НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра історії і політології

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Директор ННІ післядипломної освіти

_________ Кулаєць М.М.

“____”_____________________2015 р.

РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО

на засіданні кафедри історії і політології

Протокол №___ від “____”____2015 р.

Завідувач кафедри

____________ Білан С.О.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПОЛІТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

______________________________________________________________________

напрям підготовки____ 6. 150101 – «Державне управління» _________________

спеціальність ___________8.150101 – «Державна служба»__________________________

спеціалізація_____________________________________________________________________

Факультет ____________ ННІ післядипломної освіти ______________________________

Розробники: _________ доцент, кандидат філософських наук Калуга В.Ф.________ (посада, науковий ступінь, вчене звання)

Київ – 2015 р.

2

1. Опис навчальної дисципліни

ПОЛІТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ_______ (назва)

Галузь знань, напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Напрям підготовки 6.150101 - “Державне управління”

Спеціальність “Державна служба”

Спеціалізація

Характеристика навчальної дисципліни

Вид вибіркова

Загальна кількість годин 54

Кількість кредитів ECTS 1,5

Кількість змістових модулів 2

Курсовий проект (робота) (за наявності)

Форма контролю іспит

Показники навчальної дисципліни для денної та заочної форм навчання

денна форма навчання заочна форма навчання

Рік підготовки (курс) 3

Семестр 5

Лекційні заняття 10 год.

Практичні, семінарські заняття 10 год.

Лабораторні заняття - год.

Самостійна робота - год.

Індивідуальні завдання 34 год.

Кількість тижневих аудиторних

годин для денної форми навчання

2год.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета: сформувати у студентів цілісної системи логічно завершених базових

знань про політичну сферу та про людину як соціально-політичну істоту.

Створення підґрунтя для набуття студентами умінь та навичок, пов’язаних з

засвоєнням і відтворенням культури державного управлінця та поведінки,

достатніх для успішної адаптації в органах державного управління зокрема та

публічній (громадській) сфері в цілому.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Політологічні аспекти

державної служби :

створити необхідні та сприятливі умови для засвоєння студентами системи

базових знань з основних розділів соціально-політичних наук, які б розвивали тип

сприйняття і мислення студентів, що виключали б догматизм та

ідеологізаторство, базувалися на конструктивно-критичних підходах,

гуманістичних ідеалах, поєднанні національного і загальнолюдського; набуття

3

додаткового досвіду та засвоєння умінь і навичок, спрямованих на утвердження

кожного окремого студента як неповторної індивідуальності, самодостатньої

особистості та активного громадянина.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

зміст фундаментальних політологічних категорій, політичних понять; чітко

володіти й оперувати політичним понятійно-категоріальним апаратом;

конституційні права людини, їх джерело, способи маніпуляції з правами та

механізми захисту конституційних прав; мати уявлення про головні мотиви

політичної і управлінської діяльності, її витоки і відмінність від виробничого

процесу;

особливості різних владних відносин, їх джерела, специфіку політичної влади;

усвідомлювати себе не лише об’єктом політики, а і її активним суб’єктом,

носієм певної політичної культури;

вміти:

розрізняти і усвідомлювати ключові відмінності між соціально-політичною,

публічною та приватною сферами; правильно ідентифікувати політичні явища,

класифікувати політичні процеси, розуміти призначення і функціональне

навантаження політичних інститутів;

усвідомлювати сутність людини як соціально-політичної істоти, особливості

формування та функціонування політичної культури, свідомості та поведінки;

визначати власне ставлення щодо політичних процесів та явищ, що мають

місце в Україні та за її межами;

синтезувати набуті знання з фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне

світосприймання, вибудовувати на основі отриманих та засвоєних знань власну

позицію і обстоювати її;

пов'язувати набуті теоретичні знання із реаліями сучасного українського

суспільного буття; правильно позиціонувати себе в політичній і управлінській

сферах та уникати маніпуляцій, гомогенного тиску та спроб уніфікації;

орієнтуватися в особливостях прийняття політичних чи управлінських рішень,

чинниках, що визначають процес прийняття таких рішень; усвідомлювати

зміст поняття “національний інтерес”, його джерело.

2. Програма та структура навчальної дисципліни для:

– повного терміну денної (заочної) форми навчання; Назви змістових модулів і

тем

Кількість годин

денна форма Заочна форма

усьо-

го

у тому числі усьо-

го

у тому числі

л п лаб інд с.р. л п ла

б

ін

д

с.р

.

1 2 3 4 5 6 7 9 10 11 12 13

Модуль 1.

Змістовий модуль 1. Вступ до політології

Тема 1. Особливості

розуміння політики та

управлінської діяльності

2 1 1

4

як явища суспільного

життя

Тема 2. Особливості розу-

міння політики та управ-

лінської діяльності як

явища суспільного життя

3 1 2

Тема 3. Політичні та

громадські інститути.

Особливості їх формуван-

ня та функціонування.

Держава як ключовий

політичний інститут

4 2 2

Тема 4. Політичні сис-

теми та режими, особли-

вості їх функціонування.

Особливості організації

управлінської діяльності

відповідно до наявних

режими та системи.

3 2 1

Тема 5. Світові ідейно-

політичні доктрини, їх

зародження і генезис. Го-

ловні цінності, сповіду-

вані ідеологіями, та баче-

ння основ організації

суспільного існування і

державного

функціонування.

3 2 1

Разом за змістовим

модулем 1

15 8 7

Тема 6. Політична свідо-

мість та політична культ-

ура. Спільне та відмінне

між політичною поведін-

кою та політичною

діяльністю (вчинками).

3 2 1

Тема 7. Політика, етика і

мораль; політика і

релігія. Етнос, народ,

нація як об’єкти та

суб’єкти політики.

Проблема глобалізації

3 1 2

Тема 8. Соціальне

управління, менеджмент

та маркетинг,

кон’юктура політичного

ринку. Специфіка

прийняття управлінських

рішень

3 1 2

5

Тема 9. Соціально-полі-

тичні явища та фено-

мени. Концептуальні

підходи до розуміння

влади. Свобода,

політична рівність.

3 2 1

Тема 10. Соціально-полі-

тичні явища та феноме-

ни. Концептуальні підхо-

ди до розуміння влади.

Свобода, політична

рівність.

3 1 2

Разом за змістовим

модулем 2

15 7 8

Усього годин 15 7 8

Разом годин 30 15 15

3. Теми семінарських занять

№

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Введення в курс “Політологічні аспекти державної служби”. 1

2 Політичні та громадські інститути. Особливості їх

формуван-ня та функціонування. Держава як ключовий

політичний інститут

2

3 Політичні сис-теми та режими, особли-вості їх

функціонування. Особливості організації управлінської

діяльності відповідно до наявних режими та системи

Політика як соціальне явище

2

4 Світові ідейно-політичні доктрини, їх зародження і генезис.

Головні цінності, сповідувані ідеологіями, та бачення основ

організації суспільного існування і державного

функціонування.

2

5 Політична свідо-мість та політична культура. Спільне та

відмінне між політичною поведін-кою та політичною

діяльністю (вчинками).

1

6 Політична свідо-мість та політична культуура. Спільне та

відмінне між політичною поведін-кою та політичною

діяльністю (вчинками).

1

7 Політика, етика і мораль; політика і релігія. Етнос, народ,

нація як об’єкти та суб’єкти політики. Проблема глобалізації

2

8 Соціальне управління, менеджмент та маркетинг,

кон’юктура політичного ринку. Специфіка прийняття

управлінських рішень

2

9 Соціально-полі-тичні явища та фено-мени. Концептуальні

підходи до розуміння влади. Свобода, політична рівність

1

10 Соціально-політичні процеси. Сучасне політичне становище

в Україні та світі. Геополітика.

2

6

4. Контрольні питання, комплекти тестів для визначення рівня засвоєння

знань студентами (білети № 1-30).

1. Коли і яка причина появи політичних партій?

2. За якими кретеріями можна класифікувати сучасні політичні партії

України?

3. Що, на ваш погляд, породжує т.зв. „дитячу” хворобу політичних

партій України?

4. Чи є тотальним поняття „політична система” і „політична система

суспільства”?

5. Поняття політичної системи суспільства відображають єдність двох сторін

політики: дії й організації. Ваше розуміння цього судження.

6. Які фактори і чому впливають на ефективність політичної системи?

7. За якими ознаками можна визначити демократичність (або

недемократичність) політичної системи?

8. Який тип політичної системи – демократичний чи недемократичний є більш

стійким і життєздатним? Чому? Ваші аргументи.

9. Які системоутворюючі засади та основні функції політичних систем ви б

виділили?

10. Що лежить в основі типології сучасних політичних систем суспільства?

11. Розкрийте співвідношення понять „політична еліта” й „національна

еліта”.

12. Для чого існує пропаганда? В чому полягає її призначення і чим вона

відрізняється від реклами та ідеології?

13. Поміркуйте над висловом Мартті Ларні: “Реклама – це засіб

примусити людей потребувати те, про що вони раніше, навіть, не

чули”. Яким чином цей вислів стосується політичної реклами?

14. Хто і чому на вашу думку замовляє політичну рекламу? Якими

методами впливу на вибір людини володіє політична реклама?

15. Методи навчання.

При вивченні курсу «Політологія» застосовуються 3 групи методів навчання:

- методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

- методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

- методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-

пізнавальної діяльності.

Перша група охоплює вербальні методи передачі і сприймання навчальної

інформації (розповідь, лекція); наочні (ілюстрація, презентація); практичні

(вправи, групові та індивідуальні завдання). В межах самостійної роботи – робота

з книгами, робота з методичними матеріалами, робота з Інтернет-джерелами,

творчі завдання.

При вивченні курсу активно використовуються інтерактивні методи (при

веденні лекцій та семінарських занять) та проблемно-пошукові методи навчання

(як при веденні аудиторних занять, так і при організації самостійної роботи

студентів).

7

Що стосується методів стимулювання і мотивації навчання, то досвід

підтверджує ефективність навчальних дискусій (при вивченні тем № 5, 6, 8, 10).

16. Форми контролю. Методи поточного контролю: поточне тестування, індивідуальне опитування,

фронтальне опитування, перевірка домашніх завдань, перевірка індивідуальних

завдань.

Методи модульного контролю: письмова контрольна робота, підсумкове

тестування.

17. Розподіл балів, які отримують студенти. Оцінювання студента

відбувається згідно положенням «Про екзамени та заліки у НУБіП

України» від 20.02.2015 р. протокол № 6 з табл. 1. Оцінка

національна

Оцінка

ЄКTС Визначення оцінки ЄКTС

Рейтинг студента,

бали

Відмінно А ВІДМІННО – відмінне виконання лише

з незначною кількістю помилок 90 100

Добре

В ДУЖЕ ДОБРЕ – вище середнього рівня

з кількома помилками 82 89

С

ДОБРЕ – в загальному правильна

робота з певною кількістю грубих

помилок

74 – 81

Задовільно

D ЗАДОВІЛЬНО – непогано, але зі

значною кількістю недоліків 64 73

Е ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє

мінімальні критерії 60 – 63

Незадовільно

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно

працювати перед тим, як отримати залік

(позитивну оцінку) 35 59

F НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна

серйозна подальша робота 01 34

Для визначення рейтингу студента (слухача) із засвоєння дисципліни RДИС (до 100

балів) одержаний рейтинг з атестації (до 30 балів) додається до рейтингу студента

(слухача) з навчальної роботи RНР (до 70 балів): R ДИС = R НР + R АТ .

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумкови

й

тест (залік)

Сума

Змістовний модуль №1 Змістовний модуль №2

30 100 Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10

5 6 8 8 8 7 7 7 7 7

8

Т1, Т2 ... Т10 – теми змістових модулів.

18. Методичне забезпечення

1. Тести, вправи та завдання для студентів гуманітарних спеціальностей

(навчально-методичний посібник) / Укл.: Костюк О.В. – Київ.: НУБІП

України, 2014. – 67 с.

2. Політологія. Навчально-методичний посібник для студентів денної та заочної

форми навчання / Укл.: Сєкунова Ю.В. – Київ.: , 2012. – 60 с.

19. Рекомендована література

Базова

1. Аналіз політики: концепції і практика. – К., 2000.

2. Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна. – К., 2000.

3. Бодуен Ж. Вступ до політології.- К., 2002.

4. Історія політології.- К., 2002.

5. Класики політичної думки (від Платона до Макса Вебера).- К., 2002.

6. Конституція України. – К., 1996.

7. Основи політології /за ред. А.Ю.Брегета.- К., 2000.

Допоміжна

1. Даладьє Ж. Політична антропологія.- Пер. у фр. – К., 2002.

2. Геополитика и геостратегия. – М., 2002.

3. Глоболизация и безопасность развития. – К., 2002.

4. Гонцяж Я. Свобода інформації та виконавча гілка влади: правові норми,

інституції, процедури. – К., 2002.

5. Данільян О.Г. Національна безпека України: сутність, структура та напрямки

реалізації: - Харків, 2002.

6. Декларація про державний суверенітет України. – К., 1991.

7. Здіорук С.І., Бичек В.В. Проблеми функціонування політичних партій в

Україні в системі владних відносин.- К., 2001.

8. Зленко А. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних

геополітичних змін. – Харків, 2003.

9. Кисельов Є. Методологія геополітики. – Харків, 2002.

10. Культура, ідеологія, особистість. – К., 2002.

11. Культура. Цивілізація. Глобалізація (кінець ХІХ – поч. ХХІ ст.). В 2-х т. –

Харків, 2001.

12. Кухта Б. З історії української політичної думки. – К., 1994.

13. Лібералізм: Антологія. – К., 2002.

14. Мала енциклопедія етнодержавознавства /за ред. Ю.Римаренка. – К., 1996.

15. Мастяниця Й.І. Інформаційні ресурси України: проблеми державного

управління. – К.. 2002.

16. Найтов Н.А. Геополитика. – М., 1998.

17. Політична аналітика, прогнозування та політичні консультації. Курс лекцій

/Телешун С.О., Бородін А.С. – К., 2001.

18. Політична історія України ХХ століття. – К., 2002.

9

19. Україна в сучасному геополітичному просторі: теоретичний і прикладний

аспект. – К., 2002.

20. Україна: крок у ХХІ століття. – К., 2002.

21. Рябов С. Політологічна теорія держави. – К., 1996.

22. Хилько М. Екологічна політика. – К., 1999.

23. Шаповал Ю.І. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії.

– К., 2001.

20. Інформаційні ресурси

1. http://politologa.net

2. http://www.ipsp.npu.edu.ua/

3. http://www.polit.univ.kiev.ua/

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ (тезисний варіант)

з дисципліни

«ПОЛІТОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ» КИЇВ – 2015

Лекція № 1. Предмет і методи політології

Модуль І Теоретичне підґрунтя соціально-політичної та управлінської

практики.

Тема 1. Введення в курс “Політологічні аспекти державної служби”.

Предмет та об’єкт курсу, основні підходи до розуміння суті політичної та

управлінської (менеджерської) діяльностію

Соціальна зумовленість й актуальність вивчення політології. Поняття й

зародження політичної науки. Політологія як самостійна навчальна дисципліна.

Предмет та структура політології. Закони, принципи та категорії політичної

науки. Методи політології. Основні завдання та функції політології.

Тема 2. Особливості розуміння політики та управлінської діяльності як

явища суспільного життя.

Політика як форма суспільної життєдіяльності. Різноманіття визначень

політики, її сутнісних ознак. Загальна еволюція концепції політики як соціального

явища (Арістотель, Н.Макіавеллі, Т.Гоббс, К.Маркс, М.Вебер, Т.Парсонс,

А.Бентлі, Г.Лассуел). Структура політики (політичний інтерес, політичні

відносини, політична організація, політична свідомість, політична діяльність).

Суб’єкти й об’єкти політики. Класифікація політики за сферою суспільного

життя, за об’єктом впливу, за суб’єктом політики). Основні функції політики.

Особливості політичного життя (цілісність, плюралізм, активність, єдність).

Тема 3. Політичні та громадські інститути. Особливості їх формування та

функціонування. Держава як ключовий політичний інститут.

10

Поняття держави, її визначальні ознаки й типи. Різноманітність

концептуальних підходів до визначення держави, її сутності й місця у політичній

організації суспільства. Виникнення та еволюція держави. Функції держави.

Різновиди і типи держави. Форми правління: монархії та республіки. Форми

державного устрою: унітарні держави, федерації, конфедерації. Політичний

режим як сукупність засобів і методів здійснення державної влади: його типологія

та динаміка.

Історичний розвиток Української держави. Форми державного правління й

устрою сучасної України. Конституція України. Основні риси політичного

режиму в Україні на сучасному етапі.

Тема 4. Політичні системи та режими, особливості їх функціонування.

Особливості організації управлінської діяльності відповідно до наявних

режими та системи.

Поняття „політична система суспільства”. Політична система як механізм

влади та фактор стабілізації й розвитку суспільного життя. Характерні риси

політичної системи суспільства. Типологія політичних систем.

Системоутворюючі засади та основні функції політичних систем. Основні

фактори ефективності політичної системи. Структурні елементи політичної

системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна, нормативно-регулятивні

складові.

Тема 5. Світові ідейно-політичні доктрини, їх зародження і генезис.

Головні цінності, сповідувані ідеологіями, та бачення основ організації

суспільного існування і державного функціонування.

Отже політика як практична діяльність, спрямована на здобуття, утримання

та використання влади завжди має ідеологічне обґрунтування, тобто

здійснюється під впливом певної сукупності поглядів та ідей, що виражають

інтереси тих чи інших соціальних спільностей людей, соціальних страт.

До класичних буржуазних ідейно-політичних доктрин належать насамперед

лібералізм та консерватизм. Біля витоків лібералізму стояв Дж. Локк з ідеєю

суспільного договору та природного права. Виокремлюють класичний та

соціальний лібералізм. Основні інтереси робітників відображають комунізм та

соціал-демократизм як різновид соціалізму. Головна ідея, яку переслідують ці

дві доктрини – соціальна рівність. Комунізм має первинне своє втілення в

утопічному соціалізмі, класичне в марксизмі. Теоретик соціал-демократії Карл

Каутський.

Тема 6. Політична свідомість та політична культура. Спільне та

відмінне між політичною поведінкою та політичною діяльністю (вчинками).

Відповідно політична свідомість може бути визначена як сукупність, знань,

ідей, поглядів, орієнтацій та установок індивідів і соціальних спільностей

стосовно політичної системи та їхнього місця в ній. В цьому контексті

розрізняють буденну та теоретичну політичну свідомість. Але якщо слідувати в

контексті власного та невласного буття Dasein, то політичну свідомість слід

11

розрізняти за принципом індивідуальна масова. Цей же принцип розрізнення

спрацьовує тоді, коли мова йде про політичну поведінку та політичну діяльність.

На відміну від політичної свідомості політична культура визначається як

сукупність стійких форм політичної свідомості та поведінки, а також характеру і

способу функціонування політичних інститутів у межах певної політичної

системи.

Тема 7. Політика, етика і мораль; політика і релігія. Етнос, народ, нація

як об’єкти та суб’єкти політики. Проблема глобалізації.

Політичну етику прийнято визначати як норми поведінки, порядок дій і

правил, взаємовідносин і принципів у політиці, що представляють собою

сукупність найбільш доцільних, глибоко усвідомлених і конкретизованих

стосовно того чи іншого суспільства норм суспільного буття та життєвого укладу.

Джерелом етики є людська раціональність, а основою соціальна доцільність

етичних норм.

Якщо слідувати в контексті кантівської філософії, де стверджується, що

людський розум є обмеженим щодо гносеологічних спроможностей, особливо в

напрямку встановлення онтологічної доцільності, то мораль, яка за своє джерело

має позараціональні чинники, сутнісно відрізняється від етики і виконує свою,

властиву лише їй функцію.

Модуль ІІ. Управлінська та політична діяльність, її особливості і мотеди

реалізації.

Тема 8. Соціальне управління, менеджмент та маркетинг, кон’юктура

політичного ринку. Специфіка прийняття управлінських рішень. Політичний менеджмент – система управління політичними процесами;

наука і мистетцво аналізу тенденцій політичного розвитку, передбачення його

наслідків, вироблення рекомендацій для політичного керівництва та забезпечення

їх реалізації в політичній практиці. Поряд з політичним менеджментом,

розрізняють політичне управління – вплив суб’єкта політики на політичну

ситуацію з метою забезпечення своїх інтересів; основна ланка будь-якої

політичної системи, спрямована на здійснення політичної системи.

Політичний маркетинг – різновид некомерційного маркетингу. Діяльність

спрямована на створення, підтримання, чи зміну поведінки людей щодо

конкретних політичних лідерів, організацій, ідей громадського значення.

Очевидно, політичний маркетинг сполучений з діяльністю, спрямованою на

виявлення і вивчення поведінки громадян як виборців (покупців політичного

товару), а також дослідження і корегування “товарного” вигляду політичного

товару. А маючи справу з товаром, хоча і специфічним, можна говорити про

політичний ринок та його кон’юктуру.

Тема 9. Соціально-політичні явища та феномени. Концептуальні підходи

до розуміння влади. Свобода, політична рівність.

Влада як явище суспільного життя. Концептуальні підходи до проблеми

політичної влади (Р.Даль, Т.Парсонс, М.Вебер, М.Кроз’є). Різноманітність

12

визначень влади. Характерні ознаки та джерела влади. Функції влади та

авторитет. Форми й засоби здійснення влади. Поняття ресурсів влади. Види

влади. Особливості політичної влади, її основні принципи та функції.

Співвідношення влад у суспільстві.

Тема 10. Феномен лідерства. Проблема особи в управлінській практиці.

Протистояння між атомізмом та ґолізмом; елітарним та егалітарним.

Поняття „еліта”. Сутність політичного елітизму і генеза цього поняття.

Класичні теорії еліт (В.Парето, Г.Моска, Р.Міхельс). Типологізація політичних

еліт та їхні характерні риси. Бюрократія, номенклатура й еліта. Д.Донцов,

В.Липинський, М.Драгоманов про роль еліти в Українському державотворенні.

Поняття „політичне лідерство”. Якості політичного лідера. Характерні риси

та основні функції політичного лідера. Взаємовплив і взаємозалежність

соціально-політичного середовища, розстановки сил й особистісних

характеристик політичного лідерства.

Типологія політичного лідерства. Сутність вождизму в політиці. Культ

особи. Політичний імідж.

Класифікація і типологізація політичного лідерства в українському

суспільстві. Критерії оцінки популярності й ефективності діяльності політичного

лідерства в сучасній Україні.

Тема 11. Політична ідеологія, пропаганда, реклама, PR-технології, їх

особливості і межі впливу на свідомість індивіда та громадську думку.

Соціально-політичне прогнозування.

Політичний імідж – образ, що цілеспрямовано формується й покликаний

справити емоційно-психологічний вплив на реципієнта (споживача, виборця,

електорат) з метою популяризації ідей, легітимації діяльності політичних

суб’єктів або їх політичної реклами.

Проте всякі спроби нав’язати бажану поведінку чи вибір або ідеологію масам

стикаються з небезпекою вийти за межі припустимого, коли процес нав’язування

перестане бути контролюваним та призведе до інших, можливо радикально

протилежних, очікуваних наслідків. Існує мало досліджена проблема – до якої

межі людська свідомість (громадська свідомість) піддається маніпулюванню, і що

може відбутися, коли така межа буде переступлена.

Тема 12. Соціально-політичні процеси. Сучасне політичне становище в

Україні та світі. Геополітика.

Світовий політичний процес: поняття, основні засади аналізу, суб’єкти,

закономірності та тенденції розвитку на початку ХХІ століття.

Україна в системі міжнародних політичних відносин та її місце в сучасному

геополітичному просторі. Національні інтереси та національна безпека України.

Основні напрямки й пріоритети в зовнішньополітичній діяльності Української

держави. Політичні фактори входження України в міжнародні структури.

Зростання ролі і відповідальності України у політичному вирішенні

глобальних проблем сучасності.