£ оЭ- о о̂

_С\

н »р дсс ^

LIBERTYЧ А С О П И С Ь Д Л Я Р У С К О Г О Н А Р О Д А В Ъ А М Е Р И Ц Ѣ Е О Р Г А Н Ъ „ Р У С К О Г О Н А Р О Д Н О Г О С О Ю З А ”

Рокъ IV. Шашскінъ, Па. Ч етвергъ 16-го Сѣчня 1896. Число З

К а л с н д а р ь .Соборг 7и ішост.Лавечрріе Ьогоиіілепія. Ш(сгь)і;1 > і оинлкпіс господні-.По ІІросиѣщсііію. Соб. Іиииа. 1 еоргіи. Емиліяла ис». ІІоліевкта муч , Епетратія Ірпгорія ииссійск., Домет.

З їй ѣ с т ъ .Вступна статя—про обошізкп Русином

вь Америці! її въ Европѣ для ..Сиибоды"-— спряиоаданс Загальних̂ поьрйчішгь Зборбвъ „̂ от.іа". — ВЬста яъ Америка— Вісти эъ краю. — Новинки. — ІЬс- мертпи вѣстп.—Перегладь політичний.— Справи робіітиичи. —Де-що цікавого.— Стнхъ: сыиъ нероба. — (jutxx н прав­да. -г- ФеЙЛІТОІІ'Ь: СВЯТЫЙ вечіръ. — ,,3ъ крапни сл зъ п горя'1. — три, якь родин Брати. — Оголошеня.

В одъ Редакцій.Отее число u друге ро-

збшлено мы всѣмъ Руси- намъ ві» Америцѣ, о скбль- ко намъ будуть звіснй адресы нашнхі» людей. Тре­те число зашлемо ми вже только тымъ, котрй посла­ли пренумерату вже до Шамокінъ, або замовили нашу газету. Водзиваємось до всіхъ нашихъ Русиновъ въ Америцѣ, щобъ спѣши- ли зъ замовленямн завчасу- бо познѣйше годѣ буде имъ выслати всѣхъ чиселъ, якъ накладъ вычерпае ся. Мы будемо старати ся по­давити in нуіиОи ~іазѳ-

ашй,п^оба нашого роботвгака цілкояіп і за Бу­демо поміщати ц ілий рядъ образкбвъ зъ галицкого жи- тя: „Зъ крапны слѣзъ и горя“ — якъ такожь ц і- кавй образки зъ амерпкань- ско-руского житя. Зо ста­рого краю достанемо вс- дописп вбдъ нашихъ най- лѣпшихъ иисателѣвъ, а америкиканьскй Р}гсинн о- бѣцялпсь намъ зо всѣхъ плейзбвт» подавати цѣкавй вѣсти. Мы зб своп сторони постарались о всьо, щобъ зробити газету цікавою, потреба лпшь, щобъ нашй люде зрозумѣли вже разъ, що конечною рѣчею есть

читати „Свободу11 и за ню точно заплатити. Злучѣмъ ся всѣ разомъ, спомагаймо себе на кождбмъ кроцѣ — а мы Русины станемо пер шимъ народомъ славянь- скимъ въ Амррпці. Только $2 . за ,,Свободу“ на цѣлый рокъ.

Адреса:144. Э. Franklin Str.

Shamokin, Pa.

В бдъ В ы дѣ лу тов. „Союзъ“.Всѣмъ намъ звѣсне наше

рускѳ, роботнпче, спома- гаюче товариство „Союзъ". — Мы даємо 5 0 0 ДОЛ' ПС- СШерТНОГО и пріймаемо тыхъ членбвъ, що належали до другихъ товарпствъ бѲЗЪ ВСТУПНОГО. Треба только заслати грошѣ до касієра: George Cbylak, Olyphant, Pa. и повѣдомнти секретя:

Rev. Nestor Dmytriw, Mt. Carmel, Pa., а вже єси чо­ловіче забезпечений на выпадокъ смерти. Вже твоя жінка и д іти не плачуть и не нарікають на недбало­го батька.

Шашокінъ 16. Сѣчня.

— Поборовши превеликії і’рудности всякого рода, змогли мы въ кбнпи роз­ширити рамки нашои часо- ипси и зъ веселою душею, Jb надѣею, що бодай ві, малбй части прислужимось добру нашои кольоніи аме- риканьскои, шлемо „Свобо­ду" нашимъ Русинамъ такъ въ Америці, якъ и въ Ев- роиі. ІІрп той нагоді нале- жалобъ намъ проголосити свою програму- и напрямъ, въ якомъ мы и на ^удучѳ станемо нашу часошзсь вы* давати. Проголошене про­грами ми уважаємо ни н і

за річь злиіппу, бо хто жи­во занимавъ ся нашою ро­ботою, той змбгі) зм ірку­вати нашу задачу, яку ми собі поставили, заступаючи печатно справи нашого на­роду. Вирочімъ, ми не доктринери европейскй, ми прости роббтнЩіи, ' ПОМ ІЖ Ь

простими роббтниками, жите тыхъ роботниковъ, ихъ змаганя, доъ/ погреби жи тёвй, сусігб^гьнй, культурнії ц національнії — отеє наша jp o rp ^ac Mu ставимо лишь цілковито правий жаданя нашямъ читателямъ, пере- довсімъ въ Америці. Руси­ни Американьскй, що вже прозріли, зрозуміли свои потреби, поднялись на той щебель духового житя, що признають конечнбеть чіь таня газети; тй Русини тя- мучй, що належать до на­шого тов. „Союзъ", або до другого руского товариства, ііовиннй ґезусловно памя- тати о томъ, що ніяка ро­зумна організація неможлива безі» газети. Для того обо- вязкомъ пхъ есть пбдппра- гй газету и матеріяльно и морально. Матеріяльно бу­дуть они газету ибдпирати, єсли кождий з'ь нихъ будечитати гааету -и. въ ОВОЙчасъ заплатить за ню. Всі рускй бізнесісти, по всіхъ руско-американьскихъ м іс ­цевостях!» ИОВИННЙ без- условно дати до „Свободи" свои адвертайзменти, щобъ пбдперти. сиомогчи газету, тай іцобъ дати доказі» сві- тови, що Русини не спали, копаючи по майнахъ чорнй діаманти, але що свою пра­цею, ощадностію и ретель- ностію, доробились того, чого и другй народи въ Америці. Посля оголошень ві» ..Свободі" будемо ми мали перегляді., колько и якй бізнесісти рускй суть В'ь! Америці. А се для исто- рій Руси Америкнньскои

дуже важне. Водъ тыхъ на- шихъ тямучихъ людей жа­даємо такожь, іцобъ они нашу часопись заносили въ глухй закутки нашои Руси — Америки — себъ то на печи, тамъ де світло Боже не заходить, щобъ освітити и збудити нашого брата, за котрого Богъ и люде вже забули. Дальше жадаємо вбдъ нашихъ братовъ Руси- новъ, іцобъ зб всіхъ плей­збвт, доносили намъ про найменшй подробиці, якй злучать ся въ житю Русп- нбвъ, хоть бы они були ду­же маленькои ваги: ісрестп- ни, весіля, похорони, брат скй мітінґй п т; ин. — все то мы радо будемо помі­щати. Передовсімъ потріб­нії намъ відомости про се, яКъ робота йде, колько лю­дей остає безъ роботи, яка платня, кого покалічено, кого забило п т. д. Якъ нашй Русинн-Американці се все виповнять, спомо- жуть насъ и матеріяльно и морально.

Водъ Русиновъ въ Европі жадаємо ми, щобъ они болfa­me заинтересовались'нашою часоиисію, щобъ онп зро­зуміли вже разъ, якъ се другії щіродьг- - розуміють, що ми єсмо частиною того великого т іла народного руского. А якъ они се зро­зуміють, то певно стануть надсилати намъ всяки ц і ­кавії відомости зъ батьков- щинн, особливо зъ тихъ сторонъ, зъ котрихъ похо­дять нашй Русини въ Аме­риці. Для того звертаємось передовсімъ до нашихъ свя- щенниковъ на Лемковщині, щобъ' онп схотіли разъ въ тиждень написати намъ, що дієсь зъ батьками, братами, кревними, сусідами тнхъ братовъ, що жіють въ Аме­риці.

До нашихъ тямучихъ лю­дей въ Галичині и на Угор-

ской Руси водвиваємось, щобъ онп не жаловали тру­ду п водь часу до часу по­давали намъ вірнй образці зъ житя народу въ старомъ краю. Часописи рускй въ Галичині, чейже зъ обовяз- ку дневникарского повиннй записувати важнійшй по- д і і зъ житя Русиновъ Аме- рпканьскихъ. Кромъ того обовязанй они давати намъ въ замімъ свои часописи, єсли хоть троха понпмають вагу лучности Америки зъ батьковщпною.

Если ми вс і приложимо рукъ, чи посередно, чи без- посередно, до роспочатои нами роботи, то робота вий­де певно не горша, якъ уі другихъ культурнихъ наро/ довъ, божь ми Русини н і чимъ не горшй водь дру- • гихъ народовъ. Въ насъ єст: велика сила, треба ли розбудити ту силу, тре<ра вглянути въ себе, оціни себе, увірити въ свои сил получити разомъ вс і сили до вспольнои праці, а вже въ короткой будучности — ми свои власнй пани.

докъ члгновъ въ Wilkes Barre, Ра. въ сум і §42.00, котрії то грош і, якъ св ід ­чить листь О. Товта, мають находити ся у него. Ооне- же О. Товт'ь посля возваня Виділу не почуває ся до теперь до обовязку звернув ти грош і належнй кас і „Союза" — а товариство наше не хоче въ дорозі правной наражати бувшихъ членовъ „Союза" зъ Wilkes Barre, Pa. на матеріяльнй страты, принято по довшой дискусіи внесенє секретаря О. Н. Дмитрова:

„Поручає ся Виділови оповістити иублично въ „Свободі" слідуюче:

Тов. „Союзъ" даровує О. Товтови зъ Wilkes Barre, Pa. суму $42.00 правно прина- лежну касі ,.Союза" зъ тимъ застереженемъ, що ніколи на будуче не може мати товариство нічого вспольного съ тимъ чоло- вікомъ."____

С правсздаеє пбврбчвыхъ З а ­гальність оворовъ тов.

„Союзъа.(Еонедь).

На внесенє О. Н. Дмит- рова вибрано одноголосно предсідателемъ Зборбвъ 0 .1. Констанкевпча. На секре­таря поклнкавъ предсіда- гель 0. Ив. Ардана.

С лѣдувало справоздане секретаря.

По перечитаню протоколу зъ Загальнихъ Зборовъ, »ъ 30 мая м. p., вичисливъ секретарь внесеня, якй Збо­ри минувшй поручили Ви­ділови до полагодженя.

Першою справою була залеглость членьскихъ вкла-

Въ той способъ уважаесь справа полагодженою.

Внесене О. Т. Обушкеви- ча на Заг. Зборахъ ЗО мая м. p., щобъ „Союзъ" поста- равъ ся о друкованй ресіды полагодивъ Виділъ на р аз і въ той сиоеобъ, що иокві-ТОВан« грошей -«»fчерезъ оголошене въ „Сво­боді" місячними справоз- данями.

Виділъ, на ухвалу Заг. Зборовъ вштлатпвъ вдові по бл. п. Мих. Федорко Centralia, Ра. $400.00 — а Семанови Дубцеви зъ Sha- mokin, Ра. неспособному до праці $100 .0 0 .

Справу залеглости чле новъ въ Mayfield, Ра. пору- чено ка;сієрови Г. Хилякови до розслідженя.

Внесенє О. Н. Дмитрова, щобъ Виділъ занявъ ся справою часописи — пола- годивъ Выділъ въ той сио- собь, що куплено „Свобо­

ду" водь О. Грушки, пере­несено до Шамокінъ и пе­редано на власность ком­паній, а „Союзъ" має веда- магати місячною пбдмогою. яко свой органъ, однакі. Редакція обовязуєсь давати членамъ „Союза" газету ва половину ц ін и .

За минувшій поврокъ вод- бувъ Ви д іл ъ 4 засідай я — а се 9. червня, 4. липня, 12 . вересня и 13. жовтня 1895 р.

На тихъ засіданяхъ по­рішено визше наведенй внесеня, якъ такожь пбд--вызшеве посиертного зъ 40Ѳ На 5 0 0 ДОЛ. Такожь при­нято до відомости виплату $250 Якову Гамбаль въ ' Olyphant, Ра. яко посмертне по єго ж ені бл. п. Евгеніи.

Виділъ не полагодивь изъ за формальнихъ труд- ностій посмертного по бл. п. Михаилі Бакошь зъ Mt. Carmel, Ра. и ту справу передавъ ниніш нимъ пов- рочнимъ зборамъ до пола­годжена.

Выділъ не бувъ въ силі постаратись о видане „ка­лендаря" на сей рокъ, по неже зайшли слідуючй трудности:

На двократне зявб'ївл^ ио часописяхъ и приватни ми листами и«і сп)>омоглись нашй люде вь краю на- дослати потрібного матері- ялу, навіть за добру запла­ту. А нреці кождому зв іс ­но, що годі намъ, кблькомъ людямъ всьому иодолати. На „календарі" товариства „П росвіта" чекалисьмо 8 м іся ц і — тай передъ но- внмъ рокомъ ледви достали. Такт» розуміють нашй люде въ старбмъ краю вагу ко- льоній амер. для загальнои рускои справи. Колибъ только у насъ приспорилось ббльше спосббнихъ рукъ до праці, ми власними силами

(Продолжеав на другой стороні-)

О Б Р А З К И З Ъ С К 0 Г 0

А М Е Р И К А Н Ь - Ж И Т Я .

СВЯТЫЙ ВЕЧЪРЪ ВЪ АМЕРИЦѢ.На дворі вже вечеріло. Острий

пбвнбчний вітерь додававъ сили кріпкому Морозови, що вперше зави- тавъ сей зими. До костп пробира­лось проникаюче зимно. Въ хат і пусто и г.чухо, лишь вбдъ часу до часу застогнавъ въ кухни хорий иесъ. Колишучись на к р іс л і потонувъ я ц ілий въ думкахъ невеселмхъ, въ думкахъ невеселого минулого.

„Чи поідемо до Ш. ?" вбдозвавъ ся молодый хлопець, що сповнявъ у мене рбжнй уряди.

Я збудивъ ся — думки улетіли— на гадку впало, що н и н і св. ве- чіръ.

— Вже ідемо, гукнувъ я! Збирай ся! За колька мінуть сиділи ми в;ке на елєктричнбй карі, що стрілою мчалась до місточка Ш... Перемерзли и голоднй Обрались мм до тегілои хати нашихі. дорогихъ, сердечнихъ сусідбвъ. Госиодарь повитавъ насъ веселою усмішкою. Газдиня заходи­лась пильно коло кухні, а дітвора бігала, суєтилась, тішилась св. вечеромъ. Невдовзі надойшли запро- шенй гості — позасідали за стблъ и

їлись вечера. Люблю я вечеряти у сврдвчнихъ сусідбвъ, але не

шпѣ рооказовати.

Одже вечера. При довгбмъ столі засіло щось око.іо 15. осббъ рбжныхъ націй. Русини, Литвини и Амери­канці. Посля стародавного звичаю постелено на пбдлрзі сіно, зъ чого бувъ дуже радь малий чорноокій хлопчина, що заздрбснымъ окомъ епоглядавъ то на сіно, то на цьоцю, коли та liooDCJiiiTb ёму покачатись по пахучомъ сѣиѣ. Розмова велась въ рбжныхъ языкахъ. Старшії говорили по рускй и по польски, а діти міжь

особою цвірінка.чі англійскою мовою. Понеслись чергою рбжнй страви — а властиво рбжног.) рода смачнй рьіби. Я чекавъ п чекіїві» на нашй народнй святощі — себь то на пироги и го­лубці, але якось они завзято не явля­лись на столъ. А якажь то велика шкода! Тажь тй нашй „народнй" пироги то вже выробшш собі повне право горожаньства въ Галичині. А якй-жь они прербжНй! Суть пироги зі» капустою, зъ нашою, макуховй пироги и прерожнй другй. Не було пхъ въ Америці! Може де и були — але я UX1. не бачивъ. Вконци поставили кутю, тай то мене трохи и успокоило. Наша руска кутя, зъ макомъ и ме- домъ кутя, солодка кутя — хто бы тебе кутьо се|)дешна не любивъ? Кблько дорогихъ родинныхъ, а на­віть патріотичні,іхъ вспоминбвъ бу­шує по голові доброго, щирого Руси- ва, коли вбнъ ат. провола черпає

ложкою солодку кутю! Мені бодай прійшла на гадку рбдна, убога сель ска хата; св. вечіръ поміжь родиною— коли то батько бажаючи добра собі и родині кидавъ пбдъ стелю кутю; пшениця приліплялась на стели и посля зернятъ, що прилипли на стели( ворожпвъ собі копи жнива. А пше нпця не родилась іп/доявлі. Невдячна пшениця! Мені прпгадавъ ся той цѣкаьшя ^^.Ьодъ зъ мого житя, коли то разъ попоѣъши к;тт і побігъ я побачитись зі» моєю любкою, іцо чекала на мене вт» городі тупаючи ногами водъ студени. Веселй и гбркй вспомини, а кутя солодка. Та ми попоівши солодкоп к у т і га­разді», повставали не подяковавши, якъ се въ звичаю американьскомъ и перенеслись до другою покою. Малий, чепурний, чорноокій хлопчина затягъ „Богъ предвічний". Другій женьскій голосъ вторувавъ —• и вийшовъ пре­красний дуетъ.Мн побожно прислу- ховались поважнбй коляді, але вже при третбй строфці не видержали и вс і прилучились до дз’ету. Вийшла коляда зъ душ і н серця коляда. На хвилю забули ми, що колядуємо далеко за моремъ, здавалось, що на рбднбЙ землп, вь б'Ьдаой Галичині.

Скрнчили колядк Наступила дру­га точка, ц ікавий образець. Прц фортепяні засіла чорненька діичинкй, Русинка-Американки, — коли неп »ъ

^ -

нотами въ рукахъ мала бльондинка j бо годі продавати дорозіие, якъ въ Полька-Американка и заспівала при дрѵгихъ коршмахъ, а то пбйде чо- акопаніяменті фортепяну амершЦ? ловікъ до другои посля вподоби, пісню : „Та-га-га Boom-Dy-Ay". Чор-*і Але давати горівку за пшоно, муку, ноокій хлопчикъ, герой вечера стоявъ збоже, повісмо або одежину, то на- зъ боку и пильно уважавъ, коли прій- зивае ся ґешефті». Жидь цінить при-

lijiu па ч и ш . де на него черга крикнути 'зъ цілои ; несене добро на гроши, якъ ему пшениці наІЇД'РУДи приспівку: ,;Ta-ra ra Buom-Dy- подобає ся, бо знає дуже добре, що юдилаеь и не' Ау". Здавалось; що хлопчина увесь ! пяницю хробакъ ссе и до чарки

пермінивъ ся въ свою улюблену при- ; тягне якъ муху до меду, співку. Ц іле товариство весело ре- : Хомякова ж інка Ганна зъ шіснай- готалиио. * * топ чи на, мовь-би нікого цятьлітною дочкою Парашкою вже не видівъ и нѣкоѵо д е чуы>- топько ■ знають якъ собі радоньки дати зъ цілои сили кричавь: „Та-га-га- 1 зъ пянидею. Дѣвчпнѣ вже-би межи Boom-Dy-Ay". ; люди чаеъ, та хто возьме дочку пя-

Водтакъ колядоватп вже не хтіъъ. пиц і ? Иванъ взявъ ся вже й до НеСТОрЪ. грунту. По за плечи жінчинй иродае

по куснику, то сусідамъ то жидамъ, і продає за що будь, аби лише чимъ скорше гроша роздобуто на сивуху.

З Ъ К Р А И Н Ы С Л Е З Ъ И Г О Р Я .Першій образонъ

„ к у р ; а т е л я “наипсавъ

Д -р ъ Андрѣн Чанковскін.

L /Иванъ Хомякъ бувѵ налоговымъ

іцо самъпяннцею. Не лише юе.

Грунтець зменшає ся, нослідна телпця пбшла пбдъ кошерный нбжь, за нею пбшла свитина одна, друга, пбшовъ кожухъ....

Ганна радить ся людей, що ро­бити. Заходить до священника до вбйта, до старшихт» людей въ громаді.

Подай єго въ судъ за марно— травника... радять люди.

Пбшла Ганна до міста. Недалеко,боі лише д в і милі. Розпитала де

заробивъ, н о ;и все. що пбдъ руки судь. Приходить въ канцелярію: попало таскавь въ коршму п мінявъ і — Такі, а такі,, каже, чоловік-»,

горівьу у Мошка. А Мошиови зъ і пе, все Mapuvt.... подещ» в«Ь а-і тимъ велика выгодп. За гроши дати і торбою хиба...ГОріВАИ, ТО не великії! амрОЧОКЪ, ;' — Подай ИИСІіМІ.Подай щі иисьмі.

Digitized by SVOBODA-NEWS.COM

J S W ™И Г * S V О В O D Д

11Л B E R T Y.)Weekly Paper

Th« only Russian political Newspaper published in this Country; circulating in allp u rts i l l ' 1 I ’liitr ii S ’a te s

аг.:.' In, v.hi-rcvcv theR ussia !) l.u g u a g e it; sp o k en .

Published at 144, South Franklin str; Shumokin, Pa. of each week by the Svoboda Publishing Co.

ADVERTISING RATES: One inch per a n n u m . 10.00

„ „Six months. ,, 6.000 ji n ш

All comunications should be addressed to:,,Svoboda“ Printing Office

144 S. Franklin, str, Shamokin, Pa.

Предплата рбчна .....2.00До старого краю......... 3.00

Всѣ дописи и грошѣ иро- еимъ ішсыдати подъ адресу: То ,4ti>6boda” Printing Office

144 S. Franklin, str. Shamokin, Pa.

Наіьа газеіа выходить що тыждня въ Четверь.

Entered the post office at Shamokin, Pa. as second class mail matter.

У В А Г А .

ТлрТЯЧЙ приступити до „Со- Г ‘ Най И'Х'ІЛ-ІІІІОТЬ вступ­не а місячи*? до касіера.

Mr. Gr. Chylak Olyphant Pa.

И увѣдомити секретара подъ адресою.

Rev. Nestor Dmytriw Mt. Carmel, Pa.

P. O. Box. 599.

Друкарня „СВ0Б0ДЫ“ ви­готовляє дуже точно, скоро и дешево всякй річи, якъ: тікеты на балѣ, выгравки; статута для Братствъ; вб- дозвы, листы и въ загалѣ

-веякй рѣчи входячй въ кругъ дѣланя друкарнѣ, въ мо- вахъ: руской, польской и словацкой.

I Ііродолжічін ні) сторони першої)

заходитись будемо коло свои роботы; прійде ся здай ся рукою кивнути на нено- тизмь краевый.

Вкбнци згадаю — гово- рпвъ секретарь, що наше товариство взроотик неимо- вѣрно скоро. Вбдь нослід- ныхъ Загальныхъ Зборовъ до теперь взросло число члѳнбвъ майже чоіырц рази. Я маю повну надію, що до Загальныхъ рочныхъ Збо- рбвь мы будемо могли ви­казати ся импонуючимъ числомь членовъ и роботою такою, котра принесе ко­ристь и честь Руси Амери- каньскбй. До сего потреба людей, лісдей и людей.

Потреба, щобь въ иершой [іній ти, що мають патентъ а проводирбвь народу, а

суть членами нашого това­риства, на своихъ позиціяхъ вели нарбдь пбдь гірапорь нашого товариства и всѣми справами пильно •интересо- вались, бо инакше самъ народъ, що власною свою працею u солідноетію добо- ровь ся и маєтку и годного пошанована у Американ- цѣвъ, вбдбере намь4 той па- тентъ и мы можемо лиши­тись пастирями безь овець. Охоти и щирости до працѣ. Най кождий зробить, що до него належить — а пев­на будучнбсть наша.

По справозданю секрета­ря слѣдувала дискусія. Справоздане принято до ві- домости, а сираву поемерт- ного бл. п. Мих. Вакошь иоддавъ предсѣдатель подъ дискусію.

Секретарь ,,Союза“ но- яснивъ справу въ слідую ­чій спосббь: Мих. Вакошь

І вь наслѣдокъ тяжкого пог- товченя въ майнахъ иомерь в ь ш п и гал и в'ь A s h la n d , Ря. 24. серикя 1895. День пе- редъ его смертію повідо­млено секретаря, що не- ббщикь мавъ неслюбну жѣнку именѳмъ Марія Ян- качки и зъ тою женою ди­тину, 12 лѣтну дѣвчину Анну. Неббщикъ мавь та кожь правну жінку зъ кот­рою живъ лише колька тыжнѣвъ въ краю; она его покинула, внѣхала до Аме­рики и нѣхто не знає, де она проживає. Уважаючи вь такій спосббь неббщика Михайла засамотного, екли- кавъ секретарь ,,Союза“ мітінґь Братства ев. АА. Петра и Павла вь Mt. Car­mel, Ра. котрого бувь М̂ Бакошь найиоряднѣйшимъ членомъ к запитавь Врат

ство, кому иѳббщикь 3 0 1111- савь посмертне. ІІонеже Братство заявило, що не- ббщикь належаві. до ,,Со- юяа“ в'ь той цѣли, щобъ своє посмертне лишити же- нѣ, котра его 13 л іті. до­глядала и своє (і дитині) Аннѣ— секретарь ,,Союза‘ ааприсяг'ь вь церквѣ 5 жовт­ня 1895 р. Мих. Кухту и Мих. Реґеца, котрн збзнали то само, що цѣле Братство, Па подставѣ збзнпня Брат ства, и на пбдставі збзнаня запрнсяжонихъ свѣдкбвъ, найблизшихъ пріягелѣвъ не- ббщшса, вносить секретарь въ имени Видѣлу: „Заталь- нй Збори ухваляють на гібдставѣ § 8 . статута ви­платити посмертне її осля волѣ неббщика Мих. Ба кошь половину, т. є. $250 Марій Янкачки, половину другу малолітной дочцѣ Аннѣ.“

По довшбй дискусії), въ котрбй забирали голосъ: предсѣдатель Зборбвь, пред- сѣдатель ,,Союза“ , Гр. Гукь, Гр. Трохановскій ирпня- го внесене зъ поправкою Т. Талпаша, щобъ заприся - женй свѣдки въ прпсут- ности предсідателя н се­кретаря ,,Союза“ заприсяг­ли иередъ скваєромь, якъ сего право америкішьске вимагає, що неббщпкь за- писавъ тимъ особамъ своє посмертне и водтакъ, щобъ виплатити половину Марій Янкачки, а малолітной Ан- нѣ виплатити при єи пов- нолѣтности. По довшбй дискусіи, де ульоковати грошѣ малолѣтнои дѣвчиыы ухвалено на внесене міето- предсѣдателя церковного комітету вь Mt. Carmel, Pa. Pp. Гука, щобъ гроші $250 передати церквѣ въ Mt. Carmel, Ра. котра має іва- рантовати своимь майномь и виплачувати 3 при,, рбч- но, а при повнолітности передати сироті належну суму.

Пбсля точки порядку дневного пркступлено до реферату О. Н. Дмитрова: Рускій Еміграційний Дбмъ.

Переді. рефератомъ за- бравъ слово О. Н. Стефано- вичь зъ Піттсбурга и въ довшбй горячбй бесѣдѣ по- яснивь велике значѣне той институціи. Вбдтакь звер- нувъ ся до Выдѣлу ,,Сою- за“ , а пьредовсімь до пред- сѣдателя Ив. Глови, котрий пбднявь особисто реальну участь въ той важнбй спра­в і. Згадавъ такожь про

невсииучй заходи О. Кон- станкевича, котрий занявъ оі горя чо коллектию на ту цѣль и заохотивь участни- кбв'ь Зборбв'ь, щобъ зрѣло її всесгоронно розважили такь важну справу. Пбсля промови О. Стефановича, лишилось референтови ЛИІПЬ здати справу, якъ далеко зайшли справи Н. Дому, та на чѣмъ стоять люде, що ибднялись вести „Н. Домі,-1 и яке становиско займає тов. ,,Союзъ“ взгля- домъ той институціи. Зь пояснень вийшла потреба вибрати двохъ людей, котрй би занялись справою „Нар. Дому“ зо становиска тов. ,,Союзъ“ . Вибрано: Вир. О. Т. Обушкевича и О. Н. Дмитрова. ОО. Констанке- вичь, Арданъ и Ив. Глова подали вибранымъ дирек­тиви пбсля якихъ мають поступати, на що Загальнй Збори ЗГОДИЛИСЬ.

По залагодженю менше важннхь справъ, якъ вбд- знаки товариства и другй, подяковавъ предсѣдатель зббранымь и замкнувъ Збо­ри зъ бажанемъ найліпшого успіху для товариства.

Ив. А рдавъ.

ВѢСТИ ЗЪ АМЕРИКИ.

СВОБОДА

— А м е р и к а н ь с к о - р у с к і й п о л і т и ч н и й к л ю б ъ найчисленнійшій въ Шамокінъ, бо числить вже н и н і колька сотокъ членбвъ. Майже в с і нашй старшй люде суть вже горо- жанами амернканьскими и послідного тижня вибрало папери горожаньскй понадъ сто людей нашихъ зъ Ша- мокінъ. Головнимъ аґітато-р и м ь ві> ' lo f t и к ъ в а ж и о й

и корыстнбй справі являєсь п. Т. Талпашь. Коли но- слідного разу привізъ вбнъ велике число нашпхъ людей до Sunbury по горожаньскй папери, висказавъ ся судія Savidge дуже похвально о Руспнахъ. Такихъ спокбй- ныхъ и солідныхъ горожанъ немає Америка поміжь дру­гими чужинцями, сказавъ судія. Н іякихъ скандалбвъ, рідкй дуже процгси, а пбдъ той часъ а н і одного Русина нема въ окружнбмъ арешті. Зъ всякимъ признанємь выс- казують ся Американьці о Русинахъ, когрй стають честньши горожанами того вольного краю, котрий при- нявъ ихъ въ своимъ краю

гостинно и своими правами запоручивъ всяку свободу слова и діла.

В'ь Сполучених')» Держа- вахъ знаходить ся 232,295 сальонбвъ и гуртовії их'ь складові. (Wholsale) іюря- чих'ь иаиоівъ. ПріЙмаючи, що людибсть Сиолуч. Дер- жавъ числить 65,000,000 то одині. сальош. пі>ипадає на кождихъ 280 мужчині., жень- щинъ и дітей. Принявши знову, що невісты, д іти и темперенцмени становлять д в і третихъ людности, чо одинъ сальонъ припадає на 93 мужчинъ. — А мимо того садьоністи роблять не злий ,,busness“ .

— Въ понеділок!» дня 6 . с. м. президентъ Клевеляндъ видав'ь проклямацію до на­роду, котрою оголосивъ, що территоріюмт. Utah, збстало зачислене яко стейтъ Спо- лученыхъ Державъ.

Перо, котрымъ ирезидентъ пбдписавъ проклямацію, зб­стало вбдослане до Salt Lake City. Губернаторъ стейту Wells, мавъ красну промову до народу, въ котрбй вспбм- нувъ, що мешканьці терри- тору Utah, въ протягу 45 літъ , 7 разбвъ апельова- ли до Washingtonu, щоби пхъ узнано якъ стеіітъ, од- накъ завсігды на дармо. — Говоривъ дальше о консти­туцій, котра буде предло- жена сенатови праводавчо- му, а котра забороняє полі- ґамію (мати колька жінокъ на разъ). Що ся стане те­перь съ сектою реліі'ійною Мормонами, котрыхъ тамъ богато мешкає, а котрымъ ихъ в іра позваляє мати по колька жінокъ — не знати. Здає ся, що мусять опустити або жінки, або усунути ся въ далекй стени.

Стейтъ Utah має 19,816 фармъ, вартости около 100 міліонбвъ долярбвъ. Внвбзъ продуктбвъ приносить до­ходу около 10 міліонбвъ до- лярбвъ рбчно. Людности числить той стейтъ 247,324. Красний то буде стейтъ.

— Вь монастири Бене- диктинбвъ въ Atchicon* въ Kansas висвящено на свя­щенника бувшого жидбв- ского рабіна Гілярого Ро- зенфельдъ зъ Чехъ. Вбнъ бувъ три роки рабіномъ, однакъ зложивъ сей урядъ,бо не подобалась ему віра

яшдбвска. Вбдтак'і» выіхиігі, до Америки, вілігрестив'ї» ся и вступив'ь до монастиря Бенедиктпнбиъ. Бувшій ра- ґянь числить допериа 35 л ітъ и які» кажуть єсть всееторонно образованимі» чоловѣкомъ.

ВѢСТИ НЗЪ СТАРОГО КРАЮ.

Зъ вбдгош овбвъ выборчнхъ.Зъ Стрийщини пишуть до

„Д іл а“ : Противники нашй не перестають на самбмъ результаті вьіборбв'ь, а ста рають ся брутальною местію вбдплатити всімі>, котрй вбдважились постояти за права народнй. Въ стрий- скбмъ п о в іт і кождий май­же день приносить докази такоп мести. Селяне, що постояли за рѵскимъ кан- дидатомі>, дознають си- катуръ и переслідувань на кождбмъ кроці, а вже най бблыпе ідкихъ стріль звернули противники на особу д-ра Олесницкого яко представигеля руского руху въ п о в іт і. Вбдъ часу ви- борбвъ веде ся противъ него въ п о в іт і не устаюча завзята агітація. ГІо селахъ іздять агенти и стирають ся киданями клеветъ та злобнихъ сплетень вбд- тягнути вбдъ него нарбдъ и розпускають видуманй про него вісти, спосббнй понизити єго въ опініи за­галу. Акція тая останесь для противникові, безъ у- спіху бо селяньство вірить д-рови Олесницкому ббль- ше, якъ пбдлымъ клеветни- камъ, а правда виходить все на верхъ и соромомъ окриває тнхъ, котрй за всяку ц ін у шшагаїсть ся въ самбмъ зароді убивати кожде честне и патріотичне стремленє міжь Русинами. Найкрасшимъ доказомъ то­го єсть фактъ слідуючій:

Однимъ зъ найзавзятій- шихъ агітаторбвъ противъ Русинові єсть гъ п о в іт і стрийскбмъ повітовий до- рожникъ Романьскій. Сей панокъ вбдъ довшого часу ширить В'і» п о в іт і ложнй вісти про д-ра Олеениц- коге и тымъ такъ обуривъ селяньство, що оно р іш у ­чо зажадало вбдъ д-ра О- лесницкого, щоби дорогою судовою постаравъ ся у- карати клеветника. Передъ

КОЛЬКОМИ -lUX'./IHilMH ШІ . ЧІ НЬРоманьскій /і') Іиі-иіичі, иТЙМ'Ь М» п>\ ІПМІ, hi. присутности ббльоіе ік/д'й, почаВ'ь выкрлкуиат и, іич д*рі. Ол<'г:ниж:)Й »дир лн нарбдъ, буніуе люд' й, н икбнци заявивъ, що лередг. виборами давав-/» ему д-рь Олесницкій 100 зр. на куп­но голосові» для руского кандидата, а одному селя- нинови зо Скбльщини динь на тую саму ц іль 800 ар. Селяне, вислухавши то, удались ґреміяльно до д-ра Олесницкого зі» жадансмъ, щоби вбнъ внісі» до суду жалобу на клеветника, в вь наслідоісъ тої’о вбдбула ся судова розправа. Пра першбмі» терміні переслу­хано свідкбв'ь доказовихъ, котрй ствердили лравди- вбсть факту, т. є., що Ро­маньскій такі» оклеветавъ д-ра Олесницкого. Супро- тивъ того Романьскій за- явивъ, що буде веоги до- ісазъ правди на обставину, що д-ръ Олесницкій дій- етно дававъ гропіі на агі­тацію виборчу, и покликавъ ц іли й рядъ свідкбвъ, пе­реважно політичних!» про­тивникові. д-ра Олесниц­кого, котрй М а л и потверди­ти, що имъ д-ръ Олесницкій за вибори дійетно дававъ- гроші. Въ наслідокъ того' термінъ вбдрочено и даль­ша розправа вбдбулась дня2 . о. м. въ стрыйскбмъ су­д і повітовбмь. Розправу провадивь адьюнкть Іонась, обжаловуючого заступавъ д-рь Куликь. Переслухано свідкбвь, котрй мали пбсля гвердженя Романьского бра­ти грош і за вибори вбдъ д ра Олесницкого, и в с і они пбдь присягою запе­речили се; лпшь одпнъ свідокъ збзнавъ, що одер- жавь вбдь д-ра Олесниц­кого 2 зр., однакь не за вибори, а за то. що д-ръ Олесницкій уасивавь єго до посилокъ въ рб?ныхъ спра- вахь. Супротивь того за- ступникь д-ра Олесницкого розишривь обжалуванє на факти пбднесенй Романь- скимь при розправі и за- жадавь укараня єго. По переведенбй розправі судья засудивь Романьского на З д н і арешту, або 15 зр. Вбдь сого вироку вбдликалисьоб і сторони, отже розправа буде ще разь переведена вь Самборі.

Знайшла заразь таки пбдь судомь писара-жида, розповіла все, запла­тила два срібнй, та ще на гатемплі дала.... Жидь обіцявь, що не за­довго прійде письмо на грунть.

Жде Ганна одень тиждень, дру­гій, а письмо не приходить.

Ивань о тбмь ничого незнае, бо Ганна лише зь Парашкою о тбмь по кутахь шепчуть. А тимчасомь Ивань пс бсоъ памяти... Ганна частенько забігала до суду та розпитовала па- нбвь. Вже єн нихто и слухати не хоче, та ще кричать на ню. Дурною бабою прозивають, бо вже имь осто­чортіли тй вічнй плачи та жалі.

— Чекай, дурна бабо ажь прійде письмо — а теперь маршь! неза- вертай голови, хиба ми тебе одну маємо ?

Ганна утирає сльози, дякує па- намь за добре слово, вь руки цілує, вертає до дому, та міркує по дорозЬ: не знати що за той чась Ивань до коршми внтаскавь.

Ажь за пять неділь прійшло аь суду письмо. РСликали до суду вбйта, кблькохь раднихь, одного Иванового свояка, розпитували, чи оно все те правда, що жінка на Йвана понапи­сувала.

Довідавь ся о тбмь Ивань вбдь людей. Десь вь якійсь сварці ло- грозивь ему хтось:

— Не довге твоє газдоване. Ж ін ка завдала тебе небоже пбдь кураге-

лію — а тогді стебла не можна буде тобі продати....

— Такь моя жіночка зо мною робить? Хиба я собі не господарі», хиба мені не вольно чарки горівки випити? Пожди ти собача віро, будешь ги газдовати на смітю...

Поилентавь ся заразь вь коршму. Туть сиділо кблькохь господарівь...

Мошку! Гарнець гоіЛш<™ ' гримнѵвь ещѳ оъ порога!

— А т’роіии є? питає жидъ.— Будуть заразь. Гей люди! хто

купить у мене загумінокъ ? дешево продамь.

Люди поглянули по собі. Загу- мінокь, се найліпша Иванова нива. Земля добра, та й до села не далеко. Можна безь великого труду згноити, справити, тай все пбдь окомь — ніхто снопа не вкраде. Кождому слинка потекла на такій ласий кусокь. А Мошко ино усміхнувь ся и закру- тивь колька клачикбвь своеи довгои бороди на палець лівои руки. Се значило, що трафляе Єя добрий ґешефті,. Куплять люди, то Ивань лишить усе вь коршмі, а н і, то самь купить, а ьъ весною возьме вь двоє тблько вбдь хлоибвь.

— Колько хочете? питає одень Йвана.

— Возьму сотку.— То за богато, каже, хочь знає

добре, що загумінокь варіь якь міжь братами стопятьдесять.

— Я дамі сотку, каже другій,— Давай, каже Ивань, и настав­

ляє руку, щобь прибити.— Та не такь заразь.... Я продамь

на ярмарці корову и быка то и гроши будуть...

— Якій ви мудрий, обзиває ся Мошко, купивби та дрббннхь нема,а ЗМІНЯТИ НРМП ЩО... ЇІВЙ-»-. колаиродаиіі), то видно, що имь треба грошей заразь... Я би самь такь зро- бпвь, бо у мене грошей нема. Знаєте, що я вбддавь теперь дочку, то треба було крейцара...

— Ей, Мошку, у вась би такй гроши були, якби ви хотіли, каже Ивань. — Я и вамь продамь. Мені все одно чіи гроши, аби гроши...

— Якь вась люблю, то щобисьте мене різали, не знайдете у мене ббльше, якь fO зл. тй, що вчера взявь за вола... ну, але теперь треба мені аренду пріатити... и тихь гро­шей рушати н^ вольно.

— Знаєте їцо ? дайте 70 ринь- скихь, але зарадь и беріть поле.

— Не можу, ббгме неможу...Люди ажь облизують ся. Оть

біда. Кобы такі 70 зл. пбдь рукою, шкода такои нивки, щоби пбшла вь жидбвскй руки. Та хлопови все такь: куди то ему до гроша...

Ивань HacijuBaBb на жида, щоби купіть, и Мошко давь ся наконець упросити, що купивь загумінокь за 70 ридьскихь, що бувь варть най­менше 150 зл.

Прикликали писаря, що списавь контракть и могоричь випили. Ивань пбдтягнувь собі такь, що му ажь св іть закрутивь ся.

При той нагоді Мошко потрутивь собі у Йвана якійсь давний довгь, котрого Ивань нетямивь...

Ивань йптовь до дому ■ чотшри dunu. До теперь, коли було ухів СЯ, лягає заразь спати и до никого слова не говорить. Н и н і не мбгь забути, яку то ему ж інка кривду зробила, що єго хотіла завдати пбдь курателію.

— Де-жь ти такь спивь ся чо­ловіче? витає его ж інка заломлюючи руки - бодай тебе сила божа побила за нашу кривду,...

— Перше я тебе побю, ти ео- бача віро, то ти такь шануешь мене, свого чоловіка — а то я д ідь , чи розуму немаю... Ивань ставь страшно окладати Ганну палицею, Б ідна ж інка кричала вь небо гласи. Па- рашка хотіла маму боронити, але батько такь «и впаривь палицею, що трохи руки не Вломивь. ГІарашка вирвала ся на двбрь, за нею Ганна, та стали на подв^рю голосити. Ивань запінений, почервонілий на лпци зь розкудовченымъ волоеємь, безь шапки, гонивь по подвірю за жінками, та проклинавь, що ажь страшно було слухати. Зь тяжкою бідою сусіди его придержали, на силу до хати заволокли и кинули на постелю спати. Вбнь заразь и захрапівь якь немаще- ний вбаь.

Ганна и Парашка вбйшли теперь до хати. Боять ся и слова голосна промовити, та пно слези утирають...

Другои днини Ивань прокинувь ся. Голова у него страхь боліла, въ роті засохло, що годі язикомь по­вернути... С івь на постелп ы ставъ собі нагадуиат», та по кишеняхъ тукати ...

— Де мои гроши? Десьте мені, злодійки, гроши вкрали?

— Якй гроти ? питає несміло Ганна зачудована, Она знала що Н- вань ніякихь грошей не мавь.

— Якй гроши ? закричавь люто Ивань — хпба ти гадаєшь, що якь ти мене пбдь курателію завдала, то я не буду грошей мати? Я загу­мінокь жидови продавь, розумієш ь? а ти шельмо гроши мені украла? — И по тихь словахь кинувь ея на ж інку якь звірь скажений. Ганна єще не стямпла ся зь той страшиои вістки, яку почула, а вже Ивань здерь зь неи очіиокь, хоиивь за волосе и ставь кулакомь бити щѵ> сили. Б ідна ж інка задеревіла, lie такь боліли еп тяжкії побои роз- звіреного чоловіка, якь тая иевнбсгь, що наЙкрасша нивка иЛш.іа чоргу вь 3ji би. Ивань бивь ж інку ажь. заеапавь ся, а вбдтак> вылоіКвъ хати якь скажений її іюбігъ до Мошка. Гроиіой не бѵ.ю тогді якь вертань по imuo1 му, кудись по дорімі .«аг*

0«а«)

Digitized by SVOBODA-NEWS.COM

СВОБОДА

— R і» о п ]> а в Ѣ е м і- гбріпн. Нашь вбйть — то і бѣ.чіі були. Якь такій влас-1 — Въ нонедѣлокі» дня 13,ажь горить до такси драчки J ти гель лѣса п тартаку не jo. м. иовставь огонь вьґ р а ц і u до Я р а з її л і u

пише и. .іевь Турбацкій до ,,Дѣла“ отеє письмо: Приглядаючи ся довго ру­ховії емії'рацігіному, набувъ я того лересвѣдченя, що робота поодіїнокихь людей при повздержовіїню еміґра- цій не приносить усиѣху, бо чоловѣкі. найде кождого разу якогось жидка або писаря, котрий напише листъ до иґента,- пошле завдатку десять і'ульденбвь, а тогдѣ хочь товчи лобомъ сбъ мурь, не здержить мужика воді. еміґраціи.

Люде напій сперли ся п не хотѣли нѣчо давати на той якійсь „варґань“ , ба були й таки, що хотѣли вбйта бучками помастити, але войтъ вытягнувъ письмо водъ старости и каже: „Ме­не бы спекли въ Турцѣ, якъ бы я на тоту якусь драчу въ Ломну нѣчо не назбиравъ“ . И у насъ люде дуже бѣднй — на соль не мають — але що було робити? Войтъ за шжотомь выдиравъ у людей, що де мбгъ, тай при тбмь обставъ и самъ не зле, бо за

Длятого давно я собѣ по-.спродану бульбу, овесъ истановиві. вьшогти на аі'ен- тѣ, щобы, які. буде мати больше число людей, не приймав’ї. болыпѳ черезь якійсь чась. Задержавши ся теперь довше И'І. У діне, почавь я вь томі, дѣлѣ дѣлати. Агентъ Ho дарі мавъ заыисаныхь до 2 .00Й родинъ. Я выложивъ ему. що вбнт безь нѣякои страти може людей черезъ якійсь часъ не приймати и не запису­вати, бо й такъ має богато родинъ. По якомсь часѣ удаЛо ся менѣ переконати его и вон'і. зобовязавъ ся ч е р е з ь 9 - Ю м ѣ с я - Ц Ѣ в ъ н О В Ы X ’І. р о д и н ъ н е II р II Й м а т п. Думаю, що се подѣлае на розгоря- чованн умы селянь дуже добре. Селянинъ.коли збирає ся ѣкати до Бразилії!, то се у нвго дѣло одноіг хвилѣ; коли-жь вонъ буде мати

що тамъ иншого давъ щось старостѣ на ,,варґань“ а щось при нѣмъ прилипло. То тблько не знати, чи на правду староста письмо- до вбйтбвь зъ такимъ наказомъ іюрозсылавъ? Та вы. войте, мусите тото знати?

В о й т ъ : Та не только, що таке письмо староста до всѣхъ вбйтбвь порозсылавъ, але й устно всѣмь наказав,ъ, и то остро, щобы войгы и самй давали и зі, людей дерли и все такъ узбиране отаростѣ вбддали на тй ор- ґана до косцьола въ Ломну. Та годѣ! Декотрії войты, смѣлѣйшй, бесѣдували ста­р о с т , та й я тото натяк- нувъ, що по нашихь оелахь люде бѣднй — и до своихъ бѣдныхъ церковь не мають за що найиотребнѣйше спра­вити, — але староста, змѣряшпи насъ за таку бе-

часъ лѣпше роздумати дѣ- еѣду остро очима, сказавъ,лу иодорожь и тую ХВИЛЮ ,

коли ему прийдесь поки­нути батькбвску землю, то водойде ему охота ѣхати. А така контемляція тре- ваюча 8- Ю мѣсяцѣвъ вы- стане для успокоєня, а взглядио до умѣрёня руху еміґраційного. — Звертаю увагу Ви. Духовеньства, що иротивдЬлати будячому ся рухови еміграційному треба теперь въ иовѣтахъ тере- бовельскбмь и въ бучац- кбмь коло Осовець. Іамі. рухь доиерва начинае ся, отже ще легко єго здержати. Друге, на що треба зверну­ти увагу, є то, що люде зъ околицѣ Озѣрнои и Зборо­ва ѣдуть на руки Джер- ґолєта, котрий вывозить ихь на певно до Сао Паольо!

В ъ турецколгь повѣтѣ ВЪ Галнчипѣ, н а в ѣ гь так е

д ѣ е ся, якъ пншо „Д ѣ л о“ :

Прибувши въ горы межи бойки въ турецкій повѣтъ — чувъ я дуже характерис- тичнй погляды на способі, збнраня грошей на орґани вь Ломнѣ ц. к. старостою Бѣ.тпньскимъ въ урядовбй дорозѣ. Йдуть три бойки — оденъ зъ нихъ войтъ, бо видно бляху на грудехъ, — за нпмо тягнесь и жпдь, та пакаючи люльку почали торочити ось-таку бесѣду:

що вбнь буде вже знати, котрый вартъ вбйтувати, а котрый нѣ. Я зь громады на тй орґана не дерь, бо вь моѣмь селѣ люде дуже упертй, але щобы охилити ся воді, паньскои напасти, ДаВь-ємь 5 зр. зъ грошеіі ;іа сиродажь дерева зъ лѣса громадского.

Б о й к о А.: Иги! пропаВь бы зъ такими порядками! Та тблько панбв'ь е, іл̂ о мають маєтки и зъ каси файнй грошѣ беруть — та те справити пмь самымъ гой ,,ворґань“ до косцьола, а не дерти бѣднымъ лір- дямъ очи?!

Вб й т ъ : Повѣдавъ мевѣ <>денъ нбдианокь зъ Турки, що теперь всѣ ианы въ Турцѣ за покотомъ дуже гучнй госТины для себе сиравляють, бенкетують. У старосты, у начальника су ДУ. У доктора, у аптикаря и у инишхъ панбвь мали бути таки выставнй гости­ни, якъ у якихъ князѣвь, або 1‘рафбвъ. Не лучше бул^ тымъ панамі. троха поску- ппти ся на тй бенькеты, та коли имъ вже того орґана захотѣло ся, зложитись на нею, а не приказувати лю дямъ очи д«рти. А не по­слугуй — ну то може тя бѣда подыбати на гладкбй дорозѣ!

Б о й к о Б.: Ба, та бо я чувь, що староста зъ Турки

і ирйказавь п жидамь на той

старостиМивЧи хоче, чи не хоче, сить слухати, бо бы єго бѣда найшла. Якь вонъ зробить то, що староста хоче, ну, староста, які. тре­ба, полѣвить неодно ему, змякне. Такъ все бзгло, е й буде. Жидъ, вы знаєте, за дурно крейдаря не дасть. Що правда!

Б о й к о А.: Чуєте, вбй- те! Що-жь тото таке той ,,ворґань“ ? щось то мусить бути дужо дороге и ди­воглядне?

В о й т ъ: Я того, якъ жпіо, не видѣвъ, але роз- иовѣдавъ оденъ швець, що то ч така капеляція, якь байда при войску, та що на тбмь все оденъ руками і перебирає а другій ногами, а то гудить ажь стѣны трѣщать.

Б о й к о Б.: Та й той каиеліи захочуєсь панамь за нашй кервавй гр&шѣ и за жидбвскй? Угу! ііекь ему!

Ажь таке навѣть можливе въ нашбй бѣдной Галичинѣ. Чи не добре-бы було роз­важити націимь Русинамь амерпканьскимъ объ тбмъ, чи варть вертати ді. такого краю, де такй прегарнй порядки?

н о в и н к и .

послухати?! Шамокінъ, Па. на Indepen- му- j dence str. однбй З'Ь голов-

нихь улиць, о 5. год. рано. Спалило ся два домы. — Найболыие иотерпѣвъ Mr. Spaar, котрого складъ зи- ґаркбвь и ювілерскій збставь цѣлковито знищений. Про­ворнії бойсы американьскй досить обловили СЯ ВЪ 5И- ґарки палючого ся штору, въ наслѣдокъ чого поліція мала съ ними досить працѣ. Богато зпґаркбвь вбдобра- но, однакь богато згинуло.

ковъ та колька тысячь гостей. Комітетъ вже теперь заходить ся около ириго- товлень для прпнятія гостей и думає такъ приняти, щобъ за чотыри дни пхъ побуту', вьгдатп на нихъ $15.000. За то обраховали, що делєґати, наколи приѣдуть зь роди­нами видадуть въ Пітсбур- гу, що найменьше $20 0 .0 00 . — Ладный бізнесъ!

П0СШЕТНИ ВѢСТИ.

— Въ Olyphant, Ра. зго­р іли два домы и готель, I нашого знаного Р\’сина Данька Свалы. — Шкода величезна.

— Е. Н. М а т р о с о в ъ , магістеръ права, літератъ вызначный, котрого працѣ друковано тамгого року въ журналахъ: „ Р у с с к а я ж и з н ь " , „И стор . В ѣст- н и к ъ“ ц др., горячій сла- вянофилъ, гостивъ въ нашбй редакцій колька день. Е. Н. Матресовъ заѣхавъ въ Аме- рпк}г на довшій часъ, щобъ иознаги житє и орґанізаціи славяньскпхъ народбвъ и вбдносины церковнії пооди- нокихъ націй, славянскнхъ.

— Ц ѣ л к о в п т е з а т ь - м ѣ н е с о н ц я має прояви-

|тпсь 9. серпня 1896 о 5. г.155 мінутъ 37 секундъ рано.; Най лучше буде можна нагля-

ЖнВЦбШЪ ПиХОрОНеНЙ. і дати ег0 в-ь Bagce въ Норве-V Вѣдниминувшого тыжд- j ґ і и . Въ цѣляхъ науковыхъ

ня викликала велику сен- 1 вибирають ся туда астроно­ми, а такожь богато людей зъ цѣкавости.

— Въ Cleveland, урвавъ ся мость 60 стопъ високій надъ прпстанею ,,Tinker“ , въ наслѣдокъ чого провали­ли ся въ глубь ваґонь тяжко наладованый вуглемъ

]и 3 людей. Оденъ зъ нихъ збставъ розмяджений до ненбзнаня, два тяжко ра-

зарайъ і неныХъ. Колька хвиль пбз-

Б о й к о А.: У нашбмъі ,варґані.“ до косцьола въ селѣ Певно прійде людямъ! Лбмну грошѣ складати. Чп забратися въ свѣтъ за очи. 1 правда тото Лейбо? Та ти Нашь вбйтунцьо, прибрав-1 мусѣвъ щось о тбмъ чути, т и собѣ до помочи ще кбль- а може ти що и самъ давъ? кохъ радникбвъ, лупить j Л e й б а (добре по рускп, людей вже щось четвертий j бо тутъ у горахі. жиди день за очерѣдевь на якійсь дуже добре по руски бе- ,,ворґань“ до косцьола въ|сѣдують) каже: Намъ прав- Лбмну. Людиско не знає що дивимъ жидамъ, не вольно почати. Крейцаря при души на косцьолы давати, хоть- годѣ у кого придибати, j би не оденъ, Яле и сто ста- отже вбйтъ грабитъ бульбу, j ростовъ наказували. Але тй овесъ або що припаде, та й жиди, що лѣси й тартаки

мають, тй трефнії жиди, они — пекъ имъ! — скла­дували на прцказъ старости щось досить великй грошѣ на той ,,варГанъ“ до ко­сцьола въ Ломну. Ну, алс- не дивота. Та ви знаєте: рука руку миє, щоби обѣ

зацио пригода, яка лучила ся въ дѣльннци Деблінґь при ул. Зільблєрштрасе, де въ середу рано завалила ся стара_ кирниця и засипала двохъ роботнпкбвъ, котрй єіГ Чпстпли и направляли.То була 39 лѣтный помбч- нпкч» кпрничный Антбйъ Айиельдаверъ и ЗО лѣтаьій мулярскій челядникъ Ле|э польдъ Юнівіртъ, оба жЬ- натп. Прикликаніїна мѣсце нещастя инжіне^ы і нѣйшѲі а булобъ те самеорекли, що засыпаныз ъ| стало ся зъ потягомъ осо-можна урятувати лише ];Ъ! бовымъ, котрий преѣздивътоп слосббъ, що викопає і:я черезъ то і̂ цостъ. Прпчи-сусѣдну, засипану вже, сті- HOjq хому була за великару кпрнищо п зъ єи дна. вага налад0ванихъ ваґоновьпопбдъ землю добуде ся до;щ0-др витреї^лости' моста.заснпаныхъ. Взято ся зараі-ь ■ . „5 ! — Орканъ . въ повночной дб топ роботи, хочь бѵ.іа . - ^_ “ і Италіи наробивъ богатослаба надѣя застати нещасіг-

-.г, ! шкоди.HblX lf п р и житю. Мѣсце Н 3- Іщастя облягали тислчі й | — Бъ Перзіи, Тегеранѣ товищ. Ръ пятнпцю ран>,:въ наслѣдокъ дворазового по 36-годпннбй роботѣ, ко.'и! землетрясеня погибло 1100

! вже щезла всяка надѣя ' га людей.выратоване засыпанихъ, и >.: — Въ Пітсбургу застрѣ-

і чули нагло роббтники г >. і лпвъ нѣкій Оррісъ дуже :лосі., що добувавъ ся :ъ красну мадярку, котра не |глубинн: „Господи Божі:;хотѣла за него вийти по- I Хто тамъ?“ Одпнъ зъ робос- і мимо, що вбдъ першоп нпкбвъ пбзнавъ голосъ А і- всрѣчи ю страшно полю-

• пельдавера. Вскорѣ iiotoj ъ : бивъ.і давъ ся чути голосъ и др т- 1 — -—■»—«-------' гого засипаного Юнґвіраа,. — Зъ „старого краю“ до ; Онакъ ратунковй робо: и Ню-Порку переѣхало въ могли йти дуже повола. 11895 р. нѣ больше нѣ мень-

' Несчвсленнй товии публи-кше лишь Зо5.118 людей, ки, богато инжінербвъ иіНайббльше ѣхали на Бре- ѵрядникбвъ стояло, мимо Імень, бо 55.131, а наймень- зливцого дощу, цѣлу нбкь ше на пталійскбй ліній

Юрко Хомякъ, 25 лѣтъ числячій, родомъ зъ Вафки пов. гриббвского померь дня 1 1 . с. м. потовчений мулами въ мяйнахъ. Ли- шивъ жену надѣючу ся кождои хвилѣ розвязаня и Із рбчну дитину. — Небо- щикъ — нехай зъ Богомъ спочиває — належавъЦдо то­го сорта людей, для котрихъ належати до Братства и до „Союза“ єсть глупотою, бо безъ того можна ся оббйти. Днесь за-для своєй глупотн

-^ лишивъ жѣнку и дѣти на Боже провидініє. Колижь вже прійде часъ, що такимъ слѣпцямъ отворять ся очи?!

Вѣчная натять!

И в а н ъ С е р н я к ъ , членъ ,,Союза“ и Братства св. Кирила и Методія въ May­field, Ра. чбловѣкъ моло­дий, бо ледви ЗО лѣтъ, умеръ 12 . с. м., полишив­ши жѣнку и дѣти.

ПЕРЕГЛЯДЪ П0ЛІТИЧНЫЙ.

коло . кпрницѣ, зъ напру/ке- і „Ногіо Rubatino“ , заледви немъ дожидаючи кбнця. 0-І44. Переважно були то коло повночп ратункова ак - j американьцѣ, що ѣздпли си ція поступила такъ далеко, | на „ваканцъ" до Европн. що можна було податп за-1 Не можна дивуватись аме- сыпанымъ вина и коняку, рпканьцямъ, що такъ дорого Онп стояли просто, на п іе - ! платили за подорожь на чехъ опирали ся пмъ цег.іы,: вакацій, бо въ нпхъ грошей

каже, що то все продасть, аби дати грошѣ старостѣ въ Турцѣ на тотъ якійсь ,,вор-Ганъ ‘ до . косцьола въ Лбм-

Пе знати, чи така бѣдаfі\и по иншихъ селахъ?

}к о Б .: Та таке й у \ с е Л — або ще й

такъ що кождои хвплѣ гро зила іімъ смерть. 0 лершбй годйнѣ въ ночп робота ра­тункова ще. h<j скбнчила ся. Юнгвіръ бувъ вольний до пояса, але • чверть години бувъ безъ памятп, ажь надь раномъ удало ся єго добути ще живого; Айпельдаверавбдкопано такожь, але вбнь

і І.вже це жпвъ.

спла, але щобь голому Ру спнови завагалось такоп дорогоп проѣздки, тому вже впнень дурний розѵмъ та руске недбальство.

-— Вь Пітсб}’ргу вод- будесь на другій рокь на­родна конвенція однои пар­тій. Сподѣють ся 2500 делєґатовь и ихь заступнп-

Буде вбйна? — Та хто то може знати! Но правдѣ ска­завши, то оно вс*оди по трохи заверухи, але зъ неѣ громовицѣ не буде. Вь Турка дуже великій непо- рядокь и вартобь єго добре перетрѣпати, а навѣть и витрѣпати разь на все, але жадна европейска держава не хоче зачѣпати єго перша, бо зь зависти кинули-бн ся другй на туЮ. А бити ся зь другими не такь легко, бо неМа грошей. Му­сите знати, що найбогатшій жидь на свѣтѣ Ротшільдь має всѣхь королѣвь вь ки- шени. Буря гнѣву, якій недавно иовставь межи А- мерикою и Анґлією, вже притихла и здаєсь, що по­лагодить то мировий судь, котрого Анґлія не бажає собѣ. Правдиво на вбйну подобає повстане на остро- вѣ Куба, на полубне водь Америки. Кубаньцямь на- допвь добре гнеть, якого зазна.іи водь Испанцѣвь, зробили повстане и якь зд,-

! чувають, здорово бют> 11с- панцѣвь. Кажуть, що имь не треба опѣкп, онп мають вже свбй розумь п знають, якь рядити ся. Цѣкарѣчь, що зробилп-бь Кубаньцѣ, якь-би жили вь нашбй Га-лпчпнѣ__

Межи Нѣмцьомь а Ан­ґлією може бути война. Та остатна бачите дуже за- розумѣла и всюди пхає свой нбсь. Передь кб.тько- ма днями впавь вбддѣль анґлійского войска позагра- нпцѣ однои републпкп вь полудневбй Африцѣ, не зна­ти, зь якои причини. Ре- п}гблпка удала ся о помбчь до Нѣмецкого цѣсаря, а той і прирѣкъ ей помагати ц на-_

вѣть наїтисавь листь до Москаля, щобь зі. нимь тримавь, якби Анґлія не хотѣла вступити ся зь вбд- тамь. Але до войнн певно не гірійде, бо королева ан- ґлійска єсть бабкою цѣ- сареви нѣмецкому. Не ви­падає прецѣнь, щобь внукь бивь бабку.

Справы роботничй.

CON NELLS VILLE, РА.Н. С. F r i c k Co. под-

висшила платню добровбль- но свопмь роббтнпкамь о 14 прц. водь І. сѣчня.

PITTSBURG, PA.Фабрики шкла компаній

„Alkali Works” буде водьI . лютого виробляти 100 тонь денно.

Компанія „Oil Well Suply Со.“ зачне знова роботу по З лѣтнбмь вбдпочинку.

CHICAGO, ILL.Тутейшй фабрики скла

мають бути замкненй водьII. лютого на 4 тижнѣ вь наслѣдокъ малого вбдбуту товарбвь. — Тисячѣ людей остане безь гірацѣ.

SAN FRANCISCO, CAL.Недавно заложено ту то­

вариство зь 5 міліоновымъ капіталомь до вндобуваня угля пбдь именемь: „Alaska Mining & Shipping Со.“

BENWOOD, W. PA.Въ тутейшихь фабрикахъ желѣзннхъ йде робота зь повною силою. Не знати, чи довго такь добре пбйде!

DETROIT, MICH.Всѣ желѣзнй фабрики

роблять на двѣ шихти, окромь „Ваг Мі11“ , котра робить тблько на одень за­водь.

M ADISON VILLE, KY.Майнери вь Hardesty

виступили рѣшучо противь своихь наставникбвь, вь наслѣдокь чого шеріфь Thompson вибравь ся зо силою збройною на мѣсце непокоѣвъ, Страйкери уз- броили ся такожь. Теперь грбзна ситуація.

• SCOTTDALE, РА.W. J. Ramey ознаймивь

своимь роббтникамь, що пбдвисшивь пмь платню о 10 прц. Роббтники не вдо- воленй тимь, понеже Frick Co. платить єще больше своимь роббтникамь.

Д Е - Щ 0 Ц Ѣ К А В 0 Г 0 .— Старому 1895 р. вже

„вѣчная память“ .— Новий 1896 р. буде

здаєсь лѣишій, бо довжники опамятають ся та заплатять за „Свободу".

— Зь Нового Йорку до Австраліп єсть 20 тисячь миль

— Вь старбмь краю всю/ja; окропна зима. Рѣки геть | позамерзали.

— Вь Амерццѣ має бути міліонь женьскпхь клюббвь.

— Одна область вь Нор- веґіи (вь Европѣ) числить 6200 горожань, а жадень зь нихь не уживає горячихь наиоѣвъ.

— Вь Гвинеѣ всѣ кури бѣлй.

— Довасники повиннй па- матвти на нась и зь новымъ рокомь заслати бодай нову предплату.

— 3500 душь єсть вь Е1- bcrton, Ga., а не мають „И- вановои хати". Видно — поряднй душѣ.

С ы н ъ н е р о б а .і .

Садить стари ІІнлипяхаВъ casioTUoft хатинѣ,

Та все дуяа о Ивалѣ;Овоимъ .ітб іш і ouuli

Вжи минуло* колька л ѣ п Якъ онг въ Америці. —

А въ нослѣдиомг л исті пис Що верне въ мяснидѣ.

Отъ и стара зажурилась,Чому не вертав ?

И мясницѣ минають ся —Єго ще не має.

Ажь ось таки вь самий день На федеровидю —

Хатни дверѣ одчинились.Иванъ у свѣтлндю.

Стара спершу не сповнив Своего Йвана,

« Тай покорно сѣстн просіть. Звичайно якь пана.

Нашь папъ Ііванъ преповажші На лавку сѣдов.

Та до мама своєї родной Такь ось промовляв:

Та ви мене ,,ґадг демъ" мама ,,Бай ґашь" не позналаї

„Таті изъ оллрайтъ", що Иваї Ви за пана взяли-

„Лукъ гіръ" мамо якій к о в »/ Вестка, ногавицѣ,

Вадь,барръ.суснендерс,новий „п Роберсъ, рукавидѣ!

Toe вшистко я покупллі ,,0ллъ костегь мі коні",

A czy znaju со hutotri Czy rozumia oni?

Пилипиха стовпомъ стала,Въ головѣ вертать ся.

Сама не з н а : чи то ей СВД& Чи лишень такь снить ся?

II.Та се не сонь, але правд*,

Серденько ей чув —Она сина обоймав

Голубить, цѣлув.

Отъ радости зяолоднѣла.Слезами вмивавсь.

Наразь хтѣлабъ все сказати. Слово не складавсь.

Вь копци стара промовила:, .Голубчику милий!

,.Скажи правду: що істи -м еп д ..Бо ти спавь изь сиди.

,.Изь далекои дороги ,,Та ще зь Америки-...

— ІСапустицѣ сипу дамь — Спечу комперики.

,.Ще до того йду до Берка Принесу квартину,

Та випемо днесь обоє —Лишь почекай сину."

Вернула ся мати сь коршми Дала вѣсть по селу.

Що ей сшюкь вернувь здором Щасливь та веселий.

ИзбЬглц ся зь села лв>де,Та пруть ся до хати,

Щобь позрѣтк па Ивася Єго прнвптати.

Сидить Нвапь край стола Мати коло нього,

„Ній! Ивасю ти до мене „Й до нанашка твого!

„Та розкажи сину лвдямь: ,,Якь тамь вь Америдѣ,

..Та чи больша в она „Якь наша Горлиці?

,.Чи се правда, що тамь день, „Якь въ нась вочь заходим

„Та чи правда, що долари „Вь болотѣ знаходять?"

Випивь Ивань „краввои" Скривйвь ся и сплюнув».

Ііовь внлами сѣна ua возь Вь роть капусти всунувь.

Бандуркою закусивь —Бо щожь було дати-

На закуску вь святий цоогь?Маса грѣхъ давати-

Що робити, мусѣвь Ивань Грати політику —

Ивь капусту Й бараболю Хоть >-езь „ а п ет п к у .

Ііерепросивь Ивань себе Й свою животину,

А все пхавь опь наче дѣдь „ІІодане" вь торбину.

Туть панашко Асафать Иоспитавь Йвана:

Чимь рожнить ся вь Америці Простий хлонь одь пана1?

Якь тамь ѣдять, якь живуть.Чи пости шанують?

За податки чи u тамь Якь й туть лицитують?

— Америка е ..фрі контрі" Нвапь повідав,

Тамь н і пана, н і проетвго Ніхто не спознав.

Тамь в с і ходять однаково:Вь чорной одежині,

И кождий в собі паиь —Якь „файфь сени." вь кш цв»

Бо якь ,,файфь сенть" е лрш д і Ступай вь сальонь брате!

Снроси собі ,,скуну“ пива Тай ще іст и дати-

it подадуть ..всілячини"Безь м іри, бевь ліку:

„Зупь тометесь, зупь пот Спрннг-чікь—кукуріку.

„Піклесь-мікседь. саверь Свинячіи ноги,

„Ойстерсь-ро, ойстерсь-фрайть" Жабки и. стоноги-

і Сли па „бурді" у газдині,Т Тамь посту не зиавшь;

Все печений, чи смаленні Свой „стекь" заідавшь-

Тамь „Отче нашь" при 1 -<Т Рідко одмовляють,

Лпшь до ..пайнти" чимь скор ії Носи нахиляють.

Вь Америці, якь вь „фрі в*Н>Можна легко жита —

Легко жити, не робити Лемь іст и та нити.

Но до еего треба мата Добру ..комбіиешень"

А передвсемь изь ..льифрПОҐ' Войт* у „редеш м п".

іК оп ць Суд»).

Digitized by SVOBODA-NEWS.COM

т р и я к ъ р о д н н в р а т ы .О Федькиішчи.

І .

Менѣ іцѳ h двадцять рбкь ледви було, нкъ уже ку­черики мой золотії обле­тіли ! Н авіть и попраща- тись по пускали, але велѣли водъ разу йти до комнаніѣ. Зъ тяжковъ бідовь вбдііро- хавь ся на три дии до дому.

А дома сумъ та илачь. Мати розболілась, рида­ючи, (батька давно вже не було на свѣтѣ), сѳстры не­наче зь ума збйшли, таке заводя. Лишь братъ мой ОнуфіЙ сидить собѣ конець стола, неначе то не мене вбдобрали. Бѣлый — бі- лый та сухонькій! — лиіпь очи світя.

,,Братику“ , кажу, .,а вамъ мене не жалко? 4 Вонъ менѣ на це нѣчо не вбдпо- вѣвъ, тольки двѣ елезы великй покотились по крас­ному та зовялому тому личку. Заилакавъ и я собѣ, поиращавъ ся та й пбшовь

II.

Служу рбкь, служу дру­гій, нѣ смутный, нѣ весе лый. Нѣчо мене не займає, нѣчо не тѣшить; тру чаю свои днѣ якъ вилами. Тбль- ки того й розжитку, коли стану, бувало на стойцѣ, та собѣ тихесенько поплачу, або Богу помолю ся. Тогды менф че та недура роз- р - и зброньки за-

іаче, и місяць ся, и соловейко

. А я собѣ стану, •і і і у (,ь іа ясную свою

>, . слухаю або див-

ірни, — оть якъ . гомбнь, зойкь.

, де хто бс, де другй бють. А

этъ якъ то я, все зое дѣло роблю, ль Косовичь не ї й кажуть: ,,Це

, , і — чоловѣкъ ка- я бы такь не

аум.оі"ь лѵихи на с в іт і !“,,А що-жь“ , кажу, „пань

капраль: мы не можемо бути всѣ однакй.“ Тай зновь мовчу.

Одного вечора сидимо мы собѣ въ касарни. Де хто ще пораєть ся коло риш- тункбвъ, де хто вже по-

„льутавь ся та люльку собѣ курить, зъ камратомъ роз­мов ля дещо, а я стою собѣ у вбкнѣ та думаю. Ажь тутъ прибѣгае капраль зо дня. „А нема тутъ — каже — Шовканюка Йвана?“

Мене неначе бы серпомъ чиркъ. ,,Я озде“ , кажу.

„Завтра до рапорту;тобѣ листъ прийшовь“ .

,,Нічо“ , кажу.А камратя такъ заразъ и

вражили: „Еге, кажуть зъ грбшми! Шовканюкь завтра платить!“ — Добре вамъ жартувати, думаю я собѣ, да не такъ-то старбй бід- нбй вдовѣ дѣти годугвати, да ще до того й баля обхо­дити. А мбй брать, з'наете, вже три роки зъ постелѣ не встає: сохне та кровю у въ-одно дыте.

ПІ.

Другои днины, рано, зо- бравъ ся чисто, прихожу до рапорту. Капптанъ такій сердитый, недобрый; при ходить до мене:

— Якъ зовешь ся? — гримнувъ.

— Такъ и такъ — кажу— На! — крикну въ —

тай пшурнувь менѣ листъ

у .їйце. Навіть и не по­дії вить ся на чоловіка, а хоть поднвить ся, то нена­че собака крбзъ іілбтъ. По- н ісь я свбй листь до одно­го фрайтера, що знавь читати. „Ану — кажу фрайтерь, прочитайте менѣ отцей листь, будьте такй добрй!“

— Чому н і, — прочитаю. Та и отавь читати. А я слухаю.

„Братчику мбй дорогій та любый!" читає фрайтерь, а мене гбркй такь чогось и обляли!

„Далі,— прошу — далі!“„Ты вже мене не заста-

нешь, бо я на смерти“ .„Да не вдавай ся вь тугу,

любый; ты знаєшь, що я не живь на с в іт і, а каравь ся“ .

„Коли зможешь, приходи на урльопь, Йване, бо мати наша сама остаеть ся. — Сестры пбшли вь наймы, а Василька взяли вь двбрь до волбвь“ .

„Волики спродавь, нѣ що було робити; на податки треба було. И кожухь свой мусѣвъ продати; але сер- даки оба ще стоя: коли не закрадуть, то понаходишь“ .

„Вуйко Андрѣй дуже нась скривдивь; и послѣдну коровину зь загороды зай- мивь. Але не споминай єго лихомь, якь выйдешь. Усе таки свбй свопмь“ .

„А теперь, брате мбй, Йване, брате мбй рбдный прощай мене: и першій разь, и другій и третій! А коли тобѣ Богь поможе, та будешь мати зь чого, спо­минай мене.

„Твого рбдного, брата Онуфрія*1.

IV.

гбднО. А може має хто зь вась охоту .остатись рбкь зь одень вь компаній? вамь добре буде.

НѢ чичиркь.— А вы, капраль Вая: не

маєте охоты, ще зь рбкь послужити? У моѣй ком­паній добре.

Цѣлый рапорть якь разь усмѣхнувсь. Иашь капи- тань та про добре говорить!

Але Бая не много думавь. „Пустѣть — каже — пане кагіитань, Шовканюка на урльопь, то вамь ще рбкь служити-му. Оттакь!“

Капптань не йме віры; то на мене дивпть ся, то на капраля. — „А це каже, якь ?“

— Оттакь якь кажу: пус­тіть Шовканюка на ур­льопь, то вамь цѣлый ще рбкь служити-му. Пустѣть — иустѣть, пане капитань: вь нбго брать померь, вь него стара слаба мати зь голоду погибае.

— Про мене, каже капи­тань, подумавши хвильку. Шовканюкь йде на урльопь.

(Дальше буд«)

СМѢХЪ И ПРАВДА.

Блаж ѳнъ щужь.Блажень мужь до церкви

недужь, а до корпімы суне ся чимь дужь. И зстарѣвьСЯ ВОЮЮЧИ СЯ ІІО ТЫХЬ

коршмахь ночуючи. II ку­няє, й наливає, наливає- вьшиває, випиває и куняє, — свого в іку доживає...

[Ірипоручіїемь Амери- каньскимь РуеинйМч. вьі- давництио „Бібліотеки для рѵркои молодѣжш, котре ві.іходіг’ь В'ї» Коломыи (вь Галичині) ибдь редакцією Юлія на ЇІасальского. На рбкь одного тблько доляра, а иыЙде за рбкь 4 велики и груби книжочіси. Хто хоче мати тй книжочки, а цѣкавй. они, най напише до Редакцій „Своб‘оды“ .

одинокій вбдповѣдный кан- дидать на

Директора увогяхъ(Overseer of the Poor)

При надходячихъ выбо- рахь на сю посаду голосуй­те Братя на Генрика Парра.

J O H N G L O W A, ]

EXSELSIOR, PA. j

Одинокій шторь на < цѣлый Excelsior

И в а н а Г л о в ы .Вже єго непотребу- Щ

емо захвалювати, бо КОЖДЫЙ не водъ нинѣ его знає, а хто еще не знає, най зайде и купить, а певно не пожалує.

На другій день пишу ся зновь до рапорту: „Со chcesz?“ крикнувь капи­тань, а очи ходя вь него, знай у той гадины кажа- ристои.

— Прошу послушне пана напитана хоть на два м і ­сяц і на урльопь. У мене...

Господи, якь утне!... „Я вамь, — каже — урльопь дамь, вы сякй такй сыны!“

„До гарешту зь нимь!“Завели мене вь гарешть,

мені байдуже. Сижу собі, неначе то не я.

„Ты дбстанешь буки — каже капраль вбдь-дня.

— Нічо — кажу.И обгорнули мене думки

та гадки. Пбду. гадаю собі, та утоплю ся; чого вь с в іт і ббльше й жити? Тамь хоть побачу' ся зь братикомь своимь рбднымъ, а туть тольки бють та збиткують ся. Боже ты нашь, Боже!...

Капраль до Капитана: „Мельдую покорні пане капитань, инфангеристь Гриць Бульба той ночи померь!“

Капитань: „Що? Померь? Безь мого позволеня ?! Зам­кнути єго заразь до ареш­ту на три дни о х л іб і и воді, дати шпанґи, нехай знає субординацію !‘‘

Учитель учить діти вь ш колі о обоеязкахь нзгля- домь Бога, а особенно о молитві. Помежи иншимь нытае одітого хлопця:

„Щожь робишь, дитино кождого дня рано, якь встанешь ?“

„Йду татови по горівку!“ вбдповідає малый.

V.

На третый день ведуть мене зновь до рапорту. Я стою; рапорть великій, ка питань звелівь прийти у- сімь Словакамь, що сорокь осьмого року на Угорщині були половили. Було ихь у нашбй компаній ббльшь якь двадцять мужа.

— А — пытаеть ся мене капитань — чи будешь ще на урльопь проситись?

— Н і вже — кажу. А думка вь мене одна; кобы по рапорті — пбду, та втоплю ся. Приходить ка питань и до Словакбвь: А що — каже: прийшло, абьх вась пустити до дому.

Вони такь зраділи. Госпо ди!

— -Шкода мені вась, жа луе капитань, вы хлопці

М и х а и л ъ Б а ч н н ь с к і й ;У читель .

Nr. 246 S. Pearl Str. S H A M O K IN , P A .Полагоджу є всякй справы

для нашихь людей ̂ котрй вбдносять ся до старого краю. Пише листы, полаго- джає контракти купна п продажи грунтбвь, якь вь загалі всякй справы вхо- дячй вь кругь діланя аме- риканьскодо, приватного нотаря.

JOSEPH WALLISCH JOHN AMBICKI(Йоснфъ Валѣш ь) (Иванъ Ашбнцкін)

212 Lincoln Str.SHAMOKIN, PA.

Спблка найліпишхъ, найсоліднійшихьинай-

& таньшихъ кравцбвъ на 8 3 ц іле місто.

Роблять дуже ладно убрані иови, на весѣля, яедѣлѣ, свята ■ па будни дпи- Хто разъ у пихь ку­пить убрано, певно ніколи до

$ другого кравця не зайде, -бо тать ^ полюбить нхь роботу, що и другому

ще порадить зайти до нихь- Мають па складі готови убрапя’

кошулѣ, и други розлични рѣчи-

Спровуйте краяне, а не 4 п ож алуете.

Т К 0 Д 0 3 ІИ Т А Л ПА ШЬР у е к і й Р е с т а в р а т о р і

— И —

г о т е л ь н и ч інш % %>

P E A K L ST B . S H A M O K I N , P A. Недалеко рускои плебаніи.

Добрії* вечерь, друже мой!— Добрий вечерь, свате!А ку такъ снѣшнте?— Де Т а л п а ш а , брате!

*• *Що ва Таллашь? Зводки онъ 1

— Та-зкь краянь нашь милий— У него всі русини— Подкрѣпляшть сил н і—

— Що за бриндза Й пиво таиъ!— Обходить ся файної— Обслугує якь братань!— Таньо иадзвьічайпо!

ШІІІОЩЙІW @ №

S H A M O K I N , P A

•tioif.

ЗЗіг. Jl'g, Ді'е,Д-рь. МИКОЛАЙЧИКЪ

Cor. Shamokin & ( ’Ііенііnt wfr.

Одинокі/і лікарь, славянинь на ц іле місто. Лічить нся- кй хоробы совістно и кько-і роткбмь часі. Особливо ие- чрбвнаний лікарь вь спра-1 вахь положничихь.. Гово-' рить п оанхѵпйски, по руски| и по польски. Горячо пору-! чаємо сего знаменитого док­тора, нашимь Русинамь.

Ш Ш Ш Ш Ш Ш іНАЙСТАРША, НАЙЛУ Ч - J ША, НАЙСЛАВНѢЙША !

А П Т И К Аєсть безперечно

Т. R. CLARKSON & CO. Cor. Shamokin & Sunbury str.

S H A M O K IN , P a.В сі доктори міжь котри­

ми и Д-рь Миколайчикь шлють свои рецепты и по- ручають всімь тую аптику, де вс і л іки приготовляють ся совістно.

T U B L Y N D J J U J f^ Mbaniokin Str.

РУСКА РЕСТАВРАЦІЯ.

Сфреиъ Лучковецъ йванъ Сѣкора

Миють завсігда дуже смачпи нн сиосббь кравш.:й приладженії снідаіія, обіды п вечеріи, тепли и зимни перекуски (lunch), пиво, го- ривкі, вина, лікеры най­ліпшого ґатунку.

У слуга пильна и солідна.П аиятайте на своихъ!

j r . B o n K o w n mЛРКДШ'ІКМЛЯ ІЮХО.

РОИОВЪ.

О Д И Н О К І Й Р У С К І Й Ш Т О Р Ъ

вьОЛИФАНТ'В ПА.

П б д ь з а р я д о м ь ГЕОРГІЯ ХИЛЯКА

Звістного руского патріоты. Есть се найлучше заосмо- треный зо всіхь шторбвь во вс і потребнй товары и всякого ^рода по якь най- таньшбй ц ін і .Кождый тамошный Русинь уважаючи себе’правдивьімь и щирымь патріотомь, най спішить до свого руского штопу. Особенно нашй ґа- здыні най йдуть громадно!

Нащо Юськбвь, Ш мулівь помагати? Й діть до свого.

РУСКА ТОРГОВЛЯ

(Creek Store Company)

415 Shamokin Str,

вьЧПАМОКШЪ ПА

ІІоручає місцевымь Руси­намь ц на околицю свбй богатый складь всякого ро- да виктуалбвь и майнер- скихь знарядбвь.

Е туть мясо И лопата,

Суть и скирні И гербата.

Перець, гвозды и кобасы, Мука, крохмаль, солонина Мыски, горшхси в с і овочи Зеленина и сушенина.

Е чернушка,Е петрушка.

Р Е Т К О S E H A F IN П е т р о С ѳ р а Ф н н ъ

424 Shamokin Str.

Рускій готель.Має пиво, віску и всякй

другй здоровй напитки. Го­тель чистенькій, услуга по­рядна, честна и солідна.

В ж е часъ покннутн ч уж н іъ , а себе саиы хъ подпомагаті

@. MURDZA & gjRO’S.

0 . ШУРДЗА я БРАТЪ-46. Second str.

М Т. C A liM E L , PA.Тблько одень рускій щторь

на ц іле місто. Всякй това­ри н а й л і п ш о г о сорта. Услуга точна. Копѣ) якь ааты.

Купуйте люде у свого, вже іае» пояж иути жндовь.

iCHTW,Найббльшій складь убрань

на ц іле місто, такь для старгпихь, якь и для дітей.

Убраня найрозличнійшого доброго ґатунку и найно- війшсго крою, завсігды суть на складі до выбору.

Оверковты въ дѣпѣ оть $3.50 до $16.00Цѣле вовняне убране для кузчииъ

можна достати въ цѣпѣ исчавши оть $7.00 и выхше.

Великій складь капелюховь, шанокь, сорочокь и друтихь потрѣбішхь річей до убраня ся.

Кто хоче добре и красно убратися нехай спішить до:

І о с а В о л Ф ана Shamokin Str. N-ro 703.

ЮЛШНЪ КОПЫСТЯНСКІІ Г а в р і и л ъ М а л н н я к ъ

Гуртовный складь (Wholsale)

20 Market str.S H A M O K IN , P A -Мають завсігды на скла­

д і свіже добре пиво вь великихь и малыхь бочбв- кахь зь наіілучшихь брова- рбвь, горівки (whiskey) и лікєрьі найліпшого ґатунку

Братя! зам авлянте у с в о - нгь.

Ю. Щнпчикъ я Г. Т р оха- новскіи.

46. Second Str.

На ц іле місто одна, одні- сенька руска бучерня.

Мясо все свіже и до5ре.— Розвозять вь чась и скоро.

Л ю де доврй, чижь вѣчно будем о вспсмагатя ч у ж іх ь ?

.3 0 0PEARL and MULBERRY etr.

S H A M O K I N Р А /и вь MT. CARMEL, PA.

229-231 E. South Hickory 8t.

У давайте ся вь потребі до него.

Ш РУСКІЙ КОМ. ШТОРЪ ш727 Commerce str.

SHAMOKIN PA. Манажеры:

Щ ихаялъ Л абовскій М ніаялъ Колодѣй

Всяки товары найліпгаогс» сорта, дуже тунй

Родяицѣ! не спошагайте жи­д о в і , ал е своихъ вратовъ!

А л е к с ѳ н Г а л а б у р д а .(ALEK HALABURDA)

Рускій одинокій готель,(недалеко лігайского діпа)

въ

MT. CARMEL, РА.Готель чистенькій зо вся­

кими вигодами. Пиво, віска, темперь и другй H a ­

n o i все свіжи п найліпшо­го ґатунку. Услуга чемна. Склянки великй и малй посля|вподобы. А все не­звичайно тано. Всякй пе­рекуски, якь такожь обіды и вечері можна достати.

Спробуйте только, а н е в - но де внде на зайдете.

LIACHOWICZ & FEINBERG (Ляховнчь и Ф аннвергь)

425 Shamokin str. SHAMOKIN, PA.

П ольско-лнтевскй з е г а р ш с - тры и ювілеры.

Ьсяки направи »е- гарковь виконують точ но, таньо и вь корот­ко ігь часі. Обручи слюбни, якь хто купує достає вь иомрунігу арный будзѣкь.

Стѣннй зегары даю ть на вы платъ.

М . R O T H S C H IL D ,642 Е. Sunbury Str.

SHAMOKIN, PA.Великій складь всякого

рода убрань, для старшихъ ц для дѣтей. К а п е л ю х и , ш а п к и и всякй другй річи того рода вь найлід- тбм ь ґатунку, вь низькихь цінахь. .

Dr. J O H N SZ L [yPA S,Office: 421 Peijn Ave

Telephone: 1613.SCRANTON, PA.

АПТИКА СЛОБЕ|НСКА..Лічить всякй хоробы вь ко- роткбмъ часі и усцішно.Поручаеио сего доброго лѣкара пашныь братямь Русииамъ.

S H E N A N D O A H Р АФ А Б Р И К А П " 'Ь

І І р а п о р б в ъ ( ф а я ъ Х о р . у г о в ь, О д з н а к ъII а с о в ь , П І а п о к ь для Братствь

Фана для парадьі зь най­ліпшого єдваб)'; чотыри в пбвъ черезь шесть ц пбвъ стбпь со всіма приборами $25, п 26.75

Црапоры большв аь найліпш ої n u t -

pin uo m oo $35.00 $45.00 a $60 09

П иш іть по ціиники в ця пробу до:

К . Н . M O R G A N9 W. Centre Str.%

SHENANDOAH, Pa.

Молись, трудись, учись, до СОЮЗА запишись, до читальні ходи, Бога въ сердщо май, ближняго люби, церковь посѣщай, Свободу читай, Русь святу люби, доброму научай ся. грошей не івъ процеса не вдавай ся. Въ лютерію не грайте, тблько грбшъ щадѣть. Братя! намъ треба „Народного Дому", ану скинтесь по пентови. Сѳ не забѵвайто! . . . Бѵдо в

В» © A & S f102, Essex afr.

JERSEY CITY N. J.I

Продає книжки рускй:ш о л н т в о с л о в ы , б іб л ій , ж н т я с в я т ы х ъ , в с л к р п о -пулярнй научнй брошуры |и другй рускй кнцжкй.І Калєндари на 1В96-ый ірокъ по 40 и 5) цнт. г Буквари по 20 [(,ит.

Digitized by SVOBODA-NEWS.COM