ДОДАТКИ Додаток А Структура пізнавальної...

ДОДАТКИ

Додаток А

Структура пізнавальної активності дитини старшого дошкільного віку компоненти зміст критерії параметри виміру характеристики прояву

Емоційний особливості емоційного

підкріплення

індивідуального досвіду пізнання

Емоційний критерій зовнішнє вираження емоцій (радість - горе,

захоплення - байдужість і т.д. і т.п.)

сила прояву 1. Високий прояв 2. Помірний прояв

3 Нейтральний стан

стійкість і спрямованість

відносин

1. Стійке позитивне 2. Стійке негативне

3. Нестійке

Мотиваційний

мотиви, потреби,

установки, інтереси,

цілі, результат

Мотиваційний критерій

ставлення до завдання

позиція дитини:

включається одразу із

захопленням; чи сумнівається,

гальмує…; пасивна

довго не розпочинає чи зовсім не виконує

роботу

1. Прийняття і

виконання

2. Інтерес, але не виконання

3. Неприйняття та

невиконання

ставлення до результату діяльності швидкість засвоєння

розумових дій

(кількість операцій)

1. Активно - творча

2. Активно - зацікавлена

й динамічна 3.Нейтрально - активна

чи пасивно - негативна

Процесуально-операційний (змістовий)

обсяг знань, умінь, навичок, способів

дій і готовність їх

застосувати

Процесуально-операційний критерій

оптимальність діяльності (швидкість і якість

виконання завдань)

інтегрований прояв

інтелектуального

діапазону

(якість розум. дій)

1. Високий (Динамічнй)

рівень :зосередженість

під час виконання

завдання

2. Середній рівень: іноді

відволікається 3. Низький (інертний)

рівень: часто

відволікається, не зібрана

включеність у діяльність позиція дитини 1. Самостійне включення 2. Включення при

додатковому

зовнішньому стимулюванні

3. Незібраність чи відмова

від включення

Контрольно-оцінний (результатитвний)

вольові зусилля, спрямовані на

досягнення свідомо

поставленої мети,

пов'язані з

подоланням

зовнішніх і внутрішніх

перешкод

Контрольно-оцінний критерій прагнення, наполегливість, стійкість (подолання

труднощів) самостійність

стійкість і цілеспрямованість

пізнавальної

діяльності

1. Високий рівень: здатність самостійно та

впевнено виконати

завдання.

2. Середній рівень:

звертання по допомогу за

поясненням до дорослого 3. Низький рівень:

наслідування інших чи

залишається завдання зовсім невиконаним

(самостійність відстня)

мобілізація сил концентрація уваги 1. Висока

2. Середня

3. Низька (неуважність)

http://ua-referat.com/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B5

http://ua-referat.com/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

http://ua-referat.com/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC

http://ua-referat.com/%D0%A1%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C

2

Додаток Б

Зміст етапів розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку в процесі

мовленнєвої діяльності

Етапи


активності

Зміст етапів пізнавальної активності

Перший етап

пов’язаний з

виникненням у

дитини інтересу до

пізнання, основою

чого є емоційно-

мотиваційний

компонент

Рівень репродуктивно-наслідувальної активності, в основі якої лежить

співробітництво з дорослим: дитина проявляє інтерес до спілкування з

дорослим;

проявляє інтерес до ігрових завдань;

до сприймання нової інформації;

на початковому етапі відсутні диференційовані інтереси до змісту навчання

проявляє інтерес до виконання ігрових дій.

Другий етап

пов’язаний з

впливом

активності на

процесуально-

операційний

(змістовий)

компонент

Рівень пошуково-виконавської активності носить більш складний

характер, оскільки передбачає більш самостійне відношення дитини до

виконуваної діяльності; свідоме ставлення до висунутих завдань, пошукова

діяльність щодо шляхів їх вирішення та ін.;

наявна потреба у пізнанні навколишнього середовища;

проявляє допитливість;

на цьому етапі інтерес до навчальних занять диференціюється;

самостійне відношення дитини до виконуваної діяльності; свідоме

ставлення до висунутих завдань, пошукова діяльність щодо шляхів їх

вирішення.

На третьому

етапі робота

педагога

спрямовується на

вдосконалення


активності,

гармонізацію її

структурних

компонентів;

окремих

вольових якостей

дитини –

наполегливості,

ініціативності

тощо

Рівень творчої активності. Характерне оформлення стійкого,

вибіркового ставлення дітей до певних галузей знання;

удосконалюється пізнавальна активність;

проявляє наполегливість;самостійність;

проявляє ініціативність; власне прагнення до творчого пошуку в різних

видах діяльності, зокрема, в пізнавальній

творча активність дитини передбачає вміння самостійно формулювати нові

пізнавальні завдання;

проявляє творчий підхід до їх вирішення поставлених завдань, тобто здатна

відшуковувати нові, нетрадиційні, оригінальні способи їх розв’язання.

3

Додаток В

Схема спостереження за дитиною старшого дошкільного віку для

складання її характеристики (В. Котирло, С. Ладивір)

У всіх показниках поданої схеми визначається високий (В), середній

(С) та низький (Н) рівні прояву пізнавальної активності.

1. Рівень пізнавальної активності дитини старшого дошкільного віку,

допитливості на заняттях:

(В) — завжди активна, проявляє ініціативу під час відповідей;

(С) — відповідає тільки за викликом вихователя;

(Н) — пасивна, може працювати лише під час персонального звертання до нього

дорослого.

На прогулянках, екскурсіях:

(В) — допитлива, часто розпитує;

(С) — слухає пояснення дорослого, але сама не звертається із запитаннями;

(Н) — виявляє байдужість.

2. Оволодіння елементами учбової діяльності:

(В) — слухає завжди уважно, дотримується вказівок, виконує завдання правильно;

(С) — потребує повторних вказівок, контролю по ходу діяльності;

(Н) — працює під час постійної допомоги дорослого.

3. Прояв довільної регуляції поведінки (організованість, зосередженість,

уважність, самостійність):

(В) — завжди зосереджена у будь-якій справі, у грі;

(С) — відволікаєтся, наслідує іншого, потребує контролю, з завданнями

справляєтся при додатковому стимулюванні;

(Н) — без спеціальних спонукань не починає діяти, при відсутності зразка работи

не виконує, потребує допомоги.

4. Готовність до подолання труднощів:

(В) — проявляє готовність долати труднощі, веде активний пошук рішення;

(С) — робить спробу подолати труднощі, але у випадку неуспіху відступає;

4

(Н) — при першому ж затрудненні звертається за допомогою чи відмовляється від

деяльності;

слід відрізняти 2 категорії дітей:

а) самовпевнених. Вони без коливань розпочинають будь-яку справу, але при

перших невдачах легко відмовляються від усяких намагань;

б) невпевнених в собі. Вони не намаються мобілізувати зусилля в умовах

затруднень, але за підтримки дорослого здатні до певних зусиль.

5. Соціальна активність.

(В) – легко контактує з дорослими та однолітками, проявляє ініціативу у

спілкуванні в ході гри; уміє вирішувати конфлікти;

(С) почувається комфортно у знайомому оточенні, підпорядковується чужій

ініціативі у грі; інколи кофліктує.

(Н) — включаєтся в спільну ігрову діятельність по запрошенню, але не уміє

підтримувати стосунки з однолітками, часто конфліктує, переважають ігри на

самоті.

5

Додаток Д

Методика 1. «Бесіда» (М. Марусинець).

Мета. Виявлення у дитини наявності пізнавальної мотивації, спрямованості

інтересів.

Хід проведення. Дитині задається наступний перелік запитань.

1. В які ігри любиш грати? Чому?

2. У що граєш частіше за все? Чому?

3. Чи є улюблена іграшка?

4. В які ігри ти з нею граєшся?

5. Чим любиш займатися дома?

6. Чим любиш займатися в дитсадку?

7. Яке заняття подобається? Чому?

8. Чи любиш розглядати (читати) книжки?

9. Чи є дома тварини? Які?

10. Чи доглядаєш ти за ними?

Обробка даних. Наявність пізнавального інтересу оцінюється по змісту

відповідей на запитання: 5, 6, 7, 8, 9.

Нами було модифіковано цю методику для кількісного обрахунку, а 'саме:

якщо дитина не реагує на запитання дорослого, то фіксується «0» балів.

Запитання 5. Чим любиш займатися дома?

Запитання 6. Чим любиш займатися в дитсадку?

Запитання 7. Ке заняття подобається? Чому?

Запитання 8. Чи любиш розглядати (читати) книжки?

Запитання 9. Чи є у тебе дома тварини? Які?

Отже, запитання 5, 6, 7, 8, 9 оцінюється таким чином.

6

Оцінювання здійснювалося за наступними критеріями:

Емоційно-мотиваційний:

а) одразу із захопленням - 5 балів;

б) сумнівається, гальмує, не одразу розпочинає роботу - 3 бали;

в) пасивна, довго не розпочинає чи зовсім не виконує завдання

– 1 бал.

Процесуально-операційний (змістовий):

а) зосереджена під час виконання завдання чи відповіді – 5 балів;

б) іноді відволікається - 3 бали;

в) часто відволікається, не зібрана – 1 бал.

Контрольно-оцінний (результативний):

а) уважно слухає, впевнено та самостійно розв’язує завдання – 5 балів;

б) звертається за допомогою, поясненням до дорослого – 3 бали;

в) неуважна, підглядає у сусіда, наслідує іншого (дорослого чи дитину) чи

зовсім залишає роботу – 1 бал.

Бали «2» та «4» враховували як проміжні між низьким та середнім рівнями; та

середнім і високим.

Оцінювання за балами дає можливість визначити наступні рівні:

1 бал – відповідає низькому рівню;

3 бали – середньому рівню;

5 балів – високому рівню.

Для визначення стану розвитку ПА дитини складалися бали, отримані нею за

свіма показниками під час виконання задання.

Сумарна кількість балів за відповіді за 5, 6, 7, 8, 9 запитання.

13-15 балів – високий рівень ПА;

7

12 – 9 – середній рівень ПА;

8 – 0 – низький рівень ПА.

Методика 2. «Вибір навчальних завдань» (Н. Пророк)

Мета. З’ясування наявності інтересу дітей старшого дошкільного віку до

учіння; рівня розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку.

Матеріал: конверти із зображенням, яке відповідає певному заняттю:

розвиток мовлення, математика, музичне, малювання (конструювання), фізкультура.

В кожному конверті є по два-три завдання.

Хід проведення. Дитині пропонується обрати один з конвертів і одне із

завдань , що лежить у ньому.

Обробка даних. Інтерпретація результатів здійснюється за певними

параметрами:

І.Заняття, що найбільш приваблює дитину.

ІІ.Особливості пізнавальної активності.

Критерії до другого:


1. Як дитина включається у виконання завдань:

а) одразу із захопленням;

б) сумнівається, гальмує, не одразу розпочинає роботу;

в) пасивна, довго не розпочинає чи зовсім не виконує завдання.


2. Захопленість діяльністю:

а) зосереджена під час виконання завдання чи відповіді;

8

б) іноді відволікається;

в) часто відволікається, не зібрана.

Контрольно-оцінний (результативний ):

3. Ставлення до складності виконання завдання:

а) уважна, завдання розв’язує впевнено, самостійно;

б) звертається за допомогою, поясненням до дорослого;

в) неуважна, підглядає у сусіда, наслідує іншого (дорослого чи дитину)

чи зовсім залишає роботу.

Усі варіанти а) оцінюються у 5 балів;

Усі варіанти б) оцінюються у 3 бали;

Усі варіанти в) оцінюються у 1 бал.



Нами було модифіковано цю методику для кількісного обрахунку, а саме:

Особливості пізнавальної активності визначаються сумою балів:

13 -15 балів – ПА сильно виражена;

9 - 13 балів – ПА виражена помірно;

менше 9-ти балів – ПА виражена слабко.





9

Сумарна кількість балів становить:




Методика № 3 «Книжка» Вивчення зацікавленості, спрямованості та

самостійності у старших дошкільників в процесі виконання навчально-

ігрових завдань І. Товкач [389; 412; 413].

Мета. Виявлення зацікавленості, спрямованості інтересів та самостійності

в процесі виконання навчально-ігрових завдань.

Матеріал: посібник –книжка із змістом для дітей у вигляді предметних

малюнків [403; 404; 409].

Хід проведення. Дитині пропонується за сигналом: «Один, два, три, не

дивись!» заплющити на хвилинку очі і уявити себе в бібліотеці (тому пропонує сісти

за стіл, як у читальній залі). Потім за сигналом: «Один, два, три – дивись!» взяти в

руки книгу, покласти її на стіл, сісти зручно на стільчик біля столу. Потім розкрити

книгу там, де є зміст для дитини з предметними малюнками, уважно подивися та

обрати собі ту (чи ті) з них, що приваблює найбільше. Після цього придумати назву

до картинки. Той гравець, якого викличе ведучий, називає номер сторінки у змісті

книжки та пропоновану назву до неї, а інші гравці слухають й обговорюють цю

пропозицію.

Обробка даних. Інтерпретація результатів здійснюється за певними

параметрами:

І.Картинки та літературні твори (загадки, вірші, казки) що найбільш

приваблюють дитину.

ІІ.Особливості пізнавальної активності.

10

Критерії до другого:


1. Як дитина включається у виконання завдань:

а) одразу із захопленям;

б) сумнівається, гальмує, не одразу розпочинає роботу;

в) пасивна, довго не розпочинає чи зовсім не виконує завдання.


2. Захопленість діяльністю:

а) зосереджена під час виконання завдання чи відповіді;

б) іноді відволікається;

в) часто відволікається, не зібрана.

- Контрольно-оцінний ( результативний):

3. Ставлення до складності виконання завдання:

а) уважна, долає впевнено, самостійно;

б) звертається за допомогою, поясненнями;

в) неуважна, підглядає у сусіда, наслідує іншого (дорослого чи дитину),

зовсім залишає роботу.

Усі варіанти а) оцінюються у 5 балів;

Усі варіанти б) оцінюються у 3 бали;

Усі варіанти в) оцінюються у 1 бал.



11

Особливості пізнавальної активності визначаються сумою балів:

13 -15 балів – ПА сильно виражена;

9 - 13 балів – ПА виражена помірно;

менше 9-ти балів – ПА виражена слабко.





Сумарна кількість балів становить:




Методика № 4. Експертне оцінювання. Вивчення пізнавального інтересу

у старших дошкільників (За методикою В. Юркевич, Е. Баранової)

Мета. Виявлення наявності, сили і стійкості пізнавальної потреби; визначення

дієвості пізнавальної активності.

Хід проведення. Дорослому задається наступний перелік запитань.

1.Як часто дитина подовгу (півгодини – годину) займається якою-небудь

розумовою діяльністю: а) постійно; б) інколи; в) дуже рідко.

2.Що вважає за краще, коли їй пропонують загадку: а) намагається самостійно

знайти відповідь; б) коли як; в) намагаються одержати готову відповідь від інших.

3.Чи просить почитати книгу, дослуховує її до кінця: а) постійно слухає до

кінця; б) інколи; в) рідко.

12

4.Наскільки позитивно емоційно ставиться до цікавого для неї заняття,

пов’язаного з розумовою напругою: а) дуже позитивно; б) коли як; в) скоріше

байдуже.

5.Як часто задає запитання: а) часто; б) інколи; в) рідко.

6.Чи чекає відповіді на поставлені запитання: а) так; б) не завжди; в) ні.

7.Чи присутні в мовленні дітей запитання-ланцюжки (за одним запитанням

йде наступне, можливо третє, що належать до однієї теми): а) так, бувають доволі

часто; б) коли як; в) не спостерігається.

Обробка даних. Всі варіанти а) – оцінюються у 5 балів; б) – у 3 бали; в) – у 1

бал.




1 бал – відповідає низькому рівню ПА;

3 бали – середньому рівню ПА;

5 балів – високому рівню ПА.

Інтенсивність пізнавальних потреб визначається сумою балів:

27 – 35 балів – пізнавальна здібність виражена сильно, що відповідає високому

рівню;

17 – 26 – помірно, що відповідає середньому рівню; менше 17 балів – слабко,

що відповідає низькому рівню.

13

Додаток Е

Тест для вихователів

Інструкція. Шановний вихователь!

Нижче наведено ряд тверджень стосовно переонань, які Ви можете мати щодо

організації і проведення освітнього процесу з дітьми старшого дошкільного віку.

Оберіть одну з відповідей під кожним з тверджень:

1. Взаємодію з кожною дитиною в групі: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

2. Систематично проводжу індивідуальні та індивідуально-групові

мовленнєві заняття з дітьми: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

3. Використовують матеріали, що підходять для дітей різного віку і рівня

розвитку їх умінь та навичок: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

4. Постійно надаю дітям можливість обмінюватися ідеями з іншими

дітьми: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

5. Надаю можливість дітям та їхнім батькам створювати матеріали для

навчанняй виховання, що відображають національні традиції та звичаї

українців: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

6. Розробляю завдання з урахуванням індивідуальних особливостей дітей

старшого дошкільного віку: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

7. Активно використовую методи, що відповідають здібностям,

індивідуальним особливостям дітей зазначеного віку, обумовленим їх

розвитком: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

8. На кожному занятті з мовлення постійно змінюю наочні матеріали: а)

«так»; б) «іноді»; в) «рідко».

9. Під час бесіди стимулюю дітей до повних відповідей на прості

запитання: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

14

10. Заохочую дітей до власних запитань: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

11. Протягом заняття спілкуюсь з усіма дітьми: а) «так»; б) «іноді»; в)

«рідко».

12. Демонструю свою прихильність, інтерес і повагу до того, що роблять

діти: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

13. Сприяю розвиткові пізнавальної активності кожної дитини засобом

дидактичної гри: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

14. Стимулюю до пізнання навколишньої дійсності засобом пізнавальних

казок: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

15. Використовую інтереси дітей як орієнтир для того, щоб поняття, що

вивчаються, мали для них зміст і були цікавими: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

16. Активно використовую міркування дітей як інструмент планування

своєї роботи: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

17. Систематично збираю інформацію про досвід і знання батьків, щоб

включити її у планування своєї роботи з дітьми в умовах дошкільного

навчального закладу: а) «так»; б) «іноді»; в) «рідко».

Щиро вдячні Вам за те, що погодились виконати завдання тесту.

15

Додаток Ж

Таблиця переведення АО у ВО експерементальної групи № 1 до

формувального експерименту

і Іі,1 Іі,2 Іі,3 Іі,4 АО ВО Кі,1 Кі,2 Кі,3 АО ВО

1

Вероніка

А.

9

9

9

19 46 58 12 12 12 36 45

2 Ніка А. 15 15 15 31 76 95 20 20 20 60 75

3 Настя Б. 5 7 7 13 32 40 12 12 12 36 45

4 Надя Б. 5 7 1 13 26 33 8 10 4 22 28

5

Ксюша

Г.

9

9

9

15 42 53 12 8 12 32 40

6 Віка Д. 9 9 7 16 41 51 12 12 8 32 40

7

Валентин

З.

15

15

11

26 67 84 20 16 16 52 65

8

Богдана

К.

9

9

9

25 52 65 12 14 12 38 48

9 Тарас К. 11 11 11 25 58 73 18 14 12 44 55

10

Андрій

К.

11

11

11

26 59 74 20 12 12 44 55

11

Микола

К.

9

9

11

25 54 68 14 14 12 40 50

12 Ілля К. 11 7 9 17 44 55 14 12 8 34 43

13

Арсеній

М.

3

5

9

17 34 43 8 8 8 24 30

14 Настя М. 11 11 9 17 48 60 14 14 10 38 48

15 Карім Н. 5 3 9 11 28 35 8 6 8 22 28

16 Ліза О. 5 5 7 14 31 39 10 8 6 24 30

17 Влад П. 5 5 5 15 30 38 10 4 8 22 28

18 Аня П. 13 15 15 27 70 88 20 16 20 56 70

19

Андрій

П.

6

3

3

13 25 31 6 6 4 16 20

20 Сашко П. 3 0 0 11 14 18 4 4 4 12 15

21 Марк С. 11 11 11 25 58 73 20 12 14 46 58

22 Макс С. 5 3 9 13 30 38 10 8 6 24 30

23

Мишко

С.

9

11

9

17 46 58 14 10 12 36 45

24 Настя С. 11 11 11 19 52 65 20 12 12 44 55

25

Вероніка

Т.

9

9

11

21 50 63 16 14 12 42 53

26 Віка Ш. 13 11 11 25 60 75 18 14 20 52 65

27 Поля Ч. 9 9 9 15 42 53 12 10 12 34 43

Всього 236 230 238 511 1215 1519 364 302 296 962 1203

16




28

Андрій

Б.

13

13

15

29 70 88 20 20 20 60 75

29 Денис В. 9 9 11 25 54 68 16 12 14 42 53

30 Глорія В. 15 13 15 29 72 90 20 20 20 60 75

31

Андрій

Г.

15

13

15

29 72 90 20 20 20 60 75

32 Стас З. 15 13 15 29 72 90 20 20 20 60 75

33 Ліза З. 15 13 15 29 72 90 20 20 20 60 75

34 Маша Л. 7 7 7 15 36 45 12 12 4 28 35

35 Ліля Л. 9 9 9 19 46 58 12 12 12 36 45

36 Іра Л. 5 5 9 15 34 43 12 6 8 26 33

37 Аня Л. 9 9 11 19 48 60 14 12 12 38 48

38

Володя

М.

11

11

11

21 54 68 20 12 12 44 55

39

Оксана

М.

13 15 11 26

65 81 20 14 20 54 68

40 Сашко Р. 11 11 11 21 54 68 18 12 14 44 55

41

Андрій

П.

11

11

11

26 59 74 20 14 12 46 58

42

Марина

С.

7

7

6

19 39 49 12 10 10 32 40

43 Діма С. 9 11 13 25 58 73 18 12 14 44 55

44 Єгор Т. 11 9 11 19 50 63 16 12 12 40 50

45 Єгор Ф. 11 9 11 25 56 70 18 14 12 44 55

46 Віка Х. 5 7 7 17 36 45 10 10 8 28 35

47

Андрій

Б.

9

9

13

25 56 70 16 16 14 46 58

Всього 210 204 227 462 1103 1379 334 280 278 892 1115




48 Денис В. 15 13 15 31 74 93 20 18 20 58 73

49 Глорія В. 11 7 11 19 48 60 18 12 12 42 53

50

Андрій

Г.

9 7 9 17

42 53 12 12 12 36 45

51 Стас З. 9 9 11 27 56 70 16 14 12 42 53

52 Ліза З. 11 11 11 20 53 66 20 12 12 44 55

53 Маша Л. 11 9 11 19 50 63 16 12 14 42 53

54 Ліля Л. 5 5 6 13 29 36 10 12 4 26 33

55 Іра Л. 9 11 15 29 64 80 16 16 18 50 63

56 Аня Л. 9 5 11 21 46 58 14 12 10 36 45

17

Закінчення табл.

57

Володя

М.

9

11

11

21 52 65 18 12 12 42 53

58

Оксана

М.

15 15 15 35

80 100 20 20 20 60 75

59 Сашко Р. 9 9 9 19 46 58 12 12 12 36 45

60

Андрій

П.

15 15 15 35

80 100 20 20 20 60 75

61

Марина

С.

9

11

9

25 54 68 16 12 14 42 53

62 Діма С. 9 9 9 25 52 65 12 12 12 36 45

63 Єгор Т. 11 11 11 21 54 68 20 12 12 44 55

64 Єгор Ф. 9 7 9 25 50 63 12 12 14 38 48

65 Віка Х. 9 11 11 27 58 73 16 14 18 48 60

Всього 184 176 199 429 988 1235 288 246 248 782 978

Таблиця переведення АО у ВО контрольної групи № 1 до формувального

експерименту


66 Даша В. 9 9 11 25 54 68 12 16 12 40 50

67

Тетяна

П.

5

7

9

15 36 45 12 8 8 28 35

68 Деніс Т. 11 9 9 19 48 60 14 12 12 38 48

69 Деніс Р. 13 13 15 29 70 88 20 20 20 60 75

70 Саша З. 15 15 15 35 80 100 20 20 20 60 75

71 Ян М. 5 7 7 15 34 43 8 6 4 18 23

72 Ваня П. 3 5 5 11 24 30 14 14 12 40 50

73 Ваня П. 9 9 7 19 44 55 10 10 8 28 35

74

Білаш

Аня

7

7

7

15 36 45 12 10 10 32 40

75 Даня Д. 9 9 9 17 44 55 20 20 20 60 75

76

Славко

Ф.

15

11

13

27 66 83 16 16 12 44 55

77 Маша Т, 11 11 9 26 57 71 20 12 14 46 58

78 Настя Д. 13 11 11 25 60 75 16 12 14 42 53

79 Аня Ш. 9 9 11 19 48 60 14 12 14 40 50

80 Ася К. 9 9 11 23 52 65 16 12 14 42 53

Всього 143 141 149 320 753 941 224 200 194 618 773




81 Сашко Б. 9 11 11 19 50 63 16 10 12 38 48

82

Данило

В.

13

9

11

25 58 73 20 14 12 46 58

83 Ерік Г. 11 11 11 25 58 73 12 4 8 24 30

84 Сашко З. 13 11 13 26 63 79 12 8 10 30 38

18


85 Ренат І. 9 7 7 18 41 51 12 4 6 22 28

86

Максим

К. 9 9 9 25

52 65 20 14 14 48 60

87

Андрій

К.

5

5

7

15 32 40 12 10 10 32 40

88 Ілля К. 7 7 9 19 42 53 16 10 10 36 45

89 Влад Л. 13 11 11 25 60 75 20 14 14 48 60

90 Даня Л. 11 7 7 13 38 48 14 10 8 32 40

91 Єва К. 9 11 9 25 54 68 12 10 10 32 40

92

Валентин

М.

11

9

11

19 50 63 16 14 12 42 53

93 Даша Л. 9 9 11 25 54 68 16 12 12 40 50

94 Даша М. 11 9 11 19 50 63 18 16 12 46 58

95 Льоня М. 9 11 11 25 56 70 14 12 6 32 40

96

Валентин

М.

9

11

11

25 56 70 20 18 12 50 63

97 Маша Н. 9 9 11 19 48 60 14 12 12 38 48

98 Карім М. 13 11 13 25 62 78 20 18 16 54 68

99 Ксенія Н. 15 13 11 17 56 70 20 18 18 56 70

100 Іра Н. 11 13 11 27 62 78 16 12 14 42 53

101 Аліна П. 9 13 11 25 58 73 16 12 14 42 53

102

Анетта

П.

9

9

11

25 54 68 14 12 12 38 48

103

Аліна Р.-

М.

9

9

11

23 52 65 14 12 12 38 48

104 Оля Т. 9 9 11 27 56 70 20 20 18 58 73

105

Мар’яна

Я. 11 9 11 25

56 70 16 12 16 44 55

106 Олег Я. 13 11 11 29 64 80 20 18 18 56 70

Всього 266 254 272 590 1382 1728 420 326 318 1064 1330




107 Мишко І. 13 13 13 31 70 88 20 20 20 60 75

108 Тоня П. 9 9 11 25 54 68 16 12 16 44 55

109 Влад К. 13 13 15 31 72 90 18 14 12 44 55

110 Наталя І. 9 7 9 17 42 53 12 10 12 34 43

111 Тетяна Р. 9 9 11 21 50 63 12 12 12 36 45

112 Аня С. 9 7 9 19 44 55 12 10 6 28 35

113 Оля Ш. 15 13 15 31 74 93 20 18 20 58 73

114 Єгор Д, 11 9 11 21 52 65 10 10 4 24 30

115

Андрій

Г.

13

11

15

27 66 83 20 20 18 58 73

116 Даша П. 11 9 9 25 54 68 18 14 12 44 55

117 Сашко Б. 7 9 7 15 38 48 12 12 6 30 38

118 Саша Г. 11 9 11 25 56 70 18 12 12 42 53

19


119 Оля Д. 11 9 11 21 52 65 16 12 14 42 53

120 Вадим К. 11 11 11 19 52 65 18 12 14 44 55

121 Артем С. 13 9 11 25 58 73 20 16 14 50 63

122 Артем Г. 13 13 15 31 72 90 20 20 20 60 75

123 Аня Г. 9 9 11 23 52 65 16 12 14 42 53

124 Маша У. 11 9 11 25 56 70 18 12 16 46 58

125 Даня С. 9 11 11 25 56 70 18 14 12 44 55

126 Настя Ф. 9 9 11 21 50 63 14 12 14 40 50

127

Максим

С.

9

7

7

18 41 51 4 4 4 12 15

128 Соня З. 9 9 11 19 48 60 16 12 12 40 50

129

Валентин

Н.

9

11

11

27 58 73 18 12 14 44 55

130 Юрко К. 11 9 11 21 52 65 14 12 12 38 48

Всього 2587 2479 2707 5751 13520 16900 4021 3337 3289 10644 13305

20

Додаток З

Результати експериментальної групи №1 за методиками (ДНЗ № 404) до

початку формувального експерименту

№

Ім’я, прізвище

Методики

1 2 3 4

1. Вероніка А. 9 9 9 19

2. Ніка А. 15 15 15 31

3. Настя Б. 5 7 7 13

4. Надя Б. 5 7 0(не

визначилася)

13

5. Ксюша Г. 9 9 9 15

6. Віка Д. 9 9 7 16

7. Валентин З. 15 15 11 26

8. Богдана К. 9 9 9 25

9. Тарас К. 11 11 11 25

10. Андрій К. 11 11 11 26

11. Микола К. 9 9 11 25

12. Ілля К. 11 7 9 17

13. Арсеній М. 3 5 9 17

14. Настя М. 11 11 9 17

15. Карім Н. 5 3 9 11

16. Ліза О. 5 5 7 14

17. Влад П. 5 5 5 15

18. Аня П. 13 15 15 27

19. Андрій П. 6 3 3 13

20. Сашко П. 3 0(не

визначився)

0(не

визначився)

11

21. Марк С. 11 11 11 25

22. Макс С. 5 3 9 13

23. Мишко С. 9 11 9 17

24. Настя С. 11 11 11 19

25. Вероніка Т. 9 9 11 21

26. Віка Ш. 13 11 11 25

27. Поля Ч. 9 9 9 15

21

Додаток И



№ Ім’я, прізвище Методики

1 2 3 4

28. Андрій Б. 13 13 15 29

29. Денис В. 9 9 11 25

30. Глорія В. 15 13 15 29

31. Андрій Г. 15 13 15 31

32. Стас З. 15 13 15 29

33. Ліза З. 15 13 15 29

34 Маша Л. 7 7 7 15

35. Ліля Л. 9 9 9 19

36. Іра Л. 5 5 9 15

37. Аня Л. 9 9 11 19

38. Володя М. 11 11 11 21

39. Оксана М. 13 15 11 26

40. Сашко Р. 11 11 11 21

41. Андрій П. 11 11 11 26

42. Марина С. 7 7 6 19

43. Діма С. 9 11 13 25

44. Єгор Т. 11 9 11 19

45. Єгор Ф. 11 9 11 25

46. Віка Х. 5 7 7 17

47. Наталя З. 9 9 13 25

22

Додаток І



№ Прізвище, Ім’я

Методики

1 2 3 4

48. Андрій Б. 15 13 15 31

49. Микола Б. 11 7 11 19

50. Віка Г. 9 7 9 17

51. Наталя Г. 9 9 11 27

52. Федір К. 11 11 11 20

53. Тарас М. 11 9 11 19

54 Даня В. 5 5 6 13

55. Настя П. 9 11 15 29

56. Мишко Б. 9 5 11 21

57. Андрій Л. 9 11 11 21

58. Давід Вікторович Д. 15 15 15 35

59. Аліна К. 9 9 9 19

60. Артем Л. 15 15 15 35

61. Настя М. 9 11 9 25

62. Віра Л. 9 9 9 25

63. Ярослав М. 11 11 11 21

64. Євген Г. 9 7 9 25

65. Аня С. 9 11 11 27

23

Додаток К

Методичні рекомендації для педагогів і батьків щодо взаємодії з дитиною

старшого дошкільного віку з метою розвитку її пізнавальної активності в

мовленнєвій діяльності

1.У процесі роботи з розвитку пізнавальної активності дітей зазнченого віку

слід дотримуватися певних методичних вимог:

- створювати оптимальні умови для самостійної практичної діяльності кожного

вихованця, ураховуючи вікові та індивідуальні особливості;

-частіше вирішувати пізнавальні задачі різного рівня складності, а також

практикувати пошукові завдання й ситуації; використовувати прийоми порівняння,

аналізу, синтезу, узагальнення під час виконання дитиною самостійних робіт;

- робити опертя на принципи: гри, як провідного виду діяльності дошкільника,

дозволяє розпочинати роботу над усвідомленням звукової структури слова вже у

молодшому дошкільному віці (четвертий рік життя) за умови нормального розвитку

усного мовлення; унаочнення дозволяє активізувати дитяче сприймання, що так

необхідне для усвідомлення пропонованого дорослим матеріалу про звуки мови

тощо; принцип доступності дозволить покласти в основу методики жанр казки;

активності, індивідуалізації та диференціації та інші.

- проводити якісне та неупереджене оцінювання результатів навчання;

спеціальну спрямованість на формування таких важливих компонентів пізнавальної

активності, як емоційно-мотиваційний, процесуально-операційний (змістовий),

контрольно-оцінний (результативний); стимулювати дітей до словесної творчості

тощо.

2. Пам’ятайте, що дитина – це зростаюча особистість із своїми особливостями,

інтересами, нахилами, бажаннями тощо.

3. Проявляйте свою зацікавленість до проблем дитини. Їй потрібно серйозне,

поважне ставлення до питань, інтересів. Потреба у повазі, у визнанні стає основною

24

потребою, що спонукає дитину до спілкування. У поведінці дітей це виражається в,

тому, що вони починають ображатися, коли дорослий негативно оцінює їх дії, лає,

часто робить зауваження. Пояснюйте, у чому, на вашу думку, полягає проблема,

пов’язана з діяльністю дитини.

4. Обмірковуйте свою діяльність як педагога і вихователя: що робите з

дитиною, як це сприяє розвитку пізнавальної активності, творчості тощо.

5. Збираючись навчати дитину зважте, чи зможете досягти результату зараз чи

лише через деякий проміжок часу.

6. Правильна, заздалегідь добре спланована, обміркована, усвідомлена

поведінка дорослого здатна усунути аномалії щодо поведінки дитини.

7. Перш ніж щось вимагати від дитини, подумайте, як ви діятиме, якщо вона

вас не слухатиметься.

8. У старшому віці діти вже чекають оцінки вихователя. Їм важливо, щоб

вихователь не просто помітив, але обов'язково похвалив їх дії, відповів на їхні

запитання. Якщо дорослий надто часто робить зауваження, постійно підкреслює

невміння або нездатність дитини до якого-небудь заняття, у останнього пропадає

всякий інтерес до цієї справи. Кращий спосіб навчити чомусь дошкільника,

прищепити йому інтерес до якогось заняття - це заохочення його успіхів, похвала.

Роблячи дитині зауваження, використовуйте менше слів, особливо якщо це хлопчик.

9. Давайте чіткі й добре продумані вказівки дітям з урахуванням їх

індивідуальних особивостей.

10. Дорослому, для того щоб діяти ефективно и успішно у організації дитячого

дослідження, слід пам’ятати нескладні правила супроводу (За О. Савенковим):

1. Завжди підходьте до проведення роботи творчо.

2. Вчіть дітей діяти самостійно, незалежно, уникайте прямих інструкцій.

25

3. Не стримуйте ініціативи дітей.

4.Не робіть за них те, що вони можуть зробити, чи те, чого вони можуть

навчитися робити самостійно.

5.Не поспішайте з винесенням оціночних суджень.

6.Допомагайте дітям вчитися керувати процесом засвоєння знань:

а) простежувати зв’язки між різними предметами, подіями, явищами;

б) формувати навички самостійного рішення проблем дослідження;

в) аналізувати, синтезувати й класифікувати інформацію.

26

Додаток Л

Загальні рекомендації щодо організації роботи з розвитку пізнавальної

активності дошкільників у мовленнєвій діяльності

1. Звертати увагу на дитину як на індивідуальність: маленьку людину

(хлопчика чи дівчинку) зі своїм незначним досвідом, звичками, інтересами,

нахилами, яка по-своєму сприймає світ, бачить, чує, відчуває, говорить тощо. Саме

тому необхідно здійснювати індивідуалізацію.

Тому одним з важливих завдань педагога – виявляти індивідуальні

уподобання кожного вихованця. Наступне завдання – розподіл дітей за

індивідуальними уподобаннями, можливостями, нахилами. Мета: дати дітям

можливості самостійного вибору, вільного вияву ініціативності, творчої активності

в процесі мовленнєвої діяльності та обов’язкове емоційне задоволення результатом.

При цьому успіх залежить від уміння педагогом реалізувати особистісно-

орієнтовний підхід до кожного вихованця. Отже, пропонується проводити роботу з

дошкільниками, ураховуючи їхні вікові, індивідуальні й психофізіологічні

особливості. Це дає можливість використовувати різноманітні диференційовані

завдання, а саме:

— завдання базового (першого) рівня — для дітей, які цікавляться (або не

цікавляться) книжками: слухають (або намагаються слухати), коли хтось читає,

виявляють інтерес до самих себе й до природи та навколишньої дійсності, здатні

виконати прості інтелектуальні й творчі завдання;

— завдання високого (другого) рівня — для дітей, які люблять слухати, коли

хтось читає, виявляють бажання навчитися читати, активно сприймають об’єкти

природи, предмети, події, ставлять багато запитань і можуть виконати більш складні

інтелектуальні й творчі завдання. У цих дітей краще сформовані мовленнєві вміння,

а також здатність спостерігати, збирати інформацію, аналізувати, міркувати,

знаходити відповіді на запитання, що їх зацікавили, активно виявляти допитливість,

продукувати оригінальні ідеї тощо. Вони складають і розповідають іншим дітям свої

27

казки, розповіді, активно придумують власні варіанти до запропонованих ігор,

створюють атрибути для самостійних ігор за змістом художніх творів тощо.

Для виокремлення запитань і завдань у дидактичному посібнику для дітей

можна ввести умовні позначення: наприклад, мурашка з прапорцем — увідні

запитання до теми та завдання для дитини; різнокольорові равлики з цифрами 1 і 2

— відповідно завдання базового (першого) і високого (другого) рівнів

диференціації; два равлики — ребуси; спільні для дітей різних рівнів підготовки

творчі, конструкторські, практичні, дослідницькі завдання тощо [403-405].

Опис рівня складності завдання можна вважати показником у роботі з

дитиною. Щоб визначити рівень завдань, які дитина може виконати на певному

етапі свого розвитку, уважно спостерігайте за нею протягом якогось часу. Мета

спостережень може бути різною. В одних випадках педагог чи батьки

спостерігають, як дитина оволоділа вимовою окремих звуків (скажімо, звуків [с],

[ч], [ш], [р]), в інших — чи правильно наголошує слова; установлюють рівень

розвитку діалогічного (монологічного) мовлення або обсяг словникового запасу

відповідно до вивчених тем.

2. Ураховувати в роботі з дітьми психофізіологічні та індивідуальні

особливості, пов’язані із статевою належністю дошкільників.

3. Спостереження допомагають дорослим своєчасно усунути недоліки в

роботі, накреслити програму індивідуальних занять із дитиною. Іноді виникає

необхідність провести індивідуальну бесіду з дитиною для перевірки рівня

засвоєння нею окремих мовних явищ, граматики, лексики, умінь будувати

монологічне й діалогічне мовлення. Дорослий звертається до дитини із 3–

4 запитаннями українською мовою, стимулюючи відповідь.

4. Важливою формою навчання дітей старшого дошкільного віку є заняття

(групові, індивідуально-групові й індивідуальні). Радимо планувати один раз на

тиждень групові чи індивідуально-групові заняття з пріоритетом мовленнєвих

завдань в старшій групі з рубрики «Навчаємося елемнентів грамоти», а

індивідуальні заняття планувати й проводити кожного дня з окремими дітьми,

28

ураховуючи їх індивідуальні особливості, нахили тощо (Наприклад, дітей, які вже

мають навички читання слів та речень можна ознайомити з основними розділовими

знаками, які вони спостерігають у процесі читання по книзі, таблиці, картці та ін..).

Навчання дітей звукового й складового аналізу та синтезу слів також продовжувати

в ході індивідуальних занять та у повсякденні. Лише за цієї умови на прикінцевому

етапі роботи графічна схема звукового аналізу слова не використовується, і діти

складатимуть самостійно схеми слів, усвідомлено робитимуть звуко–буквений

аналіз та синтез мовлених слів різної складності (гриб, доріжка, трамвай, клоун,

ведмідь та ін.), а також усний аналіз мовлених слів без схем та фішок.

5. Пам’ятати, що ознайомлення дітей дошкільного віку з мовною дійсністю

потребує багаторазового вправляння. Тому доцільно широко використовувати у

ході занять з мовлення й у повсякденні дидактичні ігри і вправи.

6. Здійснювати унаочнення матеріалу, який бажано постійно змінювати, щоб

підтримувати пізнавальний інтерес у дітей до процесу навчання елементів грамоти.

7. Широко використовувати пізнавальні казки, твори художньої літератури

(казки, оповідання, вірші) й малі жанри усної народної творчості (пісеньки, загадки,

чистомовки, скоромовки, прислів’я тощо), що стимулюють дошкільнят до прояву

індивідуально-творчих здібностей у ігровій, мовленнєвій, пізнавальній,

продуктивній (побутовій, образотворчій, конструктивній тощо) видах діяльності.

8. Ураховуючи те, що у пізнанні процеси сприймання і мислення активно

взаємодіють: сприймання готує мислення, а мислення, у свою чергу, позитивно

впливає на розвиток і удосконалення сприймання, тому для забезпечення розвитку

усвідомлення старшими дошкільниками мовлення необхідно піклуватися про

розвиток і їх сприймання, і їх мислення.

9. У ході роботи сприяти формуванню здатності дитини у своєму мовленні

формулювати власну думку, аналізувати, оцінювати предмети навколишньої

дійсності. Адже називаючи предмети, явища навколишньої дійсності, їхні

властивості й якості, дитина вчиться самостійно знаходити різницю і спільні риси

(Наприклад: різницю між звуками (голосними й приголосними) мови, звуками і

29

словами, словами (назвами предметів, дій з ними, ознаками предметів); словами і

реченнями, звуками і літерами тощо).

10. Пам’ятати, що аналіз, синтез і узагальнення ще не становлять процесу

мислення в цілому. Пізнання суті предмета або явища починається з порівняння –

виділення або узагальнення істотних ознак у потрібних предметах і явищах. Якщо

діти пізнають зв’язки і закономірності на порівнянні (приголосні [р, м, д]

вимовляються чітко, твердо - це тверді звуки мови, а приголосні [рь,мь, дь]

вимовляються м’яко, лагідно – це м’які звуки мови), то до узагальненого уявлення (

приголосні звуки мови можуть бути твердими й м’якими) вони можуть і повинні

прийти самостійно. Засвоїти прийоми порівняння в процесі навчання дітей елементів

грамоти допомагають спеціальні запитання (Наприклад: «Чим відрізняються ці

слова одне від одного?, «Чи є різниця між звуками мови [м], [м’]?», «Чи є різниця

між складами у мовленому слові?», «Чим ідрізняються ці літери між собою?»,«Чи

подібні ці літери?»).

11. Слід ураховувати різні можливості засвоєння дітьми матеріалу у зв’язку

з тим, що у дітей старшого дошкільного віку, як правило, вже присутні всі види

мислення. Більш прості види мислення у старших дошкільників, які сформувалися

раніше продовжують удосконалюватися, більш складні – лише починають

формуватися. Тому деякі знання бажано давати спочатку так, щоб дитина змогла

засвоїти їх на найбільш простому рівні мислення. Наприклад, в ході елементарного

ознайомлення старших дошкільників із словом дати можливість послухати і

сприйняти авторську казку «Про людей і слова», вірш Л. Полтави «Хто як говорить»

з показом іграшок, предметних і сюжетних картинок, обговорити почуте й побачене,

запропонувати назвати почуті слова, чи такі, що «заховалися» в картинках; додати

останнє слово до короткого віршика чи самостійно дібрати слово до слова, щоб було

складно (малина-калина та ін.). І лише потім поступово підвести дошкільника до

висновків. Ми радимо в роботі над засвоєнням елементарних уявлень про слова,

речення, звуки тощо починати із спостережень самої дитини (за вимовою того чи

іншого звука, промовлянням слова, речення), активного називання нею звуків,

складів, слів, речень через сприймання яскравих предметів, їх зображень, творів

30

художньої літератури та усної народної творчості ( вірші,загадки, скоромовки та ін.)

пізнавальних казок, використання ігор та ігрових завдань, в яких діти активно

спостерігають, діють, а потім підводити дітей шляхом обговорення почутого,

побаченого до усвідомленого засвоєння матеріалу, здійснення самостійних суджень,

висновків, які вимагають від дитини більш складного рівня мислення. Саме такий

шлях дає можливість дитині активно залучатися до процесу учіння – одного з

основних видів діяльності людини, спрямований на її саморозвиток через

опанування способами предметних і пізнавальних дій, узагальнених за формою

теоретичних знань, як особливої форми соціальної активності особистості.

12. Поглиблюючи знання і приводячи їх у систему, необхідно

удосконалюватись і підіймати на більш високий рівень способи використання знань,

виконання різних пізнавальних задач. Логічні відношення доцільно давати на

найбільш простих рівнях мислення. (Наприклад, дітей слід спершу навчити ділити

реальні предмети на їх частини (сливу, яблуко поділити і пригостити інших);

пізніше в роботі над усвідомленням структури слова, речення вчити дітей ділити

більш нейтральні предмети (суху гілочку на частинки, щоб викласти модель

речення, розрізати смужку паперу на квадрати (прямокутники) для звукової моделі

слова тощо). Поступово діти починають ділити предмети у плані уявлень і в

результаті здійснення системи роботи засвоюють логіку відношень. Саме тоді

старші дошкільники будуть добре орієнтуватися у логічних відношеннях частини і

цілого. Наприклад, в ході занять діти засвоюють такий зміст цих відношень: а) слово

складається зі звуків, складів; склад слова складається зі звуків (звуку, якщо він

голосний); речення складається з різної кількості слів тощо; б) ціле слово (речення)

більше його частини; в) частина слова (речення) менше цілого. Якщо подавати ці

знання дітям у готовій словесній формі, то ніякого впливу на розвиток пізнавальної

активності в мовленнєвій діяльності ці знання не дадуть. Діти механічно

запам’ятають таку інформацію, до того поверхово і не усвідомлено, а значить не

зможуть активно, ефективно й творчо використати ці знання у житті.

13. Залучати дошкільників до пізнавальної активності, здатності до рефлексії

можна не лише цікавою наочністю, художнім словом та добре продуманими

31

запитаннями педагога, а й стимулюванням дітей до власних запитань (Наприклад:

«Про що ви хотіли б мене запитати, спостерігаючи за вимовою звука (слухаючи

речення (вірш, казку;дивлячись на цей предмет (картинку, малюнок))?»). Адже

запитання є ще й ознакою дитячої допитливості. Але, якщо ще й вчити дітей

самостійно мислити, шукати за фактами і явищами їх взаємозв’язки, швидко

зникають ніби властиві дошкільнику «безглузді» висновки й запитання, пов’язані з

тією чи іншою картинкою, інформацією тощо.

14. Формувати вміння ставити власні запитання про необхідну інформацію,

виділяючи невідоме від відомого і за допомогою гіпотез відносно невідомого

звертатися до засад власної дії і дій інших (однолітків чи педагогів) по сумісному

розв’язуванню навчальних завдань, готовність дитини до зміни наявних способів

дій, якщо вони не є достатньо ефективними, критичність до дій і думок – чужих і

власних, небажання приймати будь-що на віру, незалежність в оцінках і

самооцінках, звичка шукати докази та ін., тобто підсилювати здатність дитини

старшого дошкільного віку до рефлексії.

Більш ефективною буде робота з розвитку пізнавальної активності в

мовленнєвій діяльності за умови систематичної цілеспрямованої щоденної

індивідуальної роботи дорослих (вихователів й батьків) з кожною дитиною умовах

дошкільного закладу і сім’ї. Адже рівень розвитку у дітей різний та з різних причин

діти мають пропуски у відвідуванні дошкільного навчального закладу тощо.

Ефективність розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного

віку зумовлюється урахуванням індивідуальних особливостей взаємозв’язку її

структурних компонентів (емоційно-мотиваційного, процесуально-опеаційного та

контрольно-оцінного).

Таку роботу доцільно проводити з дітьми, розподіленими за підгрупами у

залежності від рівня розвитку пізнавальної активності з урахуванням її

індивідуальних особливостей в мовленнєвій діяльності або ж як гурткову роботу.

32

Додаток М

Приклад індивідуально-парної роботи з дитиною

- Як ти думаєш, про що зараз дізнаєшся? Як ти про це здогадався

(здогадалася)?

- Про що тобі хотілось би запитати, розглядаючи цей малюнок?

- Послухай літературні твори, виконай подані завдання.

Загадки, вірші про велосипед

***

Покрути його педалі —

Й повезе в далекі далі.

Є звичайний, є гірський,

Жовтий, білий, голубий.

(Велосипед). Наталя Гуркіна

* * *

Тулуб, ноги, дві руки,

Голови не має.

Прудко бігати братам

Це не заважає. (Велосипед).

Віра Куліш-

Гальчинська

***

Дзінь-дзілінь! Є в мене шина –

Триколісна я машина!

Ось кермо, а це – педалі,

Натискай – і їдеш далі!

Вправо, вліво чи вперед –

Може все … . (Велосипед).

Оксана Радушинська

****

Колеса, руль, педалі й шини —

Нема простішої машини.

Сідай і рухайся вперед —

Не підведе … . (Велосипед).

Народна творчість

З рогами, а не коза,

Є сідло, а не кінь,

З педалями, а не рояль,

З дзвоником, а не двері.

(Велосипед).

(З народного)

Я І МІЙ ВЕЛОСИПЕД

ВЕЛОСИПЕД

Маю я велосипед!

Поспішаю уперед –

Натискаю на педалі,

Нумо, швидше! Нумо, далі!

Кури, гуси і коти,

Розбігайтесь, хто куди!

33

На педалі натискаю,

Вітерець наздоганяю,

Їду стежкою з гори,

А назустріч — явори.

І мчимося ми вперед —

Я і мій велосипед.

Петро Король

Повороти дуже вдалі!

Нумо, швидше! Нумо, далі!

От причепа, от пристав!

Не злякаєш: «Гав! Гав! Гав!»

Аж у вухах вітер свище!

Нумо далі! Нумо швидше!

Аж каміння з-під коліс!

От я майстер! Вище ніс!

Хто сказав, що я малий ще?

Нумо далі! Носа вище!..

Як це сталось?.. Що за диво?..

Чом я носом у кропиві???

Олеся В.(OlesyaV)

Завдання 1-го рівня:

1. Про що ці загадки й вірші? Які слова допомогли відгадати загадки?

2. Які за кольором бувають велосипеди? Як про це говорить автор Н. Гуркіна в

загадці?

3. Як описують велосипед інші автори віршів? З яких частин він складається?

4. Що означають слова «носа вище»? До чого це призвело?

5. Який настрій у тебе став, коли ти послухав (послухала) вірші про велосипед?

Чи вмієш їздити на велосипеді? Якщо ні, то чи хотілось би тобі навчитися?

Завдання 2-го рівня:

1. Чим відрізняється велосипед від мотоцикла? Чим подібний? Поясни свою

думку.

2. Що означають слова «вітерець наздоганяю»?

3. Скільки складів у слові «велосипед»? Я стверджую, що п’ять. Чи це так?

4. Які твори про велосипед ти вже знаєш? Пригадай їх!

5. Склади свою загадку про якийсь з велосипедів. Умова: опиши цей

транспортний засіб, розкажи, як його можна використовувати, але не називай!

34

Приклад індивідульної роботи з дитиною

У реченнях разом зі словами живуть різні розділові знаки. Вони так

звуться бо розділяють слова одне від одного. Давай ближче познайомимось з ними!

1. Це . На якого героя казки вона дуже схожа? Так, звісно на Колобка!

Але звуть її крапка. Якщо побачиш крапку після слова в реченні ― зупинись. Це

означає, що речення закінчилось. Отже, крапка закінчує слово.

– Прочитай це речення: «Я читаю слова.»

- Де тут крапка? Що вона означає? Навіть якщо ти не вмієш ще читати, то легко її

впізнаєш і знайдеш в текстах.

2. Це , ― кома. Вона схожа на крапку. А чим відрізняється від неї?

- Коли почнеш читати речення і після слова побачиш кому ― зупинись, але

ненадовго, бо комою речення не закінчується. Відпочинь, набери повітря в груди і

читай речення далі, до самої . Прочитай речення самостійно чи з допомогою

дорослого: «Мамо, давай допоможу!»

Знайди кому. А який новий знак тут з’явився?

3. Це ! ― знак оклику. Він дуже поважний і трохи схожий на крапку. А чим

відрізняється? Так, має ще й велику краплю над крапкою. Побачиш цей знак, читай

речення голосно, ніби підіймаєшся вгору.

Пропонуємо приклади художнього слова (загадки про розділові знаки), ігор та

вирав, з метою закріплення знань дітей високого рівня (з навичками читання

слів, речень) про розділові знаки.

Загадки про розділові знаки, що склав поет Дмитро Білоус

Маленька, меньша від мачини,

Ні з ким не стану на борню.

А при читанні, коли треба,

Й людини мову зупиню (Крапка).

***

Злита з хвостиком ця крапка.

Невелика, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

35

Як вона зветься? (Кома).

***

Він після речення, цитати

Вмостився, схожий на гачок.

Всіх нас примушує питати,

А сам ні пари з уст ― мовчок (Знак питання).

***

Що це за знак ― стрункий, мов спис,

Він над крапкою завис,

Спонука до поклику.

Хто ж бо він? (Знак оклику).

Примітка. Після кожної загадки слід стимулювати дитину запитаннями: «Як

здогадався, що це? Поясни свій вибір».

-Спробуй скласти свою загадку про будь-який розділовий знак.

Дидактична гра «Скажи по – різному»

Мета: формувати вміння самостійно промовляти речення з

відповідною інтонацією, орієнтуючись на розділовий знак (крапку, знак

оклику, знак питання). Розвивати пізнавальну активність, самостійність,

ініціативність, інтонаційну виразність мовлення.

Матеріал: картинки з зображенням розділових знаків;

навчальний посібник із містом для дітей [388; 403; 404; 405]. Примітка.

Варто вказати, що особливістю цих посібників є те, що в них подано

окремий зміст для дітей, укладений так, щоб дитина сама могла обирати

літературний твір, який хоче послухати чи прочитати разом із дорослим.

Біля прізвища автора й назви кожного твору є предметний малюнок, що

характеризує його зміст, і цифра, яка означає порядковий номер

тематичного блоку. Дитина розглядає малюнки в змісті для дітей,

розмірковує, про що може йтися в творах, а потім самостійно обирає

художній твір, який її зацікавив. На цьому етапі дорослий звертає увагу

36

дитини на цифри біля назви твору й пояснює, що твір можна буде

відшукати в книжці як за малюнком, так і за цифрами. Дитина за

порядковим номером чи малюнком знаходить обраний тематичний блок

(наймолодшим за потреби допомагає дорослий). Так у дошкільника

формується вміння самостійно користуватися змістом книжки, що в

подальшому стане в пригоді під час навчання в школі. Ураховується й

пізнавальний інтерес дитини, вона одержує право вибору.

Правила гри: мовить своє речення лише той гравець, якому показують

відповідний розділовий знак. Інші – уважно слухають.

Хід гри.

Варіант І. Ведучий називає речення про предмет (тварину, людину

певної професії тощо), а гравець, якому він показує певний розділовий

знак, має повторити це речення з відповідною інтонацією (розповідного,

питального, окличного). Інші перевіряють правильність завдання.

Варіант ІІ. Гравець, якому ведучий показує розділовий знак, має

скласти самостійно скласти речення, орієнтуючись у зміст для дітей з

малюнками і промовити його з відповідною інтонацією.

Вправа «Назви розділовий знак»

Умова проведення. Вихователь пропонує дитині високого рівня ПА

(І, ІІ підгрупи), яка має навички читання слів, речень на вибір прочитати

текст потішки і назвати розділові знаки, що там зустрічаються.

Дитина середнього чи низького рівнів прояву ПА (ІІІ, ІV, V, VІ) , що

не має навичок читання, сприймає текст на слух і визначає розділові знаки

у кінці текстів.

37

Додаток Н

Казки про звуки мови, складені дітьми старшого дошкільного віку (ЕГ)

ДНЗ №№ 63, 147 м. Києва

Казка перша

Це Голосний (показує на своєму малюнку), а це Приголосний (показує). Він

несе Голосному квіточки. Вони гуляють і Голосному дуже пече сонечко. Голосний

вміє співати, а Приголосний вміє ричати. Вони живуть дружно, коли вони вмісті

(разом), то виходять цілі слова, а якщо посваряться, то не вийде таких слів (Іра Л.,

ДНЗ № 63 в м. Києві)+ малюнок.

Казка друга

Оце був Приголосний. Він Твердий. А це був М’який Приголосний. Вони були

братики. Вони трошки несхожі були. Приголосний оцей (показує на своєму

малюнку) вміє говорити звуки твердо, а Мякий оцей (показує на своєму малюнку) –

м’яко. Твердий скаже якийсь звук: [р], а М’який приголосний – [р’].

Одного разу вони рішили, коли піде дощик, вони вирішили посадити квіточки.

Вони пішли на вулицю, і потім вони пішли в ліс, а там була поляна, де була травка. І

вони туда посадили ці квіточки, щоб було красиво. І Голосний прийшов. Ось він тут

(показує на його зображення) (Іра Л., ДНЗ № 63 в м. Києві) + малюнок.

Казка третя

Одного разу Приголосний з Голосним попливли на кораблику на острів

шукати золото. Щоб бути багатими, щоб купляти собі машину, лодку, відро,

вудочки, щоб ловити рибку. Потім купили цеглу, щоб збудувати собі новий дім. Ось

і все. (Володя М., ДНЗ №63 в м. Києві) . + малюнок.

Казка четверта

38

На чужій планеті жив Голосний. Він дуже любив літати на літаку. Одного разу

він прилетів на нашу планету і потрапив до лісу. Він летів і голосно співав: у-у-а-а-

а-е-е-е-и-и-и-і-і-і-о-о-о! Коли він приземлився і почав ходити по лісу, то побачив на

дереві якогось чоловічка, який їв яблука. Вони подивились одне на одного і

запитали в один голос: «Ти хто?». «Я – Голосний!» - сказав Голосний. «А я просто

сумний»- сказав Приголосний.

- Не сумуй! – сказав Голосний, а краще давай співати пісеньки.

- Так я ж не вмію – відповів сумний.

- А що ти вмієш робити? – сказав Голосний.

- Ричати – р, свистіти – с, жужати – ж, хикати – з, і в мене зовсім немає друзів.

- Давай дружити! – сказав Голосний.

- Давай! – відповів сумний.

Вони почали так гарно дружити, що усі лісові звірята, які жили в лісі, сумний

звук назвали Приголосним, тому що сумний був при Голосному. А Голосний так

полюбив Приголосного, що залишився жити на нашій планеті і ходити у гості до

діток, щоб з ними погратися (Єгор Ч., ДНЗ № 63 в м. Києві)+ малюнок.

Казка п’ята

Це літом було. Вони пішли на пляж Голосний і Приголосний. Хотіли

купатися. Потім они пішли за мороженим. Они хотіли очень мороженоє. Когда

наступіла зима, оні поє халі в Афріку. Купалися там з надувними кругами. Когда

приєхали домой, повесілі багато шариков і устроїли Новий рік. Голосний співав: а-а-

а-о-о-о-і-і-і-у-у-у-и-и-и-е-е-е! А Приголосний говорив: б-л-п-м-с-т-в. Все розказав

(Гліб Х., ДНЗ № 63 в м. Києві)+ малюнок.

Казка шоста

Шапочки цьому і цьому нарисовала вихователька. А я цьому (показує мені на

першу пару фішок-чоловічків на своєму малюнку) сама шапочку намалювала. Тут

сині зірочки, ні сніжинки. Бачите? Красиві, правда? Чоловічки пішли гуляти.

Бачите, ось Голосний у зеленій шапочке. Цей чоловічок… Приголосний. Я йому

39

жовту шапочку нарисовала. Він спочатку був грусний, а потім став веселий.

(Запитую: «Чому повеселішав, пам’ятаєш?») Так. Він знайшов собі друга

Голосного. Він був тепер при Голосному. Чоловічки дружать… А я з Анею то

гуляюся, то ругаюся (сміється)… (Варя Т. ДНЗ № 63 в м. Києві) + малюнок

Примітка. Далі до малюнка підбігли діти. Хлопчики почали за звуковими

фішками «прочитувати» слова: мама, папа, баба. Ваня К. почав голосно читати по

фішках пригадане ним слово «братик», а потім зробив висновок: «Не виходить. Тут

фішок не вистачає». І побіг далі гратися з хлопчиками у «гонки».

Казка сьома

Я намалював, як Голосний з Приголосним плавали на морі. Оні моряки. Біло

очень жарко на вулиці і пекло очень тепло сонце. У них були шапочки. («Ти їх сам

намалював?» – запитую. «Ні, вихователь допомогла»). На небі вони побачили

птичек. У морі була акула. Они її боялися, потому что акула кусається. Це я мотор

намалював (Радісно повідомляє мені.). Они упливли від акули. Голосний уміє

співати: а-а-а-о-о-о-у-у-у-у-и-и-и-і-і-і-е-е-е-е! Мені більше Голосний подобається,

тому що він красиво пісеньки співає. (Артем С., ДНЗ № 63 в м. Києві) + малюнок

Казка восьма

Фішки-чоловічки Голосні й Приголосні. Вони на морі пливуть… Пливуть у

лодках. Там могли увідеть рибу щуку, рибу окунь, рибу пілку. Потім далі попливли.

Голосні співають: А-о-у-и-і-е! А Приголосні не співають. Вони не уміють. Взяли

костюми подводні і попірнали в воду. Там побачили…медузу і рака. Потім вилізли з

води і сіли в лодки. А далі попливли очень далеко за гору. Там де небо з водою

зміщається. А я теж люблю рибу ловити з папой і з дедушкой (Артем Н., ДНЗ № 63

в м. Києві)+ малюнок.

Казка дев’ята

Голосний з Приголосним пришли на пляж. Оні прішлі на пляж. Один лежить и

закрив глазки. Он Приголосний. А один з отритими глазками. Он тоже

40

Приголосний. А Голосний стоїть і ще один Приголосний стоїть. Голосний співає, а

Приголосний - ні. (Аня Б. ДНЗ № 63 в м. Києві) + малюнок

Казка десята

Жили–були Голосний з Приго-лосним. Вони пішли гуляти на море. Голосний

співав: а-а-а, о-о-о, у-у-у, и-и-и, е-е-е! Б-б-б, м-м-м, д-д-д, к-к-к - це так Приголосний

казав. Приголосний поранився колючкою. І Голосний покликав лікаря: «Ей, лікар!

Допоможи!» Лікар прийшов і полікував друга. І пішли купатися. Там у морі був рак.

Він все знає: як добратися до Баби Яги і Змея Горинича. Він їх не чіпав і відпустив

назад на берег…І Голосний весело заспівав: а – о – у – е – і - и!... (Омар С., ДНЗ

№ 63). Коментар до малюнка: «Я намалював Голосного. Він вміє співати: а-а-а-о-

о-о-у-у-у-и-и-и-е-е-е-і-і-і! Ось так. Не хватило мені на Приголосного. Він там…

(показує місце біля аркуша) (Ваня К., ДНЗ № 147 в м. Києві) + малюнок.

Додаток О

Казки дітей (хлопчиків) ЕГ

Розповідь про журавлів (на звук [ж] і літеру Жж)

Усе літо на болоті живуть журавель з журавкою. Гріє яскраво сонечко і у воді

стрибають рибки. Довкола болота росте журавлина і жорсткий черет. А на камінцях

жабки гріють свої лапки. (Валентин ДНЗ № 404 в м. Києві) + малюнок

Канікули (на звук [к] і літеру Кк)

Одного теплого ранку Коля і Катруся пішли разом з татком на лісове озеро.

Дорогою сонечко припікало і діти оягли кольорові картузики. У лісі кувала зозуля і

ахла конвалія. Вода в озері була тепла. Коля і Катруся досхочу купалися. Тм часом

тато наловив карасиків. Коли сонечко сідало, всі задоволені повернулися додому

(Тарас К. з ДНЗ № 404 склав розповідь разом з татом) + малюнок

41

Казка про зайчика

От і закінчилося літо. Прийшла золота сінь. Зайчик збудував собі хатинку і

заходився запасатися харчами на зиму. Він збирав в лісі гриби та ягоди. З садка

зайчик приноси запашні стиглі яблука. З городу - моркву та капусту. Коли їжі було

вже достатньо, він вирішив зупинитися. Тепер взимку зайчику буде затишно і тепло

(Андрій К. з ДНЗ № 404 склав разом з мамою) + малюнок.

Казка про принца і принцесу(на звук [ц] і літеру Цц)

Жив-був принц. Сумно йому було. Він знайшов собі принцесу. Вони

поженилися і народили маленьку доньку. Назвали її Марія.

Одного разу їм було нічого їсти. Принц сказав принцесі, що слід піти і купити

цукор. Потім вони сіли пити чай з цукром, а у вікно залетів горобець. Вони його

погодували хлібом і відпустили на вулицю. От і все. Далі вони жили щасливо.

(Андрій П. ДНЗ № 147 в м. Києві) + малюнок.

Додаток П

Казки дітей (дівчаток) ЕГ

Казка про Колобка (на звук [к] і літеру Кк)

Жив-був Колобок. Якось Колобок сидів на підвіконні. До нього прискакала

Лисичка. І Лисичка каже: «Колобок, Колобок, я тебе скушаю…» (Ніка Ж. ДНЗ №

404 в м. Києві) + малюнок.

Розповідь про грозу (на звук [г] і літеру Гг)

Почалась гроза. В грозовому небі спалахнула блискавка. Загуркотав грім.

Горобці поховались в своїх гніздах. Це була грізна злива (Аня П. ДНЗ № 404 м.

Києва) + малюнок.

Розповідь про мімозу (на звук [м] і літеру Мм)

Жила-була Маша. У Мами був день народження. Маша подарувала мамі

42

мімозу (Богдана К. ДНЗ № 404 в м. Києві) + малюнок.

Казка про принца і принцесу (на звук [ц])

Жили- були принц і принцеса. У них народилась донька. Вони пішли до

церкви хрестити дитину. А то була не церква, а палац злого чаклуна. Він забрав у

принца і принцеси дівчинку. Принц сказав принцесі: «Залишайся туту, а я піду.

Ходив, ходив, але нічонго не міг зробити. Принцеса плакала. Потім принцу

устрілася добра фея. Вна допомогла у забрати доньку принца і принцеси від злго

чаклуна. Вони більше нікои не хдили до палацу злого чаклуна. Потім пішли до

церкви і покрестили дитину. Назвали її Софією. Зажили радісно (Іра Л. ДНЗ № 63

в м. Києві) + малюнок.

Додаток Р

На практично-семінарських заняттях студенти ІV курсу напряму підготовки

6.010101«Дошкільна освіта» денної форми навчаня Педагогічного інституту

Київського університету імені Бориса Грінченка оволодівали навичками роботи

вихователя з дітьми старшого дошкільного віку щодо розвитку пізнавальної

активності у мовленнєвій діяльності засобом унаочнення матеріалів, пізнавальних

казок, дидактичних ігор та вправ тощо.

Закріплення у студентів навичок щодо формування пізнавальної активності

старших дошкільників в мовленнєвій діяльності та індивідуальної роботи з дітьми

здійснювалося на інтегрованих заняттях, що проводили студенти в період

проходження виробничої педагогічної практики та по суботах на соціальному

проекті «З Києвом і для Києва» Київського університету імені Бориса Грінченка,

організованому для мешканців Дніпровського району в м. Києві, що проводилися

по суботах кожного місяця протягом 2012-2013 навчального року.

Батьки дітей, що приходили на проект «З Києвом і для Києва» також охоче

брали участь у ході таких індивідуальних занять.

Date post:	26-Jan-2020
Category:	Documents
Upload:	others
View:	10 times
Download:	0 times

ДОДАТКИ Додаток А Структура пізнавальної...

Documents