32

Доза приємного з кориснимКатерина КОТ

Своєрідний, нетиповий осередок освіти й культурив історично-духовному серці столиці — це Дім ос-віти та культури «Майстер Клас» на Лаврській, щозабезпечує дорослих і дітей наповненою програ-

мою освітніх і культурних проектів, мистецьких майстереньі фестивалів.

У контексті теми номеру, що означена як «культурнийплюралізм», «УК» поспілкувалися з МК про наступне:

1. МК активно співпрацює з європейськими культур-ними інституціями у Києві. Які напрямки діяльності Визабезпечуєте?

2. Чому важливо надавати об'ємну освіту, ознайомлю-вати дітей і дорослих з культурами й мовами іншихкраїн? Як це формує особистість?

3. Про певні напрямки діяльності МК можна сказати,що вони сприяють інтеграції України з Європою і світомна особистісному, індивідуальному рівнях — скажіть, наскільки такий шлях є результативним і як його розви-вати?

4. Як долати міжкультурні непорозуміння? Чи важливанаціональна гідність, коли говоримо про тенденційнуміжнаціональну інтеграцію?

5. Чому, в контексті національної ідентичності, сліднавчитися українцям, і чому можемо навчити ми?

На запитання відповідають директори різних напрямківдіяльності МК, спрямованих на розвиток міжкультурнихзв'язків, та засновниця МК, яка, власне, і визначає концепціюосвітньої та культурної програми Дому освіти.

Ірина БУДАНСЬКА, директор тазасновниця Домуосвіти та культури«Май стер Клас»

1. Дім МК дійсно ак-тивно і з великим ентузіазмом співпра-цює з культурними центрами припосольствах іноземних держав в Україні(Швейцарія, Франція, Аргентина, Іспанія,Мексика, Японія, Австрія та ін). Мене осо-бисто дуже надихає щире бажання бага-тьох культурних посланців привнестисвою культуру в нашу країну, їх шаноб-ливе ставлення до своєї культурної спад-щини. Такому ставленню варто повчитисяу наших закордонних друзів, хоча, я невпевнена в тому, що цьому можливо навчитися, але можна таке ставлення при-щеплювати і культивувати в наших дітях.А співпрацюємо ми в галузі кіно (так, на-приклад, зараз в кіноклубі Дому МК про-ходить сезон іспанського кіно), і вобласті музики (нещодавно з успіхомпройшов концерт японської піаністкиЧіса то Кусунокі, на торішньому кінофес-тивалі «Молодість» ми організували кон-церт видатної швейцарського піаністкиукраїнського походження Альони Черні), і в галузі освіти (як приклад, в минуломуроці спільно з Французьким посоль-ством ми обладнали інтерактивний клас в Лінгвістичному університеті на

кафедрі французької мови). Таких про-ектів багато.На мій погляд, з культурними центраминас об'єднує «любов до мистецтва». Куль-турні центри просувають свою культуру вУкраїні, а ми прагнемо підтримувати свою,українську. Однак, найцікавішою і більшзначимою для нас є «спільна творчість»,коли проект або подія створюються заучастю українських та іноземних митців.

2. Якщо говорити про дітей, то, на мійпогляд, основне завдання будь-то батькачи педагога, або освітньої інституції – допомогти дитині знайти себе в цьомусвіті, виявити свій талант (а талантів укожній людині, принаймні, десять), роз-крити і розвинути його. Саме для того,щоб провести такі педагогічно-археоло-гічні розкопки, просвітницьку науково-дослідну роботу, і необхідна об'ємнаосвіта. Безсумнівно, національна і сві-това культури є матеріалом такого до-слідження, а вивчення іноземних мов –потужним засобом.Якщо говорити, зокрема, про вивченняіноземних мов, то тут, окрім задоволеннявід процесу навчання, діти (і дорослі)вирі шують одразу кілька завдань: соці-альне – можливість і вміння спілкуватисяз людьми різних культур; особистісне –сприймати і приймати інші культури,а значить, інші способи мислення,життя, і, як наслідок, терпиме став лен нядо іншої позиції, точки зору;

світоглядне – безсумнівно, вивченняіноземних мов розвиває, розширює нашігоризонти і світогляд.

3. «Майстер Клас» ми називаємо Домом,відкритим майданчиком. На мій погляд,будь-які закриті системи нежиттєздатні.І тільки відкриті держави, компанії, про-екти, особистості здатні творити, а отже –вносити зміни в наше життя. Тому я б го-ворила про інтеграцію в контексті відкри-тості та прийняття.

4. Кілька років тому ми разом із чолові-ком і старшою дочкою їздили до Лондона.Дочці тоді було 10 років, і подорож сталаїї першим знайомством з англійською сто-лицею. Ми відвідували музеї, здійснилимандрівку на двоповерховому автобусіпід лондонським дощем, гуляли у паркута подорожували галасливими вулицями,насолоджуючись мелодикою лондон-ського акценту. Абсолютно несподіваномоя 10-річна дочка сказала: «Коли людиповажають себе і свою країну, тоді й іншілюди поважають їх». Ось воістину –ву стами немовляти глаголить істина.

5. Українцям слід навчитися поважати себеі один одного. А європейцям варто повчи-тися в українців їх самовіддачі, винахідли-вості, нестандартному мисленню, уміннюзнайти рішення в складній ситуації. Он, виявляється, скільки у нас достоїнств! Хочав реальному житті їх набагато більше...

33

Юрій КРЮЧКОВ, директор школианглійської мови «Оксфорд Клас»

2. Вивчаючи мови, ди-тина розширює свої

культурні горизонти, стає більш гнучкою і чутливою до осягнення нового. Чим ра-ніше дитина починає вивчати мови, тимлегше вона інтегрується зі світом культури.Гнучкість в єдності зі здатністю аналізувати– ключовий інструмент в досягненні успіху.Вивчення мови, залучення до творчостіякраз і формують ці важливі якості.

3. Людина творчості (в мистецтві, науці таінших галузях) стає людиною світу. Дім МКдопомагає дитині знайти і розвинути їїтворчі здібності, і, таким чином, вивести їїза рамки повсякденної обмеженості, від-крити перед нею світ у всьому розмаїтті.

4. Джерелом міжкультурних непорозу-мінь є нерозуміння сенсів, символів ізначень, які в різних культурах часто не

збігаються. Для зменшення ризикупояви міжкультурних складнощів людиповинні вчитися розмовляти спільноюмовою (як у переносному, так і в пря-мому значенні) – і тут навчання інозем-ним мовам виконує ключову роль.Вивчення іноземних мов сприяє відкри-тості особистості та її здатності до толе-рантного сприйняття всього нового.Іноземна мова, під час її вивчення, пере-творює чуже у своє. Опановуючи новумову, ми до певної міри набуваємо розу-міння і тих культурних змістів і значення,які за цією мовою стоять. Національнагідність, зустрічаючись із іншими мо-вами і, відповідно, культурами, нестраждає. Страждає національна обме-женість і засновані на обмеженості заро-зумілість і чванство. Гідність, за своєюсуттю, – категорія особистісна, а не гру-пова і не національна, в тому числі. Менізрозуміло, що є патріотизмом та лю-бов'ю до своєї культури, але абсолютноне зрозуміло, що міститься у визначенні«національна гідність». Я думаю, це тер-мін без змісту.

5. Дуже багатьом українцям потрібно долати комплекси неповноцінності у ставленні до своєї мови і культури, і, одночасно, потрібно долати недовіру і боязнь інших культур.

Ірина КЛИМЕНКО, директор відділу«Навчання закордоном, культурнийта сімейний туризм»

2. На мою думку, сьо-годні це є абсолютом, що кожна людинаповинна отримувати об’ємну освіту. Зав-дяки стрімкому розвитку технологій миможемо щоденно спілкуватися з пред-ставниками різних країн та культур нелише особисто, а й віртуально. За часівРадянського Союзу люди були обмеженів можливостях спілкування та пізнаннякультур інших країн, а тим паче – віль-ного відвідування «закордонного світу».Сьогодні ж ситуація кардинально зміни-лася: ми вільно мандруємо і відкриваємо

Щотижневий джазовий проект Олексія Когана у «Майстер Класі» — «Тема з варіаціями. Live»

для себе нові простори. І в таких умовахлюдина з об’ємною освітою, яка володієне лише мовами, але і знаннями культурикраїни, яку відвідує, відчуває себе незрів-нянно вільніше!

1, 3. Мені здається, що не певні, а всі на-прямки Дому МК орієнтують на європей-ські культурні цінності. При цьому, однак,ми дотримуємося індивідуального під-ходу до кожного.

4. У кожній країні існують певні традиціїта звичаї, а також правила поведінки, якісуттєво можуть відрізнятися від звичнихдля нас. Мабуть, достатньо просто знатипро них та поважати менталітет своїхнових знайомих, аби не потрапити в не-зручне становище. В «Майстер Класі» мизавжди пам’ятаємо про ці культурні роз-біжності і стараємося максимально їх до-нести до людей, коли організовуємопоїздки за кордон. І тоді учасники нашихпроектів з легкістю позбавляються куль-турного шоку та незручностей під часподоро жей різними країнами.

5. Українцям, на мій погляд, слід, перш завсе, вчитися пишатися своєю країною.Я пам’ятаю декілька випадків, коли нашістуденти, яких ми відправили на на-вчання за кордон, підкорили іноземнихстудентів своїми знаннями українськихтрадицій та звичаїв. А до того ще додалигарну орієнтованість в історії та культурікраїни, в якій навчалися, та загальний високий інтелектуальний рівень. Тож, я вважаю, – все в наших руках.

Френк МАКГОВЕРН, директор зкультурних проектівДому освіти такультури «МайстерКлас».Френк за

походженням – ірландець, випускникОксфордського університету (має дипломта ступінь доктора). Він курує культурні проекти та ведеангломовний кіносалон МК.

1. Дім МК з початку свого заснуваннявиступає як освітній та культурний осере-док. МК об’єднує у собі одразу декільканавчальних закладів, а також проводитьбезліч культурних заходів: кінопокази,концерти, музичні вечори, зустрічі з мит-цями та ін.

2. Знайомство з іншими культурами і мовами значно розширює світогляд.

Невтішна картина як в Україні, так і вРосії – багато людей взагалі ніколи не ви-їжджали за кордон, і сприймають іншікраїни так, як їх підносить телебачення,радіо чи преса. На мій погляд, це хибнийшлях. Щоб пізнати іншу країну, треба за-глибитися в її культуру.

3. Так, дійсно. Багато наших заходівсприяють інтеграції з Європою. В ми -стецькому напрямку перше місце займа-ють концерти. Не так давно нам вдалосяреалізувати дуже успішний проект «Три

сторіччя британської музики». Я осо-бисто доклав багато зусиль задляцього – домовлявся з музикантами,орендував з-за кордону ноти, яких про-сто ніколи не бачили українські музи-канти. В результаті вийшла ціла серіяексклюзивних концертів, що презенту-вала 80 % ніколи не виконуваних в Ук-раїні британських творів.Також, на мою думку, перспективнимпроектом є наші кіносалони. У більшостіміст Європи існують кінотеатри, в якихможна переглядати класичні фільми на

34

Дітлахи бавляться в британській телефонній будці школи англійської мови «Оксфорд Клас»

великому екрані. В Україні, що мене зди-вувало, подібних закладів не було. Усі кі-нотеатри віддавали перевагу новимфільмам, класичні ж стрічки можна булопереглядати лише вдома на екранах мо-ніторів. Тому я і загорівся бажаннямстворити такий кіносалон, в якому усі ба-жаючі змогли б насолодитися шедеврамикласичного кіно на великому екрані воригінальній версії (без дубляжу). Що четверга в нас проходять покази британських і американських стрічок,а щовівторка – іспаномовних (проект

здійснено спільно з Іспанським посоль-ством). А після показу ми обговорюємопобачене мовою тієї країни, яку представ-ляє фільм. Це дає не тільки більш гли-боке осмислення побаченого, але йзанурює в чужу культуру, роблячи їїбільш близькою і зрозумілою.

5. Українцям, на мій погляд, не вистачаєповаги до власної культури. Я зустрічавбагато українців-емігрантів, які маютьбільше поваги до батьківщини, ніж ко-рінні її жителі.

Що ж можуть європейці запозичити увас — прагматичність та працьовитість.Сьогодні в Європі великою проблемоює безробіття, але не тільки тому, що дер-жава не може забезпечити свій народроботою. Проблема в іншому. Багатобезробітних європейців отримують до-сить пристойну матеріальну допомогувід держави, і їм абсолютно не обов’яз-ково працювати задля того, щоб матизасоби для існування. Тож українці,в цьому сенсі, більш самостійні та при-стосовані.

35

УК.

Освітня програма від «Майстер Класу» в рамках інноваційного дитячого проектуМистецького Арсеналу Sparklab