НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С. КОСТЮКА

СВАТЕНКОВА ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК 37.032: 159.922.8

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ ОСОБИСТОСТІ

У ПЕРІОД РАННЬОЇ ЮНОСТІ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ 2015

2

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С. Костюка НАПН України,

лабораторія психології навчання імені І.О.Синиці, м.Київ

Науковий керівник:

доктор психологічних наук, доцент

Папуча Микола Васильович,

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

кафедра загальної та практичної психології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор

Павелків Роман Володимирович,

Рівненський державний гуманітарний університет МОН України

кафедра вікової та педагогічної психології, завідувач

кандидат психологічних наук, доцент

Мицько Володимир Мирославович,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

кафедра педагогічної та вікової психології, докторант

Захист відбудеться «02» червня 2015 року об __.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої

ради Д 26.453.02 в Інституті психології імені Г.С.Костюка НАПН України за адресою: 01033, м.

Київ-33, вул. Паньківська,2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН

України.

Автореферат розіслано «30» квітня 2015 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Л.Зливков

3

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Соціальне середовище з високим рівнем конкуренції у всіх

напрямках призводить до частого потрапляння молодої людини в ситуації глибоких і, як правило,

негативних внутрішніх переживань. Це найчастіше відбувається під час процесів

самоствердження та професійної самореалізації особистості в юнацькому віці і призводить до

формування негативної самооцінки, низької мотивації досягненнь та негативізму. Отже,

актуальним є вивчення глибинних переживань у ранньому юнацькому віці, дослідження ситуації

формування ціннісного контексту життєвого шляху юнацтва, сприймання оточення і себе в ньому,

розкриття специфічних психологічних особливостей екзистенційних переживань періоду переходу

особистості до дорослого життя.

У науково-психологічних працях Г.М.Андрєєвої, Л.І.Божович, М.Й.Боришевського,

Л.С.Виготського, І.В.Дубровіної, Д.Б.Ельконіна, І.С.Кона, С.Д.Максименка юність визначається

як важливий період розвитку особистості і характеризується процесами самовизначення,

самоідентифікації, усвідомленням і розвитком часової перспективи, становленням процесів

теоретичного мислення, глибокою внутріособистісною рефлексією. Науковці приходять до згоди в

тому, що період юності вимагає детального вивчення, особливо через специфічні особливості

формування системи цінностей особистості, внутрішнього світу в цілому, взаємовідносин з

іншими, самореалізації та самоідентифікації і знаходження сенсу власного існування.

Загальновизначені новоутворення як наслідок нормативних вікових криз особистості

обґрунтовані і представлені у відомих теоріях психічного розвитку особистості, водночас

особистості притаманна також і потенційна здатність до постійного самовдосконалення, що було

предметом наукових досліджень таких науковців, як М.В.Папуча, Р.В.Павелків, В.М.Мицько,

В.М.Поліщук. Саме ця особливість стала основою вивчення становлення особистості не тільки

шляхом дослідження її психічного розвитку, але і через вивчення так званого «самостійного руху

по життю» окремо взятої особистості, що втілюється за принципом самостійної суб’єктної

активності людини. Принцип «самостійної активності» знайшов теоретичне обґрунтування в

працях Б.Г.Ананьєва, С.Д.Максименка, В.А.Роменця, Л.І. Божович, І.С. Кона та багатьох інших

науковців.

Разом з тим, слід відмітити, що серед численних надбань і досягнень психологічної науки

теоретичного та прикладного характеру важлива та актуальна для сьогодення проблема

психологічних особливостей глибинних тривог та екзистенційних переживань особистості у

ранній юності залишається недостатньо дослідженою. Отже, актуальність та недостатня наукова

розробка визначеної проблеми, необхідність глибокого аналізу і планомірного вирішення її на

рівні психологічної теорії та емпіричної практики зумовили вибір теми дисертаційного

4

дослідження «Психологічні особливості екзистенційних переживань особистості у період

ранньої юності».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження

виконане в рамках комплексної теми науково-дослідної роботи лабораторії психології навчання

імені І.О. Синиці Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України «Психологічні чинники

самодетермінації особистості в освітньому просторі» (Державний реєстраційний номер

0109U000558). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Інституту

психології імені Г.С. Костюка НАПН України (протокол №4 від 26.03.2007р. ) та узгоджена у Раді

з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №7 від

25.09.2007р.).

Мета дослідження – визначити, проаналізувати та емпірично дослідити психологічні

особливості екзистенційних переживань у ранньому юнацькому віці.

Основною гіпотезою дослідження стало припущення про те, що особистісний розвиток та

самовизначення в юнацькому віці визначаються процесами переживання екзистенційної

інформації, що спричиняє структурно-динамічну трансформацію особистості у напрямку її

дорослішання; а сам процес дорослішання у даному віці являє собою перехід від екзистенційної

орієнтації до екзистенційної інтеграції і може бути виявлений (продіагностований) через наявність

переживань екзистенційного характеру.

Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:

1) а) на основі аналізу науково-психологічної літератури обгрунтувати теоретико-методологічні

засади дослідження екзистенційних переживань особистості у період ранньої юності;

б) охарактеризувати психологічний феномен екзистенційного переживання;

2) побудувати динамічну схему екзистенційного переживання особистості у ранній юності;

3) на основі результатів емпіричного дослідження визначити основні психологічні

характеристики екзистенційних переживань особистості у даний віковий період;

4) а) виокремити і структурувати складові частини екзистенційного переживання у

досліджуваних раннього юнацького віку;

б) емпірично дослідити специфіку сприймання екзистенційних переживань особистістю в

ранньому юнацькому віці.

Об’єкт дослідження – переживання особистості у юнацькому віці.

Предмет дослідження — психологічні особливості екзистенційних переживань особистості

у ранньому юнацькому віці.

Для вирішення поставлених завдань на всіх етапах дослідження застосовувався комплекс

взаємопов’язаних методів:

5

– теоретичні: аналіз, синтез та узагальнення теоретико-методологічних засад досліджуваної

проблеми, представлених у науковій літературі;

– емпіричні: тестування, опитування, глибинне інтерв’ю, самозвіт, бесіда, структурний

метод та метод класифікації тощо;

– статистичні: знаходження середніх величин, процентних співвідношень, факторний,

кластерний аналізи.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення системно-

структурного підходу до вивчення особистості (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, З.С.

Карпенко, К.К. Платонов), психодинамічний підхід (З. Фрейд, Е.Фромм, Т.С.Яценко),

гуманістичний підхід (Дж.Б’юдженталь, А.Маслоу, В.П.Москалець), культурно-історичний підхід

(І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, Л.С.Виготський, О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв, С.Д.Максименко),

феноменологічно-рефлексивний підхід (Ф.Ю.Василюк, Н.В.Чепелєва, Т.М. Титаренко),

вітакультурний підхід (О.Є. Гуменюк).

У контексті нашого дослідження вищезазначені положення характеризують особистісний

розвиток та самовизначення в юнацькому віці через процеси переживання та усвідомлення

ситуацій, що спричиняють структурно-динамічну трансформацію особистості у напрямку її

дорослішання, а саме: через перехід від екзистенційної орієнтації до екзистенційної інтеграції.

Дані процеси активуються в ситуаціях вершинних та кризових переживань, що спонукають

особистість до роздумів про власне призначення і сенс свого існування.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає у розробленні

процедури емпіричного дослідження екзистенційних переживань особистості: вперше було

визначено домінуючі фактори та провідні тенденції формування і актуалізації екзистенційного

переживання особистості у період ранньої юності, розроблено базову динамічну схему

екзистенційного переживання, охарактеризовано комплекс екзистенційних переживань

особистості у ранній юності, окреслено специфічні психологічні особливості та структурні

компоненти екзистенційного переживання особистості у ранній юності.

Надійність та вірогідність результатів дисертаційного дослідження забезпечена

обґрунтованістю теоретико-методологічних положень, репрезентативністю досліджуваної

вибірки, використанням комплексу методів, адекватних меті й завданням дослідження,

поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних.

Практичне значення. Теоретичний і практичний матеріал дослідження може бути

використаний для професійної підготовки студентів спеціальностей «психологія», «практична

психологія» у вищих навчальних закладах при викладанні навчальних дисциплін професійної та

практичної підготовки («Вікова психологія», «Основи психологічного консультування»,

«Психологія особистості», «Основи психокорекції», «Практикум з групової психокорекції»,

6

«Психотерапія», «Психологія спілкування та психокорекція особистості» - тренінг); вибіркових

навчальних дисциплін та спецкурсів («Практична психологія індивідуальності», «Основи

психологічної практики», «Групове консультування спеціальних категорій кліентів», «Вікове

психологічне консультування») та у практичній роботі психологів з молоддю.

Розроблено та впроваджено авторський модифікований варіант методики «Незакінчені

речення», який може використовуватися психологами для дослідження екзистенційних

переживань особистості.

Результати дослідження впроваджено в освітньо-виховний процес Ніжинського державного

університету імені Миколи Гоголя (довідка №5/147 від 23.05.2014), Республіканського вищого

навчального закладу «Кримський гуманітарний університет. Євпаторійський інститут соціальних

наук» (довідка №57 від 20.09.2011р.), Прикарпатського національного університету імені Василя

Стефаника (довідка № 01-08/03-1156 від 26.10.2011).

Експериментальна база та етапи дослідження. Експериментально-діагностичне

дослідження проводилося на базі Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя,

Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, Євпаторійського інституту соціальних

наук Республіканського вищого навчального закладу «Кримський гуманітарний університет». У

дослідженні брало участь 267 студентів І-ІІІ курсів (вік 16 - 19 років). Емпіричне психологічне

дослідження здійснено у три етапи протягом 2010-2014 років.

На першому етапі (І половина 2010 р.) було з’ясовано основні теоретичні положення щодо

екзистенційних переживань особистості, специфіки їх прояву на різних етапах життєвого шляху.

На другому етапі (ІІ половина 2010 р. – І половина 2011р.) було проведено емпіричне

дослідження психологічних особливостей екзистенційних переживань, визначено їх основні

характеристики у період ранньої юності.

На третьому етапі (ІІ половина 2011-2014 рр.) здійснено герменевтичне дослідження

екзистенційних переживань особистості у ранньому юнацькому віці, що дозволило виявити

специфіку прояву цих переживань. Сформульовано висновки, оформлено дисертацію відповідно

до вимог МОН України.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного

дослідження апробовані на Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми

підготовки фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності» (м.Ніжин, 11-13 лютого 2010

року), на четвертому Всеукраїнському науковому семінарі «Методологічні проблеми особистості»

(м.Івано-Франківськ, 29-30 вересня 2011 року), на ІІІ Севастопольському Міжнародному науково-

практичному симпозіумі «Особистість у просторі культури» (м.Севастополь, 17 вересня 2011

року), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Підготовка молоді до сімейного

життя» (м.Івано-Франківськ, 27-28 січня 2011 року), на Всеукраїнській науково-практичній

7

конференції «Професійна підготовка фахівців соціально-педагогічної сфери в умовах інтеграції

України до європейського освітнього простору» (м.Ніжин, 11-12 жовтня 2012 року), на П’ятому

всеукраїнському науковому семінарі «Методологічні проблеми психології особистості» (м.Івано-

Франківськ, 26-27 вересня 2013 року), на Міжнародній науково-практичній конференції

«Соціально-педагогічна парадигма виховання: сутність та шляхи реалізації» (м.Ніжин, 25-26

вересня 2014 року), а також на засіданнях лабораторії психології навчання ім. І.О.Синиці

Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, засіданнях кафедри загальної та практичної

психології (2006-2015 роки) і щорічних науково-практичних конференціях студентів, аспірантів,

викладачів Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя (2006-2015 роки).

Публікації. Зміст і основні результати дисертаційного дослідження відображено у 14

одноосібних публікаціях автора, а саме: 5 статей надруковано у наукових фахових виданнях, 1

публікація у закордонному періодичному виданні; 8 публікацій у збірниках науково-практичних

конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних

висновків, списку використаних джерел (269 найменувань, з них 10 іноземною мовою, 2 –

електронні ресурси) та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 247 сторінок, з них 177

сторінок основного тексту, 3 таблиці на 2 сторінках, 15 рисунків на 7 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і завдання, об’єкт,

предмет, методи, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади дослідження екзистенційних

переживань у період ранньої юності» на основі аналізу наукових джерел із проблеми

дослідження розкрито особливості екзистенційних переживань особистості, їх місце і значення у

формуванні життєвого шляху, логіку смислового аналізу екзистенційних переживань.

Опрацьовано науково-психологічні набутки екзистенційно орієнтованої психології становлення

особистості. Розкрито сутнісні особливості екзистенційних переживань з точки зору різних

психологічних концепцій.

Юність вирішує задачі завершального самовизначення й інтеграції у спільність дорослих

людей. Це набуття «Его-ідентичності» за Е.Еріксоном, «самовизначення» за Д.Б.Ельконіним,

«життєвого плану» за І.С.Коном, «інтелектуального дозрівання» за Ж.Піаже та Г.С.Костюком,

«пошук сенсу життя» за В.Франклом та К.Обуховською, «самореалізації й індивідуального

розвитку» за А.Маслоу, «зростання сили «Я»» та «здатності проявити свою індивідуальність в

умовах групової діяльності й інтимної близькості, дружби» за Г.С.Абрамовою, «становлення

якісно нової самосвідомості» або «Я-концепції» за Р.Бернсом, М.Й.Боришевським. Таким чином,

8

екзистенційні переживання продукують унікальний досвід відкриття феноменів внутрішнього

світу особистості, формують ціннісні диспозиції, надають внутрішнім переживанням юної

особистості інтимного характеру і вказують на готовність до відкритості.

У першому розділі нашої роботи ми дослідили, систематизували і узагальнили особливості

екзистенційних переживань у ранньому юнацькому віці, що дало змогу побудувати базову

динамічну схему екзистенційного переживання та представити його схематично(Рис.1):

Рис.1. Базова динамічна схема екзистенційного переживання

Як видно із Рис.1, складовими частинами цієї схеми є: часова перспектива, емоційний

компонент, когнітивний компонент, конативний компонент. Вони є взаємозалежними і

взаємодіють, змінюючи й доповнюючи один одного (цю динаміку ми зобразили стрілками). У

даній схемі часова перспектива відображає особливості розгортання динаміки переживання у часі;

емоційний компонент – емоційний контекст екзистенційного переживання; когнітивний

компонент - шлях перетворення екзистенційного переживання через осмислення у важливу

індивідуальну цінність; конативний компонент характеризує реакцію на ситуацію (дію у відповідь

на подразник).

У другому розділі «Емпіричне дослідження характеристик екзистенційних переживань

у ранній юності» викладено загальну процедуру дослідження, обґрунтовано психодіагностичний

інструментарій, здійснено феноменологічний аналіз екзистенційних переживань у ранній юності,

описано та проаналізовано результати емпіричного дослідження екзистенційних переживань у

даний віковий період, представлена експериментальна динамічна схема екзистенційного

переживання особистості, де враховано особливості емоційного, когнітивного, конативного

компонентів та часова перспектива екзистенційного переживання. Протягом 2010-2014 років у

вищезазначених вищих навчальних закладах України нами проведено комплексне емпіричне

дослідження, у якому взяло участь 267 молодих людей віком від 16 до 19 років.

Узагальнивши результати досліджень останніх років щодо специфіки перебігу кризи

юнацтва (К.В.Карпінський, В.М.Поліщук, А.А.Сімак, Р.С.Чіп), соціальної ситуації розвитку та

психологічних переживань у ранній юності (Т.О.Богданова, С.О.Пермінова, М.В.Вовк,

9

Н.В.Гаркавенко, О.І.Ізотова, Н.О.Касвіна, В.В.Міхеєва, Я.Г.Невідома, О.В.Посацький,

О.В.Репецька, Ю.О.Репецький, О.А.Столярчук, К.В.Хоменко, Т.В.Циганчук, А.О.Шейко), ми

розширили і доповнили базову схему екзистенційного переживання (Рис.1) сутнісними

змістовними характеристиками кожного компоненту.

Таким чином, ми маємо розгорнуту динамічну схему екзистенційного переживання, яка

допоможе нам детальніше розглянути екзистенційне переживання не тільки як емоційну реакцію,

але і як унікальне динамічне емоційно-когнітивне утворення, що розгортається у часі,

відрізняється ціннісно-смисловим наповненням і підносить особистість у ранг свідомого творця

власного життя. Розширена базова динамічна схема деталізує кожну складову екзистенційного

переживання (Рис.2):

Рис.2. Розширена базова динамічна схема екзистенційного переживання

На Рис.2 відображено взаємозв’язок усіх компонентів переживання та їх залежність один від

одного. Дана схема є більш широкою і детельною у порівнянні із попередньою базовою

динамічною схемою екзистенційного переживання (Рис.1). У ході емпіричного дослідження було

10

розкрито особливості прояву кожного компоненту схеми відносно раннього юнацького віку, а

саме:

1) емоційний компонент доповнено характеристиками емоційного та фізіологічного стану;

2) когнітивний компонент – зовнішнім змістом ситуації, індивідуальним сенсом, аналізом

життєвих планів, інтеграцією переживання у життєвий проект;

3) конативний компонент: первинна реакція містить механізми психологічного захисту,

післядія є креативною і підносить особистість у ранг творця власної долі;

4) часова перспектива зберігає свої особливості прояву.

Для детального дослідження змісту складових схеми та характеристики екзистенційних

переживань у ранньому юнацькому віці нами було використано ряд методик, а саме: «Визначення

життєвих цінностей» (Must-тест) (П.М.Іванов, Є.Ф.Колобова), «Шкала самотності»

С.Г.Корчагіної, методику «Шкала екзистенції» А.Ленгле, К.Орглер, методику Д.О.Леонтьева

«Тест смисложиттєвих орієнтацій» (СЖО).

За результатами методики «Визначення життєвих цінностей» (П.М.Іванов, Є.Ф.Колобова) ми

отримали рейтинг актуальних для даного віку життєвих цінностей: особистісне зростання (25,6%);

міжособистісні контакти і спілкування (24%); любов і сім‘я (20,8%); безпека і автономність (20%);

здоров‘я та особисте задоволення (8%); правове суспільство та допомога іншим (1,6%). Відповідно

цінності були об‘єднані за кількістю виборів респондентів, які із запропонованих 15 вибрали 6:

міжособистісні контакти і спілкування, особистісне зростання, любов і сім‘я, безпека і

автономність, здоров‘я та особисте задоволення, правове суспільство і допомога іншим.

Опитувальник «Шкала самотності» ми застосували для вивчення ситуації сприймання та

ставлення до самотності серед студентів. Згідно з методикою, переживання самотності

розподіляється на характерні види: дисоційоване, відчужене, не визначене (дослівно «без певного

виду»), дифузне та у межах норми. Більшість досліджуваних юнацького віку (38,8%) переживають

почуття дисоційованої самотності – найбільш небезпечної на думку автора методики

С.Г.Корчагіної. У них не сформовані почуття власної відповідальності, життєві позиції, сталі

характерологічні риси і внутрішньоособистісні ціннісні диспозиції, отже, адекватне сприйняття

життєвих ситуацій з екзистенційним контекстом є досить низьким. 17,67% респондентів

одночасно переживають два види самотності, що значно ускладнює процес самореалізації та

особистісного самовизначення. Таку особистість «розривають» суперечливі судження та відчуття

стосовно себе та навколишнього світу. Особистість спрямовує всі особистісні ресурси на

опанування цих негативних і загрозливих для її внутрішнього світу переживань, не залишаючи

можливості для саморозвитку і руху вперед (за С.Г.Корчагіною).

За результатами методики «Шкала екзистенції» А.Ленгле і К.Орглер більшість респондентів

(65%) мають показники самодистанціювання, самотрансценденції, відповідальності, свободи,

11

екзистенції, персональності та загального показника екзистенції на середньому рівні, що вказує на

готовність до саморозвитку, прагнення розвивати діалогічну позицію щодо оточення, будувати і

підтримувати зрілі стосунки з іншими людьми. Тобто, мають потенціал до опанування почуття

самотності, потенціал до саморозвитку й успішного опанування екзистенційних тривог,

перетворюючи їх в екзистенційні цінності. Загальний показник екзистенційності перебуває у

межах норми у 94% респондентів, що вказує на готовність до відповідальності стосовно себе та

інших, відкритість до нового. Показник екзистенційності вказує на здатність одночасно

узгоджувати внутрішні потреби й зовнішні вимоги, гармонійно співвідносити власні цінності з

суспільними вимогами, тобто ставати у позицію діалогічної співпраці із зовнішнім світом,

реалізуючи власний «екзистенційний сенс», що, на думку авторів методики, означає наповненість

життя сенсом і відчувається як «повнота життя», «справжнє» і усвідомлене життя.

Для оцінки та характеристики смислової сфери як загального рівню сенсу життя ми обрали

«Тест смисложиттєвих орієнтацій» Д.О.Леонтьева (СЖО). Тут сенс життя розглядається як

енергетична характеристика смислової сфери, як кількісна міра ступеня й стійкості спрямованості

життєдіяльності суб’єкта на певний сенс. Результати тестування показали міру задоволення

власним життям, наявність власного життєвого сенсу та смисложиттєвих орієнтацій: більшість

респондентів (88%) мають життєво важливі плани, цілі та намагаються бути цілеспрямованими і

поміркованими; 85% досліджуваних сприймають процес власного життя як змістовний, цікавий,

наповнений сенсом та емоційно насичений; серед респондентів (88%) переважає оцінка власного

минулого як осмисленої, важливої частини життя, прожитої продуктивно; 82% досліджуваних

уявляють себе як сильну особистість, яка достатньою мірою володіє свободою вибору і будує

власне життя відповідно до своїх цілей та уявлень; у більшості досліджуваних (85%) превалюють

високі показники керованості власним життям; загальні показники осмисленості життя (ОЖ) у

більшості респондентів (92%) теж знаходяться на високому рівні, що вказує на високий рівень

осмисленості в житті серед молоді, на їх віру в себе та бажання віднайти сенс власного життя.

Таким чином, за результатами нашого дослідження серед молоді превалює позитивний і

осмислений погляд на життя, переконання у тому, що власними силами можна створювати власне

життя, контролювати його і важливо знайти його сенс. Отримані результати були порівняні із

результатами попередніх методик (методики «Шкала екзистенції», «Шкала самотності»), а також

дали можливість визначити переважаючі групи смисложиттєвих орієнтацій молоді.

Результати емпіричного дослідження показали, що тема нашого дослідження і його

актуальність не може бути повністю розкритою за допомогою статистичних методів дослідження

й аналізу. Попередньо ми обґрунтували динамічність і характерні особливості прояву

екзистенційних переживань у ранньому юнацькому віці, провели комплексний аналіз формування

екзистенційних цінностей через екзистенційні переживання шляхом факторного аналізу обраної

12

групи респондентів віком від 16 до 19 років. Для розкриття психологічних особливостей

сприймання і наступного значення екзистенційних переживань особистості у досліджуваному віці

ми провели герменевтичне дослідження.

У третьому розділі «Герменевтичне дослідження екзистенційних переживань у

ранньому юнацькому віці» подано розгорнутий аналіз діагностичного інструментарію і специфіки

впровадження комплексного аналізу текстів у дослідження екзистенційних переживань у

юнацькому віці, викладено результати емпіричного дослідження екзистенційних переживань

методом контент-орієнтованого аналізу матеріалів історій-наративів та модифікованого варіанту

тесту «Незакінчені речення».

Для розкриття значення складових розширеної базової динамічної схеми екзистенційного

переживання, серед учасників експерименту (147 респондентів за власною згодою) було

проведено попередньо модифіковану нами методику «Незакінчені речення». Авторська методика

була апробована серед студентів І-ІІІ курсів ВНЗ України на ІІ етапі нашого дослідження у ІІ

половині 2011 року (чисельність учасників 197 осіб), через півроку у 2012 році ми повторили

спробу і підтвердили результати, отримані попередньо. Нами були розроблені параметри аналізу

уявлень про екзистенційні переживання у юнаків та юнок, що були відображені у структурі

методики таким чином: розуміння цінності (що особистість розуміє під цим явищем, який сенс

вкладає у нього, уявляє його); уявлення про типові причини (що викликає або що впливає на появу

цінності); емоційний параметр (відчуття, переживання, емоції, що викликає цінність);

когнітивний параметр (про що думає особистість, яка переживає дану цінність, зміст її);

конативний параметр (як поводиться особистість у ситуації переживання даної цінності, що

робить, творить); індивідуальна цінність (для чого існує дана цінність, чим вона є цінною для

особистості).

Відповідно стимульний матеріал – незакінчені речення – був розбитий на 4 блоки у

відповідності до відомих нам екзистенційних тривог смерті, свободи, самотності та сенсу життя

(по 6 речень відповідно до обраних параметрів аналізу). Аналіз отриманих матеріалів проводився

шляхом використання методу контент-орієнтованого аналізу та інтерпретації. Результати

методики «Незакінчені речення» підтвердили специфічні особливості екзистенційного

переживання, що втілюються через описані нами компоненти динамічної схеми екзистенційного

переживання (часова перспектива, емоційний, когнітивний, конативний) та показали, яким чином

досліджувані сприймають і усвідомлюють виділені екзистенційні тривоги смерті, самотності,

відповідальності та сенсу. Дані результати допомогли глибоко проаналізувати історії-наративи

досліджуваних з приводу важливої події у житті та сформулювати відповідні питання до

глибинного інтерв’ю.

13

Для більш повного і глибокого аналізу досліджуваного явища ми обрали 28 респондентів із

учасників експерименту (за їх власним бажанням) і провели герменевтичне дослідження

екзистенційних переживань, керуючись попередньо розробленою нами експериментальною

схемою (Рис.2) екзистенційних переживань та результатами методики «Незакінчені речення».

Розроблена нами схема екзистенційного переживання розкривала психологічні особливості

структурних компонентів екзистенційного переживання, зображуючи його у динаміці розгортання

у часі, крізь призму внутрішніх психологічних процесів особистості. Використовуючи складові

компоненти екзистенційного переживання, відображені у схемі (часова перспектива, емоційний

компонент, когнітивний компонент, конативний компонент) та їх характеристики, ми мали на меті

емпірично дослідити специфіку сприймання екзистенційних переживань у ранньому юнацькому

віці. Досліджуваним було дано завдання написати твір на задану тему «Ситуація із мого життя,

що найбільше мені запам‘яталася і вплинула на моє подальше життя». Ми окреслили рамки

написання історії таким чином, щоб вона містила всі важливі моменти для подальшого

глибинного інтерв‘ю та наративного аналізу: викладення суті (тези), орієнтація (час, місце,

ситуація, учасники), комплекс дій (послідовність), оцінка (значимість і сенс дій, ставлення

оповідача), резолюція (чим закінчилося) та перехід до теперішнього або вплив ситуації на

теперішнє життя і переконання оповідача (так званий «код»).

У результаті дослідної роботи ми отримали 28 історій-наративів з екзистенційним

контекстом (тобто такі, що описували значимі нетипові ситуації із життя і досвіду особистості та

сутнісно вплинули на перебудову життєвих планів останньої). При аналізі творів досліджуваних і

результатів запису глибинних формалізованих інтерв‘ю ми виділили 687 лінгвістичних одиниць

(одиниць змісту), які об‘єднуються у 15 категорій і відповідно 5 метакатегорій. У відповідності до

категоріального підходу та з огляду на схему екзистенційного переживання (Рис.2), було

виділено наступні категорії аналізу історій-наративів: ситуативну категорію (подія і обставини

розгортання ситуації), емоційну категорію (характеристики власне емоційних проявів та станів),

когнітивну категорію (судження, ставлення та оцінки оповідача) та конативну категорію (дії

учасників та оповідача у ситуації). Зобразимо це у вигляді таблиці (Табл.1):

Назва категорії Лінгвістичні одиниці Кількість

вживань

«екзистенційно оцінювані

переживання»

самотність, пустота, малозначимість, безпомічність,

фатальність, свобода, відповідальність, віра,

приреченість, скінченність тощо

75 одиниць

«фізіологічні прояви» сльози, серцебиття, утруднення дихання, тремор рук,

безсоння, ступор тощо 65 одиниць

14

«ставлення та дії по

відношенню до ситуації та

учасників»

паніка, усамітнення, сварка, обійми, бездіяльність

тощо 60 одиниць

«установки та рішення під

впливом ситуації»

бути одному, бути щасливим, змінитися, не

сваритися, розраховувати тільки на себе, бути

обережним тощо

58 одиниць

«цінності, сформовані у

ситуації»

цінність себе і свого внутрішнього світу, цінність

почуття, цінність життя, цінність близьких людей,

цінність сім‘ї й родини

58 одиниць

«емоційні почуття і

стани»

шок, емоційне збудження, істерика, ейфорія,

страждання, печаль, смуток, депресія тощо 52 одиниці

«психологічний захист»

заперечення, пояснення, звертання до архетипів

(Бога, матері), пошук підтримки, посилене навчання,

відмова від близьких стосунків тощо

52 одиниці

«негативно оцінювані

почуття та емоції»

гнів, образа, відчай, ненависть, горе, злість, агресія

тощо 44 одиниці

«аналіз ситуації «тут і

тепер»

змінено місце проживання, навчання у вузі, нові

друзі, нові стосунки, інший стиль поведінки, новий

зовнішній вигляд

40 одиниць

«креативна післядія» музика, поезія, малювання, спів, ліплення, вишивка,

кулінарія, підробіток тощо 36 одиниць

«когнітивні сентенції» суїцидальні думки, провина, ідеалізація іншого,

швидкий потік думок, спогади слів і подій тощо 28 одиниць

«ситуація»

смерть близької людини, народження\хрестини,

кохання, зрада, розлучення батьків, травматична

ситуація, зміна зовнішності

28 одиниць

«учасники» близькі і друзі, значима людина, любовний

«трикутник» 28 одиниць

«спрямування у майбутнє» невизначеність, сім‘я, робота, підтримка рідних,

самостійне життя, визначеність планів 28 одиниць

«фантазії, уявлення,

плани»

спільного життя, щасливого майбутнього, іншого

життя, змін тощо 13 одиниць

«Ситуативна категорія» дає нам уявлення про часові рамки події, обставини і учасників її.

Більшість респондентів для представлення екзистенційно забарвленої ситуації із власного досвіду

15

обрали ситуацію смерті близької людини, тобто об‘єктивної фізичної втрати (25%) та ситуацію

сильної травматизації, тобто об‘єктивно можливої втрати (21%). Окрім того, такі ситуації, за

описами наших респондентів, є значимими саме тоді, коли відбуваються за участю близьких і

друзів (42%) або значимої людини (32%).

«Емоційна категорія» дає уявлення про власне первинні (афективні) емоції, що складаються

із емоційних станів та фізіологічних проявів. Виокремлення ціннісного контексту в емоціях та

переживаннях відбувається ретроспективно, у процесі аналізу ситуації особистістю. Хоча вони не

позбуваються своїх сутнісних емоційних ознак під час аналізу, лише набувають конкретних

лексично-формальних лінгвістичних визначень у свідомості особистості і стають цінними для неї.

Найбільше уваги досліджувані приділили опису власних емоційних станів (52 одиниці) та

фізіологічних реакцій (65 одиниць), що були нетиповими для них, «вершинними» або

«глибинними», як зазначали досліджувані в інтерв‘ю, окреслюючи відповідно позитивне і

негативне значення для них.

«Когнітивна категорія» відповідає когнітивному компоненту із моделі екзистенційного

переживання і складається із: зовнішнього змісту ситуації; «індивідуальної цінності» ситуації;

аналізу життєвих планів; «інтеграції переживання у життєвий проект». Через аналіз результатів

дослідження зовнішній зміст ситуації представлено в «індивідуальному уявленні і ставленні до

ситуації»; «індивідуальну цінність» ситуації представлено «думками та фантазіями»; аналіз

життєвих планів досліджуваних зображено в «установках та рішеннях» з приводу ситуації;

«інтеграція переживання у життєвий проект» відповідно розкрита у «цінностях», набутих у

результаті переживання ситуації.

Найбільше лінгвістичних одиниць опису містить категорія «індивідуального ставлення до

ситуації» (60 одиниць). Це свідчить про унікальність досвіду, пережитого респондентами, і

бажання описати його бачення з власної точки зору. Далі йдуть «установки і рішення» (58

одиниць) та «цінності» (58 одиниць), що, на нашу думку, є взаємозалежними поняттями, адже

цінності й установки взаємопов‘язані, цінності разом з індивідуальним досвідом продукують

установки. У свою чергу, установки є глибоко індивідуальними утвореннями і координують

реалізацію цінностей особистості у повсякденному житті.

«Конативна категорія» відповідно співвідноситься з конативним компонентом

екзистенційного переживання. Широко представлена у конативній категорії первинна реакція (52

одиниці). Психологічні механізми захисту виступають як первинні реакції, що тимчасово дають

можливість особистості «відстрочити» усвідомлення події. Це свідчить про внутрішню

необхідність дистанціювання від події і переживань для підбору найбільш адекватної та

необхідної реакції.

16

Зміст темпоральності як категорії аналізу минулого досвіду пережитої ситуації у

теперішньому часі отримав 40 лінгвістичних одиниць – отже, дана ситуація є актуальною для

респондентів, вона переживається, аналізується й оцінюється особистістю, вимагає пояснення

через нетиповість і особливе значення для індивідуального досвіду.

Результати контент-орієнтованого аналізу ситуацій з екзистенційним контекстом, матеріалів

глибинного інтерв‘ю та модифікованого тесту «Незакінчені речення» дали нам можливість

наповнити змістом схему екзистенційного переживання, подану у розділі 2 (Рис.2), розкрити

психологічні особливості екзистенційних переживань у ранній юності:

1) перш за все, ситуація має місце у теперішньому часі, характеризуючи інтенсивність

переживання через міміку, жести, емоційну реакцію особистості, голосову, фізичну та

фізіологічну реакції (первинна афективна емоція та первинна реакція). Проміжною ланкою тут є

виділення зовнішнього змісту ситуації (когнітивний компонент), що важко зафіксувати, але при

ретроспективному аналізі особистість завжди описує власні думки про ситуацію на момент її

протікання, обґрунтовує власну реакцію;

2) далі відбувається контакт особистості із минулим: особистість звертається до власного

життєвого досвіду у схожих ситуаціях. Ситуація є унікальною, і емоційна реакція на неї стає

унікальною для досвіду особистості. Вона прагне віднайти ціннісний контекст у життєвій ситуації

і у власних переживаннях, що надає їм осмислення й сенсу, та «поміщає» дане переживання у

власний внутрішній світ і приймає його як частину себе, свого «Я»;

3) у майбутньому часі йде післядія, що виражається в емоційній відповіді на ситуацію згідно з

її індивідуальним значенням для особистості. На когнітивному рівні проходить процес інтеграції

змісту даного переживання у життєвий проект. Відповідно до цього особистість свідомо вносить

корективи і змінює життєві плани, уявлення, життєві позиції та цінності. Це призводить до

нетипової, неочікуваної поведінки особистості у майбутньому, що є індивідуально

переосмисленою і може бути визначена як креативна післядія;

4) до психологічних особливостей екзистенційних переживань у ранній юності відносимо:

уявлення особистості про ситуацію та суб‘єктивне ставлення до неї; індивідуальний сенс

екзистенційного переживання, аналіз життєвих планів, що іде або шляхом «тайм-ауту»,

психологічної зупинки і захисту від оточення, закритістю особистості від усього, або ж

формуванням активної життєвої позиції через формулювання нових установок і рішень;

інтеграцію переживання у життєвий проект, що веде до перетворення його на нову цінність.

Життєвий досвід є породженням не тільки пізнавальних структур, але і ціннісно-смислових

утворень особистості, нерозривно пов’язаних з емоційними важкими для вербалізації

переживаннями. Екзистенційний досвід – це завжди досвід «проживання» екзистенційних

проблем. Отже, осягнення або «проживання» власних переживань спонукає особистість до

17

глибокого розуміння їх, надання їм особливої психологічної та індивідуально-особистісної

цінності, що досягається шляхом серйозних творчих зусиль, глибокої інтуїції, інсайту та шляхом

рефлексії і самовдосконалення.

ВИСНОВКИ

1. З урахуванням результатів емпіричного дослідження охарактеризовано психологічний

феномен екзистенційного переживання і створено його динамічну схему. Екзистенційне

переживання – це емоційно-афективний стан людини, що супроводжується психічною активністю,

має розгорнуту часову перспективу, спонукає особистість до прийняття нетипових рішень та

креативних дій, характеризується ціннісно-утворюючою особливістю та підносить особистість у

ранг творця власної долі через усвідомлення даностей смерті, самотності, сенсу життя та свободи.

2. Визначено характеристики та розкрито психологічні закономірності екзистенційних

переживань особистості у ранньому юнацькому віці: несформовані почуття власної

відповідальності, життєва позиція і внутрішньоособистісні ціннісні диспозиції; стійкість до

протистояння і адекватного сприйняття життєвих ситуацій з екзистенційним контекстом є досить

низькою. Ситуації з екзистенційним контекстом, спонукаючи екзистенційні переживання,

сприяють формуванню екзистенційних цінностей у юнацькому віці і відіграють важливу роль у

процесі дорослішання.

3. Динамічна схема екзистенційного переживання особистості у ранньому юнацькому віці

містить такі компоненти: часову перспективу, яка охоплює теперішній, минулий і майбутній часи

та розкриває інтенсивність переживань, життєвий досвід особистості та трансперсональну життєву

перспективу; емоційний компонент, що складається із афективної емоції, ціннісного контексту та

ситуативної емоційної відповіді; когнітивний компонент, що характеризується виділенням

зовнішнього змісту у ситуації, наданням індивідуального сенсу переживанням та інтеграцією

змісту переживання у життєвий проект; конативний компонент, який вміщує первинну реакцію на

ситуацію, усвідомлення переживання як частини себе та смислову креативну післядію. Усі

компоненти схеми знаходяться у тісній взаємодії між собою і точно визначити рамки їх дії дуже

важко, та безсумнівними і доведеними в емпіричному дослідженні результатами є їх наявність та

психологічні особливості.

4. На основі проведеного дослідження виокремлено і охарактеризовано основні психологічні

особливості екзистенційних переживань у період ранньої юності. Найбільший вплив на

особистість у даному віці мають переживання, пов’язані з цінностями «особистісного зростання»

та «міжособистісного спілкування», тобто такі, що стосуються духовного збагачення особистості,

її матеріального та професійного успіху, самовизначення та самореалізації. Найбільш

розповсюдженим видом екзистенційного переживання в осіб раннього юнацького віку є

переживання дисоційованого почуття самотності, що вказує на прояв таких рис характеру як

18

збудливість, тривожність, демонстративність, егоїстичність, схильність бути підлеглим,

конфліктність у міжособистісних стосунках.

В осіб досліджуваного віку превалює середній показник екзистенційності, що вказує на

готовність до саморозвитку, на готовність до відповідальності по відношенню до себе та інших,

відкритість до нового досвіду; екзистенційні переживання є актуальними для представників

раннього юнацького віку – про що свідчать результати нашого дослідження – обізнаність

досліджуваних у даному питанні та сформована думка щодо них вказує на те, що досвід

екзистенційних переживань є необхідною передумовою набуття дорослості.

Вже у ранньому юнацькому віці екзистенційні переживання, цінності, тривоги

розглядаються як даності, мають важливе місце у процесі дорослішання, що в даному віці являє

собою перехід від екзистенційної орієнтації до екзистенційної інтеграції, що було виявлено,

продіагностовано нами через дослідження специфіки переживань екзистенційного характеру, і

узагальнено шляхом створення динамічної схеми екзистенційного переживання.

Перспективним напрямом подальшого дослідження проблеми глибинних переживань

особистості у ранньому юнацькому віці вважаємо вивчення впливу екзистенційних цінностей на

формування життєвих планів і перспектив з метою корекції уявлень молоді про власні життєві

перспективи. На нашу думку, це дало б змогу оптимізувати навчальний процес у ВНЗ, покращити

успішність молоді і допомогти їй у професійному самовизначенні.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті, опубліковані у фахових виданнях, що входять до переліку,

затвердженого МОН України

1. Сватенкова Т.І. Дослідження особливостей прояву екзистенційної ситуації юності /

Т.І.Сватенкова // Актуальні проблеми психології : зб наук. праць Інституту психології імені

Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка, М.В. Папучі. – Київ–Ніжин :

Видавництво НДУ; ДС «Міланік». – 2007. – Т. 10 Психологія навчання. Генетична

психологія. Медична психологія, вип.1. – 180 с. – С. 104–106.

2. Сватенкова Т.І. Усвідомлення багатовимірності власного «Я» у юнацькому віці як

передумова екзистенційної інтеграції та індивідуалізації / Т.І.Сватенкова // Актуальні

проблеми психології : зб наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН

України / За ред. С.Д. Максименка, М.В. Папучі. – К., 2009. – Т. 11 Психологія

особистості. Психологічна допомога особистості, вип.2. – 323 с. – С. 251–256.

3. Сватенкова Т.І. Екзистенційні особливості переживання психологічної кризи особистістю у

період ранньої юності / Т.І.Сватенкова // Актуальні проблеми психології : зб наук. праць

Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / За ред. С.Д. Максименка,

19

М.В. Папучі. – К., 2010. – Т. 11 Психологія особистості. Психологічна допомога

особистості, вип.3. – 511с. – С.499–505.

4. Сватенкова Т.І. Екзистенційні цінності у юнацькому віці / Т.І.Сватенкова // Актуальні

проблеми психології : зб. наук. праць Інститут психології імені Г.С.Костюка. – К., 2013. –

Т. 11. Психологія особистості. Психологічна допомога особистості, вип.7, ч. 2. – Ніжин :

ПП Лисенко М.М., 2013. – 640с. – С.324–331.

5. Сватенкова Т.І. Місце та роль екзистенційних цінностей та переживань у період юності. /

Т.І. Сватенкова // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Інституту психології

імені Г.С.Костюка. – К., 2014. – Том.11. Психологія особистості. Психологічна допомога

особистості, вип.11, ч.2 – 488с. – С. 318–325.

Статті, опубліковані у закордонних періодичних виданнях

6. Сватенкова Т.И. Особенности экзистенциальных переживаний в период юности /

Т.И. Сватенкова // Сборник научных трудов / Телавский государственный университет

имени Якова Гогебашвили. – Тбилиси, 2013. – Вип.№1 (26). – С. 26–31.

Статті, опубліковані у збірниках матеріалів наукових конференцій та семінарів:

7. Сватенкова Т.І. Проблема психологічного здоров’я особистості у світлі екзистенційної

ситуації юності / Т.І.Сватенкова // Актуальні проблеми формування здорового способу

життя учнівської та студентської молоді : матеріали Всеукраїнської науково-практичної

конференції, присвяченої 5-річчю факультету психології та соціальної роботи 14-16

листопада 2007 року / За ред. А.І.Конончук. – Ніжин : Вид-во НДУ імені Миколи Гоголя, -

2007. – 263с. – С. 201–202.

8. Сватенкова Т.І. Роль психологічного тренінгу оптимізації екзистенційних переживань у

процесі особистісного зростання студентів / Т.І.Сватенкова // Наукові записки. Серія:

Психолого-педагогічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) :

матеріали Четвертої Міжнародної науково-практичної конференції «Інновації у вищій

освіті» 24-25 жовтня 2007 року, Ніжин / За заг. ред. проф. Є.І. Коваленко. – Ніжин :

Видавництво НДУ імені Миколи Гоголі, 2007. – №3. – 183с. – С. 41–44.

9. Сватенкова Т.І. Психологічний тренінг оптимізації екзистенційних переживань як

важливий метод підготовки молоді до самостійного життя / Т.І.Сватенкова // Науковий

часопис НПУ імені М.П.Драгоманова : матеріали Міжнародної науково-практичної

конференції «Соціальна робота в Україні: вектор розвитку в третьому тисячолітті», 17-18

квітня 2007 року, Київ. – серія №11 Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка.

Управління : зб. наук. праць. – К. : НПУ імені М.П.Драгоманова, 2007. – Вип. 5. (Частина

ІІ) – 317 с. – С. 206–210.

20

10. Сватенкова Т.І. Екзистенційні переживання особистості у період юності як важливий

аспект професійного зростання майбутнього фахівця / Т.І.Сватенкова // Актуальні

проблеми підготовки фахівців у галузі соціально-педагогічної діяльності : матеріали

Міжнародної науково-практичної конференції 5-7 листопада 2009 року / За ред.

А.І. Конончук. – Ніжин : Вид-во НДУ імені Миколи Гоголя, 2009. – 240с. – С.178–180.

11. Сватенкова Т.І. Особливості екзистенційних переживань особистості у період юності /

Т.І.Сватенкова // Особистість у просторі культури : матеріали ІІІ Севастопольського

Міжнародного науково-практичного симпозіуму 17 вересня 2011 р. / За ред. Г.О. Балла,

О.Б. Бовть. – Севастополь : Рібест, 2011. – 190 с. – С.148–150.

12. Сватенкова Т.І. Екзистенційні переживання у контексті розгортання життєвого шляху

особистості у період юності / Т.І.Сватенкова // Психологія особистості : науковий журнал :

матеріали Четвертого всеукраїнського наукового семінару «Методологічні проблеми

психології особистості» 29-30 вересня 2011 року. – Івано-Франківськ : Вид-во

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2011. – №1 (2) –

303 с. – С. 145–152.

13. Сватенкова Т.І. Екзистенційні переживання у юнацькому віці як важлива складова у

формуванні зрілої особистості / Т.І.Сватенкова // Актуальні проблеми психології : зб. наук.

праць Інституту психології імені Г.С.Костюка : матеріали Всеукраїнської науково-

практичної конференції «Професійна підготовка фахівців соціально-педагогічної сфери в

умовах інтеграції України до Європейського освітнього простору», присвяченої 10-річчю

факультету психології та соціальної роботи НДУ імені Миколи Гоголя 11-12 жовтня 2012

року – К., 2012. – Т. 11. – Психологія особистості. Психологічна допомога особистості. –

Вип. 6. – 664 с. – С.544–549.

14. Сватенкова Т.І. Екзистенційні переживання у юнацькому віці як чинник побудови ціннісно-

орієнтаційного простору особистості / Т.І.Сватенкова // Психологія особистості : науковий

журнал : матеріали п’ятого всеукраїнського наукового семінару «Методологічні проблеми

психології особистості» 26-27 вересня 2013 року. – Івано-Франківськ : Вид-во

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2013. – №1 (4) –

323 с. – С. 262–270.

АНОТАЦІЇ

Сватенкова Т.І. Психологічні особливості екзистенційних переживань особистості у

період ранньої юності. – Рукопис.

21

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук зі спеціальності

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія. – Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН

України, Київ, 2015.

Дисертаційне дослідження присвячено розкриттю сутності феномену екзистенційних

переживань у період юності. Розкрито специфіку і структуру екзистенційного переживання як

важливого явища у розвитку внутрішнього світу особистості і основної передумови формування

індивідуальних цінностей особистості.

Визначено роль і місце екзистенційних переживань у філософсько-психологічному контексті

та як предмету вікової та педагогічної психології. Висвітлено феноменологічний та теоретико-

методологічний аналіз екзистенційних переживань, обґрунтовано актуальність вивчення

екзистенційних переживань та впровадження даного досвіду у навчальні програми ВНЗ України.

На основі проведеного комплексного емпіричного та герменевтичного дослідження

екзистенційних переживань у юнацькому віці створено та обґрунтовано динамічну схему

екзистенційного переживання. Основною гіпотезою стало припущення про те, що особистісний

розвиток та самовизначення в юнацькому віці визначається процесами переживання

екзистенційної інформації, що спричиняє структурно-динамічну трансформацію особистості у

напрямку її дорослішання; а сам процес дорослішання у даному віці являє собою перехід від

екзистенційної орієнтації до екзистенційної інтеграції і може бути виявлений через наявність

переживань екзистенційного характеру. Актуальним є впровадження методик, використаних у

дослідженні, при профорієнтаційній роботі з молоддю перед вступом у вищі навчальні заклади та

визначенні професійного майбутнього.

Ключові слова: екзистенційні переживання, ранній юнацький вік, когнітивний компонент,

конативний компонент, емоційний компонент, часова перспектива, смислова післядія.

Сватенкова Т.И. Психологические особенности экзистенциальных переживаний в

период ранней юности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по

специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии имени

Г. С. Костюка АПН Украины, Киев, 2015.

Диссертационное исследование посвящено раскрытию сущности феномена

экзистенциальных переживаний в период юности. Раскрыта специфика и структура

экзистенциального переживания как важного явления в развитии внутреннего мира личности и

основной предпосылки формирования индивидуальных ценностей личности. Определены роль и

место экзистенциальных переживаний в философско-психологическом контексте и как предмета

возрастной и педагогической психологии. Освещены феноменологический и теоретико-

22

методологический аспекты экзистенциальных переживаний, обоснована актуальность изучения

экзистенциальных переживаний и внедрения данного опыта в учебные программы ВУЗов

Украины.

С учетом результатов эмпирического исследования охарактеризирован психологический

феномен экзистенциального переживания и создана динамическая схема экзистенциального

переживания личности в раннем юношеском возрасте. Экзистенциальное переживание - это

эмоционально-аффективное состояние человека, сопровождающееся психической активностью,

имеет широкую временную перспективу, побуждает личность к принятию нетипичных решений и

креативных действий, характеризуется ценностно-образующей особенностью и преподносит

личность в ранг творца своей судьбы через осознание данностей смерти, одиночества, смысла

жизни и свободы.

На основе проведенного комплексного эмпирического и герменевтического исследования

экзистенциальных переживаний в юношеском возрасте расширено и обосновано динамическую

схему экзистенциального переживания. Описаны структурные характеристики переживания и

личностные психологические особенности данного явления в исследуемый возрастной период.

Усовершенствована, апробирована и внедрена в исследование методика «Незаконченных

предложений» для изучения психологических особенностей экзистенциальных переживаний в

раннем юношеском возрасте.

Основной гипотезой стало предположение о том, что личностное развитие и

самоопределение в юношеском возрасте определяется процессами переживания экзистенциальной

информации, вызывает структурно-динамическую трансформацию личности в направлении ее

взросления; а сам процесс взросления в данном возрасте представляет собой переход от

экзистенциальной ориентации к экзистенциальной интеграции и может быть обнаружен через

наличие переживаний экзистенциального характера.

Доказано, что уже в раннем юношеском возрасте экзистенциальные переживания, ценности,

тревоги рассматриваются как данности и имеют место в процессе взросления, что в данном

возрасте представляет собой переход от экзистенциальной ориентации к экзистенциальной

интеграции – что было обнаружено, продиагностировано путем исследования специфики

переживаний экзистенциального характера и обобщенно путем создания динамической схемы

экзистенциального переживания.

Актуальным является внедрение методик, использованных в исследовании, при

профориентационной работе с молодежью перед вступлением в высшие учебные заведения и

определении профессионального будущего.

23

Ключевые слова: экзистенциальные переживания, ранний юношеский возраст,

экзистенциально-ценностный контекст, интериоризация, когнитивный компонент, конативный

компонент, эмоциональный компонент, временная перспектива, смысловая последействие.

Svatenkova T.I. Psychological characteristics of individual existential experiences during

early adolescence. - Manuscript.

The thesis for the degree of Candidate of Psychological Science, speciality 19.00.07 – Pedagogics

and Age Psychology. – Institute of Psychology named after G.S. Kostyuk of National Academy of

Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv,2015.

The thesis is devoted to the nature of the phenomenon of existential experiences during

adolescence. The specific structure and existential experiences as an important phenomenon in the

development of the inner world of the individual and the basic prerequisites for the formation of

individual personal values.

The role and place of existential experiences in philosophical and psychological context and as

subject age and educational psychology. Deals with phenomenological and theoretical analysis

metodolhichnyy existential experiences, the urgency of studying existential experiences and expertise in

the implementation of the curricula of universities in Ukraine.

On the basis of a comprehensive empirical study of existential and hermeneutic experiences in

adolescence established and reasonably dynamic model of existential experience.

The main hypothesis was the assumption that the personal development and self-determination in

adolescence determined by the processes of the existential experience of information causes structural and

dynamic personality transformation in the direction of growing up; and the process of growing up in this

age represents the transition from existential existential orientation and integration can be detected due to

the presence of existential experiences. It is important implementation techniques used in the study at

vocational work with youth before entering higher education and professional future determination.

Keywords: existential experiences, early adolescence, cognitive component konatyvnyy

component, emotional component, time perspective, semantic aftereffect.