Беркут (Aquila chrysaetos) (Aquila heliacal) Лунь …...Україна є...

Стратегічний екологічний аналіз:

Тематичний звіт з екологічних питань

Black & Veatch 3-125

Вересень 2011

Беркут (Aquila chrysaetos) Могильник (Aquila heliacal) Лунь степовий (Circus macrourus)

Глушець (Tetrao urogallus) Змієїд (Circaetus gallicus) Дерихвіст степовий (Glareola normannii) – Перелітні птахи; – Місця гніздування; Δ – Місця зимування; ▲ – Місця міграції

Рисунок 3-28: Розповсюдження червонокнижних птахів в Україні (Таблиця 1/5)

Джерело: Червона Книга України, 2009





Орел степовий (Aquila rapax) Баклан малий (Phalacocrax pygmeus) Чубатий баклан (Phalacrocorax aristotelis)

Казарка червоновола (Rufibrenta ruficollis) Коровайка (Plegadis falcinellis) Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) – Перелітні птахи; – Місця гніздування; Δ – Місця зимування; ▲ – Місця міграції







Сова бородата (Strix nebulosa) Лелека чорний (Ciconia nigra) Кучерявий пелікан (Pelecanus crispus)

Сірий журавель (Grus grus) Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) Кульон тонкодзьобий (Numenius tenuirostris) – Перелітні птахи; – Місця гніздування; Δ – Місця зимування; ▲ – Місця міграції







Пелікан білий (Pelecanus onocrotalus) Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) Гуска мала (Anser erythropus)

Чернь білоока (Aythya nyroc) Дрохва (Otis tarda) Тетерук (Tetrao tetrix) – Перелітні птахи; – Місця гніздування; Δ – Місця зимування; ▲ – Місця міграції







Дерихвіст степовий (Glareola normannii) Огар (Tadorna ferruginea) – Перелітні птахи; – Місця гніздування; Δ – Місця зимування; ▲ – Місця міграції







Мінога угорська (Eudontomyzon danfordi) Мінога українська (E. Mariae) Осетер російський (Acipenser gueldenstaedii)

Осетер атлантичний (A. sturio) Білуга (Huso huso) Лосось чорноморський (Salmo labrax)

Умовні позначення: - Розповсюдження до 1984 року; - Розповсюдження після 1984 року; ? - Можливе, але не підтверджене місце розповсюдження; × - Місця нересту риб

Рисунок 3-33: Розповсюдження червонокнижних видів риб в Україні (Таблиця 1/5)






Шип (A. nudiventris) Стерлядь (A. ruthenus) Севрюга (A. stellatus)

Лосось дунайський (Hucho hucho) Харіус європейський (Thymallus thymallus) Умбра (Umbra krameri)








Рибець малий (Vimba vimba tenella) Ялець (Leuciscus leuciscus) Ялець Данилевського (Leuciscus danilewskii)

Марена кримська (Barbus tauricus) Марена Валецького (B. waleckii) Марена Дунайсько-Дністровська (B. petenyi)








Ялець-андруга (Telestes souffia) Вирезуб причорноморський (Rutilus frisii) Підуст волзький (Chondrostoma variabile)

Карась золотий (Carassius carassius) Щипавка сибірська (Cobitis melanoleuca) Минь річковий (Lota lota)








Носар (Gymnocephalus acerinus) Йорж дунайський (G. baloni) Йорж смугастий (G. schraetser)

Берш (Sander volgensis) Чоп малий (Zingel streber) Чоп звичайний (Z. Zingel)




fer58393

Text Box

Рисунок 3-38: Шляхи міграції птахів

fer58393

Text Box

3-135



Black & Veatch

3-136


3.6 Населення і соціально-економічна ситуація

(a) Огляд існуючої соціально-економічної ситуації

Населення

Станом на 1 грудня 2010 року, чисельність населення України становить 45.8 мільйонів людей. Кінець 20го і початок 21го

сторіччя супроводжувались процесом депопуляції, результатом якого стало скорочення чисельності населення на 7.5% в 1991-2001 роках і ще на 5.1% в 2001-2010 роках. Старіння населення України є причиною соціальних і економічних проблем, що створює дисбаланси в демографічній структурі. Особливо гостро ця проблема проявляється в сільських районах Центральної України і Донбасу. Рівень демографічного навантаження на працездатне населення є більш високим для жителів сільських районів, де на кожну тисячу людей працездатного віку приходиться 792 пенсіонери (у той час як в містах на кожну тисячу людей працездатного віку приходиться 592 пенсіонери). Ця особливість обумовлена більш великою часткою дітей і пенсіонерів в структурі сільського населення.

Україна є полікультурною країною, в якій українці становлять три чверті населення, а поряд з ними проживають росіяни, які є другою за чисельністю етнічною групою, а також болгари, словаки, поляки та чехи. Слід зазначити, що етнічний склад населення є дуже неоднорідним в регіональному розрізі. Наприклад, 12% населення Криму складають кримські татари, у той час як угорці становлять 12.1% в структурі населення Закарпатської області, а Чернівецька область має у складі свого населення 12.5% румунів. У відповідних прикордонних областях значними за чисельністю етнічними групами також є молдавани, білоруси і румуни. У великих і портових містах існують достатньо чисельні етнічні громади грузинів, вірменів, азербайджанців, німців, ромів (циган), євреїв і греків64

.

В Україні все ще дуже активно проходять міграційні процеси. Середня кількість трудових мігрантів, які змушені виїжджати за межі країни в пошуках роботи, становить 2-2.7 мільйонів осіб; переважну частину цих людей складають спеціалісти з професіональною технічною освітою віком від 20 до 49 років. Основними напрямками трудової міграції є Росія (40-50%), Польща (15-20%), Чеська Республіка (10-12%) і Італія (10%). Після 1991 року одночасно спостерігались процеси виїзду представників багатьох етнічних меншин і повернення представників тих етнічних груп, які були примусово виселені за радянських часів. Наприклад, багато етнічних кримських татар повернулись з Узбекистану. Крім того, представники інших

64 Державний комітет статистики України, 2010 (http://www.ukrstat.gov.ua/);

http://www.ukrstat.gov.ua/�



Black & Veatch

3-137


етнічних груп з бувших радянських республік прибували до України в пошуку можливостей працевлаштування і освіти у великих промислових центрах. Станом на 1 січня 2010 року, середня густота населення України становила 76.1 людей на квадратний кілометр, однак показники густоти населення змінюються від регіону до регіону (дивіться Рисунок 3-39). Найбільша чисельність міського населення зосереджена навколо найбільших міст України (Київ, Харків, Одеса) і в Південному Криму. Найвищі показники густоти населення фіксуються в регіонах Центральної і Східної України навколо Дніпропетровська, Запоріжжя, Донецька і Луганська (всі ці населені пункти відносяться до числа найбільших в Україні) і у Західних Карпатах. Найвища густота міського населення зберігається у великих промислових центрах, таких як Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса і Запоріжжя. Найвищі рівні міського населення фіксуються на наступних областях: Донецька (90.5%), Луганська (86.7%) і Дніпропетровська (83.5%). Найнижчий рівень міського населення мають Закарпатська (37.2%), Чернівецька (41.9%) і Івано-Франківська (43.2%) області 65

.

Рівень народжуваності в Україні є низьким і в середньому становить 11.1 новонароджених на 1,000 осіб. У той же час, існують певні варіації на регіональному рівні. Найвищі рівні народжуваності притаманні Рівненській (15.2/1000), Волинській (14.8/1000) і Закарпатській (14.6/1000) областям. Рівні народжуваності в Сумській (9.1/1000), Луганській (9.3/1000) і Чернігівській (9.4/1000) областях є дуже низькими. Середній рівень смертності в Україні становить 15.3/1000 осіб, причому найвищі рівні реєструються в Чернігівській (19.9/1000), Сумській (18/1000) і Полтавській (17.8/1000) областях, а найнижчі – в Закарпатській (12.5/1000) і Івано-Франківській/Львівській областях (по 12.9/1000 осіб в кожній області)66

. Рівень природного руху населення України становить -4.2/1000, і він матиме серйозний вплив на розробку сценаріїв розвитку країни на наступні 30 років. Природний приріст населення є позитивним тільки в Рівненській, Волинській і Закарпатській областях. Найбільший негативний приріст населення має місце в Чернігівській області (-10.5 на 1000 осіб).

Тривалість життя дещо змінюється на рівні областей, але в середньому є на 10.9 років нижчою, ніж у країнах ЄС. При цьому жінки в середньому живуть на 11 років довше за чоловіків, що пояснюється високими рівнями захворюваності на алкоголізм і хвороби серця серед чоловіків, до яких додається дуже поширене паління. В Україні хвороби серця є найчастішою причиною смертності; на них припадають дві з кожних трьох смертей. Рівні

65 Державний комітет статистики України (2010) Україна в цифрах 2009: Статистичний збірник, Київ (стор. 20 Таблиця 1.4, Загальна площа і існуюча чисельність населення по регіонах) 66 Державний комітет статистики України (2010) Україна в цифрах 2009: Основні геополітичні і економічні характеристики, Київ (Таблиця 13.6 Ключова статистика за 2009 рік по регіонах, стор. 178)



Black & Veatch

3-138


захворюваності на хвороби серця мало змінюються від області до області67. Захворювання дихальних шляхів є набагато рідшою причиною смерті, але загальні рівні смертності є практично вдвічі більшими у Волинській і Черкаській областях через дуже велику кількість населення похилого віку. В Харківській області рівень смертності є вдвічі меншим за середній по країні. Рівні смертності через злоякісні новоутворення в розрізі областей також значно відхиляються від середнього рівня по країні: в Донецькій, Запорізькій і Кіровоградській областях вони перевищують середній рівень на 15-25%, а в Рівненській і Закарпатській областях вони є на 18% і 30% нижчими за середній, відповідно68

. Вищі рівні злоякісних новоутворень/захворюваності на рак реєструються в найбільш індустріалізованих регіонах і є найнижчими у непромислових регіонах. Ще одним показником екологічного впливу на здоров’я людей є смертність серед дітей, рівні якої є найвищими у східних індустріалізованих регіонах.

Незаселене татарське селище, розташоване південніше Сімферополя (Крим)

Вид маленького хутору на тлі Карпатських гір

Лижна траса в Карпатах перед початком зимового сезону

В тих регіонах, які зазнали впливу в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, реєструються дещо вищі рівні злоякісних новоутворень/захворюваності на рак, ніж в середньому по країні, але, за думкою епідеміологів, причини такої ситуації неможливо однозначно віднести до наслідків Чорнобилю. Через 20 років, які минули після Чорнобильської аварії 1986 року, її наслідки для здоров’я людей значно послабились. Оперативно здійснені заходи швидкого реагування у вигляді масової евакуації населення і створення зони відчуження дали можливість обмежити довготермінові впливи (дивіться Рисунок 3-14). За інформацією міжвідомчої організації, завданням якої є вивчення наслідків Чорнобильської аварії, наразі не існує достатніх наукових доказів того, що рівні захворюваності на рак серед населення постраждалих регіонів є вищими, ніж серед жителів інших регіонів69

67 Державний комітет статистики України (2010) Україна в цифрах 2009, Київ Таблиця 16.19 Рівні смертності і основні причини смертності в 2009 році по регіонах, стор.347

. До числа інших, більш безпосередніх і довготривалих соціально-економічних наслідків аварії на

68 Там же. 69 Чорнобильський форум: 2003-2005 рр. Спадщина Чорнобиля: Здоров’я, оточуюче середовище і соціально-економічні впливи і рекомендації для урядів Білорусі, Російської Федерації і України, стор. 8 на сайті: http://www.iaea.org/Publications/Booklets/Chernobyl/chernobyl.pdf, Accessed 14 April 2011

http://www.iaea.org/Publications/Booklets/Chernobyl/chernobyl.pdf�



Black & Veatch

3-139


Чорнобильській атомній станції є втрата соціальних зв’язків серед переселенців, втрата можливості використання сільськогосподарських земель і природних ресурсів в межах зони відчуження. Спостерігається зростання загальних рівнів захворюваності серед населення України (головним чином за рахунок захворювань органів дихання, травм і отруєнь). Приблизно 1.4% дорослого населення країни хворіє на СНІД; кожного дня від СНІДу або від хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини, вмирає 48 людей в країні. На жаль, в Україні відсутня ефективна програма попередження СНІДу, а всі поточні заходи більше зосереджені на подоланні наслідків, а не на профілактиці і лікуванні хвороби. Рівні захворюваності на туберкульоз є також високими – одними з найвищих в Європі, і продовжують зростати, незважаючи на всі зусилля держави з подолання цієї соціально-значущої хвороби. Зміни в рівнях і можливостях доступу до медичних послуг, які відбулись після розпаду Радянського Союзу, у поєднанні зі збільшенням вартості цих послуг, старінням населення і такими новими захворюваннями як ВІЛ/СНІД, створюють додаткове навантаження на здоров’я населення. Найвищі рівні оплати праці реєструються в таких галузях як транспорт, фінансовий сектор і гірничодобувна промисловість (рівні заробітної плати в цих галузях перевищують середні в 1.5-3 рази). Найнижчі рівні заробітної плати реєструються в Тернопільській, Волинській, Чернігівській і Херсонській областях. Найвищі рівні заробітної плати мають працівники атомних електростанцій, розташованих в Енергодарі, Кузнєцовську і Южноукраїнську. В процесі розвитку приватного сектору економіки диспропорції у доходах найбагатших і найбідніших верств населення продовжують збільшуватись. Рівні регіонального доходу, які визначаються як вартість валового регіонального продукту (ВРП) в українських гривнях на душу населення (дивіться Рисунок 3-40), коливаються в широкому діапазоні. Середній по країні рівень ВВП на душу населення становить 20,495 гривень. Найвищі рівні ВРП на душу населення існують в Дніпропетровській (30,918 гривень) і Донецькій (26,028 гривень) областях. В якості порівняння, найнижчі рівні ВРП на душу населення мають Чернівецька (9,771 гривень) і Тернопільська (9,688 гривень) області70

. Ці диспропорції неможливо пояснити кількістю пенсіонерів та молоді, які не задіяні у формуванні регіонального продукту. Скоріше за все, причинами такої ситуації є різниця в рівнях індустріалізації і провідна роль важкої промисловості в структурі регіональних доходів. Тим не менш, ці цифри наочно демонструють суттєві відмінності в рівнях життя і нерівномірний розвиток економіки в різних областях України.

70 Державний комітет статистики України (2010) Україна в цифрах 2009, Київ, Таблиця 2.11 Валовий регіональний продукт на душу населення, стор.49



Black & Veatch

3-140


Найвищі рівні безробіття зберігаються в північно-центральних регіонах України (за виключенням Київської області). Ситуація із зайнятістю населення є трохи кращою і відносно стабільною в південних, західних і східних регіонах країни. Проблеми Центру і Півночі України вважаються настільки складними, що їхнє вирішення і досягнення економічної стабільності і зростання навряд чи буде можливим без цільової державної підтримки. Узагальнені дані щодо зайнятості населення дуже важко піддаються аналізу, оскільки кількість офіційно зареєстрованих безробітних не відображує з достатньою точністю кількість тих людей, які не працюють і шукають роботу. Надання статусу «зареєстрованого безробітного» дуже жорстко регулюється, і це може призвести до значних неточностей в тлумаченні офіційної статистики щодо безробіття. Найнижчі офіційні рівні безробіття існують у таких найбільших містах як Одеса, Київ, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Донецьк і Львів71

. В сільських районах до кількості офіційних безробітних слід додати і тих людей, які не можуть претендувати на цей статус. В тих областях, які межують з країнами ЄС, зростання рівнів зайнятості є результатом створення філіалів міжнародних корпорацій, яких приваблює дешевша робоча сила. Що стосується таких регіонів як Карпати і Крим, то там додаткові можливості для працевлаштування місцевого населення забезпечує розвиток туристичної галузі.

Промисловість

Економіка України значною мірою спирається на сільськогосподарські області Центру і промислові області Сходу (дивіться Рисунок 3-41 і Рисунок 3-42). Підприємства важкої промисловості, гірничодобувної і будівельної галузі зосереджені в областях Придніпров’я і Приазов’я, а сільськогосподарська галузь представлена великотоварними сільськогосподарськими підприємствами в центральних областях і малими фермерськими підприємствами на сході. Між цими областями існують значні диспропорції у доходах населення, обумовлені нижчими рівнями заробітної плати і меншою кількістю працівників, зайнятих на сільськогосподарських підприємствах, на фоні вищих рівнів заробітної плати і більшої кількості зайнятих в промисловому секторі. Процеси приватизації, які проходять в країні з 1991 року, ще більше загострюють диспропорції у доходах, оскільки призводять до концентрації активів в руках обмеженої найбагатшої групи, тоді як переважна більшість населення відчуває відносне скорочення рівнів добробуту. Найбільш активні приватизаційні процеси відбуваються у таких великих містах як Київ, Донецьк, Львів, Дніпропетровськ і Харків.

71 Державний комітет статистики України (2010) Україна в цифрах 2009, Київ, Таблиця 17.19 Статистика безробіття по регіонах за методикою МОП, стор. 363



Black & Veatch

3-141


40% ВВП виробляється в п’яти областях України (Київська, Донецька, Дніпропетровська, Одеська і Запорізька). На ці п’ять областей також припадає 59% всього обсягу прямих іноземних інвестицій. Така тенденція в розподілі інвестицій продовжує підсилювати дисбаланс між цими п’ятьма областями і областями з найповільнішими темпами розвитку. Промисловість формує половину українського ВВП і забезпечує роботою 27.7% населення. Основними промисловими галузями є металургія, харчова промисловість і машино будівництво. На долю металургії припадають значні обсяги інвестицій і випуску продукції, тоді як харчова і машинобудівна галузі, виробляючи значні обсяги продукції, відстають в плані загального економічного розвитку. Завдяки своїм розвиненим гірничодобувній і сталеливарній галузям Україна є одним з провідних виробників чорних металів у світі. Сталий попит на цю продукцію на світових ринках обумовив розвиток цих галузей, і слід очікувати, що вони зберігатимуть свою важливу роль і надалі. Металургійна галузь бурхливо розвивалась в Україні протягом більше ста років завдяки наявності великих покладів вугілля і металевих руд (насамперед залізних і марганцевих), руд рідкісноземельних металів (титан і цирконій) і кольорових металів (нікель, боксит і ртуть). Видобуток уранової руди ведеться в Центральній Україні в районах таких міст як Жовті Води, Ватутине, Мічуринськ і Новокостянтинівськ. Також країна володіє покладами золота, значна частка яких зосереджена в басейні Дніпра. Галузь чорної металургії включає виробництво коксу, чавуну, сталі і катаної сталі. Ці виробництва зосереджені в Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі і Луганську. Міркування ефективності і екологічної безпеки обумовлюють необхідність модернізації технологічних процесів на цих виробництвах. Незважаючи на скорочення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, Україна продовжує відігравати важливу роль як постачальник зернових, бурякового цукру, м’яса і молока до пострадянських країн, включаючи Росію, а також до Китаю і країн Близького Сходу. Потенційні порушення в структурі глобальних сільськогосподарських ринків внаслідок кліматичних змін можуть сприяти підвищенню життєздатності української сільськогосподарської галузі, особливо якщо вони супроводжуватимуться заходами з підвищення ефективності виробництва. Підприємства харчової галузі забезпечують роботою 13.4% від загальної кількості працюючого населення і виробляють 16.3% від загального обсягу ВВП. Основні виробничі потужності харчової галузі зосереджені у Вінницькій, Харківській, Київській і Сумській областях. Машинобудівна промисловість традиційно була однією з найбільш розвинених і має потенціал для подальшого розвитку, оскільки є однією з пріоритетних галузей національної економіки. Основними напрямками



Black & Veatch

3-142


машино будівництва є енергетичне машинобудування (включаючи виробництво турбін); виробництво транспортних засобів і обладнання для транспорту (вагонобудування, суднобудування, літакобудування, автомобілебудування (вантажівки і автобуси); ракетно-космічне машинобудування і виробництво легкових автомобілів. Хімічна промисловість спирається на багаті запаси корисних копалин, включаючи калійні солі, які видобуваються в Івано-Франківській і Львівській областях, кам’яну сіль (Закарпатська область) і сірку (Львівська область). Також існують виробництва мінеральних добрив на підприємствах коксохімічної і вуглепереробної галузі, фосфорні добрива виробляються з імпортованої сировини, а виробництво соди базується на місцевих запасах кам’яної солі, вапняку і паливних ресурсів. Каустична сода і хлор виробляються в Івано-Франківській області. Інші напрямки хімічного виробництва включають виробництво фарб і лаків, пластику і продуктів нафтохімії. Сільськогосподарський потенціал України наразі залишається нереалізованим. За часів Радянського Союзу Україна мала статус загальнодержавної житниці, але подальший розділ на великотоварне сільськогосподарське виробництво і приватні городні ділянки мав відчутні наслідки. В західних областях (Рівненська, Волинська, Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська і Чернівецька) більше 80% від загального обсягу виробництва сільськогосподарської продукції припадає на присадибні ділянки, де виробництво є дуже трудомістким, але рівні продуктивності в грошовому еквіваленті сягають 1,000-2,000 мільйонів гривень. Для порівняння, обсяги виробництва сільськогосподарської продукції на присадибних ділянках в Київській, Харківській, Донецькій і Дніпропетровській областях становлять 3,000 – 5,000 мільйонів гривень або менше 50% від загального обсягу сільськогосподарського виробництва. Основними напрямками спеціалізації є вирощування зернових, технічних культур, картоплі і овочевих культур. М’ясо-молочне виробництво і птахівництво скоротило обсяги виробництва у порівнянні з 1990 роком, але після цього вони залишаються стабільними. Тваринництво більш розвинене не на рівнинних, а в гірських районах, де земля є непридатною для вирощування сільськогосподарських культур72

.

Транспортна інфраструктура представлена мережею залізничних і автомобільних шляхів, портів і аеродромів (дивіться Рисунок 3-43) і добре розвинена в західних регіонах і навколо Києва. Крупними транспортними вузлами також вважаються Чернівці, Івано-Франківськ, Львів і Рівне. Перевезення вугілля, руд, чорних металів і сировини складають більшу частку залізничних вантажоперевезень. Роль водного транспорту у внутрішніх вантажоперевезеннях є незначною у порівнянні з іншими видами

72 Інститут географії Національної Академії наук України (2009) Україна в мапах, Київ. стор. 101-108



Black & Veatch

3-143


транспорту. В загальному вантажообороті українських морських портів 50% припадає на експортні товари і 38% – на транзитні перевезення. Енергетичний сектор України включає такі напрямки як видобуток і використання енергоресурсів; видобуток і транзит вугілля, газу і нафти; виробництво і постачання електроенергії. В Україні видобуваються такі викопні види палива як вугілля (91.5% від загального обсягу видобутку вугілля припадає на Донецький басейн і 6% – на Львівсько-Волинський басейн. Також в країні існують значні запаси природного газу, велика частка яких наразі не використовується. Запаси нафти і газу зосереджені в Дніпровсько-Донецькому, Карпатському і Чорноморсько-Кримському регіонах. Історично Україна залежала і продовжує залежати від російської нафти і природного газу. Також Україна є основним транзитером нафти і газу з Росії і Каспійського басейну, оскільки її територією проходить низка транзитних газопроводів і нафтопроводів (дивіться Рисунок 3-43). Зміни в ціновій політиці Росії в нафтогазовій сфері серйозно вплинули на Україну, яка почала активніше шукати шляхи диверсифікації джерел постачання енергоресурсів. Виробництво електроенергії в Україні забезпечується тепловими електростанціями (64% від загального обсягу) і атомними станціями (26% від загального обсягу виробництва), а решта припадає на об’єкти відновлюваної енергетики. Найбільші енергогенеруючі потужності зосереджені в Донецькому басейні і навколо Києва. Лінії енергопостачання були в основному побудовані за радянських часів з метою пріоритетного забезпечення енергією великих промислових центрів, у той час як менш промислово розвинені регіони отримували тільки ті обсяги енергії, які були достатніми для забезпечення базових потреб. Лінії енергопостачання, побудовані за радянських часів, з’єднують Україну з такими сусідніми країнами як Угорщина, Польща, Румунія і Болгарія, забезпечуючи можливість експорту електроенергії, яка виробляється великими електростанціями, розташованими в Бурштині, Кузнєцовську, Нетішині і Южноукраїнську. Існуючі теплові електростанції потребують модернізації з метою підвищення ефективності виробництва і скорочення впливів на навколишнє середовище. Чотири атомні електростанції в Енергодарі, Южноукраїнську, Рівному і Хмельницьку також потребують модернізації. Зараз Україна має значні надлишкові потужності з виробництва електроенергії, оскільки обсяги виробництва значно скоротились після розвалу Радянського Союзу. Значна частка енергогенеруючих потужностей зосереджена в межах Дніпровської і Донбаської електроенергетичних систем. В більшості областей існують дуже значні надлишкові виробничі потужності, які б могли бути спрямовані на розвиток експорту електроенергії, а також величезні постачальні потужності для транспортування електроенергії до сусідніх областей; але сусідні області також мають власні надлишкові енергогенеруючі потужності в умовах обмеженого



Black & Veatch

3-144


навантаження, за яких неможливо буде спожити всю енергію, вироблену з використанням відновлюваних джерел, яка надходитиме від сусідів. Таким чином, потужність постачальних мереж є той теоретичний максимум, на якому могли б ґрунтуватись розрахунки можливих обсягів експорту енергії, виробленої з використанням відновлюваних джерел, за межі області, але цей максимум у переважній більшості випадків неможливо буде реалізувати на практиці. Взагалі існують три ключових фактори, що обмежують можливості української постачальної мережі з транспортування тих обсягів електроенергії, які могли б вироблятись на об’єктах відновлюваної енергетики в кожній окремій області:

• Пропускна спроможність мережі; • Наявність необхідних відновлюваних ресурсів; • Ліміт регіонального споживання (ті можливості для споживання

електроенергії в кожному окремому регіоні, які залишаються невикористаними).

Для оцінки впливу цих обмежуючих факторів на кожну з вісьмох електроенергетичних систем і кожну з 25 областей країни було проведене спеціальне дослідження, в якому враховувались такі варіанти відновлюваної енергетики як вітрові і сонячні електростанції наземного базування. Повна інформація щодо цього дослідження і його результатів міститься в Технічних звітах, які супроводжують Тематичний звіт з екологічних питань. Українська туристична галузь ще має реалізувати свій потенціал. У країні існують багаті природні і рекреаційні ресурси, але розвиток туризму відбувається дуже повільно – особливо за таким напрямком як залучення іноземних туристів – через недостатні інвестиції і відсутність впевненості інвесторів в збереженні стабільної ситуації. Потенціал туризму є величезним, особливо якщо ця сфера розвиватиметься у правильному напрямку. Ліси Закарпаття, Івано-Франківщини, Рівненщини і Житомирщини приваблюють чистотою своїх екосистем і можливостями для збору грибів і ягід. Водно-болотні угіддя Рівненщини, Чернігівщини, Волині і Житомирщини мають ідеальні умови для розвитку екотуризму, особливо враховуючи те, що в деяких районах цих областей полювання і рибальство були заборонені після аварії на Чорнобильській атомній станції. Не менш привабливими є водні види відпочинку біля річок і озер Волині, Закарпаття, Львівщини, Рівненщини, Тернопільщини і Хмельниччини. Пляжі Чорного і Азовського морів, морські курорти Одещини і Криму користувались величезною популярністю в минулому і мають великий потенціал для розвитку. В залежності від широтного розташування, тривалість курортного сезону становить від 80 до 120 днів. Лижні і інші зимові види спорту є популярними в Карпатських горах, а різні види гірського відпочинку (скелелазіння, альпінізм, гірський туризм) можна розвивати як в Карпатах, так і в Криму. Також в Україні існує дуже багато загальновідомих оздоровчих



Black & Veatch

3-145


закладів і бальнеологічних курортів у Львівській, Закарпатській, Одеській Харківській областях і в Криму, де існує багато джерел мінеральних вод і грязей з лікувальними властивостями. Велику популярність має полювання – лісове господарство країни займає 46.5 мільйонів гектарів і забезпечує роботою 6600 осіб (на 20% більше у порівнянні з 2000 роком). Природні ресурси України зазнають безпосереднього впливу від господарської діяльності і, в свою чергу, визначають умови життя людей. Переважний розвиток важкої промисловості серйозно вплинув на стан довкілля, що обумовило необхідність прийняття низки ключових природоохоронних актів і серйозно вплинуло на ставлення людей до екології. Використання застарілих виробничих технологій і високий рівень зношеності очисних споруд продовжують руйнувати стан довкілля. Особливо гостро проблема забруднення довкілля відчувається в таких індустріалізованих областях як Донецька, Дніпропетровська, Луганська і Запорізька. Найбільш серйозними проблемами є забруднення ґрунтів, повітря і води, a також дефіцит води, придатної для питного водопостачання, хоча дані щодо наявних запасів водних ресурсів питної якості потребують уточнення. В цьому контексті слід зазначити, що виробництво питної мінеральної води стало важливим видом діяльності в деяких – переважно гірських – регіонах країни. Найбільш забрудненими є водні об’єкти Донецької області, Азовського басейну, а також деякі притоки Дністра, Дніпра і Західного Бугу. Чорнобильська катастрофа 1986 року призвела до радіоактивного забруднення території площею 54,000 км2, включаючи 25,000 км2

лісів на півночі і в центрі України. Такі промислові регіони як Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Полтавська, Черкаська, Одеська, Київська, Чернівецька і Івано-Франківська області вважаються регіонами з погіршеним станом довкілля через проблеми, пов’язані із забезпеченістю питною водою, підтопленням, засоленням ґрунтів, забрудненням води, повітря і ґрунтів, і іншими видами антропогенного впливу на місцеві екосистеми.

(b) Тенденції майбутніх змін в існуючій соціально-економічній ситуації

Старіння населення призвело до серйозного дисбалансу в демографічній структурі, який навряд чи буде подоланий в найближчому майбутньому. Протягом тривалого часу негативні тенденції у віковій структурі населення ще більше загострювались під впливом таких чинників як міграція економічно активних громадян і високі рівні захворюваності. Це створює дисбаланс у розвитку міських і сільських територій, хоча загальні рівні продуктивності національної економіки не відображують всю гостроту ситуації з кількістю населення пенсійного віку. В умовах негативного росту чисельності населення слід очікувати зростання навантаження на молодше населення щодо пенсійного забезпечення і утримання людей похилого віку. В тих



Black & Veatch

3-146


районах, де спостерігається природний приріст населення можуть відбутись зрушення в загальній структурі населення через етнічне походження підростаючого населення. Цей процес може призвести до збільшення міжетнічної напруги і тому має ретельно відстежуватись. Прикладом такої ситуації може стати зростання рівнів народжуваності серед кримських татар у Криму на фоні загального падіння народжуваності серед інших етнічних груп. Диспропорції у статевій структурі дорослого населення через виїзд чоловіків працездатного віку з країни в пошуках роботи зберігатимуться й далі. Диспропорції у статевій структурі населення пенсійного віку обумовлені високими рівнями смертності через алкоголізм і паління серед чоловіків пенсійного віку. Жінки похилого віку, які живуть довше за своїх чоловіків, ризикують опинитись за межею бідності. Зараз органи охорони здоров’я здійснюють певні кроки в напрямку скорочення цієї тенденції, але навіть у тому випадку, якщо ці кроки виявляться повністю успішними, ситуація вирівняється лише через кілька поколінь. В цьому контексті варто згадати про певні – хоча поки що досить слабкі – ознаки позитивних зрушень в соціально-економічній ситуації. Активне зростання економіки в 2003-2006 роках стимулювало створення нових робочих місць, зростання попиту на вищу освіту, розвиток промисловості і суспільний прогрес – на жаль, цей процес не супроводжувався технічною/технологічною модернізацією і інноваційним розвитком. Таким чином, існуюча соціально-економічна ситуація має тенденцію до погіршення в умовах практично вичерпаного потенціалу до зростання і нездатності держави виконати свої соціальні зобов’язання. Темпи росту в різних секторах економіки і регіонах України не є рівномірними. Урбанізовані і індустріалізовані центри сходу продовжують притягувати трудові ресурси і інвестиції, тоді як промислові підприємства західних і центральних регіонів переживають застій. Зростаюча тенденція до розміщення нових виробництв великих міжнародних компаній в тих регіонах, які межують з країнами ЄС, обумовлена бажанням отримати доступ до дешевшої робочої сили, і може призвести до перерозподілу населення. Збереження на глобальних ринках попиту на сталь залишатиметься важливим фактором впливу на економіку і торгівлю України, але інвестування в оновлення сталеливарних підприємства з метою запровадження більш ефективних технологій виробництва також могло б забезпечити дуже суттєві переваги в плані покращення екологічних показників діяльності і більш раціонального використання природних ресурсів. Висока енергоємність підприємств важкої промисловості обумовить необхідність диверсифікації джерел енергії і – можливо – розробки внутрішніх запасів природного газу. Для того, щоб українська продукція залишалась конкурентною на міжнародних ринках, необхідно докласти значних зусиль для підвищення ефективності використання енергії в промисловості і побуті населення, оскільки ціни на енергоресурси



Black & Veatch

3-147


найімовірніше зростатимуть і надалі. Той вплив, якого зазнала українська економіка і темпи її зростання в результаті глобальної економічної кризи 2008 -2009 років, наочно демонструє, наскільки вона є чутливою до ситуації на міжнародних ринках. Ситуація зі станом здоров’я населення вважається критичною і може стати на заваді подальшому економічному розвиткові відповідно до міжнародних стандартів, оскільки рівні смертності через захворювання серцево-судинної системи, злоякісні новоутворення, СНІД і туберкульоз постійно зростають і потребують постійного моніторингу. Втрата працездатного населення через захворювання або необхідність догляду за хворими членами родини погіршує ситуацію на ринку праці. Той факт, що в очах міжнародної спільноти Україна виглядає як країна зі старіючим і нездоровим населенням, не сприяє залученню іноземних інвестицій, навіть незважаючи на її дешеву і висококваліфіковану робочу силу. В експертній спільноті дуже активно обговорюється припущення щодо появи для України нових можливостей в плані розвитку сільського господарства і реалізації сільськогосподарської продукції на світових ринках в результаті потепління клімату і збільшення опадів, викликаних глобальними кліматичними змінами. Однак будь-які потенційні можливості виглядають дуже блідо на фоні загальної неефективності і низької продуктивності економіки регіону73

. Існуючі шляхи постачання зернових до Росії, країн Близького Сходу і Китаю відіграватимуть все важливішу роль в умовах, коли зміни клімату впливають на продовольчу безпеку. За умови застосування більш сучасних методів ведення сільського господарства і враховуючи прогнози щодо збільшення опадів і підвищення температур в результаті зміни клімату, Україна могла б стати ключовим гравцем на глобальному продовольчому ринку.

Навчене досвідом Чорнобилю, населення України все більше усвідомлює важливість екологічних питань. Це усвідомлення може сприяти формуванню громадської підтримки по відношенню до проектів розвитку сталої енергетики, які, в свою чергу, можуть стимулювати розвиток і популяризацію України як туристичної держави. Повільний розвиток потенціалу України як туристичної держави частково пояснюється тим, що міжнародна спільнота сприймає Україну як країну з поганою екологічною ситуацією. Одним з побічних результатів природоохоронних проектів може стати змінення цієї негативної тенденції.

73 Всесвітній Банк, Відділ сталого розвитку Європейського і Середньо-азійського регіону (2008) Конкурентне сільське господарство або державне регулювання: Реакція Україна на глобальну продовольчу кризу. Вашингтон О.К. стор. 4



Black & Veatch

3-148


(c) Джерела даних щодо соціально-економічної ситуації

В процесі роботи над текстом розділу, присвяченого аналізу існуючої соціально-економічної ситуації використовувались наступні джерела інформації:

• Інтернет джерела, такі як Водні ресурси України (http://www.eoearth.org/article/Water_profile_of_Ukraine) і Енергоресурси України http://www.eoearth.org/article/Energy_profile_of_Ukraine);

• Довкілля України: Статистичний збірник (Державний комітет статистики України: 2009);

• Україна в цифрах: Статистичний збірник (Державний комітет статистики України: 2010);

• Державний комітет статистики України, 2010 (http://www.ukrstat.gov.ua/);

• Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 01034 Київ;

• Україна в мапах. . Інститут географії Національної Академії наук України;

• Статистичний збірник: регіони України, 2010, Частина I. Державний комітет статистики України, 2010;

• Статистичний збірник: регіони України, 2010, Частина ІI. Державний комітет статистики України, 2010;

• Україна в цифрах, 2009 рік. Основні геополітичні і економічні характеристики, Державний комітет статистики України;

• Цілі розвитку тисячоліття для України, Міністерство економіки і європейської інтеграції, 2003;

• Статистичний щорічник України за 2009 рік, Державний комітет статистики України, 2010;

• Конкурентне сільське господарство або державне регулювання: Реакція Україна на глобальну продовольчу кризу. Всесвітній Банк, Відділ сталого розвитку Європейського і Середньо-азійського регіону, 2008;

• Еко-націоналізм: антиядерний рух і національна ідентичність в Росії, Литві і Україні. Джейн I. Доусон, 1996;

• Спадщина Чорнобиля: Здоров’я, оточуюче середовище і соціально-економічні впливи і рекомендації для урядів Білорусі, Російської Федерації і України. Чорнобильський форум: 2003-2005 рр., друга уточнена версія на сайті http://www.iaea.org/Publications/Booklets/Chernobyl/chernobyl.pdf, дата доступу 14 квітня 2011 року.

http://www.eoearth.org/article/Water_profile_of_Ukraine�

http://www.eoearth.org/article/Energy_profile_of_Ukraine�





Black & Veatch

3-149


(d) Якість даних щодо чисельності населення і соціально-економічної ситуації

Якість даних щодо чисельності населення і соціально-економічної ситуації є досить високою, характеризується великим обсягом і достатнім рівнем узгодженості даних з різних джерел. Інформація щодо окремих областей відображує високий рівень знання географії України, навіть не зважаючи на деякі варіації в перекладі українських назв на англійську мову. Інформація є численною, актуальною і доступною в електронній формі. (e) Прогалини в даних щодо чисельності населення і соціально-економічної ситуації

Прогалини в даних щодо чисельності населення і соціально-економічної ситуації обумовлені неузгодженістю даних щодо рівнів зайнятості/безробіття, тривалості життя при народженні, доступу до джерел питної води і потужності об’єктів поводження з відходами. Також немає в наявності інформації щодо військових баз і операцій, що обумовлене міркуваннями національної безпеки. Існуюча інформація щодо рівнів безробіття не відповідає стандартам Міжнародної організації праці (МОП), оскільки підраховуються тільки офіційно зареєстровані безробітні. В країні діють дуже жорсткі критерії, які регулюють надання статусу офіційного безробітного; тому існуюча інформація не відображує реальної картини. Існуюча інформація щодо тривалості життя не говорить про те, що вона стосується тривалості життя при народженні, хоча цей показник є стандартним засобом оцінки існуючих умов життя. Інформації щодо доступу до питної води в готовому вигляді не існує, а оцінки, наведені в різних джерелах, коливаються в діапазоні від більш ніж 80% до менш ніж 10% населення, яке має доступ до питної води. Крім того, в готовому вигляді також не існує доступної інформації щодо наявних потужностей об’єктів поводження з відходами на рівні областей. (f) Обмеження і можливості для розвитку відновлюваної енергетики, пов’язані з демографічною і соціально-економічною ситуацією

Таблиця 3-12 підсумовує ті ключові обмеження і можливості для розвитку відновлюваної енергетики, які пов’язані з демографічною і соціально-економічною ситуацією. Таблиця 3-12: Обмеження і можливості для розвитку відновлюваної енергетики, пов’язані з демографічною і соціально-економічною ситуацією

Обмеження Можливості • Епізодична наявність і технічний

стан електричної мережі і точок підключення;

• Нестача кваліфікованого

• Нові можливості для працевлаштування;

• Нові можливості для підготовки технічного персоналу;



Black & Veatch

3-150


Обмеження Можливості технічного персоналу;

• Високий рівень міграції, який призвів нестачі кваліфікованих технічних кадрів;

• Можливість виникнення етнічних конфліктів навколо земельних ділянок;

• Неефективне використання енергії промисловістю і населенням.

• Підвищення рівня обізнаності громадян з екологічних питань і визнання необхідності сталого розвитку енергетики;

• Активніший розвиток передових технологій;

• Подальша інтеграція з енергоринками сусідніх країн.

(g) Рисунки до розділу, присвяченому демографічній і соціально-

економічній ситуації

На наступних сторінках містяться рисунки, на які робились посилання в тексті Розділу 3.6 цього Тематичного звіту (Населення і соціально-економічна ситуація).

fer58393

Text Box

Рисунок 3-39: Густота населення в Україні

fer58393

Text Box

3-151

fer58393

Text Box

Рисунок 3-40: Рівні валового регіонального продукту на душу населення в Україні

fer58393

Text Box

3-152

fer58393

Text Box

Рисунок 3-41: Сільськогосподарські райони України

fer58393

Text Box

3-153

fer58393

Text Box

Рисунок 3-42: Промисловість України за обсягами продаж товарів та послуг

fer58393

Text Box

3-154

fer58393

Text Box

Рисунок 3-43: Інфраструктура України

fer58393

Text Box

3-155



Black & Veatch

3-156


3.7 Культурна спадщина

Культурна спадщина визначається як група ресурсів, успадкована зі стародавніх часів, яка може бути ідентифікована людьми незалежно від форми власності як віддзеркалення і засіб вираження їхніх цінностей, вірувань, знань і традицій, що постійно розвиваються. Культурна спадщина включає такі матеріальні або фізичні аспекти, як місця, структури, ознаки, та ландшафти, які мають археологічну, палеонтологічну, історичну, архітектурну, релігійну, естетичну, або іншу значущість. Вона також може містити в собі такі нематеріальні аспекти, як духовні практики, уособлення, вирази, знання, вміння, так само, як пов'язані об'єкти, артефакти, і місця культурного значення,

(a) Оцінка існуючої культурної спадщини

які передаються від покоління до покоління.

Прадавня історія

Вік археологічних слідів людей на сучасній території України налічує багато тисяч років. Залишки перших людських поселень датуються приблизно тридцятьма тисячами років з початку танення льодовиків наприкінці четвертинного періоду (останнього льодовикового періоду). Палеолітичні стоянки були знайдені вздовж берегів Чорного моря, річок Дніпро і Дністер. Археологічні знахідки часів палеоліту (ранній Кам'яний Вік) і мезоліту (середній Кам'яний Вік) містять примітивні кам'яні знаряддя, різьблення по мамонтовій кості, і обсидіанові накінечники стріл. Україну постійно заселяли принаймні з 5000 року до нашої ери, проте це була суміш постійних поселень, і сільськогосподарського типу господарювання й кочового випасання. Пізньо-неолітична Кукутень-Трипільська культура процвітала приблизно з 5000 до 3000 р. д.н.е. від Карпат до берегів Дністра і Дніпра (дивіться Рисунок 3-44). Поселення Кукутень-Трипільської культури досить часто спалювалися – кожні 60-80 років, і потім відбудовувалися; поселення містять шари, що вказують на їх постійний характер. Археологічні знахідки свідчать про те, що населення займалося сільським господарством, скотарством, і полюванням на диких звірів. Впродовж Мідного Віку, представники Кукутень-Трипільської культури проживали на заході сучасної території України, а культура Середнього Стогу (4500-3500) – на далекому сході, від північного берега Азовського моря між річками Дон і Дніпро. Культура Середнього Стогу пов'язується з деякими поселеннями і місцями поховання, а також артефактами на кшталт глиняного посуду і кам'яних бойових сокир, на додачу до більш ранніх доказів одомашнення коней (с. Дереївка Кіровоградської області на Правобережжі Дніпра).



Black & Veatch

3-157


За Кукутень-Трипільською культурою слідувала так звана Ямна культура раннього Бронзового Віку (3600-2300 р. д.н.е), рештки якої знаходять в степовій частині України. Ямна культура була переважно кочовою, з декількома укріпленнями, і обмеженою землеробською діяльністю по берегах річок. Її асоціюють з похованнями небіжчиків в ямних похованнях під курганами. Приблизно 300 кам'яних стел, або кам'яних баб, як їх називають українською, датуються 4 століттям д.н.е., часто пов'язуються з похованнями, та знаходяться в Криму і прилеглих степових районах. Більшість з них представляють досить грубі кам'яні стели зі схематичним зображенням певних рис (очі або груди), вирізьблених на камені.

Ранні цивілізації Залізний Вік в Україні представлений індоєвропейськими кочовими конярськими культурами, деякі з яких займалися землеробством. Ці культури займали степову і лісостепову частину України, і включали в себе даків (що займали частину Сарматії переважно на сході України), кіммерійців (північне Причорномор'я), скіфів (Центр і Південь України, 750-250 р. д.н.е), і сарматів (Західна Україна, 250 р. д.н.е. – 250 р. н.е.) Археологічні знахідки

Рисунок 3-44: Поселення і культури Енеоліту (друга половина четвертого – початок

третього тисячоліття д.н.е.).

Території, позначені кольорами, символами, і кольоровими квадратами вказують, відповідно, Кукутень-Трипільську і пов'язані культури, місцезнаходження, і групи.



Black & Veatch

3-158


включають поховання в курганах, іноді з багатими поховальними дарами, і деякі поселення. На основі археологічних розкопок великого укріпленого поселення площею в 40 га поблизу села Бельськ, Полтавської області було висунуто припущення про місцезнаходження столиці Скіфської держави Гелона74

.

В той самий час, приблизно 6 століття д.н.е., відбулася колонізація узбережжя Чорного моря стародавніми греками, які здійснювали торгівлю вино, маслом, тканинами, сріблом, і золотими прикрасами. Ними було засновано поселення Тирас (в гирлі Дністра, вкрито середньовічною фортецею Монкастро (Білгород-Дністровський)), Ольвія (гирло річки Буг), Керкінітида, Феодосія, і Херсонес в Криму (Рисунок 3-45). Багато з цих поселень існували до часів Римської імперії.

Готи, східно-германське плем'я, що мігрувало територією сучасних України та Польщі приблизно в 250 – 375 р. н.е., осіло в поселеннях сконцентрованих на Південному Заході. Внаслідок культурного змішування з місцевим населенням при міграції утворилася нова Черняхівська культура (друге –

74 Борис Шрамко, видатний український історик

Рисунок 3-45: Стародавні держави і поселення Північного Причорномор'я, із залишками будівель Херсонесу.

Джерело: Буйських С.Б., Національний Атлас України.



Black & Veatch

3-159


кінець четвертого століття н.е.), від назви села Черняхів Київської області, біля якого було знайдено викопні рештки. Основними характерними ознаками культури є поселення на відкритих місцях поблизу долин річок, що складалися з заглиблених хат, розташованих паралельно. В поховальних обрядах використовували як кремацію, так і поховання тіл померлих. Поховальні дари включали кераміку, залізні знаряддя, кістяні гребні, і особисті прикраси. На північ від Черняхівської культури розташовувалися поселення Київської культури, викопні рештки яких являють собою невеликі селища вздовж берегів річок. Приблизно в 370 році н.е. перші азійські орди гунів, на шляху до Західної Європи, розбили та вигнали готів з більшої частини території України. Проте, група відома як остготи залишилася на території Кримського півострова, із укріпленим поселенням в Доросі, в 20 км від Херсонеса (неподалік від сучасного Севастополя). Українські землі на північ від Чорного моря завойовувалися кутригурами і утригурами в п'ятому столітті, аварами в шостому, і болгарами в сьомому столітті нашої ери. В той самий час, поселення на узбережжі Чорного моря, включно з містами Тірасом і Ольвією, процвітали впливом за сприянням Візантійської імперії. Внаслідок римського впливу на території було започатковано християнство. В цей час Херсонес Кримський став важливим культурним центром, і досі існуючими доказами чого є так звана базиліка Крузе (ймовірно храм Святого Петра), та печерний монастир поблизу Інкерману.

Слов'янська культура, Хозари, та Київська Русь З безвладдям, що розпочалося після закінчення правління гунів та готів в п'ятому столітті нашої ери, слов'янські племена, що виникли з решток Київської культури, почали розповсюджуватися по всій території сучасної України, і зайняли територію між Дністром і Дніпром впродовж шостого і сьомого століть. Слов'яни використовували схили пагорбів для побудови укріплень. Київ було засновано приблизно в 560 р. н.е. між трьома такими пагорбами. В сьомому столітті територія сучасної України вздовж узбережжя Чорного моря, і Кримського півострова на південь від слов'ян була ядром держави болгар (зазвичай згадується як Давня Велика Болгарія) зі столицею в місті Фанагорія. До кінця сьомого століття більшість болгарських племен мігрували в декількох напрямках, і залишки їхньої держави були приєднані хозарами, напівкочовою народністю з Центральної Азії. Наступні два століття були відносно спокійними, без завойовників з Європи або Азії. Осілі народності, включно зі слов'янами Хозарського Каганату і на північний схід від нього, отримали змогу розвиватися. В 882 році Київ був відвойований у хозарів варягами, військовою елітою скандинавського походження, які прийшли щоб правити слов'янськими



Black & Veatch

3-160


підлеглими. Київська Русь, що включала до себе територію сучасної України, простягнулася на північ до Балтійського моря, стала впливовою державою завдяки розташуванню на багатих торгових шляхах. Київській Русі на західній частині України наслідувало Галицько-Волинське князівство з містами Галич і Ладомір (пізніше Володимир). Нашестя монголів розпочалися в 12-13 століттях, і всі князівства потрапили під владу монголів. В 1240 році Київ було спалено.

Литва, Польща, і Росія Протягом 14 століття Польща та Литва вели оборонні війни проти монгольських завойовників. Територія сучасної України входила до складу цих двох держав. Польща анексувала південно-західну частину України, включаючи Галичину, в той час як до Литви увійшли Північ і Північний Схід, включно з регіоном навколо Києва. Протягом цього часу українці почали вирізняти себе як окремий народ, і цій ідентифікації не завадило розділення між більшими державами протягом наступних століть. Після утворення Польсько-Литовської Спільноти (Речі Посполитої) в 1567 році, Україну було передано під управління Польщі. Період одразу після утворення Речі Посполитої був ознаменований значним посиленням колонізації, із заснуванням багатьох нових міст і сіл. Українські селяни, що втікали від польських намагань перетворити їх на рабів, стали відомі пізніше як козаки, знані своєю військовою затятістю і волелюбністю. В 1648 році козацьке повстання та визвольна війна (повстання Хмельницького) розпочало еру боротьби, яка підірвала устої та стабільність Речі Посполитої. В 1667 році Україну було розділено між Польщею та Росією. Під владою Росії козаки спочатку отримали автономію Гетьманату. На деякий час вони зберегли також напівнезалежну республіку Війська Запорізького, і колонію на території Слобожанщини на кордоні з Росією. Після розділу Польщі в 1793 році більшість сучасної території України увійшла до складу Російської Імперії, за виключенням Західної України, що підпала під владу Австрії. І Росія, і Австрія намагалися обмежити розвиток українських культурних та мовних традицій. Проте, відбувся розквіт мистецтв, зокрема архітектури, в частині України, що знаходилася під контролем Росії.

Сучасна історія Сучасна історія України переважно пов'язана з радянською владою і воєнними часами. Після початку Першої Світової війни розпочалася серія революцій в Австро-



Black & Veatch

3-161


Угорський і Російській імперіях. Українці оголосили державну незалежність через автономію в 1917, і утворення Української Народної Республіки (УНР) в 1918 році. Проте, після декількох років конфліктів і громадянської війни західна частина України увійшла до складу Польщі, в той час як більша частина держави – Центр і Схід – увійшла до складу Радянського Союзу в 1922 році у вигляді Української Радянської Соціалістичної Республіки. Після початкового відродження України під Радянською владою, сходження Сталіна до влади наприкінці 1920-х ознаменувалося швидкою індустріалізацією, примусовою колективізацією і винищенням інтелігенції, що спричинило мільйони смертей. Польське правління українськими територіями закінчилося в 1939 після початку військових дій Німеччиною і Радянським Союзом. І Східна Галичина, і Волинь були анексовані Радянським Союзом. Впродовж Другої Світової Війни німецькі загарбники депортували українців на примусові роботи, запровадили геноцид єврейського населення, і винищили українські загони Радянської Армії. На території України відбувалося багато найбільших битв війни, зокрема оточення Києва (який пізніше отримав звання Міста-Героя), де близько 660 тисяч радянських військових було взято у полон, до героїчного захисту Одеси, і переможного форсування Дніпра. Протягом десятиліть після Другої Світової Війни Українська Республіка знову стала індустріальним і промисловим центром. Республіка також стала радянським військовим аванпостом за часів Холодної Війни, територією, переповненою військовими базами з найсучаснішою зброєю та військовим обладнанням. 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній станції, розташованій поблизу міста Прип'ять, стався вибух ядерного реактору. Аварія співпала у часі з активізацією національного руху за незалежність. Україна оголосила про свою незалежність 24 серпня 1991 після розпаду Радянського Союзу.

Об’єкти культурної спадщини В Україні налічується кілька об’єктів культурної спадщини, які включені до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО (Рисунок 3-46):

• Львів: ансамбль історичного центру міста; • Пункти геодезичної дуги Струве (Хмельницька і Одеська області); • Київ: Софійський собор і монастирські споруди; Києво-Печерська

лавра; • Букові праліси Карпат (природна пам’ятка).

Рисунок 3-46 відображує місця розташування ще шістнадцяти українських



Black & Veatch

3-162


об’єктів включені до попереднього списку ЮНЕСКО за поданням України. В рамках організованого за підтримки держави проекту «Сім чудес України» було визначено сім історичних і культурних пам’яток загальнонаціонального значення, які визнаються всім суспільством. Всі ці об’єкти включені до Списку об’єктів світової культурної спадщини і попереднього списку ЮНЕСКО, і до них ще додався Національний історико-культурний заповідник «Хортиця» (розташований на одному з найбільших островів на Дніпрі) і Національний історично-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» на Дністрі неподалік Чернівців.

Стежка до Карпатського національного природного парку біля Ворохти

Кам’янець-Подільська фортеця, включена до попереднього списку ЮНЕСКО

На сьогодні в Україні зареєстровано більше 140,000 об’єктів культурної спадщини і 132,000 історико-археологічних пам’яток і об’єктів монументального мистецтва, приблизно 500 з них є об’єктами загальнонаціонального значення. Крім того, в країні зареєстровано 15,600 пам’яток містобудівного мистецтва, причому 3,000 з них є пам’ятками національного значення. Ще Україна має 56 видатних пам’яток історії і культури (державних історико-культурних заповідників), 12 з яких отримали статус національних. Ще в Україні існує список історичних місць, до складу якого включені 402 міста і селища міського типу. Рисунок 3-47 відображує місця розташування об’єктів історичної і культурної спадщини в Україні. Також слід згадати про невідомі об’єкти культурної спадщини, включаючи ще не відкриті археологічні об’єкти, які можуть мати місцеве, національне або міжнародне значення. (b) Тенденції майбутніх змін в існуючій ситуації

Збереження об’єктів культурної спадщини в Україні залежить від загального розвитку країни і ефективності відповідної державної політики і законодавства. Після проголошення незалежності в 1991 році Україна зіштовхнулась з такими проблемами як різке скорочення бюджетної підтримки культурної сфери через політичну нестабільність, наслідки глибокої економічної кризи, а



Black & Veatch

3-163


також глибинні протиріччя між прагненнями культурно-демократичного розвитку і жорсткими умовами ринкової економіки. Відсутність чіткої стратегії культурного розвитку на середню і довгострокову перспективу призвела до безсистемних і непродуманих кроків, що мали місце як на державному, так і на місцевому рівні. В більшості випадків цими кроками намагались законсервувати існуючу ситуацію. В 2008 році Національна рада з питань культури і духовності при Президентові України разом з Секретаріатом Президента України розробила план дій (Дорожня карта до Програми збагачення і розвитку культури і духовності українського суспільства), в якому визначені три наступні стратегічні пріоритети:

• Цілісність національного мовно-культурного простору; • Актуалізація національної культурної спадщини, • Протекціонізм щодо національних культурних індустрій.

Фактори техногенного навантаження на об’єкти культурної спадщини пов’язані з урбанізацією – особливо в західній частині України, подальшим розвитком важкої промисловості і пов’язаним з цим виробництвом енергії. Якщо нові проекти розроблятимуться і здійснюватимуться без належного дотримання вимог національного законодавства в сфері охорони навколишнього середовища, вони негативно впливатимуть на стан національної культурної спадщини.

(c) Джерела даних щодо культурної спадщини

Дані щодо існуючих об’єктів культурної спадщини були отримані з наступних джерел:

• Національний атлас України, під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 01034 Київ;

• Історія України. Вільний скорочений переклад Георгія Скорика книги «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» Михайла Грушевського http://www.torugg.org/History/history_of_ukraine.html;

• П. Магоці, 1996, Історія України, уривки розміщені на сайті http://www.conflicts.rem33.com/images/Ukraine/Early%20History.htm;

• ЮНЕСКО 2011. Список об’єктів світової спадщини (http://whc.unesco.org/en/statesparties/ua);

• Вікіпедія http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Ukraine та пов’язані посилання.

(d) Якість даних щодо об’єктів культурної спадщини

Існує дуже обмежена кількість інформації про Україну перекладена англійською мовою. Проте історична інформація і матеріали щодо об’єктів культурної спадщини, наявні в українському варіанті, виглядають належним чином оформленими і включеними до переліків і реєстрів, що додаються до

http://www.torugg.org/History/history_of_ukraine.html�

http://www.conflicts.rem33.com/images/Ukraine/Early%20History.htm�

http://whc.unesco.org/en/statesparties/ua�

http://en.wikipedia.org/wiki/History_of_Ukraine�



Black & Veatch

3-164


Закону України «Про охорону культурної спадщини». Через великий масштаб району досліджень і стратегічний характер цього проекту збір і тлумачення всіх наявних даних щодо об’єктів культурної спадщини України виявились неможливими. Автори Звіту використали обмежену кількість другорядних джерел даних для отримання необхідної інформації для оцінки можливих наслідків розвитку об’єктів альтернативної енергетики. В цьому розділі основна увага приділяється якості даних щодо об’єктів впливу. Ті об’єкти культурної спадщини, які мають міжнародний або загальнонаціональний статус, були включені до Списку об’єктів світової спадщини або до попереднього списку. Закон України «Про охорону об’єктів культурної спадщини» вимагає, щоб всі охоронювані об’єкти вносились до Державного реєстру нерухомих об’єктів історико-культурної спадщини національного або місцевого значення. До цього реєстру вносяться палеонтологічні і археологічні об’єкти, архітектурні пам’ятки, історичні місця бойових дій, військові пам’ятки і місця масового поховання військовослужбовців. Також можуть існувати інші об’єкти, які мають бути внесені до реєстру, але ще не буди внесені до нього. Це також може стосуватись історичних пам’яток сучасності, таких як будівлі і споруди Радянського періоду, які зараз не здаються значними, але можуть набути великої значущості в майбутньому. Україна має багату історичну і культурну спадщину, і на її території може існувати велика кількість невідомих і ще нерозкритих археологічних об’єктів. Наприклад, знахідки, що походять з урочища Середній Стіг (яке лежить в північно-східній частині острова Хортиця) і були видобуті під час земляних робіт 1927 року, пов’язаних з будівництвом Дніпрогесу, дали свою назву культурі Середнього Стогу. Палеоекологічні залишки, які добре зберігаються в заболочених місцях, часто залишаються непоміченими під час будівництва, хоча є дуже важливими джерелами інформації щодо клімату, біорізноманіття і ландшафтів минулого. Нематеріальна культурна спадщина навряд чи підлягає реєстрації, але її приклади трапляються на місцевому рівні і відображують давні культурні традиції і звичаї. Наприклад, в селі Крупове зберігаються унікальні методики ткання льону на власноруч зроблених дерев’яних станках і вишивання на ньому. (e) Прогалини в даних щодо культурної спадщини

Певна невизначеність є рисою, яка властива тематиці історичної спадщини, оскільки наявні дані зазвичай характеризують тільки відомі об’єкти. Археологічна спадщина України включає і ще невідомі об’єкти, які можуть мати місцеве, національне або міжнародне значення. Рисунок 3-47



Black & Veatch

3-165


відображує зосередження відомих об’єктів в межах кожної окремої області, і ця інформація може використовуватись для опосередкованої оцінки можливостей виявлення нових археологічних знахідок. (f) Обмеження і можливості, пов’язані з питаннями охорони культурної спадщини

Таблиця 3-13 підсумовує ключові обмеження і можливості для розвитку відновлюваної енергетики, пов’язані з присутністю об’єктів культурної спадщини. Таблиця 3-13: Обмеження і можливості, пов’язані з питаннями охорони культурної спадщини

Обмеження • Можливі конфлікти з місцевими

громадами і органами влади щодо використання певних земельних ділянок;

Можливості

• Імовірність розширення території існуючих об’єктів охорони культурної спадщини або створення нових об’єктів, що може стати обмежуючим фактором при виборі місць розташування об’єктів відновлюваної енергетики всіх видів.

• Можливість підтримки розвитку об’єктів охорони культурної спадщини як один з пом’якшувальних заходів, які можуть бути передбачені в рамках проектів розвитку відновлюваної енергетики;

• Розташування об’єктів відновлюваної енергетики на території об’єктів охорони природної спадщини для демонстраційних цілей.

(g) Рисунки до розділу, присвяченого культурній спадщині

На наступних сторінках містяться рисунки, на які містяться посилання в тексті Розділу 3.7 цього Тематичного звіту (Існуючі об’єкти культурної спадщини і майбутні тенденції).

fer58393

Text Box

Рисунок 3-46: Об’єкти, включені до Списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО і попереднього списку

fer58393

Text Box

3-166

fer58393

Text Box

3-167

fer58393

Text Box

Рисунок 3-47: Історично-архітектурні заповідники і об’єкти в Україні (Поливач, K.A. 2010)



Black & Veatch

4-1


4. ОБ’ЄКТИ ВПЛИВУ ТА КЛЮЧОВІ ЕКОЛОГІЧНІ ПИТАННЯ

4.1 Вступ

Об’єкти впливу та екологічні питання по темах, що стосуються кожного окремого сценарію розвитку відновлюваних джерел енергії, наведено в наступних таблицях:

• Клімат та якість атмосферного повітря: Таблиця 4-1; • Поверхневі та підземні води: Таблиця 4-2; • Геологія, ґрунти та землекористування: Таблиця 4-3; • Ландшафти та біорізноманіття: Таблиця 4-4; • Суспільні та соціально-економічні аспекти: Таблиця 4-5; • Культурна спадщина: Таблиця 4-6.



Black & Veatch

4-2


Таблиця 4-1: Об’єкти впливу та екологічні питання (клімат та якість атмосферного повітря) Об’єкт впливу Допоміжна інформація Питання за видом відновлюваної енергії

ВЕС (наземні) СЕС Малі ГЕС Біомаса Біогаз

Клімат • Кліматичні зони • Опади • Температура • Сонячне світло (прямий

вплив сонячних променів) • Вітер (швидкість та вибір

троянди вітрів) • Дані щодо тенденцій

зміни клімату

Жодного Вирубка лісів може призводити до змін кліматичних параметрів, зсувів і підвищення ймовірності повеней

Жодного

Атмосферне повітря

• Частинки та інші забруднювачі по основних регіонах

• Нанесення осадових матеріалів

• Утворення туману і намерзання наземного шару

• Тенденції якості атмосферного повітря

• Промислові та сільські райони

• Виконання та невиконання стандартів якості атмосферного повітря (якщо такі наявні)

Викиди в атмосферне повітря на стадії будівництва. Перевезення матеріалів та зміни у викидах вуглецю від альтернативних джерел енергії.

Викиди в атмосферне повітря на стадії будівництва й експлуатації. Можливе утворення небезпечних забруднювачів повітря. Викиди парникових газів, головним чином, від спалювання паливних матеріалів та виробництва /доставки паливних культур на місце. Зміни у зв'язуванні вуглецю від виробництва/вирощування паливних матеріалів. Осадження забруднювачів повітря на землі та у воді. Утворення туманів та обмерзання внаслідок впливу шлейфів охолоджувальних веж. Викиди від спалювання палив у стаціонарних та пересувних джерелах.

Викиди в атмосферне повітря на стадії будівництва та експлуатації. Можливе утворення небезпечних забруднювачів повітря. Викиди парникових газів, головним чином, від спалювання. Ймовірність витоків метану з трубопроводів та клапанів. Спалювання газу зазвичай чисте і має незначний вплив або жодного.

Запах • Рівні запаху Запах на стадії будівництва та експлуатації Запах специфічний до типу спалюваної біомаси

Запах специфічний до типу спалюваного біогазу



Black & Veatch

4-3


Таблиця 4-2: Об’єкти впливу та екологічні питання (поверхневі і підземні води) Об’єкт впливу Допоміжна інформація Питання за видами відновлюваної енергетики


Ресурс поверхневих вод

• Перелік основних водойм і водотоків, і мапа гідрографічної мережі

• Мапа основних вододілів і гідрологічних режимів

• Канальні процеси

• Вилучення поверхневих вод

Жодного Жодного Наявність записів параметрів річкового стоку або нові дані моніторингу потоку (накопичення, виробництво і затрати (турбіни).

Основний перепад висот при виробництві енергії.

Вплив змін на схему поток (можуть бути наявні як деякі збільшення слабкого потоку, так і зменшення сильного потоку – обидві зміни потенційно шкідливі).

Зміни в динаміці та морфології річки.

Використання води на стадії експлуатації.

Виробництво біопалив, що змінює прісноводні ресурси.

Поверхневий режим стоку, що призводить до змін у динаміці та морфології річки.

Використання води на стадії експлуатації.

Якість поверхневих вод

• Параметри за регіонами (моніторинг даних поверхневих вод)

Будівельні роботи можуть призводити до збільшення ерозії і підвищеного утворення осадів у поверхневих водах.

Будівельні роботи можуть призводити до збільшення ерозії і підвищеного утворення осадів у поверхневих водах.

Змінені параметри осушення земель на стадії експлуатації можуть призвести до утворення осадів у річках

Будівельні роботи можуть спричиняти підвищену ерозію та утворення осадів у поверхневих водах.

.

На стадії експлуатації потенційний вплив на якість води внаслідок порушення потоку, динаміки утворення осадів тощо.

Викиди водних стоків у річки з їх подальшою відповідною очисткою. Змінені параметри осушки земель на стадії експлуатації можуть спричинити перенесення осадів у річки.

Можливі зміни якості підземних вод внаслідок змін у режимах стоку, фільтрації і інфільтрації на майданчиках полігонів на стадії будівництва і експлуатації установок біогазу



Black & Veatch

4-4


Об’єкт впливу Допоміжна інформація Питання за видами відновлюваної енергетики ВЕС (наземні) СЕС Малі ГЕС Біомаса Біогаз

Повеневий режим • Заплави / структура та

практика боротьби з повенями

Розчищення рослинності на стадії будівництва та розміщення турбін і допоміжного обладнання у заплавах річок може призвести до зростання потенціалу виникнення повеневих явищ у водозбірних басейнах річок.

Розчищення рослинності на стадії будівництва та розміщення турбін і допоміжного обладнання у заплавах річок може призвести до зростання потенціалу виникнення повеневих явищ у водозбірних басейнах річок.

Можливі зміни повеневого режиму вгору і вниз за течією, особливо внаслідок нових розробок гідроенергетики.

Можливе підвищення ризику виникнення повеней та плину поверхневих вод внаслідок використання земельних ділянок для обробки і складування палива.

Змінені параметри осушення земель і потенціальне підвищення ризику виникнення повеней та плину поверхневих вод.

Ресурс підземних вод

• Гідрогеологічні мапи і основні водоносні горизонти

• Підземний забір води/ свердловини

• Доступність підземних вод за регіонами

Жодного Жодного Можливість змін якості і режиму підземних вод, що перебувають у стані гідравлічної зв'язаності з поверхневими водними об'єктами, які зазнають впливу від роботи ГЕС

Можливість зміни режиму відновлення/видобутку підземних вод за умови, що підземні води використовуються для виробництва пари та переробки палива.

Потенційно обмежені зміни ґрунтових вод внаслідок змін у стоках полігонів, фільтраційних і інфільтраційних характеристиках.

Якість ґрунтових вод

• Дані моніторингу підземних вод

Жодного Жодного Жодного Можливе проникнення забруднювачів у підземні води на стадії будівництва й експлуатації.

Потенційна інфільтрація забруднювачів у підземні води протягом будівництва та експлуатації.



Black & Veatch

4-5


Таблиця 4-3: Об’єкти впливу та екологічні питання (геологія і ґрунти) Об’єкт впливу Допоміжна інформація Питання за видами відновлюваної енергетики


Геологія корінних порід

• Розташування об'єкта відносно підстилаючих корінних порід

Надзвичайно локалізована геологічна шкода внаслідок укладки турбін та прокладення мереж передачі.

Надзвичайно локалізована геологічна шкода внаслідок прокладення мереж передачі (розташування сонячних панелей має малоймовірний вплив на геологію).

Надзвичайно локалізована геологічна шкода внаслідок будівельних робіт. Зміна екологічних ризиків внаслідок створення системи ставків у сейсмічних зонах.

Надзвичайно локалізована геологічна шкода внаслідок прокладення мереж передачі і потенційна шкода від визначення розташування башт охолодження

Надзвичайно локалізована геологічна шкода внаслідок будівництва заводу та мереж передачі.

Райони ризику зсувів

• Топографія з наявністю > 50% схилів

• Майданчики, порушені в результаті попередньої діяльності

• Розташування об'єкту відносно гірських і горбистих районів, крутих берегів річок і берегової лінії.

Локалізований вплив в процесі будівництва (вібрація, вибухові роботи, підготовка місцевості). Локалізований вплив від вібрацій та низхідного потоку повітря на стадії експлуатації

Локалізований вплив в процесі будівництва (вібрація, вибухові роботи, підготовка місцевості).

Локалізований вплив внаслідок насичення ґрунтів під водоймами.

Локалізована шкода внаслідок значних зсувів у гірській місцевості може спричинити блокування річкових потоків порушеними в результаті зсувів греблями. Регіональний вплив внаслідок аварії на греблях або у водоймах.

Локалізований вплив в процесі будівництва і підготовки місцевості Локалізований вплив внаслідок видалення рослинності

Локалізована шкода для полігона, що може вплинути на його стабільність, на стадії будівництва і експлуатації

Ґрунти високої цінності

• Розташування об'єкта на або поблизу родючих ґрунтів.

Будівельні роботи, що призводять до ерозії ґрунту і його ущільнення. Заміна /виведення

Будівельні роботи, що призводять до ерозії ґрунту і його ущільнення. Заміна /виведення

Будівельні роботи, що призводять до ерозії ґрунту і його ущільнення. Затоплення / вилучення земель із

Будівельні роботи, що призводять до ерозії ґрунту, його ущільнення і/або забруднення.

Будівельні роботи, що призводять до ерозії ґрунту, його ущільнення і/або забруднення.



Black & Veatch

4-6



земель із сільськогосподарського користування.

земель із сільськогосподарського користування.

сільськогосподарського користування при створенні ставків.

Заміна /виведення земель із сільськогосподарського користування.

Заміна /виведення земель із сільськогосподарського користування.

Забруднені землі • Ділянки забруднених ґрунтів

Земляні роботи, пов’язані з укладенням фундаментів, можуть спричинити вивільнення раніше забруднених ґрунтів

Сортування порід та укладення фундаментів може спричинити вивільнення раніше забруднених ґрунтів

Будівельні роботи з установки підземного обладнання і трубопроводів для плинних річкових систем можуть спричинити звільнення забруднених ґрунтових горизонтів й осадів, а також вплинути на якість води.

Будівельні роботи з установки підземного обладнання можуть спричинити звільнення забруднених ґрунтових горизонтів. Забруднення та закислення додаткових ґрунтових ділянок внаслідок викидів концентрованих тваринних відходів і звалищного фільтрату.

Будівельні роботи з установки підземного обладнання можуть спричинити звільнення забруднених ґрунтових горизонтів.

Будівельні роботи можуть вплинути на земельний покрив на полігоні та сприяти потраплянню забруднювачів із полігона у ґрунти та поверхневі води.

Класифікація ґрунтів

• Фізичні характеристики (загальний вміст розчинених солей, текстура ґрунту, розподіл розмірів частинок, процентний вміст піску, мулу та глини)

• Хімічні характеристики (pH, електропровідність, нітрати, фосфор, натрій, калій, кальцій, магній, хлориди, органічні сполуки тощо)

Локалізована ерозія, ущільнення, засолення і/або забруднення внаслідок зміни ділянки та проектних робіт може спричинити розмивання м’яких ґрунтів і зміну властивостей ґрунту.







Black & Veatch

4-7


Таблиця 4-4: Об’єкти впливу та екологічні питання (ландшафти і біорізноманіття) Об’єкт впливу Допоміжна інформація Питання за видами відновлюваної енергетики


Ландшафти під охороною

• Біосферні заповідники

• Об'єкти всесвітньої спадщини

• Об’єкти Рамсарської Конвенції

• Національні парки

Вплив на характер ландшафту і візуальні особливості на значних територіях внаслідок значних розмірів турбін. Вплив на мальовничість та розміщення біосферних заповідників і національних парків.

Вилучення значних земельних ділянок впливатиме на характер ландшафту на значній території. Локальні впливи на характер ландшафту і візуальну приємність, що пов’язані з допоміжними розробками (будівлі, опори). Вплив на мальовничість і розташування біосферних заповідників і національних парків.

Побудовані водосховища і греблі впливатимуть на характер ландшафту на значній території. Локальні впливи, пов’язані з допоміжними розробками (будівлі, опори), на характер ландшафту і візуальну приємність. Вплив на мальовничість і розташування біосферних заповідників і національних парків.

Вилучення значних земельних ділянок і висота котелень впливатиме на характер ландшафту та візуальну приємність на значній території. Вплив на мальовничість і розташування біосферних заповідників і національних парків.

Вплив на характер ландшафту і візуальну приємність, що пов’язаний із допоміжними розробками (будівлі, опори). Вплив на мальовничість і розташування біосферних заповідників і національних парків.

Ділянки біорізноманіття, що знаходяться під охороною

• Біосферні заповідники

• Об'єкти всесвітньої спадщини

• Об’єкти Рамсарської Конвенції

• Національні парки

Ділянки втрати наземних ареалів, що знаходяться під охороною (наприклад, національні парки). Фрагментація екосистем внаслідок зон впливу, під'їзних шляхів і передавальних мереж.

Вилучення земельних ділянок для розміщення сонячних панелей. Обмежене відновлення ареалів внаслідок наявності сонячних панелей. Фрагментація екосистем внаслідок зон впливу,

Вплив на водні екосистеми, включаючи фрагментацію екосистем унаслідок зон впливу (у т.ч. шляхів електропередач) і зміни у водному потоці, що мають вплив на річкові ареали. Втрата/перетворення

Забір земельної ділянки для розташування електростанції, мережевої інфраструктури й виробництва біопалив. Фрагментація екосистем.

Забір земельної ділянки для розташування електростанції, мережевої інфраструктури й виробництва біопалив. Фрагментація екосистем.



Black & Veatch

4-8



Скорочення популяцій мігруючих видів птахів внаслідок зіткнення їх з турбінами чи лініями електропередач. Потенційний вплив на кажанів і ґрунтові організми внаслідок вібрації / шуму.

під'їзних шляхів і передавальних мереж.

ареалів внаслідок спорудження системи ставків. Втрата водних ареалів внаслідок розташування трубопроводів у річці чи у безпосередній близькості до ареалів заплав.

Конкуренція за водні ресурси для ареалів; деградація внаслідок викидів у повітря і воду.

Конкуренція за водні ресурси для ареалів; деградація внаслідок викидів у повітря і воду.

Водні екосистеми Складові біологічної якості: • Прохідні маршрути

риб • Ендемічні популяції

риб • Водні безхребетні • Фізико-хімічні

підтримуючі складові

Екологічні впливи у місцевих водоймах внаслідок відкладання осадів зливових стоків

Екологічні впливи у місцевих водоймах внаслідок відкладання осадів зливових стоків

Блокування міграційних маршрутів; Потрапляння риб у пастку / сутички риб з перешкодами Зміни у потоках вище та нижче за течією і зміни ареалів Впливи на якість води на стадії будівництва і експлуатації

Екологічні впливи, пов’язані зі зміною якості води у місцевих водоймах внаслідок осадів і забруднювачів у зливових стоках, викидів стічних вод, забору води

Екологічні впливи, пов’язані зі зміною якості води у місцевих водоймах внаслідок осадів і забруднювачів у зливових стоках, викидів стічних вод, забору води

Види, що знаходяться під охороною

• Дані щодо розповсюдження чи ареалах існування видів, занесених до Червоної Книги

• Популяції кажанів • Шляхи міграції птахів

Порушення ареалів на стадії будівництва Зіткнення птахів і кажанів (з турбінами, лініями електропередач) і

Порушення ареалів на стадії будівництва Вплив забору земельної ділянки на наземні види.

Впливи на види від інфраструктури (у т.ч. ліній електропередач, затоплених долин, розробки кар’єрів тощо).

Вилучення земельної ділянки під електростанцію Інфраструктура мережі та система виробництва і

Вилучення земельної ділянки під електростанцію Інфраструктура мережі та система



Black & Veatch

4-9



зонами впливу Впливи від втрат ареалів на наземні види

постачання палива Шум, викиди, споживання води і вібрація.

виробництва і постачання палива Шум, викиди, споживання води і вібрація.

Незарегульовані ландшафти високої якості (непорушені природні ландшафти, традиційно керовані, живописні та історичні міста / села / елементи)

• Характерні особливості ландшафту, пов’язані з природними степами, лісовими зонами і зонами альпійських луків у Карпатах і Криму

• Візуальна приємність • Люди

Впливи на характер ландшафту та візуальну приємність на значних територіях внаслідок значних розмірів і висоти турбін.

Вилучення значних земельних ділянок впливатиме на характер ландшафту на значній території. Локальні впливи на характер ландшафту і візуальну приємність, що пов’язані з допоміжними розробками (будівлі, опори).

Водосховища і греблі впливатимуть на характер ландшафту на значній території. Локальні впливи на характер ландшафту і візуальну приємність, що пов’язані з допоміжними розробками (будівлі, опори).

Вилучення значних земельних ділянок і висота котелень впливатиме на характер ландшафту і візуальну приємність на значній території.

Впливи на характер ландшафту і візуальну приємність, що пов’язані з допоміжними розробками (будівлі, опори).

Ландшафти низької якості (деградовані або інтенсивно використовувані ландшафти, інтенсивно розорані місцевості, ділянки з інтенсивним тваринництвом,

• Характер ландшафту, пов’язаний з ділянками інтенсивно розорених сільськогосподарських земель

• Візуальна приємність • Люди

Впливи на характер ландшафту та візуальну приємність на значних територіях внаслідок значних розмірів і висоти турбін.

Вилучення значних земельних ділянок впливатиме на характер ландшафту на значній території. Локальні впливи на характер ландшафту і візуальну приємність, що пов’язані з допоміжними розробками (будівлі,

Водосховища і греблі впливатимуть на характер ландшафту на значній території. Локальні впливи на характер ландшафту і візуальну приємність, що пов’язані з допоміжними розробками (будівлі, опори).

Вилучення значних земельних ділянок і висота котелень впливатиме на характер ландшафту і візуальну приємність на значній території.

Впливи на характер ландшафту і візуальну приємність, що пов’язані з допоміжними розробками (будівлі, опори).



Black & Veatch

4-10



індустріальні та урбаністичні пейзажі)

опори).

Залишкові природні екосистеми, що не знаходяться під охороною

• Ліси • Яйли та луки • Степові луги • Річкові коридори • Степові савани

Втрати залишкових несформованих ареалів.





Незахищені адаптовані екосистеми

Екосистеми, адаптовані до інтенсивнішого урбанізованого землекористування, наприклад, пашні та міські/сільські смуги.

Втрати адаптованих ареалів.







Black & Veatch

4-11


Таблиця 4-5: Об’єкти впливу та екологічні питання (населення і соціально-економічна ситуація) Об’єкт впливу Допоміжна інформація Питання за видами відновлюваної енергетики


Демографія • Населення • Щільність населення • Вік • Етнічна приналежність

Можливі етнічні спори щодо розташування. Можливе переселення або переміщення господарської діяльності



Можливі етнічні спори щодо розташування.

Демографія

Здоров’я • Тривалість життя • Рівень народжуваності • Рівень смертності • Причини смерті

Можливі впливи від шуму і пилу на стадії будівництва. Шум та вібрація на стадії експлуатації

Можливі впливи від шуму і пилу на стадії будівництва.

Впливи на якість питної води й атмосферного повітря. Можливі впливи від шуму і пилу на стадії будівництва

Можливі отруєння від викидів газів, диму та пилу. Можливе покращення здоров'я органів дихання через припинення сезонних спалювань біомаси на полях

Здоров’я

Зайнятість / Прибуток

• Дохід • ВВП на душу населення по

областях

Збільшення зайнятості населення у сільській місцевості на стадії встановлення та обслуговування Забезпечує тривале низько затратне джерело енергії, що допоможе стабілізувати

Збільшення зайнятості населення у сільській місцевості на стадії встановлення та обслуговування Забезпечує тривале низько затратне джерело енергії, що допоможе стабілізувати витрати на енергію.

Втрата естетичної цінності для зон з туристичним потенціалом. Збільшення зайнятості населення у сільській місцевості на стадії встановлення та обслуговування

Втрата естетичної цінності для зон з туристичним потенціалом. Збільшення зайнятості населення у сільській місцевості на стадії встановлення та обслуговування Забезпечує тривале

Зайнятість / Прибуток



Black & Veatch

4-12



витрати на енергію. Забезпечує тривале низько затратне джерело енергії, що допоможе стабілізувати витрати на енергію.

низько затратне джерело енергії, що допоможе стабілізувати витрати на енергію.

Економіка • Промисловість • Гірничо-видобувна

промисловість • Сільське господарство

Можливе тимчасове порушення режимів випасання худоби на стадії будівництва. Можливе покращення надійності енергопостачання. Втрата ресурсних зон для видобутку мінералів, ведення сільського господарства та промисловості внаслідок впливу від розташування об’єкту

Втрата ресурсних зон для видобутку мінералів, ведення сільського господарства та промисловості внаслідок впливу від розташування об’єкту Потенційне покращення надійності енергопостачання.

Можливі зміни у потоках рік, які використовуються для зрошення. Втрата ресурсних зон для видобутку мінералів, ведення сільського господарства та промисловості внаслідок впливу від розташування об’єкту Можливі зміни у потоках рік, які використовуються у гірничодобувних і промислових роботах Можливе покращення надійності

Незначні втрати родючості сільськогосподарських ґрунтів внаслідок переходу від спалювання біомаси на полях до її заготівлі на виробництво енергії Втрата ресурсних зон для видобутку мінералів, ведення сільського господарства та промисловості внаслідок впливу від розташування об’єкту Можливе покращення надійності енергопостачання.

Економіка



Black & Veatch

4-13



енергопостачання. Інфраструктура • Транспорт

(дороги/магістралі, залізниці, аеропорти та шляхи сполучення, порти)

• Робочі та заплановані лінії електропередач

• Газопроводи

Візуальні ефекти, що впливають на вартість майна. Можливе покращення надійності енергопостачання. Можливі впливи на радіолокацію. Впливи на особливості дорожнього руху на стадії будівництва.

Візуальні ефекти, що впливають на вартість майна. Можливе покращення надійності енергопостачання Впливи на особливості дорожнього руху на стадії будівництва.

Вплив від діяльності та можливі зміни у водному режимі, що можуть призвести до змін у ризику виникнення повеней та особливостях водних ресурсів, доступних для відводу Впливи на вартість майна. Можливе ушкодження інфраструктури внаслідок перевезення масштабного обладнання та матеріалів. Впливи на особливості дорожнього руху на стадії будівництва.

Впливи від забору землі. Візуальний влив та зміни інфраструктури, що впливають на вартість майна. Можливе покращення надійності енергопостачання Впливи на особливості дорожнього руху на стадії будівництва.

Інфраструктура

Туризм та екологічне дозвілля

• Мисливство • Пляжі • Рибацтво • Лижний спорт

Візуальні ефекти та вплив на доступ до земельних ресурсів для рекреаційних

Візуальні ефекти та вплив на доступ до земельних ресурсів на рекреаційні



Туризм та екологічне дозвілля



Black & Veatch

4-14



• Звичайний туризм • Екотуризм • Доступність питної води • Забруднені ділянки

заходів, у т.ч. піший туризм, екотуризм, рибацтво і мисливство Покращення інфраструктури та зацікавленість у відновлюваній енергетиці можуть сприяти екотуризму.

заходи, у т.ч. піший туризм, екотуризм, рибацтво і мисливство Покращення інфраструктури та зацікавленість у відновлюваній енергії можуть сприяти екотуризму.





Black & Veatch

4-15


Таблиця 4-6: Об’єкти впливу та екологічні питання (культурна спадщина) Об’єкт впливу Допоміжна інформація Питання за видами відновлюваної енергетики


Об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

• Культурні об’єкти видатної цінності • Природні об’єкти видатної цінності

Втрата або пошкодження ресурсу внаслідок будівництва. Візуальне вторгнення в культурний ландшафт.





Зареєстровані об’єкти культурної спадщини

• Палеонтологічні об’єкти, палеоекологічні осади.

• Археологічні об’єкти • Будівельні об’єкти спадщини

(наприклад, історичні будівлі, пам’ятники)

• Поля бою / військові пам’ятки / місця захоронень






Невідомі чи незареєстровані об’єкти культурної спадщини

• Місцевості з палеонтологічним чи палеоекологічним потенціалом (наприклад, де умови для збереження сприятливі)

• Основні археологічні пам’ятки / зони і об’єкти

• Археологічні об’єкти • Будівельні об’єкти спадщини

(наприклад, історичні будівлі) • Місцевості історичного чи

культурного інтересу.








Black & Veatch

4-16



Нематеріальна культурна спадщина

• Практичні навички та традиції • Знання і вміння • Цінності • Об’єкти, артефакти, інструменти та

культурні простори, пов’язані з вищенаведеними елементами

Втрата, часткова втрата, зміни або порушення ресурсу.







Black & Veatch

5-1


5. ЧУТЛИВІСТЬ ОБ'ЄКТІВ ВПЛИВУ

5.1 Вступ

Чутливість об'єктів впливу для кожного з видів відновлюваної енергетики представлено в наступних розділах для кожного з об'єктів довкілля. Проведення такої оцінки є першою стадією оцінки впливів на довкілля для різних сценаріїв розвитку відновлюваної енергетики в рамках Стратегічного екологічного аналізу (СЕА). В рамках цього СЕА чутливість об'єктів впливу оцінювалась шляхом експертної оцінки та з урахуванням цінності цих об’єктів і їхньої вразливості по відношенню до змін, пов’язаних з кожним зі сценаріїв розвитку відновлюваної енергетики (Таблиця 5-1). Значення та вразливість об'єктів впливу визначається наступним чином: Значення = базується на географічному масштабі, охоронному статусі, рідкісності, та важливості кожного з об'єктів впливу. Вразливість = імовірність виникнення змін об'єктів впливу внаслідок екологічних впливів проектів Програми USELF, чутливість та стійкість об'єктів впливу до кожного з екологічних факторів.

Таблиця 5-1: Розрахунок чутливості об'єктів впливу Значення Високе – об'єкт впливу є

рідкісним, важливим для соціальних або економічних цілей, знаходиться під охороною закону, має міжнародне або національне значення

Низьке – об'єкт впливу широко розповсюджений, місцевого або регіонального значення

Враз

ливі

сть

Висока: існують потенційні шляхи виникнення екологічних змін у об'єктах впливу внаслідок проектів Програми USELF, об'єкт впливу знаходиться в стані занепаду, або існує у вузькому спектрі екологічних умов

Висока Середня

Середня: існує небагато можливих шляхів виникнення екологічних змін у об'єктах впливу внаслідок проектів Програми USELF, об'єкт впливу може відновитися від негативного впливу протягом довгого періоду часу, або не відновитися взагалі

Середня Середня

Низька: існує дуже мало або зовсім не існує можливих шляхів виникнення екологічних змін у об'єктах впливу внаслідок проектів Програми USELF, об'єкт впливу перебуває в стабільному, або сприятливому стані і/або залежить

Середня Низька



Black & Veatch

5-2


від широкого спектру умов довкілля Відсутня: відсутні шляхи впливу можливих змін на об'єкти впливу, об'єкт впливу нечутливий до змін екологічних умов

Відсутня Відсутня



Black & Veatch

5-3


5.2 Клімат та якість повітря

Значення, вразливість, та чутливість екологічних об'єктів впливу для цієї теми вказані в наступній таблиці (Таблиця 5-2). Таблиця 5-2: Чутливість об'єктів впливу (клімат та якість повітря)


Об'єкт впливу

Значення Вразливість Чутливість Вразливість Чутливість Вразливість Чутливість Вразливість Чутливість Вразливість Чутливість

Клімат Високе – питання клімату має міжнародне значення.

Відсутня – при встановленні систем для використання сили вітру не виникатиме вплив на клімат

Відсутня Відсутня – при встановленні сонячних фотоелементів вплив на клімат не виникатиме

Відсутня Відсутня – при встановленні систем для малої гідроенергетики не виникатиме вплив на клімат

Відсутня Низька – існує можливість зміни клімату внаслідок використання біомаси

Середня Відсутня – при встановленні систем утилізації біогазу не виникатиме вплив на клімат

Відсутня

Якість повітря

Високе – збереження і покращення якості повітря має національного значення.

Низька – є імовірність незначного погіршення якості повітря внаслідок будівництва

Середня Низька - імовірність незначного погіршення якості повітря внаслідок будівництва

Середня Низька - імовірність незначного погіршення якості повітря внаслідок будівництва

Середня Середня – викиди будуть здійснюватися при будівництві і експлуатації

Середня Низька – викиди при експлуатації будуть значно меншими порівняно зі спаленням біомаси

Середня

Запах Низьке – дискомфорт: неприємні запахи спричиняють незручність місцевому населенню

Відсутня Відсутня Відсутня Відсутня Відсутня Відсутня Середня - викиди матимуть місце під час експлуатації

Середня Середня - викиди матимуть місце під час експлуатації

Середня



Black & Veatch

5-4


5.3 Поверхневі і підземні води

Значення, вразливість, та чутливість екологічних об'єктів впливу для цієї теми вказані в наступній таблиці (Таблиця 5-3).

Таблиця 5-3: Чутливість об'єктів впливу (поверхневі і підземні води) ВЕС (наземні) СЕС Малі ГЕС Біомаса Біогаз

Об'єкт впливу Значення Вразливість Чутливість Вразливість Чутливість Вразливість Чутливість Вразливість Чутливість Вразливість Чутливість

Ресурс поверхневих вод

Високе – доступність поверхневих вод має національне значення

Відсутня – при встановленні систем для використання сили вітру не виникатиме вплив на ресурси поверхневих вод

Відсутня Відсутня – при встановленні сонячних фотоелементів не виникатиме вплив на ресурси поверхневих вод

Відсутня Висока – висока ймовірність обмеження доступності поверхневих вод внаслідок використання гідроенергетичних установок

Висока Середня –можливе помірне використання води для охолоджувальних веж

Середня Низька – будуть використовуватися мінімальні об'єми води

Середня

Якість поверхневих вод

Високе – якість поверхневих вод має національне значення

Низька – будівництво вітроелектростанцій, а саме встановлення фундаменту турбін, прокладення підземних кабелів та під'їзних шляхів можуть призвести до ерозії, зміни гідрологічного режиму, а

Середня Відсутня – немає впливу сонячних батарей на якість поверхневих вод

Відсутня Середня – експлуатація малої ГЕС може впливати на витікання і розбавлення забруднюючих речовин, а також на вміст розчиненого кисню у воді.

Середня Середня – можливий змив забруднення з території паливосховищ (особливо хімікати і відходи сільського господарства)

Середня Середня – можливий змив забруднюючих речовин внаслідок будівництва, транспортування і зберігання палива

Середня



Black & Veatch

5-5




також замулювання поверхневих вод

Повеневий режим

Високе – ризик затоплення є проблемою національного масштабу, особливо для західних областей

Низька – можливий вплив на повеневий режим територій можливого затоплення внаслідок вирубок, а також відчуження невеликих земельних ділянок

Середня Низька – можливий вплив на повеневий режим внаслідок вирубок, а також відчуження невеликих земельних ділянок

Середня Висока – можливий вплив на гідрологічний режим вище і нижче за течією від нових гідроустановок

Висока Середня – можливий вплив на повеневий режим внаслідок вирубок, а також відчуження невеликих земельних ділянок для зберігання і поводження з паливом

Середня Низька – потребує існуючого полігону відходів або відчуження незначної земельної ділянки для компостування відходів тваринництва

Середня

Ресурс підземних вод

Високе – доступність підземних вод має національне значення

Відсутня – не виникатиме вплив на підземні води внаслідок встановлення або експлуатації обладнання для вітроенергетики

Відсутня Відсутня – не виникатиме вплив на підземні води внаслідок використання сонячних батарей

Відсутня Низька – можливі локалізовані зміни в режимі видобування/ оновлення запасів підземних вод

Середня Середня –помірна потреба у воді для башт охолодження

Середня Низька – потреба в мінімальних об'ємах води

Середня

Якість підземних вод

Високе – якість

Відсутня – встановлення

Відсутня Відсутня – використання

Відсутня Низька – можливі

Середня Середня – можлива

Середня Середня – можливі

Середня



Black & Veatch

5-6




підземних вод має національне значення

обладнання для вітрової енергетики не впливатиме на якість підземних вод

сонячних батарей не впливатиме на якість підземних вод

локалізовані зміни у якості підземних вод внаслідок короткострокової будівельної діяльності

інфільтрація забруднення до підземних вод з паливосховищ (особливо відходи тваринництва)

зміни у якості підземних вод внаслідок просочування стоків та фільтрату з полігонів відходів



Black & Veatch

5-7


5.4 Геологія і ґрунти


Таблиця 5-4: Чутливість об'єктів впливу (геологія і ґрунти) Вітрова енергетика

(наземна) Сонячні фотоелементи Мала гідроенергетика Біомаса Біогаз


Геологія корінних порід

Низьке – геологічні структури є характерними для даної місцевості або регіону

Низька – можливі негативні впливи внаслідок вибухів на будівництві, буріння і влаштування фундаментів

Низька Низька – можливі негативні впливи внаслідок вибухів на будівництві, буріння і влаштування фундаментів




Низька

Зсувонебезпечні ділянки

Низьке – ризики зсувів існують переважно в гірських або пагористих регіонах, що прилягають до крутих берегів річок, і берегової лінії переважно несприятливі для довкілля, здоров'я і добробуту населення

Низька – обмежена вразливість, оскільки вітрові електростанції переважно будуються на рівнинних землях з низьким ризиком зсувів

Низька Низька – обмежена вразливість, оскільки сонячні батареї переважно встановлюються на рівнинних землях з низьким ризиком зсувів

Низька Середня – будівництво, розчищення земельних ділянок, вирубання рослинності, затоплення, і зміни стоку можуть призвести до зсувів

Середня Низька – обмежена вразливість, оскільки установки по спаленню біомаси переважно будуються на рівнинних землях з низьким ризиком зсувів

Низька Низька – обмежена вразливість, оскільки біогазові установки переважно будуються на рівнинних землях з низьким ризиком зсувів

Низька



Black & Veatch

5-8


Вітрова енергетика (наземна)

Сонячні фотоелементи Мала гідроенергетика Біомаса Біогаз


Ґрунти високої цінності

Високе – широко розповсюджені переважно на Східноєвропейській рівнині чорноземи та інші цінні ґрунти є необхідною умовою успішного ведення сільського господарства та економіки

Середня – будівництво, розчищення земельних ділянок, вирубання рослинності, зміни стоку можуть призвести до збільшення ерозії / втрати об'єктів впливу

Середня Середня – будівництво, розчищення земельних ділянок, вирубання рослинності, зміни стоку можуть призвести до збільшення ерозії / втрати об'єктів впливу




Середня

Забруднені території

Низьке – локалізовані ділянки, забруднені пестицидами, або іншими забруднювачами, прилеглі до промислових об'єктів, а також 30-км зона відчуження поблизу Прип'яті

Низька – локалізовані пошкодження при закладанні фундаментів, розливах або скидах хімічних речовин або нафтопродуктів може призвести до подальшої деградації об'єктів впливу

Низька Низька – локалізовані пошкодження при закладанні фундаментів, розливах або скидах хімічних речовин або нафтопродуктів може призвести до подальшої деградації об'єктів впливу



Низька Середня – локалізовані пошкодження при закладанні фундаментів, розливах або скидах хімічних речовин або нафтопродуктів, так само як і надмірне застосування відходів тваринництва, скиди стічних вод і сміття з полігонів

Середня



Black & Veatch

5-9





відходів може призвести до подальшої деградації об'єктів впливу

Класифікація ґрунтів

Низьке – ґрунти всіх класифікацій є притаманними і місцевими

Середня - розчищення рослинного покриву, ерозія викиди шкідливих речовин, ущільнення під важким обладнанням і установками можуть призвести до змін в існуючій класифікації ґрунтів

Середня Середня - розчищення рослинного покриву, ерозія, викиди шкідливих речовин, ущільнення під важким обладнанням і установками можуть призвести до змін в існуючій класифікації ґрунтів



Середня Середня - розчищення рослинного покриву, ерозія, викиди шкідливих речовин, ущільнення під важким обладнанням і установками можуть призвести до змін в існуючій класифікації ґрунтів, так само як надмірне використання відходів тваринництва і скиди стічних вод і відходів зі звалищ можуть призвести до змін в існуючій класифікації розчищення

Середня



Black & Veatch

5-10





рослинного покриву, ерозія, викиди шкідливих речовин, ущільнення під важким обладнанням і установками можуть призвести до змін в існуючій класифікації ґрунтів



Black & Veatch

5-11


5.5 Ландшафти і біорізноманіття


Таблиця 5-5: Чутливість об'єктів впливу (ландшафти і біорізноманіття) Вітрова енергетика



Ландшафти під охороною

Високе – ландшафти під охороною є важливим ресурсом для візуальної привабливості і унікального характеру ландшафтів

Висока - Висота турбін, вилучення значних земельних ділянок, і супутнє будівництво можуть прямо впливати на охоронювані ландшафти, їхню привабливість і враження людей від цих ландшафтів

Висока Висока - вилучення значних земельних ділянок, і супутнє будівництво можуть прямо впливати на охоронювані ландшафти, їхню привабливість, і враження людей від цих ландшафтів

Висока

Висока Будівництво водосховищ і дамб може прямо впливати на охоронювані ландшафти, їхню привабливість, і враження людей від цих ландшафтів

Висока Висока - Висота котельних і вилучення значних земельних ділянок, і супутнє будівництво можуть прямо впливати на охоронювані ландшафти, їхню привабливість і враження людей від цих ландшафтів

Висока Висока вилучення значних земельних ділянок, і супутнє будівництво можуть прямо впливати на охоронювані ландшафти, їхню привабливість і враження людей від цих ландшафтів

Висока

Ділянки біорізноманіття, що знаходяться під охороною

Високе – Ділянки біорізноманіття, що знаходяться

Висока - Вилучення земельних ділянок і супутній

Висока Висока - Вилучення земельних ділянок і супутній

Висока Висока – зарегулювання водотоків може



Висока



Black & Veatch

5-12





під охороною мають міжнародне, національне, і регіональне значення в якості ареалів поширення рідкісних і зникаючих видів, або великих популяцій мігруючих видів

розвиток може призвести до зменшення площі, постійної фрагментації ареалів і місць розповсюдження, і прямої смертності видів, що мешкають на даних територіях (птахи, кажани)

розвиток може призвести до зменшення площі, постійної фрагментації і спрощення ареалів і місць розповсюдження

призвести до гідрологічних та геоморфологічних змін ареалів розповсюдження, що залежать від водотоків

розвиток може призвести до зменшення площі, постійної фрагментації ареалів і місць розповсюдження. Збільшення інтенсивності руху транспорту може збільшити рівні турбування

розвиток може призвести до зменшення площі, постійної фрагментації ареалів і місць розповсюдження. Збільшення інтенсивності руху транспорту може збільшити рівні турбування

Водні екосистеми

Високе –Водні екосистеми необхідні для підтримання природних водних умов і збереження екологічних коридорів

Низька – Протягом будівництва може спостерігатися обмежена вразливість водних екосистем внаслідок надходження

Середня Низька – Протягом будівництва може спостерігатися обмежена вразливість водних екосистем внаслідок надходження

Середня Висока – будівництво і експлуатація гідроенергетичних установок може мати значний довготерміновий вплив на водні

Висока Середня – водозабір і скидання стічних вод може призводити до негативних впливів місцевого і регіонально

Середня Середня – водозабір і скидання стічних вод може призводити до негативних впливів місцевого і регіональног

Середня



Black & Veatch

5-13





зливових стоків

зливових стоків

екосистеми го значення на водні об'єкти і гідрологічну систему

о значення на водні об'єкти і гідрологічну систему

Види, що перебувають під охороною

Високе – Рідкісні або зникаючі види, і/або важливі мігруючі види, включені до Додатку ІІ Бернської Конвенції

Висока – потенційна втрата ареалів для розмноження, гніздування, вигодовування або випасання внаслідок вилучення земельних ділянок, можливість прямої смертності перелітних птахів або кажанів під час міграції або вигодовування

Висока Висока – Вилучення земельних ділянок і супутній розвиток може призвести до зменшення площі, постійної фрагментації і спрощення зарегульованих і незарегульованих ареалів і місць розповсюдження.

Висока Висока - Прямий вплив на смертність мігруючих видів риб та створення бар'єрів для міграції. Може мати місце негативний непрямий вплив на хижі види риб, що перебувають під охороною, вверх і вниз за течією

Висока Висока - Вилучення земельних ділянок і супутній розвиток може призвести до зменшення площі, постійної фрагментації ареалів і місць розповсюдження. Супутні покращення транспортної мережі і підвищення інтенсивності руху транспорту можуть завадити мігруючим

Висока Висока - Вилучення земельних ділянок і супутній розвиток може призвести до зменшення площі, постійної фрагментації ареалів і місць розповсюдження. Супутні покращення у транспортній мережі і підвищення інтенсивності руху транспорту можуть завадити мігруючим

Висока



Black & Veatch

5-14





видам (птахи і кажани) і стати фактором турбування

видам (птахи і кажани), і стати фактором турбування

Незарегульовані ландшафти високої якості (непорушені природні ландшафти, традиційно керовані, мальовничі та історичні міста / села / характерні особливості)

Високе – невелика кількість ландшафтів невеликої площі залишаються недоторканими внаслідок людської діяльності, наприклад степи, ліси і альпійські луки, переважно в Карпатах і Криму

Висока - висота турбін буде впливати на характер та привабливість ландшафту

Висока Висока - Вилучення земельних ділянок великої площі може вплинути на характер і мальовничість ландшафтів

Висока Висока - вилучення земельних ділянок в комбінації з новими підстанціями і дамбами можуть вплинути на характер ландшафту і його привабливість

Висока Висока - висота споруд і вилучення ділянок великої площі можуть вплинути на характер ландшафту і його привабливість

Висока Середня - вилучення ділянок великої площі пов'язується з полігонами відходів, які не вважаються ландшафтами високої цінності

Середня

Ландшафти низької якості (деградовані або інтенсивно використовувані ландшафти, розорані місцевості,

Низьке – великі площі України було переведено в орне землеробство, ландшафти є розповсюджен

Висока – висота турбін буде впливати на характер та привабливість ландшафту

Середня Середня – виробничі потужності переважно низько розташовані. Вилучення земельних

Середня Висока – вилучення земельних ділянок в комбінації з новими підстанціями і дамбами

Середня Висока – висота споруд і вилучення ділянок великої площі можуть

Середня Середня – вилучення ділянок великої площі пов'язується з полігонами відходів, які

Середня



Black & Veatch

5-15





ділянки з інтенсивним тваринництвом, індустріальні та урбаністичні пейзажі)

ими ділянок може вплинути на характер і мальовничість ландшафтів

можуть вплинути на характер ландшафту і його мальовничість

вплинути на характер ландшафту і його мальовничість

не вважаються ландшафтами високої цінності

Залишкові природні екосистеми, що не знаходяться під охороною

Високе – рідкісні неторкані екосистеми, такі як: • Ліси • Яйла і луки • Степові луки • Степова саванна • Річкові коридори

Висока – вилучення земельних ділянок залишкових природних ареалів, що не знаходяться під охороною

Висока Висока – втрата площі природних ареалів, що не знаходяться під охороною

Висока Висока – вилучення земельних ділянок в комбінації з новими підстанціями і дамбами можуть вплинути на характер і мальовничість ландшафтів

Висока Висока – висота споруд і вилучення земельних ділянок значної площі можуть вплинути на характер і мальовничість ландшафтів

Висока Середня – вилучення великих земельних ділянок стосується полігонів, які не вважаються незайманими землями

Середня

Незахищені адаптовані екосистеми

Низьке – екосистеми адаптовані до поширеного інтенсивного землекористування, такого як орні землі, міські/ сільські околиці

Низька– вилучення земель незахищених адаптованих ареалів розповсюдження

Низька Низька - вилучення земель незахищених адаптованих ареалів розповсюдження




Низька



Black & Veatch

5-16


5.6 Населення і соціально-економічна ситуація


Таблиця 5-6: Чутливість об’єктів впливу (населення і соціально-економічна ситуація) Вітрова енергетика



Демографія Високе – спільноти є чутливими до потенційного турбування через можливе переселення і/або переміщення виробництва

Низька –потенційна вразливість при пересіканні поселень лініями електропередач. Можливе тимчасове переселення

Середня Середня – Можливе переміщення виробництва через втрату можливості використання земель під час встановлення і експлуатації сонячних фотоелементів Низька імовірність переселення Можлива вразливість при перетині поселень лініями електропередач

Середня Середня– встановлення гідроагрегатів може потребувати переміщення виробничих об'єктів і ліній електропередач

Середня Середня– встановлення установок для спалення біомаси може вплинути на людські поселення Можлива вразливість при перетині поселень лініями електропередач

Середня Низька – встановлення біогазових установок не впливатиме на демографічну ситуацію, оскільки будуть використовуватись вже існуючі полігони відходів і відходи тваринництва Можлива вразливість при перетині поселень лініями електропередач

Середня

Здоров'я Високе – людське здоров'я є визначальним

Низька – Можливий негативний вплив шуму і

Середня Середня можливі негативні впливи якщо

Середня Середня – прямі впливи гідроенергетики на людське

Середня Середня – зменшення підпалів полів

Середня Низька - можливі негативні впливи якщо

Середня



Black & Veatch

5-17





фактором для успішного розвитку

пилу під час будівництва, використання під'їзних шляхів і ліній електропередач при експлуатації вітроелектростанцій на місцеве населення. Можливе шумове забруднення під час експлуатації вітрогенераторів Можливі негативні впливи якщо житло розташоване занадто близько до ліній електропередач

житло розташовано занадто близько до ліній електропередач. Можливі негативні впливи під час встановлення ґраток і будівництва від пилу і шуму

здоров'я включають шум, пил, і вібрацію під час будівництва і встановлення гідроагрегатів, і ліній електропередач. Можливе шумове забруднення від високовольтних ліній. Можливі негативні впливи якщо житло розташовано занадто близько до ліній електропередач

матиме позитивний вплив на здоров'я населення Можливі негативні впливи якщо житло розташовано занадто близько до ліній електропередач

житло розташовано занадто близько до ліній електропередач

Зайнятість/ Прибуток

Високе – зайнятість є вирішальною для

Низька – експлуатація і обслуговування

Середня Низька – експлуатація і обслуговування




Середня



Black & Veatch

5-18





майбутнього розвитку і стабільності

сприятимуть росту зайнятості та доходів місцевих жителів





Галузі економіки

Високе – галузевий розвиток необхідний для збереження збалансованого розвитку

Низька – покращений доступ до енергії сприяє розвитку економіки

Середня Низька – Потенційна втрата сільгоспугідь, покращена забезпеченість енергією сприятлива для економічного розвитку

Середня Низька – Можливі короткочасні перебої в зрошуванні, покращена забезпеченість енергією сприятлива для економічного розвитку Можливе зменшення збитків при повенях

Середня Низька – покращена забезпеченість електроенергією сприятиме економічному розвитку

Середня Низька – Можливе незначне переміщення виробництва через траси ЛЕП, покращена забезпеченість електроенергією сприятлива для економічного розвитку

Середня

Інфраструктура

Високе – інфраструктура важлива для надійного розвитку

Середня - Підвищення потреби в автошляхах і мостах під час спорудження вітроелектростанцій і ліній електропередач Покращення

Середня Низька Підвищення потреби в автошляхах і мостах під час встановлення сонячних батарей і проведення ліній електропередач

Середня Середня Покращення доступу до енергії і доступу до розподільчих мереж короткотермінове збільшення транспортного

Середня Середня Покращення доступу до енергії і доступу до розподільчих мереж короткотермінове збільшення транспортно

Середня Середня Покращення доступу до енергії і доступу до розподільчих мереж

Середня



Black & Veatch

5-19





доступу до енергії і доступу до розподільчих мереж

Покращення доступу до енергії і доступу до розподільчих мереж

навантаження при будівництві і експлуатації Підвищення потреби в автошляхах і мостах під час спорудження і при експлуатації об'єктів малої гідроенергетики

го навантаження при будівництві і експлуатації об'єктів

Туризм і природне дозвілля

Низьке – зелений туризм в Україні недорозвинений, загальнопоширене уявлення про деградацію природи в Україні

Низька – позитивно впливає на екологічно дружній імідж та потенціал екотуризму, негативний вплив ліній електропередач на краєвиди

Низька Низька – позитивно впливає на екологічно дружній імідж та потенціал екотуризму Потенційна втрата краєвидів

Низька Середня при можливому обмеженні доступу до водоймищ і водотоків, які є об’єктами туризму і відпочинку

Середня Середня – позитивно впливає на екологічно дружній імідж та потенціал екотуризму

Середня Низька - Потенційна втрата краєвидів через встановлення ліній електропередачі

Низька



Black & Veatch

5-20


5.7 Культурна спадщина

Значення, вразливість, та чутливість екологічних об'єктів впливу для цієї теми вказані в наступній таблиці (Таблиця 5-7). Таблиця 5-7: Чутливість об’єктів впливу (культурна спадщина)




Об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і об'єкти внесені до індикативних списків ЮНЕСКО

Високе Середня – малоймовірно, що розвиток цього виду відновлюваної енергетики негативно вплине на дані об'єкти

Висока Середня – малоймовірно, що розвиток цього виду відновлюваної енергетики негативно вплине на дані об'єкти

Висока Середня – малоймовірно, що розвиток цього виду відновлюваної енергетики негативно вплине на дані об'єкти

Висока Низька – Відсутня (для існуючих полігонів відходів малоймовірно, що розвиток цього виду відновлюваної енергетики негативно вплине на дані об'єкти

Середня Низька – Відсутня малоймовірно, що розвиток цього виду відновлюваної енергетики негативно вплине на дані об'єкти

Середня

Зареєстровані об’єкти

Високе – Низьке75

Середня – Висока.

Середня - Висока

Середня – зважаючи на


Середня – Висока -


Низька – Відсутня

Середня - Відсутня

Середня – Відсутня

Висока - Відсутня

75 Існує цілий спектр місць культурної спадщини. Об'єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО мають міжнародне значення, тоді як об'єкти з індикативного списку можуть мати найвище національне, або міжнародне значення. Зареєстровані об'єкти Української Культурної Спадщини варіюються від національного до місцевого значення, тоді як невідомі об'єкти можуть мати будь-яке значення, включно з міжнародним. Відомі об'єкти культурної спадщини зазвичай знаходяться в стабільному стані, якщо знаходяться під охороною. Проте, невідомі об'єкти вразливі до будівництва, яке може пошкодити або погіршити їх стан. Широкомасштабне будівництво, наприклад при встановленні вітроелектростанцій можуть змінити культурний стан об'єктів. Регіони потенційно багаті на об'єкти культурної спадщини найчастіше пов'язані з річками, вершинами пагорбів, рівнинами і узбережжям морів, які сприяють утворенню людських поселень, сільського господарства, кочівництва і побудови укріплень. Ці об'єкти вразливі до розвитку вітрової, сонячної, та малої гідроенергетики. Малоймовірно, що існуючі полігони відходів матимуть будь-яке культурне значення, і практично не існують сценарії негативного впливу на дані об'єкти. Проте, сільськогосподарські території, які використовуються для розвитку біомаси або біогазу можуть мати історію заселеності, незважаючи на те, що вони могли втратити початкову цінність внаслідок інтенсивного ведення сільського господарства. Нематеріальні об'єкти культурної спадщини менш чутливі до розвитку відновлюваної енергетики, переважно через специфічну прив'язаність до місцевості, і відсутності впливу на спільноти. Проте, можливі впливи мають розглядатися на місцевому рівні в місцях розташування характерних об'єктів або звичаїв.



Black & Veatch

5-21





культурної спадщини

Можливе виникнення негативних впливів на дані об'єкти впливу зважаючи на масштаб і розташування будівництва

південне розташування територій з високим сонячним потенціалом

об'єкти культурної спадщини часто асоціюються з річками, проте невеликий масштаб будівництва має обмежити негативні впливи

(наявні полігони відходів). малоймовірно що розвиток цього виду відновлюваної енергетики негативно вплине на дані об'єкти

(наявні полігони відходів). малоймовірно, що розвиток цього виду відновлюваної енергетики негативно вплине на дані об'єкти

Невідомі або незареєстровані об'єкти культурної спадщини

Високе – Низьке

Висока – ці об'єкти наразі невідомі, масштабне висотне будівництво може призвести до негативного впливу

37 Середня - Висока

Середня – зважаючи на південне розташування територій з високим сонячним потенціалом


Середня – Висока- об'єкти культурної спадщини часто асоціюються з річками, проте невеликий масштаб будівництва має обмежити негативні


Низька – Відсутня (у випадку існуючого полігону відходів). Малоймовірно, що нове будівництво вплине на ці культурні об'єкти

Середня - Відсутня

Середня – Відсутня (у випадку існуючого полігону відходів). Малоймовірно що нове будівництво вплине на ці культурні об'єкти

Висока - Відсутня



Black & Veatch

5-22





впливи Нематеріальна культурна спадщина

Висока – Низьке

Низька – мала ймовірність впливу на культурні традиції, проте необхідно оцінювати на місцевому рівні, наприклад високогірне випасання худоби

37 Середня- Низька

Низька – мала ймовірність впливу на культурні традиції, проте необхідно оцінювати на місцевому рівні

Середня - Низька









Black & Veatch

5-23

September 2011

Ця сторінка навмисно залишена порожньою для забезпечення можливості двостороннього друку



Black & Veatch 6-1


6. ДОДАТКИ

USELF UkraIne Sust~;nable Ene.gy It'fld ing ~~ility



Black & Veatch 6-2



USELF UkraIne Sust~;nable Ene.gy It'fld ing ~~ility



Black & Veatch 6-3


Додаток A: Програми та інші стратегічні документи, які стосуються процесу СЕА

для Програми USELF



Black & Veatch 6-4


N Область (регіон)

Назва програми і гіперпосилання Стислий опис

1 Кримський півострів

Програма енергозбереження в АР Крим на 2010-2014 роки http://minenergy.ark.gov.ua/o-reskomitete/-docs/92-programma-energosberezheniya-v-ar-krym-na-2010-2014-gg.html

Одна з глав Програми присвячена заходам, спрямованим на максимальне використання потенціалу відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) з метою збереження традиційних енергоресурсів для стабільної роботи промислових підприємств, соціальної, бюджетної і комунальної сфер в АР Крим. Програма містить перелік об’єктів для встановлення обладнання сонячної енергетики, вітроенергетики, малої гідроенергетики і об’єктів для встановлення обладнання біогазових когенераційних установок, а також розрахункові показники використання окремих видів ВДЕ. Таким чином, програма енергозбереження АРК на 2010-2014 рр. окреслює стратегію розвитку відновлюваної енергетики в Криму, визначає найперспективніші напрямки розвитку альтернативної енергетики і пропонує конкретні механізми реструктуризації паливно-енергетичного комплексу за рахунок запровадження технологій ВЕ.

Стратегія економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011–2020 роки http://www.ark.gov.ua/images/strategiya2011-2020new-5.pdf

Стратегія містить окремий пункт, присвячений раціоналізації енергозабезпечення АРК на принципах оптимального використання місцевих енергоресурсів шляхом розвитку і використання технологій відновлюваної енергетики (вітрової, сонячної, енергії біомаси) і альтернативних видів палива (біоетанолу, біогазу, твердого і дизельного біопалива).

2 Одеська область

Програма розвитку промисловості Одеської області на 2011-2014 роки http://gue.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=31506&id=106

Пріоритетним завданням розвитку промисловості Одеської області визнано запровадження енерго- і ресурсозберігаючих, екологічно безпечних технологій з використанням альтернативних енергоресурсів, а також створення нових сучасних виробництв в адміністративних районах області з використанням нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Протягом 2011-2014 рр. передбачається виконати такі завдання як будівництво заводу з виробництва біопалива і комбікормів в м. Кодима, будівництво підприємства з виготовлення твердого палива на основі деревини в м. Балта, будівництво заводу з виробництва біоетанолу на базі заводу ТОВ “Південремверстат” в с. Борщі Котовського району, виготовлення паливних брикетів з тирси, соломи, відходів с/г виробництва в с. Антонюки Миколаївського району, відкриття цеху з виробництва альтернативного палива (на основі соломи і тирси) у смт. Саврань, відновлення роботи малої ГЕС в смт Саврань, виготовлення паливних брикетів з відходів

http://minenergy.ark.gov.ua/o-reskomitete/-docs/92-programma-energosberezheniya-v-ar-krym-na-2010-2014-gg.html�



http://www.ark.gov.ua/images/strategiya2011-2020new-5.pdf�

http://www.ark.gov.ua/images/strategiya2011-2020new-5.pdf�

http://gue.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=31506&id=106�




Black & Veatch 6-5




тваринництва у смт Ширяєво, будівництво комплексу з сортування і переробки твердих побутових відходів в м. Котовськ. Таким чином, Програма розвитку промисловості Одеської області на 2011-2014 рр. передбачає розвиток альтернативної енергетики в регіоні шляхом створення конкретних виробництв - в першу чергу, в галузі біоенергетики.

Комплексна Програма забезпечення сталого розвитку північних районів Одеської області на 2010-2015 роки http://gue.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=21535&id=106

Одним з очікуваних результатів Програми є зменшення вартості енергії і палива за рахунок створення 3 підприємств з виробництва брикетів з соломи, реконструкція і ремонт систем опалення на 15 об’єктах соціального призначення, будівництва заводу з виробництва біоетанолу на території північних районів Одеської області до 2015 року включно.

Регіональна програма енергоефективності Одеської області на 2010-2014 роки http://oblrada.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=29292&id=462

Пріоритетним завданням Програми вважається запровадження енергозберігаючих заходів на основі використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Велика увага приділяється можливості залучення іноземних інвестицій. Представлений потенціал нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії Одеської області, в т.ч. сонячної енергії, енергії малих річок, біомаси, вітрової енергії, теплової енергії стічних вод тощо. Також наводиться перелік запланованих заходів щодо запровадження технологій альтернативної енергетики на території області з акцентом на розвиток вітроенергетики, сонячної енергетики і біоенергетики. Передбачається розвиток за наступними напрямками: альтернативні джерела енергії (в Овідіопольському і Татарбунарському районах Одеської області заплановане будівництво 66 вітротурбин загальною потужністю до 200 МВт), використання місцевих видів палива (описані пілотні проекти з установки обладнання для виробництва брикетованого палива з соломи і виноградної лози), використання когенераційних установок.

3 Донецька область

Програма енергоефективності Донецької області на 2010-2015 http://www.donoda.gov.ua/main/ua/publication/content/7718.htm

Розвиток альтернативної енергетики в Донецькій області є однією з ключових задач, визначених Програмою енергоефективності на 2010-2015 рр. В програмі наводиться характеристика потенціалу території області щодо енергії вітру, сонця, біомаси, енергетичного потенціалу малих річок тощо. Проаналізований хід виконання заходів, спрямованих на ефективне використання енергоресурсів в Донецькій області за період 2006-2009 рр. Визначений пріоритет у використанні нетрадиційних і



http://oblrada.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=29292&id=462�

http://oblrada.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=29292&id=462�

http://www.donoda.gov.ua/main/ua/publication/content/7718.htm�

http://www.donoda.gov.ua/main/ua/publication/content/7718.htm�



Black & Veatch 6-6




відновлюваних джерел енергії, заплановане запровадження демонстраційних проектів на основі використання вторинних енергоресурсів, енергії вітру, сонця і біомаси. В галузі вітроенергетики передбачене продовження будівництва Новоазовської ВЕС потужністю 120 МВт, будівництво вітропарків загальною потужністю 700 МВт на території Володарського і Первомайського районів. В галузі сонячної енергетики планується будівництво сонячної фотоелектричної станції, а також встановлення сонячних колекторів в бюджетних установах. В додатках міститься перелік запланованих заходів, фінансування, а також характеристика потенціалу за окремими видами енергії у порівнянні з іншими областями України.

4 Львівська область

Обласна комплексна програма енергоефективності та енергозбереження на 2010-2014 роки

Стратегія розвитку Львівської області до 2015 року (http://www.loda.gov.ua/content/files/2015.pdf) передбачає розробку і запровадження програм енергозбереження і інтенсивного використання відновлюваних джерел енергії. У Львівській області діють три програми в галузі енергозбереження: Програма енергозбереження для населення Львівщини на 2009-2012 роки Програма енергозбереження для бюджетної сфери Львівщини на період 2010-2015 роки Програма енергозбереження в житлово-комунальному господарстві Львівської області на 2010 - 2015 роки Кожна з програм містить однакову характеристику потенціалу нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії на території області, наводить приклади вже діючих підприємств в цій галузі, визначається пріоритетність в розвитку альтернативної енергетики, але відсутні конкретні заходи, спрямовані на використання цих джерел енергії. Достатньо високо оцінюється потенціал вітрової енергії, за результатами досліджень найбільш перспективними для розвитку відновлюваної енергетики вважаються Дрогобичський, Сколівський і Турківський райони. Використання біоенергетичного палива вважається доцільним на локальному рівні для забезпечення потреб в енергії окремих підприємств і установ. Деякі системи - в першу чергу, брикетування соломи, відходів переробки лісоматеріалів – вже найшли практичне застосування. Гідроенергетичний потенціал малих річок оцінюється як другий за розміром в Україні. На стадії проектування перебуває проект будівництва міні-ГЕС на гідровузлі

http://www.loda.gov.ua/content/files/2015.pdf�

http://www.loda.gov.ua/content/files/12.01.doc�

http://www.loda.gov.ua/content/files/energozberezhennya.doc�

http://www.loda.gov.ua/content/files/Prog_energozberezhennya%202010-1015.doc�

http://www.loda.gov.ua/content/files/Prog_energozberezhennya%202010-1015.doc�



Black & Veatch 6-7




Добротворськой ТЕС 1,2 МВт і Сколівської ВЕС. Визначені ключові території для потенційного розташування малих ГЕС: Старосамбірська МГЕС (р. Дністер), Хирівська МГЕС (р. Стрв'яж), Опірська МГЕС (р. Опір), Новошицька МГЕС (р. Бистриця).

5 Тернопільська область

Обласна комплексна програма енергоефективності та енергозбереження на 2010-2014 роки http://www.obl-rada.te.ua/dokumenty/oblasni-prohramy

Затверджений проект обласної програми розвитку малої гідроенергетики на 2011-2015 роки в Тернопільській області спрямований на забезпечення ефективного розвитку малої гідроенергетики з максимальним використанням економічно ефективного гідроенергетичного потенціалу, удосконалення управління об’єктами малої гідроенергетики і підвищення рівня їхньої безпеки, збільшення регулюючих маневрових потужностей малих ГЕС. Передбачається запровадження 6 малих ГЕС і модернізація існуючих МГЕС, 19 установок сонячних колекторів, а також 11 вітроенергетичних установок.

6 Закарпатська область

Програма комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області http://www.carpathia.gov.ua/ua/publication/content/4390.htm

Програма комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області була прийнята на останній сесії обласної ради Закарпатської області 07.04.2011. Реалізувати програму передбачається в два етапи: перший – розробка і затвердження схеми комплексного використання водних ресурсів області, другий – будівництво акумулюючих, регулюючих водосховищ і гідроелектростанцій за рахунок інвестицій. Схема передбачає будівництво каскаду міні-ГЕС на притоках Тиси потужністю від 5 до 20МВт.

7 Чернівецька область

http://zaxid.net/newsua/2009/2/10/90016/

Чернівецькою обласною державною адміністрацією були визначені 8 ділянок у Вижницькому, Путильському, Глибочицькому і Сторожинецькому районах для будівництва міні-ГЕС і 10 місць розташування майбутніх підприємств з брикетування відходів деревини.

8 Дніпропетровська область

Програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергетичних ресурсів у Дніпропетровській області на 2010 – 2015 рр. http://oblrada.dp.ua/official-records/decisions/0/445

Визначається пріоритетність технологій використання енергії сонця, вітру, енергії води малих річок, промислових теплових викидів, тепла землі, біоенергетики та інших видів нетрадиційної енергетики. Крім того, передбачається розробка і організація серійного виробництва вітроустановок в автономному режимі.

http://www.obl-rada.te.ua/dokumenty/oblasni-prohramy�

http://www.obl-rada.te.ua/dokumenty/oblasni-prohramy�

http://www.carpathia.gov.ua/ua/publication/content/4390.htm�

http://www.carpathia.gov.ua/ua/publication/content/4390.htm�

http://zaxid.net/newsua/2009/2/10/90016/�

http://oblrada.dp.ua/official-records/decisions/0/445�

http://oblrada.dp.ua/official-records/decisions/0/445�



Black & Veatch 6-8

September 2011


USELF UkraIne Sust~;nable Ene.gy It'fld ing ~~ihty



Black & Veatch 6-9


Додаток B: Ключові міжнародні правові акти в сфері охорони навколишнього

середовища, стороною яких є Україна

Джерело: http://epl.org.ua/en/legislation/international/

Міжнародний документ

Дата прийняття

Дата набуття чинності

Дата ратифікації / приєднання

Україною

Договір про Антарктику 01.12.1959 23.06.1961 17.09.1992

22.06.1960 Конвенція про захист працівників від іонізуючої радіації

17.06.1962 05.08.1967

02.12.1961 Міжнародна конвенція про охорону нових сортів рослин

10.08.1968 02.06.1995

21.05.1963 Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду

12.11.1997 12.07.1996

Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадку аварій, які призводять до забруднення нафтою

29.11.1969

06.05.1975 17.12.1993

02.02.1971 Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів

21.12.1975 29.10.1996

18.12.1971 Міжнародна конвенція про створення Міжнародного фонду для компенсації шкоди від забруднення нафтою

16.10.1978 25.05.1980

10.04.1972 Конвенція про заборону розроблення, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї і про їх знищення

26.03.1975 26.03.1975

16.06.1972 Стокгольмська декларація щодо середовища існування людини

16.11.1972 Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини

17.12.1975 04.10.1988

29.12.1972 Конвенція про попередження забруднення моря викидами відходів і інших матеріалів

30.08.1975 17.12.1993

03.03.1973 Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої флори і фауни, що перебувають під загрозою зникнення

01.07.1975 30.12.1999

10.12.1976 Конвенція про заборону військового чи будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на

05.10.1978 16.05.1978



Black & Veatch 6-10






Україною

природне середовище

24.10.1978 Конвенція про майбутнє багатостороннє співробітництво в галузі рибальства в північно-західній частині Атлантичного океану

01.01.1979 06.07.1999

23.06.1979 Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннська конвенція)

01.11.1983 19.03.1999

19.09.1979 Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція)

01.06.1982 29.10.1996

13.11.1979 Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані

16.03.1983 05.06.1980

03.03.1980 Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу

08.02.1987 06.07.1993

20.05.1980 Конвенція про збереження живих морських ресурсів Антарктики

07.02.1982 04.02.1994

01.01.1982 Всесвітня хартія природи

10.12.1982 Конвенція ООН з морського права 16.11.1994 03.06.1999

22.03.1985 Віденська конвенція про охорону озонового шару

22.09.1989 20.05.1986

08.07.1985 Протокол про скорочення викидів сірки або їх транскордонних потоків принаймні на 30 відсотків до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані

02.09.1987 12.08.1986

Конвенція про допомогу у випадку ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації

26.09.1986

26.02.1987 26.01.1987

26.09.1986 Конвенція про оперативне сповіщення про ядерні аварії

27.10.1986 30.12.1986

16.09.1987 Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар

01.01.1989 20.09.1998

10.03.1988 Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства

01.03.1992 17.12.1993

10.03.1988 Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі

07.01.2002 17.12.1993



Black & Veatch 6-11






Україною

01.11.1988 Протокол про обмеження викидів окислів азоту або їх транскордонних потоків до Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані

14.02.1991 24.07.1989

22.03.1989 Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням

05.05.1992 01.07.1999

25.02.1991 Конвенція про оцінку впливу на навколишнє природне середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо)

10.09.1997 19.03.1999

Угода про збереження кажанів в Європі 04.12.1991 (EUROBATS)

06.01.1994 14.05.1999

Конвенція про охорону і використання транскордонних водотоків і міжнародних озер

17.03.1992

(Водна конвенція)

06.10.1996 01.07.1999

21.04.1992 Конвенція про захист Чорного моря від забруднення

15.01.1994 04.02.1994

09.05.1992 Рамкова конвенція ООН про зміну клімату

21.03.1994 29.10.1996

03.06.1992 Декларація Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку

05.06.1992 Конвенція про охорону біологічного різноманіття

29.12.1993 29.11.1994

13.01.1993 Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення

29.04.1997 16.10.1998

14.06.1994 Протокол до Конвенції 1979р. про транскордонне забруднення повітря на великі відстані стосовно подальшого скорочення викидів сірки

05.08.1998 17.12.1996

20.09.1994 Конвенція про ядерну безпеку 07.07.1998 17.12.1997

16.06.1995 Угода про збереження Афро-Євразійських мігруючих водно-болотних птахів

01.11.1999 04.07.2002

04.12.1995 Угода про виконання положень Конвенції ООН з морського права, які стосуються збереження транскордонних рибних запасів далеко мігруючих риб і

11.12.2001 28.11.2002



Black & Veatch 6-12






Україною

управління ними

05.09.1997 Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами

18.06.2001 20.04.2000

11.12.1997 Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату

16.02.2005 04.02.2004

24.06.1998 Протокол про стійкі органічні забруднювачі до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані

23.10.2003

24.06.1998 Протокол про важкі метали до Конвенції 1979 року про транскордонне забруднення повітря на великі відстані

29.12.2003

Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля

25.06.1998

(Орхуська конвенція)

30.10.2001 06.07.1999

10.09.1998 Роттердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі

24.02.2004 26.09.2002

Протокол з проблем води і здоров’я до Конвенції 1992 року про охорону і використання транскордонних водотоків і міжнародних озер

17.06.1999

Протокол про відповідальність і компенсацію за шкоду, завдану в результаті транскордонного перевезення небезпечних відходів і їх видалення

10.12.1999

29.01.2000 Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття

11.09.2003 12.09.2002

22.05.2001 Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі

17.05.2004

Протокол про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) до Конвенції Еспо

21.05.2003 11.10.2010 11.07.2011



Black & Veatch 6-13


Додаток C: Перелік відвіданих сайтів, процитованих документів і публікацій, і

джерел географічної інформації, використаних в процесі підготовки Тематичного

звіту з екологічних питань

В процесі підготовки Тематичного звіту з екологічних питань використовувались матеріали і інформація з наступних сайтів:

• Офіційний сайт Міністерства охорони навколишнього природного середовища, на якому міститься інформація щодо охоронюваних територій і видів, біорізноманіття і ландшафтів України (http://menr.gov.ua/);

• Дані з геології і небезпечних геологічних процесів були отримані з національних звітів Міністерства надзвичайних ситуацій (http://mns.gov.ua/);

• Дані щодо охоронюваних і ключових для збереження біорізноманіття територій були завантажені з сайту Інструменту комплексної оцінки стану біорізноманіття (IBAT) (http://www.ibatforbusiness.org), розробленого за підтримки таких організацій як BirdLife International, Conservation International, МСОП і ЕПООН-WCMC (більш детальну інформацію можна отримати за адресою [email protected]);

• Інтернет-джерела: Water Profile (Водні ресурси України) (http://www.eoearth.org/article/Water_profile_of_Ukraine) і Energy Profile (Енергетичні ресурси України) http://www.eoearth.org/article/Energy_profile_of_Ukraine). Ресурси WikiWater і Wikipedia також використовувались для отримання інформації щодо існуючої ситуації і тенденцій;

• Дані про соціально-економічну ситуацію і культурну спадщину були отримані на сайті Державного комітету статистики України (http://ukrstat.gov.ua/), сайту Міжнародної ради з охорони пам’яток і історичних місць (http://www.international.icomos.org /risk/2001/ukra2001.htm) і сайту Компендіуму культурної політики та тенденцій культурного розвитку в країнах Європи (http://www.culturalpolicies.net/web/ukraine.php), а також «Спадщина Чорнобиля: Здоров’я, оточуюче середовище і соціально-економічні впливи і рекомендації для урядів Білорусі, Російської Федерації і України». Чорнобильський форум: 2003-2005 рр., друга уточнена версія на сайті (http://www.iaea.org/Publications/Booklets/Chernobyl/chernobyl.pdf) Дата доступу 14 квітня 2011;

• Сайт Всесвітнього фонду дикої природи (ВФДП/WWF) використовувався в процесі підготовки характеристик екорегіонів (http://www.worldwildlife.org /science/ecoregions/WWFBinaryitem4810.pdf);

• Сайт Державного агентства екологічних інвестицій використовувався для отримання інформації про викиди парникових газів (http://neia.gov.ua/nature/control/uk/index);

• Програма ПРООН-ГЕФ з екологічного оздоровлення басейну Дніпра. Транскордонний діагностичний аналіз для басейну Дніпра (http://www.dnipro-gef.net/first_stage/projects-reports/transboundary-diagnistic-analysis-1/transboundary-diagnistic-analysis-of-the-dnipro-river-

http://menr.gov.ua/�

http://mns.gov.ua/�

http://www.ibatforbusiness.org/�

mailto:[email protected]�

http://www.eoearth.org/article/Water_profile_of_Ukraine�

http://www.eoearth.org/article/Energy_profile_of_Ukraine�

http://ukrstat.gov.ua/�

http://www.culturalpolicies.net/web/ukraine.php�


http://neia.gov.ua/nature/control/uk/index)�

http://www.dnipro-gef.net/first_stage/projects-reports/transboundary-diagnistic-analysis-1/transboundary-diagnistic-analysis-of-the-dnipro-river-basin?set_lengauage=en�

http://www.dnipro-gef.net/first_stage/projects-reports/transboundary-diagnistic-analysis-1/transboundary-diagnistic-analysis-of-the-dnipro-river-basin?set_lengauage=en�



Black & Veatch 6-14


basin?set_lengauage=en);

• Річка Дніпро (www.history.com/topics/dnieper-river);

• Прісноводні екорегіони світу: 425: Дніпро – Південний Буг (www.feow.org); • Істоти, що перебувають під загрозою зникнення з лиця Землі – різні види риб

(www.earthsendangered.com); • Інформація про різні види риб (www.fishbase.org); • Інформація про різні види риб (www.iucnredlist.org); • Інформація про різні види риб (data.gbif.org); • Перелік прісноводних видів риб України (www.mongabay.com); • Інформація про річку Дністер (www.dniester.org);

• Інформація про гідроенергетичні потужності і обсяги виробництва електроенергії (http://www.enercee.net/ukraine/energy-sources.html).

В тексті Тематичного звіту з екологічних питань робляться посилання на наступні документи і публікації:

• Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні (Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 2006, 2008, 2009);

• Україна в мапах, Інститут географії, Національна Академія наук України, 2008;

• Довкілля України: Статистичний збірник (Державний комітет статистики України: 2009);

• Україна в цифрах: Статистичний збірник (Державний комітет статистики України: 2010);

• Динаміка кліматичних характеристик України, попередній прогноз кліматичних змін і їхнього впливу на галузі економіки. (Науково-дослідний гідрометеорологічний інститут; Міністерство надзвичайних ситуацій; Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Академії наук України, Рада з вивчення продуктивних сил України, Академія наук України: 2009);

• П’яте національне повідомлення України з питань зміни клімату – Підготовка до реалізації Статей 4 і 12 Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату і Статті 7 Кіотського протоколу. (Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Міністерство надзвичайних ситуацій України; Національна Академія наук України, Науково-дослідний гідрометеорологічний інститут: 2009);

• Національна доповідь щодо стану техногенної і екологічної безпеки в Україні (Міністерство надзвичайних ситуацій України: 2009);

• «Про затвердження Енергетичної стратегії України на період до 2030 року». Енергетична стратегія України на період до 2030 року (Постанова КМ України від 15.03.2006 №145-р);

• Аналіз стану біорізноманіття – Україна (згідно з Законом 119 про допомогу іноземним державам) (Агентство міжнародного розвитку США: Лютий 2007);

• Оцінка стану біорізноманіття в Україні. (Chemonics International Inc. і Environment International Ltd.: серпень 2001);

• Нижній Дунай – останній притулок для виживання осетрових в басейні Чорного моря (M. Вассільєв, Інститут зоології, БАН, Софія, Болгарія);

http://www.history.com/topics/dnieper-river�

http://www.feow.org/�

http://www.earthsendangered.com/�

http://www.fishbase.org/�

http://www.iucnredlist.org/�

http://www.mongabay.com/�

http://www.dniester.org/�

http://www.enercee.net/ukraine/energy-sources.html�



Black & Veatch 6-15


• Біорізноманіття і охоронювані території – Україна (Earthtrends 2003 [www.earthtrends.wri.org]);

• Національний атлас України; • Інформаційна довідка Продовольчої та сільськогосподарської організації

ООН «Рибне господарство і риборозведення: Україна» www.fao.org/fishery/countrysector: без дати);

• Прогноз перспектив розвитку світової енергетики “World Energy Outlook 2010” Стисле резюме. Міжнародне енергетичне агентство, 2010 ( www.worldenergyoutlook.org);

• Перспективи розвитку малої гідроенергетики в Прикарпатті, Семінар в рамках проекту INCO «Сприяння переоснащенню і модернізації малих ГЕС на Кавказі і в Карпатах», 16 травня 2006, Готель «Дружба», Ужгород, Україна. Програма SHYCA, 2006 (www.shyca.org);

• Існуючі і заплановані малі ГЕС на Кавказі і в Карпатах. Робоча доповідь 2 (РД2), Програма SHYCA (www.shyca.org);

• Hydropower Engineering. Warnick, C.C. Published by Prentiss Hall, Inc. NJ, USA 1984;

• Техніко-економічне обґрунтування будівництва малої ГЕС на річці Боржава, Програма SHYCA, 2006 (www.shyca.org);

• Звіт України щодо реалізації Кіотського протоколу, 2006;

• Конкурентне сільське господарство або державне регулювання: Реакція Україна на глобальну продовольчу кризу. Всесвітній Банк, Відділ сталого розвитку Європейського і Середньо-азійського регіону, 2008.

В процесі підготовки картографічної інформації для цього звіту також використовувалась низка джерел геоінформаційних даних:

• Державний комітет статистики України, 2010. Статистичний збірник: Регіони України 2010, під ред. Є.Г. Осауленко і Н.С. Власенко. Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua/;

• Державний комітет статистики України, 2010. Статистичний щорічник за 2009, під ред. Є.Г. Осауленко і Н.П. Павленко. Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua/;

• Державний комітет статистики України, 2011. Статистичний бюлетень ключових показників промислового виробництва, Україна, січень-грудень 2010, під ред. I.С. Петренко. Джерело: http://www.ukrstat.gov.ua/;

• Потенціал розвитку сонячної енергетики в країнах Європейського Союзу і країнах-кандидатах: Šúri M., Huld T.A., Dunlop E.D. Ossenbrink H.A., 2007. Potential of solar electricity generation in the European Union member states and candidate countries. Solar Energy, 81, 1295–1305. Джерело http://re.jrc.ec.europa.eu/pvgis/download/download.htm;

• Інститут технічної теплофізики, НАНУ, 2010. Оцінка потенціалу енергії біомаси в Україні, Проект використання енергії біомаси в Європі, РП7;

• ЄБРР і UDI, 2010. Інформаційна довідка про Україну. Джерело: http://ws2-23.myloadspring.com/sites/renew/countries/Ukraine/profile.aspx;

• Група екологічного прогнозування 3TIER Environmental Forecast Group, Inc., 2010;

http://www.fao.org/fishery/countrysector�

http://www.worldenergyoutlook.org/�

http://www.shyca.org/�






http://re.jrc.ec.europa.eu/pvgis/download/download.htm�

http://ws2-23.myloadspring.com/sites/renew/countries/Ukraine/profile.aspx�

http://ws2-23.myloadspring.com/sites/renew/countries/Ukraine/profile.aspx�



Black & Veatch 6-16


• Jarvis A., H.I. Reuter, A. Nelson, E. Guevara, 2008, Hole-filled seamless SRTM data V4, International Centre for Tropical Agriculture (CIAT). Retrieved from http://srtm.csi.cgiar.org;

• МСОП і ЕПООН, 2009. Всесвітня база даних про охоронювані території (WDPA). ЕПООН-WCMC. Кембридж, Великобританія. Інформація про охоронювані території отримана з Всесвітньої бази даних 2010 року про охоронювані території (WDPA). WDPA є спільним продуктом МСОП і ЕПООН, розробленим ЕПООН-WCMC і МСОП- WCPA спільно з урядами країн, секретаріатами багатосторонніх природоохоронних угод, неурядовими організаціями і приватними особами. Додаткову інформацію можна отримати на сайті www.wdpa.org або за адресою: [email protected];

• UNESCO 2010. World Heritage List. Retrieved from http://whc.unesco.org/en/list;

• Довгич, M.I., Лук’янець, O.I., Сусідко, M.M., Гідрографічна мережа, 2010. [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:2,500,000;

• Дідух Я.П., Мінарченко В.M., Протопопов В.В., Ткаченко В.С., і Шеляг Сосонко Й.Р., Геоботанічне зонування, 2010. [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:5,000,000;

• Полуда, A.M., Сезонні міграції птахів в Європі, 2010. [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:40,000,000;

• Полуда, A.M., Сезонні міграції птахів в Європі, 2010. [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:10,000,000;

• Environmental Systems Research Institute and licensors, 2010. ESRI Data and Maps [Digital data]. Redistributed through ArcGIS Content Team, 380 New York Street, Redlands, CA 92373-8100, [email protected]. [Datasets include: ArcWorld, ArcWorld Supplement, DeLorme, DCW, ESRI, Tele Atlas, Michael Bauer Research GmbH, Eurographics];

• Поливач, K.A., Історико-культурні заповідники і історичні поселення, 2010 [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:8,000,000;

• Маринич, O.M., Пащенко, В.M., Петренко, A.M. і Шищенко, П.Г., 2010. Ландшафти [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: geo-

http://srtm.csi.cgiar.org/�

http://www.wdpa.org/�



http://whc.unesco.org/en/list�

mailto:[email protected]с.net�









Black & Veatch 6-17


[email protected]с.net

• Land Processes Distributed Active Archive Center (LP DAAC), 2011. MODIS land cover data MOD1201v5 [Digital data]. Accessed July 7, 2011. These data are distributed by the Land Processes Distributed Active Archive Center (LP DAAC), located at the U.S. Geological Survey (USGS) Earth Resources Observation and Science (EROS) Center (lpdaac.usgs.gov);

. Масштаб 1:2,500,000;

• Канаш, O.П., Лактіонова, T.M., і Медведєв, В.В., 2010. Ґрунти. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:2,500,000;

• Канаш, O.П., Лактіонова, T.M., і Медведєв, В.В., 2010. Ґрунти [мережева мапа]. Дата доступу: 20 квітня, 2011. Джерело: http://wdc.org.ua/en/node/304. Масштаб 1:2,500,000;

• Гурал, O.Б., і Шестопалов, В.M., 2010. Підземні водні ресурси. [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:8,000,000;

• Довгич, M.I., Лук’янець, O.I., Сусідко, M.M., Гідрографічна мережа, 2010. [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:2,500,000;

• Разов, В.П., 2010. Водокористування (в розрізі річкових басейнів) [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:2,500,000;

• Барабаш, M.Б., Гребенюк, Н.П., і Кульбіда, M.I, 2010. Коливання середніх температур повітря в 20му сторіччі [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:10,000,000;

• Барабаш, M.Б., Гребенюк, Н.П., і Кульбіда, M.I, 2010. Коливання середніх температур повітря в 20му сторіччі [мережева мапа]. Дата доступу 21 квітня 2011. Джерело http://wdc.org.ua/en/node/304. Масштаб 1:10,000,000;

• Беккер, Майкл, 2009. Генеральний план: Газотранспортна система України (ГТСУ): пріоритетні об’єкти модернізації і реконструкції. Презентація в рамках Конференції ЄС-Україна «Партнери із забезпечення постачання газу до Європи». Брюссель, 23 березня 2009;

• УкрЕнерго і Інститут передових технологій, 2006. Головна електроенергетична система України [друкована мапа];

• УкрЕнерго і Інститут передових технологій. Єдина енергомережа України [друкована мапа];

• Вербицький, С.T., Калітова, I.A., Кендзера, O.В., та ін., 2010. Сейсмічність [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:5,000,000;


http://wdc.org.ua/en/node/304�





http://wdc.org.ua/en/node/304�




Black & Veatch 6-18


• Манченко, A.П., Набиванець, Ю.Б., Осадча, Н.M., та ін., 2010. екологічна оцінка якості поверхневих вод [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:5,000,000;

• Косовець, A.A. і Ліпінський, В.M., 2010. Екологічний моніторинг [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:2,500,000;

• Бойко, В.M. і Разов, В.П., 2010. Повені і паводки [Мапа на DVD]. Національний атлас України під ред. Л.Г. Руденко. Інститут географії Національної Академії наук України, 44, вул. Володимирська, 01034 Київ, тел. 234-61-93, факс 234-32-30, E-mail: [email protected]с.net. Масштаб 1:2,500,000;

• Продовольча та сільськогосподарська організація ООН – Служба раціонального використання, збереження і відтворення рибних ресурсів (FIMA), 2006. WRIBASIN [модифікована версія Всесвітнього інститут природних ресурсів з визначенням основних річкових басейнів світу, формат - векторний файл ESRI]. Доступно за адресою: http://www.fao.org/geonetwork/srv/en/metadata.show?id=30914&currTab=simple [дата доступу 9 травня 2011].




http://www.fao.org/geonetwork/srv/en/metadata.show?id=30914&currTab=simple�

http://www.fao.org/geonetwork/srv/en/metadata.show?id=30914&currTab=simple�

Date post:	28-May-2020
Category:	Documents
Upload:	others
View:	25 times
Download:	0 times

Беркут (Aquila chrysaetos) (Aquila heliacal) Лунь …...Україна є...

Documents