Міністерство освіти і науки України

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Наукова бібліотека

Одеський національний університет

на сторінках

центральної, регіональної та

університетської преси

2010-2015 рр.

Інформаційне видання

Одеса

2015

УДК 378.4(477.74-21):070“2010/2015”

ББК 74.584(4Ук-4Од-2О)7

О-417

Науковий редактор:

д-р політ. наук, проф. І. М. Коваль

Упорядники:

О. В. Суровцева, Т. С. Кара

Відповідальний редактор:

М. О. Подрезова

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова на сторінках

О-417 центральної, регіональної преси (2010-2015 рр.) : інформаційне видання / наук.

ред. д-р політ. наук, проф. І. М. Коваль, упоряд. О. В. Суровцева, Т. С. Кара,

відп. ред. М.О. Подрезова. – Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса,

2015. – 738с.

Одеському національному університету імені І. І. Мечникова – 150 років. Джерела,

з яких складається збірник відображають наукові та культурні досягнення одного із

найстаріших вузів України зі світовою історією. Класичний вуз за своїми рейтингами та

науковою базою займає гідне місце не тільки у Південній Пальмірі, а й в Україні і світі.

ОНУ імені І. І. Мечникова співпрацює з багатьма міжнародними вузами і представляє

найвищі стандарти навчання, які відповідають всім якісним критеріям. У статтях

періодичної преси, що друкувалися протягом останніх 5 років знайшли своє відображення

нові досягнення університету, його проблеми та перемоги.

Видання розраховане на наукових співробітників, студентів та широке коло

читачів.

УДК 378.4(477.74-21):070“2010/2015”

ББК 74.584(4Ук-4Од-2О)7

© Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015

© Наукова бібліотека ОНУ імені І. І. Мечникова, 2015

3

Від упорядників

У виданні вміщені інформаційні матеріали із життя Одеського університету за

період з 2010-2015 рр., який змінює своєю освітою науковий всесвіт. Дані джерела

відображають наукові та культурні досягнення одного із найстаріших вузів України зі

світовою історією – Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, якому у

2015 році виповнюється 150 років.

Класичний вуз за своїми рейтингами та науковою базою займає гідне місце не

тільки у Південній Пальмірі, а й в Україні і світі. ОНУ імені І. І. Мечникова співпрацює з

багатьма міжнародними вузами і представляє найвищі стандарти навчання, які

відповідають всім якісним критеріям. Саме всі ці події знаходять своє відображення у

статтях періодичної преси. Публікації з газет становлять вагоме джерело інформації, саме

тому було вирішено провести дослідження газетних статей, присвячених університету.

Представлене інформаційне видання є хронологічним продовженням попередньої

публікації (ОНУ імені І.І. Мечникова на сторінках преси: 2000-2010 рр.), яке уможливлює

панорамне ознайомлення з історичними та знаковими подіями Одеського університету.

Ми намагались зібрати інформацію, що найбільш цікаво відображає життя

Одеського університету із багатьох джерел. Для цього було використано матеріали

періодичної преси, що друкувалися протягом останніх 5 років.

Інформаційне видання складається з 3-х розділів. У першому розділі використано

матеріали газет центральних органів влади, громадсько-політичні та суспільно-політичні

щотижневики. У другому розділі відбувається знайомство з ОНУ на сторінках

регіональної преси. Третій розділ присвячується матеріалам з університетської газети

«Одеський університет».

Враховуючи, що це друге видання збірника, структура його не змінюється. Так,

матеріали подані у вигляді повних текстів газетних статей, які в межах кожного розділу

розташовані у хронології за роком, місяцем та датою виходу газети.

Обов’язковим елементом інформаційного видання є іменний покажчик, в якому

наведені прізвища, які зустрічаються у статтях, за винятком тих, які присвоєно установам

чи організаціям. Якщо прізвище будь-якої особи наведено у статтях різними мовами, то в

іменному покажчику спочатку наводимо прізвища українською мовою, а в дужках –

іншими мовами.

Видання розраховане на дослідників, на всіх зацікавлених розвитком науки на

Півдні України та широке коло читачів.

РОЗДІЛ І

Сторінки історії ОНУ у

центральній пресі

5

Гурвиц рассказывал анекдоты Твену

Американский актер Кен Рихтерс, двойник Марка Твена, в эти дни повторяет

путешествие легендарного писателя, совершенное им в 1867 году. Тогда Твен побывал и в

Одессе. В Одесском национальном университете имени И. И. Мечникова актер выступил

с моноспектаклем «Марк Твен. Простаки за границей». Затем его собеседником стал

одесский городской голова Эдуард Гурвиц. Разговор двух остроумных людей скорее

походил на рассказы анекдотов. Рихтерс получил приглашение посетить на следующий

год одесскую «Юморину».

Вячеслав Воронков

// Голос України. – 2010. – 9 квітня (№ 63). – C. 5.

Cпільні дослідження українських i американських науковців

«Сьогодні багатоаспектна співпраця науково-дослідних і освітніх центрів –

ключовий фактор зміцнення контактів США та України», – про це під час візиту до

Одеського національного університету імені Іллі Мечникова повідомила аташе з питань

культури посольства США пані Сьюзан Кліарі. У 2010 році одеський університет зробив

ще один крок до реалізаціі спільних міжнародних проектів – було ратифіковано договір з

Центром глобальних польових досліджень університету Вашингтона. Науковці ОНУ

разом із заокеанськими колегами планують низку спільних досліджень у царині

мікробіологіі та вірусологіі.

Наступним етапом може бути організація і проведення спільних екологічних

проектів. Учені-біологи ОНУ імені Іллі Мечникова вже багато років вивчають і проводять

моніторинг екологічноі ситуаціі у районі Дунайських заплав, лиманів Дністра. Крім того,

одеський університет як провідний науковий заклад з вивчення острова Зміїний мае

можливості для аналізу та моделювання розвитку цього унікального регіону Чорного

моря. За словами аташе посольства США, політика адміністраціі президента Обами

спрямована на підтримку таких екологічних досліджень: «Ще зарано казати про конкретні

спільні проекти у цій галузі, проте це можливо у майбутньому», – зазначила Сьюзан

Кліарі.

Ректор ОНУ академік Валентин Сминтина узагальнив: – Обмін досвідом – важлива

сторінка у 20-річних контактах університету з державними та недержавними

організаціями США. Ми плануемо проведення заходів, серед яких – круглі столи

керівників університетів і науковців щодо співвідношення систем зовнішнього тестування

та акредитаціі університетів США і Украіни. Спільні зусилля допоможуть нам досягти

нових висот у науковому та освітянському просторі.

Ольга Коваленко

за матеріалами ОНУ

// Освіта України. – 2010. – 27 квітня (№ 31). – С. 9.

6

Український ректор – член англійського клубу

Нещодавно ректора Одеського національного університету імені I. I. Мечникова

було обрано членом Клубу ректорів Європи. Цю престижну громадську неурядову

організацію було засновано в 2005 році в Оксфорді (Велика Британія). Нині його членами

є більш як сто ректорів провідних університетів.

Мантію, диплом і членський нагрудний знак Валентину Сминтині передав

уповноважений клубу директор Асамблеї ділових кіл Дмитро Остаф’ев. Вітаючи ректора

університету, він зазначив, що членство в клубі передбачае участь у щорічних науково-

практичних конференціях, програмах обміну і співробітництва, а також проведення

симпозіуму Клубу в Украіні, в ОНУ імені I. I. Мечникова.

Ольга Коваленко

// Освiта України. – 2010. – 11 червня (№ 44). – С. 6.

Велика Хартія: розширення кордонів

Велика Хартія згуртувала 660 провідних університетів світу. Стрімке поширення

впливу організаціі за кордонами Італії та старої Європи свідчить: передумови й тенденції

до взаємозбагачення багатовіковим досвідом здавна акумулювалися в університетських

центрах – від Туманного Альбіону до Китаю. Універсальність принципів Великої Хартії

підтверджує, що перед кожним з університетів на певному етапі розвитку постають одні й

ті самі питання, розрізнясться тільки контекст, у якому вони формуються.

«Велика Хартія унівсрситетів. Український контекст» – саме так називався

міжнародний форум, організований за підтримки Міністерства освіти і науки Украіни

Наглядовою радою Великоі Хартіі університетів у Одеському національнаму універсилеті

імені I. I. Мечникова.

В унікальному за масштабами і значенням для освітнього простору Украіни форумі

взяли участь заступник міністра освіти та науки Украіни Євген Суліма, президент

Наглядової ради Великоі Хартіі університетів Європи Устюн Ергюдер, генеральний

секретар Наглядової ради Бастіан Бауманн. Ректори університетів й активні діячі

освітнього простору України, Туреччини, Чехії, Франції та інших держав.

За словами генерального секретаря Великоі Хартіі Бастіана Бауманна, наглядова

рада обрала саме Одеський університет завдяки чіткому збігу універсальних засад

організації та напряму розвитку ОНУ: університетської автономії та студентоцентризму

реформ вищоі освіти.

На порядку денному форуму розглядалися питання автономії вищих навчальних

закладів та їх академічної свободи, впровадження дворівневої системи підготовки

фахівців у рамках академічноі свободи та автономії ВНЗ України, створення консорціумів

вищих навчальних закладів, європейського досвіду організації вступу до вищих

навчальних закладів і проблеми, пов’язані з упровадженням незалежного оцінювання

знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які виявили бажання вступати до

університетів.

7

За словами заступника міністра освіти і науки України Свгена Суліми, велике

значення мали позасекційні дискусіі: «Сьогодні, під час спілкування з представниками

європейських університетів, мені було приємно наголосити, що європейська спільнота

підтримує кроки української влади. Французькі університети мають близько 15 відсотків

резервів самостійного фінансування, тоді як наші вищі навчальні заклади мають право

набирати до 50 відсотків студентів на контрактну форму навчання. Отже, збільшуеться

здатність університетів до розвитку, до визначення і впровадження тих чи інших

наукових та освітніх програм, які мають перспективу в суспільстві. Університети Украіни

та Європи сьогодні об’єднуються під егідою Великої Хартії, та ми можемо сміливо

говорити про співставлення нашої освіти з освітою у європейських університетах».

Зміни, які впроваджує Міністерство освіти і науки України, спрямовані на

розширення університетської автономії, відповідають сучасному напряму розвитку

Одеського національного університету. ОНУ разом з університетами, які підписали

Велику Хартію, є новатором, піонером перетворень науки та освіти доби глобалізаціі. Цю

роль університету та, зокрема, його ректора Валентина Сминтини відзначив президент

Наглядової ради Великої Хартії університетів Європи Устюн Ергюдер: «Ректор Валентин

Сминтина став першим з українських ректорів класичних університетів часів незалежної

України, який 2003 року підписав Велику Хартію. Він відкрив важливий етап для вищої

освіти Украіни. Сучасна конференція в Одеському національному університеті – яскраве

підтвердження того, шо створена 22 роки тому Велика Хартія університетів, стала

міжнародною організацією».

Цього року, за словами пана Ергюдера, до Великої Хартії приєднаються ще 11

українських і сім італійських вищих навчальних закладів. Отже, Україна знаходиться в

авангарді загальноевропейських освітніх процесів.

Розширення і консолідація зв’язків університетів під керівництвом Великої Хартії

має за мету посилення ролі університетської співдружності в суспільних перетвореннях.

Яскраво виражена європоцентричність змісту Великої Хартії з розвитком глобалізації

набуває нових рис: нещодавно до складу університетської співдружності приєдналися і

Колумбійський університет Сполучених Штатів, і низка вищих навчальних закладів

Казахстану та Середньої Азії.

Важливою вимогою до кожного з університетів-учасників Великої Хартії є

динамічність розвитку та активна міжнародна політика. Гідний приклад міжнародної

активності університету демонструє ОНУ імені І. І. Мечникова – співорганізатор форуму.

«Щорічно більш як 200 наших студентів виїжджають за численними програмами обміну

до провідних європейських університетів», наголосив ректор ОНУ Валентин Сминтина.

– Одеський національний університет підписав 156 договорів про широку

співпрацю з університетами 42 країн світу. В університеті навчається 535 іноземців з

багатьох держав Європи та Азії. Ми постійно вдосконалюємося, і вдосконалюємося разом

з нашими закордонними колегами».

Ольга Коваленко

// Освiта України. – 2010. – 11 червня (№ 44). – С. 6.

8

Працедавці обирають наших випускників

Одеський національний університет імені I. I. Мечникова увійшов до десятки

кращих вищих навчальних закладів за результатами рейтингу, складеного всеукраінським

тижневиком «Коментарі».

Рейтинг створено на основі опитування керівників 100 провідних компаній

Украіни, яким було запропоновано обрати з найбільших університетів III–IV рівнів

акредитації ті, випускників яких вони найбільш охоче забезпечують робочими місцями.

Під час презентації рейтингу в інформаційному агентстві УНІАН головний

редактор «Коментарів» Вадим Денисенко наголосив: «Важлива відмінність нашого

рейтингу в тому, що це рейтинг університетів за спеціальностями». Редакція свідомо

обмежила вибірку респондентів тими секторами економіки, представники яких протягом

останніх кількох років найбільш активно створюють робочі місця та відіграють ключову

роль у формуванні ринку праці на регіональному та всеукраїнському рівнях.

Ольга Коваленко

// Освiта України. – 2010. – 11 червня (№ 44). – С. 6.

ОНУ імені І. І. Мечникова – 145 років світового визнання

Софіти академічного театру висвітили золоті літери: «Одеському національному

університету – 145 років!». У залі Одеського музично-адемічного театру зібралася майже

вся дружна університетська родина – 3300 науковців і співробітників, колишні студенти,

які з гордістю називають себе випускниками одного з провідних університетів України.

Під гучні оплески на сцену вийшли почесні гості: голова Одеської обласної державної

адміністрації Едуард Матвійчук, заступник міського голови Тетяна Федірко, перший

заступник Одеської обласної державної адміністрації Микола Тіндюк, митрополит

Одеський та Ізмаїльський Агафангел, керівники обласного та міського управління освіти,

Південного оперативного командування Збройних сил України. Представив почесних

гостей ректор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова академік

Валентин Сминтина.

Заснований 13 травня 1865 року, Одеський (Новоросійський) університет протягом

145 років є колискою талантів і джерелом високоосвічених кадрів для українського

суспільства.

Святкування розпочалося привітанням ректора, в якому керівник першого на

Півдні України університету окреслив головні досягнення та віхи сучасної історіі ОНУ:

– ОНУ імені І. І. Мечникова зразка 2010 року за сумарними показниками дорівнює

двом ОНУ імені І. І. Мечникова зразка 2003 року, – наголосив ректор. – За останні сім

років ми підготували 40 докторів наук і майже 300 кандидатів наук, в університеті було

створено десять нових підрозділів, серед них – дослідно-технічний центр МОН та НАН

України, Центр інформаційних технологій, поліграфічно-видавничий комплекс, Центр

екологічного моніторингу острова Зміїний, центр Італійської культури імені Джузеппе

Гарібальді, Американський ресурсний центр... Ми вдячні за співпрацю Міністерству

9

освіти і науки України та керівництву Одеської обласної державної адміністрації, обласної

ради, міської ради.

Представники владних структур у своїх привітаннях відзначили плідну та

натхненну працю колективу Одеського національного університету – більш як 100

співробітників отримали почесні знаки та грамоти від Кабінету Міністрів України,

Національної академії наук України, обласної державної адміністраціії, обласної ради,

міської ради, Ради ректорів.

Науковці університету знані у світі завдяки своїм неординарним дослідженням та

педагогічному таланту. Щорічно університет виконує близько 150 спільних наукових

проектів. Результати цих досліджень використовуються під час виконання практичних

державних і регіональних завдань. Одеський національний університет – провідний

науковий заклад з вивчення острова Зміїний – здійснює широкий спектр досліджень для

аналізу й моделювання майбутнього розвитку цього унікального регіону Чорного моря.

Особливе значення в ОНУ імені І. І. Мечникова надається поєднанню европейських

інноваційних технологій і здобутків класичної університетської освіти, якими завжди

пишалася Україна. Так, в Одеському національному університеті вже десять років

успішно функціонує навчально-науковий комплекс «Коледж-школа-університет», який

неодноразово ставав переможцем на всеукраїнських виставках вищої освіти і в 2010 році

відзначений асоціацією коледжів США за впровадження інноваційних технологій у вищій

освіті.

ОНУ імені І. І. Мечникова дає можливість отримувати освіту протягом цілого

життя, – зазначив Валентина Сминтина. – У межах Одеської області ми створили освітню

мережу, яка дає можливість більш раціонально розподілити трудові ресурси в області й

сприяє економічному та інтелектуальному розвитку малих міст та населених пунктів

Одеської області.

Голова Одеської облдержадміністрації Едуард Матвійчук відзначив вагоме

значення університету для інтелектуального становлення та розвитку області:

В ОНУ навчається велика армія студентів, 18 тисяч молодих людей отримують

перепустку в життя в цьому вищому навчальному закладі. Одеський університет відомий

у світі і є гордістю України. Навіть у складних умовах економічної кризи ВНЗ зміг

зберегти могутній викладацький склад, налагодити зв’язки за 160 договорами з

університетами 42 країн світу.

Ювілейний травень університет відзначив низкою яскравих заходів, що викликали

широкий резонанс серед української та світової громадськості. Унікальні видання були

підготовленні Науковою бібліотекою ОНУ: три книжки з серії «Розвиток науки в

Одеському (Новоросійському) університеті» та видання «Одеський університет на

шпальтах регіональної та центральної періодики, яке не має аналогів в Україні».

Презентація видань відбудеться незабаром.

На честь ювілею на адресу університету надійшли привітання: з теплими

побажаннями добробуту та процвітання до колективу ОНУ звернулися Президент України

Віктор Янукович, спікер Верховної Ради України Володимир Литвин, віце-прем’єр-

міністр Володимир Семиноженко, міністр освіти і науки України Дмитро Табачник,

президент НАН України Борис Патон, президент НАПН України Василь Кремень.

10

Українське суспільство цінує класичну освіту ОНУ ім. І. І. Мечникова як ознаку

високого інтелектуального рівня особистості. Серед стовпів науки Одеського університету

протягом його 145-річної були і лауреати Нобелівської премії 1908 р. Ілля Мечников,

академіки та професори Віктор Григорович, Іван Сєченов, Федір Успенський, Олександр

Ковалевський… У ХХІ столітті науковці ОНУ, як зазначив у своїй телеграмі Президент

України Віктор Янукович, «примножують кращі починання, закладені славетними

попередниками, та утверджують в Україні освіту європейського зразка».

Ольга Коваленко

// Освiта України. – 2010. – 11 червня (№ 44). – С. 6.

Университетская наука учится зарабатывать деньги

Ежегодные конкурсы в высшие учебные заведения позволяют предположить:

котируются отечественные вузы. Победы украинских студентов в международных

олимпиадах, высокие позиции наших ученых в мировых научных рейтингах

свидетельствуют не только о проблемах существующих в отечественной высшей школе.

Об актуальных вопросах университетской науки и высшей школы рассуждает ректор

Одесского национального университета имени И. Мечникова, профессор, доктор физико-

математических наук, заслуженный деятель науки и техники Украины, лауреат

Государственной премии Украины в области науки и техники Валентин Смынтына.

– Бытует мнение, что украинская наука находится не в лучшем состоянии.

Насколько это верно с точки зрения Одесского университета?

– Это неверно в общегосударственном масштабе, не только с точки зрения

университета. Как подтверждение – наш университет в числе 110 исследовательских

университетов мира был приглашен на форум, который проходил в Сеуле.

Во всемирной рейтинговой системе Webometrix, которая мониторит 20 тысяч вузов

во всем мире, семь университетов Украины входят в число первых 15-16 % лучших

университетов. Только в нашем, Одесском университете, за три последних года – три

11

Государственные премии в области науки и техники, 20 патентов на изобретения... На

каких же основаниях относиться к украинской науке с пренебрежением?

– Возможно, это связано с тем, что прикладной реализации ее достижений не

видно?

– Действительно, технологическая, производственная база для внедрения

разработок ученых Украины в производство или мало развита, или вообще отсутствует.

Вот это проблема! Отсутствие связующего звена между разработчиком идеи,

экспериментального образца и рынком-потребителем. В мире уже давно есть примеры,

когда все звенья цепи – генератор идеи, лабораторные исследования, лабораторный

образец, опытно-конструкторская разработка, экспериментальная партия, наконец, полное

промышленное производство с выходом на рынок – находятся в рамках одной корпорации

– коммерческой. В ней присутствует все: и наука, и производство, и коммерциализация.

Есть другой путь. Большие университеты, такие как, например, Массачусетский

технологический институт, или Институт инженеров-электриков в Соединенных Штатах,

пошли от противного. У них есть мощная база научного интеллекта и разработчиков. На

ее основе они строят у себя цепочку – вплоть до выхода на рынок. И у них тоже

появляется коммерциализация. Так вот смотрите: крупная коммерческая корпорация

исходит из того, что у нее есть разветвленная торговая сеть, и формирует научную часть –

для обеспечения собственных разработок. А крупные научные и образовательные центры

исходят из другой предпосылки: у них есть разработка, они убедились, что это изделие

может работать, и дальше разрабатывают ветвь коммерческой деятельности для

коммерциализации. У нас же промежуточное звено между разработчиком и рынком в

большинстве случаев отсутствует. Промышленное предприятие не в состоянии

разработать: у них на это нет средств и нет интереса, а образовательные и научные

учреждения не могут развить сеть или направление коммерциализации.

– Каким может быть выход? Может, университетам нужно больше

экономических прав и свобод?

– Это не поможет. Выход надо искать в кооперации с крупными фирмами-

разработчиками, действующими в мире. И такое проникновение в Украину уже есть. Пока

идет точечное изучение по различным университетам и институтам Национальной

академии наук. Думаю, после таких наблюдений возникнут центры кристаллизации,

которые начнут интенсивно развиваться за счет вложения денег международных

корпораций.

– Те международные проекты, которые ведет университет, тоже можно

считать таким «прощупыванием»?

– Возможно. Мы сейчас ведем 42 международных научно-образовательных

проекта. Они финансируются из различных источников – от собственных средств

университетов-партнеров (их в ОНУ 160) до проектов, финансируемых ЮНЕСКО,

генеральными директоратами Еврокомиссии или Европарламентом.

Из наиболее крупных – проект HERMES, посвященный изучению эволюции

береговых зон Средиземного и Черного морей и ее влиянию на развитие цивилизации в

этих зонах. В нем принимает участие более 20 стран Европы; по одному из направлений

наш университет является ведущим. Или проект Enviro GRIDS в области экологического

12

мониторинга. И здесь мы попали в замечательную компанию: 36 организаций из 18

государств. Количество собираемых данных столь велико, что для их обработки

задействуется компьютер андронного коллайдера...

В этом году мы наукой заработаем до 9 млн. грн., и это существенная подпитка.

Мы продали пять своих патентов, вошли в число создателей технопарка «Хемополь».

Сейчас развивается новая идея: создание академгородка, и это будет совершенно новое

направление деятельности университета.

– За последние годы стоимость обучения по контрактам выросла в разы.

Возможна ли ситуация, когда оплачивать контракт смогут единицы?

– Что касается стоимости контракта, то с нашей точки зрения – моей, ректората,

ученого и экономического советов – регулирование этого вопроса в государстве

некорректно. В зависимости от экономического положения высшее учебное заведение

могло бы повышать цену контракта, а могло бы и наоборот – снижать. Но в

законодательстве не предусмотрен шаг в сторону уменьшения цены!

В законе записано: цена может подниматься ежегодно на уровень инфляции. И это

тоже лукавство, потому что цена на энергоносители и пр. регулируется не официальным

показателем инфляции, а рыночными процессами. Кроме того, на протяжении очень

короткого промежутка времени зарплата преподавателей повышалась несколько раз. И

как, какими деньгами это нужно компенсировать?

Высшим учебным заведениям должны быть предоставлены условия свободы

формирования цен. Тогда вуз по некоторым специальностям мог бы идти на сравнительно

низкие цены. Такая возможность сейчас, в эпоху демографического спада, позволила бы

преподавателям не терять рабочие места.

– Согласно опросам, порядка 80 % нынешних выпускников школ собираются

поступать в вузы. Как вы относитесь к столь высокой доле людей, желающих получить

высшее образование?

– Я считаю, что страна, в которой 100 % выпускников желают продолжить свое

образование до уровня высшего, должна быть счастлива – тем, что интеллектуальный

потенциал ее молодежи настолько высок и так высоки ее устремления. Это первое

условие прогрессивного будущего каждой страны.

– Нужно ли человеку высшее образование, чтобы, к примеру, убирать улицы?

– Это ведь желание, а дальше идут экзамены, испытания... Они показывают,

способен ли индивидуум продолжать обучение или ему надо заняться другими,

прикладными делами.

Знаете, я когда-то наблюдал за работой виртуозного мастера, который делал

табуретки. Он табуретку делал на глазах, какие-то полчаса - и готовое изделие. Я был

настолько уверен, что это дело совершенно простое (в руках мастера оно таким

выглядело), что я это тоже смогу сделать. Но даже два дня работы не привели к успеху.

Убежден, надо быть профессионалом в своем деле. Чтобы решать дифференциальные

уравнения и брать тройные интегралы или делать табуретку – везде нужен опыт работы,

знания и навыки. Потому мастер, который может сделать велосипед, красивый и

элегантный, это Мастер. Мастер, который может запустить ракету – это тоже Мастер. А

мастерство надо уметь ценить.

13

Одесский национальный университет имени И. Мечникова – старейший и

крупнейший вуз юга Украины. Создан в 1865 году; готовит почти 14,5 тыс. студентов по

39 специальностям. Возглавляет рейтинг МОН Украины по научной работе по итогам

2009 года. В составе ОНУ – 24 научно- исследовательских подразделений и 14 учебных.

Анна Керпель, Валентин Смынтына

// Зеркало недели. – 2010. – 17 июля (№ 27).

Українські дипломи – іноземним студентам

На урочистих зборах ректор Одеського національного університету

імені І. І. Мечникова Валентин Сминтина вручив дипломи про вищу освіту 93-м

випускникам-іноземцям. П’ять – із відзнакою. Серед цьогорічних випускників ОНУ –

громадяни Білорусі, В’єтнаму, Німеччини, Грузії, Ізраїлю, Китаю, Марокко, Молдови,

Монголії, Росії, Сирії, Туреччини.

Більшість іноземців-випускників закінчили ІМЕМ, Інститут соціапьних наук,

філологічний факультет, факультет романо-германської філології.

За матеріалами прес-служби ОНУ

Ольга Коваленко

// Освiта України. – 2010. – 23 липня (№55). – С. 3.

Cенсорная индустрия – путь в наукоемкое будущее Украины?

Человек ощущает окружающий мир и реагирует на его разнообразие. Чтобы

воспринимать свет, звуки, движения, запахи, болевые ощущения и на основе этого

предполагать последствия действий различных внешних факторов, природа наделила

живые организмы большим количеством чувствительных органов, которые на

современном научном языке принято называть сенсорами. Человек наделен довольно

большим количеством типов сенсоров (по нынешним представлениям физиологов –

семью). Однако у некоторых животных, насекомых и даже растений есть более

совершенные сенсоры, более чувствительные к определенным внешним факторам.

Общеизвестна высокая чувствительность собак к запахам, подземных животных – к

землетрясениям, перелетных птиц – к магнитному полю, дельфинов, летучих мышей,

некоторых насекомых – к сверхвысокочастотным звуковым сигналам, способность сов и

некоторых животных видеть в инфракрасном свете и т. п.

Существует и множество других внешних действий, недоступных для наших

природных сенсоров. Это, например, электромагнитные сигналы радио-, телевизионного и

сверхвысокочастотного диапазона, которые наши органы чувств не воспринимают, но

которыми человечество с успехом овладело, создав соответствующие передатчики и

приемники. Ведь радиоприемник тоже является сенсором: сначала радиоволны

индуцируют ток в антенне, потом этот ток усиливается и из него извлекается

закодированный полезный акустический сигнал (музыка или речь диктора).

14

В определенном смысле каждый сенсор действует именно так: сначала физический

или химический эффект «сигнализирует» о наличии внешнего фактора, а потом сигнал от

эффекта усиливается и обрабатывается. Важно только обнаружить эффект,

чувствительный именно к интересующему нас фактору, а потом обеспечить на выходе

качественный сигнал, который однозначно «говорит» о том, что же именно происходит.

Порой это довольно сложно: например, когда нужно сконструировать систему,

реагирующую только на определенный газ (а именно взрывоопасный метан), а других «не

замечающую». Но ученые и инженеры научились создавать десятки тысяч различных

сенсоров, реагирующих именно на нужные для них возбудители.

Однако создание большого количества сенсоров даже относительно обычных для

человека факторов все еще остается проблемой. Серьезные проблемы возникают и в связи

с необходимостью автоматизации различных видов производства, когда во время

определенных операций крайне важно максимально точно контролировать временные и

пространственные координаты, определять значения физических величин – давления,

температуры, линейных и угловых перемещений и т. д. А производства химической,

нефтегазовой, добывающей, перерабатывающей и иных областей нуждаются в точной

информации о наличии (или отсутствии) тех или иных веществ и соединений, об их

концентрации. Особенно это важно в отношении веществ взрывоопасных или токсичных

(вспомним проблему наличия метана в шахтах, «оплаченную» жизнями многих горняков).

При этом указанную информацию нужно получать в реальном масштабе времени и

без искажений передавать в обрабатывающие ее информационные системы или же в

интеллектуальные системы, которые осуществляют анализ этой информации и выдают

варианты для принятия управленческих решений.

Поэтому существует острая необходимость в создании широкой номенклатуры

сенсоров (датчиков) по сути нового поколения, которые бы соответствовали качественно

новым требованиям. И главное из этих требований – качественный первичный сигнал.

Созданием совершенных сенсоров занимается важная область науки и техники –

сенсорная индустрия. В каждый ее продукт вложен "интеллектуальный капитал": ведь

современный сенсор использует комплекс физических и технических процессов, включает

электронную обработку сигнала и его выведение на детекторную систему в виде свето-

или радиосигнала.

В Украине это новое научно-техническое направление, возникшее на стыке

различных родственных научных дисциплин и получившее название «сенсорная

электроника», представлено очень серьезно и включено в систему международного

распределения труда. Профессор Одесского национального университета

им. И. Мечникова Валентин Смынтына является членом Международного союза по

сенсорике. На базе ОНУ регулярно проводится Международная конференция «Сенсорная

электроника и микросистемные технологии» (СЭМСТ), в программном комитете которой

– ведущие специалисты из разных стран мира (Украины, России, стран ЕС, США и др.).

Результаты развития сенсорной тематики регулярно освещает научный журнал «Сенсорна

електроніка та мікросистемні технології».

Украинские ученые и инженеры активно участвуют в исследованиях и

практической разработке микро- и наноэлектронных датчиков, интеллектуальных систем.

15

Их достижения обобщены в фундаментальной работе "Создание микроэлектронных

датчиков нового поколения для интеллектуальных систем" (авторы Ярослав Лепих, Юрий

Гордиенко, Сергей Дзядевич, Анатолий Дружинин, Анатолий Евтух, Сергей Ленков,

Владимир Мельник, Владимир Романов – представители наших ведущих университетов,

институтов НАН, отраслевых учреждений). Она подытоживает материалы более чем 400

публикаций, в частности и в ведущих международных изданиях с высоким импакт-

фактором. Эта работа, отдельные части которой поддержаны международными грантами

по программам INTAS, INCO-COPERNICUS, Седьмой рамочной программой ЕС и т. п.,

представлена на соискание Государственной премии Украины в области науки и техники

2010 года.

Среди около 50 новых типов датчиков, созданных авторским коллективом,

имеются, в частности, и биосенсоры – гибридные аналитические системы на стыке

«живого» и «неживого», обладающие высокой чувствительностью и селективностью к

определенным важным для живого организма метаболитам. Биосенсоры дают

возможность исследовать биохимические процессы в живых организмах в реальном

масштабе времени и после определенной обработки информации передавать ее по

радиоканалу на большие расстояния, отображать на дисплее персонального компьютера и

т. п. Биосенсоры могут применяться не только в медицине, но и в пищевой

промышленности, системе мониторинга окружающей природной среды (где они

эффективно выявляют опасные загрязнения воздуха и воды).

Вполне закономерно, что полученные украинскими учеными результаты вылились

в заказ на конкретные приборы и системы, в частности на портативную интеллектуальную

систему «Флоратест». Разработанный авторами ряд новых оригинальных типов датчиков

и систем был продемонстрирован на международной конференции СЭМСТ-4, недавно

состоявшейся в Одессе и вызвавшей интерес у представителей реального сектора

экономики.

Конференция СЭМСТ-4 была интересна еще и тем, что дала возможность

систематизировать важнейший вклад ученых и разработчиков Украины в развитие

сенсорной тематики и определить дальнейшие приоритеты. Она продемонстрировала:

сегодня позиции Украины в области сенсорики на международном уровне довольно

сильны. Мы умеем не только предлагать идеи новых сенсоров, но и воплощать их в

жизнь. (Хотя по определенным направлениям, как, например, в графеновой тематике,

которая интенсивно развивается во всем мире, мы существенно отстаем. А между тем

именно от графена – моноатомного слоя углерода, с упорядоченными в шестиугольные

«соты» атомами, впервые полученного на диэлектрической подкладке в 2004 году, –

ожидают новых «прорывных» результатов в сенсорике. Ведь графеновый сенсор

микронных размеров способен «учуять» одну-единственную молекулу определенного

газа! Астрономическая стоимость первых образцов графена приводила к тому, что в этой

сфере в Украине могли работать только теоретики. Но появление в мире в последние

месяцы «дешевого» графена на основе массового производства открывает шансы и для

наших экспериментаторов.)

Вместе с тем конференция СЭМСТ-4 еще раз всем напомнила: производство

«серийных» сенсоров массового потребления является сегодня относительно «дешевым»

16

по сравнению с другими областями современной электроники, использующими очень

дорогие современные технологии (на них в Украине самым роковым образом не хватает

серьезных инвесторов). Следовательно, это производство, уже успешно развивающееся в

Украине, может стать эффективным путем в наукоемкое будущее государства, потянув за

собой, словно локомотив, другие области электроники. Всеми необходимыми

предпосылками для этого мы сегодня обладаем. Уточним – все еще обладаем!

Владимир Литовченко

президент Украинского физического общества,

член-корреспондент НАН Украины

Максим Стриха

вице-президент АН высшей школы Украины,

член Координационного совета Украинского физического общества

// Зеркало недели. – 2010. – 14 августа (№ 29).

Наукові праці з морської гідробіології

Цикл наукових робіт «Методологія збереження та відновлення морського довкілля

для екологічно збалансованого розвитку України» (автори – науковці Національної

академії наук України та викладачі вищих начальних закладів Ю. Зайцев, Б. Александров,

Л. Воробйова, В. Іваниця, В. Карамушка, Г. Мінічева, О. Тарасова, З. Ульберг) був

виконаний у період 1970-2009 роки, а його результати опубліковано в наукових виданнях

нашої держави, а також за кордоном. Ці дослідження є дуже актуальними як у науково-

теоретичному, так і в практичному відношеннях, оскільки Чорне море має велике

значення для України (морський транспорт, рибальство, здобування мінеральних речовин,

перспективи видобування нафти і вуглеводневих газів, лікувально-рекреаційні ресурси,

об’єкти природно-заповідного фонду тощо). Але всі ці сучасні та перспективні в

майбутньому напрями використання ресурсів Чорного моря та його узбережжя стануть

неможливими, якщо буде подальший розвиток кризових явищ, зумовлених

антропогенним впливом на екосистему Чорного моря, передусім на його екологічно

«гарячі зони», зокрема, що межують з атмосферою, річковими гідросистемами та

літосферою.

Наукові дослідження цього циклу є по суті продовженням фундаментального

науково-практичного напряму в світовій науці про умови стабільності й еволюції

екологічних систем і про роль впливу об’єктів живої природи взагалі та, зокрема,

людської діяльності на довкілля, засновником якого був наш знаменитий співвітчизник

академік Володимир Вернадський.

Цілком природно, що наша та інші громадські екологічні організації, які

об’єднують фахівців різних галузей і громадських діячів, у своїй діяльності, спрямованій

на сприяння роботі державних органів і контролюючих організацій, на екологічне

навчання й виховання, розробку відповідних проектів і програм, протягом останніх

десятиліть базувалися на наукових результатах, теоретичних висновках і практичних

рекомендаціях авторів цього циклу. Це стосується створення нових об’єктів природно-

17

заповідного фонду, боротьби з браконьєрством, обмеження видобутку піску, гравію,

охорони рідкісних і зникаючих рослин і тварин, підготовки й видання навчальної,

навчально-виховної екологічної літератури, розробки і впровадження нового

перспективного природозберігаючого обладнання, очисних споруд, приладів тощо.

Серед авторів цього циклу – добре відомі в нашій країні та за її межами

гідробіологи та біохіміки академік Національної академії наук України Ю. Зайцев;

професори: Б. Александров, Л. Воробйова, Г. Мінічева (усі вони є співробітниками

Одеської філії Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України);

В. Іваниця, Одеський національний університет ім. I. I. Мечникова, доцент В. Карамушка,

Університет менеджменту і освіти Національної Академії педагогічних наук України,

кандидат хімічних наук О. Тарасова, Міністерство охорони навколишнього природного

середовища України, та 3. Ульберг, Інститут біоколоїдної хімії ім. Ф. Д. Овчаренка.

Треба наголосити, що отримані результати були підтверджені дослідниками інших

країн – Болгарії, Румуніії, Туреччини, Росії. Тому не випадково, що результати цих робіт

було впроваджено в міжнародні й національні програми з екології й охорони Чорного

моря та в офіційні документи ООН, ПРООН, ГЕФ, МАГАТЕ, ММО, ФАО, а автори цих

робіт стали лауреатами міжнародних премій та інших почесних нагород. Отримані

результати мають велике значення не тільки для збереження екологіі Чорного моря, а

також для умов інших Морів, регіонів Світового океану.

Вважаємо, що цикл наукових праць «Методологія збереження та відновлення

морського довкілля для екологічно збалансованого розвитку України» заслуговує бути

відзначеним Державною премією України в галузі науки і техніки.

Альфред Цикало

завідувач кафедри хімії,

охорони довкілля та раціонального природокористування

Одеської державної академії холоду

// Освiта України. – 2010. – 14 вересня (№ 68). – С. 7.

Підписано контракти з трьома ректорами

Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник підписав контракти з ректорами

трьох вищих навчальних закладів. Як і раніше, Національним педагогічним університетом

імені М. Драгоманова керуватиме Віктор Андрущенко, а Тернопільським національним

педагогічним університетом імені В. Гнатюка – Володимир Кравець. Одеський

національний університет імені I. Мечникова продовжить освітню й наукову діяльність на

чолі з новим ректором – Ігорем Ковалем.

Трудові колективи кожного з цих навчальних закладів самостійно обрали людей,

яким довіряють керівництво альма-матер. Профільне міністерство затвердило Їхні

кандидатури після узгодження з урядом. Ця процедура завершується останнім штрихом –

підписанням контракту між МОН і кандидатом у ректори. Для цього Дмитро Табачник по

черзі запрошує до свого кабінету новопризначених керівників провіднихукраїнських ВНЗ.

Віктора Андрущенка і Володимира Кравця міністр привітав з переобранням на новий,

18

семирічний термін і висловив сподівання, що вони продовжуватимуть кращі традиції

своїх університетів. А підписуючи контракт з Ігорем Ковалем, Дмитро Володимирович

зазначив:

– Сподіваюся, що Одеський національний університет імені I. Мечникова під вашим

керівництвом поверне провідні позиції в освіті і науці не лише на Півдні, а й у цілому по

Україні. Особливо хотів би звернути увагу на необхідність відкриття нових

спеціальностей і прискореного розвитку матеріально-технічної бази університету.

У відповідь Ігор Коваль сказав, що дуже вдячний і колективу свого ВНЗ, і

міністерству за надану можливість працювати на цій високій посаді:

Я маю надію, що ми зможемо виконати ті завдання, які стоять сьогодні перед

університетом, удосконалити матеріальну базу – для розвитку вищої освіти на Одещині й

для того, щоб наш університет працював на благо Вітчизни.

Зауважимо, що ректори університетів обрані педколективами й затверджені

міністерством відповідно до статті 39 Закону України «Про вищу освіту».

Олексій Шевнін

// Освiта України. – 2010. – 22 жовтня (№ 79). – С. 1-2.

Шукаємо роботу креативно

Одеські студенти-активісти дають ровесникам додатковий шанс на вдале

працевлаштування

Одеські студенти вирішили, що зможуть краще шукати роботу для молоді, ніж це

роблять офіційні структури. Тож на суто громадських засадах вони відкрили Молодіжний

центр працевлаштування. Ініціатор проекту – студент 4 курсу Одеського національного

університету ім. І. Мечникова Антон Муравенко – серед переваг новоствореної фундації

називає чітку молодіжну спрямованість і неформальний підхід до справи. Антон каже, що

перш ніж узятися за створення центру, його ініціатори опитали десь із півтисячі студентів,

аби впевнитися, що він потрібний молоді, і з'ясували, в який спосіб краще організувати

його роботу. Було вирішено створити спеціалізований сайт, що має стати чи не

найголовнішою частиною проекту. Його вже нині можна знайти за адресою:

http://www.molrabota.od.ua/.

Щоправда, навпроти численних розділів із вакансіями там можна побачити нулики.

Реальна база даних тільки створюється. І вже, можливо, цього літа вона буде цікавою не

лише одеситам, а й пошукачам сезонної роботи з різних куточків України. Організатори

проекту обіцяють подбати, аби на сайті не з'являлися сумнівні пропозиції. Антон

Муравенко зауважує, що центр має намір надавати підтримку не тільки студентам, а й

усім молодим людям віком від 16 до 35 років. Причому йдеться як про пошук сезонної

роботи чи роботи із вільним графіком для студентів денного відділення, так і про

працевлаштування випускників чи студентів-заочників.

Звісна річ, громадська фундація, якою є Одеський молодіжний центр

працевлаштування, не зможе замінити собою центри зайнятості, що ведуть облік і

виплачують допомогу з безробіття. «У нас процедура проста, – мовить Антон Муравенко,

http://www.molrabota.od.ua/

19

– людині потрібна робота – ми намагатимемося її надати». У справі працевлаштування,

зазначає він, молодь не надто довіряє офіційним структурам, як через загальну недовіру

до державних органів, так і через те, що привабливих для молоді вакансій у базах центрів

зайнятості і справді зовсім небагато. Юрій Работін, голова Одеського відділення спілки

журналістів, яка надала проекту інформаційну підтримку, вважає, що нерідко певну роль

відіграє і перебірливість нинішньої молоді: «Вони краще будуть отримувати допомогу з

безробіття, але працювати за скромну зарплату не захочуть».

Розібратися й у цій непростій проблемі має допомогти живе спілкування як на

сайтівському форумі, так і під час ярмарків вакансій. Перший з них був проведений уже в

день відкриття центру. Як зауважив ще один представник оргкомітету – студент 4 курсу

Артем Бузила, – ця зустріч із роботодавцями виявилася вдалою. Торгові мережі «Фоззі» та

«Сільпо» відразу рекрутували шістьох студентів для роботи у торгових залах.

Корисна справа із добрим початком нині виконується на волонтерських засадах.

Навіть за створення сайта студентам довелося заплатити із власної кишені. Приміщення

для самодіяльної біржі виділив університет ім. І. Мечникова. Міський центр зайнятості

надав своїм громадським помічникам бази даних із наявними у нього вакансіями. На

більше активісти зможуть розраховувати лише після того, як доведуть свою ефективність.

«Якщо проект буде позитивним і будуть результати, – каже заступник начальника

управління у справах сім'ї та молоді Одеської облдержадміністрації Андрій Яцуленко, –

може йти мова і про створення комунального підприємства "Молодіжний центр

зайнятості». Чому б і ні?"

Iван Шевчук

// Урядовий кур'єр. – 2011. – 27 січня (№ 15). – С. 7.

Из сточных канав на звезды не смотрят

3 августа 1871 года в Одессе была открыта учено-учебная астрономическая

обсерватория. Но 140-летний юбилей, похоже, она встретить не сможет, поскольку

интенсивное строительство под ее стенами мощной электростанции «Маразлиевская» по

сути дела может ликвидировать ее как научное учреждение.

Директор научно-исследовательского института «Астрономическая обсерватория»

при Одесском национальном университете имени И. И. Мечникова доктор физико-

математических наук профессор Сергей Андриевский говорит, что строительство

мощнейшей электроподстанции, по оценкам гидрогеологов вызовет мощнейшее

подтопление грунтовыми водами здания обсерватории, которое является памятником

архитектуры. Образно говоря, за звездами астрономы теперь смогут наблюдать из сточной

канавы.

Ну и самое главное – подтопление изменит положение, а, следовательно,

физические характеристики их фундаментальных репер�