:
Підвищення рівня життя за
рахунок збільшення
виробництва
Нарощення торгового
потенціалу
Енергетика та довкілля
3
• Національна енергетика та викиди парникового газу з
урахуванням впровадження системи вимірювання,
звітування та перевірки для промислового сектору
• База для поширення ЕЕ в промисловості та технологій, які
сприяють зменшенню впливу на зміну клімату
Нормативно-правова підтримка
• Національна програма впровадження ЕЕ та зниженняпарникових газів
• Підготовка національних експертів з ЕЕ в промисловості звикористанням кращих практик СЕнМ та ОЕС
• Підготовка представників підприємств для впровадження СЕнМта ОЕС
Розвиток ринку EE в промисловості
• Технічне консультування малих, середніх та великихпідприємств щодо впровадження СЕнМ (ISO 50001)
• Технічне консультування малих, середніх та великих підприємств щодо впровадження ОЕС
Впровадження в промисловість
• Механізм організації доступних коштів для ЕЕ & інвестування низькокарбонових технологій
• Тренування співробітників відділів банківського кредитування щодо інвестування в сфері ЕЕ
Інвестування в EE & зниження викидів парникових газів
Проекти технічної співпраці ЮНІДО в енергетиці
44
Співпраця з партнерами щодо:
Посилення нормативно-правової та регуляторної підтримки длякращих і сталих енергоефективних перетворень в промисловості
Прискорення прийняття і поширення кращих практик татехнологій ЕЕ в промисловості
Енергозбереження і зниження викидів парникового газу впромисловому секторі
Інтегрування EE в повсякденну діяльність промисловості
Цілі Програми ЮНІДО з ЕЕ в промисловості
Конкуренто-
спроможність
ПродуктивністьІнновації
Створення
робочих місць
5
Подвоєння світового
показника
енерго-
ефективності
6
Процес розробки стандарту
03/07: Зустріч групи міжнародних експертів ЮНІДО у Відні для розробкиСЕнМ у промисловості. Відповідно до вимог ISO з урахуванням роботищодо розробки міжнародного стандарту систем енергоменеджменту
07/07: ЮНІДО розпочав проект підтримки розробки міжнародногостандарту систем енергоменеджменту представлення, аналіз таучасть
02/08: Формування складу учасників групи технічних менеджерів ISO длястворення Технічного Комітету 242 з метою розробки новогоміжнародного стандарту «Систем енергоменеджменту», ISO 50001
04/08: Міжнародна зустріч групи експертів у ПекініРезультат – Рамковий документ ЮНІДО поданий до ISO/ТК 242
10/08: Перша робоча версія ISO 50001 з врахуванням багатьох пропозиційЮНІДО
06/11: Формування міжнародного стандарту ISO 50001 – розробка < 3 роки!
Програма ЮНІДО з систем енергоменеджменту
Сумарна кількість спожитої енергії ввиробленій продукції становитьпонад 50%
Середня ефективність оптимізаціїсистем досягається у межах 15-30%,а не 4-5 % як для окремих їїскладових
7
Методологія Програми
Системи енергоменеджменту (СЕнМ)
Інтегрування EE
ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ & ІНВЕСТУВАННЯ
Distribution
End Use
Recovery
Generation
Оптимізація систем, що
споживають енергію (ОЕС)
Інші донори
Державний секретаріат Швеції з Економічних Питань
Департамент Великобританії з міжнародного розвитку
Уряд Південної Африки
Уряд Італії
8
Стадія
підготовки
Карта Проектів ЮНІДО СЕнМ та ОЕС
Стадія впровадження
Південна Африка
Молдова
Росія
Турція
Еквадор
Малайзія
Тайланд
В'єтнам
Індія
Філіппіни
Єгипет
Індонезія
Іран
Україна
Колумбія
Македонія
М'янма
Китай
Впровадження проектів у 17 країнах
Підготовка проектів у 10 країнах
COREX
DR-Plant
Steel shop
Mills
RHF Встановлена потужність: 160 МВт
Кількість працівників: 548
Результати: 1,2 млн. тон г/к сталі/рік
Діяльність Arcelormittal
Saldanha – Південна Африка
Показники енергоефективності 2011
СЕнМ впроваджена
№. Проектів /Заходів 11
Загальна сума інвестицій ($) 50,000
2011 Загальна економія коштів ($) 9,076,000
Термін окупності (роки) → 0
2011 Енергозбереження (ГВТ год) 79.95
2011 Зниження викидів парникового
газу (тони CO2)
77,000
Оптимізація систем, що
споживають енергію, зміна виду
пального, організація/оптимізація
графіків виробництва & процесів.. ..
реалізованих на базі СЕнМ!
Енергозбереження 2012 році >
100 ГВт год
Результат пілотної Програми ЮНІДО – Метал та Сталь
9
Відкрите акціонерне товариство
(до 10% ринку Молдови)
Кількість працівників: 185
Менеджмент почав звертати увагу на
ЕЕ 2009 році для зменшення
вартості виробництва та впливу
росту цін на енергоресурси
Показники покращення LACTIS 2011-2012
СЕнМ впроваджена
№. Проектів /Заходів 11
Загальна сума інвестицій ($) 6,900
2011 Загальна економія коштів ($) 22,000
Термін окупності (роки) 0.32
2011 Енергозбереження (ГВт год) 328
2011 Зниження викидів парникового
газу (тони CO2)
160
ВАТ «LACTIS», Молдова
Запланований обсяг інвестицій
СЕнМ / ЕЕ у 2012 році на
2013-2014 роки складав 410,000 $
70% впроваджено
Результати Пілотної Програми ЮНІДО – на молокозаводі
10
11
Toyota Motors Південна Африка
14 заводів
В 2008 році напрямок енергозбереження вибраний як пріоритетний іорганізована робоча група (по одному представнику з кожногозаводу)
В серпні 2010 році долучення до Програми ЮНІДО для впровадженняСЕнМ /ISO 50001 та ОЕС.
Результати пілотної Програми ЮНІДО –Автомобільна промисловість
Результати Toyota 2010-2011 рр.
№. Проектів /Заходів 55
Загальна сума інвестицій ($) 592,000
Загальна економія коштів ($) 8.15
Термін окупності (роки) 409,000
Енергозбереження (ГВт год) 1.09
Зниження викидів парникового газу
(тони CO2)
7,804
Впровадження СЕнМ напідприємстві Toyota (ПівденнаАфрика) в кінці 2011 року разомз 55 заходами ОЕС
В квітні 2012 році Toyota Durbanзаснували Відділ зЕнергозбереження з4 інженерами та головнимменеджером
Toyota Motors Південна Африка
Оптимізація насосних систем
Оптимізація насосів з водним
охолодженням
Зменшення витрат коштів/рік ($) 20,500
Енергозбереження/рік (MВт год) 322.5
Вартість впровадження ($) 4,600
Термін окупності 3 міс.
тон CO2 збереження/рік 310
Оптимізація систем стисненого повітря
Оптимізація компресорів
Зменшення витрат коштів/рік ($) 49,000
Енергозбереження/рік (MВт год) 774
Вартість впровадження ($) 0
Термін окупності → 0
тон CO2 збереження/рік 742
Результати пілотної Програми ЮНІДО –Автомобільна Промисловість
12
13
2008
20122014
Представники уряду, які
приймають рішення
Представники підприємств,
які пройшли тренування за
програмою СЕнМ
Консультанти
підготовлені за напрямом
СЕнМ
Піприємства з
впровадженими СЕнМ 250 +
35
200 +
600 +
390 +
1500 +
2,600 +
190 +
Результати тренінгової діяльності в 12 країнах
(червень 2014)
Результати Програми СЕнМ ЮНІДО
14
Дякую за увагу!
Джеймс Нью
Підрозділ енергоефективності в промисловості
Відділ енергетики
ЮНІДО
Міжнародний центр у Відні
P.O. Box 300
A-1400 Відень, Австрія
E-mail: [email protected]
Контакти:
Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України
Загальна презентація Проекту
Олексій Пащенко
Вводний семінар Проектум. Київ, 18 травня 2015 р.
Мета та цілі проекту:
Мета Проекту:Покращити енергетичний менеджмент в промисловості України шляхом заохочення широкого впровадження систем енергетичного менеджменту відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 50001 «Системи Енергоменеджменту»
Цілі Проекту:•Підвищення енергоефективності економіки України;
•Створення політичного, юридичного та регуляторного рамкового середовища для інвестицій у енергоефективність промисловості;
•Скорочення викидів Парникових Газів - уникнути прямих викидів еквіваленту CO2 (розрахунок за період 10 років) .
Загальна інформація про Проект:
• Донор Проекту: Трастовий фонд ГЕФ
Трастовий фонд «Глобальна Екологічна Фундація» (ГЕФ)
• Виконавець: ЮНІДО(Імплементуюча Агенція)(Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО) –спеціалізоване агентство ООН)
• Партнери Проекту:
– Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України; – Міністерство економічного розвитку і торгівлі (Департамент технічного
регулювання); – Інститут енергозбереження та енергоменеджменту Національного
технічного університету України "Київський політехнічний інститут"
• Термін Проекту: 5 років
• Бюджет проекту: 5,5 млн. долларів США
Компоненти Проекту:
Нормативно-правова та регуляторна підтримкаадаптації державного законодавства длявпровадження національного стандартувідповідно до ISO 50001 «Системиенергоменеджменту»
Підвищення національного потенціалу для реалізації та сертифікації стандартів систем енергоменеджменту в промисловості
Розповсюдження та поширення технологій та ринкових інструментів для стимулювання використання систем енергоменеджменту, Стандарту у вибраних секторах промисловості
1
2
3
Пріоритетні промислові сектори:
Металургійна та металообробна промисловість
Виробництво будівельних матеріалів
Але….перелік може бути розширений…
3
…
1
2
4
Хімічна та нафтоперегінна промисловість
Гірничодобувна промисловість
Дякую за увагу!
Олексій Пащенко
Національний координатор Проекту
Офіс Проекту
A: 03056, вул Борщагівська,
115 Київ, Україна
T: +38 044 406 8457
F: +38 044 454 9309
Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України
Серія стандартів ISO 50000 в Україні. Тренінгова програма Проекту
Євгеній Іншеков, Національний координатор з тренінгів
Вводний семінар Проектум. Київ, 19 травня 2015 р.
Компоненти Проекту:
Нормативно-правова та регуляторна підтримкаадаптації державного законодавства длявпровадження національного стандартувідповідно до ISO 50001 «Системиенергоменеджменту»
Підвищення національного потенціалу длявпровадження стандартів системенергоменеджменту в промисловості,сертифікація створених систем
Розповсюдження та поширення ЕЕ технологійта ринкових інструментів для стимулюваннявикористання систем енергоменеджменту увибраних секторах промисловості
1
2
3
Результати компоненти 1: Політична, регуляторна та інституційна підтримка
1. Розроблено деталізований план інституційної діяльності, необхідноїдля адаптації та розповсюдження ISO 50001 “Стандарт системенергоменеджменту” на рівні державного законодавства
2. Затверджено політику, що встановлює схему добровільногостимулювання для прискорення запровадження серії Стандартівенергоменеджменту.
3. Створено схему сертифікації компаній та організацій.
4. Розроблено акредитаційну схему для постачальників послугиСистеми енергоменеджменту (СЕнМ) / енергоаудиторів.
Взаємодія стандартів ІSO стосовно енергетичного менеджменту
ISO 50001 Інструкція СЕМ
Plan (Плануй)
Do (Виконуй)
Check (Перевіряй)
Action (Дій)
Сертифікація процесів СЕМ Ex>ISO/IEC17021
ISO 50003 Підтвердження роботи CEM
ISO 50015 M&V Інструкція і принципи організації
ISO 50006 Базова лінія
ЕнВикористання і EnPls
ISO 50002 Енергетичний аудит
Для користувачів не ISO 50001
Сертифікація
Забезпечення EnB i EnPls
Дані та інформація про енергію
Зовнішній аудит
Використання для перегляду показників
енергії
EnB i EnPls
Забезпечуються методи моніторингу, вимірювань і
перевірки енергозабезпечення
ISO 50001Системи енергоменеджменту – Вимоги з керівництвом по використанню
Компоненти Проекту:
Нормативно-правова та регуляторна підтримкаадаптації державного законодавства длявпровадження національного стандартувідповідно до ISO 50001 «Системиенергоменеджменту»
Підвищення національного потенціалу длявпровадження стандартів системенергоменеджменту в промисловості,сертифікація створених систем
Розповсюдження та поширення ЕЕ технологійта ринкових інструментів для стимулюваннявикористання систем енергоменеджменту увибраних секторах промисловості
1
2
3
Тренінгова програма ЮНІДО
Тренінги з Енергоменеджменту
½ - денний початковий семінар (підвищення обізнаності) з СЕнМ дляблизько 300 топ-менеджерів / власників компаній (100 за кожні 18місяців)
2-денні семінари з СЕнМ для 150 професіоналів (50 за кожні 18 місяців) яквпроваджувати СЕнМ на підприємствах
Програма підготовки викладачів з СЕнМ для подальшої роботи нанаціональному рівні
20 національних експертів (викладачів) підготовлені протягом перших18 місяців
Постійна підтримка міжнародних експертів протягом всього Проекту
Тренінги з Оптимізації енергетичних систем
Підготовка бібліотеки тренінгових матеріалів з ОЕС
Придбання вимірювального обладнання для впровадження таверифікації СЕнМ та ОЕС
½ - денний початковий семінар (підвищення обізнаності) з ОЕС дляблизько 50 топ-менеджерів / власників компаній, які постачаютьтехнологічне обладнання
2-денні семінари з ОЕС для 150 професіоналів (50 за кожні 18 місяців) яквпроваджувати ОЕС на підприємствах
20 національних експертів (викладачів) підготовлені протягом перших18 місяців
Постійна підтримка міжнародних експертів протягом всього Проекту
Дякую за увагу!
Євгеній Іншеков
Національний координатор з тренінгів
Група Управління Проекту
A: 03056, вул. Борщагівська,
115 Київ, Україна
T: +38 044 406 8457
F: +38 044 454 9309
ЗАПРОВАДЖЕННЯ ФІНАНСОВОГО
МЕХАНІЗМУ ПРОЕКТУ
1
Сергій ПоровськийЕксперт з технічних та фінансових питань
Група управління проектом UKR IEE «Впровадження стандарту систем
енергоменеджменту в промисловості України»
Головна мета Фінансового Механізму
2
1. Загальна: надання доступу до кредитного капіталу на
пільгових умовах для втілення ЕЕ заходів з оптимізації
систем, що споживають енергію (ОЕС) та систем
енергетичного менеджменту (СЕнМ)
2. У рамках програми пілотних проектів: надання
можливості індустріальним підприємствам комплексної
оцінки (за допомогою тренінгової та експертної
допомоги):
– раціональності (бізнес вигоди) від впровадження ЕЕ заходів
– ефективних підходів щодо залучення коштів та їх якісного
використання
Функціювання Фінансового Механізму
3
Грант / Внесок Проекту
Гарантії / Створення
Фонду
Кредит на пільгових
умовах для підприємств
Стратегія впровадження Фінансового Механізму
4
Фінансовий Партнер
• Обраний Фінансовий Партнер, у якості фінансового радника, виконує управління загальним грошовим пулом / фондом для надання кредитів на особливих умовах для індустріальних підприємств
Індустріальне Підприємство
• Підприємство подає пакет документів; ГУП (UNIDO) разом з Фінансовим Партнером проведуть оцінку та відбір підприємств, що зможуть використати особливі умови кредитування за Фінансовим Механізмом
Фінансовий Партнер/Банк
• Відібрані підприємства отримують кредит через банківську установу на особливих умовах для впровадження ЕЕ заходів (ОЕС / СЕнМ)
Дякую за увагу!
5
Сергій Поровський
Експерт з технічних та фінансових питань
Контактна інформація Групи Управління Проекту:
A: вул. Борщагівська 115, Київ 03056 Україна
T: +38 044 406 8457
F: +38 044 454 9309
