„ З Л Е !

СЛОВНИЧОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

І

ГОЛОВНІ ПРАВОПИСНІ ПРАВИЛА

ТА ЗАМІТКИ ДО ВІДМІНИ

З Л АДИ В

Д р КОСТЬ КИСІЛЕВСЬКИЙУЧИТЕЛЬ

І Е ,

СТАНИСЛА8ІВ 1927

НАКЛАДОМ АВТОРА

• у

словничок УКРАЇНСЬКОЇ мови

І

Г О Л О В Н І П Р А В О П И С Н І П Р А В И Л А

ТА ЗАМІТКИ Д О ВІДМ ІНИ

З Л А Д И В

Д-р КОСТЬ КИСІЛЕВСЬКИЙУЧИТЕЛЬ

СТАНИСЛАВІВ 1927

НАКЛАДОМ АВТОРА

.Ш ж . -

Всякі права збережені

СоругІ^М Ьу Есіііог

ДРУКАРНЯ 00 . ВАСИЛІЯН У ЖОВКВІ

ПЕРЕДМОВА.

Здавна відчували ми недостачу словничка,

застосованого до останніх правописних пра­

вил і сучасного розвитку нашої письмен­

ницької мови. А вже найбільше безпорадним

було ту становище шкільної молодежи. Оце

й примусило вчителів призадуматись над

виданням такого словничка. Вже в 1925. р.

тричі збиравсь Гурток україністів станисла-

вівської гімназії на наради, на яких предло-

жив я плян, а Гурток вирішив його в го­

ловних основах. До осени 1926. р. тяглась

моя праця, а від 20. жовтня 1926. р. почалось

друкування в Печатні 0 0 . Василіян у Жов-

кві, що й тепер покінчилось. Випускаю у світ

цю книжку з тою думкою, що справді буде

вона помагати тим, що її потребують.

В часі Моєї праці зустрічали мене деякі

труднощі. З одного боку треба було в та­

кому ділі руководитись послідовністю та осно­

вами »Правописних правил, принятих На­

уковим Товариством ім. Шевченка у Львові«

(1922), хоча з деякими з них не погоджуюсь.

З другого боку треба було шанувати свободу

та творчість нашої письменницької мови,

спертої переважно на народніх говорах се­

редньої України, а ця свобода частенько йде

в розбіжному напрямкови з «Правописними

правилами«. Щ об погодити деякі розбіжно-

сти, зазначував я поруч себе звичайно дві

форми або слова, які живуть однаково добре

поруч себе в письменницькій мові. Так ви­

рішуються спірні форми або правописні тру­

днощі в інших словянських словниках право­

писних. Така свобода не спинює розвитку

мови, не закладає на неї пут, а навпаки

збагачує її. Одначе звертаю увагу Шановного

Читача, що треба тут зберігати послідовність і вживати послідовно одної або другої рівно- рядної форми, а не обор всуміш. А далі Ш а­

новний Читач повинен руководитись в цих

питаннях почуваннями, які були й для мене

керманичами, а саме любовю т-а поважан­

ням до тої хрустальної скарбниці мовної,

у якій складало свої дорогоцінности всеньке

суспільство, а передівсім визначні письмен­

ники та вчені, що жили на просторах се ­

редньо-українського говору. Там вокруг Ки­

єва й Полтави зродилась наша письмен­

ницька мова, забагатіла красою та розси ­

палась перлинами по всій Україні. Її нам

треба пізнати, вивчити, до неї зближитись.

Та проте не міг я пропустити й того

великого засобу засвоєних, чужих, міжна-

родніх слів, уживаних в нашій письменниць­

кій мові, тимпаче, що їх писання дає усім

найбільше труднощів. У чужих словах засто­

сував я послідовно «Правописні правила«

львівського Наук. Т-ва. Поруч деяких чужих

слів подав я наші вислови, яких треба вжи­

вати. Врешті використав я деякі практичні

новости правописного проекту Державного

Комісаріяту Освіти у Києві. До словничка

додав я ще й головні правописні правила,

примітки до відміни й ключ до розділу слів.

У своїй праці користувався я словниками:

Грінченка, Голоскевича, Дубровського, Огі-

єнка, »Рускої правописне (Львів 1904); —

граматиками: Смаль Стоцького Степана

(шкільною та науковою), Сімовича, Крим­

ського, М. Левицького, Тимченка, Курилової

(О. Курило); — правописами: Наукового Т-ва

ім. Шевченка у Львові, Всеукраїнської Ака­

демії Наук у Києві, Проектом Державної

Комісії для впорядкування українського пра­

вопису (1926 р.); — науковими розвідками:

Огієнка, Чикаленка, М. Левицького, Кури­

лової, Науменка, Зілинського, Кримського,

Гнатюка, Шахматова, Ш обера; — помічен-

нями та порадою Гуртка вчителів україні­

стів станиславівської гімназії, якому на цьому

місці складаю щиру подяку.

Я)р. З іо ст ь Лисілевський,

учитель їімназ.

ПОЯСНЕННЯ ДО ВИДАННЯ.

1. С корочен н я .

Арх. — архаїзм ,

вим. — вимовляємо

відм. — відмінок

г. — герой

гл. — гляди геогр. — географіч­

ний

ж. р. — жіночий рід

з. р .; заг. р. — загаль­

ний рід

заім. — заіменник

зб. і. — збірний імен­

ник

зб. ф. — збірна форма

звор. — зворот

згл. — зглядно

зл. — злучник

ім. — іменник

ім. зб. — іменник збір­

ний

л. або лп. — ліпше

ліпша форма

м. — місто

м-ко — містечко

мз. — музика

митроп. — митропо­

лит

мл. — маляр

мн. — множина

м. р. — мужеський рід

мц. — місцевина

н. пр. — наприклад

на В. У. — на Великій

Україні

нев., невідм. — невід-

мінний

невідм. числ. — не-

відмінний ЧИСЛІВНИК

неос. виск. — неосо-

бовий вискав

о. — озеро

одн. — однина

окл. — оклик

ос. — особа

П. — письменник,

письменниця

п. з. м. — по закону

милозвучности

пб. — побіч пр. — приміром

Пр. — примітка

приім.; прім. — при-

іменник

пре., прел., присл. —

прислівник

пре. скріпл.— прислів­

ник скріплений

пст., пстл. — пестливе

слово

пестл. зменш. — пес­

тливе зменшене

р. — ріка

р. м.; р. ж. — рід му­

жеський; рід жіно­

чий

рд. — рідко, рідше

рост. — ростина

с. — село

с. р.; р. с. — середній

рідт-во — товариство

У. — установа

уч. — учений

ч. — часопис

чит. — читай

ч. од. — число оди­

ничне

ч. мн. — число многе.

2. Знаки.

Середник (;) відділює: а) відміну Іменника

в оінині й множині, б) низший ступінь від

висшого у відміні прикметника, в) дві рівно-

рядні, добрі форми, г) два рівнорядні, добрі

слова, ґ) недоконане й доконане слово,

або протягове й наворотове слово.

Окличник (!) означає пятий (кличний) від­

мінок ч. од. іменника. Часом уживається

цього знаку при оклику.

.Дужки () означають, що поруч одної форми

або слова можна вживати також і того,

що у дужках. Колиж у дужках ще й букви:

лп., тоді тут ліпша форма. Часом у дужках

замкнене пояснення слова, або слово, що

може заступити чуже.

З ір к а * — це знак, що такого слова не

треба вживати, бо воно давнє, місцеве,

діялєктичне, виходить або вийшло з ужи­

вання в письменницькій мові.

Дуже товста голосівка у слові означає на­голошений (акцентований)склад; бувають

тут слова, у яких зазначені два наголоси,

бо або одного, або другого вживають.

3. Примітки.

У словнику поодинокі рядки не кінчаться

знаком точки, щоб наступні букви не були

великі.

Іменники наведені в словнику в першім

відмінку (називнім), а поруч подані інші форми

в скороченнях по складам, закінченням, або

в цілости.

Прикметники наведені у формах мужесько-

го (чоловічого) роду; всі три закінчення на­

ведені при мняких прикметниках.

Дієслова бувають в дієіменнику, 1. 2. особі

ч. од. і 3. ч. мн., а надто в інших формах>

трудних до писання.

Абажур, -а; (серпанок,

покривало)

Абація, -ції (м.)

абдикація, -ції

Абеляр, -а

аберація, -ції; (збо­

чення)

аби

абиде

абиколи

абикуда; абикуди

абито

абихто, абикого, аби­

кому, абиким...

абищо, абичого, аби­

чому, абичим,в аби­

чім

абияк

абиякий, абиякого, а ­

биякому, абияка,

абияке

Абісинія, -нії

абітурієнт, -а

абітурієнтський

або

або що; абощо?

абонамент, -у; (перед­

плата, замовлення)

абсолютизм, -у

абстракт, -у

абстрактний

абсурд, -у (нісеніт­

ниця, дурниця)

аванс, -у

авансувати

авантура; (бешкет)

авантурник, -а

Август, -а

Августин, -а

авдитор, -а

авдиторія, -рії

авдиторський

авдієнція, -ції; (по-

слухання)

Авербах, -а

Аверсперг, -а

авже; авжеж

Авініон, -у

авініонський

авіятика, -и

авіяція, -ції

авкціон, -у

Авліда, -и

Авраам, -а

Аврелій, -лія, -лієви(і)

авскультант, -а

Австралія, -лії

Австрієць, -рійця

австрійський

Австрія, -ії

автентичний

автентичність, -но­

сти, -ністю

авто, авта, авту, в ав-

ті; авта

автобіографічний

автобіографія, -фії,

-фією

автограф, -у

автодафе (невідм.)

автомат, -у

автоматичний

автомобіль, -білю, -б|-

лем

автомобільний

автономічний

автономія, -ії

автопсія, -сії

автор, а, -ови (-і),

-ом, в авторі; ав­

тори, авторів...

авторитет, -у

авторський

Аґезиляй, -ляя,-ляє-

ви ( і)

агент, -а (посередник,

справник)

агенція, -ції

агітатор, -а

агітувати

аглютинація, -ії

агльомерат, -у

аграрний (рільничий)

агрегат, -у

агрест, -у; пб. агрус,

■УАгриколя, -лі, -лею

Агриппа, -и

аґроном, -а (рільник)

агрономічний

агрономія, -мії

Ад, Аду

Адам, -а

Адамове яблоко, А-во-

го аблока; (горлян­

ка, борлак)

адамашок, -машку(-а)

адвокат, -ката -ка-

тови (-і)

адвокатський

адже, аджеж

Адижа, -жі, -жею (р.)

адміністративний

адміністраційний

адміністрація, -ції, -ці­

єю

адмірал, -а

адміральський

адреса, -и

адресувати

Адрійськеморе,Адрій-

ського моря...

Адріянопіль, -полю,

-полем, -полі

Адріятик, -у

адюнкт, -а

адютант, -а; (есавул)

аероплян, -а

аж, аж доки, аж поки

не...

ажуровий; (мережча­

тий, дірчатий)

азбука, -и, азбуці;

абетка, -и

азбучний

Азів, Азова, Азову,

Азовом, Азові (м.)

побіч. Озів, Озова

Азівське море, Азів-

ського моря... (пб. О...)

азійський

Азія, Азії, Азією

азіят, -а

азіятство, -а, -у

азот, -у

азотан, -у

азотин, -у

азотовий

Айгоспотамос (невід.)

Айет, а

Айсхіль, Айсхіля, Ай-

схілеви (-і) пб- Е-

схіль, Есхіля...

Айсх'н, -а

академік, -а

академічний; Акаде­

мічний Дім (У.)

академія, -мії; Ака­

демія Наук у Києві;

Академія Красного

Мистецтва,

акафист, у

акація, -ції

аквареліст, -а

аквареля, -лі; (малю­

нок водними кра­

сками)

акварія, -ріїв, -ріям

Аквісгран, -у

акомпаніямент, -ту;

(музичний супро­

від)

акорд, -у

акробат, -а; (линво-

скок)

Акропіль, -полю, -по­

лем, -полі

аксаміт, -у; пб. окса-

міт

аксамітний пб. окса-

мітний

аксіом, -у

акт, -у

і*

актива, активів; (чин­

ний стан)

актор, -а

акторка, -и; акторок

акумулятор, -а

акустика, -и

акустичний

акцент, -у; (наголос)

акція, -ції; акцій

але, алеж

Александер Великий,

Александра Вели­

кого...

алєгат, -у

алегоричний

алегорія, -рії, -рією

алея, алеї; алей

алилуя (невідм. с. р.)

Аллах, -а

Алтай, -таю

алун, -у

алювій, -ія

алюзія, -зії; алюзій

алюміній, -нію, -нієм

Алярих, -а

алярм, -у

альбатрос, -а

Альбіон, -у

альбом, -а (-у)

альґебра, -и

альґебраїчний

Альґерія, -рії; Аль-

жір, -у

Алькай, Алькая, Аль-

каєви (-і)

алькальоїд, -а

Алькібіяд, -а

Алькіной, -ноя, -но-

єви (-і)

алькоголік, -а

альманах, -у

альпейський

Альпи, Альп

альт, -а

альтана, -и

альтанка, -и; альта­

нок

альтернатива, -и

альтруїзм, -у

альтруїстичний

альфабет, -а

альфреско

альхемія, -ії

амальгам, -у

амант, -а

аматор, -а

аматорський

амбар, -а (комора)

амбітний

амбіція, -ції; амбіцій

Амброзій, -зія, -зієви

(-і) амвон, -а

Америка, -и

Американець, -канця

американський

амінь (невідм. с. р.)

амнестія, -ії

амоняк, -у

амуніція, -ції; амуніцій

амфіболь, -болю; (лу-

чевик)

амфібрах, -а; (стопа

в стиху)

амфітеатр, -театру

анабаптист, -а; (вто-

рохрещенець)

анаколютія, -тії (прі­

рва в реченні)

Анакреонт, -а

Анаксагор, -а

Анаксімандер, *дра

аналіза, -и

аналізувати

аналітичний

аналой, -лоя

анальоґічний

анальоґія, -ґії, -ґією

анальфабетизм,

анальфабетизму

анапест, -а (назва

стопи віршової)

анархізм, -у

анархіст, -а

анархічний

анархія, -хії; (безлад­

дя, розрух)

Анастазія, -зії

анатема, -и

анатомічний

анатомія, -мії

анахронізм, -у

ангол, ангола; пб.янгол і ангел

Англієць,-лійця, -лій-

цеви ( і)

Англійка, -и; Англійок

англійський

Англія, -лії, -лією

Андрій, Ардрея; але св. Андрей, св. Ан-

дрея

анекдота, -и й анек­

дот, -а

анексія, -ії

анектувати

аніж

Аніза, -и

анімізм, -у

АнкМарцій,АнкаМар-

ція...

аномалія, -лії

анонім, -а

анонімний

анонс, -а

ансамбль, -лю

антагонізм, -у

антагоніст, -а

Антигона, -и

антидемократичний

антик, -а

антиквар, -я

антикваричний

антикварій, -рія

антиконституційний

Антиллі, Антиллів

антимінс, -а

антимонархізм, -у

антимонархіст, -а

Антип, -а

антипатичний

антипатія, -іі

Антипко, -а (чорт)

антисеміт, -а

антисемітизм, -у

антисемітський

антихрист, -а

античний (стародав­

ній, старинний)

Антін, Антона...; але св. Антоній, св. Ан-

тонія...

Антіох, -а

Антонина, -и

св. Антонія, св. Ан-

тонії

Антось, Антося

антропольоґ, -а

антропольоґія, -ії

анулювати, анулюю

Анхіз, -а

аорист, -а

аорта, -и

апарат, -у; (прилад)

апартамент, -у

апатит, -а (фосфорич­

на куля)

апатичний

апатія, -тії; (байдуж­

ність)

апелювання (-є), -я

апелювати

апеляційний

апеляція, -ції

Апенін, -у

апетит, -у

апетитний (смачний,

їстивний)

апогей, апогея

апокриф, -а ( у)

апокрифічний

Аполльон, Аполліна

апосіопеза, ■ и

апостол, -а

апостолування (-є), -я,

-ям

апостольство, -а

апостольський

апострофа, -и

Аппій Клявдій, Аппія

Клявдія...

апретура -и

апробата, -и

апробувати

аптика, -и

аптикар,-каря,-еви (-і)

аптикарка, -и; апти-

карок

аптикарський

аптикарювання (-є), -я

аптикарювати

Араб, Араба

Арабка, Арабки

арабський

арак, -у

арбітер, арбітра, ар-

бітрови (-і)

арбітраж, -а

аргумент, -у; (доказ)

Арденни, Арден

арена, -и

арендар, -ря, -реви (-І)

пб. орендар

арендувати

арешт, -у

арештантка; (вязень,

вязня)

арештантський

арештований

арештування (-є), -я

арештувати

Аристид, -а

аристократ, -а

аристократія, -тії, -ті­

єю; (шляхетчина,

панство)

Аристотель, -теля,

-телеви (-і)

Аристофан, -а

аритметика, -и

арідник, -а; (чорт)

Арієць, Арійця, Арій-

цеви (-і)...

Аріост, -а

арія, арії; арій

аркан, -а; (танцювати

аркана)

аркуш, -а

аркушевий

аромат, -у; (пахощі,

пах)

арса, -и

арсенал, -у

Артаксеркс, -а

артезіянський коло­

дязь пб. артезіян-

ська криниця

Артеміда, -и

артерія, -рії

артизм, -у

артикул, -а

артилерія, -рії

артист, -а

артистичний

артистками;артисток

артіль, артіли, ар­

тіллю; артілі, ар-

тілів

артільний

архаїзм, -у

архаїчний

архангол, -а; архан­

гел, -а

архангольський

археольоґічний

археольоґія, -ґії

архидіякон, -а

архикнязь, -зя

архимандрит, -а

архипресвитер, -а

архитект, -а

архитектура, -и

архитектурний

архів, -а (-у), архіву

архієпископ, -а

архієрей, -рея, -реє-

ви (-І)

аршенік, -у

аршин, -а; кілька ар­

шин пб- кілька ар­

шинів

аршинний

асекурація, -ції;(обез-

печення)

асесор, -а

асесорський

асигнація, -ції

асигнувати

асимілятор, -а

асиміляція, -ції

асирійський

Асирія, -рії, -рією

асистенція, -ції

аскет, -а

аскетичний

асоціювати

асоціяція, -ції

Аспазія, -зії

Астіяг, -а

Астіянакт, -а

астрольоґія, -ії

астроном, -а

астрономічний

астрономія, -мії

асфальт, -у

атавізм, -у

атавістичний

атак, -у; пб. атака, -и

атаман, -а; пб. ота­

ман, -а

св. Атаназій, -зія,

-зієви (-і); але: Та-

нас, -а, Опанас, -а,

Панас, -а

атеїзм, -у

атеїст, -а

атеїстичний

ателіє (невідм. с. р.)

Атени, Атен

атенський

атестат, -у

атлет, -а

атлетичний

Атлянтик, -у

Атлянтичний океан,

А-ого океану... '

атляс, -у; пб. атлас, -у

атляс, -у (геогр.)

атмосфера, -и

атмосферичний

ато, атож; але: а

(злуч.) то (заім.)

атом, -у; пб. атом

Атон, -а; л#. Афон;

Атос, -у

атрамент, -у; ліпше: чорнило, -а

атраментовий

атрибут. *у

атут, -а; пб.'. козир, -а

афект, -у (-а)

афера, -и

афина; пб. черниця, -і;

яфина, -и

-б часточка, яку пи­

шемо вкупі з попе­

реднім словом: щоб,

колиб, ходипиб, хо-

тілаб; також по -ся:

поборовсяб, дознав-

сяб...

баба, -и; баби, баб

і бабів; бабуся, -сі;

бабусенька, -и, ба-

бусенці (пстл.)

баба-яга, дика баба;

баби-яги, дикої ба­

би...

Бабенберґ, -а

афинник, -а; (кущі

з черницями)

афиняк, -у; (напи-

ток)

афіша, -і; пб. афіш,

-а

афішувати

Нфрика, -и

африканський

Афродита, -и

ахроматичний

ачей (зл.)

ая

аякже

бабець; бабця; бабці

бабин,бабина, бабине,

2. бабиного, баби­

ної, бабиного, 3. ба­

биному, бабиній...

бабине літо, баби­

ного літа...

бабинець, бабинця, ба-

бинцеви (-і)

Бабинці, Бабинців (с.)

Баварія, -рії

баварський

Баварці, -ців

багат-вечір, багат-

вечора

багатий пб. богатий;

багатший

багатир, -ря, -реви (-і)

пб. багатирю, бага­

тирем, у багатирі

пб.: -реви (-і)

багато, багатьох, ба­

гатьом, багатьма

пб. багатьома; або: бсгато

багатство, -а, -у; ба-

татств; пб. багат-

ствів і бог...

багаття (-є), -я; (ва­

тра, огнище)

багатющий — дуже

багатий

багацько пб. богацько

багач, -а, -еви (-і),

у багачі, (-еви) пб. богач

багно, -а; двох багон

пб. багнів

баговіння (-є), -я, -ю

багр, -у

багровець, багрівця,

-цеви (-і)

Багря, -рі (назва ко­

рови)

багряний

багряниця, -ці

багнет, -а

бадилля (-є), -я

бадьорий пб. бадьор-

ний

бажаний

бажання (-є), -я; ба­

жань

базальт, -у

базар, -ру (з базару),

на базарі й по ба­

зару

базікало, -а

базька, -и; базьки, ба-

зьок

байдак, -а; байдаки

байдики, байдиків

байдрак чортополох,

байдрака чортопо-

лоха...

байдуже до чогось

байдужий до..., бай­

дужний до...

байдужність, -ности,

-ністю

байка, -и; байки, ба­

йок

байкар, -ря, -реви (-і)

Байрон, -а, -ови (-і)

байронський

байстрюк, -а

бакаляр, -а, (-я)

бактерія, -рії

Бакх, -а

бакханалії, -ліїв

балакучий, -чого

баламут, -а

баламутство, -а

Балкан, -у

Балканський піво-

стров, Балкансько-

го півострова...

Балта, -и (м.)

Балтик, -у

Балтійське море, Бал­

тійського моря...

балюстрада, -и

балютувати; (голосу­

вати картками)

баляда, -и; баляд .

балянс, -у

баляст, -у; (тягар)

баль, балю, на балі;

балі

бальдахін, -а

бальок, балька

бальон, -а

бальсам, -у

бальсамувати

бамбуса, -и

бандаж, -а;(перевяз-

ка)

бандажувати; (пере-

вязувати)

бандит,-а

бандитизм, -у

бандура, -и

бандурист,-а; «Банду­

ристе (товариство)

баніт, -а; пб. баніта, -и

банк, -у; Гіпотечний

Банк (У.)

банкет, -у; пб. бен­

кет, -у

банкир, -а; (банко-

вець)

банкрут, -а

банкрутувати

баняк, -а; (горнець)

банька, -и, банці;,

баньки, баньок

барабан, -у

бараболиння, (-є), -я

бараболисько, -а

бараболя, -і; бараболь

барак, -у; (хата в та­

борі)

баран, -а; погнав ба­

рани або баранів

барва, -и; барв

барвінковий

барвінок, -вінку

барвний

барвник, -а

барилка, -и; барилок

барилко, -а

барильце, -рильця

баритися, барюся

бариш, -шу

баришівне, -ного

баришівник, -а

барка, -и; барок

барліг, -логу, у бар­

лозі

барок, -а; (стиль)

бароковий

барометер, -метра

баронівна, -ни, -ні; гл.царівна

баронова, -вої, -вій

бархан, -у

бархановий

бас, баса, басом

басен, -сену

баский

басовий голос

баталіон, -она

баталія, -лії; баталій

батерія, -рії; батерій

батіг, батога

батіжок, -жка

Баторій, Баторія, Ба-

торієви (-і), Баторі-

єм, у Баторію

Батум, -а (-у)

батумський

батюшка, -и; батюшок

батько, -а, при бать-

кови(-і) рд. набать-

ку; батьки

батьки, -ів; (родителі)

батьківський

батьківщина, -и

Баффіна залив, Баф-

фіна заливу...

бахмат, -а

Бахмут, -а

бахмутський

бахнути; бахнуть

з рушниці)

бахур, -а, -рови; ба-

хурі, -ів

бахурня, -і

бачити; бачать

бачити — не бачив

(як: відати — не

відаю) — для за­певнення повто­рюється!

бачність, бачности,

бачністю

бачу (мабуть); ба­

читься (відай)

баша, баші, башею

башта, -и; башт

баштан, -тана

баштанник, -а (хазяїн

від баштана)

баштовий

баюра, -и; баюр

баюристий

бганий; б. ніж, замок,

ключ

бгати

бджілка, -и; бджілки,

-лок

бджола, -и, бджоли,

бджіл; пб.: пчола

бджолиний або бджо­

ляний

Беатриче (невідм. ж.

Р-)бебряний пб. бобро­

вий

бедро, -а; бедр пб.бедрів

бедуїн, -а

без (приім. з 2. відм.:

без хати)

без жалю

без кінця

без кінця-краю

без краю

без ладу

без ліку

без перестанку

без пуття

без розуму

без сліду

без сумніву

без упину

без часу

без числа

безбарвий

безбатченко, -а

безбожний

безбородько, -а

безвихідно

безвіддя (є), -я, без­

віддям, на безвід­

ді (-ю)

безвісти (присл.) (про­

пав безвісти)

безвість, -и

безвладність, -ности,

-ністю

безводник, -а

безводній, -я, -є

безглуздий

безглуздя (є), -я, без­

глуздям

безголовя (є), - я, без-

головям, у безго­

лові; пб. безголовю

безгрішний

безденний; пб. без­

донний

безділля (є), -я, без-

діллям, на безділ-

лі (-ю)

бездоганний

бездоганність, -ности,

-ністю

бездоріжа (-е), -а; пб1

бездорожа (-е)

безжалісний

безжурний

беззаконний

беззаконня (-є), -я,

беззахисний

безземельний

беззубий

безкарний

безкебетний

безконечне (присл.);

пб. безконечно

безконечник, -а

безкорисно

безкоролівство, -а

безкраїй, -края, -крає

пб: безкрайний

безкрилий

безкритичність, -но­

сти, -ністю

безлад, -у

безладдя (-є), -я

безличний

безліч (присл.)

безлюддя (є), -я, без­

люддям, на безлюд­

ді (-Ю) безмаль (присл.)

безматерній, -я, -є

безмежний

безмежність, -ности,

-ністю

безмін, -у

безмірний

безнадійний

безносий

безодня, - ні; безодень

безосновний

безпамять,-ти,-мяттю

безпека, -и; безпек

безперестанно

безперечний

безпечен, -чна, -чне

— безпечний

безпечне (присл.); пб.безпечно

безпосажна (жінка)

безпосередний

безпритульний

безпроволочний

безпросвітний

безпуття (-є),-я, без-

путтям,на безпутті

(-Ю)

безрибя (-є), -я

безробітний

безробіття ( є),-я, без­

робіттям, на без­

робітті (-ю)

безрога, -и;безрог

безсилля (-є), -я, без­

силлям

безслідний

безсмертки, -смерток

(рост.)

безсмертний

безсонний

безсонниця, -і

безсоромний

безстидний

безстидниця, -і

безсторонний

безталанний

безталання, (-є), -я,

безталанням

безугавно

безумний

безумовний

безупинний

безхатній, -я, -є

безхлібя (-є), -я

безчестити, безчещу,

безчестиш; безче­

стять

безчестя (-є), -я, без­

честям

безязикий

Беклін, -а (мл.)

белена, -и

беленуваті ростини

белєтрист, -а

белетристика, -и, -ці,

-кою

Белльона, -и

Белюджістан, -а

Бельвю (невідм.)

бельгійський

Бельгія, -ґії, -гією

бемоль, бемоли (ж. р.)

бенгальський вогонь

Бендери, Бендер пб.Бендер, -у

бенефіс, -у (-а)

бенефісове представ­

лення в театрі

бенефіція, -ції

бензина, -и; пб. бен­

зин, -у (м. р.)

бенкет, пб. банкет,-у

бенкетувати

бентежити

бентежитися; бенте­

жаться

Беотія, -тії, -тією

Беранже, Беранжера

бербениця, -ці

бервено, -а; (колода)

Бердичів, з Бердиче­

ва, Бердичеву (м.)

Бердянськ, -а (м.)

берег, -а, пб. беріг,

з берегу, берегом,

на березі; береги,

берегів...

берегти, бережу, -жеш

берегтися; бережуть­

ся

Бережани, Бережан

(м.)

бережений

береза, -и; беріз і бе-

рез

березень, березня, бе-

резневи (і; ; (місяць

март)

березина, -и

березіль, березоля;

(міс. март)» Бере­

зіль* (У.)

берестейський

Берестя (є) Литов­

ське, Берестя Л-го...

берлин, -а; (повоз-

ка)

берліг, з берлогу

Берлін, -а (м.)

берлінський

берненський

Берно, -а (м.)

Бесарабія, -бії, -бією

бесіда, и; (мова) «Бе­

сіда» (т-во.)

бесідник, -а; (промо­

вець)

Бескид, -а

бескидський

Бетовен, -а

бешкет, -у; (скандал,

шум)

бешкетний

бзина, -и; (бузина, -и)

-би часточка, яку пи­

шемо вкупі з п о ­

переднім словом:

ходилиби, хотілаби,

якби, аби, щоби,

коби, ніби...

билина, -и

билиця, -ці, -цею; би­

лиць

било, -а, -у

бильце, -ця

бити, бю, бєш, бє;

бємо, бєте, бють

битися за кого, що...

біб, бобу, бобови (і);

боби

бібліотека, -и; (кни-

гозбір)

бібліотекар, -ря -ре­

ви (-і)

біблія, -лії

бібула, -и (промокач-

ка)

Бібуль, Бібуля

біг, бігу, бігом, в бігу

біговиско, -а пб. бі-

говисько, -а; (гіп-

подром)

бігти, біжу; біжать;

біжачи, бігши

бігти по когось, щось

бігун, -а

бігуновий

бігцем (присл.)

бідкання (-є) -я

бідкатися чимсь

бідний на щось...

(пр: б. на хліб)

бідніти

біднота, -и

бідняга, -и, бідняк -а;

бідолаха; бідаха

бідота, -и

бідувати

біжучий

бій, бою, в бою; бої,

боїв

бійка, -и; бійок

бік, боку, в боці; бо­

ки, боків

Біла Церква, Білої

Церкви

Білгород, а

білет, -у

білий, білійший (пб. біліший), най-; білі­

сінький; біліський

білий, білесенький

(пестл. зменш.)

білити, білю, білиш;

білять, білений

біліон, -а

білля (-є), -я

Білобожниця, ці

Білорус, -а

Білоруська, -и

Білорусь, -руси

Білорущина, -и

білоцерківський

Білун, -а (назва пса)

біля (приім. з 2. відм.:

біля вікон)

білявий

біляр, -ра, -реви (-І)

білярд, -а

біль, болю, болем; болі

більш-менш

більше пб. більш

більшість, більшости,

більшістю

бінокль, -ля

біограф, -а

біографія, -ії; (життє­

пис)

біольоґ, -а

біольоґічний

біольогія, -ґії, -ґією

біплян, -у

бір, бору, в борі, пб.в бору; бори

біржа, -і

біржак, -а; пб. біржа-

ник, біржовик

біс, біса; хитра з біса;

до біса; до сто-біса;

бісом дивитися; бі­

са зїсти -нічого не

дістати

бісеня, -няти, бісеням

бісик, -а; бісики пу­

скати -примилюва-

тись, робити милі

очка

біснуватий

бісурман, -а пб. бусур­

ман

біфштик, -а

блават, -у; (волошка,

васильки)

блаватний

благання (-є), -я, бла­

ганням; благань

Благовіщення (-є), -я

2

благословляти кого,

щоблажен, блаженна,

блаженне; пб. бла­

женний...

блазень, блазня, блаз-

неви (-і), блазнем

пб- блазен, блазна,

-ови, -ом

блакит, -у (м. р.) пб.блакить, -ти ^ж. р.)

блакитний

ближній, -я, -є

близенько

близна, -и; близен

і близнів

близнюк, а

близький, близший,

най-

близько, близше

блиск, -у пб. блеск, -у

блискавиця, -ці; бли­

скавка, -и; блиска­

вок

блискати

блискучий

блиснути, блиснув,

блиснула, -ло

блищати, блищу, бли-

стиш; блищать

блідий

блідість, -дости, блі­

дістю

бліднути, блід, блідла,

блідло

блоха, -и; блохи, бліх

блощиця, -ці, -цею

блукати світом

блювання (-є), -я

Блюхер, -а

блянкет, -у

бляха, -и, блясі

бляхар, -ря, -реви (-і)

бляшаний

бляшка, -и; бляшок

бльок, -у; (воротило,

качало)

бльокада, -и

боа (невідм. с. р.)

бобер, бобра Бог, Бога, Богови (-і)

пб. Богу, Боже! мн:

боги, -ів (поганські

б.; ікони)

Бог, -у пб. Буг, Бугу,

Біг, Богу (р.)

богатий пб- багатий

Богдан, Богдана, Бог-

данови (-і)

богиня, -ні; богинь

Богодухів, -хова,

■хову

богодухівський

Богомати, Богомате-

ри, БогоматірІ Бо-

гоматірю

богомілець, -мільця,

мільцеви (-І)

богомілка, -и; -мілок

богомілля (-є),-я, бо­

гоміллям, у бого­

міллі ( ю)

богомільний

Богородиця, -ці, цею

богородиця, ці; (шлик,

капішон)

Богородичин празник,

Богородичного

празника...

богородичний

Богородчани, Бого-

родчан... (м-ко)

богослов,-а, богосло­

ву

богословіє, -ія (с. р.)

пб. богословія, -ії

богословський (н. пр.

б. виділ)

Богочко, -а, Богонь-

ко, -а (пестл.)

богун, -а (жердка);

Богун, -а

Богуслав, -а (м.)

богуславський

бодай (може бути; хоч)

бодак, -а, пб. будяк, -а

боденьча, -чати, -ті,

боденьчам, у бо-

деньчаті

бодлак, -а (будяк, бо-

дляк)

бодлача(-е), -а

боднар, -ря, -реви(-і);

боднарі

бодрий

бодритися

б^дро

боєць, бойця, бойцеви

(-І)божевілля (-є), -я, бо­

жевіллям, у боже­

віллі (-Ю)

божеволіти

божественний

божество, -а, -у

Божий, Божа, Боже

(Божа Мати, Боже

Тіло)

божитися

божник, -а

божниця, -ці; (жидів­

ська школа)

божок, божка

боз, бзу^ пб. буз і бу­

зина

бойкий

бойківський

Бойківщина, -и

Бойко, -а; Бойки

бойкот, -у

бойкотувати

бойовий

бойовисько, -а

бойовище, -а й бої -

ще, -а

Бокачіо (Воссассіо),

Бокачія, Бокачію

(-ієви),Бокачіем(п.)

боклаг, -а

боклажок, -жка

боковий

бокувати

Болгарин,-а; Болга­

ри, Болгар

Болгарія, -рії, -рією

Болгарка, -и; Болгар­

ки, Болгарок

болгарський

болиголов, -а, -у

боліти; болію серцем;

болить в мене го­

лова; в його болі­

ла нога; (а не: бо­лить мене голова)

болоння (-є), -я

болоннячко, -а, -у

болотнина, -и

болотняний, болоти­

стий, болотний

болото, -а, -у; боло­

та, болот пб. бо­

літ,болотам; (грязь,

грязюка)

болотяник, -а

(чорт)

болюче стало йому

пб. боляче... болючий

болячка, -и; болячок

Больонія (Воіодпа),

-нії, -нією

большевизм, -у, пб.більшовизм

большевик, -а, пб.більшовик

Бомарше (Веаитаг-

сЬаізе), (невідм.)

бомбардувати

бомок, бомка, бомки

бити (пустувати);

бомки пускати (ви­

думувати)

Бонапарт Наполеон,

Бонапарта Наполє-

она...

бондар, -ра (-я), -ови

(-еві), -ом(-ем); бон­

дарі, бондарів

бондаренко, -а

бондариха, -и

бондарівна, -и, -і...

гл. царівна

бондарство, -а, -у

бондарський

бондарчук, -а

бондарювати

бонна, -и; бон і бон-

нів

борвій, борвія; борва;

бора; буря; хурто­

вина

борг, -у, боргом; на

борг брати; борги,

боргів

боргувати

Борґезе (ВогдЬезе)

(невідм.)

Борджія (невідм.)

Бордо (Вопіеаих) (не­

відм.); у місті Бордо

бордюг, -а

Борей, -ея, -еєви (-і)

борець, борця, борце-

ви (-і), у борці; бор-

чі, борців

боржій (хутчій, швид­

ше)

борзий (скорий), бор­

зенький

Борзна, -и

борикати

Борис, -а

Боришпіль, з Бориш-

поля

борідка, -и; борідок

борідонька, -и, борі-

донці

борня, -ні, борень

І борнів

борода, -и, бороді, бо­

роду; бороди, борід

бороздити, борожджу,

бороздиш

борозна, -и

борознюк, -а

борона, -и; борони

боронити,бороню, бо­

рониш; боронять

борони й боронь

боронитися від кого

чого

бороти, борю, бореш;

борють; борючись

боротьба, -и; бороть­

би, боротьб

борошенний

борошно, -а,-у; боро-

шен

борсатися

борсук, а

борщ, -у, -ем; борщів

борщевий

Борщів, -ева, -еву

(м-ко)

босака; босаком; бо­

соніж; босо

босини, босин;босини

справляти

Боснія, -нії, -нією

босоніжка, -и; босоні­

жок

бости, боду, бодеш;

бодуть

босяк, -а

ботаніка, -и; ботанік

ботанік, -а

ботюк, а; (дерево,при­

готоване до трач-

ки)

бохунець, бохунця, пб.буханець

бочка, и; бочки,

бочок

бочковий

боязко

боязливий

боязкий

Боян, -а

боярин,-а; бояри, бо­

яр і боярів

бояронько, -а; боя-

рочко, -а (пстл.)

боятися, боюся, бо­

їшся; бояться; бо­

ячись

бравнінг, -а

брага -и

браговар, -а

бражуха, -и

Браїлів,Браїлова,Бра-

їлову (м.)

браїлівський

брак, -у; брак чогось

(недостача)

бракнути, бракне

бракувати,бракує ме­

ні часу

бракувати щось (пе­

ребирати)

брама, -и; брам

Брама, • и

брамаїзм, -у

Брамін, -а

брамінізм, -у

брамка, -и; брамочка

-и, брамочці

Бранденбурґія, -ґії,

-ґією

бранденбурзький

бранець, бранця

бранка, -и, бранці;

бранок

Бранкович, -а

брансолета,. -и •

брат, брата, братови

(-і),у браті пб. у бра­

тови (-і); брати, бра­

тів, братам пб. бра-

тям,братьми, у бра-

тях; браття, я (зб).

братаниця, -ці, -цею

братанич, -а

братання (.-є), -я

братерній, -я, -є

братерство, -а, -у

братерський

брати, беру, береш;

беремо,берете, бе­

руть; беручи; бра­

ний

братися, беруся, бе­

реться; бере, як не

своїми руками (не-

зручно),бере, як віл

на роги -за богато;

бере на зелений о­

вес -затягає довг

без покриття; бере

вліво, ліворуч -по­

вертає вліво; бере

на себе -зобовязу-

єсь ; бере на ум -ро­

зуміє, догадуєсь;бе-

під ноги кого -по-

невіряє; бере кого

щось: дріжаки бе­

руть, жаль бере,

журба бере;береть­

ся мене мороз, бе

реться мене сон

братік, -а, братіку!

братко, -а братній, -я, -є

братова, -вої,-вій;-ві,

-вих

братовбивство, - а, -у

•браток, -тка (зілля)

братство, а, -у

братський

браття (-є)-я, браттям

братчик,-а (пстл.)

брахільоґія, -ґії

Брацлав, -а

брацлавський

брачкий (хабарник)

брельок, -а

бреніти й бриніти;

бриню, -ниш

брескиня, - і пб- бро-

сква, и-; броскви

брести, бреду, бре­

деш; бредуть

брехати, брешу, бре­

шеш

брехач, -а, -чеви (-і)

брехенька, -и; брехе­

ньок

брехливий

брехливість, -вости,

-вістю

брехнути, брехну,

брехнеш

брехня, -і; брехень

брехун, -а

брехунець, брехунця,

-цеви (-І)

брехуха, -и

бриі'адіер, -а

бридитися чим

бридкий

Бризеїда, -и

бризнути, бризнув,

бризнуло

бризька, -и; бризьки,

бризьків

брилик,-а;на брилику

бриндзя, -і

британ, -а

бритва, -и; бритов

І бритвів

брід, броду, бродо-

ВИ (-І)

брова, -и; брови, брів

(бровів), бровима й

бровами

бровар, -у'

Броварі, -ів (м.)

Бровко,-а (назва пса)

Броди, -дів (м.)

бронза, -и пб. бронз, -у

бронзовий

бронхит, -у

брость, -и;(пучок на

дереві)

брошура, -и пб. бро-

шюра, -и

брунатний

брунька, -и

брус, -а

Брюлов, -а, -у (мл.)

Брюсель (невідм.)

бряжчати

брязкало, -а

брязкальце, -ця, -цю,

у брязкальці (-ю)

брязкати

бублейниця,-ці - цею

бублик,-а; бублика

зїсти

бубляхи, -хів (на буль-

бянім билі)

бубон, бубна

бубонець, бубонця

бубоніти

бубух! (окл.)

бувалець, бувальця,

бувальцеви (-і)

бувало; бува; було

(присл.)

бувальщина, -и

бувати

Буг, -у й Бог, -у (р.)

Будда, -и

буддизм, -у

буденний

будень, будня, будне-

ви (-і); будні

будинок, -динку

будівля, -лі; будівель

будівничий, -чого

будній, -я, -є

будування (є), -я,- бу­

дуванням, у буду­

ванні (-ю)

будувати, будую

будучий

будучина, -и

будяк, -а

будь ласка, пб. будь

ласкав! (звор.)

будь-що-будь

будьто; буцімто; буцім

бузковий

бузок, бузка

бузувір, -а

бузько, -а

бузьок, бузька

буйвіл, буйвола

буйний

Буйтур, -а; »Буйтур«

(т-во)

бук, -а

Букарешт, -у

букарештенський

буква, -и; буков пб.буквів

буквар, - ря, -реви (-і),

-рем, -рі

букет, -у; (китиця)

буковий

Буковина, -и

Буковинець, -винця,

-винцеви (-і)

булля, -і

бульба, -и; бульби,

бульб пб. бульбів

бульвар, -у

бульдог, -а

бумага, -и

бунт, -у

бунтар, -ря, -реви (-і);

бунтарі

бунтівник, -а

бунтівничий

бунтувати

бунчужний, -ного

бунчук, -а

бунчуковий

буркут, -а; Буркут,

-а (с.)

бурлака, -и; бурла­

ки, бурлак

бурлакування (-є), -я,

бурлакуванням, у

бурлакуванні (-ю);

бурлакувань

бурлацький

бурлачка, -и; бурла­

чок

бурмило, а

бурмістер, бурмістра,

бурмістрови (-і)

бурмоситися

бурмотати

бурок, бурку

бурса, -и; Бурса ім.

Франка (У.) Педа­

гогічна Бурса (У.)

бурсак, -а

бурсацтво, -а, -у

бурсацький

бурулька, -и; бурульок

бурун, а

бурштин, у

бурштиновий

буря, бурі, бурею; бурі,

бур

буряк, -а пб. бурак, -а

буряковий пб. бура-

ковий

бурян, -у

бута, -ибутелька, -и, бутель-

ці; бутельок

бути, буду, будеш,

буде, будемо, бу­

дете, будуть; бу­

дучий; був, була,

було, були; був­

ший

бутля, -і; пб. бутель,

бутля (м. р.)

буфет, -у

буханець,-ханця, -це­

ви ( і)

бухгальтер, -а (кни-

говод, справник)

буцім; буцімто

буцматий

бучина, -и

бучок, -чка; бучки

бюджет, -а

бюлєтин, -у

бюро, -а, -ови (-і)

бюрократ,-рата

бюст, -а (стать)

Бюфон, -фона

Бяріц (невідм.)

В.

в (приім.) чергується

з у, залежно від

положення. По го-

лосівці попередньо­

го слова вживає­

мо: в, по шелестівці:

у. Чергування зале­

жить часом також

від звука, що насту­

пає по примімен-

нику: »Пішла в са

доку вишневий. Він

у лісі, вона в хаті.

Слово в слово* Од­

наче при сьому чер­

гуванні не можна

насилувати мову, а

требаруководитись

чуттям та вухом,не

лиш правилом.Чер­

гування те виступа­

є головно в поезії

для потреб ритмі­

ки. Зветься воно:

милозвучність, ев­

фонія,

в затишку; у затиш-

вабець, вабця

вабити,ваблю,вабиш;

ваблять

Вавилон, з Вавилону

вавилонський

вагівниця, - ці; вагів­

ниць

вагота, -и; (тягар) ва­

гота питома або пи­

томий тягар

вагон, -а; пб. вагон;

(віз;

вада -и; вада серця

пб. серцева вада

важка, -и; важок

важкий

ваза, -и; ваз; (посуда,

посудина)

вазеліна, -и пб. васе-

ліна. -и

Ваймар, -у (м.)

ваймарський

вакації, вакаціїв пб. вакацій; (ферії, від­

починок)

вакаційний

вакуоля, -лі

валець, вальця, валь-

цеви (-і); (циліндер)

валець, вальця пб.вальс, -а; (танець)

Вал«зій, Валєзія, Ва-

лєзієви (-і)

вал«т, • а

валіза, -и; валіз

Валія, -лії, -лією

валка, -и, у валці;

валки, валок; (та-

бор, обоз)

валок, валка; валки

Валлєнштайн, -а

валюта, -и

валяти, валяю; валя­

тися

валькувати, валькую;

(мняти)

Вальтер Скотт, Валь-

тера Скотта

вальцюватий (цилін­

дричний)

Ван Дайк, Ван Дайка

вандри, вандрів пб.мандри, -ів

вандрівка, -и; вандрі-

вок (подорож)

вандрівник, -а пб.мандрівник

вандрівний

вандрувати пб. ман­

друвати

ванілевий

ванілія, -лії, лією; ва-

нілій

ванна, -и; з ваннів

вантажити; ванта­

жать

вапна, -и пб. вапно,

-а (в. палене)

вапняк, -а

вапнистий

вапнище, -ща, -щу,

-щем, -щі

вапняк, -а; (заесть, -и)

вапняний

вапняр, -ра; -рі

вапнярка, -и; вапня­

рок

вар, -у

варвар, -а

варваризм, -у; (чуже

слово, негарне)

варварство, -а

варево, -а пб. вари­

во,. -а

вареник, -а

варити, варю, вариш;

варять

варівкий (дряхлий)

варівко

варінка, -и; (топкова

сіль)

варінник, а; (горнець)

варіянт, -у (відміна)

варіят, -а (безглу­

здий)

варіяція, -ції, цією;

варіяцій

варнак, а; (каторж ­

ник

варня соїй

Варрон,-а

варстат, -у

варт пб- вартий, в ар ­

та, варте; варт то­

го (гідний того)

варта, -и; варт (сторо­

жа, -і)

варто (неос. висл.):

варто щось попо­

їсти

вартівник, -а (сторо­

жа)

вартісний (дорогоцін­

ний)

вартісність, -ности,

-ністю

вартість, -тости, -ті-

стю (наконечна в.)

вартовий, -ого

вартування (-є), -я;

вартуванням

вартувати

варцаби, -бів

варцабниця, -ці, -цею

Варшава, -и, у Варш а­

ві

варшавський

Варяг, а

варязький

васаг, -а; (чумацький

віз)

васаль, -ля, -леви (-і)

васеліна пб. вазеліна,

-и

Василів, -лева, -леве;

пб. Василевий

св. Василій, -лія, св.

Василієви (-і)

Василіянин, -ина; Ва-

силіяни, Василіян;

Манастир 0 0 . В а­

силіян

василіянський

Василь,-ля,-леви (-і),

Василю!

Васильків,-кова,-кову

Васильківський

васильок,- силька

васильки; (рост.)

ватага, -и; ватаг

ватажок, -жка

ватра, и; ватер;

(огонь, багаття, ко­

стер)

вахляр,-ра, -реви (-і),

-рем {ліпше-, віяло,

віяльце)

вахмайстер, - майстра

й вахмістер

Вашингтон,-тону (м.)

Вашингтон, -а (г.)

вбивство, -а

вбивця,-і, вбивцем; пб. вбийця;убивець, у­

бивця

вбиральня, -і; вбира

лень і вбиральнів

вбирати пб. убирати

вбиратися пб- убира­

тися (п. з. м.)

вбрання пб. убрання,

(»«), -я, убранням,

в убранні ( ю)

вбрід (присл.)

ввага пб- увага, и,

увазі, увагою; ува­

ги, уваг

вважати пб. уважати

(п. з. м.)

ввечері й увечері (п.

з. м.)

ввесь, увесь, 2.всього,

усього; 3. всьому, у­

сьому, 6. всім, усім;

вся,уся; 2. всеї.усеї,

всієї; 3. всій,усій;4.

всю,усю; 6. всею, у-

сею, всією; все, усе;

всі, усі, 2. всіх, усіх.

3. всім, усім, 6. всі-

ми, усіми, 7. у всіх,

в усіх,

ввиді, увиді -назразск

ввиду (приім. з 2.

відм.): вв. сього

ввійти, увійти, ввіхо­

джу, увіходжу; уві­

ходять

ввік, увік (присл.)

ввіч (присл.)

ввічі (присл.) пб. увічі

(п. 3. м.)

ввічливий; увічливий

(п. з. м.)

ввічливість, -вости,

ввічливістю

вволити, вволю; вво­

лять

вволю (присл.)

вгавати, вгаваю

вгадати пб. угадати

(п. з. м.)

вгадливий

вгадливість, -вости,

вгадливістю

вгамовний; вгамова­

ний

вгамування (-є), -я ■

вгамувати

вглиб (присл.)

вглибшки (присл.)

вглядіти; угл... (п.з.м.)

вгніватися

вгода, угода, -и; угод

вгодований; уг...

вгодувати; уг...

вголос (присл.)

вгорі; угорі (присл.)

вгору; угору (пре.);

але йти під гору,

на гору, в гору

вгрубшки (пре.)

вдаватися; удав... (п.

з. м.)

вдача, -чі, вдачею;

вдач

вдвійку (пре.)

вдвійці (пре.)

вдвоє (пре.)

вдвох (пре.)

вдень (пре.); але в день сей...

вдержувати; удер...

(п. 3. м.)

вдесятеро (пре.)

вдивлятись в кого,

що й до кого, чого

вдивовижу (пре.); на

вдивовижу (пре.)

вдиратися; вдертися

вдихання (-є), -я

вдихнути

вдівець, вдівця, вдів-

цеви (-і); пб. уді­

вець, удівця (п.з.м.)

вдмухати

вдова, -и, вдово!,

у вдові; вдоаи, вдів;

пб. удова (п. з. м.)

вдовж, вздовж

вдовиний; уд...

вдовиченко, - а, вдови­

ченку!, у вдовичен­

ку

вдоволення І'Є), -я,

вдоволенням, у вдо­

воленні (-ю)

вдоволяючий

вдовування (-є), -я

вдолину (пре.); але: в долину сю...

вдома (пре.)

вдосвіта (пре.)

вдосталь (пре.)

вдостач (пре.)

вдруге (пре.)

вдурітипб'. удуріти;

одуріти; здуріти

вдурні (пре.)

вдягання (-є), -я, вдя­

ганням, у вдяганні

(-ю); вдягань

вдягатися або одя­

гатися

вдяка, -и

вдячний кому за

щось

вдячність, -ности, -ні­

стю пб. вдяка, -и

вдячно

веґетаріянець, веґе-

таріянця, веґетарі-

янцеви (-і)

вегетаріянський

ведмедиця, -ці, -цею;

ведмедиць\пб. мед-

ведиця

Ведмедівка, -и

ведмежий пб. медве-

жий

ведмідь, ведмедя, вед­

медем; пб. медвідь

вежа,-і, вежею; веж

— башта

вежовий

везти, везу, везеш;

везуть; везений; віз,

везла, везло, везли

Везувій, -вія, -вієви

(-і),-вієм,-вії (-ю)

вексель, векселя; ве­

кселі,-ів

велет, -а

вепетень, -тня, -тне-

ви (-і) пб. велитень

велетенський

Великдень, Велико­

дня, Великодню і (-дневи (-і) Велико­

днем; великодній,

-я, -є; Великодні

свята, Великодних

свят

Великі букви пишемо:

а.) на початку ре­

чення; по двоточці,

коли наводимо чужі

слова; на початку

кождого рядка в по­

езії; б.) означую-

чи: 1.) імена власні

осіб, божеств, назви

свят, постів, наро­

дів, частий світа,

держав, країв, обла-

стий,міст,сіл, долин,

лиманів, озер, мо-

рий, островів, пів­

островів, заливів,

проливів, пустинь:

Василь, Михайло,

Орися, Шевченко,

Іван Франко, Мати

Божа, Ісус Христос,

Великдень, Різдво,

Пилипівка,Зевес,А

тена, Українець, Ру­

мун, Америка, Буко­

вина, Волинська гу­

бернія, Київ, Льво-

вянин, Стрийська

вулиця, Бернардин­

ська площа, Ку­

пецький сад, Кар­

пати, Дніпро, Дні­

прові пороги, Дні­

стровий лиман, Ч ор­

не море, Балкан-

ський півостров,Са-

гара, Гобі... 2.) при-

свойні прикметни­

ки: Шевченкові тво­

ри, Павлова хата;

3.) заголовки кни­

жок, творів пись­

менства, мистецтва

часописий:. »Мой-

сей« Франка, Гагіл-

ки Труша, Світло,

Діло;

Замітка. У довших

заголовках пише­

мо великою бук­

вою: тільки перше

слово: У грішний

світ (Коцюбинсько­

го) Чорна рада (Ку-

ліша); але: Записки

Наукового Товари­

ства ім. Шевченка.

4.) титули осіб,уста­

нов та урядів в у­

рядових письмах:

До Хвальної Упра­

ви Товариства Про­

світа. Високопова­

жаний Добродію'-

5.) для вшануван­

ня адресата пи­

шемо великою бу­

квою також заімен-

ники та прикмет

ники, що відносять­

ся до нього: »Пишу

Тобі, Дорогий То­

варишу...»

великий, більший,

найбільший

велич, величи, величі,

величю

величавий

величати

величатися

величезний, величен­

ний

величінь, величіни,

величіні, величін­

ню

величний

величність,-ности,-ні­

стю

вельми

вельможа, -і, вель­

можею; вельможі,

вельмож і вельмо-

жів

вельможний

Венера, -и

Венеція, -ції, -цією

венецький; »Венець-

кий купець* Шекс-

піра

вентилятор, -ра, -рови

(-і); вентилятори

Венус (планета)

вепер, вепра; два ве­

при; (безрога)

веприна,-и; вепрови-

на (мясо)

вепровий пб. свиня­

чий

веранда,-и; веранд

(рундук)

верба,-и, вербо!; вер­

би, верб і гербів

верблюд, -а

верблюжий

вербниця, -ці; (субо­

та 6. тижня Вели­

кого посту)

вербовий

верболіз, -лозу; (іва)

вергати, вергаю, вер­

гаєш

вергти, вержу, вер-

жеш

вергун, -а (солодощі,

хрусти)

Верґілієва Енеїда

Верґілій, -лія,-лієви

(-і), -лієм, -лію

Верді, Вердія, Верді-

єви (-і)

вередливий

вередувати

веремя, -я, -ям

вересень, вересня

вереск, -у

вересневий

верета,-и; верет пб. веріт; (рядно, плах­

та)

веретено, -а

веретільник,-а (па- дальник)

веретінце, -я

верещати, верещу

верзти, верзу, вер­

зеш; верзуть

вернути,верну,вер­

неш

Версай (Уегзаіііез) не­

відм.)

версайський

версія,-іі, пб. верзія

(переказ)

верста, -и, пб. верства,

-и; верстви, верств

або верстов і верст

вертати, вертаю

вертатися

вертень, вертня, верт-

неви (-і)

вертеп, -тепу

Вертер, -а; »Терпін-

ня молодого Вер-

тера«,твір Йогана

Ґ ете

вертіло, -а; (бльок)

вертіти, верчу, вер­

тиш, вертить; вер­

тять; верчений

верткий

верх, верху; верхи,

верхів

верх (чого) приім.

верхи (присл.)

верхівень, верхівня;

(їздець)

верхівець, верхівця,

(кінь під верх)

верхівя,-я,-ям

верхній, -я, -є

верховець, верхівця;

(кінь)

верховина, -и; Верхо­

вина

верховинець, верхо­

винця

верховіття (-є), -я,

-ям

верховодка

верховодити, -воджу;

-водять

верховодний

верхом (пре.)

верша,-і (приладдя

до ловлі риб)

вершина, -и; вершин

вершка, -и

вершник, -а; (їздець)

вершок, -ка; верш­

ки

веселий, веселійший,

пб. веселіший, над­

то веселий

веселий, веселень­

кий, веселісінький

веселитися, веселю­

ся, веселишся, ве­

селяться

веселість, веселости,

веселістю

веселішати/20. весе-

лійшати

веселка,-и; веселки,

веселок

веселковий; райдуж­

ний

весело; веселійте пб.веселіше

веселощі,-щів

веселун,-а \пб. ве-

сельчак

веселуха, -и (весела

дівчина)

весілля (-є) ,-я, -ю, ве­

сіллям, на весіллі

(-ю); весіль пб. ве­

сіллів, весіллям

весіллячко, -а

весільний

весло,-а, -у; весла,

весел

весло; весельце; ве­

селечко (пестл.)

веслувати,веслую

весляр, -ра,-рови (-і),

-рам;веслярі

весна, весну, весно!;

весни;весен

веснівка, -и; веснівок

веснування (-є), -я, -ям;

веснувань

веснувати, весную

весняний пб. весін-

ний

веснянка, -и; весня­

нок (пісня на при­

вітання весни)

веснянки, -нок(ласто-

виння на виду, ве-

снушки)

веснянкуватий(покри­

тий веснянками)

Веспасіян, -а

вести, веду, ведеш;

ведуть; вів, вела,

вело, вели

вестися, ведеться ме­

ні...

ветеринар, -ра, -рови

(-і),-ром; ветери­

нарі (

ветеринарський; ве­

теринарний

вечеріти, вечеріє; ве-

черіло

вечерниці, -ниць пб.вечірка, -и

вечеровий

вечеря, -рі,-рю, -рею;

вечері, вечер; пб. вечера, -і, -у, -ою

З*

вечеряти, вечеряю

вечір, вечора,вечоро-

ви (-і), вечоре!;

вечорі, вечорів

вечірка, -и; вечірок

вечірній, -я, -є

вечірня, -і; (відправа);

вечірні, вечірень

пб. вечірнів

вечоріти, вечоріє

вештатися

вже; вжеж

вживання (-є),-я

вживати чого, вживаю

пб- уживаю; вжи­

ваний пб. уж...

(п. 3. м.)

вживатися в що; вжи­

тися в що

взаводи (пре.)

взавтра пб. уз...

(пре.)

взагалі (пре.) але в загалі тім...

взад (пре.)

взайві

взамін

взаочі; взаочи;

заочи

взапалі (пре.); але: у запалі святім...

вздовж чогось

взивати на поміч

взимку (пре.)

взірець, взірця; взірці

пб. зразок, -зка

взірцевий пб- зразко­

вий

взнаки (пре.); датися

комусь взнаки (на­

докучити)

взяти, візьму, візь­

меш; візьмуть; взя­

ла, взяло, взяли

вибачати,вибачаю;

вибачте, пробачте!

(простіть!)

вибачення (-є),-я; ви-

бачіння (-є), -я

вибачний; будь ви­

бачний!

вибирати

вибір, вибору; вибори

вибірки, вибірків або вибірок

вибоїна, -и; пб. вибій,

вибою; (баюра)

вибоїстий; вибоїста

дорога

виборний (хороший)

виборний,-ого (вибо-

ровий)

вибудувати; вибуду-

ваний

вибух, -у; у вибуху

вивагом підіймати

вивертень, вивертня,

вивертневи (-І)

вивертом (закручено)

вивести,-веду;-ведуть

вивід, - воду

вивідець, вивідця;

(крива лінія в ор­

наменті мисок

вивідка, -и; вивідок

вивіз, вивозу

вивінування (-є), -я

вивінувати

виводини, виводин

виводити, виводжу;

виводять; виведе­

ний

виводити справу (до­

битись чого);в. нит­

ку в пряжі (випря­

сти); в. танчик, та

нок; в. пісню, го­

лос

виводитися

виволікати, виволікаю

виворот, -у: на виво-

рот; на виворіт

виворотний, -а, -е; в.

чоботи, черевики

вивчатися, - чаюся

вивчення (-є), -я,-ям,

-і (-ю)

вивчитися чого (рід­

ної мови)

вивязатися

вигадка, -и; вигадок

вигадливий

вигадливість, -вости,

-вістю; -востий (ей)

вигадування (-є), -ям,

-і (-ю)

вигаптовувати; ви­

гаптувати

вигинистий(кривий)

Вигівщина,-и (часи

гетьмана В.)

вигіддя (-є), -я

вигідливий, вигідний

вигін,-гону, гонови

(-і), -гоном; -гони

вигляд, -у

виглядини,-дин

вигнанець, - нанця,

-нанцеви (-і); -нанці

виговорюваний

вигода, -и; вигід

вигодити щось (годи­

ну, пору)

виголошува’ и

виголошений

вигострювати, виго­

стрюю

вигравати, виграваю

пб. виграю

виграшка, и (забавка)

вигребти; вигрібати

вигук,-у, у вигуку

вид, -у

видавання (-є), -я, ви­

даванням, у вида­

ванні (-ю); видавань

видавець, видавця,

-цеви ( і); видавці,

видавців

видавництво, -а, - у;

видавництв

видавничий

видання (-є),-я,-ю,

-ям, у виданні (-ю);

видання,видань,

виданням

видзвонювати

видзьобувати

видихання (-є), -я, -ю,

-ям,у видиханні

(-ю), видихань

виділ, у,-ови (-і)

виділювання ( є),-я

видко пб. видно

видовище, -а, -у, ви­

довищем, у видо­

вищі пб -щу

видоїти, видою, видоїш

видра, -и; вид;р

видрукувати, видру­

кую

видряпати пб. видра-

пати

видубецький

видужати

видумка, -и; видумок

видумуваний

видумувати, видумую

видушувати

видючий; видющий

вижидання (-є), - я, -ю,

у вижиданні (-ю);

вижидань

вижидати кого, чого

(козаченька)

визвіл, -волу, -воло-

ви (-і) визволений

визволення ( є),-я,-ю;

на визволенні (-ю);

визволінь

визволятися

визвук. -у; у визвуку

визичати

визимувати

визнавати, визнаю

визнання ( є), -я, -ю,

-ям; у визнанні ( ю)

визнань

визначати, визнача­

тися

аиймати, виймаю

вийняти;виняти, ви

йму, виймеш

вийти (в. на лікаря)

виїжджати; виїжджа­

ють

виїзд, -у

виїздити, виїжджу, ви­

їздиш; виїздять

виїмковий

виїмок, -їмка; виїмків

виїсти

виїхати, виїжджу

виказ, -у; викази

викапаний

виклад, -у, на викла­

ді; виклади

викладання (-є), -я,

-ям, викладанні (-ю);

викладань

викладний

викладування (-є),-я

виклик, у, у виклику

виконавець, -навця,

-навцеви (- і), вико

навче;виконавці

виконавчий

виконаний

виконання (-є),-я; ви­

конань

виконувати

викопувати, викопую

викорінювати

викос, -у

викоханий

викохувати

викравка, -и;викравок

викрутень, викрутня,

-неви (-і); вийрутні

викрутка, -и; викруток

викупляти, викупляю

викуповувати, вику­

повую

вила, вил пб. вилів

вилити, виллю,ви­

ллєш; виллють

вилізти, вилізу; вилі­

зуть

вилки, вилок

вилки строєві, вилок

строєвих

вилляти,вилляю і ви­

ллю, вилляєш і ви­

ллєш; вилляють і виллють

виложистий комір

виложник,-а, у ви-

ложнику

виломити, виломлю,

виломиш; вилом­

лять

вилуплювати

вилюднення (-є), -я,

на вилюдненні (-ю)

Бильно, -а; пб. Биль­

на й Вильня,-і

вимагання ( є), -я, -ю

вимагати, вимагаю

вимальовувати; вима­

лювати

виманювати

вимерти,вимру

| вимін, -у пб. виміна, -и

вимір, -міру

вимирати

вимня пб. вимя(с. р.)

-Я, ЯМ, -І пб. виме-

ни, вимені; вимена

вимовити

вимовляти

вимовний

вимога, -и; вимог

вимогти, виможу, ви-

можеш; виможуть

вимочки, вимочок пб.вимочків

винаходити

винен, винна, винне

або винний

винний (кваскуватий)

винник, -а

Винники, Винник пб- Винників (м-ко)

винниця, -ці, -цею;

винниць

Винниця, -і або Він­

ниця (м.)

Винниченко, -а, -ови

(-і), у Винниченку

пб. Винниченкови

(-і) ( П ) вино, -а, вину й ви-

нови (-і); вина, вин

виноградовий

виносити, виношу,

виносиш, виносять

винуватий

винувати, виную, ви-

нуєш

винурятися, винуря-

юся

виорювати; виорю­

ють

випадок, -дку

випадковий

випалювання (-є), -я,

-ям, у випалюван­

ні (-ю); випалювань

випекти, випечу, -пе­

чеш, -печуть

виперти, випру

випити, випю.випєш;

випють

випис, -у

виписувати

випихач, -а, -еви (-і)

випікання (-є), -я, -ям,

у випіканні (-ю)

випирати, випираю

випиратися

випливсти;виплисти,

випливу, випливеш

випльовувати

виповзати;виповзти

виповісти, виповім,

виповіси

виполоскати; виполі­

скувати

виполоски, -сків

випорожні, -ів

виправляти

випрацювати

випроваджати

випрохати або ви­

просити

випрохувати або ви-

^Цпрошувати

випр ігати

випряжний

вираз, -у

виразний

вирай, -раю; вирій,

вирія; ірій, ірею

виринати

виріб, виробу

вирівняти, вирівню­

вати пб- вирівнати;

вирівнувати

вирізування (-є), -я

вирізувати

вироблення ( є), -я,

-ям, -і (-ю)

виробляти

виродження ( є), -я

виростати

вирядити; виряжати

висвячення (-є),-я, -ю,

-ям, -і {-ю)

. виселенець, виселен­

ця

висівки, висівок

вискочити; вискочать

висланець, висланця

вислання (-є), -я, -ю,

ям, -і (• ю)

вислів, вислову; ви­

слови, -вів

висловлюватися

високий; висший пб.вищий; най —

високоповажаний

високопреподобний

(отець)

високошановний

височиня, -ні, -нею

височінь,-ни, НІ.-ННЮ

виссати, виссу, ви­

ссеш; виссуть

вистачати

вистилати

висшість, -шости,

-шістю витанцьовувати

витвір, -твору

витекти, витечу; ви­

течуть, витекла ;Л0.

вит кти, витічу, ви-

тікла

витирати

виткати, витчу, ви­

тчеш, витчуть

витрачувати, витра­

тити

витребеньки, витре­

беньок

вити, вию,виєш, (пес

виє)

вити, вю, вєш; вють

(вінок)

витати пб. вітати

витривалий,(терпе­

ливий, виносли-

вий)

витримувати

Вифлеем, -у

вихід, виходу

вихідний

вихльостати

вихованець,-ванця,

-ванцеви ( і)

вихований

вихованка,-и; вихо­

ванок

вихованність, -ости

виховання (-є), -я, -ю,

-ям, -і (-ю); вихо­

вань

виховник, -аупб. ви-

ховач, -а

виховувати

виходити, виходжу,

виходиш; виходять

виходила

виходити

виходить (слідує)

вихожати; виходжати;

виходжувати

вихоплювати; в.-ся

вихор, вихру, вихром;

вихри, -ів

вихоруватися

вихрест, -а

вихрестка, -и; вихре-

сток

вихрещуватися

вичісувати

вичунювати (виздоро-

віти)

Вишгород, -у

вишгородський

Вишеград, -у

вишенька, -и, вишен-

ці; вишеньки, ви­

шеньок

вишиваний

вишивання (-є), -я, ю,

-ям, -і (-ю); виши­

вань

вишина, -и

вишка,-и; вишок

вишневий

вишній, - я, -є

вишня, - і, -нею; ви ­

шень

виявляти

вияснення (-є), -я, -ю,

-і; вияснень

виясняти

вівсяний

вівтар, -ря, -реви (-і);

вівтарі, -ів

вівторок, до вівтірка,

у вівторок, що ві­

втірка

вівця, -ці, -цею; вівці,

овець, вівцям

вівця; овечка (пстл.)

вівчар, -ря,-реви (-І),

-рем; вівчарі

вівчарик, -а

вівчарський

відомо од; (частійше: Від)

від нині пб- віднині

від рана до ночи

від часу до часу; час

від часу

відав, відай (певно,

.видно, мабуть)

відати (знати)

відбитка, -и, відбитці;

відбиток

відбирання (-є), -я

відбирати

відбудовуватися

відбудування (-є), -я

відвезти,-везу; -ве­

зуть

відвести,-веду; -ве­

дуть

відвідати

відвідач, -а,-еви (-і)

відвідини, відвідин

відвологнути

відволож, -жи, відво-

ложю

відворіт (пре.)

відворотний

відгомін, відгомону

віддалеки (пре.)

віддалений (на два

кроки)

віддалі; віддалік

(пре.)

віддаль (пре.)

віддання (-є), -я, -Ю;

-і(-ю); віддань

віддати, віддам, від­

даси, віддасть; від­

дамо, віддасте, від­

дадуть

віддих, -у, - ови (-і),

у віддиху

віддерти

віддирати

відділ, відділу, відді-

лови (-І)

віддяка, -и; віддяк

відлякувати

віддячити (кому)

віденський

Відень, Відня, Відне*

ви (-і), у Відні (м.)

відерце, -ця, -цю

відємний

віджити,-живу, -веш;:

і -вуть

відіграти пб. відогра-

ти

відійти, відійду, віді­

йдеш; відійдуть

відітхнути, відітхчу,

-тхнеш; -тхнуть

відїдати, відїм, відїси,

відїсть; відїдять

відїжджати

відїзд, у

відїздити, відїжджу,

відіздиш; відіздять

відіхати, відїду,-їдеш;

-їдуть

відказати -відповісти

а не відмовити

відки

відкись

відкинути

відкіля

відкілясь

відкіль

відкільсь

відклик, -у

відклонення (-є), я,

-ям, -і (-ю)

відклонниця, ці, -цею

відклонятися

відколи

відколиж

відкриття (-є), -я, -ю

-ям, -і (-ю); від­

крить

відкупляти, відкуп­

ляю

відламок і відломок

-ломку

відлига, -и

відлинути

відлітати

відлюдний

відлюдник, -а пб. від­

людок, -людка

відмерзати

відмикати

відміна, -и; мдмін

відмінний

відмінність, відмінно-

сти, відмінністю

відмінок, -мінка (хво­

рий на анґл. хво­

рість)

відмінок,-мінка,у від­

мінку

відмова, -и

відмовити; відмови­

тися

відмовляти; відмовля­

тися

відмовний

віднаходити; віднай­

ти

віднині пб. від нині

віднимати; відняти;

відійму; відійми!

віднова, -и

відновляти; відновля­

тися

віднога, -и

відносини, відносин

відносний

відносність, відносно-

сти, відносністю

відношення (-є), -я, -ю,

-ям,-і (-ю); відно­

шення, відношень

відогравати;відограти

відозва, -и: відозв

відокремлення (- є), -я,

-ям, -і (-ю); відо­

кремлень

відокремлюватися

відом, відома (без мо­

го відома; нема ві­

дома)

відомий

відомість, -мости, -мі-

стю(мостю);відомо-

сти, відомостий (ей)

відомовідосередність, -но-

сти, -ністю

відперти, відіпру, віді­

преш; відіпруть

відпечатувати

відпирати; відперти,

відіпру

відпис, -у; відписів

відписувати

відпихати

відплив, - у; відпливів

відпливсти, відпливу,

відплив, -ла, -ло

відповідальний

відповідальність, від-

повідальности, від­

повідальністю

відповідати; відпові­

сти, відповім, від­

повіси, відповість;,

відповідять, відпо­

відай, -дайте, від-

повіж, -віжте, від­

повів, -ла -ло

відповідний

відповідь пб- одпо ■

відь; відповіли, від­

повіді, відповіддю,

у відповідь, в од­

повіді; відповіли,

відповідий (ей)

відпочивання (-є), -я,,

-ю, -і(-ю); відпо­

чивань

відпочивати, відпочи -

ваю; відпочити, від­

почину, відпочи­

неш, відпочине; від­

починуть; (не: від-

пічну)

відпочивок,-чивку;лб- відпочинок, -чинку

відправа, -и

відправляти, -прав-

ляю

відпуст, -у

відпустка, -и; відпу­

сток

відпрохуватися пб.відпрошуватися

відпрягати, відпрягаю

відпущення (-є), -я,

-ю,-ям, -і(-ю);від­

пущень

відрада, -и

відрадонька, -и, відра-

донці; відрадоньок

відрадісний

відраза, -и

відразу (пре.)

відріжняти; відріжня-

тися

відрізувати

відрікатися; відректи­

ся

відро,-а,-у;відра, відер

відробіток, *тку

відробляти

відробок, -робку

відроджений

відродження (-є), -я,

-ю,-ям,-і (-ю); від­

роджень

відроджуватися

відросток, -ростку (-а)

відрочення (-є), -я, -ю,

-ям, -і (-ю); відро-

чень

відрочувати

відрубний

відрубність, -ности,

-ністю відрубувати, відру­

бую; відрубати

відрятовувати; відря­

тувати

відси; відсі

відсіля

відсіль

відсіч, -и, -і, відсічю;

відсічі,-чий (відсі-

чів)

відслуговувати

відсоток, -ка, у від­

сотку

відтак

відтам

відтепер

відти пб- звідти

відтіля, відтіль; звід­

тіля, звідтіль

відтоді (пре.)

відхід, -ходу

відцвітати

відци; відси

відцідити; відціджу­

вати

І відціль; відціля

відцуратися кого, чого

відчай пб. одчай, -чаю,

-чаєм; відчаї (без­

надійність, резиґна­

ція)

відчалювати: човен

відчалює; відчали­

ти

відчахнутися

відчинити; відчиняти,

пб. одчиняти

івідчит, -у

відчіпляти, відчіпляю;

. відчепити, відчіп-

лю, відчіпиш; від­

чіплять

відчіплятися

відчіпне, -ного; (від­

ступне)

відшрубувати; відшру-

бовувати

відшукувати, відшу­

кую

відщіпати

відьма, -и; відьом

відьомський

віжки, віжок

віз, воза; вози, возів...

(виджу віз, підма­

зати воза)

в іза, -и; віз

візантійський

Візантія, -тії, -тією

візита, -и пб. візит,

-а (-у) м. р.

візитувати

візник, -а

візо, -а; віз

візок, візка,візкови

(-І), на візку; візки,

візків

вій, вія, вієви (-І),

вієм,вії; Вій, Вія

(мітол. єство)

війна, -и; війни, воєн,

війнам

війна за волю; оголо­

шують війну

військо, - а, -у; вій­

ська, військ

військовий

війт, -а; війти, війтів

вії, віїв (вій) ж. р.

вік, -а, у віку пб- у віці; віки, віків

вікно, -а, -у (-ови (-і);

два вікна, вікон

віко, -а; віка, вік

віковий

віковічний

віконний

віконниця, -ці, -цею;

віконниць

віконце, -ця; віконець

пб. віконців

вікувати, вікую

віл, вола, волови(-і);

воли, волів

вілля, віллі, віллею;

віль

вільний; в. слухач уні-

верситета

вільність, вільности,

вільністю; пб- воль-

ність, вольности

вільно, вольно

вільха, и; вільх

вільховий

вільшина, -и

він, воно, його, йому,

його, ним, у нім;

вона, її, їй, її, нею,

у ній; вони; їх, їм,

їх, ними, у них.

Пр.: його але- до нього

пб. до його; йому,

але-. к ньому; її

але\ до неї; їх, але'. до них пб. до їх

вінєта, -и

вінець, вінця, вінце-

ви( і), вінцем;вінці,

вінців

віник, -а

віно, -а, -у

вінок, вінка,' на він­

ку; вінки, вінків

вінчальний батько,

вінчальна матка

вінчання (-є), -я, -ю,

-і(-ю); вінчань

вінчати

вінчатися

віолончеля, -і

віра, -и; вір

віриліст, -а

вірити, вірю, віриш;

вірять; вір!

вірлиний і орлиний

вірля, вірляти, вірля-

ті, вірлям, у вірля-

ті; вірлята, вірлят

Вірменин, -а,-ови (-і)і

Вірмени, Вірмен

Вірменія,-нії,-нією

Вірменка, -и. -менці;

Вірменок

вірменський

вірний

вірність, вірности, вір­

ністю

вірно

вірувати, вірую, віру­

єш; вірують

вірш,-а,-еви (-і), -ем;

вірші, *ів; пб вір­

ша, -і, -ею; вірш

віршовий

віршомаз, а

віршування (■ є), -я, -ю,

-і (-ю); віршувань

віршуваннячко, -а

віршувати

вісім, восьми і вісь­

мох, восьми І вісь­

мом; вісьма або вісьмома

вісімдесять, вісімде­

сяти, або: вісімде­

сятьох; вісімдеся­

тьом, вісімдесятьма

вісімнацять, вісімна-

цяти або вісімна-

цятьох; вісімнаця-

тьом, вісімнацять-

ма;вісімсот (невідм.)

віск, воску, у воску

віслюк, -а, у віслю­

ку; віслюки, -ів

вістка, -и, вістці; віст­

ки, вісток

вістник, -а; Літера­

турно-Науковий

Вістник (місячник)

вістря (-є), -я, -ю, ві­

стрям, у вістрю;

вістря, вістрів, ві­

стрям

вісь, оси, осі, вісю,

в осі;оси,осий(осей)

вітання ( є), -я, -ю, ві­

танням, у вітанні;

вітання, вітань (пб. витання)

вітати, вітаю, віта­

єш; пб. витати

вітер, вітру, вітреї

вітром; вітри, ві­

трів

вітрило, -а, -у; ві­

трил

віття (-є), -я, віттям

(ім. зб.)

ВІТЦІВСЬКИЙ пб. віт-

цевий

вітцівство, -а, -у

вітчим, -а, -ови (-І)

вітчина, -и; ліпше'. батьківщина, и, от-

чизна, -и

віхоть, віхтя, віхте-

ви (-1); віхті

віче, -а, вічем, на

вічі пб. вічу; віча,

віч

віч-на-віч (присл.)

вічко, а, -у, у вічку;

вічка, очок

вічний

вічно

вішати

віщо (завіщо, навіщо,

нізавіщо, нінавіщо)

віщування (-є), -я, -ю,

-і, віщуванням; ві­

щувань

віщувати

віщун, -а

віядукт, -у (міст)

віяти, вію, вієш; віють

віяти збіже

віячка, -и; віячок

(лопата до в. збіжа)

відатися; вїстися

вїжджати

вїзд, -у

вїздити, вїжджу, вї-

ЗДИШ; вїздять

вїхати, вїду, вїдеш;

вїдуть

вйо!; вйо-вйої (окл.)

вкінці (пре.); але в кінці стола...

вколо

вкрай; але: в край

Буковину...

вкупі пб. укупі (пре.)

влад (пре.)

влада, -и; влад

владика, -и. владиці,

владикою; владики,

владик або владиків

власне

власник, -а

власність, -ности,

-ністю; вл^сностий

(-ей)

власть, впасти, вла-

стю; власти, вла-

стий (-ей), властям

вліті (пре.)

влітку

влови, вловів

Влодко, а (пстл.)

влучний

влучність, -ности,

■ ністю

вмах (пре.)

вмирати пб. умирати

вмисне; умисне (пре.)

вмить, миттю (пре.)

вмілець, вмільця, -еви

(-і) вмілий

вмілість,-лости, лістю

вміти пб. уміти

внаслідок; наслідком

(пре.)

внахилку (пре.)

внезабарі; незабаром

(пре.)внесення (-є), -я, -ю,

-і (-ю), внесенням;

внесення, внесень,

внесенням

внесок, внеску

вниз, внизу, пб. униз,

унизу (пре.)

вн вець (пре.)

внівощо (пре.)

вносити, вношу; вно­

сять

вночі; уночі (пре.)

внук, -а

внутрішній, я, -є

вовк, -а, у вовку,

вовче!; вовки, вов­

ків

вовкиня, -ні, -нею;

вовкинь (роет.)

возкулак, -а; пб. вов­

кулака, -и, -ці; вов­

кулак

вовна, -и

вовнистий

вовняний

вовча, -ати, -аті, вов­

чам; вовчата, вов­

чат

Вовчанськ, -а

вовчанський

вовченя, яти, -яті,

вовченям; воченя-

та, вовченят

вовчий

вовчиця, -ці, -цею;

вовчиці, вовчиць

вовчок, вовчка; Мар­

ко Вовчок (п.)

вогнистий пб. огни­

стий

вогняний пб. огняний

вогонь (пб. огонь),

вогню, вогневи (-І),

вогнем,у вогні; во­

гнів

вода, -и, -ді; води, вод

водевіль, -ля

водень, водня, водне-

-ви (-І)

водильця, водильців

(удила)

водити, воджу, водиш;

водять

воднекисень, -кисня,

-кисневи (-І)

воднокис, -у

воднокровість, -вости,

-вістю

водносталь (пре.) пб. водно (пре.) (вимов­

ляй: в-одно, в-одно-

сталь)

водоголовя (-є), -я, -ю,

водоголовям, у во-

доголовї (-ю)

водограй, -граю, -гра­

єм, -граї

водозбір,-збору, збо­

ром

водойма, -и (басен)

водоліки, -ів

водоліковий

водопад, -у

водопійло, -а; водо-

пійла, водопійлів

водопровід, -проводу

водорий, -рия,-риєм,

-риї

водосвяття (-є), -я, ю,

водосвяттям, у во­

досвятті; водосвять

водотяг, -у (-а), -гови

(-і), у водотягу; во-

дотяги, водотягів

Водохрещі, -ів (Й ор­

данські свята)

водяний

водяник, -а (збанок);

Водяник, -а (мітол.

єство, водний дух)

воєвідство, - а, -у; во-

євідств

воєвідський

воєвода, -и, воєводої,

воєводою, у воєво­

ді; воєвод пб. воє-

водів, воєвід

воєвожа, -і, -жею; во-

євож (дружина во­

єводи)

воєнний

возити, вожу, возиш;

возять

Вознесення (-є) Го­

споднє пб. Возне-

сіння, Знесіння (-є),

-я, -ям, -і

возний, -ого

возовий

возовиця, -ці, -цею;

возовиць

войовник, -а

войовничий

волик, -а; у волику

волинський

Волиняк, -а; пб- Во-

линянин, -а; Воли-

няни, Волинян

Волинь, Волини (ж р.),

Волинню, на Во

лині

воліти, волію, волі­

єш; воліють (ліпше: більше хотіти; рад­

ше хотіти)

володар, -ря, -реви (-і),

•рем; володарі, -ів

Володимир, -а, -ови

(-і), -ом, -і; Воло­

димир Волинський

(м.)

Володислав, -а, Во-

лодиславови (-і)

володітель,-теля, -те*

леви (-І)

володітелька, -и,

-тельці; володіте-

льок

Володьо, Володя, Во-

лодеви (-і), -дем,

у Володю (пстл.)

волока, -и

волокита, -и;волокит

пб. волокитів

волокитство. -а

волокнина, -и

волокнистий

волокно, -а, -у; во­

локна, волокон

волокти пб. волікти;

волочу, волочиш,

волочить; волочи­

мо, волочать; волік,

волокла, волокли;

волікши, волочачи,

волочений

волос, волоса, пб. во

лосу; зб. ф.: воло-

ся (-є) замість• во­

лоси, волосів

волосінь, волосіни

(-ні), волосінню

волосний, -ого

волосник, -а волосниця, -ці -цею

волося (-є), -я, -ю,

волосям, у волосю

(-і)волость, волости; во-

лостий (-ей)

волосяниця, -ці, -цею;

волосяниць

волоський

Волох, -а (Румун, -а)

волоцюга, -и, -цюзі,

-цюгою; волоцюги

волоцюг (пб. -Ів)

волочити, волочу, во­

лочиш; волочать

волочіння (-є), -я, -ю,

-ям, -і (-ю)

волошка, -и (василь­

ки, рост.); Волош­

ка, -и (Румунка)

Волощина, -и

воля, -лі, -лею

вольний пб. вільний

вольність, вольности,

вольності, вольні-

стю; вольности,

вольностий (-ей)

вольт, а

Вольт^р,-ера, -ерови

С - І )воміти,вомітів — блю­

вання (-є), -я

вомітувати — блюва­

ти

вон! (геть!) (окл.)

вона, воно, вони гл.: він

Пр.: Не треба вжи­вати старий форм:она, оно, они, ю,

ню, єї, і, нев

вонючка, -и (рост.)

воріженьки, воріжень­

ків

ворітця, ворітець, во­

рітцям

воркотіти, воркочу,

воркочеш; ворко­

чуть

Вормація, -ції

воробець,ворсбця во-

робцеви (-і), у во-

робці, воробче!; во-

робці, воробців; пб. горобець

воробиний

ворог, -а, -ови (- і),

вороже І пб. воро­

гу!; вороги, -ів; пб. воріг, ворога

ворожба, -и; ворож­

би, ворожб

ворожбит, -а ворожбитство, -а

вороже пб. ворожо

(пре.)

ворожий

ворожіння ( є), -я, -ю,

у ворожінні ( ю); во­

рожінь

ворожка, -и; ворожок

ворожнеча, і, -ею;

ворожнеч

ворон, -а

ворон, вороний, -а, -е ворона, -и; ворон

Вороний, -ого (Ми­

кола, п.)

Вороніж,-а, Вороніжем

воронізький

вороння (-є), -я, -ю, у воронні (-ю), во­

ронням

воронячий

ворота, воріт, воро­

тами пб. ворітьми,

на воротах пб. на

воротях

воротар, -ря, -реви

(-і), -рем; воротарі

воротило, -а, -у; во­

ротил

воротній, -я, -є

вороття, (-«), -я, во­

роттям

ворохобник, -а, пб.ворохібник

Ворскло, -а (с. р.) р.

ворухливий

ворушитися, вору­

шусь, ворушишся;;

ворушаться

ворушня, ■ ні, -нею

Воскресення (-є), -я,

-ю, -ям, -сенні ( ю);.

пб. Воскресіння

( є), -явоскресити, -шу, -сиш,

-сить

востаннє (пре.); ви­

мовляється: в-о-

станнє

восьмеро

восьмий

вотум (невідм.) (го­

лос)

вохкий

вохкість, вохкости,

вохкістю; вохкости,

-ий ( ей)

воша, -ші; воший (-ей);

пб. вош, -и

вошивий

воювання (-є), -я

воювати за що

вояжер, -ра, -рови (-і)

вояжувати

вояк, -а, ови (-і), на

вояку; вояки, -ів

вояцтво, -а

вояцький

впасти, впаду, впа­

деш; впадуть

вперехрест (пре.)

вперід пб. вперед

(пре.)

впертість, впертости,

впертістю

вперто; уперто (пре.)

вперше; вперве (пре.)

впиватися чим, або від чого

впис, -у

вплив; вплинь; уплинь

(пре.)

вплив, -у; впливів

вповні (зовсім, ціл­

ком) (пре.)

вподвійні (пре.)

вподовж (пре.)

впозику; упозику

(пре.)

вполовину (пре.)

впоперек; упоперек

(пре.)

впорожні; упорожні

(пре.)

впоруч; упоруч (пре.)

впослідок; упослідок

(пре.)

вправа, -и

вправді; справді (пре.)

вправний

вправо (пре.)

впродовж'"

впяте

впятеро

врадуватися (зрадіти)

вражіння (-є), -я, -ю,

у пражінні(-ю )вра-

жінням; вражінь

враз (пре.)

вранішній, -я, -є

вранці; уранці (пре.)

время,времени (арха­їзм); ліпше: час, ча­

су; (веремя,веремя,

у вєремї — погода)

врешті (пре.)

врівень; врівні (пре.)

вродитися; уродити­

ся; вроджуся, вро­

дишся, вродиться;

вродяться; пб. уро­

джуся...

врозсип (пре.)

врозтіч (пре.)

врядигоди (пре.)

всадень, всадня, вса-

дневи (-і)

все (постійно) (пре.)

все, усе (гл. ввесь.):

2. всього, усього;

3. всьому, усьому;

6. всім, усім; 7. всім,

в усім, в усьому,

у всьому

вселенна. -ої

вселюдський

всенародній, -я, ■ є

всеношна,-ої; пб. все-

ношне, -ого

всередині (пре.); але: в середині тій міста

всесвітній, я, -є

всесильний

всетаки (пре.)

всеукраїнський

всилу (пре.)

всілякий; всякий

вслід

всмак

всміхатися до кого

вспід

всподі

встяж (пре.)

вступ, -у(по запро­

шеннях вступ)

вступатися за кого,

що

всюди; усюди; пб. всю-

да; усюда (пре.)

всього-на-все

втекти, втечу, вте­

чеш; втік, втекла,

пб. втікти, втічу

втікати лп. тікати

втілення ( є), -я

втовкти, втовчу й у­

товчу (п. 3. м.)

втомлений; утомле­

ний

вторік; уторік (пре.)

второк (архаїзм) лп: вівторок, вівтірка,

у вівторок

втрафити; лп: потра­

пити

втретє; утретє (пре.)

втрьох (пре.

втямки (пре.)

вуаль, -лю

вугілля (-є), -я, ву­

гіллям, у вугіллі

вугляний

вугляр, -ра,-реви (-І),

--рем; -рі

вуголь, вугля, вугле-

ви (-і); пб. вугіль

вудка, -и; вудок

вуж, -а, -еви ( і) пб.вужови (-і)

вузлик, -а

вузшати пб. вужчати

вузький, вузший (вуж­

чий), вузенький, ву­

зісінький, найвуз-

ший; — вузесень­

кий (пстл.)

вуй; вуйко (дядько)

вуй, вуя, вуєви (-і)

вуйко, -а; вуйки

вуйна, -и (дядина);

вуянка, -и

Вук Караджіч, Вука

Караджіча

вулиця, -ці, - цею; ву­

лиць, вулицям пб. улиця (п. 3. м )

вулік, -а, вулікуІ; пб. вулій, -ія рідше: улій,улія, улієви(-і),

улієм,улії(-юл уліїв

вульгарний

вус, -а; вуси пб. вуса,

вусів, вусами пб. вусима

вухо, -а, у вусі; пб. ухо, -а; уха. уши,

уший (-ей), рідко: вух; ухам і ушам,

ухами й ушима, на

ушах, ухах

входити, входжу,вхо­

диш; входять, входив

вхопити, вхоплю, вхо­

пиш; вхоплять;вхо­

пив, вхопила вхо­

пили

вхопитися за кого, що

вчасний

вчасно

вчвал (пре.)

втетверо (пре.)

вчепитися за кого, що

або: до кого, чого

вчити, учити чого

вчитель, учитель (п.

з. м.), вчителя, вчи-

телеви (-і), -лем,

-лі; -лів, -лям

вчора

вчорашній, -я, -є

вшестеро (пре.)

вщерть (пре.)

вщипнути, вщипну,

-еш

вюн, -а

Вюртемберг, -у

вюртемберзький

вязання (-є), -я, -ю,

вязанням, у вязан-

ні (ю ); вязань

вязати, вяжу, вяжеш

вязень, вязня, вязне-

ви (-і), вязню! вяз-

нем, у вяз-і

вязи, -ів

вязка, -и; вязок

вязниця, -ці, -цею;

вязниць

вязнути, вязну, вяз-

неш

вянути, вяну, вянеш;

вянуть; вяв, вяла

Вячеслав, -а.

Габа, -и (покривало)

габілітація, -ції, -цією;

габ літацій

габілітуватися

гава, -и; гави або гав ловити

гавань, гавани, -ні, га

ванню; гаваний (-ей)

І гаванів

гавкання (-є),-я, гав­

канням, гавканні (-ю)

св. Гавриїл, -а

Гаврило, -а, -ови (-і)

Гаґа,-и, Газі, Гагою

газький ,

гадати про кого, що

гаддя (-є), -я, -ю, гад­

дям, у гадді (-ю)

гадина, -и; гадин

гадинець, гадинцю пб. серпентина

гадка, -и; гадки, га­

док

гадюка, -и, гадюці;

гадюк

гадючий

гадяцький

Гадяч, -ча, -чеви ( і),

-чем, -чі

газард, -у

гай, гаю, гаєм, в гаї

пб у гаю; гаї, гаїв

гайворон, -а

гайвороння (-є), -я, -ю,

гайворонням,у гай­

воронні (-ю)

гайдамака,-и,-ці,-кою;

гайдамак пб. гай­

дамаків

гайдамацтво, -а

гайдамацький

гайдамаччина, -и

Гайдн, -а (мз.)

гайдук, -а, -ови (-і),

гайдуче!; у гайду­

ку (-ці) і гайдуко-

ви (-І)

Гайне, -ного, -н о м у ,

-ним, -нім (п.)

гайовий, -вого

гайок, гайка (-у)

Гайсин, -а

гайсинський

гайстер, -стра, (чор­

ногуз, бузьок)

Гайті (невідм.)

галанці, -ів

галапас, -а

галас, -у

Галата, -и

Галєб (Аіерро)

Галєві, -вія, вієви (-і),

(ліпше-. Галєвію) Галєвієм (мз.)

Галилея, - леї

галина очна, галини...

галицький

Галич, -а, Галичеви

(-і)пб- Галичови(-і)

Галичем, у Галичі

Галичанин, -а; Гали­

чани, Галичан і Га-

личанів

Галичанка,-и; Олена

Галичанка (п.)

Галичина, -и

галівка, -и; пр. чор­

нило з галівок

галівниця, -ці; галів-

ниць

Галлє, в Галлі(впро-

чім невідм.)

галуза, -и; галуз

галузя (-є), -я, -ю,

галузям, на галуз­

зі (-ю)

галузка, и, галузці;

галузок

галун, -у

галушка, -и, галушці

галюцинація, -ції; га­

люцинацій

Галя, -лі,-лею, Галю!

гальба, -и; гальб

галька, -и; гальок

(спідниця)

гальма, -и; гальм

гальмувати

Гальштад, -у

гальштадський

гамак, -а; на гамаку

(сітка)

Гамалія, -лії, Гама-

ліє!; Гамалією або Г амалієм

гамарня, -ні, -нею;

гамарень

Гамбург, -а

гамбурзький

Гамільтон, -а

гамір, гамору

Гамлєт, -а

гамування (-є), -я, га­

муванням, у гаму­

ванні (-ю)

гамувати

гамулець, -мульця,

-мульцеви (-і)

гандель, гандлю, ганд-

леви (-і), гандлем

— торговля, торгу­

вання (-є)

Гандзя, -і -ею

ганиж, -у

ганити, ганю, ганиш

Ганна -и; Ганнів

Ганнібаль, -ля,-леви

(-і)Гановер, -у

Гануся, -сі, -сею; Га-

нусю! Ганусенька,

Ганусечка (пстл.)

ганчар, я, -реви (-і)

-рем, рі; пб. гон­

чар

ганяти; ганятися

ганьба, -и пб. ганеба

гаптар, -ря, -реви (-і),

рем

гаптарка, -и; гапта-

рок

гаптувати

гаразд (пре.) — добре

гаразд, -у

Гарасим, -а

гарбар, -ря, -реви (-і),

-рем

гарбарня, -і; гарба-

рень

гарбуз, -а, -ови ( і);

гарбузи

гарбузиння (-є), -я, -ю,

-ям, -і (-ю)

гарем, -у

гарма-дарма (без вся­

кої причини)

гармата, -и

гармідер, -у

гармонійний

гармонія, -нії, -нією;

гармоній

гарнець (гарнець),

гарця, гарцеви (-і),

(міра)

гарний; гарнійший

(гарніший); най —

пб. гарніший; гар­

нісінький Пр.: гар­

ная, гарную, гар­

неє, гарнії — арха­

їчні форми вжива­

ні в поезії,

гарний, гарнюній, гар­

несенький (пестл.)

гарт, -у

гартування (-є), -я,-ям

гартувати

гарцювання (-є), -я

гарцювати

гарячий пб. горячий

гаряче (пре.)

гарячка, -и, гарячці

(пб. горячка)

гасило, -а, -у

гасло, -а; гасел

гаснути, гасну; гас,

гасла, гасло

гаяти час

гаятися

гвіздь, гвозди; гві­

здок; гвіздочок —

ліпше: цвях, цвя­

шок

гвоздик, -а (рост.);

гвоздики, -ів

гвоздити, гвожджу,

гвоздиш

гебан, -у

гебансвий

Гегель, Гегля, Ге-

ґлеви ( і)

гейбилл. буцімто, ніби,

мовби

гекатомба, -и; гека­

томб

гексаметер, метра

гектар, -а

гектограф,-а

Гелєна, -и (у піснях

Гомера

Гелєспонт, -у

Гелікон, -а

Геліогабаль -баля,

-балеви (-і), балем

Геляда, -и

Гельмгольц, -а

Гельот, -а

ген! (окл.)

ген-ген! (окл.)

Генрик, -а

св. Георгій, Георгія,

Георгієви (-і), Ге­

оргієм, Георгії (-ю)

Гера, -и

Гераклід, -а

Гераклея, -клеї

Геракль, Геракля, Ге-

раклеви (-і)

герб, -а

гербата, -и пб. гар-

бата — чай

герметичний

герой, героя, героє-

ви (-І), героєм,

у герої

героїчний

герць, герця; герці

Гесіод, -а

геть! (окл.)

гетьте І (окл.)

геть-гетьі (окл.)

гетьман, -мана,-мано-

ви (-і); гетьмани, -ів

гетьманський

гетьманування(-є), -я,

-ю, гетьмануван­

ням, у гетьману­

ванні (-ю)

гетьманувати

гетьманша, -і, -ею

(дружина гетьма­

на)

гетьманщина, -и

геть-чисто (пре.)

Гефайст, -а

гибель, гибля, ги-

блеви (-і), гиблем

(струг)

гибель, гибели, гибіл-

лю

гиблювати (стругати)

гидкий

гидота, -и; гидот

гидра, и

гикавка, -и; гикавок

гикати

гимн, -у

гирло, -а або гірло,

-а; гирл пб. гирлів

гицель, гицля

Гібриди, Гібрид

гігієна, -и

гідний чого

гідність, гідности, гід­

ністю; гідностий

( ей) гідравлічний

гідрографія, -ії, -ією

гідропатія, -ії, ією

гідротерапія, -ії

гієна, -и

гієроґліф, -а

гілля (-є), -я, -ю, гіл­

лям, у гіллі (-ю)

гіпяка, -и; гіляк

гіллястий

гільтай,-ая, аєви (-і),

-аєм, -аї

Гімаляї, Гімаляїв

Гіменей, Гіменея, Гі-

менеєви (-і), Гіме­

неєм, Гіменеї

гін, гону

Гіндустан, -у

гіперболічний — пе­

ресадний

гіперболя, -і (пере­

сада

гіперпродукція, -ії

(надмір)

гіпертрофія, -ії

гіпноза, -и

гіпнотизм, -у

гіподром, -у (тік, гри ­

ще, біговисько)

гіпокрит, -а (лицемір)

гіпопотам, -а

гіпотеза, -и

гіпотенуза, -и

гіпотека, -и

гіпохондрія, -ії (уро-

єння хворости)

Гіппій, -ія, -ІЄВИ (—і),

-ієм, -ії (-ю)

гіркий, гіркійший (гір­

кіший)

гіркість, -кости, -кістю

гірництво, -а

гірничий; Гірнича

Академія (У.)

гірняк, -а

гірський

гірше або гірш (пре.)

гістерика, • и

гістеричний

гістерія, рії,-рії,-рією;

гістерій

гість, гостя, гостеви

(-і), гостю І гостем,

у гості, гостеви (-і);

гостий (-ей), гість-

ми; йти в гості

гіякінт, -а

гладити, гладжу,гла­

диш; гладять

гладкий;Г ладкий,-ого

гладкість, гладкости,

гладкістю; гладко-

стий (-ей)

глиб, -у (м. р.)

глибина, -и: глибин

глибінь, глибіни, гли­

бінню

глибокий, глибший

глибочиня, - і, глибо-

чинею

глибочінь, глибочіни,

глибочінню

глин, -у

глинець, -глинця

(алюміній)

глинник, -а

глиста, -и

глистник, -а (рост.)

глитай, -ая, -аєви (-і),

-аєм, -аї (-ю)

глитати

Глібів, Глібова, Глі-

бову, Глібів!, Глі-

бовим, у Глібові;

Глібови, Глібових

гліг, глогу (рост.) пб.глід глоду

глодати, глодаю пб.гложу, гложеш

глот, -а (кратер)

глузд, -у

глузливий

глузувати

глум, -у

глумитися, глумлюся;

глумляться

глумливий

глуханя, -і (тиф)

глухий, глухший пб. глухійший (глухі

ший)

Глухів, Глухова, Глу-

хову, Глухове! Глу-

ховом, Глухові

глухота, -и

глуш. глуши, глушю

глядач, глядача, гля-

дачеви (-і)

глядачка, -и; глядачок

глядіти, гляджу, гля­

диш; глядять

Гнат, -а, -ови (-П, у

Гнаті, пб. -ови (-і)

гнати, жену, женеш;

женучи; жени, же­

ніть

гнилець, гнильця,

гнильцеви (-і)

гнилий, гнилійший

(гниліший)

гниття (-є), -я, -ю,

гниттям, у гнитті

гнів, гніву; гнів в

гнівити, гнівлю, гні­

виш; гнівлять

Гнідий, -ого (назва

коня)

гніздечко, -а, -у (-ови);

гніздечка, гніздечок

гнобитель, -теля, -те-

леви (-І)

гнобити, гноблю, гно­

биш; гноблять

гнучкий

говіння (-є), -я, -ю,

говінням, говінні

(піст)

говір, говору ( а)

говірка, -и; говірок

говіркий

год,-а(-у1;годи абото- да, год (годів); пять

год (-ів), два года

або два годи

годен, годна, годно

годинник, -а

годинникар, -ря, -реви

(-і), -рем, у годин­

никарі (-реви)

годівля, -лі, -лею;

вель

годованець, годован­

ця, годованцеви (-і)

годованче!, у годо­

ванці

годування (-є),-я, -ю

-ям, у годуванні

годящий

Голгофта, -и

голення ( є), -я, -ю,

голенням, у голен’гіі

(-ю); голень

голий, голісінький, го-

ліський

голка, -и; голок (пб.іголка, ігла)

голсбля, -і; голобель

голова,-и, голову, го­

лово!; голови, го-

лов, пб. голів, го­

ловам

голова, головонька,

голівонька, голів­

ка, голівочка

головонька (голівонь­

ка) -и, головонці,

головонько 1, голо­

вонькою; голово­

ньок

голод, голоду

голоден, голодна, го­

лодне

голос, у; голоси (го-

лоса)

голосівка, -и; голссі-

вок

голосіння ( є), -я, -ю,

у гопс сінні (-ю); го­

лосінь

голуб, -а, голубе! (го­

лубонько, голубо­

чок)

голубеня,-няти, -няті,

голубеням; голубе­

нята, голубенят

голубець, голубця, го-

лубцеви (-і)

голубка, -и

голубя, -яти, -яті, го-

лубям;голубята, го-

лубят

голяк, -а, в голяку

Голяндія, -ії

голяр, -ря, -реви (-і),

голяре або голяру!

голярем

Гольбайн, -а

гомеопатичний

гомеопатія, -тії; го-

меопатій

Гомер, -а, -ови (-і)

Гомеровий; Гомерова

Іліяда

гомеричний

гомін, гомону

гони, гін і гонів

гонор, -у (почесть)

гонорар, -у(заплата)

гора, -и, горо!, гори,

гір, горам

горальня, -і; горалень

Горацій, -ція, -цієви

(-і), -цієї, -цієм,

у Горації (-ію)

гордовитий

гордість, гордости,

гордістю

гордощі, гордощів

гордування (-є), -я, -ю,

-ям, у гордуванні

(-ю); гордувань

гордувати

горе, горя, горю, го­

рем, у горю

горельеф, -а — горо­

різьба

горенько, -а

горизонт, -у (овид) горизонтальний

Горинь, Горини, Г о­

ринню (ж. р )

горище, -а, на горищі

горі (пре.)горілка, -и; горівки,

горівок; (пб. горіл­

ка)горілиць (пре.)

горіх, -а; горіше!,

|у горісі; пб- оріх

горішній, -я, -є

Горлиці, Горлиць,

Горлицям

горобячий

город, города, горо-

дови (-І), на горо­

ді; городи, -ів

город, города;городи,

городів — місто

(укріплене)

городити, городжу, го­

родиш; городять

городження(-е), -я,-ю,

-ям, у городженні,

(-ю); городжень

городина, -и

Городище, -а, Г оро­

дищем, Г ородищі

городненський

городник (рискаль)

городничий, -ого

Городно, -а

Городня, -і

городський

горожанин, -а; горо-

жани, горожан

горожанство, -а

горожанський

горопаха, -и

горорізьба, -и

гороскоп, -а

горох, -у, гороше!,

у горосі; горохи, -ів

горохівник, -а Гортенсій,-сія, -сієви,

( і)горщок пб. горнець,

горшка пб. горщика,

горшкови (-і), гор-

щикови (-і), у горш­

ку пб. горщику;

горшки, -ів

горювання (-є), -я, го­

рюванням, у горю­

ванні (-ю); горювань

горювати, горюю

горячий пб. гарячий;

горячійший

господар, -я, -еви (-і),

-ем, -і; господарі,

-Ів

господарити, госпо­

дарю, господариш,

господарять

господарство, • а; го­

сподарств

господарський

господиня, -і; госпо­

динь

Господь, Господа, Го •

сподеви (—і), пб. Господу, Господні

у Господі, у Го-

сподеви ( і), Госпо­

дом

гостець, гістця, гіст-

цеви (-і)

гостинець, гостинця,

гостинцеви (-і), го­

стинцем; гостинці,

-ів

гостина, -и

гостинний

гостинниця,-і;гостин-

ниць

гостинність, гостин-

ности,гостинностю

гостити, гощу, -стиш

гострий гострійший,

(гостріший)

гострити, гострю, го­

стриш

гостро

гостроверхий пб.остро...

гостювати, гостюю

готель, готелю, готе­

лем, у готелі

готівка, -и; готівок

готов, -а, -о

готовий

гра, гри; ігор

грабар, -ря, реви (-І)

грабіж, -у (м. р.)

грабіжник, -а

грабіжницький

грабки, грабків (н. пр.

коса з грабками)

граблі, -ів пб. гра­

бель; грабельки,

грабельок (пстл.)

грабунок, -бунку

град, -у

Градчани, Градчан

граля, -лі, -лею; граль

граматика, -и

граматичний

граматка, -и; грама­

ток (буквар)

грамота, -и

грана, -и

границя, -ці

грань, грани

граняк, -аграти (на скрипку, со­

пілку)

гратися з ким, чим

грач, -а, -еви (-і), -ем

гребінець, гребінця,

гребінцеви (-і)

Гребінка Евген, Г ре ­

бінки Евгена (п.)

гребінь, гребеня; гре­

бені

гребля, -і; гребель

гребти йгребсти;гре­

бу, гребеш, гре­

буть; гріб, гребла

Грек, -агрека, -и — грецька

мова

Грекиня, -і; Грекинь

греміти, гремлю, гре-

миш; гремлять

Греція, -ції, -цією

грецький

гречаний

гречаник, -а

гречка, -и; гречок

гриб, -а; гриби (н. пр.

щирі гриби)

грибша, -ші, -шею

гривна, -и; гривен

Григор, -а

св. Григорій,-рія, -рі-

єви (-і), Григорієм,

у Григорії (-ю)

грижа, -і

гризота, -и

гризти, гризу, гри-

гризуть; гризений

гризь, гризя (м. р.)

пб. гризь, -зи, гриз-

зю (ж. р.) — рев­

матизм

гримати на кого

Гринів, Гринева (ма­

ти), Гриневе

Гриць, Гриця, Грице-

ви(-і), Грицю!; Гри­

цем, Грицю (пстл.)

Г рицьо, Гриця; Г риць-

ко, -а, Грицьку!

(пстл.)

грище, -а, на грищі;

грищ

грім, грому, громови

(-І); громи

гріх, -а ( у), В гріху

гріш, гроша, грошем;

гроші, -ший ( ей),

грішми й грошима,

у грошах

грішник, -а

гробовище, - а, на гро­

бовищі

громада, -и; громад

громадільник, -а

громадський; Г ромад-

ський Уряд; (у.)

громадянин, -а; гро­

мадяни, громадян

громадянство, -а

громадянський

громовий

громовина, и (елєк-

тричність)

громовиця, -ці, -цею;

громовиць

громозвід, -зводу

груба, -и (піч); груб­

ка, -и, грубці

Грубешів, з Грубе -

шева

грубий, грубший і гру-

бійший

грубість, грубости,

грубістю

грубоскірник, -а

грудень, грудня, груд-

неви (-і), груднем

груди, грудий (-ей),

грудям, грудьми,

грудях

грудневий

грудниі}

грузь, грузи, грузю

грузький

груша, -ші, -шею;

груш

грушевий

Грушівський, -ого

грушка, -и, грушці;

грушок

грядка, -и, грядці;

грядок

грязюка, -и, грязюці

губка, -и

Гугеноти, -ів

гудити когось (хули­

ти)

гудіння (-є), -я (ху­

ла)

гудіння (-є), -я (шум)

Гузарева, -ревої (па­

ня)

гук, -у, в гуку

гукання (-є), -я, в гу­

канні (-ю)

гукати

гулянка, -и, гулянці;

гулянок

гуляти

гулящий

гульба, -и (пир)

гульвіса, -и (заг. р.)

гульк! (окл.)

гульня, -і, гульне!;

гульнів

гультіпака, -и

гуманізм, -у

гуманіст, -а, гумані­

стом

гуманістичний

гуманітарний (добро­

дійний)

гуманний (людяний)

гуманність, -ости,

-істю (людян сть)

Гумбольдт, а

гуменний, -ого

гумор, - у; гумори (ве­

селість, жартівли­

вість)

гумореска, -и, гумо­

ресці; гуморесок

(сміховинка)

гуморист, -а; (сміхун,

сміхованець)

гумористичний

гуня, -ні;- гунь пб'.гуня (каптан)

гунька, -и, гунці

гуркати

гуркіт, гуркоту

гурма, -и

гурмом (пре.)

гурт, з гурту, в гурті

гурток,гуртка, в гуртку

гуртом (пре.)

гуртувати

гусак, -а, в гусаку

гусарин, -а; гусари,

-рів пб. гузар, -а

гусарка, -и; гусарок;

пб. гузарка, -и

гуска, -и, гусці, гускої;

гуски, гусок

гусельниця, -ці; гу-

сільниця; усільниця

гусій, гуся, гусє; гуся­

чийгусла, гуслів, гуслям

І гуслам

гуслянка, -и густий, густійший (гу­

стіший), гущий

густота,-и

гуся, -сяти, -сяті, гу­

сям; гусеня, -няти

гусятина, -и

гусь,гуси;гуси,гусий

(ей), гусям, гусьми

гута, -игутірка, -и; гутірок

гутник, -агуторити, гуторю,гу*

ториш; гуторять Гуцул,Гуцула;Гуцули

гуцульський

Гуцульщина, -и

гучатигучність, гучности,

гучністю

гущавина, -и; гущавин

Гюґо (невідм). 2. Вік­

тора Гюґо

Гюс (НидЬез), Гюса,

Гюсови (-І), в Гюсі.

Ґ.

Гавра, -и

ґажа, -і (платня)

газ, -у

ґаза, -и

газда, -и, газді, га­

здою; газди (ліпше:

господар)

газдиня, -ні; Газдинь;

(лп. господиня)

газдівство, -а; ґаздів­

ства (лп. господар­

ство)

ґаздування (є), -я, -ям,

у ґаздуванні (-ю)

ґаздувати (лп. госпо­

дарювати)

газета, -и (часопис,

часопись)

газетяр, -ря, -реви(-і),

-рем

газон, -а

Гай, Ґая, Ґаєви (-і),

Гаєм, Гаю (-Ї)

галера, -и

ґалєрія, -її, галєрією

Ґ алілєй, -єя, -«єви (-і)

Ґалієєм

Галія, -її; Галій

ґалянтерія, -ії

ґалянтерійний

ґальоп, а

ґальопка, -и

ґальоп,-а

ґальопування (є), -я

ґальопувати

Ґанґес, -у (-а)

Ґанджа, і

ганок, ґанку

ґанч, -у

ґанчувати (судити)

гарантія, -ії

гарантувати

ґарбовина

гардероба, -и

Ґарибагьді, -ія, -іє-

ви(-і), -ієм

Ґаронна, -и

ґатунковий

ґатунок, ґатунку

Ґаштайн, -у

Ґвадальківір, -у

Ґвадіяна, -и

ґвалт, -у

ґвалтувати

гвардія, -ії, -ією

гвинтівка, и; ґвинті-

вок

ґвінт, -а; ґвинт, -а

Ґданьск, -а

ґеґати

ґедз, -а; пб. ґедзь, ґе­

дзя

ґедзатися

ґедзель, ґедзля

Ґедимін,-а

гелюх, -а (внутрен-

ности)

ґенеальоґічний

генеальоґія, -іі; гене-

альоґій

ґенеза, -и

генерал, -рала

генеральний

генерація, -ції

генетичний

геній, генія, ґенієви

(-і), генію!; генієм,

у генію; геніїв

ґеніяльний

Ґеновефа, -и

Ґенуа, и, в Генуї, під

Ґенуою

ґенуенський

географічний

географія, -ії; ґеоґра-

фій

геодезія, -ії; геодезій

ґеольогічний

ґеольоґія, -ії, геольо-

ґією; ґеольоґій

Геометрія, -ії

«Георгіки» Верґілія

Ґервасій. -сія, -сієви

( і ) , Ґервасію; пб. Ґервазій

герега, -и Ґергарт Гавптман,

Ґергарта Г. (п.)

германізм, -у

Ґерманік, -а

германіст, -а

»Ґерманія« Тацита

гест,-у

Ґете (невідм.) 2. Йо-

гана Вольфґанга

Ґете

ґешефт, у

ґзимс, у

ґирлиґа, -и

гімназист, -а

гімназія, -зії,-зією;ґім-

назії, -іїв

ґімназіяльний пб. ґім-

мназійний

гімнастика, -и, -ці

Гінея, -еї (Сиіпеа)

гіпс, -у

ГІПСОВИЙ

Ґ лєдстон,-а (Сіасізіоп)

ґліцерина, -и

ґляг; глєґ; кляг, -у

(підпустник) -

ґляганець, ґляґанця

(солодкий сир)

ґляґати; ґляжити; за ­

тягати молоко

ґлядіятор, -а; ґлядія-

тори

ґнайс, -у

Ґней,Ґнея,Ґнеєви( і),

Ґнеєм, Ґнею

Ґнєзно,-а

ґніт, ґнота

гоґодза, и

голка, -и (пшениця без

остий)

ґольґнути

гольк, -а

ґонта, -и; гонт

Ґонта, -и; Ґонтою

ґонталь, таля, тале-

ви (-І). -талем

ґорболя, - і

горболястий

Ґоргона, -и

Ґориція, -ції

Ґорький, Ґорького

Гот, -а

готика, -и

готицький

ґотичний

Ґощинський, -ого (п.)

гравюра, -и

травюрувати й граву-

вати

Ґракх, - а

грамофон, -у

ґранат, -а; пб. ґрана-

та, -и

граніт, -у; пб. ґранит,

-У

ґрасувати

грат, - а (хлам)

грата, -и (крата)

граф, -а; пб. граф, -а

графіка, -и

графіт, -у (-а)

графічний

графство, -а, пб. граф­

ство

графський;графський

ґрафянка, -и; графян-

ка

граца, -и

ґремія, -ії, ією

греміяльний

Ґренляндія, -дії

гринджоли, ґринджол

ґрис, -у

Ґріґ, а (мз.)

Ґрініч (СгеегшісЬ) нев.

ґрунт,-у; ґрунти або грунта

ґрунь, ґруня, груневи

(-і); ґруні

ґрупа, -и; група, -и

групувати; групувати

губернія, - і ї ; пб- губер­

нія

губерніяльний пб. гу-

берніяльний

ґуберський і губерн­

ський

гувернантка, -и

гувернер,-ра, -рови (-і);

гувернери

ґугльоватий

гудз і ґудзь, ґудзя

ґудзик, -а; ґудзік, -а

ґудзиковий

ґуля, - лі

гума,-и

д.Дава, -и (дифтерит)

Давид, -а

давка, -и; давок (доза)

давній, -я, -є; давній-

ший (давніший, дав-

ніщий); давнісінь-

кий

давній, давнесенький

(пстл.)

давність, давности,

давністю, у давності

давно, давнійше (дав­

ніше, давніще), пб. давнійш, давніш

(пре.) давноминулий

Дайк (Буск), -а (Ван

додактиль, дактиля, -ле­

ви (-і)

далебі й далебіг (пре.)

ґумелас, -у

Ґуно (Ооипосі) невідм.

2. (опера) компози­

тора Ґуно

ґуст, -у

гутаперча, -чі пб. ґу-

таперха, -хи

ґушуватий. ■

далекий; дальший;

най-...

далеко; дальше; най­

дальше

далекогляд,-у

далекоглядний

далекозорий

далекозорість, -рости,

-рістю

далекострільний

далекосяжний

далечінь, далечіни,

далечінню

далі; дальше (дальш)

пре.

дальматика,-и

Дальмація, -ції, -цією

Дамаск, -у

дамаський

Дамоклів меч

Дамокль,Дамокля,Да-

моклеви (-і), Дамо-

клем

Данаїда, -и

Данець. Данця, Данце

ви(-і),Данцем,уДан-

ці й у Данцеви (-і)

Данило, -а

данина, -и

Данічіч, а

Данія, Данії, Данією

Данка, и

данський

Данте Аліґієрі,2. Дан-

та Аліґієрія, 3. Дан

тови (-і) Аліґієрієви

(-і), 6. Дантом Алі-

ґієрієм, 7. у Данті,

пб. у Дантови (-і)

Аліґієрім

Дарвін, -а

дарвінізм, -у

Дарданелі, Дарданель

(Дарданелів)

дарданельський

даремно

Дарниця, -ці, -цею

Дарницький

даром; даремно, дар­

мо; дурно; дарма

дарування (-є), -я, да­

руванням

дарувати; дарований

дастьбі; дасть Біг

дати, дам, даси, дасть,

дамо, дасьте, да­

дуть; дай, даймо,

дайте; давати, даю,

даєш, дають, давай,

давайте; давай хо­

дити: давай скріп­

ляє і оживляє сло­

во; даватися в зна­

ки — докучати

дах, -ху, на даху пб. на

дасі

дахівка, -и; дахівок

дахівковий

даховий

Дашів, Дашева, Даше-

ву, Дашевом, у Да-

шеві

дашок, дашка

дбайливість, дбайли-

вости. дбайливістю

дбання (-є), -я, дбан­

ням

два рази пб. двічи

два сини (а не двох синів)

два, двох, двом, двома,

у двох; дві, двох...

дві (три, чотири)

тисячі; дві (три,чо­

тири) склянки але\ пять, шість, сім...

сто тисяч; пять,

шість... сто склянок;

дві стіні, дві яблоці,

дві слові (останки

давньої двійні) дві

сьомі — */7;

дванацятий

дванацять, дванацяти

пб. дванацятьох,

дванацятьом, два-

нацятьма

.двацять, двацяти пб.двацятьох...

двері, дверий (-ей),

дверям, дверима

й дверми

двигнений пб. двигну­

тий

Двина, -и (р.)

Ьвійня, -і

двійка,-и, двійці; двій­

ки, двійок

двір, двору й двора

двірник, -а

двісті або двіста;

двохсот; а далі невідм.

двічи й двічі

двовірш, -а

двозначний

двозначність, двознач •

ности, двозначні­

стю

двоє, двох... (двоє го­

сподарів, двоє чоло­

віків)

двойко, двійко, дво-

єчко (пестл.)

цвоїстий (подвійний)

двоїстість, двоїстости

двокропка,-и; двокро-

пок

дволітній, -я, -є

двоповерховий

дворак, -а; двораки

дворянин, -а; дворяни,

дворян; дворян­

ський

двоскладовий

двотижневий

двоцалевий

двочастковий

де; де вже; де-тобі

де-де; де-далі

деб

дебелий

дебто

дебудь

дебют, а, (-у)

дебютант, -а

дебютувати

девіза, и пб. девіз,-а

девять.девяти й девя-

тьох, девяти й девя-

тьом, девяти й де-

вятьма пб. девя-

тьома

девятьдесять, девять-

десяти й девятьде

сятьох... пб. девя-

носто, -а, -у...

девятьнацять, девять-

нацяти й девятьна-

цятьох...

девятьсот (невідм.)

деготь / діготь, дігтю,

дігтем, у дігті

дегенерат, -а

Дедаль, Дедаля, Деда-

леви (-і)...

деж, деж пак (зл.)

дезертир, -а

дезертирувати

дезидерат, -а

дезинфекція, -ії

дезолювати

дезорганізація, -ції;

-цією; -цій

деінде

декабрист, -а

декадент, а

декадентство, -а

Декамерон, -а

декан, а; декани, -ів

декільки; декілька, де­

кількох, декільком,

декількома

деклінація, -ції,-цією;

-цій

цеклямаційний

деклямація, -ії

деклярація, ції

деклярувати

деколи

декольте (невідм.)

декорувати

декотрий

декрет, -у

декуди й декуда

делегат, -а

делегація, -ції

делегувати

делікатний

Дельос, -у, - ови (-І)

Дельфи, Дельф

демагог, -а

демагогічний

демагогія, тії; тій

демаркаційний

демарш, -маршу

Деметера, -и; пб. Де

метер, -три

демобілізація,-ції, -ці­

єю; цій

демократ, а

демократичний

демократія, -тії, -тією

-тій

демолювати

демонстративний

демонстрація, -ції, - ці ■

єю; -цій

деморалізувати

деморалізуюче (при-

сл.)Демостен, -а

Демян, -а пб. Дамян ценаціоналізування

!у$(є), -яденаціоналізувати

денебудь

денеде

денний

денник, -а (часопис,

часопись)

денникар,-ря, -реви

(-і), -рем

департамент, -у (від­

діл) депендент,-а

депо (невідм.)

депозит, -а (-у)

депутат, -а

депутатство, -а

депутатський

деревастка, -и (ден­

дрит)

деревляний

дерево, дерева, дере­

ву; дерева, дерев,

деревам, деревами

деревце, деревця, на

деревці; деревця,

деревець

дерен, -у

держава, -и

державний; Державна

Дума; Д. Рада (У.)

державність, держав­

носте державні­

стю; державностий

(-ей)

держално, -а; держа-

лен

держання (-є), -я

держати, держу, дер­

жиш; держать

Дермань, Дермани

(ж. р.) дерти, деру (дру), де­

реш; деремо, дере­

те, деруть (друть);

дери, деріть!

десерт, - у (закуска)

Десна, -идеспект, -у (погорда)

деспот, -адеспотизм, -у (само-

власть)

дестилювати

дестиляція, -ції; -цій

десятилітній, -я, - є

десятиліття (-є), -я,

-ям,-і(-ю); десяти­

літь

десять, десяти пб. де­

сятьох...

десятка,-и; десяток

десь-інде або десь

.десь-не-десь

детайль, детайлю,

у детайлі; детайлі,

-лів

детайльний (частко­

вий, дрібний)

дефект, -у; (хиба)

дефензива, -и

дефінітивний

дефініція, -ції, -цією;

-цій

дефініювання (-є), -я

дефініювати

дефіцит, -у (недобір)

дефравдант, -а

дефравдація, -ції, -ці­

єю; дефравдацій

дехто,дещо; 2 декого,

дечого; 3. декому,

дечому; 6. деким, де­

чим; 7. у декім, у де­чім

децентралізація, -ції;

-цій

децидувати

децизія, - зії, - зією; - зій

дечий, дечия, дечиє;

2. дечийого, дечиеї;

3. дечийому, дечи-

« їй; 4. дечийого, де­

чию, дечиє,6 .дечи­

їм, дечиєю; 7. у де­

чиїм, у дечиїй. — 1.

дечиї, 2. дечиїх, 3.

дечиїм, 4 .дечиїх, де­

чиї, 6. дечиїми, 7.

у дечиїх

дешевий, дешевший,

най...

деяк

деякий,деяка, деяке;

2. деякого, деякої;

3. деякому, деякій;

4. деякого, деяку,

деяке; 6. деяким, де­

якою; 7. у деякім,

у деякій. — 1. де­

які, 2. деяких, 3. де­

яким, 4. деяких, де­

які, 6. деякими, 7.

деяких

джавр, -а

джерело, -а, -у; дже­

рела, джерел, дже­

релам, джерелами

джерельце, -я

джиґун, -а пб. джигун,

-а

джміль, джмеля, джме-

леви (-і), джмелем;

джмелі, -ів

джура, -и, пб. чура, -и

джурчати, джурчу,

-чиш; -чить

дзвеніти, дзвеню;

дзвенять

дзвін, дзвона (-у); дзві­

нок, дзвінка

дзвінниця, -ці, -цею;

дзвінниць

дзвінкий

дзвінник, -а

дзвонар, -ря,-реви (-і),

дзвонарю!, дзвона­

рем, у дзвонарі

дзвонити; дзвонять

дзелень! (окл.)

дзеленькати

дзеркало, а,-у (-ови);

дзеркал

дзеркальце,дзеркаль­

ця, дзеркальцю і -цеви (- і), дзеркаль­

цем; дзеркальця,

дзеркалець (дзер-

кальців)

дзиґлик, -а

дзуски, дзуськи! (окл).

дзюба, -и

дзюбак -а

дзюбатий

дзюркотати

дзюркотіти, дзюркочу,

дзюркоче; шдзюрко-

чуть

дзюрчання (-є), - я

дзявкаїи

дзьоб, -а пб. дзюб, -а

дибати, дибаю пб. ди-

блю; дибають пбі диблють

диби, дибів

дибки (пре.) на паль--

цях

диван, -у

диверсія, -її

диверсійний

дивитися, дивлюся»

дивишся; дивимося,

дивитеся, дивлять­

ся

дивіденда, -и; дивіденд

дивізія,-зії,-зією; ди­

візій

дивний

дивогляд, -у

дивування (-є), я, -ям,

-і; дивувань

дивуватися

дидактика, -и, -ці

дидактичний

Дидим,-а

Дидона, и, -ні

дижурство, а, -у

дижурування (-є), -я>

дижурувати

дикар, -ря, -реви (-і),

-рем

диктат, -у

диктатор, -а

диктаторський

диктування (-є), -я

диктувати

дикун, -адикунство, -а, -у; ди­

кунств

дикунський

дикція, - ції, -цією;

дикцій

дилема, и; дилєм

дилетант, -а

дилєтантство, -а

дилетантський

диліжанс, -у

дим, -у, в диму або в димі; дими

димар, -ра, -рови (-і),

-ром; димарі

димарня, -ні. -нею

Диміївка, -и, -ці

диміївський

димісія, -ії; димісій

димовик, а

динаміка, -и

динаміст, -а

динамічний

династичний

династія, -ії; династій

Динис. -а пб. Денис

динище, -а

диня, дині; динь

дипльом, -у

дипльомат, -а

дипльоматика, -и, - ці

дипльоматичний

дипльоматія, -тії, -ті­

єю; дипльоматій

директор, - ра, -рови

(■і), -ром; директори

дирекція, -ції, -цією;

дирекціє! дирекцій;

- Дирекція Держав­

ної Гімназії в Пере­

мишлі (У.)

диригувати

диріґент, -а

дисгармонія, -нії, -ні-

єю; ній, пб. дісгар-

монія

дисертація, • ції; -цій

дисидент, -а

дискант, -а

дискурс, -у

дискусія,-сії, сією; сій

дискутувати

дисонанс, -у

диспенса, -и

диспозиція, -ції; -цій

диспута -и тб. ди­

спут, -у)

дистинкція, -ції, -цією

дисципліна, -и

дисциплінарний

дитина, -и;діти, дітий

(-ей), дітьми, в ді­

тях

дитя, -тяти, -тяті, ди­

тям

дитячий пб. дитиня­

ті? чий і дитинний

диференціювати

диференція, -ції, -цією;

-цій

диференціяп, -у

диференціяція, - ції

дифтерія -рії, -рією

дифтонг, -а пб. диф

тонг, ■ а

дифтонгічний

дихати, дихаю й дишу;

дихаєш і дишеш;

диш і дихай; дишуть

/ дихають; дишучи

й дихаючи; дихав

дишель, дишпя (м. р.)

ді — пб. д з— : дібра­

ти пб добрати; ді-

гнати пб. догнати;

діждати, дождати;ді-

знати, дознати; ді­

йти пб. дойти; ді­

ткнутися пб. доткну­

тися

діброва й дуброва, -и

дівер, -ра, -рови (-і),

-ром

дівичвечір, дівичве-

чора

дівка, -и, дівці; дівок

дівочий

дівоцький

дівування (-є),-я, у ді­

вуванні, дівуванням

дівча, дівчати, дівча­

ті, дівчам; дівчата,

дівчат

дівчина,-и; дівчата

дівчинка, -и, дівчин­

ці; дівчата

дівчинонька,-и, дівчи-

нонці, дівчинонько­

ю; дівчатонька, дів­

чатоньок пб. -тонь-

ків

дівчиночка, -и, -ночці

дівчур, -а, дівчуром;

Д івчурі

діготь, дігтю пб де-

готь

д'гтяр, -а

дід, діда, діду!,у дідо-

ви ( і); діди, дідів;

пб. дідо, -а

дідичність, дідично-

сти, дідичністю

дідів, дідова, дідове;

дідового, дідової...

дідівський

Дідро (Бісіегої) (не­

відм.); 2. Дениса

Дідро

дідуньо, -ня.дідуневи

(-і),дідуню!,дідунем,

у дідуню; дідуні...

дідусь, дідуся, дідусю!

дідько, -а (чорт)

дідьчий (чортовий)

дієіменник, -а

дієпис,-у пб. дієпись,

-си

дієприкметник, -а

дієслово,-а, -у; - слів

дієсловний

дієта, -и

дієцезія,-зії, -зією;ді

єцезій (-зіїв)

діжа, -і, діжею

діждати, діжду, ді­

ждеш; діждуть

діжка, -и; діжок

дійниця, -ці

дійсний

дійсність, дійсности,

дійсністю

дійсно, дійсне (пре.)

дійство, а,-у; дійства,

дійств

дійти; доходити

діл, долу, долови (-і),

у долі, доли, -ів

ділення (-є),-я,-ю, ді

ленням, у діленні

(-Ю)

ділимок, ділимка

діло, -а; діла, діл; Ді­

ло (часопис)

діловод, -а

дільник, -а

дільність, дільности,

дільністю

дім, дому, домови ( і),

у домі й в дому;до­

ми, -ів

Дін Дону (-а), на Доні

Дінець, Д нця

Діоген, -а

Діоклєціян,-а

Діомед, • а

Діон, -а

Дюніз, -а

св. Діонізій, Діонізія,

Діонізієви (-і)

діра, -и; діри, дір

діравий, дірявий, дір­

куватий

дірочка, -и, дірочці;

дірочки, дірочок

дірчастий

дірчастість, дірчасто сти

діти, дітий (-ей), діть­

ми; від: дитина

дітоньки, дітоньків

(пстл )

діточий

дія, дії; дій

діявол, -а

діяґноза, -и, -зі

діяґностика, -и

діяграма, -и

діядема, -и

діякон, -а

діялєкт, -а

діялєктольогічний

діялєктольоґія, -ії

діяльний

діяльність, діяльно-

сти, діяльністю; ді-

яльностий ( ей)

діяльог, -а

діямант, -а

діяметер, тра

діяфрагма, -и

діяч, -а, діячеви (-і),

діячем; діячі

діячка, -и; діячок

длятого (ліпше: тому)

длячого (ліпше: ч о ­

му)

Дмитро, -а (але: на

Дмитра), Дмитре!

дму, дмеш, дме; дмучи

(дую, дуєш)

днесь (сьогодня; сьо­

годні; нині) (пре.)

днина,-и; дні, днів

Дніпро, Дніпра, Дні-

прови (-і), Дніпре!

пб. Дніпру; по Дні-

прови (-І), на Дні­

прі, на Дніпру

Дніпро Славутиця,

ДніпраСлавутиці

Дніпрові пороги, Дні­

прових порогів

Дніпропетровськ, -а

(давній Катерино­

слав)

Дністер, Дністра, Дні­

стре!

Дністровий лиман,

Дністрового ли­

ману

дно, дна,днови(-і),дні;

дна, дон і ден (днів),

днам

до (приім. з 2 відм.)

до вечора, віку

до взавтрього

до вподоби

додому йдодому (пре.)

до обіду й до обід

до (пре.): до сорок

людий (-ей)

доба, -и; доби, діб

добирати, доберу

добити, добю, добєш,

добє; дібю, дібеш;

дібють

добич, и, добичю

добігти, добіжу, до-

добіжиш; добіжать

добір, добору

добірний

/>Добраніч«!, добра­

ніч; на добраніч

«Добривечір®!, добри

вечір

»Добридень«! добри­

день

добрий; добрійший

(добріший); пб ліп­

ший; най...

добрість, добрости,

добрістю

добро, -а; добра, дібр,

добрам

добробут, -у

Добровський,-ого

добродій, -дія, дієви

(-і), у добродії ( ю)

добродієм; добродії

добродійка, -и, -ці; до­

бродійок

добродійний

добродійство, -а; до-

бродійств пб. добр - -

дійствів

Добруджа, -і

добряга, -и, - з і ; добряг

( ів)добрячий

добрящий (дуже до­

брий)

добування (-є), -я, у до­

буванні (-ю)

добувати; добуватися

добудитися

добуток, добутку

довбати, довбу, дов­

беш; довбуть

довбня,:НІ, -нею; ДОВб-

нів пб. довбень

довгий, довший; най-

довговидий

довговязий

довголітній, -я, -є

довголіття (є), я

довезти, довезу; до­

везуть

довершений

довершеність, -ности,

-ністю

довести,доведу дове­

деш; доведуть

довжина, -и; довжин

довід, доводу

довіря (є ) ,-я довірям,

у довірі, (-ю)

довічний

довкола

довкруги

доводити, доводжу,

доводиш; доводять

доволі (пре.)

довше (пре.)

догадка, -и, догадці

догадуватися про ко­

го, що

догана, и; доган

доганяти

догляд -у

доглядати

доглядник -а, рб. до­

глядач, -а

доглядниця, -ці пб.доглядачка, -и

договір, договору, удо-

говорі

догода, и; догід

догадливий

догадливість, -вости,

-вістю

догори (пре ); але-, до

гори великої...

догоряти, догоряю,

-ряеш

догурту (пре.)

догма,-и; догм

доґрунту (прс.1 цілком

додавання (є), -я, -ю,

додаванням, у дода­

ванні ( ю)

додати,додаю, додала;

додавати

додатний [ліпше: ко

рисний пожиточ­

ний, пожаданий)

Доде (Оаисіеі), невідм.

2. Альфонса Доде

додержати чогось

додивлятися до кого

чого

додна (пре.) але: до

дна самого...

додолу (пре.), додо­

лоньку (пре.)

додрукувати

додумуватися чого

й до чого

дожа, -і, дожею; дож

доживати, доживу, до­

живеш; доживуть;

дожию, дожиєш; до-

жиють

дожидати кого, чого

дожинати чого й що,

або до чого

дожитися до чого, або чого

дозвіл, дозволу

дозволити, дозволю;

дозволять; дозво­

ляти

дозір, дозору

дозорець, дозорця, до-

зорцеви (-і), дозор­

цем

доїдати, доїдаю; до­

їсти доїм, доїси, до­

їсть, доїмо, доїсте,

доїдять

доїжджати доїжджаю

доїти, дою,доїш; доять

доказ -у

доки; док (зл )

докіля; докіль (зп.)

докір, докору

доколи

доконче, доконечне

докоряти, докоряю,

докоряєш

доктор, -а

докторський

доктрина, -и

доктринерство, -а, - у

доктринерський

докуди

документу; документи

докупи (разом) пре.

доладу (добре) пре.

долиця (гарно) пре.

долів (пре.)

долішній, - я, - є

долоня, -ні; долонь

долото, -а, -у (долото

ви (-і); долота, доліт

дома, вдома (пре.)

домальовувати, дома­

льовую

домашній, -я, -є

домисли (пре.)

домів (пре.) додому

Домініканин, -а; До-

мінікани, Домінікан

(-ів)

домовина, -и або тру­

на, -и

Дон Кихот, Дон Ки

хота, Дон Кихотови

(-і); дснкихотський

Дон, Дін, Дона

Донбас, -у

доі-ехочу й донесхочу

Донець, Донця, Дон-

цеви (-і)пб. Дінець,

Дінця

Донеччина, -и або Донщина, -и

доня, доні, донею;доні,

донь

донька, -и, донці; донь­

ки, доньок

доньчин,-а,-е

дообідній, - я, -є

дооколишній, -я, - є

допари (пре.) ■

допекти, допечу; до­

печуть

доперва; тільки що

допис, -у -ови (-і), у

дописі; дописи, до-

писівя#. допись, до­

писи, дописю, до­

писи, дописий (-ей),

дописям

дописувач,-а

допізна (пре.)

допня (пре.) цілком

допоки

допомагати; допомог­

ти, допоможу

допомога, -и; допо­

мог

допослідку (пре.)

доприкладу (пре.)

допуття (пре.)

доразу (пре.)

доречи (пре.)

дорешти (пре.)

дорібок, рібку

доріженька, -и, дорі-

женці; доріженьки,

доріженьок

доріжка, -и, дор жці;

доріжки, доріжок

дорікати

дорога,-и, зі; дороги,

доріг

дорогий; дорожший

(дорожчий); най—

дорожня, -і; дорожн в;

пб. доріжня і дорож­неча, -і

Дорошенко, -а, -ви

(-і), у Дорошенку,

пб. у Дорошенкови

(-0Дорошенкова, -вої,

-вій (жінка)

доручення (є), -я; до­

ручень

досвід, -у

досвідний

досвідчений

досвідчення (є), -я •

досвіт (пре.)

досвітки, досвітків пб.досвіток

досвітковий

досвітній, -я, -є; «До­

світні вогні*, твір

Лесі Українки

досвіток, -світку

досвітчаний

досвяткувати

досить чого

досі

досіль

досконалий

досконалість, -лости,

-лістю

довподоби (пре.)

доста; досить (пре.)

достатній, -я, -є

достаток, - статку

до-сто-біса!

достоту (немов) пре.

досхочу (пре.)

дотепер (пре.)

доти (пре.)

дотіль (пре.)

дотла (пре.) — до

останку

дохід, доходу

доцент, -а

дочасу (пре.) але; до

часу т ого ..

дочекатися

дочиста (пре.)

дочка, -и, дочці, дочку,

дочко! дочкою;доч­

ки, дочок, дочкам

дошка, - и, дошці; дош­

ки, дощок

дошмиги (пре.)

дощ, -у, дощеви (-і);

дощі, -ів пб. дождж,

Удощаний пб. дожджа-

ний

дощовий або дощовий

драбина, -и; драбин

драглі, -ів

Драгоманов, -а, у, им

(-ом) пб. Драгома-

нів, -ова

дражнити, дражню,

дражниш; дражнять

драма, -и; драм

драматизація, -ції,

-цією; драматиза­

цій

драматичний; Драма­

тичний Театр (У.)

дранка, и, дранці;

дранок

дрантя (є), -я, ям, -і

дратва, -и; дратов

І дратв

драти, деру (ліпше: дерти)

драча, - і; драчею

древній, -я, -є — ста-

ринній

дредновт, -а

Дрезно, -а

дрижаки, -ів

дрижання (-є), -я

дрижати дрижу; дри­

жать

дримливці, дримли-

вець

дріб, дробу

дрібен, дрібна,-е; дро-

бен; дрібний

дрібку (пре.)

дрібний; дрібнійший

(дрібніший, дрібні-

щий), дрібнісінь­

кий; дрібненький,

дрібнесенький, дрі-

бонечкий, дрібоць-

кий, дрібнюсінький

(пестл. зменш.)

дрібушки, -ів; дрібу­

шечки дрібушечок

дрібязковий

дрівця, дрівець

дріжджі, -ів

дрізд, дрозда

дрімати, дрімаю

дріт, дроту

Дріяда, -и; (поганське

божество); дріяда,

-и

дрова, дров, дровам,

дровима й дровами (збір.)

дрохва, и: дрохор

друг, а; други,-ів (пб.друзі)

другий

дружба, -и; дружби,

-ів

дружба, -и (прияте­

лювання)

дружина -и (почот,

товариство)

дружина -и (жінка

або чоловік)

дружній, -я, -є

дружність, -ности, -ні­

стю

Друз, -а

друзяка, -и, друзякою,

у доузяці; друзяки,

друзяк (-ів)

Друїд, -а

ДРУК,-У- У ДРУку бп.У друці

друкар, -ря, -реви (-і),

-рем

друкарня, -ні; друка­

рень

друкування (-є), - я, -ю,

-ям, -і

друкувати; друкова­

ний

дрючок пб. дручок,

дручка

дуалізм, -у

дуалістичний

дуб,-а, дубе! — на дубі

лубенський

Дубно, -а

дуель, -лю

дуже, дужше й дужче,

най —

дужий, дужший, дуж­

чий, най —

дужшати й дужчати

думка, -и; думок

Дунай, Дунаю, Дунає-

ви (-і), Дунаєм, Ду­

наї пб. Дунаю

Дунаїеці, Дунаєвець і Дунаївців

дуплікат, -у

дур, -удурень, дурня, вурне-

ви (-і), дурнем

дурило, -а

дурисвіт, -а

дурний, дурнійший,

цілком дурний, дур­

нуватий, дурнісінь­

кий

дурощі, щів

дуття (-є), -я

св.Дух,-а,-ови(-і),(л<7. -у); дух, -а, духу!

духовенство, -а; духо ■

венств

душа,-і, душу, душе!,

душею; душ

душегуб, -а

душити, душу, душиш;

душать

душком (пре.)

ДюмаДОитаз) (невід.)

2. Олександра Дю-

ма

Дюсельдорф, у

дядина,-и

дядько, -а; дядьки, -ів

дядько, дядечко, дя-

денько -а

дяк, -а

дяківський; Дяків­

ський Голос (ч.)

дякувати, дякую (бути

дяком)

дякувати, дякую

дятель, дятля

дячишин, -а

дячиха, и

дьоготь, дьогтю; ліп­ше: деготь і діготь

Е.

Еак. -а

евакуація,-ції, -ціїєю;

евакуацій

евакувати, евакую

Евбея, -беї

Евген, -а

св. Евгеній, -нія, -ніє-

ви(-і),-нієм,-нії( ю)

Евгенія, -нії, нією; Ев­

геній

евентуальний

евентуальність, -но­

сти, -ністю; евенту-

альностий (-ей)(мо-

жливість)

еволюційний

еволюція, -ції, цією;

еволюцій

Евридика, -ки, -ці

Еврипід, -а

Европа, -и

Еврот,-а

евфемізм, -у

евфемія, -мії

евфонічний

евфонія, -нії,-нією; ев-

фоній

Евфрат, ■ а (-у)

Евфрозина,-и; але: св.

Евфрозинія, нії

егеж

егіда, -и

Еґіна, -и

егоїзм -у

егоїст,-а (самолюб)

егоїстичний едикт, -а

Едісон, -а

едукація,-ції,-цією;

едукацій Езоп, -а

екватор, ра, -ром

екліптика, -ки, -ці

екльога, -и,-зі; екльоґ

економічний

економія -мії, -мією;

економій

екран, -у

ексальтація,-ції,-цією;ексальтац й

ексальтований

ексальтуватися

ексгумація, -ції; екс-

гумац й

ексекутивний

ексекутор, - ра, -ром

ексекуція, -ції; ексеку-

куцій

ексемпляр,-ра (ліпше: примірник)

ексистенція, -ції, -ці­

єю; ексистенцій (і-

снування,-я)

екскурсія, -сії, -сією;

екскурсій (прогуль-

ка)

ексорта,-и; ексорт

експансивний

експансія, -с ї

експедитор, -ра, -рови

( -і), -ром; експеди­тори

експедиція,-Ції, -ЦІЄЮ;

експедицій

експенс,-у (видаток)

експенсувати (вида­

вати)

експеримент, -у (-а)

(досвід)

експльоатація, -ції,

-цією; експльоа-

тац й

експльоатувати

експльодувати (вибу­

хати)

експльозія, зії,-зією;

екпльозій (вибух)

експозе (с.р.) (невідм).

експропріювати

експропріяція, - ції,

-цією; експропрі-

яц;й

екстаза,-и (захват)

екстензивний

екстензивність, -ости,

-ністю

екстериторіяльний

екстерніст, -а

екстракт, -у

екстренний

ексцелєнція, -ції, -ці­

єю; ексцелєнцій

ексцес, - у

елегійний

елєґічний

елєґія, гії,-ґією; елє

гійелектризування (є).

•я, -ям, -і

електрика, -и, ці

електричний

елєктричність, -ности,

-ністю

елєктроліза, -и, елек­

троліз

елемент,-у (живло)

елєментар - ра, реви

(-і) (перша книжка)

Еліза, -и

еліпса, и; еліпс

елюкубрація, -ції, -ці­

єю; елюкубрацій

еляборат, у (виріб)

емаль, емали; пб. ема-

лія -лії, - лією;ема-

лій

емаліовийеманципантка,-ки, ці;

еманципанток

еманципаційний

еманципація, -ції, - ці­

єю; еманципацій

емблема, -и

емігрант, -а

еміграційний

еміграція, -ції, -цією;

еміграцій

емігрувати

еметик, -а

Емілія, -лії, -лією

Еміліян, - а, пб. Оме­

лян, -а

Еміль, Еміля, Еміле-

ви (-і), (Омелько,

Омелян)

емісар, -ря, реви (-і)),

-рем (-ром)

емфаза, -и

Еней, Енея, Енеєви

(-і), Енеєм, Енеї (-ю)>

Енеїда, -и,

енергійний

енергічний

енергія,-ґії, -ґією;

енергій

Енн й, Еннія, Еннієви;

(-і), Еннієм, в Ен­

нії (-ю)

ентузіязм, у

ентузіястичний

енцикліка, и, -ці; енг-

циклік

енцикльопедичний

енцикльопедія, -дії,

-дією; енцикльопе-

дій

Епамінонд, -а

єпископ, -а, - ови (-і);

єпископи, -ів

епіграма, -и

епіграф,-а

епідемічний

епідемія, -мії, -мією;

епідемій

епізод, - у

епізодичний -

епілепсія, -сії, -сією;

епілєпсій

епільоґ,-а( у), епільо-

ҐОВИ (-І)

Епір, -у

епітафія -фії,-фією;е

пітафій

епітет, -а

епітрахиль, -ли, -ллю,

(ж. р.) або епітра­

хиль, -хиля (м. р.)

епічний

еполети, -ів

епопея, -пеї, -пеєю;

епопей

епос, ~у

епоха, -хи, -сі; епох

Ереб, -у

ерудит,-а

ерудиція, -ції, - цією;

ерудицій

Ерфурт, -у

ерфуртський

есенція, -ції, -цією;

есенцій

еспанський

Еспанія, -нії, -нією

естетика, -и,-ці

естетичний

Есхі іь , Есхіля, Есхіле -

ви (-і), Есхілем пб. Айсхіль

етажерка, -и, -ці; ета­

жерок

етер, - у

етеричний

етика, - и, - ці; етик

етикета, -и,; етикет

етимольоґічний

етимольоґія, -ґії, -ґі-

єю; етимольоґій

(словотворення)

етичний

Етіоп, -а

Етіопія, -пії, -пією

етнограф,-а

етнографічний

етнографія, -фії, -фією;

етноґрафій

етнольоґічний

етнольоґія, -ґії,-ґією;

етнольоґій

етюд, -у (-а)

ефект, -у

ефектовний

ефектовність, -ности,

-ністю

Ефес, -у пб. Ефез -у.

є.Єва, -и пб. Ева -и

євангелик, -а

євангелисг, - а

євангеліє, -лія, -лію,

-лієм, -лії (ю); єван­

гелій; пб. єванге­

лія, лії (ж . р.)

Єврей,-рея, -реєви

( і), -реєм, реї; Єв

реї -реїв

єврейський

євреїзм, -у

Єгипет, Єгипта

єгипетський

Єгиптянин, -а; Єгип­

тяни, Єгиптян

Єгова, -и

єдиний

єднання (-є), -я, -ю,

в єднанні

єднати

єднатися

єдність, єдности, єд­

ністю; єдностий

Єзуїт, -а

єзуїтство, -а, -у

єзуїтський

Єлисавета, -и

Єлячіч, -ча -чеви (-і)

-чем

ємний

єнерал, -а

єнеральство, -а, -у

єнеральський

Єнісей, Єнісея, Єнісе-

єви ( і), Єнісеєм

в Єнісеї

єпархія,-ії,-ією; єпар­

хій; пб. єпархія

єпархіяльний пб. е-

пархіяльний

єпископ, - а пб. єпи­

скоп

єрарх, -а

єрархія, - хії, - хією;

єрархій

Єремія, -мії, -мією

єресь, -си, єресю

єретик -а

Єрихон,-у

Єронім, -а

Єрусалим ,■а

єрусалимський єхидний

єство, -а (*єще, іще,) ще

єхида, -и (змія)

Ж

-ж: сю часточку лу-

чимо з попереднім

словом: колиж, во-

наж, ЇІж, ходилаж

жаба, -и; жаб

жабеня, -няти,-ням;

жабенята, жабенят

жабенятко,-а

жабяний

жабот, -а

жабуриння (є), - я, - ю,

жабуринням, у жа­

буринні (-ю)

жабячий

жага, -и, жазі

жадання (-є),-я,-ю, жа­

данням, у жаданні;

жадання, жадань

жадати, жадаю; жада­

ний

жаден, жадна, жадне

пб. жадний, ніякий

жадібка, -и

жадібний

жадний

жадоба, -и

жайворонок, -ронка,

-ронкови (і); жай­

воронки

жалібний

жалібниця, -і, -цею;

жалібниць

жалісний

жалість, жалости, жа­

лістю; жалостий

(-ей)

жаль, жалю, жалем

жаль (прислів.): мені

чогось жаль

жандарм, -а

жар, жару, в жару;

»Ж ар« (у.)

жара, -и (спека)

жаргон, - у

жаргоновий

жарити, жарю, ж а ­

риш; жарять

жаркий

жарт» -у

жартівливий

жартівливість,'вости,

-вістю

жартувати

жати, жну, жнеш;

жнім; жнучи

жах, жаху, жахови (-і),

жахом, у жаху

Жашків, Жашкова,

Жашкову, Жашко­

ве, Жашковом,

у Жашкові

жвавий

ждати кого, чого пб.на кого, що

-же: вкупіз попер, сло­

вом: ходижеі

железа, -и

желятина, -и

жемчуг, -а, -гови (-і)

жемчугом, в жемчу-

зі; жемчуги

жемчужний

женада, -и

Женева, -и

женитися з кимсь

жених, -а (молодий)

женихатися

женський (жіночий)

жентиця, -ці, -цею;

женуватися, женуюся

(соромитися, стида-

тися)

женщина, -и (ліпше: жінка, -и)

жереб, -у (а)

жеребець, жеребця,

жеребцеви (-і),

жеребцем; жеребці

жеребя, -бяти, -бяті,

-бям, (пб. -бятем);

жеребята жеребят

жердка, -и, жердок

жертва, -и; жертв

жертвувати

жерти, жеру, жереш,

жере; жеруть

жертівник, -а

жив, жива, живе пб.живий

живіт, живота (шлу­

нок)животинець,животин-

ця, животинцеви

живу, -веш пб. жию,

жиєш

живцем (пре.)

Жид, -а; Жиди (народ)

жиденя,-няти, ням

жидівський

жижка, жижки, жиж­

ці; жижки

жир, -у (корм)

жирний (товстий)

житній, -я, -є

жито, -а, -у (житови

-і); жита, житів

Житомір, -ра, -рови

(-і), -ром

житомірський

життя (-є), -я, -ю,

, життям, у житті

життєпис, у (м. р);

життєписи, - ів; пб. життєпись, си,жит-

ТЄПИСЮ; життєпи­

си, -сий (-ей)

жінка -и, жінці; жінок

Жіночі прізвища чужі

є невіцмінні: Сель-

ма Курц Сельми

Курц; Сельма Ля-

ґерлєф, Сельми Ля-

ґерлєф; Анни По­

пер, Маріяю Едер.

жіноцтво, -а, у

жіноцький

жіночий

жінчин, -а, -е

жмакання (-є), я

жменя, -ні, -нею,

жмень

жменька, -и, жменці;

. жменьки, жменьок

жмут, у

жмуток, жмутка

жмурки, -ів

жнець, женця, женце-

ви ( і),женче! жен­

цем, у женці; жен­

ці -із

жнива, жнив

жовнір, -а, жовнірови

(-і), жовніром; жов­

ніри, -ів

жовтень, жовтня, жов -

тневи (-і), жовтнем;

жовтні, -ів

жовтий, жовтійший

(жовтіший, жовті-

щий, жовтісенький)

найжовтійший

жовтий, жовтесень­

кий (пстл.)

жовтневий

жовч, -чи, жовчю

жолоб, -а

жолудь, - ди (ж. р.);

жолу дь,жс лудя,-де-

ви ( і), -дем; жо-

лудьми

жорна, жорен, жорнам

жрець, жерця, жер-

цави ( і), жерче!

жерці - ів

жужелиця, -ці, - цею

жужмом (пре.)

Жуковський, кого

Жуляни, Жулян

жура, -и пб. журба -и;

журб

журавель, журавля;

журавлі,-ів

журитися, журюся,

журишся

журнал -у Жюль -ля

журналіст, -а жюрі (невідм.)

журналістика, и, -ці

3 .

З (приіменник) чер­

гується з приім. ЗІ, ІЗ, залежно від по­

ложення, по закону

милозвучности.

П р:. вийшла з хати,

але', сам вийшов із

хати; біжу з гори,

але\ сам із собою;

ходи зі м н о ю .--

Оминаємо зустрічи

двох і більше шеле*

стівок; отже з по

голосівці у поперед­

ньому слові; із по

шелестівці; зі (зо) перед двома або

більше шелестівка-

ми.

з діда - прадіда

з німецька

з панська

з письменна

з початку

з причини

з тим усім

з (присл.) з година

часу уплило

за (приім.): голосній-

ше за всіх(порівнан-

ня: від); за дяка, за

джуру, за нами, за

часів Сагайдачного

за багато, пб. за ба­

гато - надто багато

за великий

за високий

за границею

за границю

за довгий; за довго

за дорогий

за кождим разом

за малий; за мало

ЛП. надто мало

за панібратамати ко­

гось

за слабий

за тяжкий

за чоловік (що то за

чоловік)

заарештувати, зааре­

штований

забагатіти, пб. за-

богатіти

забезпека, -и, - ці; за-

безпек

забезпечений

забезцін (пре.)

Заблудів, Заблудова,

під Забудовом

забобони, • ів

забрати, заберу, забе­

реш; заберуть

забризкувати заб ри з­

катизабряжчати, забяржчу,

-чиш; забряжчать

забудовання (-є), -я,

забудованні (-ю)

забудько, -а, -ови (-і)

забудьковатий

забуття (-є), -я, -ям,

забутті

завбільшки (пре.)

заввишки

завглибшки

завгрубшки

завдапеки;завдальш-

ки

завдання (є), -ю, зав­

данням, у завданні;

завдань

завдаток, датку

завдовжки

завдяки

заведення (^є), -я, -ю.

-ям, у заведенні; З а ­

ведення для Глу­

хонімих (У.)

завезти, завезу, заве­

зеш; завезуть

завести, заведу, заве­

деш; заведуть

завжди

завзятість, - тости,

-тістю

завзяття (є), -я, -ю,

-ям, у завзятті; зав­

зять

завидна; зави дна(прс.)

завізно

завірюха,-и, -сі; заві-

рюх; пб. заверуха

завіщо

завсіди

завтра

завчасу

завширшки

загадування (є),-я,-ю,

у загадуванні

загалом

загін, загону

загіря (є), я, загірям,

у загірї (-ю)

загнузданий

загодя

загорювати, загорьо-

ваний

загострений

заграва, -и;(луна);3а-

грава (ч.)

заграниця, -ці; загра-

ниць; із заграниці

Загреб, -у

загризти, загризу,

-зеш; -зуть

загриміти, загримлю,

загримиш

загромаджувати

зад, -у; на заді, по

заду; зади, -ів

задармо

задача, -чі, -чею; за ­

дач

задерти, задеру, заде­

реш; пб. задру

задля

задній, -я, -є

задоволений

задоволення(є), -я, -ю,

-ям, у задоволенні

(-ю); задоволень

задрижати, задрижу

заздрісний (зависли-

вий на кого, що;

або на кого, чого)

заздрість, заздрости,

заздрістю

заздрощі, -щів

зазіхання (є), -я, ■ ю

зазнайомлюватися

заіменник, -а

заїдання (є), -я

заїдати; заїсти, заїм

заїди, • ів

заїжджати, заїжджаю

заїздити, заїжджу;

заїздять

зайвий

займання (є), -я

зайняти, займу, за­

ймеш; зайняв

зайчик, -а

закалець, закальця,

закальцеви ( і)

закамянілий

закамяніти

заквітчаний

заквітчувати

заки; поки

закіль; покіль

закльований

законодавець,-давця,

-давцеви (-і)

закохатися в кого, що

закуток,закутку

заледве

Залєський, -ого

залити, заллю, за­

ллєш, заллї; за­

ллють

залізя (є), -я

залізний

залізниця

залізничник, -а

залізо, -а, - у (-ови

- і); пб. зелізо *[желізо]

залляти, залляю, за-

лляєш

залюбки

залягати, заліг; за ­

лягти

замирати

замисел, замислу

заміж

замісць і замість

замовлення (є) -я,-ю,

замовленням, у за­

мовленні; -мовлень

заможній, -я, є; пб.заможний

заможність, заможно­

ст е заможністю

замок, замка (прилад

до замикання)

замок, замку (будів­

ля)

замолоду

замужня, замужньої,

замужній

замурувати;замуро­

ваний

занадто

заніщо

зануджений

запашний

запашно

запевнення (є), -я, -ю,

запевненням, у за­

певненні; запев­

нень

запевно

запинка, -и, -ці: за ­

пинок

запирати

запис, -у; записи, за­

писів; пб. запись

записи, записю; за-

писий (ей)

запитання (є), -я, -ю,

запитанням,у запи­

танні; запитань

запівдарма (прсл.)

запізно

запілля (є), *я, -ю, за-

піллям,у запіллі;за-

піль

зап р -пору

запічок, запічка (-у)

заповідь, заповіли, за­

повіддю; заповідий

(ей)

заповіт, -у

запомогти запоможу,

запоможеш; запо­

можуть

запона,-и; запон

Запорожа (-е), -а; (на

В. У.: Запоріжжя

Запорожець, Запо­

рожця, Запорожце-

ви (-і) Запорожцем,

у Запорожці пб. З а ­

поріжець, Запоріж ­

ця

запорозький; пб. за ­

порізький

запрягти, запряжу,

запряжеш, запріг,

запрягла

заразом

зарання (є), -я; у за­

ранні

Заратустра, -и, Зара-

тустрою

зарево, -а

зарібок, -рібку

зарівно

заробіток -бітку

зародок, -родка

зародочник,-а

Зарубинці, Заруби-

нець

заручини, заручин

засвідчення (є), -я, -ю,

засвідченням, у за­

свідченні; засвід

чень

засвідчити, засвідчу;

засвідчать

засвітити, засвічу, з а ­

світиш; засвітять

засвічувати, засв чую

засідка, -и; засідок

засік, -а

Заслав, -а

заславський

заснування (є) -я, -ю,

заснуванням, у за­

снуванні

заспів, -у; заспівів

застеляти, застеляю

застилати, застилаю

застіжка, -и,; застіжок

застрелити,застрелю

застромець, застром-

ця

застуджуватися

за с іу ник, -а

заступництво, -а, -у

засяти, засяю, засяєш

зате: тому (пре.); але за те: через те

затишний

затірка, -и; затірок

затісно (пре.)

затого (пре.), от-от

затруїти, затрею

затьмаритися

затьмити, затьмлю,

затьмиш; зать­

млять

затьміння (є), -я, -ю,

затьИнням,у зать

мінні; затьмінь

Захар, -а

захвилюватися

захисний

захист, -у

захистити, захищу,

за'хисти ш; захистять

західній, -я, -є, пб. за­

хідний

захолодки (пре)

зацвісти, зацвіту

зацікавлення (-є), -я,

-ю, зацікавленням,

у зацікавленні

зачарувати; зач аро ­

ваний

зачекати

зачепити, чеплю,

-пиш; -чеплягь

зач нитигзачиню, за­

чиниш; зачинять

зачіпати, зачіпаю

зачіпка, -и; зачіпок

зачіска, -и; зачісок

зачі увати, зачісую

зачумлений

зашпари, -ів

защіпати, защіпаю

защіпка, -и; защіпок

защо; але: за що ти

його маєш?

заяць, зайця, зайцеви

(-і), зайчеі пб. зай­

цю!; зайці

збанкротувати,збанк­

ротую

Збараж , -а, -еви (-і),

у Збаражі

збаразький

збезчестити, збезче­

щу, збезчестиш;

збезчестять

збентежений

зберегти, збережу;

зберіг, зберегла,

зберегло

зберігати зберігаю

збирати; збирає

веда

збиточний

збиточник, -а

збіжа(е) -а

збіжевий

збір, збору

збірка, -и; збірок

збірний

зблизька

збожеволіти

збоку

Збруч, а

збруя, збруї, збруєю;

збруй

збудування ( є\-я,-ю,

-ям, у збудуванні

збудувати; збудова­

ний

збутвіти

звання (-є), -я, - ю, -ям,

у званні (-ю); звань

зваркий; зварке залі­

зо

звати, зову й зву, зо ­

веш і звеш; зовуть

звено -а; звена, звен

звертач, -а, - чеви (-і)

зверх

зверху; зверха (пре.)

звершений

звершення (-є),-я, -ю

звечора

Звиногородка, -и, -род-

цізвиногородський

звисока

звихнення (-є) (суста-

ву), -я, -ю

звичай,-чаю,-чаєм

звишка, -и; звишок

звід, зводу

звідки

звідкіля

звідкіль

звідомлення(є),-я, ю,

звідомленням у зві-

домленні; звідом-

лень

звідтам

звідти

звітіля

звідтіль

звідусіль

звідусюди

звідци

звідціля

звідціль

звіку

звіпьна

звір, -ра, -рови ( і),

-ром, звірю!; звірі,

-ів

звіря, -ряти, -звірям,

у звіряті; звірята,

звірят

звірятко, -а

звіснийзвістка,-и,звістці; зві­

сток

зводини, зводин

зворушений

зворушення (-є), я,

зворушенням,у зво­

рушенні

звук, а (-у); у звуці

Звягель, Звягеля

звягельський

звязати, звяжу

звязок,звязку

звязь, звязи, звязю;

звязий (ей)

згадка,-и (про, кого,

що), згадці; згадок

згідно з чим

згірш

згірше

згода,-и; згод

згоден; згодний; згід­ний

згодом

згорда

згори; але з гори тої...

згребло,-а,-у; згреб­

ла, згреблів

здавендавна

здавна

здавніхдавен здавну

здалека

здалеку

здебільша

здебільшого

здерти, зідру, зідреш

здибати, здибаю пб.здиблю

здирати, здираю

здібність, -ности, -ні

стю; здібностий (-ей)

здіймати

здійснений

здійснення (-є), -я

здобич, здобичи, здо-

бичю;здобичий( ей)

Здовбунів, Здовбуно-

ва, Здовбунову пб. Здолбунів

здовж

здоров,здоровий;здо­

ровілий пб. здоро-

війший (здорові­

ший, здоровіщий); най —

здоровенний

здоровля (-є), -я, -ю,

здоровлям, у здо-

ровлі

здригатися

зврібна (пре.)

здуру (пре.)

Зевес, Зевс; 2. Зеве-

са, Зевса; 3. Зеве-

сови ( і), Зевсови

(•і); 6 .Зовесом Зев- сом

зелен; зелений;зеле-

нійший (зеленіший)

зеленастий

зелень, зелени, зе ­

ленню

зелізо пб. залізо

Зеляндіїя, -дії

землепис, -у

земля, -і,-землю, зем­

ле!, землею, землі;

земл , земель, зем­лям

земляк,-а, у земляку

пб. землякови (-І) земний

земновіск, -воску

земноводник, -а (пла­

зун)

Зендавеста, - и

зеніт, -у

Зеновій,-вія,-вієви( і)

пб. Зеновію, Зено-

вієм, у Зеновії (-ю);

пб. Зиновій

Зеновія, -вії

Зенон,-а

зеренце,-я; зеренця,

зеренець,зеренцям

зеркало пб. дзеркало,

-а, -у

зеркальце, -кальця,

-кальцем

зєдинити,зєдиню, зє-

диниш; зєдинять

зєднаний

зєднання (-є), -я, -ю,

у зєдранні

зєднати

зжати, зіжну, зіжнеш,

зіжнуть; зжинати

зжерти, зіжру.зіжреш;

зіжруть

зжити, зживу

зжовкнути

зза (приім.)

ззаду

ззиратися

ззувати; ззути, ззую,

ззуєш

зиз, -а; Зиз (ч.)

зизуватий (косоокий,

зизоокий)

зизуватість, -тостиу

-тістю

зикзак, -а

зикзаковатий

зима, -и, зиму, в зимі;

зими,зим

Зимна Вода, Зимної

Води (мц.)

зимовий

зимовик, а

зимовище,-а, у зимо­

вищі

зимувати

Зиновій пб. Зеновій

Зиновія пб Зеновія,-ії

зичити, зичу, зичиш;

зичать

зі сну, зі сна; зі мною;

зі (прім.): з, із, зо

зігнати, зжену, зже­

неш; зженуть

зігнути, зігну, -гнеш

зігнорувати, зігнорую

(злегковажити)

зілля (-є), -я, -ю, зіл­

лям, у зіллі (• ю) (ім.

зб ір )

зілляти, зіллю, зіллєш;,

зіллють

зімліти

зі мняти, зімну, зімнеш;

зімнуть

Зіньків, Зінькова,

Зінькову, Зінько-

вом

зіньківський

Зіньківці, Зіньковець

зір, зору

зірка, -и, зірці; зірки,

зірок *[звізда]

зітхання (-є), -я, -ю,

зітханням, у зітхан­

ні; зітхань

зітхати

зіходитися і сходити­

ся

зіжджати

зїжитися

зїзд, -у

зїздитися, зіжджуся;

зїздяться

зїсти, зім, зїси, зїсть,

зїмо, зісьте, зїдять; зїдж!

зїхати, зїду; зїдуть

зламаний і зломаний

зламати, зламаю пб.зломити

Златопіль, Златополя

златопільський

злегенька

злегесенька

злидні, -ів

злий; злійший ^злі­

ший) або гірший;

злиняти,-няю

злити, зіллю, зіллєш;

зіллють

злість, злости, злістю

зло,-а,-у; злів пб. зол

зловживання (-є), -я

злодій, -дія, -дієви (-і),

злодієм, у злодії

(-ю); злодії, злодіїв

злодійкуватий

злодійський

злодюга,-и, зі, зл о­

дюгою; злодюг (ів)

зломити,зпомлю, зло­

миш; зломлють пб. злама'и

злосливий

зючинець, -чинця,

-чинцеви (-І), -чин-

цем, у ЗЛОЧИНЦІ пб. -чинцеви ( і)

ЗЛЮЩИЙ

зляку (пре.)

змагання (-є), -я, -ю,

у змаганні; змагань

змагатися

змалку

зменшення (-є), -я

змисел, змислу

змисловий

зміж (прім.)

ЗМІЙ, ЗМІЯ ПО. змія, змії,

змією; змії, змій

Зміїв, Змієва

зміївський

змогти, зможу, змо­

жеш

змолоду (пре.)

зморщок, зморщка,

•ови (-і); зморщки,

зморщків;я# зморш­

ка, -и, ці

змягчення ( є), -я

знавець, знавця,знав-

цеви (-і), знавцем;

знавці, - ів

знад

знадвору

знайомий

знайомість, -мости,

-містю

знайомство, - а, -у

знак,-у, у знаку; дав­

ся в знаки:докучив;

знак наведення » «

знаменник, -а

знамено, -а (знамя);

знамена, знамен

знання (-є), -я, -ю,

у знанні (-ю)

знаття (є), -я

знахар і знахор, а

знахарка, -и; знахарок

знахідне, -ного

значити; се значить

значіння (-є), -я, -ю;.

у значінні (-ю)

зневіра, и

знедавна (пре.)

зненацька (пре.)

знеобачки іпрс.)

знеохота,-и

знервований

знесилений

знехотя

знехочу

знехтувати

знечевя

знижка, -и; знижок

знизу

зникнення (• є), -я, -ю,.

зникненням

знимати

знимка, -и; знимок

знищення (-є), -я, зни­

щенням, у знищенні

знівечити, знівечу,

знівечиш

знов

знова

знову

знущання (-є), -я, -ю,

знущанням, у зну­

щанні; знущань

зну щатися з кого, чого

зняти, зниму, знимеш

знимуть

зовиця, -ці, - цею; з о ­

виць (сестра чоло­

віка)

зовнішній, -я, -є

зовсім

зодягати кого

зодягатися в що

зозуленька, -и, зозу-

ленці; пб. зазулень-

ка

зозуля, -лі, -лею; пб- зазуля, -лі

зозулячий

зокрема

золотар,-ря, -реви(-і),

-рем

золото, -а, -у

золотоніський

Золотоноша,-ші,-шею

Золочів, Золочева, ік

Золочеву, Золоче-

вом (м.)

Золя, Золі (п.)

зомліти пб. зімліти

зоольог, -а (природо-

писець)

зоольоґічний (природ­

ничий)

зоольоґія,-ії

зорати, зорю, зореш,

зоре; зорють, зора­

ний (вимовляємо-. з-орати)

зорганізувати; зорга­

нізований

зорієнтуватися (вим■: з-ор...)

зоряний

зоряно

зосібна (вим.\ з-осіб-

на)

зошит,-а пб. зшиток,

зшитка

зперед (прім.)

зпід

зпід споду

зпоза

зпоміж

зпонад

зпоперед

зпопід

зпосеред

зрада, -и; зрад

зраджувати, зраджую

зрадити, зраджу

зрадіти кому, чому

зрадник, -а

зрадницький

зразок, зразка, -ови

(-і); зразків

зразу

зрана

зреалізувати (здій­

снити, довести до

мети)

зреформувати

зрештою

зрівняти пб. зрівнати

зрідка

зрілість, зрілосїи , зр і­

лістю

Зріні, Зрінія, Зрінієви

( О (г-)зріст, зросту

зрітель, зрітеля (ви-

дець, глядач)

зроду

зроду віку

зрозуміння (-є), -я, -ю,

зрозумінням, у зро­

зумінні

зростівка, -и

зруйнування ( є), -я,

-ю, зруйнуванням,

у зруйнуванні; зруй­

нувань

зруйнувати, зруйно­

ваний

зручний

зручність, зручности,

зручністю

зсадити

зсерця (щире); але: з серця мого

зсилати

зсиніти

зсип, у

зсипати

зсихати

зсісти

зсушити

зуб, -а, зубови(-і); зу­

би, зубів, зубам, зу ­

бами, зубах

зумисне

зуміти, зумію (вимов.: з умію)

зупинити

зусилля (-є), -я, -ю, зу­

силлям, у зусиллі;

зусиль

зустрінути й зустріти

зустріч, зустрічи, зу­

стрічі, зустрічю

зусюди

зцідити

зчарувати пб. очару­

вати

зчаста

зчезати пб- щезати

зчорніти пб. счорніти

зшивати

зшиток, зшитка, -ови

(-і); зшитки

зява, -и; зяв

зява, -и (вимовляй: з-ява)

зявитися, зявлюся,

зявишся; зявляться

(вимов, з-являться)

зявище,-а-у, у зяви-

щі (вим.: з-я...)

зявлятися (вим. з-я..)

зясирити (вим. з-я..)

зясувати (вим.: з-я..)

зятенько, - а

зятів, зятева, зятеве

зять, зятя, зятеви(-і),

у зяті пб. у зяте-

ви (-і); зяті, -ів.

и.Икати пб. гикати

инде ліпше інде

инаик, -а; лп. індик

индича, -чати, инди-

чам, в индичаті; ин-

дичата, индичат

индичий пб. ін..

индичка, -и, индичці;

индичок (ліпше: ін­

дичка

иней, инея, пб. иній,

инею (ліпше: іній)

инколи ліпше: інколи

инкуди лп. інкуди

ИНОДІ ЛП. ІНОДІ

инше лп. інше

инший лп. інший, ін­

ша, інше

ириця, -ці лп. іриця

истик, -а; лп. істин.

й

й чергується з і на

початку слів; по ше-

пестівках — і, по

голосівках — й; (п.

з. м.): вона йде, але він іде; батко й мати

йму, ймеш,йме, ймемо,

ймете, ймуть; ймім,

ймлений або імле-

ний

св. Йоан, -а пб. Іван

Йоаніт, -а

св. Йоахим, -а пб.Юхим, -а; Яким

Йоахімсталь, -талю

Йов, -а

його, йому; до нього,

до його

йод, -уйодоводень,-водня

йодоформ,-у

йодяк, -а

йой!(оклЛ

йойк, -у, в йойку

йойкати, йойкаю

йойкіт, йойкоту

Йокай, Йокая, Йока-

єви (-і), Йокаєм,

у Йокаї (п.)

Йокогама, -и

йолоп,-а, йолопе!

йон, -а

Йона, -и

Йонатан, -а

Йонія, -нії, -нією

йонський

Йордан, -дана(у),^-да-

нови (-і); пб. Йор­

дань, Йордани

св. Йосип, -а пб. Йо-

сиф,-а

йота, -и

йотація, -ії

йотований

йти, йду, йдеш; йдуть

пб. іду (п. 3. м.)

І .

і- (приставка: іржа пб.ржа; ігра, гра)

і чергуєтся з й (п. з.

м.): він і я; у нас

і без гостей так; би­

чок і ягня. І жаба

риба!

Ібзен, а (п.)

Іван,-а, Іване! Івани,

Іванів

Іван-зілля (-є), Іван-

зілля

Іванів, Іванова, Іванове

Іванна, -и; Іваннів

Іванович,-а, Іванови-

чеви (-і), Іванови­

чем, Івановичі

Івонич, -а, Івоничеви

(-і), в Івоничі

ігла, -и; ігли, ігол; пб.голка-и,голок

іглоскірець, -скірця,

■скірцеви (-І)

Ігор, Ігоря, Ігореви (-І),

Ігорем, Ігорю! в Іго­

рі (-Ю)

Ігоревий, Ігорева, Іго­

реве («Слово о пол­

ку Ігоревім«)

Ігорів,Ігорева, Ігореве

ігра, -и; ігор пб. гра, -и

іграшка, -и, іграшці;

іграшок

ігрець, ігреця

ігрище,-а, -у, на ігри­

щі; ігрища, ігрищ

пб. грище

ігумен, -а; ігумени, ігу­

менів

ігуменя, -і, ігумене!,

ігуменею, в ігумені;

ігумень

ігнорувати, ігнорую

(нехтувати)

ід; до (к, ік)

ідеал, -у; ідеапів

ідеалізувати; ідеалі­

зований

ідеаліст, -а

ідеалістичний

ідеальний

ідентичний (тожса-

мий)

ідентичність, -ности,

-ністю

ідеольоґія,-ії; ідеольо-

ґій

ідея, ідеї, ідеєю; ідей

ідилічний (хуторній)

ідилія, -лії,-лією; іди­

лії, ідилій

ідіом, -у пб. ідіома, -и

(говрка)

ідіосинкразія, -ії

ідіот, -а

ідол, -а

ідольський

із чергується із з (п.

3. м.) — по голосів-

ках: з; по шелестів-

ках: із: н. пр.: р о ­

дом із Києва; до­

сить із мене; він із

тобою

Ізд — перед двома ше-

лестівками: ізо сну,

ізо скали; пб. ЗІ', язі Львова; ходи зі

мною; або зо: зо всі­

маіз — (приставка) з а ­

мість з по шеле-

стівках: як ізібрав;

ізвязати; увесь із-

дригнеться; ізїсть;

ізігнувшись; як із-

лізти; аж ізлякали­

ся, голосив ізнов;

леміш ізнято; про­

йдисвіт ізробивсь;

ой ізійду я; гомін

ізчинився... ізвива-

ється, ізвязати, із-

годивсь, ізлякати,

ізнайти, ізробивсь...

Ізабелля, -беллі

ізза: зза; н. пр.: ізза

гаю (не вживай ізза в значінні через!)

Ізмаїл, -а

ізмаїльський

Ізократ, -а

ізолювати (відокрем-

ляти); ізольований

(відокремлений)

ізолятор, -а

ізоляція, -ції; ізоляцій

ізотерма, -и

Ізраїль, Ізраїля пб. Ізрайля, Ізраїлеви

(-і) (зб.)

ізраїльський

Ізраїльтянин,-а; Ізра­

їльтяни, Ізраїльтян

Ізраїльтянками; Ізра­

їльтянок

Ізюм, -а

ізюмський

іконопис, -у пб. та іко-

нопись, тої іконо-

писи, іконописю

іконостас, -у

ікра, -и

іл, ілу

Іларіон, Іларіона

Іліон, -у

Ілірія, -рії

Іліяда, -и, в Іліяді

Ілля, Іллі, Іллю, Іллеї

Іллею, в Іллі; Іллі,

Іллів

ілюзія, -ії; ілюзій; (ома­

на)

ілюмінація, -ії; ілюмі­

націй; (освітлення)

ілюстрація, -ії; ілю­

страцій (картина)

ілюструвати, ілюстру­

ю; ілюстрований

Іляш або Ляш, -а

Ілько,-а,Ільку! в Ільку

імагінація, -ії; імаґіна-

цій; (уява)

іматрикуляція, -ії

(впис)

іменини,іменин

іменинник, -а

іменник, -а

імення, -я, -ю, імен­

ням, в іменні (-ю);

імення, імен, імен­

ням; пб. ймення (п.

'з. м.)

іміграція, -ії; іміграцій

(переселення)

імігрувати(переселю

ватися)

імітація, -ії; імітацій

(наслідування)

імітувати; імітований

імла,-и пб. мла; імли,

імлів

імовірний (правдопо­

дібний)

імовірність, -ности,

-ністю

імперія, -рії, -рією; ім­

перій

імперіялізм, -у

імперіяліст, -а імперіялістичний

імпозантний (визнач­

ний, величний)

імпозантність, -ности,

-ністю

імпонувати

імпресіонізм, -у

імпресіоністичний

імпровізація, -ії; ім­

провізацій

імпровізувати; імпро­

візований

імховий

імчати; мчати

імя пб. імення, імени,

імені (-и), імям, в і­

мені; імена, імен...

Скорочені форми: імя, імя, імю, в імї,

імя, імїв, імям

інакше (рд. инакше)

інакший \рд. інакший)

інвентар, -ря, -реви

(-І), -рем, - рі (спис)

інвестиція, -ії; інве­

стицій

інвіґіляція, -ії; інвіґі

ляцій (ліпше: до­

гляд)

інгаляція, -ії; інгаля­

цій

інгеренція, -ії; інґе-

ренцій

Інд, -у (р.)індаґація, -ії; індага-

цій (досліджування)

індеіндекс, -у (покажчик)

індемнізація, -ії

індивідуалізм, -у

індивідуаліст, -а

ідивідуалістичний

індивідуальний (осо ­

бовий)

індивідуальність, -но­

сти, індивідуальні­

стю; індивідуально-

стий (-ей); (особо­

вість)

індивідуум (невідм);

ч. мн.: індивідуа,

-дуів (ліпше-, осіб-

няк)

індик, -а рд. индик

Індієць, Індійця, Ін-

дійцеви (-і)

індійський

Індія, -дії, -дію, Індіє!

Індією; Індії, Індіїв

Індіянин, -а, Індіяни,

Індіян; пб. Індієць

індукційний

індукція, -ії; індукцій

індустрія,-ії; індустрій

(промисл)

іней, інею, інеєви (-і)

інею, інеєм, в інеї

(-ю); інеї, інеїв...

рд. иней

інертний (лінивий)

інерція, -ії, інерцій

(ліпше-, лінощі, лі­

нивство, безсилля)

інєкція, -ії; інєкцій

(вприскування)

інженір, - ніра, нірови

(-і),-ніром, -нірі;-ні-

ри, -нірів

ініціял, -а

ініціятива, -и (почин)

інквізиція, -ії

інколи (рд. инколи)

інкримінований

іновірець, -вірця

іноді (рд. иноді)

Інсбрук, -у (-а)

інсерат, -у (оповістка)

інспект, -у (парник,

розсадник)

інспектор, -ра, -рови

(-і); інспектори, ін­

спекторів

інспекція, -ії

інспірувати; ін сп іро­

ваний

інстинкт,-а (природ­

ник)

інстинктивний

інститут, -у (-а) (за­

ведення)

інституція, -ії, інсти­

туціє!; інституцій

(ліпше: установа)

інструктивний

Інструктор, -ра, -рови

(-і),-ром; інструкто­

ри; (вчитель)

інструкція, -ії; інструк­

цій

інструмент, -у (при­

ладдя)

інтабуляція, ії; інта-

буляцій; (запис)

інтеграл, -у

інтегральний

інтелект, -у; (розум)

інтелектуальний (ро­

зумовий)

інтелігент, -а

інтелігентний

інтелігенція, - ії

інтензивний (запо­

падливий)

інтенція, -ії (ліпше: намір)

інтервал, -у

інтервю (невідм.)(роз-

мова)

інтердикт,-у (клятва)

інтерес, у

інтересний (ліпше', ці­

кавий, займаючий)

Інтернаціонал, -у

Інтернаціоналі ний

(міжнародній)

інтерпелювати (запи­

тувати) ,

інтерпеляція, -ії; ін­

терпеляцій; (запит)

інтерпункція, -ії; (пе­

репинання)

інтерреґнум (невідм.)

(безкоролівя)

інтерциза, -и (запис)

інтимний

інтимність, -ности,

-ністю

інтрига, -и, інтризі;

інтриг

інтригувати

інтуїція, -ії

інфамія, -ії (нечесть)

інфекційний (заразли­

вий)

інфекція, -ії; інфекцій

інфлюенца, • ци, -ці,

-цою

Інфлянти,Інфлянт

(•ів)інфлянтський

інфляція, -ії

інформація, -ії; інфор-

мацій; (пояснення)

інцидент, - а (випадок,

пригода)

інший (рд. инший)

Іполит, -а

Іран, у

іраціональний

іржа, -і пб. ржа, -і,

ржею

»Іржавець« — твір

Шевченка

іржавий

іржати; кінь ірже

Ірида, -и

Ірина, -и пб. Ярина, -и

іритація, -ії (гнів, до­

сада)

іритуватися (гнівати­

ся)

Іркуцк, -а

Ірляндія, -ії, Ірляндіє!

Ірод, -а

іронізувати

іронічний (глумливий)

іронія,-ії,іроніє! (глум)

Ірпінь, Ірпіня пб. Ір­

пеня, Ірпіневи (-І)

Іртиш, -у

Ірша, -ші

Ісаак, -а

Ісидор,-а пб. Сидор,

Сидір, -дора

іскра, -и; іскор

іскритися

іслям, -у

Ісмена, -и

існувати пб. істнува-

ти

Іспанець, Іспанця,

Іспанцеви (-і)

Іспанія, - ії

Іспанка, -и

іспанка, -и; інфлюен­

ца, ґрипа

іспанський

іспит, -у

ісповідання (-Є), -я

істерика, -и

істеричний

істик, -а (рд. истик)

істина, -и

істинний

Істм, -у

істмійський

ївга, -и

їда, -и

їдальний

їдальня, їдальні; їда­

лень

їдець, їдця, їдцеви ( і);

їдці, -ів

істнувати

історик, -а

історичний

історіографія, -ії; істо-

ріоґрафій

історія, -рії, -рією;

істота, -и; (суть)

Істрія, ■ ії

Італієць, Італійця,-це­

ви (-і), -цем, в Іта­

лійці, (-цеви)

Італійка, -и; Італійок

італійка, -и (порода

курий)

італійський

Італія, -ії

іти (йти),іду, ідеш, іде,

ідемо, ідете, ідуть;

ідучи; іди, ідіть,

ішов, ішла, ішло

Іфіґенія, -нії, Іфіґеніє!

іхтіольоґ, - а.

ї.

їдження (-є), я

їдкий

їдкість, їдкости, їдкі­

стю

їдовитий

їдомий

їдь, їди, їддю

їжа, -і, їжею

їжак, -ка пб. їж, їжа

їжаковий

їжакуватий

їжитися

їздець, їздця, їздцеви

Н )їздити, їжджу, їздиш;

їздять

їйбо; Їй-Богу!

її (заїм, від: вона)

їсти, їм, їси, їсть, їмо,

їсьте, їдять; їдже-

ний, їж, їжмо, їжте!

їстки, їстоньки (пе­

стливо до: їсти)

їх, їхнїй, їхня, їхнє;

2. їхнього, їхньої;

3. їхньому, їхній;

4. їхнього, їхню, їх­

нє; 6. їхнім, їхньою;

7. у їхнім, у їх­

ньому, у їхній. 1. їх ­

ні; 2. їхніх; 3. їхнім,

6. їхніми; 7. у їхніх

їхавиця, -і; їзда

їхати, іду, їдеш;

їдуть.

к.кабаре (с. р. невідм.)

кабель, каблю

кабінет, -у

кабінетний

кавалер, -а

кавалєрист, -а

кавалерія, -рії; кава­

лерій

каварня, -і; каварень

каверза, -и

Кавказ, -у

кавказький

кавун, -а

кавунець, кавунця

кавція, -ції; кавцій

кавяр, -у, кавяром

кагал, -у

каганець, каганця, ка-

ганцеви (і),у каганці

Кагарлик, -а

кагарлицький

кагла, -и

кагляний

кадило, -а, -у

кадильниця, -і

кадовб, -а

кадр, -у пб. кадра, -и

кадриль, -ли (та), пб. кадриль, кадрилю,

(той)

кадровий

кажан, -а (лилик)

казан, -а

Казань, Казани, Ка­

занню

казати, кажу, кажеш;

кажуть; кажучи, ка­

заний

Казбек, -а

каземат, -у

казенний

Казимир, -а

казка, -и, казці; каз­

ки, казок

казковий

казна-котрий

казна-що

казна-як

кайдани, кайданів

Каїн, -а

Каїро, -а, -у

какао (с. р. невід.)

каламар,-ря, реви (-і),

-рем, -рі

каламутний

калач пб. колач, -а,

-еви (-і)

»Калевала«, -и (фін­

ська епопея)

каленик,-а (хліб з ка­

лин. ягодами)

Кале (Саіаіз) невідм.

Калєнберґ, -а

календар і каляндар, -ря, -реви (-і),-рем,

-рікалитка,-и; калиток

каліграфічний

каліграфія, -ії

каліка, -и

Каліпсо, -и

каліський

каліф, -акаліцтво, а,-у; каліцтв

Каліш, -а

Калка, -и, Калці

Калліопа, -и

калуський

Калуш, -а, -еви (-і),

-ем

калюжа, -і, калюжею

Калюжний, -ного

кальвінізм, -у

Кальдерон,-а

калькуляція, -ції

Калькута, -и

кальоші, -ів

Камбіз, -а

Каменець Поділь­

ський пб- Камя-

нець; Камінця

П-кого

камениця, -і

Камілль, Камілля

камінець, камінця

Камінка Струмілова

каміння (-є), -я, -ю,

камінням, у камінні

(-ю)

камінюка, -и, каміню­

цікаміняр, -ра, -реви (-і),

-рем

камінь, каменя пб. ка­

меню (будівельного

матеріялу); камені

Кампанія, -іі

кампанія, -іі

Кампань(Сатрадпез),

Кампанню

камфора, -и

камяний і камінний

Кан (Саплез) невідм.

канал,-у

канва,-и канделябр, -а

кандидат, -а

кандидатський

Канів, Канева, Кане-

ву, Каневом

канівський

Канівщина, -и

Канни, Каннів, під

Каннами,у Каннах

канонік

канонічний

канцелярист, -а

канцелярія,-іі, канце­

лярій

канцелярський

канцлер, -ра, -рови (-і),

-ром

Кападокія, -іі

капати, капаю; капну­

ти, канути, кану,

канеш; слеза кане

капелюх, -а, у капе­

люсі пб. капелюху;

капелюхи

капеля, -і; капель

капелян, -а

капельмайстер, -май­

стра

Капернаум,-у

капітал, -у

капіталізація, -іі

капіталізм, -у

капіталіст, -а

капіталістичний

капітан, -а

Капітоль, Капітолю;

пб. Капітолій, Ка-

пітолія

капітула, -и

капітулювати

капітуляція, -ії; капі­

туляцій

капітульний

капля, -і; пб. крапля,

-і; крапель пб. ка­пель

капосний

капость, капостю, ка­

постю

капраль, - ля, -леви (-і),

-лем

каприз, -у

капризний

Капрі (невідм.)

капсуля, -і

каптан,-а

каптур, - а

Капштат, -у

капшук, -а, у капшуці

пб. капшуку капюшон, у (башлик)

каравана, -и; пб. ка­

раван. -у

Караїбське море

карбованець, карбо­

ванця

кардинал, -а кардинальський

карета, -и

карий

Каринтія, -тії

карієра, -и

каріятида, -и

Карльсбад, -у; пб.Карпові Вари

кармазин, -у

кармазинник, -а

карниз, -у

Кароль Великий пб. Карло В.

Карпати, Карпат

карпатський

Карпо, -а

карта, -иКартаґіна,-и; л&Кар-

таґен, -а

картаґінський

Картезій, -зія, -зієви

(-0 картон, -а

картоновий

картопля, -і; карто-

пель; пб- картофля

карук, -а (-у); пб. ка-

рюк

карусель, -селя; пб.карузеля, -і

каса, -и

касарня,-і пб. казар­

ма, -и

касація, -ії

касієр, -а пб- касир, -а

касієрка, и; касієрок;

пб. касирка

каскада,-и; каскад,-у

Каспійське озеро

Кассандра, -и

Кассій, -ія, -ієви (-і)

Кастеляр, а

касувати

катаклізм, -у; пб. ка-

таклізма, -и

катакомби, катакомб

катаплязма, -и

катар, -у

катаракта, -тів

катастер, -стру

катафальок, -фалька

категоричний

категорія, -іі

катедра, -и; катедр

катедральний

Катерина, -и

катихизис, -а

катихит, -а (законо­

вчитель)

католик, -а

католицький

Катон, -а

каторга,-и, зі

Катря, -трі, -трею

катування (-є), -я, -ю,

катуванням, у кату­

ванні

катувати; катований

кахля, -і пб- кахель,

кахля / кафля, -і

качан, -а

каченя, яти,каченям,

у каченяті; каченя­

та

качка, -и; качок

качур, -а

каша, -і, кашею

кашель, кашлю, каш­

лем

кашкет, -а

кашляти

кашовар, -ра, -рови (-і),

-ром; кашовари

каштелян, -а

каштелянський

каятися чого

каяття ( є), -я, -ю

Каяфа, -и

квадранс, -у (чверть,

-ти)

квадрат, -у

кваліфікація,-ції; ква­

ліфікацій

кваліфікований

кваліфікувати

квартал, -у

квартирами; пб. ква-

тира

квасок, -ску

кватирка, -и; квати­

рок

квач, -ча, квачуі

квеста, -и

квестар,-ря,-реви (-і),

-рем

квестія, -ії; квестій

(ліпше: питання) квич, -а

квієтизм, -у

квінквенія,-ії (лп. пя-

тиліття)

Квінт,-а

Квінтиліян, -а

Квірит, -а

квіт, -а пб. квит, -а

квітень, квітня, квіт-

неви (-і) пб. цві-

тень (місяць)

квітка, -и, квітці; квіт­

ки, квіток

квітковий

квітневий

квітник, -а ( у); пб.цвітник

квітникар, - ря

квіття (-є), -я, - ю, квіт­

тям

квітчастий

кволий

кволість, кволости,

кволістю

квот, - а

квота, и

квочка, -и; квочок

кебета, и

кедр, -а

кедрина, -и

келіх, а; пб. келих, -а

келішок,-лішка

келія, -ії

Кельн (невідм.)

Кельт, -аКембрідж (СатЬгісіде)

невідм.

кепкування (-є), -я

кепкувати

кепський

кептар, -ря (-ра)

кераміка, -и

керамічний

керея, -еї; пб. ки­

рея

керванич, -а

кервисток, -вистка

керма, -и

керманич, -а

кермівничий, -чого

керовничий

кертиця, -і

керувати

Керч, -чи, Керчю

керченський

кефір, -у кешеня, -і

кешеньковий

кивати, киваю;кивну­

ти

кивот, -а

кигикати

кид, -у

кидати

кий, кия, києви (-і),.

києм

кийок, кийка

Київ, Києва, Киє­

ву, Києве! Києвом,,

у Києві; Києви, Ки-

євів

київський; але: Киє­

во-Печерський Ма-

настир, 2. Києво-

Печерського Мана-

стиря...

Київщина, -и

килим,-а

кинений або кинутий

кинджал, -а пб. кин-

жал

киновар, -у

кинути, кину, кинеш;

кинуть

кипарис, -а

кипіння (-є), -я, ки­

пінням

Кипр, -у

кипяток,-тку

кипячий

Кир, -а

Кирилівка, -и, Кири- лівці

Кирило, -а, Кириле!

у Кирилі

кисень, кисня

кисіль, кисілю, кисі-

лем

кислий

кисневець, киснівця

киснехльорак, -у

киснути

кисть, кисти, кистю

кит, -а

китаєвий

Китай, Китаю, у Ки­

таї

китайка,-и; китаєч-

ка,-и

китайський

китиця, -ці

китовець, китовця

киця, -і

кицька, -и, кицьці

Кишинів, Кишинева,

Кишиневу, Кише-

невом, у Кишиневі

кишіти, кишу, кишиш

кишка,-и, кишці; ки­

шок

Киянин,-а, Кияни, Ки­

ян

кіготь, кігтя

кізка,-и; кізок

кізля, -ляти, кізляті,

кізлям; кізлята; пб. козля

Кікльоп, -а

кіл, кола, колови (-і);

коли, -ів

Кілікія, -ії

кілля ( є), -я, кіллю,

кіллям, у кіллі

кілок, кілка

кілочок, кілочка

кілька, кількох, кіль­

ком, кількома

кількадесять, кілька­

десяти пб. кількаде­

сятьох, кількадеся­

тьом або кількаде­

сяти, кількадесять­

макількалітній, -я, -є

кільканацять, кілька-

нацяти або кілька-

нацятьох, кількана-

цятьом, кількана-

цятьма

кількасот (невідм.)

кількість, кількости,

кількістю

кілько?

кількоро (невідм.)

кільо, кіля, кілю, кі­

лем, у кілю

кільоґрам, -а

кільометер, -метра

кільце, кільця, кіль­

цю (-цеви)

кімната, -и

Кімон, -а

кін, кону, конови (-І)

пб. кін, кона; на ко­

ну; кони

Кіндрат, -а

кінець, кінця, кінцеви

(-і), кінцем, кінці;

кінці, кінців; пб. ко-

нець, кінця

кінкет, -у

кіннота,-и

Кіно, -а, -у; кіна, кін

кінцевий

кінчати, кінчаю, кін­

чаєш

кінчатий

кінчина, -и; кінчини

кінь, коня, коневи (-і),

коню!, конем, на ко­

ні; коні, коний (-ей),

коням, кіньми, на

конях

кіоск, -у

кір, кору

кірасієр, -а

Кірґіз, -а

кірець, кірця пб. ко­

рець, корця

Кірке, -и, Кірці

кістянка, -и

кість, кости, кістю, на

кості; кости, костий

(-ей), кістьми пб- костями

кісьба, -и

кіт, кота, котови (-і),

кота, коте! котом,

у коті; коти, -ів

кітка, -и, кітці; кіт-

ки, КІТОКЛ0. кицька

й кішка

кітловина, -и

кітляр або котляр,

-ра, реви (-і), -рем

кіш, коша, кошеви (-і),

кошем

кладка, -и, кладці;

кладки, кладок

кладовище, - а, на кла­

довищі

класти, кладу, кладеш,

кладе; кладуть;

клав, клала, клало

клевак, -а

клевета, -и (лп.: бре­

хня, наклеп, поговір)

клеветати, клевечу,

клевечеш; клеве-

чуть (лп. наклепу­

вати)

клеветник,-а (лп. бре­

хун)

клевець,клевця, клев-

цеви (-І)

клеймо,-а; клеймів

клеїти, клею, клеїш;

клеять

клен, клену

кленовий

клепання (-є), -я,-ю

клепати, клеплю пб. клепаю, клеплеш пб. клепаєш, клепле й клепає; клеплють,

клепають

клєптоманія,-ії (склон-

ність до крадежи)

кмин, -у

клир, -у

клирик, -а

клирикал, -а

клирикалізм, -у

клирикальний

клич,-а (гасло, поклик)

клієнт, -а

клієнтура, -и

клій, клею, клеєм,

клею; (пб. клей)

клімат, -у

кліматичний

клініка, -и, клініці

Кліо (невідм.)

Клітемнестра пб. Клі-

таймнестра, -и

клітина, -и

клітка,-и, кліток

кліша, -ші; пб. кліше

(невідм.)

кліщ, -а

кліщі кліщів

клопіт, клопоту; кло­

поти

клоча (-е), -а, -у, кло-

чам пб. клочем,

у клочі

клуб, -а

клунок, клунка

клюб, -у

ключ, -ча, -чеви (-і),

ключем

ключина, -и

ключка, -и, ключці;

ключки, ключок

ключник, -а

ключниця, -і

клявіш, а

клявіятура, -и

кляґ, -у; пб. гляґ

кляйстер, кляйстру;

пб. клейстер

клякати (ліпше: ста­нути навколішки,

припасти на колі­

на)

клякер,-а

кляса, -и (пб. клас, -а)

клясик, -а

клясифікація,-ції; кля-

сифікацій

клясифікувати

клясицизм, -у

клясичний

клясовий

клясти, кляну, -еш;

-уть пб. клену...

кльовн, -а

Кльодвік, -а

кльомб, -а

Кльопшток, -а

кльош, -а

кмин, -у

кминок, кминку

книга, -и, книзі; кни­

ги книг

книгар, -ря,-реви (-і),

рем ,у книгарі

книгарня,-і; книгар­

ні, книгарень

книгозбірня, -і (біблі­

отека)

книжечка, -и; книже­

чок

книжка, -и, книжці;

книжок

книжний

книжник, -а

книш, -а

кніт, кнота

княгиня, -і

князівна, -и пб. княж­

на, -и

князівство, -а

князювати

князь, кі-язя, князеви

(-і), князю! або кня­

же!, князем,у князі

(князеви); князі,-ів

коаліційний

коаліція, -ції; коаліцій

кобеля, -і пб. кобілка,

-и; кобілок

кобза,-и; кобзи, кобз;

кобзонька, кобзоч-

ка

кобзар, -ря, -реви (-і),

кобзарюі кобзарем,

у кобзарі (-реви);

кобзарі, -рів, -рям

кобила, -и

Кобилянський; Коби-

лянська Ольга (п.),

Кобилянської Оль­

ги

кобильниця, -і

Кобринська Наталія

(п.), Кобринської,

Кобринській...

кобуз, -а

Ковалів Козапева,Ко-

Ковалеву, Ковале-

вом, у Ковалеві;

Ковалеви, их (п.)

коваль, коваля, кова­

лем, ковалю!

ковдра, -и; к вдер

Ковель, Ковеля

ковельський

ксверець, коверця

коверзувати

коверта,-и, конверта,

-и пб коверт, -у

ковиль.ковиля(тирса)

ковінька, -и

ковнір,-апб. комір,-а

ковпак, -а

ковтки, ковтків

когорта, -и

Кодак, -а

кодацький

кодекс, -у

Кидр, -а

коефіцієнт, а

кождий, кожда, кожде;

2. кзждого, кождої;

3. кождому, кождій;

4. кождого, кожду,

кожде; 6. кождим,

кождою; 7. у кож-

дім, кождій. 1. кож-

ді, 2. кождих... пб- кожен, кожна, кож­

не; кожний

кожемяка, -и

кожу<, -а, -ови ( і),

кожуше! на кожусі

лб'.накожуховиД-і);

кожухи, -ів

коза, -и; кози, кіз

козак, а, козакови, на

козаку пб. на коза-

ці й на козакови ( і),

козаче!; козаки, -ів

козакування (-є), -я, -ю

козарлюга, -и, -зі

коз цтво,-а

козацьк й

козаченько, -а

козачий

козачка, и; козачок

козачок, козачка

козел, козла (кізла)

Козелець, Козельця

козелець острий

_ (рост.)

козелецький

Козелеччина, -и

козир, -ря, -рем

Козлов, Козлова, Коз­

лову, Козловом,

у Козлові

козоріг, козорога

козуля, -і (коза)

Козуля, -і (назва ко­

рови)

Козятин, -а

козятинський

коїти, кою, коїш, коять

кокаїна, -и; пб. ко­

каїн, -у

кокетувати з ким

коклюш, -у

колач, -а\пб. калач,-а

колесо, -а, -у (-ови);

колеса, коліс, ко­

лісьми пб. колеса­

ми

колега, -и, колезі (ліп­ше: товариш)

колегія, -ії; колегій

колєґіяльний

колектив, у

колективізм, -у

колективний

колекціонер,-ра, -ром

колекція,-ії; колекцій

коли, колиж

колиб; колиби

колибудь

коливання (-є), -я

колись

колихати, колишу, ко­

лишеш; колишуть

колишній, -я, -є

Колізей, Колізею, Ко­

лізеєм, у Колізеї

колізія, -ії; колізій

Коліївщина, -и

коліно, -а, -у; колін,

коліньми й колінами

колінце, -ця

колір, кольору

колісце, колісця пб.колісцяти

колія, -лії; колій

коло, -а, - у; кол

коло (приім.) чого

колодій, -ія

колодка,-и, колодці;

колодки, колодок

колодязь, колодязя,

колодязеви (-і)

коломийський

Коломия, -миї

колос, -а; колоси, -ів

колося (-є), -я, -ю,

у колосі (-ю)

колоти, колю, колеш

коле; колють, ко­

лотий і колений

колотися

колотити, колочу, ко­

лотиш

колотнеча, -і

Колюмб, -а

коляда, -и

колядка, -и, колядці;

колядки, колядок

колядра, -и

колядувати

Коляр, - а

колятор, -ра, -рови (-і),

-ром

коляціонувати (ліп­ше: провірювати)

кольоквія, -ії або: ко-

льоквіюм; кольок­

вія, кольоквіїв

кольонізувати

кольоніст, -а

кольонія, -ії; кольоній

кольоніяльний

кольорист, -а

кольорит, -у

кольоровий і кольо­

ристий

кольос, -а

кольосальний

кольпортаж, -и

команда, -и

комар, -ря, -реви (-і),

■рем, -рі пб. комар,

ра, рови (-і)...

комасація, -ії

комаха, -и, комасі

комахоїд, -а

комашка, - и ; комашок

комашня, -і

комбінація, -ії; комбі­

націй ,

комбінувати

комедія,-ії; комедій

комедіянт, -а

комедний

коментар,-ря, -реви

(-і); коментарі...

‘коментувати

комерція, -ії

комета, -и

комин, -а; пб. димар,

-ря

коминок, -минка

коминяр, ра,-реви(-і)г

-рем

комір -а пб- ковнір

комірець, комірця

комірка, -и; комірок

комірне, -ого

комірник, -а

комісар,-ря,-реви (-і),

-рем, ком сари...

комісаріят, у

комісарський

комісія, -ії, комісією;

комісій

комітет, -у

коміть; коміть-голов;

коміть-головою

комічний

комода, -и; комод

комонний

комонник, -а

комора, -и; комор

компанія, -ії; компа­

ній

компенсація, -ії; ком­

пенсацій

компетентний

компетенція, -ії; ком-

петенцій

компілятивний

компілятор, -а

компіляція, -ії; компі­

ляцій

комплєт, -у .

комплєтний (цілкови­

тий)

комплєтно (цілком,зо­

всім)

комплімент, -у

композитор,-ра, -ро­

ви (-і),-ром; компо­

зитори...

композиторками;ком­

позиторок

композиторський

композиція,-ії компо­

зицій

компот,-у (узвар, ва­

рення)

компрес, -у (оклад,

прикладка)

компроміс, -у (злаго­

да)

компромісовий

компромітувати (осо­

ромлювати)

комтур, -ра, -рови (-і)

комуна, -и

комунізм, -у

комунікат, -у ^(оголо-

шення)

комунікація, ії; кому­

нікацій

комуніст, -а

комуністичний

комфорт, -у

конати (кінчатися,

умирати)

конвалія, -ії; конвалій

(ландиш)

конвент, -у

конверсація,-ії; кон-

версацій

конверсія, -ії

конвікт, -у (заведення)

конвульсійний

конвульсії, -іїв (судо­

роги)

конгрес, -у (зїзд)

Конгресівка; Поль­

ське Королівство

конгресовий

конґруя, -І

конденсатор, -ра, -ро­

ви (-і), -ром; пб. кон-

дензатор

кондиція, -ії

кондуїта, -и; пб. кон­

дуїт, -у

конексії, -іїв (звязок

сімейний)

конєктура,-и (вимов­ляємо: кон-є...)

конкляве (с. р. невідм);

пб. конклав, -а, -у

(м. р.)

конкордат, -у

конкретний

конкурс, -у; конкурси

конкурувати, конку­

рую

коновід, -вода

коновка, -и; коновок

конокрад, -а

Конон, -а

коноплі, конопель

Конотіп, -топу

конотопський

консенс- -у (дозвіл)

консервативний

консерватизм, -у

консерватист,-а

консерваторист, -а

консерваторія, -ії

консервувати,консер­

вую (зберігати)

консиліюм (невідм.)

(нарада лікарів)

консиляр, -ря, -реви

(-і), -рем

консисторія, -ії

консоля, -і; консоль

консоляція,-ії; консо-

ляцій

конспіративний

конспірація,-ії(змова)

Константин, -а пб.Кость

Константиноград, -а

Константинопіль, -по­

ля

константинопіль-

ський

констатувати

конституційний

конституція, -ії; кон­

ституцій

консулярний

консулят, -у

консуль,-ля, леви (-і)

контентний (вдоволе­

ний)

контингент, -у

континент, -у (суша)

континувати(лп. про­

довжувати)

континування (-є), -я

(лп. продовження)

контора, -и

контракт, -у; контрак­

ти, -ів

контраст, -у (проти­

венство)

контрибуція,-іі; кон­

трибуцій

контроверсія, -ії; кон-

троверсій

контролер, -лера

контролювати (прові-

рювати)

контроля, -і (провірка)

контузія, -ії; контузій

контумація, -ії

контур, -а (обрис)

контуш, -а

конфедерація, -ії

конференція, -ії, кон­

ференцією; конфе­

ренцій (нарада)

конферувати (нара­

джуватися)

конфетти, -ів

конфіската, и

конфіскувати

конфітура,-и (варення)

конфлікт, -у (спір, бо­

ротьба)

Конфуцій,-ія,-ієви ( і)

концепт,-у(помисел)

концерт, -у

концесія, -ії, конце­

сій

конципієнт, -а

конюгація, -ії, коню-

ґацій

конюнктура, -и

конюх, -а

конюший, -ого

конюшина, -и

коняк, -у (напиток)

ксняка,-и, коняці; ко­

няк

кооператива,-и

кооперативний

кооператист, -а

кооператор, -а

кооперація, -ії; коопе­

рацій

копа, -и; кіп

копальник, -а

копальниця, -і

копальня, -і; копа­

лень

копати, копаю, копа­

єш, копає

Копенгаґа, -и, Копен-

газі

копенгазький

коперта, -и; пб. ко-

верта

копито, -а; пб. копит,

-а (той) копита, ко­

пит, копитьми

Копичинці, Копичи-

нець

копійка, -и; копійок

копіювання (-є), -я

копіювати

копія, -пі'і (відпис)

копула,-и; (верх, баня)

корабель, корабля, ко-

раблеви (-і)

кораблевий

кораблик, -а

кораль, кораля; пб.кораля, і; коралі,-ів

Коран, -рану

Корвін, -а

Кордилєри, Кордилєр

кордон, -у; за кордо­

ном, зза кордону

кордонний

кордуб, -а

коректа, -и (попра­

ва)

коректура, -и

корепетиція, -ії; коре-

петицій

кореспондент, -а (до­

писувач)

кореспонденція, -ії,

кореспонденцією;

кореспонденцій

корець; кірця; пб. к о­

рець

корж, -а; коржі

коридор, -а

корисний

корисно

користати з чого

користування (-є), -я

користуватися

користь, користи, кори­

стю; користий (-ей)

коритися, корюся

корифей, -фея, -феєви

(•і), -феєм

корінець, корінця, ко-

рінцеви (-І)

коріння (-є), -я, корін­

ням, у корінні

корінь, коріня, коріне-

ви (-І)

Коріолян, -а

Корней (Согпеіііе),

Корнея

Корнелій, -ія

Корнель,-неля

Корнило, -а

корняк,.-а

корова, -и; дві корові

й дві корови, коров

і корів

коровячий

корогва, -и; пб. коро­

гов, корогви

королева, -вої, -вій;

королеві, -вих

королевич,- а, -еви (-і)

Короленко, -а Воло­

димир (п.)

Королів, Королева,

Королеву, Короле-

вом

королівна, -и; королі­

вен пб. королівних

королівство,-а; коро­

лівств

королівщина, -и

король, короля, коро­

леви (-і), королю!

королі

коромисел, -мисла (м.

р.); пб. коромисло,

-а (те)

корона, -и

коронка, -и, коронці;

коронки, коронок

коронний

коронування (-є), -я

короп ,-а

Коростишів, Корости-

шев'а

короткий, коротший,

най —

Корреджіо (Соггеддіо),

Корреджія, Корре-

джію (-ієви), -ієм

корсо, -а

Корсунь, Корсуня

корсунськигі

корупція, -ії; коруп-

цій

корч, -а, корчем

корчма, -и; корчем

корчування (-є), -я

коса, -и, косу, косо!,

косою, косі; коси,

кіс, кісьми пб. коса­

ми, косима

коса, коси (волося)

косар,-ря, -реви (-1),

-рем

коситень, -ситня, си-

тневи (-і); (рост.)

косогранник, -а

костел, -а, костелови

( - І )костер, костра, на ко­

стрі; костри (огни­

ще)

костогриз, -а

Костомарів. Костома­

рова, Костомарову,

Костомаровом

кострубатий

костун, -акостур, -ра, костуро-

ви ( і)

костяк; пб. кістяк, -а Костянтин, -а; пб.

Константин, -а

Кость, Костя, Косте-

ви (-І), Костем; Ко­

сті, -ів

Костюшко, -а

косярка,-и; косярок

котел, кітла, кітлови

(-І)котеня, котеняти, ко­

теням, у котеняті

котик, -а

котиліон; -а

котлета, -и; пб. ко­

тлет, -а

котляр, -р (кітляр)

Котляревський Іван

(п.)

котрий,-а, -е;которий

котрийбито,котраби-

то, котребито

котрийбудь, котра-

будь, котребудь

2. котрогобудь,

котроїбудь...

котрийже, котраже,

котреже; 2. котро-

гоже, котроіже

котрийнебудь, котра-

небудь, котрене-

будь; 2. котрогоне-

будь, котроїнебудь...

котрийсь, котрась, ко­

тресь; 2. котрогось,

к отроїсь ..

котрийто, котрато, ко-

трето; 2. котрогото,

котроїто

котюга, -и, котюзі

котячий

коханець,коханця,ко*

ханцеви (-і)

коханий, -а, -е

кохання (-е), -я, -ю, ко­

ханням, у коханні;

кохань

кохатись в чому

Кохінхіна, -и

коц, -а

кочерга, -и; пб- ко­

цюба, -и

кошіль, кошеля

кошовий, -вого

кошт, -у

коштовність, -ности,

-ністю

коштувати

кпини, кпин

кпити, кплю, кпиш,

кпить, кпимо,

кплять

краватка, -и; крава­

ток (галстук)

кравецтво, -а, -у

кравець,кравця,крав-

цеви (-і), кравче!

кравці, -і в

кравецький

кравцювати, кравцюю

кравчик, -а

кравчучка, -и, крав-

чучці

крадіж, крадежи (ж.р.)

крадіж, крадіжу

(м. р.)

крадіжка, -и

крадьком; крадькома;

крадьки

краєвид, -у

краєвий

край, краю, краєм ,у

краї пб у краю;

краї, країв...

крайнебо, -а

крайній, *ня, -нє

країна, -и; країн

Країна, -и

Краків, Кракова, К ра­

кову, Кракове! Кра­

ковом, у Кракові

краківський; Краків­

ське передмістя (-є)

Краковянин, -а; Кра-

ковяни

Краковянка, -и, Кра-

ковянці; Краковя-

нок

крамар, -ря, крама­

рю!; крамарі

крамарювати, крама­

рюю

красний, красший і кращий, найкрас-

шийКраснопілля (-є), -я

краснорічивий

краснорічивість, -во­

сти, -вістю

красти,краду,крадеш,

крадуть ч

кревний (своя^родич)

кревняк, -а [ліпше: р о ­

дич, -а)

кревнячка, -и [ліпше: родичка, своячка)

кредит, -у

кредитувати

Крез, -а

крейда, -и

крейдяний

крекотень, крекотня

(крехтун, *ґдира)

кректати, крекчу,

-чеш, крекчуть

крем,-у

кремезний

Кременчук, -а, у Кре­

менчуку (-чуці) пб. Кременчуг,-а,уКре-

менчузі

кременчуцький

кремінь, креміню або кременя,кременем,

у кремені; кремені

кремнистка, -и

кремовий

Кремянець, Кремян-

ця, Кремянцеви (-і),

у Кремянці

кремянецький

кремяний

креп, -у; пб■ крепа, -и

крепкийі кріпкий

кривавий і крівавий

кривавити, кривавлю

кривдити, кривджу,

кривдиш; кривдять;

кривдячи

кривий; більше кри­

вий; кривісінький

Криворівня, -і

крига, -и, кризі; криг

крижівка, -и; крижі-

вок

крик, -у; у крику

крикнути; кричати,

кричу, кричиш, кри­

чать

крило, -а, -у (ови -і);

крила,крил, крила­

ми й крильми

крилос, -а ц крилас, -а

крильце, -ця, -цю (-це-

ви); крильця, кри­

лець, крильцям

Крим, -у

кримінал, -у

кримський

криниця, - і; криниць;

(*кирниця, керниця)

криниченька, -и, кри-

ниченці; криничень­

ки, криниченьок

криничка, -и; кринич­

ки, криничок

кринолін, - у; пб. кри­

ноліна, -и

кристалізувати, кри­

сталізую

критерій, -рія; крите­

рії, -іїв (м. р.)

критик, -а

критика, -и, -ці

критикувати, крити­

кую

критичний

крихкий, більше крих­

кий

криша, -і (покрівля,

верх, дах)

кришити, кришу, кри­

шиш; кришать

кришка, -и; кришок

кришталь, кришталю,

кришталеви (-і);

кришталі

кришталевий

крівця, -і

крізь (прім.) що (че­

рез що)

крілик, -а

кріль, кроля

крім кого, чого (прім.)

кріп, кропу

кріпак, -а,кріпаче,крі-

паку! кріпаки, -ів

кріпацький

кріпачка,-и; кріпачок

кріпкий пб. крепкий

кріпость, кріпости,

кріпостю; кріпости,

кріпостий (-ей)

кріс,-а (рушниця)

кріселко, -а

крісло, -а; крісла, крі­

сел

кров, крови, кровю

кровать, -ти (ліжко,

постіль)

кровотока, -и

крок, -у (ступінь, -ня) кроква,-и;кроков

крокодиль, -диля,-ди- леви (—і)

Кролевець, Кролівця

кромі; крім

кропива, -и

кропивяний

крохмаль,крохмалю

круг чого; кругом чо­

го (прім.)

круглуватий

кругом (пре.)

кружляк,-а(*крейсар)

кружляти

кружок, кружка

крупи, круп (-ів)

крутити, кручу, кру­

тиш; крутять, кру­

тячи, кручений)

крутіж, а

круча, -і, кручею

кручений

крюк, -а, й крук, -а

кряж, -а

крякати, крячу, кря­

каю, крячеш, кря­

каєш

Ксаверій, -ія

Ксант, -а

Ксантиппа, -и

Ксенофан,-а

Ксенофонт, а

Ксеня, -і

Ксеркс, -а

Ктезифонг, -а

куб, -а

Кубань, Кубани (ж. р)

кубічний

кубло, -а; кубел (пе­стливо: кубеїіьце.

кубелечко)

куда; куди

кудиб

куди ж

кудинебудь

кудись

кудито

кудою

кудри, -ів; пб. кучері,

-ів

Кудринці, Кудринець

кудрявий; кучерявий

кужіль, кужіля (м. р .);

кужіль, кужелі

(ж. р.)

кузен, -а (м. р.); пб.кузин, -а

кузена, -и; пб. кузи­

на, -и

кузня, -і, кузнею; ку­

зень

Кузьма, -и, Кузьму;

Кузьмів

куйовдитися

кукіль, кукілю, кукі-

лем

кукурудза, -и

кулеша, -і, кулешею

(-ою)

куліш, -у, -ем

Куліш Пантелеймон

(п.)

куля, -і; куль

кульбаба, -и

культивувати, куль­

тивую; культивова­

ний

культура, -и

кульчик, -а

кум, -а; куми

кума, -и (жінка); куми

Кунакса, -и

Купайло,-а, -ови (-і);

Купайлів

купе (невідм.)

купець, купця, купце-

ви (-і)

купити, куплю,купиш,

куплять, куплений

купівля, -і; пб. купно,

-а

Купідон, -а

купіль, купелю; (м.р.)

пб. купіль, купели,

купіллю (ж. р )

Купріян, -а й Купері-

ян, -а

купування (-є), -я, -ю;

пб. куповання (-є)

купувати; купований

купчиха, -и, купчисі

Купянськ, -а

купянський

Куракин, -ракина

курателя, -і; куратель

куратор, -а; курато­

ри

курація, -ії; курацій

(ліпше: лікування)

курган, -гана

куренда, -и (обіжник)

курець, курця, курце-

ВИ (-І)

Курилівці,Куриловець

курієр, -а (гонець)

Курій, -ія

курінний

курінь, куреня, у куре­

ні; л£куріня, у куріні

куріоз, -а

куріозний

курія, -ії; курій

курка, -и; курки, ку­

рок або кури, ку-

рий (-ей), курми

Курляндія, -ії

курний

курник, -а

курникати

курс, -у

курсив, -у

курсист, -а

курсистка,-и; курси­

сток

курсор, -ра, -рови (-і),

-ром

курсувати

Курськ, -а

курський

куртуазія, -ії

курча,-чати,-чаті, кур­

чам; курчата, кур­

чат; пб. курятко

Курщина, -и

курява, -и

курятина, -и

кусень, кусня, кусне-

ви (-і), куснем

кусок, куска пб. ку­

сник, -а

кутний

кутниця, -і

куток, кутка, у кутку

кутомір,-ра, -рови (-і),

-ром

куття, -і (кутя

куфер, куфра (скриня,

чемодан, скринька)

кухар, -ра, -рови (-І),

-ром; куховар, -а;

кашевар

кухарка,-и; куховарка

кухарювати

кухня, -і; кухонь і ку-

хень

кухоль, кухля

кухонний

кучері, -ів, кучерям,

у кучерях

кучерявий

кучки, кучок

кучма,-и; кучми, ку-

чем (кучмів)

кучугура, -и

кушнір, -ра, -рови (-і),

-ром

кущ, куща.

л.Лаба, -и

лабатий

лабатка, -и

лабети, -ів

лабунь, -ня

лава, -и; лав

лавка, -и; лавок

лавр,-у

лавра, -и; Києво-Пе­

черська Лавра (ма-

настир)

Лаврентій, -ія

Лаврін, -а

лавровий

лагідний

лагідність,-ности, -ні­

стю

лагодити, лагоджу, ла­

годиш; лагодять

лагодіння (-є), -я

лад, -у

ладан, -у

ладен, ладна, ладно

(пр. побожитись ла­

д н)ладівниця, ці

ладнати, ладнаю

Ладога, -и, Ладозі

ладом

ладувати, ладую

лаз, -а, лази, -ів

Л азар, -ря, -реви (-і),.

Лазарем

лазарет, -а (шпиталь)

лазня, -і, лазнею; ла­

зень (баня)

лазур, - ри (ж. р.)

лазурний

лазуровий

лайка, -и; лайок

лакомий

лакомитися, лаком-

люся

лакомство, -а, -у

ламаний

ламання ( є), -я

ламати, ламаю,лама­

єш, пб. ламлю, лам-

леш, ламлють; або: ломити, ломлю, ло­

миш

ламкий

лан, -у; на лану, пб.на лані

ландиш, -у (конвалія)

ланець, ланця

лантух, -а

ланцюг, -а; на лан­

цюзі

ланцюжок, -цюжка

ланя, -і, пб. лань, -иг

ланею

лапання (-є), -я

лапати; ловити

лапівництво, -а

лапки, лапок

ласий до кого, або на кого, що

ласка, -и, ласці; ласк

ласкав, -а, -е; ласка­

вий; будь ласкав;

будьте ласкаві, пб. будь ласка, ласко!

ласощі, -ів

ластівка, -и; ластівок

ластовиння (-є), -я

(веснянки)

ласун, -а

латати, латаний

латаття (- є), -я (рост.)

латинник, -а

латинський

латка, -и; латок

лахміття (-є), -я

лаштування (-є), -я

лаштувати

лаштунки, лаштунків

(куліси)

лащитися, лашуся

лаяння (-є), -я

лаяти, лаю, лаєш

лебедик, -а

Лебедин, -а

лебединий

лебединський

лебідка, -и

лебідь, лебедя, (м. р.)

або: лебедя,-і (ж.р.)

лев, лева, леву, ле­

вом, у леві; леви

Лев, Лева; Левко, -а;

Левусь, Левуся

левеня, -няти, леве­

ням, у левеняті; ле­

венята

левиця, -і

Левицький, Левиць-

кого

левкой, -коя (м. р.);

або: левкоя, -кої

(ж. р.)

легеня, -і, пб. легке,

легкого; легкі, -их

легіт, леготу

легкий, легший, лег-

чий, найлегший

легкість,-кости,-кістю

легко, легше

легковажити

легкодух, -а

легкодухий

легкодушність,-ности,

-ністю

леговисько, -а

леговище,-а, у легс-

вищі

легінь, леґіня, легі-

неви (- і), леґінем

10

ледар, -ря,-реви, -рем

ледачий

ледащиця, -і

ледащо, -а, -у (або невідм.)

ледве; ледви; ледві;

ледво

ледівня, -ні, лецівень

ледняк, -а

ледовий пб- льодовий;

Ледове море

лежень, лежня, леж-

неви (-І)

лежання (-є), -я

лежати, лежу, лежиш;

лежать, лежачи

лежачки (пре.)

лежма (пре.)

лейбик, -а

лейстровий, -ого

лелія, -ії, пб- лелея,

-еї; лілея

лемент, -у

лементування (-є), -я

лементувати

лемеха, -и, лемесі

леміш, лемеша, леме-

шеви (-і), лемешем

пб. леміш, леміша

лемішка, -и, лемішці

лемківський

Лемківщина, -и

Лемко, -а

лен, льон; 2. лену, льну

ленний; ленничий

ленник, -а

ленно, -а, -у

лента, -и

леп;лепу

Лепкий Богдан (п.)

лестивий

лестивість,-вости,-ві­

стю

лестити, лещу, лестиш

лестник, -а

лестощі, -ів

Леся, Лесі, Лесею; Л е ­

ся Українка (п.)

Лесь, Леся, Лесеви(-і),

(пестл. до: Олекса)

Летичів, -чева, -чеву

летичівський

летіти, лечу, летиш;

летять

летючий

летючка, -ки, летюч­

ці; летючки, летю­

чок

лещата, лещат (тиски,

кліщі)

лещети, лещетів (скі,

спортовий прилад)

Лєвктра,-и; під Левк-

трою

легалізація, -ції; ле­

галізацій

легалізувати; легалі­

зований

легальний

легенда, -и

легіон, -а

легітимація, -ції; лє-

гітимацій

легоміна, -и (солодо­

щі)лексика, -и

лєксикальний

лексикон, -у

лексичний

лектор, -а

лекція, -ії; лекцій

Лелій, Лелія, Лєлієви

(- і) або Лелію, Л е­

лієм, у Лелії

Лемнос, -у; Лємн, -у

Лєнано (Ьедпапо) не­

відм.

Лєонкавалльо, -лля

Лєонардо да Вінчі, 2.

Лєонарда да Вінчі

Лєпід, -а

Лєсб, -у Лєссінґ, -а

Лета, -и (пб. Лета, -и)

летарг, -у; в лєтарґу

летаргічний

лєтейський

либонь

Ливан, -у

лижва, -и; лижв

лизати, лижу, лижеш,

лижуть,

лизунство, -а

лилик, -а

лиман, -у; Дніпровий

лиман

Лиманова, -и

лимар, -ря, -реви, (-і),

-рем

лимаренко, - а

лимарство, -а

лимарський

лимарювання (-є), -я

линва, -и; линв (-ів)

линути, лину, линеш,

лине; линуть

липень, липня, липне-

ви (-і), липнем

липець, липцю (мед)

липкий, -а, -е

липневий

Липовець, Липівця

липовецький

Липск, -а

Лиса Гора, 2. Лисої

Г ори

Лисенко, -а

Лисиничі, Лисинич

лист, листа (письмо),

пб- лист, листу (на

дереві)

листовний

листоноша, -ші (м. р.)

листопад, -у

листопадний

листування (-є), -я;

листувань

листуватися, листую­

ся

листя (-є), -я

листячко,-а

Лисянка, -и

лисячий або лисичий,

лисичин, -а, -е

Литава, -и

Литва, -и

Литвин, -а

Литвинка, -и

лити, ллю, ллєш, ллє;

ллють, лий, лийте,

литий; пб- лляти,

ллю, ллєш; лляю,

лляєш...

литія, -ії

литка, -и

литовський

литурґія, -ії; литургій

лихвар, -ря, -реви (-і),

-рем

лихо, -а, -у (-ови)

лихоліття (-є), -я

лихословити, лихо­

словлю, лихосло­

виш; лихослов­

лять

лицар, -ря, -реви (-і),

-рем, у лицарі; ли­

царі, -ів, лицарям

лицарство, -а

лицарський

лице, лиця, лицю, у

диці; лиця, лиць

лицемір, -а

лицемірний

личити, личить мені

(є долиця)

лиш; лише

лишень

лишенько, -а

лишити, лишу, лишеш,

лишуть; лишати,

лишаю (залишати)

лишитися; лишати­

ся

пишній, -ня, -нє

лишок, лишка

лиштва, и; лиштов;

пб. листва

ліберал, -а

лібералізм, -у

ліберальний

Ліберія, -ії, або лив-

рея, -еї

Лібія, -ії

лібра, -и

лівар, -а

лівий

лівиця, -і

Лівій, Лівія, Лівієви

( і) пб. Лівію, Ліві­

єм. у Лівії

Лівобережа, (-е), - а

лівобережний

лівобіцький

лівобіч (пре.)

лівобічний

лівоніж (пре.)

ліворуч (пре.)

лігма (пре.)

ліґа, -и

лід, ледуй льоду, ледом

і льодом, на леді й на леду; на льоді, на

льоду;леди йльоди

лідви; лідвиці, лідвиць

лідер, лідера

Лідія, Лідії, Лідією

ліжко, -а, -у; ліжка,

ліжок

лізти, лізу, лізеш; лі­

зуть

лій, лою, лоєви (-і),

лоєм, у лої

лійка, -и; лійок

лійкуватий

лік,-у

лікар, -ря, -реви (-і)

пб- лікарю, лікарю!

пб. лікаре!, лікарем,

у лікарі, лб. у лікаре-

ви( і);лікарі,-ів,-ям

лікарка, -и; лікарок

лікарня, -і; лікарень

лікарський

лікарювати

ліквідація, -ії; лікві­

дацій

ліквідаційний

лікер, лікеру

ліки, -ів

лікнеп, -у; (ліквідація

неписьменности)

лікоть пб. локоть, лік­

тя, ліктеви (-і), лік­

тем, у лікті; ліктів

Лікург, -а

лілея, -леї

лімонада, -и

лімоніт, -у

лінгвіст, -а

лінгвістика, -и

лінгвістичний

лінець, лінця

лінивий, лінивійший

(лінивіший) більше

лінивий

пінитися

лініювати

лінія, -ії; ліній

лінощі, -ів

лінуватися,•лінуюся

Лінц, -у

Ліон (Ьуоп), -у

ліпшати, ліпшаю

ліпше

ліпший

Лір (Ьеаг) -а; »Король

Л ір«, — твір Шекс-

піра

ліра, -и

лірика, -и

ліричний

лірник, -а

лірницький

ліс, ліса (-у); ліси, -ів

ліса, -и; ліска, -и (во­

рота)

Лісбона, -и

лісний; Л існа Акаде­

мія; Л існа Школа;

лісне господарство

лісничий, -чого

лісничівка, -и

Лісовик,-а (божество);

але: лісовик

лісок, ліска, у ліску

Лісса, -и

Ліст, -а

ліста, -и (список, ви­

каз, листа)

літ пб. лет, лету, на

лету

літак, - а

літання (*є), -я

літати, літаю, літав

літач, -а \пб. летун, -а

літеплий

літепло

літер, -тра: пб. літра,

-и; літер

літеральний

літеральність, -ности,

-ністю

літерат, -а

література, -и

літературний

літечко, -а

Літин, -а

літинський

літник, -а

літній, -ня, -нє

літняк, -а

літо, -а, -у; дві літі,

два літа, літ, літа­

ми (ч. мн. до рік,

року)

літопис, -у (м. р.); лі­

тописи, -ів;л&літо-

пись, літописи (-і)

(ж. р.)

літорост, -у (-а)

літувати (перебувати

літо)

літурґіка, -и

літургія, -ії пб- литур-

ґія

ліхтар, -ря

ліхтарня, -і; ліхтарень

Ліхтенштайн, -а

ліцей, ліцею; ліцеї

ліцитація, -іі (авкці-

он, -у)

ліцитувати

лічити, лічу

ліщина, -и

ліярня, -і; ливарня

лляти, ллю, ллєш, ллє;

ллємо, ллєте, ллють;

лий, лийте; ллючи

ллятися; ллється

лоб, лоба, на лобу

або на лобі; лоби,

-ів

лобатий

лобачка, -и

лобина, -и (череп, -а)

лов, -у; лови, -ів пб.влови, -ів

ловецтво, -а, -у

ловець, ловця; ловці

-ів

ловецький

ловля, -і; *ловитва

логаза, -и

лодка, -и; лодок

лож, ложи(брехня, об ­

ман, неправда)

ложечка, -и, ложечці

ложити, ложу, ложиш;

ложать (видавати)

ложка,-и, ложці;лож­

ки, ложок, пб- лиж-

ка, -и

лойовий

локоть, ліктя, пб. лі­

коть, -тя

ломака, -и

ломача (-е), -а, -у

ломити, ломлю, ло­

миш, ломить; лом­

лять

лопатень, лопатня,

лопатневи (-і)

лопух, -а

лопуховий

лопуцьки, -ів

лопушиння (-є), -я

лоскотання ( є), -я

лоскотати, лоскочу,

-чеш; лоскочуть

лосняк потасовий

лосос, -а

лоташ, -у

потоки, -ів

лоханя, -і

Лохвиця, -і

лохвицький

лоша, лошати, лоша­

ті, лошам; лошата,

лошат

лошак, ■ а

лошатко, -а

лошеня. лошеняти

лоюватий

луб, -а пб. лупіш

лубенський

Лубні. Лубень або лусочковий, лусочку-

Лубнів ватий

лубя (-є), -я Луцьк, Луцька

лубяний луцький

луг,-а (-у); у лузі, у лу- Луцький Остап (п.)

гови (-і), у лугу луч, луча, лучеви (-і).

лугівня, -і лучем; лучі, -ів

лудити, луджу, лудиш (промінь)

Лужичі, -ів лучатися (трапляти­

лузання (-є), -я ся)

лузати, лузаю лучний (ліпше: уда­

лук, -а лий)

лукавий лучний (ліпше: луко-

луківка, -и вий)

Лукіян, -а лучноткань, -ни,

луна, -и (ехо) -тканню

лунати лучше, лучче (ліпше)

лупа, -и лучший (ліпший, крас-

лупак, -а ший)

лупати (мигати, мор­ лушпайка, -и

гати) лушпак, -а

лупати (рубати) лушпачок, -ка

лупець, лупця лушпина, -и

лупний лущати (ліпше: т р і­

лупцювати щати)

луска, и лущити (ліпше: оби­

лускати рати)

лускатий люб, люба, любе; пб.

лусковий любий, -а, -е

лусковик, -а Любар, -ра (-у)

лускокрильці, -ів Любека, -и

лускотня, -і любенько, любесень­

лусниця, -і (аґава) ко; любісінько

любецький

Любеч, -а

любий

любити, люблю, лю­

биш; люблять; лю­

блячи, люблений

Люблин, -а

люблинський

Любляна, -и

любов, любови, лю-

бовю пб. любва,-и

любощі, -ів

Лювр (Ьоиуге), -у

Люгдун, -у

люд, -у

Людвик, -а

людина, -и;люди, лю-

дий (-ей), людям,

людьми

х.юдність, -ности, -ні-

"СТЮ

людожер, -а

людоїд, -а

людоїдство, -а

людство, -а

людський

людяний

людяність,-ности, -ні­

стю

Люзитанія, -ії

Люїза, -и

Люкіян, -яна

Люксенбурґ, -а

Люкулль, -кулля

люлька, -и, люльок;

люлечка, -и

люнета, -и

Люперкалії, -іїв

Люрд (Ьоигсіез), - у

Лютер. Лютра; або: Лютера

лютеранин, -а; люте­

рани, лютеран

лютерський

лютий, -ого (місяць)

лютневий

лютощі, -ів

лютування (-є), - я

лють, люти, люттю

люфа, -и (лп. дуло)

Люципер, - а

лябіринт, -а

лябіялізація, -ції

лябораторія, -ії; лябо-

раторій

лява, -и

лявіна, -и

лявн-теніс, -у; лп.: ситківка

лягти, ляжу ляжеш;

ляжуть, ліг, лягла,

лягло, лягли; ліг­

ши; ляж, ляжмо

Ляго Маджіоре (Ьадо

Маддіоге) невідм.

ляда, -и

ляйтнант, -а

ляїк, -а

ляк, -у

лякання (-є) -я

лякатися чого

Лякедемон, -у

лякей, -ея

ляконізм, -у

ляконічний

Ляконія, -ії

лялечка, -и; »Лялеч-

ка« Коцюбинсько­

го

лялька, -и; ляльок

Ляманш (невідм.) ка­

нал Ляманш, кана­

лу Ляманш

Ляменне (невідм.)

лямпа, -и

лямпіон, -а

лянний

Ляокоон, Ляокоонта

лятифундія, -ії

Лятона, -и

ляфіт, -у

Ляфонтен (Ьаїопіаі-

пе), -а

Ляціюм (невідм.)

м.мабуть

мавзолей,-ея, -еєви (і)

лящ, -а

лящання (є), -я

Львів, Львова, Льво­

ву, лід Львовом

Львовянин,-а; Льво-

вяни, Львовян

льоґаритм, -у; льога-

ритми, -ів

льоґіка, -и

льоґічний

льокавт, -у

льокалізація, -ії

льокалізувати; льока-

лізований

льокаль, льокалю

льокальний

льокомотива, -и

льомбард, -у

льон, лен, льону, льну,

лену, льонови (-І),

ленови (-і ; льони,

льни

Льонгфелльо

Льондон, вЛьондоні

льох, -у, у льоху

льояльний

льояльність, -ности,

-ністю

Мавка,-и; мавка (ру­

салка)

Мавковичі, -ів

Магдалина, -и

Магомет, -а

магометанин, -а

магометанство,-а, -у

магометанський

магоневий

магонь, магоню

Магдебург, *а

магдебурзький

магель, маглю, пб. ма-

гелю

маґістер, -гістра

магістрат, -у

магістратський

магічний

магія, -ії

маглювати

магн, -у

магнат, -а

магнезія, -ії

маґнет, -а, пб. ма­

гніт, -у

магнетизм, -у

магнетизування (є), -я

маґнетний

Мадрит, -у

Мадяр, -ра; Мадяри,

-ів

маєстачний

маєтність, -ности, - ні­

стю

маєток, -ку

мажа, -і, мажею '

мазальниця, -і

мазанина, -и

мазка, -и (кров)

мазниця, -і

Мазур, -а; Мазури,-ів;

мазур, -а (танок)

май, мая, в маю, в маї

[ліпше: травень,

травня; місяць)

майбутній, -ня, -нє

майбутність, -ности,

-ністю

майва, -и

майдан, -у

майже

майка,-и; майки, ма­

йок

майкут, -а

майкутом

майно, -а

майнути, майну, май­

неш; майнуть

майовий

майор, -а

майстер, -стра; май­

стер! пб. майстре!

майстри, -ів

майстерний

майстерня, -і; майсте­

рень

майстриха, -и, май­

стрисі

майструвати, май­

струю

макарони, -ів; мака­

р о н н а

Макбет, -а пб. Мек-

бет, - а

маківка, -и; Маківка,

-и (гора, верх)

макітра, и

Макіявеллі, -ія, -іє-

ви ( і)

маковиння (-є), -я

Маковій, -ія

макогін, -гона (-у)

Маколєй, -єя (Масаи-

Іау)

Максим, -а

максима, -и (основа,

засада, правило)

максималізм, -у

максималіст, -а

максимальний

Максиміліян, -а

максимум (невідм.)л#.

максімум

макуха, -и; пб. ма-

кух, -а маленя, -няти, -няті,

маленям

малий; менший (мен-

чий), малійший, ма­

лісінький; мале­

сенький, малюсінь­

кий, манюсінький,

манюній,-я,-є; ма-

ліський, маленич-

кий (пстл. зменш.)

малина, и

Малі букви: малою

буквою пишемо: а.)

назви днів тижня,

місяців: неділя, п о­

неділок, вівторок...

січень, лютий, бере­

зень, квітень, тра­

вень... б.) прикмет­

ники, утвороні від

імен власних мі-

сцевостий: київські

тополі, волинські

села., в.) перше сло­

во по двоточціпри

вичислюванні.Н.пр,

Є чотири пори ро ­

ку: весна...

маліґна, -и

мало

мало коли

мало хто, мало що;

2 . мало кого, мало

чого; 3. мало кому,

мало чому...

мало що (трохи не,

майже)

малоземелля (-є), -я

малолітній, -я, -є

малоліток, -літка

малолюддя (-є), -я

малпа, -и

малпівка, -и

малювання (-є), -я,

малюванням

малювати, малюю

малюнок, -ку (-а) пб.рисунок

маляр, -ра, -рови (-і),

-ром

малярія, -ії

малярня, -і

малярський

малярчук, -а

маляхіт, -у

мальверзація, - ії (ліп­ше: обман, спроне-

вірення)

Мальме (невідм.)

мальований

мальовничий

мальовничість, -чо­

сти, -чістю

Мальта, -и

мальтанський пб.мальтійський

мама,-и,мамо!;мам(ів)

мамут, -а

мамуня, -і, мамуню!

мамалига, -и

;мана, -и (воздушна

мана)

манастир, —ря ; пб. мо­

настир

манастирище, -а; Ма-

настирище мц.

манастирський і мо­

настирський

манатки, -ів

манаття (-є), -я

манган, -у

мандат, -у

мандри, -ів

мандрівець, мандрів­

ця

мандрівка, -и (подо­

рож)

мандрівний

мандрівник (подорож-

ний)

мандрівниця, -і

мандрування (-є), -я

(подорожування)

мандрувати, мандрую

(подорожувати)

мадрьоха, -и

маневр, -у

маневрувати, манев­

рую

манекін, -у або ма­

некен, -у

манжета, -и пб, ман­

жет, -а

манити, маню, маниш

манівцем (пре.)

манівці, -ів

маніфест, -у

маніфестувати

манія, -ії

Манлій, -ія, -ієви ( і)

манна, -и

манометер, -тра

мантилля, -і

Мантинея, -неї

мантій, -ія, -ієви (-і)

Мантуя, туї

манускрипт, -у (руко­

пис)

мануфактура, -и

Маншестер, Манше

стру)

маняк, -а, або маня-

ка, -и

манячити, манячу, ма-

нячиш; манячать

і/апа, -и

мара, -и; мари

Маратон, -а

маргарина,-и;лб. мар­

гарин, -у

марґель, -лю

марґельовий

марґрафство, -а

марево, -а

марець, марця (ліп­ше: березень)

мари, мар (ноші)

Марина, -и

марити, марю, мариш,.

марить; марять

Марій, -ія, -ієви (-і)

пб. Марію, Марієм,.

у Марії

Марійка, -и

Марійчин, -а, -є

Маріїн, -а, -е

маріння (-є), -я

Маріупіль, Маріуполя1

Марія, -ії

Маріян, -а

Маріянна, -и

Марк, -а; Марк Авре-

лій, Марка А.-ія

Маркелій, Маркелія.

Маркіян, -а

Марко, -а

Маркс, -а

марксизм, -у

марксист, - а

мармеляда, -и; пб.. мармеляд, -а; т а КОЖ' мармоляда, -и

марморський

Марморош, -а

мармур, -у

мармуровий; Марму­

рове Море

марниця, -і

марніти, марнію, мар­

нієш

марно

марнодумець, -думця

марнодумство, -а

марнотравити,-трав­

лю, -травиш; трав­

лять

марнотратити, -тра­

чу, -тратиш

марнотратник, -а

марнотратство, -а, пб.марнотравство

марнувати

марокканський

Марокко, -а

Марсей (Магзеіііе)

Марсельєза, -и

маруда, -и

марудити, маруджу,

марудиш; марудять

марудний

Маруся, -і, Марусю!;

Марусею

марципан, -а

маршалок,-шалка; пб.маршал, -а

маршрута, -и; пб.маршрут, -а

маса, -и

масаж, -у.

масакра, -и (нищен­

ня, побиття)

маска, -и; масок

Маскані, -ія, -ієви (-І)

маскарада, и

маскуватися

маслина, -и

маслюк, -а

масляник, -а

маслянка, -и (сколо­

тини)

масниця, -і

масничка, -и, маснич­

ці; масничок у

мастити, мащу, м а ­

стиш; мастять

математик, -а

математичний

материзна, -и

материн, -а, -е; пб.матерний

материнка, -и, мате­

ринці

материнсто, - а

материнський

матерія, -ії; матерій1,

матеріял, -у

матеріялізм, -у

матеріяліст, -а

матеріялістичний

матеріяльний

матерній, -ня, -нє

мати, матери, мате­

рі, матір, матірю, у

матері; матеоі, -ів

лб'.материй(ей), ма­

терям, матері, мате­

рями, у матерях

Мати Божа, Матери

Божої

мати, маю, маєш, має;

мають; маючий

Матій, Матвій, Матея \ пб. Матвія, Матію!

Матвій! але: св. Ма-

тей, Матея

матінка, -и матка, -и (бжоляна)

матрац, -а пб. мате-

рац, -а

матроз, -а (моряк)

матура, -и (іспит зрі-

лости)

матусенька, -и, мату-

сенці, матусенькою;

матусеньок

матуся, -і, матусю! ма­

тусею, у матусі; ма­

тусь

матушка, -и, матушці

мах, маху

махати, махаю мах­

нути, махну

маховий

мачуха, -и, -сі

машина, -и

машиніст, -а

маширувати, маши-

рую (ступати)

машкара, -и

.машталір, -а

маштарня, -і

маяти; корогва має

маятник,-а(колибень)

Мглин, -а

мглинський

мебель, мебля (м. р.);

пб. мебель, мебе-

ли, мебіллю; зви­

чайно лиш у мно­

жині: меблі, меблів

меблювати, меблюю;

мебльований

мева- -и (хохітва)

мед, меду й мід, меду,

на меді й на меду

медаліон, -а

медаль, -ля і меда-

ля, -і

медвідь,медведя, мед-

ведеви (-і); мед-

веді

Медея, -еї

медик, -а

медикамент,-у

медицина, -и

медичний

медівник, -а

Медіолян, -.у Медічі (невідм.)

медіюм (невідм.)

медниця, -І

медогубок, -губка

Медуза, -и

медунка, -и, медунці;

медунок

медяний

межа, і, межею; меж

межи; між (прім.)

межигірець, -гірця,

-гірцеви (-і)

межигірський і межи-

горський; Межи

горський Спас (ма-

наст.)

межигіря (-є), -я, у ме-

жигірї (-ю); межи­

гіря, межигірий

Межигіря (- є), -я

межиклітиння (-є), -я

межинародній, ня,-нє

межиріча (-е), -а

межиузля (-є), -я

межиусобиця, - ійміж-

усобиця

межувати

мезинець, мезинця;

пб. мізинець

Мезопотамія, -ії

Мекбет, а пб. Мак-

бет

Мекка, -и; Мекці

Мексик, -а; пб. Ме­

ксико, -а

мексиканський

Меланка,-и, Меланці

Мелася, -і; Меласю!

мелень, МЄЛНЯ І МЄ-

ЛЄНЯ

Мелетій, -ія, -ієви (-і)

меливо, -а

меліоративний

меліорація, - ції

Мелітопіль, Меліто­

поля

мелітопільський

мелянтерит, -а (вітрї-

оль заліза)

мелянхолійний; «Ме­

ланхолійний ва

лець«, твір Коби-

лянської Ольги

мелянхолія, -ії

мельдувати, мельдую

(ліпше: доношу, зві-

домляю)

мельник, -а, мельни­

ку!

мельодеклямація, - ції

мельсдійний

мельодія, -ії; мельо-

дій

мельодрама, -и

мельодраматичний

меморандум (невідм.)

меморіял, -у

Мендель, Менделя,

Менделеви, (-І)

Мендовг, -а

Менеляй, -ляя

мене, але: до мене

Мененій, ія, ієви ( і);

М. Аґриппа

мені, але: у мені

меншати, меншаю

меншевик, -а меншевицький

менший, другий ст у ­пінь д о:малий

меншість, -шости, -ші-

стю, меншостий

(-ей) меню (невідм.)

мережаний

мережати, мережаю

мережка, -и, мереж­

, ці; мережки, мере­

жок

мерена,-и

мересниия, -і

мерзенний

мерзенно

мерзити, мержу, мер-

зиш; мерзять

мерзкий

мерзнути, мерзну;

мерзнуть

Меркур. -а й Мерку­

рій, -рія, -рієви ( і)

пб. Меркурію

мерлець, мерця, мер

цеви (-\)\пб. мрець,

мерця; мерці, “Із

мертвець, мертвеця;

пб. мертвяк, -а мертвий,-вого

мертвиця, -і (гангре­

на)мертвиця, -і (підложа,

ґрунт) мертвоголовець, -го-

ловця

мерти, мру, мреш, мре;

мруть; мер, мерла,

мерло, мерли

мерщій

Месія, Месії, Месією

месник, -а; пб. мест-

ник, -а

мести, мету, метеш,

мете; метемо, ме­

туть, метений; мів,

мела, мело, мели

мет, -у

мета, -и металевий

металічний

металюрґічний

металюрґія, ~ґії

металь, металю, ме-

талеви (-і); металі,

-ів

метальоїд, -а

метати, мечу, мечеш;

мечуть; пб. метаю,

метаєш

метафізика, -и

метафізичний

метафора, -и (пере­

несення)

метафоричний

метелик, -а

метелиця -і

метеор, -а

метеорольоґ, -а

метеорольоґічний

метеорольоґія, -ії

метер, метра

метіль, метіля

метіль, метели (ме­

телиця)

меткий (моторний,

скорий)

метнутися

метовий

метода, -и; пб. ме­

тод, -у (м. р.)

методика, -и

методист, -а

методичний

Методій, -ія, -ієви (-і),

-ієм, -Ії (-Ю)

метонімія, -ії

метранпаж, -а

метрика, -и; метрик

метрум (невідм.); о­днак у множині: метра, метрів

метушитися

метушня, -і

метчій (пре.)

механік, -а

механіка, -и

механічний

Мехіко, -а

меценат, -а; Меце­

нат, -а

меч, -а, мечем

мечет, -у; мечета, -и

мешканець, -канця

мешкання (-е), -я

мешкати

мжа, -і

мжити, мжу, мжиш;

мжать

мжиця, і

мжичка, -и, мжичці

миготіти, мигочу й

мигчу, мигочеш і мигтиш; мигтять

мигтяк, -а

Микита, -и; пб. Ни-

кита

Микола, -и; але: св.

Николай

Миколаїв, Миколаєва

миколаївський

милий; милійший (ми-1

ліший)

милити, милю, милиш;

милять

милиця, -і

милість, милости, ми­

лістю

милосердя (- є), -я

милосерний

милостивий

милостиня, -і

милування (-є), -я

милувати, милую

милуватися

мимо (прім.) (коло,

повз)

мимохідь; мимоходом

(пре.)

мимохіть (пре.)

минея, минеї; Четія

Минея

минулий

Миньківці, Минько-

вець, Миньківцям

мир, -а

Миргород, -а

миргородський

миро, -а

мировий (суд)

миротворець, -творця

миршавий

миска, -и, мисці; ми­

ски, мисок

мислення (-є), -я

мисливець, мисливця

мисливство, -а, -у

мислити, мислю, ми­

слиш; мислять

мисль, мисли, мислю;

мислі, мислий

(-ей)

мистецтво, -а

мистець, митця,§

мистцеви, (-І) %

мистецький

митар, -ря, -реви ,(-і),

-рем

митець, митця

митний

митник, -а

митниця, -і

мито, -а

митрополит, -а

миттю (пре.)

мить, миттю (ж .р . — не має інших від­мінків.)

св. Михаїл, але: Ми­

хайло

миша, -і, мишею; ми-

ший (-ей)

мишачий; мишиний

мишва, -и мишня, -і

мід, меду

мідиця, -і

мідник, -а мідявий

мідянець, мідянця

мідяний

мідяр, а

мідь, міди, міді, мідеї,

міддю, у міді

міжнародній, -я, -є

міжусобиця, -і

мізантроп, -а

мізерія, -рії; мізерій

мізкувати про що

мізок, мізку, мізком,

в мізку; пб. мозок

мій, моя, моє; 2. мо­

його, мого, моєї;

3. мойому, моєму,

моїй; 4. мойого, мою,

моє; 6. моїм, моєю;

7. у моїм, мойому,

у моїй; 1.мої, 2. моїх;

3. моїм; 4. моїх; мої;

6. моїми; 7. у моїх.

Зла форма: моєв,- мойов

Мікельанджельо, -ля,

-леви (-і), -лем, -лі

Мікени, Мікен

мікенський; мікенська

культура

Мікльосіч,-а, -чеви (-і)

мікроскоп, -а

Мілєт, -у

міпина, -и міліє (невідм.)

міліон, -а

мілітаризм, -у

мілітарний

міліція, -ції; міліцій

міліярд, -а

мілкий

Міляно, -а

міль, моля, (м. р.);пб. міль, моли, міллю

(ж. р.)

міль, міли (мілина)

Мільтіяд, -а

Мільтон, -а

міміка, -и

мімічний

міна, -и

мінарет, -у

мінерал, -у

мінеральний

мінеральоґія, -ґії

мінімум (невідм.)

міністер, -стра

міністерія, -рії, -міні-

стерій

Міністерія Віроіспо-

відань і Просвіти

міністерство, -а, -у

міністерський

мініятура, -и; пб. міні-

ятюра

мініятурний; пб. міні-

ятюрний

мінливий

Мінос, -а

мінус, -а

мінута, -и

міняйло, -а, на міні-

няйлі й на міняй-

лови (-і); міняйли,

міняйла, міняйлів

Міньо (МіпЬо) -невідм,-

мір, мору

міра, -и

М ірабо (МігаЬеаи)

(невідм.)

мірило, -а

мірити, мірю, міриш;

мірять

міріяда, -и

міркування (-є), -я

міркувати, міркую;

міркують

міродайний, мірода-

тний; (ліпше: про­

відний, керуючий)

мірошник, -а

міряти, міряю, м іря­

єш; мірений

місити, мішу, місиш;

місять

місійний

місіонар,-ря,-реви (-і),

-рем

місія, -сії; місій

Місісіпі (невідм.)

міст, моста; мости, -ів

містерія, -ріі; - рій

містечко, -а, в містеч­

ку; містечок

містик, -а

містика, -и

містифікація, -ції; мі­

стифікацій

містицизм, -у

містичний

місток, містка

Місурі (невідм.)

місце, місця, місцеви

(-і), місцем, на мі­

сці; місця, місць

місцевість, -вости,-ві­

стю; місцевости, мі-

сцевостий (-ей)

місцевий

місяць, місяця, міся-

цеви (-і), місяцем,

в місяці; місяці, -ів

місяченько, -а, міся­

ченьку!

міт, міту

мітичний

мітла, -и; мітел

мітольоґічний

мітольоґія, ґії; -міто-

ЛЬОҐІЙ

Мітридат, -а

міх, міху, міхови* (-І),

у міху; міхи, міхів,

міхам

міхур, -а, міхурови

(-і), -ром; міхурі

-ів

Міцкевич,-а,-чеви(-і);

Міцкевичеві »Дзя-

ди«, але: міцкеви-

чівська доба...

міцний, міцнійший

(міцніший)

міць, міццю; нема ін­ших відмінків

мішок, мішка, у мішку

міщанин,-а; міщани,

міщан

міщанство, -а

міщанський

міязма, -и

мла, мли; пб. імла,-и

мласк, -а

млин, -а

млинар, -ря,-реви (-і),

-рем (ліпше: мель­

ник)

млинець, млинця,

млинцеви (-і)

млинкувати

млинове,-вого

млинок, млинка

млоїти, млоїть

млосно; млісно (пре.)

млявість, млявости,

млявістю

много

многобічний

многократний

многокутник, -а

многолітній, -я, -є

многомовний

многоскладний

многотомовий

множество, -а

множина, -и

множити, множу, мно­

жиш; множать

множний

множник, -а

мнюх, -а

мнягчити, пб. мягчи-

ти

мнягкий пб. мягкий,

мягший і мнягчий

мняти,мну, мнеш, мне;

мнуть, мни, мніть!;

мнятий; мнучи

мняч, -а пб. мяч, -а мобілізація, -ії; мобі­

лізацій

мобілізувати, мобілі­

зую, -зуєш

мов, немов

мовити, мовлю, мо­

виш; мовлять

мовляв

мовчазливий

мовчазний

мовчаливий

мовчанка,-и; мовча­

нок

мовчання (-є), -я

мовчати, мовчу; мов­чать

мовчки

мовчком

могила, -и; могил

Могила Петро, Моги­

ли П-а (митроп.)

Могилів, Могилева,

Могилеву, Могиле-

вом, у Могилеві

могилівський

могорич, -у

могти, можу, можеш;

можуть

могутній, -я, -є

могутність,-ности,-ні­стю

модель, моделю (м.р.)

і модель, -ли (ж. р.)

модній, -я, -є пб. мод­

ний, -а, -е

моднярка, -и; модня- рок

модрина, и

модулювати, модулюю,

модулюєш

модуляція, - ії

можджір пб. моздір,

-а

може (зл.)

можливий

можливо

можна; мож

можність, -ности, -ні­

стю

можновладець, -ця

можновладство, -а

Моза, -и

мозаїка, -и

Мозамбіцький канал

Мозир, -ря

мозіль, мозоля, мозо-

леви (-і), мозолем;

мозолі, -ів

мозківня. -і

мозок або мізок, моз­

ку, мізку

мозолистий

Мойсей. Мойсея, Мой-

сеєви (.і), Мойсе-

єм, у Мойсеї (Мой-

сеєви (-І)

мокляк, -а

мокнути, мокну, мок­

неш; мок і мокнув,

мокла й мокнула,

мокли й мокнули;

мокти

мокоша, -ші (льотос)

мокравинець, -винця

мокрець, - цю

мокрий, мокрійший

(мокріший), мокрі­

сінький; мокресень-

кий (пстл.)

мокриця, -і

мокро

молебень, молебня

Молдаванин, -а; Мол-

*=? давани, Молдаван

молдаванський

молитва, и; молитви,

молитов і молитвів

молитвеник, -а (той,

що молиться, бого­

молець)

молитовник,-а, (книж­

ка до молитви)

молитися кому або: до кого

молити кого про кого

що

Молієр, -а

молод,-а, е, або: мо­

лодий, -а, -е

молода, -дої

молодець, молодця,

молодцеви (-І), мо-

лодче!;молодці,-Ів;

але: молодці!

молодецький

молодечий

молодий, молодший і молодчий, молоді­

сінький; молоде­

сенький (пстл.)

молодик, -а

молодиця, -і; моло­

диць

молодіж, молодежи,

3. молодежі (-и), 6.

молодіжю

молодість, -дости, -ді-

стю

молоднеча, -і; пб. мо­

лодеча, -і

молодощі, - ів

молодя, -дяти,-моло-

дям, у молодяті; мо­

лодята

молодь, молоди, мо­

лоддю

молозливо, -а ^кула-

стра)

молоко, -а, у молоці;

молока, молок (-ів)

молот, -а

молоти, мелю, мелеш,

меле; мелють, ме­

лючи, мелений і мо­

лотий; мели! ме­

літь!

молотити,молочу, мо­

лотиш; молотять

молотілка, -и; моло-

тілок

молотільник, -а

молотільня, -і; мо-

лотілень

молотіння (-є), -я

молотьба, -и Молох, -а

молочак, -а

молочарня, -і; моло­

чарень

молочарство, -а

молочарський

молочій, -чія, -чієви

(-і), -чієм

молочний

молочник, -а; пб. мо­

лотник, -а

молочниця, -і

мольба, -имомент,-у; л#.мент,-у

Момзен, -а

Мон-Блян (Мопі-Віапс),

Мон-Бляну

монарх, -а

монархиня, -і

монархізм, -у

монархіст, -а

монархічний

монархія, -ії; монархій

монастир, -я; пб. ма-

настир

Монгол, -а

монетарня, -і; моне-

тарень

монографія, -іі; моно­

графій

монольоґ, -а

монольоґічний

монополь, -лю; пб. мо­

нополія, -іі

монотеїзм, -у

монотеїст, -а

монтер, -а

Моор, -а (Мооге)

мора, -и

Моравія, -ії

морал, -у

моралізувати

мораль, мсрали

моральний

моральність, -ности,

-ністю

морва, -и

моргнути на кого

морг, -а

морд, -у (ліпше: ду­

шогубство, убив­

ство)

мордування (-є), -я

мордувати, мордую

море, моря, морю, мо­

рем, у морі (-ю);

моря, морий (-ей)

пб. морів, морям,

морями

морелевий

мореля, -і; морель

мореплавець,-плавця

мореструс, -у

морж -а

моримух -а

морити, морю,мориш;

морять

моріг і муріг, морогу

й мурогу

моріжник, -а морква, -и; морквів

моровик, -а моровиця, -і

мороз, • а (-у)

Морозова, -вої

морок, -у

морока, и

морон, -у

морончик, -а

морочити,морочу, мо­

рочиш; морочать

морочливий

Морське Око, М ор­

ського Ока (о.)

морський

морфольоґічний

морфольоґія, -ії

морщак, -а (морська

свинка)

морщина,-и, пб. морщ-

ка, и; морщок, мор-

щин

моряк, -аМоскаль, -ля, -леви

(-І), -лем; москаль

(жовнір)

Москва, -и

москвофіл, -а

москвофільство, -а

москвофільський

Московка, -и; Моско­

вок

московський

Московщина, -и

мостити, мощу, мо­

стиш; мостять

моститися

Мостищі, Мостищ

мосяж, -у (жовта мідь)

мосяжний

мосяжник, -а

мосяжництво, -а

мотив, -у

мотивувати, мотивую;

мотивований

мотика, и; мотик

мотиличник, -а

мотиль,мотиля,-леви

(-і), -лем

моток, мітка; два мі­

тки

мотор, -амоторність, -ности,

-ністю

мотуз, -а

мотузя (-є), -я

мотузка, -и, мотузці;

пб- мотузок, мо­

тузка

мотузяний

мох, моху, на моху;;

мохи, мохів

мохначка, -и

■моховатка, -и

моховець, мохівця, -це-

ВИ (“І)

Моцарт, - а

мочар, -у

мощі, -ів

мрака, -и, пб. мря­

ка, -и

мраковина, -и \пб. мря­

ковина

мрець, мерця, мерце-

ВИ (-І), мерцем; мер­

цімрійливість, -вости,

-вістю

мрійник, -а

мрійниця,-і; мрійниць

мрія, -ії; мрій

мріяти, мрію; мріють

мрячний;пб. мрачний

мстивий

мститися, мщуся,

мстишся; мстяться

-му часточка для тво­

рення будучности

дійства: писатиму...

му, меш, ме, мемо,

мете, муть — пише­

мо вкупі з дієсло­

вом

мудрець, мудреця і

мудрця; мудреці,-ів,

пб- мудрці

мудрий

мудрість, -рости, -рі-

стю

мудрощі, -ів

муж, мужа, мужеви

(-і), мужем пб. му-

жови, мужом; мужі,

-Ів

мужва, -и (згірдливе

поняття)

мужеський

мужик, -а (ліпше: се ­

лянин)

мужицтво, -а, -у (се­

лянство)

мужицький

мужичка, -и, мужичці;

мужичок; (ліпше'. селянка)

мужній, -я, -є

мужність, -ности, -ні­

стю

мужчина, -и; (ліпше: чоловік)

музей, музея; музеї,

-зеїв

музика, -и, музиці, му­

зикою; музики, -ів

(музикант або гра

музичний; Музичний

Інститут (У.)

музичність, -ности,

-ністю

музулманин, -а; му-

зулмани, музулман

музулманський

мука, -и; мук

мука, -и (борошно)

Мукачів, Мукачева,

Мукачеву, Мукаче-

вом

мул, -а (звіря) і мул,

-у (намул)

муляр, муляра,-реви

(-і), муляре, муля­

ру!, мулярем, у му­

лярі пб. муляреви

(-і); мулярі, -ів

мулярство, -а

мумія, -ії; мумій

мундир, -а

муніципальний

мур, -у

муравель, муравля,

муравлеви (-і), му-

равлю!;муравлі, ів

(мурашка)

муравельник, -а

муравлянка, -и, му-

равлянці

муравник, -а мурашка, -и, мурашці

мурашник, -а

мурза, -и мурин, -а

муринка, -и, муринці

муркотіти, муркочу,,

муркотиш, мурко­

тять, муркоч, мур-

кочте (муркочіте!),

муркочучи й мур­

котячи

муролом, -у (таран)

мурування(-є),-яйму-

ровання (-є)

мурувати, мурую; му­

рований

мус, -у

мусіти й мусити, му­

шу, мусиш, мусить,

мусимо, мусите, му­

сять, мусячи; му­

сив, мусила, муси­

ло, мусили пб. му­

сів, -сіла, мусіло,.

мусіли

муслін, -у

мусліновий

мусувати, мусую; му­

сують

мутняк, -а

муха, -и, мусі; мухи

мух

мухомор, -а

Муцій, -ія, -ієви (-і)

пб. Муцію; М. Сце-

воля

мученик, -а

мучениця, -і

мученичий або му-

ченський

мучити, мучу, мучиш;

мучать, мучачи, му­

чений

мучка, -и

мучний

мушкет, -а

мушлик, -а

мушля,-і; мушель і му-

шлів

муштарда, -и (гірчиця)

муштра, -и

муштрувати, муштрую

мчати, мчу, мчиш:

мчать

н.

“На (прім, з 4 або

6 відм.): пішов на

поле, на село, на

місто, на храм; на

Волині, на Півдне-

виг на Павлови ( і),

на Карпови (-І)

на бік правий, але: набік (пре.) - осто­

ронь

на весні (пре.)

на взір, на зразок

того...

мчатися.мчуся, мчиці-

ся; мчаться, мча-

лись, мчався

Мшана Долішня, Мша-

ни Долішньої

мягчення (-є), -я

мяжень, мяжня (какт,

(-У)мяз, -а; мязи, ■ ів

мякун, -а

мякуш, -а

мяска, и

мясний

мясо, -а

мята, -и; мнята, -и

мячик, -а; мнячик

на дворі князя, але: надворі (пре.) - зо-

кіль, зовні

на добраніч

на довго

на жаль мій преве­

ликий

на зразок того... і

на кінець ножа, але: накінець (пре.) (врр

шті) прийшов £ і

на кінці стола; але:ч накінці (пре.) врешті і

на край світа; але: накрай (востаннє)

на ліво

на память - на памя-

тку; але: напамять

вивчив

на пізнійше

на пожиток

на право

на пробу

на провесні року; але: напровесні (вчасно)

на рік другий; але: нарік

на силу мою; але: насилу (тяжко)

на чисто

на що ти надієшся;

але: ти нащо се

зробив?...

набиватися до кого,

чого

набирати, набираю,

набираєш; набрати,

наберу

набігати на що

набідитися; набідува­

тися

набій, набою, набоє-

ви (-і), набоєм; на­

бої, -їв

набіл, набілу (молоч­

ене, -ого

набір, набору

наближатися, набли­

жаюся

наближення (-є), -я

наблизь (пре.)

наболілий

наборзі (пре.) (скоро)

набреха, -и, набре-

хою, набресі

набрехати, набрешу;

набрешуть

набриднути

набризкати, набриз­

каю

набрівник, -а (дівоць­

кий убор)

набріхувати

наброїти

наброя, -ої (пустота)

набрякати

набряклий

набрякнути

набряск, -у

набундючитися, на­

бундючуся, набун­

дючишся; набундю­

чаться

набути що навадник,-а(донощик)

навадниця, -і

наважити, наважу,

-жиш

наважувати, наважую

навантажений

навбільшки (завбіль­

шки (пре.)

наввипередки (пре.)

навипередки

наввиринки (пре.)

навгад (пре.)

навдивовижу (пре.)

навдогад пб. навздо­

гад (пре.)

навдокола (пре.)

навдоколо (пре.)

навезти, навезу; на­

везуть

навернений

навертом (пре.)

навести, наведу; на­

ведуть

наверх (пре.); але на

верх іти

наверха (пре.)

навзаводи (пре.)

навзаклад (пре.)

навзаходи (пре )

навздогад (пре.)

навздогін (пре.)

навзнак (пре.)

навзнаки (пре.)

навиворіт; пб. нави-

ворот

навідворіт; навідво-

ріть; навідворот

-навпаки

навідліг (пре,)

навідувати

навіжений

навій, навою, навоєви

( 0навік (пре.)

навіки (пре.)

навік-віки (пре.)

навісний

навістити, навіщу, на­

. вістиш; навістять

навіть

навіч (пре)

навічі (пре.)

навіщо

навкидя (пре.)

навкіс (пре.); навкоси

(пре.)

навколішки (пре.)

навколішках (пре.)

навколо (пре.)

навкопить (пре.)

навкруг (пре.)

навкруги (пре.)

навкулачки (пре.)

навлежачки (пре.)

навманя і навмання

(пре.)

навмисне; пб. навми­

сно

навмір (як попало)

(пре.)

наволоч,-чи, наволочіо

наворотний

наворотовий

навпак (пре.)

навпаки (пре.)

навперейми (пре.)

навперемінку (пре.)

навпік (наперекір) пре.

навпісля (пре.)

навпомацки (пре.)

навправці (пре.)

навприсядки (пре.)

навпростець (пре.)

навпроти;напроти,на-

против

навпрошки (навпро­

стець)

навпрямець (пре.)

навпрямки (пре.)

наврочити, -чу, -чиш,

-чать

навряд (ледви) (пре.)

навсидячки (пре.)

навскач (пре.)

навскіс, навскоси; пб.навкіс (пре.)

навспіл (пре.)

навсправжки (в самій

річи)

навстіж (пре.)

навсторч (пре.)

навстоячки (пре.); на-

стоячки

навстріч (пре.)

навстяж; навстіж

(пре.)

навтікача (пре.)

навтіки (п„с.)

Навуходоносор, -ра

навхил (пре.)

навхрест (пре.)

навчання ( є), -я, -ю,

навчанням, у на­

вчанні; навчань

навчати кого, чого

навчитель,-ля,-леви

(-і), -лем; навчите-

лі, -ів

навчителька, -и; на-

вчительки, навчи-

тельок

навшпинячки (пре.)

навязувати

нагадування (-є), -я

нагадувати

нагальний (спішний,

наглий)

нагальність, -ности,

-ністю

нагарбати

наглість,-лости,-ліетю нагляд, -у

наглядом (пре.)

наглядці (пре.)

нагніт, -гніту

нагноїти, -нагною, на­

гноїш

наговорювати, наго­

ворюю, -рюєш

нагода, -и

нагодитися

наголо (пре.)

наголос, у

наголошувати, наго­

лошую

нагонцем (пре.)

нагорода, -и

нагороджувати

Нагоряни, Нагоряч

нагребти нагребу, на­

гребеш; нагребуть

нагрібати

нагр бок, нагробку;

пб. -на'робник

нагромадження (-є), -я

нагромаджувати,

-джую

над; над мене, над

усе

надалі.надальше ̂ прс.)

надання (-є), -я, на­

данням, наданні н а ­

дань

надаремне (п_іс.); на­

дармо (пре.)

надаремний

надбаний

надбання ( є), -я

-надбати

надбережний

надбирати,надбираю;

надібрати, надберу,

-береш

надбудівля, -лі

надвечір (пре.)

надвечори (пре.)

надвір (пре.); але: на

двір князя...

Надвірна, -ної, -ній

надвірній, -я, -є

надвоє (пре.)

надворі (пре ), але: на

дворі його...

наддерти, наддеру,

наддереш; надде­

руть

наддирати, наддираю

Наддніпрянець, Нід-

дніпрянця, Наддні-

прянцеви (-і), Над-

дніпрянцем

наддніпрянський

Наддніпрянщина, -и

Наддністрянець,

-стрянця

наддністрянський

наддунайський

надзвичайний

надзвичайно

надимати, надимаю

надити, наджу, надиш;

надять

наді мною, надо мною

надігнати

надійний

наділ, -у наділок, ділку

наділяти, наділяю

надір, -у

надіслати, надсилаю

надіходити пб. надхо­

дити

надія, -ії, надіє!, на­

дією; надій

Надія, -ії, пб. Надя, -ді

надіятися чого; на­

діюсь

надїдати (читай: над­

'їдати) надідаю

надїжджати

надїздити, надїжджу,

над'їздиш; над'їздить;

надїздять

надїсти, надїм, надїси,

надїсть; надїмо, над-

їсьте,надїдять(чит.

над-їдять)

надїхати, надїду, над-

їдеш; надїдуть

надколоти, надколю,

надколеш; надко­

лють

надкусити, надкушу,

надкусиш; надкусять

надламувати, надла­

мую

надломити, надломлю,

надломиш; надлом­

лять

надлюдина, -и

надлюдський

надмірний

надокис, -у(чит.: над-

окис)

надокола; надоколо

(пре.)

надолужити

надолужувати

надприродний; над­

природній, -я, -є

надро, -а

надсаджувати

надтісувати, надтісую,

-суєш

надто

надтяти, надітну, на­

дітнеш; надітнуть

надуживання (-є), -я;

надуживанням, у

надуживанні

надуживати

надходити, надходжу;

надходять

надчисловий

наелектризований

наелектризувати,

-зую

назавжди (пре.)

назад (пре.)

назаді (пре.); але: на

заді воза...

назва, -и; назв

назверх (пре.)

назвище, -а;у назвищі

назвук, -а

назгад (пре.)

наздирати, наздираю

наздогад; надогад(прс.)

наздогін (пре.)

наздогони (пре.)

назирати, назираю

назирцем (пре.)

назирці (пре.)

назїздитися; назї-

здяться

назукісь (пре.)

назустріч (пре.)

найблизший; лб>. най­

ближчий

найкрасший пб. най­

кращий

наймання (-є), -я

наймач, -а

найманщина, -и

найми, -їв

наймит, -а

наймичка, -и, наймич­

ці; наймички, -ми­

чок; »Наймичка« —

твір Шевченка

найти кого, що й кого

чого

наївність, -ности, -ні­

стю

наїдатися, наїдаюся^

наїдок, -їдку (-а)

наїжджати, наїжджак>

наїжуватися

наїзд, -у

наїздити, наїжджу, на­

їздиш; наїздять

наїздник, -а

наказ, -у

наказний

наказувати, наказую

накінець (пре); алеї на кінець ножа

накінці (пре.) але: на

кінці язика

наклад, -у

накладник, -а

наклеп, -у

наклін, наклону

наклонення (-є), -я

наклонниця, -і

накоїти, накою, нако­

їш; накоять

наколінок, -лінка

накрай (пре.); але: на

край світа

накраяний

накриття (-в), -я, на­

криттям, у накрит­

ті; накрить

Наксос (невідм.)

накурювати, накурюю,

накурюєш; накурю­

ють

налагодитися

налагоджувати, нала­

годжую

налазливий

належати

належний

належність, -ности,

-ністю; належно-

стий (ей)

наливочок, -вочка

налигатися(перебра­

ти міру)

налигач, -а (привязка

у худоби)

налинути

наліпка, -и

намагання (-є), -я

намагатися; намогти­

ся

намащувати

намет, -у

намисто, -а

намистечко, -а

намір, наміру

намісник, -а

намісництво, -а, -у;

намісництв

наміт, намету, наме­

том

намітка, -и; наміток

намова, -и; намов

намовляти

намолочувати

намул, -у

нанашко, -а

наново (пре.)

Нансі (невідм.)

наодшибі (вдалечині)

наоколо (пре.)

наопашки, наопаш

(пре.)

наосліп (пре.)

наостанку, наостанці

(пре.)

наохляп (пре.)

наочний

напад, -у

нападати кого

напамять (пре.); н.

вивчитись, але: він

подарував на па-

мять

напасний

напасник, -а; напа­

снику!

напасть, -сти, -стю

напевно (пре.)

наперед (пре.)

напереді (пре.); але: на переді воза...

напередодні (пре.)

наперекір (пре.)

наперемінку (пре.)

наперсток, -перстка

напинати

напирати

напис, -у; написи, -сів,

(р м.); пб. напись,

написи,написю;на­

писи, написий (-ей),

написям

написати, напишу, на­

пишеш; напишуть

напиток, -тку

напів (пре.)

напідпитку (пре.)

напій, напою, напо-

єви (-і), напоєм; на­

пої, -їв

напір, напору (крови)

напоготові; напоготів-

лі (пре.)

наподапеки (пре.)

наподалік (пре.)

напоперек (пре.)

напослід; напослідок

(пре.)

напотемки (пре.)

напоюваний

напоювати

направду (пре )

наприкінці (пре.)

наприклад (пре.)

напровесні (пре.) пб.на провесні

напропале (пре.)

напростець (пре)

напроти; напротив

(прім.)

напрочуд (пре.)

напруга, -и, напрузі;

напруг

напруження (-є), -я

напружувати

напрям, -у

напрямець; навпря-

мець (пре.)

напрямок, -ку

нараз

наречена, -ної

нарешті

нарівні пб. на рівні

нарівно

наріжний

наріжник, -а

нарізно

нарікання (-є), - я

наріча (-е),-а; наріча,

наріч, нарічів, на-

річий (ліпше: го­

вірка, -и)

наркоза, -и

наркотичний

народ і нарід; народа

й народу

народження (-є), -я,

народженням, у на­

родженні

і народжувати,-роджую

народництво, -а,-у

народній, -я, -є

народовець, народов­

ця

нароздріб

нарозхрист (пре.)

нароком

наростень, наросня

нарочно (зумисне, на­

рочито)

наруга, -и

нарциз, -а; пб. нар­

цис, у

насамперед (пре.)

насеред (прім.)

насилу (пре.); пб- на

силу (мою)

насип, -у (м. р.)

насит, -у

насититися

насичатися

насінник, -а

насіння (-є', -я, насін­

ним; насінь

наскірень, наскірня

наскіс (пре.)

наскок, -у

наскоком (пре.)

наскрізь (пре.)

наслідковий

наслідок, -ку

наслідство, -а, -у; на-

слідств

наслідування (-є), -я

наслідувати

наслухатися чого

насміватися; насміха

тися

насміх, -у

насмішкуватий

наспів і наспіл

н спід; але: на спід

криниці

насподі; але: на споді

криниці

нассати

нассатися

настання (-є), -я; у на­

станні

настелювати; насте-

люю

настежи або настіж

настирливий

настільник, -а

настовбурчувати

насторч

настрій, настрою, на-

строєви (-і), настро­

єм

Настуня, -і; Настуню!

наступ, -у

наступний

наступник, -а

наступниця, -і; на­

ступниць

наступом

наступство, -а, -у

Настуся, - і; Настусю!

Настя, -і, Насте! Н а­

стю!

насупитися, насуплю­

ся, насупишся; на­

супляться

насущний

наський

натек, -у

натина,-и

натирати, натираю, на­

тираєш; натирають

натікати

натомість і натомісиь

натрапити,натраплю,

натрапиш; натра­

плять

натрапляти, н атра-

пляю

натруджений; натру-

жений

натуга -и

натужно

натура,-и

натуральний(природ

ний)

натуральність, -но­

сти, -ністю

натуристий

натхнення ( є), я, на

тхненням, у на­

тхненні; натхнень

натхненний

натхненно

натще; на-тще-серце

натяк, -у

натякати

натякнути, натякну

наубочі (пре.)

наузбіч (пре.)

наука, -и; наук

науковий

науковість, науково-

сти, -віспо

нафта, -ти

нафталіна, и

нафтівка, -и; нафті-

вок

нафтовий

нафтяр, -а

нахаба, -и

нахабний

нахабник, -а

нахабність, -ности,

-ністю

нахвалятися

нахил, -у

нахиляти; нахилити

нахильність, -носги,

-ністю

нахід, находу

нахмаритися

нахнюпитися

находити (страх на-

ходивналюдий(-ей)

націоналізація, -і!

націоналізм, -у

націоналі зувати

націоналіст, -а

націоналістичний

національний

нація, -ії; націй

нацьковувати

нацькувати

начальник,-а

начальство, -а, -у; на­

чальств

наче, неначе (зл.)

начеб

начебто

начепити, начеплю,

начепиш; наче­

плять

начерк, -у

начеркати; начерта-

ти

начерпнути й зачер­

пнути

начинка, -и, начинці

начиння (-є), -я, на­

чинням; начинь

начіплювати, начі­

плюю

начоси, -ів

наш, наша, наше; 2.

нашого, нашої; 3.

наш му, нашій, 4.

нашого, наш, нашу,

наше; 6. нашим,

нашою; 7. у нашім,

нашій, у нашому

1. наші, 2. наших,

3. нашим, 4. наших,

наші, 6. нашими,

7. у наших

нашвидку (пре.)

нашепти, -ів

нашийник, -а

нашіптувати

нащадок, нащадка

нащо й на що (наді­

єшся?)

не перечка. Пишемо

ії вкупі з наступ­

ним словом, коли

вона з ним творить

одно поняття: не­

воля, невільник, не­

щирість, небезпеч­

ний. неодин, неда­

леко, недосипляти,

недоставати. У за­

переченім присуд­

ку не пишемо осіб ­

но від нього: »Не

вмирає душа на­

ша*... »Чи я в лузі

не червона була?«

//^пишемо окремо,

коли одну річ про­

тиставимо другій:

»0й то не сива за-

зуленька закувала,

не дрібні пташки

защебетали*...

не до ладу

не до речи

не лише, але також

не можнане що давно; не що

довго;

неабиякий

небагатий

небаром

небезпека -и

небезпечний

небезпечно

небіж, небожа, небо-

жеі небожем

небіжчик, -а

небіжчиця, -і

небо, -а, -у (небови

(■ і); неба, неб;* не­

беса, небес (не у­живай)

небога, -и

небожа, -жати, небо­

жам; небожата, не­

божат

небожатко, -а

неборак, а

небосхил, -у

— небудь(вкупі з п о ­

переднім словом:

котрийнебудь, хто-

небудь, якнебудь,

щонебудь)

невбачай (пре.)

невб аганнний

невблаганність, -ган-

ности, ністю

невгамовний

невдалий

невдатний

невдовзі (небаром)

невдоволений

невдоволення (-є), -я,

■ю, невдоволенням,

у невдоволенні

невдогад (пре.)

невдячний

невдячність, -ности,

-ністю

невеликий

невеличкий

невже, невжеб; не-

вжеж

невзавороті (не по

дорозі)

невзамітку

невигідний

невигода, -и

невигойний

невиваний

невидимий

невидющий

невизначений

невимовний

невинний

невинність, невинно.

сти, невинністю

невиносимий

невиправданий

невиразний

невиразно

невироблений

невисловний

невичерпаний

невіглас, -а

невід, невода

невідкличний

невідмінний

невідмінно

невідомий

невідомість, -мости,

-містю

невільник, -а; пб. не-

вольник, -а

невільництво

невільниця-ці; невіль­

ниць

невільницький

невільничий

невільно: не вільно

невінчаний

невірний

невіста, -и

невістка, -и; невісток

невлад (пре.)

невмирущий

невмисне (пре.)

невмисний

невміння (-є), -я, -ю,

невмінням

неволити, неволю, не­

волиш; неволять

невпинний

невпинність, невпин-

ности, невпинністю

невразливий

неврастенік, -а

неврастенічний

неврастенія, -ії; нев-

растеній

невсе й не все

невсипущий; невси­

пучий

невтомний

невтомність, -ности,

-ністю

невтральний

невтральність, -но­

сти, -ністю

невтриманий

невтриманість, -но­

сти, -ністю

невтямки (пре.)

невчасний; невчасно

негадано

негайний; негайно

негаразд

негарний

негідний

«егідник, -а

негнучкий

неговіркий

негода, -и

негодящий

негоже

неголений

негостинний

негативний

негація, -ії; неґацій

неґліж, -у; пб. неглі­

же (невідм.)

неґувати, негую, не-

гуєш

недавній, -я, -є

недалеко

недаром

недбалий- недбало

недбальство, -а; не-

дбальств (-ів)

неділя, -і; неділь

недільний

недобачати,-добачаю

недобір, -бору

недовгий

недовірний

недовірність, -ности,

-ність

недовірок, -вірка

недогляд, -у

ледозвілля (-є), -я, -ю;

недозвіллям, у не-

дозвіллі

недозволений

недокладний

недокровний

недокровність.-ности,

-ністю

недоладній, -я, -е

недоладу й не допаду

недоліток, -літка

недолюдок, -людка

недоля, -і; недоль

недоречи; не доречи

недоріка, -и; недорік

недосвід, -у

недосвідний

недосвідчений

недосить

недосказ, -у

недостатній, -я, -є

недостатність, -ности,

-ністю

недостача, недо­

стачею; недостач

недостиглий

недосяжний

недотепа,■и

недотепний

недотепність, -ности,

-ністю

недоторканий

недоумок, недоумка

недоцільний

недоцільність, -ности,

-ністю

недуга, -и рд. недуг,

-а (м. р.)

недуже

недужий

неживий

нежит,-у; пб. нежить,

-ти (-і); нежиттю

нежонатий

незабаром

незабудка, -и, неза­

будок; лб. незабудь-

ка, незабудці

незабудь (невідм.; н.

пр. в незабудь)

незабутній, -я, -е

независимий

независимість, -мо­

сти, -містю

незавсігди

незадовго

незадоволений

незадоволення (-є), -я

незаздрий

незайманий

незайманість, -ности,

-ністю

незалежний; незале­

жно

незаміжна, -ної

незамітний

незаможний

незамужня, -ньої або'. незамужна

незасібний

незбагнений і незбаї-

гнутий

незвичайний

незвичайність, -но­

сти, -ністю

незвичний

незвісний

незвісно

незгірш; незгірше

незгірший

незгода, -и

нездатний

нездатність, -ности,,

-ністю

нездібний

нездоров ля (-є), -я

нездужати

незичливий

незичливість, -вости»

-вістю

незлагода, -и

незламний і незлом­

ний

незламність, -ности,

-ністю; пб- незлом­

ність

незлосливий

незлосли вість, -вости„

-вістю

незмінний

незмінність, незмін-

ности, незмінністю

незмірний

незмірність, -ности,

-ністю

незнайомець, незна­

йомця

незнайомий

незнаний

незнатищо (невідм.)

незримий

незрозумілий

незрозумілість, -по­

сти

незручний

незручність, -ности,

-ністю

незрячий

незугарний і безугар-

ний

незчисленний

незчисленно

незчислимий

незчутися

неймовірний пб. не­

імовірний

неймовірність,-ности,

-ністю

неїстовний

некористь, -и, -кори­

стю

некрольоґ, -а (-у)

нелад, -у

неладно

неласкавий

нелегко; але: не (в)

легко

нелегальний

не лише, але також...

нелітній, -я, -є; пб.нелітний

нелюб, -а

нелюдський

нелюдськість, -кости,

-кістю

нелюдяний

нелюдяність, -ности,

-ністю

нема, немає; але: він

не має

нема де

нема кого, чого; ко­

му, чому; що

нема коли

нема куди

немалий; чималий

немилий

немилосердний і не-

милосерний

неминуче

неминучий

неминучість, -чости,

-чістю

Немирів, Немирова,

Немирову, Немиро-

вом

немирівський

неміряний

неміч, немочи, немічю

немічний

немов; немовби

немовже

немовто

неможливий

.неможливість, -вости,

І^-ВІСТЮ

неможливо

немовля, -ляти, -лям;

немовлята, немов­

лят

немовлятко, -а; не­

мовляток

немощі, -щів

немудрий

немудрований

ненавидіти кого, що;

ненавиджу, ненави-

. диш; ненавидять

ненависний

ненависть,ненависти,

ненавистю

ненавмисне

ненадійний

ненажерливий

.ненажерливість, -во­

сти, -вістю

ненажеря, і

;неналежний

ненароком

Ненаситець, Ненасит­

ця

ненастанний

ненастанно

ненаський

неначасі й не-на-часі

неначе

неня, -і, нене!, не­

нею

ненька,-и, ненці, нень­

кою; неньок

неньчин, - а, -е

необачний

необачність, -ности,

-ністю

необережний

необережність,-ности,

-ністю

необмежений

необміркова ни й

необміркованість,-но­

сти, -ністю

необовязксвий

необовязковість, -во­

сти, -вістю

необхідний

необхідність, -ности,

- ністю

необхідно (потрібно)

неоглядний

неоглядність, -ности,

•ністю

неодмінно

неодягнений

неозброєний

неольогізм, - у

неорганічний

неосвічений

неосвіченість, -ности,

-ністю

неособистий

неостаточний

неосяжний

неохайний

неохоче

неоціненний

неощадний

непамять, -ти, непа-

мяттю

непевний

непевність, -ности,-ні-

стю

непереливки (пре.)

непереможний

непереможність, -но-

сти, -ністю

неперехідний

неписьменний

неписьменнність,

-менности, -ністю

непідлеглість, -лости,

-лістю

непідхожий

неплідний

неподібний

непоборний

неповинний, непови-

нен, -винна, -е

неповинно

неповороткий

неповоротний

непоганий

неподалець (пре.)

неподільний

неподільність, -ности,,

-ністю

непоказний

непокірливий

непокоїти, непокою,

непокоїш; непоко-

-ять

непомалу

непомильний

непомильність,-ности^

-ністю

непоміркований

непомірний

непомірність, -ности,

-ністю

непомігний

непоправний

непоправність,-ности,

-ністю

непорадний

непорадність, -ности,

-ністю

непорівнаний

непорозуміння (-в), -я;

непорозумінь.

непорочний

непорушний

непорушність, -ности,

-ністю

непорядний

непослідовний

непослідовність, -но­

сти, -ністю

непостійний

непостійність, -ности,

-ністю

непотріб, -а

непотрібний

непохибний

непохитний

непохитність, -ности,

-ністю

неполюдському (пре.)

Непос (Непот), -а

неправда, -и

непривітний

непридатний

неприємний

неприємність, -ности,

-ністю; неприємно-

стий (-ей)

негіримирений

непримиреність, -но­

сти

непринадний

неприродний

неприродність,-ности,

-ністю

неприроджений

непристойний

непристойність, -но­

сти, -ністю

непристосований

непристосованість,

-ности

неприступний

неприступністц-ности

неприсутній, Я, -е,ґ/«ї

неприсутність, -ности,

-ністю; неприсутно-

стий (-ЄЙ)

непритомний

непритомність, -но­

сти, -ністю

неприхильний

неприхильник, -а

непричетний (непри-

часний)

непричком (пре.)

неприязний

неприязність, -ности,

-ністю

неприязно

неприятель,-теля,-те-

леви (-і); неприя-

телі, -ів

неприятельство,-а, -у

непродуктивний

непродуктивність,

-ности, -ністю

непрозорий

непрозорість, -рости,

-рістю

непромокальний

непроникливий

непроникливість, -во­

сти, вістю

непроханий

непрощенний

непрудкий

непутній

нерад, -а, -е; нера­

дий

нерадісний

нерадісно

нерадо

нераз: деколи; але: не

раз, не два

нерано

нерв, -у (-а); нерви

нервовий

нервовість,-вости,-ві­

стю

неретельний

нерівність,-ности, -ні­

стю

нерівно

нерівнобічний; нерів­

нобічній

нерівня, - і (непара)

нероба, -и

неродючий

нерозбірний

нерозважний

нерозвинений

нерозвязаний

нерозвязаність, -но­

сти

нерозсудний

нерозсудність, -ности,

-ністю

Нерон, - а

нерухомий

несамовитий

несамовитість, -тости,

-тістю

несамовито

несамохіть

несвідомий чого

несвідомість, -мости,

- містю

несвій, несвоя, несвое

несвітський

несит, -а

несить, -ти, неситтю

нескінчений

неслава, -и

неслід (пре.)

неслухняний

неслухняність, -ности,

-ністю

неслушний

несмак, -у

несмачний

несміливий

несміливість, -вости,

-вістю

несміливо

несповна

несподіваний

несподіванка, -и; не­

сподіванок

неспокій, неспокою

несправжній, -я, -є

несприятливий

неспромога, -и

неспроможний

неспроможність, -но­

сти, -ністю

несталий

несталість,-лости,-лі-

стю

нестаток, нестатку

нестерпний

нестерпучий

нести, несу, несеш;

несуть; ніс, несла,

несли; нестися; кур­

ка несеться

нестиглий

Нестор, -а; Нестір,

Нестора

нестотно

нестравний

нестравність, -ности,

-ністю

нестриманий

нестриманість, -ности,

-ністю

нестримний

нестримність, -ности,

-ністю

нестяма, и

несумнівний

несхибність, -ности,

ністю

несхильний

несхильність, -ности

несхнучий

несьогосвітній, -я, -є

нетактовний

нетактовність,-ности,

-ністю

нетверезий

нетверезість, -зости,

зістю

нетерпляче

нетерплячий

нетерплячість, -чости,

-чістю

нетерплячка, • и; не­

терплячок

нетинкований

нетля, -і; нетлів

нетолврантний

нетолєрантність, -но­

сти, -ністю

нетривалий

нетривалість, -лости,

-лістю

нетрі (и), -ів; у нетрях

нетяга, -и; нетяг (-ів)

нетяма, -и

нетямучий; нетяму­

щий

нетямучість, -чости,

-чістю

неувага, -и

неуважний

неук, -а

неуміркований

неуміркованість, -но­

сти, -ністю

неумолимий

неупереджений

неуцтво, -а

нехай

нехайже

нехарство, -а

нехворощ, -и або не­

хвороща, -і

нехибний

нехіть, нехоти,нехіттю

нехлюйний

нехлюйство, -а,-у; не-

хлюйств (-ів)

нехлюя, нехлюї

нехотя; нехотячи

нехрест, -а

нехрещений

нехтування ( єї, -я, -ю,

нехтуванням, у не­

хтуванні; нехту­

вань

нехтувати

нехуткий; нехутко

нечевя; знечевя (пре.)

нечемний

нечемність,-ности,-ні­

стю

нечепурний

нечепурно

нечерговий

нечесаний

нечинний

нечитальний

нечитальність, -но­

сти, -ністю

нечуваний

нечуваність, -ности,

-ністю

нечутний

нешвидкий

нешкідливий

нешляхотний

нешляхотність,-ности

нештучний

нещасливий

нещасний

нещастя (-є), я. -ю,

нещастям, у неща­

сті (-ю); нещасть

нещирий

нещирість, -рости, -рі-

стю

нещільно

нидіти, нидію, нидієш;

нидіють

нижн й -я, -є

низ, -у

низина, -и

низка, -и, низці; ни­

зок

низовина, -и

низький, низший пб.нижчий;низенький

низько, низше пб. ниж­

че

Никифор, -а

Никодим, -а

Никола, -и; пб Ми­

кола, -и

св. Николай,-лая,-ла-

єви (■ і), -лаєм, -лаї

Никон, -а

нині

нинішній, я, -є

ниньки

нириця, -і (нарив)

нирка, -и; нирок

нирцем (пре.)

нитка, -и; ниток

нитяний

ниць

ницьма

Ничипір; Никифор, -а

нишком

нишком-тишком

нишпорити, нишпорю,

нишпориш; нишпо­

рять

нищечком (пре.)

нищити, нищу, нищиш;

нищать

ні

ні з ким і з ніким

ні за що й за ніщо

ні за котрого й за

нікотрого

ні в якім і в ніякім

ні в чім і в нічім

ні-сіло, ні-пало (зне­

чевя)

ніби; нібито

нібияк

нівелювати, нівелюю

нівець

нівець-внівець

нівечити, нівечу, ні-

нівечиш; нівечать

нівроку

нігілізм, -у

ніготь, нігтя, нігте-

ви (-і),нігтем; нігті

ніде (десь)

ніде (Нігде)

ніж, ножа, ножеви (-І),

ножу!, ножем, у но­

жі; ножі, -ів

ніж (як)

ніженський; ніжин­

ський

Ніжень, Ніженя, Ні-

женю,Ніженем,у Н і­

жені; пб. Ніжин, -а

ніжка, -и; ніжок

ніжний

ніздря, -і; ніздрі, -ів

(ніздер)

ніколи

нікому — нема кому

нікуди

нікчемний

нікчемність, -ности,

- ністю

нім (поки не)

Німан, -у

Німець, Німця, Нім-

цеви (-і), Німцем,

у Німці, у Німцеви

(-і); Німці, -ів

німецький

Німеччина, -и

Німка, -и; Німок

Німкеня, -і; Німкень;

пб. Німкиня, -і

Нініва, -и

Ніоба, -и

Нірвана, -и

ніс, носа, носови (-і);

носи, носів

нісенітниця, -і, -ею;

нісенітниць

ніхто, ніщо; 2. нікого,

нічого; 3. нікому,

нічому; 4. нікого,

ніщо; 6. ніким, ні­

чим; 7. у нікім, у ні­

кому, у нічім, у ні­

чому

Ніцше(невідм,)2.Фри-

дриха Ніцше

ніч, ночи (і), ночі, но­

че!, нічю, у ночі;

ночі, ночий (-ей),

ночам, ночами •

ніченька, -и, ніченці;

ніченьки, ніченьок

нічий, нічия, нічиє; 2.

нічийого, нічиєї; 3.

нічийому, нічиїй...

нічого (нема чого)

нічого, н чогісінько

ніяк

ніякий, ніяка, ніяке;

2. ніякого, ніякої;

3. ніяксму, ніякій;

4. ніякого, ніяку,

ніяке; 6 ніяким, ні­

якою; 7. у ніякім,

у ніякому, у ніякій.

1. ніякі, 2. ніяких,

3. ніяким, 4. ніяких,

6. ніякими, 7. у ні­

яких

ніяково (пре.)

ніяковість,-вости, -ві­

стю

нов, новю, новєм, у но-

вї(-ю)

Новгород Сіверський

(м.)

новгородсіверський

новеля, -і; новель

новий, новійший (но­

віший), новісінький;

новесенький (пстл.)

Новий Завіт, Нового

Завіту

Новий Світ (площа);

Нового Світу

новина, -и; новин

новітній, -я, -є

новіціят, -у

Новомосковськ, -а

Новочеркаськ, -а

новочеркаський

нога, -и, нозі, ногу,

ного!; ноги; дві нозі;

ніг, ногам, ногами

ногавиці, ногавиць,

ногавицям

ноженята, ноженят

ножиці, ножиць, но­

жицям

нора, -и; нори, нор

(-ів)

Норвегія, -ії

Норвежець, -вежця,

-вежцеви (-і); Н ор­

вежці; пб- Норвег,

-а й Норвежин, -а

Норвежка, -и, Н ор­

вежці

норвезький

норовистий

норовитися, норовлю-

ся, норовишся, но-

ровиться; норов-

ляться

носатизна, -и

носити, ношу, носиш,

носить; носимо, но­

сять

носій, носія, носієви

(-і); носії

носійка, -и, носійці;

носійок

носокровлення (-є), -я

носорогач, -а, -еви (-і),

-ем

нота, -и

нотар, -ря, -реви (-і),

-рем, рі; -рі, -рів

ночви, ночв (-ів)

ночувати, ночую

ну!, нуте!, нумо! (скрі­

пляє приказ: нумо

до праці берись!)

нудити, нуджу, нудиш,

нудить;нудимо, ну­

дите, нудять

нудитися

нудний

нудьга -и, нудьзі, нудь­

гою; нудьги, нудьгів

нужденний

нужденно

нуля, • і; нуль

нумізматика, ■ и

нунцій, -ія, -ієви (-і);

нунції, -іїв

Ню-Йорк, Ню-Йорку,

Ню-Йоркови (-і) Нютон, -а

нютувати, нютую нюх, -у

нюянс, -у

нявкання (-є), -я

нявкати

нянька, няньки, нян

ці; няньки, няньок

няньчин,-а, -е

няня; -і; нянь

няньчити, вяньчу,

няньчиш; няньчать

няти, йму, ймеш, йме,

ймемо, ймете) йму гь;

няв, няла, няло, ня-

ли; ймлений; няти віру.

О.

о, об (прім, з 4. і 7.

відм.): о волос, о за­

клад, о много біль­

ше, о першій годи­ні; об земаю

оаза, -и; оаз

оба, обі; 2. 7. обох;

3. обом; 4. оба, обі,

обох; 6. обома

обабіч (пре.)

обаполи (пре.)

обаринок, обаринка

(бублик, - а) обачний

обачність,-ности, -ні­стю

обачно

оббивати, оббиваю

оббирати

оббити, обібю, обібєш;

обібють

оббігати, оббігаю

оббігти, оббіжу, оббі­

жиш, оббіжить; об ­

біжать

оббілити, оббілю; об­

білиш; оббілять

оббризкати, оббриз­

каю, оббризкаєш;

оббризкають

оббріхувати

оббутися, оббудуся,

оббудешся; оббу-

дуться

обважувати

обварювати

обвечоріти,обвечоріє;

обвечоріло

обвивати

обвинуватити;обвину­

вачу, обвинуватиш;

обвинуватять

обвинувачення (-є), -я

обвинувачувати; об­

винувачую, обвину­

вачуєш; обвинува­

чують

обвити, обівю, обівєш,

обівє; обівємо, обі-

вють

обвід, обводу

обвідка, -и, обвідці;

обвідки, обвідок

обволікати, обволі ■

каю

обволікти, обволічу,

обволічиш

обговорення ( є), -я

обговорити, обгово­

рю, обговориш, об­

говорить; обгово­

рять

обговорювати, обго­

ворюю, обговорю­

єш; обговорюють

обголений

обголитися, обголю­

ся, обголишся; об­

голяться

обгороджувати, обго­

роджую, обгороджу­

єш; обгороджують

обгортка, -и, обгорт­

ці; обгортки, об­

горток

обгребти, обгребу, об­

гребеш; обгребуть

обгризти, обгризу, об­

гризеш; обгризуть

обгрібати, обгрібаю,

обгрібаєш; обгріба­

ють

обдарувати, обдарую,

обдаруєш; обдару­

ють

обдерти, обідрати, об­

деру, обдереш; об­

деруть

обдирати, обдираю,

обдираєш

обдукція, -ії

обдурювати, обдурюю,

обдурюють

обезчестити, обезче-

щу, обезчестиш; о-

безчестять

оберегти, обережу, о ­

бережеш; обере­

жуть

обережний

обережність, -ности,

-ністю

оберемок, оберемка

оберігати, оберігаю,

оберігаєш

обертання (-є), -я

обєднаний

обєднання (-є), -я, -ю,

обєднанням, в об-

єднанні; обєднань

обєднувати, обєдную,

обєднуєш; обєдну-

ють

обєкт, -у

обєктивний (предме-Т0ВИЙ1

обєктивність, -ности,

-ністю

обєм, -у

обжинки,обжинків пб- обжинок

обзиватися, обзиваю­

ся, обзиваєшся

обзори, -ів

обида -и

обидв^, обидві; 2. оби

двох; 3. обидвом;

6. обидвома

обидвоє, обидвох, оби­

двом

обильний (щедрий)

обичай, обичаю, оби-

чаєви (-і), обичаєм,

в обичаї (-ю); оби-

чаї, -чаїв

обіг, -у

обід, у

обід, ободу (на колесах)

обіддя ( є), -я

обіжний

обіжник, -а

обізватися, озовусь,

озовешся, озоветь-

ся; озовуться; обі­

звавсь

обіймати, обійму, об і­

ймеш, обіймуть; о­

бійняв і обняв

обійми, -мів

обійстя (-є), -я, -ю,

обійстям, на обій­

сті; обійстя, обійсть

обікрасти, обікраду,

обікрадеш

обілляти, обілляю, о-

білляєш; пб. обли­

ти, обіллю, обіллєш;

обіллють

обініж (пре.)

обіпрати, обперу, о б ­

переш; обперуть;

обпирати

обірник, -а

обіруч (пре.)

обітниця, -і

обіходити, обіходжу,

обіходиш; сбіхо-

дять; обійти, обійду

обіцянками, обіцянці;

обіцянки, обіцянок

обіцяти, обіцяю; об і­

цяють

обїдатися, обїдаюся

обїжджати, обїжджаю

обїзд, -уобїздити, обїжджу, об-

Іздиш; обїздять

обїздка, -и, обїздці;

обїздок

обїстися, обїмся, обї-

сися, обїсться; обї-

дяться

обїхати, обіду, обїдеш;

обїдуть

обквітчати, обквітча-

ю, обквітчаєш

обкипати, обкипаю,

обкипає

обкипіти, обкиплю

обклад, -у (дифтерит)

обклеїти, обклею, об­

клеїш; обклеять

обклеювати, обклеюю,

обклеюєш; обклею­

ють

обкурювати, обкурю-

ю, обкурюєш

облаз, -у (круча)

обламати, обламаю,

обламаєш

облесливий

облесливість, -вости;

-вістю

облесний

облесник, -а

обливання (-є), -я, -ю,

обливанням, в об­

ливанні; обливань

облизень, еблизня,

(облизня піймати)

облизування (-є), -я

облий, обла, обле(ци­

ліндричний)

облича (-є), - а, -у,-чам,.

- чі; облич

облишатися, облиша­

юся

обліг, облогу, обло­

гом, облозі; обло­

гом лежати

облога, -и

обломитися, облом­

люся, обломишся;,

обломляться

облуда, и

облудний

облудник, -а

облуплений

облуплювати, облу­

плюю, облуплюєш;

облуплюють

облягти, обляжу,обля­

жеш

облямовувати

обмаль (пре.)

■обман, -у

обманник, -а

обманниця, -і

обмацки; омацьки

обмеження (-є), -я, -ю,

обмеженням, в об­

меженні; обмежень

■обмирання (-є),-я,-ю,

обмиранням, в об­

миранні

обмирати

обміркувати, обмір­

кую

обмовляти, обмовляю

обмовник, -а

обмолот, -у

-обнимати, обниму,

обнимеш; обнимуть

обніжок, -ніжка

обнова, и

обовязковий

обовязковість, -вости,

- вістю

обовязок, - вязку

•обовязувати

обоє, обох, обом

оболона, -и

оболонь, оболони, о ­

болонню

обопільний

обопільність, -ности,

-ністю

оборатися, оборюся,

оборешся; оборють-

ся

оборіг, -рога

оборонець, оборонця,

оборонцеви (-і), о ­

боронцем; в оборон­

ці (-ЦЄВИ (-І)

оборонниця, -і; об о ­

ронниць

оборотний

оборотність, -ности,

-ністю

обпадати, обпадаю

обпиватися

обпирати й обіпрати,

обперу, обпереш, об­

пере; обперуть

обпитися, обіпюся, о-

біпєшся; обіпються

обреск, -у

обрескнути,обрескну,

обрескнеш

обридження (-є), -я,

-ю, обридженнм, в

обридженні; обри-

джень

обридливий

обридливість, -вости,

-вістю

обрис, у

обрій, обрію

обрік, оброку

обрісник, -а

оброблення ( є), -я,

-ю, обробленням,

в обробленні;оброб-

лень

обробляти, обробляю

обруб, -а

обрус, -а

обруч, -а, обручеви

(-і) обручем

обручка, -и; обручок

обряд, у

обсада, -и

обсаджую, обсаджу­

єш; обсаджують

обсерваторія, -ії; об ­

серваторій

обсерваційний

обсервація, -ції; обсер ■

вацій

обсервувати (огляда­

ти)

обскурант, -а

обслуговувати,обслу­

говую, обслугову­

єш; обслуговують

обслугувати, обслу­

гую

обставина, -и

обстанова, -и

обстрелювати, обстре ■

люю

обструкційний

обструкц я, -ції; об­

струкцій

обтерти, обітру, обі­

треш; обітруть

обтяження (-є), - я, -ю,

обтяженням, в об­

тяженні; обтяжень

обтяти, обітну, об і­

тнеш; обітнуть

обування (-є), -я, -ю

обувати, обуваю

обувя (-є), я, -ю, обу-

вям, в обувї (-ю)\пб. бува, и й обув, ■ и

обурення (-є), -я, -ю,

обуренням, в обу­

ренні; обурень

обуритися, обурюся

обути, обую, обуєш;

обують

обуття {-є), -я, обуї

тям, в обутті (-ю)

Обухів, Обухова, О-

бухову, Обуховом,

в Обухові

обцас, - у (лп. за каблук)

обценьки, обценьків

(лп. лещата, тиски,

кліщі)

обцілувати, обцілую;

обцілують

обшивання (-є), -я, -ю

обява, -и

•обявити, обявлю, об-

явиш, обявить; об-

являть (вим.: об-я...)

обявляти, обявляю,

обявляєш

обяснити,обясню, об-

ясниш; обяснять

овес, вівса, вівсови

(-і), вівсе!, вівсом,

у вівсі;вівси, вівсів;

пб.: вівса

овечий

овид, -у

Овідій, Овідія, Овіді-

єви (-І) пб. Овідію,

Овідієм,вОвідії(-ю}

овоч, -у (-а)

овочевий

овочелисток, - листка

овочестан, -у

овощ, -у; пб. овоч

Овруч, -а

огляд, -у

оглядач, -а, огляда-

чеви (-і), оглядачем

оглядини, оглядин

оглядний

оглядність, -ности, -ні­

стю

огневик, -а (жар)

огненний; огненно

огнетривалий

огнетривалість, -ло­

сти, лістю

огнище, -а, в огнищі

огняний і огневий

оголошення (-є) -я,

-ю, оголошенням,

в оголошенні (-Ю;

оголошень

огонь, огню, огневи

( і), огнем, в огні;

огні, ів; пб. вогонь

огорожа, -і; огорож

огрядний

огуда, -и (*хула)

огудливий

огудник, -а

од пб. від (прім.); у­

живаємо: од або

від: одбити пб. від­

бити, одбігти, від­

бігти, одбирати, від­

бирати

ода, -и; од

одалеки й одалік

одвірок, -вірка

оддалеки (пре.)

оддалік (пре.)

одежа,-і, одежею; одеж

одержання (-є), -я; о-

одержування ( є)

одержувати, одержую

Одеса, -и

одеський

один, одна, одне, (пб. оден, одна, одно)

2. одного, одної; 3.

одному, одній 4. од ­

ного, одну, одне (о),

6. одним, одною;

7. в однім, одному,

одній. 1. одні, 2. од­

них, 3. одним, 6. од­

ними, 7. в одних

■один, одненький, 0-

дніський, однісінь­

кий; один-однісь-

кий (скріплення);

одним - один (скрі­

плення)

один одного, один од­

ному, один одним,

або: один другого,

один другому...; о ­

дин з одним, один

в одного, одні до

одних (обопільно,

взаїмно)

одинак, а

одинацять; 2. одина-

цяти й одинаця-

тьох; 3. одинацяти

й одинацятьом; 6.

одинацятьма ц оди-

нацятьома;7. в оди­

нацяти й в одина-

цятьох

одиначка, -и; одина­

чок

одинець, одинця, о-

динцеви (-і, один­

цем

одиниця, -і; одиниць

Одиссей, Одиссея, 0-

диссеєви ( і), Одис-

сеєм, в Одиссею

Одиссея, Одиссеї, 0-

диссеєю

одіж, одежи, одіжю;

одежий (-ей)

одлига, -и або відли­

га, -и

однак; одначе (зл.)

однакий, однака,одна-

ке; однаковіський,

однаковісінький

однина, -и; однин

одноголосно

однодумець, однодум­

ця,однодумцеви (-І),

однодумцем

однозвучний

однокінний

однокомірний

однолітній, -я, -є

одноліток, -літка; о­

днолітки

одноманітний

однопенні квіти

одноплемінний

одноповерховий

однопрозябцева ро-

стина

однорічний

одноруч (пре.)

односердне (пре.)

односкладовий

одностайність, -ности,

-ністю

одностайно

односторонній, -я, -є

однострій однострою,

одностроєви (-і), од­

ностроєм, в одно­

строї (-ю); одно­

строї, -їв

одночасний

одночасно

одночлен, а

одружитися, одружу­

ся, одружишся; о ­

дружаться

одружіння (-є), -я, -ю,

в одружінні (-Ю)

одурювати, одурюю,

одурюєш; одурю­

ють

одчай, одчаю,одчаєм,

в одчаї(-ю)л(). відчай

одяг, -у

одягання (-є), я, -ю,

одяганням, в одя­

ганні ( ю); одягань

одягати

одягти, одягну, одяг­

неш; одягнуть

ожеледиця, -і

ожеледь, -ди (-і)

оженити, оженю кого

з ким, ожениш, о ­

женить; оженять

оженитися з ким; о ­

женюся, оженишся,

ожениться; ожени­

мося, оженитеся, о ­

женяться

ожеред, -у (скирда)

ожина, и; ожин

оздоровлення (-є) -я, -ю, оздоровленням,

в оздоровленні (-ю);

оздоровлень

оздоровління (-є), 'Я ,

озеро, -а, -у; озера,

озер і озір

озимий

озимина, -и; озимин

озиратися

Озівське море пб. А-

зівське м.

озон, -у

окап, -у

океан Великий, Ти­

хий о.

окис, -у

окисак, -у

окисання (-є), -я

окиснений

окіп, окопа

окісниця, і, пб. окіст-

ниця, -і

окладина, -и

окладинка, -и, окла-

динці; окладинки,

окладинок

оклик, -у

окличник, -а

око, - а, -у, в оці; очі

(вічі), очий (очей),

очам, очима й оча-

ми (вічми), в очах

око (в сітці), два ока,

вік, окам

око (міра); дві оці

околишній, -я, -є

окремий

окремішний

окремішність, -ности,

•ністю

окритонасінна рости-

на

окрім; крім; кромі

округа, -и, -зі; окру­

ги, округ... пб. о-

круг,-а; округи, -ів

окружний

оксаміт пб. аксаміт, -у

оксамітовий і окса-

мітний

Оксана, -и

оксимора, -и

Оксфорд, -у

Октавіян, -а

окуляри, окулярів

окунь, ■ ня

окупаційний

окупація, -ції; окупа­

цій

окур, -ря, -реви (-і),

-рем

Олег, Олега, Олегу!

Олекса, -и, Олексо!

Олексою

Олександер, Олексан­

дра, Олександрови

(-і), Олександром;

Олександри

Олександра, -и; Оле­

ксандер (Олексан­

дрів)

Олександрія, -ії

Олена, -и

олень, оленя, олене-

ви (-і), оленю!, оле­

нем, в олені; олені,

-ів

оливо, -а пб. оло­

во, -а

оловяний

олівець, олівця, олів-

цеви (-І), олівцем;

олівці, -ів

олій, олію, олієви (-і),

олієм, в олії (-ю);

пб олія, олії

Оліїв, Олієва, Олієву,

в Олієві

Олімп, -у (-а); олім­

пійський

Ольвіопіль, Ольвіо-

поля

Ольга, -и, Ользі, Оль­

го!, Ольги, Ольг

пб. Ольгів

Ольгович, -а, Ольго-

вичеви (-і), Ольго-

вичем; Ольговичі,

,івОльгопіль, Ольгопо­

ля

ольгопільський

Ольжин, -а, -е

омана, -и; оман

омар, -а

Омелян, -а

он, он де, он коли, он

куди, он що, он як

онде (пре.); пр.: книж­

ка лежить онде;

але: он це ти був?

ондечки (пре.)

Онисько, -а

онтам пб. он там

Онуфрій, Онуфрія, 0-

нуфрієви ( і)

онуча, -і, онучею; онуч

онучкар, -ря, -реви

(-і), -рем

опад, -у

Опанас, Опанаса

опанування (-є), -я,

опануванням

опанувати кого, що

опаль, опалю

опар, - у

опарювати, опарюю

операція, -ції; опера­

цій

операційний

оперезати, опережу,

опережеш; опере­

жуть

оперізувати, опері­

зую

оперти, опру, опреш;

опруть

опертися перед ким

або кому оперувати, оперую

опинитися, опинюся,

опинишся; опи­

няться

опинка, -и; опинок;

запаска

опир, -ря; пб. упир

опириця, -і

опис, -у

описовий

опит, -у

опитний (досвідний)

опівдні (пре.)

опівдня (пре.)

опівночи (пре.)

опій, опію

опій, опою

опіка, -и, опіці; опік

опікун, -а

опікунка,-и, опікунці;

опікунок

опікунчий

опініювати пб. опіню

вати

опінія, -нії; -ній

опір, опору

опісля

оплаток, -тка; пб. о- платка, -и

оплески, -ів

опліскувати, опліскую

оповідання (-є),-я, ю,

оповіданням, в опо­

віданні; оповідання,

оповідань пб. опо-

віданнів

оповідати про кого,

що

оповідач, -а

оповідачка, -и, опові­

дачці; оповідачок

оповідь, оповіди, опо-

віддю;оповідий(-ей)

оповісти, оповім, о ­

повіси, оповість,

-мо, -сьте, -ДЯТЬ;

оповів, -віла, -ло,

ли; оповіж (лп. роз­

кажи)

оповістити, оповіщу,

оповістиш; ОПОВІ­

СТЯТЬ

оповіщати, оповіщаю

оповіщення (-є), -я,

-ю; в оповіщенні:

оповіщень

оподалік (пре.)

оподаль від кого,

чого

оподаткований

оподатковувати, -ко-

вую

оподаткування (-є),-я

оподаткувати, -кую

опозиція, -ції, -цією;

опозицій

опозиційний

опока, -и, опоці; опок

ополонка, -и, ополон­

ці; ополонки, опо­

лонок

ополонник, -а

опона, -и; опон

опонент, -а

опонувати, опоную,

опонуєш; опонують

14*

опортунізм, -у

опортуністичний

опочинок, -чинку

оправа, -и

оправдати, оправдаю

оправдувати, оправ­

дую

оправляти, оправ­

ляю

оправник, -а (пере

плетчик)

оприкритися

опришкуватий

опріч; опріче (прім.)

опрічний (окремий)

опрягтися, опряжуся

оптика, -и

оптимізм, -у

оптиміст, -а

оптимістичний

оптичний

опубліковувати

опублікувати

опуд, -а

опудало, -а (з. р.)

опука, -и (мняч)

опукий

опускати

опуст, -у

опух, -а

опухлий

опяніти, опянію

опять (знову)

оранжерія, -рії; оран-

жерій (теплиця)

орання (-є), -я, -ю, о ­

ранням, в оранні

орати, орю ,ореш , оре;

орють

орач, -а, орачеви (-і),

орачуі, орачем, в о­

рачі (-чеви); орачі

орган, -у

органи, -ів

організатор, -ра, - ро­

ви (-і); організато­

ри, -ів

організаторка, -и; ор ­

ганізаторок

організаторський

організаційний

організація, -ції; орга­

нізацій

організм, -у

органіст, -а

органічний

орґічний

оргія, -ії; оргій

орда, -и

орден, -у (закон)

ордер, -а

орел, вірла, вірлови

(-і), вірла, орле!

вірлом, у вірлі; вір-

ли, -ів, -ам...

Орел, Орла (м.)

Орель, Орели (р.)

оренда, -и -,пб. аренда

оригінал, -а

оригінальний

орієнт, -у (-а)

орієнтальний

орієнтація,-ції, -цією;

орієнтацій

орієнтування (-є), -я

орієнтуватися

оріх, -а пб. горіх

орішина, -и

Орлеан, -у

орлиця, -і; лп. вір-

лиця, -і

орлій, орля, орлє .

орнамент, -у

орнаментовий

оробка, -ки (рябчик)

ортоґрафічний

ортоґрафія, -ії; орто-

ґрафій

орудар, -ря, -реви (-і)

(руководитель)

орудки, орудок, оруд­

кам

орудник, -а

орудування (-є), -я,-ю,

орудуванням

орудувати

оружа (-е), -а

оружний

орхестра, -и; орхестр

орчик, -а

оса, -и, осо! в осі;

оси, ос (-ів)

осавул, -а; пб. осаву­

ла -и; осавуле й о­

савуло!

осадень, -дня

осаджувати

осадкуватий

осадництво, - а

осамотнілий

осамотніти

осанна, -и

освідомлення (-є), -я,

-ю, освідомленням,

в освідомленні (-ю);

освідомлень

освідомляти

освідчення (-є), -я, ■ ю,

в освідченні; освід­

чень

освіта, -и; освіт

освітлений

освітлення (-є), -я,-ю,

в освітленні; осві­

тлень

освітлювати, освітлюю

освічений

освободжати, освобо-

джаю

освободити, освобо-

джу, освободиш; о-

свободять

освятити, освячу, 0-

святиш; освятять

освячувати, освячую

осел, осла

оселедець, оселедця,

оселедцеви (-І)

оселя, -і; осель

осередковий

осередкуватися

осередок, -редка

осетр, осетра

осика, -и; осик

Осип, -а пб- Йосип,-а

осипка, -и; осипок

осиротити, осирочу,

-тиш; -тять

осичина, -и

осібний

осібняк, -а; пб. осо ­

бень, осібня

осілий

осілість, -лости, -лі-

стю

осінній, -я, -є

осінь, осени, осені,

осінню, в осени; о-

сени, осений і осе-

нів

оскарження (-є), -я

оскаржувати кого

в чому

оскілок, оскілку

оскільки

оскома, -ми

ослін, ослона

ослінець, ОСЛІНЦЯ, 0-

слінцеви (-і)

осліпнути, осліпну,

-неш; осліп, осліп­

ла, -ло, -ли

солобонити, ослобо-

ню, -ниш; нять

ослобоняти, ослобо-

няю

ослюк, -а, або ві­

слюк, а оснований

основний

рсоба, ■ и; осіб

особистий

особливий

особливість, -вости,

-вістю

осока, -и, -ці

осокір, -кору (м. р).

й осокора, -и

осоружний

оспалий

оспалість, -лости, -лі-

стю

останній, -я, -є

Остап, -а

остаточний

остерегти, -жу, -жеш;

-жуть

остерігати, -гаю

остистий

ості ( и), остів і остий

остобісілий

остобісіти

остовпілий

остогидіти, остогиджу,

-диш; остогидять

остогиднути

осторога, -и,осторозі;

осторог

осторонь (пре.)

осточортіти

остракізм у

остриця, -і; остриць

острів,острова, остро­

ву

Остріг, Острога, в 0-

строзі

острізький пб. острозь­

кий

острішок, острішка

острога, и,-зі;острог

осуд, -у осуджувати

осягнення ( є), я, -ю,

осягненням, в осяг­

ненні; осягнень

осяти й осяяти, осяю,

осяєш; осяють

ось; ось де; пр.: ось

де ви сховались!

ось коли; ссь коли

прийшли!

ось куди;

ось там

ось що

ось як

осьде (тут) пре.

осьмий; пб. восьмий

от; от що

отаборитися

отакечки; оттакечки

отаман, -а

отамання ( є), -я, -ю

отаманство, -а

отаманський

отаманувати

отець, вітця, вітцем,

(*отцем)

отецький

отже

ото; отож

отой, ота, оте; 2. о ­

того отої; 3. ото­

му, отій...

оточати

оточити

оточувати

отримання (-є), -я

отримувати*

отруйник, -а

отруйниця, -і; отруй­

ниць

отруїти, отрую, отру­

їш; отруять

отрута, -и

отрутний

отруя, отруї, отруєю;

отруй

отеє

отсей, отея, отеє або цей, ця, це; 2. от-

сього, отсеї, отсієї

або цього, цеї, цієї;

3. отсьому, отсій,

цьому, цій; 4. от-

еього, отею, отеє,

цього, цю; 6. отсим,

отсею, отсією, цим,

цею, цією; 7. в от-

сім, в отсьому, цьо­

му, в отсій, цій;

1. отсі, ці; 2. отсих,

цих; 3. отсим, цим;

4. отсих, цих; отсі,

ці; 6. отсими, цими;

1. в отсих, цих

оттак (пре.)

оттакий, а, -е

оттам (пре.)

оттепер (пре.)

оттоді (пре.)

оттут; отут (пре.)

отуди й оттуди (пре.)

офензива, -и

офіцер, -а

офіцерський

офіцина, -и

офіційний

офіціял, - а

офіціяліст, а

офіціяльний

охайний

охайність, ности, -ні-

стю

охлянути,охляв,охля­

ла, -ло

охляп (пре.)

охолода, -и

охолоджувати

охорона, «и

охоронний

охоче, охотнійше, о-

хотніше

охочий

охрестити, охрещу,

охрестиш; охре­

стять

Охрім, -а

Охтирка, и

охтирський

оцей, оця, оце 2. о ­

цього, оцеї...

оцет, оцту

Очаків, Очакова, Оча­

кову

очаківський

очарувати

очевидець, очевидця,

очевидцеви (-І), о ­

чевидцем

очевидний

очевидно

очевидячи

очевидячки (пре.)

очевидьки (пре )

оченята, оченят

очеревня, - і, очерев-

нею

очерет, -а

очеретяний

очитаний

очитаність, -ности,

-ністю

очиці, очиць

пава, -и; пав

павза, -и павз (пе­

рерва)

Павзаній, -нія, -нієви

(-і), -нієм, -нії (-ю)

павзувати, павзую

павич, -а

павичка, -и; павичок

павільон, -а

Павло, Павла, Павле!

павук -а

павутина, -и

павутиння (-є), -я, -ю,

павутинням, у па­

вутинні

павучок, павучка

очі-на-очі (пре.) пб.віч - на - віч

очікувати, очікую

ошуканець, ошуканця

ошукання (-є), -я

ошукувати

ощаджати ощаджаю,

ощаджаєш

ощадний

ощадність, • ности,

-ністю

ощіп, ощепу лп. рО' гатина.

пагін, пагона

пагінець, пагонця

Паґаніні, -нія, -нієви

(-0падавиця, -і (^епілеп­

сія)

падалина, -и

падання (-є), -я

падлюка, -и; падлюк

падолист, -а; пб. ли­

стопад

падькатися

паж, -а

пажерливий

пазур, -а

пазуха, -и, пазусі

пай, паю

пайка, и,пайці;пайок

пака, -и, паці; пак

(скринька)

пакт, -у; пакти

пакувати, пакую

пакунок, пакунка

пал, у

Палажка,-и, Палажці

паламар, -ря, -реви

(-і), паламарю', па­

ламарем; паламарі

паламарський

паламарчин, -а, -е

паламарювати, пала­

марюю

палата, -и; палат

паленіти, паленію

палення (-є), я, • ю,

паленням,у пален­

ні (-ю); палень

палець пальця, паль-

цеви (-і), пальцю!,

пальцем, у пальц ;

пальці

Палестина, -и

палестинський

паливода,, -и

палиця, -і, палицею;

палиць

палій, палія, палієви

(-і),палієм, у палії;

Палій Семен

палітурка, -и; паліту­

рок

паліча (-е), ■ а,-у

палкий

Палляда, -и

паломник, -а (богомо­

лець)

палуба, -и

паляниця, -і

паляталізація, -ії

Паляцький

паль, паля.палеви (-і),

палем; палі (м. р.)

пб. паля, -і (ж. р.)

пальмовий; «Пальмо­

ве гилля« Крим­

ського

пальний

пальник, -а

пальто, -а, у пальті;

пальта, пальт (-ів)

пальчик, -а

паморозь, -зи, памо-

морозю

памороки, -ів

паморочити, паморо-

чу, -чиш; паморо-

чать

памфлет, -а ( у)

памятання (-є), -я

памятати

памятка, -и, памятці;

памяток

памятливість, -вости,

-вістю

памятник, -а

память, -ти,памяттю;

памяти, -тий (-ей)

пан,-а; пани й пано­

ве, панів

панахида, -и

паненя, -няти, -няті,

паненям; паненята,

паненят

панич, а, паничеви

(-і), паничем, у па­

ничі (-чеви); паничі

паничів, -чева, -чеве

Панівці,Пановець,Па-

нівцям

паніка, -и; панік

паніматка, паніматки,

паніматці

панічний

панія, -ії; паній

панна, -и; панни, -ів

панночка,-и, панноч­

ці; панночки, пан­

ночок, панночкам

Панонія, іі, Панонією

панотець, панотця,

панотцеви (-і); пан­

отці, -ів

пансіон, -а

панство, а,-у;панств

панський

пантарка, -и; панта-

рок

пантеїзм, -у

пантеїстичний

Пантелеймон, -а

панування (-є), -я, -ю

пануванням, у па­

нуванні; панувань;

або пановання(є),-я

панувати, паную

панцир, -ря, -реви (-І),

-рем; панцирі,-ів

панцирник, -а

Панчишин, -а, Панчи-

шином

панчоха, -и; панчіх

панщина, - и

панщинний

паня, -і, панею; пані,

пань; пО. панія, -ії

панянка, -и, панянці;

панянки, панянок

панькання (-є), -я, -ю,

паньканням, у пань­

канні

папа, и; папів

папір, паперу (-а), па

персви ( і), папе­

ром, у папері; п а ­

пери

папірець, папірця, па-

пірцеви (-і), папір­

цем, у папірці

папороть, -ти, папо­

роттю

папський

папуга, -и, -зі; пб. 1 папугай, -гая, або попугай, -гая

пара, -и; дві парі; па­

ри, пар

пара, -и (випар)

параболічний

параболя, -і; параболь

параван, -у

параграф, -у

парада, -и (ж. р.)

парадокс, - у

парадоксальний

паразіт, -а

паралєля, -і; паралель

параліж; параліч, -а

Параска, -и, Парасці;

Парасок

парасоль,-ля; пб. па­

расоля, -і

парафіна, -и

парвеню (невідм.)

Париж, -а (-у)

паризький

Парис, -а

парібок, парібка; пб.парубок

паркан, -а; пб. бар-

кан (тин, забор)

парлямент, -у

парляментар, -ря, -ре­

ви (—і ), рем

парляментарний

парляментський

парня, -І; парнів

паровіз, -воза

пародія, -ії; пародій

пароксизм, -у

пароль, -ли

пароплав, -а

пароплавство, -а, -у

парость, парости, па­

ростю; пб- парість,

парости; парости,

паростий (-ей)

парох, -а, у пароху;

парохи, -ів, (при-

ходський священик)

парохія, -ії; парохій

парохіяльний; Паро-

хіяльний Уряд (у.)

партер, -а

партнер, -а

парубкувати

парубоцтво, -а

парубоцький

парубчак, -а

парувати, парую, па­

руєш

парта, -и (лавка)

партизант, -а

партизантський

партійний

партія, -ії, партією;

партій

парус, -а (луч)

парцеляційний

парцеляція, -ії, парце­

ляцією; парцеляцій

пасаж, -у

пасажир, -а

пасажирський

пасат, -у

пасерб, -а

пасербиця, -і

пасивний

пасивність, -ности,

-ністю

пасинок, -синка

пасічник, -а

пасічництво, -а

пасія, -ії, пасією; па­

сій (пристрасть)

пасіянс, -а

паска, -и, пасці; пасок

пасквіль, -лю, -лем;

пасквілі

пасмо, -а; пасма, па­

сем (пасмів)

пасовисько, -а; пасо­

виськ

пасовище, -а, на па­

совищі; пасовища,

пасовищ

пасока. -и (кров, лім­

фа)

пасоковий (лімфатич­

ний)

пасти, пасу, -сеш, па­

суть; пасений; пас­

ши

пасти, паду, падеш;

падуть

пастир, -ря,-реви (і),

-рем; пастирі, ів

пастирський

пастка, -и, пастці; па­

сток

пастор, -а, -рови (і),

-ром; пастори, -ів

пастух, -а, у пастуху;

пастухи

патент, -у

патентований

патериця,-і; патериць.

Патеркуль, -ля

патетичний

патли, -лів

патольоґічний

патольоґія, -ії, пато-

льоґією, патольоґій

патос, -у

патосовий

патрицій, -ція, -цієви

(-і), -цієм, у патри­

ції; патриціїв

патриціят, -у

патріот, -а

патріотизм, -тизму

патріотичний

патріярх, -а

патріярхальний

Патрокль, -кля, -клеви

(-і), -клем, у Патро-

клі (-еви)

патроля, -лі; патроль

пахнути, пахну, па­

хнеш, пахне; па­

хнуть; пах, пахла,

пахли

пахощі, -ів

пахучий

пацифікація, -ії; паци-

фікацій

пацифіст, -а

пацієнт, -а

пачкар, -ря, -реви (і),

-рем, -рі (-реви)

пачкарський

пачкувати

пачоси, -ів

паша, -і, пашею (тра­

ва, корм)

паша, ■ і (турецький

достойник) пб. ба­

ша, -і

пашня, -і пашнею;

пашень

пашпорт, -у

паштет, -а

пащека, -и; пащек

пащекувати, пащекую

пащекуватий

паяц, -а

певне пб. певно (пре.)

певний чого абовчім ;

*певний (у значінні:

якийсь, деякий, не

треба вживати)

певність, - ности, пев­

ністю

Пегаз, -а

педагог,-а,у педагогу

педагогічний

педагогія, -ґії, ґією;

педагоґій

педаль, педали (-і) (ж.

р.) педаллю; пб. пе-

дал, -у (м. р.)

педель, -ля, -леви(-і),

-лем, -лі (служник,

прислуга)

пекар, -ря, -реви (-і),

-рем, -рі (-реви);

пекарі, -ів (хлібо-

пекар)

пекарня, -і; пекарень

пекарування (-є), -я

пекельний

пекло, -а, пекол і пе-

клів

пекти, печу, печеш, пе­

че, печемо, печете,

печуть; пік, пекла,

-ло, -ли; пікши

текучий

пелех, -а

пелехатий

пелікан, а

пелюстка, -и, пелюст­

ці; пелюстки, пе­

люсток

пелюшка, -и, пелюш­

ці; пелюшки, пе­

люшок

пелюшковий

пелька, -и, пельці;

пельок

Пельопонез, -у

пельопонезький

пендрак, -а

Пецельопа, -и

пензель, пензля, пен-

злеви (-І), пензлем,

пенсіонер, -а

пенсія, -ії, пенсією;

пенсій

пень, пня, пневи (-і),

пнем, у пні; пнів

пеньок, пенька, -кови

(-і); пеньки

первак, - а

первень,первня,перв-

неви (-І), первнем

первісний

первісток, первістка;

пб. первістка, -и

(живло, стихія)

первісток, первістка

(первенець)

первовзір, -взору

первотвір, -твору

первоцвіт, - у

пергамен, -у; перга­

мент, -у

перебаранчати(міша­

ти)

перебендя, -і; пере­

бендь і перебен-

дів

перебирати, -бираю

перебій, -бою, -боєм

перебір, -бору

перевезти, -везу

перевертень, -тня,

-тневи (-І)

перевесло, -а; пере­

весла, -весел

перевести, -веду

перевізник, -а

перевозини, -зин

перевозовий

перегляд, -у

перегодом (пре.)

перегороджувати

передвічний

передвчера; перед­

учора (пре.)

передгіря (-є), -я, -ю,

передгірям,у перед-

гірї (-ю)

переддень,передодня,

передодневи (-і), на

передодні

переділ, -у

передісторичний

передмістя (-є), -я,-ю,

-містям, на перед­

місті; передмістя,

передмість

передміський

переднівок, -нівку

передній, -я, -є

передо мною пб. пе-

реві мною

передобіддя (-є), -я

передовсім; переді-

всім;

передом (попереду)

передостанній, *я, -є

передплата, -и

передплатник,-а

передчасний

передчасність, -ности,

-ністю

передше або перше,

передтим (пре.)

передягатися; перео­

дягатися

передягтися; перео­

дягтися, переодягну­

ся, -гнешся; -гнуть­

ся

переймання (-є), -я

перейматися, пере­

ймаюся, перейма­

єшся

перейняти (провід);

перейму, -ймеш,

-йме; -ймуть; пе-

реймлений і пере-

нятий

перейнятися

переказ, -у

перекис, -у

переклад, -у

перкладач, -а, пере-

кладачеви (-і),-чем,

у перекладачі (-че-

ви); перекладачі, -ів

перекладний

переконаний

перконання (-є), -я,

■ю, переконанням,

у переконанні; пе­

реконання, переко­

нань

переконуюче (пре.)

Перекоп, -у

перекопський

перекотиполе, -я; -ю, у перекотиполі; пе­

рекотиполя, пере­

котиполів

перекреслення (-є), -я, -ю; перекреслень

перекреслювати

перекрій, перекрою,

перекроєви (-і), пе­

рекроєм, у пере­

крої (-ю)

перекуп, -у

перекупка, -и, пере­

купці; перекупок

перекутня, -і; пере-

кутень

перелаз, -у

переливання (-є), -я,

-ю, переливанням,

у переливанні (-ю);

переливань

переливки

перелицьований; »Пе-

релицьована Енеї-

да«

переліг, -лога, на пе­

релозі

переліс, -а

переліска, -и, пере-

лісці; переліски,

перелісок

переліся (-є), -я

перелюбець, -любця,

-любцеви (-і), -люб-

цем

перелюбний

перелюбниця, -і; пе­

релюбниць

переляк, -у

переляканий

перемет, -у (-а) (при­

лад для ловлі риб)

перемиський (з Пере­

мишля)

Перемишль, Переми­

шля, Перемишлеви

(-і), Перемишлем,

у Перемишлі

перемовник, -а

перемовниця, -і; пе-

ремовниць

перемога, -и -зі -пе­

ремог

переможений

пореможник, -а

переможниця, -і; пе­

реможниць

пореніся (-є), -я

переносини, -носин

переносити, перено­

шу, переносиш; пе­

реносять

переобраз, -у

перепадистий

перепадок, перепал­

ку (пароксизм)

перепаска, -и, пере-

пасці, перепаски,

перепасок

перепел, -а

перепелиця, -і, пере­

пелицею; перепе­

лиць

перепиличий

перепинка, -и, пере-

пинці; перепинки,

перепинок

перепинювати, пере-

пинюю

перепис, -у

переписувач,-а -чеви

(-і), -чем; перепи­

сувачі, -ів

переполіскувати

переполох, -у

перепродаж, -и, пере-

продажю

перепросини, -просин

перепрошувати

перерва, -и, перерв

перерібка, -и, пере-

рібці; перерібок

переріз, -у

перероблений

перероблення (-є), -я,

-ю, -ям, -і; пере­

роблень

пероробляти

пересада, -и, пере­

сад

пересадний

пересердя (-є), -я

переселення (-є), -я,

ю, у пересиленні

(-ю) (кріза, пере­

лом)

пересилка, -и, пере­

силці; пересилки,

пересилок

пересіч, -и, пересічі,

пересічю

пересічний

пересічно (пре.)

переслати, перешлю,

-шлеш; -шлють

переспів, -у

перестерегти, -жу,

-жеш; -жуть

пересторога, -и, -зі;

пересторог

перестрах, -у

перестрелити, -стре­

лю, -стрелиш; пе-

рестрелять

перестріт, -у

переступний рік

перетика, -и (попе­

речна полоса)

перехресний; «Пере­

хресні стежки €

перехрест, -а

перехрестка, -и, -ці;

перехресток

перехрестя (-є), -я,

-ю, на перехресті

перецідження (-є), -я

перець, перцю

перечити, перечу, пе­

речиш; перечать

Переяслав, -а, -у

переяславський

перигель, -лю

перигей, -гею

Перикль / Перікль,

-кля

перина, -и; перин

периферичний

периферія, -рії, -рією;

периферій

перифраза, -и

перій, перію, перієви

(-і), пері«м; пб. пи­

рій

період, -у (доба)

періодичний

перістий

перія, -ії; перій (ряд)

перкалевий

перкаль, -пю, -леви

( і), -лем; перкалі,

-ів (ситець)

перлина, -и

перлівниця, -і

перло, -а (с. р.); пб. перла, -и (р. ж.)

перла, перлів; пб. перли, перел

перлова матиця (пер

ломут, -а)

перломутовий

перо, -а; пера, пер

перон, -у

Перс, -а

перса пб. перси, перс

(груди)

Персій, -сія, -сієви

(-і), Персієм

Персія, -сії, -сією

персонал, -у

персоніфікація, -ії;

персоніфікацій

перспектива, -и; пер­

спектив

перстенець, перстен­

цю, -цеви (-і), -цем;

перстенці, -ів

перстень, пб. пер-

стінь, перстеня,

перстеневи (-і); пер- стені

перський

перука, -и, перуці;

перук

перукар, -ря, -реви

(-і), -рем

перукарня, -і; перу­

карень

перукарський

перти, пру, преш;

пруть

перфума, -и; перфум

(пахощі)

перше (пре.)

першенство, -а, -у;

першенств

перший

першина, - и

першорядний

пес, пса, псови (-і),

псе!, псом, псі; пси,

псів; пес Рабко;

пес Крук

песимізм, -у

песиміст, -а

песимістичний

песливий пб. пестли­

вий

пестити, пещу, пе­

стиш; пестять

* пестощі, -ів

пестрий (рябий, кра-

сий)

песячийл# песій,-я,-є

Петербург,-а( -у),у Пе­

тербурзі (тепер: Ле­

нінград)

петербурзький(ленін­

градський)

Петефі,-ія,-ієви(-і)(п.)

петиція, -ії; петицій

Петрарка, -и

Петрів, Петрова, з Пе­

тровим

Петрівка, -и

Петро, -а

Петрусь, Петруся, Пе-

трусеви (-і), Петру­

сю!, Петрусем

печаль, печали.Цпе-

чаллю (лп. ^біль,

терпіння)

печатати, печатаю

печатка, -и; печаток\ печать,-ти, печаттю;

печатий (-ей), печа­

тям

печера, -и; печер

печериця,-і; печериць

печерний

Печерськ, -а \

печерський

печиво, -а; печив

печінка, -и, печінці;

печінок

пєдесталь, -лю

пиварня, -і; пиварень

пивниця, -і; пивниць;

(погреб, льох, -у)

пиво, -а, -у; пива, пив

пивовар, -ра, -рови (-і),

-ром,-рі; пивовари,

-ів

пигва, -и; пигв (-ів)

пижмо, -а

пижмовий

пил, -у; пили; (пилом

припасти)

Пилат, -а

Пилип, -а

Пилипівка, -и, Пили­

півці (піст)

пилок, пилка

пилчастий

пиляк, -а

пильний

пильник, -а

пильність, -ности, -ні­

стю

пильнувати, пильную

Пинськ, -а

пинський

пинцак, -а; пб. пен-

цак (перлова ка­

ша)

пипоть, пиптя

пир, у

пиріг, пирога, у пи­

розі; пироги, -ів

пиріжок, пиріжка; пи­

ріжки, -ів

Пирятин, -а

пирятинський

писало, -а

писальце, писальця,

писальцеви (-і)

писанка, -и, писанці;

писанки, писанок

писання ( є), -я. -ю,

писанням,у писан­

ні; писання, писань

писар, -ря, -реви (-і),

писарю!, писарем,

у писарі; писарі,

-ів

писарка, -и; писарок

писарський

писарчук, -а

писателька, -и, писа-

тельці; писатель-

ки, писательок

пискля, - яти, писклям,

у пискляті; пискля­

та, писклят

писовня, -і, писовнею;

писовні, писовнів

пистоль, -ля,-леви (-І),

-лем

писулька, -и, писуль­

ці; писульок

письменний

письменник, -а

письменниця,-і; пись­

менниць

письменницький

письменство, -а, -у;

письменств

письмо, -а; письма,

писем і письмів

питайний

питайник, -а

питання (-є), -я, -ю,

у питанні; питань

питатися

питво, -а

питель, питля (-ю), пи-

тлеви (-і), питлем,

у питлі

пити, пю, пєш, пє;

пємо, пєте, пють,

пив, пила, пило, пи­

ли; (питоньки: пи­

ти)

питка, -и, питці; пи-

ток

питлювати; питльо-

ваний

питний

питомець, питомця,

-цеви (-І), питом-

цем, у питомці

питомий

пиття (-є), -я, у питті

(-Ю)

питущий

пихва,-и; пихов

пищати, пищу, пищиш;

пищать

пищик, - а (*мунштук)

пі-, пб. по-; пр.: пі-

гнати, погнати; пі-

звати, позвати: пі­

знати, познати; пі-

слати, послати

пів- (пишемо вкупі зі

словом! пр.: півго­

дини, півроку...)

піваркуш, -а, піварку-

шеви (-і)

піваршин, -а

півбавовняний

півбарилок, -рилка

півверстовий

піввідерко, -а, у пів-

відерку; піввідерок

піввідра (пре.)

піввідровий

піввідсоток

піввовняний

півгодини (пре.)

півгодинний

півголий

півголосом (пре.)

півдарма (пре.)

півдармо (пре.)

півдевята

південний

південник, -а

південниковий

південь, півдня, пів-

дневи (-і), півднем,

на півдні; півднів

(сторона світа)і.

Південь, Півдня (гео­

графічно культурна

цілість)

південь, полудня, в по­

лудні (пора дня)

півень, півня, півне-

ви (-і), півнем: пів­

ні, -ів

півкарта, -и; півкарт

півколо, -а; півкол

півкопи

півкрок, -у

півкружало, -а

півкуля, -і; -куль

півмісяць, півмісяця,

півмісяцеви(-і), пів­

місяцем; півмісяці,

-ів

півмісячний

півміток, -мітка

півник, -а; пб. півень

північ, півночи

північний; північно­

американські міста;

але: Північно-Аме­

риканські Сполуче­

ні Держави (назва)

півнота, -и

півокруглий

півострів, -строва; пб.півостров, -а

півосьма (нев. числ.1

півповня,-і півповнів

півпята (нев. числ.)

піврік, -року, у пів-

році

півріча (-е), а

півсонний

півсотня,-і; півсотень

півсоток, -сотка

півстогін, -гону

півступінь, -пня

півсфера, -и

півсьома (6 >/2)

півтемність, -ности,

-ністю

півтінь, -тіни, -тінню;

півтіний

півтон, -у

півтора (І 1/і ) півтораста (150)

півторачний

півтретя (2 !/,)

півфунт, -а

півчварта (3 >/2)

півшовковий

під

під вечір

під карою

під чаркою

під, поду, на поді;

поди, -ів

підбивання (-є), -я

підбиття (-є), -я, -ю,

підбиттям, на під­

битті

підбіль, -ли

підбірний пб. підбор­

ний (фальшивий)

підборіддя (-є), -я, на

підборідді

підбрехач, -а

підбріхувати

підвечірок, -чірка (-у)

підвисшення (-є), -я,

-ю; на підвисшенні;

пб. підвищення

підвишка, -и; підви-

шок

підвладний

підвода, -и; підвід

підвязувати

підгірній, -я, -є, пб.підгірний

підгіря(-є),-я; Підгіря,

-я, на Підгірї (-ю)

Підгірянка, -и

підгледіти, підгледжу,

-диш; -дять

підглядач, -а (шпиг)

підглядачка, -и, під-

глядачок

підголовок, ловка(по-

душечка)

підгорля (-є), -я, -ю,

підгорлям, -лі; під-

горлів

підданець, -данця

підданий

підданка, -и, підданці;

підданок

підданство, -а; під­

данств

підданчий

піддати, піддам, під­

даси; піддадуть

піддаша (-е), -а

піддячий, -чого

підзамча (-е), -а; Під-

замча (-е), -а

підземелля (-є), -я,

підземеллям, у під­

земеллі (-ю); підзе­

мель

піді-, підо-, подо- (при­

ставки, яких ужи-

живаємо однаково):

підібгати, підобга-

ти; підігнути, підо-

гнути, подождати

підібрати, підберу

піділляти, піділлю

Підкавказя (-є), -я, -ю,

Підкавказям,на Під-

кавказі (-ю)

підканцлєр, -а

підкарпатський

Підкарпаття (-є), -я,

на Підкарпатгі (-ю)

підкидний

підкидьок, -кидька

підкова, -и; підків

підїжджати

підкоморій, -рія, -ріє-

ви (-і) пб- рію

підкреслення (-є),-я,-ю

підкріплення (-є), -я

підкріпляти

підкувати, підкую, під­

куєш

підкупний

підкупник, -а

підкупство, -а

підлеглий

підлеглість, -лости,

-лістю

підлежний

підлесник, -а

підлесниця, -і; підле­

сниць

підліся (-є), -я, -ю

підлога, -и; підліг

підляський

Підляша (-е), -а

підмайстер, -стра

підмет, -а

піднебіння ( є), -я, -ю,

на піднебінні (-ю);

піднебінь

піднесення (-є), -я, -ю,

на піднесенні (-ю)

підніжа (-е), -а

підносити

підо мною

підозрілий

підозріння (-є), -я, -ю,

підозрінням, у пі­

дозрінні

підошва, -и; підошов

підпал, -у

підпанок, -панка

підпис, -у

підписування (є),-я,-ю,

-ям,-і; підписувань

підпиток, -тку,на під­

питку

підпідьомкання (-є), -я

підприємець, -ємця,

-«мцеви (-і)

підприємство, -а

підрізування (-є), -я

підручник, -а

підряд (пре.) .

підрядне речення

підрядний

підсіння (-є), -я,-ю, на

підсінні

підслухач, -а

підслухи, -ів

підсоння (-є), -я, -ю,

у підсонні; підсонь

підстерегти

підстрелювати

підтинання (-є), -я

підчас (прім.)

підюджувати

Піємонт, -у

пієтизм, -у

піжмурки, піжмурків

(•рок)

Піза, -и

Пізистрат, -а

пізний; пб. пізній,-я,-є;

пізненький, пізні­

сінький, пізнійший,

(пізніший)

пізнійше (пізніше)

Пій, Пія, Пієви (-і)

(Пію), Пієм, Пію

піймати, піймаю

пійняти, пійму

піклування (-є), -я, пі­

клуванням, у піклу­

ванні; піклувань

піклуватися

пільга, -и, пільзі; пільг

пільговий

пімстити й помстити

піна, -и

Піндар, -а

пінитися, пінюся, пі­

нишся; піняться

пінковий

піонір, -а

піп, попа

піраміда, -и; пірамід

пірвати, пірву, пі-

рвеш; пірвуть

Пірей, -рею, -реєви (-І),

Піреєм, Піреї

Піренеї, -неїв

пірит, -а

пірнати, пірнаю, пір­

наєш; пірнають

пірнатка, -и, пірнатці

пірначка, -и

пірнути, пірну, пір­

неш; пірнуть

піротехнік, -а

П ірр, -а

пірце, -я, пірцеви (-і),

пірцем; пірця, пірець

піря(-є),-я, -ю, пірям,

пірї (-ю)

пірячко, -а

пісенька, -и, пісенці;

пісеньки, пісеньок

пісковець, пісківця

піскуватий і піскова-

тий

післанець, післанця,

у післанці

післаництво, -а (місія)

післаниця, -і

післати й послати;

пішлю, пішлеш; пі-

шлють

після : по

післязавтра (позавтра)

пісний

пісня,-і; пісні, пісень,

піснями

пісок, піску; піски, -ів

піст, посту

пістолет, -а

пістун, -апістунка, -и, пістунці;

пістунок

пісчаний

піт, поту

Пітаґор, -а

Пітагорів, -рова, -рове

піти, піду, підеш; пі­

дуть (п. по воду)

пітійський

Пітія, -іі

пітьма, -И; пітьм

піхва, -и; піхов

піхота, -и

піхотинець, -тинця

пішки (пре.)

пішоходи, -ІВ (хідник)

піяк, -апіянство, -а, -у

Піяр, -а

піятика, -и

піяцтво, -а

піячити, піячу, пія-

чиш; піячать

піячка, -и; піячок

плав, -у

плавання (-є), -я, -ю

плавати, плаваю

плавач, -аплавачка, -и, плавач-

ці; плавачок

плавба, -и плавець, плавця

плавний

плавцем (пре.)

плавоножець, -ножця

плавчик, -а

плазом (пре.)

плай, плаю (стежка

в горах)

плакати, плачу, пла­

чеш; плачуть; пла­

чучи

плакса, -и (з. р.)

плаксій, -ія, -І€ви (-і),

-ієм; плаксії, -їв

плакучий

планета, -и; планет;

пб. плянета

пластина, -и

платва, -и; платвів

платнір, -ра, -рови(-і),.

-ром

платок, платка

плахта, -и

плач,-у, плачем

плачу, платиш, пла­

тить; платять; пла­

чений

плачучий пб. плачу-

щий; пб. плакучий,

плекання (-є), -я, -ю,

у плеканні (вихо­

вання)

плекати; плеканий

племя, -я пб. племе-

ни; племям,у пле­

мені, у племю; пле­

мена, племен

плескати, плещу, пле*

щеш; плещуть

плесо, -а; плес

плести, плету, пле­

теш; плетуть

плетіння (-є), -я

плетінь,-ню, плетінем

ллече, -а; плечі, пліч

пб. плечий (-ей),

плічми, плечима,

плечами, на плечах

плєбей, плєбея

плебейський

плеоназм, -у

■плеяда, -и

пливсти пб. плисти

/ пливти; пливу,

пливеш; пливуть;

плив, пливла, плив­

ло, пливли пб. пли-

ли; пл. кораблем,

човном

плигання ( є), -я

плин, -у

плинний

плинути, плину про­

ти води

плід, плоду; плоди,-ів

пліт, плота; плоти

плодитися, плоджуся,

плодишся; плодять­

ся; плодючий

плодовитість, -тости,

-тістю

плоскан, -а

плоский

плоскінь, плоскони

(ж. р.)

плосконіг, -нога

плотиця, -і

площа, -і, площею

плуг, -а

плугатар, -ря, -реви

(-і), -рем

плювати, плюю, плю­

єш

плюгавство, -а

плюральний

Плютон, -а

Плявт, -а

плягіят, -у

гіляж, -а

пляма, -и; плям

плян, -у

плянета, -и; пб. пла­

нета

плянтатор, -а

плянтувати

плястер, -стра, -стро-

ви (-і)

плястика,-и, плястиці

плястичний

плятина, -и

плятинник, -а

Плятон, -а

плятонічний

пневматичний

пнути, пну, пнеш;

пнуть

по (приім. з 7. відм.:

по лісах, долах)

по азіятськи; по азі-

ятському

по батьківськи; по

батьківському

по божому

по братерськи; по

братерському

по давньому

по десять

по добру

по друге

по його

по її

по їхньому

по козацьки; по ко­

зацькому

по людськи; по люд­

ському; пб. полюд-

ськи

по мойому

по нашому

по німецьки; по н і­

мецькому

по новому

по одному

по панськи; по пан­

ському

по перше

по справжньому

по старому

по українськи; по у­

країнському

по христіянськи; по

христіянському

по чім? по чому?

побачення ( є), -я, -ю,

-ям, у побаченні;

побачень. До поба­

чення!

побережа (-е), -а, на

побережі; побереж

Побережа (-е), -а (с.)

побережник, -а побіг, -у

побіда, -и; побід

побідний

побідник, -а

побідниця, -і; побід'-

ниць

побільшення (-є), -я,

-ю, побільшенням,

у побільшенні; по­

більшень

побіч (приім.)

побічниця, -і; побіч-

ниць

поблизу

поблизше (поближче)

(пре.)

побожність, -ности,

-ністю

побуд, -у

побусурменитися

побут, -у

повагом (пре.)

поведення (-є), -я, -ю,

-ям,у поведенні; по­

ведення, поведень

поведінка, -и, поведін­

ці; поведінок

повеліти, повелю, по­

велиш; -лять

повен, повна, повне;

повний, повніський

повертання (-є), -я

повертом (пре.)

поверх (пре.)

поверх, -у, на поверсі

поверхня, -і; поверх-

ний (-ей) і поверх-

нів

повз; поуз (прім.)

повздовж

повинен, повинна,-о

повинно (пре.)

повисше; повище

(пре.)

повід, повода

повіддя (-є), -я

повідомлення (-є), -я,

-ю, -ям, -і; повідом­

лень

ПОВІДЬ, поводи, ПОВІД­

ДЮ

покій, покою, покоєм,

у покої

повік (пре )

повіка, -и

повік -віки (пре.)

повіки (пре.)

повільний

повільно

повінь, повени, по­

вінню; повіний (-ей)

повістяр, -ра, -реви

(-і), -рем

повість, -сти, -сті,

повістю; повісти,

повістий (-ей)

повіт, -у

повітка, -и, повітці;

повітки, повіток

повітря (-є), -я, -ю,

повітрям; у повітрі

повноголос, -у

повня, -і, повнею;

повні, повнів

поводар, -ря, -реви

( - І)поволі (пре.)

поворот, -у

поворотний

повстанець, повстан­

ця, -цеви ( і), -цем,

-ці; повстанців

повстання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; повстань

повстяний

повсть, -и, повстю

повсякденний

повсякденно (пре.)

повсякраз (пре.)

повсякчас (пре.)

повсякчасно (пре.)

поганець, поганця,

поганцеви (-і), по­

ганцем, поганці;

поганців

поганий, поганійший

(поганіший), пога­

ненький, поганісінь-

кий, тяжко поганий

поганин, -а; погани,

поган

поганство, поганства;

поганств

поганський

погань, -и, поганню;

поганий (-ей)

погибель, -ли, поги-

біллю; пб. погибіль,

-бели

погибнути; погиб, по-

гибла

погіршати

погнати й пігнати; по­

жену, поженеш; по­

женуть

поговірка, -и; погові­

рок

поголоска, -и, пого­

лосці; поголоски,

поголосок

погонич, -а, пб. пога-

няч, -а

погоничка, -и; пого-

ничок

погорілець, погоріль­

ця, -цеви (-і)

поготів (пре.)

поготівля (-є), -я,- ю,

-ям, -і; поготівлів

(негайна поміч)

Погребища (-е), -а, -у;

у Погребищі

погрожування (-є), -я

погрожувати

погуляння (-є), -я, -ю,

-і; погулянь

подагра, -и

подарунок,-дарунка

податок, -тку

подать, -ти, податтю

подвійність, -ности,

-ністю

подвійно (пре.)

подвіря(-є), -я, -ю, по-

двірям, на подвірї

(-ю); подвірий (ей)

подвоєння (-є), -я; по-

двоїння(-є), -я

подвоїти, подвою, по­

двоїш; подвоять

подвоювати, подвоюю

подеколи

подекуди

поденний

поденник, -а

поденниця, -і; поден­

ниць

поденно

поденщина, -и

подерти; подеру, по­

дереш; подеруть;

подер, -ла; подер­

тий; подраний

Подесення (-є), -я, -ю

подзвін, - дзвону

подзвінний

подзвіння (-є), -я, -ю,

подзвінням

подібний до кого, чо­

го

Поділ, Подолу

поділ, поділу

поділка, -и, поділці;

поділок

Поділля (-є), -я, -ю, П о­

діллям, на Поділлі;

Поділь

подільність, -ности;

-ністю

подільський

подія, -іі; подій

подовж (пре.)

Подолянин, -а; Подо­

ляни, Подолян

Подолянка, -и, Подо­

лянці; Подолянки,

Подолянок

подорож, -жи, подо-

ріжю; у подорожі;

подорожий (-ей)

подорожній, -я, -є

подостатком (пре.)

подруга, -и, -зі; по­

другподружа(-е), -а, у по-

дружі; подруж

подруженька, -и, по-

друженці; подру­

женьки, подруже­

ньок

подружечка, -и, по-

дружечці; подру-

жечки, -жечок

подружитися з ким

подумати про кого, що

подушити, подушу,

подушиш, поду­

шить; подушать

подушка, -и, подушці;

подушки, подушок

подюм і подіюм (не­

відм.)

подяка, -и; подяк

подякувати

поезія, ії, поезією;

поезій

поема, -и; поем

поет, -а, поетови (-і)

поетизувати

поетика, -и; поетик

поетичний

поєдинок,-динку(дво*

бій)

поєдинчий

поєднання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; поєднань

поєднатися

поємність,-ности, ни

стю

пожаліти, кого, чо­

го або кого, що;

пожалію, пожалій,

-те!

пожар, -у

пождати кого, що;

пожду

пожежа, -і, пожежею;

пожеж

пожертвовання( є) -я;

пб. пожертвування

(-є)

поживний

пожилець, пожильця,

пожильцеви(-і), по­

жильцем

пожирати

пожиток, -тку

поза (прм.)

позавтра (пре.)

позавчера (пре.)

позад

позаду (пре.)

позаочі (пре.)

позаторік (пре.)

позаторішній, -я, -є

Позейдон, -а

позем, -у

ПОЗДОВЖНІЙ, -Я, -Є

поздоровити, поздо­

ровлю, поздоровиш;

поздоровлять

поздоровкатися з ким

позивання (-є),-я, -ю

позивати

позитивізм, -у

позитивний

ПОЗИЦІЯ, -ІІ; позицій

позичати, позичаю

позичений

позичка, -и, позичці;

позичок

позіхати, позіхаю

познайомитися, по­

знайомлюся, позна­

йомиться; -знайом­

ляться

познанський

Познанщина, -и

Познань, -ни, Познан­

ню

позов, позву (про що,

за що)

позсипати

позсихати

позсідатися

позскакувати, пб. по­

зіскакувати

позсовувати

позувати, позую

позчіплювати, позчі­

плюю

позшивати

поінформувати; поін­

формований

поїжджанин, -а; поїж-

джани, поїжджай

поїзд, -у

покажчик, -а

показ, -у (на показ)

показати, покажу, по­

кажеш; покажуть

покарання (-є), -я

покаяння, (-є), -я, -ю;

упокаянні; покаянь

покаятися чого

поквапом (пре.)

покволом (пре.)

покепкувати

покерувати

поки; покіль (зл.)

покиб (зл.)

покидько, -а

покиж (зл.)

покинути; покинений

І покинутий

покито (зл.)

покищо

покій, покою, покоєм

(мир)

покій, покою (кімна­

та)

покійник, -а

покійниця, -і; покій­

ниць

покірливий

покірливість, -вости,

-вістю

покірний

покіс, покосу

поклін, поклону

поклонятися і покла­

нятися

покоївка, -и, покоївці;

покоївки, покоївок

покоління (-є), -я, -ю,

поколінням, у п о­

колінні; поколінь

поколоти, поколю,по­

колеш, поколють;

поколотий і поко­

лений

поконець (пре.), але: по конець січня...

покора, -и; покор

покрасшати, пб. по­

кращати, покрас-

шаю

покривало, -а, -у; по­

кривал

покриття (-«), -я, -ю, -ям, - і; покрить

покришка,-и, покриш­

ці; покришок

покрівець, покрівця;.

пб. покровець

покрівля, -і; покрі­

вель

Покрова, и

покруч, -ча, -чеви (-і),

-чем

покупець, -купця

покута, - и

покутничий

Покуття ( є), -я, По­

куттям, на Покутті

покутувати

покуштувати, покуш­

тую

пола, -и, поли, полів

полагодити; полаго­

джу, полагодять;

полагоджений

полапки (пре.)

полапцем (пре.)

поле, поля, полю, (по-

леви (-І), у полі; по­

ля. піль (полів), по­

лям

полегкість, -кости,-кі­

стю

полегша, -і, полег-

шею

полегшати

полегшення (-є), -я

полетіти, полечу, по­

летиш; полетять

полива, -и

поливяний

полин, -у

полинути, полину

полемізувати, поле­

мізую

полеміка,-и, полєміці

полемічний

Полікарп, -а

поліклініка, -и

Поліксена, -и

Поліся (-є) - я, на П о­

лісі

поліський

поліп, -а

полісиндет, -у

політехніка, -и; полі­

технік

політика, -и

політичний

поліття (-є), -я

Поліфем, -а

поліційний

поліція, -ції, поліцією;

поліцій

поліціянт, -а

полковник, -а

полковництво, -а

полковницький

Половчин, -а

пологий

поломінь, поломіни,

поломінню

полон, -у

полоскання (-є), -я

16*

полотенце, -я; поло-

тенець

полоти, полю, полеш,

поле; полють

полотно, -а; полотна,

полотен

полуденний

полудень, полудня

полудневий

полуднувати, полуд­

ную

Полтава, -и

полтавський

полукіпок, -кіпка

полумисок, -миска

полумя, полуміни (по-

лумя), полумям, у

полумю

полуниця, -і

полупанок, -панка

полювання (-є), -я, на

полюванні; полю­

вань; (влови)

полягти, поляжу, по­

ляжеш; жуть; поліг

(поляг), полягла,

-о, -и Поляк, -а; Поляки, -ів

полярний

Полька, и, Польці;

Польки, Польок

полька (танок)

польовий, -вого

польонізація, -ії; по-

льонізацій

польський; Польська

Республика

Польща, -і, Польщею

помагати

помалу (пре.)

помалу-малу (пре)

помаранча, -і, -чею;

помаранч

помацки (пре.)

поменшати

померки, померок

помиї, помий

поминки, поминок

помилка, -и, помилці;

помилки, помилок

помилування (-є), -я

поминальний

помисел, помислу

поміж (приім. з 2 .4,6.)

помір, -мору (зараза)

помір, -міру (мірення)

поміркованість, -но-

сти, -ністю

поміст, -мосту

поміч, помочи, помо-

чю й помічю; помо-

чий (-ей)

помічний

помічник, -а

помічниця, -і

поморський

Поморя(-є), -я, -ю,

на Поморї (-ю)

Поморяни, Поморян (м-ко)

помпа, -и; помп

Помпей, Помпея, Пом-

пеєви (-і)

Помпілій, -лія, -лієви

(-і) пб. -лію

Помпоній,-нія, -нієви

(■і)помпувати, помпую

помста, -и, пб. пімста,

-и; помст

ПОМСТИТИ й пімстити,

пімщу, пімстиш; пі-

мстять

помститися, пб. пі-

мститися

помчати, помчу, по­

мчиш; помчать

помягшати пб. по-

мнягшати

помяти пб. помняти

понад (прім.)

понакуповувати, по­

накуповую

поневіряння (-є), -я

поневірятися

понеділкувати

понеділок, -ділка

понизше пб. понижче

(пре.)

понівечити, понівечу,

понівечиш; поніве­

чать

поновлення (-є), -я

поночи пб. поночі

(пре.)

поняття (-є),-я,-ю,-ям,

-і; понять

пообіч (пре.)

поодинокий

поодинці (пре.)

попадя, -і; попадів

(паніматка, матуш­ка)

попасом (пре.)

попеліти

попелястий пб. попе-

ластий

Попельня, -ні

поперед (пре.)

попередити, попере­

джу, -диш

попередній, -я, -є

попереду (пре.)

поперек (пре.)

поперечний

попис, -у

попихач, -а, попиха­

чем

попівна,-и,-і; попівни,

попівен пб. попівна,

-ої, -ій; попівні, по-

півних, попівним

попівство, -а

попівський

попід (прім.)

попідвіконню (пре.)

попідтинню (пре.)

попіл, попелу

попліч (пре.)

поплічник, -а

попович, а, -чеви (-і)

пополуднє, -я

пополудні (пре.)

поправді (пре.)

попри (прім.)

попросту (пре.)

попрощатися з ким

попруга,-и,-зі; попруг

популяризувати

популяризація, -ції;

популяризацій

пора,-и, в пору;пір/пор

пораненьку (пре.)

порив, -у

поривання (-є), -я, -ю

(запал)

порівняльний пб. по-

рівнальний

порівняння (-є), -я пб.порівнання ( є)

порівряти пб. порів­

няти

поріг, порога (-у), на

порозі; пороги, Дні­

прові пороги

порічки, порічок

поробляти, поробляю

порожній, -я, -є

порожня, - і; порожні,

-ів

поріжнити

поріча (-е), -а

порнографічний

порнографія,-ії; пор ■

ноґрафій

пором.-а

П орося (-є), -я (на

В. У.: Поросся)

порося, -сяти, -сяті,

поросям; поросята,

поросят

пороти, порю, пореш,

поре; порють

порохнявий

портал, -а

портієр, -а (лп. двер-

ник)

портієра,-и (занавіса)

портрет, - а

Португалець,-ґальця

португальський

Португалія, -ії, -ією

порука, -и; порук

поруч (прім, і пре.)

поруча (-е), -а

поручення (-є), -я

поручник, -а

порфір, -у (багрин, -у)

Порфірій, -ія, ■ ієви (-і);

пб- Порфір, -а

порцеляна, -и

порцеляновий

порція, -ії, порцією;

порцій

поряд (прім, і пре )

порядкування (-є), - я

порядкувати

порядок, -рядку

порядковий

поряду (прім, і пре.)

порятунок, -тунку

посадити, посаджу, по­

садиш; посадять; по­

саджений

посадник, -а

посваритися, посва­

рюся, посваришся;

посваряться

посвідчення (-є),-я,-ю,

-ям, -і; посвідчень

посвоячення (-є), -я

посвятити

посвячення (-є), -я

Посейдон, -а

посеред (прім.)

посередині (пре.), але: по середині тій...

посередництво,-а

посередній, -я, -є

посесія, -ії, посесією;

посесій

посесор, -а

посидіти,посиджу; по-

сидьі пб. посиди!

посідання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; посідань

посідки, посідок

посланець, посланця;

пб. післанець

послідній, -я, -є

пословиця, -і, посло-

вицею; пословиць

послугуватися

послух, -у

послушенство, -а

(слухняність)

посміх, -у

пособити, пособлю,

пособиш; пособлять

пособляти, пособляю

посол, посла

посольство,-а,-у; по

сольств (-ів)

посольський

поспільство, ■ а

поспіх, -у

поспішати

поспішний

поспішно (пре.)

посполу (пре.)

постать,-ти,постаттю

постачання (-є), -я,

-ю, -ям, -і; поста­

чань

постеля, -і, постелею;

постель

постити, пощу, по­

стиш; постять

постій, постою

постійний

постіл, постола

постіль, постели, по­

стіллю; постелий і постелів

посторонній, -я, -є

посторонок, -ронка

посторонь (пре.)

постривати; постри­

вай!

постригтися в ченці

постріл, -у

поступ, -у

посуд, -у (той); пб.посуда, -и

Посулля (-є), -я

потяємне (пре.)

потай (пре.)

потайки (пре.)

потайний

потала, -и

потемки (пре.)

поти

Потидая, -даї

потилиця, -і; потили­

цею; потилиць

потихеньку (пре.)

потиху (пре.)

потік, потоку

п.отіль (пре.)

потім (пре.)

потому (пре.)

потоп, -у (р. м.) пб- потопа, -и

потрапити, -траплю,

-пиш, -лять

потребувати

потрібний

потрібно

потрохи (пре.)

потуга, -и, -зі

потужний

потужно

потурання (-є), -я, -ю,

-ям, -і

потурати

потурнацтво, -а

потурнацький

потяг, -у

похапцем (пре.)

похва, -и; похвів

похибка, -и, похибці;

похибок

похилий

похилистий

похід, походу

похідний

похмілля (-є), -я, -ю,

у похміллі

похмурий

похорон, -у

похоронний

похресник, -а

Почаїв, Почаєва, По-

чаєву

почаївський

почасти (пре.)

почасту (пре.)

почати, пічну, почну;

пічнеш; пічнуть;

початий

початок, початку; по-

чатки

почва, -и; почв(-ів)

почерез (приім.)

почесний

почесть, -и, почестю;

почестий (-ей)

почин, -у

почта, -и; пошта

почтар, -ря, -реви(-і),

-рем; почтарі; пб. поштар

почування (-є), -я, -ю,

-ям, -і; почувань

почуття(-є),-я; почут­

тів

пошесть, -сти, -стю

пошматувати; пошма­

тований

поштивий

пощо (не знати пощо

приїхав?!) але по що

(за чим) приїхав?

пояснення (-є), -я, -ю,

поясненням, у по­

ясненні; пояснень _

поясок, пояска

правило, -а

правильний

правительство, -а, -у;

правительств (-ів)

правобіч (пре.)

правобічний

правопис, -у (р. м.);

правописів пб. пра-

вопись, -си, право-

писю; правописи,

-ий (-ей) ж. р.

правописний

праворуч (пре )

Прага, -и, -зі

прагнути чого, або: до чого

прагматика, -и, пра-

гматиці; прагматик

прагматичний

прадід, -а

прадідівський

празник, -а

празникувати

празький

Пракситель,-ля, -ле­

ви (-і), -лем

практик, -а

практиками; практи­

ці

практичний

іпралат, -а

прання (-є), -я, -ю,

пранням, у пранні

прапор, -а

прапорець, прапорця,

-цеви(-і)

працівник, -а

працювати

працьовитий

працьовитість,-тости,

• тістю

пре-(най-) у 3. ступ,

прикмети.) пр. до­

брий, предобрий:

найліпший, гарний,

прегарний: найгар-

ніший

предмет, -у

предсідатель, -ля,-ле­

ви (-і), -лем

предсідник, -а

представлення (-є) -я,

-ю, представлен­

ням, у представлен­

ні; представлень

представник, -а

представництво, -а

президент, -а

президентський

президія, -ії, президі­

єю; президій

презирство, -а

преміер, -а

премієра, -и

преміований

преміювати

премія, -ії; премій

препарувати

прес-бюро, -а

преса, -и

пресвитер, -ра, -рови

(•і), -ром престол пб. престіл,

престола (-у) пре-

столови (-І)

претенсія, -ії, пре-

тенсій; пб. претен

зія

префект, -а

префікс, -а (-у)

прецінь (всетаки, про­

те)

при (прім, з 7. відм.)

прибережний

приближний

прибуток, -тку

приват-доцент, -а

приватний

привилей,-лею,-леє-

ви (-і), -леєм

привилейований

привід, - воду

привідця, -ці; пб. при-

водець

привіт, -у

привітання (-є),-я, -ю,

привітанням, у при­

вітанні

привітний

привялий

пригадування (-є), -я

пригноблений

пригоже (пре.)

пригорщ, -и пб. при­

горща, -і

придане, -ого

придатний

придаток, -тку

придбання (-є), -я, -ю,

придбанням, у при­

дбанні; придбань

придбати

приєднання (-є), -я

приємний

приємність, -ности,

-ністю

приємно

призвичаїти, призви­

чаю, -чаїш

приземок, -земка

призма, -и

признака, -и, -ці

призначення (-є), -я,

-ю, призначенням,

у призначенні; при­

значень

призьба, -и

прийдешній, -я, -є

приймати

прийняти, пб- приня-

ти, прийму, при-

йшеш; приймуть

прийом, -у

приіменник, -а

приїжджати, приїж­

джаю

приїзд, -у

приїздити, приїжджу,

приїздиш; приї­

здять

прикажчик, -а

приказ, -у

приказка, и; приказ

ці; приказок

приклад, -у (але: на­

приклад)

прикмета, -и

прикрість, -рости, -рі-

стю;прикростий(ей)

Прилука, -и

прилуцький

прилюдний

примадонна, -и; при­

ма дон

примір, -у (приклад)

! приміром (пре.'' (н а­

приклад)

примітивний

примус, -у

примха, -и, примсі;

примх

примхуватий

принайменше (пре.)

принаймні (пре.)

принц, -а

принцип, -у

принципіяльний

припадком (пре.)

Припеть, Припети,

Припіттю

припин,-у

припис, -у

приписка, -и, припис­

ці; приписок

припічок, припічка

приповідка, -и, при­

повідці; приповідок

природник, -а

природничий

природній пб. природ­

ний

природно (пре.)

природопис, -а

прирожденний

присадкуватий

присвячувати

присілок, присілка

прискати

приснути

прислівя (-є), -я, -ю,

прислівям, у при-

слівї; приспівів

прислівник, -а

присмерком (пре.)

пристаркуватий

пристосування (- є), - я

пристрасний

пристрасть,-сти^стю;,

пристрастий (-ей)

пристріт, -у

присутній, -я-, -є

присутність, -ности,

-ністю

присяга, -и

присяй-Богу!, прися-

сто-Боже!, прися-

сто-Богу!

притичина, -и

притьмом (пре.)

прихильний

причасний

причасник, -а

причастя (-є), -я, -ю,

у причасті; прича-

стий (ей)

причепа, -и

причина, -и; причин;

з причини

приязний

приязність,-ности,-ні­

стю

приятель, -ля, -леви

("І), -лем

приятелька, -и, при­

ятельці, приятель­

ки, приятельок

приятельський

приходити

прізвисько, -а

прізвище, -а; у прі­

звищі

прірва, -и; прірв

пріч! (окл.)

Пріям, - а

проба, -и; проб

пробачення (-є), -я, -і;

пробачень

проблема, -и

проблематичний

пробувати

провалля (-є), -я, -ю,

у проваллі

Прованс (Ргоуепсе), -у

провесна, -и, на про­

весні; пб. провесінь,

провесни (ж. р.)

провина, -и

провід, -воду

провідник- -а

провізорія, -ії, прові-

зорією; провізорій

провінція, -ції, провін­

цією; провінцій

провінціялізм, -у

провінціяльний

проводар, -ря, -реви

(-І), -рем; проводарі

пб. проводир, -ди-

ря

проводи, провід

проводити,проводжу;

проводять

провокаційний

провокація, -ції, про­

вокацією; провока­

цій

провокувати

проворність, -ности,

-ністю

прогледіти,-джу, -диш

проглядати, -даю

програма, -и

прогулька, -и, про-

гульці; прогульок

проґноза, -и; прогноз

прогрес, -у (поступ)

прогресивний

прогресист, -а

прогресія, -ії, прогре­

сією; прогресій

продаж, -у, на про­

даж, продажем; пб. продажа, -і (про­

даж гуртовий або

частковий)

продати, продам, про­

даси, продасть; про­

дадуть; продав, -ла-

-ли

продукувати

проект, -у

проектувати; прое­

ктований

прожиток, -тку

прожогом (пре.)

проз кого, що (прім, з 4.

відм.); проз хату

проза, -и; проз

прозаїк а

прозаїчний

прозеліт, -а

прозовий

прозодія, -дії, прозо-

дією; прозодій пб просодія

прозопопея, еї

прозорий

прозябець, прозябця,

-цеви (-І)

пройдисвіт, -а

пройти, пройду

проїдати, проїдаю

проїжджати, проїж ­

джаю

проїзд, -у

проїздити, проїжджу,

проїздиш; проїздять

прокаженний

проквиляти

прокимен, прокимну

й прокимену

Прокіп, -копа

проклинати

проклін, проклону й прокльону; про­

кльони

проклямація, - ії, про-

клямацією; прокля-

мацій

проклясти, проклену,

-неш; -нуть

проклятий

прокляття (-є), -я, -ю;

проклять

проклятущий

пролетар -а пб. про­

летарів -ія

пролєтаріят, -у

пролом, -у

пролуп, -у

прольонґація, -ії

прольонгувати

променада,-и; пб.про- менад, -у

променистий

Прометей, -ея, -еєви

(~і), ■ еєм, у Проме-

теї

промисел, -слу

промисловець, проми­

словця, -цеви (-і)

промисловий

промисловість, -во­

сти, -вістю

проміж кого, ЩО, або ким чим; пр.: про­

між вікна поставив;

проміж нивами

проміння (-є), -я

промінювання (-є), -я

(лучистість)

промінь, -міня, -мі-

неви (-і), -мінем; у

проміні; проміні, -ів

промір, -у

промовець, -мовця

промовляти

проноза, -и

пронозуватий

пропаганда, -и

пропаґатор, -а

пропагувати; пропа­

гую

пропасниця, -і

пропасть, -и, пропа-

стю; пропастий (-ей)

пропій, пропою

проповідник, -а

проповідь, -ди, пропо­

віддю; проповідий

(-ей)

пропозиція, -ії; пропо­

зицій

пропонувати

пропорційний

пропорція, -ії; пропор­

цій (відношення)

пропуск, -а

пропускове (еліптич­

не) речення

проривач, -а

пророк,-а

пророкування (-є), -я

пророкувати

пророцтво, -а

пророцький

пророчий

пророчиця, -і

проруб, -а

просвіта, -и

просвітний; просвіт^

ній, -я, -є

просвіток, -тку

проеекторія, -ії, про-

секторією

просити, прошу, про­

сиш. просить; про­

сять; просячи

проскура,-и; проскур­

ка, -и

Проскурів, Проску­

рова, Проскурову,

Проскуровом

проскурівський

проспект, -у

простак,-а, простаку!

просте речення (-є)

простеляти, -ляю, -ля-

єш

простибі пб. прости-

Біг

простилати,-лаю

простирало, -а

простирати

простір, -стору

просторий

прострелити,простре­

лю, прострелиш;

прострелять

прострілювати

простудіювати, про­

студіюю

просьба, -и; просьб

проте (однак, всета-

ки, всеж, однакож)

але про те запи­

тав

протегувати, проте­

гую

Протей, -ея, Проте-

єви (-і), Протеєм

протест, -у

протестувати, проте­

стую; протестують

проти; против кого,

чого, а не: кому,

чому

протинка,-и, протин-

ці; протинок

протиставлення (-є),

-я, -ю, -ям, -і; про­

тиставлень

протиставний

протокол, -у

протоплязма, -и

протопоп, -а

протуберанція,-ії; про-

туберанцій

протяг, -у

профанація,-ії, профа­

нацією; профанацій

профанувати, профа­

ную

професійний

професія, -ії, професі­

єю; професій

професор, -ра, -рови

(-і); пане професор!,

або пане профе­

соре!, професором,

у професорі; про­

фесори, -ів

пвофесорова, -вої

професорський

профіль, профілю

проханий

прохання, (-є), -я, -ю,

-ям, -і; прохань

прохати, прохаю ,про­

хаєш

прохід, проходу

проходити коло хати

прохолоджувати

процвісти, процвіту,

-теш

процвітати, процві­

таю; пб. процви-

тати

процент, -у (відсоток)

процес, -у

процесійний

процесія, -ії, проце­

сією; процесій

проціджувати, проці­

джую

процідити

проч (геть!)

прочанин, -а; проча­

ни, прочан

прочий (останній, ін­

ший)

прочитан, -а

прочуд; на прочуд

проща, -і

прощальний

прощання (-є), -я, ю,

прощанням, у про­

щанні; прощань

прощатися, прощаюся;

прощаються, про­

щай, прощайте!

прудкий; прудко

прут, -а; прути, ів;

Пб. пруттю (-є), -я,

-ю, пруттям, у прут­

ті (зб.)

прядиво, -а

прядка, -и, прядці;

прядок

пряжа, -і, пряжею

прямий, прямісінь­

кий

прямо (просто); пря­

місінько

прямовісний; прямо-

вий

прямокутник, -а

прямокутній, -я. -є

пб. прямокутний]^

прямування (-є), -я,

-ю, -ям, -і; пряму­

вань

прямувати, прямую

прямцем (пре.)

прясло, -а

прясти, пряду, пря­

деш; прядуть

прятати, прячу, пря-

чеш, пряче; пря-

чуть; пб. прятаю,

-таєш

пряха, -и, прясі

псалтир, -ри; пб. псал-

тира, -и; ж. р.; пб. псалтир, -ря,-реви

(-і), рем (м. р.)

псальма, -и; пб. пса­

лом, псальма; пса­

лом, псалому

псар, - ря, -реви (-і),

-рем

псевдонім, -а

псисько, -а,

Психе (невідм.)

психіка, и, психіці

психічний

психіятр, -а

психіятрія, -ії, психі-

ятрією; психіятрій

психоза, -и; пб. пси­

хоз, -у

психольоґ, -а

психольоґічний

психольогія, -ії, пси-

хольоґією; психо-

ЛЬОҐІЙ

Псол,Псла;л<7. Псьол,

Псла (р.)

птаство, -а

птах, -а; пб. птаха, - и,

-сі й пташка; пташ­

ки, пташок (р. ж.)

пташа, -ати, пташам;

пташата

пташачий пб. пташи­

ний

пташеня, -яти, -яті,

пташеням; пташе­

нята, пташенят

птиця, -і; птиць

птичник, -а

публика, -и; публиці

публичний (црилюд-

ний)

публікація, -ії, публі­

кацією; публікацій

публіцист, -а

публіцистика, -и

публіцистичний

пугач, -а

пуделко, -а; пуделок

(лп. коробочка)

пудер, пудру; пб. пу­

дра, -и

пужално,-а; пужален;

пб. пужівно, -а

пузир, пузиря; пузирі

пульс, -а (живчик)

пульсувати

пупянок, -пянка

пустеля, -і; пустель

пустельник, -а

пустий; пустісінький

пустир, -а

пустій, -ія

пустотливий

пустувати, пустую

пустунчик, -а

Путивель, Путивля

путивельський

путній, -я, -є

путо, -а; пута, пут

пуття (-«), - я (без пут­

тя)

путящий

путь, пути

пухир, -ря, -реви (-І),

-рем; пухирі

пухкий

пушкар, ■ ря, -реви (-і),

-рем

пушкарський

Пушкин, -а (п.)

пуща,-і, пуще!, пущею;

пущ

пчола, -и; пчоли, пчіл;

пб. бджола

пшениця, -і, пшени­

цею; пшениці, пше­

ниць

пшеничний

пшоно, -а

пявка, -и, пявці, пяв-

ки, пявок

пядь, пяди, пяддю (ж.

р.); пядий (-ей)

пянюга, -и, -зі; пя-

нюг

пята, -и; пят

пятак, -а

пятеро, пятерох, пя-

тером, патерома й пятерма

Пятигорськ, -а

пятигорський

пятий

пятикутник, -а

пятилітній, -я, -є

пятнацять, пятнаця-

тьох, пятнацятьом,

пятнацятьма пб. пятнацяти, у пят-

нацяти

пятниця, -і; пятниць

пять, пятьох, пятьом,

пятьма, у пятьох;

пб. у пяти

пять раз

пятьдесятий

пятьдесять,пятьдеся-

тьохлб.пятьдесяти;

пятьдесятьом пб. пятьдесяти, пять-

десятьма; у пять-

десятьох, у пять­

десяти

пятьсот (невідм.)

р.

рабат, -у (опуст, зниж­

ка)

рабін, -а; пб. рабин

рабство, -а

рабський

равлик, -а

равт, -у

рад, рада, раде; пб. радий, рада, раде;

радісінький, рад-

ненький

рад, -урада,-и; рад; Громад­

ська Рада

радикал, -а

радикалізм, -у

радикальний

радіо, радія, радію, ра­

дієм; радіостація, -ії

радісний

радісно

радість, радости, ра-

дістю;радостий (ей)

радіти, радію з чого,

або від чого

радник, -а

радо; раднійш(е), (рад­

ніше) радше

радомиський

Радомишель, Радо­

мишля

радощі, -ів

радуватися, радуюся

радуга, -и, -зі, пб.райдуга (веселка)

радянський; Радян­

ська Республика,

Радянський Уряд

раз, -у; рази, разів

пб- раз, пять разів

або пять раз

разом

разпораз (пре.)

разураз (пре.)

рай, раю, в раю, раєм

райський

Раїна, -и

ракета, -и

ракло, -а

раковина, -и

Ракоці,-ція, -цієви(-і),

Ракоцієм.у Ракоції,

(-ЦІЄВИ (-І)

Ракузи, Ракуз

ракузький

ралець, рапьця, раль-

цеви (-і), ральцем

ралити, ралю, ралиш;

ралять

рало, -а

рамя пб. рамено, ра-

мени пб. рамя, ра­

мені пб. рамю, ра-

мям, у рамю пб. у

рамені; рамена, ра­

мен пб. рамя

рамці, -ів

ранґа, -и, ранзі; ранг,

пб. ранг, -у

ранити, раню ,раниш ;

ранять; ранений

ранішній, -я, -є

рано, ранше, ранійше,

раніше, раніще, р а ­

ніш, ранісінько, ра ­

несенько, раненько

рано-вранці (пре.

скріпл.)

рано-раненько (пре.

скріпл.)

рано-пораненьку

(пре.)

ранок, ранку

рантух, -а

рапорт, -у

раптом,раптово, рап-

"■'товно (нараз)

рапсод, -у

рапсодія, -ії, рапсоді­

єю; рапсодій

Расін, -а

рата, -и; рат

Ратисбона, -и

ратище, -а, у ратищі;

ратища

ратунок, -тунку (ря-

тунок)

ратуш, а; пб. рату­

ша, -і

Рафаель, Рафаеля,

Рафаелеви (-і)

рафінада, -и; рафінад

рафінерія,-ії, рафіне-

рією; рафінерій

рафінувати, рафіную;

рафінований

Рахеля, -і

рахкотіти, рахкочу,

рахкочеш; рахко-

чуть

рахманний

рахманський

рахування (-є), -я

рахувати; рахований

рахунок, -хунку, в ра­

хунку

раціоналізм, у

раціоналіст, -а

раціоналістичний

раціональний

рація, -ії, рацією; ра­

цій

рачки (пре.)

рашпіль, рашпеля пб- рашпіля, рашпілеви

(-і), рашпілем,у раш­

пілі

раювання (-є), -я, -ю,

раюванням, у раю­

ванні; раювань

раювати, раюю

раяти, раю, раєш, ра ­

ють

рвати, рву, рвеш, рве;

рвуть; рвучи, рва­

ний

реагувати, реаґую,

реагуєш

реакційний

реакціонер, -ра, -ро­

ви (-і), -ром; реак­

ціонери

реакція, -ії, реакцією;

реакцій

реалізм, -у

реалізувати, реалізую

реаліст, -а

реалістичний

реасумувати (лп. під­

раховувати)

реберце, -я

ребро, -а; ребра, ре­

бер

рев, -у;пб. ревіт, рево-

ту й ревіння (-є),-я

ревак, -а

реванш, -у

ревеляція, -ії; реве-

ляцій

Ревель.Ревеля і Рев-

ля

реверс, -у

ревізійний; Ревізій­

ний Союз іУ.)

ревізія, -ІІ; ревізій

ревізор, -а; «Ревізор

з Петербурга«

ревізувати або реві-

дувати

ревіти пб. ревти; ре­

ву, ревеш, реве,

ревуть; рів, ревла,

ревло; ревучий

ревматизм, -у

ревнивий

ревний

ревне, ревно (пре.)

ревність, -ности, -ні-

стю

ревнувати, ревную

(бути заздрим)

регабілітація, -ції,/ці­

єю; -цій

реабіл ітувати

регіт, реготу

реготання ( є), -я

реготати, регочу,'ре-

гочеш; регочуть

регент, -а

реґімент, -у

реґістратура, -и

реґістраційний

реґістрація, -ІІ

регрес, -у

регресивний

регулювати, регулюю,

регулюєш

регулятор, -а;;

регуляція, -ції, -цією;

регуляцій

редагувати, редагую

редактор, -а; редак­

тори

редакція, -ії; редакцій

редукувати, редукую

редукція, -ії; редукцій

редута, -и пб. редут,

-Уредька, -и пб. редь-

ква, -и; редьквів І редьков

редьквиця, -і

редьквичка, -и

реент, -а

реєнтий (дяк)

реєстр, у

режисер, -а

резеда, -и

резерва, -и пб- ре­

зерв, -у

резервуар, -у

резервувати, резер­

вую, резервуєш

резиґнація, -ії, рези­

ґнацією; резиґна-

цій

резиґнувати, рези-

ґную

резидент, -а

резиденція, -ії, рези­

денцій

резина, -и (ґума)

резолюція, -ії

резонанс, -у (відго-

лос)

резонатор, -а

резонер, -а

резонувати, резоную

результат, -у (вислід)

резурекція, -ції, -цією;

резурекцій (л пше:

великодня утреня)

резюме (невідм.)

резюмувати, резюмую,

резюмуєш

реквізиція, -ції, -цією;

реквізицій

реквірувати пб. рекві­

зувати

рекляма, -и

реклямація, -ції, -ці­

єю; реклямацій

реклямувати, рекля-

мую

реколєкція, -ції

рекомендація, - ції, -ці­

єю

рекомендувати; реко­

мендований

реконесанс, -у ‘ (роз­

відка)

рекреаційний

рекреація, -ції, -цією;

рекреацій

рекрут, -а

ректор, -а

ректорський

рекурс, -у (відклик)

релєґувати

релігійний

релігійність, -ности,

-ністю

релігія, -ії, релігією;

релігій

рельєф, -а

рельєфний

рельс, - а; пб. рельса,

-и (шина)

ремесло,-а; ремесла,

ремесел; пб. ремі-

сло

ремінець, ремінця, ре-

мінцеви(-і), на ре­

мінці

реміння І-є), -я

ремінь, ременю;ремені

ремісник, -а

ремісництво, -а

ремісницький

ремісничий; Ремісни­

ча Бурса (У.)

ремствувати,ремству-

ю

ремунерація, -ції, -ці­

єю; ремунерацій

Рен, -у

ренегат, -а

ренегатство, -а

ренегатський

ренесанс, -у

реноме (невідм.) (сла­

ва, імя)

ренський

рента, -и

Рентген, -а

Реомюр, -а

реорганізація, -ції

реперація, -ції; репе-

рацій

репарувати, репарую

реперторія, -ії

репетування (-є), -я

репетувати, репетую

репліка, -и

репортер, -а

репортерський

репрезентація, -ії, ре ­

презентацій

репрезентувати; ре­

презентований

репресивний

репресія, сії, -сією;

репресій

репях, -а, в репясі,

репяху!

рескрипт, -у

респіцієнт, а

республика, и

республиканець,-кан-

ця

республиканський

реставрація, -ції, -ці­

єю; реставрацій

реставрувати

ресурса, -и (забава)

ретельний

ретор, -ра, -рови (-і),

-ром

реторика, -и

ретроверсія, -ії (ліпше

переклад)

реферат, -у (доклад)

референт,-а (доклад-

чик)

реферувати

рефлекс, -у

рефлєксійний

рефлексія, -сії, -сією;

рефлєксій

рефлектор, -ра, -ро­

ви (-і), -ром

реформа, -и

роформація, -ції, -ці­

єю; реформацій

реформувати, рефор

мую

рецензент, -а

рецензентський

рецензія,-ії; рецензій

рецепта,-и лб.рецепт,

•Урецидив, -у, пб. реци-

дива, -и

речення (-є), -я, -ю,

реченням; у речен­

ні; речення, речень

речинець, речинця,

речинцеви (-і); пб. реченець і речінець

решетина, -и

решето, -а; решета,

решет або решіт

решітка, -и; решіток

решітник, -а

решта, -и; решт

ржа, -і

ржавіти

ржати пб. іржати

Ржищів, Ржищева,

Ржищеву

рибалка, -и, рибалці;

рибалки, рибалок

рибальство, а

рибальський

рибар, -ря, -реви(-і);

рибарі, -ів

рибка, -и, рибці; риб­

ки, рибок

Рибниця, -і

рибячий

ригати

Рига, -и, Ризі

ригель, риґля (лп.засува)

ригорист, -а

ригористичний

риґорозум (невідм.)

ридання (-є), -я, -ю,

риданням, у ридан­

ні; ридань

риж, -у

рижий

рижовий

ризикувати, рьзикую;

пб. рискувати

ризико,-а (небезпека)

пб. риск, -у

ризниця, -і

рильчак, -а

рим, -у

Рим, -у

римар, -ря, -реви (-і),

-рем; римарі, -ів;

пб- лимар, -ря

римарювати, рима­

рюю

римський

римувати римую,

ринва, -и; ринвів

ринка,-и, ринці; рин­

ки, ринок

ринок, ринку; ринки,

ринків; площа: Ри­

нок у Львові

рипа коральна

рипатися

рипіти, риплю, рипиш,

рипить; риплять

риса, -и

рискаль, -ля, -леви

(-і), -лем; рискалі,

-ів

рисовник, -а

рисочка,-и, -сочці; ри­

сочки, рисочок

рисування (-є), -я

рисувати, рисую

рисунок, рисунка (-у)

рись, -ся, -севи(-і),

-сем

рити, рию, риєш; ри­

ють

ритина, -и

ритм, -у

ритміка, -и, -ці; рит-

мік

ритмічний

ритовина, -и (ґравю -

ра)

ритуал, -у

ритуальний

ритування (-є), -я

риштовання (- є), -я:

(тимчасова будів­

ля)

риштування (-є), -я

(приготовання)

риштувати, риштую

рицар, -ря, -реви (-і),

рицарі, -ів; або ли­

цар, -ря

рицарство, -а, або- лицарство

рів, рову й рова, ро-

вови (-і), ровом,

у рові; рови, ровів

рівень, рівня, рівне-

ви (-і)

рівець, рівця

рівіера, -и; Р івієра,

-и (побережа Ліґу-

рійське)

рівнання (-є', -я, -юг

-ям, у рівнанні; рів-

нань

Рівне, -ного

рівний,рівнійший (рів­

ніший, рівніший)

рівнісінький; — рів­

ненький, рівнесень­

кий

рівник, -арівність, -ности, -ні-

стю; рівностий (-ей)

рівнобіжник, -а

рівнобіжностінник, -а

рівновага, -и, -зі; рів­

новаг

рівноважник, -а

рівнодення (-є), -я

рівнодушний

рівнодушність, -ности,

-ністю

рівнозначник, -а

рівнокутник, -а

рівнокутній, -я, -є

рівнолежник, -а

рівнораменний

рівнорядне речення

рівночасний

рівночасність, -ности,

-ністю

рівночасно

рівня, -і

рівняти пб. рівнати

рівчак, -а

ріг, рога; роги

рід, роду (-а), на роду,

у роді; пб. род, -а

рідкий, рідший; — рі-

досенький

рідкість, -кости, -кі­

стю; рідкостий (-ей)

рідко, рідше; (зрід­

ка)

рідний

ріжний

ріжнитися, ріжнюся,

ріжнишся; ріжнять-

сяріжниця, -і; ріжниць

ріжнобарвний

ріжновидий

ріжноманітний

ріжноманітність, -но­

сти, -ністю

ріжнородний

ріжок, ріжка

різати, ріжу, ріжеш ;

ріжуть

різба, .№•; різьба, -и різбар, -ря, -реви (-і),

-рем; різбарі

різбарство, -а

Різдво, -а, -у різдвяний; Різдвяні

свята

різка, -и; різок

різник, -а

різниця, -і

рі&ня, -і; різнів

різький

різькість, -кости, -кі­

стю

рій, роя, роеви ( і), ро­

єм; рої, -їв |

рійба, -ирік, року, в році; р о ­

ки, років

рік переступний

ріка, -и, ріці; ріки, рік

рік-річно (пре. скірпл.)

: що року

рікрічний

рілля, ріллі, ріллею;

ріллі, ріль; пб. рі-

ля, -і

рільник, -а рільництво, -а, -у

рільничий пб- ріль­

ницький

рінь, ріни, ріні, рінню;

ріний (-ей)

Р іо (невідм.)

рісний пб. рясний

рісниця, і

рістня, -і

річ, річи (речи), річю;

річі (-и), -ий (-ей); пб речі

річенька, -и, річенці;

річеньки, річеньок

річечка, -и, річечці;

річечок

річний

річпосполита, річипо-

сполитої; пб. рес-

публика

рішати, рішаю

Рішельє, Рішелья

рішенець пб. ріши-

нець, річенець...

рішити (вирішити), р і­

шу, рішиш; рішать

рішучість, -чости, -чі-

стю

робити,роблю, робиш,

робить; роблять;

роблячи, роблений

Робінзон, -а

робітник, -а

робітництво, -а, -у

робітниця, -і; робіт­

ниць

робітницький

робітничий

роботящий

ровенський (з Рівно­

го)

ровер, ра, -рови (-і)

ровесник, -а

Рогатин, -а

рогатина, -и

рогатка, -и, рогатці;

рогаток

рогач, -а, -гачеви (-і)

рогіжка, -и, рогіжці;

рогіжок

рогіз, рогозу (рост.)

роговик, -а

роговина, -и

роговиця, -ці

рогожа, -і, рогожею

Род, -а (-у)

Родан, -у

родень, родня

родзинка,-и; родзин­

ки, -нок

Родзянко, -а

родина, -и; родин;

»Родина« (т-во)

родини, родин

родити,роджу, родиш;

родять

родитися, роджуся,

родишся; родять­

ся

родич,-а,родичеви(-і),

родичем; родичі, -ів

(рідня)

родовід, родоводу

родючий

родючість, -чости, -чі-

стю

рожа, -і, рожею, ро ­

же!; рож

рожевий

рожен, рожна

роз — (все кінчить­

ся на — з)

розбагатіти

розбишака, -и, -ці,'роз­

бишакою; розбиша­

ки, розбишак

розбишацтво, -а

розбіжний

розбійник, -а

розбійницький

розбір, розбору

розбрат, -у

розбурканий

розвід, розводу

розвідка, -и, розвідці;.

розвідок

розвій, розвою

розвязати, розвяжу,

розвяжеш; розвя-

жуть

розгін, розгону

розговір, -вору

розділ, -долу

розділ, розділу (гла­

ва)

розділка,-и, розділці;.

розділок

роздолля (-є), -я; на

роздоллі

роздорожа(-е)і -а (роз-

доріжа)

розєднаний

розєднання (-є), -я

розєднувати, розєд-

ную

розєм , -у

розжарити, розжарю;

розжарять

розжеврітися

розіслати, розстелю,

-лиш; -лять

розізлитися

розказувати

розквіт, -у

розкидати

розкинути

розкіш, -коши, роз-

кішю

розкішно

розковувати, розко­

вую

розкопати

розкохати

розкошувати, розко­

шую

розкувати

розлогий

розлука, -и, -ці; р о з ­

лук

розлучниця, -і

розмежування (-є), -я

розмякнути

розорювати, розорюю

розпад, -у

розпал, -у

розпалювати, розпа­

люю

розпекти, розпечу,

чеш; -чуть

розплітати

розповідати

розповсюджений

розповсюднювати

розпорошений

розпорядок, -порядку

розправа, -и

розпродаж, -у

розпрягати

розпука, -и, -ці; роз­

пук

розпусний

розпусник, -а

розпусниця, -ці, роз­

пусниць

розпуста, -и

розпуття (-є), -я

розпяття (-є), -я, -ю,

-ям, у розпятті;

розпять

розріжняти

розсаджувати

розсвіт, -у

розсердитися

розсилати

розсипати

розсипати

розсихатися

розсідатися

розсіктися

розсістися

розлід, -у

розсолити

розспіватися

розставання (-є), -я,

-ю, -ям, -і

розстаратися

розстелити

розстеляти

розстилати

розстрілювати

розстрільна, -ої

розсуджувати

розтавати, розтаю

розтанути

розтіч, -чи

розтрата, -и

розуміння (-є), -я, -ю,

-ям, -і; розумінь

розумітися; розумі­

ється

розумування (-є), -я,

-ю, -ям, -і; розу­

мувань

розхворітися

розхід, розходу

розцвісти й розцвисти

розцвіт, -у

розцвітати; розцви-

тати

розчарування(-є),-я,-ю,

-ям, -і; розчарувань

розчепити, розчеплю,

розчепиш, розче­

пить; розчеплять

розчесати •

розчинити

розчіплювати

розшивати

розюдити

розяснення (-є),-я,-ю,

-ям, -і; розяснень

розяснити

розятрити

роїтися, роюся, роїш ­

ся, роїться; рояться

Рокитне, -ого

рококо (невідм.)

роля, -і; роль

роман, -у; романи, -ів

Роман, -а

романіст, -а

романса, -и або ро­

манс, -у романтизм, -у

романтик, -а

романтичний

ромб, -а

ромбоїд, -а

ромбостінник, -а

ромен, -у, пб. ромну

Ромен, Ромна (м )

роменський

роса, -и; роси, рос

росада, -и

російський

Росія , Росії, Росією

Росіянин, -а; Росіяни,

Росіян

Россі, Россія, Россі-

ЄВИ (-І)

рости, росту, ростеш;

ростуть

ростина, -и

ростинний

ростити когось; ріу-

щу, ростиш; ростять

ростючий

росяний

росяно

Рось, Роси, Росю

рот, рота; роти

ротмістер, -стра; рот­

містри

роял ст, -а

рояль, рояля, (м.р.);л<?.рояль, рояли (ж. р.)

ртуть, ртути, ртуттю

рубаний

рубати, рубаю

рубашка, -и, рубашці,

(сорочка)

рубель, рубля, рубле

ви(-і); рублем

рубець, рубця, руб-

цеви (-І)

Рубікон, -у

рудий, рудійший (ру­

діший, рудіщий),

рудісінький

рудий, руденький, ру-

десенький (пстл.)

рудуватий

руйнування (-є), -я, -юг

-ям, -і; руйнувань

руйнувати

руїна, и; руїн

руїнник, -а

руїнницький

рука, руки, руку; ру ­

ко!; руки, рук

рукав, а; рукави, -ів

рукавиця, -і; рукавиць

рукопис, -у (м. р );

рукописи, рукопи­

сів, рукописам; пб. рукопись,рукописи,

рукописю; рукопи­

си, рукописий (ей),

рукописям (ж. р.)

рукоять, -ти, рукоят­

тю; рукояти, -ий

(-ей); (ручка, дер­

жало

рум, -у

Румунія, -ії; пб. Ру-

минія

румунський пб- ру-

минський

румянець, румянцю,

румянцеви ( -і)

румяний

рундук, -а

руно, -а

рура, -и; рур (смок)

русалка, -и, русалці;

русалки, -лок

русальчин, -а, -е

русифікація, -ції -ці­

єю; русифікацій

русло, -арусофільство, -а, -у

русофільський

Руссо, -а

русявий

рута, -и

рутяний

РУ*, -Уруханка, -и, руханці,

руханок

рухливий

рухомий

ручай,ручаю,ручаєви

(-і), ручаєм; ручаї

рученька, -и, рученці;

рученьки, рученьок

ручка, -и, ручці; ручок

рушник -а

с.саботаж, -у

Сава, -и

сагайдак, -а

Сагайдачний

Сагара, -и

сагівниця, -і (пальма)

саго, -а

рушниця, -і, рушни­

цею; рушниць

рушт, -у

Рюкерт, -а

Рябко, -а

ряд, -урядно, -а -у (-ови (-і);

рядна, ряден

рядняний

ряма,-и; пб. рама,-и

рямка, -и, рямці пб. рамка; рямок пб. рамок

ряса, -и; ряс

ряска, -и, рясці;ряски,

рясок

рясний пб. рісний

рясно пб. рісно

рятувати й ратувати

рятунок пб- ратунок,

-тунку

Ряшів, Ряшева. Ря-

шеву, Ряшевом.

сад, саду, у саду або у саді

саджа, -і пб. сажа, -і

саджавка, -и; саджав-

ки, саджавок; пб. сажавка

садівник, -а

садівництво, -а

садовина, -и

садок, садка

садочок, дочка

сажень, сажня; пб.сяжень, сяжня

Саксонець, Саксонця

Саксонія, -ії

салата, -и або салат, -у

салдат, -а

салітра, -и

Саллюстій, -ія, -ієви

(—і), -ієм, у Саллю-

стії (-тієви (-і)

сало, а; пб- солони­

на

саля, -і; саль (ж. р.)

Саляміна, -и

Сальомея, -еї

сальфетка, -и; саль-

ветка;пб. серветка

Сальцбурґ, -а

сальцбурзький

сальце я

сам, сама, саме, пб. само; сами й самі;

самий, -а, -е; самі;

саміський, самісінь­

кий — самий, са-

менький, самесень-

кий

сам-на-сам пб. сам-

насам

саме (пре.)

саме так (пре.)

саме тепер

саме тоді

самітний; самітній, -я,

-є

само-собою

самовар, -у

самовдосконалення

(-є), -я

самовладний

самовладник, -а

самоволець, -вольця

самоврядування (є),-я

самодержавство, -а

самодержець, -держця

самозвук, -а

самолюб, -а

самолюбство, -а

самоозначення (-є), -я

самопознання (-є), -я

пб. самопізнання (-є)

самопочуття (-є), -я

самоправство, -а

Самос (невідм.)

самостійність, -ности,

-ністю

самотній, -я, -є; пб. самотний і саміт­

ний

самотужки (пре.)

самохіть; самохіттю

(пре.)

самоцвіт, -у

самочуття (-є), -я

Самсон, -а

сангвінік, -а

сандецький

Сандомір, -а

сандомірський

сани, саний (-ей,) са­

ням, саньми на са­

нях

санітар, -ря, -реви (-і),

-рем, -рі

санітарний

санкціонувати

санкція, -ції, -цією;

санкцій

санна (їзда) санної,

санній

санскрит, -у

санскритольоґ, -а

санскритський

сантим, -а

сантиметер, -тра пб- центиметер

Санч, -а

санчата, санчат

сапання (-є), -я, -ю,

-ям, -і

Сапіга, -и, -зі

Сапіжина, -и

сапіжинський; вули­

ця Сапіжинська

Сараєво, -а

саранча, - і

Сардес (невідм.)

Сардинія, -ії, Сарди­

нією

Сарду (невідм.)

сарказм, -у

саркастичний

сарматський

сарна, -и;сарен

сатана, -и; пб. сотона

сатин, -у; пб. сати-

на, -и

сатира, -и

сатирик, -а

сатиричний

Сатурн, -а

Сатурналії, -ліїв

сафян, -у; пб- сапян

Сахалин, -а

сахар, -ра (-у), -рови

(-і), -ром; сахари,-ів;

пб. сахар, -ря, -ю

свавільний

сваволя, -і; сваволь

сварка, -и, сварці; сва­

рок

сварливий

сварливість, -вости,

-вістю

сват, -а; свату або сватеї; свати, -ів

сватання (-є), -я, -ю,

-ям; -і; сватань

18*

сваха, -и, -сі; свах

свашка, -и, свашці;

свашки, свашок

свекла, -и

свекор, свекра, све-

крови (-і)

свекруха, -и, -сі; све­

крух

свербіння (-є), -я, -ю,

-ям, -і

свербіти, сверблю,

свербиш; сверблять

свербячка,-и; свербя-

чок

свердел, свердла; свер­

дли, -ів

сверщок, сверщка,

(цвіркун, -а) свинар, -ря, -реви (-і)

свинина, -и

свинуватий

свиня, -і; свині, сви-

ний (-ей), свиньми

(безрога, вепер)

свинячий

свиснути

свистілка, -и, свистіл­

ці; свистілок пб. свиставка

свистіти, свищу, сви­

щеш; свищуть

свисток, свистка

свистун, -а

свідок, свідка

свідомий

свідомість,-мости,-мі-

стю

свідоцтво, -а; свідоцтв

свідчення (■ є), -я, -ю,

-ям,-і; свідчень

свідчити, свідчу, свід­

чиш; свідчать

свій, своя, своє; 2. сво­

його, свого, своєї;

3. свойому, свому,

своїй; 4. свойого,

свого, свій, свою,

своє; 6. своїм, сво­

єю; 7 .у своїм, у сво­

йому, у своїй; свої,

своїх, своїм,- своїх,

свої, своїми, у своїх

світ,-а (-у); світи; але світа (всі краї в світі)

світання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; світань

світанок, -танку

світати, світаю пб.свитати

світилка, -и

світити,свічу, світиш;

світять

світлий

світлиця, -і; світлиць

світло, -а, -у; світла,

світел

світогляд, -у

світський

Свіфт, -а

свіча, -і; свічі, свіч

свічка, -и, свічці; сві­

чок

свічник, -а свобідний (вільний)

свобода, -и; свободи,

свобід

сволок, сволока

сволоч, -и, сволочю

сворінь, -реня

свояк, - а свояцтво, -а

своячка, -и, своячці;

своячок

святий, святійший

(святіший); святая,

святеє, святії (ар­

хаїчні форми,однак

уживані головно в

поезії)

святий Йосиф

святиня, -і; святинь

святкування (-є), -я,

-ю, ям, -і

святкувати

свято, -а; свят

святокрадець.-крадця

святокрадство, -а

Святополк, -а

святотатство, -а

святочний (величний,

торжественний,

святковий)

Святошин,-а, під Свя-

тошином

святошинський

святощі, -ів

свячене, -ного (розго-

віни або розговлян-

ня)

священик, - а; пб. свя­

щенник

священичий

себто (злуч.)

Севастопіль, Сева­

стополя

севастопільський

Севенни, Севен

Север, -а

Севр (З&угез), -у

(*сегодня): сьогодня

і сьогодні

Сегедін, -а (Згедесііп)

сезон, -у

сезонний

созоновий

сей, ся, се пб. цей,

ця, цс; 2. сього, сеї,

сієї, сії; 3. сьому,

сій; 4. сього, сю; 6.

сим, сею, сією; 7.

у сім, у сьому, усій.

1. сі, 2. сих, 3. сим

6. сими, 7. у сих.

Також в уживанні

форми: сяя, сії; (*се-

го, *сему — вихо­

дять з ужиття)

Сейм, -у

сейчас (лп. зараз, не­

гайно)

секвестратор, -а

секвестрація, -ії

секрет, -у; секрети

секретар, ря, -реви

(-і), -рем; секрета­

рі; державний се­

кретар

секретаріят, -у

секуляризація, -ії

секундувати, (пома­

гати)

секція, *ції, -цією; сек­

цій

селедець,селедця;се-

ледці

селезень,-зня

селезінка, -и або се

лезін, -зіни

селєн,-у

селитьба,-и селище, -а, -у селищі

село, а, -у (селови

(-і), по селу, на се­

лі; села, сіл, селам

селянин, -а; селяни

селянський

Сельсбере (ЗаІізЬигу)

сельтерська вода

семасіольоґія, -гії, - ті­

єю; -ҐІЙ

Семен, -а

Семерінґ, -у

семеро (невідм )

семестер, -стра

Семигород, -у

семигривенник, -а

семий лп. сьомий

семиденний

семилітний

семинар, -ра, -рем;

семинари (-і), -ів

семинарія, -рії, -рією;

семинарій; але: У ­

чительська Семи­

нарія (У.)

семинарський

семипядний

семіт, -а

семітизм, -у

семя, семї, семєю; пб. сімя, сімї, сімєю;

сімї, сімїв

семянчак, -а сензація, -ції, -цією;

сензацій

сентенція, -ції, -цією;

сентенцій лп.(дум­

ка)

сентимент, -у

сентименталізм, -у

сентиментальний

сепаратизм, -у

сепаратист, -а

сепаратор, -а(центри-

фуґа)

сепарація, -ції, -цією;

сепарацій

сепія, сепії, сепією;

сепій

Сербин,-а; Серби,-ів;

Пб. Серб, • а

Сербія, -ії

сербський

Сервантес, -а

серветка, -и пб. саль-

фетка

Сервій Туллій, Сер-

вія Туллія...

сервітут, -у

Сергій, Сергія, Сер-

гієви (-і), Сергієм

Серґеєв, -а

сердега, и

серденько, -а, у

сердечко, -а

сердечний (серцевий)

сердешний (бідний)

сердитий

сердитися, серджуся,

сердишся;сердять­

ся

сердюк, -а

середа, -и, середу

Середземний; Серед­

земне море

середина, -и, в се­

редині

середній, -я, -є

середньс вічний

середньоязиковий

середопістя (-є), -я,

-ю, -і

середохресний

середохрестя (-є), -я

середульший

середущий

сережка, -и, сережці;

сережки, сережок

Серет, - а

серетський

серіозний (лп. поваж­

ний)

серна, и; пб. сарна

серпанковий

серпанок, серпанка

серпень, серпня,

серпневи (-і)

серпневий

серце, серця, серцю

І серцеви (-і); на

серці; серця, сер­

дець, серцям

серцеватий

сесія, -ії

сестра, -и; сестро!

сестри, се ст ер ;С е ­

стра милос.

сестрин, -а, -е (-о)

сестричка, -и, сестрич­

ці; сестрички, -чок

сестрінка, -и, сестрін-

ці; сестрінок (пле-

менниця)

сестрінок, -ка пб. се-

стрінець, -ця

Сибілля, Сибіллі, Си-

біллею, Сибілле!

Сибір, -у (м.р.)

сибірський

сив, -а, -е; сивий, си­

вісінький

сивий, сивенький, си­

весенький (пстл.)

сивина, -исивіти, сивію, сивієш

сивобородий

сивоусий

сивуватий

Сигот, -а

сигнал, -у

сигналізація, -ції, -ці­

єю; сигналізацій

сигналізувати; сиґна-

лізований

сидження (-є), -я, -ю,

-ям, -і; сиджень

еидінння(є),-я, ю,-ям,-і

Сидір, Сидора

сидіти, сиджу, сидиш,

сидить; сидять,си­

дячисидя; сидячи, сидьма,

сидячки

сизий

сизоокий

сизоперий

сила, -исила (пре.); він має

сила гроший ( ей)

силенний

силкування (-є),-я,-ю,

-ям, -і; силкувань

силоміцю (пре.)

силоміць (пре.)

силування (-є), -я,

ю, -ісилувати, силую, си ­

луваний

силябізувати, силябі-

зуюСильвестер, -стра

сильне й сильно;силь­

не багатий

сильний, сильнійший

(сильніший, силь­

ніший)

сильоґізм, -у

сильце, -ця

символ, -а (-у)

сиквол віри

символізм, -у

символіка, -и

символіст, -а

символічний

Симеон, -а; Симон, -а

симетричний

симетрія, -ії; симе­

трій

симпатизувати

симпатичний

симпатія, -ії; симпа­

тій

симптом, -у

Симферопіль, -поля

симферопільський

син, сина, синови ( і),

сину!; сини, синів

синаґога -и, -зі

синдик, -а

синдикат, -у

синедріон, -у

синекдоха, -и, -сі

синиця, -ці; синиць

синівський

синій, -я, -є

синова, -вої, -вій

синод, -у

синок, синка, синку!,

у синку

синонім, -у (-а)

синочок, синочка, си

ночку!; синочки, -ів

синтакса, -и

синтактичний

синтеза, -и

синтетичний

синява, -и

синька, и

синьожовтий

синьоцвіт, -у

сип, -у (обломки)

сипати, сиплю, си ­

плеш; сиплють

сипець, сипцю

сипкий

сир -у

Сиракузанин, -а; Си-

ракузани, -зан

Сиракузи, Сиракуз

сиракузький

сирватка, -и

сирватчиний

сирий, сирійший, си­

рісінький

сирівець, сирівця си­

рівцем

сирівка, -и

сирійський

сирітка, -и; сиріток

сирітонька, -и, сирі-

тонці

сирітство, -а

сирітський

Сирія, -ії, Сирією

сироватка, -и

сироїдка, и

сироп, -у

сирота, -и (той і та);

сироти, сиріт

сиротина, -и

система, -и

систематичний

ситець, ситцю

ситківець, -ківця

ситківка, -и

ситківкар, -ря

сито, -а

ситощі, -ів ситуація, -ції, цією;

ситуацій

сицилійський

сифон, -у

Сицилія, -ії

сичання (-є), -я, -ю,

сичати, сичу, сичиш;

сичать; сичачий

сівач, -ча, -чеви ( і)

сівба, -и або сійба

сідати

сідельце, -я сідло, -а; сідла, сідел

сідляр, а; сідлярі

сік, сокусікти, січу, січеш; сі­

чутьсіль, соли, солі, соле!

сіллю; соли, солий

сільський

сільце, -я

сім, семи й сьоми пб. сімох; сімом, сімо­

ма, у семи, у сімох

сімдесять, сімдесяти

пб- сімдесятьох,,

сімдесятьом, сімде­

сятьма пб. сімде­

сятьома сімнацятеро (невідм.)

сімнацятий

сімнацять, сімнацяти,

пб. сімнацятьох, сімнацятьом, сімна-

цятьма, у сімнаця­

тьох, у сімнацят»

сімсот (невідм.')

сінешний і сінешній,

- я > ’ є - сіни, сіний(-ей). сі­

ням, сіньми

сінник, -а сіно, -а; сіна, сін

сіножать, - жати, сіно­

жаттю; сіножатий

(-ей)

сінце, -я

Сіон, -у

сіонізм, -у

сіоніст, -а сіоністичний

сіонський

сірий

сіріти

сірка, -и, сірці

Сірко, -а сірководень, -дня

сірник, -а

сірниковий

сірома, -и

сіроманець, сіроман­

ця, • цеви (-і), -цем

сіромаха, -и, сіромасі;

сіромахи, -мах

сірчак, -а

сірчан, -а

сірчаний

сіряк, -а, у сіряку;

пб. сірак, -а сісти, сяду, сядеш; ся­

дуть

.сітка, -и, сітці; сітки,

сіток

сітковий

сіть, сіти, сіттю; сі

ти, сітий, сітями,

сітях

Січ. Січи, Січю, на

Січі пб. Січа, С і­

чею

січа, -ісічень, січня, січневи

(- І); С ІЧНІ, -ІВ

січка, -и, січці

січкарня, і; січкарень

січневий

січовий

сіяти, сяти, сіяю, сяю;

сіяєш, сяєш; с ія ­

ють, сяють; пб. сяяти

сіяти, сію, сієш ; сіють

сіяч, -а; пб. сівач, -а чеви (-і)

скавт, -у (-а)

скажений

скаженина, -и

скаженість, -ности,

-ністю

скаженіти

сказано (пре.); ска­

жімо

сказати, скажу, ска­

жеш; скажуть, ска­

заний сказитися, скажуся,,

сказишся; сказять­

ся

скакати, скачу, пб. скакаю; скачеш,

скакаєш; скач і скакай

скаламутити, скала­

мучу. мутиш, -му­

тять; скаламучений

скалити, скалю, ска­

лиш; скалять

скалічити, скалічу

скалка, -и; скалок

скалубина, -и

скаля, -і

скамяніти

скандал, -у

Скандинавія, -ії

скандувати, скандую

сканзія, -ії

скап, -у (окап)

скапарити, скапарю,

скапариш; скапа-

рять

скапаритися, скапа-

рюся

скапати

скаправіти

скапцаніти

скаралупник, -а

скарб, у

скарбівник, -а; або скарбник

скарбниця, -і; скарб­

ниць

скарбовий

скарбовість, -вости,

вістю

скарбона, -и

скарга, -и, -зі; скарг

скаржитися, -жуся

скарпетка й скарпи-

тка, -и (ногавка,

панчоха)

скартати

скасування (-є), -я

скасувати, скасую

скатерка, -и; скате­

рок

скатерть, скатерти,

скатертю; скатерті,

-ий ( ей)

скатувати

сквапливий

сквапний

сквапність. -ности,

-ністю

скваситися, сквашу­

ся, сквасишся; сква­

сяться

сквасніти

Сквира, -и

сквирський

сквітувати

скелет, у

скелистий

скеля, -і; скель

скептик, -а

скептичний

скиба, -и; скиб

скиглити,скиглю, ски­

глиш; скиглять

скигління (-є), -я, -ю

скигляк, -а

скиндяк, а

скиндячка, -и, скин-

дячці

скипетр, -а

скипка, -и; скипок

І Скиргайло, -а

скирта, -и; скирт; пб.стирта

Скит, -а; Скити, -ів

скит, -а; Манявський

скит

скік! (окл.)

скільки?

скількість, -кости, -кі­

стю

скільчитися

скін, скону (смерть)

скінчити,скінчу, -чиш,

-чать

скіп (євнух)

скіпчина, -и (умова

при аренді землі)

скіпщина, -и (часть

урожаю)

скісний

склад, -у

складання (-є), -я, -ю

складень, складня

складник, -а

складня, -і

складовий

складовина, -и

склеп, -у; у склепі й у склепу (льох, під­

земний погреб, ма­

газин)

склепар, -ря, -реви(-і),

-рем; -рі, -рів

склепіння (-є), -я, -ю

скло, -а; склів

склонність, склонно-

сти, склонністю;

склонностий (-ей)

скляний

склянка, -и, склянці

скляр, -ра, • рови (-і)

склярство, -а

склярський

скнара, -и

скнарий

скнарість,-рости, -рі-

стю

скобель, скобля, ско-

блеви (-і), скоблем

скобзуни, -ів (лижви)

скобка, -и; скобки,

скобок

скоботати, скобочу,

скобочеш;скобочуть

скоботи, -ів

скоботливий

сковорода, -и

Скоровода Григорій

(фільософ)

скоїти, скою, скоїш;

скоять

скоїтися

скок, -у

скоком (пре.)

сколотини, сколотин

сколотити, сколочу,

сколотиш

скомліти, скомлю,

скомлиш; скомлять

скомпромітований

скомпромітувати

скорбний

скорбота, -и

-скорий (скоренький,

скоресенький), ско­

ріший, скорший,

скорі(й)ший

скорість,-рости,-рістю

скородження (-є), -я

скородити, скороджу,

-диш

скоропис, -у, -сови (-І)

(м. р.) пб. та ско-

ропись, -и; скоро­

писи, -ий (ей) і ско­

рописів

скоросвіт (пре.) скоротень,-тня,-неви

(-і) (гін скорочений)

скоротити, скорочу,

скоротиш; скоро­

тять

скорочений

скорочення (-є), -я, - ю,

-ям, -і; скорочень

скоса (пре.)

скосити, скошу, ско­

сиш; скосять; ско­

шений

скостеніти

скотар, -ря, -реви (-і),

-рем

скотарство, -а

скотарський

скочити, скочу, ско-

чеш; скочуть

скоштувати чого

скребло, -а '

скребти, -бу. -беш,

скребуть

скрегіт, скреготу скригулець,скригуль-

ця

скриночка, -и

скринька, -и, скрин-

ці; скриньки, скри­

ньок

скрипіти, скриплю,

скрипиш; скрип­

лятьскрипка, -и; скрипок

скрипкар,-ря, реви(-і),

•рем

скрипт, -у

скритикувати

скрізь (пре.)

скроїти, скрою, скро­

їш; скроять

скрут, -ускрутинія, -ії (чи­

слення голосів)

скрутити, скручу,

скрутиш; скрутять

скрушити, скрушу,

скрушиш; скрушать

скрушіти

скубти,скубу,скубеш,

скубуть; скубаний;

скуб, скубла, -ли

скувати, скую, ску­

єш; скують

скуйовдити, скуйов­

джу, -диш; -дять

скупий

скупість, -пости, -пі-

стю

скуповувати

скупощі, -ів

скучання (-є), -я, -ю,

-ям, -і

скучати, скучаю

слабість, -бости, -бі-

стю; слабостий(-ей)

слабкий

слабувати, слабую

славетний

славний, славнійший

(славніший, славні-

щий)славний, славненький

славнозвісний

Славутиця, -і (Дні­

про С.)

Славянин,-а; Славя-

ни, Славян

славянофіл, -а

славянофільство, -а

славянський

слати, шлю, шлеш;

шлють; шлючи

слати, стелю, стелиш,

стелить; стелять,

стелючи

слатися; стелиться,

стелилась пб. сла­

лась

слеза її сльоза, -и;

сліз, слізьми пб. сльозами

слива, -и; слив (де­

рево)

сливе (пре.)

сливка, -и, сливці;

сливок (овоч)

сливянка, -и, сливян-

ці; сливянок

слиз, у

слизниця, -ЦІ; слиз-

ниць

слизь, слизи ж. р.

слизький пб. ховзький

слизько пб. ховзько

слимак, -а

слимачниця, -і; сли-

мачниць

слина, -и

слинявий

слинько, -а

слівце, -я

слід, сліду; на сліду

слід (пре.) пр. слід зробити (треба)

слідити, сліджу, слі­

диш, слідять

слідком (пре.) слідкома (пре.)

слідкувати за ким,

слідкуюслідство,-а',слідств(ів)

слідуючий (такий, чер ■

говий, наступний)

слідчий, -чого слізонька, -и, слізон-

ЦІ; СЛІЗОНЬОК

сліпий, дуже сліпий

сліпоокий

сліпота, -и (сл. куря­

ча) сліпуватий

Слобідка, -и, Слобідці

слобідський слобожанський

Слобожанщина, -и;

Слобожанщина (За-

дніпровя)

словар, -ря, -реви (-і),

-рем; словарі, -ів;

пб. словник, ■ а й слівник, - а

Словацький, -ого (п.)

словесність, -ности,

-ністю

словечко, -а; словечок

Словінець, Словінця,

Словінцеви (-І)

словінський

слово, -а, -у; слова,

слів, словам, сло­

вами пб. словима;

чотирі слові; (*слов) слевотвір,-твору (ети-

мольоґія)

слон, -а сл нева кість

слота, -и; пб. сльотаї

слуга, -и, слузі; слу­

ги, слуг служба, -и; служб;

служба Божа, служ ■

би Божої служити, служу, слу­

жиш; служать

служка, -и

слух, -услухання (-є), -я, -ю,.

-ям, -і; слухань слухати й слухатися,,

кого; слухаю і слу­

хаюся кого

слухач, а; у слуха-

чеви ( і) пб. слухачі

слухнянийслухняність, -НОСТИ,

-ністю

Случ, -И, Случю

случай, случаю, слу-

чаєви (-і), случаєм,

у случаї

слушний

слюсар, -ря

слюсарство, -а

слюсарський

слюсарювати

сльоза, -и; сльози,

сліз, сльозами пб. слізьми й слізми;

пб. слеза

смаглявий пб. сма­

глявий

смажений

смажениця, -і

смажити; смажать

смак, -усмакувати; смакує

смалець, смальцю,

смальцеви (-і)

смарагд, -у

смаркатий

смаркач, -ча, -чеви(-і),

-чем

смарувати

смачний, смачнійший

(смачніший, смачні-

щий),дуже смачний

смердіти, смерджу,

смердиш; смердять

смердячий і смердю­

чий

смерека, -и, смерек

смеркання (-є), -я, -ю,

-ям, і смеркати, смеркає

смертельний

смертельник, -а

смерть, смерти, смер­

тю; смертий(ей)

смикавець, смикавця,

смикавцеви (-і)

смирний і сумирний

смичок, смичка

Сміла, -и

сміливий

сміливість, -вости,

■ вістю смілий, смілійший,

(сміліший, смілі­

ший)

сміло

сміти, смію, смієш;

сміють

смітити, смічу, смі­

тиш; смітять

смітник, -а

СМІТТЯ (-€), -я, -ЯМ, -І

сміх, -у, в сміху

сміхованець, сміхо­

ванця, сміхованце-

ВИ (-І)

сміховинка, -и, сміхо­

винці; сміховино»

сміховинний

сміховисько, -а

сміховище, -а, у смі­

ховищі; сміховищ

сміхун, -а

сміхуха, -и

смішити, смішу кого,

смішиш; смішать

смішки, -ів

смішний

сміятися, сміюся, смі­

єшся; сміються

смолич, -а

смоляний

сморж, -а

сморід, смороду

Смотрич, -а (р.)

смочидерев, -а (дра­

цена)

смужка, -и; смужок

смутний або сумний;

смутнійший; (смут­

ніший, смутніщий)

смутненький,смутне­

сенький

смуток, смутку

смушевий

снасть, -и, снастю;

снастий (-ей)

снити, сню,сниш;снять

(марити, мріяти)

сницар, -ря (різбар)

сніг, снігу; на снігу;

сніги, -ів

снігар, -ря, -реви (-і);

снігур, -ря

сніговиця, -і; сніго­

виць

снідання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; снідань

сніданок, -данку

снідати, снідаю

сніжка, -и; сніжок

сніп, снопа

снітій, -тію, -тієви

(-0сніть, -ти, сніттю

снішний (вчерашній)

сновида, -и (місячник,

причинний)

сновидця, -і, сновид-

цею (-цем)

сночи (і) : вчера

снувати, сную, снуєш;

снують

Снятин, -а, під Сня-

тином

собака, -и (той і та)

собачня, -і

Собєский, -ого

собі (для образовости:

був собі)

собіль і соболь; собо­

ля, соболеви (-і), со ­

болем; соболі, -ів

собітка, -и (купаль­

ний вечір)

собольовий і соболе­

вий, соболиний

сова, -и; сови, сов

совганка, -и; совга-

нок (ховзанка)

совгатися, совгаюся;

(ховзатися)

совиний

совісний

совість, совісти, со­

вістю; совістий (ей)

Содом, -у (м. р.)

сойм, у пб. сейм, -у

соймовий і сеймовий

сокира, -и

сокіл, сокола; Сокіл

(т во)

сокілка, -и

соковитий

соковитість, -тости,

-тістю

соколеня, -няти, няті,

-ням; соколенят

соколиця, і; соколиць

соколонько, -а

соколятко, -а; соко­

ляток

Сократ, -а

соловей пб. соловій,

соловея (-вія), соло-

вя; соловії й соло-

вї, -вів

соловейко, -а

солод, -у

солодити, солоджу,

-диш; -дять

солодкий, солодший,

солодчий, — 'соло­

денький, солоде-

сенький, солодку­

ватий

солодощі, -ів

Соломон, -а

соломяний

соломянка, -и; соло-

мянок

солоний пб. солений

солонина пб- сало

соляниця, -і

солянка, -и; солянок

сольо, соля; соль

Сольон, а

сольоспів, -у

сом, -а

сон, сну, у сні; сни,

снів

сон, еону, еоном (зіл­

ля)

сон-зілля, сон-зіллям

сонливиці, сонливиць

сонце, -я, сонцю, пб. сонцеви (-і), сонцем,

на сонці; сонця|

сснць (сонців), сон­

цям

соняшний і сояшний

19*

соняшник,-а; пб. со-

яшник сопель,сопля, сопле-

ви(-і), соплем, у со­

плі; соплі, -ів

сопілка, -и, сопілці;

СОПІЛОК; пб. сопів-

касопілковий

сопіти її сопти; сопу,

сопеш; сопуть, со-

пів, сопіла й сопла,

сопли

сопрано (невідм.) пб.сопран, -у

сопух, -а

сорок (невідм.); бува­ють і такі форми:

сорока, сорокма сорока, -и; сорок

сорокатий(рябий, пе­

рістий)

Сороки, Сорік

сороківець, ■ ківця,

-ківцем

сороківка, -и; сорок і­

вок

сороковий

сороковини, сороко­

винсорокопуд, -а

сором, сорома, пб. сорому

соромитися, соромлю­

ся, соромишся; со ­

ромляться

сороміцький

соромливий

соромливість, -вости,

-вістю

соромно кого, чого

сороченя, -няти, -ня-

ті,-ням; сороченят

сорочина, -и

Сорочинці, Сорочи-

нець

сорочка, -и, сорочці;

сорочки, сорочок

сорочковий

сортувати, сортую

сос, пб. соус, сосу її

соусу

сосна, -и; сосни, с о ­

сен (рд . сосон)

соснина, -и

Сосниця, -і

сосницький

сосновий

сосонка, -и, сосонці

Сотворитель, -теля

або Творець, Твор­

цясотворіння (-є), -Я,-Ю,

-ям, -і; сотворінь

сотенний

сотик, -а

сотка, -и; соток

сотнар, -а

сотник, -а, сотники

сотниківна, -и або сотниківної, сотни­

ківно!; сотниківні

(-и), сотниківних,

-ним

сотничиха, -и, -сі

сотницький

сотня,-і, сотнею; сот­

ні, сотень

сотона, -и пб. сатана -и

софізм, -у

софіст, -а

софістика, -и, -ці

Софія, -ії, Софією;

Софій

Софокль, Ссфокля,

Софоклеви (-і)

соха, -и

сохнути пб. сохти;

сохну, сохнеш, сох­

нуть; сох, сохла,

сохли

соціольоґ, -а

соціялізм, -у

соціялізувати, соція-

лізую

соціяліст, -а

соціялістичний

соціяльний

соціяльність, -ности,

ністю

соцький

сочевиця, -і

сочинник, -а

сочистий

сочистість, -тости,

-тістю

сочка, -и, сочці; соч-

ки, сочок

сочкуватий

спадниця, -і

спадок, спадку

спадщина, -и

спалений

спалитися, спалюся,

спалишся;спалять­

ся

спання (-е), -я

спасати, спасаю ;спа­

сають

спасатися

спасенний

спасибі пб. спасибіг, »Спаси-Біги

Спасівка -и (піст);

спасівка, -и (овоч

вчасний)

спасіння (-є), -я

спасти, спаду, -деш,

дуть

спаський; Спаський

Манастир

спати, сплю, спиш,

спить сплять; спа­

тоньки; спатки, спа-

туні, спатунечки,

спатусі — пестли­

ві дієіменники

спекулянт, -а

спекулювати, спеку­

люю

Спенсер, -ра

спередвіку і зпередв.

спереду і зпереду

сперечатися спереча­

юся

сперти, зіпру, зіпреш;

зіпруть; спертий

спертися, зіпруся пб.зопруся

спершу; сперва; спер-

ву (пре.)

специфічний

спеціяліст, -а

спеціяльний

спеціяльність -ности,

-ністю

спиж, -у

спижарня, -і; спижа-

рень

спина, -и

спиник, -а; пб. хв о ­

стик

спинка, -и; спинок

спиняти, спиняю

спинятися, спиняюся

спирт, -у; пб. спірт,

-у, або спіритус, -у

спис, -а (м. р.) пб.списа, -и (ж. р.)

список, -ску

спів, -у (співання (-є);

співи,-ів; пб. та спі-

ва, -и (пісня)

співак, -а співаник, -а співання ( є), -я, -ю,

-ям, -і; співань

співзвук, -а

співочий пб. співучий

співробітник, -а

співробітництво, -а

співробітниця, -^спів­

робітниць

співрядний

співчувати, співчува­

ю; співчувають

спід, споду

спідниця, -і; спідниць

спідничий

спідній, -я, -є

спідняк, -а спійниця, - і

спійність, - ности, -ні­

стю

спійня, - і

спілий

спілість,-лости, лістю

спілка, -и; спілок; Го*

сподарська Спілка

(У.)спілковий

спільний

спільник, -а

спільниця, -і

спільничка, -и, спіль-

ничці; спільничок'

спір, спору

спіраль, -ли

спіратися і спирати-

ся^п іраю ся п осп и ­

раюся, спіраєшся

пб. спираєшся

спірний

спіти, спію; спіють

(дозрівати)

спітнілий

спітніти

спішитися, спішуся,

спішишся; спішать­

ся

сплав, -у

сплавець, сплавця

сплавний

сплата, -и

сплетня,-і (плітка, по­

говір, наклеп)

сповідатися в чім / чо­

го, з чого

сповідь, сповіди, спо­

віддю; сповідий(ей)

сповіщати, сповіщаю;

сповістити, спові­

щу, сповістиш; спо­

вістять

сповна (пре.)

сповнити, сповню,

сповниш; сповнять

спогад, -у

споганити, споганю,

споганиш; споганять

сподіваний

сподіванка, -и, спо­

діванці; сподіванок

сподівання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; сподівань

сподіватись чого

сподні, сподень (їжта-

ни, -ів)

сподобатися, сподоба­

юся

споживний

споживчий

спожити, споживу чо­

го

спожиткувати

спокволу (пре.)

спокій, спокою

спокійний

споконвіку (пре.)

споконвічний

спокуса, -и; спокус

спокусливий

спокусник, -а

спокусниця, -і

спокушати, спокушаю:

спокусити

сполікувати

сполокати

сполоханий

сполохати

сполошити, сполошу,

сполошиш; споло­

шать

сполука, -и; пб. злу-

ка, -и; Злука (т-во)

сполучати

сполучений

сполучення (-є),-я, ю,

-ям, -і; сполучень

спомин, -у

споминати

спондаїчний

спондей, -дея

спонукати, спонукаю

спопелити

спопеліти, спопелію

спорець, спірцю (спо­

риш, матка)

спорий

спорити, спорю, спо­

риш; спорять

споріднення (-є), -я,

-ю, -ям, -і; спорід­

нень

споріднити, спорідню,

-ниш

споріднювати, спорід­

нюю, -нюєш

спсрохнавіти й спо­

рохнявіти

спорт, -у

споряджати, сп оря ­

джаю

спосіб, способу

спосібний

спостереження (-є),-я,

-ю, -ям, - і; спосте­

режень

спостережливий

спостережливість,

-вости, -вістю

спостерігання (-є), -я,

-ю, -ям; спостері­

гань

спостерігати, спосте­

рігаю

спостерігач, -а

спохвату (пре.)

спочивальня, -і; спо­

чивалень

спочинок, спочинку

спочити, спочину,спо­

чинеш; спочинуть

спочувати, спочуваю

комусь

спочуття (-«), -я споювати, споюю у п о ­

їти, спою, споїш

справа, -и; справ

справдешній, -я, -є

справдешність, -но­

сти, -ністю

справджений

справдження (-є), -я

справді

справдішній, -я, -є

справедливий, сп ра ­

ведливіший (спра­

ведливіший)

справедливість, -во­

сти, -вістю

справжній, -я, -є

справлятися

справний

справник, -а

справність, -ности, ні­

стю

справоздавець, -здав-

ця

справоздання (-е), -я, -ю, -ям, -і; справо-

здань (доклад, звіт)

справування ( є), -я

справувати

справуватися

спрага, и (жажда)

спраглий

спрагнений чого

сприкритися

спритний

спритність,-ности.-ні-

стю

сприха, -и

сприяти (пособляти)'

спроба, -и

спробувати

спробунок, спробунку

спроваджувати

спрожогу (пре.)

спроквола (пре.)

спромога,-и; спромог

спромогтися, спромо­

жуся, спроможешся

спроможній, ■ я, -є

спроможність, -ности:

-ністю

спросонку (пре.)

спросоння (пре.)

спроста (пре.)

спростовувати

спростування (-є), -я,,

-ю, -ям, і; спросту­

вань

спряжка, -и, спряжці;

спряжок

спрясти

спудей, дея, -деєви

(-і), деєм

спуст, у

спустошення (-є), -я,

-ю, -ям, -і; спусто­

шень

спутати

спухлий

спухнути

срамотній, -я, -є

срібло, -а, -у

срібний

срібник, - а

ссавець,ссавця, ссав-

цеви (-І), ссавцем;

ссач, -а ссання (-«), -я

ссати, ссу,ссеш; ссуть

ссочка,-и,ссочці;ссоч-

ки, ссочок

став, -у, на ставу й на ставі

ставати, стаю

ставити, ставлю,ста­

виш; ставлять,став­

лячи, ставлений

ставитися, ставлюся

ставище, -а, у ставищі

ставка, -и; ставок

ставлення (-є), - я

ставний

ставник, -а ставничий

ставовий

ставок, ставка

Ставропіль, поля

ставропільський

стадія, -ії; стадій

стадник, -а

стаднина, -и

стадо, -а (череда)

стаїнка,-и;станька,-и

стайня, - і пб. станя, -і

стала пб- сталина

(континент)

сталевий

сталі, -ів (місця для

крилошан у косте­

лі)

сталь, стали, сталлю

Стамбул, -у

стампіля, -і; стампіль

стан, -у, на стану,

у стані

св. Станислав, -а

Станиславів, Стани-

славова, Станисла-

вову, Станиславо-

вом, у Станиславові

станиславівський

становити, становлю,

становиш; станов­

лять

становище, -а, -у, на

становищі; стано­

вища, становищ

станути, стану, ста­

неш; стануть

станція, -ії, станцією;

станцій (пансіон)

стар, -а -є; старий,

старший — старень­

кий, старесенький

старанний

старатися про кого

старець, старця (же­

брак)

Старицька- Черняхів-

ська (П.)

старість, -рости, -рі-

стю

старітися, старіюся,

Старобільск, -а

старовина, -и (стари­

на)

старовинний (старин-

ний

стародавній, -я, -є

Стародуб, -а

старозавітний

Староконстянтинів,

-нова, -нову

староміський

старомодний

старосвітній, -я, -є

старосвітський

старосвітщина, и

староста, -и, старо­

стою; старост (-ів)

(адміністр. урядо­

вець)

староство, -а; ста­

росте (-їв)

старостиня, -і

старуха, -и, старусі;

старух

старшенький

старший, -ого

старшина, -и (військо­

вий збір)

старшина волосний

(війт)

статиця, -і

статний пб. статній,

-я, -є

статок, -тку

стаття, і; статтів

статут, -а

статуя -ї; статуй

стаційний

стація, -ії; стацій

стая, -ї; стай

створіння (-є), -я, -ю,

-ям, -і; створінь

стеблина, -и

Стеблів, Стеблева,

Стебіезу, Стебле-

ве! Стеблевом,

у Стеблеві

стебло, - а, -у; стебла,

стебел

стебник, -а стебнувати

стегно, -а; стегна,

стегон і стегнів

стежка, -и, стежці;

стежки, стежок

стелити, стелю, сте­

лиш; стелять

стеля, -і; стель

стельмах, -а

стемпель, стемпля;

пб. штемпель стемплевйй

стенограма, -и

стенограф, -а

стенографічний

стенографія, -ії; сте-

ноґрафій

степ, степу, в степу

(м.р.)

Степан, Степана й Стефан, -а

Степанида, -и

Степанія, -ії пб. Сте-

фанія

степовик, -а

стерво, -а

стерегти, стережу,

стережеш; стере­

жуть; стеріг

стержень, стержня

стерно, -а стерня, і; стернів

стигнути пб. стигти;

стигну

стид, стиду

стидатися, стидаюся

стидливий

стидливість, -вости,

-вістю

стидно

стиліст, -а

стилістика, -и

стиль, стилю, стиле-

ви (-І)

стильовий

стинати, стинаю

стипендист, -а

стипендія, -Ії; стипен­

дій

Стир, -а

стирати,стираю; стер­

ти, зітру, зітреш

стирійський

Стирія, -рії, -рією

стирка, -и; стирок

стирчати, -чу, -чиш,

-чать

стиск, -у (натовп)

стискати

стиски, стисків

стислий

стислість, -лости, -лі-

стю

стиснути

стих, -а (вірш)

стиха (пре.)

стихар, -ря, -реви (-і),

-рем, у стихарі

стихійний

стихія, -ії, стихією;

стихій

стична, -ої

стичність, -ности, -ні

стю

стіг, стога, у стозі

стіжок, стіжка

стій, як стій (зараз)

стійло, -а; стійла,

*' стійлів

стійний

стійність, -ности, -ні­

стю (цінність)

стіл, стола, (предмет);

столи

стіл, столу (їда)

стілець, стільця,

стільцеви (-1)

стільки, стількох,

стільком, стількома,

(або невідм.)

стіна, -и

стінний

стінопис, -у (м. р.) й та стінопись, -писи,

-писю; стінописи,

-писий (-ей)

сто, ста, стома

стовп, -а

стогін, стогону

стогнати, стогну, сто­

гнеш; стогнуть

стодола, -и (клуня)

стоїк, -а

стоїцизм, -у

стокроть

столистка, -и, сто-

листці

столиця, -і; столиць

століття (-є), -я, -ю,

-ям, -і; століть

столяр,-ра, -рови (-і);

столярі

столярський

столярувати

стон, -у

стонога, -и; стоніг

сторож, -а, -еви( і),

-ем; сторожі,-ів

сторожа,-і, сторожею;

сторожі, сторожий

(-ей)

Стороженко, -а Ми­

кола (П.)

сторожити, сторожу,

сторожиш, сторо­

жать

сторожкий

сторона, -и

сторонник, -а

сторонництво, -а,-у;

сторонництв

сторонній, -я, -є

сторч; сторчака (пре.)

сторчма (пре.)

стос, -у й стіс, стосу

стосувати, стосую,

стосуєш; стосують

стосуватися

стояти, стою, стоїш;

стоять; стоячи;

стій, стійте!

страдальний

страдник, -а

страждання (-є), -я^ю,

-ям, -і; страждань

страйк, -у

страйкувати, страй­

кую

страсний

страсти, ий (-ей),

страстям; Христо­

ві страсти

стратегія, -ії, страте­

гією; стратегій

страхіття (-є), -я, -ю,

-ям, -і; страхіть

страховище, -а,у стра­

ховищі

страхополох, -а

страхопуд, -а

страшенний,

страшний, страіііній-

ший, (страшніший)

стрелити, стрелю,

стрелиш; стрепять

стрельнути, стрель­

ну, -неш; стрель­

нуть

стремління (- є), -я, -ю,

-ям, -і; стремлінь

стремя, стремени

(стремя); стремена,

стремен

стрепенутися

стрибати

стрибнути, стрибну,,

стрибнеш; стриб­

нуть

стрибунець, стрибун­

ця

стривати пб. стрівати

стригти, стрижу,

стрижеш; стрижуть

стриж, -а

стрижінь, стрижня,

стрижневи (і), стри­

жні, -ів

стрий, стрия, стриєм,

у стрию, у стри •

єви (-і); стриї, -їв

Стрий, Стрия (м.)

стрийна, -и; стриєн

стрій, строю, строє-

ви(-і), у строї

стріла, -и; стріл

стрілець, стрільця,

стрільцеви (-і);

стрільці, -Ів

стріїяти, стріляю

стрільба, -и; стрільб

стрімголов (.пре.)

стрімкий

Стріндберґ, -а

стрінути, стріну, стрі­

неш; стрінуть

стрітення (-є), -я; Стрі-

тення(-є) (свято)

стріха, -и,стрісі; стріх

стріча, -і, стрічею;

стріч

стрічати

стрічка, -и, стрічці;

стрічки, стрічок

стрічечка, -и

строгий (суворий, го

стрий)

строфа, -и

стругати, стружу,

стружеш, стружуть

струкуватий

стрункий

струс, • а (стравс)

стручок, стручка

стручувати

струшувати

струя, -ї; струї, струй

студений (холодний)

студениця, -і

студент, -а

студентство, -а

студентський

студень, студня

студінь, студени, сту­

дінню (Ж. р.)

студіювання (-є), -я

студіювати (досліджу­

вати)

студія, -ії; студій

студня, -і (колодязь)

стукання (-є), -я

стукотіння (-є), -я

стулити, стулю, сту­

лиш; стулять

ступа, -и

ступати, ступаю

ступити, ступлю, стуі

ПИІ1Л ступлять

стурбований

стурбувати, стурбую,,

стурбуєш

Стюарт, -а

стяг, -у, стягови (-1);

у стягу; стяги, -ів

стягнути, стягну, стя­

гнеш; стягнуть

стяжка, -и, стяжці;

стяжки, стяжок

стяти, зотну, 30ТНЄШ£

зотнуть

стьожка, -и (стяж­

ка)

субєкт, -а

субєктивний

сублімат, -у

субота, -и

Суботів, Суботова,

Суботову

суботній, -я, -є

субсидіювати

субсидія, -ії; субсидій,

сувач, -а

Сувачів, Сувачова

суверенний

■суверенність, -ности,

-ністю

сувій, сувою

суворий

суворість, -рости, -рі-

стю

сугестія, -ії

суд, суду, в суді

судак, -а

суддя, судді, суддю,

судде! суддею, в суд­

ді; судді, -ів

судець, судця

судити, суджу, судиш;

судять

судній, -я, - є пб. суд­

ний

судно, -а; судна, су­

ден

судовий

судороги, -ів

Суес (невідм.); Суесь-

кий канал

суєта, -и; суєт

суєтний (марний)

сукно, -а, сукна, су­

кон

сукня, -і; суконь і су-

кнів

суконка, -и, суконці;

суконок

сукровиця, -і

сукцес, -у (успіх)

Сула, -и

султан, -а

сум. -у

сумежний

сумежність, -ности,

-ністю

сумерк,-у; сумерки,-ів

Суми, Сум

сумирний

сумний

суміж (пре.)

суміш (пре.)

сумішно (пре.)

сумлінний; сумлінно

сумлінність, сумлін-

ности, сумлінністю

сумління (-є), -я, -ю,

-ям, -і; сумлінь

сумнів, -у

сумовитий

сумування (-є), -я

сумувати, сумую

Сумцов, -а, -у (уч.)

Сунд, -у

суниця, -і

суп, -а

суперечити, супере­

чу, суперечиш; су­

перечать

суперечка, -и, супе­

речці; суперечки,

суперечок

суперечний

суперечність, -ности,

-ністю

суперник, -а; пб- су­

противник

супліка, -и

суплікація, -ії, суплі-

кацією; суплікацій

супокійний

супровід, супроводу

супровідник, -а

супровідниця, -і

супроводити, супро­

воджу, супроводиш;

супроводять

супроти, супротив

(прім, з 2. відм.)

супротивник, -а

супруг, -а

супруга, -и, -зі

супружа (-е), -а

Сураж, -а

суразький

сурдут, -а сурма, -и; сурм

сурмач, -а

сурогат, -у

сусід, -а; пб. сусіда,

-и; сусідів

сусідка, -и, сусідці

сусідній, -я, -є

сусідство, -а; сусідств

сусідський

сусік, -аСловничок

суслик, -а

суспендований (звіль­

нений)

суспенза, -и

суспіль (пре.)

суспільність, -ности,

-ністю; суспільно-

стий (-ей)

суспільство, -а

сустав, -а

сутанна, -и; сутан і сутаннів

сутерени, -ів

сутінь, сутіни

сутки, суток

сутужний (тяжкий)

сутужно (пре.)

суть, сути, суттю; су­

тий (-ей)

суфлер, -а (підпові-

дач)Суха, -хої

сухар, -ря, -реви (-і),

-рем

суходіл, суходолу

сухопуття (-є), -я, -ю,

-ям, -і; сухопуть

сухоребриця, -і

сухорлявий

сухоти, сухіт

суцільний

суцільність, -ности,

-ністю

Сучава, -и

сучасний

сучасник, -а сучасність, -ности, ні­

стюсуша, -і, сушею; суш сушарня, -і; сушарень

сушня, -і сфальшувати

сферичний

Сфінкс, -а схаменутися

схарактери зув ати,

схарактеризую

схвильований

схема, -исхематичний

схизма, -и

схизматик, -а схизматицький

схилятися, схиляюся,

схиляєшся

схід, сходу; Схід, Схо­ду (геоґр.-культ, ці­

лість)сх ід н ій ,-я,-єп^. СХІДНИЙ

сходи, -ів сходини, сходин

сходити,сходжу, схо­

диш; сходять

схожийсхолястика, -и; схо-

лястик

схолястичний

схопити,схоплю, схо­

пиш; схоплять

схоплювати, схоплю­

ю, схоплюєш

сцена, -и сценічнийСципіон, -а пб. Сці-

піон, -а

сціп, -усціпнення (-є), -я, -Ю,

-ям, -і; пб. зціп-

нення (-є) счервоніти або зчер­

воніти счеркнути або зчер-

кнути счесати або зчесати счинити або зчинити

счорніти або зчорні­

тисюда (пре.)

сюди (пре.)

сюдою (пре.)

сюжет, -а еюніч; цюніч (пре.)

сюрприз, -а пб. сюр-

приза, -и сюрчання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; сюрчань

сюрчати-ся (вкупі з дієсло­

вом)

-ся (по частиці -му: мо­

литимуся; клясти­

мешся; гнатиметь­

ся; кланятимуться)

сябро, -а, сябре, ся-

бру! (спільник)

сяг, -а

сягати

сягнути, сягну, сяг­

неш; сягнуть

сяжень, сяжня, сяж-

неви(-і); пять ся­

жень і пять сяжнів

сяєво, -а; сяйво, -а;

сяйвів

сяк

сякатися

сякий

сям-там

Сян, -у (р.)

сяти, сяю, сяєш; ся­

ють

сяяти, сяю -сь (скорочене — ся);

молилась я: моли­

лася я

т.

та (і, тай)

табака, -и, табаці;

табак

табеля, -і; табель

табір, табору таблиця, -і (шкільна

дошка)

табличка, -и; табли­

чок

таборитися

таборовий

табуля, -і

табулярний

табун, -а

табурет, -а

таволга, -и

Таври, -ів (пасмо гір)

таврійський

Таврія, -ії

тавро, -а таврований

тавтольоґія, -ії

Таганріг, Таганрогу

таганрізький

таємниця, -і; таєм­

ниць

таємничий

тайком

тайкома

тайно

таїти, таю, таїш; та­

ять

тактак само

таки-так

такиб

такижтакий, такенький, та-

кесенький; такі­

сінький такий самий, така с а ­

ма, таке саме; 2.

такого самого, та­

кої самої, 3. тако­

му самому, такій

самій... такийто, такато, та-

кето; такогото, та-

коіто...

таківський

також

такса, -и

таксатор, -а

таксувати

тактика, -и, тактиці;

тактик

тактичний

такт о тактовнийтактовність, -ности,

-ністю

тал, -а; тали, -ів (мі­сце покрите лоза­

ми)

талан, -у (д°ля)

талановитий талановитість, -тости,

-тістю

талант, -у (дар, здіб-

ности)

талізман, -у Талія, -ії (муза)

Талмуд, -у таляр, -а; таляри

тальк, -у там

там-о!

там-от! таманський

Тамань, Тамани, Та-

манню тамечки; тамочки

тамкитамошній, -я, -є

тамтешній, -я, -є

тамто (пре.) тамтой, тамта, там-

т е ; 2 . тамтого, там-

тої; 3. тамтому,

тамтій...

тамтуди (пре.)

тандита, -и

тандитнийтенець, танцю, тан­

цем; танці

танечник, -а І танечниця, -і; танеч-

ниць

таний, танший, та-

ненький, танесень-

кий (лп. дешевий)

таніти лп. дешевіти

танок, танку

тантієма, -и танути, тану, танеш;

тануть; танув і тав;

танула, тала, та­

нуло, тало; танули,

тали

танцювати

танцюрист, -а

тапчан, -а

тарабан, -а

тарабанити, тараба­

ню, тарабаниш; та­

рабанять

тарабанщик, -а

тарантас, -а

тараня, -і (риба)

Тарас, -атаратайка, -и; тара­

дайка, -и тарахкавець, -кавця,

-кавцеви (- і)

тарахкавка, -и, -ці

тарахкало, -а

тарахкання (-є), -я

тарахкотіння (-є), -я

Тараща, -і таращанський

тарган, -а

Тарент, -у тариф, -у й тарифа, -и

тарілка, -и, тарілці;

тарілок; пб. талір-

ка, -и Тарквіній, -нія, тНіє-

ви (-і), -нієм

Тарнобжеґ, -у (м.)

Тарс, -у

Тартюф, -а

тасьма, -и; тасьмів

татарва, -и Татарин, -а; Татари,

Татарів

татарський

татарщина, -и

тато, тата, тату!; та­

ти, -ів татко, -а, таткови (-і),

у татку, у таткови

(-0тато, -а; тати

татуньо, -ня, -неви (-і)

татуувати

Тахо

Тацит,-атаяти, таю, таєш; та-

ють

твар, -ри, тварю

тварина, -и

твердий, твердший,

(твердіший), тверді-

сінький

твердити, тверджу;

твердять

тверезий, тверезій-

ший, (тверезіший,

тверезіший)

тверезість, -зости, -зі-

стютвій, твоя, твоє; 2.

твойого, твого, тво­

єї; 3. твойому, тво-

му, твоїй; 4. тво­

його, твого, твою,

твоє; 6. твоїм, тво­

єю; 7. у твоїм, тво­

їй; твої, твоїх, тво­

їм, твоїми

твір, твору

творець, творця,

творцеви (-і), твор­

цем; творці,-ів

Творець, Творця;

(Бог)

творити, творю, тво­

риш; творять

творчий

творчість, -чости, -чі-

стю

театр, театру, теа-

трови (-і); театри,

-ів

театральний

Тебанець, Тебанця

тебанський

Теби, Теб

теж (зл.)

теза, -и

Тезей, Тезея, Тезеє-

ви (-і)

тека, -иТекелій, -ія, -ієви (-і),

-ієм

текст, -у

текти, течу, течеш;

течуть, тік, текла,

текли

тектура, -и

тектурний

теленькання (-є), -я,

-ю, -ям, -і

телепатителепень, телепня

телеграма, -и

телєграф, -у

телеграфіст, -а

телеграфічний

телеграфувати

Телємах, -а

телєскоп, -у

телефон, -у (-а)

телєфоніст, -а

телефоністка, -и, те­

лефоністці; теле­

фоністок

телефонувати, телє-

фоную

телиця, -і; телиць

телюр, -а

телюріюм (невідм.)

теля, теляти, теляті

тепям, у теляті; те­

лята, телят

телятина, -и

телячий

тельбухи, -ів

тема, -и

Темістокль, Темісто-

кля, Темістоклеви

(-І), у Темістоклі

темний, темнійший,

(темніший, темні-

щий), темнісінький

темний, темненький,

темнесенький

темник, -а

темниця, -і; темниць

темніти

темносиній, -я, -є

темнота, -и

темночервоний

темп, -у й темпо, -а

темперамент, -у

темрява, -и

темрявий

тенденція, -ії, тенден­

цією; тенденцій

Теодозій, -ія, -ієви (-і)

Теодозія, -ії

Теодосія, -ії (м.)

Теокрит, -а

теольогічний

теольоґія, -ії; теольо-

ґією; теольоґій

теорема, -и

теоретичний

теорія, -ії, теорією;

теорій

теософія, -ії, теосо­

фією; теософій

Теофіл, -а

тепер (пре.)

тепера (пре.)

тепереньки (пре.)

теперечки (пре.)

теперісінько (пре.)

теперішній, -я, -є пб.теперішний

теперішність, -ности,

-ністю

теперка (пре.)

теплесенький

теплець, теплецю,

теплецем,у тепле­

цітеплий, теплійший,

(тепліший, теплі­

ший) теплісінький

теплий, тепленький,

теплесенький

теплина, -и

теплиня, -і

теплиця, -і (оранже-

рія)

тепличний

теплійшати пб. теплі­

шати

теплінь, тепліни, те­

плінню

тепломір, -у

теплота, -и

теплотворний

теплотеча, -і

теплощі -ів

теплярня, -і; тепля-

рень

теракота, -и (палена

глина)

теракотовий

тераса, -и

теребити,тереблю, те­

ребиш; тереблять

теребій, -бія

Теребовля, -і

теревені, -ів

терези, -ів

терезка, -и

Терек, -а

терем,-у; тереми

терен, терну

територія, -ії, тери­

торією; територій

територіяльний

терликання (-є), -я

терлиця, -і; терлиць

терло, -а, -у

термін, -у

термінольоґія,-ії, тер-

М ІНОЛЬОҐІЄЮ ; тер-

М ІНОЛЬОҐІЙ

терміття (-є), -я, -ю,

-ям, -і

термометер, -метра

Термопілі, -ів

термосити, термошу,

термосиш; термо­

сять

тернівка, -и, тернівці

терновий

Тернопіль, -поля

тернопільський

терня (-є), -я, -ю, - ям, -і

терор, -у

тероризм,-у

тероризувати, теро­

ризую

терпеливий

терпеливість, -вости,

-вістю

терпеливо

терпентина, -и; пб.терпентин, -у

терпець, терпцю

терпіння (-є), -я, -ю,

-ям, -і; терпінь

терпіти, терплю, тер­

пиш; терплять

терпляче

терплячість, -чости,

-чістю

терплячка, -и, тер­

плячці; терплячок

Терсит, -а

терти, тру, треш;

труть

тертиця, -і

тертя (-е), -я, -ю, -ям, -і

терціян, -а

теряти, теряю (губи­

ти)

тесалійський

Тесалія, -ії, Тесалією

Тесальоніки,Тесальо-

нік

тесати, тешу, тешеш;

тешуть

тесля, -і, тесле!, те­

слею; теслі

теслярство, -а

теслярський

тесовець, тесовця

тесовий

тестамент, -у

тесть, тестя, тесте-

ви (-і), тестем

тета, -и; тет пб. тіт­

ка, -и, тітці; тітки,

тіток; пб. тьотя, -і

тетервак, тетервака

Тетерів, Тетерева

тетеря, -і; Тетеря

(гетьм.)

Тетида, -и

Тетіїв, Тетієва

Тетяна,-и

технік, -а

техніка, -и, техніці;

технік

технічний

технольоґ,-а

технольоґічний

теч, течи, течю; течі,

течий (течів)

течія, течії, течією;

течії, -їв

теща, -і, теще! тещею

тещин, -а, -е

ти, тебе, тобі, тебе,

тобою, у тобі; ви,

вас, вам, вами,

у вас

Тибер, Тибру

Тиберій, -ія, -ієви (-і),

пб. Тиберію, Тибе-

ріє!,Тиберієм ,у Ти-

берії

Тибет, -у

Тибулль,Тибулля,Ти-

буллеви (-і), Ти-

буллем, у Тибуллі

тигр, -а

тигриця, -і; тигриць

тиждень, тижня, тиж-

неви (-І), тижнем;

тижні, -ів

тижневий

тижневик, -а

тижнювати

тикання (є),-я,-ю,-ям,-і

тим радше; тим ліп­

ше; тим лучше

Тиміш, Тимоша

Тимотей, -ея, -еєви

(-і), Тимотеєм; пб. Тимофій, -ія

тимто

тимчасом (пре.) але тим часом не гор­

дую

тимчасовий

тимчасово

Тимченко, -а Е. (уч.)

тин, -у

тинк, *у

тинктура, -и

тинкувати, тинкую

тиння (-є), -я, -ю, ям, - і

(позатинню, попід­

тинню)

тип, -у

типічний

типовий

тираж, -у

тиран, -а

тиранія,-ії, тиранією;

тираній

тиранство, -а

тиранський

Тираспіль, -поля

тираспільський

Тиртай, Тиртая, Тир-

тяєви (-і)

Тиса, -и; Тис

тиснути, тисну, тис­

неш; тиснуть; тис

і тиснув

тисяча, -і, тисячею;

тисяч пр. дві тися­

чі, двох тисяч, двом

тисячам, двома ти*

сячами, у двох ти­

сячах; пять тисяч,

пятьох тисяч

тисячний

тисячолітній, -я, -є

тисячоліття (-є), -я]

титар, -ря, -реви, -рем

титарів, -рева, -е

титарівна, титарівни

пб. титарівної, ти­

тарівні, титарівно!;

титарівни пб ти­

тарівні, титарівен

(них), титарівним...

титул, -у (надпись, на­

пис, наголовок)

тиф,-у (глуханя)

тифний

тихенько, тихесенько

тихий, тихший; (тихі-

ший) тихійший (ти-

хіщий), тихісінький

тихий,тихенький, ти­

хесенький

тихо, тихше, тихійше

(пре.)

Тиціян, -а

тиша, -і; тишею; тиш

тишина, -и; тишин

тишком (пре.)

тік, току; на току

й на тоці; токи, -ів

тікати, тікаю

Тікеч, -а

тіло, -а, -у пб. тіло-

ви (-і); тіла, тіл

тільки

тількиб

тількиж

їількино

тілько

тімя, тімени, тімені,

тімям, у тімені; пб.1. тімя, 2. тімя, ті-

мю, у тімю (-Ї); тімя

(тімена), тімен, ті-

мїв, тімям, у тімях

пб. тіменах

тінювання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; тінювань

тінь, тіни, тіні, тіне!,

тінню, у тіні; тіні,

тіний (-ей) пб. тінів,

тіням, у тінях

тісний

тіснина, -и тіснота, -и

тістечко, -а; пб. ті-

сточко

тісто, -а, -у; тіста, тіст

тітка, -и; тіток

тіточний брат; пер-

вий брат, брат у пер­

ших, двоюрідний бр.

тітуся,-і, тітусю!,'ті­

тусею

тіун, -а

Тіфліс, -у

тішитися, тішуся, ті­

шишся; тішаться

ткаля, -і; ткаль

ткання (-є), -я,-ю, -ям

ткати, тчу, тчеш, тче;

тчемо,тчете, тчуть

ткацтво, -а, -у

ткацький

ткач, -а тлінний

тліти, тлію, тлієш;

тліють

тло, -а (дотла: до

останку)

тлумок, тлумка (клу­

нок, клунка)

Тмуторокань, -и пб. Тмутороканя, Тму-

тороканем, у Тму-

торокані

то, то що

тоалєта, -и й туалет, -у

тоаст, -а

тобто

товар, -у, -рови (-1),

-ром

товариство, -а

товариський

товариш, ■ а, товари-

шеви (-і) пб. това-

ришови (-і), това­

ришу!, товаришем

/2().товаришем, у то­

вариші (-шеви); то­

вариші, -ів

товаришка, -и, това­

ришці; товаришок

товаришувати, това­

ришую

товаровий поїзд

товкач, -ча, -чем

товкмачити, товкма­

чу, -чиш; товкма­

чать

товкти, товчу, тов­

чеш; товчуть; тов­

чений

товкун, -а

товмач,-а; Товмач,-а, Товмачем (м.)

товмачити, товмачу;

товмачать

товпа, -и

товпитися, товплю­

ся, товпишся; тов­

пляться

товстий, товстійший

(товстіший, товсті­

ший), товстісінь­

кий, товщий

товстіти, товстію

товстючий

товченик, -а

товчок, товчка

товщінь,товщіни (ж.р)

тогідний

тогобічний і тогобіч­

ній, -я, -є

тоголітній, -я, -є

тогорічний і торічний

тогочасний

тоді

тодішній, -я, -є

тож

тожпак!

тожто

той, та, те; 2. того,

тієї, тої; 3. тому,

ТІЙ; 4. того, той, ту

(тую); 6. тим, тою,

тією; 7. у тім, тій,

у тому; ті (тії), тих,

тим, тими

той самий, та сама,

те саме; 2. того са­

мого, тої самої...

тойже, тогоже, тому-

же (тогож, томуж)

тойто, тогото; тато,

тоїто...

ток, -у

токар, -ря, -реви (-і),

-рем

токарство, -а

токмити, токмлю,

-миш; -млять

токотіти, токочу, то­

котиш пб. токочеш;

токотять пб. токо­

чуть

толерантний

толєрантність, -ности,

•ністю

толєранція, -ії; толє-

ранцій

толока, -и; толок

толочіння (-є), -я

толочити, толочу, то­

лочиш, толочить;

толочать

Толстой, Толстого,

Толстому, Толстим

том, -у

Тома, -и; Хома, -и Томина неділя

тому

тому (сто літ тому)

тому що; того що

(бо)

тоненький, тонесень­

кий

тонкий, тонший, то­

нісінький, тоню-

. ський

тонкість, -кости, -кі­

стю

тонути, тону, тонеш,

тоне; тонуть і то­

питися, топлюся

тоня, -і

топелиця, -і

топильний

топити, топлю, то­

плять (у воді, але

й в печі!)

топільня, -і

топір, топора

топірець, топірця, то-

пірцеви (-І)

топіт, топоту

топкий (плавкий)

топкість, -кости, -кі­

стю

топленина, -и

топлення (-є), -я

топливо, -а; пб. пали­

во

топнистий

топнути

тополя, -і; топіль

топорище, -а, -у; у то­

порищі

топтати, топчу, топ­

чеш; топчуть

торба, -и; торб

торбинка, -и; торби­

нок

торбун, -а

торг, торгу (торга),

на торзі; торги

торгати

торгівля, -і; й тор-

говля, -і; торгівель

Народна Торговля

(У.)торговельний; Торго­

вельна Школа (У.)

торговельник, -а

торговиця, -і; торго­

виць

торгуватися, торгую­

ся, торгуєшся

торжественний

торжество, -а; тор­

жеств

торік (пре.)

торкання (-є), -я, -ю

торкатися, торкаєть­

ся

торкотіти, торкочу,

торкочеш; торко­

чуть; пб. торко-

тію

тороки, -ів

тороплений

торочити, торочу, то­

рочиш, торочить;

торочать

торочка, -и, торочці

Торрічеллі, -ія, -ієви

(-І), -ієм

тортура, -и; тортур

торувати, торую

тост, -у; пб. тоаст

тот пб. той, тота, тоте

тотожний

тотожність,-ности,-ні­

стю

точкований

точкування (-є), -я

точкувати

точнісінько

трава,-и; трави, трав;

травонька, -и, тра-

вонці; травиця, -і;

травичка, -и

травень, травня (май)

травлення (-є), -я, -ю,

-ям, -і

травневий

травоїдний

травяний

трагедія, -ії; трагедій

трагічний

традиційний

традиція,-II; традицій

тракійський

Тракія, -ії, Тракією

тракт, -у

трам, -у

трамваєвий

трамвай, -ваю

транскрипція, -ії;

транскрипцій

транспарант, -у

транспорт, -у

транспортовий

трапити пб- трафити,

траплю, трапиш;

траплять

трапитися пб. тра­

фитися; трафиться

траплятися

траскати

тратити, трачу, тра­

тиш; тратять

тратувати

трач, -а

трачка, -и; трачці

треба (неособ. висказ);

потреба

трелювати, трелюю

трель, трелю, треле-

ви (-і); пб. треля, -і

трема, -и

трембіта, -и

тремтіння (-є), -я, -ю,

-ям, -і; тремтінь

тремтіти, тремчу,

-тиш; -тять

трепотіння (-є), -я

трепотіти, трепочу,

-тиш

третій, -я,-є; третьо­

го, третьої, третьо­

му, третій, третьо­

го, третю, третє;

третім, третьою, у

третім, у третьому,

у третій; треті, -тіх,

-тім; пб- третий,

-а, -е

третяк, -а

трефолой, -лоя

три, трох, тром, тро-

ма, у трох (трьох)

трибуна, -и

трибунал, -у

тривалий

тривалість, -лости

тривання (-є), -я

тривати

тривкий пб. трівкий

тривога, -и пб. трі-

вога

триголовий

тригранястий

Тридент, -а

тридентський

тридневий

тризна, -и; тризн

тризнувати

тризуб, -а

трикольорний

трикот, -а

трикутній, -я, -є

трилітній

тримати

тримісячний

тринацять, тринаця-

ти пб. тринацятьох,

тринацятьом, три-

нацятьома

триніжок, -ніжка

тринькати

Трипілля (-є), -я

трипільський

триразовий

трискладовий

трискотіти

триста (невідм.)

Тритон, -а

трицалівка, -и; три-

цалівок

трицальовий

трицятеро (невідм. пб. трицятера, триця-

терма)

трицятий

трицять, трицяти пб. пб. трицятьох, три-

цятьом, трицятьо-

ма,у трицяти,у три­

цятьох

тричи пб. тричі

тричлен, -у

Трієст, -у

трійка, -и; трійок

трійло, -а; трійлів

трійця, -і; св. Трійця

тріодь, тріоди, тріод­

дю; тріодь цвітна

тріпати > І йтріпачка, -и,; тріпач­

ці; тріпачок

тріпотати, тріпочу

тріск, -у

тріска,-и, трісці; трі­

ски, трісок

тріскати, тріскаю

тріскач, -а

тріскучий

трістя; тристя (боло­

то)

трісьі (окл.)

трішки (пре.)

тріщати, тріщу, трі­

щиш, тріщить; тр і­

щать

тріюмвір, -а

тріюмвірат, -у

тріюмф, -у

тріюмфувати

Трояда, -и

троє, трох (трьох)

тром, трома

троїстий (потрійний)

троїти, трою, троїш;

троять

троки, -ів

тростина, -и

тростиновий

Тростянець Тростян-

ця,Тростянцеви (-і)

тротуар, -ра ( у); хід­

ник, пішоход)

трофей, трофею

трохей, трохея

трохеїчний

трохи (пре.), трошки,

трошечки, трішки

Трохим, -а

Троя, Трої, Троєю

трояк, -а

троян, -а

троянда, -и; троянд

(рожа)

Троянець, Троянця,

Троянцеви (-і), Тро­

янцем, у Троянці

троянський

труба, -и

Трубецкой,Трубецко-

го, Трубецкому

труд, -у

трудівник, -а

труднощі, -ів

трудовий

трудовитий

трудовник, -а

трудовниця, -і

трудящий

труна, -и

трунок, трунку труп, • а трупа, -и

трупарня, -і; трупа-

рень

трупішати

трус, -утрус, -а (трусливий) трусениця, - і

трусити, трушу, тру­сиш; трусять

труситися, трушуся Трускавець, Трускав-

цятрускавка,*и; труска-

вок

трусливий

труськом (бігом)

трута, -и (отрута)

трутень, трутня, тру-

тневи (-1)

труфля, -і

Труханів Острів

трухливий

трясавиця, -і

трясти, трясу, тря­

сеш; трясуть

трьохлітній; трохліт-

ній; трилітній

трьохмісячний; трох-

місячний; тримісяч­

ний

ту, тут (пре.)

тубілець, тубільця,

-цеви (-І)

туга, -и, тузі

тугий, тугійший (ту-

гіщий), більше ту­

гий

туда; туди (пре.)

тудою (пре.)

тужити, тужу, тужиш;

тужать

тужний

тужність, -ности, - ні­

стютузиновий (дюжин-

ний)

тузін, тузин, -у (дю­

жина)

Тукідид, -а

тулитися, тулюся, ту­

лишся; туляться

туліпан, -а

туліпановий

Туллій, -ія, -ієви ( і)

туловище, - а, у туло-

вищі

туман, -а

туманний

тунель, -лю

тупання ( є), -я

тупотіння ( є), -я

тупотіти, тупочу, ту­

почеш; тупочуть

турбота, -и

турботний

турбуватися, турбую­

ся

Тургенєв, -а (п.)

турецький

Туреччина, -и

туркавка, -и; туркавок

Туркеня, -і

туркіт, туркоту

туркотіти, туркочу,

туркочеш; турко­

чуть

турнір, -у пб. тур-

нир, -у

Турок, Турка; Тур­

чин, -а; Турчини

й Турки

турченя, -няти, тур­

ченям

туск, у

тутби (пре.)

тутечки (пре.)

тутешній, -я, -є

тутже

тутка -и, тутці; тут-

ки, туток

тутки (пре.)

туча, -і

тучити, тучу, тучиш;

тучать

туш,туши (ж. р.) й туш,

-у (м. р.)

тхір, тхора

тхнути, тхну, тхнеш;

тхнуть

тюль, тюлю, тюлем,

у тюлі

тюльовий

тюпати

тюремний

тюрма, -и; тюрем

тютюн, -у

тютюнник, -а

тютюнниця, -і

тютюновий

тягар, -у (-а), тяга-

рови (-І), тягаром;

тягарі, -ів

тягнути й тягти; тяг­

ну, -еш; тягнуть;

тяг, тягла

тяжа, -і; тяжею

тяження (-є), -я

тяжина, -и

тяжити, тяжу, тяжиш;

тяжать

тяжінь, тяжини

тяжіти, тяжію

тяжкий, тяжший, тяж­

чий, тяженький

тяжко; тяжше

тямити, тямлю, тя­

миш; тямлять

тямок, тямку

тямучий

тямучість,-чости, -чі-

стю

Тясмин, -у (-а)

тяти, тну, тнеш; тнуть

тятива, -и

тьохкання (-є), -я, -ю,

-ям, -і

тьохкати, тьохкаю.

У.У (приім.) — ГЛ.: в;

у всім,у всій;у Льво­

ві; він у місті, во­

на в місті, у пози­

ку...

убивання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; убивань

убивство, -а, -у; у­

бивств

убивця, -і, убивцею;

лп. убійник

убирання (-є), -я; уби­

рань

убиратися

убитч, убю, убеш;

убють

убійник, -а

убільшки

убіч і убоч, убочи,

убічю

ублагання (-є), -я, -ю

ублагати

убогий і вбогий; пр.

з убогої хати, але: до вбогої...

убогість,убогости, убо­

гістю

убожество, -а, • у

Уборть, Уборти убрання (-є),-я,-ю,-ям,

в убранні; убрань

убратися,уберуся;убе-

руться

убрід (пре.); але: у брід

той

убування (-є), -я

убуток, убутку

ув, уві (у, в) приім.:

ув усім, ув оці; уві

всім, ув осени

уважливий

уважливість, -вости,

-вістю

уважний

уважність, -ности, *ні-

стю

увертюра, -и

увесь, уся, усе — гл.ввесь

увечері (пре.)

увиді; ввиді

увишки (пре.)

увігнати; ужену, -неш,

-не;-нуть

увік (пре.)

увільнення (-є), -я, -ю,

-ям, -і; увільнень

увільнитися, увільню­

ся,-нишся; -няться

увірватися: уривати­

ся

увіходити; увійти, уві­

йду, йдеш; йдуть

увічливий і ввічливий

(п. 3. м.)

увічливість (ввічл...),

-вости, -вістю

уводити, уводжу, уво­

диш; уводять

увозити й ввозити

уволю (пре.)

увязнути, увязну, у-

вязниш; увязнять

уганяти пб. вганяти

угледіти, -джу, -диш;

-дять

углиб (пре.)

углибшки (пре.)

углян, -у

Угнів, Угнева, Угне-

ву, Угневом, в У-

гневі

Угнівець, Угнівця, У-

гнівцеви ( і)

уговір, уговору

угоден, угодна, угод­

не; пб. вгоден

угол, угла; угли, -лів;

вугол, вугла

уголос (пре.); вголос

(п. з. м).

уголь, угля, углеви

(-і), углем, в углі;

пб. вуголь (п. 3. м.)

угольник, -а

угольниця, -і; уголь-

ниць

угор, угра

угорі (пре.); але: у го­

рі сій

угору (пре.)

угорський

Угорщина, -и

угостити, угощу, уго­

стиш; угостять

угощати, угощаю

Угрин, а

удавання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; удавань

удавати, удаю

удавні (давно) пре.;

але у давні віки

удар, -у (удар мозко­

вий — пораза)

ударемнювати, уда-

ремнюю

удвоє (пре.)

удень (пре.); але у день

той

удерти,удеру,удереш;

удеруть; пб. вдерти

удесяте

удесятеро

удирати

удовж і вдовж

удовжки й вдовжки

(пре.)

удовиченко, -а

удома; вдома (пре.)

удосвіта (пре.)

удосталь

удруге; вдруге (пре.)

уже (пре.)

ужеб; ужеби

ужеж

уживання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; уживань

ужиток, ужитку

узавтра, взавтра, за­втра

узад; взад (пре.)

узайві (бути)

узаочі пб- взаочі

узбережа (-е), -а

узберіж (пре.)

узбіч (пре.)

узбіча (-е), -а

узброєний

узброєння (-є),-я, -ю,

-ям, -і; узброєнь

узброїтися, узброюся,

узброїшся, узбро-

яться

узброювати, узброюю,

узброюєш

узброюватися

узвар, -у

узгіря (-є),-я, -ю, -ям,

-ї; узгірий 4

узгранича (-е), -а

узграничний

уздовж і вздовж

уздогін (пре.)

уздоровлення (-є), -я,

-ю, -ям, -і

уздоровити, уздоров-

лю,уздоровиш; уздо-

ровлять

уздоровляти,уздоров•

ляю

уздріти

узимку, узимі (пре.)

узір, узору пб- взір,

взору узлісч (-є), -я, -ю,

-ям, -і

узол, узла; вузол

узористий

узування (-є), -я, -ю,

-ям, і; узувань

узувати, узуваю

узурпатор, -а

узурпувати, узурпую

узуття (-€), -я, ю, -ям,

-і; пб- взуття

узяти пб. взяти; візь­

му, -еш; візьмуть

узький пб. вузький

уїдливий

уїдливість, -вости, -ві­

стю

указати, укажу, ука­

жеш; укажуть пб- вказати

указовий

указуючий і вказую­

чий

уквітчаний

уквітчати

уклад, -у

уклін, уклону

уклонятися

укоськати

укравок, укравку

украй і вкрай (пре)

Україна, -и; Україно!

Українець, Українця,

Українцеви (-і), У-

країнче!, Українцем,

в Українці (-цеви

(-і); Українці, -ів

українізація, -ції, -ці­

єю; українізацій

Українками, Україн­

ці; Українки, Укра­

їнок

українофіл, -а

українофільство, -а, -у

українофільський

український

укривало, -а, -у; укри­

вал

укріп, укропу

укупі; вкупі (пре.)

(п. 3. м.)

укупочці; укупонці

(пре.)

улад; влад (пре.) п. з.м.

улад, -у

улаштовувати, ула­

штовую

улегшувати; улегшл-

ти; улегшити

улесливий

улесливість, -вости,

-вістю

улик гл. вулік

уличний; вуличний

уличник;вуличник,-а

Улікс, -а

уліті (пре ) пб. вліті;

але у літі сім

улітку й влітку (пре.)

улови, -ів пб. влови

улогий

улоговина, -и

уломний

уломність,-ности, -ні­

стю

улус, улуса

улучити пб. влучити;

влучу, влучиш; влу­

чать, улучать

улюбленець

улюблений

улюблениця, -і

уляглий

уляглість,-лости, -лі-

стю

улягти, уляжу

Улянд, -а (п.)

ультимат, -у

ум, ума (розум)

умалимок, умалимка

Уманщина, -и

уманський

Умань, Уманю. під

Уманем (м. р.); але також під Уманню

умах (пре.)

умерлий

умерти, умру, еш;

-уть

умиваний

умирати

умисне

умілий

умілість, умі лости,-лі-

стю

уміркований

уміркованість, -ности,

-ністю

умлівання (-є), -я, -ю,

-ям, -і

умлівати

умовини, умовин

умовитися

умовлений

умовпяти

умовлятися

унадливий

унапуски (пре.)

унахилку (пре.)

унезабарі (пре.)

униз пб. вниз (пре.)

універсал, -а

універсальний

університет, -у

університетський

уніформ, -у

унія, - ії унією; уній

уніят, -а

уніятство, -а

уніятський

унук, -а пб. внук

унутр і внутр

унція, -ції

упадок, упадку

упамятку; памятно

упевнений

упевненість, -ности,

-ністю

упевнення (-є), я, -ю,

• ям, упевнень

уперед і вперед (пре.)

уперек (пре.)

уперекидь (пре.)

упереміж (пре)

упереміжку (пре.)

уперехрест; впере-

хрест (пре.)

упертість, -тости, -ті-

СТЮ; пб. вп...

уперше й вперше

упин, -у

упир, упиря

упириця, -і

упімнення ( є), -я, -ю,

ям, -і; упімнень

уплав і вплав (пре.)

уповні й вповні (пре.)

уподвійні (пре.)

уподібнення (-є),-я,-ю,

-ям, -і; уподібнень

уподовж;вподовж пре.

упоряджати

упорядкування (-є), -я,

-ю, -ям, -і

упорядковував

упорядник, а

уп осл і(п ре)

управами; У правахору

управді; вправді (пре.)

упривилейований

управитель, -ля, -леви

(-і), -лем; управи­

телі, -ів

управляти

управнений

управняти

управо; вправо (пре.)

упрогоні (пре )

упродовж (пре.)

упряж, -и, упряжю

упрямий

упрямість, -мости,-мі-

стю

ура! (окл.)

ураган, -а

ураз; враз (пре.)

уразливий

Урал, Уралу

уральський

уран, -у

уранішній, -я, -є; вра-

нішний

урвище, -а, на урвищі;

урвища, урвищ пб. урвисько, -а

урешті й врешті (пре.)

уривок,уривка, в урив­

кууривцем (пре)

урівень (пре.)

урівні (пре.)

урівноважений

уродливий й вродли­

вий

урожай, урожаю, уро-

жаєви ( і), урожаєм,

в урожаї;пб. врожай

урожайність, -ности,

-ністю

урозсип; врозсип

(пре.)

урозтіч; врозтіч (пре.)

урочище, -а

уряд, -ууряди годи; вряаиго-

ди (пре.)

урядник, -а урядниця -і; уряд-

ниць

урядовий

урядувати, урядую

Уругвай, Уругваю

усе, все (завжди)

усесвітній, -я, -є

усенький; всенький

усилу (пре.)

усихати й всихати

Усікновення (-є), -я

(свято)

ускоки; вскоки (пре.)

ускрут; вскрут (пре.)

услівний (умовний)

услід; (пре) вслід

услужний

услужність, -ности,

ністю

усмак; всмак (пре.)

усмерть пб. насмерть

(пре.) усміх, -у

усмішка, -и, усмішці;

усмішки, усмішок

усподі; всподі (пре.)

уста, уст, устам

устав, -а

установа, -и

устілка, -и

Устіянович, -а, Устія-

новичеви (-і), Устія-

новичем

устний пб. усний

устрій, устрою, устро-

єви (-і), устроєм

устрявати пб. встря­

вати

устя (-є), -я, -ю, -ям,

в усті; усть

устяж (пре.)

усякий пб. всякий

утвір, утвору

утеча, -і, утечею; утеч

Утика, -и

утинати

утирати й втирати

утискати

утискач, -а

утискачка, -и

утихомирювати

утікання (-є), -я, -ю,

•ям, -і

утікти, утечу, утечеш;

утечуть, утік, утік-

ла, -о, -и

утома, -и

утопічний

утопія, -ії, утопією;

утопій

утоплена,-ної «Утоп­

лена* Шевченка

утоплений

уторопати

утраквізація, -ії; утра-

квізацій

утраквізм, -у

утраквістичний

утреня, -і, утренею;

утрень

утримання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; утримань

утримувати

утрьох; утрох; утроє

(пре.)

утямки (памятно)

(пре.)

уформувати, уформую

ухач, -а, ухачеви (-і),

ухачем; ухачі

ухмілка, -и

ухналь, ухналя, ухна-

леви (-і), ухналем,

в ухналі

ухо — гл. вухо

учасник, -а

учасниця, -і; учасниць

участь, участи, уча­

стю; участий (-ей)

учащати

учений

ученик, -а, ученику!

учениця, -і; учениць

учень, учня, учневи

(-і), учнем; учні, -ів

учення (-є), -я і вчен­

ня

учетверо (пре.)

учинок, учинку пб. вчи­

нок

учителювати

учителька, -и, учи­

тельці; учительки,

учительок; пб. вчи­

телька

учительський пб. вчи­

тельський

ушанування (-є), я,

-ю, -ям, -і

ушанувати пб. вша­

нувати

ушестеро й вшестеро

Ушиця, -і

ушицький

ушир і вшир (пре.)

уширшки й вширшки

(пре.)

ушкварити

ушкодження (-є), -я,

-ю, -ям, -і

ушкоджувати

ушосте (пре.) ущасливлювати, уща­

сливлюю

ущербок, ущербку

ущерть;вщерть (пре.)

ущипливий

ущипливість, -вости,

-вістю

ущухнути

уява, -и; уяв

уявити собі, уявлю,

уявиш; уявлять

уявляти

уявний

уявність, -ности, -ні­

стю.

ф.фабрика, -и

фабрикат, -у

фабрикувати

Фабрицій, -ія, -ієви

(-і), -ієм

фабричний

фавна, -и; фавн

фаєрверк, -а

фаєтон, -а

фаза, -и; фаз

Файдон, -а

файка, -и

факт, -у (подія)

фактичний

факультативний

факультет, -у (виділ)

фалд, -у

фалдистий

фалендиш, -у (ріпс)

фалянґа, -и, фалянзі

фальсифікатор, -а

фальсифікація, -ії;

фальсифікацій

фальц, -у

фальцювати

фальча, -і

фальш, -у

фальшивий

фамілійниий (родин­

ний)

фамілія, -ії; фамілій

(родина, сімя)

фаміліярний

фана, -и; хоругва, ко­

рогва

фанатизм,-у

фанатик, -а

фанатичний

фант, -у

фантазія, -ії, фанта­

зією; фантазій

фантазувати; фанта­

зую

фантастичний

фантувати

фарба, -и

фарбований

фарбування (-є), -я

фарбувати

фарбяр.-ра, -реви(-і),

■рем

фарбярня, -і

фарисей -сея, -сеєви

(-і), -сеєм; -сеї

фарма, -и; ферма

фармазон, -а

фармакольоґічний

фармакольоґія,-ії,-ією

фармацевт, -а

фармер, -а; фермер

фарса, -и пб. фарс, -у

(м. р.)фартух, -а (передник)

фартушина, -и

фасад, -у (м. р.); фа-

сада, -и (ж. р.)

фасійний

фасія, -ії

фаска, и, фасці; фа­

сок

фасон, -у

фастрига, -и

фастриґувати

фасцикул, -у

фаталізм, -у

фаталіст, -а

фаталістичний

фатальний

фаталашки, -ів

фатига, -и лп труд

фатигувати лп. тру­

дити

фатум (невідм.)

фах,-у (заняття, зван­

ня)

фаховий

фахівець, фахівця

фаянс, -у

Феб, -а; пб. Фойб

федералізм, -у

федераліст, -а

федеральний

федеративний

федераційний

Федір, Федора; пб. Хве-

дірфеерія, -ії; феерій

фейлетон, а (-у) й фельєтон

фейлетоніст, -а й фель-

єтоніст

фейлєтоновий і фель-

єтоновий

фелон, -а

феник, -а

Фенікієць, -кійця

Фенікія, -ії

феномен, -у

феодал,-а

феодалізм, -у

ферії, феріїв, феріям

фермент, -у

фершал, -а й фельд­

шер

фестон, -у

фехтування (-є), -я

фехтувати, фехтую

Филемон, -а

Филип, -а й Пилип

филя, -і й хвиля

фіглювати, фіґлюю

фігура, -и (стать)

Фідій, Фідія, Фідієви

(-і), Фідієм, у Фідії

фізик, а

фізика -и

фізіольог, -а

фізіольоґія, -ії, фізіо-

льоґ.єю

фізіономія, -ії; ф ізіо­

номій

фіксувати, фіксую

фіктивний

фікція, -ії, фікцією; фік­

цій

філіжанка, -и; філіжа­

нок

філіпіка, -и

Філіпіни, Філіпін

Філіппі, Філіппій, Фі-

ліппіям

філістер, філістра

філія, -ії, філією; фі­ фіртка,-и,фіртці; фірт-

лій тки, фірток

філіяльний фісгармонія, -ії

філянтроп, -а

філянтропія, -ії, -ією

фіскус, -у

фіялка, -и, фіялці; фі-

фільварок, -варка ялок

фільм, -у флєґма, -и; флєгм

фільмовий флегматичний

Фільоктет, -а флет, -а

фільольогічний флюксія, -ії; флюксій

фільольоґія, -ії, -ією; флюор, -а

фільольоґій флюоровий

фільософ, -а флядр, -у

фільософічний флядруватий

фільософія, -іі, -ією; фляки, -ів

фільософій Флякк, -а

фільософський флячки, -ів і фля-

фільтр, -у чок

фільтрувати, фільтрую фляшка, -и, фляшці;

(чистити) фляшки,фляшок;л0.фінал, -у пляшка

фінанси, -ів фльора, -и (рістня)

фінансіст, -а фльота,-и лб.фльот,-у

фінезія, -ії, -ією; фі- фльотиля, -і; фльо-

незій тиль

Фінляндія, -ії фока, -и; фок

фінляндський фоліял, -у

фіолєт, -а фолькльор, -у

фіолєтний фонд, -у

фіра, -и фонетика, -и

фірма, -и; фірм фонетичний

фірман,-а; хурман,лп. фонограф ,-а

візник форма, -и

формація, -ції, -цією;

•цій

формувати, формую

формула, -и

формуляр, -а

фортепяно, -а \пб. фор-

тепян, -у

фортеця, -і; фортець

фортечний

фортуна, -и; «Форту-*

на« (У.)

форум (невідм.)

фоса, -и

фосфор, -у

фосфоран, -у

фосфоровий

фотель, -лю

фотографічний (світ-

линний)

фотографія, -ії (сві­

тлина)

фотографувати, фото­

графую

фотосфера, и

фраза, -и

фразувати, фразую

фрайтер, -тра

фракція, -ії, -ією; фрак­

цій

Франкфурт, -у

Францішканин, -а;

Францішкани, Фран-

цішкан

Франція, -ії

Француз, -а

Французка, -и, Фран­

цузці; Французки;

Французок

французький

Фредро, -а (п.)

френзель, френзля,

френзлеви (-і),

френзлем

фреск, -а; пб. фреска,

-и, фресці; фреск

Фридрих, -а

фриз, -а

фриз єр, -а, фризієро-

ви ( і)

фронт, -у

фронтовик, -а

фуга, -и, фузі

Фуко (РоикаиИ) не­

відм.

фуляр, -а

фума, -и; фум

фундамент, -у

фундатор, -а

фундація, -ії, фунда­

цією; фундацій

фундувати, фундую,

фундуєш

функціонар, -ра

фунт, -а

фурдаї (глупость!)

Фуріє (невідм.)

Фурія, -ріі, -рією

фуркальце, -ця, -цю,

-цем, -ці

футерко, -а

футляр, -а

футро, -а

хабаз, -у (бурян)

хабазя (-є), я

хабар, -а

хабарник, -а

хабарництво, -а

хабарницький

хабуз, -а

хазяйка, -и, -ці; ха­

зяйки, хазяйок (го­

сподиня)

хазяйновитий

хазяйнувати, хазяй­

ную

хазяйнуватий

хазяйство, -а, -у; ха­

зяйств (господар­

ство)

хазяйський

хазяїн, -а пб. хозяїн,

-а; хазяї, -їв / ха­

зяїни, -нів, -нам (го

сподар)

хазяювати

фуфела, -и

фуяра, -и (недотепа,

недоріка)

Фюрт, -а

фякер, фякра

фяско, -а.

хай (нехай!)

халабуда, -и (кибітка,

шалас)

халайстра, -и

халамида, -и

халамидний

Халдеєць, Халдейця

халдейський

Халдея, -деї

халява, -и пб- холява

халькантит, -а (синій

камінь, в тріоль мі-

ли)

хам, -а

хамаркати

хамло, -а (невіжа)

хамуза, -и

хан, а

панство, -а

ханський

хаос, -у

хаотичний

хап!

хапанина, -и

хапанка, -и, хапанці;

хапанок

хапання (-є), -я, ю,

-ям, -і

хапатися

хапкий

хапко, -а; хапків

хапком (поспішно)

хапливий

характер, -у

характерний

характеризувати, х а ­

рактеризую

характеристика, -и

характеристичний

характерник, -а

характерність, -ности,

- ністю

харамаркати

Харибда, -и

харити, харю ,хариш;

харять

Харитина, и

Харитон, -а

харкати (плювати)

Харків, Х аркова ,Х ар­

кову, Харковом

у Харкові

Харківець, Харківця

харківський

Харківщина, -и

Харко, -а

харкотина, -и

Харламп, -а

харний (чистий)

харність, -ности, -ні­

стю

харциз, а (розбійник)

харцизяка, -и (р. м.)

харч, харчи (та); пб. той харч, ■ у; харчі,

-ів

хгцзчати, харчу, -чиш,

-чить; -чать

харчування (-є),-я, -ю,

-ям, -і; харчувань

харчувати, харчую

хата, -и; хати, хат

І хатів

хатинка, -и, хатинці;

хатинки, хатинок

хатній,-я, -є і хатний

хатчина, -и

хаща, -і; хащі, ів

хвала, -и

хвалений

хвалити,хвалю; хва­

лить

хвалитися, хвалюся

хвальба, -и; хвальб

• хвалько, -а; хвальки,

ів

хвальний (славний)

хвартух, -а; пб. фар­

тух

Хвастів, Хвасгова,

Хвастову, Хвасто-

стовом, у Хвастові

(м.)

хвататися

хватком (пре.)

хватькома (скоро)

Хведір, дора пб. Ф е­

дірхвиля,-і; хвилею; хзиль

пб. филя

хвилю аання (-є), я, - ю,

-ям, -і; хвилювань

хвилюватися

хвилястий

хвіст, хвоста; виджу

хвіст і хвоста; піді­

брати хвоста

хвилевий

хвилястий

хвильку (пре.)

хвинтик, -а (финтик,

франт)

хвіртка, -и й фіртка

хворий і хорий

хворість і хорість, -ро­

сти, -рістю

хворіти на що (хворіє

на очі)

хвороба й хороба, -и

хворост, -у

хворостиння (-є), -я

хвостач, -а

хвощ, -а (сосонка,

скрипей; рост.)

хемік, -а

хемічний

хемія, -ії, хемією

Херонея, -неї, Херо-

неєю

Херсон, -у

херсонський

Херсонщина, -и

Херувим, -а

хиба (зл.) або, чи не

хиба, -и; хиб

хибити, хиблю, хибиш;

хиблять(помилятися)

хибкий

хибкість, -кости, -кі­

стю

хибний

хибувати

хижа, -і, хижею; хиж

(хата, шалас)

хижак, -а

хижацтво, -а

хижацький

хижачка, -и

хижий

хижість, -жости, -жі-

стю

хилити, хилю, хилиш;

хилять

хилитися

І хильці (пре.)

хильцем (пре.)

химера, -и; хімера

химерний і хімерний

химерник, -а

химерувати, химерую

хирлявий

хирлявість, -вости, -ві­

стю

хирний (боліючий)

хист, -у

хитання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; хитань

хитатися, хиуаюся

хиткий

хиткість, -кости, -кі­

стю

хитрий

хитрість, -рости, -рі­

стю

хитрощі, -ів

хитрувати, хитрую

Хівря, -і

хід, ходу, на ходу;

пб. хода, -и

хідля, -і, хідлею; хідлі

(щудло)

хідник, -а

Х іос (невідм.)

хірург, -а

хірургія,-ії, хірургією

хіть, хоти, хіттю

хлизень, -зня

хлиняк, -а

хлипання (-є), -я

хліб, -а; хліби, -ів;

хліба, -ів (збіжа)

хліб-сіль (гостина)

хлібний

хлібовець, хлібівця

(хлібове дерево)

хлібороб, -а

хліборобство, -а

хліборобський

хлів, -а; хліви, -ів

хлівець, хлівця

хлопець,хлопця, хлоп-

цеви (-і), хлопче!,

хлопцем, у хлопці;

хлопці, -ів

хлопка,-и,хлопці; хло-

пок

хлопство, -а, -у

хлопчик, -а

хлопчисько, -а

хлопя, -пяти, -пяті,

хлопям; хлопята;

хлопят

хлопятко, -а

хлопячий

хлюпання (-є), -я

хлюпатися

хлюсня, -і

хльор, -у

хльорак, -а

хльораль, -лю

хльоран, -у

хльорник, -а

хльоровий

хльороводень, -водня

хльороформ, -у

хмара, -и; хмар

хмаритися, хмариться

хмарка, -и; хмарки,

хмарок

хмаровий

хмаролом, -у

хмелитися, хмелюся

хмелите, -а, -у; у хме-

лищі

Хмельницький Бог­

дан

Хмельниччина, -и пб. ^ Хмельнищина

хмиз, -у (хворост)

хміль, хмелю

ховання ( е), -я

хованка, -и, хованці;

хованок

ховатися, ховаюся,хо­

ваєшся

ховзанка, -и, ховзан-

ці; хозванки; хов-

занок

ховзатися, ховзаюся

ховзкий

ховзтяк, -а

ховстати, ховстаю

хода, -и

ходак, -а

ходити; ходитоньки;

ходуні, ходунечки

(пестливі дієімен.)

ходити, ходжу, ХОДИШ ;

ходять;ходім, -дімо;

ходячи, ходя

ходіння (-є), • я

ходник, -а (ковер)

ходня, -і

ходором ходити

ходою (пре.)

холєра, -и

холітати<;я

холод, -у

холодець, -лодцю

холодити, холоджу, хо­

лодиш; холодять

холодна, -ної (арешт,

тюрма)

холодник, -а холодок, -лодку

холодно, холоднійше

(холодніше, холод­

ніше)

холодячий

холонути,холону; хо­

лонуть

холошні, -ів

Хома, -и

Хомин, -а, Хомином;

Хомини

хомут, -а; пб. хамут

Хопер, Хопра

хопитися за кого що,

або кого що

хопта, -и

Хорват, -а

Хорвація, -ції, -цією

хори, -ів (місце, де

співають)

хорий і хворий

хорист, -а

хороба, -и; пб. хво­

роба; хоріб і хороб

хоробрий

хоробрість, -рости

хор.'вий

хоровитий

хоровід, -воду (похід)

Хорол, -у

хорольський

хороми, -ів (сіни)

хоростіль, -ля

хороше й хороше

хороший; ліпший

хорошіти, хорошію

хорт, -а

хортиця, -і; Хортиця,

-і (острів)

хоругва, -и; хоругов,

-ругви (ж. р.)і ХО-

ругвів і хоругов; пб. корогва, -и

хосен, хісна (-у); або хісно, -а (с. р.)

хосенний (корисний)

Хотин, -а хотинський

хотіти (хтіти); хочу,

хочеш; хотять і хо­

чуть

хотя;хотяй; хоч (зл.)

хотяйби

хоть; хоч

хотьби; хочби

хочаб

хочаж

хочже

храм, -у

хреб, а; -и

хребет, хребта

хребовець, хребовця

хресний і хрестний

хрест,-а, хресте!; хре­

сти, -ів

хрестильниця, 'і

хрестини, хрестин

Хреститель,-теля,-те ■

леви (-І)

хреститися, хрещуся,

хрестишся; хре­

стяться

хрестоматія, -ії; хре­

стоматій

хрестоносець, -носця

хрестоносні походи;

пб. хрестові п.

хрещатий

хрещений

хрещеник, -а

хрещениця, -і

хрещення (-є), -я

хрестяк, -а (павук)

Хризеїда, -и

хрипіти, хриплю, хри

пиш; хриплять

хрипка, -и

Христина, и

Христинівка, -и

христіянин,-а; христі-

яни, христіян

христіянство, - а

христіянський

Христос, Христа, Хри-

стови ( і), Христе!

христолюбець, люб-

ця, -любцеви (-і)’

христосування ( є), -я

христосуватися, хри­

стосуюся

Христофор,-а

хрищ, -а; й хрящ, -а;

хрястка, -и

хрін, хріну й хрону

хріновий

хробак, -а

хробачливий

хробачня, -і

хром, -у

хроман,-у

хромий

хроніка, -и; хронік

хронічнии

хронольоґія,-ґії,*ґією;

хронольоґій

хронометер, -тра

хропти, хропу

хрумтіння (-є), -я

хрумтіти

хрупотіння (-є), -я

хрусталь,-лю; хруста-

левий

хрущ, - а

хрящуватий

хто, що; 2. кого, чого;

3. кому,чому,6. ким,

чим; 7. у кім, у чім

пб. у чому хтобудь,щобудь; кого-

будь, чогобудь

хтож, щож; когож, 40-

гож

хтонебудь, щонебудь;'

когонебудь,чогоне-

будь

хтось, щось; когось,

чогось

хуга, -и

худнути, худну; худ­

нуть

худоба, -и

художник, -а

художній

художність,-ности,-ні

стю •

худорлявий

худорлявість, -вости,

-вістю

хурдига,-и; лб-хурдига

хуртовина, ■и

хустка, -и, хустці; ху­

стки, хусток

хустковий

хутенький

хутенько

хутір, -тсра, -торови

(•і), -тором

хуткість, -кости, -кі­

стю

хуторець ;хутірець,ху­

тірця

хуторний

хуторянин, -а

хуторянка, -и, хуто­

рянці;. хуторянки,

хутор; нок

хутро, -а пб. футро

хух! (окл.)

хухати, хухаю

ц.цалівка, -и, цалівці;

цалівки, цалівок

цаль, цалю (2 */2 цм.)

(дюй м,-у); аб о цаль,

цаля

цальовий або цале-

вий

цапеня, -няти, - ням

цапів, цапова, -е

цапки (пре.) ц. ста­

вати

цапком (пре.)

цаповий; цапиний

цар, -ря, -реви ( і),

рем,царю!; царі,-ів

цар-зілля (-є); цар-

зілля, цар зіллю

Царгород, -у

царгородський

царенко, ■ а

цареня, -няти,-ням

царина, -и

царинний

Царицин, -а

цариця, -і

царів, царева, цареве

царівна, -и пб. царів-

ної, царівні, царів­

но! царівни, царів­

ні; царівних пб- ца­

рівен, царівним

царський

царювання ( є), -я ,-ю,

-ям, -і

царювати, царюю

цвенькати

цвинтар, ря, -реви

(-І), -рем, -рі; цвин­

тарі, -ів

цвікер, цвікра(пенсне)

цвілий

цвіль, цвіли, цвіллю

цвірінькання (-є), -я,

•ю, -ям, -і

цвірінькати

цвіркун, -а

цвісти, цвіту цвітеш;

цвітуть пб- цвисти,

цвиту

ивіт, у; пб. квіт

цвітань, -ни

цвітень, цвітня; пб.квітень

цвітка, ■ и пб. квітка,

•и; квітки, квіток

цвітник, -а пб. квіт­

ник, а; (зільник)

цвітостан,' у

цвях, -а

цвяхований

цвяхувати

цвяшок, шка

це, *цеє (отеє), цього,

цьому

цебер, цебра

цебрик, -а, у цебрику

цебрина, -и

цебто; себто

цегельник -а; пб. це-

гольник

цегельня, -і;цегелень;

пб. цегольня, -і;це-

голень

цегла, -и; цегел

цеглина, -и

цегляний

цеж; сеж

Цезар, -а

иезура, -и (пересічка)

цей, ця, це; 2. цього,

цеї, цієї; 3. цьому,

цій; 4. цього, цю,

це, цей; 6. цим, цею,

цією; 7. у цім, у цьо­

му, у цій; ці, цих,

цим, цими, у цих

целюльоза, -и

Цельовець, Целівця

(м.)

Цельс й, • сія

цемент, -у

цементовий

ценз, -у

цензор, -а

цензура -и

центиметер, -метра

або сантиметер

центр, -а (осередок)

централізація, -ції,

-цією

централізований

централізувати, цен­

тралізую

централіст -а

центральний; Цен­

тральна Рада (У.)

цера, -и

церата, и; церат

цератовий

цербер, -а

церемонійний

церемонія, -нії

Церера, -и

церква, -и; пб. цер­

ков, церкви, цер­

квою; церкви, цер­

ков і церквів

церковка, -и

церковно-славянська

мова

церковця, -і; пб цер­

ківця

цертифікат, -у

цесія, -ії; цесій (від-

ступлення)

цехмістер, -містра

цибатий (тонконогий)

цибуля, -і, цибулею;

цибуль

цибульовий

цибульковатий

цибух, -а

цибуховий

цивілізація, -ії, ци­

вілізацією

цивілізований

цивілізурати

цивільний

циган, -а

циганити, циганю,ци­

ганиш; циганять

циганка, -и; циганці;

циганки, циганок

циганський

циганча,-чати, -чаті;

-чам; циганчат

циганчук, -а

цигарка, -и пб- си ­

гарка; цигаро, -а

цигарниця, -і; цигар­

ничка, -и

цикль, циклю,цикле-

ви (-і), циклем

цикльон, -у

Цикльоп, -а

цимбали, -лів пб. цим-

бал

цимбаліст, -а

цина, -и

цинамон, -у

цинік, -а

цинічний

цинічність,- ности, -ні­

стю

цинк, -у

цинковий

цинобра, -и

циновий

Цинциннат, -а

циняк, -а або каси­

терит, -а

циприс, -а

циприсовий

цира, -и

циранка, -и, циранці;

циранок, (дика кач

ка)

цирк, -у

циркати (бризкати)

циркель, циркля; пб.циркуль, -ля

циркулювати, цирку­

лює (кружити)

циркуляр, -а лп. обіж­

ник

циркуляція, -ції, -цій

цирувати, цирую

цирулик, -а (хірург)

цистерна, -и; цистерн

цитаделя, -і; цита­

дель

цитата, -и; цитат, -у

цитований

цитрина, -и пб. ли­

мона, -и або ли­

мон, -а

цитувати, цитую

цить, цитьте! (окл.)

цитькати

цифра, -и; цифр

Цицерон, - а; Ціцерон

цицеронський

цівка, -и; цівок

цівунка, - и, цівунці

цівкуватий

цідити, ціджу, цідиш;

ЦІДЯТЬ

цідило, -а

цідження (-є), -я

цікавий

цікавитися, цікавлю­

ся, цікавишся; ці­

кавляться

цікавість, -вости, -ві­

стю

цілий, цілісінький

цілина, -и

цілити, цілю, цілиш;

цілять

цілість, -лости, -лістю

цілком (пре.)

Ціллі (невідм.)

ціло; цілим (пре.)

цілоденний

цілор чний

цілування (-є), -я, -ю,

-ям, -і

цілувати, цілую, цілу-

-єш, цілують; ці­

луючи, цілуй І

цілунок, цілунку

цілушка, и; цілушок

ціль, ціли, ціллю; ціли,

ЦІЛИЙ

цінити, ціню, ціниш;

цінять

цінний

цінник, а

цінність, ціннссти.цін-

ністю

цінування (-є), -я

цінувати, ціную

ціпок, ціпка

ціпяк, -а

цісар, -ря, -реви ( і),

-рем; цісарі, -ів

цісарева, -вої, -вій

цісарівна, -и ц ціса-

рівної; цісарівні, ці-

сарівно!; цісарівни

й цісарівні, цісарів-

них і цісарівен, ці-

сарівним

цісарський

ціяняк, -у

цло, -а

цловий

цмок! (окл.)

цмокати, цмокаю

цок! (окл.)

цокати, цокаю

цоколь, цоклю або цо-

кіл, цокола

цокотіти, цокочу, цо­

кочеш; цокочуть

цокотуха, -и

цукор, цукру

цукорниця, -і; цукор­

ниць

цукорничка, -и, цу­

керничці ;цукорнич-

ки, -чок

цукорня,-І, цукорнеюу

цукорень пб. цу- корнів; також цу­керня

цукорок, цукорка пб.цукерок, цукерка

цукроварня, -і; цукро­

варень

цукроватий

цукровий

цукрувати, цукрую;

цукрують

цупити, цуплю, цу­

пиш; цуплять

цупкий

цупко (пре.)

цур! (окл.) цур тобі

цуратися, цураюся

цурпалок, -палка пб.цурупалок

цуценя, -няти, -няті,

-ням

цуцик, -а

цюкання (-є), -я, -ю

цюкати, цюкаю

цюпа, и; цюп

чашка, -и, чашці; ча­

шок (чара, келих)

чвал, -у

чвалом (пре.)

чвалування (-є), -я,-ю

чвалувати, чвалую

чванитися, чванюся

чванливий

чванливість, -вости,

-вістю

чванько, -а

чвертка, -и, чвертці;

чвертки, чверток

чвертковий

чвертування (■ є), -я, -ю

чвертувати, чвертую

чверть, -и, чвертю;

чверти, -ий (-ей)

чвірка, -и; чвірки, чві-

рок

чвірня, А, чвірнею;

чвірні, чвірень пб. чвірнів

чебрець, -цю

чевріти, чеврію

чей (зп.) пб- чень

чекання (-є),-я,-ю,-ям

чекати, чекаю

челюсть, -и, челюстю;

челюсти, -ів (ще­

лепи)

•челядка, -и, челядці;

челядок

челядник, -а

челядня, -і, челяднею;

челядень і челяд-

нів

челядь, -ди, челяддю

Челяковський,-кого

Чемберлєн (СЬашЬег-

Іаіп), -а

чемерка, -и; чемерок

чемний

чемність, -ности, ■ ні­

стю

чемодан, -у (валіза)

Ченстохова, -и

чепелик, -а

чепець, чепця (дру­

гий шлунок у зві-

рят-пережувачів)

чепіга, -и, чепізі; че­

піг

чепірнатка, -и, чепір-

натці

чеплчти, чепляю (чі­

пляю)

чепоруха,-и, чепорусі

чепуритися, чепурюся

чепурний

чепурун, -а черва, -и

червак, -а червакуватий

червень, червня, чер-

вневи (-і), у червні

червивий

червивіти

червінь, червіни, чер­

вінню; червіний

червневий

червонець, червонця;

пб. червінець, чер­

вінця, червінцеви

(-і); червінці

червонити, червоню,

червониш; -нять

червоність,-ности,-ні­стю

червонобурий

червоновидий

червоноперий

червонощокий

червоточина, -и

червяк, -а; пб. чер­вак

черга, -и; по черзі;

черги, чергів

чергування (-є), -я,

-ю, -ям, -і; чергу­

вань

чердак, -а (палуба,

поклад)

чердачний

черевань, -ня, -неви

(-і), -нем; черевані,

-ів; Черевань (прі­

звисько козака)

череватий

черевик, -а

черевички, -ів

черевичник, -а

черевний

черево, -а, -у; черева, черев

черезце, -ця, -цю (-це-

ви (-і), черевцем;

черевця, -ів

череда, -и чередник, -а

чередниця, -і

через (прім.)

Черемош, -у (р.)

черемоський

черемха, -и, черемсі;

черемх

черен, -у

черенка, -и, черенці;

черенки, -нок

черенок, черенка, че-

ренкови (-і) (ручка

ножа)

череп, -у

черепаха,-и, черепасі

черепок, черепка

черепяний

черес, -а

чересло,-а (ніж з плу­

га)

черешневий

черешня,-і; черешень

черешок, черешка

черкати

Черкаси, Черкас

Черкес, -а

черкеський

черкнути,черкну, чер­

кнеш

чернецтво, -а, -у

чернець, черця або ченця, черцеви (-І),

ченцеви (■ і), черце,

ченце І, черцем, чен­

цем, у черці, ченці;

ченці, -ів або чер­

ці, -ів чернецький

чернечий |

Чернигів, -гова, -гову

пб. Чернігів,-нігова,

Черніговом, у Чер­

нігові

черниця, і; черниць

Чернів, Чернева, Чер-

неву

Чернівці, Чернівців'пб'.

Черновець

чернігівський пб. чер

нигівський

Черн гівщина, -и; пб.Чернигівщина

Черніїв. Чернієва

черновецький

черпання (-є), -я, -ю,

-ям

черпач, -а

черствий ]

черствіти

чесати, чешу, чешеш;

чешуть

^чесність, чесности,

чесністю і чеснота, -и; чесноти,.

чеснот

честь, чести, честю;

честий (-ей)

чеський

четвер, четверга, че-

твергови ( і) пб. че­

твергу, четвергом;

четверги, -ів

четверговий

Чех, -а; Чехи, -ів

Чехи, Чех, у Чехах

(край)

чехонь, чехони(риба)

чечевиця, -і; пб. со­

чевиця

чечітка, -и (птиця)

чечуга, -и (риба)

Чешка, -и .Чешці; Чеш­

ки, Чешок

чи; чиб; чиби (зл.)

чигати, чигаю

Чигирин, -а; пб. Чи-

грин, -а

чигиринський

чиж (зл.)

чий, чия, чиє; 2. чи­

його, чиєї; 3. чи­

йому, чиїй; 4. чи­

його, чию; ч и ї ; 6.

чиїм, чиєю; 7. у чи­

їм, у чиїй; чиї, чиїх,

чиїм, чиїх, чиї, чи­

їми, у чиїх

чийсь, чиясь, ч и ї с ь ;

2. чийогось, чиєїсь;

3. чийомусь, чиїйсь;

6. чиїмсь, чиєюсь,

7. у чиїмсь, у чи­

їйсь; чиїсь, чиїхсь

(чиїхось), чиїмсь,

чиїмись; у чиїхсь

(у чиїхось)

чийсьто, чиясьто, чи-

єсьто 2. чийогось-

то, чиєїсьто

чикавка, -и, чикавці;

чикавки, чикавок;

пб. щикавка

чиколоток, -лотка

чим: ніж, від, як,

над; пр.: красший,

чим ти (як ти, від

тебе)

чим хутше, чим тих­

ше)

чим-дуж (пре.)

чималий

чималоСловничок

чимхати, чимхаю

чимчикувати, чимчи­кую

чинбар, -ря,-реви (-І)

(кожумяка)

чинбарський

чинбарувати

чинний

чинник, -а

чинність, чиннссти,

чинностю; чинно-

сти, -ий ( ей) чин­

ностям

чинш, -у

чиншовий

чиншовик, -а

чирак, -а пб. чиряк

чисельний

чисельник, -а

численний

числити, числю, чи­

слиш; числять

число, -а, -у; числа,

чисел

чистенький, чисте­

сенький

чистий, чистійший

(чистіший, чисті­

ший), чистісінький

чистильник, -а

чистильниця, -і

чистити, чищу, чи­

стиш; чистять

чистість, чистости,

чистістю

читальня, -і; чита­

лень пб. читаль-

нів

читальник, -а

читальниця, -і; чи­

тальниць

читальницький

читанка, -и, читанці;

читанки, читанок

читання (-є), -я, -ю,

-ям, -і; читань

читати, читаю, чита­

єш; читають

читач, -а, -чеви (-і),

-чем, у читачі; чи­

тачі, -ів

читачка, -и, читачці;

читачки, читачок

чи-то-пак

чихавка, -и, чихавці;

чихавки, чихавок

Чичерин, -а, Чичери-

ном -

чичирк (пре.); пр.:

ні чичирк (ні слова)

чівка, -и, чівці (коло-

ся)

чільний

Чімборассо, -а

чіп, чопа, чопом, у чо­

пі; чопи, -ів

чіпати

чіпець, чіпця, чіпце-

ви (-і), чіпцем; чіп­

ці, -Ів чіплятися, чіпляюся,

чіпляєшся

чіпок, чіпка

чіт, -у (чітне число);

чіт, чи лишка

чіткий

членський

чмир, -рю (хміль в го­

лові, пяниця)

чміль, чмеля

чобіт, чобота; чоботи,

чобіт, чоботам і чо­

ботям; чоботами й

чобітьми; в чобо­

тах і чоботях

чобітки-червінці (гар­

ні чобітки)

чобіток, -тка

чоботар, -ря, -реви

(-і), -рем

чоботаренко, -а

чоботариха, -и, чобо-

тарисі

чоботарівна, -ни пб.■ної гл. царівна

чоботинка, -и, чобо*

тинці

чоботисько, -а

човгання (-є), -я

човен, човна, човно-

ви (-0» У човні; чов­ни, -ів; пб. човно, -а

човник, -а

човновий

чого?

чогось (пре.)

чоколяда, -и й шоко­

лад, -у

чоло,-а, чолом; чола,

чолів, чолам

чоловий

чоловік, -а

чоловічий

чоломкання (-є), -я

чоломкати

чом (зл.)

чому? (зл.)

чомусь (пре.)

чопик, -а

чоповий

чорненький, чорне­

сенький

чорний, чорнійший,

(чорніший, чорні­

ший), чорнісінький;

»Чорнарада« Кулі-

ша; Чорне море

чорнилиця, -і; чорни-

лиць (каламар)

чорнило, -а

чорнити, чорню, чор­

ниш; чорнять

чорниця, -і (афина)

чорно (пре.)

чорнобривий і чорно­

бровий

чорнобривка, -и

чорногуз, -а (бузько)

Чорногузи, -ів

чорнозем, -у

чорноземля, -і;чорно-

земель

Чорноморець, -морця

чорноморський

чорносотенний

чорт, -а

чорт-зна! (окл.)

чортеня, -няти, -ням

чортисько, -а

чортиця, -і; чортиць

чортовиння (-є), -я

чортория,-риїл#. чор- торий, -рия

чортятко, -а; чортя­

ток

чортячий

чотири й чотирі, 40-

тирох, чотиром, чо­

тирма пб. чотирома

чотирнацять, чотир-

нацяти пб. чотир-

нацятьох, чотирна-

цяти пб. -тьом;

чотирнацятьма пб- -тьома

чотироклясовий

чотирокутник, -а пб.чотирьохкутник

чотиростінник, -а

чуб, -а

чубатий

чубити, чублю, чубиш;

чублять

чубитися, чублюся

чубок, чубка

чуваний

чувати,чуваю, чуваєш

чудак, -а

чудар, -ря

чудасія, -сії, -сією; чу­

дасій

чудацтво, -а

чудернацький

чудний (дивний)

чудо, -а; чуда, чуд

чудо-диво, чуда-дива

(скріпленнє вражін-

ня)

чудовий (гарний)

чудовість, -вости, -ві­

стю

чудодійний

чудувати, чудую

чужениця, -і

чужий

чужина, -и

чужинець, чужинця,

чужинцеви (-і)

чужинецький

чужоземець, чужо­

земця, чужоземце-

ви (-І)

чужоземка, -и

чужоземний

чуйний; чуткий

чуйність, -ности, -ні-

стю

чулість, -лости, -лі-

стю

чума, -и

чумак, -а

чумакування (-є), -я,

-ю, -ям, -і

чумакувати, чума­

кую

чумацтво, -а

чупер, чупра

чуприна, -и

чура, -и

чуріти, чуріє

чуркало, -а, -у

чуркотіти, чуркотіє

чутися (почуватися)

чутити, чутю, чутиш;

чутять

чутка, -и, чутці; чу­

ток

чуткий

чутливий

чутливість, -вости, -ві­

стю

чутний; чутно (пре.) чухати

(-«). -ячуття (-є), -я, ю, -ям, чхання

-і; *чувство, -а чхати, чхаю

ш.Шабатурка, -и; шаба­

турок

шабаш, -у (шабас)

шабашувати, шаба­

шую; пб- шабасува-

ти

шабля, -і; шабель

шабльон, -у

шабльоновий

шаг, -а

шаговий

шажок, шажка

шайнути, шайну, шай-

неш; пр. вітер шайне

шайтан, -а

шал, -у

шалапут, -а

шалений

шалівка, -и, шалівці;

шалівки, шалівок

шаліти

шалюпа, -и

шаль, шалю, шалем;

шалі, -ів

шалька, -и; шальці;

шальки, шальок

шамкий

шамотіти, шамочу, ша­

мотиш; шамотять

шамотня, -і

шана, -и

шанець, шанця, шан-

цеви (-і), шанцем

шановний

шанс, -у; шанси, -ів

шанталавець, -лавця

шанталавий

шанувати, шаную

шануватися, шануюся

шанування (- є), -я, -ю,

-ям

шапка, -и; шапки, ша­

пок

шапкар, -ря, - реви (-і),

-рем

шаплик, -а пб. шафлик

шаповал, -а

шаповальня, -і

шар, -у

шаравари, -ів

шаран, -а (риба)

шарварок, -варка

шарж, -у

шаржа, -і, шаржею

шаржувати, шаржую

(пересаджувати)

шаркотіти, шаркочу,

-кочеш; шаркочуть

шарлятан, -а

шарнути, шарну, шар­

неш; шарнуть

шарпанина, -и

шарпання (-є), -я

шарпати

шарувати, шарую

шарфа, -и; шарф; пб.шарф, -а

шатківниця, -і

шаткувати, шаткую

шатнутися

шатро,-а;шатер і ша-

трів

шафар, -ря

Шафарик, -а

шафарка,-и; шафарок

Шафгавзен, -а пб. Ша-

фуза, -и

шафран, -у

шах, -а

шахва, -и пб. шафа,

-и; шаф і шахов

шахівниця, -і; шахів­

ниць

Шахматов, -а,-у, Шах-

матовом (уч.)

шахрай, -рая

шахрайство, -а

шахрайський

шахрувати, шахрую

шахтар, -ря

шашель, шашля

Шашкевич, -а

шваб, -а

шваґер, шваґра (шу­

рин)

Швейцарія, -рії, -рією

швайцарський

шванк, -у

шванкувати, шванкую

шваркотіти, шварко­

чу, шваркочеш;

шваркочуть

швацтво, -а

швацький

швач, -а

швачка, -и, швачці;

швачок

Швед, -а

Шведка, -и

шведський

Шведчина, -и

швендя, -і

швендяти

Швеція, -і!

швець, шевця, шев-

цеви (-і), шевче!,

шевцем, у шевці;

шевці, -ів

швидкий, швидший,

швидчий

шев, шву; шви, -ів

шевня, -і

шевство, -а, -у

шевський

шевців, шевцева, шев­

цеве

шевцівна, -и або -ної

Шевченко,-а; у Шев-

ченкови (-і) пб. у Шевченку; Шев­

ченки, -ів

шевчиха, -и, -сі

шедевр, -а

шездара, -и (цитра)

Шекспір, -а

шелест, -у

шелестівка, -и, ше-

лестівці; шелесті-

вок

шелестіння (-є), -я,

-ю, -ям

шелестіти, шелещу,

шелестиш; шеле­

стять

Шеллі, Шеллія (п.)

шелом, -а

шелюг, -а

шеляг, -а

шематизм, -у

Шенбрун, -а

шепотати

шепотіти, шепочу,

шепочеш; шепо­

чуть

шептуха, -и

шеретування (-є), -я

шеретувати, шеретую

(очищую)

шеритвас, -у пб. ше-

рітвас

шерсть, шерсти, шер­

стю

шершень, шершня,

шершневи (-і), шер­

шнем; шершені, -ів

шестий і шостий

шестикутник, -а; ше­

стикутник

шиба, -и

шибайголова, -и шибатися

шибеник, -а

шибениця, -і

шибеничний

шибка, -и; шибок

шинкар, -каря

шинкарка, -и; шинка­

рок

шинкарство, -а

шинкарювати, шинка­

рюю

шинкувати

шинок, шинку

шиплячий

шипучий

шир, -у

ширина, -и ширити, ширю, ши­

риш, ширить; ши­

рите, ширять

Широке, -кого

широкий, ширший

широко (пре.)

широкоплечий

широченний; широче­

зний

широчиня, -і

широчінь, -чіни, ши­

рочінню

ширшати

ширяння (-є), -я

ширяти

шитво, -а шити, шию

шифр, -у

шифрований

шифрувати, шифрую

шишка, -и, шишці; ши­

шок

шия, -і; ший

Шіллєр, -а

шіснацять, шіснацяти

й шіснацятьох, ші-

снацятьом, шісна-

цятьма й шіснаця-

тьома,у шіснацяти

пб. -тьох

шістка, -и, шістці; ші­

сток

шість, шости й ші­

стьох, шістьом,

шістьма

шістьдесять, шістьде-

сятьох

шістьсот (невідм.)

шкапа, -и

шкаповий

шкаралуща, -і, -щею

шкарлятина, -и (кра-

суха)

шкварки, -ів

шкварчати, шкварчу,

шкварчиш

шкереберть (пре.)

шкільний

шкіра, -и пб. скіра, -и

шкірити (зуби)

шкіряний

шклити

шкло, -а, лп. скло,-а шкляний лп. скляний

шклянка, -и лп. склян­

ка

шкляр, -ашкода (пре. — мені

когось ш.)

шкода, -и, шкід

шкодити, шкоджу,

шкодиш; шкодять

шкодувати

школа, -И; шкіл

школяр, -ря, -реви (-і),

•рем

школярка, -и; школя­

рок

школярський

шконтро (невідм.)

шконтрувати, шкон-

трую

Шкот, -а

.шкотський

Шкоція, -ії

шкраб, -а

шкребтати, шкребчу,

шкребчеш; шкреб­

нуть (скребтати)

шкробати пб. скробати

шкут, -а

Шлеск, -у

шлеський

шлєндріян, -у

Шлєсвік, -а

шлийка, -и; шлийок

шлик, -а

шличок, шличка

шлия, -ї пб. шлея, -ї

шліфувати

шлунок, шлунку (-а)

шлюб, -у

шлюбний

шлям, -у

шлямуватий

шляпа, -и

*шляфрок, -а

шлях, -у; на шляху

шляхта, -и

шляхтич, -а

шляхетний

шляхетність, -ности,

-ністю

шляхетство, -а

шляхтянка, -и, шля­

хтянка, -и, шля­

хтянці; шляхтянок

шмата, -и

шматок, -тка шмаття (-є), -я

шматувати, шматую

шмерґель, тмерґля

шмигнути

шморгати

шмукляр, -а шнур, -ашнурівками; шнурівок

шнуровиці, шнуровиць

шнурок, шнурка

шнурування (-є), -я,

-ю, ям, -і

шнурувати, шнурую

шовініст, -а

шовіністичний

шовк, -у

шовковий

шовковик, -а шовковина, -и

шолом, -а

шолопати

шолудивий (парши­

вий)

шолупина, -и

шомпол, -у

шоса, -и пб. шосе

(невідм.)

шостий

шостиклясний

шестикутник, -а

шостилітній

шпак, -а

шпакуватий

шпалір, -а

шпальта, -и; шпальт

(стовпець,стовпця)

шпара, -и

шпараг, -у

шпарґал, -у

шпарити, шпарю, шпа­

риш; шпарять

шпаркий

шпарко (пре.)

шпарування (-є), -я

шпеник, -а

шпиг, а

шпигун, -а

шпигунський

шпилястий

шпиль, -лю

шпилька,-и; шпильок

шпиндель, шпиндля

шпирка, -и; шпирок

шпиталь, -ля (-лю),

-леви (-і), -лем

шпихлір, -а

шпичка, -и, шпичці;

шпичок

шпігун, -а \пб. шпигун

шпік, -у

шпічастий

шпортати, шпортаю

шпотатися

шпуги, -ів

шпундер, -дра

шпунт, -ушпунтувати, шпунтую

шрам, -у (рубець)

шрапнель,-ля

шріт, шроту

шруба, -и

шрубувати

штаба, -и

штани, -ів

штафета, -и

штахети, штахет

штемпований

штилєт, -а

штивний

штивність, -ности, -ні­

стю

штивніти

штигулькати

штифт,-а

штовхати

штовхнути

Штокгольм, -у

штольня, -і

штрайк, -у

штрихуватися, штри­

хуюся

штубак, -а штука, -и; штук

штукар, -ря, -реви (-і)

штукарка, -и

штукатура, -и

штукований

штукувати, штукую

штунда, -и

штундист, -а

штуркати, штуркаю

штурм,-у лп. наступ

штурмувати лп■ на­

ступати

штурпак, -а штурханець, -ханця

Штутгарт, -у

штуцер, -а

штучність, -ности, -ні­

стю

шубовсть! (окл.)

шувар, -у

шукання (-є), -я

шукати, шукаю

шуліка, -и (половин,

яструб)

шулька,-и;шульки,шу-

льокл&шульків/шу-

льок, шулька (м. р.)

шум, -у

шумівка, -и

шуміти, шумлю, шу­

миш, шумить; шу­

млять

шумка, -и; шумок

шумний

шумовина, -и

шумовиння (-є), -я, -ю,

-ям

шумування (-є), -я

шура, -и

шурувати, шурую

шурхати

шусть! (окл.)

шутий (корова без ро ­

гів: шута)

шутка, -и; шуток

шуткувати, шуткую

шуфляда, -и

шуя, шуї.

щ.Щабель, щабля, ща- щавель, щавлю (ква-

блеви (-і) пб. ще- сок)

бель, -бля щавний (кислий)

щадити, щаджу, ща­

диш; щадять

щадниця, -і

щадничий

щаслив, щасливий,

щасливійший (ща­

сливіший, щасливі­

ший)

щасний, щаснійший

(щасніший)

щастити, щастить

щастя (-є), -я,-ю, -ям,

-і (-ю); щасть

ще (зл.)

ще-ще (зл.)

щеб; щеби (зл.)

щеб пак

щебет, -у

щебетання (-є), -я

щебетати, щебечу, ще­

бечеш; щебечуть

щебетливий

щебетушка, -и, щебе­

тушці; щебетушок

щедрий

щедрий вечір, щедро­

го вечора

щедрик, -а

щедрівка, -и; щедрів­

ки, щедрівок

щедрість, -рости,-рі-

стю

щедрувальник, -а

щезати, щезаю

щезнути, щезну, ще­

знеш

щелепа, -и; щелепи,

-ів

щемелина, -и

щеня, -няти, -няті,

-ням; щенят

щепа, -и або щіпа

щепити, щеплю, ще­

пиш; щеплять

щепій, щепія

щеплення (-є), -я, -ю

щерб, -у; пб- щерба, -и

щербак, -а

щербатий

щербина, -и

щербун, -а

щерть; у щерть

щетина, -и

щетинник, -а

щибати, щибаю

щиглик, -а

щигол, щигла; пб- щи­

голь, щигля

щикавка, -и; щика-

вок

щикати, щикаю

щикнути, щикну

щиколоток, -тка

щипавка, -и; щипа­

вок

щипати

щипці, -ів

щиренький, щиресень-

кий

щирець, щирця (суть,

все чисте)

щирець, щирця (пісча-

на полоса землі);

Щирець (м.)

щирий.щирійший (щи­

ріший), щирісінький

щирина, -и (середи­

на)

щирити, щирю, щи­

риш; щирять (щ.

зуби)

щирість, -рости, -рі-

стю

щиросердний

щит, -а; щити

щілина, -и щілка, -и (пора, -и)

щілкуватий (пори­

стий)

щільник -а

щільність, -ности,-ні­

стю

щільно

щітка, -и; щіток

щіткар, -ря, -реви (-і)

щіточка, -и; щіточок

щічка,-и, щічці; щічок

що, чого, чому, що,

чим, у чім (чому)

що: котрий (відносн.

заім.), що його —

котрого; що йому

— котрому: що ним

— котрим; що в нім,

що в ньому --

у котрім, що її —

котрої; що їй — ко­

трій; що їх, що їм, що

ними (їми),щовних

що вечір (пре.)

що вечора (пре.)

що години (пре.)

що день (пре.)

що дня (пре.)

що мога (пре.)

що найміцнійший, що

найпізнійший, що

найсильнійший (що

найсильніший)

що ночи (пре.)

що ранку (пре.)

що рік (пре.)

що року (пре.)

що сили (пре.)

що тиждень (пре.)

що тижня (пре.)

що хвилини (пре.)

що хвилі (пре.)

щоб; щоби (зл.)

щобудь, чогобудь, 40-

мубудь, чимбудь,

у чімбудь

щовб, -а

щовба, -и (скала)

щогла, -и; щогол

Щоголів, Щоголева,

Щоголеву (п.)

щож

щоденний

щоденно (пре.)

щодо, пр. щодо мене

щойно (тільки) зл.

щока, -и; щоки, щок

щомісячний

щомісячно (пре.)

щонебудь,чогонебудь,

чомунебудь

щось таке, чогось та­

кого

щот, -у

щото, чогото, чомуто;

щото плачу було!

щука, -и

щулитися, щулюся,

щулишся; щулять­

ся

щупак, -а

щупаковий

щупачина, -и

щупачок,-пачка(тан­

цювати, йти щупач­

ка).

ю.Ювелір, -а

ювилей, -лею, -леєви

(-і), -леєм, у ювилеї

ювилейний

ювилят, -а

Юда, -и

юдаїзм, -у

юдити, юджу, юдиш;

юдять

юлити (вертітися)

Юлій, -лія, -лієви (-І),

Юлієм

Юлія, -ії

Юліян, -а

юлка, -и (волок)

Юлька, -и, Юльці

юн, -а (риба)

юнак, -а

юнацтво, -а

юнацький

Юнона, -и

юпка, -и, юпці; юпки,

юпок (кафтан)

юрба -и юрґельт, -у

юргельтник, -а

юрда, -и (макух з ко-

нопл. сімя)

юридичний

юрист, -а

Юрій, Юрія, Юрієви

(-і) пб. Юрію, Ю рі­

єм, в Ю рії

Юрко, -а. Юрку!; Ю-

рась, Ю рася

юрливий (подвижний,

верткий)

юрливість, -ВОСТИ, "В І­

СТЮ

юрлити (вертітися)

юрма, -и (товпа)

юрмитися (товпити­

ся)

юрник, -а (рост.)

юродивий (навісний,

навіжений)

юха, -и, юсі

Юхим, -а

юхт, -у

юхтовий

юшитися

юшка, -и, юшці; юшок.

Я.

Я , мене, мені, мене,

мною, у мені; ми,

нас, нам, нами, у нас

(заім.)

■яблінка, -и, яблінці;

яблінок

ябло, -а

яблоко, -а, -у, в ябло-

ку й яблоці; ябло-

ка,яблок;дві яблоці

(двійня)

яблоневий

яблоня, -і

яблочко, -а, -у; ябло-

чок

яблочний

яблочник, -а

явище, -а, -у, у явищі;

явищ

явір, явора; явори, -ів

явірниця, -і (порічка)

являтися, являюся,

являєшся

явний

явність, явности, яв-

•ністю

явно (пре.)

яворовий

Яворів, Яворова, Яво­

рову, Яворове!Яво-

ровом.у Яворові (м.)

Яворівець, Яворівця

яворівський

Яворжно, -а (м.)

Ягайло, -а

Ягайлович, -а

Ягайлони, -ів

ягайлонський

ягідка, -и, ягідці; ягід •

ки, ягідок

ягниця, -і

ягня, -няти, -няті, я­

гням; ягнят

ягнятина, -и

ягнятко,-а, -у; ягняток

ягнячий

ягода, -и; ягід

Ягорлик, -а

ягорлицький

Яготин, -а

яготинський

Яґич, -а

Ядвига, -и

ядерний

ядерність, -ности, -ні­

стю

ядро, -а; ядра, ядер

яєчко, -а, -у; яєчок

яєчня, -і пб. яєшня, - і

яз, -у (гребля, гать)

язва, -и

язик, -а, на язиці;

язики, -ів

язикатий

язикознавець, язико-

знавця (мовозна­

вець)

язикознавство, -а (мо­

вознавство)

язичок, язичка

Язон, -а

язулька, -и, язульці

(кість підязич.)

яйце, яйця, яйцю і яй-

цеви ( і), у яйці;

яйця, яєць

яйцеватий

як (зл.)

як довго

як найкрасше, як най­

краще

як-не-як (пре.)

як слід (пре.)

як стій (пре.); миттю

якби (зл.)

якбудь (пре.)

якже; якжеж (зл.)

який, -а, -е якийбудь, якабудь, я-

кебудь; 2. якого-

будь, якоібудь; 3.

якомубудь, якій-

будь...

якийнебудь, якане-

будь, якенебудь; 2.

якогонебудь, якої-

небудь...

якийсь, якась, якесь;

2. якогось, яко­

їсь...

якийто, якато, якето...

але: який то, яка

то (то — вказуюче

значіння)

Яким, -а

Яків, Якова, Якову,

Яковом, у Якові;

Якови, -ів

якір, якора

якість, -кости, -кістю

якнебудь (пре.)

яко мога (пре.)

яко-тако (пре.)

якостний і якосний

якось (пре.)

якто; але як то (вка­

зуюче знач.)

Якутськ, -а

якутський

ялина, -и

ялинка, -и, ялинці;

ялинки, ялинок

ялиновий

ялівка, -и; ялівок

ялівник, -а

яловець, ялівцю, ялів-

цеви (-і), ялівцем,

у ЯЛІВЦІ; пб. ялі­

вець, ялівця

яловий

яловиця, -і

Ялта, -и

ялтинський

я м а , -и; ЯМ

ямб, -а

ямбічний

ямина (лобна, носо­

ва, грудна, ротова,

черевна), -и

Ямна, -и пб. Ямної,

Ямно!

Ямпіль, Ямполя

ямпільський

янгол, -а; янголи, -ів

янголятко, -а; янго­

ляток

янголяточко, -а

янгольський

яничар, -а; яничар

яничарка, -и, яничар­

ці; яничарок

Янкель, Янкеля, Ян-

келеви (-і), Янке-

лем

янтар, -у (бурштин)

Японець, Японця, Я-

понцеви (-і), Япон­

цем, у Японці (-це-

ви)

Японія, -ії

Японка, -и, Японці

японський

яр, -у, яром

яр, -и (весна)

Ярема, -и

ярий

ярина, -и — збіжа

яре; а не-, го

родовина, г ор о ­

дина

Ярина, ■ и

ярість, ярости, ярістю

ярка, - и

ярмарок, ярмарку; яр­

марки, -ів

ярмаркувати, ярмар­

кую

ярмо, -а; ярма ярмів

І ярем

Ярмолинці, Ярмоли-

нець

ярок, ярка, в ярку

яруга, -и

яса, -и

ясенина, -и

ясен, ясна, ясне; ясний,

яснійший, (ясніший,

ясніщий) яснісінь­

кий

ясень, ясеню; лб'.ясінь,

ясеня; ясень, я се ­

ну (м. р.)

Яси, Я с (м.)

яскиня, - і; яскинь (пе­

чера)

яскравий

яскравість, -вости,

-вістю ясла, ясел, яслам

ясмин, -у

ясминовий

ясненький, яснесень­

кий

ясність, -ности, -ні­

стю

ясніти, яснію

ясноблакитний

ясочка, -и, ясочці

яспис, -у

ясписовий

яструб, -а пб. ястреб,

ястр б

ясувати, ясую

ятер, -а пб- ятір, яте­

ра; (верша) і витір

ятерець, ятірця

яти, йму, ймеш, йме;

ймуть, яв, яла, яло,

яли; ялося — по-

дозає, гоже, при­

стало

ятка, -и, ятці; яток

ятменя, - няти

ятристий

ятрити, ятритися

ятрівка, -и; ятрівок

(жінчина сестра)

ятрун, -а

яфина, -и; яфини* яфин

пб- афина

Яффа, -и

яхга, -и; п б яхт - у

ячати; лебеді ячать

ячмінь, ячменю і яч-

міню; ячмені (ро­

ди); ячмена (всі на

полях)

ячмінний

ячмінець, ячмінця

ящірка, -и; ящірок

ящур, -а (саляман-

дра).

ГОЛОВНІ

ПРАВОПИСНІ ПРАВИЛА

ТА ЗАМІТКИ ДО ВІДМІНИ

А) ГО Л О В Н І П РА В И Л А П РАВО П И С У.

1. Пишемо букву ї там, де II вимовляємо

як йі, н. пр.: на початку слова або

складу: їдкий, їжак, їхати; героїчний,

Енеїда, Каїн, Україна...; по шелестів-

ках у зложених словах: вїзд, вїдатися,

вїхати, зїзд, обїзд...; у 7. (Місцевім)

відмінку ч. од. іменників: у безголовї,

довірї, загірї, і мі, нові (нов), на Підгірї,

пірї, Поморї, сімї (сімя), тімї...; врешті

у відміні: імя, соловій; імїв, соловів,

соловї....

2. У складах без наголосу не можна

мішати е з и, е з і, о з у. Пишемо:

беруть, великий, кривий, лежить, лечу,

синенький, маємо, маєте; голубка, ко­

жух, мачуха, яблоко; але: парібок або

парубок.

3. Пишемо у, ю, в словах на «увати,

-ювати, якщо те у або ю не має на­

голосу: годувати, дарувати, купувати;

горювати, танцювати..., виговорюваний,

напоюваний, силуваний; горювання (є),

тінювання (є), царювання (є); але: пану-

ваннє пб. панування (є); купуваний,

подарований, мальований, схвильова­

ний...

§ 4. Зберігаємо в письмі голосові шеле-

стівки: б, в, г, Ґ, Д, ж , з, хоч не чуємо

їх голосовости у вимові; виступає вона

перед голосівками в інших формах або

споріднених словах: біб, бобу; дід, діда,

віз, воза; книжка, книжок; ліжко, ліжок;

ложка, ложок; ніжка, ніжок; рибка,

рибок; солодкий, солодощі; Запорожці,

жердка, грубший, молодший, рідко,

вязка, легко, нігті... Зберігаємо голосові

шелестівки у приростках: без, ВІД, ПІД, над, об, перед, роз: безконечний, без­

печний, відкусити, відтяти, відхилити,

підшукати, підсунути, надкусити, о б ­

ступити, обшити, передплата, розпука,

розкіш; у зложених приіменниках: зпід, зпонад, зперед, зпоза, зпоміж, зпо- серед; у словах з приростком з перед

с, ш: зсунути, зшиток. Виїмково пи­

шемо с замість з перед к, п, т , ф, х— у словах сприставкованих: скинути,

скубнути, скрутити, сперти, спорохна-

віти, стерти, сфальшувати, сходити...;

апе слова: зц'пити, зчорніти, зчару-

вати... можна писати також: сціпити,

счорніти, очарувати..

§ 5. У деяких словах пишемо л по губних

шелестівках: б, п, в, м, ф перед: ю, я, е,

е,і: люблю, люблять; терплю, терплять,

зловлю, зловлять, ломлю, ломлять, тра­

плять пб. трафлять; годівля, граблі,

крапля, купівля, Римлянин..., апе: без-

головя (є), безрибя (-є), прислівя (є).

§ 6. Пишемо подвійні шелестівки для озна­

чення їхньої довгости: н, л, т , Д, — головно у дієслівних іменниках: насіння

(є), питання (є), розстання (є), тер­

піння (є), весілля (є), зілля (є), Поділля

(є\ життя (є), поняття (є), приняття

(є), безладдя (є), оруддя (є); подвійні

шелестівки залишаються в інших фор­

мах відміни, з винятком 2 (родового)

відм. ч. мн.: насінню, насінням; апе: насінь; весіллю, весіллям; апе: весіль.

Подвоєння шелестівок буває в інших

іменниках, не лише дієслівних: Ілля,

міддю, сіллю, стаття, статті, суддя,

судді, тінню. . Нема подвоєння, якщо

у дієслівних іменниках є в закінченні

дві шелестівки, або одна губна, або р : листя (є), милосердя (є),* щастя (є),

здоровля (є), піря (є), подвіря (є)...

§ 7. Мягчення шелестівок на кінці слова

та в середині перед о зазначуємо зна­

ком ь: палець, кінець, льох, всього...

§ 8. Пропускаємо знак мягчення по шеле-

стівці перед мягкою шелестівкою: часть,

гість, злість, радість, сміх, смілий, сві­

домий, світ, свято, пісня, цвях, лазня,

в хустці, вінці, сонця, ненці, банці,

у річенці; зілля, весілля, бажання,

ллється... Виїмок із цього правила

творить л перед мягкими шелестів-

ками, тільки не перед другим л: пальця,

смальцю, закальця, зеркальця, стрільця,

читальня, спальня, Юльці...

§ 9. Не пишемо знаку ь перед ч, ж , ш, щ, ц, -ство, -енко; кінчик, менший,

тонший, панщина, ганчірка, панство,

міщанство, Шевченко, Основяненко.

§ 10. Уживаємо знаку ь в писанні прикме

тникових наростків: -ський, -цький,

-зький: український, громадський, р о ­

сійський, людський, козацький, празь­

кий, французький, кавказький...

Виїмки: боязкий, баский, дерзкий,

вязкий.

§,11 Пишемо: -ство, -ський: людство, люд­

ський, братство, лицарський; апе: -цтво, -цький, якщо пень слова кінчиться на:

к, ч, ць: козацький, козак, козацтво;

парубоцький, парубоцтво, парубок, бур­

сак, бурсацький,бурсацтво;ткач, ткаць­

кий, Ткацтво; ловецтво, ловецький; ку­

пецтво, купецький; кріпацтво, кріпаць­

кий; свідоцтво, каліцтво.

§ 12. На початку слова ненаголошене у чер­

гується з в: учитель, вчитель, учора,

вчора, удова, вдова — залежно від

закінчення попереднього слова. Коли

попереднє слово кінчиться шелестів-

кою, тоді пишемо: учитель, учора...

Подібно чергується і з й. Н. пр. Він

усюди вештається, він учиться, вона

вчиться; Іван, на Йвана; іду, не йду.

Чергується також приім. в з у: пішла

в садок; він у садку. Це правило не

пристосовується до слів: Україна, укра­

їнський; чужих назв: Угорщина, Урал,

Врангель...

§ 13. У зложених словах та після губних

шелестівок і р — не вживаємо апо­

строфа (’). Пишемо: зїзд, обєднаний, бю,

жабячий, імя...

Писання слів разом і окремо.

§ 1. Вкупі з попереднім словом пишемо завжди: -ся, -му, -меш, ме, -мемо, -мете, -муть, -сь, -би, -б, -же, -ж, -то (коли т о є мовби наростком): зда­

ється, боїться, крутиться, сваритися,

хотілоб, хотілосяб, поборовсяб; робити­

му, робитимеш, їздитимуть; боюсь, мо­

люсь, вони ходилиби, ходиже, дайже,

бериж, ото, якто, кількожто, чомужто,

будьто...

§. 2. Вкупі пишемо а.) зложені слова, що

творять разом одно поняття й один

вираз: великдень, хлібороб, однострій,

нісенітниця, ледащо, синьоокий, право­

бічний, хтобудь, котрийнебудь, дехто,

дещо, декотрий, деякий...

б.) невідмінні зложені слова, головно

прислівники, коли їх можна заступити

якимсь іншим, незложеним синонімом.

Н. пр.: довкола (кругом), надаремно

(дарма), вранці (рано), досвіта (ра­

ненько), безліч (багато), себто (зна­

чить), навманя (сліпо), наборзі (швидко),

натще (порожно), нараз (нечайно), за ­

видна (днем), знечевя (несподівано),

докупи (разом), поблизу (близько), зроду

(усе), щодо (відносно), всмак (смачно),

подостатком (доволі), наскрізь (цілком);

в.) надто прислівники: вперед, назад,

враз, вниз, вдолину, згори, догори...

г.) вкупі з наступним словом пи-

іїіемо перечку: не, коли вона з ним

зливається в одно й творить один ви-

сказ: неволя, невільник, недуга, неміч,

нерозум, неслава, непотріб, непевність,

ненависть, небезпека, небезпечний, не­

певний, немудрий, неодин, непотрібно,

непорушно, небаром, недалеко, немов,

ненавидіти, непокоїтися, недосипляти,

недоставати, зневіритися, знеохоти­

тися...

§. 3. Окремо пишемо а.) перечку не при

дієслові й в протиставленні: він не

ходив, не робили, не їздять; »Не в Си-

нопу«... Ой то не сива зазуленька...

б.) приіменники у властивім зна­

чінню: відчепися від мене, додай до того, затужила за милим, за столом,

на річку...в.) приіменники по, з: по божому,

по давньому, з панська

г.) на чисто, на довго, н і право

Ґ.) чим, що, як: чим скорше, чим

раз, що рік, що тиждень, що ночи,

як стій, як найкраще;

д.) частицю то, коли Бона заховує

значіння заіменника вказуючого: сумно

то було. —

Великі й малі букви.(гл. Словничок.)

Ділення СЛІВ.

§ 1. Не ділимо односкладових слів: часть,

гість...

§ 2. Кількаскладові слова ділимо по складам:

о би -да, О-ле-на...

§ 3. У зложених словах відділюємо складові

части: хлібо-роб, сно- вида, сього-дня...

§ 4. Коли важко розділити якийсь збіг шеле-

стівок, тоді треба кермуватись або

основами словотвору, відділюючи на­

ростки від пня: бать-ко, козаць-кий,

хуст-ка, лич-ко, бід-ний..., — або

перенести до другого рядка тілько

шелестівок, кілько їх може починати

окреме слово: вер-ства(створити), до­

брий (брат)...

Примітка. Загалом розділювання збігу

шелестівок по складам не підлягає

одному трівкому правилу, — як на це

вказує § 4„ — тому не треба при-

вязувати до нього великої ваги. Фоне­

тичні досліди наукові (гл. Абеле, Сла-

вія III. х) виказали змінчивість межі

складу.

Всеж таки для перегляду подаю

ключ до розділювання шелестівок, який

може деколи помагати у сумніве*.

Ключ до розділу шелестівок по складам.

б

б-б : об-білити

б-д : Хариб-да

бз : ко бза

б-к : хиб-кість

бл : ку-бло, Сте-блів

б-н : жаліб-ний

бр : до-брий

б-ств : раб-ство

б-ськ : араб ський

б-ч : гороб-чик

б-шк : вгруб-шки

в

в-б : сів-ба

в-г : їв-га

в-д : крив-да

в-дж : криз-джу

в-жд : зав-жди

в-з : мав-золей

вз-т : ховз-тяк

в-к : конов-ка

вк-тр : Лєвк-тра

в-м : Тов-мач

в-н : дав-но

в-п : тов-па

в-р : Лав-равр-ськ : севр-ський

в-с : вів са

в-ськ : королів ський

в-ст ; пов-стяний

в-ств : лінив-ство

в-т : жов-тий

вт-к : ковт-ки

в-ц : вів-ця

в-ч : дів-ча

в-щ : королів-щина

Г

г-к : лег-ко

гл : ви гляд

гн : У-гнів

гр : і-гра

г-т : мог-ти

г-ц : біг цем

ґв : Уру-гвай

ґ-д : Маґ-дебург

гл : ма-глювати

ґм : флє-гма

ґн : си-ґнал

гр : а-грест

Д

дв : На двірна

д д : Буд-да

дж : са-джа

дз : ро-дзинки

д-к : клад-ка

дл : бо-длак

д-н : бід-ний

др : му-дрий

д-ств : воєвід-ство

д ськ : громад-ський

дь-т : будь-то

ж

ж-б : друж-ба

жв : ли-жви

ж-д : кож-дий

ж-дж : заїж-джати

ж-к : книж-ка

жм : жу-жмом

ж-н : бож-ник

З

збр : у-зброєний

зв ; громо-звід

зд : ї-зда

здр : за-здрість

з-к : каз-ка

зь-к : бузь-ко

з-т : вез-ти

з-ч : збез-честити

й

й — перед шелестів-

ками остає у пер­

шім рядку

к

к-б : Мак-бет

кв : бу-квар

к-к : Мек-ка

кл : бо-клаг

кль : енци-кльопедія

кн : зни-кнення

кр : і-кра

кс : Ме-ксик

ксп : Шекс-пір

к-т : дирек-тор

к-тр : елєк-трика

к-ц : індук-ція

і к-ч : крек-чу

л, ль

л, ль — перед шеле-

стівками остає все

у першім рядку

м

м — остає на кінці

першого рядка. Ви­

їмок: мп-т: симп­

том

н

н — остає на кінці

першого рядка.

Виїмки:

нк-ц : дистинк-ція

нс-кр : санс-крит

нт-ґ : Рент-ґен

нт-ськ : емігрант­

ський

нц-л : канц-лєр

п

п-к : креп-кий -

пл : то-пливо

п-п : Аґрип-па

пр : Дні-про

пс : У-псаля

п-ськ : кеп-ський

п-ц : луп-цювати

п-ч : куп-чиха

п-ш : ліп-ший

Р

р — остає на кінці

першого рядка.

Виїмки:

рд-к : жерд-ка

рт-к : чверт-ка рт-ськ: ерфурт-ський

рч-м : корч-ма

с

сб : Лі сбона

ск ; Мо-скаль

ськ : поль-ський

скл : пи-скля

скр : і-скра

скв : Мо-сква

сл : крі-сло

см : І-смена

сь-м : пись-мо

сн : ве-сна

сп : ві спа

спр : ра-спря

ст : Дні-стер

ств : товари-ство

ст-к: віст-ка

ст-м : іст-мійський

ст н : глист-ник

стр : ві стря

с-ф : фос фор

сц : колі-сце

т

тв : бри-тва

т-к : квіт-ка

тл : кі-тляр

тн : боло-тняний

тр ; Дми-тро

т-ств : багат ство

т-ськ : брат ський

т-т : жит-тя

ть-б : молоть-ба

ть-м : геть-ман

Ффл : тру-фля

фр : А-фрика

ф-сть ; ґраф-ство

ф-т : наф-та

ф ф : Яф-фа

ххв : дро-хва

х-к : тьох-кати

хл : бре-хливий

хм : кро-хмаль

хр : О-хрім

х-ш : тих-ший

Ц

ц-тв : купец-тво

ц-ц : міц-цю

ць-к : козаць-кий

ч

ч-к : лич-ко

чл : вві-чливий

ч м : куч-ма

ч-н : автентич-ний

ч-т : поч-та

ч-ч : Туреч-чина

ч-ш : лучший

ш

ш-к : Пуш-кин

шл : Переми-шляни

ш-н : мірош-ник

ш-тр : муш-тра

Перепинні знаки.

Уживаємо а) точки (.) на кінці речень,

по порядкових числівниках (цифрових) та по

скорочених словах: н. пр., гл., д.; — б) за­

пинки (,) між реченнями рівнорядними, під­

рядними, при вичислюванню р'жних пред­

метів, прикмет, при вживанню прикладки,

пятого відмінка; — в) середника (;) при

довших періодах; — г) двоточки (:) при

вичислюванню, або наведенню чужих слів;

— ґ) пружки (— ) при наглім звороті, або

уривку думки; — д) дужок ( ) при пояснен­

ню слів: — е) наводових знаків (» «) при

наведенню чужих слів; — є) розділки (--)<

при діленню слів.

Скорочення:

бїі. п. = блаженної

памяти

Вп. = високоповажа­

ний

в р .= власноручно

гл. = гляди

гр. = гривня

гр. кат. = греко-ка-

толицький

д = добродій

дд. = добродії

див. = диви

др. = дсктср

заг. = загалом

і т. д. = і так далі'

і т. и. = І таке инше

і т. п. = І тому по­

дібне

карб. = карбованець

м. р. = минулого року

н. п р .= наприклад

п. = пан

пп .= панове

пов. = поважаний

пор. = порівнай

пр. = приміром

П. Т. = »р1епо Ши1о«

р. = рік

р. к ат .= римо-катол.

с. — сотик

св. = святий

с. е = се е

с. т. = себто

с. м. = сього місяця

ст.ст. = старого стилю

ст. стор. = сторона

тов. = товариш

Т в о = Товариство

т. зв. = так званий

т. зн. = то значить

т. є = то е

ур. = уродився

укр. = український

ч. = число

чит. = читай

+ Умер ’ мінута (Ю ’)

” секунда

терц я

1°у, 2 иу = ргіто уоіо*

зесипсіо уоіо

°/# ВІДСОТКИ

°/00 ВІДТИСЯЧКИ

§ параграф

Б) З А М ІТ К И ДО ВІД М ІНИ .

§ 1. В закінченнях іменників м. р. в 3. відм.

ч. од. (давальнім) у твердій відміні

вживаємо ови, у мягкій -еви. (На При-

дніпрянщині -ові, -еві). Н. пр.; бать-

кови,козакови, але: коневи, учителеви,

гостеви, кобзареви, товаришеви, пани-

чеви. Закінчення -у мають іменники

м. р. на -ів (ів), -ов: Львову, Драго-

манову, Ковалеву, Стеблеву, острову,

болиголову...§ 2. У шестім відмінку іменників м. р. (оруд­

нім) ч. од. є закінчення: -ом, -ем, -ем: столом; конем, товаришем, кобзарем;

краєм, гаєм, роєм (іменники на -й).§ 3. Уживаємо у пягому (кличному) відм.

ч. од. р. м. закінчень: -є: брате, Пи­

липе; -ю (у мягкій відміні): коню, учи­

телю, кобзарю, царю, гостю, князю,

Василю; -у для слів, що мають перед

закінченням: г, X, к: батьку, братіку,

духу, конику, соколику, голубчику...

-§ 4. У семім відм. ч. од. (місцевім) м. р.

є такі закінчення: -і: на столі, кінці,

царі, дворі, ножі; -у, -ю в іменниках

закінчених на -й та тих, що мають

перед закінченням г, X, к, як також

в односкладових: краю, раю, дубочку,

в батьку (батьковиї, в снігу, страху ..;

-ови (і), •еви (і), -єви (і) — при назвах живих істот.

§ 5. Іменники на -ин мають в числі многім,

в 1. відм. (назирнім) -и: громадянин,

громадяни; селянин, селяни; міщанин,

міщани [також: людина, люди; але панове].

§ 6. Деякі іменники мають в 2. відм. мн.

(родовім ): -ий або -ей: гроший або грошей,(гостий або гостей, коний -ей),

миший -ей), дітий (-ей), гусий (-ей),.

дверий (-ей)...

§ 7. Іменники жіночого роду мають у ше-

стсму (орудному) відм. ч. од.: •он> (з твердими основами): водою, рукою;

-ЄЮ (з мягкими основами): землею,

кручею, вишнею, душею; -ю (шелестів-

кові); повістю, смертю, сіллю (при

здовженню попередньої шелест.)...

§ 8. Кличний (пятий) відм. ч. од. жін. р.

кінчиться на: -о: водо, руко; -е: земле,

душе; ноче, повісте; -ю : мамуню, ті­

тусю..

§ 9. Шелестівкові іменники ж. р. мають

в 2. відм. одн. (родовім) -и;подорожиг

ночи, тіни, в 3. і 7. одн.: -і: солі, тіні,

ночі. Виїмок: в осени.

§ 10. В середнім роді деяких іменників можна

вживати ч. од. або закінчення -а, -я, або -е, -е, однак треба зберегти по-

слідовність: весілля (-є), багаття ( е),

волося (-є), клоча (-е), збіжа (-е);

у семім відм. (місцев.) і: на морі,

в серці, в житті, в полі, на вікні,

в ягняті, пб. Ю (в іменниках, закін­

чених-на, -є, с,-я): наморю, полю,серцю;

■у в ім. на К0\ у серденьку, віко­

нечку...

§ 11. Другий ступінь прикметників кінчить­

ся на ійший, або -іший (на Великій

Україні): милійший і мил-іший...

§ 12. Дієслова першої відміни мають в 3. ос.

мн. •уть, ють\ пишу, пишеш, пишуть;

читають; дієслова другої відміни: -ать, -ять: лежу, лежиш, лежать, роблю,

роблять... .

§ 13. При відміні дієслова вживаємо особо­

вих заіменників: я читав, ти ходив,

вона сиділа, ми радимо..., а не арха­

їчних форм: -'ходивєм, сиділам, робили-

сьмо...