Keep CHRIST in CHRISTmas

OFFICIAL PUBLICATION OF THE UKRAINIAN CATHOLIC DIOCESE OF STAMFORDVOL XXXIV; NO. 12 DECEMBER 24, 2017STAMFORD, CONNECTICUT 06902

PASTORAL MESSAGE OF THE UKRAINIAN CATHOLICHIERARCHY OF THE U.S.A.

TO OUR CLERGY, HIEROMONKS AND BROTHERS, RELIGIOUS SISTERS, SEMINARIANS

AND BELOVED FAITHFULChrist is Born!The birth of Christ – the time when the Christian world becomes immersed, as if in a

fairy-tale of its childhood: fancy sparkling garlands, glistening Christmas tree ornamentsand the comfort of family festivities, with its familiar aroma of Holy Eve supper reminis-cent of childhood and the excitement of waiting for gifts as children. At this time, it evenseems to adults that the mystical joy of Christmas, almost here and now, is leading themto the Promised Land of comfort and fulfillment of all dreams. We would venture to saythat Christmas, somehow in a mysterious, incomprehensible way, hands down to us thedistant, gentle taste of Heaven.

On a purely human level, Christmas, possibly as no other of our Christian feast days,manifests to us the essence of all our most profound aspirations, that is, to be part of acommunity, the community of a large family, sitting at the festive table of Our HeavenlyFather.

Nevertheless, somehow we forget or we don’t want to possibly remember, that in orderto achieve the aim to which our entire inner being aspires, it is necessary we go all the waythrough. For we, as human beings, still find ourselves in the valley of tears and as ourdivine services say, the earthly “life – is but a shadow and a dream”. To walk along thisroad, along the road of achieving our destiny – is to follow Jesus Christ. It means to fol-low Him Who put aside His glory and entered the darkness of this world, where the humanbeing suffers, removed from the intimacy of God.

Christ could have been born in a royal palace. He could have become a worldwideruler who imposes his will on the passive masses of subjects, whom He forcibly pulls,each and every one, into the embrace of the Loving Father. However, how could God,who is Love, desire compulsory “love”? Could a Loving Father try to compel his chil-dren to love Him by force?

This is the reason why Christ did not choose the path of power. He chose the path ofLove, which is the only one that can overcome evil which reigns in this world. Love isthe one and only thing that can prompt the human heart to respond with love. He chosethe path of accomplishing the will of the Father in order to gather together into one all thescattered children of God (John 11, 52) through Sacrifice. His mission – redemption ofhumanity, restoring the relationship of the human person with God, this – the Sacrifice, isa sacrifice from the very beginning to the very end.

The Sacrifice which began at that moment when the Son of God, the Second Person ofGod, set aside his Glory, Power, Grandeur and lowered Himself, assuming human nature,becoming one of those who suffer in the valley of banishment. His Sacrifice passed boththrough the cold cave, which served as a stable for flocks of sheep in the vicinity ofBethlehem – the town of his human ancestor – King David. It went through the simplestmanger, where feed was left for the livestock, through the prickly hay, through the rejec-tion of the neighbors. It continued through the flight into Egypt and simple years of child-hood and youth in the forgotten Galilean town, which, it seems, had a bad reputationamong the people. His Sacrifice undergoes the rejection of those to whom He was sent,who dishonored Him by their ridicule and cruelty all the way to the Cross. Nonetheless,Christ fulfilled His mission and accomplished the will of the Heavenly Father.

Each one of us is called to walk down His path, to continue His mission. However,this requires our understanding of the fact that we are members of His Body, that is, theChurch. This demands of us an ever closer union with Him here on earth, a unity withHim in Love, in order to be able to unite ourselves with His Sacrifice, as participants inHis mission.

In Christmas, in a mysterious and incomprehensible manner, the beginning of His mis-sion is joined together with our foretaste of Heaven. The beginning and end unite.Simultaneously, we have a call to come walk with Him on the way, and in doing so, wealready have the power to experience in advance the foretaste of the joy of a completedjourney. Thus Christmas is not only the joy of a family celebration, not just the shim-mering heavenly lights, but a call directed to each one of us, a call to set out on a journey.

At the time of beginnings of the Chosen People, God said to our Forefather Abrahamin Ur of Chaldea: come out of yourself. And this call is directed to each one of us: comeout of yourself. Come out of your preoccupation with daily monotony; come out of yourfears and limitations and come stand before the manger in which the mission of Christbegins. It is a mission which is not easy, but a necessary prerequisite for reaching the goalof our existence, – to be with God for all eternity.

Christ is Born!

+Stefan SorokaArchbishop of Philadelphia for Ukrainians

Metropolitan of Ukrainian Catholics in the United States+Paul Chomnycky, OSBM

Eparch of Stamford+Benedict Aleksiychuk (author)

Eparch of St. Nicholas in Chicago+ Bohdan J. Danylo

Eparch of St. Josaphat in Parma+John Bura

Auxiliary Bishop of Philadelphia+Andriy Rabiy

Auxiliary Bishop of Philadelphia

1932-33 Famine Commemoration

During Ecumenical Panakhyda Service at St. Patrick’s Cathedral cele-brated by the hierarchs of the Ukrainian Catholic and Orthodox

Churches. Story, PAGE 3.

Ukrainian Priest Serves at Russian Parish

Father Volodymyr Sybirnyy of the Ukrainian Catholic Eparchy ofStamford celebrates the Divine Liturgy on Pentecost Sunday at St.

Michael Russian Catholic Parish in Manhattan. Story, PAGE 4.

CHRISTMAS PASTORAL LETTER OF HISBEATITUDE SVIATOSLAV (PAGE 3)

PARISH IN FRESH MEADOWS MARKS60 YEARS (Page. 3)

THE EDITOR & STAFF OF THESOWER

send warmest Christmas greetings and bestwishes for God’s blessings to His Holiness PopeFrancis, His Beatitude Patriarch Sviatoslav,

Metropolitan Archbishop Stefan, Bishop Paul,Bishops Benedict, Bohdan, John, Andriy & Basil,the clergy & religious, seminarians & novices, oursubscribers, and all the people of God of the dio-

cese of Stamford of the Ukrainian CatholicChurch.

Merry Christmas & Happy New Year!

PAGE 2 n DECEMBER 24, 2017 SOWER

OFFICIAL PUBLICATION OF THEEPARCHY OF STAMFORD

Most Reverend Paul P. Chomnycky, OSBM, D.D., PublisherEditor-in-Chief & English Section Editor: Rev. Taras ChaparinUkrainian Section Editor: Rev. Vasyl BehayThe Sower (ISSN 08966184) is published monthly at 161 GlenbrookRoad, Stamford, CT 06902. Subscription rate: $20 domestic $25 foreign(checks and money order, made out to Diocese of Stamford, in U.S. cur-rency only).Submissions policy: news articles and press releases must be received nolater than two weeks before publication. All submitted materials aresubject to editing for style, content or length.Address all mail, including change of address, to:The Sower, 161 Glenbrook Road, Stamford, CT 06902. E-mail: thesower@optonline.net; Telephone – Editorial Office: (203)324-7698; Fax: (203) 357-7681.Periodical postage paid at Stamford, CT.

POSTMASTER: Send address changes to:The Sower, 161 Glenbrook Road, Stamford, CT 06902

Priests Are Supported Through thePrayers of the People

Sixteen priests received the Sacrament of Holy Orders from thePontiff during Mass on Friday morning, 1 December, in theSuhrawardy Udyan Park in Dhaka. During the liturgy, Pope Francisdelivered the ritual homily envisaged in the Italian edition of theRites of the Catholic Church for the ordination of priests, to whichhe added a few extemporaneous considerations. The following isthe English text of the homily he delivered.

Beloved brothers and sisters:because these our sons, who areyour relatives and friends, arenow to be advanced to the Orderof priests, consider carefully thenature of the rank in the Churchto which they are about to beraised. It is true that God hasmade his entire holy people aroyal priesthood in Christ.Nevertheless, our great Priesthimself, Jesus Christ, chose cer-tain disciples to carry out publiclyin his name, and on behalf ofmankind, a priestly office in theChurch. For Christ was sent bythe Father and he in turn sent theApostles into the world, so thatthrough them and their succes-sors, the Bishops, he might con-tinue to exercise his office ofTeacher, Priest, and Shepherd.Indeed, priests are establishedco-workers of the Order ofBishops, with whom they arejoined in the priestly office andwith whom they are called to theservice of the people of God.

After mature deliberation,these, our brothers, are now tobe ordained to the priesthood inthe Order of the Presbyterate, soas to serve Christ the Teacher,Priest, and Shepherd, by whoseministry his body, that is, theChurch, is built and grows intothe people of God, a holy temple.

Now, dear sons, you are tobe raised to the Order of thePriesthood. For your part, youwill exercise the sacred duty ofteaching in the name of Christthe Teacher. Impart to everyonethe word of God which you havereceived with joy. Meditating onthe law of the Lord, see that youbelieve what you read, that youteach what you believe, and that

you practice what you teach. In this way, let what you

teach be nourishment for thepeople of God. Let the holinessof your lives be a delightful fra-grance to Christ’s faithful, so thatby word and example you maybuild up the house which is God’sChurch.

Likewise you will exercise inChrist the office of sanctifying.For by your ministry the spiritualsacrifice of the faithful will bemade perfect, being united to thesacrifice of Christ, which will beoffered through your hands in anunbloody way on the altar, inunion with the faithful, in the cel-ebration of the sacraments.Understand, therefore, what youdo and imitate what you cele-brate. As celebrants of the mys-tery of the Lord’s death and res-urrection, strive to put to deathwhatever in your members is sin-ful and to walk in newness of life.

Remember, when you gatherothers into the people of Godthrough Baptism, and when youforgive sins in the name of Christand the Church in the sacramentof Penance; when you comfortthe sick with holy oil and cele-brate the sacred rites, when youoffer prayers of praise andthanks to God throughout thehours of the day, not only for thepeople of God but for the world— remember then that you aretaken from among men andappointed on their behalf forthose things that pertain to God.Therefore, carry out the ministryof Christ the Priest with constantjoy and genuine love, attendingnot to your own concerns but tothose of Jesus Christ.

Finally, dear sons, exercisingfor your part the office of Christ,Head and Shepherd, while united

with the Bishop and subject tohim, strive to bring the faithfultogether into one family, so thatyou may lead them to God theFather through Christ in the HolySpirit. Keep always before youreyes the example of the GoodShepherd who came not to beserved but to serve, and whocame to seek out and save whatwas lost.

I would now like to say aword to you, my dear brothersand sisters who have come tothis celebration, this great cele-bration of God in the ordination ofthese priests, our brothers. Iknow that many of you havecome a great distance, a journeyof over two days... thank you foryour generosity! This is a sign ofthe love you have for the Church,a sign of the love you have forJesus Christ. Thank you verymuch! Thank you for your gen-erosity, thank you for your fidelity.Carry on, in the spirit of theBeatitudes.

I also encourage you, today,to keep praying for your priests,especially for these who will nowreceive the sacrament of HolyOrders. The people of God sup-port their priests by prayer. It isyour duty to support your priests.Some of you may ask me, “ButFather, how do we go about sup-porting priests?” Trust in yourgenerosity. The generosity ofyour heart will tell you how tosupport your priests. But the pri-mary support of priests is prayer.The people of God — all of us,every one of us — supportpriests by our prayers. Never tireof praying for your priests. I knowyou will do this. Thank you! Now,let us continue with the rite ofordination of these deacons whowill be your priests. Thank you.n

LIGHT ONE CANDLEBy Tony Rossi

Director of Communications, The Christophers The Best Christmas Gift You’ll Ever Receive“If I knew things would no longer be, I would have

tried to remember better.” That’s a line from the 1990movie “Avalon,” which comes to mind everyChristmas season because it’s a time of year thatprompts me to reflect on the past and the best gift Iever received.

It was December 24, 1980, and the wait was gru-eling. My 11-year-old self had asked for the popular“large size Star Wars action figures” for Christmas,and I couldn’t wait to find out whether they would beunder the tree.

There were already a couple of gifts there so,being a little sneaky, I put saliva on my finger andrubbed it on the wrapping paper thinking it wouldbecome more transparent. No luck. My mother is agift-wrapping ninja who encased my presents in somuch paper, not even Superman’s x-ray vision couldsee through it. The only solution was to wait it out. Anap would be a good idea, I thought, so I lay in bedtelling myself to fall asleep. That worked as well as itdoes today when I’m suffering from occasional insom-nia. I wound up staring at the clock and thinking,“Time sure does pass slowly.”

Finally, it was time to go to the Christmas Eve vigilMass with my mother, father, and maternal grandpar-ents, who lived a few doors down from us. Despitedifficult challenges, like my grandfather’s advancingParkinson’s Disease, we always went to church as afamily. It was never seen as a burden, but as some-thing special and necessary to live a good life. Also,my family had survived some harrowing experiencesin Yugoslavia after World War II before they immi-grated to the United States, and they attributed that toGod.

Mass was so festive that it distracted me from mypreoccupation with presents. We got to sing carolsinstead of Advent songs—and a feeling of palpablejoy emanated from everyone wearing their finest garbin an overflowing church.

After Mass, we made the traditional rounds: first tomy paternal grandparents, then to my maternalgrandparents, and finally back home. Sure enough, Ihit the action figure motherlode. There were LukeSkywalker, Han Solo, Chewbacca, and more. At thetime, I thought those were the greatest presents Iever received.

Adulthood brings a different perspective, though.While the toys provided me with hours of fun, it’s thememories that I truly treasure because they weregrounded in love. God blessed me with two grand-mothers who loved to bake, so their affection was dis-played through crescent cookies, made out of groundalmonds and dusted with sugar—and through apricotcakes and linzer cookies that made the house smelldivine.

I’m also overwhelmed by everything my motherand father did for me that Christmas and throughoutmy childhood. They worked hard to support our fami-ly: my father as a customs broker at Kennedy Airport,and my mother as a coat-check attendant at theWaldorf Astoria. I never lacked love growing up and Iknow now that gave me a great advantage in life. I’mgrateful to still have my parents with me.

Middle age has also taught me that time actuallypasses very quickly, not slowly, like my 11-year-oldself believed. So when you gather with your familyand friends to celebrate Christmas this year, take it allin, even the smallest details. In other words, “remem-ber better.” Those moments will be the bestChristmas gifts you’ll ever receive.n

Bishop’s Calendar

November 29Stamford, CT – Meeting withrepresentative from CatholicMutual GroupNovember 30Manhattan, NY – New YorkDeanery meeting at St. GeorgeChurchDecember 2Stamford, CT – ChristmasAdvent concert at St. John’sBasilicaDecember 3Sloatsburg, NY – Divine Liturgyat St. Joseph Adult Care HomeDecember 7 – 9Sloatsburg, NY – SistersServants spiritual renewalDecember 10Sloatsburg, NY – Moleben forthe conclusion of the 75thanniversary of St. Joseph AdultCare HomeDecember 15Cromwell, CT – ConnecticutCatholic bishops meeting atHoly Apostles SeminaryDecember 16Southport, CT – Divine Liturgyand reception at the UkrainianClub of SouthportDecember 24Stamford, CT – ChristmasLiturgy at St. VladimirCathedral

EPARCHY OF STAMFORD OFFICIAL

Very Reverend, and Reverend Fathers,Administrators, School Principals, Teachers,

Staff, Catechists & Volunteers

December 6, 2017

Glory to Jesus Christ!

The Eparchy of Stamford is Committed to keepingour children and youth safe in accord with the policies ofthe United States Conference of Catholic Bishops as setforth in the “Charter for the Protection of Children andYoung People” Our Eparchy is committed to becoming acommunity that cares for the safety of our children andfosters their growth into responsible and mature personsof faith.

Therefore in an effort to educate and protect our chil-dren and vulnerable adults, I announce and promulgatethat “Child Lures Prevention Program” is the officialabuse and prevention awareness program for the Eparchyof Stamford.

+Paul P. Chomnycky, OSBMBishop of Stamford

SOWER PAGE 3 n DECEMBER 24, 2017

NEW YOrK - On Saturday,November 18 the Ukrainiancommunity of the New YorkCity metropolitan area gath-ered for the annual ecumeni-cal commemoration markingthe 85th anniversary of theHolodomor Famine-Genocide that was inflictedupon the Ukrainian nation byJoseph Stalin in 1932-33.

This year's commemora-tion began with a procession,which led from St. George'sUkrainian Catholic Church inthe East Village through thestreets of the city to St.Patrick's Cathedral in mid-

town Manhattan. Leading theprocession were ArchbishopAntony of the UkrainianOrthodox Church in Americaand Bishop Paul of theUkrainian Catholic Eparchyof Stamford.

The commemoration con-cluded at St. Patrick’sCathedral with the celebra-tion of a Panakhyda memori-al service for the victims ofthe famine. responses weremasterfully sung by thefamed Dumka Choir directedby Professor WasylHrychynsky. MetropolitanAnthony and Bishop Paul

were joined by other hierar-chs and clergy of the Catholicand Orthodox churches,including MetropolitanStefan Soroka of theUkrainian CatholicArcheparchy of Philadelphia,Archbishop Daniel of theUkrainian Orthodox Churchin the US and Bishop-emeri-tus Basil Losten. In addition,numerous Ukrainian andAmerican governments rep-resentatives includingUkrainian Ambassador to theUnited States, Valeriy Chaly,and Chuck Schumer theSenior US Senator from NewYork State delivered inspiringgreetings emphasizing theimportance of the commemo-ration and keeping the memo-ry of the terrible crimes inorder to prevent similar atroc-ities in the future. SenatorSchumer, who has attendedthe Holodomor commemora-tions many times in the pastand is a loyal friend ofUkraine, delivered an espe-cially noteworthy greeting.

It is estimated that 2000people attended the event.

In addition, it is worthmentioning that this yearmarks the 30th annual com-memoration of theHolodomor in St. Patrick’sCathedral. Initiated 30 yearsago by Bishop Basil Losten,then Bishop of Stamford, andthe late Cardinal JohnO’Connor, Archbishop ofNew York, it has successfullyspread the memory of thegenocide beyond theUkrainian community. Forthis the Ukrainian communityof New York is extremelygrateful to the Archdiocese ofNew York.n

St. George Academy Students march in the procession

Responses by Dumka Choir directed by Professor Wasyl Hrychynsky

Famine Commemoration: 85th Anniversary

Christ is born!Beloved in Christ,Today once again we share

the unspeakable joy of the HolyNativity, which fills the heart ofeach believer. The Son of Godbecame one of us, having takenas His mother a Virgin fromNazareth. The Son of the Pre-eternal and Almighty God, the Creator of all thatis visible and invisible, was born in a poor stablecave and personally experienced all human mis-ery. This is not merely some historical event

from long ago, this is our reality as well. In this event that took place in Bethlehemmore than two thousand years ago we recognize God’s infinite love for the humanrace, for all time: “For God so loved the world, that he gave His only Son, thatwhoever believes in Him should not perish but have eternal life” (Jn 3:16).

Gazing upon the newborn Saviour, lying in a simple stable cave, on hay in amanger, we sense how Divine wisdom exceeds human wisdom. In the light of theChristmas star, human power, glory, and wealth seem empty, fleeting, andinsignificant. Christ, the Son of God, became poor and helpless for us. He aban-doned heavenly glory in order to be born among humans—deprived, having noplace to lay His head, as we sing in our traditional carol: “not in a royal palace,but among cattle….” For us He becomes poor, having been rich, so that we mightbecome rich in his poverty (see 2 Cor 8:9). Taking human misery and frailty uponHimself, the Son of God raises us poor humans to our Lord’s grandeur. Indeed, thepoor shepherds of the Bethlehem and its surroundings are the first to receive thisgood news of salvation, proclaimed to us today by the Angel of the Lord: “’Andthis will be a sign for you: you will find a baby wrapped in swaddling cloths andlying in a manger.’ And suddenly there was with the angel a multitude of the heav-enly host praising God and saying, ‘Glory to God in the highest, and on earthpeace among those with whom He is pleased!’” (Lk 2:12-14). Christmas, it wouldseem, brings about an exchange of gifts: God descends from heaven to earth, sothat mankind might ascend into heaven; the Son of God becomes poor, so that wemight all be enriched.

Today we live in a world where, in the words of the Holy Father, Pope Francis,the pursuit of material enrichment frequently grows into a “new idolatry ofmoney,” and “the economy lays bare… a lack of real concern for human beings;man being reduced to one of his needs alone: consumption” (Evangelii gaudium,55). And yet, the angel of the Nativity directs his message to the poor and callsupon them, and us as well, to praise God, in Whom we find hidden the true andeternal wealth of humankind. In being united with Christ, “in whom are hidden allthe treasures of wisdom and knowledge” (Col 2:3). Christians appear before theworld “as poor, yet making many rich, as having nothing, yet possessing every-thing” (2 Cor 6:10)! And thus, in the Nativity, this wealth—a life with God and inGod—comes to us and becomes a source of our joy and hope, which we exchangewith one another..

In the midst of the misery and challenges of the present day, we should recog-nize that there are many forms of poverty—spiritual, cultural, educational, civi-lizational, and only then—material. The poverty of the present world is frequent-

ly not material, but spiritual. Thus, in a certain sense, today’s“new rich” in Ukraine may, in fact, be spiritually and culturallypoorer than beggars. On the other hand, this spiritual poverty, thatis, this distance of the powerful of this world from God, fre-quently creates social injustice, disastrous abuse of authority, cor-ruption and misuse of resources, given for the common good.

In this situation it is not enough for the rich to share a portionof the crumbs from their table as a form of help for the poor. Whatis needed is a change of the human heart, an opening which will

allow Divine light and grace to enter. For the one who claims to be a saviour ofthe poor, but does not have God in his or her heart—such a person carries emptyideologies which only exploit human suffering for political gain, but in reality, areunable to end it. In such circumstances the poor become poorer while the rich con-tinue to prosper. Only those who have become rich in God can transform their ownlives and contribute to the creation of a just society, having the human being at itscentre rather than profit, the common good rather than egotistical interests of par-ticular groups or clans.

In His Nativity Christ makes us all rich, fills us and raises us out of all formsof poverty, for Christ is born in Bethlehem in order to make every person Hisbrother, His sister—a child of God and sharer of eternal divine blessings. That iswhy Christmas is the feast of solidarity for all humankind, even for those who can-not bear the gifts of gold of this world, for it enriches all with “a gift more pre-cious than myrrh: the faith of the heart and sincere love,” as we sing in ourUkrainian carol.

Beloved in Christ! In order that we may worthily celebrate Christmas, withthose who suffer from all forms of poverty let us share of the riches that are ours,our spiritual gifts above all, and then material gifts. May our ancient carol-kolia-da, which greets the king in a poor stable cave, be a Divine covenant for us, toapproach the poor and share with them the riches of our holy faith. Let us leandown before Christ, present in our impoverished brothers and sisters, allowingthem to experience the closeness of God, Who embraces all with His endlessmercy and unconditional love. Let us greet with carols our soldiers, wherever theymay be—in their homes, having fulfilled their sacred duty to defend their country,in their military units, at the front. Let us visit those who were wounded in battle,let us receive into our hearts the pain of the poor and the needy, for in doing so wewill receive Christ with the Most Holy Family, enriching our own homes, our fam-ilies, and the society we live in with endless divine treasures, “where neither mothnor rust destroys and where thieves do not break in and steal” (Mt 6:20). This iswhat the Holy Church encourages us to do in singing: “Let us meet Him with purehearts and with good works. Let us prepare ourselves now through the Holy Spiritto greet Him who is coming to His own people as He himself had willed. He isbeing born in Bethlehem, so that through His compassion He might bring back allof those who were exiled from life in Paradise” (Sunday before the Nativity,Stikhera from Vespers).

Dear Brothers and Sisters, with a sincere heart I wish each of you, from theyoungest to the oldest, from the richest in Divine gifts to the poorest, in Ukraineand abroad—the true joy of children of God, a tasty kutia, a Christmas full ofcheer, and a happy, peaceful, and blessed New Year!

Christ is born!† SVIATOSLAV

CHRISTMAS PASTORAL LETTER OF HIS BEATITUDE SVIATOSLAVFor you know the grace of our Lord Jesus Christ, that though he was rich,

yet for your sake he became poor, so that you by his poverty might become rich. 2 Cor. 8:9

“In order that we mayworthily celebrate Christmas,with those who suffer from allforms of poverty let us shareof the riches that are ours,our spiritual gifts above all,and then material gifts.”

FrESH MEADOWS, NY - Itwas in 1957 that BishopAmbrose Senyshyn gave hisblessing to rev. PeterFedorchuk to look into thepossibility of building achurch for the growingUkrainian Catholic popula-tion in the borough ofQueens. The first liturgy wascelebrated in the chapel ofMary Immaculate Hospital inJamaica, NY. Seven yearslater on November 25, 1965,the first Divine Liturgy wascelebrated in the newly con-structed church of theAnnunciation of the BlessedVirgin Mary in FreshMeadows, which still servesthe parish to this day.

On Sunday, November 12the parish community, alongwith its pastor, Very rev.Zbigniew Canon Brzezicki,many friends and well-wish-ers, gathered in celebration ofthe 60th anniversary of thefounding of the parish.Bishop Paul Chomnycky cel-ebrated a Divine Liturgy ofThanksgiving, which was fol-lowed by a jubilee luncheonin the parish hall for 200 per-sons.

The gathering had the joy-ful atmosphere of a homecoming, with many formerparishioners, who were bornand raised in the parish,returning for the celebrationafter, in some instances,many years of absence.Professor Ihor Jadlickyjserved as Master ofCeremonies. Parish trustees,Kathy Brucato and Mary JeanDyczko first offered a greet-ing before the sumptuousmeal was served. Followingthe luncheon, Patti & Susie

Sawchuk, Les Melnyk,Joseph Siwik, and PaulSenica in turn offered theirown poignant memories oftheir beloved parish and whatit meant for them to be mem-bers of Holy AnnunciationChurch. Joseph Siwikpenned a poem for the occa-sion, the opening stanza ofwhich reads:

“Our Parish with its softvoice as comforting as amother’s touch

Creates a community offriendship and love

Which inspires the faith-ful to hold on strong

To every little detail fromabove…”

On the jubilee programthe Anniversary Committeewrote the following, whichsums up concisely the feel-ings of those present: “Eventhough our parish member-ship is not what it was in thepast, our parish life continueswith passion and energy,keeping our yearly calendarfilled with events and cele-brations, keeping with the tra-ditions of the UkrainianCatholic Church.” На мно-гая та благая літа!n

PARISH IN FRESH MEADOWS MARKS 60 YEARS

Bishop Paul [right] with Fr.Brzezicki, Pastor

PAGE 4 n DECEMBER 24, 2017 SOWER

On December 20, 386 or 388, St.John Chrysostom in a sermon on theanniversary of the death of the Martyr,Philogonius, Bishop of Antioch,announced to his faithful that in this yearfor the first time Antioch will be cele-brating the feast of the Nativity of ourLord on the 25th of December, independ-ently of the feast of the Theophany. Healso added that this feast "can withoutmistake be called the mother of all thefeasts", for, "from it," he goes on to say,"the Theophany, the holy Pasch, theAscension and the Pentecost have theirorigin and foundation. If Christ had notbeen born in the flesh, neither could hehave been baptized, and we would nothave Theophany, had he not been cruci-fied – we would not have the Pasch; hadhe not sent the Holy Spirit - we wouldnot have Pentecost. Thus, from theNativity of Christ, all the other feastsflow like different streams from the samesource. This feast justly occupies firstplace not only because of this, but alsobecause the event which this day com-memorates is, of all events, the mostworthy of wonder."

Truly, Christ's Nativity is the mostsignificant event in the history of thehuman race. This event inaugurated theChristian Era and became the point ofreference from which we date the eventsof world history.

For the first three centuries, theChristians did not have a separate feastof the Nativity of Christ. At that time theonly feast known was the Theophany,which was celebrated on the 6th ofJanuary. This feast included the Nativityof the Lord and the Baptism of Christ inthe river Jordan. In the first centuries ofChristianity the Greek word "Epiphany"(a manifestation) or "Theophany" (amanifestation of God), referred not onlyto the manifestation of Jesus Christ dur-ing his baptism, but also to his manifes-tation on earth, i.e., his birth, his nativity.

The ancient blending of these twofeasts and their simultaneous celebrationon the same day is clearly seen in their

identical composition in our church serv-ice. The motif of the liturgy of these twofeasts is one and the same. They bothhave a vigil with fasting; they both have,on this eve, the Liturgy of St. Basil theGreat with Vespers, and royal Hours, theGreat Compline with the singing of thehymn "God is with us...”, and in theLiturgy, they both have the hymn "Asmany as have been baptized... " and soforth. The difference in their services liesonly in their contents.

In the first centuries the Church,especially the Western Church, blendednot only the Nativity of our Lord and HisBaptism with the Theophany, but also thehomage of the Three Magi, the miracle inCana of Galilee, the miracle of the multi-plication of the loaves, and in someplaces even the resurrection of Lazarus,because all these events bore testimonyto the Theophany - the manifestations ofGod on earth. This celebration of severalevents from the life of Jesus Christtogether with the feast of the Theophanywas one of the chief reasons why theWestern Church was the first to separatethe feast of the Nativity of our Lord fromthe feast of the Theophany and why itbegan to celebrate this feast on a separateday.

Following the example of theWestern Church, slowly the EasternChurches began to celebrate the Nativityof our Lord on the 25th of December.Three great Fathers of the EasternChurch played a decisive role in thisregard: St. Basil the Great, St. Gregorythe Theologian, and St. JohnChrysostom. St. Basil the Great (+379)was the first to begin to celebrate theNativity of our Lord on the 25th ofDecember in Cappodocia between theyears 371 and 374. One sermon on theNativity of the Lord is attributed to him.Under his influence, St. Gregory theTheologian (+390) introduced this feastin Constantinople. On the 25th ofDecember he began his sermon withthese words: "Christ is born - glorifyHim! Christ has descended from heaven

- greet Him! Christ has appeared on earth- praise Him!" Then he says further:"Today is the feast of the Theophany, orNativity, as this day is also called, andboth names are given to one feast, forGod manifested Himself to mankind bybeing born in the flesh... From the word-manifestation - we have the nameTheophany (manifestation of God), andfrom the word birth - Nativity. This is thefeast we are celebrating today - the com-ing of God to mankind..."

St. John Chrysostom (+407) intro-duced the feast of Christ's Nativity withgreat zeal in Antioch in 386 or 388. In hissermon on the 25th of December,extolling the Nativity of Christ, heexpressed his joy at its celebration: "Along time I have waited to see this day,"he says, "and not only to see it but also tocelebrate it with such a multitude of peo-ple. I prayed unceasingly that our gather-ing would be great in number as it istoday, and it so happened that the prayerwas fulfilled. Although ten years had notyet passed since this day becamerenowned and familiar to us, it seems asthough it had been handed down to usfrom early times, so exalted has itbecome because of your endeavors.Therefore, he would not err who wouldsay that this feast is both new and at the

same time ancient - new, because it wasnot long ago that it became known toyou, ancient, because it quickly achievedequality with the earliest feasts and wasraised up to the same level."

In his sermon he defends the 25th ofDecember as the real day of Christ'sbirth, giving as proof the very rapidspread of this feast and the great esteemin which the faithful had held it. Proof ofthis is also found in the documents thatwere preserved in rome concerning thecensus of Caesar Augustus. Finally,according to him, the fact that the con-ception of Jesus Christ occurred sixmonths after the conception of John theBaptist proves that December 25 is thereal date. So then if the conception ofJesus Christ occurred in March, then hisnativity should fall in December.

A little later, a new feast came intopractice at two other centers of the thenChristian world: Alexandria andJerusalem. Nevertheless for the longesttime certain Churches in the East cele-brated the Nativity of Christ togetherwith the Theophany on the 6th ofJanuary. The Armenian Orthodox Churchcelebrates the Nativity of Christ and theTheophany on the 6th of January to thisday. The Armenian-Uniates, under pres-sure from rome, celebrate the Nativityof Christ on the 25th of December sincethe sixteenth century.

Later when the Nativity of Christ inthe East became a separate feast, theTheophany, celebrated on January 6th,commemorated only the event of thebaptism of Christ.

roman the Melodist, PatriarchGermanus, Andrew of Crete, JohnDamascene, Cosmas of Maiuma andPatriarch Anatole, composed the liturgyor service for the feast of the Nativity ofour Lord.

In the fourth century, St. Helena,mother of Emperor Constantine theGreat, built a church in Bethlehem inhonor of the Nativity of Christ. A lawpertaining to the universal celebration ofthe feast of the Nativity of the Lord isfound in Emperor Theodosius' codex of438 and in Emperor Justinian's codex of535. n

A BYZANTINE RITE LITURGICAL YEAR by Julian Katrij, OSBMThe Feast of the Nativity of Our Lord

By Myron Levytsky

St. Michael’s Russian Catholic Church Welcomes Ukrainian Priest Deacon Thomas Stadnik

NEW YOrK - Just over ayear ago, the russianByzantine CatholicCommunity of St Michael theArchangel, which has been cel-ebrating the Divine Liturgy for80 years in its chapel at 266Mulberry Street in Manhattan,first welcomed its new rector-designate, Fr. VolodymyrSybirnyy, a priest of theEparchy of Stamford. In thespirit of Metropolitan AndriySheptytsky, Bishop Paulagreed to allow Fr. Volodymyrto accept the challenge to shep-herd this small but enduringcommunity because of Fr.Volodymyr’s knowledge andlove of the russian and OldBeliever liturgical traditions.The prior rector, Fr. romanosrusso, had reached retirementage and had already discussedthis possibility with BishopPaul.

So what was it like for aUkrainian Catholic priest tocome to a russian Byzantine

Catholic parish? Fr.Volodymyr found a verydiverse and interesting com-munity at St. Michael’s. Thereare a few, mostly older,russian parishioners, andmany converts from an arrayof ethnic backgrounds, includ-ing Italo-Greek-Arberesh,Welsh, Latin American, Italian,Spanish, and Irish, in additionto various Slavs, includingBelarussians, Poles andUkrainians. There are profes-sors and workers, students andartists, simple people and pro-fessionals. They are united intheir love for Christ and theirjoy in praying in the russianByzantine spiritual tradition.

St Michael’s regularly cele-brates Vespers every Saturdayevening at 6PM and the DivineLiturgy on Sundays at 11 AM.Services are conducted in analternating mix of English andChurch Slavonic. The entirecongregation is encouraged tosing with the volunteer choir,

which on any Sunday consistsof some 7 to 10 people. Theysing the four-part harmony thatthe russian liturgical musichas been set to from the tradi-tions of Kievan, Obichod,Valaam, Znamenny, Bulgarian,and Greek chant, as were vari-ously utilized in the russianByzantine liturgical repertoire.

Fr. Volodymyr is assisted inhis pastoral work by Fr.Protodeacon ChristopherLiGreci, who has been servingas deacon at St Michael’s since1988. In addition, Bishop Pauldeployed Fr. Deacon ThomasStadnik, whose home parish isSt Michael’s though he servesin the Stamford Eparchy, toassist Fr. Volodymyr in histransition into the parish.

In taking up this post, Fr.Volodymyr feels it is impera-tive that certain facts must bebrought to light about therussian Byzantine CatholicChurch, facts of which manyUkrainian Catholics are notaware. “There is a close con-nection between the russianByzantine Catholic Churchand Metropolitan AndriySheptytsky”, he said, “andUkrainian Catholics need toknow in these troubled timesthat not all russians are bad,and that some bear the sameyoke of oppression for beingGreek-Catholic as Ukrainianshave – in fact, these days underPutin, perhaps now a bit more,since they are under his directreach.”

Some little known factsabout the russian ByzantineCatholic Church:

Yes, there is a russianByzantine Catholic Church(rBCC), both inside russiaand in the Diaspora.

The movement to seek

union with rome among therussians began in the latenineteenth century and was inlarge part influenced by thewritings and example of thegreat russian philosopher,Vladimir Soloviev.

The rBCC was formallyestablished and nurtured over100 years ago by MetropolitanAndriy Sheptytsky.

Metropolitan Andriy, whennewly released from the czaristprison in 1917, rushed to StPetersburg in order to presideover the first official Sobor ofthe rBCC in May 1917.

For nearly a decadeMetropolitan Andriy nurturedthe particular vocation of thefirst Exarch of the rBCC,Blessed Exarch LeonidFeodorov.

In the face of the cata-clysmic events that had befall-en Eastern Europe, in 1943,Metropolitan Andriy appointedhis own brother, Blessed Fr.Klymentiy Sheptytsky, to bethe second Exarch of therBCC.

As with the UGCC, after

1988 the several undergroundparishes of the rBCC emergedafter perestroika, notably twoin Moscow, Petersburg andseveral in Siberia.

There are many rBCCparishes in the Diaspora, withseveral in Central and WesternEurope, and four (soon to be 5)in the US. Australia and Brazilalso have parishes.

The rBCC has been with-out a hierarch of its own fornearly 20 years and is petition-ing rome to correct this situa-tion.

American-born Fr WalterCiszek, SJ, whose cause forcanonization is in process, wastrained for and served russianByzantine Catholic missions inEastern Europe and under-ground in russia, for which hewas imprisoned for many yearsby the Soviet authorities. Uponhis release and return to theUS, first landing in New York,he insisted that the first placehe be taken from the airportwas to St. Michael’s so hecould pray. n

PENTECOST SUNDAY LITURGY, St. Michael’s,From left to right: Protodeacon Christopher LiGreci, Fr. Volodymyr

Sybirnyy, Deacon Thomas Stadnik.

ALL NIGHT VIGIL, St. Michael’sFrom Right to Left: Fr. Volodymyr Sybirnyy, Protodeacon ChristopherLiGreci, Choir Director Coleen Kennedy, Samuel Howard, and Marie

Prewitt.

ОФІЦІЙНЕ ВИДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ У СТЕМФОРДІ, КТ

VOL XXXIV; NO. 12 24 ГРУДНЯ, 2017СТЕМФОРД, КОННЕКТИКУТ 06902

Дорогі в Христі!

Сьогодні ми знову ділимося невимовною радістю святого Різдва, яканаповнює серце кожного віруючого. Божий Син став одним із нас, взявшисобі за матір Діву з Назарета. Син предвічного і всемогутнього Бога, Творцявсього видимого і невидимого, народився в бідному вертепі та особистозазнав всієї людської нужди. Це не тільки історичний факт, подія давноминулих років, а й наша дійсність. У цій події, що сталася у ВифлеєміЮдейському понад дві тисячі років тому, ми пізнаємо безмежну Божу любовдо всього роду людського на всі часи: «Бог бо так полюбив світ, що Синасвого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, а живжиттям вічним» (Ів. 3, 16).

Споглядаючи новонародженого Спасителя в бідному вертепі, у яслах насіні, ми відчуваємо, наскільки Божа мудрість перевершує мудрість людську.У світлі різдвяної зорі сила, слава і багатство, що походять від людини, виг-лядають порожніми, минущими та малозначущими. Христос, Син Божий,задля нас став убогим і немічним, відмовився від небесної слави, щоб наро-дитися як останній серед людей – нужденним, що немає де голови прикло-нити, як співає наша колядка: «…не в царськім палаті, а поміж бидляти...»Він задля нас «стає бідним, бувши багатим, щоб ми Його вбожеством роз-багатіли» (пор. 2 Кор. 8, 9). Приймаючи людську нужду і неміч на себе, СинБожий підносить убогу людину до Господньої величі. Примітно, що самевбогі пастушки в околицях Вифлеєма стали першими адресатами цієї спа-сенної благовісті, яку і нам сьогодні сповіщає ангел Господній: «"І ось вамзнак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах". І вмить пристала доангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:"Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання"» (Лк. 2, 12-13). У Різдві немов відбувається обмін дарами: Бог сходить із неба на землю,щоб людина вийшла на небо; Син Божий стає вбогим, щоб збагатити люди-ну.

Коли нині живемо у світі, де жадоба матеріального збагачення нерідкопереростає, за словами Святішого Отця Франциска, у «нове ідолопоклон-ство грошам», а в «економіці проявляється великий брак уваги до людини,що зводить людську істоту лише до однієї з її потреб – споживання» (РадістьЄвангелія, 55), ангел Різдва скеровує своє послання саме до вбогих і закли-кає їх, а заразом і нас прославити Бога, в якому вміщене справжнє і вічне

багатство людини. Будучи з’єднаними з Христом, «в якому сховані усі скар-би мудрості і знання» (Кол. 2, 3), християни постають перед світом «як бідні,які багатьох збагачують; як ті, що нічого не мають, а все посідають!» (пор. 2Кор. 6, 10). І ось у Різдві те багатство – життя з Богом і в Бозі – приходитьдо нас і стає джерелом нашої радості і надії, якими ми обдаровуємо однеодного.

Попри злидні і випробування сьогодення, маємо визнати, що насправдііснують різні види бідності – духовна, культурна, освітня, цивілізаційна і ажтоді – матеріальна. Убозтво сучасного світу частіше має не матеріальний, адуховний характер. Нинішні «скоробагатьки» в Україні переважно є бідніші– і духовно, і культурно – за жебраків. І ця духовна убогість, тобто віддале-ність сильних цього світу від Бога, нерідко спричиняє соціальну несправед-ливість, згубне використання влади, корупцію та зловживання ресурсами,даними для загального блага.

У такій ситуації не достатньо, щоб багачі призначили частину крихт зісвого стола як певну допомогу убогим. Потрібна переміна людського серця,яке допустило б до себе Боже світло і Божу благодать. Бо хто вважає себерятівником бідних, а не несе Бога той пропонує порожні ідеології, які лишевикористовують злидні людини з політичною метою і, насправді, не здатніїх усунути. За таких обставин бідні ставатимуть ще біднішими, а багаті далінаживатимуться. Лише той, хто стане багатим Богом, зможе преобразитивласне життя та сприяти побудові справедливого суспільства, у центрі якогостоятиме людина, а не прибуток; загальне добро, а не егоїстичні інтересиокремих груп чи кланів.

У Різдві Христос нас усіх робить багатими, насичує і підносить з усіхвидів бідності, бо Він народжується у Вифлеємі для того, щоб кожну люди-ну зробити своїм братом чи своєю сестрою – дитиною Божою, учасникомвічних Божих благ. Ось чому Різдво – свято загальнолюдської солідарності,коли особа не багата, позбавлена «золота-дарів» цього світу, збагачує багать-ох своїх ближніх «ціннішим даром» – «вірою серця і щирою любов’ю», якпро це співаємо в наших колядках.

Дорогі в Христі! Щоб гідно святкувати Різдво, ділімося з убогими – вся-кого виду бідності – тим багатством, яке ми, віруючі люди, посідаємо,насамперед духовними дарами, а відтак і матеріальними благами. Нехайпрадідівська коляда, яка вітає Царя в бідному вертепі, буде для нас Божимзаповітом наближатися до вбогих і збагачувати їх скарбами нашої святої

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯБЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА

Високопреосвященним і Преосвященним Архиєпископам та Митрополитам,боголюбивим єпископам, всечесному духовенству,

преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим

Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли.

2 Кор. 8, 9

ХРиСТОС РОЖДАєТьСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

СТОРІНКА 6 n 24 ГРУДНЯ, 2017 СІВАЧ

Різдво Христове – час, коли християнський світ поринає неначе в казкусвого дитинства: мерехтіння примхливих гирлянд, сяйво ялинкових при-крас і затишок сімейного свята, знайомий з дитинства запах святвечірньогостолу і дитяче очікування дарунків. І навіть дорослим у цей час здається,що казкова радість Різдва ось-ось введе у заповітний край затишку і здій-снення усіх мрій. Відважилися б ми сказати, що Різдво, якось у таємничий,незбагненний спосіб передає нам віддалений, легенький присмак Неба.

На чисто людському рівні Різдво, можливо як ні одне із наших христи-янських свят, проявляє нам суть усіх наших глибинних устремлінь: бути успільності, спільності однієї великої Родини за святковим столом НашогоНебесного Отця.

Проте, якось забуваємо, чи не хочемо, можливо, про це пам’ятати, що длятого, щоб осягнути цю ціль, до якої стримить усе наше внутрішнє єство,потрібно перейти дорогу. Бо ми, як людство, усе ще знаходимось у долинісліз, а як каже наше богослужіння туземне «життя – це тінь і сон». Йти цієюдорогою, дорогою осягнення нашого призначення – це йти за ІсусомХристом. Йти за Тим, Хто відклав свою Славу і ступив у темряву цьогосвіту, в якому людина страждає, віддалена від Божої близькості.

Христос міг народитися у царській палаті, стати всесвітнім володарем,який накидає свою волю інертним масам підданих, який насилу тягне усіхі кожного в обійми Люблячого Отця. Але хіба може Бог, який є Любов,прагнути насильної «любові»? Хіба може Люблячий Батько старатисясилою заставити своїх дітей любити Себе?

Тому Христос вибрав не шлях Влади, а шлях Любові, яка єдина можеперемогти зло, яке панує в цьому світі. Яка єдина може спонукати людськесерце відповісти любов’ю. Він обрав шлях виконання волі Отця, щоб зіб-рати усіх розпорошених дітей Божих в одно (див. Ів. 11, 52) через Жертву.Його місія – спасіння людини, повернення людини у спільність з Богом, це– Жертва, жертва від самого початку і до кінця.

Жертва, яка розпочалася у той момент, коли Син Божий, Друга ОсобаБожа відклав свою Славу, Владу, Велич і принизив Самого Себе, прийняв-ши людську природу, ставши одним із тих, хто терпить у долині вигнання.Його Жертва пройшла і через холодну печеру, яка слугувала стайнею длястад овець в околицях Вифлеєму – міста з якого походив Його славнийтілесний предок – цар Давид. Пройшла через звичайнісінькі ясла, в яківкладали корм для худоби, через колюче сіно, через відкинення ближніх.Продовжилась через вигнання в Єгипет і скромне дитинство та юність взабитому галілейському містечку, про яке, здається, в народі йшла поганаслава. Його Жертва проходить через відкинення від тих. до кого Він бувпосланий, через наругу і знущання, аж до Хреста. Проте, Христос сповнивсвою місію, сповнив волю Небесного Отця.

І кожен з нас покликаний йти Його шляхом, продовжуючи Його місію. А

це вимагає від нас усвідомлення того, що ми – члени Його Тіла, тобто,Церкви. Це вимагає від нас чим тіснішого з’єднання з Ним вже тут на землі,з’єднання з Його Любов’ю, щоб можна було з’єднатись з Його Жертвою, якучасник Його місії.

У Різдві у таємничий і незбагненний спосіб з’єднується початок Йогомісії і наш передсмак Неба. З’єднуються початок і кінець. Одночасно маємозаклик до того, щоб йти в дорогу за Ним і уже спроможність наперед осяг-нути передсмак радості завершеної мандрівки. Тож Різдво – це не тількирадість сімейного свята, не тільки відсяй небесного світла, але й заклик,спрямований до кожного з нас, заклик відправитись в путь.

На початках вибраного народу Бог сказав до Праотця нашого Аврама вУрі Халдейськім: Вийди до себе. І цей заклик сьогодні спрямовується докожного з нас: вийди до себе. Вийди з своєї заклопотаності сірим щоден-ням, вийди зі своїх страхів і обмежень і стань перед ясла, в яких почина-ється місія Христа, твоя місія. Місія, яка не є легкою, але, яка є необхідноюпередумовою осягнення цілі нашого існування – бути у вічності з Богом.

Христос ражДається!

+високопреосвященний стефан сорокамитрополит Української Католицької Церкви у сШа

архиєпископ Філадельфіийський для Укpаіїнців

+Преосвященний Павло Хомницький, Чсввєпископ стемфордської єпархії

+Преосвященний венедикт алексійчукєпископ Чіказької єпархії святого миколaя (автор)

+Преосвященний Богдан Данило єпископ Пармської єпархії святого Йосафата

+Преосвященний іван Бураєпископ-Помічник Філадельфійський

+Преосвященний андрій рабійєпископ-Помічник Філадельфійський

різдво 2017 р.

ПАСТиРСьКЕ ПОСЛАННЯ єПиСКОПІВ УКРАЇНСьКОЇ КАТОЛиЦьКОЇ ЦЕРКВи В СПОЛУЧЕНиХ ШТАТАХ АМЕРиКи

ВСЕЧЕСНиМ ОТЦЯМ, ПРЕПОДОБНиМ ЧЕНЦЯМ І ЧЕРНиЦЯМ, СЕМІНАРиСТАМ ТА ДОРОГиМ ВІРНиМ

ХРиСТОС РАЖДАєТьСЯ!

З Різдвом Христовим!Святішому Отцеві Франциску Папі Римському,

Блаженнішому Патріарху Святославу, Преосвященному МитромолитуСтефанові, Преосвященному Владиці Павлу, та Преосвященному

Владиці-емериту Василеві,Всьому духовенству, релігійним чинам та українському Божому

Людові Стемфордської ЄпархіїРАДІСНИХ СВЯТ РІЗДВА ХРИСТОВОГО

ТА БЛАГОСЛОВЕННОГО НОВОГО 2018 РОКУбажають

РЕДАКЦІЯ І АДМІНІСТРАЦІЯ "СІВАЧА"РЕДАКЦІЯ І АДМІНІСТРАЦІЯ "СІВАЧА"

віри. Похиляймося над Христом, присутнім у наших нужденних братах ісестрах, даючи їм відчути близькість Бога, який огортає кожного своїм без-межним милосердям і своєю безумовною любов’ю. Завітаймо з колядою донаших воїнів у місцях їхнього перебування – чи то в домівках, до яких вониповернулися після виконання святого обов’язку захисту Батьківщини, чи увійськових частинах, чи на фронті. Навідаймося до постраждалих від бойо-вих дій, приймімо до свого серця біль убогого та потребуючого – так ми при-ймемо Христа із Пресвятою родиною, збагатимо наш дім, родину та сус-пільство невичерпними Божими скарбами, «яких ані міль не точить, ані зло-дії не викрадають» (Мт. 6, 19-20). До цього кличе нас свята Церква, коли спі-ває: «Приготуймося нині духом і поспішімось зустрінути чистими очима ідобрими ділами Того, хто своїм чудесним народженням схотів прийти досвоїх. Він народжується у Вифлеємі, щоб нас, позбавлених райського життя,зі свого милосердя, знову до нього ввести» (Стихира з Вечірні Неділі передРіздвом).

Дорогі браття і сестри, зі щирого серця бажаю кожному з вас, від наймо-лодшого до найстаршого, від найбагатшого на Божі дари до найбіднішого, в

Україні і на поселеннях, справжньої радості дітей Божих, смачної куті, весе-лих свят Різдва Христового та щасливого, мирного і благословенного ново-го року!

Христос рожДається! славімо Його!

† святослав

Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

в день Святих преподобномученика Стефана Нового та мученикаІринарха,

11 грудня 2017 року Божого

СІВАЧ СТОРІНКА 7 n 24 ГРУДНЯ, 2017

«УКУ – ЦЕ НАЙКРАщИЙ СПОСІБ ІНВЕСТУВАТИ В УКРАЇНЦІВ, ЯКІ зМІНююТЬ КРАЇНУ»: У США ВІДБУЛИСЯ БЛАГОДІЙНІ ВЕЧОРИ НА ПІДТРИМКУ УКУ

У Нью-Йорку та Чикаговідбулися благодійні вечорина підтримку УКУ. Завдякищедрій підтримці жертво-давців та спонсорів УКУ зіб-рав $ 530 000

Почесним гостей на заходіву «місті яблука» була в.о.Міністра охорони здоров’яУкраїни Уляна Супрун. Вонарозповіла про випускницьшколи журналістики УКУ,які посприяли проведеннюмедичної реформи, як при-клад плодів інвестицій вУКУ.

«Найскладніша війна – цекультурна, коли лінія фронтупроходить в голові кожного знас. І коли ми її програємо,ми програємо будь-яку іншу.У цій війні українцям требапояснити, що освіта і охоро-на здоров’я – це найбільшприбуткова сфера для інве-стицій. Чи знаєте ви як виг-лядає результат вашихпожертв УКУ? Дозвольтемені навести особистий при-клад. Ми прийняли медичнуреформу, завдяки якій укра-їнці зможуть отримуватиякісну медицину. Як цепов’язано з УКУ?! УЄвангелії від Марка є притчапро гірчичне зерно, коли Ісуспробував пояснити, що такецарство Боже. Я розповімпро те чудо, яке відбуваєтьсяв тіні того величезного дере-

ва, яким є УКУ. Про випуск-ниць Школи журналістикиУКУ 2016 року. МаргаритаТулуб – редакторка рубрики«Суспільство» у виданні«Лівий берег». Вона пишетексти про тих, хто потребуєуваги від суспільства, систе-му охорони здоров’я і як їїможна покращити. Мар-гарита багато писала і промедичну реформу, якуробить наша команда. Іробила це професійно ідетально. Ірина Андрейців –журналістка «Українськоїправди» рубрики «Життя».Завжди допомагала висвіт-лювати правду про медичнуреформу. Авторка безлічірепортажів на соціальнітеми про права людей, якимпотрібна допомога. Ці двоєдівчат брали в мене інтерв’юі є взірцем професійних жур-налістів. Я вдячна УКУ, щовиховує таких журналістів».

Ще дві випускниці працю-ють в команді Уляни Супрун.Іванка Павлюк – займаєтьсякомунікацією з громадянамиі кожного дня приймаєдесятки запитів від них.«Вона реорганізувала нашусистему прийому громадян.Колись, щоб звернутися доміністра охорони здоров’я зпроблемою, люди чекаливпродовж дня на візит, апотім без результатів повер-талися додому, адже фізично

неможливо прийняти всіхохочих. Тепер можна розпо-вісти про свою проблему врежимі онлайн, або по теле-фону. Також вона організува-ла тисячі моїх зустрічей урегіонах», - розповідає в.о.Міністра охорони здоров’яУкраїни.

Ще одна випускницяШколи Юля Ільченко займа-ється соціальними мережа-ми п. Супрун. «Чи ви знаєте,що мій фейсбук є третій вУкраїні ?! Перший це − пре-зидента, другий прем’єра, атретій – мій, - зазначає УлянаСупрун. - І це завдяки Юлі,яка є вихованкою УКУ. Вонапублікує цікаву інформацію,як лікувати хвороби, якйдуть певні голосування позаконопроектах. Це є вашаЮля, яку ви такими благо-дійними бенкетами вихова-ли. І це є наша інвестиція умайбутнє України. Такої від-даності навчають лише вУКУ. І це не лише освіта, цевиховання. Це цінності. Цеприклад, що УКУ даєУкраїні кожного дня. УКУ –це найкращий спосіб інве-стувати в українців, які вжезараз, реально змінюютькраїну. Це інвестиція в укра-їнців, які допоможуть намперемогти у тій культурнійвійні, яка нам допоможеперемогти конфлікт на Сходіі в Криму. Наша культурна

війна – проти сил зла. Івипускники УКУ кожногодня допомагають боротися зізлом. Ті люди, які там заразнавчаються, змінять нашукраїну. Не зупиняйтеся, бобез вас ми цього не зможемозробити».

З натхненною промовою догостей у Чикаго звернувсяАдріан Сливоцький - амери-канський економіст укра-їнського походження, один знайвизначніших фахівцівсучасного менеджменту,автор світових бестселерів зпитань стратегічного управ-ління, партнер компанії, що єлідером з консультаційнихпослуг у сфері управління -Oliver Wyman, член дорадчоїради Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS). ПанАдріан розповів про благо-чинність жертводавців длястудентів УКУ, плоди цієїдобровільної і безоплатноїдіяльності приватних осіб чиорганізацій ми бачимо вжесьогодні: кількість випуск-ників, студентів, відкритінові програми, інституції.Серед яких - Центр митропо-лита Шептицького УКУ. Вінзаохотив підтримати студен-тів університету. «Для мененеважливо, чи я підтримуюмайбутнього письменникачи підприємця. Важливо, щоє багато надзвичайно тала-новитих молодих людей, які

зможуть розкрити свійпотенціал тільки тоді, колиотримають доступ до най-кращої освіти»

Своїм свідченням пронавчання в Львівській біз-нес-школі УКУ із гостямиділилися студенти магі-стерської програми з іннова-цій та підприємництва.

Владика Борис Ґудзякзакликав присутніх і надаліплідно працювати для УКУ,адже можна побачитирезультати цієї праці:

«Якщо наше спілкування,наші старання, наші молитвиза такий короткий час ство-рило університет, який даєнадію цілій країні , якийміняє журналістів, якийстворив нові стандарти і під-ходи до історії, який подавнову інклюзивність для осві-ти. Подумайте, що ми може-мо зробити за наступні 25років? Наскільки це вдячно іпереможно знати, що якщоти живеш і працюєш чесно,Бог тебе благословляє, даруєласки».

Відділ інформації УКУ

автор фото - РоманВерхняк

Владика Борис Гудзяк, Ярослава Рубель, Микола Галів

в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляна СупрунГості Благодійного вечора в Нью-Йорку

ПІДТРИМКА УКУ

СТОРІНКА 8 n 24 ГРУДНЯ, 2017 СІВАЧ

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА, ВИзВОЛЬНІ зМАГАННЯ – ВКЛАД ОКРЕМИХ ОСІБ

У період з листопада посічень ми традиційно згадує-мо і відзначаємо важливіісторичні події ПершоїСвітової Війни та визвольнихзмагань в Україні і віддаємошану окремим особам, якібрали участь у цих подіях. Цічоловіки і жінки були части-ною неповторних моментів вукраїнській історії - у заходахвизволення України з-підчужого панування та ство-рення вільної незалежноїдержави. Хоча ці наміри і небули досягнені, все ж такивідданість людей цій ідеї,їхні намагання, їхня праця,їхня самопосвята мали коло-сальний політичний і куль-турний вплив на грядущепокоління.

У архівній колекції нашогоМузею і Бібліотеки ми маємозначне число фотографій тапоштівок, які зображаютьрізних окремих осіб, які віді-гравали більшу чи меншуролю у цих історичних зусил-лях. Їхній вклад не повиненбути забутий, навпаки, ми якслід повинні бути обізнані зїхньою працею та їхнім вкла-дом.

Однією із найбільш захо-плюючих постатей середучасників боротьби за неза-

лежність України - єВільгелм – Франц Габсбурѓ-Лотрінѓен - австрійськийархикнязь (1895-1948). Міжукраїнцями він був відомийяк Василь Вишиваний бо підофіцерським кітелем завждиносив вишивану сорочку.Таку сорочку подарувалийому українські вояки членибатальйону в рядах Австро-угорської армії, командантомякої Василь Вишиваний був.Згодом інші особи дарувалийому вишивані сорочки, якнаприклад письменниця Кат-ря Гриневич. АрхикнязьВільгельм був великимукраїнофілом і про це авторТимоті Снайдер у своїйкнижці Червоний Принцпише, що ‟він був одержи-мий Україною”. Архикнязьвивчив українську мову і зукраїнськими вояками роз-мовляв українською. У часмирних переговорів уБ р е с т ь - Л и т о в с ь к о м уАрхикнязь старався вплину-ти на деяких делеѓатів накористь української справи.Нажаль, мирові договори дляГаличини були трагічними. Уміжвоєнних роках ВасильВишиваний був у постійномузв’язку з українськими діяча-ми, провідниками та політи-

ками в екзилі. Він підтриму-вав їні зусилля поінформува-ти західний світ про невід-радну політичну ситуаціюукраїнців під чужим пану-ванням. У час другої Світовоївійни і після неї Архикнязьжив у Відні. 1947 року бувсиломіць захоплений совєт-скими енкаведистами, като-ваний і засуджений на 25років ув’язнення через своюдіяльність на користь укра-їнської справи. І невдовзі, у1948 році, у тюрмі він іпомер. Під час допитів віндомагався розмовляти тількиукраїнською мовою.

У нашому архіві знахо-дяться декілька оригінальнихфотографій та листівок іззображенням Василя Виши-ваного. Вишивану сорочку,яку він постійно носив,видно на деяких із цих фото-графій. На одній із них вінсидить поруч МитрополитаШептицького та Барона К.Ѓужковського.

Інша видатна особа, з якоюварто познайомитися, цеМихайло Гаврилко (1882-1920) – мистець, скульптор,поет і військовик. Він наро-дився на Полтавщині.Мистецтво вивчав в Петер-бурзьській Мистецькій Шко-лі, в Краківській АкадеміїМистецтв (при фінансовійпідтримці МитрополитаШептицького) та в Парижі.Разом з Володимиром Старо-сольським, Іваном Чмолоюта Оленою Степанів об’єднавокремі осередки ‟Січей” водну міцну організацію. Зпроголошенням війни в 1914році, члени ‟Січі” зголосили-ся до Австро-угорського вій-ська, а згодом створили загінСічових Стрільців. Гаврилковступив до Січового Стрі-лецтва та брав участь в бит-вах проти московського наїз-ника в Карпатах. Як мистець-скульптор він створив кількапроектів пам’ятників Шев-ченкові та багато скульптур-них погрудь відомих поста-тей - таких як Іван Франко,Маркіян Шашкевич таінших. Він залюбки робиврисункові зображення своїхдрузів, а також запроєктувавдеякі відзнаки для СічовихСтрільців. Коли СічовіСтрільці визволили Волиньз-під московської окупації,Гаврилко всеціло посвятивсяорганізації шкільництва у ційоколиці. У 1917 році вінодружився з Оленою Гор-дієвською, донькою греко-католицького священика угреко-католицькій церкві,хоча і був правосланим.Олена - теж мисткиня - іМихайло знав її ще із студій уКраківській Академії Мис-тецтв. Свідками шлюбу булийого січові побратими –Никифор Гірняк і МиколаУгрин Безгрішний. У 1918році він вступив у ряди укра-їнського війська, так званогоСірі Жупанники, та викону-вав різні військові, громадсь-кі та політичні завдання наПолтавщині. У цей час боль-шевицькі війська почали зай-мати українські землі. У ско-рому часі ЧЕКА почали

арештовувати та нищитиукраїнських діячів. Гаврилкозумів на якийсь час уникнутиїхньої пастки та згодом, 1920року, вони зловили його таживцем кинули в палаючупіч локомотива. Багатомистецьких творів МихайлаГаврилка було знищено.

І ще одна цікава особи-стість - Юліян Буцманюк(1885-1967), також мистець,який був значно заангажова-ний в Першій Світовій війніта в українських визвольнихзмаганнях. Він жив у час три-вожних років війни та зво-рушливих стремлінь виз-вольних змаганнях, як і йогосучасники, з яких декотрі зних трагічно згинули вранньому віці у результатібрутальної війни та політич-них утисків і жорстокихвипробувань. Буцманюковіпощастило пережити ціважкі і небезпечні часи ідожити до довголіття. Усесвоє життя (з від молодих літу роки війни і післявоєннийчас у Галичині, в такихмістах як Жовква, Львів, азгодом в Канаді в містіЕдмонтоні) він безупиннопрофесійно працював якмистець, постійно бравучасть у різних аспектахукраїнського громадськогожиття. Юліян Буцманюк гли-боко прив’язаний до укра-їнської культурної спадщиниі був відданий зберіганню тапоширренню знань про неї.Він зробив неабиякий вкладу галузі історичної докумен-тації, мистецької творчості, аособливо, у церковнемистецтво.

У архівах нашого Музею іБібліотеки знаходяться копіїдеяких мистецьких творівБуцманюка, котрі він творивяк Січовий Стрілець під часвійни. Ці праці зображаютьвоєнні дії, заклики до зброї,героїчні подвиги в боях, татрагічні моменти воєннихподій. Його твори друкува-лись у тодішніх часописах тажурналах. Згодом їх буловидано у формі листівок.Саме цих листівок маємозначну кількість у нашійколекції. Завданням Буцма-нюка, як Січового Стрільцябуло фотографувати воєннідії, які він та інші стрільці,такі як Микола УгринБезгрішний, сумлінно вико-нували. У ті роки, негативизберігалися на скляних плит-ках. У нашому архіві зберіга-ється кілька тисяч склянихплит, з яких певне число світ-лив Буцманюк. На кожнійплиті позначена дата коливідзняте, місцевість та ім’яфотографа, яких в той часназивали ‟світливцями‟

Юліян Буцманюк народив-ся на Радехівщині Львівськоїобласті. Коли осиротів вранньому віці, ним опікува-лася старша сестра і шваѓер.Вони післали його до школиу Львові де він здобув серед-ню освіту. Виявляючи мис-тецькі здібності, записався дофахової школи, в якій викла-дали архітектуру, рисунки,малярство, різьбу тощо.Через те, що мусів сам

заробляти на свій прожиток,учителі часто брали його якпомічника для виконаннядекортивних настінних ма-люнків у різних міськихбудинках. Це дало Юліяновіособливу нагоду вивчитимистецтво настінного малю-вання. Виявляючи неабия-кий талант, у скорім часі вінвиконував мистецькі роботисамостійно на замовлення.Йому також пощастило пра-цювати з Модестом Сосен-ком – видатним галицькиммистцем, якого глибокошанував Митрополит Шеп-тицький, з яким розмальову-вав церкви та каплиці у різ-них місцевостях. ЗавдякиСосенкові та фінансовійдопомозі Митроплита Шеп-тицького, Буцманюк посту-пив на студії до КраківськоїАкадемії Мистецтв. На закін-чення студій за найкращіуспіхи Буцманюк одержаввисоку стипендію на дальшістудії в Німеччині. Але роз-почалася війна і Юліян зразузголосився до СічовогоСтрілецтва. Окрім воєнно-військових обов’язків, коман-да УССусів доручилса йомудодаткові завдання – малюва-ти, фотографувати і писатипро воєнні події. Він бравучать у битвах, був кількаразів поранений, з 1920 по1923 рік був інтернований.Після звільнення поселився вЧехословаччині, продовжу-вав студії в ПразькійАкадемї Наук, виконувавбагато портретів. У 1927 роціповернувся до Львова.Навчав мистецтву рисунків ународних школах. З 1932 по1937 і у 1939 році розмаль-овував Василіянську церквуХриста Чоловіколюбця вЖовкві. Настінні розписи,декоративні мотиви цієїцеркви вважаються шедев-ром церковного малярства, якодин із найкращих прикладівмистецького поєднаннявізантійського, неовізантій-ського та модерного стилів.Під кінець Другої СвітовоїВійни емігрує до ЗахідноїЄвропи, а згодом, на запро-шення Владики НілаСеверина, переїжджає вКанаду у Едмонтон. Тут з1951 по 1956 рік з допомогоюсина і дружини він виконавмонументальну роботу - роз-малювував українську като-лицьку катедру Св. Йосафатав Едмонтоні.

Твори Юліяна Буцманюка,які він до війни залишив уЛьвові для переховування вНаціональному Музеї булизнищені Совєцькою владою.Один із його друзів, поет,письменник і січовий побра-тим, так написав про Юліяна:‟Над життя любив своюБатьківщину... а в церковнемалярство вкладав своюдушу, щоб тим звеличатиславу українського народу йісторію нашої рідної церк-ви”.

Любов Волинець

Вільгелм-Франц Габсбурѓ-Лотрінѓен

Михайло Гаврилко з дружиною Оленою Гордієвською

юліян Буцманюк

НАШ МУЗЕЙ

СТОРІНКА 9 n 24 ГРУДНЯ, 2017СІВАЧ

Величаве відзначення 400-літнього ювілею Васи-ліянського Чину Св. Йоса-фата, 55-ліття служіння свя-щеників Василіян в Дет-ройті та Храмовий Празникпарафіян церкви св.Священномученика Йоса-фата у Воррені. Протягомтрьох днів відбувалися свят-кові події. У п’ятницю, 10листопада 2017 року відбув-ся Молебень до Св.Йосафата. В суботу, 11листопада – Велика Вечірняз Летією. В неділю, 12листопада – АрхієрейськаСлужба Божа, яку відслужи-ли ВисокопреосвященнийМитрополит Стефан Соро-ка, Архиєпископ Митро-полит з Філадельфії дляукраїнців католиків у США;Владика Венедикт Алексій-чук, новообраний Єпарх дляГреко-Католиків УкраїнськоїЄпархії Св. Миколая вЧікаго.Також співслужили зними отець ПротоігуменВасиль Салковський, ЧСВВ;

отець Ігумен Роман Гикавий,ЧСВВ; отець Парох МаріоДацишин, ЧСВВ; о. БогданРибчук та о. Андрій Бурда.До відправи служив о. дия-кон Методій Сорока,ЧСВВ;Сотрудник, о. ВолодимирРибіцький, ЧСВВ вмілопровадив урочистістю. При-слуговували священикампарафіяльна Вівтарна Дру-жина під проводом головиМихайла Головатого. Їх булодванадцять: Матей Джекс,Тарас Савка, Марко Фаріон,Зоріян Козаков, АдріянКозаков, Юліян Козаков,Олександер Сахно, ОлегЗубрівський, Стефан Кро-пельницький, ВладиславСмолей, Лука Криницький,Роман Ворончак. Вітали гостей хлібом-сіллю

перед початком Архиєрейсь-кої Служби Божої від іменіпарафіян д-р Александр таЗеня Серафин, а також квіта-ми вітали діти ЛяраОльшевська та Олег Зуб-рівський. Супроводжував

Службу Божу церковний хорпід керівництвом маестроВолодимира Щесюка. В цідні парафіяни задумувалисянад тим, як 400 років ішлипо світу отці Василіяни долюдей і несли їм Христовувіру, вивчали мови країн, вякі їх посилала ця віра іобов’язок. І сьогодні ми зподивом і з гордістю спосте-рігаємо, як наші священики,народжені, наприклад, уБразилії, чи в іншій країні,вивчають мову держави, вякій проходить їхнє дитин-ство, потім, держави, в якійнавчаються, пізніше – мовупарафіян, куди вони при-їжджають служити. Такимчином ми бачимо, що нашісвященики володіють кіль-кома мовами. Серед цих мов– українська, англійська,португальська, італійська,часто польська чи інші мови.Веде цих талановитихлюдей символ віри, якийзображений в центрі гербаїхнього Василіянського

Чину – невгасимий вогонь.Він оточений дубовимилистками – символом сили інезламності людей, які саміідуть за Христом і ведуть засобою інших...Коротку історію заснуван-

ня і діяльності монашогочину отців Василіян та іменасвящеників, які служили врізний час в Америці, азокрема в Детройті, булоподано в двох церковнихбюлетнях, а також більшпоширено – в буклетах, якіможна було бачити і в церк-ві, і при столах на бенкеті вчесть Храмового Празникацеркви Святого Священно-мученика Йосафата, якийвідбувся 12 листопада.Розпочався бенкет о 1:30 в

залі церкви Св. Йосафата.Гостей зустрічали та віталипарафіяни. Відкрив бенкетведучий цього свята д-рМарко Фаріон. Наново при-вітали Митрополита Сте-фана Сороку і ВладикуВенедикта Алексійчука д-рАлександр та Зеня Сера-фин, а також студентиШколи Непорочного ЗачаттяПречистої Діви МаріїМаксим Будій, МаріяНосовська і ХристинаЗаваденко. На радість парафіян та гос-

тей відкрили багатумистецьку програму дитя-чий хор церкви НепорочногоЗачаття Пресвятої Богоро-диці «Веселі Дзвіночки».Під керівництвом АндріяДутки та під акомпанементна фортепіано ГалиниЯловенко, вони виконалипісні «О, Йосафате», «I, TheLord of Sea and Sky», «За всетобі я дякую» та “О ВасилієВеликий”. Тоді Ансамбль“Вишиванка” 76-го відділуСУА під керівництвом ІриниСвитки та під акомпанементГалини Яловенко заспівали

пісні «Царю Небесний, БожеМогучий” о. Нижанківсько-го, «Всі йдем до Тебе»,слова і музика Анни-МаріїСереднянської, «Молитва доДіви Марії» на слова і музи-ку Оксани Лиховод. Хорцеркви Св. Йосафата закривмистецьку програму пісня-ми «Будуймо Храм», словаМ. Бакая, музика ПавлаДворського, «Хай гримитьнебо», в обробці Володими-ра Щесюка. Молитву передобідом провів протоігумено. Василь Салковський,ЧСВВ.Із святковим словом висту-

пили Митрополит СтефанСорока, Владика ВенедиктАлексійчук та протоігумено. Василь Салковський,ЧСВВ. Вони говорили провелику працю становленняхристиянської віри, якунесли світові отціВасиліяни, про окремих свя-щеників, які служили вАмериці і в Детройті, провиховання юного поколіннявірних у школах, які відкри-вали церкви, в тому числі іпро Школу НепорочногоЗачаття Діви Марії вДетройті. Про неї дбаютьдві парафії, очолювані отця-ми Василіянами.Парох отець Маріо

Дацишин, ЧСВВ, у своємузаключному слові подякувавгостям, парафіянам, усім,хто присвятив свій час італанти у підготовці та про-веденні свята, яке булозавершено молитвою доПречистої Діви Марії.Жіноче тріо «Соловейки» в

складі: Марущак Наталія,Літинська Лілія таОльшевска Криста виконалопісню-молитву «БогородицеДіво».

Ніна Василькевич

ХРАМОВИЙ ПРАзНИК ТА 400-ЛІТТЯ ВАСИЛІЯНСЬКОГО ЧИНУ СВ. ЙОСАФАТАВ ЦЕРКВІ СВ. СВЯщЕННОМУЧЕНИКА ЙОСАФАТА – ВОРРЕН, МІЧІГАН

Після Архієрейської Служби Божої в церкві Св. Йосафата у Воррені (Детройт)

Шановні гості на святі

Церковний хор церкви Св. Йосафата під керівництвом маестро Володимира щесюка

Отець парох Маріо Дацишин, ЧСВВ

СВЯТКУВАННЯ У ДЕТРОЙТІ

СТОРІНКА 10 n 24 ГРУДНЯ, 2017 СІВАЧ

МІСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ОТЦІВ ВАСИЛІЯН АМЕРИКАНСЬКОЇ ПРОВІНЦІЇУСПІННЯ БОжОЇ МАТЕРІ У США

Коли говоримо про діяль-ність Василіянського Чину вАмериці, треба згадати їхніімена. Першим Василіяни-ном, що прибув доСполучених Штатів в 1889році став отець КирилоГулович, який повернувся доЗакарпаття. На початку 1900роках приїжджає з Україникілька отців Василіянів яківедуть пастирську працю вЧикаго. Тут якраз про-являється значний успіхДобромильської Реформи,яка розпочалась 1882 р. Б.Відновлені через Реформу,Василіяни виходять на аренумісійної праці поза Украї-ною. Але саме місійна працядля люду Божого, на посе-леннi, поза Україною. У 1907році приїжджає отецьВолодимир Стех разом ізпреосвященним СотеромОртинським, який стає пер-шим єпископом для україн-ців-русинів та слов’ян вАмериці.З початку, в Америці,

Василіяни вели місійнупрацю у штатах Пенсиль-ванії, Ілліной, Індіана таНью Джерсі. Щойно 1932-го,з приїздом отця СильвестраЖуравецького та отця Анд-рія Труха, які долучаютьсядо отця Епіфанія Теодоро-вича. Вони розпочали свійвласний осідок у Америці вмісті Честер, штат Пенсиль-ванія. У тому самому роціпершого жовтня Василіяниперебрали парафію Св.Миколая у Чикаго, яка втому часі нараховувалапонад 1200 родин. Пара-фіяльне життя при церквіСвятого Миколая під прово-дом отців Василіян гарнорозвивається, головно після

1936 року, коли при парафіїзбудовано і відкрито ціло-денну школу, в якій навчалисестри Василіянки. З утворенням єпархії свято-

го Миколая 1961-го року,Василіяни залишають Чи-каго, щоб перебрати, взамін,провід парафії НепорочногоЗачаття i Святого Йосафата вДетройті. До Детройту при-їхали отець ІнокентійЛотоцький, отець Володи-мир Гавлич, отець ПатрикійПащак, отець Петро Гевко іотець Методій Ничка.Згодом Детройтська громадапізнала отця ІгуменаІнокентія. Старших він при-горнув до себе тихим і теп-лим словом. А для дітей вінзавжди мав медалик абоцукерки - хто пам’ятає“ЛОЛІ ПАПС”...і грушку? ...і фріто? .. Тоді, від 60-тихроків до сьогодні було багатоотців: ... Сергій Феденяк,Микола Корчагін, Володи-мир Рибицький, МихайлоСтельмах, Авраам Міллер,Дмитро Височанський, Кон-стантин Височанський, Вер-нард Панчук, Маріо Да-цишин, Максим Кобасюк,Роберто Лукавий.... Аж донаших дорогих отців,Ігумена Романа Гикавого, іпароха та адміністраторашкіл Висопр. Отця ДаниїлаЧайковського. Не інакше було при Парафії

св. Священномученика Йо-сафата у Воррені. Від самоговідкриття парафії починаютьдіяти отці Василіяни. Від1960-их років до сьогодніпарохами були отець ЙосифМартинюк, Єронім Барнич,Нестор Феціца, КонстантинВисочанський, МихайлоСтельмах, Христофор Вой-тина, Вернард Панчук,Василь Салковський, ПилипСандрик і отець МаріоДачишин. Їм на поміч, яксотрудники, були: отець ТитЛазар, Рафаіл Райбурн,Сергій Феденяк, ТарасПрокопів, Іларіон Бенедик,Дмитро Височанський, Се-вастіян Сабол, РоманГикавий, Януарій Лукавий таотець Володимир Рибиць-кий.Літом 1933-го року до

Америки приїхали ще двамісіонери – отець АмвросійСенишин та отець МаксимМарків. Варто ці два іменaзапам'ятати. Із того, що сьо-годні має ВасиліянськаПровінція у Штатах, мизавдячуємо в особливий спо-сіб цим двом отцям.Високопреподобний отецьМаксим Марків став першимПротоігуменом новостворе-ної американської провінціїу 1948 році. Він також бувтим, хто купив дім для нові-ціату ще в 1944 році у ГленКові. Цей дім почав діяти якНовіціат лише у 1958 році. Ау міжчасі Новіціат був від-критий у місті Dawson, PA.Про Високопреподобногоотця Амвросія Сенишинасама історія і розвитокУкраїнської Греко-Католиць-кої церкви в Америці намвиявляють його здібності ідуховний зріст. Він бувдовголітнім ігуменом мона-стиря святого Миколая вЧикаго. З цієї посади він бувномінований єпископомпомічником Філадельфійсь-кому апостольському екзар-хові владиці КонстантиновіБогачевському. Зв'язати в одне: місійну

діяльність ВасиліянськогоЧину в Америці, мабутьнеможливо, але я хотів пере-дати хоча б частину нашоїмісійної діяльності при пара-фіях, школах, і монастирях. Тож від початку сорокових

років Василіяни діють нетільки у Чикаго і околицяхміста, а також у Детройті іНью Йорку та їх околицях.При парафії Святого Юра уНью Йорку діє сьогодніпарафіяльна середня школапід назвою Академія Свя-того Юра, так як у Детройтідіє сьогодні парафіяльнанародна школа НепорочногоЗачаття. Від самих початківмісійної діяльної праці вАмериці, Василіяни старан-но дбали і будуть дбати і пра-цювати над тим, щоб принаших парафіях виховувала-ся наша молодь, незалежночи володіють вони українсь-кою мовою. Я сам народжений у

Бразилії, третє покоління.

Час до часу маю труднощіпередавати чітко, ясно моюдумку або повчання укра-їнською мовою. Але Богудякувати, виріс при парафі-яльній школі, де навчалиСестри Служебниці. Під часліта, коли усі учні були навідпочинку, наші батькиукраїнських родин водилинас на навчання українськоїмови і культури. Хотів бипідкреслити, що на цій пара-фії багато років служивотець місіонер ВенедиктМельник, який з початку1990-их років повернувся вУкраїну і там помер. Вінпохований у Гошеві. Я йомузавдячую за дар покликаннядо Василіянського Чину. Мої дорогі, до Америки

часто прибувають нові імміг-ранти українці. Ми маємопри наших церквах та у шко-лах людей, які не володіютьукраїнською мовою. Нашезавдання є передати “ДобруНовину” у всіх наших пара-фіях. У парафіях ведетьсяБогослужіння як в українсь-кій так і в англійській мовах,у інших – Богослуженняобома мовами одночасно.Одне із завдань місійної

праці – це проповідуванняБожого Слова і навчанняКатехизму. Боже Слово пере-дається через радіо-передачіу проповідях, а також друко-ваним словом. Ще у 50-хроках минулого століттянаші отці видавали духовнікнижечки та памфлети -“Слово Доброго Пастиря”,яке дійшло до багато людей,навіть і в Україну, незважаю-чи на заборони і пересліду-вання нашої церкви.А сьогодні, варто згадати

отця доктора Юліяна Kатрія,який далі навчає нас: вУкраїні, в Америці, вБразилії, в Аргентині, yКанаді, в Європі, по ціломусвіті, своєю книгою “Пізнайсвій обряд”. Він наче стаєживим серед нас, щоб насввести в глибину “містично-го тіла” за нашим обрядом ідорогоцінною традицієюКиївської церкви. Наш цер-ковний рік з усіма празника-ми і церковними практиками– це невичерпне джерело

нашої церковної релігійноїтрадиції, нашої віри, духов-ного життя та нашої свято-сті. Тож добре знання і розу-міння нашого церковногороку природно веде нас долюбові своєї церкви і свогообряду. Маючи на увазі цейскарб, наш відданий дослід-ник, архівіст, історик, пере-кладач, преподобний отецьДмитро Височанський пере-кладав книгу “Пізнай свійобряд” на англійську мову. Ясам користувався цим пере-кладом, коли викладав релі-гію для дітей школиНепорочного Зачаття вДетройті ще на початку1990-х років. Велику заслугумає сьогодні отець ДмитроВисочанський тим, що віннароджений в Америці, алезрозумів та бачив потребуперекладати церковно-літу-рігійні книги на англійськумову. Сьогодні американціукраїнського походження,або просто не українцімають доступ до нашої церк-ви, яка зростає і набираєнових сил у відкритості длявсього божого народу. Меніособисто приємно бачити, якрозвивається наша церква вАмериці. З надією, що церква буде

рости і розвиватися середбожого народу, на поселеннi,я вкладаю усі зусилля, щобАмериканська Провінціячерез заступництво БожоїМатері могла рости духовноі численно, щоб себе освячу-вати і освячувати інших. Ітим збагачувати Василіянсь-кий Чин Святого Йосафататам, де є потреба, там, де віндіє. Сьогодні, в Американській

Провінції діють 16 членів:один брат, один диякон, 14священиків, з яких тринемічні та старших віком, якінам помагають своїм при-кладом і своїми молитвами.

о. Василій Салковський,ЧСВВ

ПротоігуменАмериканської Провінції

США

ВАСИЛІЯНСЬКИЙЧИН У США

На початку жовтня 2017року римо-католицька церк-ва Св. Брендона, яка знахо-диться по адресі 1525 east 12str, що у Брукліні, святкува-ла 110-ту річницю свогозаснування. Парафіяни цієїцеркви урочисто відзначалице свято. З цієї нагоди від-бувся святковий обід уресторані. На цю важливу святкову

подію були запрошені парохнашої церкви РіздваПресвятоі Богородиці отецьВасиль Годенчук, а такожпредставники від нашоїпарафії.Під час святкування отцем

Петром були нагородженіспеціальними нагородами

декілька парафіян і сімей,які на протязі існуванняцеркви зробили великийвнесок для цього храму. Дуже приємно здивовані

були і наші парафіяни відукраїнської церкви. Одну і зтаких нагород вручили інашій греко-католицькійцеркві Різдва ПресвятоіБогородиці. Нагороду буловручено нашому отцевіВасилю Годенчуку. Отець Петро Гіллен подя-

кував о. Василю за те, щохрам св. Брендона може слу-жити на славу Божу не тіль-ки для іхньої парафіі, а ще йдля українців. А це длянього важливо, коли в неді-лю в храмі служиться свята

Літургія для Бога не лишезранку, а ще й в другій поло-вині дня. Привітавши спе-ціальною нагородою отцяВасиля отець Петро висло-вив подяку нашим парафія-нам, підкресливши, щозавжди радий бачити нас ухрамі Св. Брендона.Ми дуже раді і вдячні отцю

Петру за запрошення насвяткування 110-ї річницівід дня заснування іхньоїпарафії, де ми могли розді-лити їхню радість. Дякуємотакож всім парафіянам церк-ви св. Брендона за теплугостеприїмність.

СВЯТКУВАННЯ 110-Ї РІЧНИЦІ ЦЕРКВИ СВ. БРЕНДОНА

о. Василь Годенчук приймає нагороду від о. Петра Гіллена

СТОРІНКА 11 n 24 ГРУДНЯ, 2017СІВАЧ

На протязі усього свогоіснування людина завждишукала та продовжує шука-ти те, що давало б їй стабіль-ність та впевненість у зав-трашньому дні. Кожна епохадарувала своїх представни-ків, що в той чи інший спо-сіб представляли людинікарту до, так званого, щастя.В цьому дослідженні миспробуємо проаналізуватипогляди одного із найвидат-ніших галицьких діячів ХХстоліття, МитрополитаАндрея Шептицького прооснови родинного щастя ійого зв’язок з моральністю.Кожна тверезомисляча

людина, котра думає пробудівництво дому, перш завсе ретельно вимальовуєплан будівництва. Проте,часто трапляється, що людизабувають, або, навіть, і недумають про таку деталь, якзвернення лицевої сторонибудинку до сонця. Цей чин-ник може здаватися не надтофундаментальним елемен-том в конструкції матеріаль-ного дому, повчає СлугаБожий Митрополит АндрейШептицький, проте в будів-ництві родинного дому йогонеможливо опускати ажніяк:Але в хаті-родині не годить-

ся забути цього і завждиможна, хоча би і найбіднішо-му, так цю хату покласти,щоби була звернена досонця. Сонце для родинноїхати – то сам Господь Бог унебі, в котрім маємо знайтипо смерті вічне спасіння.Тож те сонце Боже негодиться забути. Ціле нашежиття завжди мусить бутизвернене до Нього, щоб Вінсвоєю ласкою завжди йогоосвячував і нас на кожнімкроці благословив... У своїх богословських роз-

думах про родину,Шептицький включає прин-цип «теоцентризму».Чоловік, жінка і діти, як ікожен член родини, маєбачити Бога центром свогожиття та власних стосунків зіншими. Будучи добримпастирем свого стада, протя-гом усього часу митрополитпригадував родинам прообов’язок першості Бога:«Ви, що вступаєте в святийстан супружеський, з Богомнове життє зачинайте, аВаші супружества найбудуть чесні, святі!»; а ще віншому місці наголошує проце такими словами: «Такпризивати Господне ім’я має

обов’язок не тільки кожнаодиниця, але … кожна сус-пільна частина…, а переду-сім найважнійша поміжними та клітина з котроїпобудований нарід, себтородина».Досліджуючи творчу спад-

щину Митрополита АндреяШептицького, дослівно нідене знайдемо слово «теоцен-тризм», та все ж усі йогопраці базуються на ньому.Кожна робота що вийшла зйого пера, чи це богословсь-кий трактат чи просто лист,написані з огляду на Бога.Сам Митрополит Андрей,під час заключної промовина закриття Соборової сесії у1940 році, вказує чому слово«теоцентризм» не є вжито:«Ціла християнська наука іусяке церковне законодав-ство мусить бути в якомусьзагально-християнськомузначенні теоцентричне,себто мусить Бога уважатинайвищою метою й осеред-ком всього того, про, щоможе бути мова в христи-янстві…».Вся діяльність та поведінка

членів родини стосовноінших членів мусить скеро-вуватись на бачення у нихобразу та подоби Божої.Образ Бога в людині бачимоне тільки через безсмертнудушу, яку має особа, чи опе-рування свобідною волею,але й через можливістьлюдини думати та показува-ти любов до інших. Божийприклад любові інших є най-першою і найважливішоюфункцією родини, де той хтолюбить повністю віддає себетому кого любить. Такимчином, Митрополит Шеп-тицький показує Христа «якпрототип правдивого люд-ства».

Ми не лише визнаємо Божуволю у взаємостосунках зіншими людьми, але мусимопоглянути глибше в це розу-міння, вказує Шептицький.Мусимо на хвилю забутипро людські потреби і про-блеми та споглянути на Богаі почути те, що Він говорить.Тільки тоді, наслідуючиЙого слова в нашиx вчинках,можемо діяти морально сто-совно один одного. Для того,щоб краще зрозуміти те, щоБог говорить людині,Митрополит Шептицькийзвертає увагу на план, якийБог має для людини–«Тимпляном є Божий закон, воляВсевишнього щодо нас».Знання Божого Закону було

дано людині не лише воб’явленні, але також запи-сано Творцем в природномузаконі. Так, найперше, обид-ва закони вимагають відлюдини мати одного Бога втрьох Особах (Отець, Син іДух Святий) та дбати прослужбу, честь, славу, і подякукожній особі зокрема.Проте, заповідь, закон та

страх перед Богом не єголовними аргументамичому людина повинна при-ймати Бога і бачити Йогоцентром свого людськогожиття. Як навчаєШептицький, бачити Богацентром родинного життяпоходить від Його безкінчен-ної любові до людини. Щобзрозуміти любов Бога і щебільше розвинути її в родині,кожен член родини муситьзнати і розуміти хто є Бог: А й поза безконечними доб-

родійствами, якими від віківдоказує нам Свою любов,Сам у Собі є Всевишній без-конечно звершеним Єством,буттям независимим, існую-чим Самим від Себе, з влас-ної сили, природи і істоти.Він безконечне, найзвершен-ніше, найповніше, беззгляд-не Добро-Абсолют. Він єЛюбов’ю, безконечною вСвоїй всемогучості, різницічасу, простору і місця,Одним-одиноким і Простим,в якому нема ніякого зложен-ня з частей, чи прикмет чисторін духового єства, а вбезконечній і передвічнійпростоті одне й те самеБожество має потрійнийспосіб відрубного існування,потрійну особовість Отця,Сина і Святого Духа. Будучи бездоганним, само-

досконалим та благословен-ним у самому собі, Бог захо-тів поділитися усім добром злюдиною. З любові до люди-ни знаходимо не лишебажання Бога ділитися усімдобром, але більше того,отримуємо запрошення бутиспівучасниками Його життя.Цим запрошенням Бог об’яв-ляє велику таїнственністьпро себе самого – ТаїнствоПресвятої Трійці. «Життямблагодаті Бог підносить насу сферу Свого БожогоЖиття. Втягає нас в те, що євнутрішнім життям Пресв.Трійці, себто в ті відносиниСина до Отця і Св. Духа доНих обох, в те, що є проти-ставленням одної Особи додругої і походженням осноївід другої». Клич людини дожиття Пресвятої Трійці єнічим іншим як, кличем досвятості наших життів черезродинне життя. Бог Отецьзачав свого єдинородногоСина; безкінечне добро самов собі дало життя. Так, под-ружжя, чоловік і жінка, єпокликані давати життядітям. Іншими словами, Богоб’являє себе для світу черезродину, де одночасно Вінпоказує приклад правдивоговзаємоставлення в родині.Пресвята Трійця є першимпрототипом родини: «У томупервовзорі родини БогОтець є джерелом і перво-

взором усякого вітцівства,Бог Син первовзором усяко-го синівства, а Бог ДухСвятий, що лучить Отця зСином і дітей з Отцем, є пер-вовзором усякого материн-ства, материнської неначедбайливости й любови».Те в чому полягає ця велика

туга Триєдиного Бога залюдиною і те що тримаєсім’ю разом є безкінечна табезмірна любов Бога долюдей. Митрополит Шеп-тицький пропонує кожномупоцікавитись і запитати себе– якою є ця любов? Щоб від-повісти на це запитання,мусимо поглянути на неїчерез сутність ТриєдиногоБога, котра є вписана в пер-шому соборному посланніЙоана Богослова: «бо Бог –любов» (1 Йо. 4:8).Висвітлюючи вчення Церквиі вчення отців Церкви, СлугаБожий Андрей показує другуособу Пресвятої Трійці,Сина Божого, як воплоченнялюбові у цей світ: «А черезХриста і в Ньому старається[ціле людство] пізнатиПресвяту Трійцю і збагати-тися ‘повнотою розуміння іпізнання тайни Бога в Трійцієдиного’ (Колос. ІІ, 2-3)».Триєдиний Бог зі своєї без-кінченної доброти та любовіхоче, щоб людина бралаучасть у Його житті. В такийспосіб Бог дозволяє людинібільш впізнати себе в повно-ті. Тому, каже Слуга БожийАндрей, «Через об’явленняНового Завіту небо над намиотворилося і ми вірою, наді-єю й любов’ю входимо нена-че поміж самі Божі Особи. Зоб’явленням Ісуса Христадарує нам Отець небеснийдругу Особу Божу –БожеСловоб – а Отець і Синдарують нам з неба третюОсобу, Святого Духа». Через любов Божого Сина

ми можемо зрозуміти, як БогОтець та Святий Дух люб-лять нас: «Любов Христа євідблиском, образом, наслі-дуванням передвічної любо-ви Отця супроти Сина. Тоюлюбов’ю є Святий Дух. Синлюбить нас так, як Отець іразом з Отцем любов’ю,якою є Святий Дух».Митрополит Андрей Шеп-тицький ототожнює СвятогоДуха з любов’ю Бога Отця іБога Сина. Христова любовтак щедро виливається навсіх, що ніхто не є залише-ним без неї. Немає установичи, навіть, особистості укому б ця любов не виявля-лася. Такий безцінний дар єданий нам. На жаль, кажеСлуга Божий МитрополитШептицький, більшістьлюдей, навіть, не усвідомлю-ють любові Христа у собі:«Якби люди знали, яка толаска, яке то щастя, колисерце горить тим вогнем.Якби люди у власномужитті, самі на собі досвідчи-ли, ‘яко благ Господь’ (Пс.33), якби знали, як мило, яксолодко, як щасливо жититим новим життям, життямнадприродним, яке дає Божалюбов, зі спрагою пили б

науку про ту любов…».Так, любов Христа тор-

кається родинної установи, їїчленів і всіх людей. ІсусХристос підносить одружен-ня до Святого ТаїнстваПодружжя. Шептицькийбачить Святе ТаїнствоПодружжя як один зі засобівдо досягнення блаженногобачення Бога у вічності.Воно стає можливим черезвиконання подругами своїхобов’язків, що базуються нахристиянських моральнихпринципах та християнськійдуховності. МитрополитАндрей, зосереджуючи своюувагу на людина-Бог відно-синах, визначає в своїх бого-словських роздумах прородину два порядки речей:«В ньому розрізняємо при-родній, дочасний, земнийпорядок речей і надприрод-ний, духовний порядокречей». Так, згідно природ-ного порядку, чоловік і жінкажиючи разом творять новуродину в якій, наслідуючитой самий порядок, даютьпродовження людськогороду через подружній стате-вий акт.Для Шептицького є дуже

важливо, щоб обоє подругіврозуміли своє єднання якприродне і таким, що при-значене Богом. Це був Божийзадум, щоб створити чолові-чу та жіночу стать, не лишеміж людьми, але і між твари-нами також. Творячи тварин,Бог вкладає в них інстинктдля задоволення статевихпожадань і так ознайомлює зпланом продовження їхніхвидів у цьому світі. Чоловік іжінка, будучи вигнаними зЕдемського саду після вчи-нення першого гріха, такожвідчули це пожадання всамих у собі. Проте, «звіря-чий акт пристрасти, якимлюди розмножувалися,Христос освятив». СилаХристового освячуючоговчинку оздоровила людськепожадання, продовжуєШептицький, і так дає силудля розвитку усіх добрихсторін людської природи: «Авикинувши з нього [звірячо-го акту пристрасти] все те,що для суспільности шкід-ливе та небезпечне, задер-жав все, що здорове та при-родне».У Святому Таїнстві

Подружжя, подруги покли-кані віддаватися один одно-му. Як чоловік повністю від-дає своє життя дружині, неприховуючи нічого від неї;так само і дружина повиннацілісно віддаватися своємучоловікові. Проте, ці відно-сини не є «я-ти», але «я-Христос-ти». Лише черезХриста та в Христі таке ціл-ковите віддання є можливе,бо жоден з подругів сам чисама не може знати до кінцяіншого. Шептицький під-креслює, що таке цілковитевідання є можливе лишечерез здатність самоконтро-лю, що є знаком особистоїзрілості та святості.Бездоганним прикладом єсімейні взаємовідносини

БАЧЕННЯ ОСНОВИ-ФУНДАМЕНТУ РОДИНИ У ТВОРЧІЙ СПАДщИНІ МИТРОПОЛИТА АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО

ВАЖЛИВІ ТЕМИ

СТОРІНКА 12 n 24 ГРУДНЯ, 2017 СІВАЧ

Пресвятої Богородиці та їїобручника Йосипа.Надприродна гідність кож-

ної особи базується на при-родній гідності. Повноту тацілісність цієї гідності бачи-мо в інтимності стосунків,що подруги виховують черездух любові. Присутністьнадприродного єства любовіміж подругами не залишаємісця для такого людськогофактору як егоїзм.Шептицький глибоко розду-мує про чесноту любові,тому й називає її «найбільшазаповідь». Ця заповідь любо-ві дається людині самимІсусом Христом (Мт. 22:37-39). Позатим, що це є двірізні заповіді, продовжуєМитрополит, «це не пере-шкоджує, що чеснота любо-ви ближнього є в суті речіодною й тою самою чесно-тою, що й любов Бога, а тотому, що в обох тих чеснотахє один і той самий товчок,себто в обох чеснотах люби-мо задля Бога, задля Йогобезконечної доброти».Таким чином, виходячи з

неоціненної любові та без-кінченної доброти Бога долюдини, навчає Шептиць-кий, людина мусить про-славляти, дякувати та матиЙого центром свого життя.Ціле людське життя муситьбути зверненим до Бога і«найменше відхилення відтієї восі, найнезначнішийблуд проти того осередка єважніший від найбільшоговідхилу на періферіях».Коли в планах будови хати-

родини запроектовано звер-нення до її сонця-Бога,наступним кроком є твердіпідвалини для неї. Будівля,що не має твердого фунда-менту, довго стояти не буде ізі всім добром, яке є у нійрушиться. Подібна ситуаціяє і з родиною. Твердим фун-даментом для родини є: Правдива, щира любов. Не

та тілесна любов, що самоїпристрасти шукає, і до гріхаведе, але правдива любов,що в’яже душі. Правдивалюбов шукає добра того,котрого любить. Шукає, щобйому було добре на цім і натім світі. Любов поміжлюдьми тим ліпша, чим біль-ше на любов Божу спираєть-ся. Поміж християнами такмає бути, щоб любити людейдля Бога. Подружжя, що

стоїть на такій любові, будетривале і щасливе.Шептицький вказує подру-

гам, як і цілій родині зверну-ти увагу на любов Бога, і вцій любові розпізнати прав-диве розуміння любові, а такі практикувати її в родині.Лише та любов, що не шукаєвласних інтересів та живезарази служіння іншому, маєбути присутня в родині.Через практику такої любовівірні стають правдивимихристиянами, бо у своїхвласних вчинках наслідуютьприклад Ісуса Христа. Такалюбов робить з християнправдивих святих. Святих нев тому значенні, котре вико-ристовувалося для апостолівта перших християн, але втому значенні, що викори-стовувалося для богоугодни-ків: Великанів святости, людей

необмеженої перед Богомсили, жертвенности, іншимлюдям непонятної; людейлюбови, що горить дійснонебесним світлом, людейполум’яної любови Божої,людей ревности, що всі пе-репони переломлює; людейпокори, що каже їм завждина себе самих забувати;людей терпеливости, неви-черпаної, бездоганної... Во-ни є тими героями любовиближнього, героями жертви іпраці для них з любови Бога.Лише жиючи життям та

поведінкою святих, подругибудуть справедливими одиндо одного та своїх дітей, адіти до своїх батьків, і такціле суспільство. «Хрис-тиянська хата не так значнасвятими образами, як хри-стиянським життям тих, щоживуть в хаті».Не раз підкреслюється

Слугою Божим Андреємважливість поведінки в хри-стиянській родині. Не єдостатнім в родині вислов-лювати любов на словах,вона більше має показувати-ся в ділах її членів. Як особає християнином коли наслі-дує Ісуса Христа в своїхвчинках, так родина є хри-стиянською «коли виказу-ється добрими христи-янськими вчинками». Бла-гочестива поведінка кожногочлена провадить родину добачення Бога центромродинного життя. В такійродині кожен обізнаний свої-

ми обов’язками щодо іншихі так намагається виконуватиїх якомога краще. Все жтаки, правдиве виконаннявласних обов’язків є можли-ве лише через любов. Більшетого, всі обов’язки «зачи-наються й кінчаються наобов’язку любови. Бообов’язок любови замикає всобі всі обов’язки справед-ливости… Про обов’язкисправедливости чоловікасупроти жінки, батьківсупроти дітей і дітей супро-ти батьків приходиться гово-рити тільки тоді, коли любо-ви немає».Святість християнської

родини походить не від прак-тикування одним членомродини святості, як від ста-рання усіх членів житиодним організмом. Всі єпокликані працювати надбезкінченною формацієюродини. Для тих, хто думає,що в сфері родинного життянемає, що робити, Шеп-тицький закликає краще роз-глядатися навкруги. На-певне, коли члени родинивідкриті до потреб інших,така думка швидко втратитьсвою актуальність. Працянад родинною формацієюпродовжується так довго, якдовго живе член родини: «Якосвячення людини, так іосвячення родини - то працяцілого життя, і нема дня,коли б родина не малаобов’язків».Людина, створена з любові

для щастя, має природнебажання завжди бути щасли-вою. Пошук щастя бачимоповсюди. Часто-густо люди-на, навіть, пробує знайтищастя в грісі, тим самимзабуваючи, що правдивещастя лише в любові Богапонад усе. Для людинидуховне щастя є недостат-нім; вона шукає щастя котреб можна було наочнопобачити – тимчасове таматеріальне. Христос вказуєна знаходження такого родущастя у другій заповіділюбові – любові ближнього.Згідно думки МитрополитаШептицького, таке щастяперш за все знаходиться вродині. Воістину, «нема насвіті більшого скарбу надскарб родинного щастя,опертого на Божій благодаті;і нема на світі більшої сили,як свята християнська роди-на».

Слуга Божий Андрей роз-різняє два види людськоїлюбові. Перший вид любові,це інтелект та воля, якінадають людині можливістьроздумувати та творити ідеї.Другий вид, це любов серця.Він охоплює цілісністьлюдини, навіть підкорюєінтелект та волю. «Таялюбов, це той нахил душі іцілої людської природи, якане підлягає приказові волі;це любов, якою люди при-родно люблять своїх най-ближчих, – це любов родин-на, родичів супроти дітей,дітей супроти родичів і міжсобою. Це любов приятелів,свояків, – це любов свогонароду».Присутність безкорисної

любові у сім’ї є більш важ-ливим ніж присутність будь-яких матеріальних дібр, іШептицький пробує під-креслити це чітко як може.Для осягнення своєї мети,він використовує ступеніпорівняння. Як тіло людинибільш не може функціонува-ти при від’єднанні від душі,як риба не може вижитипісля довгого перебуваннябез води; подібно правдивахристиянська родина, колилюбов є відсутня. Така роди-на є нещаслива. Ніхто неможе завдати більшої шкодичоловікові чи жінці, ніжвони один одному. Без при-сутності любові кожен з нихвідчуватиметься в’язнем,котрий несе тяжкість кайдан.Зовсім по-іншому є в родині«там, де чоловік із жінкоюлюбляться, де родичі люб-лять дітей, а діти –родичів, –там напевно буде бодайчастина щастя, хоч життєсамо собою буде не разважке й не солодке!..».

Щоб любов була сильною вродині, Митрополит Шеп-тицький пригадує вірнимпро активну участь вБожественній Літургії таприступання до Євхаристії:«Люди так дуже дбають прородинне щастя, і добре роб-лять, бо нема важнішогощастя над домашнє, родиннещастя. Але чому ж непам’ятають про те, щородинне щастя залежить увеликій мірі від побожності,від любові, котрі можна чер-пати з тої Євхаристійної кри-ниці так багато, так часто».Маючи безмірну любов долюдини, Бог вирішив зали-

шитися між людьми. Більшетого, Він цілковито віддаєсебе людям. НаслідуючиХриста, всі члени христи-янської родини повинніробити так само. Їхня жер-товність один одному маюбути до такого ступеня, щоякщо потрібно, щоб віддатисвоє життя один за одного.Це є саме те, що робитьродинну любов найсильні-шим вузлом в світі.Все найперше бере свій

початок з любові Бога, тоді злюбові членів родини, а від-так і всіх людей. Як любовдо родичів зростає, одночас-но так само і відповідаль-ність перед ними. Черезвласний досвід батьківськоїлюбові та віддання власноїлюбові їм; особа вчитьсядосвіду любові ближнього.Бог сам зв’язав людей цимиузами, особливо «життє кож-ної людини так зв’язане зжиттєм других, що самособою ніяк не в силі існува-ти». Слуга Божий Андрейбачить родинні узи, якнеобхідна умова для існу-вання людини, без яких вонасама по собі не вижила б. «Атією силою, що в’яже іспоює людей зі собою, – тосаме природна, несвідомалюбов».Лише любов може об’явити

доброту, більше того, добро-та і є любов’ю. Усвідом-люючи значення добротичерез емоції та свідомість,людина вчиться цінуватизагальне добро як своє влас-не, та одночасно бачити себеу своєму ближньому.Підсумовуючи вчення Мит-рополита Андрея Шептиць-кого, ще раз хотілося б під-креслити важливість родин-ного життя, як фундаментулюдського щастя. Міцністьта стабільність родинногожиття проявляється у тому,наскільки християнськародина бачить Бога центромсвого життя та скріплює цівузи через плекання любові.

о. Богдан Тимчишин голова Комісії УГКЦ у

справах родини

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ жЕРТВ ГОЛОДОМОРУ У НЬю-ЙОРКУ

У суботу, 18 листопада 2017року, представники укра-їнських громад зібралися нащорічне екуменічне відзна-чення пам'яті 85-ти роківГолодомору-геноциду, якийбув нанесений українськомународу Йосифом Сталіним у

1932-33 роках. Цьогорічневшанування пам’яті жертвГолодомору почалося з про-цесії, яка вела відУкраїнської КатолицькоїЦеркви Св. Юра через вули-ці міста до Собору СвятогоПатрика у центрі Ман-хетте-

на. У відзначенні пам’ятіжертв Голодомору бралиучасть митрополит СтефанСорока від УкраїнськоїКатолицької Архиєпархії уФіладельфії, єпископ ПавлоХомницький, ЧСВВ, епархУкраїнської КатолицькоїЄпархії у Стемфорді, єпи-скоп-емерит Василь Лостен,архиєпископи Данило таАнтоній від УкраїнськоїПравославної Церкви вСША та духовенство като-лицьких та православнихцерков. Урочисте вшануван-ня пам'яті Голодомру вкатедрі Святого Патриказавершилося відправленнямєпископами та духовенствомспільної панахиди за жертва-ми Голодомору. Майстерно

співав знаменитий хор“Думка”, під керівництвомдиригента Василя Гри-чинського. Крім того, там були присут-

ні численні представникиукраїнських та американсь-ких урядів, серед яких посолУкраїни в СполученихШтатах Валерій Чалий тастарший американськийсенатор з штату Нью-Йорк,який висловив промову,наголосивши на важливостівідзначення та збереженняпам'яті про страшні злочини,щоб запобігти подібним зло-діянням в майбутньому.Сенатор Шумер, якийнеодноразово відвідувавсвяткування Голодомору та єлояльним другом України,

виголосив особливо визнач-не привітання. Підраховано,що 2000 людей взяли участьу заході. Крім того, вартовідзначити, що цього рокувідзначається 30-та річницяпам'яті жертв Голодомору всоборі св. Патрика. Ініціато-ром цього заходу 30 роківтому був єпископ ВасильЛостен, бувши тоді єписко-пом Стемфордським. Це від-значення пам'яті Голодоморууспішно поширило пам'ятьпро геноцид за межами укра-їнської громади. Для цьогоукраїнська громада надзви-чайно вдячна АрхиєпархіїНью-Йорку.

Спільна молитва за жертвами Голодомору

PAGE 13 n DECEMBER 24, 2017SOWER

For more information about The Ukrainian Museum and Library of Stamford, please, visit www.ukrainianmuseumlibrary.org, call 203-324-0499 or 203-323-8866. The museum is open Wednesday through Friday from 1 p.m. to 4 p.m., or by appointment, and is located at161 Glenbrook Road, Stamford, CT 06902.

EXPLORING OUR MUSEUM AND LIBRARYFROM OUR ARCHIVES – MORE ON NOTED PERSONALITIES

By Lubow Wolynetz, Curator

Another noted personality, also anartist, who was deeply involved inWorld War I and the UkrainianIndependence movement, was YulianButsmaniuk (1885-1967). He livedthrough the tumultuous years ofWorld War I and the UkrainianIndependence movement, as didmany of his contemporaries, some ofwhom died tragically as a conse-quence of the brutal war and politicalharassment and ordeals. Butsmaniuk,however, was fortunate enough tohave survived that destructive periodand even lived to an old age.Throughout his lifetime, from hisyouthful days during the War to lateryears in Halychyna, in the cities ofZhovkva, Lviv, and later inEdmonton, Canada, and elsewhere,he continued to work professionallyas an artist and to be actively involvedin Ukrainian causes. He was devotedto his heritage and culture, to itspreservation and popularization.Butsmaniuk made substantial contri-butions in the field of historical docu-mentation, in art, and especially in

ecclesiastical art.In our Museum and Library’s

archives we have copies of some ofButsmaniuk’s art works, which hehad produced while serving with theUkrainian Sich riflemen during theWar. These works depicted wartimeactivities: the call to arms to fight forfreedom, heroic deeds in battles, andtragic episodes. They were used asillustrations in newspapers and jour-nals, and later were published as post-cards, of which we have a good num-ber. While serving in the army, one ofButsmaniuk’s assignments was tophotograph war scenes, which he anda few others, (e.g., Mykola UhrynBezhrishnyi) were assigned to do. Inour archives we have a few thousandglass negatives of such scenes. Eachnegative is identified by the datewhen it was taken, the place, and thename of the photographer.

Yulian Butsmaniuk was born wasborn in the Brody district of westernUkraine. Orphaned at an early age, hewas taken care of by his elder sisterand her husband. They sent him toschool in Lviv where he finished highschool. Showing an aptitude fordrawing and painting, he enrolled in atrade school where he was taughtsome elements of architecture, draw-ing, painting, carving, and the like.Since he had to earn his own keep, hewas often given jobs by his teachersto help them in their painting of deco-rative murals in various public build-ings and chapels where they wereemployed. This gave Yulian a specialopportunity to learn the art of muralpainting. Manifesting unique talent,he was soon hired independently todo murals in churches.

Fortunately, he was assigned towork with Modest Sosenko (a knownpainter in Halychyna and muchadmired by Metropolitan Sheptytsky)to be Sosenko’s assistant in the paint-ing of churches in various towns.Through Sosenko’s intervention andthe financial assistance ofMetropolitan Sheptytsky, Butsmaniuk

went on to study at the Cracow ArtAcademy. As an exceptional studentand, at the end of his studies, he wasawarded a scholarship to go abroadand continue his education.

However, World War I broke outand he joined the Ukrainian Sichriflemen. In addition to his regularmilitary duties, he was assigned to bea Wartime artist, photographer, andreporter. He participated in battles,was wounded several times, and in1920 was interned in POW camps.

Once freed he settled for a whilein Czechoslovakia where he attendedthe Prague Art Academy and pro-duced many paintings, especially por-traits of various individuals. In 1927he returned to Lviv where he taughtdrawing in schools for a time.

From 1932 to 1937 and 1939 hewas commissioned to paint theBasilian Fathers Church of Christ theLover of Mankind in the town ofZhovkva. Murals and decorative ele-ments of this Church are consideredto be masterpieces in church paintingand superb examples of the artisticcombination of the traditional byzan-tine, neo-byzantine, and art nouveaustyles.

During World War II he immigrat-ed to Western Europe, and in 1950, atthe invitation of Bishop Neil Savarynof Edmonton, he moved to Canada.Here from 1951 to 1956, with the helpof his son and wife, he did the monu-mental work of painting the interiorof St. Josaphat’s Ukrainian CatholicCathedral in Edmonton with its manymurals and seven domes. The paint-ings, which he had done before thewar and had left housed in the LvivNational Museum, were destroyed bythe Soviets.

One of his friends and a brother-inarms, himself a writer and poet,expressed this tribute to YulianButsmaniuk: “Above life he loved hisMotherland… and into church art heplaced his creative soul in order toextol the glory of the Ukrainiannation and the history of our Church.”

YULIAN BUTSMANIUK, Photo, Ukrainian Museum and Library of

Stamford

POSTCARDS FEATURING WORKS OFBUTSMANIUK,

Ukrainian Museum and Library ofStamford

Journalist from Ukraine Meetswith Local Community

STAMFOrD - The well-knownUkrainian journalist and historian Mr.Vakhtang Kipiani met with the localUkrainian community at theUkrainian Museum and Library ofStamford on Friday evening,November 17.

Mr. Kipiani is currently visitingand doing research at the Ukrainianresearch Center on the invitation ofMrs. Lubow Wolynetz. His ongoinginterest lies in collecting Ukrainiandiaspora press. In Ukraine, Mr.Kipiani founded the Museum ofPress, is the editor of the online pub-lication “Istorychna Pravda” andteaches at the Ukrainian CatholicUniversity School of Journalism inLviv.n

MR. KIPIANI [center], answers questionsfollowing the meeting

BOOK REVIEW: EMPRESS OF THE EAST: HOW A EUROPEAN SLAVE GIRL BECAME QUEEN OF THE OTTAMAN EMPIRE / by Leslie Peirce(New York : Basic Books; 2017 – ISBN 978-0-465-03251-8)

So much has been written in manydifferent languages about roksoliana,the sixteenth-century figure of theOttoman Turkish Empire, whoseroots hail from the town of rohatyn,Ukraine. History, legend, romance,political intrigue are all blended in theliterature about this fascinating per-son who really has little to do withcontributions to Ukrainian historyand civilization.

I was surprised to come across anew English-language book devotedto her by a Turkish scholar, LesliePeirce, a professor at New YorkUniversity. roksoliana is known inthe Turkish world by her Islamicname, Hurrem, the wife of the greatOttoman sultan, Suleyman theMagnificent; however, the authoruses the name of roxelana through-out her book. She is characterized asbeing ruthenian or russian, hailingfrom the sixteenth century PolishKingdom on the present-day territoryof Ukraine.

I found this biography easy to readin the form of historical narrative. Itcharts briefly her early years. Thereis some conjecture that she was thedaughter of an Orthodox priest andUkrainian sources identify her asAnastasia Lisowska born approxi-mately 1504 AD. Just about everyUkrainian simply knows her asroxelana. Her life reads like fictionbut is real. Captured by the CrimeanTatars – sold into slavery – eventual-ly reaching the Ottoman capital ofConstantinople and placed into theharem of the court – prepared to beone of many concubines for theyoung sultan – a romance between thetwo that leads to the unthinkable –Suleyman marries her and has sixchildren with her (Turkish mores lim-

ited concubines to one encounter withthe sultan) – freed from slavery, sheeventually becomes the sultana orQueen of the Ottoman Empire (theonly one with such a title in the histo-ry of this Turkish Empire).

The book is full of intrigue. Someexamples are: climbing the ladder ofsuccess with rivals along the way, asharp acumen, lots of politicalintrigue with viziers, executions, thecompetition for becoming the succes-sor to Suleyman – Turkish law had noprinciple of primogeniture, but ratherbased on earning the nominationwhile the sultan was still alive. It wastheir son Selim II, who wins the prizeover brothers and half-brothers.

The book also educated me quite abit about Turkish mores of the royalcourt and the relationship between theKoran and the first five books of theBible. roxelana goes down in historyas a major planner in the Islamicarchitecture of Istanbul. She isadmired for her great philanthropy inIslamic society with outreach to suchinstitutions as hospitals and soupkitchens. I like the author’s bluntassessment: roxelana was the rightperson in the right place at the righttime!n

Monsignor John Terlecky,Director, Ukrainian Museum andLibrary of Stamford

PAGE 14 n DECEMBER 24, 2017 SOWER

JERUSALEM: HOLY SEE CALLS FOR A NEGOTIATED SOLUTION BETWEENISRAELIS AND PALESTINIANS(Zenit.org): “The only negotiated solution between Israelis and Palestinians must lead toa stable and lasting peace, and guarantee the peaceful coexistence of two States,” stat-ed the Holy See in a press release published on Sunday, December 10, 2017.The statement concerns the status of Israel and the peace process in the Holy Landbetween Israelis and Palestinians, following US President Donald Trump’s decision,announced on December 5, to move the United States Embassy in Israel from Tel Avivto Jerusalem, without specifying “West Jerusalem,” which has unleashed violence in theregion, where the majority of Catholics are Palestinians.The US President based his decision on a law voted in 1995 and an electoral campaignpromise. In the opinion of many, his decision is a declaration of Jerusalem as exclusivecapital of Israel.On December 6, the Czech Republic recognized “West Jerusalem” as Israel’s capital,invoking the 1967 line of demarcation of the borders and expressing the hope for theestablishment of two States, Israel and Palestine, of which Jerusalem would be the cap-ital. The Embassy will only be moved in keeping with the “outcome” of the peace “nego-tiations.”Pope Francis appealed emphatically for “respect of the status quo of Jerusalem, “ dur-ing the General Audience of December 6, 2017. He expressed the desire that “wisdomand prudence” prevail, so as not to add “new elements of tension,” following PresidentTrump’s decision.“My thoughts are now in Jerusalem,” he said at the end of the General Audience in theVatican’s Paul VI Hall. “In this sense, I cannot hide my deep concern over the situationthat has been created these last days and, at the same time, direct my appeal so thatthe commitment of all is to respect the status quo of the city, in keeping with the perti-nent resolutions of the United Nations,” he exhorted.“Jerusalem is a unique city, sacred to Jews, Christians and Muslims, who venerate in itthe Holy Sites of their respective religions, and it has a special vocation of peace,” con-tinued the Pontiff.“I pray to the Lord that this identity may be preserved and reinforced for the benefit ofthe Holy Land, of the Middle East and of the whole world, and that wisdom and pru-dence prevail, to avoid adding new elements of tension in a world scene already agitat-ed and marked by numerous cruel conflicts.”ADVANCE FINAL TAX REFORM BILL ONLY IF IT MEETS KEY MORAL CONCERNS,SAYS USCCB CHAIRMAN(usccb.org): Dec. 6, WASHINGTON— As Congress prepares to reconcile the House ofRepresentatives and Senate tax reform bills, Bishop Frank J. Dewane of Venice,Florida, chairman of the U.S. Conference of Catholic Bishops' Committee on DomesticJustice and Human Development, insisted that "Congress should advance a final taxreform bill only if it meets the key moral concerns . . .""According to Congress' own nonpartisan analysis, the Tax Cuts and Jobs Act billsrecently passed by the House and the Senate raise taxes on the poor and cut taxes onthe rich, violating basic principles of justice," wrote Bishop Dewane. "Congress has pro-posed a web of wide-ranging and complex changes to the tax code, yet is approachingthe process at a pace that makes it difficult even for experts in the impacted areas toanalyze effects."According to the nonpartisan Joint Committee on Taxation, the Senate and House billseventually increase taxes on taxpayers in the lowest brackets, while at the same timemaintaining tax cuts for higher earners, including the very wealthy. Bishop Dewaneexpressed support for positive proposals contained in both the House and Senate bill,such as doubling the Standard Deduction, expansion of 529 savings plans, increasesfor deductions for educator expenses, and the idea of expanding the child tax credit,though he urged a robust expansion that includes the refundable portions of the credit.However, the Bishop highlighted serious problems that remain in one or both of the pro-posed bills: elimination of personal exemptions, repeal of the Affordable Care Act's indi-vidual insurance mandate apart from broader health care reform, and failure to includechanges that will protect against a steep drop in charitable giving, among others."Policy that is good for workers, families who welcome life, families who are strugglingto reach (or stay in) the middle class, and the very poor, has by design been a part ofour tax code for years," noted Bishop Dewane. "Any modifications to these importantpriorities of our nation should only be made with a clear understanding and concern forthe people who may least be able to bear the negative consequences of new policy."THE HEAD OF UGCC SUMS UP THE YEAR OF 2017(news.ugcc.ua): “I would be careful while evaluating events which took place in ourcountry. Apparently, pessimists will say that everything was bad, optimists – good.Authorities will state that they worked brilliantly and the opposition - that absolutely ter-ribly. But the truth is somewhere in the middle.” This was said by the Father and Head of the Ukrainian Greek Catholic Church duringthe interactive program “Open Church”, speaking about the results of the passing year.The Head of the Church is convinced that time is needed so that a good deed or reformyielded fruit. In his opinion, one of the most important reforms which Ukrainians needurgently - is overcoming corruption. He remains an optimist in this regard because thepatriotism of people from the so-called “grey zone”, who underwent occupation, release,and their desire to live in the new Ukrainian State – is inspiring.In the life of the Church there were also many interesting and important events, whichleft deep impressions in the life of the faithful. “Among the Church events, I would pointout the following three: First of all, this year we commemorated a very significant per-sonality. We celebrated 125th anniversary of birth of our Patriarch Josyf Slipyj. Whileobserving this jubilee, we tried to acquaint Ukraine with this figure. It was a good occa-sion to get to know this unbroken prisoner, witness of Christ, and on the other hand − agreat Ukrainian and fighter for the dignity of his nation. The figure of Josyf Slipyj doesnot allow us to give up but move forward,” emphasized the Primate.The second important event in 2017 was the 150th anniversary of canonization of theholy martyr Josaphat Kuntsevych, who suffered for the Church unity. “This year, on June25, in Vatican we received a special privilege from the Pope – celebrate a liturgy at thePapal altar, which is situated at the tomb of holy Apostle Peter. Such a privilege is grant-ed very seldom because only the Pope has the right to serve a Mass there.And on the occasion of this jubilee, as a sign of respect towards Ukrainian people, theHoly Father gave us such a right. Basilica of St Peter − is the biggest Christian churchin the world and we filled it up with our faithful. It was a magnificent manifestation of ourstrength, loyalty and beauty at the world level. On the other hand, it is a manifestationof the fact that the blood of martyrs is seed of Christians, as Tertullian put it. This festiv-ity in Rome showed how powerful our Church is, how great our Ukraine is,” said thePrimate. As for the third event, it will always belong to history, because may 31, 2017 –is a day of passing away the Primate of our Church, moral authority of Ukraine - HisBeatitude Lubomyr (Husar). According to His Beatitude Sviatoslav, his predecessoralways held peace in himself, enriched and warmed with Christian love everybodyaround him. “It’s true that even today we feel the pain of this loss. His Beatitude Lubomyr− Kobzar of a modern Ukrainian thought, song and spirit, who left for us as his heritagethe whole civilization of peace and love, everything which we need during the war,”underlined the Head of the Church.

NEWS BRIEFS HISTORIC TRIVIAby Very Rev. Ivan Kaszczak, PhD

1890Rev. Andruchovych allegedly

sells St. Michael’s Greek CatholicChurch in Shenandoah, PA.where it is put up for auction.Rev. Wolansky returns to

America with his wife Paulina fora brief period.April 19: Rev. Dzubay, with the

permission of ArchbishopCorrigan, celebrates first GreekCatholic Liturgy in Manhattan, NYin the Lower hall of St. Bigida’sChurch on Avenue A. This con-gregation purchases the churchof St. Elias in 1892 in Brooklyn.There will be no Greek Catholicparish in Manhattan until St.George’s is established in 1905.July 23-24: Latin Catholic

Archbishops Meeting in Boston,MA.October 1, 1890: First decree

regarding Eastern Catholics inthe United States.October 17-19 (29): Following

the Papal decree Greek catholicclergy gather in Wilkes-Barre,where eight of the ten (10)accredited priests in the U.S.petition Rome for a Byzantine-Slav Vicar General.December: Two representa-

tives from St. Mary’s GreekCatholic Church in Minneapolis[founded 1887] contact RussianOrthodox Church. Beginning of amovement that would lead toapproximately fifty percent ofGreek Catholics converting toOrthodoxy.December 6-18, Rev. Alexis

Toth was authorized to send cir-cular letter to all Greek RiteCatholic Societies.

1909January 1909: Bishop

Ortynsky testifies at a criminallibel trial involving Archimandrite(later Archbishop) ArsenyChagovtsov and the newspaperSvoboda.

To be continued...

NEW YOrK - On Thursday, November 30,2017, the clergy of the New YorkMetropolitan Deanery called by Veryreverend Peter Shyshka, Dean, in the pres-ence of His Excellency, Most reverendBishop Paul Chomnycky, OSBM, gathered inSt. George’s Ukrainian Catholic Church inManhattan for their biannual deanery meet-ing.

The gathering opened with a Moleben tothe Mother of God celebrated by Bishop Pauland followed by a delicious lunch in thechurch’s cafeteria.

During the meeting His Excellencyinformed the clergy of the upcoming parishvisitations and Patriarch Svyatoslav’s officialvisit to the eparchy in August of 2018.

Very rev. Shyshka closed the meeting bythanking rev. Emilian Dorosh, OSBM,administrator of St. George’s, for graciouslyopening the doors of his parish to this eventand all the clergy for their participation. n

Clergy of New YorkMetropolitan Deanery Meet

Christmas Sale**: Only $35 per copy, shipping included!Order your copy today, ask for Christmas Sale discount!

**(Limited time only, while supplies last) $50 – regular price

Thanksgiving LuncheonSTAMFOrD - On Wednesday, November

22, St. Basil Seminary hosted its traditionalThanksgiving Luncheon graciously preparedby the Catechists of the Sacred Heart. Theluncheon was attended by guests, Seminaryand Сhancery staff and their families. Themeal started with a prayer of thanks offeredby the host of the gathering, Bishop PaulChomnycky, OSBM. Father Ivan Tykhovychdonated the turkeys used to prepare the lunch.

Thanks God for Each and All!

The English translation of the Catechism of the Ukrainian Catholic

Church “CHRIST OUR PASCHA”is available online at:

http://catechism.royaldoors.net

right…” take Hirmos of the Feast.Scripture readings of the 32nd Monday:Epistle: James §53 [2:14-26].Gospel: Mark §48 [10:46-52].

Tuesday, January 9Post-feast of Theophany; the Holy MartyrPolyeuctus (249-51). Bright vestments. Follow Typikon for January8.Scripture readings of 32nd Tuesday: Epistle: James §54 [3:1-10].Gospel: Mark §50 [11:11-23].

Wednesday, January 10Post-feast of Theophany; Our Holy FatherGregory, bishop of Nyssa (after 394); theVenerable Dometian, Bishop of Miletene(582-602); Our Venerable Father Marcian,Presbyter and Econome of the Great Church(450-57). Bright vestments. Follow Typikon for January8.Scripture readings of the 32nd Wednesday. Epistle: James §55 [3:11-4:6].Gospel: Mark §51 [11:23-26].

Thursday, January 11Post-feast of Theophany; +Our VenerableFather Theodosius, Founder of theCenoebitic Monastic Life (529).Bright vestments. First Antiphon of the Feast;regular Third Antiphon with the refrain of theSecond Antiphon of Theophany; Tropar of theFeast; Tropar of the Saint; GLORY: Kondakof the Saint; NOW: Kondak of the Feast.Prokimen, Alleluia Verses and CommunionHymn of the Feast and the Saint. Instead of“It is truly right…” take Irmos of the Feast.Scripture readings of the Saint: Epistle: 2 Corinthians §176 [4:6-15].Gospel: Matthew §43 [11:27-30].

Friday, January 12Post-feast of Theophany; the Holy MartyrTatiana.Bright vestments. Follow Typikon for January8.Scripture readings of the 32nd Friday: Epistle: 1 Peter §58 [1:1-2; 10-12; 2:6-10].Gospel: Mark §53 [12:1-12].

Saturday, January 13Post-feast of Theophany; the Holy MartyrsHermylus and Stratonicus (313-24). Bright vestments. Follow Typikon for January8.Scripture readings for the Saturday afterTheophany: Epistle: Ephesians §233 [6:10-17].Gospel: Matthew §7 [4:1-11].

Sunday, January 14of Zachaeus

Leave-taking of the Feast of the HolyTheophany; Our Venerable FathersMassacred in Sinai and Raithu (c. 370); theRepose of the Holy Equal-to-the-ApostlesNina, Enlightener of Georgia. Tone 7. Matins Gospel X. Bright vestments. Resurrection Tropar (Tone7); Tropar of Theophany; Glory: Kondak ofSunday of Zacheus. Now: Kondak ofTheophany. Prokimen, Alleluia Verses, andCommunion Hymn of Sunday (Tone 7) and ofTheophany. Instead of “It is truly right…” takeHirmos of the Feast. Scripture readings of the 32nd Sunday: Epistle: 1 Timothy §285b [4:9-15].Gospel: Luke § 94 [19:1-10].

Monday, January 15Our Venerable Fathers Paul of Thebes (312-37) and John the Hut-Dweller (465-74). Note: Civil holiday Martin Luther King DayBright vestments. Weekday Service forMonday.Scripture readings of the 33rd Monday.Epistle: 1 Peter §59 [2:21-3:9].Gospel: Mark § 54 [12:13-17].

Tuesday, January 16The Veneration of the Precious Chains of theHoly and Illustrious Apostle Peter. Bright vestments. Weekday Service forTuesday.Scripture readings of the 33rd Tuesday.Epistle: 1 Peter §60 [3:10-22].Gospel: Mark § 55 [12:18-27].

Wednesday, January 17+Our Venerable and God-bearing FatherAnthony the Great (356). Bright vestments. Service for January 17 (St.Anthony). Scripture readings of St. Anthony:Epistle: Hebrews §335 [13:17-21].Gospel: Luke§24 [6:17-23].

Thursday, January 18Our Holy Fathers and Archbishops ofAlexandria Athanasius (373) and Cyril (444).

Bright vestments. Weekday service forThursday.Scripture readings of the 33rd Thursday: Epistle: 1 Peter §62 [4:12-5:5].Gospel: Mark § 57 [12:38-44].

Friday, January 19Our Venerable Father Macarius of Egypt (c.390). Bright vestments. Weekday service for Friday.Scripture readings of the 33rd Friday: Epistle: 2 Peter §65 [1:1-10].Gospel: Mark § 58 [13:1-8].

Saturday, January 20Our Venerable and God-bearing FatherEuthemius the Great (473).Bright vestments. Service for January 20. Scripture readings from Common for aVenerable: Epistle: Hebrews §335 [13:17-21].Gospel: Luke §24 [6:17-23].

Sunday, January 21of the Publican and Pharisee

Our Venerable Father Maximus theConfessor (662); the Holy Martyr Neophytus(284-305); the Holy Martyrs Eugene,Candidus, Valerian, and Aquilas. Tone 8. Matins Gospel XI. Bright vestments. Resurrection Tropar (Tone8); GLORY:/NOW: Kondak of the Publicanand Pharisee; Prokimen, Alleluia Verses andCommunion Hymn of Sunday (Tone 8).Scripture readings for the Publican andPharisee: Epistle: 2 Timothy [3:10-15].Gospel: Luke [18:10-14]. Note: There is no fasting in the week follow-ing the Sunday of the Publican andPharisee.

Monday, January 22The Holy Apostle Timothy; the HolyVenerable-Martyr Anastasius the Persian(628).Bright vestments. Weekday Service forMondayScripture readings of the 34th Monday: Epistle: 2 Peter §66 [1:20-2:9].Gospel: Mark §59 [13:9-13].

Tuesday, January 23The Holy Priest-Martyr Clement, Bishop ofAncyra; the Holy Martyr Agathangel (both286-305). Dark vestments. Weekday Service forTuesday.Scripture readings of the 34th Tuesday:Epistle: 2 Peter §67 [2:9-22].Gospel: Mark §60 [13:14-23].

Wednesday, January 24Our Venerable Mother Xenia the Roman.Bright vestments. Weekday Service forWednesday.Scripture readings of the 34th Wednesday:Epistle: 2 Peter §68 [3:1-18].Gospel: Mark §61 [13:24-31].Thursday, January 25Our Holy Father Gregory the Theologian,Archbishop of Constantinople (390).Bright vestments. Service for January 25.Readings for St. George:Epistle: 1 Corinthians §151 [12:7-11] (St.Gregory).Gospel: John §36 [10:9-16] (Holy Fathers).

Friday, January 26Our Venerable Father Xenophon and HisWife Maria. Bright vestments. Weekday Service forFriday.Scripture readings of the 34th Friday:Epistle: 1 John §70 [2:7-17].Gospel: Mark §63 [14:3-9].

Saturday, January 27+The Transfer of the Precious Relics (438)of Our Father among the Saints JohnChrysostom.Bright vestments. Tropars for January 27; bal-ance of the service from Common for aHierarch. Scripture readings for a Hierarch:Epistle: Hebrew [7:26-8:2].Gospel: John [10:9-16].

Sunday, January 28of the Prodigal Son

Our Venerable Father Ephrem the Syrian(373).Tone 1. Matins Gospel I.Bright vestments. Resurrection Tropar (Tone1); GLORY: Kondak of the Triod; NOW:Resurrection Kondak. Balance, Resurrectionservice from Sunday. Scripture readings for the Sunday of theProdigal Son:Epistle: 1 Corinthians §135 [6:12-20].Gospel: Luke §79 [15:11-32].

PAGE 15 n DECEMBER 24, 2017SOWER

Continued from p. 16.

ANSONIA CT – SS. PETER AND PAUL+Jacob Lypen 90 fell asleep in the Lord on November 18, 2017. May his memory beeternal!Annual Holiday Luncheon with ST. NICHOLAS took place on Sunday, December10th, following 10AM Liturgy. BUFFALO NY – ST. NICHOLASThe Bazar Committee would like to take this opportunity to thank everyone whohelped in anyway to make our Bazar, held on November 11, such a great success!St. Nicholas Feast day Dinner was held on Sunday, December 17, following theDivine Liturgy. JOHNSON CITY NY – SACRED HEARTChristmas Bazar was held on December 2. St. Nicholas visited the parish onDecember 3.KERHONKSON NY – HOLY TRINITYAnnual Parish Christmas Bazar was held on Saturday, Dec. 16 from 10AM to 2PMand Sunday, Dec. 17 after Liturgy. VISIT FROM ST. NICHOLAS AND PLAST «SVICHECHKA» – Saturday, Dec. 16during the Bazaar. Children performed for St. Nicholas with hopes of a nice reward;afterwards Plast members shared the Bethlehem Peace light with all our parish-ioners and guests. THE PASTORAL COUNCIL met on Thursday, Dec. 21 at 6PM. LINDENHURST NY – HOLY FAMILYTwelfth Annual Thanksgiving Luncheon sponsored by the Parish was held onSunday November 26, 2017 after both Divine Liturgies. St. Nicholas Party –December 10th at 1:00 p.m. Congratulations are extended to Nicholas Mark Soriano son of Jonathan & AliciaSoriano who received the sacrament of Baptism on November 19, 2017 at 12:00Noon.Congratulations are extended to Viktor Savchuk son of Vitaliy Zhuk & IeseniiaSavchuk who received the sacraments of Baptism, Chrismation and First HolyEucharist on Saturday November 25, 2017 at 12:00 Noon.Parish Council meeting was held on Tuesday, December 5, 2017 at 7:15 p.m. NEW YORK NY – ST. GEORGEThe Christmas concert took place on December 9. ROCHESTER NY – ST. JOSAPHATSvitlychka—U.N.W.L.A. Branch 120 held its annual St. Nicholas concert onSaturday, December 16, 2017 at 10:30 a.m. in the school auditorium.The Annual Christmas Bake Sale and Arts & Crafts Sale was held on Saturday,December 16th (10:00 a.m. to 6: 00 p.m.) and Sunday, December 17th (10:00 a.m.to 1:00 pm).SYRACUSE NY - ST. JOHN THE BAPTISTOur sympathies are extended to the family of Bernard Hayduke, who passed to eter-nal life on November 30, 2017. Vichnaja Pamiat. A visit from Saint Nicholas took place at the annual Christmas tree lighting at the rec-tory on 12-6-17. Students from the CYM organization sang carols and providedrefreshments. The Holy Name Society and the Apostleship of Prayer sponsored the annualChristmas Breakfast on Sunday, 12-10-17. Children from the Religious Educationstudies performed a Christmas pageant before the Divine Liturgy. The Kalyna YouthChoir performed at the brunch. The Apostleship of Prayer baked breads and filled loaves for the Christmas holidayson Saturday, 12-16-17. The students and teachers from the Lesia Ukrainka School of Ukrainian Studies per-formed their annual St. Nicholas concert following the Divine Liturgy on 12-17-17. Small prosfora loaves were baked on 12-17-17 for sharing with parishioners onChristmas Eve and Christmas Day. Members of PLAST brought the Bethlehem Light to the parish on Christmas Eve. The Apostleship of Prayer sponsored a special collection during December for theUCES Ginger Fund to help support orphans in Ukraine.The Holy Name Society donated a set of new priest vestments to the parish. Thevestments were blessed after the 10 a.m. Divine Liturgy on 12-10-17.TERRYVILLE, CT – ST. MICHAELMay God bless Mr. Alexei Fedotov and Mrs. Iryna Lonchyna who were married inour church Sunday, November 5. Mnohaya Lita!We wish all God’s Blessings, health and long life to Mr. and Mrs. Andrew and JaninaCzuchta who celebrated their 35th wedding anniversary on November 19th.Mnohaya Lita!WATERVLIET NY – ST NICHOLASSt. Nicholas Day was a great success. Our sincere gratitude goes to all parishionersof St. Nicholas parish and especially to the event planning committee and its coor-dinators to the Capital District Saturday School of Ukrainian Studies, to Catechistsand children of Religious Ed. Program and to all who helped to make this Feast Daya memorable one. May God through the prayers of St. Nicholas bless you. WOONSOCKET RI – ST. MICHAELThe parish feast-day dinner was held on Sunday, November 12. The Christmas celebration buffet took place on Sunday, December 3, following theDivine Liturgy for all Woonsocket and Fall River parishioners.

PARISH UP-DATE Bishop Paul Chomnycky, Eparch of Stamford, and the Sisters Servants of Mary Immaculate,

joyfully announce that His Beatitude, PatriarchSviatoslav Shevchuk will preside at the 64th Holy

Dormition Pilgrimage in Sloatsburg, NY on August 11-12, 2018.

Details for the upcoming pilgrimage will be in future issues of thediocesan newspapers.

Catechists of the Sacred Heart, (from left) Cecilia Daciuk, Natalya Mazur, and ElizabethGardasz, baking cookies for Christmas at St. Basil Seminary kitchen.

THANK YOU FOR DOING THIS EVERY YEAR!

PAGE 16 n DECEMBER 24, 2017 SOWER

December 1, 1972+Father Julian KoczerzukDecember 1, 1985+Father Andrij NazarevychDecember 2, 1977+Father George ZydanDecember 2, 1978+Father Paul Canon DzulynskyjDecember 3, 1968+Father Roman BodnarDecember 3, 2009+Father Anthony PawliukDecember 4, 1962+Sister Anastasia Matkowsky, OSBMDecember 4, 1974+Sister Irene Hladik, OSBMDecember 4, 2001+Father George LukaczykDecember 4, 2010+Father Oryst BalabanDecember 5, 1923+Father Andrew IvanDecember 5, 1970+Sister Partenia Serilo, SSMIDecember 5, 1988+Father Michael ShewchukDecember 5, 1998+Msgr. Bohdan OleshDecember 6, 1932+Father Vladimir SpolitakewychDecember 7, 1949+Father Myron JacovichDecember 7, 2010+Rt. Rev. Mitred Archpriest John Lazar December 8, 1967+Father Nicholas PrytulakDecember 8, 1997+Msgr. Stephen KnappDecember 8, 2014+Sister Grace Ladouceur, SSMIDecember 9, 2001+Father Peter OhirkoDecember 10, 1967+Father Nicholas HlavaczDecember 11, 1957+Father Michael KuzmakDecember 12, 1978+Father Gregory MuzyczkaDecember 12, 1992+Sister Daria Ann Roshko, OSBMDecember 12, 2008+Rt. Rev. Emile Canon SharanevychDecember 13, 1949+Msgr. Anthony LotowyczDecember 13, 1970+Father Nicholas DereshDecember 13, 1977+Father John ProkopovychDecember 13, 1984+Father John Canon OleksiukDecember 14, 1973+Sister Anatolia Fedkiw, OSBMDecember 14, 2002+His Beatitude Myroslav Cardinal Lubachivsky December 15, 1973+Father Alexander TreshnewskyDecember 15, 1974+Father Orest Zaseybida, OSBMDecember 15, 1979+Father Titus Lazor, OSBMDecember 15, 1980+Father Theodosi Atamaniuk

December 15, 1982+Father Basil LarDecember 15, 1987+Father Casimir RoszkoDecember 15. 1995+Father Cyril Drozdiak, OFMDecember 15, 2003+Archpriest Alex BurakDecember 16, 1993+Mitered Zenon ZlochowskyjDecember 17, 2015+ Sister Emellia Prokopik, OSBMDecember 18, 1922+Father Vladimir KorytowskyDecember 19, 1950+Father Sozont Dydyk, OSBMDecember 19, 1996+Sister Innocence Bodnar, OSBMDecember 20, 1949+Father John KashubynskiDecember 21, 1993+Sister Charitina Bendera, SSMIDecember 22, 1952+Father Jacob DeBoerDecember 22, 1990+Father Peter KabarowskyDecember 23, 1967+Father Jaroslav SkrotskyDecember 24, 1931+Father John FekulaDecember 24, 1973+Father Ireneus Hotra, OSBM+Father Nestor RomanovichDecember 24, 1987+Sister Emilia Ostiak, OSBMDecember 25, 1958+Father Basil SushkoDecember 25, 1978+Most Rev. Joseph Schmondiuk, BishopDecember 25, 1987+Father Michael Schudlo, CSsRDecember 25, 2002+Father James SteeleDecember 26, 1935+Father Andrij HavryshchakDecember 26, 2002+Father Michael BoberskyDecember 27, 1950+Father Stephen Reshetylo, OSBMDecember 27, 1999+Father Volodymyr FigolDecember 28, 1955+Sister Elizabeth Zubkiw, OSBMDecember 28, 1981+Father Vladimir PellichDecember 28, 1988+Father Bohdan Canon IzakDecember 29, 1959+Father John PidzarkoDecember 29, 1966+Father Leo PelenskyDecember 30, 1917+Father John ZaklinskyDecember 30, 1921+Sister Theresa Lenchuk, OSBMDecember 30, 1975+Father Michael SkorodinskyDecember 30, 1990+Sister Euphrosyne Gewetchak, OSBMDecember 31, 1945+Father Basil BereczDecember 31, 2016+Sister Oksana Iwasczszyn, SSMI

REMEMBER OUR DECEASED PRIESTS AND RELIGIOUS

PLEASE PRAY FOR VOCATIONS DAILY

DECEMBER 2017Sunday, December 24

of the Holy Fathers - Christmas EveThe Holy Venerable Martyr Eugenia. Tone 4. Matins Gospel VII.Bright Vestments. Resurrection Tropar (Tone4); Tropar of the Holy Fathers; Tropar of theFore-feast; Glory: Kondak of the HolyFathers; Now: Kondak of the Fore-feast.Prokimen, Alleluia Verses and CommunionHymn of the Holy Fathers.Scripture readings for the Sunday of the HolyFathers: Epistle: Hebrews §328 [11:9-10; 17-23; 32-40].Gospel: Matthew §1 [1:1-25].In the afternoon: Great Vespers (withoutLiturgy).In the evening: Great Compline with Litia.

Monday, December 25⊕The Nativity in the Flesh of Our Lord,God and Savior Jesus Christ – Christmas.Bright vestments. Liturgy of St. Basil theGreat. Festal Service for Nativity, including properAntiphons, Entrance Hymn and Hirmos.Instead of Trisagion, take “All those who havebeen baptized…” Dismissal of the Feast. Scripture readings for the Nativity:Epistle: Galatians §209 [4:4-7].Gospel: Matthew §3 [2:1-12].Note: There is no fasting until leave-takingof the Theophany (January 14, 2018).

Tuesday, December 26Post-feast of the Nativity of Christ; Synaxis ofthe Most Holy Mother of God; the Holy Priest-Martyr Euthymius, Bishop of Sardis (824). Bright vestments. First Nativity Antiphon;Usual Third Antiphon with the refrain of theSecond Nativity Antiphon “Save us, Son ofGod, born of a virgin…”; Tropar of theNativity; Tropar of the Saints (Sunday afterthe Nativity); GLORY: Kondak of the Saints;NOW: Kondak of the Synaxis. Prokimen, andAlleluia Verses of the Synaxis and of theSaints; Communion Hymn of the Nativity andof the Saints. Instead of “It is Truly right…”take Hirmos of the Nativity. Festal Dismissal. Scripture readings of the Synaxis:Epistle: Hebrew §306 [2:11-18].Gospel: Matthew §4 [2:13-23].

Wednesday, December 27Post-feast of the Nativity of Christ; the HolyApostle, First Martyr and ArchdeaconStephen; Our Venerable Father andConfessor Theodore “the Branded One”(844).Bright vestments. First Nativity Antiphon;Usual Third Antiphon with the refrain of theSecond Nativity Antiphon “Save us, Son ofGod, born of a virgin…”; Tropar of theNativity; GLORY: Tropar of the Saint; NOW:Kondak of the Saint. Prokimen, AlleluiaVerses and Communion Hymn of the Nativityand of the Saint. Instead of “It is Truly right…”take Hirmos of the Feast. Festal Dismissal. Scripture readings of the Saint:Epistle: Acts §17 [6:8-7:5, 47-60].Gospel: Matthew §87 [21:33-42].

Thursday, December 28Post-feast of the Nativity of Christ; the TwoThousand Martyrs Who Were Burned inNicomedia (303). Passing into eternal life (1945) of BlessedHryhoriy Khomyshyn, Bishop of Stanislavivand martyr. Bright vestments. First Nativity Antiphon;Usual Third Antiphon with the refrain of theSecond Nativity Antiphon “Save us, Son ofGod, born of a virgin…”; Tropar of theNativity; GLORY:/NOW: Kondak of theNativity. Prokimen, Alleluia Verses andCommunion Hymn of the Nativity. Instead of“It is Truly right…” take Hirmos of the Feast.Festal Dismissal. Scripture readings of Thursday:Epistle: Hebrews §326 [10:35-11:7] (30thWeek after Pentecost). Gospel: Mark §52 [11:27-33] (32nd Weekafter Pentecost).

Friday, December 29Post-feast of the Nativity of Christ; The HolyChildren, Who Were Murdered by Herod inBethlehem; Our Venerable Father Marcellus,Hegumen of the Monastery of the SleeplessOnes (c. 470). Bright vestments. Follow Typikon forDecember 28.Scripture readings of Friday:Epistle: Hebrews §327 [11:8; 11-16] (30thWeek after Pentecost). Gospel: Mark §53[12:1-12] (32nd Week afterPentecost).

Saturday, December 30Saturday after Christmas

Post-feast of the Nativity of Christ; The HolyMartyr Anysia (286-305); and the Holy Martyrand Presbyter, Zoticus, Protector of Orphans(4th c.) Bright vestments. Follow Typikon forDecember 28. Scripture readings of the Saturday afterChristmas:Epistle: 1 Timothy §288 [6:11-16].Gospel: Matthew §46 [12:15-21].

Sunday, December 31Sunday after Christmas

Commemoration of the Holy andRighteous Joseph, Spouse of the Motherof God; David the King; and James,Brother of the Lord in the Flesh; TheLeave-taking of the Feast of the Nativity ofChrist, Christmas; Our Venerable MotherMelania the Roman (439). Tone 5. Matins Gospel VIII. Bright Vestments. Resurrection Tropar (Tone5); Tropar of the Nativity; Tropar of the Saints(Tone 2: O Joseph, announce to David);Glory: Kondak of the Saints (Tone 3: Todaythe divine David); Now: Kondak of theNativity. Prokimen of the Nativity and of theSaints (Sunday after Christmas); AlleluiaVerses of the Nativity; Communion Hymn ofSunday (Tone 5) and of the Nativity. Insteadof “It is Truly right…” take Hirmos of theNativity. Festal Dismissal.Scripture readings of the Sunday after theNativity: Epistle: Galatians §200 [1:11-19].Gospel: Matthew §4 [2:13-23].

JANUARY 2018Monday, January 1

⊕The Circumcision of Our Lord, God andSavior Jesus Christ; Our Father Amongthe Saints Basil the Great, Archbishop ofCaesarea in Cappadocia (379).Civil Holiday: New Year’s Day.Liturgy of St. Basil the Great. BrightVestments.Service for January 1.Scripture readings for the Circumcision: Epistle: Colossians §254 [2:8-12].Gospel: Luke §6 [2:20-21; 40-52].

Tuesday, January 2Fore-feast of Theophany; Our Holy FatherSylvester, Pope of Rome (335). Bright vestments. Tropar of Fore-feast;GLORY:/NOW: Kondak of Fore-feast.Prokimen, Alleluia Verses and CommunionHymn of Tuesday.Scripture readings of the 31st Tuesday: Epistle: Hebrews §333 [12:25-26; 13:22-25].Gospel: Mark §43 [10:2-12].

Wednesday, January 3Fore-feast of Theophany; The Holy ProphetMalachi (5 c. BC); the Holy Martyr Gordius(313-24). Bright vestments. Tropar of Fore-feast;GLORY:/NOW: Kondak of Fore-feast.Prokimen, Alleluia Verses and CommunionHymn of Wednesday.Scripture readings of the 31st Wednesday: Epistle: James §50 [1:1-18].Gospel: Mark §44 [10:11-16].

Thursday, January 4Fore-feast of Theophany; The Synaxis of theSeventy Holy Apostles; Our Venerable FatherTheoctistus, Hegumen of the CucomoMonastery in Sicily. Bright vestments. Tropar of Fore-feast;GLORY:/NOW: Kondak of Fore-feast.Prokimen, Alleluia Verses and CommunionHymn of Thursday.Scripture readings of the 31st Thursday: Epistle: James §51 [1:19-27].Gospel: Mark §45 [10:17-27].

Friday, January 5Theophany Eve.The Holy Martyr Theopemptus and Theonas(284-305); and the Venerable Syncletica.Note: Today is a day of fasting (meat maynot be eaten; however, eggs and dairy prod-ucts are permitted).Early in the morning: Dark vestments.Royal Hours are celebrated. In the afternoon: Vespers with the Liturgy ofSt. Basil the Great; instead of “It is truly right”take “In you, O woman full of grace … “.Scripture readings for the Vigil of Theophany: Epistle: 1 Corinthians §143 [9:19-27].Gospel: Luke §9 [3:1-18].After the Ambo Prayer: Great Blessing ofWater.In the evening: Great Compline with Litia.

Saturday, January 6⊕The Holy Theophany of Our Lord, Godand Savior Jesus Christ.Note: Holy Day of obligationBright vestments. Festal Service forTheophany, including proper Antiphons,Entrance Hymn and Irmos. Instead ofTrisagion – “All those who have been bap-tized…” Dismissal of the Feast. Scripture readings for Theophany: Epistle: Titus §302 [2:11-14; 3:4-7].Gospel: Matthew §6 [3:13-17].After the Ambo Prayer: Great Blessing ofWater.

Sunday, January 7Sunday after Theophany

Post-feast of Theophany; the Synaxis of theHoly and Glorious Prophet, Forerunner andBaptist John. Tone 6. Matins Gospel IX. Bright vestments. Resurrection Tropar (Tone6); Tropar of Theophany; Tropar of the Saint(St. John the Baptist); GLORY: Kondak of theSaint; NOW: Kondak of Theophany.Prokimen, Alleluia Verses of Sunday after

OFFICIAL EPARCHIAL TYPIKON Prepared by Rev. Taras Chaparin

Theophany and of the Saint; CommunionHymn of Theophany and of the Saint. Insteadof “It is truly right…” take Hirmos of the Feast. Scripture readings for Sunday afterTheophany: Epistle: Ephesians §224b [4:7-13]Gospel: Matthew §8 [4:12-17]

Monday, January 8Post-feast of Theophany; Our VenerableFather George the Chosebite (610-41); Our

Venerable Mother Domnica (474-91); andEmilian the Confessor. Bright vestments. First Antiphon of the Feast;regular Third Antiphon with the refrain of theSecond Antiphon of Theophany; Tropar of theFeast; GLORY:/NOW: Kondak of the Feast.Prokimen, Alleluia Verses and CommunionHymn of the Feast. Instead of “It is truly

Continues on p. 15.