2815 Методичні вказівки -...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

2815 Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт з дисциплін «Інформатика», «Обчислювальна техніка»,

«Основи інформаційних технологій та програмування» (модуль 1)

для студентів напрямів підготовки «Інженерна механіка», «Енергетика»,

«Інженерне матеріалознавство» денної форми навчання

Видавництво СумДУ 2010

2

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисциплін «Інформатика», «Обчислювальна техніка», «Основи інформаційних технологій та програмування» (модуль 1)/ Укладачі: А.В.Неня, О.В. Алексенко, Н.А. Федотова. - Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 70 с.

Секція інформаційних технологій проектування. Кафедра інформатики

3

Зміст С. Лабораторна робота 1........................................................... 5

1. Теоретичні відомості .................................................... 5 1.1. Windows. Загальні відомості.................................. 5 1.2. Робочий стіл, кнопка Пуск (Start), панель завдань6 1.3. Піктограми. Ярлики ............................................... 8 1.4. Використання миші................................................ 8 1.5 Операції над вікнами ............................................ 10

2. Організація інформації в комп'ютері ......................... 12 2.1. Файли і теки ......................................................... 12 2.2. Перегляд вмісту диска комп'ютера ..................... 12 2.3. Використання Проводника .................................. 12 2.4. Відновлення файлів і тек із Корзины .................. 14 2.5. Пошук файлів ....................................................... 14

3. Завдання ...................................................................... 15 Питання для контролю ................................................... 17

Лабораторна робота 2......................................................... 18 1. Теоретичні відомості .................................................. 18

1.1 Загальні відомості про архіватори........................ 18 1.2. Робота з програмою архівації WINRAR ............. 19 1.3. Робота з програмою архівації WinZip ................. 21



1.1. Структура баз даних ............................................ 26 1.2 Структура головного вікна MS Access................. 27 1.3. Створення і зміна таблиць ................................... 28 1.4. Контроль даних.................................................... 36 1.5. Налаштування зображення таблиць .................... 38 1.6. Зв'язки між таблицями ......................................... 38 1.7. Імпорт даних ........................................................ 40


Лабораторна робота 4......................................................... 47

4

1. Теоретичні відомості .................................................. 47 1.1. Робота із запитами ............................................... 47 1.2. Інші види запитів ................................................. 49 1.3. Робота з формами................................................. 51



1.1. Створення звітів ................................................... 60 2. ЗАВДАННЯ ................................................................ 61

список використаної Літератури........................................ 63 Додаток А Варіанти завдань для лабораторної роботи 2.. 64 Додаток Б Варіанти завдань для лабораторної роботи 3 . 65 Додаток В Варіанти завдань для лабораторної роботи 4 67 Додаток Г Варіанти завдань для лабораторної роботи 5 69

5

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1 Тема:Набуття практичних навиків роботи з

системою Windows.

Мета: Практично засвоїти основні прийоми роботи з Windows: 1. Робота з вікнами. 2. Перемикання між додатками. 3. Робота в Провіднику (створення тек, копіювання файлів і тек, проглядання вмісту диска комп'ютера). 4. Відновлення файлів і тек з Кошика. 5. Пошук файлів. 6. Робота з дискетами.

Форма звіту: файл звіту з виконаним завданням відповідно до варіанта.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

1.1. Windows. Загальні відомості Windows – це операційна система, що має інтуїтивно

зрозумілий графічний інтерфейс. Windows надає користувачеві ряд можливостей:

– наявність різних графічних значків, меню, діалогових вікон (вікно, що з'являється на екрані при виборі команди меню і містить після свого імені багато крапок. Служить для зазначення додаткових параметрів, необхідних для виконання даної команди);

– використання для всіх програм у Windows одних і тих самих команд керування, що істотно полегшує роботу в цьому середовищі;

– використання панелі завдань; – підтримка Windows довгих імен файлів – до 255

символів (файл - з технічної точки зору є послідовністю байтів; з практичної – документ, створений в якій-небудь з програм і збережений під певним ім'ям);

6

– можливість у Windows виклику динамічного меню, здійснювати переміщення об'єктів і т.д.;

– наявність буфера обміну (область пам'яті, в яку тимчасово поміщається вирізаний або скопійований фрагмент документа або графічне зображення при виконанні команд копіювання або вирізки; зберігає інформацію до наступної операції занесення до нього даних, протягом одного сеансу роботи з Windows. При виході з Windows, а також копіюванні або вирізки нового фрагмента, старий вміст буфера обміну втрачається) дозволяє копіювати або переносити інформацію як у межах однієї програми, так і між окремими програмами;

– можливість у Windows організувати обмін даними між декількома програмами – механізм зв'язку і впровадження об'єктів OLE.

1.2. Робочий стіл, кнопка Пуск (Start), панель завдань Після завершення завантаження з'являється основний

екран Windows, який називається робочим столом (рис. 1.1) із деякою кількістю розташованих на ньому елементів. Як мінімум робочий стіл містить три теки, представлені у вигляді значків або піктограм: Мой компьютер, Сетевое окружение і Корзина; кнопку Пуск і Панель задач – смугу, на якій розміщується кнопка Пуск.

Кнопка Пуск містить доступ практично до всіх функцій Windows. За допомогою цієї кнопки відкривається ієрархічне меню (рис. 1.2), через яке користувач має доступ до всіх засобів (пункт меню Программы), може відкрити будь-який недавно використаний документ або файл (пункт меню Документы), здійснити пошук документів не тільки за іменем і його елементами, але і за його вмістом (пункт меню Найти).

Панель, на якій розміщена кнопка Пуск, є ще одним примітним елементом інтерфейсу Windows і носить назву Панель задач (рис. 1.1). Ця панель легко налаштовується. Її можна переміщати в необхідне місце екрана і зробити зникаючою. Панель задач дозволяє завжди бачити завантажені засоби і швидко перемикатися між ними за допомогою миші.

7

Рисунок 1.1 – Робочий стіл Windows

Рисунок 1.2 – Ієрархічне меню кнопки Пуск

Ярлики

Кнопка "Пуск" Панель задач

8

1.3. Піктограми. Ярлики Теки на робочому столі представлені піктограмами.

Піктограма графічно відображає призначення теки і її назву. Щоб розкрити одну з тек, наприклад, Мой компьютер, достатньо двічі клацнути лівою клавішею миші по піктограмі цієї теки.

Призначення основних тек робочого столу Windows таке: – Мой компьютер – відкриває однойменне вікно, що

служить для проглядання вмісту комп'ютера, всіляких операцій з файлами і теками;

– Корзина – до кошика потрапляють усі файли, що видаляються із жорсткого диска, і зберігаються там доти, поки кошик не буде очищен або переповнен. Дозволяє відновити видалені раніше файли;

– Ярлик – засіб Windows, що полегшує роботу з об'єктами. Ярлик може бути створений для будь-якого об'єкта: файлу, теки, диска і т.д. Зовні вони відрізняються від піктограм тим, що мають стрілку. Фізично ярлик є файлом. Відмінність від тек полягає в тому, що видалення ярлика не призводить до видалення об'єкту (файлу, теки), для якого він був створений. При видаленні ж теки відправляється до Корзини і весь вміст. Для запуску об'єкта за допомогою ярлика достатньо двічі клацнути мишею по його піктограмі.

1.4. Використання миші Ліва клавіша миші використовується для наказу

комп'ютеру зробити яку-небудь дію. Наприклад: – вказівка курсором на назву меню і клацання лівою

клавішею миші приводить до відкриття цього меню; – подвійне клацання по піктограмі теки приводить до її

відкриття, подвійне клацання по ярлику додатка – до його запуску;

– клацання по кнопці діалогового вікна або кнопки панелі інструментів додатка приводить до виконання команди, яку ця кнопка представляє;

9

– натиснення й утримування лівої клавіші з одночасним переміщенням миші дозволяє виконувати операції над виділеним об'єктом, наприклад, переміщення (копіювання) файлу.

Клацання правою клавішею миші викликає контекстне (динамічне) меню (рис. 1.3) з переліком найбільш часто використовуваних команд, призначення яких залежить від розташування курсора миші у момент натиснення клавіші.

Рисунок 1.3 – Контекстне меню Windows Має місце сумісне використання миші і клавіатури. Дуже

корисно застосовувати комбінації, наведені у таблиці 1.1.

10

Таблиця 1.1 – Основні комбінації клавіш Windows

Комбінація клавіш Результат Ліва клавіша миші, тягнете об'єкт

Перемістити об'єкт

Ліва клавіша миші + [Ctrl], тягнете об'єкт

Скопіювати об'єкт

1.5 Операції над вікнами Кожне вікно Windows є прямокутною областю екрана. У

верхній частині вікна знаходиться рядок заголовка вікна. В середині рядка заголовка відображається назва вікна, в лівій частині рядка - системне меню, в правій частині рядка – три кнопки: згорнути, разгорнути або відновити, закрити. Під рядком заголовка розташовується рядок меню.

Переміщення вікна. Щоб змінити розташування вікна на екрані, потрібно вказати мишею на заголовок вікна і, натиснувши ліву клавішу миші, перетягнути вікно на нове місце, після чого відпустити ліву клавішу миші.

Щоб згорнути вікно, необхідно натиснути кнопку згортання вікна у верхньому правому куті, і назва вікна перейде в панель завдань. Важливо, що, згорнувши вікно додатку, користувач не завершує роботу з ним. Додаток буде активним дого часу, поки робота з ним не буде завершена.

Щоб розгорнути вікно, слід встановити мишу на назву цього вікна в панелі завдань і натиснути ліву кнопку миші.

Щоб закрити вікно можна також натиснути кнопку закриття вікна, розміщену у верхньому правому куті вікна поряд з кнопками згортання і розгортання.

Зміна розміру вікна. Щоб змінити розмір вікна, потрібно вказати мишею на межу вікна, при цьому покажчик миші перетвориться на двосторонню стрілку:↔, якщо миша вказує на вертикальну або горизонтальну межу вікна, або , якщо миша указує на кут вікна. Натиснувши на ліву клавішу миші, можна перетягнути межу вікна на нове місце, а потім відпустити її.

11

Розташування вікон. Декілька вікон можуть розміщуватися на екрані зліва направо або зверху вниз, або каскадом. Для потрібного розташування вікон, необхідно встановити мишу на панелі завдань і натиснути праву клавішу миші. Потім з'явиться динамічне меню, з якого і потрібно вибрати необхідний режим установки й клацнути лівою клавішею миші.

Рисунок 1.4 – Структура вікон у Windows Пересування по вікну у разі, якщо вміст вікна виходить за

межі, здійснюється за допомогою смуг прокрутки. Для переміщення вмісту вікна на один рядок вгору або вниз потрібно клацнути стрілку у відповідному кінці вертикальної смуги прокрутки. Окрім стрілок, смуга прокрутки містить квадратний движок, і користувач може переміщати мишею сам

Рядок головного меню Панелі інструментів

Рядок заголовка Кнопки керування

Згорнути

Розгорнути

Закрити

12

движок, щоб потрапити в потрібне місце. Для пересування вмісту вікна вліво або управо аналогічним чином користуються горизонтальною смугою прокрутки.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ В КОМП'ЮТЕРІ 2.1. Файли і теки Уся інформація в комп'ютері зберігається у файлах. Групи

файлів зберігаються в теках. Будь-яка тека (окрім теки самого верхнього рівня – кореневого каталога) може містити в собі інші теки. Теки і файли утворюють деревоподібну структуру, за допомогою якої легко представити організацію інформації, що зберігається в комп'ютері.

У Windows діють зручні правила привласнення імен файлам і текам. У цій системі обмеження на довжину імені файлу становить 255 символів (замість 8 в операційній системі MS DOS).

2.2. Перегляд вмісту диска комп'ютера Для вибору і проглядання вмісту інформації, що

зберігається в комп'ютері, зручно використовувати теку Мой компьютер:

– двічі клацніть мишею по піктограмі Мой компьютер, яка розміщена на робочому столі, відкриється вікно теки Мій комп'ютер, в якому будуть представлені всі дискові та інші пристрої вашого комп'ютера;

– двічі клацніть мишею по значку необхідного дискового пристрою або теки, і відкриється вікно із вмістом цього диска або теки.

2.3. Використання Проводника Іншим варіантом зручного виконання операцій з файлами і

теками є використання Проводника. Програма Проводник Windows одночасно відображає як

структуру вкладеності тек (їх ієрархію), що знаходяться на комп'ютері, так і вміст виділеної теки. Це особливо зручно при

13

копіюванні і переміщенні даних: досить відкрити теку, що містить потрібний файл, і перетягнути цей файл в іншу теку.

Щоб запустити Проводник, зробіть так: – натисніть кнопку Пуск, після чого відкриється головне

меню; – виконайте команду Программы, і відкриється вікно

теки Програми; – виконаєте команду Проводник. Проводник можна також запустити, клацнувши правою

клавішею миші по піктограмі теки Мой компьютер. Це приводить до появи динамічного меню, з якого необхідно вибрати команду Проводник.

Після запуску відкриється вікно Проводник з двома областями. У лівій – Все папки – буде показано дерево всіх дискових пристроїв, а також теки, що знаходяться в кожному з них. У правій – Содержание папки – можна проглядати вміст активної теки або дискового пристрою, тобто будь-якого елемента вказаного в лівій частині вікна.

Для проглядання вмісту диска (або теки) клацніть мишею по знаку «+» у лівій області вікна або двічі клацніть по імені диска (теки). Знак «+» заміниться на «-». Будуть показані всі теки поточного диска або теки в лівій області вікна Проводник.

Створення нових тек Для створення нової теки зробіть таке: – заздалегідь визначте місцезнаходження нової теки; – відкрийте меню Файл, виконайте команди Создать,

потім Папка, і нова тека буде створена, а також одночасно з'явиться текстове вікно для введення імені теки;

– наберіть ім'я теки в текстовому вікні. Копіювання і переміщення файлів, тек Зручнішим варіантом копіювання є використання методу

"перетягнути і кинути". В цьому разы у вікні Проводника одночасно повинні бути відображені як джерело, так і одержувач. Спочатку розмістіть у правій області копійований файл або теку, клацнувши в лівій області теку, де знаходиться копійований файл.

14

Досягнувши такого розташування, зробіть таке: – вкажіть курсором миші на значок файлу - предмета

копіювання; – натисніть і утримуйте ліву клавішу миші, одночасно

натиснувши клавішу [Ctrl]; – перемістіть значок файлу на значок теки-одержувача.

При цьому всередині значка при переміщенні з'явиться знак плюс «+», який означає, що відбувається саме копіювання;

– відпустіть клавішу [Ctrl] і клавішу миші. Файл буде скопійований.

Операція переміщення файлу (теки) аналогічна копіюванню, тільки не використовується клавіша [Ctrl].

Робота з дискетами У Windows операції читання і запису на дискету практично

не відрізняються від аналогічних операцій із жорстким диском. 2.4. Відновлення файлів і тек із Корзины Помилкове стирання файлу або файлів є досить

поширеним випадком. Використання Корзины спрощує процес відновлення файлів, оскільки стерті файли зберігаються в Корзине до тих пір, поки вона не буде очищена, якщо, звичайно, диск не переповнений.

Розглянемо процес відновлення файлів: – відкрийте теку Корзина, після чого з'явиться вікно, в

якому буде показано ім'я кожного файлу (теки), його початкове розміщення, дату видалення, тип і розмір;

– виділіть файл (теку), що підлягає відновленню; – відкрийте меню Файл вікна теки Корзина і виконайте

команду Восстановить. Файл (тека) буде відновлений у початковому місці.

2.5. Пошук файлів У Windows можливий пошук за повним іменем або його

частиною, розширенням, датою створення, розміром, змістом. Розглянемо один із способів, як це зробити:

15

– натисніть кнопку Пуск, виконайте команду Найти головного меню, потім – Файли и папки, і відкриється діалогове вікно Результаты;

– у діалоговому вікні Результаты, що відкрилося, виберіть критерії, за якими збираєтеся проводити пошук і вкажіть параметри пошуку. Чим конкретніші умови пошуку задасте, тим швидше і точніше система зможе відшукати необхідний файл.

3. ЗАВДАННЯ 1. Відпрацюйте навики роботи з вікнами: – відкрийте Проводник, MS Word і MS Excel,

використовуючи ярлики на Робочому столі і кнопку Пуск; – згорніть, розгорніть вікна; – перемістіть вікно Проводника в лівий верхній кут

екрана, а вікно MS Word ц правий нижній; – змініть розміри вікна MS Excel; – знайдіть у всіх вікон загальні елементи; – скопіюйте за допомогою кнопки PrintScreen у файл

звіту отримане розташування вікон; – закрийте вікна MS Word і MS Excel; – за допомогою Проводника відкрийте диск student на

Itd-server. 2. За допомогою пошуку файлів у мережевому оточенні

знайдіть файл Звіт_лр1.doc. 3. Знайдіть на диску С:\ всі файли з розширенням .doc і

.xls. 4. Продемонструйте виконання операцій у Проводнике: – знайдіть теку Itd-server\student\ IF\<Назва вашої

групи>; – створіть свою теку в теці вашої групи, назвіть її

«Бригада_<номер вказаний викладачем>»; – з теки Itd-server\ Завдання\ Інформатика_1курс

скопіюйте файл Звіт_лр1.doc у теку своєї бригади; – створіть теку з ім'ям STUDENT1 у своїй теці;

16

– з теки Itd-server\student\ Заданія\ Інформатика_1курс скопіюйте всю інформацію в теку з ім'ям STUDENT1;

– скопіюйте за допомогою кнопки PrintScreen у файл звіту вміст теки STUDENT1;

– створіть у своїй теці іншу теку з ім'ям STUDENT2; – скопіюйте в теку з ім'ям STUDENT2 частину

інформації з теки з ім'ям STUDENT1, а частину інформації перемістіть;

– видаліть будь-які два файли з теки з ім'ям STUDENT1; – видаліть один файл з теки з ім'ям STUDENT2, а потім

відновіть видалений файл з Корзины; – скопіюйте за допомогою кнопки PrintScreen у файл

звіту вміст теки STUDENT2; – видаліть теки STUDENT1 і STUDENT2. 5. Продемонструйте роботу з дискетою (флешкою):

скопіюйте свою теку на дискету (флешку). 6. Відкрийте файл Звіт_лр1.doc з теки вашої бригади. 7. Прогляньте вміст локального диска Z і скопіюйте за

допомогою кнопки PrintScreen у файл звіту вигляд вікна, в якому відбувається перегляд вмісту диска комп'ютера.

8. Запустіть додаток MS Excel. Перемістіть вікно Проводника в лівий верхній кут екрана, а вікно MS Excel в правий нижній. Скопіюйте зображення за допомогою кнопки PrintScreen у файл звіту. Збережіть файл.

9. Самостійно запустіть стандартні додатки Windows: графічний редактор Paint, Блокнот, калькулятор. Вікно кожного засобу скопіюйте у звіт за допомогою кнопки PrintScreen.

Для запуску будь-якого засобу необхідно натиснути

кнопку Пуск і вибрати пункти меню у зазначеній послідовності: Програми → Стандартні → Ім'я програми → (наприклад) Блокнот.

17

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ 1. Що таке операційна система? Які сучасні операційні системи

вам відомі? 2. Що таке файл, тека, ярлик, піктограма? 3. З яких частин складається ім'я файлу? 4. Які операції над вікнами можливі в операційній системі

Windows? 5. Як відшукати потрібну теку або файл? 6. Як можна відновити видалений файл або теку? 7. Як здійснити перегляд вмісту дисків комп'ютера? 8. Які стандартні додатки Windows ви знаєте? 9. Для чого використовується кнопка «Пуск»? Опишіть пункти

«Програми», «Документи», «Знайти». 10. Як запускаються програми у Windows? 11. Як закрити і відкрити вікна у Windows, перемикання між

ними? 12. Що таке робочий стіл? Основні елементи, виклик програм,

що знаходяться на робочому столі. 13. Опишіть основні елементи вікна у Windows. 14. Що таке головне і контекстне меню? Чим вони

відрізняються?

18

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2 Тема: АРХІВАЦІЯ ФАЙЛІВ.

Мета:

1. Вивчити призначення архівації файлів. 2. Ознайомитися з основними програмами для архівації інформації. 3. Виробити навики роботи з архівами WINRAR і WinZip.

Форма звіту: файл звіту з виконаним завданням відповідно до варіанта.


1.1 Загальні відомості про архіватори Під час інтенсивної роботи з даними на комп'ютері навіть з

великим об'ємом жорсткого диска постійно виникають дві проблеми. Перша - можливість псування або втрати інформації на магнітному диску, обумовлена фізичним псуванням диска, випадковим знищенням об'єктів або наявністю якого-небудь комп'ютерного вірусу. Друга - безперервне зростання обсягу інформації, який необхідно зберігати на диску. Слід враховувати і той факт, що багато застосувань, що працюють з текстами або зображеннями, створюють так звані "розріджені" об'єкти, зберігати які без спеціальних процедур стиснення невигідно. Вирішення першої проблеми забезпечується програмою резервного копіювання, механізм якої вбудований в операційну систему.

Існує два методи резервного копіювання файлів: – створювати архівні копії файлів, що зберігаються на

жорсткому диску, поміщаючи їх на дискети або на інші пристрої;

– скористатися програмою, яка стискає файли і поміщає їх в архів. Після цього ви можете скопіювати стислі файли на дискети, магнітну стрічку або інші пристрої, які використовуються для зберігання архівів.

19

Другий спосіб реалізується за допомогою програм-архіваторів. Якщо ви вирішите користуватися програмою архівації і стиснення даних, то необхідно пам'ятати, що для відновлення файлів необхідно застосовувати саме цю програму. При відновленні файлів можуть виникнути проблеми, якщо вам доведеться виконувати цю операцію в системі, в якій немає програми архівації даних. Для вирішення поставленого завдання найкращим чином підходять програми-архіватори WINRAR і WinZip для Windows. Ці програми дозволяють тонко налаштувати процес архівації і стиснення даних.

1.2. Робота з програмою архівації WINRAR 1.2.1. Запуск WINRAR Запустити програму WINRAR можна такими способами: – виконавши команду Пуск → Програми → WINRAR; – відкривши теку WinRAR, в якій встановлена програма

(зазвичай на диску С:), і двічі клацнувши по запускаючому файлу додатка WINRAR.exe;

– подвійним клацанням по відповідному ярлику на Робочому столі;

– кнопкою на Панелі MSOffice (якщо вона встановлена). 1.2.2. Вибір файлів для архівації Щоб заархівувати файли, спочатку їх необхідно виділити.

Виділити файли у вікні програми WINRAR (рис. 1.1) можна: – лівою кнопкою миші (при натиснутій клавіші [Ctrl]

можна вибирати файли селективно); – командами меню File → Select all або Select group

(комбінацією клавіш [Gгау+]); – клавішами керування курсором при натиснутій клавіші

[Shift].

20

Рисунок 1.1 - Діалогове вікно програми-архіватора WINRAR

1.2.3. Запуск архівації Командне вікно програми WinRAR можна викликати: – командою меню Commands → Add files to archive; – кнопкою [Add files to archive]; – командою контекстного меню Add. 1.2.4. Додавання фалів до архіву. Додати файли а архів можна двома способами: – у вікні програми WINRAR відповідно до п.1.2.3; – перетягнувши виділені файли з вікна програми

Проводник у вікно програми WINRAR до відповідного архіву. 1.2.5. Перегляд інформації про файли в архіві Щоб переглянути інформацію про файли, поміщені в архів,

відкрийте його у вікні програми WINRAR подвійним клацанням миші або натисненням клавіші [Enter], виділіть необхідний файл і скористайтеся:

– командою меню Commands → Show archive information; – кнопкою [Show archive information];

21

– контекстним меню Information. 1.2.6. Витягання інформації з архіву Щоб витягувати файли з архіву, необхідно відкрити архів у

вікні програми WINRAR подвійним клацанням миші або натисненням клавіші [Enter], виділити необхідні файли і скористатися:

– командою меню Commands → Extract to specified directory;

– кнопкою [Extract to specified directory]; – контекстним меню Extract to directory. У вікні Extractoptions, що відкривається після виконання

зазначених дій, вкажіть необхідні робочий диск і теку, після чого клацніть по кнопці [ОК].

1.3. Робота з програмою архівації WinZip 1.3.1. Запуск WinZip Запустити програму WinZip можна такими способами: – з Головного меню, виконавши команду Пуск →

Програми → WINZIP; – подвійним клацанням по відповідному ярлику на

Робочому столі; – кнопкою на Панелі MSOffice (якщо вона встановлена). 1.3.2. Запуск архівації Створити новий файл програми-архіватора WinZip можна: – командою File → New Archive; – кнопкою [New] Панелі інструментів WinZip; комбінацією клавіш [Ctrl]+[A]. 1.3.3. Вибір файлів для архівації Щоб заархівувати файли, спочатку їх необхідно вибрати за

допомогою команди Add. Вікно «Add» або «Extract» викликається з контекстного меню Робочого столу, програми Проводник та інших утиліт Windows. Виділіть потрібні об'єкти, клацніть правою кнопкою миші і виконайте команду Add to Zip або Extract to.

22

Рисунок 1.2 - Діалогове вікно програми-архіватора WinZip

– у полі «Add From» відкрийте теку, з якої будете

вибирати файли; – лівою кнопкою миші (при натиснутій клавіші [Ctrl]

можна вибирати файли селективно); – командами меню File → Select all або Select group

(комбінацією клавіш [Gгау+]); – клавішами керування курсором при натиснутій клавіші

[Shift]. Вікно «AddFrom» викликається: – з Головного меню командою Actions → Add; – кнопкою [Add] Панелі інструментів WinZip; – комбінацією клавіш [Ctrl]+[A]; – з контекстного меню. 1.3.4. Додавання фалів до архіву Додати файли до архіву можна такими способами: – командою Add (див. п. 1.3.3); – контекстним меню у вікні «Open Archive»;

23

– контекстним меню Робочого столу, програми Проводник та інших утиліт Windows;

– методом «перетягни і кинь» у вікні «Open Archive» або в програмі Проводник.

Увага! При додаванні до архіву нових об'єктів ступінь їх стиснення може встановлюватися індивідуально.

1.3.5. Перегляд інформації про файли в архіві Щоб переглянути інформацію про файли, поміщені в архів,

відкрийте його у вікні програми WINZIP подвійним клацанням миші або натисненням клавіші [Enter], виділіть необхідний файл і скористайтеся командою меню File → Information вікна програми WinZip.

1.3.6. Витягання інформації з архіву Витягувати об'єкти з архіву можна такими способами: – з меню командою Actions → Extract; – кнопкою [Extract] Панелі інструментів WinZip.

2. ЗАВДАННЯ 1. З теки Itd-server\ Завдання\ Інформатика_1курс

скопіюйте файл Звіт_лр2.doc у теку своєї бригади. Відкрийте його.

2. Створіть у теці вашої бригади теку Архів-1. 3. Оберіть додатки, документи, малюнки, вказані для

вашої бригади у додатку А в стовпці Тека для архіву .rar, і скопіюйте їх у теку Архів-1.

4. Запустіть програму WINRAR. У її робочому вікні (рис. 1.1) знайдіть і відкрийте теку Архів-1.

5. Виділіть файли з розширеннями *.doc. У файл звіту скопіюйте вигляд вікна програми WINRAR, в якому виділені файли, за допомогою кнопки PrintScreen.

6. Натисніть кнопку Добавить у вікні програми WINRAR. 7. Встановіть основні параметри архівації: – ім'я архіву (Doc.rar); – теку архіву (Архів-1); – на закладці Общие в групі Параметры архивации

встановіть прапорець Создавать нерозрывный архив;

24

– на закладці Дополнительно натисніть кнопку Параметры і встановіть розмір словника (за замовчуванням 256 Кбайт);

– вкажіть тип архіву; – у файл звіту за допомогою кнопки PrintScreen

скопіюйте вигляд вікна програми WINRAR, в якому встановлені параметри архівації;

– клацніть по кнопці [ОК]. 8. Порівняйте об'єми файлів до і після архівації. Запишіть

їх значення у звіт. 9. Виділіть файли з розширеннями *.txt. 10. Відправте виділені файли до архіву Doc.rar. 11. Прогляньте інформацію про архів. У файл звіту

скопіюйте вигляд цього вікна програми WINRAR за допомогою кнопки PrintScreen.

12. Створіть у вашій теці теку Архів-2. 13. Витягніть з архіву Doc.rar файли з розширенням *.doc і

помістіть їх до теки Архів-2. Відкрийте Проводник і прогляньте вміст теки Архів-2. У файл звіту скопіюйте вигляд цього вікна за допомогою кнопки PrintScreen.

14. Збережіть звіт. 15. Створіть у теці вашої бригади теку Архів-3. 16. Помістіть до теки Архів-3 додатка, документи,

малюнки, вказані для вашої бригади в розділі додаток А в стовпці Тека для архіву .zip.

17. У робочому вікні програми WINRAR відкрийте теку Архів-3.

18. У теці Архів-3 виділіть документи з розширеннями *.txt. 19. Створіть новий архів TXT.zip, вказавши тип архіву Zip. 20. У робочому вікні програми WINRAR відкрийте архів

TXT.zip і скопіюйте вигляд цього вікна за допомогою кнопки PrintScreen.

21. Доповніть архів TXT.zip іншими об'єктами з теки Архів-3.

25

22. У робочому вікні програми WINRAR відкрийте архів TXT.zip і скопіюйте вигляд цього вікна за допомогою кнопки PrintScreen.

23. Прогляньте інформацію про архів TXT.zip. У файл звіту скопіюйте вигляд цього вікна за допомогою кнопки PrintScreen.

24. Створіть у вашій теці теку Архів-4. 25. Витягніть з архіву TXT.zip документи з розширеннями

*.txt і помістіть їх до теки Архів-4. У файл звіту скопіюйте вигляд цього вікна за допомогою кнопки PrintScreen.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ

1. Для чого використовується резервне копіювання інформації?

2. Опишіть способи резервного копіювання? 3. Для чого використовуються архіви? Назвіть відомі вам

архіватори. 4. Як запустити програму WINRAR? 5. Як запустити програму WinZip? 6. Як додати файли у вже існуючий архів .rar? 7. Як додати файли у вже існуючий архів .zip? 8. Які параметри задаються при створенні архіву .rar? 9. Які параметри задаються при створенні архіву .zip? 10. Як витягувати файли з архіву .rar? 11. Як витягувати файли з архіву .zip?

26

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3 Тема: РОЗРОБЛЕННЯ СТРУКТУРИ БАЗИ

ДАНИХ в MS Access

Мета: 1. Вивчити мову опису даних, типи даних у СУБД Access 2000. 2. Набути навички розроблення структури БД в середовищі

СУБД Access. 3. Навчитися вводити і корегувати дані в режимі "Таблиця". 4. Навчитися контролювати введення даних. 5. Вивчити методику завдання зв'язків між таблицями. Форма звіту: файл звіту з виконаним завданням відповідно до варіанта.


1.1. Структура баз даних База даних – це набір відомостей, що належать до певної

теми або завдання. Microsoft Access дозволяє керувати всіма відомостями з

одного файлу бази даних. У рамках цього файлу дані можна розділити на окремі контейнери, які називаються таблицями; переглядати, додавати й оновлювати дані в таблицях за допомогою електронних форм; знаходити і витягувати тільки потрібні дані за допомогою запитів, а також аналізувати або друкувати дані в заданому макеті за допомогою звітів. Створення сторінок доступу до даних дозволяє користувачам переглядати, оновлювати або аналізувати дані з бази даних через Інтернет або мережу.

Для зберігання даних створюється по одній таблиці на кожен тип відстежуваних відомостей. Для об'єднання даних з декількох таблиць у запиті, формі, звіті або на сторінці доступу до даних необхідно визначити зв'язки між таблицями.

Для пошуку і виведення даних, що задовольняють заданим умовам, включаючи дані з декількох таблиць, створюється запит. Запит також може оновлювати або видаляти декілька

27

записів одночасно і виконувати стандартні або призначені для користувача обчислення над даними.

Для простоти перегляду, введення і зміни даних безпосередньо в таблиці створюється форма. При відкритті форми MS Access відбирає дані з однієї або більше таблиць і виводить їх на екран з використанням макета, вибраного в майстрові форм або створеного користувачем самостійно.

Для аналізу даних або наведення їх певним чином у друкованому вигляді створюється звіт.

1.2 Структура головного вікна MS Access Програма MS Access має стандартний інтерфейс додатків

Windows. Структура вікна програми подена на рис. 1.1 і схожа із структурою вікна MS Word і MS Excel.

Рисунок 1.1 – Вікно програми MS Access

Кнопки керування вікном програми

5.Рядок стану

4.Вікно бази даних

3.Панель інструментів "База даних"

1. Рядок заголовку 2. Рядок головного меню

28

Угорі розташований рядок заголовка програми (позиція 1),

в якій також указується ім'я активного документа. У правому верхньому куті знаходяться три кнопки керування вікном програми (згорнути вікно, мінімізувати/максимузувати, закрити). Нижче за рядок заголовка розташований рядок головного меню програми (позиція 2). У меню відображається список команд. Поряд із деякими командами розміщені картинки для полегшення роботи користувача. Далі йдуть панелі інструментів (ПІ), що складаються з кнопок (піктограм), призначених для швидкого виконання певних дій. Панелі інструментів можуть містити тільки кнопки, тільки меню або поєднання кнопок і меню. ПІ відображаються у вигляді рядків під головним меню. На рис. 1.1 представлено одну ПІ - "База даних" (позиція 3). У самому низу вікна програми розташований рядок стану 5. Вікно бази даних розміщене посередині робочого вікна програми (позиція 4).

1.3. Створення і зміна таблиць Таблиця - це набір даних за конкретною темою. Таблиці

організовують дані у стовпці (які називаються полями) і рядки (які називаються записами).

Використання окремої таблиці для кожної теми означає, що відповідні дані збережені тільки один раз, що робить базу даних ефективнішою і знижує число помилок при введенні даних. Приклад таблиці, такий як товари або постачальники, наведений на рис. 1.2.

Стовпці задають поля таблиці, рядки є записами, їх визначення наведені на рис. 1.3.

Загальне поле зв'язує дві таблиці таким чином, що Microsoft Access може об'єднати дані з двох таблиць для перегляду, редагування або друку.

Для створення таблиці необхідно вибрати корінець "Таблицы", потім клацнути по кнопці "Создать" у вікні БД (рис. 1.1). Можливе створення об'єкта "вручну" або за допомогою Мастера, який автоматично генерує об'єкт. Зазвичай

29

краще спробувати створити таблицю в режимі Мастера, підібравши відповідний прототип з наочної області. Потім можна змінити структуру таблиці в режимі конструктора. У режимі конструктора можна створити нову таблицю або додати, видалити або набудувати поля існуючої таблиці.

Рисунок 1.2 – Приклад таблиць

Таблиця «Поставщики»

Таблиця «Товары»

Рисунок 1.3 – Стовпці і рядки таблиці

Кожне поле таблиці «Товары» містить однотипні відомості про всі товари, наприклад марки товарів

Кожен запис таблиці «Товары» містить повні відомості про один товар, у тому числі його марку, код постачальника, наявність на складі та ін.

30

У режимі таблиці можна додавати, редагувати,

переглядати або виконувати іншу роботу над даними таблиці. Також можна відображати записи з таблиць, пов'язаних з поточною таблицею, шляхом відображення підтаблиць у межах основної таблиці. З деякими обмеженнями можна працювати з даними підтаблиці багатьма із способів, використовуваних для роботи з даними основної таблиці.

Вікно режиму конструктора складається з двох частин: у верхній половині міститься список полів таблиці (їх імена і типи), в нижній - опис інших властивостей поточного поля (див. рис.1.4).

Рисунок 1.4 – Вікно конструктора таблиці

31

Імена полів обираються довільно, ім'я може включати до 64 довільних символів (у тому числі й російські літери), окрім символів крапка (.), знак оклику (!), апостроф ('), квадратні дужки [ ]. Рекомендується:

– не включати в ім'я пропуски; – уникати дуже довгих імен; – поля для зв'язку називати у всіх таблицях однаково; – в іменах з декількох слів кожне слово починати із

заголовної букви, наприклад КодТовара. Тип даних визначає, якого вигляду дані зберігатимуться в

полі - текст, числа, дати і т.д. і скільки місця вони займатимуть на диску. Важливо правильно визначити тип поля до того, як почнеться введення даних, оскільки при зміні типу дані можуть бути спотворені або загублені.

При визначенні типів даних полів необхідно відповісти на такі запитання:

1. Які значення передбачається вводити в поле? Наприклад, у полі типу "Числовой" неможливо ввести текстове значення.

2. Який розмір поля знадобиться для значень, що зберігатимуться?

3. Які операції передбачається виконувати над значеннями поля? Наприклад, підсумовування значень поля допускається для полів типу "Числовой" або "Денежный" і не допускається для полів типу "Текстовый" або "Поле объекта OLE".

4. Чи буде необхідно сортування або індексування поля? Поля MEMO або поля объекта OLE не допускають сортування або індексування.

5. Як потрібно виконувати сортування значень поля? У текстових полях числа сортуються за правилами сортування рядкових значень (1, 10, 100, 2, 20, 200 і так далі), а не за правилами сортування чисел. Для сортування за числовими значеннями потрібно вибрати тип поля "Числовой" або "Денежный". Крім того, в текстових полях неможливе правильне сортування для багатьох форматів дат. Щоб

32

забезпечити можливість правильного сортування значень дат, необхідно вказати тип поля "Дата/время". Існуючі типи полів наведені у таблиці 1.1

Таблиця 1.1 – Типи полів Access

Тип даних (мовою додатка)

Вміст поля Розмір

Текстовый

Текст або комбінація текстових і числових значень, наприклад, адреси. Крім того, в такі поля записують числові значення, для яких не передбачається виконання розрахунків, такі як телефонні або інвентарні номери або поштові індекси

До 255 символів. Зберігаються тільки символи, введені в поле; не зберігаються пропуски, відповідні незаповненій частині текстового поля. Максимальне число символів, які можна ввести в поле, визначається властивістю "Розмір поля"

Поле MEMO

Довгий текст, наприклад, примітки або опису

До 64 000 символів

33

Продовження таблиці 1.1

Тип даних (мовою додатка)

Вміст поля Розмір

Числовой

Числові дані, що допускають використання в математичних обчисленнях за винятком грошових розрахунків

1, 2, 4 або 8 байтів (16 байтівів для значення "Код реплікації")

Дата/время Значення дати або часу 8 байтів

Денежный

Грошові значення. Тип "Грошовий" дозволяє проводити обчислення без округлення значень. Діапазон даних: до 10 15, абсолютна похибка 10 -4

8 байтів

Счетчик

Унікальні послідовні (з кроком 1) або випадкові номери, що автоматично формуються при додаванні запису

4 байти (16 байтів для значення "Код реплікації")

Логический

Поля, які можуть мати тільки одне значення з двох, наприклад: Так/Ні, Істина/Брехня або Вкл/викл

1 байт

Поле объекта OLE

Зовнішні об'єкти, створені в інших застосуваннях, що підтримують протокол OLE

До 1 Гбайта (обмежується об'ємом диска)

34

Примітки Для типів даних "Числовой", "Дата/время", "Денежный" і

"Логический" визначені стандартні формати відображення. Для зазначення конкретного формату відображення необхідно вибрати в списку, що розкривається, одне із значень властивості "Формат поля". Створення спеціального формату відображення допускається для всіх типів, окрім OLE.

Тип даних "Счетчик" слід задавати для полів, у які автоматично вводиться номер при додаванні нового запису до таблиці (буває послідовний лічильник або лічильник з випадковою нумерацією). Після створення цей номер неможливо змінити або видалити. Таке поле зручне для визначення як ключове поле таблиці.

Протокол OLE (Object Lincing and Embedding) - це механізм Windows, що дозволяє включити в поточний документ об'єкти, створені іншими прикладними програмами й автоматично завантажувати ці програми для роботи з ними. Наприклад, поле таблиці може містити документ Microsoft Word, електронну таблицю Microsoft Excel, малюнок PaintBrush, звуко- або відеозапис та ін.

Опис поля. У стовпці "Описание" можна (не обов'язково) ввести текст, який з'являтиметься в рядку стану при перекладі фокуса в це поле в режимі таблиці, а також буде включений в опис об'єкта. Пригадайте, що "фокус" у Windows - це можливість об'єкта сприймати дії миші і клавіатури (за аналогією з фокусом фотооб'єктива, де тільки один об'єкт виглядає різко, останні - більш розпливчасто).

Додаткові властивості полів. За необхідності в бланку властивостей (у нижній половині вікна) можна задати додаткові властивості полів, що дозволяє заощадити час під час розроблення додатка, оскільки не потрібно кожного разу описувати поведінку поля у формах і звітах. Властивості поля визначаються типом даних. До них належать: довжина (розмір) поля, спосіб відображення (формат), підпис (він використовується у формах і звітах), значення за умовчанням, правило контролю для введення даних.

35

Ключові поля однозначно ідентифікують своїм значенням кожен конкретний запис. Зазвичай як ключовий вибирають числовий або буквено-цифровий код запису, який використовується тільки для внутрішніх цілей БД (для зв'язку таблиць). Звичайне ключове поле має тип "счетчик" або "числовой". Загальноприйнятим правилом є те, що ім'я ключового поля збігаєтсья з ім'ям поняття, для якого складена таблиця. Наприклад, у таблиці "Виставки" ключем є поле "Виставка", яке містить код виставки.

Для визначення ключа виділіть відповідне поле в режимі Конструктора і виконайте команду меню Правка → Ключевое поле, в результаті повинен з'явитися значок ключа зліва від імені поля.

Кожна таблиця містить порожній запис, який іде за останнім існуючим записом і призначений для введення нових даних. Для введення розмістіть курсор у полі таблиці і набирайте дані з клавіатури. Для переходу до наступного поля використовується клавіша [TAB], до попереднього поля – [SHIFT]+[TAB]. Запис автоматично зберігається при переході до іншого запису (маркер запису вздовж лівої межі таблиці змінює форму: замість олівця з'являється трикутник), тобто спеціального збереження даних у таблиці не вимагається. Для переходу між записами можна використовувати екранні кнопки внизу вікна таблиці (до першого, наступного, останнього запису).

Деякі поля не можна змінювати: це "Счетчик", обчислювані поля і поля, заблоковані іншим користувачем при колективній роботі з однією таблицею. Якщо БД була відкрита в режимі "Только для чтения", то введення даних також недоступне.

Корекція даних містить такі основні операції: заміна значень даних, видалення записів, додавання записів. Для корекції даних в режимі "Таблица" використовуються "ручні" методи: курсор миші підводиться до змінного місця в таблиці, виділяється фрагмент (окреме поле, запис або стовпець) і

36

виконується введення нових даних, вставка даних з буфера або видалення даних клавішею [DELETE].

Способи виділення фрагментів: 1. Поле виділяється подвійним клацанням миші. 2. Запис (рядок) виділяється клацанням по порожній

сірій клітці біля лівої межі вікна. 3. Стовпець виділяється клацанням по заголовку

стовпця. 4. Прямокутний фрагмент: виділити поле в одному

кутку, натиснути клавішу [SHIFT] і, не відпускаючи, виділити поле в протилежному куті.

Для копіювання даних з однієї таблиці в іншу (або в ту саму таблицю) використовується буфер Windows:

– виділіть необхідні дані в одній таблиці; – натисніть кнопку "Копировать" на панелі інструментів

"База даних"; – перейдіть у поле-адресат (вказавши на нього мишею

або підвівши курсор клавішами [TAB]); – натисніть кнопку "Вставить" на панелі інструментів

"База даних".

1.4. Контроль даних Властивості полів таблиці можна використовувати для

контролю при введенні і зміні даних. У Microsoft Access існує ряд способів контролю:

1. Контроль діапазону значень задається властивістю "Размер поля" (для числових полів).

2. Контроль максимального числа символів виконується для текстових полів.

3. Контроль обов'язковості даних у полі (для будь-яких полів, окрім типу "Счетчик").

4. Контроль на відповідність масці, в порожні позиції якої можна ввести тільки певні символи (для полів типу "Текстовый", "Дата/время" і "Числовой").

5. Контроль на унікальність даних в полі (для всіх полів, окрім MEMO і OLE).

37

6. Контроль на відповідність умові на значення. Розрізняють два види умов: на значення поля і на значення

запису. Умова на значення поля перевіряється при виході курсора

з поля. Наприклад, умова >=10 And <=100 дозволяє вводити значення в діапазоні від 10 до 100.

Умова на значення запису перевіряється при збереженні запису. На відміну від першого типу ці умови допускають посилання на інші поля в тій самій таблиці, що корисно при порівнянні значень різних полів. Наприклад, для таблиці "Замовлення" можна визначити умову на значення за допомогою виразу [ДатаПризначення]<=[ДатаРозміщення]+30. Цей вираз дозволяє вводити в таблицю тільки такі записи, в яких проміжок часу між датами розміщення і виконання замовлення становить не більше 30 днів.

Умова на значення запису є властивістю не окремого поля, а всієї таблиці в цілому, тому його слід визначати у вікні властивостей таблиці (кнопка “Свойства“ на панелі інструментів).

Щоб правильно ввести вираз, можна використовувати Построитель выражений (кнопка Построитель ).

Якщо порушені умови будь-якого типу, то виводиться повідомлення про те, що зроблена спроба ввести неприпустимі дані.

Щоб визначити умову контролю даних, потрібно: – відкрити таблицю в режимі Конструктора; – вибрати у верхній частині вікна поле, яке треба

перевіряти; – у нижній частині вікна вкажіть на властивість, яку

потрібно визначити; – введіть вираз або виберіть значення зі списку. Коли всі умови контролю визначені, натисніть кнопку

Зберегти на панелі інструментів Таблиця в режимі таблиці.

38

1.5. Налаштування зображення таблиць Ширину стовпця можна змінити, пересуваючи праву межу

його заголовка курсором миші (можна двічі клацнути по цій лінії для автопідбору ширини).

Увесь стовпець можна перемістити, вказавши на його заголовок мишею (стовпець виділяється контрастним кольором) і перетягнувши на потрібне місце в таблиці.

Фіксувати стовпець можна, виділивши його і вибравши команду Формат → Фиксировать столпцы.

Для вибору шрифту, розміру букв і тому подібне використовуйте команду Формат → Шрифт.

1.6. Зв'язки між таблицями Зв'язки є необхідним елементом структури БД. Після

створення різних таблиць розробник повинен продумати, яким чином Access об'єднуватиме ці дані при їх витяганні з бази даних. Першим кроком при цьому є визначення зв'язків між таблицями. Після цього стає можливим створення запитів, форм і звітів, у яких виводяться дані з декількох таблиць відразу.

В більшості випадків з ключем однієї таблиці зв'язується "зовнішній ключ" іншої таблиці. Наприклад, для зіставлення відомостей про співробітників і про прийняті ними замовлення необхідно визначити зв'язок по полю "КодСпівробітника" у двох таблицях: СПІВРОБІТНИКИ (КодСпівробітника, Прізвище, Ім'я) і ЗАМОВЛЕННЯ (КодЗамовлення, КодКлієнта, КодСпівробітника). У першій таблиці загальне поле є ключем, а в другій - зовнішнім ключем.

Після того як визначені поля для зв'язку, потрібно оцінити тип зв'язку.

Відношення "один-до-множини" є найбільш часто використовуваним типом зв'язку між таблицями. Наприклад, між таблицями "Співробітники" і "Замовлення" існує відношення "один-до-множини": кожен співробітник може прийняти декілька різних замовлень, але у кожного замовлення є єдиний відповідальний співробітник

39

Відношення "множина-до-множини". В цьому разі одному запису в таблиці "A" можуть відповідати декілька записів у таблиці "B", і навпаки. Така схема реалізується тільки за допомогою третьої (що пов'язує) таблиці, ключ якої складається з принаймні двох полів, які є ключами в таблицях "A" і "B". Наприклад, між таблицями "Замовлення" і "Товари" є відношення "множина-до-множини", яке реалізоване за допомогою додаткової таблиці "Замовлено".

Відношення "один-до-одного". В цьому разі кожен запис в одній таблиці може бути пов'язаний тільки з одним записом в іншій таблиці і навпаки. Цей тип зв'язку використовують рідко, оскільки такі дані можуть бути поміщені в одну таблицю. Наприклад, такий зв'язок використовують для розділення дуже широких таблиць, для відділення частини таблиці з міркувань захисту і тому подібне.

Для визначення зв'язків між таблицями потрібно: – закрити всі відкриті таблиці; – натиснути кнопку "Связи" (або команду меню Сервис

→ Схема данных), відкриється вікно "Схема данных"; – додати таблиці у вікно "Схема данных"; – перенести за допомогою миші ключове поле однієї

таблиці в іншу таблицю (вказати на полі зв'язку, натиснути кнопку миші і "перетягнути" поле до відповідного поля в іншій таблиці);

– визначити тип зв'язку (1:1, 1:М, М:1) (подвійне клацання по лінії зв'язку відкриває вікно визначення типу зв'язків).

Для зміни типу зв'язку необхідно двічі клацнути по лінії зв'язку, щоб вийти у вікно "Установка типа связи".

Для видалення існуючого зв'язку потрібно виділити її клацанням миші і натиснути клавішу [Delete].

Небхідно враховувати, що не можна змінити тип даних для поля, яке пов'язує таблицю з іншою таблицею. Заздалегідь необхідно видалити встановлений зв'язок.

40

1.7. Імпорт даних СУБД Access дозволяє імпортувати дані з різноманітних

джерел даних, наприклад, з файлів у форматі dBASE. При імпорті даних створюється їх копія в новій таблиці поточної БД. Початкова таблиця або файл при цьому не змінюються. Допускається імпорт не тільки таблиць, але й інших об'єктів баз даних, наприклад, форм або звітів з іншої бази даних Microsoft Access. При цьому можна імпортувати в одній операції відразу всі об'єкти або частини об'єктів.

Для імпорту даних потрібно виконати такі операції: – відкрити БД, куди будуть імпортовані дані; – виконати команду меню Файл → Внешние данные →

Импорт; – вибрати у списку "Тип файла" відповідний тип

(наприклад, "FoxPro" або "dBASE"); – вибрати диск, каталог і сам початковий файл у

відповідних списках і встановити покажчик на імені файлу, двічі натиснути кнопку миші;

– повторити ці кроки для всіх файлів, що імпортуються, потім вибрати кнопку "Закрыть".

Після імпорту файлу користувач має можливість змінити властивості імпортованої таблиці і її ключ.

2. ЗАВДАННЯ

Після вивчення теоретичного матеріалу, приступіть до виконання практичного завдання, використовуючи методичні вказівки, наведені після чергового етапу виконання завдання.

1. Запустіть MS Access. Ознайомтеся із структурою вікна

програми Методичні вказівки

Натисніть кнопку Пуск → Программы→ MS Access. 2. У роботі створіть базу даних Успішність, що

складається з трьох таблиць, які повинні мати такі поля:

41

Таблиця 1 – Студенти.

НомерЗаліковоїКнижки Ключове поле Група Прізвище Ім'я По

батькові Таблиця 2 – Предмети

КодПредмета Ключове поле Предмет

Таблиця 3 – Оцінки

КодПредмета НомерЗаліковоїКнижки Бал Для створення таблиць скористайтеся трьома способами:

імпорт таблиці, створення за допомогою майстра і створення за допомогою конструктора.

Методичні вказівки

Для створення нової бази даних виберіть у вікні MS Access варіант Новая база данных або в головному меню Файл → Создать → Новая база данных. Збережіть її у своїй теці під ім'ям Успішність.

Для імпорту таблиці даних Студенти виберіть у

головному меню команду Файл → Внешние данные → Импорт. У вікні Импорт вкажіть шлях до файлу: Itd-server\ student\Задания\ Інформатика_1курс\ Список групп.xls, тип файлів Microsoft Excel і натисніть ОК.

У вікні Импорт электронной таблицы вкажіть, що дані знаходяться на аркуші Групи, прогляньте зразки даних і натисніть Далее.

Поставте прапорець Первая строка содержит заголовки столпцов і натисніть Далее.

Вкажіть, що дані необхідно зберегти В новой таблице і натисніть Далее.

42

Для поля НомерЗаліковоїКнижки вкажіть індекс Да і натисніть Далее.

Виберіть Определить ключ і вкажіть, що ключове поле НомерЗаліковоїКнижки, натисніть Далее. Вкажіть імпорт в таблицю Студенти і натисніть Готово.

Для створення таблиці даних Предмети за допомогою

майстра створення таблиць виконайте такі кроки. У вікні Успішність: база данных виберіть варіант

Создание таблицы с помощью мастера. У вікні Создание таблицы виберіть категорію таблиць

Деловые. У зразках таблиць виберіть таблицю Студенти, на підставі

якої ми створимо таблицю Предмети, в якій повинні міститися такі відомості: код предмета, назва предмета.

Із зразків полів таблиці Студенти виберіть такі поля і перейменуйте відповідно:

Початкове ім'я поля → Нове ім'я поля КодСтудента → КодПредмета Ім'я → Предмет

Натисніть кнопку Далее. Задайте ім'я для нової таблиці Предмети. Виберіть спосіб

визначення ключа – Пользователь определяет ключ самостоятельно і натисніть Далее.

Виберіть поле з унікальними для кожного запису даними – КодПредмета, вкажіть, що в ключовому полі повинні міститися Последовательные числа, що автоматично привласнюються кожному новому запису і натисніть Далее.

Задайте подальші дії після створення таблиці – Ввести даннные в таблицу с помощью формы, которая создается мастером. Натисніть кнопку Готово.

У вікні Предмети, що з'явилося, введіть послідовно такі записи:

43

КодПредмета Вводиться автоматично!

Предмет

1 Математика 2 Фізика 3 Українська мова 4 Інформатика

Натисніть кнопку Закрыть окно Предметы. І збережіть

макет форми під ім'ям Предмети. Для створення таблиці даних Оцінки самостійно за

допомогою конструктора необхідно виконати таку послідовність дій.

У вікні Успішність: база данных виберіть варіант Создание таблицы с помощью конструктора.

У вікні Таблица 1: таблица, що відкрилося, задайте такі параметри:

Ім'я поля Тип

даних Розмір поля

Обов'язкове поле

КодПредмета Числовий Ціле Так НомерЗаліковоїКнижки Текстовий 10 Так Бал Числовий Ціле Так

Натисніть кнопку Закрыть окно Таблица 1: таблица. І

збережіть макет таблиці під ім'ям Оцінки. Відмовтеся від створення ключового поля.

3. Додайте для поля Бал контроль даних, оскільки

значення оцінки повинне бути в межах 52 Бал .

Методичні вказівки Відкрийте таблицю Оцінки в режимі конструктора.

44

Для поля Бал перейдіть в Общие свойства і встановіть курсор у розділ Условие на значение. Відкрийте вікно Построитель выражений і введіть такий вираз: >1 And <6.

Як ще можна записати цю умову? Запишіть свій варіант у звіті з лабораторної роботи.

4. Заповніть таблицю Оцінки такими даними:

КодПредмета НомерЗаліковоїКнижки Бал Математика 000111 4 Фізика 000111 5 Математика 000112 3 Українська мова 000112 4 Інформатика 000114 5 Математика 000116 5

5. Поле КодПредмета заповніть за допомогою Мастера

подстановок.

Методичні вказівки У вікні Успішність: база данных виділіть ім'я таблиці

Оцінки і натисніть кнопку Конструктор. Виберіть поле КодПредмета і задайте тип даних - Мастер

подстановок. У вікні Создание подстановки, що відкрилося, встановіть

перемикач у положення Объект «столбец подстановки» використовуватиме значения с таблицы или запроса. Натисніть Далее.

Виберіть таблицю Предмети. Натисніть Далее. Виберіть всі поля з доступних. Натисніть Далее. Прапорець Скрыть ключевой столбец повинен бути

встановлений. Натисніть Далее. Встановіть підпис, який містить стовпець підстановки,

КодПредмета. Натисніть Готово. Погодьтеся із збереженням таблиці. Закрийте вікно конструктора. Відкрийте таблицю Оцінки в режимі таблиці.

45

Заповніть таблицю відповідно до наведеної вище таблиці, вибираючи назву потрібного предмета з випадаючого меню поля КодПредмета.

Закрийте таблицю Оцінки. 6. Задайте зв'язки між таблицями. Таблиці Предмети і

Оцінки вже зв'язані через поле КодПредмета. Необхідно зв'язати однойменні поля НомерЗаліковоїКнижки таблиць Студенти і Оцінки. Очевидно, що одному запису в таблиці Студенти відповідає безліч записів у таблиці Оцінки й одному запису в таблиці Предмети відповідає безліч записів у таблиці Оцінки.

Методичні вказівки Виберіть у головному меню команду Сервис → Схема

данных. Виберіть у головному меню команду Связи → Добавить

таблицу. У вікні, що відкрилося, виберіть таблицю Студенти і натисніть Добавить. Натисніть кнопку Закрыть.

Виберіть у головному меню команду Связи → Изменить связь.

У вікні Изменение связи натисніть кнопку Новая. Вкажіть ліва таблиця – Оцінки, права таблиця – Студенти,

лівий стовпець – НомерЗаліковоїКнижки, правий стовпець – НомерЗаліковоїКнижки і натисніть Создать.

Видаліть створений зв'язок і створіть його іншим способом:

натисніть на полі таблиці Студенти і перетягніть на поле НомерЗаліковоїКнижки таблиці Оцінки і натисніть Создать у вікні Изменение связи. Згорніть вікно Изменение связи.

7. Перегляньте записи в таблиці Студенти. Справа від

кожного запису з'явився хрестик, натискання на який відкриває список зв’язаних з даним записом даних з інших таблиць. Перегляньте записи інших таблиць.

46

8. Змініть шрифт таблиці Студенти на Times New Roman 12 пт. Встановіть ширину першого стовпця цієї таблиці за шириною даних.

Методичні вказівки Виділіть таблицю і виберіть відповідний шрифт та розмір

на панелі інструментів "Формат (режим таблиці)". Виділіть перший стовпець таблиці і, виконавши в

головному меню команду Формат → Ширина столбца , викличте вікно "Ширина столбца", де вкажіть необхідну ширину стовпця.

9. Оформіть звіт про роботу (форма звіту наведена у файлі

Itd-server\ student\ Заданія\ Інформатіка_1курс \Звіт_лр3.doc відповідно до завдання і варіанта, наведених у додатку Б.

10. Закрийте вікно MS Access.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ 1. Який порядок визначення структури БД в СУБД

ACCESS? 2. У якому режимі описується структура таблиці БД? 3. Чи можна змінити структуру таблиці після її

створення? 4. Які типи полів БД передбачені в ACCESS? 5. Які правила іменування полів БД? 6. Які властивості поля повинні бути визначені

обов'язково? 7. Що таке ключове поле? 8. Які види контролю даних можуть автоматично

виконуватися в СУБД ACCESS? 9. Для чого необхідно описувати зв'язки між таблицями

бази даних? 10. У якому режимі потрібно описувати зв'язки між

таблицями? 11. Які типи зв'язків підтримує СУБД ACCESS? 12. Який вплив робить установка зв'язків на введення і

зміну інформації в БД?

47

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 4 Тема: Створення форм і запитів у MS Access

Мета:

1. Ознайомитися з можливостями СУБД MS Access щодо візуального проектування запитів.

2. Проектування форми для перегляду і редагування інформації.

3. Навчитися проектувати форми для перегляду і редагування інформації. Форма звіту: файл звіту з виконаним завданням відповідно до варіанта.


1.1. Робота із запитами Запити служать для витягання даних з таблиць і надання їх

користувачеві у зручному вигляді. Запит визначає групу записів, з якими необхідно працювати. Можна застосувати запит для сортування даних або для перегляду цілої підмножини відомостей з вашої бази даних. Наприклад, замість того, щоб переглядати всю таблицю Студенти, можна переглянути відомості тільки про студентів, що отримали оцінки добре або відмінно (рис. 1.1), або про студентів, що отримали також і задовільні оцінки (рис.1.2).

Рисунок 1.1 – Приклад виконання запиту

48

Рисунок 1.2 – Приклад виконання запиту

Запити краще формувати вручну за допомогою

Конструктора. Для цього необхідно з меню Вставка вибрати команду Запрос, при цьому з'явиться діалогове вікно Новый запрос, в якому необхідно вибрати режим Конструктор. Створення запиту в режимі Конструктор відкриє спеціальний бланк, який називаєтсья бланком запиту за зразком (рис. 1.3). Він складається з двох областей. У верхній відображається структура таблиць, до яких запит адресований, а нижня область розбита на стовпці – по одному стовпцю на кожне поле майбутньої результуючої таблиці.

За допомогою команди Добавить таблицу з меню Запрос можна відкрити діалогове вікно Добавление таблицы. Вибравши необхідні таблиці, у верхній області (рис. 1.3) відкриються ті таблиці, до яких звернений запит. Між цими таблицями необхідно встановити зв'язки для правильного запуску запиту. Потім з них перемістіть мишею ті поля, які повинні увійти до результуючої таблиці. При цьому автоматично заповнюються стовпці в нижній частині бланка. Сформувавши структуру запиту, його закривають, дають йому ім'я і надалі запускають подвійним клацанням на значку у вікні База данных.

У нижній частині бланка є спеціальний рядок Сортировка. При клацанні по цьому рядку відкривається кнопка списку, що

49

розкривається, в якому можна вибрати метод сортування: за збільшенням або за зменшенням.

Рисунок 1.3 – Приклад формування запиту у вікні

Конструктора У нижній частині бланка є спеціальний рядок Условие

отбора. Для кожного поля в цьому рядку можна задати індивідуальну умову, наприклад, на рис. 1.3 введена умова 0 в стовпці Процент.

1.2. Інші види запитів Ми розглянули запити на вибірку. Це найпростіші і втой

же час найбільш поширені види запитів. Проте існують і інші види запитів. До них належать, перш за все:

– перехресний запит (створюється при використанні Мастера запросов), що дозволяє створювати результуючі таблиці на основі результатів розрахунків, отриманих при аналізі групи таблиць. Наприклад, цей запит може автоматично провести групування та підрахунок сум і навести дані у зручному форматі (рис. 1.4);

– запит на записи, що повторюються (рис. 1.5);

50

– запити на записи без підзвітних (рис. 1.6).

Рисунок 1.4 – Перехресний запит

Рисунок 1.5 – Запит на записи, що повторюються

51

Рисунок 1.6 – Запит на записи без підзвітних

1.3. Робота з формами З одного боку, форми дозволяють користувачеві вводити

дані у таблиці бази даних, уникаючих безпосереднього доступу до самих таблиць. З іншого боку, вони дозволяють виводити результати роботи запитів не у вигляді результуючих таблиць, а у вигляді естетично оформлених форм. Також є можливим і комбінований підхід – це питання творчості.

Існують три види автоформ (рис.1.7): у стовпець, стрічкова і таблична. Автоформа в стовпець (рис. 1.8) відображає всі поля одного запису – вона зручна для введення і редагування даних. Стрічкова автоформа (рис. 1.9) відображає одночасно групу записів – її зручно використовувати для оформлення виведення даних. Таблична – схожа на таблицю, на якій вона базується.

Форма, яка базується на одному об'єкті, називається простою формою. Форма, що базується на полях з декількох зв'язаних таблиць, називається складною і є композицією з декількох форм.

52

Рисунок 1.7 – Види форм

Рисунок 1.8 – Автоформа у стовпець

53

Рисунок 1.9 – Автоформа стрічкова

Структура форми Форма має три основні розділи: область заголовка, область

даних і область примітки. Лінії, що розділяють розділи, перетягуються за вертикаллю за допомогою миші, – це дозволяє змінювати розміри розділів за необхідності. Елементи управління, якими може користуватися розробник, представлені на Панели элементов. Її можна відкрити з меню Вид командою Панель элементов тільки в режимі Конструктора. Вибір елемента управління виконується одним клацанням по його значку в Панели элементов, після чого наступним клацанням у поле форми вставляється у необхідне місце. Разом з елементом у поле форми вставляється його приєднаний напис. Редагуванням властивості елемента управління можна надати елементу керування змістовніший підпис через контекстне меню.

Зображення у формі зв'язаних даних У вас може виникнути необхідність працювати з формою,

яка містить інформацію відразу з двох таблиць або з таблиці і запиту. В цьому разі необхідно створити форму з підлеглою формою, яка є формою всередині іншої форми. В більшості випадків підлегла форма пов'язана з основною. Наприклад,

54

основна форма Студент створюється за допомогою панелі Формы, кнопки Создать і вибору Мастера форм (дивися далі пункт створення форм за допомогою майстра). Форма, яка повинна бути підпорядкованою, може мати вигляд таблиці. При цьому форма створюється за допомогою панелі Форма, кнопки Создать і вибору пункту Автоформа: табличная. І в цьому самому вікні необхідно вибрати таблицю-джерело, в поданому прикладі, таблицю Сессия, а потім привласнити назву цій формі подч1.

Тепер у нас створено дві форми. Далі необхідно увійти до основної форми Студент подвійним клацанням і в режимі Конструктор, кнопки на панелі елементів Подчиненная форма додати підлеглу форму подч1 до основної форми студент.

Створення підлеглої форми Вибравши кнопку Подчиненная форма, необхідно підвести

мишу в область примітки, і ви побачите, як з'явиться хрестик. Потім рухом миші встановіть межі створюваної області, що складається з двох частин. У першій частині необхідно змінити назву підлеглої форми. У другій – натиснути праву кнопку і в динамічному меню, що з'явилося, вибрати пункт Свойства, з'явиться вікно Подчиненная форма / отчет. У цьому вікні вибрати панель Все, ввести ім'я Подчиненной формы і вибрати Объект-источник, в поданому прикладі– об'єкт-джерело – подч1 (рис. 1. 10). Потім натиснути кнопку закрити і цю область розтягнути, щоб всі дані таблиці були видні. Потім зберегти отриману форму, яка вже складається з двох форм: основної (у прикладі – Студент) і підзвітної (у прикладі – Сессия) і закрити, тобто повернетеся у вікно Бази даних.

У результаті складена форма сост_подч зображена на рис. 1. 11.

55

Рисунок 1.10 – Приєднання підзвітної форми

Рисунок 1.11 – Зовнішній вигляд складеної форми

56

Створення форм за допомогою майстра Мастер форм – спеціальний програмний засіб, що

створює структуру форми в режимі діалогу з розробником. Майстер форм можна запустити з вікна База даних, клацнувши на панель Формы, а потім на кнопку Создать і у вікні Новая форма, що з'явилося, вибрати пункт Мастер формы. Далі необхідно виконати таке:

– на першому етапі роботи Мастера форм вибирають таблиці або запити, які увійдуть до майбутньої форми;

– на другому етапі - необхідні поля таблиці або запиту; – на третьому етапі - зовнішній вигляд форми; – на четвертому етапі – стиль оформлення форми; – на останньому етапі виконується збереження форми під

заданим ім'ям. Тут можна увімкнути перемикач Изменить макет формы, який відкриває тільки що створену форму в режимі Конструктора.

2. ЗАВДАННЯ

Після вивчення теоретичного матеріалу, приступіть до виконання практичного завдання, використовуючи методичні вказівки, наведені після чергового етапу виконання завдання.

1. Запустіть Access. 2. Відкрийте базу даних Успішність, створену на

попередньому занятті. 3. Додайте дані в таблицю Оцінки за допомогою форми

Оцінки. Методичні вказівки

Для цього в розділі Объекты вікна Успішність: база данных натисніть Формы.

Виберіть варіант Создание формы с помощью мастера. У діалоговому вікні Создание формы, що відкрилося,

виберіть таблицю Оцінки і всі її поля. Натисніть кнопку Далее.

57

Виберіть вподобаний вами зовнішній вигляд форми. Натисніть кнопку Далее.

Виберіть на свій розсуд стиль оформлення форми. Натисніть кнопку Далее.

Задайте ім'я форми Оцінки. І вкажіть, що подальшими діями повинно бути открытие формы для просмотра і ввода данных. Натисніть кнопку Готово.

Прогляньте всі наявні записи у формі і введіть додатково відповідно до такого:

КодПредмета НомерЗаліковоїКнижки Бал Математика 000113 4 Фізика 000115 5 Математика 000117 3 Українська мова 000117 4 Інформатика 000118 5 Математика 000118 5

4. Закрийте форму Оцінки.

5. Перегляньте таблицю Оцінки. Чи додалися дані? 6. Створіть запит, який виводить інформацію про

успішність кожного студента з кожного предмета.

Методичні вказівки Для цього в розділі Объекты вікна Успішність: база

данных натисніть Запросы. Натисніть кнопку Создать. У вікні Новый запрос виберіть Простой запрос. Натисніть

ОК. У вікні Создание простых запросов виберіть поля: Група,

Прізвище, Ім'я, По батькові, НомерЗаліковоїКнижки, Предмет, Бал. Натисніть кнопку Далее.

Виберіть Подробный отчет, натисніть Далее.

58

Задайте ім'я запиту ОценкиЗапит, вказавши, що подальша дія – открыть запрос для просмотра данных. Натисніть Готово.

Ви побачите дані про всі оцінки студентів, подані в табличному вигляді.

7. Створіть запит, який виводить список студентів, що

вивчають певні предмети.

Методичні вказівки Для цього в розділі Объекты вікна Успішність: база

данных натисніть Запросы. Виберіть варіант Создание запроса с помощью мастера.

У вікні Создание простых запросов виберіть поля: Група, Прізвище, Ім'я, Побатькові, НомерЗаліковоїКнижки, Предмет. Натисніть кнопку Далее.

Виберіть Подробный отчет, натисніть Далее. Задайте ім'я запиту ПредметиЗапит, вказавши, що

подальша дія – открыть запрос для просмотра данных. Натисніть Готово.

У запиті, що відкрився, виділіть стовпець із назвами предметів і в контекстному меню виберіть команду Сортировка по увеличению.

8. Створіть запит, який виведе середній бал кожного

студента. Методичні вказівки

Для цього в розділі Объекты вікна Успішність: база данных натисніть Запросы. Виберіть варіант Создание запроса с помощью мастера.

У вікні Создание простых запросов виберіть поля: Група, Прізвище, Ім'я, Побатькові, НомерЗаліковоїКнижки, Бал. Натисніть кнопку Далее.

Виберіть Итоговый отчет, натисніть кнопку Итоги. У вікні, що відкрилося, вкажіть, що необхідно відобразити среднее

59

значение поля Бал (поставте прапорець під Avg). Нажміть ОК. Натисніть Далее.

Задайте ім'я запиту СереднійБалЗапит, вказавши, що подальша дія – открыть запрос для просмотра данных. Натисніть Готово.

У запиті, що відкрився, ви побачите середній бал кожного студента.

9. Оформіть звіт про роботу (форма звіту наведена у файлі

Z:\Задания\ Інформатіка_1курс\ Звіт_лр4.doc) відповідно до завдання і варіанта, наведеного у додатку В.


ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ 1. З яких частин складається складена форма? 2. Що таке "запит"? 3. Які види запитів допускаються в ACCESS? 4. Які режими роботи із запитами в СУБД ACCESS? 5. Що є результатом запиту? 6. З яких частин складається вікно визначення запиту? 7. Які поля потрібно обирати у запит? 8. Як описується стовпець, що обчислюється? 9. Як створити запит для розрахунку підсумкових

значень? 10. Які групові функції використовуються в розрахунках? 11. Яка кнопка на панелі інструментів дозволяє

розрахувати підсумки? 12. Як описати запит на відбір записів з БД? 13. Для чого використовуються запити з параметрами?

60

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5 Тема: Створення звітів в MS Access

Мета: Вивчити основи створення звітів. Форма звіту: файл звіту з виконаним завданням відповідно до варіанта.


1.1. Створення звітів За своїми властивостями і структурою звіти багато в чому

схожі на форми, але призначені для виведення на друкуючий пристрій. Звіти відрізняються тим, що в них вжиті спеціальні заходи для групування даних, що виводяться, і для виведення спеціальних елементів оформлення, характерних для друкарських документів (верхній і нижній колонтитули, номери сторінок, службова інформація про час створення звіту і т.д.).

Дані стануть більш інформативними, якщо їх згрупувати за певними категоріями. Група є сукупністю споріднених записів. Коли, наприклад, переглядаємо дані про успішність студентів, то краще отримати відомості, згруповані за номерами груп (рис. 1.1).

Крім того, що звіт може представляти згруповані певним чином дані, він ще може містити вступну і сумарну інформацію по кожній з груп.

Засобом автоматизованого створення звітів є Мастер отчетов. Він працює у декілька етапів. Під часйого роботі виконується вибір базових таблиць або запитів, на яких звіт базується, вибір полів, що відображаються у звіті, вибір полів групування, вибір полів і методів сортування, вибір форми друкарського макета і стилю оформлення.

Редагування структури звіту виконують у режимі Конструктора.

61

Рисунок 1.1 – Приклад оформлення звіту

2. ЗАВДАННЯ Після вивчення теоретичного матеріалу приступіть до

виконання практичного завдання, використовуючи методичні вказівки, наведені після чергового етапу виконання завдання.

1. Запустіть Access. 2. Відкрийте базу даних Успішність, створену на

попередньому занятті.

62

3. Створіть звіт про успішність студентів кожної групи за кожним предметом.

Методичні вказівки

Для цього в розділі Объекты вікна Успішність: база данных натисніть Отчеты. Виберіть варіант Создание отчета с помощью мастера.

У вікні Создание отчетов виберіть поля: Предмет, Група, Прізвище, Ім'я, Побатькові, НомерЗаліковоїКнижки, Бал. Натисніть кнопку Далее.

Виберіть вид представлення даних – Предмети. Натисніть кнопку Далее.

Додайте рівні групування за групою. Натисніть кнопку Далее.

Вкажіть, що сортувати за полем Бал. Натисніть кнопку Далее.

Виберіть самостійно вигляд макета й орієнтацію аркуша. Натисніть кнопку Далее.

Виберіть стиль. Натисніть кнопку Далее. Задайте ім'я звіту Предмети, вказавши, що подальша дія –

открыть отчет для просмотра данных. Натисніть Готово. 4. Перегляньте звіт. На панелі інструментів

Предварительный просмотр відкрийте випадаюче меню біля кнопки Связи с Office і виберіть варіант Публикация в MS Word.

5. Оформіть звіт про роботу (форма звіту наведена у файлі Z:\Задания\ Інформатика_1курс\ Отчет_лр5.doc) відповідно до завдання і варіанта, наведеного у додатку Г.


63

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Информатика. Базовый курс/ С.В. Симонович и др. –

СПб: Издательство "Питер".– 2000.– 640 с. 2. Фигурнов В.Э. IBM РС для пользователя: Краткий

курс. - М.:ИНФРАМ. – 2000.– 479 с. 3. Васильев Д.В. Самоучитель по WINDOWS 95. –

М.: ПРИОР. – 1997. – 240 с. 4. Методические указания по курсу "Основы

компьютерных технологий " : для студ. и аспирантов всех форм обучения. Ч. 1 : Основы WINDOWS / Сост.: В.Г. Концевич, И.В. Баранова. – Сумы : СумГУ. – 2000. – 76 с.

64

ДОДАТОК А ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ

ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ 2

№ бригади

Тека для архіву . rar Тека для архіву .zip

1

Itd-server\ Завдання\ Інформатика_1курс\1


2 Itd-server\ Завдання\ Інформатика_1курс\3






















65

ДОДАТОК Б ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ


№ варіанта

Зміст звіту

1 Вікно бази даних Успішність, таблиця Оцінки 2 Таблиця Студенти, таблиця Предмети в режимі

конструктора 3 Таблиця Оцінки в режимі конструктора, вікно бази

даних Успішність 4 Таблиця Студенти, таблиця Оцінки в режимі

конструктора 5 Таблиця Предмети в режимі конструктора, вікно

Ширина стовпця 6 Таблиця Оцінки з виділеним другим стовпцем, вікно

бази даних Успішність 7 Таблиця Студенти в режимі конструктора, вікно бази

даних Успішність 8 Таблиця Оцінки з виділеним першим стовпцем,

таблиця Предмети в режимі конструктора 9 Вікно бази даних Успішність, таблиця Предмети в

режимі конструктора 10 Вікно бази даних Успішність, форма Предмети 11 Таблиця Оцінки з виділеним першим стовпцем,

форма Предмети 12 Таблиця Студенти в режимі конструктора, вікно

Ширина стовпця 13 Форма Предмети, вікно бази даних Успішність 14 Вікно бази даних Успішність, таблиця Оцінки в

режимі конструктора 15 Форма Предмети, вікно Ширина стовпця 16 Таблиця Студенти в режимі конструктора, таблиця

Оцінки з виділеними другим і третім стовпцями

66

Продовження додатка Б № варіанта


17 Таблиця Оцінки в режимі конструктора, форма Предмети

18 Вікно бази даних Успішність, таблиця Предмети з виділеними стовпцями

19 Таблиця Студенти в режимі конструктора, таблиця Предмети

20 Таблиця Студенти з виділеним третім стовпцем, форма Предмети

21 Вікно бази даних Успішність, таблиця Студенти з виділеним першим стовпцем

22 Таблиця Оцінки з виділеним третім стовпцем, форма Предмети

67

ДОДАТОК В ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ


№ варіанта


1 Запит Предмети Запит, запит Оцінки Запит в режимі конструктора

2 Запит СреднийБал Запит, запит Оцінки Запит в режимі конструктора

3 Запит Предмети Запит, запит СреднийБал Запит в режимі конструктора

4 Запит Оцінки Запит, запит Предмети Запит в режимі конструктора

5 Запит СреднийБал Запит, запит СреднийБал Запит в режимі конструктора

6 Запит Предмети Запит, запит Оцінки Запит в режимі конструктора

7 Форма Оцінки в режимі конструктора, запит СреднийБал Запит в режимі конструктора

8 Запит Предмети Запит в режимі конструктора, форма Оцінки

9 Звіт Предмети в режимі конструктора, запит Оцінки Запит в режимі конструктора

10 Звіт Предмети в режимі конструктора, запит СреднийБал Запит в режимі конструктора

11 Форма Оцінки в режимі конструктора, запит Предмети Запит

12 Форма Оцінки в режимі конструктора, запит СреднийБал Запит

13 Запит Предмети Запит, форма Оцінки в режимі конструктора

14 Запит Предмети Запит в режимі конструктора, форма Оцінки в режимі конструктора

68

Продовження додатка В № варіанта


15 Форма Оцінки в режимі конструктора, запит Оцінки Запит в режимі конструктора

16 Запит Предмети Запит в режимі конструктора, форма Оцінки в режимі конструктора

17 Запит СреднийБал Запит, форма Оцінки в режимі конструктора

18 Запит СреднийБал Запит в режимі конструктора, форма Оцінки в режимі конструктора

19 Запит Оцінки Запит в режимі конструктора, форма Оцінки

20 Запит Студенти Запит, форма Оцінки в режимі конструктора

21 Звіт Предмети в режимі конструктора, запит Оцінки Запит


69

ДОДАТОК Г ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ДЛЯ


№ варіанта Зміст звіту


2 Звіт Предмети в режимі конструктора, запит СреднийБал Запит в режимі конструктора

3 Звіт Предмети, запит Предмети Запит 4 Форма Оцінки в режимі конструктора, запит

СреднийБал Запит 5 Запит Предмети Запит, форма Оцінки в режимі

конструктора 6 Звіт Предмети, форма Оцінки в режимі

конструктора 7 Форма Оцінки в режимі конструктора, запит Оцінки

Запит в режимі конструктора 8 Запит Предмети Запит в режимі конструктора, звіт

Предмети 9 Запит СреднийБал Запит, форма Оцінки в режимі

конструктора 10 Запит СреднийБал Запит в режимі конструктора,

форма Оцінки в режимі конструктора 11 Запит Оцінки Запит в режимі конструктора, форма

Оцінки 12 Запит Студенти Запит, форма Оцінки в режимі

конструктора 13 Звіт Предмети в режимі конструктора, запит Оцінки

Запит 14 Звіт Предмети в режимі конструктора, запит Оцінки

Запит в режимі конструктора

70

Навчальне видання

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт

з дисциплін «Інформатика», «Обчислювальна техніка», «Основи інформаційних технологій та програмування»

(модуль 1) для студентів курсу напрямів підготовки

«Інженерна механіка», «Енергетика», «Інженерне матеріалознавство»

денної форми навчання

Відповідальний за випуск І.В. Баранова Редактор Н.А. Гавриленко

Комп’ютерне верстання А.В. Нені

Підписано до друку 25.02.2010, поз

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 4,19.Обл.-вид.арк.3,54 Тираж 100 пр. Собівартість вид. Зам.№

Видавець і виготовлювач Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007 Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК №3062 від 17.12.2007 р.

Date post:	19-Jan-2021
Category:	Documents
Upload:	others
View:	3 times
Download:	0 times

2815 Методичні вказівки -...

Documents