МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ ДОНЕЦКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

«ДОНЕЦКИЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ КОЛЛЕДЖ»

РАБОЧАЯ ПРОГРАММА УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ

ОДБ.03 УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК

по специальности 38.02.01 Экономика и бухгалтерский учет

(по отраслям)

2017

СОДЕРЖАНИЕ

стр.

1. ПОЯСНИТЕЛЬНАЯ ЗАПИСКА

4

2. ПАСПОРТ РАБОЧЕЙ ПРОГРАММЫ УЧЕБНОЙ

ДИСЦИПЛИНЫ

7

3. СТРУКТУРА И СОДЕРЖАНИЕ УЧЕБНОЙ

ДИСЦИПЛИНЫ

8

4. УСЛОВИЯ РЕАЛИЗАЦИИ ПРОГРАММЫ УЧЕБНОЙ

ДИСЦИПЛИНЫ

14

5. КОНТРОЛЬ И ОЦЕНКА РЕЗУЛЬТАТОВ ОСВОЕНИЯ

УЧЕБНОЙ ДИСЦИПЛИНЫ

15

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з української мови для загальноосвітніх організацій ДНР

відповідає Державному освітньому стандарту середньої загальної освіти на

2015-2017рр., затвердженому наказом Міністерства освіти і науки Донецької

Народної Республіки № 325 від 17.07.2015р., та Базисному навчальному плану

загальноосвітніх організацій Донецької Народної Республіки на 2016-2017

навчальний рік, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки Донецької

Народної Республіки № 275 від 01.04.2016 р.

Мета вивчення навчальної дисципліни української мови полягає в

узагальненні й систематизації знань, набутих у процесі вивчення основного

курсу української мови, а також їхньому поглибленні відповідно до вимог, що

ставляться перед абітурієнтами і студентами середніх та вищих навчальних

закладів, піднесенні культури мовлення студентів, насамперед через

удосконалення вмінь ефективного оперування мовними і мовленнєвими

знаннями.

У процесі вивчення української мови необхідно розв’язати важливі

загальноосвітні, виховні й практичні завдання, а саме:

формування комунікативної, мовної, мовленнєвої, предметної,

прагматичної, соціокультурної компетентностей студентів на основі свідомого

опанування мовної і мовленнєвої теорії;

корекція орфографічної та пунктуаційної грамотності студентів;

збагачення словникового запасу студентів термінологічною лексикою та

фразеологією;

підготовка студентів до використання мовних ресурсів в усіх ланках

виробничої та невиробничої сфери;

формування у студентів умінь і навичок доцільного використання

мовних засобів у різних життєвих ситуаціях із дотриманням українського

мовленнєвого етикету;

вироблення у студентів потреби в постійному вдосконаленні рівня

знань, культури мовлення, інтелектуального і соціокультурного розвитку;

розвиток логічного й образного мислення студентів.

Зміст програми диференційовано за взаємопов’язаними змістовими

лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною.

Мовленнєва змістова лінія передбачає засвоєння студентами

мовленнєвознавчих понять, на основі яких формуються вміння й навички в

різних видах мовленнєвої діяльності – аудіюванні, читанні, говорінні, письмі.

Орфографічно-пунктуаційний практикум передбачає систематичне,

розосереджене удосконалення правописної грамотності студентів.

Мовна змістова лінія орієнтує на вдосконалення знань мовної системи –

інструментарію формування мовної, мовленнєвої, комунікативної

компетентностей студентів.

Соціокультурна змістова лінія ґрунтується на розумінні мови як носія

культурних цінностей, основи професійного становлення людини, засобу

формування мовної картини світу.

Діяльнісна змістова лінія визначає найважливіші загальнонавчальні вміння

й навички, що забезпечують інтелектуальну, пізнавальну, творчу діяльність

студентів.

Метою врахування потреб студентів в удосконаленні особистісних

мовотворчих якостей та підготовці до професійної діяльності програмою

передбачено засвоєння відомостей з практичної стилістики, культури мовлення,

основ риторики, елементів комунікативної лінгвістики. Ці відомості спрямовані

на поглиблення знань про мовні норми, вивчення мови в реальних процесах

спілкування, стилістичні особливості мовних одиниць, риторичні поняття та їх

доречне застосування в усному й писемному мовленні.

Провідними виступають принципи пізнавально-практичної

комунікативної й функціонально-стилістичної спрямованості навчання мови

для підготовки особистості випускника, який вільно володіє мовою в усіх

сферах суспільної діяльності.

Важливим є принцип вивчення мови в міжрівневих, внутрішньорівневих і

міжпредметних зв’язках, що передбачає врахування того, що мова є складною

багаторівневою системою, рівні якої містять набір певних мовних одиниць,

тісно пов’язаних між собою (зв’язки мови з фізикою, математикою, біологією,

історією, літературою, мистецтвом тощо). Учителі-словесники працюють з

відповідними термінами на спеціально відведених уроках (під час вивчення

лексикології). Математичні терміни застосовуються при вивченні числівника,

крім того, систематично використовують відповідний дидактичний матеріал під

час опрацювання інших тем.

Урахування цих зв’язків під час вивчення української мови дасть

студентам змогу усвідомити мову як систему, що постійно розвивається,

удосконалюється, збагачується, а також осмислити внутрішні закономірності

кожного рівня мови.

Важливим є врахування вимог принципу креативності, суть якого

полягає в забезпеченні результативної творчої мовленнєвої діяльності

студентів.

Особливої уваги вимагає принцип стимулювання самоосвіти й

самостійності в навчанні. Самостійна діяльність – один із основних видів

навчальної роботи, тому успіх залежить від організації активної діяльності

студентів. Вивчення української мови зумовлює такі змістові елементи

самостійної роботи учнів, як уміння слухати й конспектувати лекції, об’єктивно

й критично оцінювати виступи одногрупників на семінарах, робота з

лексикографічними й довідковими виданнями, електронними джерелами

інформації тощо. Самостійна робота студентів може полягати також у

глибокому й детальному вивченні окремих положень, насамперед з риторики,

культури мовлення. Самостійна робота допомагає закласти основи мовної й

загальнокультурної підготовки студентів, широко використовувати їхні

індивідуальні особливості.

Важливою є побудова навчання за проблемно-ситуативним принципом з

використанням імітаційного моделювання ситуацій, що спонукає студентів до

роботи з довідковими, лексикографічними виданнями тощо.

Необхідно враховувати принцип комплексного розвитку всіх сфер

особистості студента – когнітивної, емоційно-вольової, етичної.

Вивчення нового матеріалу з української мови не є основною функцією,

отже, важливим є надання допомоги студентам в узагальненні й систематизації

отриманих раніше знань, що припускає здійснення різнобічної діяльності,

реалізується на заняттях різного типу, при цьому часто студенти стають

справжніми співавторами уроку. Тому важливо дотримуватися принципу

спільної діяльності викладача й студентів.

Принцип актуалізації результатів навчання припускає обов’язкове

використання результатів навчання на уроці й у позакласній роботі з предмета.

Позалінгвальний принцип передбачає врахування суспільних умов, у яких

функціонує мова. Цей принцип допоможе, наприклад, пояснити причини

лексичних запозичень, переосмислення значень деяких слів тощо.

Програма реалізує низку підходів до навчання української мови, зокрема

особистісного підходу – найважливішої умови розкриття внутрішнього

потенціалу студентів з метою активізації їхньої пізнавальної діяльності так,

щоб сформувати в них вміння й навички створювати усні або писемні власні

висловлювання відповідно до ситуації спілкування; психологічного підходу, що

дозволяє врахувати психологічні чинники, притаманні підліткам, їхні здібності,

інтереси, уподобання тощо. Це реалізується насамперед у доборі відповідного

дидактичного матеріалу, форм, методів навчання, що спонукали б студентів до

самостійної й дослідницької діяльності. Дотримання психолінгвістичного

підходу допомагає врахувати своєрідність навчання предмета в школах з

російською мовою навчання, що реалізується насамперед у меті, завданнях,

змісті курсу, доборі форм, методів навчання. Загальнодидактичний підхід

передбачає врахування загальнодидактичних принципів навчання – науковості,

доступності, системності й послідовності тощо. Системно-лінгвістичний підхід

зумовлює вивчення мови як системи, що постійно розвивається й

удосконалюється. З цією метою до змісту розробленої програми було введено

тему «Рівні мовної системи». Професійно спрямований підхід ураховує

експліцитну та імпліцитну професіоналізацію курсу, що забезпечується

формуванням стійкої мотивації до вивчення предмета, відповідною орієнтацією

ситуативних завдань, добором дидактичного матеріалу, збагаченням словника

учнів термінологічною лексикою. Комунікативно-діяльнісний підхід передбачає

засвоєння мови в її комунікативній функції на основі залучення студентів до

спілкування з конкретно визначеною метою, що спонукає до моделювання

різноманітних комунікативних ситуацій. В основу цього підходу покладено

мовленнєву діяльність учня (аудіювання, говоріння, читання і письмо).

Функціонально-стилістичний підхід, тісно пов’язаний із системно-

лінгвістичним, реалізується через розгляд особливостей функціонування

мовних одиниць на всіх рівнях мовної системи з урахуванням типу, стилю й

жанру мовлення. Реалізація цього підходу забезпечується через упровадження

текстів на різних носіях як основного засобу навчання, що сприяє

ілюструванню функцій одиниць усіх мовних рівнів. Значну роль має

соціокультурний підхід, що допомагає репрезентувати відомості про

матеріальну й духовну культуру народу, соціокультурні стереотипи

мовленнєвого спілкування.

1. ПАСПОРТ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ОДБ. 03 УКРАЇНСЬКА МОВА

1.1. Галузь застосування програми

Робоча програма навчальної дисципліни ОДБ.03 Українська мова є

частиною програми підготовки фахівців середньої ланки Державного

професійного освітнього закладу «Донецький професійно-педагогічний

коледж» за спеціальністю 38.02.01 Економіка і бухгалтерський облік (за

галузями.

1.2. Місце навчальної дисципліни в структурі програми підготовки

фахівців середньої ланки

Навчальна дисципліна ОДБ.03 Українська мова відноситься до

обов'язкової частини загальноосвітнього циклу.

1.3. Цілі і завдання навчальної дисципліни - вимоги до результатів

освоєння навчальної дисципліни

У результаті засвоєння навчальної дисципліни студент повинен знати:

- роль мови у формуванні й самовираженні особистості;

- особливості усного та писемного мовлення, монологічного й

діалогічного;

- відомості про мовлення та спілкування, зокрема професійне;

- рівні мовної системи;

- особливості міжкультурної комунікації, врахування її під час

спілкування;

- основні стилістичні засоби лексикології та фразеології;

- словотворчі засоби стилістики;

- морфологічні засоби стилістики;

- стилістику простих і складних речень, речень з різними способами

вираження чужого мовлення.

У результаті засвоєння навчальної дисципліни студент повинен вміти:

- розрізняти поняття «мова» і «мовлення», норми української літературної

мови;

- визначати нормативне і ненормативне використання мовних засобів у

різних стилях мовлення;

- дотримуватися норм української літературної вимови;

- користуватися різними видами словників;

- вміти практично використовувати вивчені правила;

- переказувати прослуханий або прочитаний текст художнього, наукового,

публіцистичного стилів, підпорядковуючи власне висловлювання темі та

основній думці;

- правильно писати слова з орфограмами в коренях, префіксах і суфіксах;

- розрізняти службові й самостійні частини мови;

- розрізняти види простих і складних речень, правильно розставляти

розділові знаки в них;

- визначати стилістичні особливості авторських слів у реченні з прямою

мовою;

- правильно розставляти розділові знаки при прямій мові та діалозі;

- складати власні усні та письмові висловлювання;

- розробляти проект поглиблення власних знань з мови та мовлення і

вдосконалення відповідних умінь і навичок, усунення виявлених недоліків.

Вивчення навчальної дисципліни ОДБ.03 Українська мова спрямоване на

формування загальних компетентностей, які сприяють розвитку особистості та

її повноцінній самореалізації в сучасному житті, у таких напрямках:

функціональні компетентності: мовні, комунікативні, естетичні

(вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками,

використовувати їх у практичному житті);

мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей,

здатності до навчання, самостійності мислення);

соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті;

здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток

комунікативних якостей; здатність грамотно розмовляти та писати;

формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів).

1.4. Кількість годин, відведена на засвоєння програми навчальної

дисципліни:

Максимального навчального навантаження студента - 50 годин, у тому

числі:

- обов'язкового аудиторного навчального навантаження студента - 36

години; у тому числі: лекції – 14 годин, практичні роботи – 20 годин,

контрольна робота – 2 години;

- самостійної роботи студента - 14 годин.

2. СТРУКТУРА І ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Об’єм навчальної дисципліни та види навчальної роботи

Види навчальної роботи Кількість

годин

Максимальне навчальне навантаження (всього) 50

Обов’язкове аудиторне навчальне навантаження (всього) 36

у тому числі: лекції 14

практичні заняття 20

контрольні роботи 2

Самостійна робота студента (всього) 14

Підсумкова семестрова оцінка

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

№

ЗМ

,

тем

и

Назва розділів і тем

Кількість годин

зага

ль

на

лек

ції

пр

ак

ти

чн

і/

у т

.ч.

АК

Р

сам

ост

ійн

а

ро

бо

та

/ у т

.ч.

ДК

Р

1 2 3 4 5 6

Розділ 1. Поглиблення і систематизація найважливіших

відомостей з орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології,

будови слова, словотвору

16 6 6 4

1.1 Вступ. Функції мови і мовлення: пізнавальна,

культуроносна, естетична, експресивна. Роль мови у

формуванні й самовираженні особистості.

2 2 - -

1.2. Рівні мовної системи. Функціонування в тексті основних

одиниць мови: звуків, значущих частин слова, слів,

словосполучень, речень.

4 2 - 2

1.3. Дотримання норм літературної мови. Основні норми

літературної вимови. Складні випадки правопису

ненаголошених голосних, м’якого знака, апострофа.

Стилістичні засоби фонетики.

2 - 2 -

1.4. Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях,

префіксах, суфіксах. Стилістичні особливості значущих

частин слова. Творення слів. Стилістичні засоби словотвору.

Абревіатура в науковому стилі.

4 - 2 2

1.5. Лексикологія. Зміни в лексичній системі української мови.

Власне українська лексика. Синонімічне багатство мови.

Антоніми, пароніми, омоніми. Вибір синонімів. Складні

випадки слововживання. Професійна лексика. Терміни.

Фразеологізми, їх багатозначність. Стилістичні засоби

лексикології та фразеології. Словники і довідкова

література. Роль Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті.

4 2 2 -

Розділ 2. Поглиблення і систематизація найважливіших

відомостей з морфології, стилістики 18 2 10 6

2.1 Система частин мови: самостійні та службові. Стилістичні

засоби морфології. Поняття роду, числа. Власні й загальні

назви.

4 - 2 2

2.2. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, їх стилістичні

особливості. Особливості вживання назв за професією,

посадою, званням тощо. Написання імен по батькові,

прізвищ.

4 2 2 -

2.3. Варіанти відмінкових форм. Кличний відмінок іменника. 4 - 2 2

2.4. Складні випадки правопису різних частин мови. Написання

складних слів разом, окремо, через дефіс. Правопис часток

не і ні з різними частинами мови.

4 - 2 2

2.5. Правопис прислівників.

2 - 2 -

Розділ 3. Поглиблення і систематизація найважливіших

відомостей з синтаксису та пунктуації, лінгвістики тексту й 16 6 4 6/7

стилістики

3.1 Найважливіші відомості з синтаксису: словосполучення і

речення, синтаксичні зв’язки в них. Класифікація речень за

будовою. Стилістичні особливості простих і складних

речень. Синтаксичні норми.

4 2 - 2

3.2. Особливості вживання в мовленні односкладних і

двоскладних, поширених і непоширених, повних і неповних,

ускладнених і неускладнених простих речень. Інтонування

різних видів простих речень.

6 2 2 2

3.3. Особливості вживання в мовленні різних видів складних

речень. Інтонування різних видів складних речень. Основні

пунктограми в простому і складному реченні, у реченнях з

прямою мовою та в діалозі. Способи цитування.

4 2 2 -

3.4. Текст як середовище функціонування мовних одиниць.

Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність,

членованість, інформативність. Текст у професійному

спілкуванні. Зміст і будова тексту. Способи зв’язку речень у

тексті.

1 - - 1

3.5. Класифікація текстів за сферою використання, метою,

структурними особливостями. Види текстів у діловому,

професійному мовленні. Тексти різних видів, типів, жанрів

мовлення.

1 - - 1

Разом: 50 14 22 14

3.2. Інформаційне забезпечення

Головні джерела:

1.Біляєв О.М. Українська мова: підручник для 10-11 класів. – Київ: Освіта, 2014.

– 269 с.

2.Козачук Г.О. Українська мова: практикум. - Київ: Вища школа, 2014. – 312 с.

3.Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – Київ: Освіта, 2014. –

324 с.

Додаткові джерела:

1.Лисиченко Л.А. Українська мова. Практикум. 10-11 клас. – Харків: Освіта,

2014. – 230 с.

2.Олійник О.С. Українська мова: підручник для 10-11 класів. – Київ: Вікторія,

2014. – 280 с.

3.Пентилюк М.І. Українська мова: підручник для 11 класу. – Київ: Освіта, 2014.

– 319 с.

4.Плющ М.Я. Українська мова: підручник для 10 класу. – Київ: Освіта, 2014. –

324 с.

5.Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова:

Модульний курс: Навч. посібник. - Київ: Вища школа, 2014. – 312 с.

Інтернет-ресурси:

1.ДППК/Библиотека/1курс/Украинский язык/Фандикова С.А./Экономика и

бухгалтерский учет (по отраслям).

2.www.litopys.org.ua

3.www.mova.info

4.www.novamova.com.ua

5.www.pereklad.kiev.ua

6.www.pravopys.net

Словники

1.Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і

голов. ред.. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. – 1736 с.

2.Головащук І.С. Російсько-український словник сталих словосполучень.

– К., 2001.

3.Гринчишин Д.Г., Сербенська О.А. Словник паронімів української

мови. – К., 2000.

4.Словник синонімів української мови: У 2-х томах / Редкол.

А.А.Бурячок та ін. – К.: Наукова думка, 2000.

5. Словник фразеологізмів української мови / Уклад. В.М.Білоноженко

та ін. – К.: Наукова думка, 2003. – 1104 с.

6. Шевчук С.В. Російсько-український словник ділового мовлення. –К.:

Вища школа, 2008. – 487 с.

7. Український орфографічний словник: Близько 165 тис. слів / за

ред.В.М.Русанівського. – К.: Довіра, 2006.

4. КОНТРОЛЬ ТА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ЗАСВОНННЯ

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ОДБ.03 УКРАЇНСЬКА МОВА

Контроль та оцінка результатів засвоєння дисципліни здійснюється

викладачем у процесі проведення лекцій, практичних занять і самостійної

роботи, тестування.

Засоби діагностики студентів:

письмове (фронтальне та індивідуальне) опитування;

виконання вправ (з елементами гри, змагання);

лінгвістичні ігри, вікторини;

тестування;

складання різних видів документів;

тематичні аудиторна та домашня контрольні роботи;

бесіди;

складання інформаційних та порівняльних таблиць.

Результати навчання (засвоєні уміння та знання) Основні показники оцінки

результатів

1 2

Уміння:

розрізняти поняття «мова» і «мовлення», норми

української літературної мови; визначати

нормативне і ненормативне використання мовних

засобів у різних стилях мовлення

фронтальне опитування, бесіди,

складання порівняльних таблиць

переказувати прослуханий або прочитаний текст

художнього, наукового, публіцистичного стилів

переказ, написання різних документів:

автобіографія, стаття, есе

правильно писати слова з орфограмами в коренях,

префіксах і суфіксах

складання порівняльних таблиць,

виконання вправ, тестування,

контрольне опитування

розрізняти службові й самостійні частини мови складання порівняльних таблиць,

виконання вправ, тестування,

контрольна робота

розрізняти види простих і складних речень,

правильно розставляти розділові знаки в них

виконання вправ, тестування

визначати стилістичні особливості авторських слів

у реченні з прямою мовою; правильно розставляти

розділові знаки при прямій мові та діалозі

виконання вправ, тестування

Знання:

особливості усного та писемного мовлення,

монологічного й діалогічного, відомості про

мовлення та спілкування, зокрема професійне

фронтальне опитування, бесіди,

складання порівняльних таблиць,

перевірка конспектів

основні стилістичні засоби лексикології та

фразеології виконання вправ, тестування

морфологічні засоби стилістики виконання вправ, тестування

стилістику простих і складних речень, речень з

різними способами вираження чужого мовлення виконання вправ, тестування