1

Гро­мад­сько­­по­лі­тич­ний­­і­те­о­ре­тич­ний­жур­нал­«Ві­че»­внесено­до­пе­ре­лі­ку­ви­дань,­пуб­лі­ка­ції­в­яких­за­ра­хо­ву­ють­ся­як­на­у­ко­ві­ро­бо­ти­при­за­хис­ті­ди­сер­та­цій­у­га­лу­зі­юри­дич­них­на­у­к­(пос­та­но­ва­Пре­зи­дії­ВАК­№­1-05/8­від­22­грудня­­2010­ро­ку­«Про­внесення­періодичних­друкова­-них­наукових­фахових­видань­до­нового­Переліку­наукових­фахових­видань­України»)

9 МиколаПРИМУШ, ЮрійКОВАЛЬ

Можливівектори демократизаціїУкраїни

вконтекстівикликів сучасності

НиколайПРИМУШ, ЮрийКОВАЛЬ.

Возможныевекторы демократизации Украиныв контекстевызовов современности

MykolaPRIMUSH, YuriyKOVAL.

PossibleVectorsof Democratizationof UkraineintheContext ofModernChallenges

23 ВладиславФЕДОРЕНКО, АнжелаМАЛЮГА, ОльгаЖЕЛТОВА.

Оновленнязаконодавства провиборинародних депутатівУкраїни

якпріоритетнийнапрям діяльностіпарламенту

ВладиславФЕДОРЕНКО, АнжелаМАЛЮГА, ОльгаЖЕЛТОВА.

Обновлениезаконодательства овыборахнародных депутатовУкраины

какприоритетное направление деятельностипарламента

VladyslavFEDORENKO, AnzhelaMALYUGA, OlgaZHELTOVA.

ReformofLegislationon ElectionsofthePeople’s DeputiesofUkraine

asaPriorityAreaofthe Parliament’sActivities

19 АнатолійСУББОТ.

Інформаційнабезпека діяльностіпрацівників правоохороннихорганів

АнатолийСУББОТ.

Информационная безопасностьдеятельности работников правоохранительных

органов

AnatolySUBBOT.

InformationSecurityof theLawEnforcement Officers’Activities

14 ОлександрСОСНІН.

Допитанняорганізації інноваційногооновлення України

АлександрСОСНИН.

Квопросуорганизации инновационного обновления Украины

OleksandrSOSNIN.

RevisitingtheIssueon1 InnovativeRenewalof Ukraine

2­ ОлександрМАЛІЄНКО. Національнабезпекакрізьпризмунауковогопотенціалу

3 НаталіяМУШАК.

Шенгенськіacquis таУкраїна

НаталияМУШАК.

Шенгенскиеacquis иУкраина

NataliaMUSHAK.

TheSchengen AcquisandUkraine

ВиходитьуКиєвізквітня1992року.З2006го–двічінамісяць

2014/22

(378)

ГромадськополітичнеітеоретичневиданняЗасновник–ВерховнаРадаУкраїни

www.viche.info

mail@viche.info

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

(Закінчення.Початокна2-йстор.обкл.)

«Національнабезпекаякзахищеністьжиттєвоваж-ливихінтересівлюдиниігромадянина,суспільстваідер-жави не може бути реалізована без використання до-сягненьпередовоїнауки,технологійтацілеспрямованоїдержавної інноваційної політики, – зазначив у вітан-нідоучасниківфорумупрезидентНаціональноїакаде-міїнаукУкраїниакадемікБорисПатон.–Тількирозви-ненадержавазнаукоємноюпромисловістю,сучаснимисистемамиохорониздоров’я,освіти,соціогуманітарноюсферою,високотехнологічнимобороннимкомплексом,сприятливим станом екології може забезпечити своїмгромадянам високу якість життя, стабільність, можли-вістьреалізуватисвоїжиттєвіпланивріднійкраїні,анешукатищастяначужині».

Народний депутат України, Голова КомітетуВерховноїРадизпитаньнауки іосвітиЛіліяГриневич,звертаючисьдоучасниківсимпозіуму,визнала,щосус-пільствоівладаненадаютьналежногозначеннярозви-ткунауки,щозумовленонерозуміннямїїролівзабез-печенніжиттєдіяльностійобороноздатностікраїни.Фі-нансуваннянаукиопустилосянижчевідтогорівня,якийнеобхіднийнелишедлярозвитку,абодайдляїїсамо-відтворення.ЛіліяГриневичвисловиласподівання,щоновийскладпарламентуухвалитьЗаконпронаукуіна-уково-технічнудіяльністьісприятимевиправленнюни-нішньогостановищавнауковійсфері.

Віце-президентНАНУкраїниакадемікАнтонНаумо-вець,якийвівзасідання,подякувавГоловіпарламент-ськогокомітетузаобстоюванняінтересіввітчизняноїна-укийвисловивсподівання,щовладанарештіусвідомить

необхідністьзбереженнятарозвиткунауковогопотенці-алукраїни.

Програма симпозіуму була насичена й різноманіт-на.ПіслявиступівдиректораЦентрудослідженьнауко-во-технічногопотенціалутаісторіїнаукиім.Г.М.Добро-ва НАН України Бориса Маліцького, директора Інсти-тутудемографічнихтасоціальнихдослідженьім.М.В.ПтухиНАНУкраїниакадемікаЕллиЛібанової,директо-раІнститутумагнетизмуНАНтаМОНУкраїниакадемі-каВіктораБар’яхтарабулопродемонстрованофільмпровнесокурозвитоквітчизняноїракетно-космічноїгалузіКонструкторського бюро «Південне», який про-коментував заступник генерального конструк-тора цього КБ з наукової роботи Олександр Ка-шанов. У межах симпозіуму також відбули-ся два «круглі столи»: «Загрози національнійбезпеці,зумовленістаномнауково-технічногопотенціа-лу»й«Історичнийдосвідтасучасніможливостівикорис-танняпотенціалуракетно-космічноїгалузіурозв'язанніпроблемнаціональноїбезпеки».

Про багатоаспектний міждисциплінарний харак-тертемисимпозіумусвідчилиякпрограмазаходу,такіскладйогоучасників,щопредставлялирізнігалузіна-укийосвіти,обороннупромисловість,владніструкту-ритагромадськіорганізації.Якзазначалосянафорумі,виробленняспільнихпозиційіобґрунтованихрекомен-дацій–цешляхдопрактичнихрезультатівінтеграціїна-уковихзнань,технічнихтаінженернихрішень,щоспри-ятимутьусуненнюзагрознаціональнійбезпеці.

ОлександрМАЛІЄНКО.ФотоМиколиБІЛОКОПИТОВА.

Національнабезпекакрізьпризмунауковогопотенціалу

2

3

Проведено­правовий­аналіз­основних­напрямів­співробітництва­держав-членів­ЄС­із­третіми­країнами­у­межах­Шенгенського­простору.­Особливу­увагу­приділено­дослідженню­структури­шенгенських­acquis­та­механізмів­спільної­візової­політики­ЄС.­Розглянуто­положення­правових­інструментів­співпраці­між­Україною­та­Євросоюзом­у­міграційній­сфері.­Визначено­стан­та­перспективи­розвитку­процесу­впровадження­безвізового­режиму­між­сторонами,­а­також­його­потенційний­вплив­на­подальше­співробітництво­між­ними.Ключові­слова:­Шенгенський­простір,­шенгенські­acquis,­візова­політика­ЄС,­реадмісія,­лібералізація,­План­дій.

ШенгенськіacquisтаУкраїна

Проведен­правовой­анализ­основных­направлений­сотрудничества­государств-членов­ЕС­с­третьими­странами­в­рамках­Шенгенского­пространства.­Особое­внимание­уделено­исследованию­структуры­шенгенских­acquis­и­механизмов­общей­визовой­политики­ЕС.­Рассмотрены­положения­правовых­инструментов­сотрудничества­между­Украиной­и­Евросоюзом­в­миграционной­сфере.­Определено­состояние­и­перспективы­процесса­внедрения­безвизового­режима­между­сторонами,­а­также­его­потенциальное­влияние­на­дальнейшее­сотрудничество­между­ними.­Ключевые­слова:­Шенгенское­пространство,­шенгенские­acquis,­визовая­политика­ЕС,­реадмиссия,­либерализация,­План­действий.

НаталияМУШАК,кандидатюридическихнаук,доценткафедрымеждународногоправаисравнительногоправоведенияКиевскогоуниверситетаправаНАНУкраины

ШенгенскиеacquisиУкраина

НаталіяМУШАК,кандидатюридичнихнаук,доценткафедриміжнародногоправатапорівняльногоправознавстваКиївськогоуніверситетуправаНАНУкраїни

NataliaMUSHAK,Ph.D.inLaw,AssociateProfessoroftheDepartmentofInternationalLawandComparativeLegalStudiesofKyivUniversityofLawoftheNationalAcademyofSciencesofUkraine

Legal­analysis­of­main­directions­of­cooperation­between­the­EU­Member­States­and­third­countries­within­the­Schengen­Area­is­provided.­Particular­attention­is­paid­to­study­of­the­structure­of­Schengen­acquis­and­mechanisms­of­the­EU’s­common­visa­policy.­Provisions­of­legal­instruments­cooperation­regulating­between­Ukraine­and­the­European­Union­in­the­field­of­migration­are­considered.­It­is­determined­conditions­and­prospects­of­implementation­of­the­visa-free­regime­by­the­parties,­as­well­as­its­potential­impact­on­the­further­collaboration­between­them.­Keywords:­Schengen­Area,­Schengen­acquis,­EU’s­visa­policy,­readmission,­liberalization,­Action­Plan.

TheSchengenAcquisandUkraine

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

4

ПідписанняУгодипроасоціаціюзЄвропейськимСо-юзом відкриває для України перспективу інтеграції довнутрішньогоринкуЄС,адляїїгромадян–можливістьспрощеногоперетинукордоніворганізаціїіперебуваннянаїїтериторії.

Протезадлявиробленнясприятливихумовфункціо-нуванняринкупраціЄвросоюзутазапобіганнянапливуіммігрантівбулоствореноШенгенськийпростір.Держа-ви—учасниціцьогопросторурегламентуютьсвободурухугромадянізтретіхкраїннасвоїйтериторіїшляхомзапро-вадженняєдинихумовв’їзду іноземцівтаєдиноїШен-генськоївізи.СьогодніШенгенськийпростірформують26країнЄвропи:22держави—члениЄС–Австрія,Бель-гія,Греція,Данія,Естонія, Іспанія, Італія,Латвія,Литва,Люксембург,Мальта,Нідерланди,Німеччина,Польща,Португалія,Словаччина,Словенія,Угорщина,Фінляндія,Франція,Чехія,Швеція–та4країни–нечлениорганіза-ції–Ісландія,Ліхтенштейн,Норвегія,Швейцарія.

Комплекс правових норм, ухвалених державами—учасницямиШенгенськогопростору,становитьшенген-ські acquis ЄС. Такий спільний нормативно-правовийбазисформуєтьсяусферах,пов’язанихзіскасуваннямконтролю на зовнішніх кордонах; гармонізацією умовв’їздутавидачеюкороткостроковихвіз;процедуроюпе-ретинуособамизовнішніхкордонівдержав—членівЄС;співпрацеюсудовихтаполіцейськихорганівкраїн—учас-ницьорганізації;створеннямШенгенськоїінформацій-ноїсистемитощо.

Надумкуавтора,шенгенськіаcquisЄСєкомплекс-нимпоняттям,аджевключають:а)договоритаугоди,укладеніміжурядамидержавШенгенськогопростору;б)ухвалені інституціямиЄСпостанови(директиви,ре-гламенти,рішення,деклараціїтарезолюції),діяякихпо-ширюєтьсяврамкахкордонівдержав—учасницьШен-генськогопростору;в)договори,укладеніЄСізтретімикраїнамивімміграційнійсфері;г)правилатапроцеду-ри,пов’язанізвідкриттямвнутрішніхкордонівтавста-новленнямвізовогорежимуякдлядержав—членівЄС,такідлятретіхкраїн.

Однакперелікактів,якіформуютьшенгенськіаcquis,нєєусталеним.Цепов’язанозізміноютаскасуваннямбільшостіположеньвідповіднихпервиннихдокументівіпроцесамирозширенняЄвропейськогоСоюзу.Останнінадаютьдинамікишенгенськомуправу,котремаєтен-денціюдопостійногорозвитку.

СтруктурношенгенськіаcquisЄСмаютьвнутрішнютазовнішнюскладові(виміри).

Внутрішня складова включає договори та угоди,укладеніміждержавами—членамиорганізації,щовхо-дять до Шенгенського простору. Найважливішими се-реднихєУгода«Пропоступовескасуванняконтролюнаспільнихкордонах»від14червня1985рокутаКонвенціяпрозастосуванняШенгенськоїугодивід14червня1985року(від19червня1990року),котрізаклалиосновудлярозвиткушенгенськихаcquisзагалом.

Ухвалені 20 травня 1999 року Радою ЄС рішення№1999/435/ЄC[9]та№1999/436/ЄC[10]містилипере-лікактів,якіразомвстановилитасформувалишенген-ськіacquis.Так,відповіднодост.1ДодаткуАдоРішен-ня№1999/435/ЄC,шенгенськіacquisстановлять:1)Уго-даміжурядамидержавЕкономічногосоюзу«Бенілюкс»,ФедеративноїРеспублікиНімеччиниіФранцузькоїРес-публікипропоступовескасуванняперевірокнаспільнихкордонахвід14червня1985року;2)Конвенціяпроза-стосуванняШенгенськоїугодивід14червня1985рокуміжКоролівствомБельгія,ФедеративноюРеспублікоюНімеччиною, Великим Герцогством ЛюксембурзькимтаКоролівствомНідерландіввід19червня1990року;3)протоколипроприєднаннядоУгодивід14червня1985рокутаКонвенціївід19червня1990рокуІталії(27лис-топада1990року),ІспаніїтаПортугалії(25червня1991

року),Греції(6листопада1992року),Австрії(28квітня1995року),Данії,ФінляндіїтаШвеції(19грудня1996ро-ку),атакожнаступнізаключніактитадекларації;4)рі-шеннятадеклараціїшенгенськогоВиконавчогокомітету;5)рішенняЦентральноїгрупи.

Слідзазначити,щозгаданідокументиєелементамивнутрішнього виміру шенгенських аcquis. Їхня зовніш-няскладова,натомість,міститьміжнароднідоговоритаугоди,укладеніЄСізтретімикраїнамизадляімплемен-таціїспільноїімміграційноїполітикиорганізації.Право-віосновиреалізаціїзовнішньоїполітикиЄвросоюзувційсферівизначенійогоустановчимидокументами,зокре-маст.21ДоговорупроЄСтаст.216Договорупрофунк-ціонування ЄС, положення яких передбачають розви-токтарозбудовупартнерськихвідносин,налагодженняспівпрацітаукладенняміжнароднихугодміжЄСітреті-микраїнами.

Беручи до уваги ці приписи, можна визначитизовнішніправовіінструментиспівпраціЄСізтретімикра-їнами,як-от: 1)міжнародніугодипрореадмісіющодоповерненняосібтретіхкраїн,якінедотримуютьсяумовв’їзду,перебуванняіпроживаннянатериторіїдержав—членівЄврозоюзу,докраїнсвогонародженнячипохо-дження(цеположенняпередбаченест.79.3ДФЄС);2)угодипроспрощеннявізовогорежиму;3)ухвалені ін-ституціямиЄСпостанови,декларації,програми,планидій, рамкові документи, щоразом становлятьsoft law(«м’якеправо»)ЄС.

У рамках зовнішнього виміру шенгенських аcquisдвостороннівідносиниУкраїнитаЄСстосуютьсяпитань,пов’язаних із візовою політикою, – одним із основнихнапрямівспівпраціЄСізтретімикраїнами.

Зокрема,18червня2007рокупідписаноУгодупрореадмісіюміжУкраїноютаЄС[2],котранабралачин-ності 1 січня 2008 року. Цим документом визначенопроцедури, пов’язані з ідентифікацією та повернен-нямнабатьківщинугромадянУкраїни,громадянтретіхкраїнтаосіббезгромадянства,щопотрапилинатери-торіїдержав-членівЄСабоперебуваютьнанихнеле-гально. Угода має пріоритет по відношенню до будь-яких двосторонніх договорів про реадмісію, укладе-них між Україною та окремими державами—членамиЄС(ст.17).

Угодою передбачено звичайну й прискорену про-цедури реадмісії (ст. 5—9); визначено документи, якіпідтверджують походження нелегального мігранта(ст. 6—7); установлено часові межі виконання запитівщодореадмісії(ст.8)тощо.Принциповиммоментомєдосягнення сторонами компромісу стосовно встанов-леннядворічногоперехідногоперіодудляповерненнявУкраїнумігрантівізтретіхкраїн(п.3ст.20),щонадастьвітчизнянійвладідодатковийчасдляствореннявідпо-віднихінституційнихможливостейусферіуправлінняім-міграцієютазміцненняприкордонногоконтролю.

Ще одним правовим інструментом співпраці міжУкраїною та Євросоюзом у візовій сфері є Угода проспрощення оформлення віз, підписана 18 червня 2007року [3] (чинна з 1 січня 2008 року). Вона встановиласпрощенийрежимвидачівізукраїнськимгромадянамконсульськими установами держав—членів ЄС у рам-кахшенгенськогозаконодавства.Ключовимиелемента-миУгодиєположенняпроперспективузапровадженнясторонамивзаємногобезвізовогорежиму;провстанов-леннябезвізовогорежимудлявласниківдипломатичнихпаспортів(ст.10);провидачубагаторазовихвіз(строкомвід1до5років)широкомуколугромадянУкраїни,вклю-чаючипредставниківбізнесовоїсфери,членівурядовихделегацій,родичівгромадянУкраїни,якілегальнопро-живаютьудержавах—членахЄС,журналістів,спортсме-нів,учасниківнаукових,культурнихімистецькихзаходів(ст.5);провидачубезкоштовнихвізпевнимкатегоріям

5

осіб,зокремадітямвікомдо18років,дітямвікомдо21року,котрізнаходятьсянаутриманні,пенсіонерам,жур-налістам,родичамгромадянУкраїни,якілегальнопро-живаютьудержавах—членахЄС(п.4ст.6).Упорядко-вуєтьсяперелікдокументів,щопідтверджуютьметупо-їздки (ст. 4); фіксується обсяг консульського збору завидачувізинарівні35єврота70євроутерміновихви-падках(ст.6);обмежуєтьсястрокрозглядуанкетищодовидачівізи10календарнимиднями(ст.7).

23липня2012рокувБрюсселібулопідписаноУго-дупровнесеннязміндоУгодиміжУкраїноютаЄСпроспрощення оформлення віз [1]. Оновлений документрозширивпереліккатегорійгромадянУкраїни,якімати-мутьзмогуодержатибезкоштовнітабагаторазовіШен-генські візи до встановлення безвізового режиму міжУкраїноютаЄвросоюзомабожкористуватимутьсяпра-вомнаспрощенеоформленнябезкоштовнихбагатора-зових віз (це положення стосується представників не-урядовихгромадськихорганізацій,релігійнихгромад,професійнихоб’єднань,студентівтааспірантів,учасни-ківофіційнихпрограмтранскордонногоспівробітництваЄС).Крімтого,вдосконаленопорядокоформленнявіздля міжнародних перевізників та представників засо-бівмасовоїінформації;визначеночіткітермінидіїбага-торазовихвіз(1рікі5років);створеноможливостітер-міновогооформленнявіз(протягом3діб)дляосіб,щопроживаютьназначнійвідстанівідмісцяподаннявізо-вогоклопотання(заумовисплатитерміновогоконсуль-ськогозбору);запровадженобезвізовийрежимпоїздокдлягромадянУкраїни,якікористуютьсябіометричнимислужбовимипаспортамитощо.ЦяУгоданабулачинності1липня2013року.

Загалом,характеризуючизгаданідокументи,можнаназватиїхрезультатомспільнихзусильофіційнихКиє-ватаБрюсселя,спрямованихнавдосконаленнянаявнихпроцедурвидачівіз,що істотнорозширитьможливос-тіпересуваннятериторіямикраїн—членівЄСдлягрома-дянУкраїнита,відповідно,прискоритьінтеграціюнашоїдержавидоцієїорганізації.

ДіалогщодолібералізаціїЄвросоюзомвізовогоре-жимудлягромадянУкраїнибулозапочаткованонаСа-мітіУкраїна–ЄСуПарижі9вересня2008року.Протя-гом2008-2009роківпроходивпершийетапбезвізовогодіалогу,підчасякогоконтактисторінуформатіробочихгруптазустрічейстаршихпосадовихосібУкраїнитаЄв-росоюзустосувалисячотирьохосновнихнапрямів:без-пекидокументів(зокрема,впровадженнябіометричнихданих),боротьбизнелегальноюміграцією(включаючипитання,пов’язанізреадмісією),громадськогопорядкутабезпеки,атакожзовнішніхвідносин.

18травня2009рокувБрюсселівідбуласядругазу-стрічнарівністаршихпосадовихосібУкраїнитаЄС,дебулоухваленоїхпершийЗвіт.Цейдокументбулопред-ставленоКомісієюЄСпідчасзасіданняУкраїна–ТрійкаЄСнарівніміністрівюстиціїтавнутрішніхсправ3черв-ня2009рокувм.Люксембург.Уньомунаголошувалосянанеобхідностіподальшогодинамічногорозвиткубез-візовогодіалогуміжнашоюдержавоютаЄСіпереходудойогонаступногоетапунаосновіпроведеннявиїзнихмісійекспертіворганізаціїдоУкраїни.

ПідчасСамітуУкраїна–ЄСуБрюсселі22листопа-да2010рокубулосхваленоПландійщодолібералізаціїЄвросоюзомвізовогорежимудляУкраїни(далі–Пландій)[8].Вінміститьчотириосновніблокизавдань,котрімаєвиконатинашадержава,щобувійтидогрупикраїн,громадянамякихнепотрібнівізидляв’їздунатериторіюдержав—членівЄвропейськогоСоюзу.

Перший блок пов’язаний із безпекою документів,уключнозвпровадженнямбіометричнихданих;другийстосуєтьсяуправлінняміграцієюта,зокрема,міститьза-ходизпротидіїнелегальнійміграціїтареадмісію;третій

охоплюєгромадськийпорядоктабезпеку;ачетвертий–забезпеченняосновнихправісвободлюдини.

РеалізаціяПланудіймаєвідбуватисяудвіфази(ета-пи).Протягомпершогоетапу–законодавчого–законо-давствоУкраїнимаєбутиприведенеувідповідністьдостандартівЄвропейськогоСоюзу,щозастосовуютьсяувизначенихПланомсферах(котріпов’язаніззазначени-мичотирмаблоками).

Другафаза–імплементаційна–спрямовананаза-безпеченняпрактичноговиконанняУкраїноюоновлено-гозаконодавстватавпровадженнянаціональноїпракти-киусферах,охопленихПланомдій.

ЗадляоцінкипрогресуУкраїнивреалізаціїдокумен-та,останнімпередбаченопроведеннявідповідногомоні-торингу.ВінмаєздійснюватисяКомісієюЄСтаЄвропей-ськоюслужбоюзовнішньополітичноїдіяльностізаучас-тюекспертівдержав—членівЄвросоюзу.

Згіднозівстановленимпорядком,керуючисьрезуль-татамиоцінкивиконанняУкраїноюпершоїфазиПланудій,КомісіяЄСмаєпідготуватипропозиціїРадіЄСсто-совноухваленнярішенняпроперехіднашоїдержавидоімплементаціїзаходівдругогоетапу.

ІзметоюзабезпеченнявиконанняПланудійтаство-рення умов для короткострокових поїздок громадянУкраїнидодержав—членівЄС,у2011роцібулосхвале-ноНаціональнийпланізвиконанняПланудійщодолі-бералізаціїЄвропейськимСоюзомвізовогорежимудляУкраїни[7].

НаразіУкраїнавповномуобсязівиконалапершу(за-конодавчу)фазуПланудій,адже13травня2014рокубу-лоухваленонизкузаконів,необхіднихдляпереходудодругогоетапулібералізаціївізовогорежимузЄС.Зокре-ма,ЗакономУкраїни«Провнесеннязміндодеякихза-конодавчихактівУкраїнищодозапобіганнятапротидіїдискримінації»[6]визначенотерміни«дискримінація»,«непрямадискримінація»,«підбурюваннядодискримі-нації»,«пособництвоудискримінації»,«утиск»;розши-реноперелікознак,дискримінаціязаякимизабороня-ється;виокремленоформидискримінації.ЗаконУкра-їни «Про внесення змін до деяких законодавчих актівУкраїниусферідержавноїантикорупційноїполітикиузв’язкузвиконаннямПланудійщодолібералізаціїЄв-ропейськимСоюзомвізовогорежимудляУкраїни»[5]встановивкримінальнувідповідальністьзапорушеннявдержавномусекторітакорупціювприватномусекторі;визначивпропозиціютаобіцянкухабараяккриміналь-нізлочини;передбачивадміністративнувідповідальністьзанаданнянедостовірнихданихудеклараціях;запрова-дивзовнішнійконтрользадостовірністюданихудекла-раціяхстосовномайна,доходівтавитраттощо.

Зісвогобоку,беручидоувагиухваленняУкраїноюнеобхіднихзаконів,24травня2014рокуКомісіяЄСре-комендувалаперейтидодругої(імплементаційної)фазиПланудій.23червня2014рокупідчасзасіданняРадиЄСнарівніміністрівзакордоннихсправуЛюксембурзібу-лоприйняторішенняпроперехідУкраїнидовиконаннядругогоетапуПланудійщодолібералізаціївізовогоре-жиму.Зокрема,буловідзначено,щоУкраїнавиконалавсіумовитавідповідаєвсімпоказникам,передбаченимпершиметапом,таухваленорішенняпропочатокоцін-кикритеріївдругоїфазиПлану,успішневиконанняякоїдастьможливістьгромадянамнашоїдержавикористу-ватисяперевагамибезвізовогорежимузЄС.

17липня2014рокуЄвропейськийпарламентухваливРезолюцію№2014/2717(RSP)стосовноситуаціївУкраї-ні[12].Уп.30документапозитивновідзначеноперехідУкраїнидодругоїфазиПланудійщодолібералізаціїві-зовогорежимутазапропонованозадіятинеобхіднізако-нодавчі,політичнітаінституційнімеханізмиспрощеннянаявногорежимунаданнявіз.ЗгіднозтекстомРезолю-ції,кінцевоюметоюЄСєзапровадженнябезвізовогоре-

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

6

жимузУкраїною.ТомупершимкрокомдлядосягненняцієїметиповиннастатиініціативаЄвропарламентущо-дотимчасовоговведенняспрощенихідешевихпроце-дурвидачівізгромадянамУкраїнинарівніокремихдер-жав—членівтаЄвросоюзузагалом.

Дієвим та водночас ефективним правовим інстру-ментомзапровадженнябезвізовогорежимудлягрома-дян України може вважатися Угода про асоціацію міжУкраїною,зодногобоку,таЄвропейськимСоюзомійо-годержавами-членами,здругого[4],підписана27черв-ня2014рокувБрюсселі.ЇїправовимбазисомєключовістаттіЛісабонськихдоговорівпроЄвропейськийСоюзтапрофункціонуванняЄС:ст.217ДФЄС,котравиокремлюєспеціальнийтип«угодипроасоціацію»,таст.218ДФЄС,яка встановлює загальну процедуру укладення міжна-роднихугод[14].

ПреамбулаУАвизнаєУкраїнуєвропейськоюдержа-вою,щомаєспільнуісторіюйцінностізкраїнами—чле-нами Союзу. Це положення відкриває для нашої дер-жавиможливістьпотенційногоприєднаннядоЄС,аджечленомцієїорганізаціїможестатибудь-якаєвропейськакраїна,якаповажаєцінності(назразокповагидолюд-ськоїгідності,свободи,демократії,рівності,верховен-стваправатаправлюдинитощо),зазначеніуст.2ДЄС,ізобов’язуєтьсявтілюватиїхужиття.Відповідно,прин-ципповагидоправлюдинитаосновоположнихсвободіпринципверховенстваправавтіленіуПреамбуліУгодипроасоціаціютаст.14РозділуIII«Юстиція,свобода,без-пека»документа[4].ЦейРозділстосуєтьсярегулюваннясвободипересуваннягромадянУкраїнитериторієюдер-жав-членівЄС;співробітництвасторінусферіміграції,притулку,управліннякордонами;захиступерсональнихданих;мобільностіпрацівників;поводженнязробітни-камитощо.

Відповіднодост.19УА,рухосібміжЄСтаУкраїноюмає регулюватися чинними угодами про реадмісію таспрощеннявидачівіз2007року,атакожшляхомпосту-повоговпровадженнябезвізовогорежимудлягромадянУкраїни,передбаченогоПланомдійщодолібералізаціївізовогорежиму2010року.Усвоючергу,запроваджен-няЄвросоюзомбезвізовогорежимудляУкраїнидастьможливість громадянам нашої держави переміщатисятериторієюдержав—членівЄС,використовуючиприцьо-муперевагисвободипересування,щонадаютьсяпред-ставникамтретьоїкраїни.

ПередбаченаУгодоюспівпрацясторінубезпековійсферімаєвідбуватисянаосновіміжнароднихконвенційташляхомзапровадженняУкраїноювідповіднихстан-дартівЄС.Такакооперація,зокрема,включаєборотьбузвідмиваннямгрошей,протидіюнезаконномуобігунар-котиків,боротьбузізлочинністю,корупцієютатерориз-мом.

ПісляратифікаціїКонвенціїРадиЄвропипрозахистосібузв’язкузавтоматизованоюобробкоюперсональ-нихданихвід28січня1981рокутаДодатковогопрото-колудонеїпередУкраїноюпосталанеобхідністьроз-витку системи захисту персональних даних, адже цеєумовоюдляпідписанняугодщодообмінуоператив-ною інформацією з Європолом (Поліцейською служ-боюЄС.–Ред.) іЄвроюстом(Європейськимбюросу-дової співпраці. – Ред.). Послуговуючись підтримкоюЄС, наша держава повинна вдосконалювати законо-давствойінституційнуструктурувсферіуправліннямі-грацієюзметоюзапобіганнянелегальнійміграціїйтор-гівлілюдьми.Крімтого,вонамаєімплементуватиКон-венціюООНпростатусбіженціввід28липня1951року,відповіднийПротоколдонеївід16грудня1966рокутаКонвенціюООНпротитранснаціональноїорганізованоїзлочинностівід15листопада2000року,атакожство-рюватиумови,необхіднідлязапровадженнябезвізово-горежимуміжУкраїноютаЄвросоюзомудовгостроко-

війперспективі(згідноздомовленостямиПаризькогосаміту Україна – ЄС 2008 року). Ця діяльність перед-бачаєвирішенняпитань,щостосуютьсябезпекидоку-ментів, нелегальної міграції (включаючи реадмісію),громадськогопорядкуйбезпекитазовнішніхвідносин.Держави—члениЄС,усвоючергу,маютьвикористову-ватиможливості,наданіїмурамкахacquisСоюзу,длязменшеннячискасуваннявізовихзборівдляфізичнихосіб. Для України важливими є також розроблення,впровадженняйудосконаленнястратегії,правовоїба-зи та процедур інтегрованого управління кордонами.ЗатехнічноїпідтримкиЄСмаєбутипродовженопроцесдемаркаціїкордонівнашоїдержавивідповіднодоміж-народнихстандартів.

Слід зазначити, що, крім УА та двосторонніх дого-ворів,укладенихміждержавами—членамиЄСтаУкраї-ною,статуспрацівниківізтретіхкраїнвизначенонизкоюдокументів,якідіютьнатериторіїорганізаціїзагалом.Ціактиєзовнішнімиправовими інструментамиспівпраціСоюзутатретіхкраїн.Так,середдокументів,якіперед-бачаютьпоширеннясвободвнутрішньогоринкуЄСнатретікраїни,особливезначеннямаєДирективаРадиЄС№2003/109від25листопада2003року,котрарегулюєумовив’їздутапроживаннягромадянтретіхкраїннате-риторіїЄвросоюзузметоюпрацевлаштування[11],ата-кожздійсненнянимиекономічноїдіяльності.

ЦяДирективаухваленазадляреалізації імміграцій-ноїполітикиЄСназасадахст.78.3ДФЄСіспрямовананагармонізаціюзаконодавствадержав—членіворганізації,щовизначаєумовиперебуваннягромадянтретіхкраїннаїхнійтериторії.Документомзакріпленопоняття,кри-теріїтапроцедури,котрівстановлюютьзагальніправо-вірамкидлясамостійноговиборудержавами-членамиформупровадженнятакихумов(п.1,3,4).

Середактів інституційЄвросоюзу,котрівизначаютьправовірамкипоширеннясвободипересуванняосібнагромадянтретіхкраїн,слідвідзначитиРезолюціюРадиЄСвід4березня1996рокущодостатусугромадянтретіхкраїн,якінадовгостроковійосновіперебуваютьнатери-торіїдержав—членіворганізації[13].

Положення документа стосуються громадян третіхкраїн,щоназаконнихпідставахперебуваютьнатерито-ріїдержав—членівЄвросоюзунеменшяк10років(§ІІІ).Такіособитачлениїхсімейпотрапляютьпіддіюнаціо-нальногорежимустосовностворенняумовпраці,учас-тівпрофесійнихоб’єднаннях,питаньзабезпеченняжит-лом,долученнядосистемисоціальногозабезпечення,наданняшвидкоїмедичноїдопомоги,обов’язковогона-вчання(§V).Вонитакожмаютьможливістьотримувативіддержав—членівдозволиназдійсненняприбутковоїдіяльності(§VІІ).

Зважаючи на те, що Україна підписала Угоду проасоціаціюзЄвропейськимСоюзом,вонамаєврахову-вати шенгенські acquis, тобто вибудовувати свою мі-граційнуполітику,беручидоувагивеськомплексдо-говорів, укладених між урядами держав—учасницьШенгенськогопростору;ухвалені інституціямиЄСпо-станови(директиви,регламенти,рішення,деклараціїта резолюції), дія яких поширюється в межах кордо-нівдержав—учасницьШенгенськогопростору;атакожправилатапроцедури,пов’язанізвідкриттямвнутріш-ніхкордонівтавстановленнямвізовогорежиму.Сьо-годнісамеврамкахвізовогоспівробітництвазЄСнашійдержаві вдалося забезпечити укладення низки доку-ментів(угодпрореадмісію,спрощеннявізовогорежи-мутощо),спрямованихнавдосконаленнянаявнихпро-цедурвидачівіз.Ціактиформуютьважливепідгрунтядля спрощення умов пересування громадян Українитериторіямидержав—членівЄвросоюзутапросуванняпроцесуінтеграціїнашоїдержавидолавцієїорганізаціїуподальшому.

7

1. Угода між Україною та Європейським СоюзомпровнесеннязміндоУгодиміжУкраїноютаЄвропей-ським Співтовариством про спрощення оформленнявіз від 23 липня 2012 р. [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_b15

2.УгодаміжУкраїноютаЄвропейськимСпівтовари-ствомпрореадмісіюосібвід18червня2007р.[Електро-ннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_851

3. Угода між Україною та Європейським Співтова-риствомпроспрощенняоформленнявізвід 18червня2007р.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_850

4.AssociationAgreementbetweentheEuropeanUnionand its Member States, of the one part, and Ukraine, oftheotherpart,of27 June2014//Official Journalof theEuropeanUnion.–29.05.2014.–№L161/3[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.L_.2014.161.01.0003.01.ENG

5.ПровнесеннязміндодеякихзаконодавчихактівУкраїниусферідержавноїантикорупційноїполітикиузв’язкузвиконаннямПланудійщодолібералізаціїЄвро-пейськимСоюзомвізовогорежимудляУкраїни:ЗаконУкраїни№1261-VIIвід13травня2014р.[Електроннийре-сурс].–Режимдоступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1261-18

6. Про внесення змін до деяких законодавчих ак-тівУкраїнищодозапобіганнятапротидіїдискримінації:ЗаконУкраїни№1263-VIIвід13травня2014р.[Електро-ннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1263-18

7.ПроНаціональнийпланізвиконанняПланудійщо-долібералізаціїЄвропейськимСоюзомвізовогорежимудляУкраїни:УказПрезидентаУкраїни№494/2011від22квітня2011р.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/494/2011

8. План дій щодо лібералізації ЄС візового ре-жиму для України від 22 листопада 2010 р. [Елек-тронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/kmu/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=244813273&cat_id=223280190&ctime=1324569897648

9. Decision 1999/435/EC of the Council of theEuropeanUnionof20May1999concerningthedefinitionof the Schengen acquis for the purpose of determining,in conformity with the relevant provisions of the Treatyestablishing the European Community and the Treaty onEuropeanUnion,thelegalbasisforeachoftheprovisionsordecisionswhichconstitutetheacquis//OfficialJournaloftheEuropeanCommunities.–10.07.1999.–№L176/1[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:1999:176:0001:0016:EN:PDF

10. Decision 1999/436/EC of the Council of theEuropeanUnionof20May1999determininglegalbasesfortheacquis//OfficialJournaloftheEuropeanCommunities.–10.07.1999.–№L176[Електроннийресурс].–Режимдоступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:31999D0436

11. Directive 2003/109/EC of the Council of theEuropean Union of 25 November 2003 concerning thestatus of third-country nationals who are long-termresidents//OfficialJournaloftheEuropeanCommunities.–23.01.2004.–№L016[Електроннийресурс].–Режимдоступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:32003L0109

12. Resolution 2014/2717(RSP) of the EuropeanParliamentof 17 July2014onUkraine. [Електроннийре-сурс]. – Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=TA&reference=P8-TA-2014-0009&format=XML&language=EN

13. Resolution of the Council of the European Unionof4March1996onthestatusof third-countrynationalsresidingonalong-termbasisintheterritoryoftheMemberStates//OfficialJournaloftheEuropeanCommunities.–18.03.1996.–№C080 [Електроннийресурс].–Режимдоступу: http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:31996Y0318(02)

14.TreatyofLisbonamendingtheTreatyonEuropeanUnionandtheTreatyestablishingtheEuropeanCommunity,signedatLisbon,13December2007//OfficialJournalofthe European Union. – 17.12.2007. – № C 306 [Електро-ннийресурс].–Режимдоступу:http://eur-lex.europa.eu/JOHtml.do?uri=OJ:C:2007:306:SOM:EN:HTML

1.UhodamizhUkrainoiuta IevropeiskymSoiuzomprovnesenniazmindoUhodymizhUkrainoiutaIevropeiskymSpivtovarystvom pro sproshchennia oformlennia viz vid23 lypnia 2012 roku [Agreement between the EuropeanUnionandUkraineamendingtheAgreementbetweentheEuropean Community and Ukraine on the facilitation ofthe issuanceofvisas,23July2012].Availableat:<http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_b15>

2. Uhoda mizh Ukrainoiu ta IevropeiskymSpivtovarystvom pro readmisiiu osib vid 18 chervnia 2007roku [Agreement between the European Communityand Ukraine on the readmission of persons, 18 June2007]. Available at: <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_851>

3. Uhoda mizh Ukrainoiu ta IevropeiskymSpivtovarystvom pro sproshchennia oformlennia viz vid18chervnia2007roku[AgreementbetweentheEuropeanCommunityandUkraineonthefacilitationoftheissuanceofvisas,18June2007].Availableat:<http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_850>

4.AssociationAgreementbetweentheEuropeanUnionanditsMemberStates,oftheonepart,andUkraine,oftheotherpart,of27June2014,OfficialJournaloftheEuropeanUnion, No. L 161/3, 29/05/2014. Available at: <http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=uriserv:OJ.L_.2014.161.01.0003.01.ENG>

5. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykhaktіv Ukrainy u sferі derzhavnoi antykoruptsіinoi polіtykyu zviazku z vykonanniam Planu dіi shchodo lіberalіzatsіiIevropeiskym Soiuzom vіzovoho rezhymu dlia Ukrainy:Zakon Ukrainy No. 1261-VII vid 13 travnia 2014 roku [OnAmendmentstoCertainLegislativeActsofUkraine intheSphereofPublicAnti-CorruptionPolicyinConnectionwiththeActionPlanonVisaLiberalizationforUkraine:LawofUkraineNo.1261-VII,13May2014].Availableat:<http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1261-18>

6. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykhaktіv Ukrainy shchodo zapobihannia ta protydiidyskryminatsii: Zakon Ukrainy No. 1263-VII vid 13 travnia2014 roku [On Amendments to Certain Legislative Actsof Ukraine on Prevention and Combating Discrimination:Law of Ukraine No. 1263-VII, 13 May 2014]. Available at:<http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1263-18>

7.ProNatsіonalnyplanzvykonanniaPlanudіishchodolіberalіzatsіi IevropeiskymSoiuzomvіzovohorezhymudliaUkrainy: Ukaz Prezydenta Ukrainy No. 494/2011 vid 22kvitnia2011roku[OntheNationalPlanonImplementationof the Action Plan on Visa Liberalization for Ukraine.DecreeofthePresidentofUkraineNo.494/2011,22April

Список використаних джерел

References

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

8

–Миповинніпочативипускбі-ометричнихпаспортівз1січня.Як-щонамцевдасться,аявпевнений,що ми це зробимо, то вже в 2015роцімиможемоговоритипропо-чатокбезвізовогорежимудлягро-мадян України, які є власникамибіометричнихпаспортів,дляв’їздувШенгенськузону,–заявиввін.

Азаступникміністразакордон-нихсправУкраїниОленаЗеркальзаявила, що реалістичною датоюотримання Україною безвізовогорежимузЄСєсамітСхідногопарт-нерствавРизіутравні2015року.

Вона зазначила, що на 1 січня2015рокузапланованийлишеза-пускпроцедуривидачібіометрич-нихзакордоннихпаспортів.

–Скасуваннявізовогорежимунеможливе,докиЄСнеоцінить,яксамевідбуваєтьсявидача,якпра-цює система, наскільки захище-ніпаспортисерійноговипуску.Цяоцінкапотребуєчасу,–наголосилапредставницяМЗС.

Водночас,за їїсловами,укра-їнці зможуть без віз їздити до ЄСлише за умови достатнього рівнязахисту персональних даних гро-мадян, забезпечення якісної охо-рони кордону й роботи міліції, а

також якщо не буде затримок ізвидачеюпаспортів.

Зазначмо, що 5 листопадаПрем’єр-міністр України АрсенійЯценюкназасіданніурядузаявив:

–Нинідлятого,щобмиефек-тивно виконували безвізовий ре-жим, уряд приймає рішення провиділення 150 мільйонів гривеньнапридбаннябільшяк600термі-налівдлявидачібіометричнихпас-портів.

За словами прем’єра, до кінцясічня 2015 року система повиннапрацювати.

Науковий директор Інститу-ту євроатлантичного співробітни-цтва Олександр Сушко запевняє,щооптимальнийпрогноззапрова-дженнябезвізовогорежиму–2016рік.

– Очевидно, що в України єшанс на наступний рік, але такожочевидно, що це стосується кінцянаступного року. Якщо міркуватиреалістично, то йдеться все-такипро 2016 рік, коли ця мета можестатиреальністю,–сказаввін.

ОлександрСушкозазначив,щозапровадженнябезвізовогорежи-муміжУкраїноютаЄСнебудеав-томатичним.

– Проблеми на Сході можуть«хитнути»ситуаціювтойчиіншийбік,–сказаввін.

Експерт підкреслив, що наяв-ність конфлікту на Сході держа-винеєпідставоюдлявідмовивідпланівзапровадженнябезвізовогорежиму,хочайстворюєдодатковіпроблемидлявлади.Зокрема,вінпрогнозує, що ЄС звертатиме де-далібільшеувагинаситуаціюзбі-женцямизДонбасу.

– Одним із ключових індика-торівдляЄСєкількістьлюдей,якіприїжджаютьдоЄвропиіпросятьпритулку, а вона істотно зросла,приміром, у Польщі – вдесятеро.Тожтеперукраїнськійстороніпо-трібно довести світовій спільноті,що вона створила на своїй тери-торії гідні умови для людей, які євнутрішнімибіженцями,– заявивОлександрСушко.

Водночас експерт зауважив: збокуЄСєнедвозначнісигналипроте, що якщо Україна продемон-струє здатність впоратися з клю-човимивикликами(прицьомунейдетьсяпроцілковитеврегулюван-няконфліктунаСході),тоцейкон-фліктнестанеперешкодоюдляза-провадженнябезвізовогорежиму.

Коливпаде«Шенгенськастіна»?

ТарасРОМАНЮК

Українські­урядовці­запевняють,­що­скасування­візового­режиму­з­ЄС­можливе­вже­на­початку­2015­року.­

2011]. Available at: <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/494/2011>

8. Plan dіi shchodo lіberalіzatsіi IevropeiskymSoiuzomvіzovoho rezhymudliaUkrainyvid22 lystopada2010 roku [Action Plan on Visa Liberalization forUkraine, 22 November 2010]. Available at: <http://w w w . k m u . g o v . u a / k m u / c o n t r o l / u k / p u b l i s h /article?showHidden=1&art_id=244813273&cat_id=223280190&ctime=1324569897648>

9. Decision 1999/435/EC of the Council of theEuropeanUnionof20May1999concerningthedefinitionof the Schengen acquis for the purpose of determining,

in conformity with the relevant provisions of the Treatyestablishing the European Community and the Treaty onEuropeanUnion,thelegalbasisforeachoftheprovisionsordecisionswhichconstitutetheacquis,OfficialJournaloftheEuropeanCommunities,No.L176/1,10/07/1999.Availableat:<http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:1999:176:0001:0016:EN:PDF>

10. Decision 1999/436/EC of the Council of theEuropeanUnionof20May1999determininglegalbasesfortheacquis,OfficialJournaloftheEuropeanCommunities,No.L176,10/07/1999.Availableat:<http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:31999D0436>

Речник­Міністерства­закордонних­справ­України­­Євген­Перебийніс­в­ефірі­одного­з­телеканалів­на­початку­листопада­повідомив,­що­безвізовий­режим­між­Україною­та­Євросоюзом­для­українських­громадян­із­біометричними­паспортами­може­почати­діяти­з­2015­року.

9

МиколаПРИМУШ,докторполітичнихнаук,завідувачкафедриполітологіїісторичногофакультетуДонецькогонаціональногоуніверситету

ЮрійКОВАЛЬ,кандидатполітичнихнаук,

старшийвикладачкафедриполітології

історичногофакультетуДонецькогонаціонального

університету

МожливівекторидемократизаціїУкраїнивконтекстівикликівсучасності

Аналізуються­можливі­вектори­демократизації­України­в­контексті­співвідношення­викликів­сучасності­та­теоретичного­оформлення­вказаного­процесу.­Зазначається,­що­належне­теоретичне­підґрунтя­демократизації­забезпечує­її­подальшу­реалізацію­на­практиці­(включаючи­системне­реформування­політичної­й­економічної­сфер­життя­суспільства­та­його­громадянського­сектору).­Доведено,­що­демократизація­пострадянських­країн­(до­яких­належить­і­Україна)­має­власні­специфіку­й­орієнтацію­розвитку.­Представлено­й­проаналізовано­вплив­наявних­та­можливих­загроз­на­демократичні­перетворення­в­Україні.­З-поміж­них­акцент­зроблено­на­проблемах­військово-політичної­кризи­та­відсутності­послідовності­в­процесі­проведення­реформ.­Запропоновано­можливі­вектори­реформування­політичної,­економічної­та­громадянської­сфер­життєдіяльності­України­з­урахуванням­викликів­військово-політичної­кризи­та­гострого­дефіциту­інвестиційної­привабливості­нашої­держави.Ключові­слова:­демократизація,­системна­трансформація,­реформування,­військово-політична­криза,­політичний­процес.

11. Directive 2003/109/EC of the Council of theEuropeanUnionof25November2003concerningthestatusof third-country nationals who are long-term residents,OfficialJournaloftheEuropeanCommunities,No.L016,23/01/2004. Available at: <http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ALL/?uri=CELEX:32003L0109>

12. Resolution 2014/2717(RSP) of the EuropeanParliament of 17 July 2014 on Ukraine. Availablea t : < h t t p : / / w w w . e u r o p a r l . e u r o p a . e u / s i d e s /g e t D o c . d o ? t y p e = T A & r e f e r e n c e = P 8 - T A - 2 0 1 4 -0009&format=XML&language=EN>

13. Resolution of the Council of the European Unionof4March1996onthestatusofthird-countrynationalsresidingonalong-termbasisintheterritoryoftheMemberStates,OfficialJournaloftheEuropeanCommunities,No.C080,18/03/1996.Availableat:<http://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:31996Y0318(02)>

14.TreatyofLisbonamendingtheTreatyonEuropeanUnionandtheTreatyestablishingtheEuropeanCommunity,signed at Lisbon, 13 December 2007, Official Journal oftheEuropeanUnion,No.C306,17/12/2007.Availableat:<http://eur-lex.europa.eu/JOHtml.do?uri=OJ:C:2007:306:SOM:EN:HTML>

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

10

MykolaPRIMUSH,DoctorofPoliticalScience,HeadoftheDepartmentofPoliticalScienceoftheFacultyofHistoryofDonetskNationalUniversity

YuriyKOVAL,Ph.D.inPoliticalScience,SeniorLectureroftheDepartmentofPoliticalScienceoftheFacultyofHistoryofDonetskNationalUniversity

PossibleVectorsofDemocratizationofUkraineintheContextofModernChallenges

Possible­vectors­of­democratization­of­Ukraine­while­correlating­modern­challenges­with­theoretical­exploration­of­the­above-mentioned­process­are­analyzed.­Proper­theoretical­background­of­democratization­is­noted­to­ensure­its­further­implementation­in­practice­(including­system­reformation­of­political­and­economic­spheres­of­society,­and­the­latter’s­civil­sector).­Democratization­of­the­post-Soviet­countries­(which­also­include­Ukraine)­is­proved­to­have­its­own­specificity­and­development­orientation.­The­impact­of­existing­and­potential­threats­on­the­democratic­transformations­in­Ukraine­is­shown­and­analyzed.­Such­threats­are­presented­through­the­military­and­political­crisis­and­the­lack­of­consistency­of­the­reform­process.­Possible­directions­to­reform­political,­economic,­and­civil­spheres­of­Ukraine,­taking­into­account­challenges­of­the­military­and­political­crisis­and­an­acute­shortage­of­investment­attractiveness­of­our­country,­are­proposed.Keywords:­democratization,­system­transformation,­reformation,­military­and­political­crisis,­political­process.

Анализируются­возможные­векторы­демократизации­Украины­в­контексте­соотношения­вызовов­современности­и­теоретического­оформления­указанного­процесса.­Отмечается,­что­надлежащая­теоретическая­основа­демократизации­обеспечивает­ее­дальнейшую­реализацию­на­практике­(включая­системное­реформирование­политической­и­экономической­сфер­жизни­общества­и­его­гражданского­сектора).­Доказано,­что­демократизация­постсоветских­стран­(к­которым­также­относится­Украина)­имеет­свои­специфику­и­ориентацию­развития.­Представлено­и­проанализировано­влияние­существующих­и­возможных­угроз­на­демократические­преобразования­в­Украине.­Среди­них­акцент­сделан­на­проблемах­военно-политического­кризиса­и­отсутствия­последовательности­в­процессе­проведения­реформ.­Предложены­возможные­векторы­реформирования­политической,­экономической­и­гражданской­сфер­жизнедеятельности­Украины­с­учетом­вызовов­военно-политического­кризиса­и­острого­дефицита­инвестиционной­привлекательности­нашего­государства.Ключевые­слова:­демократизация,­системная­трансформация,­реформирование,­военно-политический­кризис,­политический­процесс.

НиколайПРИМУШ,докторполитическихнаук,заведующийкафедройполитологииисторическогофакультетаДонецкогонациональногоуниверситета

ЮрийКОВАЛЬ,кандидатполитическихнаук,старшийпреподавателькафедрыполитологииисторическогофакультетаДонецкогонациональногоуниверситета

ВозможныевекторыдемократизацииУкраинывконтекстевызововсовременности

Анонсований адміністрацією Президента Украї-ниП.Порошенкапакетсистемнихреформвусіхсфе-рах життя суспільства передбачає насамперед змінувектора суспільно-політичної трансформації України[11].Вказанийпроцесмаєтакожсвоюспецифіку,логі-куйкінцевуметурозвитку,якоюєпереформатуванняУкраїнидовимогЄвропейськогоСоюзу.Водночас,яксвідчить початок процесу люстрації, відсутність ком-петенціїудеякихчиновниківтадосвідузпитаньсис-темнихперетвореньумолодихреформаторів,атакожзбереженнязначноговпливуфінансово-промисловихгрупхочайвпливатимутьнаподальшудемократизаціюУкраїни,алеостаточнийваріантстратегічнихдержав-нихрішеньінадалівизначатимутьнаслідкивійськово-політичноїкризи.Самечерезцічинникивідкритимза-лишаєтьсяпитаннядослідженнявекторівновоїдемо-кратизаціїУкраїни,їхнаслідківіподальшихтенденцій

розвиткутрансформаційногопроцесунашоїдержави.З’ясуваннюорієнтиріввказаногопроцесуйприсвячененашедослідження.

З теоретичного погляду, процес демократизаціїбудь-якоїдержавизводитьсядопобудови«триєдиноїсистеми»перетворень:напершомурівнівідбуваєтьсястворенняплюралістичноїполітичноїсистеминазаса-дахвільноїконкуренціїідейтацінностей,надругому–визначаютьсязасадиймеханізмифункціонуваннярин-ковоїекономіки,натретьому–з’являютьсямеханізмифункціонуваннягромадянськогосуспільстваякпровід-ногоучасникайтворцявсіхсистемнихзмінудержаві[17,с.730;20,с.865–866].Зтим,щопроцесдемокра-тизаціївідбуваєтьсяяк«тріадачинників»,згоднітакожамериканські, європейські та українські політологи.Алесаматріадамаєдеяківідмінності.Надумкуамери-канськихполітологів,демократизаціяозначаєпередов-

11

сімреволюційнийвибухтазламуполітиці,економіційсистемніперетвореннявсуспільномужитті [5,с. 136–140;21, с. 743].Ключоварольприцьомувідводитьсянаціональнійреволюції,що веде до зламу застарілихсуспільно-політичнихконструкційнасампередвадмі-ністративній сфері як передумови появи нової націо-нальноїекономіки[12,c.88;15,с.138].Дотогожвек-тором адміністративних змін має стати децентраліза-ціявладитаїїдеконцентраціянакористьгромадськихінститутіввлади[18,с.102].ЗцьогоприводуполітологХ.Лінцзазначав,щоповільнийрухдемократіїпоясню-єтьсяпередовсімпозицієюцентралізованогоапаратуйконцентрацієювладивиключноврукахадміністраторів,що в підсумку призводить до адміністративного тис-кунаринковуекономіку[19,с.156].Європейськіполі-тологиусвоємурозуміннідемократіїпідходятьдещозінших,хочайсхожихпозицій:демократизація,наїхнюдумку, означає насамперед радикальні зміни в «тріа-ді»суспільного,політичноготаекономічногожиття,деоб’єктоманалізупостаєнекінцеваметаперетворень(якцевідбуваєтьсявпредставниківамериканськоїверсіїдемократизації),асампроцеспереходу[15,с.98].Так,П. Штомпка з цього приводу наголошує на феноме-нікультурноїтравминаселення,коливпроцесітранс-формаційногопереходудопобудовисталоїдемократіїсуспільство,ламаючистаріпорядки,переживаєкризучерезнествореннянових[14,c.6].Усвоючергу,полі-толог-транзитологА.Ослунддійшоввисновку,щопро-цесидемократизаціїєуспішнимилишевразісприятли-вихполітичних перетворень, націлених наекономічнійсоціальніреформи[16,с.72].Протепереважнабіль-шістьдослідженьєвропейськихавторівстосуєтьсяпе-редусім трансформаційного процесу пострадянськихдержав,тобтонавідмінувідамериканськихколегвоничасомнамагаютьсяуникнутиконцептуалізаціїпроцесівдемократіїйвиокремитинасампередспецифікудемо-кратизаціїнезахіднихкраїн [20,c.865–870].Саменанаціональнійспецифіціпроцесівдемократизаціїфоку-суєтьсяувагавітчизнянихнауковців.Національнуспе-цифікудужечастовонивбачаютьутому,щопершимкрокомдемократизаційнихпроцесіввУкраїнієстанов-леннянаціональної,патріотичноїтадемократичноїпо-літичноїеліти[8,c.240–241].Натомість,надумкуєв-ропейськихполітологів,фазаутвореннянаціональнихідемократичнихелітубільшостіпосткомуністичнихкра-їнужеминулайуразівідсутностівнихефективнихсо-ціально-політичнихтаекономічнихперетвореньпостаєіншепитання–внутрішньоїборотьбиелітарнихгрупзаволодінняпевнимполітичнимчиекономічнимкапіта-ломабозагальноївідсутностіконтурівдержавногоре-формування[16,с.70].Томувиникаютьлогічнізапитан-ня:аякийсамевекторрозвиткудемократизаціїможеобратиУкраїнайяківикликитазагрозиуцьомупроце-сієнеабиякактуальними?Першніжвідповістинаних,варто проаналізувати зміст та характер процесів, яківідбуваютьсявУкраїнінасучасномуетапіїїрозвитку.

Отже,якмивжез’ясували,внауковихколахполі-тологівсвітунемаєсумнівівщодо«тріади»розвиткуде-мократизації.УцьомусенсіреволюційнізаворушеннявУкраїнінаприкінці2013-го–початку2014рокупроілю-струвалиодразудвітенденціїполітичногореформуван-ня:зодногобоку,цезанепадстароїполітичноїеліти,аздругого–зародженнянової,демократичноорієнто-ваноїеліти.Водночас,нанашпогляд,відбуваєтьсяпро-цесзмішуваннястароїелітизновою,аленавідмінувід1991-гочи2005рокувінєбільшстихійнимібезвідпо-відногополітико-правогооформлення(починаючивід«сміттєвої»люстраціїйзакінчуючиствореннямантико-рупційногобюро).Причомуосновноюлінієюреформ,особливо крізь призму подій на Донбасі, постає ідеядецентралізаціївладийрозвитокмісцевогосамовря-

дування.Нанашудумку,представникиновоїкомандиреформаторів,наголошуючинапотребідецентралізаціївладитазміцненняінституціймісцевогосамоврядуван-ня,маютьнаметірозпочатинайскладнішуфазудемо-кратичнихперетворень,асаме:системнереформуван-няполітичноїсфери.

Натомість на практиці спостерігаються деякі від-хиленнявідосновноїлініїперетворень.По-перше,за-мість ефективної децентралізації влади відбуваєтьсязрощенняелітистароїтанової(яканиніформується).ОсобливонаСходіУкраїни,де«регіонали»продовжу-ютьзалишатисянавладнихпосадах,навітьєобрани-ми народними депутатами по мажоритарних округахсвоїхмісттаселищ.Здругогобоку,деякі«регіонали»проявилисебеякефективніменеджерийнедопусти-ликвітневого«вибухусепаратизму»[13].Вартоврахо-вуватитойфакт,щоякбиновакомандареформаторівнебралацьогодоуваги,їїмоглибзвинуватитивпо-літичномупереслідуваннісвоїхопонентів.По-друге,нанашпогляд,фокусуваннясутонапроблемахмісцевогосамоврядуванняякпевногоелементаполітичногоре-формуванняабочинникастабілізаціїсуспільствабага-товчомуєхибним.Так,однимізмеханізмівперемир’янаДонбасібулоухваленняЗаконуУкраїни«Проосо-бливийпорядокмісцевогосамоврядуваннявокремихрегіонахДонецькоїтаЛуганськоїобластей».Зазначи-мо,щойдетьсясамепронеконтрольованіукраїнськоювладоюрайониДонецькоїтаЛуганськоїобластей.Вод-ночасзгідноізЗакономУкраїни«Промісцевесамовря-дування в Україні» воно виступає гарантованим дер-жавоюправоміреальноюздатністюмісцевоїгромадисамостійновирішуватимісцевіпитання[1].Напрактиціцеозначає,щоукраїнськавладамаєстворитидляте-рористичних угруповань певні умови для розвитку йнадативідповіднефінансуванняздержавногобюдже-ту,ацевженонсенс.Незважаючинате,щовладаодра-зуспростуваланаданняДонбасупевногоспеціальногостатусу,боцесуперечитьчинномузаконодавству,певніелементитакогостатусувжедіють(наприклад,процесвідчатьфактиофіційнихпереговорівізпредставника-ми«ДНР»та«ЛНР»)[9].Нанашудумку,дужеважли-вопідчасреформуванняунеможливитиперетвореннямісцевогосамоврядуваннянаресурселітарногогрупо-вогоконфліктузавладуйдомінуваннявкраїні(маєтьсянаувазізагостренняпротистояння«донецьких»,«київ-ських»,«дніпропетровських»та«харківських»елітар-нихгруп)[13].По-третє,люстраціятаочищеннявладищенеозначаєзмінисамоїсистемивиробленняполіти-кийневиступаєфундаментальнимчинникомадміні-стративноготаінституціональногореформуванняполі-тичноїсфери.Накористьнашоїпозиціївисловлюєтьсянизкавітчизнянихтазарубіжнихполітологів,якіапелю-ютьдодиктаторськихповноваженьантикорупційногобюрой«розмитих»критеріївсамоїлюстрації[3].Нана-шудумку,уполітичномуреформуванніУкраїнинеоб-хіднонетількивиокремитинизкупевнихпроблем(по-літичнакорупція,пособництводеякихдержслужбовцівсепаратистамтощо),айвстановитисферу,наякувонибезпосередньо впливають –економічну (рейдерство,проблема«відкатів»танепрозорихтендерів),соціальну(декомпозиціяпідчасформуваннябюджетунамедич-не обслуговування народних депутатів та пересічнихгромадян),фінансову(перебуваннякапіталуолігархівуофшорнихзонахтощо).Розв’язуватизгаданіпроблемитребакомплексно,зачіткимпланоміувизначенітермі-нийнеобмежуватисялишезаконодавчимоформлен-нямтакогопроцесу.

Другимвекторомдемократизаціїєпобудоваринко-воїекономіки.Натомість,якзасвідчилапрактикареа-лізаціїцьоговекторав1990-хрокахіпісля«Помаран-чевоїреволюції»,українськесуспільствоотрималотоді

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

12

лишезмінуоднихолігархічнихкланівнаінші.Незважа-ючинате,щовекторекономікиєоднимізфундамен-тальних,вукраїнськихреаліяхвін,нанашпогляд,де-монструєознакирозбалансованоїсистеми.По-перше,реформування економіки (й особливого значення цепитаннянабуваєвконтекстіратифікаціїУгодипроасо-ціацію з Європейським Союзом) означає створенняпринципово нових енергоефективних галузей еконо-міки,щопередбачаємайжеповнийвідривбізнесувідполітики. По-друге, це також означає відчутне пере-осмисленняорієнтиріврозвиткуосвіти,щомаєвихо-вуватифахівців,якихпотребуютьвикликисучасності.По-третє,впроцесіреформуванняекономікунеобхіднопозбавити впливу політичних трансформацій та інте-ресівфінансово-промисловихгруп,щоволодіютьзна-чноючасткоюпромисловогопотенціалуУкраїни.Томузавсімаознакамиреформуванняекономічноїсфери,на наш погляд, відбуватиметься дуже повільно. Щоброзв’язатицюпроблему,слідзапозичитидеякіноваціїіззарубіжногодосвіду.Приміром,утвореннярегіональ-ногоекономічногосоюзузізначнимрівнемзалученнягромадянтафахівціврізнихгалузейєефективнимякусталихдемократіях,так івперехіднихдержавах.ТакасистемапродемонструваласвоюжиттєздатністьуШве-ції,Польщі,Естоніїтаіншихкраїнах.Ідетьсяпроте,щодержава в основу реформування економічної сферипокладаєпринципбагаторівневоїсистемності.Напер-шомурівнівідбуваєтьсядеконцентраціявлади,щона-даєправайреальніможливостіорганаммісцевогоса-моврядування самостійно розпоряджатися місцевимресурснимпотенціалом[4,c.87–88].Надругомурівнівстановлюються принципи фінансової автономії міс-цевого самоврядування й надається реальна можли-вістьсамостійновстановлюватиправилафіскальноїтабюджетноїполітикимісцевоївлади[10,c.123].Натре-тьомурівнідержава,місцевесамоврядуваннятапред-ставникибізнесустворюютьпартнерськусистемувза-ємовідносиніспільнорозв’язуютьпроблемитавідпо-відаютьнавиклики,якіпостаютьпередсуспільствомнапевнійтериторії[6,c.81].Зтеоретичногопогляду,та-кийкрокгарантуєдержавіствореннястабільноїсисте-миреформування,надходженняіноземнихінвестиційтощо.Алестрижневоюлінією,якапронизуєцюсферу,єзначнийвпливвійськово-політичноїситуації,щоскла-лася через події на Сході України. Тобто виникає за-мкненеколо:щобподолатискладнінаслідкивоєннихдійнаДонбасі,необхідноефективнореформувативсісферижиттясуспільстватаорієнтуватисянаінвестицій-нупривабливістьУкраїний,навпаки,щобпроводитиефективніреформи,требарозв’язативійськово-полі-тичнукризувУкраїні.Тому,нанашудумку,слідзара-хуноквласнихресурсів(навітьуразіїхнестачі)впро-ваджуватименеджерськістратегіїекономічноготапо-літичного реформування з орієнтацією на створенняфаховихгромадянських інституційстратегічногопла-нування й ефективного економічного управління те-риторіями.Цебагатовчомузмінюєнинішнюлініюре-формування,коливладаобмежуєтьсялишеконтурамидецентралізаціїбезурахуванняреальнихпотребзгада-ногопроцесу[2].

Третім вектором соціальних перетворень має ста-тинелишебудівництвогромадянськогосуспільства,аійогорозвиток.ЯксвідчитьполітичнийрозвитокУкра-їни,процесидемократизаціїтасистемноїтрансформа-ціївнашійдержавівідбуваютьсянавпаки:зостанньогойогоетапу–зперетвореньугромадянськомусекторі.Доказцього–дві«кольорові»громадянськіреволюціїу 2004-му та 2014 роках. Підсилювальним чинникомгромадянськогорозвиткуєпоглибленняпитаннясепа-ратизмунаДонбасі,денепідконтрольніКиєвутерито-ріїутворюютьвласнийгромадянськийсекторізметою

здійсненнясистемнихперетворень,асамебудівництваполітичноїсистеми(легітимізаціяна«виборах»влади)таекономічногосектору(поглибленняспівпрацізМит-нимсоюзом).Іщеоднимаспектомрушійноїсилигро-мадянськогосекторуєйогоемоційність,щомаєвиявупостійнихакціяхпротестузпевнимиполітичнимитасо-ціальнимивимогами,таслабкістьсамоївлади.Примі-ром,нещодавняакціяпротестувійськовихНаціональ-ної гвардії звимогою демобілізації, яка йбула задо-волена у своєрідний спосіб [7]. Тобто спостерігаєтьсятакатенденція:замістьутворенняефективнихідієздат-нихвладнихінституційнаселеннязбираєтьсянамітин-гизвимогамидовладиякнайшвидшевирішитиякесьпитання,йвладатакивиконуєвимогимітингувальни-ків(прикладівдужебагато–починаючивідскасуван-ня«законів16січня»,реформиосвітньоїсферийзакін-чуючилюстраційнимзаконодавством).Такатенденціявказує на два можливі вектори розвитку громадян-ського сектору. З одного боку, через слабкість владивін інадалірозвиватиметьсявмежахпротестногору-ху.Здругогобоку,цейпротестнийрухможеперейтивпевнуполітичнуплощинутаутворитивласнуполітичнусилу,ацевжеєвідхиленнямвідтеоретичногосприй-няття процесів демократизації та системних перетво-рень. Утім, партійне оформлення протестних рухів таїхнійвпливнаприйняттяполітичнихрішеньіпроцесисистемноїтрансформаціїєвжепредметнимколомна-шихнаступнихдосліджень.Тожвладайгромадянськесуспільствомаютьчітковстановитиорієнтириспівпра-ційвиступатирівноправнимипартнерамивполітично-му розвитку, інакше проблема «політиканства» можеунеможливити продуктивний суспільно-політичнийпроцес.

Отже, підсумовуючи, можна дійти таких висно-вків. По-перше, демократизація посткомуністичнихсуспільстввідбуваєтьсяза«тріадної»(політична,еко-номічна й громадянська сфери) системи реформу-вання. Вказана «тріада» забезпечує створення ефек-тивних державних інституцій,конкурентоспроможноїекономіки та значний рівень участі громадян у дер-жавномууправлінні.По-друге,неабиякігромадянськіочікування, продиктовані «Євромайданом», постави-ли перед Україною принципово нові виклики: необ-хідність швидких і ефективних реформ, системногореформування всіх галузей суспільно-політичногожиття, очищення старого бюрократичного апарату тазалученняширокогоспектрапредставниківгромадян-ськогосуспільстваусферудержавногоуправління.Цехочайпорушуєпитанняфаховостічиновниківвідгро-мадянського сектору, які продовжують перебувати врозбалансованійсистемі,що,зокрема,породженепо-вільними темпами реформування економічної (осві-танеготуєфахівцівновоїформації)таполітичної(від-сутністькомплексногореформуванняадміністративнихінституційтареактивнийстанфункціонуванняполітич-ної системи) сфер. По-третє, вектори демократизаціїв Україні перебувають під значним впливом наслід-ків АТО на Донбасі, й тому реформування будь-якоїсфери життя суспільства відбуватиметься з оглядомна загострення проблем сепаратизму та тероризму.Отже, виходить, що, з одного боку, в Україні завдя-кивисокомурівнюгромадянськоїактивностістворенонеобхідніумовидлятерміновоготауспішногорефор-мування,аздругого–черезвоєннийконфліктнаДон-басі,непослідовність,бракдосвідутафаховостіуко-манди молодих реформаторів очікувані суспільствомреформи поки що не мають практичної реалізації.А це вже принципово новий виклик для українськоїдержавності.Саметомуцілкомімовірно,щодемокра-тизаціявУкраїнівідбуватиметьсянамежідвохзгада-нихтенденцій.

13

1. Про місцеве самоврядування в Україні: ЗаконУкраїни № 280/97-ВР від 21 травня 1997 р. [Електро-ннийресурс].–Режимдоступу:http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр

2.ПросхваленняКонцепціїреформуваннямісцево-госамоврядуваннятатериторіальноїорганізаціївладивУкраїні:РозпорядженняКабінетуМіністрівУкраїни№333-рвід1квітня2014р.[Електроннийресурс].–Режимдоступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-р

3. Антикоррупционному бюро дадут диктаторскиеполномочия и оружие. – 12 октября 2014 г. [Електро-ннийресурс].–Режимдоступу:http://podrobnosti.ua/power/2014/10/12/997653.html

4.БуткоМ.П.Моделюванняпроцесівсамоорганіза-ціївсистеміорганівдержавногоуправління/М.П.Бут-ко,І.М.Олійченко//Економікатадержава.–2010.–№5.–С.87–89.

5. Вайнштейн Г. И. Закономерности и проблемыпосткоммунистических трансформаций / Г. И. Вай-нштейн // Политические институты на рубежетысячелетий.ХХ–ХХІв.:Сб.ст./[oтв.ред.К.Г.Холод-ковский].–Дубна:ООО«Феникс+»,2001.–С.136–170.

6.ВоронаП.В.Державнапідтримкамалогоісеред-ньогобізнесуякстимулюваннярозвиткурегіонів(зару-біжнийдосвід)/П.В.Ворона//Економікатадержава.–2010.–№6.–С.80–82.

7. Глава Нацгвардии Степан Полторак пообе-щает бунтовщикам разобраться с дембелем. – 13октября 2014 г. [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу: http://podrobnosti.ua/accidents/2014/10/13/997873.html

8.ЛатигінаН.ДемократизаціявкраїнахЦентраль-ної та Східної Європи: різноманітні підходи й уні-версальні ознаки / Н. Латигіна // Наукові запискиІПіЕНДім.І.Ф.КурасаНАНУкраїни.–2008.–Вип.37.–С.233–243.

9.Переговорысбоевиками«ДНР»губернаторДо-нецкой области лично не ведет. – 13 октября 2014г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.62.ua/article/640837

10.ПовстянА.С.Забезпеченняфінансовоїавтономіїорганівмісцевогосамоврядування/А.С.Повстян//Економікатадержава.–2010.–№6.–С.122–124.

11.ПорошенковизначивфронтробітдляУкраїнидо2020року.–25вересня2014р.[Електроннийресурс].–Режимдоступу:http://www.pravda.com.ua/news/2014/09/25/7038883/?attempt=1

12. Хантингтон С. Будущее демократического про-цесса:отэкспансиикконсолидации/С.Хантингтон//Мировая экономика и международные отношения. –1995.–№10.–С.87–94.

13.ШамайдаТ.РухнаСхід.ПідтримкаукраїнськихпартійнаСході іПівдніповільно,аленеухильнозрос-тає/Т.Шамайда.–8жовтня2013р.[Електроннийре-сурс].–Режимдоступу:http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/48892/Ruh_na_Skhid_Pidtrymka_ukrajinskyh_partij_na

14.ШтомпкаП.Культурнаятравмавпосткоммунис-тическомобществе.Статьявторая/П.Штомпка[пер.В.В.РепьеваиН.В.Романовского]//Социологическиеисследования.–2001.–№2.–С.3–12.

15. Armijo L. E. The problems of simulta neoustransitions/L.E.Armijo,T.J.Bierkster,A.F.Lowenthal//EconomicReformandDemocracy[ed.byL.DiamondandM.F.Plattner].–Baltimore,MD:JohnHopkinsUniv.Press,1995.–347р.

16.AslundA.TheCaseforRadicalReform/A.Aslund// Journal of Democracy. – 1994. – Vol. 5, № 4. –P.63–74.

17. Braudel F.Historie at Sciences Sociales: La longue durée / F. Braudel //Annales. Économies, Sociétés, Civilisations. 13e année.–1958.–№4.–Р.725–753.

18.HungmaoT.Thegreattransition:politicalandsocialchangeintheRepublicofChina/T.Hungmao.–Stanford:HooverInstitutionPress,1989.–215p.

19. Linz J. Transitions to democracy / J. Linz //WashingtonQuarterly.–1990.–Vol.13,№3.–P.143–164.

20. Offe C. Capitalism by democratic design?Democrtatic theory facing the triple transition in EastCentralEurope/C.Offe//SocialResearch.–1991.–Vol.58.–P.865–892.

21. Roeder P. G. The Revolution of 1989:PostcommunismandtheSocialScience/P.G.Roeder//SlavicReview.–1999.–Vol.58,№4.–P.743–755.

1. Pro mіstseve samovriaduvannia v Ukrainі: ZakonUkrainyNo.280/97-VRvid21travnia1997roku[OnLocalSelf-GovernmentinUkraine:LawofUkraineNo.280/97-VR,21May1997].Availableat:<http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр>

2. Pro skhvalennia Kontseptsіi reformuvanniamіstsevohosamovriaduvanniataterytorіalnoiorganіzatsіivlady v Ukrainі: Rozporiadzhennia Kabіnetu MіnіstrіvUkrainy No. 333-r vid 1 kvіtnia 2014 roku [On ApprovaloftheConceptofReformofLocalSelf-GovernmentandTerritorialOrganizationofGovernmentinUkraine:OrderoftheCabinetofMinistersofUkraineNo.333-r,1April2014]. Available at: <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-р>

3. Antikorruptsionnomu biuro dadut diktatorskiiepolnomochiia i oruzhiie [Anti-Corruption Bureauwill receive dictatorial powers and weapons], 12October 2014. Available at: <http://podrobnosti.ua/power/2014/10/12/997653.html>

4. Butko­ M.­ P.­ and­ Oliichenko­ I.­ M. (2010)‘Modeliuvannia protsesіv samoorganіzatsіi v systemіorganіv derzhavnoho upravlіnnia’ [Modelling of theprocesses of self-organization in the system of stateadministration authorities], Ekonomika ta derzhava 5:87–89.

5.Vainshtein­G.­I.­(2001)‘Zakonomernostiiproblemypostkommunisticheskikh transformatsii’ [Consistencyand problems of post-communist transformations] inK.G.Kholodkovsky(ed.)Politicheskiieinstitutynarubezhetysiacheletii.ХХ-ХХІveka:Sb.st. [Political institutionsattheturnofthemillennium.20th–21stcenturies:Collectionofarticles].Dubna:ООО‘Feniks+’,pp.136–170.

6.Vorona­P.­V.­(2010)‘Derzhavnapіdtrymkamalohoiseredniohobіznesuiakstymuliuvanniarozvytkuregіonіv(zarubіzhny dosvіd)’ [State support for small- andmedium-sized businesses as the promotion of regionaldevelopment (international experience)], Ekonomika taderzhava6:80–82.

7. Glava Natshvardii Stepan Poltorak poobeshchaietbuntovshchikam razobratsia s dembelem [The Headof the National Guard Stepan Poltorak promises theinsurgents to deal with the double-digit midget], 13October 2014. Available at: <http://podrobnosti.ua/accidents/2014/10/13/997873.html>

8. Latyhina­ N. (2008) ‘Demokratyzatsіia v krainakhTsentralnoi ta Skhіdnoi Ievropy: rіznomanіtnі pіdkhody

Список використаних джерел

References

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

14

Розглядаються­питання­інноваційного­оновлення­України­на­основі­широкого­впровадження­інформаційно-комунікаційних­технологій.­Зазначається,­що­інформаційний­розвиток­суспільства­має­спиратися­на­використання­результатів­інноваційної­діяльності­як­на­державному,­так­і­на­загальносуспільному­рівнях.­Доведено,­що­потенціал­провідних­гравців­світової­політики­та­рівень­їхнього­впливу­в­постіндустріальну­епоху­переважно­залежать­від­величини­їхнього­інформаційного­ресурсу.­Тому­всі­держави­­існують­у­межах­нового­глобального­інформаційно-комунікаційного­середовища,­котре­стимулює­міжнародне­суперництво­за­володіння­інформацією­й­засобами­ІКТ.­Аргументується­потреба­залучення­провідних­фахівців­у­галузі­науки­й­техніки­до­процесу­становлення­інформаційного­суспільства­в­Україні.­На­основі­цього­

ДопитанняорганізаціїінноваційногооновленняУкраїни

ОлександрСОСНІН,докторполітичнихнаук,професор,завідувачкафедриміжнародноїінформаціїІнститутуміжнароднихвідносинНаціональногоавіаційногоуніверситету,заслуженийдіячнаукиітехнікиУкраїни,член-кореспондентУкраїнськоїакадеміїполітичнихнаук

i unіversalnі oznaky’ [Democratization in the Centraland Eastern Europe: Different approaches and universalfeatures], Naukovі zapysky ІPіEND im. I. F. Kurasa NANUkrainy37:233–243.

9. Perehovory s boievikami ‘DNR’ gubernatorDonetskoi oblasti lichno ne vedet [The Governor of theDonetsk region does not conduct negotiations with the‘DPR’gunmen inperson], 13October2014.Availableat:<http://www.62.ua/article/640837>

10.Povstian­A.­S.(2010)‘Zabezpechenniafinansovoiavtonomii orhaniv mistsevoho samovriaduvannia’[Assurance of financial autonomy of the local self-government authorities], Ekonomika ta derzhava 6:122–124.

11. Poroshenko vyznachyv front robit dlia Ukrainydo 2020 roku [Poroshenko defined the scope of workfor Ukraine by 2020], 25 September 2014. Available at:<http://www.pravda.com.ua/news/2014/09/25/7038883/?attempt=1>

1 2 . H u n t i n g t o n ­ S . ( 1 9 9 5 ) ‘ B u d u s h c h e edemokraticheskohoprotsessa:otekspansiikkonsolidatsii’[Future of the democratic process: From expansion toconsolidation], Mirovaia ekonomika i mezhdunarodnyieotnosheniia10:87–94.

13. Shamaida­ T.­ (2013) ‘Rukh na Skhid. PidtrymkaukrainskykhpartiinaSkhodiiPivdnipovilno,aleneukhylnozrostaie’ [Movement to the East. Support for Ukrainianparties intheEastand intheSouth isslowlybutsteadily

increasing].Availableat:<http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/48892/Ruh_na_Skhid_Pidtrymka_ukrajinskyh_partij_na>

14. Shtompka­ P. (2001) ‘Kulturnaia travma vpostkommunisticheskom obshchestve. Statiia vtoraia’[Cultural trauma in the post-communist society. Articletwo], trans. by V. V. Repiev and N. V. Romanovsky,Sotsiolohicheskiieissledovaniia2:3–12.

15. Armijo­ L.­ E.,­ Bierkster­ T.­ J.­ and­ Lowenthal­ A.­F.­ (1995) ‘The problems of simulta neous transitions’ inL.DiamondandM.F.Plattner(eds.)EconomicReformandDemocracy.Baltimore,MD:JohnHopkinsUniv.Press.

16.Aslund­A. (1994) ‘TheCaseforRadicalReform’,JournalofDemocracy5(4):63–74.

17. Braudel­ F.­ (1958) ‘Historie at Sciences Sociales: La longue durée’, Annales. Économies, Sociétés, Civilisations. 13e année 4:725–753.

18.Hungmao­T.­(1989)Thegreattransition:politicaland social change in the Republic of China, Stanford:HooverInstitutionPress.

19. Linz­ J. (1990) ‘Transitions to democracy’,WashingtonQuarterly13(3):143–164.

20.Offe­C. (1991) ‘Capitalismbydemocraticdesign?Democrtatic theory facing the triple transition in EastCentralEurope’,SocialResearch58:865–892.

21. Roeder­ P.­ G. (1999) ‘The Revolution of 1989:PostcommunismandtheSocialScience’,SlavicReview,58(4):743–755.

15

Рассматриваются­вопросы­инновационного­обновления­Украины­на­основе­широкого­внедрения­информационно-коммуникационных­технологий.­Отмечается,­что­информационное­развитие­общества­должно­опираться­на­использование­результатов­инновационной­деятельности­как­на­государственном,­так­и­на­общественном­уровнях.­Доказывается,­что­потенциал­ведущих­игроков­мировой­политики­и­степень­их­влияния­в­постиндустриальную­эпоху­в­основном­зависят­от­величины­их­информационного­ресурса.­Поэтому­все­государства­существуют­в­рамках­новой­глобальной­информационно-коммуникационной­среды,­которая­стимулирует­международное­соперничество­за­обладание­информацией­и­средствами­ИКТ.­Аргументируется­необходимость­привлечения­ведущих­специалистов­в­области­науки­и­техники­к­процессу­становления­информационного­общества­в­Украине.­На­основе­этого­подчеркивается­необходимость­их­участия­в­деятельности­государственных­органов­и­разработке­стратегий­развития­нашего­государства.Ключевые­слова:­инновационное­обновление,­информационное­общество,­информационный­ресурс,­информационно-коммуникационные­технологии,­государственное­управление.

АлександрСОСНИН,докторполитическихнаук,профессор,заведующийкафедроймеждународнойинформацииИнститутамеждународныхотношенийНациональногоавиационногоуниверситета,заслуженныйдеятельнаукиитехникиУкраины,член-корреспондентУкраинскойакадемииполитическихнаук

КвопросуорганизацииинновационногообновленияУкраины

OleksandrSOSNIN,DoctorofPoliticalScience,Professor,HeadoftheDepartmentofInternationalInformationoftheInstituteofInternationalRelationsoftheNationalAviationUniversity,HonouredWorkerofScienceandTechnologyofUkraine,CorrespondingFellowoftheUkrainianAcademyofPoliticalScience

Issues­on­innovative­renewal­of­Ukraine­on­the­basis­of­widespread­implementation­of­information­and­communication­technologies­are­considered.­Information­development­of­the­society­is­noted­to­have­to­be­grounded­on­the­usage­of­results­of­innovative­activities­both­at­the­state­and­social­levels.­Potential­of­leading­players­in­the­world­politics­and­the­level­of­their­influence­in­a­post-industrial­era­is­proved­to­mainly­depend­on­the­amount­of­their­information­resources.­Therefore,­all­nations­in­the­world­exist­within­the­framework­of­new­global­information­and­communication­environment­that­stimulates­international­competition­for­possession­of­information­and­the­ICT­means.­The­necessity­to­involve­leading­experts­in­the­field­of­science­and­technology­in­development­of­the­information­society­in­Ukraine­is­argued.­Based­on­the­above-mentioned­facts,­the­need­for­their­participation­in­activities­of­the­state­authorities­and­elaboration­of­strategies­for­development­of­our­state­is­emphasized.Keywords:­innovative­renewal,­information­society,­information­resource,­information­and­communication­technologies,­state­administration.

RevisitingtheIssueonInnovativeRenewalofUkraine

Сьогодніобов’язковоюумовоюінноваційногоонов-ленняУкраїнизалишаєтьсяактивізація інформаційно-гообміну–комунікації.Аджевприродіта,зокрема,підчасналагодженнявзаємодійурамкахлюдськоїспіль-нотивоназавждипідпорядкованазавданнямреалізаціїключовихцілейрозвиткусуспільства.Вдаючисьдообмі-нуінформацією,окремііндивідийсоціумивизначаютьвласнулініюповедінки;задовольняютьіреалізуютьсвоїінтереси;застосовуючиновізнання,адаптуютьсядопо-стійнихзмін;передаютьприйдешнімпоколіннямдосвідминулогота,водночас,маютьзмогупрогнозуватимай-бутнє.Відтакнаявністьінформаціїтаможливістьотри-матиналежнийдоступдонеїзавшедопомагалилюдиніімплементуватинові,частоінноваційнірішення–нова-ції. Їхнімихарактернимиознакамизазвичайєдоціль-ністьтапоступовесуспільневизнання,аджезавсіхча-сіврозвитоклюдстванапрямузалежаввідупроваджен-няінновацій.Особливогостропотребаїхзастосуваннявідчуваласявперіодизниженнярівняжиттясуспільства,сповільнення темпів розвитку виробництва й дестабі-лізаціїекономічноїситуації,боціпроцесистворювали

безпосередніпередумовидляскороченнядемографіч-них показників, соціального розбалансування й збід-неннялюдськоїкультури.Тожможнастверджувати,щокоженпозитивнийкрокупроцесісуспільногорозвиткуздійснювавсязавдякиінноваціям,аособистості,здатніпроектуватийреалізовуватитакіновації,завждивважа-лисягордістюбудь-якоїнації.

Нині проблема інноваційного розвитку набула ви-нятковогозначеннядляорганізації трансформаційнихпроцесіввукраїнськомусуспільстві.Зважаючинагли-боку світову соціально-економічну кризу, економічнуглобалізаціютанизкуіншихпроблем,пов’язанихізпе-реходомлюдствадопостіндустріальноїфазирозвитку,пошукшляхівсталоговпровадженняінноваційперетво-ривсянаважливенауково-практичнезавданнядляна-шоїдержави.Їхповномасштабномуобговоренню,без-перечно,заважаютьвійнанаСходіУкраїнийрізнобіч-на спрямованість провладної риторики: ці проблемицілкомпоглинаютьувагунації,затьмарюючипомилки,якихприпустилисяпредставникивітчизняноїелітизмо-ментуздобуттянашоюдержавоюнезалежності.Дотого

наголошується­на­необхідності­їхньої­участі­в­діяльності­державних­органів­та­розробці­стратегій­розвитку­нашої­держави.Ключові­слова:­інноваційне­оновлення,­інформаційне­суспільство,­інформаційний­ресурс,­інформаційно-комунікаційні­технології,­державне­управління.

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

16

жукраїнськомусуспільствупритаманнінеабиякакорум-пованість,зростаючанедовірадогаселполітичнихліде-рів,атакожнамаганняпредставниківзаможнихверствнаселеннявикористовуватизовнішнійвпливякресурсдлявласногомайновоготафізичноговиживання.

Здається, що протягом усього періоду незалежнос-тімитак інезмогливіднайтишляхрозбудовиУкраїнияк цілісного проекту, що має спиратися на національніздобуткивнауційосвіті;втратиливідчуттятолерантнос-ті (історично притаманної українцям), визначаючи на-ціональніінтереситапріоритети,трансформуючизасадинаціональноїекономікийспрямовуючиполітичнівекто-ривумовахпостіндустріальногосоціально-політичногооновленнясвіту(докладнішедив.:[3]).Сьогодніможнаспостерігатилишеокреміспробиелітупровадитиспро-щенісхемиоблаштуванняжиттясуспільства,котретимчасоммуситьпристосуватисядореалійтотальноїглоба-лізації.Ціпроцеси,безперечно,спричиненівідсутністюглибиннихзнань,томусупроводжуютьсяперманентнимсоціальним протистоянням і виникненням внутрішньо-суспільнихконфліктів.Якнаслідок,намагаючисьдосягтипримарнихцілейчивідчуваючитисксвітовихгеополітич-нихгравців,українціпостійнозмінюютьвласніконцепціїрозвитку.Більшетого,вонимаютьвіднайтивідповідьнаважливесвітогляднепитання:чомунашадержава,котращенаприкінціХХстоліттяторувалашляхдопостіндустрі-альногомайбутнього,входиладо«клубу»найрозвинені-шихкраїнсвіту,малавеличезнийінноваційнийпотенціалунизцігалузеутворювальнихсекторівекономіки(авіа-,ракето-,машинобудуванні,розробцітавиробництвіши-рокої номенклатури напівпровідникових матеріалів,зокремайфоточутливихнапівпровідників,матеріалівдлясучаснихприладіврадіо-йоптоелектроніки,які,доречі,єосновоюновітніхозброєнь),опиниласянамежівиживан-ня?Аджестатистикасвідчить,щодо1991рокувітчизнянаекономікаототожнюваласязфранцузькою,яканині,міжіншим,замикаєп’ятіркунайрозвиненішихекономіксвіту.

Аналізуючи цю ситуацію, слід визнати, що, під-даючись тиску ліберально-демократичних ідей упроцесі реформування країни, ми втратили базовінавичкинашогонароду,зокрема,–здатністьпрацюва-тизізмістовноюнауково-технічноюінформацією,котрає:рушіємрозвиткуінноваційноїдіяльностіта,відповід-но, інноваційної культури, що підтримується широки-ми верствами населення; джерелом ідей; підґрунтямдляформуванняцілей,стратегії(ітактики)становленнялюдини, суспільства, держави й світової цивілізаціїзагалом.

Тому доволі важко знайти відповідь на запитаннящодопричиннеспроможностіукраїнствастворитиумо-видлясвоєчасногозахистуйперетвореннянауково-тех-нічноїспадщининанематеріальніактивидляйогоеко-номічного розвитку за часів новітньої доби, оскількиісторичномизавждивважализнанняоднимізнайваж-ливішихресурсівсуспільногопрогресу(порядізматері-альними,енергетичнимийлюдськими).Упринципі,ціпроцеси можуть генеруватися фахово підготовленимиспеціалістами, здатними до творчої інженерної праці.Однакпочинаючиз90-хроківХХстоліттялюдствовсту-пиловепохумонетаризмузпритаманноюїйідеєюпану-ваннягуманітарноготренду.Протесьогодніпроектуван-ня соціальних процесів залежить не тільки від сутностіPR-технологійчифінансово-економічнихявищ:вонотіс-нопов’язанезрозуміннямприродитехнологічнихпроце-сів,котрілежатьвосновісучаснихвиробництв.Кожно-мусуспільствупотрібніфахівці,здатнірозроблятимоделіматеріалізаціїідейнауково-технічногопошуку,деталізу-ватиїх,створюватимеханізмиїхінтеграціївматеріальнуреальність.Відтаквиникаютьновівимогидоінженерноїосвіти,завдякиякійлюдинаотримуєздатністьформува-ти,розроблятитареалізовуватитехнологічнірозробки.

Виявлення широкого спектра можливостейкомп’ютерних технологій наприкінці 1970-х років при-скорилотемпиакумулюванняінформаціїяксуспільногонадбання,стрімкозмінюючистандартийрегламентиїїобігутазбереження.Розвитоккібернетикипостійноуза-гальнював процеси її оформлення як інформаційногоресурсу(ІР)–особистого,суспільногой,зрештою,дер-жавного.

Умежахновогопостіндустріальногосвіту ІРдедалічастішестаєвіддзеркаленнямзагальногоінноваційногопотенціалуекономічногойполітичногорозвиткудержав,однак,нажаль,Українадосінезмоглазаконодавчоза-кріпитизанимстатусокремоїнематеріальноїсубстанціїжиттєдіяльностісуспільства.Усіхнас,безперечно,ціка-вить інноваційнийпотенціалнауковихтаосвітніхуста-новУкраїни,протеанісоціумзагалом,аніпредставни-киокремихвладнихструктурневиявляютьінтересудоІР країни, хоча його наявність є головною передумо-воюповномасштабногоінноваційногорозвиткудержа-ви.Проблематиказаконодавчогозакріпленнявизначен-няІРдоволіскладнайбагатовимірна,томудоситьчастовітчизняніполітичнідіячівживаютьцесловосполучення,огульнододаючидоньогоозначення«державний»або«національний».Такожнеможнаповністюпогодитисязформулюванням,наведенимунормативномудокумен-ті«Технічнийзахистінформаціїнапрограмно-керованихАТСзагальногокористування.Специфікаціїпослугза-хисту»[1]:інформаційнийресурс(ІР)–цевласнеінфор-мація та (або) будь-який об’єкт, що є елементом пев-ноїінформаційноїтехнології(технічнізасобиобчислю-вальноїаботелекомунікаційноїтехніки,програми,данііт.ін.).

Природайсенспоняття«ресурс»набагатоскладніші:крімзмістовноїінформації,дефініюваннятермінаІР,нанашпогляд,маєміститироз’ясненнязначенняінформа-ційно-комунікаційнихтехнологій(ІКТ),необхідностізбе-реження інформації та,щонайголовніше,ролілюдей,здатнихнавітьурамкахневеликихінноваційнихгрупре-алізовуватипотенціалнаукової,технічноїчиосвітньоїді-яльностівеличезнихустанов.

Ставленнянаселеннядоінформаціїтазнаньзавждисоціалізувалотехнологічнийукладжиття.Протягомусі-єї історіїсвогорозвиткулюдствопережилопринаймнічотири технологічні революції: революцію матеріалів(кількатисячроківтому),підчасякоїлюдинавчилисяоброблятикамінняйпочалистворюватипримітивнізна-ряддяпраці;промисловуреволюцію(приблизно300ро-ківтому),пов’язанузпочаткоммасовоговикористаннямашиніверстатів;енергетичнуреволюцію(початокХХстоліття);та,зрештою,інформаційнуреволюцію,котра,охопившилюдствов1970-хроках,іниніпродовжуєна-биратиобертів [5,c.545–551].Розумінняглобальногозначення інформації спричинило появу концепції ста-новленняновоїінформаційноїцивілізації.Виокремлюю-чизагальніхарактеристикиінформаційногосуспільстваякновоїформирозвиткулюдства,можначітковизначи-тийогоключовіцілі–створенняєдиноїзагальносвітовоїкомп’ютеризованоїнації; глобалізація інформаційногопростору;вільнийрозвитокінформаційно-комунікацій-них мереж і технологій; неконтрольоване перетіканняінформаціїчерезбудь-якікордони.Якнаслідок,вусьо-мусвітівідбуваєтьсялібералізаціятелекомунікаційногосектору,вживаютьсязаконодавчі заходидляпідтрим-киініціативщодозабезпеченняправісвободгромадян,створюютьсястратегіїдосягненняузгодженогорозвитку,формулюютьсяспільніпланидійусферінаукийосвіти.

Зовнішньо-тавнутрішньополітичнізаходи,щореалі-зуютьсядержавами,котрінадаютьзмістовнійінформа-ціїстатусресурсу,розв’язанняпроблемвизначенняправнаінтелектуальнувласність,розвитокІКТусистемінаукийосвітимаютьзваженийхарактер,боприйняттюбудь-

17

якихуправлінськихрішеньчастопередуєїхпублічнеоб-ґрунтування. Запорукою імплементації комунікаційнихпроцесівнаглобальномурівністаловизнанняабсолют-ноїцінностізмістовноїінформації.Людствопочалоро-зуміти,щопостійнепродукуванняінформаційногосміттяєоднієюзнайактуальнішихпроблемсуспільноїекології,щопороджуєтьсявпроцесівикористаннянадуманої,не-достовірноїчиоманливоїінформаціїабопідчаспідмінисенсутрадиційнихпонять.Якнаслідок,глобальнийсвітпочавпідвищувативимогидокультурикомунікації,без-пеки і конфіденційності інформації,утвердженняправавторівнаінтелектуальнувласністьтаіншихаспектівсу-часноїінформаційно-комунікаційноїсфери.Урядидер-жавіприватніособи,усвоючергу,почалибратиактив-нуучастьустворенніпідприємств,щосприяютьрозвиткуінформаційноїсфери.

Відповідно, маємо торкнутися й такого важливогопитання,якконспірологіявтехнологіяхкомунікації,бовонабезпосередньостосуєтьсявсіхаспектівінформацій-ноїтаінноваційноїполітикинарізнихрівнях.Конспіро-логіяактивнозастосовуєтьсядляформуваннясвітогля-дунації,включаючивибудовуваннягромадськоїдумкищодобазовихсоціально-політичнихпроцесівсучасності.Ускладнення,щоможутьвиникнутивпевнійзовнішньо-політичнійчибезпековійситуації,частозмушуютьуря-дидержавдіятивсуперечнабутомудосвідуйзнанням(аінодінавітьусуперечвласнимінтересам),адженовіт-ніІКТзнищуютьусталенісуспільно-політичніорієнтири,ашаленийінформаційнийвпливтрансформуєстратегіїїхньогорозвитку.Використовуючитехнічніможливос-тісучаснихІКТ,розвиненішікраїниздатнінасвійрозсудзмінюватисенсінавітьзміствладнихповідомлень,ак-тивновпливаючинапроцесприйняттярішеньоб’єктамиспостереження.Здійсненнябезпосередньоговпливунапроцесприйняттярішенняоб’єктомспостереженняабоокремоюособою,котравиконуєтакуфункціює,безпе-речно,доволіскладноютехнікою.Однаксьогоднівонанабуваєдедалібільшогопоширення,відсуваючинадру-гийпланметодикласичноїдипломатії,котраскорішена-гадуєкарколомнідетективиіззакрученимисюжетами.

Розвитокновітніхідейтапрактичнезастосуваннясу-часнихзасобівкомунікаціївлюдськомусуспільствівід-буваютьсяпідвпливомекономічноїглобалізаціїлюдства,паралельноскеровуючисьунеобхідномунапрямізавдя-кипотребамінтегрованогокапіталу.Достеменновідомо,щоміжнародніорганізаціїітранснаціональнікорпорації(ТНК)маютьдостатньоекономічнихіполітичнихважеліввпливу,атакожчималийдосвідволодінняінформацією,котраможевідіграватирольресурсурозвиткуйводночасдієвоїзброї.РозробляючиІКТ,ціакторизмінюютьсвіт,поступовонабуваючиознакглобальнихцентріввпливу.Вониможутьвважатисяйнеабиякоюзагрозою,бочас-тонав’язуютьвласнуінформаційнупродукціютапослу-гинародамрізнихкультурнихгрупусуперечїхнімзвича-ямітрадиціям.Проблематикавзаємодіїрізнихкультурмаєрозглядатисязурахуванняммаксимальноїделікат-ності,коректностійтолерантностідоїхніхнаціональнихвідмінностей,протевбудь-якомуразіістотнимпозитив-ниммоментомпроцесуінформатизаціїєте,щозавдякиІКТусікраїнисвітуздобуваютьновітнізнання,технологіїіпослугитранснаціональногобізнесу,атакожуявленняпропередовістандартижиттєдіяльності.Цесприяєінте-грації ідей ідослідженьусферіорганізації тапідтрим-кикомунікаціїзадлявзаєморозуміннянародівіїхніхеліт(особливовнауковомусередовищі),що,усвоючергу,стимулюєвстановленнягармонійнихвідносинусуспіль-ствіглобальногооновлення.

Зважаючинате,щопіддієюзаконівглобальноївза-ємодіїпроцесидестабілізації,котрівідбуваютьсявнай-

біднішихкраїнах,можутьчинемиттєвопозначитисянажиттєдіяльності розвинених держав, останні намага-ютьсядіятиобережнойвиважено,розробляючизасобивласноїбезпекитаохороничивідпрацьовуючиновітністандартиповодженнязінформацією.Це,власне,йдаєїмзмогувпевненореалізовуватидовгостроковінауко-во-технічні,соціально-економічнійполітичніпрограмирозвиткувглобальномувимірі.Однакнатліруйнаціїна-уково-освітньоїсфериУкраїниважливозазначити,щостратегічною метою ТНК, які перетворилися на «локо-мотиви»світовогорозвитку,сталопоповненняїхніхдо-слідних центрів новим інформаційним ресурсом (уче-ними,здатнимидовиробленнякреативнихідей,новіт-німизнаннямизісвітовихбібліотектощо).Задляцього,об’єднуючисвоїфінансовітакадровіможливості,вониведутьактивнуаналітичнуйконкурентнурозвідкущодоіншихкраїн,фокусуючисьнаширокомуспектрінауко-во-технічноїітехнологічноїдіяльностіостанніх.Таксамодіють ідержави(Іран,Китай,КНДР),концентруючись,приміром,нанауково-технічномупотенціаліУкраїни.

Сьогодні всі держави існують у межах нового гло-бального інформаційно-комунікаційного середовища,котре стимулює міжнародне суперництво за володінняінформацієюйзасобамиІКТта,якнаслідок,створюєпе-редумовидлявиникненняміжними інформаційногойкадрового дисбалансу. Спостерігається жорстке про-тистояння країн, котрі намагаються нав’язати одна од-нійспосібмислення,світоглядніцінностічинавітьмову,прагнучипозбавитисуперниківможливостіформулюва-тиїхніжиттєвітанаціональніінтереси.Відтакусвітівжерозв’язанонову,глобальнуінформаційно-комунікацій-нувійну,вякійусідержавипротистоятьоднаоднійзадляусуненнязагрозируйнації їхніхнаціональних інтересів.Безперечно, перемогу вцьому протистоянні здобудутькраїни,здатнівчаснореагуватиназагрозийопановуватиметодизахистуінформаціїупроцесівпровадженняно-вітніхІКТ,швидкоадаптуючиїхдоконкретнихумовшля-хомсвоєчасного внесення корективів і зміндовласноїматриці інформаційнихфункцій.Дотогож їхні грома-дяни,володіючизнаннями,маютьстворюватитакіумо-вирозвиткусуспільства,заякихнайвищіпосадиврам-кахуправлінської ієрархіїобійматимутьвисокоосвіченілюдизчіткоюгромадянськоюпозицієютанезаплямова-ноюбіографією.Унашійдержавіціособистостіповинніперетворитисянановуелітунації,якаматименайвищіморально-вольовіякості тавестимепостійнуборотьбупротинасаджуванняшкідливихдлясуспільстваідеологійунауковій,освітнійтауправлінськійсферахтощо.

Оскількисьогоднівідбуваєтьсястановленняглобаль-ного мережевого суспільства, управління котрим здій-снюєтьсяназасадахнетократії*,представникивладнихструктурпочинаютьдіятипублічно,проводячидержав-неадмініструваннязвикористаннямновітніхІКТ[4,c.10–13].Томупріоритетнимнапрямомстратегічногорефор-мування соціально-економічного сектору України маєстативибудовуваннядемократичнішихзасаддіяльностіНАНтаосвітніхустанов,щодопоможеуникнутивипадківпривілеюванняокремихінституцій/осібпідчаснаданняіноземнихгрантівта,якнаслідок,недопуститизнищен-няперспективнихпочинаньнаціональноїнауково-тех-нічноїдіяльності.УкраїнськадержаваповиннастворитиумовидляналагодженняспівпрацізТНК,котріможутьбрати участь у заснуванні інформаційно-аналітичних ідослідних центрів, які пришвидшать процес інтеграціївітчизняногоінноваційногонауково-технічногопотенціа-лудосвітовоїекономікивисокихтехнологій.Самесхиль-ністьукраїнськоїнаціїдоінтелектуальноїпраці,атакожстратегічновигіднерегіональнерозташуваннянашоїдер-жави(наперехрестівіковічнихторговельнихшляхів,у

*Нетократія(англ.:netocracy)–новаформауправліннясуспільством,урамкахякоїосновноюцінністюєнематеріальніпредмети(гроші,нерухомістьтощо),аінформація.

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

18

центрі зіткнення геополітичних інтересів народів Євра-зіїтавбезпосереднійблизькостідопівнічноїмежі«стра-тегічногоенергетичногоеліпса»,щовключаєКаспійськеморетаПерськузатокуякдванайбільшівуглеводневіре-зервуари)надаютьїйнадзвичайновисокішансинабли-зитисядокогортипостіндустріальнихкраїн,приєднав-шисьдореалізаціїїхніхнауково-технічнихпроектів.

Шлях, на який ступила Україна, надзвичайно важ-кий,томуключовіпріоритетиїїрозвиткумаєбутипід-порядкованоглобальнимзавданнямрозбудовидержа-ви.Дляцьоговітчизняномусуспільствуконченеобхідночесно й виважено відповісти на низку запитань. Чомунаціональнийінтелектнеперетворивсянагенерувальнусилудіяльностіукраїнськоївлади?Якзробититак,щобінноваційнийпотенціалнації,якийсконцентровановна-уково-технічномуйосвітньомусекторахекономіки,ставзатребуванимтаефективновикористовувавсянапрак-тицівпроцесірозбудовидержави?Якдосягтиузгодже-ностівдіяльностінаціональноїеліти,боманіпулюванняіндивідуальнимиймасовиминастроямизїїбокутількидестабілізуватимепроцесирозвиткукраїни?

Публічнеобговоренняцихпитаньсприятимеіннова-ційномуоновленнюдержавногоапарату,промисловос-ті,ОПКтаармії,атакождопомагатименашійдержавівумовахнаціональноїсоціально-політичноїтавійськовоїкризивіднайтивласнемісцевсистеміміжнароднихвід-носин.Проблематикаформуваннядемократичнихзасадінноваційноїполітикидержавитавироблення їїновоїінформаційноїфункціїмаєвноситисядопорядкуден-ноговсіхгромадськихзібраньтаперетворитисянаакту-альнезавданнядержавницькогорозвитку.

Приміром, нині ведеться багато розмов про необ-хідністьзабезпеченняарміївисокоточноюзброєю(ВТЗ),адже без її застосування неможливе ведення ефек-тивнихбойовихдій.ПояваістрімкийрозвитокВТЗна-пряму пов’язані з винайденням малогабаритних лазе-рів та фоточутливих матриць, ідея застосування якихвиникламайжеводнчасуСША,РосіїтаУкраїнінаприкінці70-хроківминулогостоліття.ТодівУкраїністрімкороз-виваласяоптико-електроннапромисловість,авЧернів-цяхбулозбудованоунікальневиробництвофотоприй-мачів.Нажаль,сьогоднітакапродукціянаукраїнськійтериторіїмайженевиробляється.

ТоріквУкраїнітаРФмайжеодночаснопішлизжиттятворціВТЗ–директорДержавногонауково-виробничо-гокомплексу«Прогрес»М.Шкарлет(розробниккерова-ногоартилерійськогоснаряда«Квітник»,щозаефектив-ністюнепоступаєтьсясвітовиманалогаміповністювід-повідаєстандартамНАТО)йакадемікРАНА.Шипунов.

А.Шипуновізповоєннихчасівстворювавозброєннязмаркуванням«ГШ»(«Грязев–Шипунов»),залишившивеличезнунауково-технічнуспадщину.Доречі,вінєав-торомтерміна«високоточназброя».

ВихованецьНовосибірськогодержавноготехнічно-гоуніверситетуМ.Шкарлет,маючинеабиякийвласнийтворчийдоробок,зробивчималийвнесокупрактичнуреалізаціюідейВТЗвУкраїні.Ще2001рокувіндовівїїспроможністьбутитретьоюврейтингусвітовихвироб-никіввисокоточноїзброї.Напревеликийжаль,заслу-гиМиколиІвановича(навідмінувідА.ШипуновавРФ)досіналежноневідзначенінанаціональномурівні.Цейфактчастковоможнавважативідповіддюназапитаннящодовідсутностіпромисловихпотужностейзвиробни-цтваВТЗвУкраїні,котра,натомість,активношукаєвід-повідноїпідтримкизбокудержавЗаходу.

Методи розв’язання багатьох проблем оновлен-нявепохустановленняпостіндустріальногосвіту,без-перечно,можутьнесприйматисяокремимипредстав-

никамиукраїнськогосуспільства,котріобстоюватимутьінші погляди чи підтримуватимуть відмінні ідеологічніконструкції.Однакнапрактицівонинематимутьзмо-гиістотновплинутинарозумінняреальнихстратегійсу-часногоцивілізаційногорозвитку,аджеперехідлюдствавідіндустріальноїдопостіндустріальноїфазистановлен-няекономічнихформаційхарактеризуєтьсядокорінноюзміноюуявленьпрозначенняінформаціїувиробничих,організаційнихтаосвітніхтехнологіях(тобтодекласуван-няіндустріальнихвиробниківіперехідїхдоконсюмеріа-ту*)вусіхкраїнах.

Оцінюванняінформаціїякресурсудлянаціонально-горозвиткумаєпроводитисянасампередусистеміко-ординатдержавнихінтересівібезпековихстратегій.Прицьому функціонування інформаційної інфраструктуридержавиповиннопідпорядковуватисяпроблематиціза-безпеченнясталогорозвиткусуспільствазаконкретнихісторичних умов. Науковці намагаються розглядати ціпитаннянаміждисциплінарномурівні,передовсімви-значаючи сукупність соціальних інтересів особистості,суспільствайдержави,якікомплекснореалізуютьсявін-формаційнійсфері(включаючиінтереси,щостосуютьсязбереженнянаціональноїідентичності).

Упровадженняідейстратегічногоуправлінняіннова-ційнимипроцесамипотребуєвизначеннязасадїхфор-муваннятамаксимальноточногомоделюванняорганіза-ційно-правовихмеханізмівтактичноїрозбудовипостін-дустріальногосуспільствавУкраїні.Маєбутиокресленоправове поле впровадження нормативного та інститу-ційного підґрунтя адміністративного, теоретико-мето-дичногойтехнологічногозабезпеченняінноваційноїді-яльності; виокремлено організаційні засоби, правовінормитапринципирегулюванняінформаційнихправо-відносин;атакожвизначенонауково-інституційніформиметрологічної підтримки зазначених сфер життєдіяль-ності.Основнимоб’єктомуцьомуразівиступатимутьсус-пільнівідносини,щовиникатимутьупроцесіінновацій-ноїдіяльностігромадян.Вониспиратимутьсянановуфі-лософсько-світогляднуоснову,навітьнановупарадигмулюдиноцентризму,виробленуукраїнськимсоціумом.Їїконцептуальніположення,усвоючергу,маютьусебічнообговорюватисяфахівцямиврізнихгалузяхзнань,аджеїхнійнауково-освітнійвишкілтаточказорупідчасздій-сненняуправліннядержавоюможе,безперебільшення,ототожнюватисязнайважливішимресурсом,відзасто-суванняякогозалежитьвиживанняУкраїнивсучасномусвіті.Більшетого,їхнізнанняйдосвідповиннізастосо-вуватисяпідчасвиробленняпрограмирозвиткудержа-витанадійнозахищатисяівладою,ісуспільствомзага-лом. Адже, як свого часу наголосив фундатор Україн-ськоїакадеміїнаук,ГетьманУкраїнськоїдержавиПавлоСкоропадський,«бережітьрозумних,освічених,здібнихдороботилюдей,унасїхможнаперелічитинапальцях»[2,с.150].

1. Технічний захист інформації на програмно-ке-рованих АТС загального користування. Специфіка-ції послуг захисту. НД ТЗІ 2.5-002-99: Наказ Департа-менту спеціальних телекомунікаційних систем та за-хисту інформації Служби безпеки України № 26 від28 травня 1999 р. [Електронний ресурс]. – Режим до-ступу: http://dstszi.kmu.gov.ua/dstszi/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=101820&cat_id=89734&ctime=1344500798284

2.СкоропадськийП.Спогади.Кінець1917–грудень1918/П.Скоропадський[гол.ред.Я.Пеленський].–Ки-

*Консюмеризм(англ.:consumerism)–сукупністьсуспільнихвідносин,урамкахякихекономічнадіяльністьповиннабутиорганізованавідповіднодоінтересівспоживачів,аневиробників.

Список використаних джерел

19

Розкрито­поняття­та­сутність­інформаційної­безпеки­правоохоронних­органів.­Обґрунтовано­важливість­забезпечення­належного­захисту­інформації­під­час­діяльності­правоохоронних­органів.­На­основі­наявних­статистичних­даних­визначено­нинішній­стан­інформаційної­безпеки­в­Україні.­Наведено­наукові­точки­зору­щодо­механізмів­гарантування­інформаційної­безпеки­діяльності­правоохоронних­органів.­Вказано­недоліки­в­забезпеченні­інформаційної­безпеки­вітчизняних­правоохоронців.­Запропоновано­альтернативний­підхід­до­розв’язання­цієї­проблеми­та­надано­авторські­рекомендації­щодо­застосування­методів­удосконалення­системи­інформаційної­безпеки­правоохоронних­органів­України.Ключові­слова:­правоохоронні­органи,­інформаційна­безпека,­інформаційні­ресурси,­інформаційна­сфера,­система­захисту­інформації.

Інформаційнабезпекадіяльностіпрацівниківправоохороннихорганів

АнатолійСУББОТ,докторюридичнихнаук,професоркафедриспеціальнихдисциплінтаорганізаціїпрофесійноїпідготовкиНаціональногоуніверситетудержавноїподатковоїслужбиУкраїни

їв;Філадельфія:Інститутукраїнськоїархеографіїтадже-релознавстваім.М.С.ГрушевськогоНАНУкраїни;Інсти-тутсхідноєвропейськихдослідженьНАНУкраїни;Схід-ноєвропейськийдосліднийінститутім.В.Липинського,1995.–493с.

3.СоснінО.В.Проблемидержавногоуправліннясис-темоюнаціональнихінформаційнихресурсівзнауковогопотенціалуУкраїни:Монографія/О.Соснін.–К.:Інсти-тутдержавиіправаім.В.М.КорецькогоНАНУкраїни,2003.–572с.

4.BardА.Netocracy:TheNewPowerEliteandLifeAfterCapitalism/A.Bard,J.Söderqvist [trans.byN.Smith].–London:PearsonEducation,2002.–269p.

5. He C. Modernization Science: The Principles andMethodsofNationalAdvancement/C.He.–London;NewYork:SpringerScience&BusinessMedia,2012.–679p.

1. Tekhnіchny zakhyst іnformatsіi na programno-kerovanykh ATS zahalnoho korystuvannia. Spetsyfіkatsіiposlugzakhystu.NDTZІ2.5-002-99:NakazDepartamentuspetsіalnykh telekomunіkatsіinykh system ta zakhystuіnformatsіiSluzhbybezpekyUkrainyNo.26vid28travnia1999 roku [Technical protection of information at theprogramme controlled automatic telephone offices of

publicuse.Specificationsofprotectionservices.Regulatorydocuments in the sphere of technical informationprotection2.5-002-99:OrderoftheDepartmentofSpecialTelecommunication Systems and Information Protectionof theSecurityServiceofUkraineNo.26,28May 1999].Available at: <http://dstszi.kmu.gov.ua/dstszi/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=101820&cat_id=89734&ctime=1344500798284>

2.Skoropadsky­P.­(1995)Spogadi.Kіnets1917–gruden1918[Memoirs.Theendof1917–December1918],ed.byI.Pelensky.Kyiv;Philadelphia:Іnstytutukrainskoiarkheohrafіitadzhereloznavstvaim.M.S.GrushevskohoNANUkrainy;Іnstytut skhіdnoievropeiskykh doslіdzhen NAN Ukrainy;Skhіdnoievropeiskydoslіdnyіnstytutim.V.Lypynskoho.

3. Sosnіn­ O.­ V.­ (2003) Problemy derzhavnohoupravlіnnia systemoiu natsіonalnykh іnformatsіinykhresursіv z naukovoho potentsіalu Ukrainy: Monohrafіia[Problemsofstateadministrationofthesystemofnationalinformation resources based on scientific potential ofUkraine:Monograph].Kyiv:Іnstytutderzhavyipravaim.V.M.KoretskohoNANUkrainy.

4. Bard­ А.­ and­ Söderqvist J.­ (2002) Netocracy:TheNewPowerEliteandLifeAfterCapitalism,trans.byN.Smith.London:PearsonEducation.

5.He­C. (2012)ModernizationScience:ThePrinciplesandMethodsofNationalAdvancement.London;NewYork:SpringerScience&BusinessMedia.

References

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

20

Нині стрімкий розвиток інформаційного суспіль-ства сприяє постійному накопиченню науковихрозробок,щостосуютьсядетальногорозглядутавирі-шенняпитаннязахистуінформаціївусіхсферахїїви-користання.

Уцьомусенсіважливоювіхоювісторіїлюдстваста-ло ухвалення Загальної декларації прав людини (да-лі–Декларація),котрамаєнеабиякезначеннянаміж-народномуйнаднаціональномурівнях [6,с. 171–175].Зокрема,ст.12документаміститьположення,якіство-рюють своєрідний міжнародно-правовий баланс ін-формаційнихсвободлюдини,захищаючиїївіднепра-вомірного інформаційноговтручання:«ніхтонеможезазнаватибезпідставноговтручаннявйогоособистейсімейне життя, безпідставного посягання нанедотор-канність його житла, таємницю його кореспонденціїабонайогочестьірепутацію».ЗгіднозтекстомДекла-рації,кожнулюдинузахищаєвідтакоговтручаннячипосяганьзакон[6,с.171–175].

Значне зростання ролі інформації в процесі нала-годженнясуспільнихвідносин,атакожактивізаціяви-користання сучасних інформаційних технологій істот-новпливаютьякнадіяльністьдержавногоапаратуза-галом,такінароботусистемиправоохороннихорганівзокрема.Аджеінформатизаціяможенетількизавдатипрямихзбитківконкретнійособівразінесанкціонова-ногодоступудоїїданих,їхньоговикористання,моди-

фікації або знищення, а й перетворитися на джерелосерйознихзагрозрозвиткудержави.

Інформація є найціннішим глобальним ресурсом,оскількиекономічнийпотенціалсуспільствапереважнооблічуютьзаобсягомйого інформаційнихресурсівтарівнемрозвиткуінформаційноїінфраструктури.Протеінформаціяяктакаєдинамічнимфеноменом,постійнізміникотрогопризводятьдотрансформаціїйогоякос-ті,збільшеннякількостіінформаційнихджереліспожи-вачів.Відтак,сучаснеінформаційнесуспільствоперебу-ваєпідпостійноюзагрозоюотриманнянедостовірної,а подеколи – шкідливої інформації, її несвоєчасногонадходження,промисловогошпигунства,комп’ютерноїзлочинностітощо.

ОсновнийЗаконнашоїдержавигарантуєзахистсу-веренітетуітериторіальноїцілісностіУкраїни,забезпе-ченняїїекономічноїтаінформаційноїбезпеки.Згіднозіст.17КонституціїУкраїни,цізавданняєнайважливіши-мифункціямидержави,справоювсьогоУкраїнськогонароду[1].Однакінформаційнабезпекамаєсвоюспе-цифікуврізнихсферахсуспільногожиття.Так,питан-ня інформаційноїбезпекивполітичнійсферіохоплю-ють інформаційно-аналітичнудіяльністьдипломатич-нихпредставництвізовнішньоекономічнихвідомств,векономічній–стосуютьсязахистуінформаціїубанків-ськихсистемахтамережахзв’язку,усферіправоохо-ронноїдіяльності–захистутаємноїінформаціїідоку-

Раскрыто­понятие­и­сущность­информационной­безопасности­правоохранительных­органов.­Обоснована­важность­обеспечения­защиты­информации­во­время­деятельности­правоохранительных­органов.­На­основе­имеющихся­статистических­данных­определено­нынешнее­состояние­информационной­безопасности­в­Украине.­Приведены­научные­точки­зрения­относительно­механизмов­обеспечения­информационной­безопасности­деятельности­правоохранительных­органов.­Указаны­недостатки­в­обеспечении­информационной­безопасности­отечественных­правоохранителей.­Предложен­альтернативный­подход­к­решению­этой­проблемы­и­предоставлены­авторские­рекомендации­по­применению­методов­совершенствования­системы­информационной­безопасности­правоохранительных­органов­Украины.Ключевые­слова:­правоохранительные­органы,­информационная­безопасность,­информационные­ресурсы,­информационная­сфера,­система­защиты­информации.

АнатолийСУББОТ,докторюридическихнаук,профессоркафедрыспециальныхдисциплиниорганизациипрофессиональнойподготовкиНациональногоуниверситетагосударственнойналоговойслужбыУкраины

Информационнаябезопасностьдеятельностиработниковправоохранительныхорганов

AnatolySUBBOT,DoctorofJuridicalScience,ProfessoroftheDepartmentofSpecialDisciplinesandOrganizationofProfessionalTrainingoftheNationalUniversityofStateTaxServiceofUkraine

The­concept­and­nature­of­information­security­of­the­law­enforcement­authorities­are­determined.­The­importance­of­providing­an­adequate­protection­of­information­while­carrying­out­activities­of­the­law­enforcement­authorities­is­justified.­Based­on­available­statistical­data,­current­state­of­information­security­in­Ukraine­is­defined.­Scientific­points­of­view­on­the­mechanisms­guaranteeing­information­security­of­activities­of­the­law­enforcement­authorities­are­presented.­Drawbacks­of­the­process­to­ensure­information­security­of­the­national­law­enforcement­officers­are­stressed.­An­alternative­approach­to­solve­this­problem­is­proposed,­as­well­as­the­author’s­recommendations­on­application­of­methods­for­improvement­of­the­system­of­information­security­of­the­law­enforcement­authorities­of­Ukraine­are­provided.Keywords:­law­enforcement­authorities,­information­security,­information­resources,­information­sphere,­information­security­system.

InformationSecurityoftheLawEnforcementOfficers’Activities

21

ментівслужбовогокористуваннявіднесанкціонованогодоступутаподальшогонеправомірноговикористання.

Нинієнеобхідністьуформуваннінової,цілісної,на-уково обґрунтованої системи гарантування інформа-ційноїбезпеки,котрамаєдіятинетількиназагально-державномурівні,айзабезпечуватифункціонуваннякорпоративних організацій, окремих юридичних осібта правоохоронних органів. Протягом останніх роківв Україні мали місце неодноразові спроби реалізаціїкомплексузаходів,спрямованихнавдосконаленняме-ханізмівгарантування інформаційноїбезпеки.Однак,яксвідчатьстатистичнідані,їхнєвпровадженнянелік-відувалозагроз інформаційнійбезпеці(зокрема,йнарівніправоохороннихорганів),томуїїсистемапотре-буєнагальногопереглядутавдосконалення.Ціпроцесибезпосередньопов’язанізпереглядомчинноїполітикидержавищодогарантуванняінформаційноїбезпекиі,відтак,здокоріннимреформуваннямїїсистеми.

Окремі твердження, що стосуються цієї пробле-матики, та відповідні цілісні наукові розробки пода-моупрацяхІ.Березовської,К.Бєлякова,О.Бойченка,В.Брижкова,В.Вехова,В.Гавловського,В.Гурковсько-го,М.Гуцалюка,В.Голубєва,Р.Калюжного,Д.Красіко-ватаіншихвідомихправників.

Комплекснідослідженнязабезпеченняінформацій-ної безпеки правоохоронних органів допоки не про-водилися. Повноцінне наукове вивчення цієї темати-кизумовленострімкимрозвиткомнауково-технічногопрогресу,оскількивінактуалізуєпитаннястворенняна-лежних гарантій захисту інформації під час діяльнос-тіправоохороннихорганівтаформулюваннявідповід-нихнауковообґрунтованихпропозиційщодо їхньоговдосконалення.Томутакідослідженняєактуальнимтамістятьелементинауковоїновизни.

ЗаконУкраїни«ПроОсновнізасадирозвиткуінфор-маційногосуспільствавУкраїніна2007–2015роки»ви-значаєінформаційнубезпекуякстанзахищеностіжит-тєвоважливихінтересівлюдини,суспільстваідержави,заякогозапобігаютьзавданняшкодичерез:неповноту,несвоєчасністьтаневірогідність інформації,якувико-ристовують;негативнийінформаційнийвплив;наслід-ки застосування інформаційних технологій; несанкці-оноване поширення, використання інформації, пору-шенняїїцілісності,конфіденційностітадоступності[3].

Однак формування інформаційного суспільства вУкраїні потребує створення досконалої, злагодженоїсистемизахистуінформації.Томуоднієюзіскладовихзабезпеченнязагальноїбезпеки інформаціїудержавімаєбутиналежнегарантуванняінформаційноїбезпе-кидіяльностіправоохороннихорганів.Цедастьзмогупідвищитирівеньїхньоїрезультативності,забезпечитиналежнезберіганнядокументів,доступдоякихобме-жений,тавикористовуватинаявнуінформаціюбезпо-середньозапризначенням.

Досліджуючицепитання,В.Петриквиокремивтакірізновидиінформаційноїбезпеки:

–інформаційнабезпекаособи;–інформаційнабезпекасуспільства;–інформаційнабезпекадержави[5,с.128–131].Теоретичнийтааналітичнийматеріал,атакожана-

лізпрактичноїскладовоїрозвиткуцієїсферидалиав-тору можливість зробити висновок щодо доцільностівиокремлення інформаційної безпеки правоохорон-нихорганівякрізновидуінформаційноїбезпеки.Томуїївивченняпотребуєнадалідетальнішогорозгляду,ви-робленнянеобхіднихнормативно-правовихдокумен-тів,координаціїпроцесівналежноговикористанняін-формаціїудіяльностіправоохороннихорганів.

На думку І. Чижа, давно постала потреба в ухва-леннікомплексногоЗаконуУкраїни«Проінформацій-

ний суверенітет та інформаційну безпеку особи, сус-пільства,держави»,котриймаєвибудовуватиправовуосновувзаємодіїтавзаємозалежностей інтересівгро-мадянина(якпріоритетнийчинник),суспільствайдер-жавизаумовглобалізаціїіформуванняінформаційно-госуспільства[7,с.28–30].

Норми вітчизняного законодавства не визначаютьцілкомвимогиістандарти,заходитаспособизабезпе-ченняінформаційноїбезпеки,зокремайгарантуванняінформаційноїбезпекидіяльностіправоохороннихор-ганів.Зоглядунаце,необхіднорозробитипроектзако-ну«ПроінформаційнубезпекуправоохороннихорганівУкраїни»та,відповідно,переглянутинормативно-пра-вовубазуцієїсфери.

Інформаційнабезпекаправоохороннихорганівпо-лягаєуспроможності їхніхпрацівниківубезпечити ін-формаційніресурсивіднесанкціонованогодоступудоних. Обсяг прав і обов’язків правоохоронних органівщодоздійсненнядіяльності,спрямованоїнаохоронуізахистжиттєвоважливихінтересівособи,суспільстваідержавивідзагрозвінформаційнійсфері,встановленоКонституцією,законамитапідзаконниминормативно-правовимиактамиУкраїни.

Поряд із цим, специфіка діяльності правоохорон-нихорганівзасучаснихумов,атакожнеординарністьзавдань,виконанняякихпокладаютьнаціоргани,обу-мовлюютьособливівимогидоїхньогоінформаційно-гозабезпеченняісистемизахистуінформації.Інформа-ційнабезпекаправоохороннихорганіввідображаєстанзахищеності прав та інтересів держави, суспільства,окремих фізичних і юридичних осіб, що стосуютьсязбирання,обробки,зберігання,поширенняінформаціїтадоступудонеї.

ОднакзахистінформаціїненалежитьдоосновнихфункційправоохороннихорганівУкраїни,томуїхнюді-яльністьнесконцентрованоназабезпеченнівласноїін-формаційноїбезпеки.Такийстанзумовленийвідсутніс-тюєдиноїсистемислужбіпідрозділів,роботаякихба-зуваласябназабезпеченнізахистуінформаціїнарізнихрівнях. Адже важливість інформації, котра потребуєналежного убезпечення під час роботи правоохорон-них органів, вимірюється за шкалою «від особи – додержави».

Кримінальний кодекс України передбачає відпо-відальність за несанкціоноване втручання в роботуелектронно-обчислювальних машин (комп’ютерів),автоматизованихсистем,комп’ютернихмережчиме-реж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати,підробки,блокуванняінформації,спотворенняпроце-суїїобробкичипорушеннявстановленогопорядкуїїмаршрутизації[2].Так,згіднозістатистичнимиданимиДержавноїсудовоїадміністраціїУкраїни,нарозглядівмісцевихтаапеляційнихсудах2013рокуперебувало156кримінальнихпровадженьстосовнозлочинів,від-повідальністьзаякіпередбаченост.361–3631ККУ,щона13%більше,ніж2012-го.Загаломпротягом2013рокубулорозглянуто112кримінальнихпроваджень(середнихізвинесеннямвироку–60проваджень,або53,6%відзагальноїкількостірозглянутих),щона1,8%мен-ше,ніж2012-го.Найчастішецізлочинивчинялиособивікомвід30до50років–40,4%;від25до30років–19,3%;від50до65років–8,8%;від18до25років–1,6%відзагальноїкількостізасуджених.Зоглядунаце,можнастверджувати,щокількістьпосяганьнаінфор-маційнубезпекувнашійдержавісягнулазагрозливихмасштабів.Цесвідчитьнасампередпронизькийрівеньзаходів,яківживаютьзадлязабезпеченняінформацій-ної безпеки, неналежний контроль за інформацією збокуїївласниківтаневмінняправильноімплементува-тинормиправа,спрямованіназахистінформації.

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

22

НадумкуО.Красікова,забезпеченняінформаційноїбезпекиправоохороннихорганівУкраїниздійснюютьзадвомаформами:

–організаційною(організаціяроботиправоохорон-них органів,роботи,пов’язаноїз обігом,збиранням,обробкою,зберіганнямтавикористаннямінформації,взаємодія працівників правоохоронних органів щодозабезпеченняінформаційноїбезпеки);

– правовою (видання наказів та розпоряджень,розроблення положень, інструкцій, складання планівтощо)[4,с.11–15].

Проаналізувавши практичну діяльність правоохо-ронних органів, уважаємо за доцільне розмежуватиформигарантуванняїхньоїінформаційноїбезпекина:

– законодавчу– ухваленнянормативно-правовихактів, які встановлюють правила використання й об-робкиінформації,доступдоякоїобмежено,тавизна-чаютьступіньвідповідальностізапорушенняцихпра-вил;

–технічну–регулюваннядоступудовсіхресурсівінформаційної системи (технічних, програмних, еле-ментівбазданих),регламентаціяпорядкуроботико-ристувачів і персоналу, обмеження права доступу доокремихфайлівтощо.

Водночас процедура застосування механізмів за-безпечення інформаційної безпеки діяльності право-охороннихорганівУкраїнинеможеобмежуватиправаісвободилюдинитагромадянинавінформаційнісфе-рі.Ціпитаннямаєбутизбалансованонаосновіприйнят-тянормативно-правовихактів,дечіткобулобвизначе-нообов’язкитаповноваженняправоохороннихорганівУкраїнищодозастосуваннязаходівінформаційноїбез-пекитанаданнядоступудопевнихвидівінформації(абовідмовивньому)фізичниміюридичнимособам.

Досвідроботиполіціїзарубіжнихкраїнстосовноза-безпечення інформаційноїбезпекидаєзмогувиокре-мити два напрями діяльності вітчизняних правоохо-роннихорганів.Перший–полягаєвудосконаленніді-яльності правоохоронних органів щодо гарантуваннявласної інформаційноїбезпекизсередини,тобто, такзваної внутрішньої реформи. Другий – у поліпшен-ніправового забезпечення інформаційної безпекинадержавному рівні, тобто в імплементації своєрідноїзовнішньоїреформи.

Задіюючитакімеханізмивдосконаленняпроцесуза-безпеченняінформаційноїбезпеки,слідпам’ятатипроїхній взаємозв’язок. Адже задля досягнення вищогорівнязабезпечення інформаційноїбезпекиправоохо-роннихорганівнеобхіднанетількитрансформаціячин-ногозаконодавства,айнавичкийогореалізації.Такийкомплексзаходівспроможний,нанашудумку,активі-зувативсічинники,необхіднідлягарантуванняінфор-маційноїбезпекинашоїдержави.

На жаль, на сучасному етапі розвитку країнизначнихпозитивнихзрушеньусферізахистуінформа-ційноїбезпекидіяльностіправоохороннихорганівне-має.Запроваджуючитакуінституцію,маємозадіятиме-ханізмїїчіткогорегулювання,щоґрунтуватиметьсянапропонованихустаттітвердженнях.

1.КонституціяУкраїни:ЗаконУкраїни№254к/96-ВРвід28червня1996р.зізмінами,внесенимизгідноіззаконами№2222-IVвід8грудня2004р.,№2952-VIвід1лютого2011р.,№586-VIIвід19вересня2013р.,№742-VIIвід21лютого2014р. [Електроннийресурс].

– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2. Кримінальний кодекс України: Закон України№ 2341-III від 5 квітня 2001 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

3. Про основні засади розвитку інформаційногосуспільствавУкраїніна2007–2015рр.:ЗаконУкраїни№537-Vвід9січня2007р.//ВідомостіВерховноїРадиУкраїни.–2007.–№12.–Ст.102.

4. Красіков Д. О. Правове забезпечення інформа-ційної безпеки в діяльності органів внутрішніх справУкраїни:автореф.дис....канд.юрид.наук:12.00.07/Д.О.Красіков.–К.,2012.–20с.

5. Петрик В. Сутність інформаційної безпеки дер-жави,суспільстватаособи/В.Петрик//Юридичнийжурнал.–2009.–№5.–С.122-134.

6. Права людини. Міжнародні договори України,декларації,документи/ [упоряд.Ю.К.Качуренко].–2-евид.–К.:Наук.думка,1992.–199с.

7.ЧижІ.Право,громадянин,суспільство,держававконтекстіглобальнихінформаційнихвикликів/І.Чиж//Віче.–2013.–№18.–С.28–32.

1.KonstytutsiiaUkrainy:ZakonUkrainyNo.254k/96-VR vid 28 chervnia 1996 roku zі zminamy, vnesenymyzhidno iz zakonamy No. 2222-IV vid 8 grudnia 2004roku, No. 2952-VI vid 1 liutoho 2011 roku, No. 586-VIIvid19veresnia2013roku,No.742-VIIvid21liutoho2014roku [The Constitution of Ukraine: Law of Ukraine No.254k/96-VR,28June1996,asrevisedbylawsNo.2222-IV,8December2004;No.2952-VI,1February2011;No.586-VII, 19 September 2013; No. 742-VII, 21 February2014]. Available at: <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80>

2.KryminalnykodeksUkrainy:ZakonUkrainyNo.2341-IIIvid5kvitnia2001roku[TheCriminalCodeofUkraine:Law of Ukraine No. 2341-III, 5 April 2001]. Available at:<http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14>

3. Pro osnovni zasady rozvytku informatsiinohosuspilstva v Ukraini na 2007-2015 roky: Zakon UkrainyNo.537-Vvid9sichnia2007roku[OntheBasicPrinciplesfortheDevelopmentofanInformation-OrientedSocietyin Ukraine for 2007–2015: Law of Ukraine No. 537-V, 9January2007](2007),VidomostiVerkhovnoiRadyUkrainy12:102.

4. Krasikov­ D.­ O. (2012) Pravove zabezpechenniainformatsiinoi bezpeky v diialnosti orhaniv vnutrishnikhspravUkrainy:avtoref.dys.…kand.iuryd.nauk:12.00.07[Legal groundwork for information security of activitiesoftheinternalaffairsauthoritiesofUkraine:DissertationabstractforthePh.D.inLaw,specialty:12.00.07].Кyiv.

5. Petryk­ V. (2009) ‘Sutnist informatsiinoi bezpekyderzhavy, suspilstva ta osoby’ [Essence of informationsecurity of the state, the society and an individual],Iurydychnyzhurnal5:122-134.

6. Prava liudyny. Mizhnarodni gohovory Ukrainy,deklaratsii, dokumenty [Human rights. Internationaltreaties of Ukraine, declarations, documents] (1992),KachurenkoI.K.(ed.).2nded.Kyiv:Nauk.dumka.

7. Chyzh­ І. (2013) ‘Pravo, gromadianyn, suspilstvo,derzhavavkontekstiglobalnykhinformatsiinykhvyklykiv’[Thelaw,acitizen,thesociety,andthestateinthecontextofglobalinformationchallenges],Viche18:28-32.

Список використаних джерел

References

23

ВладиславФЕДОРЕНКО,докторюридичнихнаук,професор,заслуженийюристУкраїни,позаштатнийконсультантКомітетуВерховноїРадиУкраїнизпитаньдержавногобудівництватамісцевогосамоврядування

АнжелаМАЛЮГА,завідувачсекретаріатуКомітетуВерховноїРадиУкраїнизпитаньдержавногобудівництватамісцевогосамоврядування

ОльгаЖЕЛТОВА,заступникзавідувачасекретаріатуКомітетуВерховноїРадиУкраїнизпитаньдержавногобудівництватамісцевогосамоврядування

Досліджується­проблематика­процесів­оновлення­чинного­законодавства­про­вибори­народних­депутатів­України,­що­відбувалися­в­2014­році.­Вивчаються­аксіологічні­аспекти­виборів­як­основоположної­форми­прямого­народовладдя.­Розкриваються­традиційні­й­нові­підходи­до­визначення­сутності­та­змісту­виборів,­виборчих­систем,­виборчого­процесу­та­його­окремих­процедур.­Аналізуються­та­систематизуються­законодавчі­ініціативи,­спрямовані­на­вдосконалення­чинного­Закону­України­«Про­вибори­народних­депутатів­України»,­які­подавалися­на­розгляд­Верховної­Ради­України­в­червні-серпні­2014­року.­Визначаються­ключові­аспекти­законопроектів,­котрі­стосуються­нормативно-правових­положень,­що­потребують­першочергової­трансформації,­зважаючи­на­наявні­суспільно-політичні­тенденції.­Виокремлюються­законодавчі­новації,­які­мають­бути­враховані­новообраним­парламентом­під­час­оновлення­чинного­виборчого­законодавства­України.Ключові­слова:­вибори,­виборча­система,­виборчий­процес,­виборче­законодавство,­вибори­народних­депутатів­України.

ОновленнязаконодавствапровиборинароднихдепутатівУкраїниякпріоритетнийнапрямдіяльностіпарламенту

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

24

Праватасвободилюдини,утвердженнядемократіїтаверховенстваправазалишаютьсяосновоположнимий універсальними цивілізаційними цінностями впро-довжостанніхстоліть івиступаютьаксіологічнимпід-ґрунтямсучасногоконституціоналізмутаконституційу

державах–членахЄС,атакожуСША,Австралії,Кана-ді,Японіїтавокремихпострадянськихдержавах,на-сампередвУкраїні.Утім,теоріятапрактикадемократіїяквУкраїні,такізакордоном,єскладними,аїхрозви-ток–неоднозначнимісуперечливим.

Исследуется­проблематика­процессов­обновления­действующего­законодательства­о­выборах­народных­депутатов­Украины,­которые­происходили­в­2014­году.­Изучаются­аксиологические­аспекты­выборов­как­основополагающей­формы­прямого­народовластия.­Раскрываются­традиционные­и­новые­подходы­к­определению­сущности­и­содержания­выборов,­избирательных­систем,­избирательного­процесса­и­его­отдельных­процедур.Анализируются­и­систематизируются­законодательные­инициативы,­направленные­на­совершенствование­действующего­Закона­Украины­«О­выборах­народных­депутатов­Украины»,­которые­подавались­на­рассмотрение­Верховной­Рады­Украины­в­июне-августе­2014­года.­Определяются­ключевые­аспекты­законопроектов,­касающихся­нормативно-правовых­положений,­которые­нуждаются­в­первоочередной­трансформации,­принимая­во­внимание­имеющиеся­общественно-политические­тенденции.­Выделяются­законодательные­новации,­которые­должны­быть­учтены­новоизбранным­парламентом­при­обновлении­действующего­избирательного­законодательства­Украины.Ключевые­слова:­выборы,­избирательная­система,­избирательный­процесс,­избирательное­законодательство,­выборы­народных­депутатов­Украины.

Problems­of­reform­of­the­current­legislation­on­elections­of­the­people’s­deputies­of­Ukraine­to­have­taken­place­in­2014­are­explored.­Axiological­aspects­of­elections­as­a­fundamental­form­of­direct­popular­rule­are­studied.­Traditional­and­new­approaches­to­determination­of­nature­and­content­of­the­elections,­electoral­systems,­electoral­process­and­its­specific­procedures­are­discovered.Legislative­initiatives­which­are­aimed­at­improving­the­current­Law­of­Ukraine­‘On­Elections­of­the­People’s­Deputies­of­Ukraine’­and­were­proposed­to­the­Verkhovna­Rada­of­Ukraine­from­June­until­August­2014­are­analyzed­and­systematized.­Key­aspects­of­the­draft­laws­concerning­regulatory­legal­provisions­that­need­to­be­immediataly­transformed­taking­into­consideration­current­social­and­political­trends­are­determined.­Legislative­innovations­to­be­considered­by­the­newly­elected­Parliament­while­reforming­current­electoral­laws­of­Ukraine­are­distinguished.Keywords:­elections,­electoral­system,­electoral­process,­electoral­legislation,­elections­of­the­people’s­deputies­of­Ukraine.

VladyslavFEDORENKO,DoctorofJuridicalScience,Professor,HonouredLawyerofUkraine,ExternalConsultantoftheCommitteeoftheVerkhovnaRadaofUkraineonStateBuildingandLocalSelf-Government

AnzhelaMALYUGA,HeadoftheSecretariatoftheCommitteeoftheVerkhovnaRadaofUkraineonStateBuildingandLocalSelf-Government

ОльгаЖЕЛТОВА,заместительзаведующегосекретариатомКомитетаВерховнойРадыУкраиныповопросамгосударственногостроительстваиместногосамоуправления

OlgaZHELTOVA,DeputyHeadoftheSecretariatoftheCommitteeoftheVerkhovnaRadaofUkraineonStateBuildingandLocalSelf-Government

ReformofLegislationonElectionsofthePeople’sDeputiesofUkraineasaPriorityAreaoftheParliament’sActivities

ВладиславФЕДОРЕНКО,докторюридическихнаук,профессор,заслуженныйюристУкраины,внештатныйконсультантКомитетаВерховнойРадыУкраиныповопросамгосударственногостроительстваиместногосамоуправления

АнжелаМАЛЮГА,заведующийсекретариатомКомитетаВерховнойРадыУкраиныповопросамгосударственногостроительстваиместногосамоуправления

ОбновлениезаконодательстваовыборахнародныхдепутатовУкраиныкакприоритетноенаправлениедеятельностипарламента

25

Упередмовідотретьоговиданнясвоєїроботи«Мо-делідемократії»(2006рік)відомийбританськийуче-нийДевідХелдписав:«Історія ідеїдемократіїцікава;історія самої демократії турбує. По-перше, політичнілідеринайрізноманітнішихпоглядівзаявляють,щово-нидемократи.Політичнірежимирізнихтипіввважаютьсебедемократичними.…ЗчасівДавньоїГреціїідонинібільшістьполітичнихмислителівдоволікритичностав-лятьсядотеоріїтапрактикидемократії.Загальнапри-хильністьдонеї–зовсімнедавнійфеномен.

По-друге,оскількисьогоднібагатодержавможутьбути демократичними, історія їх політичних інститу-тівдемонструєкрихкість івразливістьдемократичнихпринципів.ОдналишеісторіяЄвропиXXIстоліттясвід-чить,щостворитиіпідтримуватидемократіюякформуправліннянадзвичайноскладно:фашизм,нацизміста-лінізмпідійшлинадзвичайноблизькодоїїповногови-корінення.Демократіярозвиваласявгострійсоціальнійборотьбійчастовційборотьбіприносиласявжертву»[8,с.15].

Перебіг політико-правових процесів в Україні в2013–2014рокахпереконливодоводитьсправедливістьзанепокоєнняДевідаХелда.Євромайдан2013року,щоперерісуРеволюціюГідностів2014році,відновленняокремихположеньКонституціїУкраїнизізмінами,вне-сенимизаконамиУкраїни№2222-IVвід8грудня2004року,№2952-VIвід1лютого2011року,№586-VIIвід19вересня2013рокутавідповідноповерненнядопарла-ментсько-президентськоїформидержавногоправлін-ня,анексіясусідньоюдержавоюАРКрим,перемогавпершомутуріпрезидентськихвиборівПетраПорошен-ка, оборонаСходуУкраїнивід терористів,а з серпня2014рокуйвідросійськихвійськ,іззастосуваннямусіхвидівозброєнняврежиміантитерористичноїоперації(АТО),проведеннядостроковихвиборівнароднихде-путатівУкраїни,проголошенняглавоюдержави«Стра-тегії–2020»,щомаєзапочаткуватинизкусистемнихре-формвкраїні,та іншіподіїутвердилиновідляУкраї-ниполітико-правовіреалії.Аленавітьзацихскладнихумовпрагненняукраїнцівдоутвердженнядемократіїтаверховенстваправаєочевиднимиякусерединідержа-ви,такінаміжнароднійарені.

Відомийамериканськийучений-футурологФренсісФукуямаводномузісвоїхостанніх інтерв’ювітчизня-нимЗМІвідзначив:«Українціодинразздивувалисвітсвоїмпрагненнямдозміну2004році,аколитрапивсяпровал,вониздивувалисвітіщеразв2014році.Цепо-тужнийпотенціал,якийниніслідспрямуватинате,щобпримуситичиновниківіполітиківпрацюватиякєдинасистема» [7]. Важливим шляхом для реалізації цьогопотенціалуєзабезпеченняздійсненняреальногонаро-довладдя.

На думку Френсіса Фукуями, висловлену в цьомусамомуінтерв’ю,дляцьогонеобхіднітрибазовіумови:по-перше,маєбутидержава,щоможезастосовувативладу,зберігатимир ізабезпечувативиконаннязако-нів.Алецявладамаєбутиобмежена,по-друге,інсти-тутомверховенствазакону,котрийвизначаєправилаїїзастосування.І,по-третє,маєіснуватидієвиймеханізмпідзвітності,якийдастьзмогупереконатися,щовладаідержавадіютьвінтересахусьогосуспільства,анеокре-михзацікавленихкерівників.Ціумовибуттядемократіїдаютьможливістьрозвиватирізніформиїїреалізації.

Зрозуміло,уXXIстоліттідемократизмдержавиви-значаєтьсянечисельністюформпрямогонародовлад-дя, а ефективністю їх використання для формуваннянародногопредставництва,безпосередньоговирішен-ня найважливіших питань у державі та на місцевомурівні,відтворенняініціативигромадянйінститутівгро-

мадянськогосуспільстваврішенняхорганівдержавноївладийорганівмісцевогосамоврядуваннявміжелек-торальнийперіод.Задієвостіінститутувиборівірефе-рендумівудержаві,усі іншіформинародовладдяма-ютьдодатковий,доповнювальнийхарактер.Прицьомународні законодавчі ініціативи, народні вето, народ-нірозпускипредставницькогоорганутощонеможутьефективнопідмінитичизаміститисобоювибори іре-ферендуми.

Вибори,навідмінувідреферендумів,єнайпошире-нішоютанайсистемнішоюформоюздійсненнянародо-владдязметоюформуванняталегітимізаціїнародногопредставництва.Хочавиборивїхсучасномуконститу-ційномузначенніутвердилисяпізнішевідреференду-мів,алепрактикаїхконституюваннятапроведеннявід-значаєтьсясвоєюповсюдністю.УXXIстолітті залиша-єтьсянебагатодержав,девиборинепроводять.

Давні традиціїпроведеннявиборіввУкраїні тазакордономзумовилимножинністьзначеньісенсіввід-повідноїкатегорії.Підвиборамирозуміють:1)найдав-нішуформународовладдя,щозародиласящезачасівантичностітаранньогосередньовіччявЗахіднійЄвро-пітаутвердиласявсучасномузначеннівXVIII–XIXсто-літтях у конституціях і конституційних актах у процесістановленнязагальнодержавних імісцевихпредстав-ницькихорганіввлади;2)самостійнийполісуб’єктнийвидправовідносин,пов’язанихізреалізацієювиборчихправгромадян;3)політичнеправогромадянобиратиі бути обраними до представницьких органів держа-ви,місцевогосамоврядуванняіАвтономноїРеспублі-киКрим,закріпленетагарантованест.38КонституціїУкраїни, або ж виборче право в його суб’єктивномузначенні; 4) найпоширенішу конституційну форму(інститут)безпосередньоїдемократії;5)підгалузькон-ституційногоправа(виборчеправо),щоєсистемоюін-ститутівінорм,яківизначаютьмеханізмреалізаціїкон-ституційногоправагромадяннаучастьувиборах,ви-борчусистемутавиборчийпроцес;6)самостійнийвидюридичного процесу – виборчого процесу; 7) засад-ничийінститутконституційноголаду,черезякийлега-лізується та легітимізується публічна влада представ-ницькихорганівдержавиймісцевогосамоврядуван-ня; 8) форму легітимної боротьби політичних партійіполітиківзапублічнувладувсуспільстві тадержаві;9) легальний спосіб утвердження та реалізації полі-тичнихідеологійіпрограмчерезделегуванняїхносіївупредставницькіорганидержавноївладитамісцево-госамоврядування;10)спосібмобілізаціїталегітимноїротації політичних еліт у суспільстві та державі, соці-альнийліфтдлянайперспективнішихполітиківіуправ-лінцівтощо.

При цьому політико-правові реалії сьогоденнясприяютьвиявленнюйновихзначеньвиборів.Уцьо-мусенсізаслуговуєнаувагуйпідтримкупозиціяПре-зидентаУкраїниПетраПорошенка,якийвбачаєвпро-веденні виборів народних депутатів України 26 жов-тня2014роціспосібвсенародної,авідтак–відкритоїталегітимної,люстраціївітчизняногопарламенту.Такадемократичналюстраціяздатнараз іназавждиуспо-сіб,передбаченийКонституцієюУкраїни,очиститиза-конодавчийоргандержавивідпредставниківтакзва-ноїп’ятоїколони,а такожвідпарламентаріїв,котрізрізнихпричинвтратилидовірутапідтримкународуйниніфактичнорепрезентуютьуВерховнійРадіУкраї-нилишевласні інтереси.Схожапозиціястосовночас-тинисуб’єктів,щопідлягаютьлюстрації,відображенайуприйнятомупарламентом16вересня2014рокута10жовтня підписаному Главою держави Законі України«Проочищеннявлади»[3].

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

26

Результативиборів,атакожїхдемократичнийха-рактер залежать від багатьох чинників, важливе міс-цесередякихзаймаєвибірвиборчоїсистемийдоско-налість виборчих процедур. Щодо першого чинника,то, як зазначено в пояснювальнійдоповіді до Кодек-су належної практики у виборчих справах, ухваленоїЄвропейською Комісією «За демократію через пра-во»(Венеціанськоюкомісією)на52-йсесії18–19жов-тня 2002 року, вибори проводяться не у вакуумі, а вумовах конкретної дієвості конкретної виборчоїсистеми[5].

КонституціяУкраїниневизначаєтипувиборчоїсис-теми[1].Останнязалишаєтьсятеоретико-методологіч-ноюкатегорією,розвиненоюувиборчихзаконахівід-повіднійправозастосовнійпрактиці.Уцьомусенсіслідвідзначити копітку та системну роботу Міжнародноїфундаціївиборчихсистем(InternationalFoundationforElectoralSystems– IFES) в Україніщодоузагальненнязнаньпровиборчісистемитаналежніпрактикиїхза-стосування.

Нанашпогляд,виборчасистема–ценасампередсуспільнівідносини,урегульованінормамиКонституціїтазаконівУкраїни,яківиникають,змінюютьсятапри-пиняютьсяузв’язкузголосуваннямгромадянзаканди-датівнавиборніпосадитаприрозподілівиборнихпо-садзарезультатамивиборів.Ниніусвітієбагаторізнихтипівівидіввиборчихсистем,ікожназнихєунікаль-ноюдляконкретноїдержави.Водночасжодназнаяв-нихусвітівиборчихсистемнеможевважатисяунівер-сальноючибездоганною.Їхніперевагиівадивизначаєправотворчаіправозастосовнапрактика.

Вибірвиборчоїсистемиєоднієюзнайгострішихпо-літико-правових парадигм сьогодення. Слід погоди-тися з президентом Інституту виборчого права ЮріємКлючковським,щовибіртипуйконкретноговидуви-борчоїсистеминалежитьдовизначальнихуконститу-ційномуплані.Видвиборчоїсистемимаєбезпосереднєвідношеннядорозвиткупартійноїсистеми,засадфор-муваннявиконавчоївлади,відносинміжвиконавчоютазаконодавчоювладамитаформидержави.Вдалийвибірвиборчоїсистемиможезабезпечитиформуванняпарламенту,щовідбиваєосновнінапрямигромадськоїдумки,утворенняуряду,діяльністьякоговідповідатимеволібільшостівиборців,обранняпредставників,осо-бистіякостікотрихнайкращепідходятьдовиконаннявладнихфункцій[6,с.8].

ОднієюзважливихіниніреалізованихвимогМай-данусталоутвердженнявУкраїніпарламентсько-пре-зидентської республіки. За цієї форми державногоправліннянадзвичайноважливарольусуспільстві тадержаві належить парламентові, який забезпечує ді-євенароднепредставництвотавиступаєосновнимар-хітекторомнаціональногоправо-тадержавотворення.Дотогожупарламентсько-президентськійреспубліцісамепарламент(насампередпарламентськабільшість,коаліція)формуєуряд,затверджуєпрограмуйогоді-яльностітаздійснюєконтрользаїїреалізацією.

Післятого,якуВерховнійРадіУкраїниVIIскликан-ня24липня2014рокуУДАРі«Свобода»оголосилипровихід ізпарламентськоїкоаліції, зважаючинаконтр-продуктивністьїїдіяльностівостаннімісяці,щоотри-мала загалом негативну оцінку народу України, Пре-зидент України, керуючись положеннями КонституціїУкраїни,своїмУказом№690/2014від27серпня2014року достроково припинив повноваження парламен-тутапризначивпозачерговівиборинароднихдепута-тівУкраїнина26жовтня2014року.Тожочевиднимиєочікуваннягромадяннаістотнеоновленняпарламенту,обумовленепрагненнямвиборцівпобачитивзаконо-

давчомуорганіновіобличчяпрофесіоналів,патріотів,людейвисокихморальнихякостей.

Закономірно, що проведення нових парламент-ських виборів у державі, яка обрала парламентсько-президентську форму правління, передбачає й закрі-пленняновоївиборчоїсистеми.Упарламентсько-пре-зидентськихреспублікахтрадиційновикористовуєтьсяпропорційнавиборчасистемавусіхїїрізновидах.На-томість наявна нині в Україні система обрання зако-нодавчогоорганузалишаєтьсянеактуальноюзоглядунаїїневідповідністьконституційниммеханізмамфор-муванняпарламентськоїкоаліції,уряду,іншихорганівдержавноївлади.

ЗавлучноюоцінкоюзаступникаголовиЦентральноївиборчоїкомісіїАндріяМагери,навітьу2014роцісис-тема формування парламенту залишається не зміша-ною,схожоюзтою,котрадієнинівНімеччинійперед-бачаєучастьуподіліпарламентськихмандатівзапро-порційноюсистемоюнавітьтихпартій,щонеподолали5-відсотковийбар’єр,алеотримали3ібільшемандатіву мажоритарних округах, а фактично «паралельною»[4,с.9],такою,щомеханічнопоєднуєвсобітипиіви-дивиборчихсистем,котріневзаємодіютьміжсобою.Такийстанзгенезисомвітчизняноговиборчогозаконо-давства залишається предметом традиційної критикиповажнихміжнароднихінституцій–Венеціанськоїко-місії,ПАРЄ,ОБСЄ/БДІПЛ,IFESтощо.

Викликсьогоденнящодонагальногооновленняви-борчої системи під час позачергових виборів народ-нихдепутатівУкраїнибувгідносприйнятийбагатьманинішнімипарламентаріями.Протягомчервня-серпня2014рокунарозглядВерховноїРадиУкраїниVIIскли-кання вносилося понад 10 проектів виборчих зако-нів.Більшість ізнихпередбачализапровадженнявженапарламентськихвиборах2014рокурізнихмоделейпропорційноївиборчоїсистеми.Короткоохарактери-зуємоосновнізних.

Так,проектомзаконупровиборидоВерховноїРа-диУкраїни(реєстр.№4906від19травня2014року),поданимнароднимдепутатомЮріємМірошниченком,передбачалося проведення виборів за пропорційноювиборчоюсистемоюзобраннямдепутатівубагатоман-датних територіальних та у загальнодержавному ви-борчихокругах.Законопроектомпропонувалося,щобпартіявисуваласкладенівалфавітномупорядкувибор-чіспискикандидатівубагатомандатнихтериторіальнихокругах,атакожсписоккандидатіввідпартіїузагаль-нодержавномувиборчомуокрузі,доякоговходятьусікандидати в депутати, включені до списків цієї партіїу територіальнихвиборчихокругах,у встановленомупартієюпорядку.

При цьому виборець, голосуючи за висунутого увідповідномутериторіальномуокрузікандидатавде-путати, віддає свій голос і за партію, котра включилацього кандидата досвого виборчого списку. Приви-значеннірезультатіввиборівпропонуєтьсявстановити2-відсотковийвиборчийбар’єр.Кількістьобранихде-путатіввідпартіївизначаєтьсяпропорційнодокількостіголосіввиборців,поданихсумарнозавсіхкандидатівудепутати,включенихдовиборчогоспискувзагально-державномувиборчомуокрузівідпартії.

Обранимивважаютьсякандидатиутакійчерговос-ті:кандидати,заякихбулоподаноголосіввиборцівнеменше,ніжстановитьвиборчаквотаувідповідномуте-риторіальному виборчому окрузі; перші п’ятеро кан-дидатів,включенихдозагальнодержавноговиборчогосписку(безурахуванняобранихуТВО).Черговістьре-штикандидатіввизначаєтьсявпорядкузростаннячаст-кивиборчоїквоти,якоїневистачаєкожномукандидату

27

вдепутатидоцілоїквотивідповідноготериторіальноговиборчогоокругу.Тобтозатакоївиборчоїсистемирі-шенняполітичноїпартіїбудевизначальнимтількидляобрання п’яти народних депутатів, включених до за-гальнодержавноговиборчогоспискувідповідноїпар-тії.Обраннярештикандидатівудепутатибезпосеред-ньо залежатиме від кількості голосів, поданих за нихвиборцями.

Наступним проектом закону про вибори народ-нихдепутатівУкраїни(реєстр.№4906–1від2червня2014року),поданимнароднимдепутатомУкраїниМи-колою Рудьковським, пропонувалося на парламент-ськихвиборахзастосовуватипропорційнусистемузазагальнодержавними та регіональними виборчимисписками кандидатів у депутати від політичних пар-тійз3-відсотковимпрохіднимбар’єром.Законопроек-томпередбачалося,щопартіязатверджуватимечерго-вістькандидатівузагальнодержавномусписку,атакожурегіональнихсписках,якіскладаютьсязкандидатів,включенихдоспискузагальнодержавного.

Виборець, голосуючи за партію, може також про-голосуватизакандидата,включеногодорегіональноговиборчогоспискувідцієїпартії.Черговістькандидатівудепутативрегіональномувиборчомуспискузміню-ється залежно від кількості голосів, поданих за кож-ногозних.Прицьомукількістьдепутатів,обранихзарегіональним виборчим списком партії, залежить відкількості голосів,відданихвиборцямизацюпартіюувідповідному регіоні, та визначається як ціла частиначасткивідділеннякількостіголосів,відданихвиборця-мизацюпартію,назагальнодержавнувиборчуквоту.Невикористанівкожномузрегіонівголоси(якихнедо-статньодляотриманняодногомандатаувідповідномурегіоні)підсумовуютьсятаєвизначальнимидлявста-новлення обраних кандидатів від партії за загально-державнимвиборчимсписком.Тожкількістьобранихдепутатівзазагальнодержавнимспискомпартії,черго-вістькандидатівуякомунезмінюєтьсяпіслядняголо-суванняінезалежитьвідволевиявленнявиборців,бу-депропорційноюдосуминевикористанихголосів,щовідданізапартіювусіхрегіонах.

У проекті закону про вибори народних депутатівУкраїни (реєстр. № 4906-2 від 3 червня 2014 року),внесеному народними депутатами України РусланомКошулинським,ЮріємСиротюкомтаЮріємМихальчи-шиним,запропонованотакийсамийпринципрозподі-лудепутатськихмандатівміжкандидатами,включени-мидорегіональнихтазагальнодержавногосписківпо-літичноїпартії,котраподолає3-відсотковийпрохіднийбар’єр,яківзаконопроектізреєстраційним№4906–1.

Законопроектом про вибори народних депутатівУкраїни(завідкритимипартійнимисписками)(реєстр.№4222авід2липня2014року),поданимнароднимидепутатамиУкраїниСергіємСоболєвим,СергіємВла-сенком, Олександром Чорноволенком, Андрієм Пав-ловським,такожпередбачаласяпропорційнавиборчасистема,якуавториназвалипропорційноювиборчоюсистемою з відкритими партійними списками – за-гальнодержавнимвиборчимсписком іззакріпленнямкандидатівудепутатизатериторіальнимивиборчимиокругами. При цьому передбачається, що кандидатіву депутати, включених до затвердженого політичноюпартієювиборчогосписку,партіямаєзакріпитизаод-ниміз450територіальнихвиборчихокругів(крімпер-шихдесятикандидатів).Привстановленнірезультатіввиборівтарозподілідепутатськихмандатівобранимивважаютьсякандидати,включенідоуточненихвибор-чихсписківпартії,якаподолала5-відсотковийвибор-чийбар’єр,пропорційнодокількостіголосів,поданих

виборцями за відповідну партію. Тож пропонувалосянадатипартіїправовноситизмінидочерговостіканди-датівувиборчомусписку(крімпершихдесяти)ужепіс-лядняголосуваннянаосновірезультатівпротоколупропопереднірезультативиборів,невстановлюючичіткихкритеріїв для такої зміни. Водночас пропозиціями доЗаконуУкраїни«ПростатуснародногодепутатаУкра-їни»передбачаласяавтоматичнавтратадепутатськогомандатанароднимдепутатом,якийвийшовзі складуфракціїполітичноїпартії,атакожправопартіїприйня-тирішенняпропозбавленнядепутатськогомандатавразіневиконанняабоненалежноговиконаннянарод-нимдепутатомсвоїхобов’язківіздотриманняпартійноїдисципліни,основнихзасаддіяльностіпартії;підтрим-киполітичногокурсупартії,голосуваннявідповіднодопроголошенихцієюпартієюпозиційтощо.

Тож кожним із названих законопроектів пропону-єтьсязапровадитивУкраїніпропорційнусистемузвід-критимипартійнимиспискамизісвоїмиособливостя-ми.Слідприйнятидоувагийте,щозапровадженнята-коївиборчої системи сталопрограмним положеннямбільшостіпарламентськихіпозапарламентськихполі-тичнихсил,яківзялиучастьувиборчихперегонах.Алеїї унормуванняв чинномузаконодавствівиявилосявразискладнішимзавданням,аніждекларування.Пар-ламентнеодноразововідмовлявсявноситицізаконо-проектинарозгляд(напленарнихзасіданнях17червняі12серпняпоточногороку),колипарламентськакоалі-ціявжерозпаласяйпризначенняпозачерговихпарла-ментськихвиборівсталопитаннямкількохтижнів.

Ураховуючице,атакожпозиціюВенеціанськоїко-місії про те, що «основні елементи виборчого права,зокремавласневиборчусистему,складвиборчихко-місійівизначеннямежвиборчихокругів,неможнапе-реглядати менш як за рік до проведення виборів абожїхтребазакріпитивконституціїчивдокументі,ко-триймаєвищийстатус,аніжзвичайнийзакон»(Керів-ніпринципищодовиборів,прийнятіВенеціанськоюко-місієюна51-йпленарнійсесії,Венеція,5–6липня2002року)[5,с.57],народнийдепутатУкраїниРусланКня-зевичпідготувавзаконопроектзреєстр.№4162авід24червня2014року,якимпропонувалосявнестизмінидочинногозаконупропарламентськівиборитапередба-читиможливістьствореннятаповноцінноїучастіуви-борчомупроцесівиборчихблоків,оскількиКонститу-цієюУкраїни(зізмінами,внесенимизаконамиУкраї-ни№2222-IVвід8грудня2004року,№2952-VIвід1лютого2011року,№586-VIIвід19вересня2013року,№742-VIIвід21лютого2014року)передбаченомож-ливістьобраннянароднимидепутатамиУкраїниосіб,висунутихвиборчимиблоками.

Водночас 16 червня 2014 року народний депутатРусланКнязевичподавзаконопроектзреєстр.№2908(доопрацьований),котримпропонувалосяповерненняна парламентськихвиборахдо вже знайомоїукраїн-ськимвиборцямпропорційноїсистемизавиборчимиспискамикандидатівудепутативідполітичнихпартій,виборчихблоків,заякоюобираласяВерховнаРадау2006та2007роках.Длязменшенняролікерівногоор-гануполітичноїпартії(блоку)уформуваннівиборчо-го списку передбачалося, щоб висування кандидатів,формуваннята затвердженнявиборчогосписку здій-снювалисяпартією(блоком)зурахуваннямпропозиційрегіональнихорганізаційпартій,затвердженихвідпо-віднимирегіональнимиконференціями.

Прицьомувобохзазначенихзаконопроектахсередновел,щовраховуютьпрактикузастосуваннявиборчо-го законодавства під час проведення останніх парла-ментських,президентськихтамісцевихвиборів,запро-

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

28

поновано встановити диференційований «виборчийбар’єр»: для політичних партій – 5%, а для виборчихблоків–7%.ЦезагаломузгоджуєтьсязпозицієюЄвро-пейськоїкомісії«Задемократіючерезправо»(Венеці-анськоїкомісії)щодовиборчихбар’єрів[5,с.82–103].

За суспільно-політичної ситуації, яка склалася вУкраїнівчервні–липніпоточногороку,призначенняпозачергових парламентських виборів було очікува-ним.Внесеніждопарламентузаконопроекти,щопе-редбачалипропорційнувиборчусистемузвідкритимисписками,хочівідповідалисуспільномузапиту,однакпершеїхзастосуваннявстислістрокивиборчоїкампа-ніїпозачерговихвиборівпотребувалобнадзвичайнихзусиль. До сприйняттямеханізмівзастосуванняновоївиборчоїсистемипотрібнобулобпідготуватинелишечленіввиборчихкомісійусіхрівнів,айсамихвиборців.

Тожзрозумілоюєлогікаавторадвохвищезазначе-них законопроектів, котрі передбачають проведеннявиборівзасистемами,щонеодноразовозастосовува-лисявУкраїніз1998року(1998,2002,2012роки–змі-шана, 2006 та 2007 роки – пропорційна з жорсткимивиборчимисписками).Однакпропонувалосяврахува-тивзаконіпропарламентськівиборизауваженняміж-народнихфахівцівзарезультатамироботимісійспо-стереженнявідіноземнихдержавтаміжнароднихор-ганізаційзавиборчимпроцесомчерговихтаповторнихвиборівнароднихдепутатівУкраїни,атакожпрогре-сивнізміни,внесенідочинногозаконодавствапрови-бориПрезидентаУкраїнитамісцевівибори,якіумож-ливилиналежнуорганізаціютапроведення25травня2014рокувиборівПрезидентаУкраїнитапозачерговихмісцевихвиборів.Уразінеприйняттяпарламентомви-борчогозаконузавідкритимисписками,ухваленняцихзаконопроектівзробилобзначнийкрокувдосконален-ні процедур виборів народних депутатів України длягарантуваннятазабезпеченнявільноговолевиявленнягромадян,прощойзазначеновпояснювальнійзаписцідозаконопроектузреєстр.№2908.

Співзвучними стосовно двох попередніх законо-проектіввиявилисяй іншізаконопроекти,вякихпро-понується проводити парламентські вибори за про-порційною виборчою системою в загальнодержавно-мубагатомандатномувиборчомуокрузізавиборчимиспискамикандидатівудепутативідполітичнихпартій,виборчихблоківполітичнихпартій,асаме:

–проектзаконупровнесеннязміндоЗаконуУкра-їни«ПровиборинароднихдепутатівУкраїни»(щодовдосконаленняокремихположень)(реєстр.№4470а),поданийнароднимдепутатомУкраїниСергіємСоболє-вим;

– проект закону про вибори народних депутатівУкраїни (реєстр. № 4472а), поданий народними де-путатами Лесею Оробець та Володимиром Полочані-новим,якимпропонувалосязнизитипрохіднийбар’єрдо1%;

–проектзаконупровнесеннязміндоЗаконуУкра-їни«ПровиборинароднихдепутатівУкраїни»(щодоприведенняувідповідністьдонормКонституціїУкра-їни)(реєстр.№4473а),поданийнароднимдепутатомУкраїниМихайломОпанащенком,котримпередбача-лосязнизитипрохіднийбар’єрдляпартійдо2%,зали-шившийого5-відсотковимдлявиборчихблоків;

– проект закону про внесення змін до деяких за-конів України щодо вдосконалення законодавства зпитань проведення виборів народних депутатівУкраїни(реєстр.№4471а),поданийнароднимидепу-татамиУкраїниАндріємІванчуком,АнатоліємКінахомта Ігорем Єремеєвим, яким пропонувалося зберегтинаявну змішану виборчу систему, включивши до

суб’єктіввиборчогопроцесувиборчіблокиполітичнихпартій.

Усерпні2014рокувкотреувітчизнянійправотвор-чійпрактицібулареанімованаідеякодифікаціївибор-чогозаконодавства.Так,проектомВиборчогокодексуУкраїни(реєстр.№4010авід4червня2014року),по-данимнароднимидепутатамиУкраїниІгоремМірош-ниченком та Олександром Мирним, передбачалосяшляхом систематизації норм законодавства Українипро вибори Президента України, народних депутатівУкраїни,депутатівВерховноїРадиАвтономноїРеспу-блікиКрим,місцевихрадтасільських,селищних,місь-ких голів створити єдиний кодифікований акт, якийврегульовуватимесуспільнівідносиниуційсферітаза-безпечуватимеуніфікованіпідходидопроведенняви-боріввУкраїні.Прицьомунавиборахнароднихдепу-татівУкраїнипропонувалосязапровадитипропорційнусистемузвідкритимиспискамитазнизитипрохіднийбар’єрдо3%.Пропонувалосятакож,щобостаточніви-борчіспискипартій,котріотрималидепутатськіманда-ти,формувалаЦентральнавиборчакомісія,включаючидонихпершіп’ятькандидатівзвиборчогосписку,по-даногопартією,увстановленійнеючерговості,авсіхін-шихкандидатів–учерговості,щовизначаєтьсязалеж-новідвідсоткаголосіввиборців,поданихзанихурегі-ональнихвиборчихокругах.

Натомість проектом Виборчого кодексу УкраїнистосовновиборівнароднихдепутатівУкраїни(реєстр.№ 4010а-1 від 16 червня 2014 року), поданим народ-ним депутатом України Володимиром Литвином, пе-редбачалосяповерненнянавиборахдоВерховноїРадиУкраїнидомажоритарноїсистемивідносноїбільшос-тів450одномандатнихвиборчихокругах,449зякихутворюютьсянатериторіїУкраїниЦентральноювибор-чоюкомісієютаіснуютьнапостійнійоснові,аодноман-датний закордонний виборчий округ включає всі за-кордоннівиборчідільниці.

НевдаючисьдооцінокзгаданихпроектівВиборчихкодексів,відзначимо,щопроцескодифікаціївиборчо-го законодавства України є проблемою давньою, на-зрілоюіводночасдоситьскладною.Справді,кодифіка-ціявиборчогозаконодавстваякспосібпосиленняйогостабільності є помітним трендом у Європі. Нині май-же 20 держав Європи застосовують виборчі кодексичиорганічнізакони(Іспанія,Сан-Марино,Франціятаінші).Упродовжлише2010–2013роківвиборчікодек-сибулиприйнятівБолгарії,Вірменії,Македонії,Поль-щі. До того ж у Європейському виборчому доробку(CDL-AD(2002)023 від 30 жовтня 2002 року) слуш-но зазначається: «стабільність закону є вирішальноюдля формування довіри до виборчого процесу, щосамособоюєжиттєвоважливимдляконсолідаціїде-мократії». Виборчі кодекси, на наш погляд, нада-ютьбажаноїстабільностівиборчомуправу,виборчимсистемам і виборчому процесу та його окремимпроцедурам.

Українатакожмаєвласнийдосвідкодифікаціїви-борчого законодавства. У 2008–2010 роках РобочоюгрупоюВерховноїРадиУкраїнипідкерівництвомЮріяКлючковського(голова)таСергіяГриневецького(за-ступникголови)велосясистемнерозробленняпроек-туВиборчогокодексуУкраїни(законопроектізреєстр.№4234-1від23березня2010року).Цейпроектотри-мавзагаломсхвальнуоцінкуРадидемократичнихви-борівЄвропейськоїкомісії«Задемократіючерезпра-во»(35-тепленарнезасідання,16грудня2010року)табезпосередньоВенеціанськоїкомісії (85-тепленарнезасідання,17–18грудня2010року).УвідповідномуВи-сновку№593/2010від20грудня2010рокунаводили-

29

сяконкретнірекомендаціїщодовдосконаленняокре-мих положень Виборчого кодексу України, віталися«зобов’язанняукраїнськоївладиреформувативиборчезаконодавствотаприйнятиВиборчийкодекс»,атакожрекомендувалося створити Робочу групу з виборчогозаконодавствапідегідоюПрезидентаУкраїни,щомалавключитипредставниківопозиційнихпартійтагрома-дянськогосуспільства.

Така Робоча група була створена ПрезидентомУкраїнив2010році,алепроблемакодифікаціївибор-чогозаконодавстваУкраїнизалишаєтьсяневирішеноюзрізнихпричин.Натомістьнапрацюваннязаконопроек-туВиборчогокодексу(реєстр.№4234-1)є,нанашпо-гляд,актуальнимийнині.Утім,використанняйогояксвоєрідної «законопроектної оболонки» для презен-таціїконтраверсійнихабомалозначущихновелдови-борчого законодавства вбачається сумнівною право-творчоюпрактикою.

Кодифікація – це насамперед цілеспрямованийправотворчий процес, покликаний трансформуватикількіснийпоказникнормвиборчогозаконодавствавякісний, уніфікувати і спростити виборчий закон, цеспосібвнестиусуспільнежиттянові тадинамічні ідеїдемократії.Кодифікаціявиборчогозаконодавствамаєвтілюватисутнісні,анеатрибутивнізмінивідповідноїсфериправовідносин.Тобтовиборчікодексисистема-тизуютьтойрівеньвиборчогозаконодавстватавибор-чихправовідносин,щооб’єктивносформувавсявпев-нійдержаві.

ПодавалисянарозглядВерховноїРадиVIIскликан-няйіншізаконопроекти,якіпропонувалиточковізмі-нидоЗаконуУкраїни«ПровиборинароднихдепутатівУкраїни»,незачіпаючиприцьомучинноївиборчоїсис-теми.

Особливоїактуальностівсерпні2014рокунабулиідеї люстрації публічно-владних інституцій в Україні.Окремізнихбуливідтворенінарівнівиборчихзако-нопроектів.Так,проектомзаконупровнесеннязміндост.9ЗаконуУкраїни«ПровиборинароднихдепутатівУкраїни»(щодо уточненняправа бути обраним)(ре-єстр.№4429авід5серпня2014року),поданимнарод-нимдепутатомУкраїниСергіємМатвієнковим,пропо-нувалосявстановити,щонеможебутивисунутийкан-дидатом й обраний депутатом громадянин, який бувобранийнароднимдепутатомУкраїниІ–VIIскликань.

Схожий підхід до унормування люстрації вико-ристаний і в проекті закону про внесення змін доЗаконуУкраїни«ПровиборинароднихдепутатівУкра-їни» (щодо обмеження права бути обраним для дея-кихосіб)(реєстр.№4429а-1від11серпня2014року),поданому народними депутатами України БорисомКолесніковим і Дмитром Шпеновим. Авторами цьо-го законопроекту передбачалося встановити, що неможе бути висунутий кандидатом й обраний депута-томгромадянин,якийбувобранийнароднимдепута-томдоскладуВерховноїРадиУкраїниодногоабокіль-кохскликаньабоякийвперіоддо24серпня1991року(таначаспроголошеннянезалежностіУкраїни)бувоб-ранийдовищихтацентральнихорганівКомуністичноїпартії,ЦентральногоКомітетуВЛКСМабобувспівро-бітникомКДБСРСР,КДБУРСР,КДБіншихсоюзнихрес-публікСРСР.

Тобтозаконопроектами№4429аі№4429а-1фак-тично пропонувалося встановити на законодавчомурівніобмеженняпасивноговиборчогоправанавибо-рахнароднихдепутатівУкраїни.

Попри привабливість і популярність такого лю-страційного підходу в суспільстві, його відповідністьКонституції України є сумнівною. Хоча це не завади-

ло багатьом учасникам парламентських перегоніву 2014 році використати схожі ідеї в передвиборнійагітації.

При всьому розмаїтті охарактеризованих законо-проектівпровдосконаленнязаконодавчогорегулюван-ня виборів народнихдепутатівУкраїни,жоден із нихВерховнаРадаУкраїнинепідтримала.Отже,нинішнімпарламентаріямтакіневдалосязмінитичипринаймніістотновдосконалитипарламентськувиборчусистемуУкраїни.

Алейбезрадикальнихзмінвиборчоїсистеми,нащониніпарламентуневистачаєполітичноїволі,чин-ний Закон України «Про вибори народних депутатівУкраїни» [2] потребує вдосконалення. Адже він міс-титьнизкуположень,здатнихускладнитипроведеннявиборів і переобтяжити Державний бюджет надмір-нимивидатками.Ізцієюметою20серпня2014рокунарозглядВерховноїРадиУкраїнинароднимдепутатомУкраїни,головоюКомітетузпитаньдержавногобудів-ництватамісцевогосамоврядуванняДавидомЖванієюподанопроектзаконупровнесеннязміндодеякихза-конівУкраїнищодозабезпеченняналежноїорганізаціїтапроведеннявиборівнароднихдепутатівУкраїни(ре-єстр.№4531а).

Переважначастинапередбаченихзаконопроектомзмінспрямовананауточненнятадеталізаціюприписівчинного закону, корегування строків перебігу вибор-чого процесу, скорочення бюджетних витрат на про-веденнявиборів,атакожзабезпеченнядієвихзаходівбезпеки членам виборчих комісій під час здійсненнянимиповноважень,охоронивиборчихбюлетенівтаін-шоївиборчоїдокументації.

Основніновелизаконопроекту№4531аможнапо-ділитинакількагруп.По-перше,цейзаконопроектміс-титьположення,щопосилюютьгарантіївиборчихправгромадян,атакожзапроваджуютьновели,пов’язанізперспективами використання потенціалу глобальноїмережі Internetдляоптимізаціївиборчогопроцесу.Ціположенняєспівзвучнимизміжнароднимистандарта-мивиборчихправ.

Так,законопроектомпропонуєтьсязтекстучинно-го Закону «Про вибори народних депутатів України»вилучитинорми,згіднозякимизакордоннідиплома-тичніустановиУкраїни,приякихутворенізакордоннівиборчі дільниці, опубліковують у місцевих засобахмасової інформації відомості про час і місце голосу-вання, про місцезнаходження відповідних виборчихдільниць,пропорядоктастрокизверненнядодільнич-нихвиборчихкомісій.Натомістьвідповідну інформа-ціюпередбачаєтьсяоприлюднюватинаофіційнихвеб-сайтахМіністерствазакордоннихсправУкраїнитаза-кордоннихдипломатичнихустановУкраїни.Цедастьзмогузабезпечитисучасне і своєчаснеоприлюдненняактуальної інформації про парламентські вибори, атакож зекономити бюджетні кошти. Останній мо-тив став визначальним для багатьох положень цьогозаконопроекту.

Слушнимітаким,щовідповідаєвимогамчасу,сталойдоповненнявнаслідокприйнятогорішеннянародни-мидепутатамиУкраїни–членамиКомітетузаконопро-екту № 4531а положеннямищодо підвищенняпрозо-рості інформаціїпроджерелафінансуванняпередви-борноїагітаціїтанапрямивитрачаннякоштіввиборчихфондівполітичнихпартійтакандидатівународнідепу-татиУкраїни.Пропонувалосявстановитижорсткістро-кидляоприлюдненняцієїінформації,атакождеклара-ційпромайно,доходи,витратийзобов’язанняфінан-совогохарактерукандидатівнавеб-сайтіЦентральноївиборчоїкомісії.

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

30

По-друге,важливіновелизаконопроектузреєстр.№ 4531а спрямовані на зменшення видатків з Держ-бюджетунаорганізаціювиборів,атакожоптимізаціюпроцесуфінансуваннявиборчоїкампанії.Так,зметоюскорочення витрат Державного бюджету України наорганізаціютапроведеннявиборівіззаконупропону-валося вилучити приписи щодо державного фінансу-ванняпередвиборноїагітаціївЗМІтаоприлюдненнявдрукованихЗМІ інформаціїпроорганізаціювиборчо-го процесу. Натомість законопроектом передбачало-сярозміщенняцієїінформаціїнаофіційнихвеб-сайтахЦентральноївиборчоїкомісії,Міністерствазакордон-нихсправУкраїни,закордоннихдипломатичнихуста-нов України або на стендах офіційних матеріалів ви-борчихкомісій.

У першому випадку йшлося про економію коштівДержавногобюджетуврозмірівід150до200млн.грн.нафінансуванняагітаціїкандидатівународнідепутатиУкраїниіполітичнихпартій,щоберутьучастьувибор-чихперегонах.Удругому–прооптимізаціювидатківнадрукуЗМІінформаціїпроперебігвиборчогопроцесу,котрієособливовідчутнимидлязакордонноговибор-чогоокругу.

По-третє, левова частина новел цього законопро-екту присвячувалася положенням, метою яких є уне-можливленняфальсифікаційтаоптимізаціявиборчогопроцесунарівніЦентральноївиборчоїкомісії,окруж-нихідільничнихвиборчихкомісій,зурахуваннямпро-рахунківінедоліківпарламентськоївиборчоїкампанії2012рокутавиборівПрезидентаУкраїнив2014році.Наприклад, передбачалося віднести до повноваженьЦентральної виборчої комісії забезпечення виготов-ленняпечатококружнихідільничнихвиборчихкомісій,штампів «Вибув», бланків протоколів виборчих комі-сійпропідрахунокголосів,іншоївиборчоїдокумента-ціїтаінформаційнихплакатів,щороз’яснюютьпорядокголосуваннятавідповідальністьзапорушеннязаконо-давствапровиборидепутатів.

Пропоноване законопроектом скорочення строківподання документів до Центральної виборчої комісіїдляреєстраціїкандидатівудепутативикликанепотре-бою збільшити час, передбачений для виготовленнявиборчих бюлетенів, оскільки у передбачені закономстрокиздійснитицедержавнимполіграфічнимпідпри-ємствамдужескладно.

Знайшлапідтримкувзаконопроектііпропозиціяна-роднихдепутатівУкраїни–членівКомітетузазначатиувиборчомубюлетенідляголосуванняводномандатно-муокрузіпорядковийномеркандидатів,чиїпрізвищарозміщаютьсяувиборчомубюлетенівалфавітномупо-рядку.Цяпропозиціяпокликанапротидіятиклонуван-нюпрізвищрейтинговихкандидатівуокрузідлявідтя-гуванняголосіввиборців.

Надзвичайноважливимиєтакожположеннязако-нопроекту,щовизначаютьпорядокпогашеннявибор-чихбюлетенів,якінеможливопередативідЦентраль-ноїдоокружноївиборчоїкомісіїабовідокружноїдодільничноївиборчоїкомісії,оскількивиборчібюлетенієдокументамисувороїзвітностітапідлягаютьретель-номуоблікуйконтролю.

Зоглядунанегативнупрактикусаботуванняокре-мимичленамивиборчихкомісійвиконаннясвоїхфунк-ціональнихповноваженьпідчасвиборівдопарламен-ту2012рокутаГлавидержавив2014році,положенняЗакону«ПровиборинароднихдепутатівУкраїни»,яки-мивизначаєтьсяпорядокскладаннявиборчимикомісі-ямипротоколівпропідрахунокголосіввиборців,вста-новленняпідсумківголосуваннятарезультатіввиборів,цілкомвиправданопропонуєтьсядоповнитиприписом

проте,щонепідписанняпротоколуокремимичленамикомісіїнемаєправовихнаслідківдлядійсностісамогопротоколу.

Участиніп’ятійст.97пропонуєтьсячітковстановитисемиденнийстрок,уякийЦентральнавиборчакомісіямаєздійснитиповноваженняокружноївиборчоїкомі-сіїщодовстановленняпідсумківголосуваннявзагаль-нодержавномуокрузівмежаходномандатногоокругу,підсумківголосуванняводномандатномуокрузіуразіненадходженнядоЦентральноївиборчоїкомісіївідпо-відногопротоколуокружноївиборчоїкомісії,атакожпередбачитиправоЦВКвитребовуватитазабезпечува-титранспортуваннявідОВКнеобхіднихдляцьогови-борчихдокументів.

По-четверте,значначастинаположень,запропоно-ванихувиборчомузаконопроектіД.Жванії,присвяче-наоптимізаціїзабезпеченняправопорядкупідчасви-борчоїкампаніїтабезпекитранспортуваннявиборчоїдокументації. Зокрема, законопроектом № 4531а пе-редбачаєтьсяпосиленняохоронивиборчихкомісійзаадресами їх місцезнаходження, у разі необхідності –охоронивиборчихбюлетенівта іншоївиборчоїдоку-ментаціїпідчас їхтранспортуваннявіддільничнихтаокружнихвиборчихкомісійдовиборчихкомісійвищо-горівня,атакожможливістьЦВКпереноситимісцезна-ходженняокружнихвиборчихкомісійзамежівідповід-нихвиборчихокругів.

По-п’яте, важливим елементом законопроекту№4531астализаконодавчіновації,щовраховуютьприорганізаціївиборчогопроцесувійськово-політичнуси-туаціюнаСходіУкраїнийсприяютьреалізаціїправви-борців–учасниківАТО.Так,черезситуацію,якаскла-ласявДонецькійтаЛуганськійобластях,зметоюза-безпеченняналежноїпідготовкитапроведеннявиборівнароднихдепутатівУкраїниводномандатнихокругах,утворенихумежахцихобластей,законопроектомза-пропонованонадатиЦентральнійвиборчійкомісіїпра-воу15-деннийстроквідднянабраннячинностіцимза-кономпереглянутитазмінитимежітацентриодноман-датнихокругівуцихобластях, запропозиціямиголіввідповідних обласних державних адміністрацій. Крімтого,виборцямзчиславійськовослужбовцівтаосібна-чальницькогочирядовогоскладу,котріперебуваютьузв’язкузвиконаннямзавданьзапризначеннямнатери-торіїДонецькоїтаЛуганськоїобластей,пропонувало-сянадатиможливістьпроголосуватиумісцяхтимчасо-вогоперебуванняшляхомвключенняїхдовідповіднихсписківвиборців,запред’явленнямпаспортагромадя-нинаУкраїни,службовогопосвідченняабовійськовогоквитка.

Важливими є також положення, якими запропо-новано законодавчо врегулювати ситуацію, що можескластися у разі зриву голосування на всіх виборчихдільницяхводномандатномуокрузівденьвиборів.ЗатакоїситуаціїЦентральнавиборчакомісіямалаотри-матиправопризначативокрузіповторнівибори.

Незважаючинаважливістьтаактуальністьзаконо-проекту,підтримкучленівЦентральноївиборчоїкомісіїтарекомендаціюпрофільногоКомітетуприйнятийого,проектзарезультатамирозглядутакіненабравнеоб-хідноїкількостіголосівдепутатів.

Зрозуміло, що під час швидкоплинного виборчо-го процесу позачергових виборів народних депутатівУкраїни,призначенихна26жовтня2014року,окреміположеннязаконопроектузчасомпоступововтрачалиактуальність.

Однак,враховуючинагальнунеобхідністьвдоско-наленнязаконодавчогозабезпеченняреалізаціївибор-чихправгромадян,захистукомісійтавиборчоїдоку-

31

ментації, встановлення результатів позачергових ви-борів та обрання легітимної Верховної Ради за умовскладної суспільно-політичної ситуації голова Комі-тету Давид Жванія підготував і подав до парламен-тупроектзаконупровнесеннязміндодеякихзаконівУкраїни щодо забезпечення належної організації ви-борчогопроцесувиборівнароднихдепутатівУкраїни(реєстр.№5157від13жовтня2014року),більшістьпо-ложеньякогоповторювалиположенняпроектузреєстр.№4351а,–завиняткомтих,щовтратилиактуальністьначасйогореєстрації.Водночасприкінцевіположеннязаконопроектузреєстр.№5157доповненіпунктами,яківизначалиособливостіскладаннясписківвиборцівтавідкриттяпоточнихрахунківвиборчихфондівкандида-тівпоодномандатнихокругах,утворенихнатериторіїДонецькоїтаЛуганськоїобластей,атакожпередбача-лиспрощенийпорядокзмінимісцяголосуваннявибор-цівзАвтономноїРеспублікиКрим,ДонецькоїтаЛуган-ськоїобластей,містаСевастополя.

Слідзауважити,щоважливістьтаактуальністьцьо-го законопроекту підтверджена Центральною вибор-чою комісією, котра своєю постановою № 1727 від 14жовтня2014рокузвернуласядоВерховноїРадиУкра-їнищодоневідкладногорозглядунаїїпозачерговомупленарномузасіданнізаконопроектузреєстр.№5157.

Однакнапозачерговомупленарномузасіданніпар-ламенту 20 жовтня 2014 року ні вказаний законопро-ект, ні законопроект з реєстр. № 5157-1, поданий на-роднимдепутатомЛеонідомЄмцем,виключнодляза-безпеченняреалізаціїправаголосувиборцямзчиславійськовослужбовцівтаосібначальницькогочирядо-вогоскладу,яківиконуютьзавданнязапризначенняму місцях тимчасового перебування їх підрозділів замежами пунктів постійної дислокації, так і не булипідтримані.

Уважаємо, що після завершення виборчого про-цесупроаналізованізаконодавчінапрацюваннянепо-виннізалишитисяпозаувагоюновообранихнароднихдепутатівУкраїниVIIIскликання.Аджеоновленнячин-ноговиборчогозаконодавствамаєутвердитисьякпрі-оритетнийнапрямдіяльностіпарламенту.Новівибор-чі законимаютьнелишевраховувати історичнийдо-свідпроведеннявиборіввУкраїнітаздобуткичинноговиборчого законодавства, відповідати міжнароднимстандартамвиборчогоправайкращимєвропейськимвиборчимпрактикам,айповинніприйматисясвоєчас-но,щонайменшезарікдочерговихвиборів.

1.КонституціяУкраїни:ЗаконУкраїни№254к/96-ВРвід28червня1996р.зізмінами,внесенимизгідноіззаконами№2222-IVвід8грудня2004р.,№2952-VIвід1лютого2011р.,№586-VIIвід19вересня2013р.,№742-VIIвід21лютого2014р. [Електроннийресурс].– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2. Про вибори народних депутатів України: ЗаконУкраїни№4061-VIвід17листопада2011р.//Офіцій-нийвісникУкраїни.–2011.–№97.–Ст.3526.

3. Про очищення влади: Проект Закону України№4359авід24липня2014р.[Електроннийресурс].–Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51795

4.ВецькоЕ.Мажоритарнаянота/Е.Вецько//Кор-респондент.–2014.–№32.–С.8—11.

5. Європейський демократичний доробок у галу-зі виборчого права: Матеріали Венеціанської комісії,ПарламентськоїАсамблеї,КомітетуМіністрів,КонгресумісцевихірегіональнихвладРадиЄвропи:пер.зангл./ [за ред. Ю. Ключковського]. – Вид. 2-е, випр. і до-повн.–К.:Логос,2009.–500с.

6.КлючковськийЮ.Б.Виборчісистемитаукраїн-ськевиборчезаконодавство:монографія/Ю.Б.Ключ-ковський.–К.:ЧасДруку,2011.–132с.

7.НайемМ.ФренсісФукуяма:Путінробитьрівнотесаме,щоробивГітлер/М.Найем.–27серпня2014р.[Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/27/7035903/

8. Хелд Д. Модели демократии. Третье издание /Д.Хелд[пер.сангл.М.Рудакова].–М.:Издательскийдом«Дело»РАНХиГС,2014.–544с.

1.KonstytutsiiaUkrainy:ZakonUkrainyNo.254к/96-VR vid 28 chervnia 1996 roku zі zminamy, vnesenymyzhidno iz zakonamy No. 2222-IV vid 8 grudnia 2004roku, No. 2952-VI vid 1 liutoho 2011 roku, No. 586-VIIvid19veresnia2013roku,No.742-VIIvid21liutoho2014roku [The Constitution of Ukraine: Law of Ukraine No.254к/96-VR,28June1996,asrevisedbylawsNo.2222-IV,8December2004;No.2952-VI,1February2011;No.586-VII, 19 September 2013; No. 742-VII, 21 February2014]. Available at: <http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80>

2. Pro vybory narodnykh deputativ Ukrainy: ZakonUkrainy No. 4061-VI vid 17 lystopada 2011 roku [OnElections of the People’s Deputies of Ukraine: Law ofUkraineNo.4061-VI,17November2011](2011),OfitsiinyvisnykUkrainy97:3526.

3. Pro ochyshchennia vlady: Proekt Zakonu UkrainyNo.4359аvid24lypnia2014roku[OnCleansingamongstthe Authorities: Draft Law of Ukraine No. 4359а, 24July 2014]. Available at: <http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=51795>

4. Vetsko­ I. (2014) ‘Mazhoritarnaia nota’ [Majoritynote],Korrespondent32:8-11.

5. Ievropeisky democratychny dorobok u galuzivyborchoho prava: Materіaly Venetsіanskoi komіsіi,Parlamentskoi Asamblei, Komіtetu Mіnіstrіv, Congresumіstsevykh i rehіonalykh vlad Rady Ievropy [Europeandemocratic practice in the field of electoral law:ProceedingsoftheVeniceCommission,theParliamentaryAssembly, the Committee of Ministers, the Congress ofLocalandRegionalAuthoritiesoftheCouncilofEurope]:trans.fromEnglish:2nded.(2009),KliuchkovskyI.(ed.).Kyiv:Lohos.

6. Kliuchkovsky­ I.­ B. (2011) Vyborchi systemy taukrainskevyborchezakonodavstvo:Monohrafiia[Electoralsystems and the Ukrainian electoral law: Monograph].Kyiv:ChasDruku.

7. Naiiem­ M. ‘Francis Fukuyama: Putin robyt rivnote same, shcho robyv Hitler’ [Francis Fukuyama: Putin isdoing exactly the same thing as Hitler did], 27 August2014. Available at: <http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/27/7035903/>

8. Held­ D. (2014) Modeli demokratii. Tretie izdaniie[Models of democracy. Third edition], trans. fromEnglish by M. Rudakov. Мoscow: Izdatelskii dom ‘Delo’RANKHiGS.

Список використаних джерел

References

Віче

22/

2014

ww

w.v

iche

.info

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА

32

Підписанододруку19.11.2014.Формат60х84/8.Папірофсетний.Друкофсетний.Ум.друк.арк.2,3.Зам.№ДС241.Тираж2200прим.Цінадоговірна.Набраноізверстанонакомп’ютерномукомплексіредакціїжурналу«Віче».Надрукованозготовогооригінал-макетауТОВ«КЖД«Софія»,08000,Київськаобл.,смтМакарів,вул.Першотравнева,65.СвідоцтвопродержавнуреєстраціюА01№229953від26.11.2008р.

Передплатний­індекс­–­74254.

Журнал «Віче» читають у Верховній Раді та їїкомітетах,адміністраціїПрезидентаУкраїни,КабінетіМіністрівУкраїни,Держтелерадіо.ВінтакожнадходитьдобібліотекКонгресуСШАтаРадиЄвропи,доКнижковоїпалатиУкраїни,НаціональноїбібліотекиУкраїниіменіВ.Вер-надського,Національноїпарламентської,Дер-жавноїнауковотехнічної,Державноїбібліо-текидляюнацтва,Державноїнауковопеда-гогічної,ЦентральноїіменіМ.Островського.

­22/2014(378)

Засновник–ВерховнаРадаУкраїни

Головнийредактор­­Світ­ла­на­ПИ­СА­РЕН­КО–2358155Приймальня:Любов­САЛЮК–2357958Заступникголовногоредактора—завідувачвідділусоціальноекономічноїполітикитаправовогозабезпеченняОлександр­МАЛІЄНКО­–2724630Відповідальний секретар Ла­ри­са­ СЕ­ВЕ­РЕН­ЧУК – 2357953Головний бухгалтер Іри­на­ КИ­СІЛЬ,Жанна­СИМОНЕНКО – 2357958Відділзвисвітленняпитаньпарламентськоїдіяльності:ЗавідувачЮлія­ЦИРФА­–­2358156,Олексій­СИщУК­–­2357952,Микола­БІЛОКОПИТОВ­–­2346778Тарас­РОМАНЮК­–­2346778Відділгуманітарноїполітики:ЗавідувачОльга­КЛЕЙМЕНОВА–2357952,Лариса­МАРЧУК,­­Віталій­СКОБЕЛЬСЬКИЙ,­­Микола­СЛАВИНСЬКИЙ,­Євген­ТИщУКЛітературніредактори:Оле­на­ЧО­ПОВ­СЬКА­–2357960,Лілія­СОВЕР­–2357953,Анастасія­БОЖКО­—2357960Рекламатапередплата:Ві­ра­ПРА­ВІ­НА­–­2724623,Сергій­ДУБРОВІН–2346830Дизайн–Марина­АРЕСТОВА­–­2358156Верстка–Сергій­ЛОСЕНКО–2358156,Сергій­УСЕНКО,­Наталя­КУТНЯК­–2357960Підтримкасайта–Євген­СИНЕЛЬНИКОВ­–2358156,04053,Київ53,пров.Несторівський,4E­ma­il:­mail@viche.info­­E­ma­il:­viche@rada.gov.uawww.vic­he.in­foПідготовкутавипускусвітжурналу«Віче»задорученнямзасновниказдійснюєредакція.©Віче,2014.СвідоцтвопродержавнуреєстраціюдрукованогозасобумасовоїінформаціїКВ№570від05.04.1994.Редакціянезавждиподіляєвисловленувстаттіпозиціюавтора.Відповідальністьзазмістматеріалів,точністьзгаданихфактів,цитат,цифріпрізвищнесеавторстатті.Редакціязалишаєзасобоюправонаредагуванняйскорочення,атакожлітературневиправленнянаданоїавторомстатті(зізбереженнямосновнихвисновківіавторськогостилю);опублікуванняподанихматеріалівісплатуавторськогогонорару.Редакційнаколегіяздійснюєвнутрішнєрецензуваннярукописівнауковихстатей.Запотребиможебутипроведенеїхзовнішнєрецензування.Рукописможебутиповернутийавторунадоопрацювання.Уразіневідповідностірукописунауковоїстаттівстановленимвимогамредакціяможевідмовитиавторувпублікації.Поданінарозглядредакційноїколегіїматеріалинеповертаються.Припередрукупосиланняна«Віче»обов’язкове.Відповідальністьзазмістідостовірністьрекламнихоголошеньнесутьрекламодавці.«R»–матеріали,якідрукуютьсянаправахреклами

Svitlana Pysarenko – Editor-in-Chief of the JournaloftheVerkhovnaRadaofUkraine ‘Viche’,HonouredJournalistofUkraine.Oleksandr Maliienko – Deputy Editor-in-Chief of theJournaloftheVerkhovnaRadaofUkraine‘Viche’.LarysaSeverenchuk–ExecutiveSecretaryoftheJournaloftheVerkhovnaRadaofUkraine‘Viche’.Iuliia Tsyrfa – Head of the Department of CoverageofParliamentaryActivity,HistoryandDevelopmentofParliamentarianism of the Journal of the VerkhovnaRadaofUkraine‘Viche’,Ph.D.inPoliticalScience.Oleksandr Bandurka – Doctor of Juridical Science,Professor, Academician of the National Academy ofSciencesofUkraine,HonouredLawyerofUkraine.VasylBordeniuk–DoctorofJuridicalScience,Professor.Volodymyr Gorbatenko – Doctor of Political Science,Professor.Igor Grytsiak – Doctor of Public Administration,Professor,HonouredWorkerofScienceandTechnologyofUkraine.Olena Kindratets – Doctor of Political Science,Professor.Oleksandr Kopylenko – Doctor of Juridical Science,Professor, Corresponding Fellow of the NationalAcademyofSciencesofUkraine,AcademicianoftheNationalAcademyofLegalSciencesofUkraine.Viktor Kotygorenko – Doctor of Political Science,Professor,HonouredWorkerofScienceandTechnologyofUkraine.Vasyl Kuibida – Doctor of Public Administration,Professor,HonouredLawyerofUkraine.AnatoliiMatviienko–Ph.D.inPoliticalScience.

Anatolii Matsiuk – Doctor of Juridical Science,Professor.MykolaMelnyk–DoctorofJuridicalScience,Professor,HonouredLawyerofUkraine.DmytroNelipa–DoctorofPoliticalScience,AssistantProfessor.BorysOliinyk–FullMemberoftheNationalAcademyofSciencesofUkraine,HonouraryAcademicianoftheNationalAcademyofArtsofUkraine.Oksana Parkhomenko-Kutsevil – Doctor of PublicAdministration.Petro Petrovsky – Doctor of Public Administration,Professor.SergiiPravdenko–HonouredJournalistofUkraine.MykolaPrimush–DoctorofPoliticalScience,Professor.Volodymyr Salamatov – Doctor of Publ icAdministration,SeniorResearchFellow.Anatolii Selivanov – Doctor of Juridical Science,Professor,FullMember(Academician)oftheNationalAcademy of Legal Sciences of Ukraine, HonouredLawyerofUkraine.Valentyn Yakushyk – Doctor of Political Science,Professor.WalentyBaluk–DoctorofPoliticalScience,Professor,MemberofthePolishPoliticalScienceAssociation(theRepublicofPoland).Larysa Leszczenko – Doctor of Political Science (theRepublicofPoland).OgnyanMinchev–DoctorofSocialScience,Professor(theRepublicofBulgaria).TomasJaneliūnas–Ph.D.inPoliticalScience,AssociateProfessor(theRepublicofLithuania).

ПисаренкоСвітланаВікторівна–головнийредакторжурналуВерховноїРадиУкраїни«Віче»,заслуженийжурналістУкраїни.Малієнко Олександр Трохимович – заступник го-ловногоредакторажурналуВерховноїРадиУкраї-ни«Віче».СеверенчукЛарисаКостянтинівна–відповідальнийсекретаржурналуВерховноїРадиУкраїни«Віче».ЦирфаЮліяАнатоліївна–завідувачвідділувисвіт-лення питань парламентської діяльності, історії тарозвиткупарламентаризмужурналуВерховноїРадиУкраїни«Віче»,кандидатполітичнихнаук.Бандурка Олександр Маркович – доктор юридич-нихнаук,професор,академікНаціональноїакадеміїправовихнаукУкраїни,заслуженийюристУкраїни.БорденюкВасильІванович–докторюридичнихна-ук,професор.ГорбатенкоВолодимирПавлович–докторполітич-нихнаук,професор.ГрицякІгорАндрійович–докторнаукздержавногоуправління,професор,заслуженийдіячнаукиітехні-киУкраїни.КіндратецьОленаМиколаївна–докторполітичнихнаук,професор.Копиленко Олександр Любимович – доктор юри-дичнихнаук,професор,член-кореспондентНаціо-нальноїакадеміїнаукУкраїни,академікНаціональ-ноїакадеміїправовихнаукУкраїни.КотигоренкоВікторОлексійович–докторполітич-нихнаук,професор,заслуженийдіячнаукиітехнікиУкраїни.Куйбіда Василь Степанович – доктор наук з дер-жавногоуправління,професор,заслуженийюристУкраїни.МатвієнкоАнатолійСергійович–кандидатполітич-нихнаук.

Мацюк Анатолій Романович – доктор юридичнихнаук,професор.МельникМиколаІванович–докторюридичнихна-ук,професор,заслуженийюристУкраїни.НеліпаДмитроВасильович–докторполітичнихна-ук,доцент.Олійник Борис Ілліч – дійсний член Національноїакадемії наук України, почесний академік Націо-нальноїакадеміїмистецтвУкраїни.Пархоменко-КуцевілОксанаІгорівна–докторнаукздержавногоуправління.Петровський Петро Михайлович – доктор наук здержавногоуправління,професор.ПравденкоСергійМакарович–заслуженийжурна-лістУкраїни.Примуш Микола Васильович – доктор політичнихнаук,професор.СаламатовВолодимирОлександрович–докторна-укздержавногоуправління,старшийнауковийспів-робітник.СелівановАнатолійОлександрович–докторюри-дичнихнаук,професор,дійснийчлен(академік)На-ціональноїакадеміїправовихнаукУкраїни,заслу-женийюристУкраїни.ЯкушикВалентинМихайлович–докторполітичнихнаук,професор.БалюкВалентинІванович–докторполітичнихнаук,професор,членПольськоготоваристваполітичнихнаук(РеспублікаПольща).ЛещенкоЛарисаВолодимирівна–докторполітич-нихнаук(РеспублікаПольща).МінчевОгнянДімітров–докторсоціологічнихнаук,професор(РеспублікаБолгарія).ЯнелюнасТомас–кандидатполітичнихнаук,доцент(ЛитовськаРеспубліка).

Писаренко Светлана Викторовна – главный ре-дактор журнала Верховной Рады Украины «Вече»,заслуженныйжурналистУкраины.Малиенко Александр Трофимович – замести-тельглавногоредакторажурналаВерховнойРадыУкраины«Вече».Северенчук Лариса Константиновна – ответствен-ный секретарь журнала Верховной Рады Украины«Вече».Цырфа Юлия Анатольевна – заведующая отделомосвещениявопросовпарламентскойдеятельности,историииразвитияпарламентаризмажурналаВер-ховнойРадыУкраины«Вече»,кандидатполитичес-кихнаук.БандуркаАлександрМаркович–докторюридичес-кихнаук,профессор,академикНациональнойака-демииправовыхнаукУкраины,заслуженныйюристУкраины.БорденюкВасилийИванович–докторюридическихнаук,профессор.Горбатенко Владимир Павлович – доктор полити-ческихнаук,профессор.Грицяк Игорь Андреевич – доктор наук государ-ственногоуправления,профессор,заслуженныйде-ятельнаукиитехникиУкраины.КиндратецЕленаНиколаевна–докторполитичес-кихнаук,профессор.КопыленкоАлександрЛюбимович–докторюриди-ческихнаук,профессор,член-корреспондентНаци-ональнойакадемиинаукУкраины,академикНацио-нальнойакадемииправовыхнаукУкраины.Котигоренко Виктор Алексеевич – доктор полити-ческихнаук,профессор,заслуженныйдеятельнаукиитехникиУкраины.Куйбида Василий Степанович – доктор наук госу-дарственногоуправления,профессор,заслуженныйюристУкраины.

МатвиенкоАнатолийСергеевич–кандидатполити-ческихнаук.МацюкАнатолийРоманович–докторюридическихнаук,профессор.МельникНиколайИванович–докторюридическихнаук,профессор,заслуженныйюристУкраины.НелипаДмитрийВасильевич–докторполитическихнаук,доцент.ОлейникБорисИльич–действительныйчленНаци-ональнойакадемиинаукУкраины,почетныйакаде-микНациональнойакадемииискусствУкраины.Пархоменко-КуцевилОксанаИгоревна–докторна-укгосударственногоуправления.ПетровскийПетрМихайлович–докторнаукгосу-дарственногоуправления,профессор.ПравденкоСергейМакарович–заслуженныйжур-налистУкраины.ПримушНиколайВасильевич–докторполитичес-кихнаук,профессор.СаламатовВладимирАлександрович–докторнаукгосударственногоуправления,старшийнаучныйсо-трудник.СеливановАнатолийАлександрович–докторюри-дических наук, профессор, действительный член(академик)НациональнойакадемииправовыхнаукУкраины,заслуженныйюристУкраины.ЯкушикВалентинМихайлович–докторполитичес-кихнаук,профессор.Балюк Валентин Иванович – доктор политическихнаук,профессор,членПольскогообществаполити-ческихнаук(РеспубликаПольша).Лещенко Лариса Владимировна – доктор полити-ческихнаук(РеспубликаПольша).МинчевОгнянДимитров–докторсоциологическихнаук,профессор(РеспубликаБолгария).ЯнелюнасТомас–кандидатполитическихнаук,до-цент(ЛитовскаяРеспублика).

Editorial­Board

Редакційна­колегія

Редакционная­коллегия