№3-4 березень-квітень

htt

p:/

/new

s.o

nu

.ed

u.u

a/Одеськийунiверситет

Газета ОНУ iм. I. I. Мечникова. Видається з 1933 р. № 3-4 (2089-2090) березень-квітень 2011 р.

стор. 16

стор. 10-11

психология и зеленые шарфы

news. onu.edu.ua

на практику – в «контакт»

I-forum: сила в сети

стор. 15

майдан’s: абсолютная радость

стор. 13

«одеський слід» на місячних стежках

стор. 2-6

стор. 7

Фото: С. Мукаельянц

Зранку 16 жовтня місто ви-глядало порожнім. Починалась окупація…

На той момент Одеський дер-жавний університет на чолі з ректором Миколою Савчуком в складі шести факультетів і в кількості 109 співробітників та 360 студентів – загалом 472 особи – був евакуйований спо-чатку до Бердянська, потім до Луганська. Далі університетська родина продовжила «енеїду»: після взяття своєї Трої викладачі та студенти ОДУ опинились на Кавказі, де був прикутий Прометей. Звідти, з адигейсь-кого Майкопу, восени 1942-го року університет рушив далі назустріч сонцю – до туркменсь-кого Байрам-Алі. Палаючий фронт гнав мало не всю країну на схід, ближче до сонця…

Минуло два тижні з дня евакуації Приморської армії: «Одеський міський муніципалітет відвідала делегація професорів вищих на-вчальних закладів. Вони вітали муніципальну владу й завірили

її в готовності співробітничати в загальній справі з відновлення культурного життя міста». Так народжувався в жовтні 1941-го року двійник ОДУ – в румунській окупаційній зоні. 7 грудня ру-мунський губернатор урочисто відкрив Університет Трансністрії. Ректором став професор Петро Часовніков, вже в лютому 1942-го року тут навчалось 1 150 студентів. В березні 1944-го року, готуючись до евакуації університету, про-фесор Часовніков нарахував 250 співробітників навчального закла-ду, які добровільно записались до евакуації...до евакуації з Одеси в Бухарест. Палаючий фронт гнав Університет Трансністрії на захід, в пітьму ночі…

Минуло лише кілька днів війни – і студенти та викладачі Одесь-кого державного університету встали на захист Одеси. Це був справжній третій університет Великої війни. Тут лекторами були німецькі середні та важкі танки, науковим керівником – месери і юнкерси, семінари вела ворожа

автоматична зброя, а практичні заняття – артилерійський вогонь. Учнями цієї війни були понад тисяча викладачу та студентів ОДУ.

Того квітневого ранку місто виглядало радісним і втомленим одночасно. Фронт гнав війну на захід, зі сходу над Одесою схо-дило мирне сонце. Вже 12 квітня 1944-го року було прийняте рішення про відновлення роботи університету в стінах на Петра Великого (тепер Дворянська ву-лиця). 21 квітня – через 11 днів після звільнення міста – розпо-чались заняття в аудиторіях. В 1944/1945-му навчальному році в ОДУ навчалось 1 043 студенти і 60 аспірантів, викладали 166 викладачів. З руїн підіймались знищені гуртожитки на Ново-Аркадійській вулиці (тепер про-спект Шевченка), був полагод-жений дах на Щепкіна, 12 (тепер Єлисаветинська) – університет виходив з воєнної розрухи.

« К оже н , д у м а ю ч и п р о Батьківщину, конкретизує це по-няття. Для мене це університет, Одеса, сім’я…» (доцент А. Окунь в листі фронтовому товаришеві за декілька днів до загибелі 15 березня 1944 р.)

Володимир ПОЛТОРАК

Три університети і 10 квітня

Жовтневого ранку місто виглядало порожнім. Вчора ввечері багатотисячні колони солдат та моряків, військова техніка – усе єство Приморської армії

зірвалось за наказом з передової та полинуло до порту. Ціла армія сіла тієї ночі на кораблі…

2 «Одеський університет»

Оу

№3-4, березень-квітень 2011www.news.onu.edu.ua

www.news.onu.edu.ua09-04-2011

Одеса — Каракас: перспективи міжвузівського співробітництва

Як повідомила Ліна Мендон і , результа -том зустрічі з викла-дачами університету «стало знаходження точок зіткнення для подальшої співпраці між українськими вче-ними, що займаються питаннями культури Греції, та їх грецькими колегами».

Вже зараз вчених двох країн поєднують спільні дослідження. На-приклад, співпрацівники історичного факуль-тет у ОНУ разом з зарубіжними колегами-

біологами і геолога-ми вивчають змінення рівня моря і процес людської адаптації у Середземноморсько-Чорноморському ба-с е й н і , з а й м а ю т ь с я складанням історико-лінгвістичної характери-стики грецької спільноти Причорномор’я, до-сл ід жують п ідводну археологічну спадщину у Середземному і Чор-ному морях. За словами доктора історичних наук Олени Сминтини, в цих проектах активно бере участь і гідробіологічна

станція острова Родос.В ч е н і Од е с ь ко г о

університету дослід-жують культуру Гре-ції давно і серйозно: з О д е с и п охо д я т ь всесв ітньо в ідомий вчений-візантист Федор Успенський, відомійший

досл ідник к ульт ури античної Греції Петро Каришковський та інші.

Продовжувачі тради-цій університету, сучасні вчен і ОНУ, беру ть участь у Міжнародній лінгвістичній програмі « Я с о н » ; в е д е т ь с я

співпраця з Афінським національним і Капо-ді стрийським універ-ситетом. Сп ільно з університетами Афін, Пірея, Патраса і острову Кріт планується реа-лізація програми для студентів-мовознавців.

«Я думаю, що венесуельській молоді є на що подивитися і чому повчитися тут, можли-во, і наші студенти зможуть побачити Венесуелу», - за-

значив Ігор Коваль. Відомий політолог упевнений, що таке співробітництво не відіб’ється на зв’язках університету з іншими країнами: «Ми не

стаємо на позиції затятих прихильників Уго Чавеса і цілком можемо дискутувати з ідеологічних моментів. Од-нак це не заважає розвиткові відносин у сфері культури і освіти».

Відносини двох країн за-раз на початковому етапі; у Венесуел і поки немає в л а с н о г о д и п п р е д с т а в -

ництва в Україні . Зустріч з послом дозволила виз-начити перспективи нау-кового сп і вроб і тництва . Дипломат обіцяв сприян-ня у встановленні прямих контактів між ОНУ та Цен-тральним ун іверситетом В е н е с у е л и ( К а р а к а с ) , найстарішим і найбільшим вузом країни.

«Було б доцільно, щоб уже в наступному році студенти з Венесуели за програмами обміну попрямували в Україну для підготовки з меди-

цини, хімії, фізики, математики та інших напрямків науки». До такої узгодженої позиції дійшли ректор ОНУ імені І. І. Мечникова професор Ігор Коваль та Надзвичайний і Повноважний посол Венесуели в Російській Федерації (і, за сумісництвом, в Україні) Уго Хосе Гарсія Ернандес за підсумками зустрічі в Одесі. Спілкуючись 8 квітня в Одесь-кому університеті, сторони обговорили основні напрямки та перспективи співпраці.

22-03-2011

Греція на Дворянській

В Одесі є все, навіть трошки Греціїї. «Тут ми всі почуваємось як удома», - відмітила Генеральний секретар міністерства

культури Греції Ліна Мендоні під час візиту до Одеського університету імені І. І. Мечникова. Грецію та Одесу пов’язують не лише культура, спільна історія та відомі особистості, але й обширні плани наукових досліджень.

3«Одеський університет»

Оу

№3-4, березень-квітень 2011 www.news.onu.edu.ua

www.news.onu.edu.ua

Уважаемый читатель!Сайт news.onu.edu.ua – это точка сбора свежих

новостей, зеркало событий всех 9 факультетов и 3 институтов ОНУ имени И. И. Мечникова.

В этом номере – некоторые из наиболее инте-ресных сообщений марта-апреля.

Вы стали участником захватывающего со-бытия? Расскажите об этом нам и всему миру: [email protected]

Отмечая День филфака, студенты, по тра-диции, назвали своих самых любимых преподавателей. Выбор у филологов

велик: более сотни лекторов читают юным лю-бителям слова цикл различных дисциплин – от древних языков до НЛП. В этом году лучших из лучших выбрали на всех девяти кафедрах факультета. Специальный приз зрительских симпатий получил Владимир Волошин – доцент кафедры прикладной лингвистики.«Факультет – это не просто помещение. Это субстан-

ция, атомами которой являемся мы все», – отметил декан филфака Евгений Черноиваненко. Его мнение могут подтвердить друзья филфака со всех курсов и специальностей университета: во время праздничного концерта студенты создавали и демонстрировали эту субстанцию публике – песнями, танцами, юмористиче-скими миниатюрами и пародиями на преподавателей. По словам организаторов, двухчасовая программа была подготовлена менее чем за две недели.

Филологический – один из старейших факультетов ОНУ. Как историко-филологический факультет, он был основан еще в 1865 году. Первым его деканом был филолог-славист В. И. Григорович, до революции здесь работали известные ученые Ф. И. Успенский, А. М. Деревицкий, А. А. Кочубинский. За время своего существования факультет подготовил около 40 ты-сяч специалистов – педагогов, ученых, писателей, журналистов.

Зг і д н о з о п и т у в а н н я м роботодавців, Одеський національний університет

імені І. І. Мечникова виявився од-ним з українських вузів, диплом якого грає позитивну роль при наймі співробітника. Рейтинг, скла-дений всеукраїнським тижневиком «Гроші», був створений на основі опитування керівників провідних бізнес-структур України. Їм було запропоновано вибрати з переліку найбільших українських вузів ті, випускників яких вони частіше за інших запрошують на роботу.

Укладачі рейтингу розподілили навчальні заклади за п’ятьма категоріями: ті, що навчають економістів, юристів, гуманітаріїв, «технар ів» і буд івельник ів . Отримані п’ять списків вузів ви-дання розіслало провідним ро-ботодавцям, які наймають цих фахівців. Залежно від набраної суми балів вуз отримував своє

місце в рейтингу за тією або іншою спеціальністю.

ОНУ імені І. І. Мечникова потрапив у три з п’яти ТОП-листів. У рейтингу зар-плат випускників-гуманітаріїв ОНУ увійшов до першої десятки, зайняв-ши дев’яту позицію, у рейтингу вузів за юридичними спеціальностями університету дісталося 12-е місце, з економічних – 18-е.

Голова Одеської обласної ради Микола Пундик на-городив декана Інституту

інноваційної та післядипломної освіти (ІІПО) ОНУ імені І. І. Мечникова Ларису Дунаєву цінним подарунком – наручним годинником. Таким чином вла-да краю подякувала вченому «за багаторічну плідну працю, активну громадянську позицію, вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самовряду-вання, економічний і соціально-культурний розвиток регіону, охорону здоров’я, освіту та з нагоди Міжнародного жіночого дня».Лариса Дунаєва часто повторює:

«Якщо хочеш, щоб світ став кра-щим, почни з себе». Дослідниця працює в університеті більше чверті століття, а в Інституті інноваційної та післядипломної освіти – понад 15 років. Доктор політичних наук Лариса Миколаївна Дунаєва – щаслива мати п’ятьох дітей, завідувачка кафедрою соціальних технологій, автор безлічі наукових публікацій і монографій з проблем самоврядування та історії політичних вчень.

07-04-2011

Выбор филологов

07-04-2011

Зарплатний рейтинг вузів: роботодавці обирають випускників ОНу

30-03-2011

Нагороджена директор ІІПО


Оу


www.news.onu.edu.ua

«Профессиональное журналистское обра-зование необходимо для всех СМИ, – уверен завкафедрой профес-сор Александр Алек-сандров. – Сегодня ка-федра журналистики обучает как теории, так и конкретным техноло-гиям, на практике». По

словам декана фило-логического факультета профессора Евгения Черноиваненко, идет активная работа над тем, чтобы будущие абитуриенты поступали не на кафедру, а на фа-культет журналистики.

Уже сейчас будущих «акул пера» готовят

2 доктора и 12 канди-датов наук; специаль-ностям «Издательское дело и редактирова-ние» и «Журналистика» обучаются более 200 студентов. Свои высо-ты покоряют студенты и преподаватели: до-цент кафедры Елена Иванова защитила док-торскую диссертацию, а студентка IV курса На-талья Стоянова стала победителем Всеукра-инской олимпиады по издательскому делу.

Журналисты-выпуск-ники ОНУ работают на всеукраинских теле-каналах – «Новый», «СТБ», «ТРК Украи-на», в одесских масс-медиа – печатных и Интернет-изданиях, на радио и телевидении. За 12 лет кафедра жур-налистики выпустила в большой мир восемь выпусков специалистов и два – магистров.

Сертификаты – свидетельства о прохож-дении курсов аквариумистики по про-грамме «Декоративное рыбоводство»

– получили первые выпускники единствен-ных в Украине курсов при биологическом факультете ОНУ имени И. И. Мечникова.

«Мы рассчитывали на то, что к нам придут не только новички, но и люди, которые в той или иной степени занимаются аквариумистикой, – расска-зал декан биологического факультета Вениамин Заморов. – Так и случилось: некоторые слушатели курсов являются сотрудниками одесских зоома-газинов, в которых они работают».

«Очень понравились морские (рифовые) аква-риумы. Такие аквариумы редко у кого увидишь, так как профессионалов, занимающихся ими, очень мало. Заинтересовал также аквафитоди-зайн», – поделился выпускник курсов, студент биофака Денис Штрахов. Для него курс декора-тивного рыбоводства стал серьезным дополнени-ем к обязательной учебной программе.

«Если человек научился сам создавать искус-ственную экосистему в своем жилище, занимался ею, ухаживал за ней, то он будет относиться к дикой природе с таким же пониманием и любовью, как и к своему творению», – открыл Вениамин Заморов основную цель курсов – воспитание бережного отношения к живой природе.

Занятия курсов аквариумистики проводятся на базе аквариальной университета. Программа рассчитана на три месяца и состоит из трех бло-ков: пресноводный аквариум, морской аквариум и аквафитодизайн.

«Петр Осипович Карыш-ковский в 60-80-х годах уже ушедшего века был для определенного - и весьма широкого - круга одесситов своего рода «Googlе’ом», – вспоминает знавший ученого д. ист. н. Николай Руссев (Выс-шая школа антропологии, Мол-дова). Так историк говорит о разнообразии и количестве вопросов, с которыми обра-щались к Петру Карышковско-му. Ученый-энциклопедист не оставлял их без ответа.

Сфера научных интересов Петра Карышковского постоянно расширялась. Защитив канди-датскую диссертацию по исто-

рии походов князя Святослава Игоревича на Византию и Бол-гарию, докторскую он посвятил совсем другой теме - монетному делу и денежному обращению в Ольвии; потом занялся ис-следованием греческой и ла-тинской эпиграфики. Научным исследованиям Карышковского способствовал его лингвисти-ческий талант: кроме русского и украинского, профессор говорил еще на десяти языках.

По воспоминаниям, одессит и выпускник Одесского уни-верситета Петр Карышковский был превосходным лектором. «Его лекции превращались в мини-спектакли, в том смысле,

что они всегда были насыщены какими-то образами, интересны-ми подходами, неожиданными выводами», - рассказывает рек-тор ОНУ имени И. И. Мечникова Игорь Коваль. На первом-втором курсе истфака он слушал лекции профессора Карышковского.

Профессор Карышковский с 1963 по 1988 годы заведовал кафедрой истории древне-го мира и средних веков в Одесском университете. Член Немецкого археологического и Нью-Йоркского нумизмати-ческого обществ.

Конференция памяти профес-сора П. О. Карышковского была организована усилиями кафе-

дры истории древнего мира и средних веков ОНУ имени И. И. Мечникова совместно с Одес-ским археологическим музеем НАНУ, Отделом археологии Северо-Западного Причерно-морья НАНУ и Одесской нацио-нальной научной библиотекой имени М. Горького. Секционные заседания конференции прош-ли 11-12 марта на историческом факультет ОНУ.

08-04-2011

Кафедра с потенциалом факультета

Новый оборудованный класс тележурна-листики, аккредитация магистратуры, «свеженький» доктор наук и победа на

Всеукраинской олимпиаде – с такими результа-тами кафедра журналистики филологического факультета ОНУ имени И. И. Мечникова отме-тила свой двенадцатый «день рождения».

16-03-2011

Курсы аквариумистики: первые выпускники

11-03-2011

Петр Карышковский: 90 лет со Дня рождения исследователя Ольвии и Тиры

Пленарное заседание IX международной конференции «Чтения памяти профессо-ра П. О. Карышковского» было полностью посвящено Петру Осиповичу: 12 марта исполнилось 90 лет со дня рождения исследователя античного Причерноморья,

нумизмата, основателя ряда одесских научных школ по античной истории, археологии, византинистике и эпиграфике.


Оу


www.news.onu.edu.ua

28-02-2011

Факультатив по иудаике открылся

в ОНу

В первый день весны на философском факультете Одесского универси-тета начал работу факультатив по

изучению иудаики. Презентация этого проекта, названного «Изучение иудаики и израилеведение» («Juwish-Israeli studies») прошла в Научной библиотеке ОНУ имени И. И. Мечникова.

«Под иудаикой в академическом смысле по-нимают комплекс гуманитарных исследований, направленных на изучение религии, истории, культуры и быта еврейского народа», – пояснила Елена Петриковская, замдекана философского факультета. По словам ученого, в Украине иу-даика почти не представлена в преподавании и научных исследованиях. Особенно остро дефи-цит академических исследований в этой сфере ощущается в Одессе. В результате студенты и ученые не могут участвовать во множестве науч-ных конференций по истории и культуре Одессы, которые проводятся по всему миру.

«Одесские ученые стали авторами очень инте-ресного проекта, – подчеркнул первый секретарь посольства Израиля в Украине Марк Довев. – Отмена визового режима между Украиной и Израилем создаст дополнительные возможности для обмена студентами и учеными».

Проект «Изучение иудаики и израилеведение» – инициатива двух научных центров философ-ского факультета (НИОЦ имени Георгия Флоров-ского и Центра компаративистских исследований религии). Идея получила поддержку руковод-ства университета. Ведут факультатив ученые университета; финансовую поддержку проекта обеспечивает Израильский культурный центр в Одессе. Факультатив по иудаике могут посещать все студенты, аспиранты и преподаватели ОНУ имени И. И. Мечникова.

09-04-2011

Про Венесуелу – з перших вуст: «До уго чорне золото розподіляли

неправильно!»

«Нафта – прокляття диявола», – цитує приказку своїх земляків Надзвичайний і Повноважний посол Боліваріанської республіки Венесуела в Російській Федерації (і, за

сумісництвом, в Україні) Уго Хосе Гарсія Ернандес. Про значення «чорного золота» в історії Венесуели, культурі і політичному устрої своєї країни дипломат розповів студентам-міжнародникам Інституту соціальних наук ОНУ імені І. І. Мечникова.

«Мета візиту посла в ОНУ – познайомити студентів-міжнародників з куль-турою Венесуели, – повідомив директор ІСН Віктор Глєбов. – Студентам такі зустрічі завжди корисні, як майбутнім фахівцям у сфері міжнародних відносин».

За словами посла, в перспективі можливе скасування візового режиму між Україною та Венесуелою, адже громадяни Росії вже можуть безперешкодно відвідувати південноамериканську країну.

Посол подарував студентам книги «Код Чавеса» Єви Голінджер і «Рядки роздумів Уго Чавеса». На прощання він висловив надію, що незабаром хтось із учасників зустрічі, «бажано дівчина», стане послом України у Венесуелі.

05-03-2011

Студентська конференція – силами студентів

Студенти кафедри соціології Інституту соціальних наук ОНУ імені І. І. Мечникова

самостійно організували та про-вели 4-5 березня міжнародну конференцію «Соціальні зміни і культурна ідентичність». Зацікавлені темою форуму, до Одеси з’їхалися студенти-соціологи із Запоріжжя, Києва, Львова, Москви, Тирасполя та Харкова. За два дні було обго-ворено безліч тем: від спорту до суїциду, від релігії до онлайн-ігор, від становлення сексуальних норм до сучасних мас-медіа.

«Мета конференції, в першу чер-

гу, - познайомитися і подружитися зі студентами з інших міст, щоб вста-новити практику щорічних студентсь-ких конференцій», - повідомила співорганізатор конференції, студент-ка IV курсу ІСН Вікторія Мазурик.

Конференція присвячена пам’яті відомого філософа-соціолога, про-фесора Ірини Марківни Попової. Соціолог, викладач ОНУ імені І. І. Меч-никова, вона зазначила, що в цьому році 80-й день народження.

За підсумками конференції «Соціальні зміни і культурна іденти чність» буде видано збірку тез за матеріалами наукових доповідей студентів.

Пятьсот студентов, аспирантов и моло-дых ученых из по-

лусотни вузов сражались за победу, отвечая на 30 вопросов, подготовлен-ных одесскими организа-торами.От гибели армий персидско-

го царя Камбуза до озоновых дыр над Антарктидой – много-

вековой и не всегда позитивный опыт взаимодействия человека с природой стал главной темой экологического турнира.

На проведение чемпиона-та всем городам-участникам была дана неделя. Самым необычным местом, где про-шла игра чемпионата, ока-залась... уральская пещера Сумган. Заявку на проведение

игры в этом сложнейшем для прохождения месте прислала московско-уфимская группа спелеологов.

На Одесском региональном этапе призовые места за-няли студенческие команды не-биологов – сборная ОГЭУ (капитан – Мария Балашова), команда истфака ОНУ (ка-питан – Андрей Шмаговский)

и сборная ОНМА (капитан – Алексей Кобелев).

«Главная причина экологи-ческого кризиса в мире – от-сутствие полноценного эколо-гического образования и вос-питания, – говорят организа-торы. – Проводя экологические турниры, мы хотим внести свой вклад в формирование эколо-гического сознания людей».

10-03-2011

Первый экологический, интеллектуальный, международный...


Оу


По данным NASA, в дни землетрясений в Японии ось Земли сместилась на 15 сантиметров. Действительно ли смещение земной оси ведет к учащению естественных катаклизмов? Как

утверждает доктор геолого-минералогических наук Евгений Черкез, такое перемещение – норма, земная ось просто проходит свой еже-годный путь.

Воображаемая прямая - ось вращения Земли - проходит через центр планеты и пересекает земную поверхность в географических полюсах, Северном и Южном. Около ста лет ученые наблюдают за перемещениями географических полюсов Земли и вычисляют смещения оси.

«В течение года географический полюс земли постоянно движется по сложным квазиокружностям, кругам, спиралям в квадрате размерами примерно 30 на 30 метров, – отмечает декан геофака ОНУ имени И. И. Мечникова профессор Евгений Черкез. – Посчитав скорость движения в сутки, мы получим величины от 10 до 20 сантиметров». Если взглянуть на график смещения земной оси в 2010 году и отметить на нем дни землетрясений в Чили и Гаити, то никаких от-клонений от обычной траектории не обнару-живается, утверждает ученый.

По данным статистики за 90 лет наблюдений, средняя скорость смеще-ний земной оси составля-ет 8-9 см в сутки.

18-03-2011

Новости подготовили: Георгий РЯБОЙ, Анна ФИЛИПСКАЯ, Наталья ПАНАСЮК, Елизавета ОДИНЕЦ, Сергей МУКАЕЛЬЯНЦ

Научно-органи за цион-ный отдел – сердце, которое живит все на-

учные подразделения ОНУ имени И. И. Мечникова. Это координационный центр потоков документации, связывающий каждого из университетских исследо-вателей с большим миром. Важную роль в этих про-цессах играет коллектив научно-организационного отдела во главе с Жанной Петровной Смынтыной.

19 апреля Жанна Петров-на празднует свой юбилей. Под многолетним руковод-

ством Жанны Петровны научно-организационный отдел ОНУ успешно обеспе-чивает проведение научных исследований всех отделов университета, готовит новые планы, участвует в органи-зации конкурсов научных работ.

Без преувеличения можно сказать, что именно Жанна Петровна способствовала формированию систем-ного подхода к развитию научных исследований. Заслуги мудрого руково-дителя перед обществом отмечены орденом Анны

( IV с тепени) , званием Отличника образования Украины, многочисленными грамотами Одесской об-ластной администрации.

Студенты и преподава-тели университета ценят Жанну Петровну как чуткого помощника, коллеги – как талантливого руководителя, друзья и близкие – как лю-бящую жену и прекрасную мать.

Коллектив ОНУ имени И. И. Мечникова и газета «ОУ» желают Вам, Жанна Петровна, любви, здоровья, радости и благополучия!

С юбилеем!

Сутки стали короче, но ненадолго

«В результате землетрясения Земля стала вращаться быстрее», «Сутки опять стали короче»... После та-

ких заголовков новостей человек чувствует себя ущемленным: у него украли время, и то ли еще будет... «Волноваться не нужно, – утверждает декан геолого-географического факультета профессор Евгений Черкез. – Из-менение скорости вращения Земли – перио-дический процесс».

На длительность суток влияет все, что влияет на изменение баланса масс на земном шаре: землетрясения, приливно-отливные явления, климатические изменения. «Каждые 7-8 дней длительность суток изменяется на 1-1,5 микро-секунды, – отмечает ученый. – Другое дело, что в результате землетрясений эти изменения произошли чуть быстрее. Но такие события про-исходят 5-10 раз в году».

За 50 лет инструментальных наблюдений дли-тельность земных суток колебалась в пределах 5-7 микросекунд. Кроме того, наблюдаются сезон-ные изменения: летом Земля вращается быстрее, зимой – медленнее.

Кстати, глобальная тенденция свидетельствует не об ускорении, а о замедлении скорости вра-щения Земли: миллионы лет назад земные сутки составляли всего 16 часов.

20-03-2011

Земная ось «гуляет» по обычному маршруту

www.news.onu.edu.ua


Оу


конференція

Форум проводится силами научного сообщества студен-тов и аспирантов отделения психологии ОНУ уже чет-вертый год подряд. Гостями «Розквітання» становятся сту-денты и аспиранты-психологи из десятков городов Украины. Конференция задумывалась исключительно как молодеж-ное мероприятие, вероятно, поэтому на ней всегда царит атмосфера доброжелатель-ности, непринужденности и равенства всех участников.

«Название конференции, по нашему мнению, очень мета-форично, ведь именно сейчас студенты начинают постепенно превращаться в профессиона-лов, в специалистов с большой буквы, и отнюдь немаловажное значение имеет социальное признание научных достиже-ний», – утверждает кандидат психологических наук Ванда Буганова.

В этом году доклады участ-ников будут зачитаны в пяти секциях: изучение потенциа-

ла личности, психологиче-ские проблемы личностной самореализации, проблемы самореализации в учебной и профессиональной дея-тельности, психологические аспекты развития нацио-нальной идентичности, акту-альные проблемы современ-ной психологии.

Научное собрание объеди-

няет студентов младших кур-сов и уже дипломированных специалистов, но это никоим образом не отражается на ходе заседания: все на рав-ных, все готовы предоставить необходимую помощь в даль-нейшей разработке указанных проблем.

По окончании конференций, каждый участник, кроме сер-

тификата об участии, получал звание молодого доцента На-учного общества студентов и аспирантов и символичный зеленый шарф, который при-зван послужить «якорем» на то состояние душевного подъема, оптимизма, друже-ственной обстановки, веры в себя и в свои силы, которые присутствовали на конфе-ренции с первой минуты и до последней. Обязательный, сугубо психологический ком-понент каждой конференции – психогимнастика-релаксация. Еще одна традиция – посадка цветов на клумбе перед глав-ным корпусом, как памятный знак участникам следующей конференции.

Научное сообщество сту-дентов и аспирантов отделе-ния психологии работает уже почти четыре года. Молодые психологи решают актуальные на сегодня задачи, такие, как развитие потенциала личности, самореализация студентов и многие другие. Основная цель, которую преследует научное сообщество – это формиро-вание у студентов понятий о научном труде и постановки конкретных целей в научной среде.

Георгий РЯБОЙ

Цветы науки

Что объединяет зеленые шарфы, ве-сенние цветы и психологию? Ответ ясен всем студентам кафедры об-

щей и социальной психологии ИМЭМ ОНУ – это Всеукраинская студенческая кон-ференция «Розквітання». Участие в ней преподавателей ограничено: студенты и аспиранты одновременно и участники, и организаторы. В этом году конференция пройдет 29 апреля.


Оу


7 к в і т н я к о м а н -д а е к о н о м і к о -правового фа-

культету взяла участь в остаточному турі В с е у к р а ї н с ь к о г о правового турніру з кримінального права та процесу.

Турнір був органі-зований Міністерством юс ти ції України та Ко-

ординаційною радою мо-лодих юристів України. В турнір і приймали участь 27 команд, яки представляли відомі українські університети та академії. В півфіналі команда ОНУ перемогла команду Львівського національного універ-с и т е т у і м е н і І в а н а Франка, а в фіналі –

була здобута перемога над командою Київо-Могілянською академії. За цю перемогу команда ЕПФ отримала кубок, а також була нагород-жена двома команд-ними та п’ятьма осо-бистими дипломами. В склад команди вхо-дили: В. М. Шевчук – керівник команди, стар-ший викладач кафедри кримінального права, кримінального проце-су і криміналістики; Д. І. Ковбасюк – капітан команди, студент 5-го курсу; О. І. Тітарчук, М. О. Борозенко, К. В. Во-робйова, А. А. Складна – студенти 4 курсу. Щиро вітаємо всіх учасників команди з перемогою в такому складному фахо-вому турнірі!

Також вітаємо про-

ректора, завідуючого ка-федрою кримінального права, кримінального процесу і криміналістики проф. Є. Л. Стрельцова і декана ЕПФ доц. В. І. Тру-

бу за плідну організацію студентської наукової роботи на факультеті.

Деканат економіко-правового

факультету

Трудову діяльність О л е к с а н д р Я к о -вич розпочав в ор-г а н а х п р о к у р а т у р и Д н і п р о п е т р о в с ь к о ї області, де працював протягом 10 рок ів . А починаючи з 1963 року і до кінця свого життя в ін працював в Інституті держави і права імені В. М. Ко-рецького, де пройшов шлях від аспіранта до завідувача в ідділом проблем кримінального права і кримінології.

В 1967 році О. Я. Свєтлов захистив кандидатську дисертацію, а в 1981 – докторську. У 1985 році йому було присвоєно вчене звання професо-ра, а в 1994 – обрано членом-кореспондентом

А к а д е м і ї ( з а р а з Національної) правових наук України. У 1999 році професору О. Я. Свєтлову було присвоєно почесне звання «За-служений діяч науки і техніки України».

Проф. О. Я. Свєтлов був автором понад 140 наукових праць, в тому числі 4 індивідуальних та 17 колек тивних монографій, а його монографії «Бороть-б а з і с л у ж б о в и м и злочинами» (1970) та «Відповідальність за службові злочини» (1978) продовжують і сьогодні допомагати багатьом фахівцям проводити свої наукові дослідження. Олександр Якович очо-лював два міжнародні

авторські колективи, в які входили юристи-науковці з СРСР, НДР, Польщі, Чехословаччи-ни, Угорщини, Румунії, Болгарії, Монголії, Куби, які підготували і видали декілька колективних монографій.

Проф. О. Я. Свєтлов плідно виконував ба-г а т о г р о м а д с ь к и х обов’язків. Він був чле-ном Координаційного комітету по боротьбі з о р г а н і з о в а н о ю злочинністю і корупцією при Президенті України, членом Комісії у спра-вах неповнолітніх при Раді Міністрів України, ч л е н о м Н а у к о в о -консультативної ради при Верховному Суді України. З моменту ство-рення і до останніх днів свого життя проф. О. Я. Свєтлов був головним ре-дактором наукового жур-налу «Підприємництво, господарство і право». Багато в чому він був прикладом для великої кількості фахівців, при-чому в складні часи для своїх колег, він завжди був готовий прийти на допомогу. Наприклад, на

початку 1998 року, коли економіко-правовий фак ультет пережи-вав складні часи сво-го становлення, саме проф. О. Я. Свєтлов в лютому-березні того року був першим го-л о в о ю Д е р ж а в н о ї екзаменаційної комісії. Завдяки цьому студен-ти, які залишилися на-вчатися в університеті, захищали свої дипломні роботи та складали державні іспити.

Свої публікації на цю конференцію надіслали професори: В. І. Бо-рисов, В. К. Грищук, В. М. Куц, О. Р. Михай-ленко, Є. Л. Стрельцов; доценти: Л. І. Аркуша, С. В. Гілімчук, Т. О. Гон-чар, Л. М. Демидова, А. В. Рагулин, І. І. Митро-фанов, Я. О. Триньова, М. С. Туркот, М. М. Яци-шин та ін.

Також дуже багато було й молодих авторів: здобувачів, аспірантів та студентів, які взя-ли участь у роботі . М ол о д і д о с л і д н и к и були відзначені гра-мотами оргкомітету конференції.

Саме такі конференції, на яких обговорюються не тільки суто наукові проблеми, а й згадуються науковці, які своєю пра-цею створювали імідж нашої країни, на нашу думку, найбільш плідно сприяють розвитку всьо-го освітянсько-наукового комплексу України. Такі конференції вже стають традиційними серед юристів Одесь-кого нац іонального у н і в е р с и т е т у і м е н і І. І. Мечникова.

До початку роботи цієї конференції був над-рукований спеціальна збірнка наукових праць «Злочинність у сфері професійної діяльності. Дев’яті юридичні читан-ня, присвяченні пам’яти доктора юридичних наук, проф. Свєтлова О . Я . » Ук л а д а ч і : Є. Л. Стрельцов, І. С. Доброход.

І. С. ДОБРОХОД,старший

викладач кафедри кримінального права,

кримінального процесу і

криміналістики

Юридичні читання пам’яті проф. О. Я. Свєтлова в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова

На кафедрі кримінального права, кри-мінального процесу і криміналістики в ідбулась Міжнародна наукова

конференція «Злочинність у сфері професій-ної діяльності». Дев’яті юридичні читання були присвячені пам’яті талановитого вченого, плідного організатора наукових досліджень, члена-кореспондента Національної академії правових наук України Олександра Яковича Свєтлова (1931-1999).

Вітаємо з перемогою!

конференція


Оу


реформа

Страховий стаж – це період, обчислений в місяцях, впро-довж якого особа, що підлягає загальнообов’язковому дер-жавному пенсійному страху-ванню, щомісячно сплачувала страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний стра-ховий внесок. А якщо ви не працюєте, скажімо, за згодою родини, певний час господа-рюючи вдома, чи працюєте за кордоном – в країні, з якою немає міждержавної угоди? Що тоді?

Статтею 12 Закону України «Про загальнообов’язкове дер-жавне пенсійне страхування», що набрав чинності 1 січня 2004 р., саме про такий випадок введено новинку – добровільну участь у системі державного пенсійного страхування. Цим можуть скористатися особи, які досягли 16-річного віку та не на-лежать до кола тих, хто підлягає загальнообов’язковому держав-ному пенсійному страхуванню, у тому числі: іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України; громадяни України, які постійно прожива-ють або працюють за межами України, якщо інше не встанов-лено міжнародними догово-рами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Наприклад, це можуть бути громадяни, які навчаються у вищих навчальних закла-

дах чи середніх спеціальних, технічних закладах денної форми; громадяни, які працю-ють за кордоном в іноземних компаніях, або моряки далекого плавання, задіяні на іноземних кораблях та інші. Ці громадяни беруть участь у добровільному страхуванні протягом терміну, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше одного року. Вони надають до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання заяву встановленої форми, копію паспорта, а також завірені копії довідки про присвоєння ідентифікаційного коду та трудової книжки. Затверджені бланки заяв та договорів на-даються в управлінні ПФУ безкоштовно.

Договором про добровільну участь може бути передбачена одночасна сплата страхових внесків за попередні періоди, починаючи з 1 січня 2004 року. При цьому сума сплаче-них внесків за кожний місяць не може бути меншою за мінімальний страховий внесок. А мінімальний страховий вне-сок визначається як добуток мінімальної заробітної плати та страхового тарифу, що діяли в місяцях, які застрахо-вана особа хоче включити до свого страхового стажу.

10 березня поточного року прийнята постанова пенсійного фонду №10-1 «Про затвер-

дження порядку добровільної участі в солідарній системі загальнообов’язкового дер-жавного пенсійного стра-хування громадян України, які працюють за межами України», у якій визначається порядок добровільної участі в пенсійному страхуванні громадян України, що пра-цюють за кордоном. Цей по-рядок – по суті спрощений механізм чинного закону: українці, які працюють за межами своєї держави, мо-жуть сплатити страхові вне-ски не виїжджаючи із країни проживання, і виробничий стаж їм буде зараховуватися на батьківщині. Для цього тому, хто перебуває в іншій країні, потрібно подати заяву в орган Пенсійного фонду України через Інтернет або через Контакт-центр. На сайті Фонду (www.pfu.gov.ua) мож-на знайти форму заяви та бланк договору, заповнити їх і відправити електронною або звичайною поштою. Та-кож на сайті знаходиться інформація щодо розміру мінімальної заробітної плати,

максимальної величини, на яку нараховуються страхові внески, розмір страхових внесків, інформація про ра-хунки Пенсійного фонду для перерахування внесків та інше.

Окремо варто зупинити-ся на пункті, що дозволяє почати сплату страхових внесків без повідомлення ор-ганам Пенсійного фонду про намір укласти договір про добровільну участь. Сам же договір при цьому потрібно підписати в строк не пізніше одного року.

Оскільки нині гарантією от-римання майбутньої пенсії є наявність страхового стажу, добровільне пенсійне стра-хування виступає як один із способів його придбання для багатьох категорій громадян. Отже, скористайтеся такою можливістю.

Н. В. АВРАМЕНКО, заступник начальника

відділу з обліку надходження платежів

від юридичних осіб управління ПФУ в При-

морському районі м. Одеси

Добровільне пенсійне страхування сьогодні – ваша пенсія у майбутньому

В Україні триває пенсійна реформа – відбувається перехід від пенсійного забезпечення до пенсійного страхування. Якщо раніше значення мав трудовий

стаж, то тепер особлива увага приділяється наявності страхового стажу. При нарахуванні пенсії саме його врахо-вуватимуть пропорційно сплаченим страховим внескам на державне пенсійне страхування.

Ушел из жизни Владимир Степано-вич Цисельский – начальник военно-мобилизационного отдела, председатель Совета Ветеранов ОНУ. Четверть века деятельность Владимира Степановича была связана с университетом, куда полковник в отставке, награжденный 10 медалями за безупречную воинскую службу, пришел работать в 1985 году.

Сочетая военную дисциплину с му-дростью настоящего руководителя, Владимир Степанович сумел добиться

слаженной и точной работы своего отде-ла. Человеческая душевность и внимание к судьбам других людей отмечали В. С. Цисельского, как председателя Совета Ветеранов. Мудрый, принципиальный, настоящий профессионал, Владимир Степанович пользовался авторитетом и уважением в университете. Ректорат, профком, коллектив ОНУ имени И. И. Мечникова выражают искренние собо-лезнования родным и близким Владими-ра Степановича Цисельского.

некролог


Оу


15 квітня 2011 року випов-ниться 100 років з дня на-родження великого вченого O. К. Давтяна. Народився він у армянському селі Дузиенд (тепер Акуряни) у селянській родині Ханоянів. Вищу освіту здобув у Московському університеті імені М. Ломо-носова, наукову діяльність розпочав у 1938 році в Мо-сковському енергетичному інституті, де й захистив дві дисертаціі. Його перша кни-га, яка вже згадувалась на початку, була видана в 1947 році. Вона вважається першою книгою з паливних елементів у світі. Тут доречно нагадати, що ж таке є «паливний елемент», бо це явище дой мало кому відоме в Україні. Англійською мовою воно пишеться як «fuel cell», і по суті своїй є елек-тричною «батарейкою», яка виробляє електрику з водню або природного газу та кисню повітря.

Після виходу в світ цієї монографії СРСР чомусь ста-ло не до паливних елементів, хоч в інших країнах світу, особливо в США, паливні еле-менти набували все більшого розвитку. Спочатку дорожнеча електродних матеріалів, не-зважаючи на 70%-й енерге-тичний коефіцієнт корисної дії, обмежували сферу вико-ристання паливних елементів, і послідовників у Оганеса Ка-рапетовича виявилось мало. Але в кінці 60-х і на почат-ку 70-х років, через викори-стання паливних елементів у військовій та космічній техніці, інтерес до них різко виріс. Грім космічних ракет допоміг прорвати економічний бар’єр, і паливні елементи знайш-

ли своє місце, бо в космос вигідніше за все брати саме водень і кисень і використову-вати воднево-кисневі паливні елементи для енергозабезпе-чення космічних кораблів, в яких продуктом реакції є лише вода, яка, як і кисень, потрібна космонавтам для життя.

Життевий шлях самого Оганеса Карапетовича схо-жий на трагічний роман часів боротьби з «гулящімі дєвкамі імпєріалізма». Після війни він рік працює в Казані, а в 1946 році на запрошення Академії наук Вірменської РСР О. К. Давтян їде до Єревану, де орган ізовує лабораторію фізичної хімії, директором і науковим керівником якої був до кінця 1952 р. Лабораторія займалася розділенням та збагаченням радіоактивних ізотопів. Саме в цей час О. К. Давтян розробив уза-гальнену теорію розділення газів та ізотопів. Одночасно, в Єреванському університеті в і н читав к урс лекц ій з квантової х ім і ї , яка вва-жалась тод і буржуазною наукою. Поступово навколо лаборатор і ї та пр ізвища вченого склались нестерпні

умови, його успіхи викликали заздрість деяких колег та чиновників від науки. Гоніння та плітки, характерні за тих часів, змусили прямого і безкомпромісного О. К. Дав-тяна залишити Вірменію…

На запрошення Міністерства освіти СРСР 1 січня 1953 р. О. К. Давтян переїздить до Вільнюса на посаду завідувача кафедри фізики педагогічного інституту, де він був затвер-джений у вченому званні про-фесора кафедри. А вже 3 лип-ня 1953 р. вчений був обраний на посаду завідувача кафедри фізичної хімії Одеського дер-жавного університету імені І. І. Мечникова. На початку ше-стидесятих він продовжив свої дослідження у новоствореній «під нього» лабораторії хімічних джерел струму при кафедрі фізичної хімії.

У 1959 році до рук Огане-са Карапетовича потрапив один американський журнал, в якому повідомлялось, що в США побудовано трактор, який працює на «батареї па-ливних елементів Давтяна» замість двигуна внутрішнього згоряння. З цим журналом Давтян звернувся до пре-

зидента Академії Наук СРСР М. В. Келдиша і добився до-зволу на створення лабораторії паливних елементів при Одесь-кому університеті, яка з часом, за наказом Ради Міністрів УСРС від 20 січня 1962 року, була пере-творена на проблемну науково-дослідницьку лабораторією паливних елементів при ОДУ імені І. І. Мечникова.

За порівняно короткий час під керівництвом профе-сора O. K Давтяна., а у по-дальшому, з 1969 p., i про-фесора В. О. Прєснова та завідуючого лабораторією доцента Ф. В. Макордея Одеській проблемній науково-дослідницькій лабораторії па-ливних елементів було вико-нано ряд принципово важливих досліджень, на основі яких було створено каталізатори з деше-вих і недефіцитних матеріалів, piзнi типи електродів, розро-блено конструкції низькотем-пературних воднево-кисневих паливних елементів і батарей з них та електрохімічні ге-нератори. Батаре ї мали потужність 100, 200, 500 і 1000 Вт. Однокіловатний електрохімічний генератор випробовувався в Москов-скому інституті атомного ма-шинобудування для зняття «пікових» навантажень на атомних електростанціях. Kpiм цього, були створені алюміній-повітряна батарея потужністю 1 кВт для автомобіля УАЗ у м. Черкаси та цинк-повітряна батарея на Львівському мото-ролерному заводі.

Припинення фінансування не дозволило провести ці ро-боти у повному обсязі, але були розроблені та досліджені батареї хімічних джерел струму потужністю 12 кВт з питомою енергією 150 Вт. год/кг i ємнстю 60 кВт. год для автомобілів, розрахунковий npoбіг яких становив 30 тисяч км.

Н а у к о в ц і л а б о р а т о р і ї О. П. Ютров, О. М. Трунов та А. Й. Коцеруба на чолі з про-фесором В. О. Прєсновим

великі імена

МРІЯ, ЯКА НЕ ЗДІЙСНИЛАСЬ В уКРАЇНІ

Американська кос-мічна екс педи ція 1969 року, мож-

ливо, і не здійснилася б, якби за 20 років до того Оганес Карапетович Давтян разом з колегами по «поштовій скринці» не розробив паливні елементи для енергоза-безпечення космічного корабля. Тоді за свою монографію «Проблема безпосереднього пере-творення хімічної енергії палива в електричну» вчений був нагородже-ний орденом Трудового Червоного Прапора...

Одеситів на Місяці поки що не було,але «одеський слід» можна знайти на місячних стежках.

Тетяна Орбатова

О. К. Давтян зі своєю наймолодшою ученицею В. Ю. Баклан


Оу


великі імена

створили маленький дитячий електромобіль. Придбали ди-тячу педальну машину, замість педалей прилаштували до неї електричний двигун від вантажівки ГАЗ-53, який в ній рухав очисник скла кабіни водія, та повітряно-магнієву батарею. Електромобіль міг рухатися зі швидкістю 3 км на годину. Дочка професора В. О. Прєснова Віка випробу-вала цей паливно-комірчаний автомобіль першою. Пройшов час, дівчина виросла і зараз надає перевагу швидкішому транспорту, а науковці мріють, що коли-небудь на вулицях Одеси та й усієї України з’явлються симпатичні, схожі на іграшки, електромобілі і витіснять своїх отруйних «бен-зинових братів».

Використання паливних елементів в автомобілях до-зволило б істотно зменшити забруднення атмосфери, бо во-день, у порівнянні з бензином у двигунах внутрішнього зго-ряння, є стерильним паливом: викидним газом його «спа-лення» в паливних елементах є лише чиста водяна пара. Якщо б сучасні автомобілі їздили на «елементах Давтя-на», мільйонні міста не задиха-лися б від смогу, який виникає від спалювання вуглеводневих палив.

Х ім ічн і д жерела с тру -му (паливні елементи) ши-роко використовуються на практиці, скажімо, потерпілим в корабельній аварії морякам досить мати при собі нехитрі пристрої з пластин магнію та вугільних електродів. При заповненні пристрою во-дою він подає звукові або світові сигнали, за якими рятувальні служби можуть знайти моряків.

Також була виконана надзви-чайно важлива дослідницька і теоретична робота. О. К. Дав-тян створив теорію кінетики струмоутворюючих процесів при електрохімічному згорянні газів, що є основою створен-ня електродів елемента, які, крім виведення електричного напруження на зовні, мають подавати через себе паливо і окиснювач.

Оганес Карапетович був всебічно обдарованою лю-диною. На протязі років він читав лекції з квантової хімії в ОДУ імені І. І. Мечникова, які з часом увійшли до його монографії «Квантова хімія», якою ще й зараз користують-

ся фахівці з фізичної хімії та електрохімії . Ця книга викладає основні питання квантової хімії, яка створена і розвинена на основі квантової механіки. Вона містить ве-ликий систематизований матеріал, який стосується тих розділів математики та квантово-механічної теорії, знання яких необхідно для глибокого розуміння про-блем квантової хімії та твор-чого їх використання. Книга ознайомлює хіміків і фізиків з основами квантової хімії та квантово-хімічними методами обчислення: методом теорії збурення, варіаційним мето-дом, використанням матриць і методу теорії груп у квантовій механіці, використанням ста-тистичного методу самоузгод-женого поля тощо.

Але головним для Огане-са Карапетовича все ж були паливні елементи. На кафедрі фізичної хімії і в лабораторії паливних елементів були розвинені теорії активовано-го комплексу, нерівновісної термодинаміки, к інетики, каталізу. Лабораторія під його керівництвом перетворилася у відому наукову школу в галузі електрохімії. Була створена одеська школа електрохіміків: професори — О. Н. Софрон-ков, А. М. Трунов; доценти — Ю. О. Ткач, Г. В. Донцов, Ф. В. Макордей, Р. І. Макордей, Н. Ф. Семізорова, кандидати хімічних

наук — Н. Г. Місюк, Г. О. Тетерін, В. Ю. Баклан, М. В. Умінський, старші наукові співробітники — О. П. Ютров, І. П. Колесни-кова, науковий співробітник Л. М. Ступіченко, молодший науковий співробітник Т. І. По-номаренко.

Здавалось би, пройшли часи поневірянь…

Але засновник лабораторії й надалі зазнавав жорстокої несправедливості. Хоч він і розробив паливні елементи для космічних кораблів, ско-ристались його винаходом американці, коли полетіли на Місяць. Вони, правда, чесно визнали, що якби не було Давтянових розробок, нога людини ще довго б не сту-пала на місячну поверхню. Енергоживлення на амери-канських космічних кораблях «Джемінай» здійснювалось за допомогою «елементів Давтяна». І зараз, усі історичні розвідки щодо паливних елементів, які можна знай-ти в Інтернеті, обов’язково містять у собі згадку про вне-сок Давтяна, надаючи йому чільне місце у світовій історії паливних елементів.

О. К. Давтян помер 28 груд-ня 1990 р. у Єревані, де й був похований. Його вдові, Е. В. Лалаян-Давтян з велики-ми труднощами на державні кошти вдалося надрукувати в 1995 р. п’яту, останню, монографію Оганеса Карапе-

товича, його «Теорію фунда-ментального поля». В основі цієї теорії полягає ідея про дискретність простору-часу, яка дозволяє виробити про-стий погляд на багато явищ природи, пояснити їх з єдиної точки зору. З цієї теорії, як наслідок, витікають основні положення квантової теорії, спеціальної теорії відносності, р е л я т и в н о ї к в а н т о в о ї механіки, теорії інерційного та гравітаційного полів і цілком нові уявлення про космологічні проблеми. Космолог ічна теорія ґрунтується на нових, загальніших коваріантних р і в н я н н я х г р а в і т а ц і й н о -інерціального поля Всесвіту, окремими та наближеними випадками яких є рівняння Ейнштейна.

Крім п’ятьох монографій, О. К. Давтян видав разом з і своїми учнями більше ніж 500 статей у радянсь-ких та зарубіжних видан-нях. Старанням ентузіастів створено невеличкий музей творчого доробку велико-го вченого в одній з кімнат проблемної лабораторії па-ливних елементів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

Валентина БАКЛАН,кандидат хімічних наук,

провідний науковийспівробітник лабораторії

паливних елементів

МРІЯ, ЯКА НЕ ЗДІЙСНИЛАСЬ В уКРАЇНІ

Професор В.О. Прєснов та професор О. К. Давтян


Оу


Я никогда не стану физиком… В об-

щем, я никогда и не со-биралась им становить-ся. Просто, услышав по радио про День откры-тых дверей в ОНУ на фи-зическом факультете, я решила повести своего младшего брата – он очень заинтересован окружающим миром.

День открытых дверей проводился 19 марта в субботу. Многие СМИ в этот день не обеща-ли ничего хорошего, а скорее наоборот: ожи-далось землетрясение из-за многократного уменьшения расстояния между Землёй и Луной. Интернет вообще сулил конец света и прочую чепуху. Из-за ужасного землетрясения в Япо-нии, земная ось, по све-дениям СМИ, должна была сместиться на 10 градусов, что означа-ет полную перестройку жизни на Земле.

Однако на Дне откры-тых дверей доцент В.Я. Гоцульский рассказал и научно доказал нам, что земная ось если и сдвинулась, то только на 0,000010 градуса, и это, естественно, ни на что не влияет! Также всех присутствующих успо-коили, что землетрясе-ние 19 марта в Украине маловероятно.

Кроме того, нам были показаны интересней-шие опыты и удивитель-ные физические фо-кусы. Законы физики демонстрировались на старинных приборах. Не-которые из них изготови-ли ещё в XVIII веке! Все гости факультета, а нас было 40 человек, сидели в аудитории, где бывал сам Император России, а первым доцентом кафе-дры был Ф. М. Шведов. Аудитория потрясала тем, что была построена ещё в 1895 году по зака-зу Екатерины, хотя и наш

век внёс в её интерьер свои коррективы: муль-тимедийные средства, энергосберегающие лампочки в старинной люстре…

Даже человек ниче-го не понимающий в такой сложной науке, как физика, легко мо-жет себе представить её основные законы и даже реализовать их на практике. Меня удивил опыт, когда мячик для пинг-понга находился в струе от пылесоса: он не падал на землю, но и не поднимался к по-толку. Водные, паровые, ионные, электронные двигатели, которые мы увидели, служили весё-лой забавой дворянам, а наши учёные смогли поставить их на службу современному обще-ству! Но больше всего меня поразил световой двигатель: стоило све-товому лучу попасть на специальное устройство

с пластинками, как они приходили в действие!

После лекции про саму кафедру и практической части все желающие были приглашены в ла-боратории университета. Там доцент Ю. А. Ницук показал нам, как можно с помощью жидкого азота превратить живой цветок в хрупкий хрустальный предмет. В лаборатории медицинской физики нам показали связь физики с современной медициной. Также все желающие смогли увидеть устрой-ство для доплерографии мозга, а таких всего не-сколько в городе. Ре-бята, которые закончат физический факультет университета, будут на 100 % обеспечены ме-стом работы, что на се-

годняшний день кажется мне самым важным при выборе специальности. Также студенты обеспе-чены местами в комфор-табельном общежитии.

Я получила массу ин-тересной и полезной, ранее мне недоступной информации. Я никогда не буду физиком, но этот замечательно организо-ванный День открытых дверей показал мне аб-солютно другой мир. Теперь я другими гла-зами смотрю на людей, работающих в такой сложной, но удивитель-ной отрасли науки, как физика.

Анна РОМЕЙКО,абитуриент 2012

года, ученица 10-А класса Одесского

УВК «Гимназия №2»

Более двухсот вопросов в режиме реального време-ни осветили руководители

12 факультетов и институтов ОНУ во время уникальной для Одессы программы «Спроси своего декана». Интерактивная акция проходила в течение меся-ца – с 21 февраля по 23 марта. Скайп-марафон открыла программа

«Задай вопрос ректору». За час обще-ния по скайпу ректор ОНУ профессор Игорь Коваль ответил на 20 вопросов, и, в частности, детально рассказал об особенностях вступительной кампании 2011 года. Большинство звонивших – абитуриенты и их родители – интере-совались особенностями поступления, материально-технической базы фа-культетов, практики и трудоустройства.

Вопросы звучали в онлайн-режиме, приходили на адрес электронной по-чты, по социальным сетям.

Акция анонсировалась информагент-ствами и газетами города, на сайтах университета и в социальных сетях. По итогам скайп-конференций готовится спецвыпуск газеты «Одесский универ-ситет» и размещение информации на ленте новостного сайта университета.

ОНУ успешно использует интерак-тивный формат общения с поступаю-щими с 2009 года. Ранее все желаю-щие могли задать интересующие их вопросы руководителям факультетов ОНУ в телефонном режиме во время программы «Спроси своего декана», которая транслировалась на одес-ских радиостанциях.

Георгий РЯБОЙ

Открытые двери в новый мир

Спроси своего декана

Благодарим за техническую поддержку скайп-конференций сотрудников ЦИТ ОНУ

В Одесском национальном университете с февраля по май проходят дни откры-тых дверей 9 факультетов и 3 инсти-

тутов. Будущие абитуриенты и их родители общаются с деканами, преподавателями, студентами, получают исчерпывающие отве-ты об особенностях поступления и обучения по каждой из 42 престижных специальностях ОНУ. Абитуриентка Анна передала в редак-цию «ОУ» свои впечатления о Дне открытых дверей физфака.

Ректор ОНУ профессор Игорь Коваль отвечает на вопросы абитуриентов

абітурієнту


Оу


абітурієнту

Виїзний «День відкритих дверей» провели для школярів Саратсько-

го району Одеської області викладачі ОНУ імені І. І. Мечнико-ва – члени Асоціації випускників університету. Головна мета «ходіння в народ» – допомога сучасним школярам у виборі спеціальності. «Ми їхали на за-прошення наших випускників – педагогів і директорів шкіл Са-ратського району», – повідомили організатори зустрічі. Більше 60% вчителів шкіл цього району закінчили Одеський університет.Про свої інститути і факульте-

ти старшокласникам Саратської і Миколаївки-Новоросійської шкіл, Новоселівської УВК і ліцеїстам села Зоря розповідали директор НДІ «Астрономічна обсерваторія» про-фесор Сергій Андрієвський, доцент кафедри загальної хімії та полімерів Петро Іванченко, старший викла-дач кафедри загальної та морської геології Володимир Главацький, завідувач лабораторії біологічного факультету Денис Родіонов, заступ-ник директора з виховної роботи ІІПО Михайло Вернодубов.

Поки школярі розбиралися в університетських спеціальностях,

їхні вчителі встигли дізнатися про нові технології освіти: завкафедри української літератури Оксана Шупта-В’язовська і доценти Лілія Чикур та Ольга Казанова провели методич-ний семінар для вчителів-філологів району, а доценти кафедри вищої математики Аркадій Корєновський та кафедри загальної та хімічної фізики Дмитро Поліщук зустрілися з вчите-лями математики і фізики. Розмова йшла про проблеми викладання мови, літератури, фізики та математики в загальноосвітніх школах та адаптації школярів до навчання у вузі.

Асоціація випускників ОНУ працює з травня 2008 року; створена з ініціативи професора В. А. Сминтини (ректор в 1995 - 2010 рр.) за підтримки Вченої ради університету. Велика частина членів Асоціації займається педагогічною діяльністю. Перший виїзд членів Асоціації в освітні уста-нови Одеської області пройшов в 2009 році – в Роздільнянський район; в 2010-му виїжджали в Березівський район. Мета зустрічей на виїзді – на-дання методичної допомоги педаго-гам і допомога школярам у виборі професії.

Олена БОЙКО, відповідальний секретар

Асоціації випускників

Восемь студентов третьего и четвертого курса специальности «Социальная работа» ИИПО про-вели свою производственную практику в соци-альных сетях. Главной задачей сетевых пионеров стало продвижение Одесского национального университета в информационном пространстве Интернета.

За шесть недель практики студенты открыли пять представительств университета в социаль-ных сетях «LiveJournal», «В Контакте», «Одно-классники», «Facebook», «Twitter»... Все они непрерывно пополняются интересным контентом: аудио, фото, видео, новостями университета: news.onu.edu.ua.

Все это значительно упростило поиск необхо-димой информации студентами, абитуриентами, преподавателями, а также её распространение и доведение до целевой аудитории.

Будущие социальные работники проявили себя и как криэйторы, и как аналитики: была создана фокус-группа по анализу новостного сайта университета, разработаны рекомендации по созданию и наполнению рубрик.

В разных социальных сетях существует более сотни групп студентов и выпускников универ-ситета, из них около двадцати можно назвать рабочими и активно действующими. Самая массовая социальная площадка университета – «ОНУ Мечникова ONU™» насчитывает около 4 600 участников, примерно столько же, сколько все группы институтов и факультетов вместе взятые.

Параллельно с основной деятельностью новоявленные админы участвовали в жизни университета: рассылали приглашения на дни открытых дверей, помогали в организации скайп-конференций деканов факультетов и ректора, составляли список выдающихся выпускников ОНУ и многое другое.

Если вы активно общаетесь «В Контакте», присоединяйтесь к группе «Новости Одесского университета» – и будете всегда в курсе послед-них событий.

Анна СУЛИГАН, III курс, социальная работа

На практику – в «Контакт»!

Практики – учебные и производствен-ные – важный этап становления сту-дентов как будущих специалистов.

Ежегодно все факультеты ОНУ направ-ляют своих студентов в государственные предприятия, школы, НИИ, издательства, редакции газет и телевидения. Базой прак-тики для студентов IV курса специальности «социальная работа» стала пресс-служба ОНУ. Здесь, на протяжении полутора ме-сяцев, они работали над ответственным заданием…

Випускники готують абітурієнтів


Оу


подорож

Першим кроком буде рекогносцировка на місцевості. Візьміть мапу Одеської області. Можна ще взяти мапу України, але масштаб не дозволить точно розра-хувати кілометраж походу. Знайдіть насе-лений пункт Василівку, але не будь-яку, а ту, що розташована в Біляївському районі. Щоб ще звузити коло пошуків, знайте, що поруч у 6-ти кілометрах знаходиться село Кам’янка. Знайшли? А тепер ви можете послідовно пережити безліч нових вра-жень, відвідавши ці населенні пункти.

Є мінімум два перевірених шляхи, як по-трапити до цих двох місцин. Перший розрахо-ваний на хлопців та дівчат авантюристичної вдачі і складає десятикілометровий перехід від залізничної станції Вигода (на ділянці Одеса-Роздільна є багато електропоїздів) до села Василівка, а від останнього по трасі Одеса-Кучурган до села Кам’янка. Поверну-тися додому можна, сівши на маршрутний автобус Кучурган-Одеса, що доправить вас до Двох стовпів. Другий варіант менш екзо-тичний: від Двох стовпів виїхати автобусом в Тираспольському напрямі та вийти на зупинці близько АЗС біля села Василівка. Після відвідин місцевих пам’яток можна попрямувати до Кам’янки і повторити другу частину першого сценарію.

Вже тільки увійшовши до Василівки, можна почути від аборигенів байки про всесвітню відомість села й голлівудський дебют у фільмі «Весілля в Малинівці». Ображені аборигени клянуть виверт долі, який підказав автору сценарію таку назву шедевру, а не більш доречну на їхню думку: «Весілля у Василівці». В центрі села мож-на побачити на власні очі Петропавлівську церкву 1846 р. Бонус для особливо крас-номовних, що зможуть вправно домови-тись із священиком – підземна церква з похованнями власників місцевого маєтку

та засновників храму дворян Дубецьких. Саме вони у 1849 році перейменували на Василівку засноване на початку ХІХ століття село Шостакове (воно було так назване на честь власника – представника відомого козацького роду Шостаків; він був відомим підрядником і звів, зокрема, будівлю Рішельєвського ліцею на розі Дерибасовської та Катерининської).

Неподалік розташована мініатюрна копія Санкт-Петербузького Зимового палацу. За нинішнього стану споруди важко казати про рівень подібності. Проте відбирати хліб в доморощених міфотворців – навіщо? А їхати подивитись на палац конче необхідно: ще декілька років наявної в нас загальнодержавної та місцевої політики щодо охорони пам’яток історії – і нам з вами не буде на що очі витріщити.

До речі, саме в цій будівлі жив найвідоміший пацієнт дідуся Зігмунда Фройда – Сергій Панкєєв. Якщо ви знайомі не тільки з шалено відомими «Трьома на-рисами з історії сексуальності», а, напри-клад, прочитали працю «З історії одного дитячого неврозу», то зауважте – це про нього, про людину-вовка Сергія Панкєєва, сина власника маєтку в Василівці. Взагалі місце містичне, тому прихильникам ірраціональних почуттів – welcome!

А ще поруч руїн палацу у вас буде вибір: зварити смачнючий куліш на березі мальовничого озера (для цього слід за-

хопити з собою казан, воду та крупу) або відірватися в місцевому генделику під «Ласковый май». А поруч, в долині річки Барабойки, археологи віднайшли за-лишки мезолітичних поселень, скіфських курганів, а історики свідчать – десь тут в XVI столітті українські козаки розбили татар.

Якщо ваше невгамовне его і після таких пригод буде скажено калатати при згадці про артефакти – завітайте до сусідньої Кам’янки (до 1944 року – Мангейм) і пошукайте сліди цікавої суміші української та німецької побутової культури. Там ви зможете огляну-ти рештки костьолу Різдва Пресвятої Діви Марії та попрактикуватися в дослідженні архітектури німецьких хат. Колонія Мангейм була заснована 1808 року вихідцями з міста Mannheim, що знаходиться в землі Баден-Вюртемберг. Село постраждало в 1930-х роках (особливо костьол, вівтар та орган якого знищили, а будівлю перетворили на сховище) та під час Другої світової війни, в результаті якої село позбулося не лише своїх мешканців-німців, але й назви.

Розповідати про трагічне минуле цих населених пунктів можна досить дов-го, але я відсилаю вас побачити все на власні очі і закарбувати в пам’яті залишки історичного багатства Одеської області.

Андрій ЛОБАН, куратор топостудії ГУРТу,

аспірант кафедри історії України

РУшАЙМО ДАЛІ!

«Пройшовши через велике вигідно розташо-ване селище, ми вийшли на пустир за Вигодою і

побачили апокаліптичну картину. Уявіть собі май-же засохле водоймище з водним велосипедом посередині, та ще й сте-повий пейзаж сонячної

пізньої осені! Було чим намилуватися. Було до чого прикласти зусил-ля – ми пустили ката-маран на воду і навіть трохи прокотилися ледь

по коліно заповненим ставком. Через декілька кілометрів перед очи-ма постав населений пункт. То було Палієво – відоме ще з османсь-ких часів. Маленький хутірець з великими, але ріденько розташованими будівлями. Спокійний і майже безлюдний. На височині – кладовище. Років йому майже стільки, скільки там живуть люди – більше сотні…»

МЕРТВІ САДИ І НЕБЕЗПЕЧНІ ПЕЧЕРИ

«Серпантинова сте-жина завела нас горб-ками і долинами до ве-ликого саду, що вже не квітне й не плодоно-

сить, але простягається на кілометри. На нього приємно дивитися – море гілля ледве коливається на легенькому вітерці. А ось недалеко бачиться старовинний кар’єр з дірками-входами до ру-котворних печер, в ньо-му тепер сміттєзвалище. Спускаємось униз – і ось вони катакомби – лабіринти у вапняку, неглибокі, машинної, напевно післявоєнної, різки. Таким вапняком-ракушняком вибудовано всю стару Одесу. В них моторошно, дах сиплеть-ся крихтами і шматками. Не знайшовши у них нічого цікавого йдемо далі».

«Яка нам вигода з цієї Вигоди?» (цитата дня)

Шляхами Дарія (репортаж)

СЛІДАМИ ЛЮДИНИ-ВОВКА

Якщо ваша спрага до подорожі перейшла межі припустимого, уважно прочитайте цю інструкцію. Ви дізнаєтесь, як можна

класно провести вихідний день. А також, як потім ще протягом тижня емоційно оповідати друзям про свою пригоду.

Одного погожого листопадового дня вирушили троє істориків до північного одеського передмістя Вигоди, щоб пройти навпростець добру дюжину кілометрів до дачного селища Алтестове – саме там

за чутками дві з половиною тисячі років тому перський полководець Дарій I оглядав поневолені скіфські степи. Годинна подорож електричкою, і мандрівники опинились на залізничній станції Вигода поруч одноймен-ного селища, що було засноване рівно 150 років тому – в листопаді 1860 року. Селилися там переважно німецькі колоністи, але поруч мешкали українські та російські селяни. Населення швидко зростало і у 1883 році тут вже «вигідно» проживало 1188 осіб у німецькій Вигоднянській Дачі і 333 особи у слов’янській Вигоді. Порівняйте: зараз в селищі живе близько 4 000 осіб. Далі передаємо слово мандрівникам.


Оу


I-форум

Интернетчики Украины пер-вого апреля не шутят. Они соби-раются на крупнейший в стране оффлайн форум в Киеве. В этом году гостями i-forum’а ста-ли 3500 мастеров глобальной сети из Украины и России. Если учесть, что на форуме речь шла об УАнете как таковом (почти миллион сайтов, 18 миллионов пользователей), то количество приехавших участников явно меньше тех, кто хотел бы послу-шать доклады топ-менеджеров «Microsoft», «Google», «Yandex», «В Контакте»…

Развиртуализация – затея непредсказуемая. Но что ка-сается i-forum’а, то можно с уверенностью сказать: она состоялась. Из-за виртуаль-ных кулис вышли всемогущие администраторы, создатели массовых информационных волн, властители умов пользо-

вателей социальных сетей. По представленным ими идеям и продуктам можно смело судить о том, чем будет дышать наше общество уже через год-два.

Небольшая пока армия план-шетников (iPad и иже с ними) по распространенности в мас-сах сравняется с ноутбука-ми. Младшие братья планше-тов – смартфоны – вытеснят остальные виды мобильных аппаратов. Этим не преминут воспользоваться рекламщики: вместо современных красоч-

ных бигбордов и ситилайтов на улицах начнут появляться черно-белые рисунки, напоми-нающие кроссворды в совет-ских газетах. Это так называе-мый qr-код – форма эволюции штрих-кода, в котором за-шифрованы название фирмы, ссылка на сайт и даже короткий слоган. «Прочитать» код мож-но, просто сфотографировав его со своего смартфона.

Благодаря тем же гаджетам в моду войдут Foursquare, Gowalla и прочие геолокационные серви-

сы. Юзер сможет в букваль-ном смысле «отметиться» во всех местах мира, где он когда-либо побывал. Приходя в интересное ме-сто, он просто пошлет в сервис короткое сообще-ние «Я здесь!». Далее эта информация разлетается по заранее подключенным аккаунтам пользователя в «Twitter» и «Facebook», и про то, что он в кафе, узнают все друзья этого пользователя. Если они рядом, то смогут к нему присоединиться.

Технологии бесконтакт-

ного управления (kinect) най-дут применение вначале в игровых устройствах, а затем и в бытовой технике. Забра-сывание виртуальных мячей в виртуальную корзину, выяс-нение отношений с помощью виртуального бокса, танцы на виртуальной дискотеке станут повседневными явлением.

На форуме технологии буду-щего были осязаемы и зримы. В перерывах между докладами каждый желающий мог про-катиться на сигвее, оформить личный счет в системе «Ян-декс. Деньги» и даже узнать будущее с помощью печенья с предсказаниями в зоне отдыха «Google». Но не абстрактные предсказания, а вполне кон-кретные советы профессиона-лов, контакты потенциальных партнеров и вдохновение на новые свершения стали глав-ным уловом участников. А значит, украинский Интернет порадует своих пользователей еще многими увлекательными проектами.

Георгий РЯБОЙ,участник I-форума

шЛЯХАМИ ДАРІЯ I, АБО ЛЕГЕНДА ПРО ЦАРЯ ЦАРІВ І ХАДЖИБЕЙ

Близько 512 року до нашої ери перський цар Дарій I вирішив здійснити похід на при-чорноморських кочових скіфів. Переправилась через Дунай величезна армія і рушила на схід, переслідуючи втікачів, адже господарі степів ухилялись від рішучого бою. Перси підійшли до чергової водної пе-решкоди – сучасних Хаджибейського та Ку-яльницького лиманів. Мальовничий краєвид мало змінився з того

часу. Дарій звісно не бачив мурах-автівок на трасі Одеса-Київ, не бачив він і тисяч дачних садиб. Можливо навіть місцеві рибалки не до-шкуляли йому своїм перегаром. Але напев-но він так само бачив нескінченний обрій сте-пу, урвища від неба до лиманів, рясно зарослі кущами і цупкими дере-вами. Сидів цар царів у шатрі і міркував, що світ таки підкорився йому тут, у Скіфії...

Подальший текс т подорожньої хроніки-репортажу уривається. Але нам достемен-но в ідомо, що троє

гуртківців повернулись додому неушкоджени-ми. Чого не скажеш про перську армію та само-го царя царів, який на-силу втік від скіфських акінаків та стріл за рятівливий для нього Дунай. А тим часом Оде-щина продовжує манити нас своїми нерозгада-ними таємницями та давно неходженими сте-жинами. Не даремно девіз ГУРТу - «походи та пригоди за будь-якої погоди».

Станіслав КІНКА, аспірант кафедри нової та новітньої

історії

Сила в СетиАпогеем шоу на заре Империи была схватка ре-

тиария и мирмиллона. Почти безоружный гла-диатор одной только сетью сковывал движения

облаченного в бронзу воина... Сеть – это все, что есть у пользователя. И это все, что нужно ему для побед в бизнесе. Так, по крайней мере, утверждают участники III Всеукраинского форума интернет-деятелей.

Материалы форума: Iforum.ua


Оу


Адреса редакцiї: Одеса, вул. Щепкіна, 12, 4-й поверх, к. 42, тел. 723-84-13.

e-mail: [email protected]

Головний редактор: Алла Гудзенко Відповідальний секретар: Георгій РябийКореспонденти: Г. Рябий, С. Мукаєльянц, Н. ПанасюкКоректор: Є. ОдинецьВерстка: Н. ТімофеєваФото: С. Мукаєльянц

Реєстраційний номер ОД № 77 від 1.01.94Зам. № . Пiдписано до друку 14.04.2011. Наклад 2000 прим.

«Одеський унiверситет»Засновник: Одеський національний

унiверситет iм. I. I. Мечникова

Адреса для листiв: 65026, Одеса, вул. Дворянська, 2, Одеський університет, редакцiя

газети «Одеський унiверситет».

студ-line

Многие молодые люди, и я в том числе, страда-ют от немотивированного снобизма. Странно: ведь взгляд на толпу свысока должен вызывать

только удовлетворение. Ан нет, минуты упоительного самолюбования в итоге превращаются в часы угрюмого копания в себе.

Задрав носы повыше и приго-товившись шутить попрезритель-нее, мы с подружкой отправились на первую репетицию танца для телепроекта «Майдан’s». Внутри роллердрома, где проходила репетиция, находилось около пятисот человек, и толпа эта производила не лучшее впечат-ление. Один – пэтэушник какой-то, другой – яркий представитель поселка Котовского, а вот про эту я вообще промолчу…

Так состоялось наше первое знакомство с майдансерами, людьми, сутки с которыми из-менили мое мироощущение.

Проект «Майдан’s» – детище телеканала «Интер» – крупно-масштабный украинский про-ект, где команды из 12 городов, каждая из которых насчитывает 500 человек, соревнуются за титул самого танцевального города страны.

В четвертьфинале одесской команде предстояла встреча с Черниговом. Перспектива эта по началу нас совсем не пугала: «Все любят Одессу, все за нее проголосуют», - думалось нам.

Репетиции проходили почти каждый день. У нашего сольного танца появлялись все более чет-кие очертания, рост командного духа ощущался все сильнее, и в какой-то момент я поняла, что мое отношение к этим пятистам людям принципиально другое, чем было раньше, и чем вообще бывает к чужим людям. У нас, совершенно, казалось бы, чужих и разных, была общая цель: мы хотели победить, перетанцевать. Уверенность, что проиграть Чер-нигову – это позор, казалось, была в каждом из нас. Холод-

ность и отстраненность смени-лись восхищением, удивлением. А восхищаться, поверьте, было чем. Непередаваемое впечатле-ние производит толпа, подчиняю-щаяся одному человеку, когда команды его при этом не несут разрушительной силы.

К тому моменту, когда все номера были готовы, и мы сади-лись в поезд Одесса-Киев, я уже явственно ощущала, насколько важное место в моей жизни сей-час занимает «Майдан’s».

Многие участники называли друг друга братьями и сестра-ми, наших хореографов – ро-дителями, а в честь главного из них – Дмитрия Дикусара – придумали кричалку: «Одесса-мама, Дима – папа».

За всем этим, конечно, инте-ресно наблюдать со стороны – как две недели тренировок могут заставить человека назвать 500 чужих людей своей семьей. До такого уровня отношений с участ-никами я все же не «растаяла», но заметила в себе, в своем необо-снованном порой, скептицизме, сдвиг в более чистую, инфантиль-ную и восхищенную сторону.

26 марта в Киеве. Решающий день, когда состоялся наш поеди-нок с черниговской командой. Репетиции с 9 утра до 6 вечера без верхней одежды под снегом и дождем. Идеально отточенный сольный танец. Очень чистый баттл и вполне аккуратный парад. Мы были полны сил и энтузиазма. Казалось, ничего не сможет под-косить нас на пути к победе, мы были уверены, что заслужили ее.

В 19 часов начался прямой эфир. За парад нам поставили не очень высокие оценки, черни-

говцам – выше. Мы разозлились. С яростью и спортивной злостью станцевали сольник. Идеально. Так не было ни на одной из репе-тиций. Один из судей поставили нам 3 из возможных 6 баллов.

Я давно не чувствовала себя такой ущемленной и беззащит-ной одновременно. «За что?», «Это несправедливо!», - верте-лось у меня в голове и то и дело раздавалось из уст одесситов; многие плакали. Победа, до это-го казавшаяся такой близкой и безоговорочной, попыталась упорхнуть с нашего горизонта.

Последний конкурс – баттл – поединок между двумя ко-мандами под одну музыкаль-ную композицию, заставил нас снова ощутить сильнейший ко-мандный дух. А когда Дмитрий Дикусар экспромтом вышел танцевать вместе с командой в 3 туре, создалось теплое ощу-щение защищенности: как буд-то он не дал нас в обиду (ведь «Одесса–мама, Дима – папа»).

Жюри явно было не в духе тем вечером, в итоге Одесса и Черни-гов получили по 52 балла за всю игру. Надежда оставалась только на зрительское голосование.

Я не орала так вообще ни-когда в жизни. Когда объявили результаты – Одесса победила! – произошел просто невероят-ный взрыв эмоций. Хотелось смеяться, плакать, и, конечно, танцевать одновременно.

Мы снова станцевали свой сольный номер, уже в качестве победителей.

Лично я посвятила его если не убийству, то хотя бы серьез-ному ранению сноба в себе за-рядом чистейшей, абсолютной радости.

Майдан’s. Абсолютная радость против снобизма

P.S. 30 апреля на канале «Интер» состоится полуфинал телепроекта «Майдан’s», где Одесса будет состязаться с Харьковом. Битва будет еще более ожесточенной. Нам не-обходима ваша помощь, поддержите нас!

Арина ПОСТОЛОВА

Date post:	24-Mar-2016
Category:	Documents
Upload:	odessa-national-i-i-mechnikov-university
View:	244 times
Download:	5 times

№3-4 березень-квітень

Documents