NEW STAR - НОВА ЗОРЯ - May, 2012

Evangeliation is not “new”

at the Cathedral

Non-Profit Org.

BuLK RAte

u.S. Postage

PAID

Permit No. 93

Calumet City, IL 60409

New Star--НОВА ЗОРЯ

2245 w. Rice Street

Chicago, IL 60622-4858

AddReSS SeRvICe RequeSted

Circulation Dept. New Star

2245 W Rice St

Chicago IL 60622-4858

__________________________________________ name

_________________________________________address

_____ _______________________________ city. state, Zip

Use another sheet of paper if necessary--

allow six weeks for change.

(Do not telephone or e-mail ANY

address change information.)

dated material~~deliver by May 10

ТРАВЕНЬ 2012 may 2012XLVIII No. 5

$1.75

Moving?attach old address (at left) and

use form to send new address to us:

Від Папи Венедикта XVI та Патріарха Святослава вийшов заклик віднови вірина базовому рівні. Усі повинні прийняти цей заклик, бо хто ж буде заперечу-

вати, що наша мета - вічність є важливою справою? Немає потреби робити якісь грандіозні плани, бо ми маємо створену та адапто-

вону програму, щоби всі прийняли участь у цьому. Використовуючи парафіяль-ний устрій катедри, а також мийже усі наші парафії та місії, «євангелізація» єтакою ж давньою як і парафія, а навіть і старша.

Можливо, без усвідомлення цього, наші церкви євангелізовували і одночасноприщеплювали культуру, лишень тим, що підтримували багато звичаїв навколосвят церковного календаря протягом річного циклу. Хоч календар і містить у собіпори року, а також є циклічним, наша конкретна частина рутини виділяється якяскравий зразок віри у дії, можливо що і не звертається увага на природну частинужиття, що полягає у притягувані людей.

Хто є задіяний? Говорячи відкрито: кожен є задіяний.Зосереджуючись над проміжком часу між кінцем Великого посту і початком

Світлого тижня, ми можемо зробити певні висновки про те, що «євангелізація» щеживе, добре справується і зростає.

Погляньмо на Лазареву Суботу.Поширилися відомості, що другІсуса, який був мертвим протягомчотирьох днів, був покликаний зісвоєї могили за наказом Бога, колиІсус його закликав. Велике захоп-лення заповнило простір у ті давнічаси, а люди почали спонтанно гур-туватися, коли почули, що Ісус зіб-рався іти до Єрусалиму. Щобизустріти Ісуса, у час Його тріум-фальної подорожі, вони взяли гілкидерев. Ми робимо теж саме.

Коли ми приносимо гілки верби ірозмахуємо ними так само звели-чаючи і поклоняючись тому, «хтоіде в ім’я Господнє», а під часЛітургії цього дня, ми тримаємогілки верби з бруньками.

Чи Ви колись задумувалися проте, що хтось виростив вербу, зрізавгілки з дерева у відповідний час,пообрізав їх, і приніс щоби поблаго-словити наприкінці відправиУтрені? Тільки для того, щоби вимогли взяти участь у радісній проце-сії.

Протягом усього Страсного тижнямаємо особливі відправи в церкві.Прості речі, можливо настільки про-сті, що ми їх навіть не зауважуємо,але вони оживляють Євангеліє. Ми євангелезуємося сумним настроєм, темнимосвітленням у храмі, черевоними ризами священнослужителів, похоронним тономцерковних наспівів та змістом молитов. У поєднанні все це разом спрямовує думкувіруючого на відповідний настрій, щоби вони якнайбільше користали з усього, щовідбувається. Хтось мусить подбати, щоби світла в церкві горіли не так яскраво, абогослужебні книги були приготовані і покладені у місце, яке є доступне для вір-них.

А коли приходить Великий Четвер і Велика П’ятниця, Катедра стає центром всієєпархії. Тут перебуває єпископ, разом з духовенством, святочно згадують провстановлення святої тайни священства та святої тайни Євхаристії. Святе Миро

Євангелізація Не є Новиною

у Катедрі

Pleas from the Pope and the Patriarch have been made—urging a revitalization of

faith on a “grass roots” level.

All should be in agreement with the sentiment. After all, who would deny that our

fate for eternity is no trivial matter?

Grandiose plans need not be made, as we have a built-in program, ready-made for

all to take part in the process.

Using the parochial setting of the Cathedral—and most likely 99.9% of our parish-

es and missions, too—“evangelization” is as old as the parish, perhaps even older

than that.

Perhaps without realizing it, our churches have evangelized and inculturated at the

same time, just by keeping alive the many customs that surround the Church calen-

dar throughout the year. While the calendar is seasonal and cyclical, one particular

part of our regular routine stands out as a prime example of faith in action, probably

such a natural part of life it is overlooked as an effort to draw people in.

Who is involved? Truth be told: everyone is involved.

Focusing on that interval between

the end of Lent and the beginning of

Bright Week, we might very well draw

conclusions that indicate “evangeliza-

tion” is alive! Well! And growing.

Let’s look at Lazarus Saturday.

Word had spread that Jesus’ friend,

who had been dead for four days was

called forth from his tomb by the com-

mand of God, as Jesus beckoned him.

A groundswell of excitement filled the

air in ancient times, and people spon-

taneously gathered as they heard Jesus

was going to Jerusalem. To meet His

triumphal journey, they grabbed

branches of trees. So do we.

Our boughs of pussywillows wave

just as majestically as we bow to the

one “Who comes in the name of the

Lord” and we bear branches of budding

vitality through the Liturgy of the day.

How much thought had you put into

the fact that someone gathered the wil-

lows—culled them from the tree at the

right time, trimmed them and brought

them to be blessed at the conclusion of

Matins? Just so you could participate

in the joyous procession!

All through Holy Week special serv-

ices are held. Simple things—perhaps

so simple they escape notice—bring

the Gospel alive. We are “evangelized” by the somber mood, the dimly-lighted

church, the dark vestments. The tone of the singing. The message of the prayers. All

combine to set the mind of the worshipper in the right frame to be able to garner so

much from the activities unfolding. Someone has to see to it that the lights are burn-

ing just so. The books of services have to be prepared and placed where people can

access them. (And be collected afterward).

And when Great and Holy Thursday arrives—the Cathedral becomes the focal

point of the eparchy.

The bishop is here, along with as many clergy as possible to commemorate the

institution of the priesthood and the Holy Eucharist. Too, the Chrism—Holy Myro—

CChhrriisstt IIss RRiisseenn!! ХХррииссттоосс BBооссккрреесс!! CCrriissttooVV AAnneesstthh!!

continued on page 11Продовження на ст. 10

With Christ as the Model, Bishop Richard

teaches a lesson in humility, by washing

the feet of “apostles.”

За образом Христа, Владика Ришард

повчає покори, вмиваючи ноги

Апостолам.

2 НОВА ЗОРЯ Травень 2012

Адміністративний редактор:о. Джон Лукас[email protected]

Редактор української версії:Петро Рудка[email protected]

Редакційна колегія та дописувачі: о. Джон Лукас, Петро Рудка, о. Яків Карепін, о. ЛеонардКорчинький, о. Дені Молитви,Юрій Матвишин, Оленка При-йма, Назар Слобода, БарбараВрубліцка, Филис МуринЗапаранюк, Сергій Михалюк.

Адреса редакції:New Star2245 West Rice StreetChicago, IL 60622

Тел. (773) 276-5080Факс: (773) 276-6799

Передплата: Тел: (773) 276-9500

Статті та дописи, підписаніавторами не завжди відповіда-ють поглядам редакції.

Передруки та переклади доз-волені за поданням джерела.Редакція зберігає за собоюправо коректи та скороченьотриманих матеріалів.

Користуючись матеріаламиУГКЦ та інших джерел, затри-муємо вживаний ними право-пис.

Офіційне видання Української Католицької Єпархії Св. Миколая. Публікується щомісячно з благословення

Преосвященнішого Владики Ришарда (Семенюка), Єпископа Української Католицької Єпархії у Чикаґо.

21-22 квітня 2012 року в Підго-рецькому василіанському мона-стирі на Львівщині відбулосясвяткування пам’ятної та важли-вої для духовного життя всіх вір-них УГКЦ дати – 320-ї річниці зтого дня, як заплакала іконаМатері Божої з Дитятком Ісусом.Про це повідомив о. ЙоакимКовальчук, ЧСВВ.

Святкування ювілею ікони, щоплаче, триватиме до 24 вересня2012 року. Про це повідомляєДепартамент інформації УГКЦ.

Довідка: Відомо, що 21 квітня1692 року люди, які молилися вдерев’яній церкві Різдва Пресвя-тої Богородиці, де знаходиласястаровинна ікона Матері Божої зДитятком Ісусом, несподіванопобачили, як з очей Марії почалитекти сльози. Інформація проБогородицю, яка плаче, пошири-лася околицями. Невдовзі парохцеркви, в якій знаходилася ікона,повідомив про цю подію Львівсь-кого єпископа Йосифа (Шум-лянського).

Правдивість чудотворнихдійств досліджувала відповіднадуховна комісія, очолювана єпи-скопським намісником о. Ігнаті-єм Максимовичем. Після трива-лої їх перевірки, під час якої підприсягою всіх очевидців опиталипро вищезгадані чуда, комісіявизнала всі чуда, які відбулися запосередництвом Пресвятої Бого-родиці в Її іконі, правдивими.

Сльози з очей ікони МатеріБожої з Дитятком Ісусом безпе-рервно продовжували текти аждо 24 вересня 1692 року.

Вважається, що Підгорецькачудотворна ікона Матері Божої зДитятком Ісусом належить донайдавніших ікон України, щоплачуть.

320 років томувперше заплакалаПідгорецька чудотворна іконаПресвятої Богородиці

3 квітня у Куритибі (Бразилія), післятривалої хвороби на 84 році життявідійшов у вічність владика Єфрем(Кривий), ЧСВВ — єпископ Куритиб-ської єпархії святого Івана ХрестителяУкраїнської Греко-Католицької Цер-кви (1978—2006).

Біографія: Народився 12 грудня1928, колонія Салтіньо, Іваї, у Парані,Бразилія. Початкову школу закінчив уСалтіньо. У 1940 році вступив доМалої семінарії святого Йосифа (ОтцівВасиліян) у Прудентополісі (Парана).У січні 1943 року вступив до новіціатуОтців Василіян у Прудентополісі. У1945 році переїжджає на Ірасему, дездобув гуманітарну і філософську осві-ту. Наприкінці 1948 року розпочавбогословські студії в Григоріанськомууніверситеті в Римі, здобув ступіньбакалавра та ліценціата.

1 січня 1950 року склав довічні обітив Римі в церкві святих Сергія і Вакха.Єрейські свячення отримав 12 листо-пада 1951 року в Римі.

Від серпня 1952 до 1955 року —помічник в церкві святого священно-мученика Йосафата в Прудентополісі;віце-ректор і професор Малої семінаріїСвятого Йосифа.

1955—1959 роки — ректор і профе-сор тієї самої Малої семінарії.

1959-1969 роки — ігумен обителі іпарафії святого священномученикаЙосафата в Прудентополісі.

1961 року — маґістр новіціату Сес-тер Служебниць і Катехиток СерцяІсусового.

1965 року — обраний консульторомбразилійської провінції Святого Йоси-фа.

1969 року — брав участь у Генераль-ній капітулі Отців Василіян у Римі.Того самого року призначений ігуме-ном студійної обителі Отців Василіяну Куритибі.

1970 року — обраний протоігуменомпровінції святого Йосифа Отців Васи-ліян у Бразилії.

29 листопада 1971 року — номінова-ний єпископом-коад'ютором владикиЙосифа Мартинця з правом наступ-ництва.

13 лютого 1972 року Папа Павло VIв базиліці святого Петра в Римі уділивйому єпископські свячення. В березніповертається до Бразилії і розпочинаєсвоє пастирське служіння разом із Вла-дикою Йосифом Мартинцем.

У травні 1978 року, у зв'язку з тим,що владика Йосиф склав повноважен-

ня, перебирає керівництво єпархією.13 грудня 2006 року Папа Бенедикт

XVI прийняв зречення владики Єфре-ма з уряду єпарха Куритибського. Йогонаступником на престолі Куритибськоїєпархії став єпископ Володимир Ков-бич, ЧСВВ.

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ!

Відійшов у вічність владика Єфрем (Кривий) -один із найстарших єпископів УГКЦ

Ввечері 3 квітня, спочив у Господівладика Михайло (Бздель), митропо-лит, почесний архиєпископ Вінніпега.

У листі-співчутті на ім’я владикиЛаврентія (Гуцуляка), МитрополитаВінніпезького, Патріарх Святослав,Глава УГКЦ, зокрема відзначив: «Звеликим сумом сприйняли ми звістку,що відійшов у вічність один із митро-политів нашої Церкви – Високопреос-вященний Владика Михайло (Бздель).Він був великим продовжувачем місійсвоїх славних попередників, гуртуючидовкола себе українську громаду вКанаді».

Біографія: Народився 21 липня 1930року. Після закінчення початковоїосвіти продовжував навчання в колед-жі Святого Володимира у Робліні,Манітоба, який закінчив навесні 1947року. Коледж Святого Володимира бувзаснований та керований отцямиредемптористами, які, звичайно, маливплив на духовний розвиток молодогоМихайла Бзделя.

8 вересня 1947 року вступив до нові-ціату Чину Найсвятішого Ізбавителя і23 вересня прийняв облечини. Черезрік склав тимчасові обіти і розпочавсвій богословський та філософський

вишкіл у семінарії Святої Марії вВотерфорд-Медоувейл, Онтаріо. До-вічні обіти склав 19 серпня 1952 року.Через півтора року, 13 лютого 1954року, у церкві Пресвятої Євхаристії(Торонто), Преосвященний ВладикаІзидор (Борецький), Єпарх Торонт-ський та всієї Східної Канади, уділивйому піддияконські свячення. Черездва дні, 15 лютого 1954 року, буввисвячений на диякона Єпископом Ізи-дором у каплиці семінарії Святої Маріїв Медоувейл, Онтаріо.

На Різдво Івана Хрестителя, 7 липня1954 року, диякон Михайло отримавієрейські свячення, які уділив ЄпископАндрей (Роборецький) у церкві СвятоїМарії в Йорктоні, Саскачеван. Черезрік він став сотрудником у Йорктоні таоколицях.

У вівторок, 29 березня 1992 року,Апостольська Столиця номінувалаотця Михайла Бзделя, ЧНІ, Архиєпис-копом Вінніпезьким для українців-католиків у Канаді. 9 березня 1993року відбулася інтронізація Високоп-реосвященного Владики Михайла(Бзделя) на Вінніпезький митрополи-чий престол.

9 січня 2006 року у Ватикані булоповідомлено про те, що Святіший

Отець Венедикт XVI поблагословиврішення Синоду Єпископів Україн-ської Греко-Католицької Церкви і згід-но із кан. 210 Кодексу канонів СхіднихЦерков, прийняв зречення з урядуАрхиєпископа Михайла (Бзделя), Мит-рополита Вінніпезького.

ВІЧНА ЙОМУ ПАМ’ЯТЬ!

Спочив у Господі владика Михайло (Бздель) -почесний архиєпископ Вінніпегу

3НОВА ЗОРЯТравень 2012

Ісус Христос на сороковийдень після світлого Воскресен-ня вознісся на небо, а на п'ятде-сятий — зіслав на апостолівСвятого Духа. Тому 50-деннийперіод від Великодня до Зі-слання Святого Духа має назвуП'ятдесятниці. Цю назву маєтакож і сам празник П'ятдесят-ниці, або Зіслання СвятогоДуха.

Великі празники мають зви-чайно по кілька днів попраз-денства, що є наче продовжен-ням святкування празника. Апразник Пасхи, найбільший зусіх празників, має найдовшепопразденство, бо воно триваєаж до празника ГосподньогоВознесення. У той час бого-служення починаються і закін-чуються співом: «Христос вос-крес із мертвих...». Неділі підчас П'ятдесятниці відзначають-ся тим, що мають свою назвувід події, яку подає святе Єван-геліє того дня. Євангельськіподії і богослуження тих недільмають за мету прославити вос-креслого Христа і скріпитинашу віру в його божествен-ність. Під час П'ятдесятницісвяткуємо три празники, щозаслуговують на увагу — цеТомина неділя, празник Пере-половення і празник Господ-нього Вознесення.

ТОМИНА НЕДІЛЯНаступна неділя після Хри-

стового Воскресення має різніназви.

Неділя Томина — від події усвятому Євангелії, де говорить-ся про зустріч апостола Томи звоскреслим Христом.

Неділя Антипасхи, що згрецької означає «замість Пас-хи», бо для перших християнвона була наче повтореннямпразника Пасхи. У Щоденникупаломництва Сильвії Акві-танської (IV ст. ) читаємо, щовосьмого дня після ХристовогоВоскресення в Єрусалимі булиокремі торжества та, що тогодня читали святе Євангеліє пронавернення апостола Томи.

Неділя Нова, або Оновлення,бо вона перша після Пасхи і вній наче оновлялося празнуван-ня Пасхи. Цього дня Ісус Хри-стос своєю появою обновив дляапостолів радість свого Воскре-сення. «У цей день, — каже си-наксар Томиної неділі, — вдругу неділю по Пасці, праз-нуємо оновлення ХристовогоВоскресення і святого апостолаТоми діткнення».

Неділя Біла, або «в білому».Колись давно новохрещенці,прийнявши хрещення у Великусуботу, упродовж цілого Світ-лого тижня ходили в білих оде-жах, а в неділю Томину приосібній церемонії ці одежі ски-дали. Західна Церква до сьогод-ні називає цю неділю «неділя вбілому».

Неділя Провідна. Деякі авто-ри виводять цю назву від того,що ця неділя проводить і про-

довжує празник Пасхи. Унашого народу був звичай уТомину неділю організовуватипроводи, тобто поминання по-мерлих, осібною трапезою тамолінням за душі померлих нацвинтарі.

Святкування восьмого дняпісля Пасхи, як завершенняторжеств світлої седмиці, з дав-ніх-давен вважалося окремимпразником. Темою богослу-жень цього празника, як і сед-миці, що наступає після нього,є євангельська подія, що описуєпояву Ісуса Христа восьмогодня після Воскресення та зво-рушливе навернення і визнаннявіри святого апостола Томи.Про значення святкуванняцього празника святий Григо-рій Богослов († 389) у своємуслові в Томину неділю таккаже: «Давній і в добрій ціліустановлений закон шанує деньоновлення, або радше кажучи, зднем оновлення шанує новідобродійства. Чи ж не був днемоновлення і перший воскрес-лий день, що наступив по свя-щенній і світлоносній ночі?Чому даємо цю назву сьогод-нішньому дневі? Той був днемспасення, а цей — днем згадкипро спасення. Той день розді-ляє собою погребання і воскре-сення, а цей — є днем зовсімнового народження... Справж-ню онову ми сьогодні празнує-мо, переходячи від смерти дожиття. Тож скиньте зі себе ста-рого чоловіка й оновіться та

жийте в обнові життя».Наша Церква святкує пам'ять

святого апостола Томи 6 жовт-ня, а латинська — 21 грудня.Про апостольську працю апо-стола Томи святий Йоан Золо-тоустий у проповіді на Томинунеділю виголошує таку похва-лу: «Він колись був слабшимвід інших апостолів у вірі, а заласкою Божою став відважні-шим і невтомнішим, як вонивсі. Він своєю проповіддюобійшов майже всю землю, небоячись проповідувати Божеслово народам лютим, диким ікровожадним». Традиція каже,що святий апостол Тома заги-нув смертю мученика за Хри-стову віру в Індії.

ПЕРЕПОЛОВЕННЯ П'ЯТДЕСЯТНИЦІ

У середу після неділі Роз-слабленого, коли буде полови-на П'ятдесятниці, а саме міжПасхою і празником ЗісланняСвятого Духа, Східна Церквасвяткує празник Переполовен-ня, або Переділення. Синаксарцього дня так пояснює появупразника: «У середу Розслабле-ного празнуємо празник Пере-половення П'ятдесятниці задляпочести двох великих празнич-них днів — Пасхи і П'ятдесят-ниці. Переполовення обидва ціпразники з'єднює і сполучує».Празник Переділення має вось-миденне попразденство досереди після неділі Самарянки.

Основу цього празника Церк-

ва взяла зі святого Євангелія, десказано, що Ісус Христос вполовині свята Кучок «увійшову храм і почав навчати» (Йо. 7,14). Він говорив про Своє Божепісланництво та про таїнствен-ну воду: «Моя наука не моя, —казав Христос, — а того, хтопослав мене... Коли спраглийхтось, нехай прийде до мене іп'є! Хто вірує в мене, як Писан-ня каже, то ріки води живої знутра його потечуть!». «ТакВін про Духа казав, що йогомали прийняти ті, які увірувалив Нього» (Йо. 7, 16 і 37-39).

Цей празник уже був у прак-тиці за часів святого ЙоанаЗолотоустого († 407). Укладен-ня служби празника Переполо-вення приписують Анатолію,царгородському патріярхові458), святому Андрієві Критсь-кому († 740), святому ЙоануДамаскину († к. 749) і святомуТеофану Ісповіднику († 817).

Празник Переполовення маєна меті скріпити нашу віру увоскреслого Христа, заохотитидо виконання Божих заповідейта приготувати до ГосподньогоВознесення і Зіслання СвятогоДуха. На хвалитних стихирахутрені цього дня співаємо:«Просвітившися, брати, Вос-кресенням Спаса Христа, ідосягши переполовення Гос-поднього празника, щиросер-дечно зберігаймо Божі заповіді,щоб ми стали достойні і Возне-сення празнувати й одержатиприхід Святого Духа».

ГОСПОДНЄ ВОЗНЕСЕННЯПразник Господнього Возне-

сення завжди припадає у четверна сороковий день після Хри-стового Воскресення. Це один звеликих Господських празни-ків і має дев'ятиденне попраз-денство. Він звеличує подіюХристового Вознесення нанебо та підкреслює її значеннядля Христа і для нас. СвятийЙоан Золотоустий у своїй про-повіді на Вознесення каже:«Сьогодні людський рід совер-шенно примирений з Богом.Зникла давня боротьба йворожнеча. Ми, що були недо-стойні жити й на землі, возне-сені на небо. Сьогодні стаємонаслідниками небесного царст-ва, ми, що не вартуємо й земно-го, виходимо на небо й унаслід-жуємо престол Царя і Господа.А людська природа, передякою херувим боронив рай,піднесена тепер понад усякогохерувима».

У пам'ятках трьох першихсторіч нічого не сказано процей празник. Не згадує пронього й письменник Ориген (†к. 251), який перераховує хри-стиянські празники у восьмійкнизі свого твору Проти Цель-сія. Знавці обряду вважають,що в перших трьох віках цейпразник святкували разом зпразником Зіслання СвятогоДуха. Сильвія Аквітанська неназиває цей празник Вознесен-ням, а тільки «сороковим днемпісля Пасхи».

У IV столітті празник Гос-поднього Вознесення стає за-гальновизнаним. Історик Со-крат († к. 440) називає його«всенародним празником» (Іс-торія Церкви, 7, 26).

Празник Вознесення зве-личили своїми проповідямисвятий Йоан Золотоустий, свя-тий Григорій Ниський, святийЕпіфаній Кипрський, Лев Вели-кий й инші. У IV столітті цари-ця Єлена поставила храм вчесть цього празника на місціХристового Вознесення.

Дух богослужень цього праз-ника в загальному бадьорий ірадісний. Свята Церква радієславою Христа-Богочоловіка,що засів по правиці Отця. Вінвознісся на небо, щоб зіслатинам Утішителя — СвятогоДуха та щоб, як Він сам каже:«приготовити нам місце» (Йо.14, 2). «Господь вознісся нанебо, — співаємо в першій сти-хирі на великій вечірні Возне-сення, — щоб зіслати Утішите-ля світові. Небо приготувалопрестол його, а хмари — возне-сення Його. Ангели дивуються,бачачи чоловіка понад собою.Отець чекає на Того, що Йоговід віків держить у своєму лоні.А Святий Дух каже всім анге-лам Його: «Візьміть, князі,ворота ваші; всі народи плес-кайте руками, бо вийшов Хри-стос там, де був перед тим».

о. Юліян Катрій, ЧСВВ

Час Святої П’ятдесятниці


Слово вочоловічилось,

щоб ми обожились

Св. Атанасій Олександрійський

(Продовження з попереднього числа.)

Св. Іполит Римський (ІІ ст.), ніби особи-сто звертаючись до кожного християнина,змальовує живий реалізм динаміки обо-ження: «ти, що живеш на землі і маєшзнання про Царство Небесне, що будешспівбесідником Бога та співнаслідникомХриста, не смієш більше перебувати урабстві пожадань, пристрастей на недуг.Бо ти став богом. Всі страждання, які титерпиш будучи людиною, Бог посилаєтобі, тому що ти людина; коли ж слідува-тимеш за Богом, Він дасть тобі ті блага,що за природою Йому належать, оскількити став обоженим, родившись до безсмер-тя».

Св. Максим Ісповідник (VII ст.) розви-ває і поглиблює Євангельське вчення прообоження, підкреслюючи, що кожналюдина покликана до обоження згідно зісвоїм устроєм, а також саме в ній має здій-снитись обоження всіх створінь. Все, щоіснує влаштоване заради обоження люди-ни. Бог тому і створив людину, щоб вонастала співучасником Його життя. Згідно здумкою Максима Ісповідника, Бог стаєлюдиною, вочоловічується – за своїмчоловіколюбієм, людина ж стає богом заблагодаттю, обожується – через своє бого-любіє. Воплоченням Господь показав,заради чого людина створена, яким бувголовний задум Творця щодо неї. Розду-муючи над причиною і метою воплоченняБожого Сина, св. Максим поділяє історіюБожественного Промислу на два етапи:перший досягає вершини у ВоплоченніСлова Божого і є історією сходження Богадо людей (через Воплочення); другий –історією піднесення людини до слави обо-ження, тобто поширення Воплочення навсе творіння. В любові відбувається вза-ємне спілкування Божого вочоловічуван-ня і людського обоження, яке МаксимІсповідник називає «прекрасним взаємо-перетворенням». Благодать, що сходитьвід Бога, стає одним з людською волею,тому можна говорити про одну волю Богаі святих, оскільки дві волі спрямовані наодне і співпрацюють з однією метою –Обоження. Християни-подвижники, якіслідують за Христом у подвизаючись увнутрішній боротьбі, постійній молитві іспогляданні, за словами Максима, «пере-ходитимуть у все кращий стан, і невистачило б часу, щоб розповісти про всісходження і одкровення святих, що пре-ображаються від слави до слави, покикожний в свою чергу не отримає обо-жнення».

Дар обоження не є лише можливістюмайбутнього віку, але відбувається вжетут аскетичним шляхом внутрішньогоочищення серця і ума через глибиннупрактику внутрішньої неперервної молит-ви. Обоження стосується всієї повнотилюдської природи. В усьому і повністю –у дусі, душі і тілі – зберігаючи свою при-роду, людська особа стає богом за благо-даттю, згідно з тією Божественною велич-чю і красою обожуючої слави, що їй впов-ні належить. Тому очищення і обожуючепреображення людського єства – це пре-ображення всіх вимірів її життя, які єскладовими цілості нової людини. Обо-ження людини не є чимось метафоричнимі не є лише моральним уподібненням доБожественного Першообразу, але найре-

альнішим преображенням і прославоювсієї природи людини.

Зростаючи в своєму аскетично-моли-товному житті християнин тим не меншене заслуговує чи заробляє обоження, якийє Божим даром, а готується, наскільки цеможливо, для людини гідно прийняти цейдар. Бог сам постійно виявляє ініціативу вживому процесі діалогу. Таїнственнийдосвід обоження не є плодом раціональ-них спекуляцій чи інтелектуальнихдосліджень, а Божою дією, якою Вінтрансформує людину і дає їй абсолютноновий спосіб існування.

Обоження має глибоко особистіснийхарактер. Для отців-подвижників бого-людські взаємини не належать до такогомістицизму, в якого немає «лиця», навпа-ки – це глибинно особовий і взаємнийдинамічний процес. З одного боку, особиОтця, Сина і Святого Духа «виходять» долюдини і постійно присутні в ній черезсвої енергії. З іншого боку, людина у своє-му аскетично-молитовному подвизі спів-діє з Богом, відповідаючи на Його поклик,«відкривається» на дію Божої благодаті всобі. Тому Обоження – це також реальнабоголюдська зустріч і спілкування. Образнайглибшої форми діалогу між людьми –лише слабкий відблиск того таїнства, якевідбувається в зв’язку між Божеством ілюдством. Ця подія торкається заторкуєнайпотаємнішу і найнеприступнішулюдську глибину. Без відкритості, духов-ного пошуку і внутрішнього молитовногоподвигу людини така зустріч неможлива.

Обоження є реальним, особистіснимдосвідом християнина. Рівень досвідузалежить від глибини людського проник-нення в таїну Триєдиного Бога. Значеннядуховного досвіду настільки важливе ухристиянському житті, що авторитетність«звертання до досвіду» на тому самому жрівні, що й авторитетність посилання наОтців. Цей досвід такий багатоманітний,як багатоманітні вияви Божої благодаті усвіті. Св. Григорій Палама (XIV ст.) такпро це пише: «Господь замешкує в людяху різний і багатоманітний спосіб згідно згідністю і життєвим шляхом тих, хтошукає Його. Активній людині Він з’яв-ляється в один спосіб, а споглядальнику –в інший, ще інакше Він об’являє себе рев-ним і завзятим або також тим, хто вжебере участь в обоженні». Святі Отці частопорівнюють дар таїнственного досвідубогоспілкування з володінням золотом.

Григорій Палама зазначає: «Як ми неможемо володіти золотом просто думаю-чи про нього, але лише через справжнєволодіння ним в наших руках,… так ми неможемо пізнати Бога лише завдяки ідеїБога, що часто присутня в нашому розу-мінні».

Головною умовою в осягненні обожен-ня – виконання Заповідей і внутрішнєочищення. Саме в цьому полягає мораль-но-етичний вимір християнського под-вижництва, мета якого уподібнення доСвятого і Досконалого Бога. Очищеннявнутрішнього єства людини – основа дляобоження, а тому мета християнськоїморалі – зробити людину гідною і гото-вою прийняти від Святого Духа благодат-ний дар обоження. Тому життя в чесноті ісвятості «відкриває двері» до єднання зДжерелом святості, чистоти і досконало-сті. Лише через виконання Божих запові-дей і очищення ума і серця подвижник успівдії (синергії) з Богом підноситься навсе вищий щабель досконалості, осягаю-чи «Божественного стану».

Церква – «місце» обоження. Таїнствен-ний і динамічний процес обоження здій-снюється у Тілі Христовому, яким є Церк-ва. Християни єднаються з обоженоюлюдською природою Ісуса Христа, стаю-чи частинками і живими членами ЙогоТіла-Церкви, як про це говорить ап.Павло: «Ми члени Тіла Його від тіла Йогой від костей Його» (Ефес. 5, 30). Наскіль-ки християнин живе повноцінним церков-ним життям, таїнствами Церкви, настіль-ки він жива «клітина» обоженого ТілаХристового, тобто співтілесний Йому.Божественне життя стає нашим життямнастільки, наскільки у Воплоченні людсь-ке життя стало життям Сина Божого. Бутимісцем і шляхом обоження – унікальнамісія Церкви, яка виявляється в її таїн-ствах, молитовно-літургійному житті іпроповіді слова Божого.

Важливо, щоб у наш час матеріальноїкруговерті, яка намагається затягнутисвоїми звабливими примарами, ми незабували про велич і гідність божествен-ного життя, до якого Бог покликав люди-ну, безмежність перспектив, які відкри-лись кожному християнину після хрещен-ня про пошук скарбу, який кожному Гос-подь вклав у серце, як завдаток майбутнь-ого божественного багатства і радості.

- Віктор Жуковський

Людина створена Богом, щоб стати богом

Британська бібліотека придба-ла найстарішу вцілілу європей-ську книгу – Євангеліє від Йоана.Придбання раритетного рукопи-су, датованого 698 роком, обійш-лося у 13 мільйонів доларів.

Це Євангеліє від Йоана такожназивають Кутбертовим, оскіль-ки його ще у XII столітті знайш-ли в труні св. Кутберта на остро-ві Ліндисфарн на північномусході Англії. Знахідку датуютьприблизно 698 роком нашої ери.Вдруге рукопис знайшли вДаремському соборі в 1104 році -після того, як труну перенесли,щоб зберегти від нападів вікінгів.Це найстаріша європейськакнига, що дійшла до наших днів.За словами виконавчого директо-ра Британської бібліотеки ДеймиЛінн Бріндлі, книга дуже добрезбереглася, її палітурка вишука-на, а сторінки добре прошиті інеушкоджені.

Книгу продало ТовариствоІсуса, аби зібрати кошти на осві-ту та реставраційні роботи. Бри-танська бібліотека орендувалаЄвангеліє святого Кутберта з1979 року і отримала право найого привілейовану покупку.

Найстаріша книга вЄвропі - Біблія

Я сказав, «Ви боги, діти Всевишнього всі ви».Псалом 82,6

Від 16 до 20 квітня у Ватиканівідбулися засідання щорічноїПленарної сесії Папської Біблій-ної Комісії. Зустріч відбулася підпроводом кардинала ВільямаЛевади, Префекта КонгрегаціїВіровчення, та о. КлеменсаСтока, ТІ, Генерального Секрета-ря згаданої комісії.

Члени цього дорадчого органуАпостольської Столиці продов-жують обговорювати тему «На-тхнення та істина Біблії». Пер-шим етапом досліджень є вив-чення того, яким чиною темабогонатхненності та істини про-являються у різних книгах Свято-го Письма. Кожен член комісії,відповідно до своєї компетенції,представить доповідь, яка пізні-ше підлягає колегіальному обго-воренню.

У Ватикані обговори-ли богонатхненністьта істинність Біблії


Хай дзвони в церкві

ще гучніше дзвонять!

Ангели посміхаються

з небес!

Хай люди всі радіють

і говорять:

«Христос Воскрес!

Воістину Воскрес!»

Ось і дочекалися ми всі світлого праз-ника Христового Воскресіння. Всі людинашої неньки Землі, кожний по-своєму, зрізницею в часі, відсвяткували це найбіль-ше свято з усіх свят – свято перемогижиття над смертю, добра – над злом.

Українці Чикаго цього року прийшлидо цього Великодня з особливими відчут-тями, бо в часі Великого посту старалисяпринести особисто кожен хоч маленькіжертви для очищення сумління, своїхдуш, присвятити найбільше часу молитві,спільним молитвам, відвідати святі місця.Щораз більше ми починаємо розуміти, щомолитва – це запорука наших надій наГосподні ласки, на очищення від гріхів, навдосконалення нас самих, на розуміннятого, що єдність і любов повинні запану-вати між нами.

Тільки вдосконалення нас самих, кож-ного зокрема, зробить наше життя і життявсього народу, і нашої України – кращим.

У всіх українських церквах Чикаго буливідправлені Богослужіння. Погода позво-лила тисячам людей, одягненим в укра-їнські вишиванки, прийти до Храмів Гос-подніх, віддати пошану Богові і освятитипасочку, радісно відсвяткувати ПразникХристового Воскресіння. А як гарно виг-лядали наші маленькі українці у вишитихсорочечках!

Велично відсвяткували свято Пасхи вКатедральному храмі о. Миколая, Соборісв. Володимира і Ольги, в церкві св. Йоси-фа Обручника, в церкві Різдва ПречистоїДіви Марії (Пейлос Парк), а також – вінших українських церквах. Завдякинашим Владикам, священикам, добре про-думаному розпорядку, тисячі людей ски-нули зі себе тягар гріхів у Святій ТайніСповіді, спокійно, без метушні посвятилисвої великодні кошички.

Від усіх прихожан і парафіян нашихукраїнських церков низький уклін і щираподяка всім нашим душпастирям!

Хай Воскреслий Ісус Христос, Господьнаш, зішле на всіх Вас, ПреосвященніВладики, всечесніші отці, преподобнісестри, Благословення Господнє! Многихі Благих літ Вам Усім!

Великдень обійшов усю землю. Щоразбільше люди починають розуміти, щомолитва – це запорука наших надій наласку Господню, на відпущення гріхів, навдосконалення нас самих, на розуміннятого, що єдність і любов повинні запану-вати в житті нашого народу. Тільки вдос-коналення нас самих, кожного з нас зокре-ма, зробить наше життя, життя всьогонароду і нашої України кращим. ХайМатінка Господня донесе наші молитвидо Воскреслого Ісуса.

Святе місце – Церква! Де найбільшезбирається народ, як не в церкві? Будемопросити наших священиків, щоб, окрімсвятих проповідей, навчали наш народбути згуртованим, думати над тим, хто миє і для чого живемо на світі. Ми всі віри-мо, що найперше в Україні повинна бутиєдина церква, адже про єдність церкви

мріяли князі нашої Церкви – АндрейШептицький і Йосиф Сліпий. На цьомунаголошує і наш Патріарх Святослав. Занашу віру достатньо заплатили своїм жит-тям Мученики Української Церкви. Вихо-вувати народ в дусі єдності також нале-жить духовенству. Згадаймо тих мучени-ків-священиків, яким був Владика Велич-ковський, що вели народ за собою. Хри-стос сказав своїм учням: «Ви – сільземлі…Ви – світло світу» (Мт. 5, 13-14).

Священики повинні бути в першихлавах разом зі своїм народом, вести людейза собою до кращого життя. Дуже добре,що ми, з ласки Божої, живемо тут, у віль-ній країні і можемо вирішити свої пробле-ми життєві, допомогти рідним в Україні,але тисячі наших земляків, мабуть, немогли собі позволити по-справжньомувідсвяткувати Великдень.

Думаю, що ці думки не дають спокоюбагатьом людям тут і на рідній землі, івони обов’язково придумають, як цей світзробити кращим!

Хай Воскреслий Христос Благословитьвсіх нас на щастя, на добро, на краще май-бутнє всього нашого славного українсько-го народу! Хай Господь благословить нашнарод Мудрістю, Любов’ю, Єдністю!

Христос Воскрес!Воістину Воскрес!

- Іванна Яковенко,

для «Час і Події»

Бог дав радість нам з небес –Христос Воскрес!

Противники закону, який забо-роняє танці в день Великої П’ят-ниці у Німеччині, в землі Північ-ний Рейн-Вестфалія, об’єдналисячерез фейсбук в ініціативнугрупу. Її організатори проголоси-ли девіз «До чорта заборону натанці!» і вирішили на знак проте-сту скликати молодь на демон-стративні танці перед Кель-нським собором.

Ініціатори поширили в Інтер-неті заклик: «Візьми свій МР3-плеєр з навушниками або порта-тивне радіо, о 19.00 перед Кель-нським собором ми починаємотанцювати!»

Управління охорони громадсь-кого порядку в Кельні, яке конт-ролює дотримання Закону продержавні свята, нагадало меш-канцям міста, що танці забороне-ні ще з 18.00 години ВеликогоЧетверга, а порушники можутьбути оштрафовані на суму дотисячі євро. - КРЕДО

Тисяча євро штрафуза танці у СтраснуП’ятницю

Уперше за два роки з часузапровадження українських Бо-гослужінь в Осло для українськоїгромади в Норвегії була відслу-жена в суботу, 14 квітня 2012року, Воскресна Утреня, якоювірні розпочали святкуванняВеликодня. На Богослужіннязавітав новопризначений ПосолУкраїни в Норвегії – Юрій Оні-щенко, який привітав громаду зі«Святом радості і надії». Про цеповідомляє о. Іван Мачужак,канцлер Апостольського екзарха-ту в Німеччині та Скандинавії.

Незабутнім для вірних ставпрофесійний спів Оксани Миро-нчук, співачки Національногооперного театру в м. Осло, завдя-ки якій святкові Богослужіннянабули мистецької довершеності.Після освячення пасок громадазустрілася за святковим столом,заповненим українськими тради-ційними стравами.

Слід зауважити, що українсь-кий релігійний осередок в Ослозовсім молодий. Свята Літургія вукраїнському обряді служиться вприміщенні римо-католицькоїцеркви Святого Йосифа в Осло з2010 року. З кожним Богослужін-ням (а вони відбуваються кожноїпершої неділі місяця) у храмістає дедалі більше людей, бо наСвяту Літургію вірні при-їжджають із найвіддаленішихкуточків країни.

- Департамент інформації УГКЦ

Українці Норвегії відзначили празникХристового Воскресіння


Саме так називався урок розпису писа-нок у школі українознавства при парафіїсв. Йосифа Обручника. Навчання мало 2засідання: у суботу – 31 березня, та унеділю – 1 квітня.

Організаційними питаннями займаласяп. Дарка Саперстін (мама однієї з уче-ниць школи). Для навчання студентіввона запросила шановну писанкарку п.Віру Самицю у супроводі помічника – п.Ярослава Самиці.

Хочу зазначити, що розпис писаноквже став доброю традицією школи.Щороку, напередодні Великодня, всібажаючі мають змогу взяти участь у ційкопіткій, але, водночас, цікавій справі.Адже розписування яєць завжди є особ-ливим священнодійством, у процесіякого яйце перетворюється в магічнийатрибут, що приносить у дім злагоду, здо-ров’я, гармонію і красу. Окрім того,писанка вже давно стала своєрідним сим-волом України.

Отже, бажаючих навчитися розписува-ти писанки було багато. Серед них булиучні 5-8 класів, випускники школи таучень 2-го класу з мамою. Дехто вже бравучасть у цьому дійстві раніше. Але були йпочатківці. Тому узори, запропоновані п.Вірою, учні підбирали згідно зі своїмиможливостями.

Під наглядом майстрині яйця в рукахдітей поступово перетворювалися у неве-личкі мистецькі «шедеври». Спостерігаю-

чи за тим, як зосереджено та сумлінностуденти розписували писанки, можнабуло уявити, що потім вдома вони примо-стять «свою» писанку у Великодньомукошику на найпочеснішому місці, щобпізніше похвалитися: «Цю писанку я зро-бив(ла)!»

Свій допис хочу закінчити словами В.Скуратівського: «Якби наш народ не ство-рив нічого іншого, крім писанок, то іцього було б досить, аби зайняти почеснемісце в пантеоні цивілізованих націй».

- Галина Кобаса,для «Час і Події»

Світлини п. Дарки Саперстін

Малюймо писанки!

Єпископ Деніел Дженкі з Пео-рії, штат Іллінойс, під час щоріч-ної Служби Божої для чоловіківговорив про те, що «дні, в які миживемо, вимагають героїчного, ане буденного католицизму». Нащорічний парафіяльний маршчоловіків-католиків зібралосябільше 500 осіб.

«Ми вже не можемо бутивипадковими католиками, амусимо бути католиками за пере-конанням. У наших сім’ях, нанаших парафіях, в місцях, де миживемо і працюємо – як поколін-ня перших апостолів – ми муси-мо бути відважними свідкамиГоспода Ісуса Христа», – говориввін. – «Ми маємо бути безстраш-ною армією католицьких чолові-ків, готових віддати усе, що мимаємо Господу, Котрий віддавусе заради нашого спасіння».

Згадуючи про законодавство,заплановане до введення адмі-ністрацією Барака Обами, єпи-скоп зазначив, що жоден вірую-чий католик не може залишатисьнейтральним по відношенні доцього питання. «Ми маємо здобу-вати світ для Господа. Нам немаєчого боятись, оскільки нам при-готовлена вічність у небі», – під-сумував єпископ Дженкі.

- Католицький Оглядач

Американських като-ликів закликають до«героїчного католи-цизму»

29 березня 2012 р., у Ватикані опри-люднено «Декларацію Конгрегації Віров-чення щодо канонічного статуту «само-званих греко-католицьких єпископів зПідгірців» Іллі Догнала, ЧСВВ, МаркіянаВ. Гітюка, ЧСВВ, Методія Р. Спіржика,ЧСВВ, та Роберта Оберхаузера». В доку-менті, датованому 22 лютого 2012 року тапідписаному Префектом та Секретаремзгаданого відомства Римської Курії,йдеться про те, що «Апостольська столи-ця з тривогою слідкувала за діяльністюцих єпископів, які, виключені з Василі-янського Чину святого Йосафата, саміпроголосили себе єпископами Українсь-кої Греко-Католицької Церкви». Доку-мент зазначає, що ці особи й надалі нано-сять моральну та духовну шкоду «нелише Василіянському Чинові святогоЙосафата й Українській Греко-Католиць-кій Церкві, але також і АпостольськійСтолиці та цілій Католицькій Церкві», щовикликає поділ та замішання між вірни-ми.

Конгрегація віровчення зазначає, що«Церковні представники різного рівня відсамого початку цієї болючої справи нада-ремне намагалися відмовити їх від пове-дінки, яка, серед іншого, може ввести воману вірних, що й сталося з певною їхкількістю».

«Апостольська Столиця, дбаючи прозахист єдності Христового стада, сподіва-лася на покаяння та повернення цихдуховних осіб до повної єдності з Като-лицькою Церквою. Нажаль, – читаємо вдокументі, – останні події, як от невдаласпроба державної реєстрації «Підгорець-кої групи» під іменем «Українська право-вірна Греко-Католицька Церква», показа-ли їхню закам’янілість».

Тому, з огляду на спільне добро Церк-ви, переконавшись, що самопроголошені

єпископи не виявляють жодного розкаян-ня, а, навпаки, продовжують створюватизамішання, зокрема, «очорнюючи пред-ставників Апостольської Столиці та міс-цевої Церкви та стверджуючи, ніби вер-ховна влада Церкви має документи, які бпідтверджували дійсність їхніх єпи-скопських свячень», Конгрегація Віров-чення, відповідаючи на запит церковноївлади Української Греко-КатолицькоїЦеркви та відомств Римської Курії, «по-становила цією декларацією проінформу-вати вірних, особливо в країнах поход-ження самозваних єпископів, про їхнійактуальний канонічний статус».

Відмежовуючись від діянь та фальши-вих декларації самозваних «єпископів»,Конгрегація Віровчення заявляє, що «невизнає дійсності їхніх єпископських свя-чень та всіх свячень, ними уділених, чи

які будуть уділені». Також пригадуєтьсяпро те, що канонічним статусом чотирьохзгаданих осіб є екскомуніка, тобтовиключення з церковного сопричастя.

Крім того, звернено увагу на те, що«вживання назви «католицька» групами,які не визнані авторитетною церковноювладою, згідно з каноном 19 КодексуКанонів Східних Церков, є незаконним».

«Тому, вірні зобов’язані не приєднува-тися до згаданої групи, оскільки вона,згідно з усіма канонічними наслідками,перебуває поза церковним сопричастям»,– наголошується в останньому пунктідекларації, яка також заохочує молитисяза членів цієї групи, щоб вони змоглипокаятися та повернутися до повногосопричастя з Католицькою Церквою.

Про це інформує Радіо Ватикан.

Ватикан офіційно засудив діяльність «самозванихгреко-католицьких єпископів з Підгірців»

Повернувшись до Венесуелипісля проходження черговогокурсу хіміотерапії, президент УґоЧавес разом з родиною взявучасть у Службі Божій, під часякої не міг стримати сліз.

Президент Чавес сидів, три-маючись за руки зі своїми батька-ми. «Дай мені життя, навіть якщовоно вимагатиме болю. Мені бай-дуже. Христе, дай свій вінокмені, нехай моя кров тече… Даймені життя, бо я ще маю багаторечей зробити для цих людей.Ще не забирай мене», – моливсявін.

Після Служби Божої, одягнув-ши на шию вервицю, президент іочільник Соціалістичної партіїВенесуели розповів про те, щойого стан здоров’я покращуєтьсяпісля операції, проведеної влютому.

«Сьогодні я є християниномбільше, ніж будь-коли. Я довіривсебе в руки Христа», – розповіввін в середу ввечір після прибут-тя з Куби.

Уґо Чавес зі сльозамина очах просив прозцілення


Українська Греко-КатолицькаЦерква в мережі Інтернет презен-тує медіаресурс, який започатко-вано для того, щоб усі охочі малиможливість в одному місці озна-йомлюватися з фото-, відео- тааудіо файлами УГКЦ. Ugcc.tvстворено та підтримуєтьсяДепартаментом інформаціїУГКЦ.

«Зараз на цій сторінці є медіа-ресурси, які розповідають продіяльність Глави УГКЦ, СинодуУГКЦ, про життя єпархій та єпи-скопів, про Церкву в Україні тазакордоном тощо. Плануємо націй веб-сторінці проводитионлайн-трансляції Богослужінь ізрізних храмів нашої Церкви,трансляції прес-конференцій,наукових заходів тощо.

У такий спосіб ми наближати-мемося до створення повноцінно-го інтернет-телебачення УГКЦ зпрограмою телепередач, випус-ками новин, розмовними студія-ми і т. п.», − у коментарі розповіво. Ігор Яців, керівник Департа-менту інформації.

УГКЦ на шляху достворення Інтернет-телебачення

Наслідком організованої 24-25березня 2012 р. Комісією у спра-вах молоді УГКЦ Всеукраїнськоїконференції «Духовна формаціята моральне виховання молоді»стало обрання її учасниками 20молодих осіб, які взяли на себевідповідальність за формуванняконцепції єдиного молодіжногосередовища УГКЦ. Конференціяоб’єднала близько ста лідерівхристиянських спільнот, органі-зацій та загалом активної молодіУГКЦ з різних областей України.

Першочерговим завданнямконференції стало поєднанняпраці активних молодих мирян.Голова Комісії у справах молодіУГКЦ о. Ростислав Пендюк,коментуючи завдання конферен-ції, наголосив: «Ідея єдності хри-стиян аж ніяк не є новою. ІсусХристос молився: «Щоб усі булиодно» (Ів. 17, 21), і те, що ми невтілюємо цієї ідеї, є викликомдля нас. Мусимо подолати усірозбіжності, які ділять нашіспільноти та окремих осіб, муси-мо усі разом побачити ту високу ісвітлу мету, до якої нас кличеГосподь, і взятись до спільноїпраці. Важко очікувати, щоможна одним закликом чи одні-єю подією створити цю єдність».

В УГКЦ хочуть ство-рити єдине молодіжнесередовищеЗа словами кардинала

Любомира (Гузара), політикупотрібно залишити в сторонівід релігії. «Якщо ми говори-мо про одну Церкву Київськоїтрадиції, яка, на жаль, в ходіісторії розкололася на 4, топовинні це повернути назадна підставі не політики, а наоснові релігії, на підставінашого ставлення до Бога», –сказав першоєрарх на теле-шоу Шустер LIVE.

«Ми повинні повернутиколишню єдність, яку малаКиївська Церква тисячу роківтому. Ми не повинні дивитисяна всякі політичні аспекти,оскільки це нам нічого недасть. Ми повинні бути собою– Церквою. Ми повинні,кожен усередині свого серця,сказати собі: «Церква повин-на бути одна». І таку Церквуми хочемо оживити. ОднаХристова Церква в Україні», –

акцентував Любомир (Гузар).При цьому він підкреслив,

що Церква повинна бути одна– Вселенська: «Ісус не ство-рив стільки Церков помісних,Ісус Христос створив однуЦеркву, яка конкретно є впомісних Церквах. І вся цяЦерква повинна бути об'єдна-на в одну Церкву – Вселен-ську».

- risu.org.ua

Єдність Церкви має повернутися на підставі неполітики, а на основі релігії, – екс-глава УГКЦ

Священика з Львівщини,який відмовився поховатилюдину через «борги» передцерквою, покарали. Як пові-домили РІСУ у Стрийськомуєпархіальному управлінніУГКЦ, о. Степана Палія від-сторонили від Богослужінняна парафії терміном на одинмісяць. Увесь цей час свяще-ник зобов’язаний провести умонастирі, у «тиші, спокої тамолитві».

«Ми взяли до уваги, що свя-щеник Степан Палій визнавсвою провину. Отець зрозу-мів, що він зловживав своєювладою. Отець перепросив

владику за те, що він піддавЦеркву такій критиці і виявивготовність понести будь-якепокарання. Тобто усе щоскаже єпископ», - заявив кан-цлер Стрийської єпархіїУГКЦ о. Володимир Ждан.

У селі Серники Перемиш-лянського району, нагадаємо,на початку цього тижня виникконфлікт між священиком тародиною Демчуків. Кожногомісяця у цьому селі люди зби-рають по 100 гривень на цер-кву з хати. Демчуки заборгу-вали парафії коштів за двароки. Коли у родині трапило-ся горе – помер батько, свя-

щеник о. Степан Палій відмо-вився його поховати. Як зізна-лася донька покійного, вінвідправив парастас, покликавїї до іншої кімнати і заявив,що відспіває, лише тоді, колиродина сплатить гроші.

Померлого поховав свяще-ник з іншого села.

«Зваживши усі «за» і«проти», було прийняторішення, що отець на місяцьчасу йде до монастиря напокуту, де він матиме добріумови для застанови надсвоїм священничим служін-ням. Потім він повертаєтьсяназад у парафію, бо таким,

власне, і є прохання села. Алеразом з тим церковне керів-ництво уважно спостерігати-ме за його діяльністю» - наго-лосив о. Володимир Ждан.

- РІСУ

Священика-грошолюбця відправили каятися у монастир

«Не соромтеся скинути зісебе, наче той одяг, путаваших сумнівів та пошуків іпокласти їх до ніг Спасителя,простеливши Йому дорогудо вас», − закликав ПатріархСвятослав (Шевчук), ГлаваУГКЦ, у своєму Посланні домолоді. Предстоятель УГКЦнаписав його з нагоди Днямолоді, який в УГКЦ відзна-чається щороку в Квітнунеділю.

Як наголошує ПатріархСвятослав, молодим людямпритаманне інтуїтивне від-чуття правди. Коли хтосьвидає бажане за дійсне абойого зовнішній образ лишеприкриває внутрішню по-рожнечу – вони таку особуодразу відчувають.

За словами першоєрарха,для сучасної молодої люди-ни одяг має неабияке значен-ня. «Часто він є засобом їїсамовираження, тобто спосо-бом вияву власної особис-тості. Особливо звертаютьувагу на колір і найменшідеталі свого вбрання ті, хтоза його посередництвом

маніфестує приналежністьдо певних молодіжних суб-культур, угрупувань чи това-риств. Насправді, у такомупідкресленні одягу дужечасто приховане глибокепрагнення молодої людини,щоб інші помітили всю їїнеповторність, оригіналь-ність і красу», − пояснюєГлава УГКЦ.

Говорячи про подію в’їздуГосподнього до Єрусалима,Блаженніший Святославзвертає увагу молоді на те,що, готуючи для Ісуса осля,Його учні зняли свій одяг,поклали на ослятко і лишетоді Христос сів на нього. Умомент урочистого входуХриста до Єрусалима молоділюди роблять щось подібне:скидають свій одяг і стелять

його під ноги осляті на доро-зі, якою мав проїхати Ісус.«Очевидно, що це не простозбіг обставин та випадковеповторення якогось звичногожесту», − підкреслює Пред-стоятель УГКЦ.

«У Святому Письмі одягбув, з одного боку, знакомчогось, що проминає, − пояс-нює Блаженніший Святос-лав. − Людина, як істотастворена для вічного, післясвого гріхопадіння малавбрання, зроблене самимБогом. Це було знаком пев-ного протиріччя: створенадля великого, вона живе внікчемному, створена длявічності – живе у смертному,створена для слави – прикри-ває свій сором. З іншогобоку, одяг вважали виявомзовні невидимого: гідностілюдини, її місця у суспіль-стві або в релігійній громаді,внутрішнього стану тощо.Зміна одягу не могла відбу-тися без внутрішньої перемі-ни особи і була лише проя-вом цієї переміни».

Тому Глава УГКЦ закли-

кав молодь зняти «старуодежу» і простелити неюшлях Господові, адже «лишеХристос може запевнитилюдині повноту життя, сво-боду від минущого та внут-рішню красу і чистоту».

Патріарх Святослав заохо-тив молодь до глибшого піз-нання правд святої віри та дощоразу активнішої участі вжитті парафіяльної спільно-ти. «Я щиро переконаний,що саме наша молодь допо-може всій нашій Церкві,вірні якої живуть у різнихкраїнах чи навіть культурах,уникнути релігійного форма-лізму, натомість зробить їїживою, завжди сучасною ізрозумілою для теперішньоїлюдини та, поклавши до нігІсуса все тимчасове й мину-ще, проголосить лише Йогосвоїм Господом – центром івершиною свого життя», −наголосив Патріарх Святос-лав у своєму Посланні, якепоширив Департаментінформації УГКЦ.

- risu.org.ua

Патріарх Святослав закликавмолодь зняти з себе пута сумнівів


Папа Римський Венедикт XVI завер-шив свій триденний візит на Кубу Месоюна площі Революції в Гавані, в якій вінзакликав кубинців до пошуку справжньоїсвободи. Послухати Папу прийшли сотнітисяч жителів Куби.

Бенедикт XVI також піддав критиціамериканське торгове ембарго протиКуби, яке, за його словами, піддає кубин-ців незаслуженим випробуванням і несприяє побудові оновленого і гармоній-ного суспільства, у кожного члена якого єправо на основні свободи. Раніше Понти-фік провів півгодинну зустріч з лідеромкубинської революції Фіделем Кастро.

За словами представника Ватикану,зустріч Венедикта XVI з Кастро була«жвавою та душевною», і її учасникинавіть пожартували з приводу свого віку -їм обом за 80. Папа Римський і ФідельКастро говорили також про неможливістьнауки вирішити всі виклики, перед якимив майбутньому виявиться людство.Незважаючи на різноманіття порушених

у ході цієї бесіди тим, Папа, судячи з усь-ого, не став перетворювати зустріч зФіделем в політичну дискусію.

Венедикт XVI зустрівся з молодшимбратом Фіделя, нинішнім президентомКуби Раулем Кастро. Під час Меси наплощі Революції Рауль сидів у першомуряду.

Натовпи охочих поклонитися Папіпочали збиратися на площі в центрі Гава-ни за кілька годин до початку служби.

При вигляді Бенедикта XVI вони віталийого криками «Хай живе Папа! Хай живеКуба!».

Понтифік виголосив несподівано полі-тизовану проповідь, в якій говорив пронеобхідність побудувати на Кубі більшвідкрите суспільство, засноване на прав-ді, справедливості та примиренні. В ходісвого триденного візиту на Кубу ПапаРимський неодноразово звертався дотеми свободи. Так, у місті Сантьяго вінговорив про те, що молиться про «потре-би стражденних, позбавлених волі».

В ході зустрічі з Раулем Кастро Бене-дикт XVI висловився за те, щоб Церквамогла відігравати більш активну роль вжитті кубинців, і попросив зробитиСтрасну п'ятницю державним святом. Щедо прибуття на Кубу Понтифік висловивстурбованість тим, що «комунізм не спів-відноситься з реальністю», і заявив, щовладі в Гавані необхідно знайти нову еко-номічну модель, повідомляють Подроб-ности.

Папа Римський закликав кубинців шукатисправжню свободу

Папа Римський Венедикт ХVI (ЙозефРатцингер), один з найавторитетнішихсвітових релігійних лідерів, відзначивсвій 85-й день народження. Уродже-нець Баварії, видатний мислитель ідослідник Біблії, педагог і письменник-богослов, він вже майже 7 років займаєапостольський престол (обраний наконклаві 17 квітня 2005 у віці 78 років).Про це інформує УНІАН-релігії.

«Annuntio vobis gaudium magnum;habemus Papam» (Звіщаю вам великурадість: маємо Папу) – сім років тому,19 квітня 2005 року, цими словами,виголошеними з лоджії базиліки Свято-го Петра у Ватикані, кардинал-прото-диякон Хорхе Артуро Медіна Естевесрозпочав традиційне оголошення, пові-домляючи всьому світу рішення конк-лаву про те, що кардинали обрали 264-го Наступника святого Петра, яким ставкардинал Йозеф Ратцінгер, взявши ім’яВенедикта XVI.

І ось, на балконі над площею СвятогоПетра з’являється усміхнена та схви-льована постать 265-го Єпископа Риму,Глави Католицької Церкви. «Дорогібрати й сестри, – розпочав своє перше

слово Папа Венедикт XVI, – після вели-кого Папи Івана Павла ІІ, кардиналиобрали мене, простого і покірного пра-цівника у Господньому винограднику.Мене потішає той факт, що Господьвміє працювати та діяти також і недос-тойним знаряддям, тож, передовсім,поручаюся вашим молитвам. У радостіВоскреслого Господа, довіряючи Йогопостійній допомозі, йдімо вперед. Гос-подь нам допоможе а Марія, ЙогоПресвята Мати, стоятиме по нашомубоці», – сказав Святіший Отець та уді-лив своє перше благословення «Urbi etOrbi».

За повідомленням Радіо Ватикан,

прослідкувавши за перебігом понтифі-кату Папи Венедикта XVI, можемозауважити, що не бракувало теплих зус-трічей з численними вірними у Римі і вусьому світі під час його Апостоль-ських подорожей, з якими він вже відві-дав усі континенти. Не бракувало йнеприємних моментів та труднощів,які, однак, не похитнули його довір’ядо Всемогутнього Бога, Якого він неселюдям і до Якого провадить понадмільярд вірних.

Нести людям Бога і вести людей доБога, Який об’явився в Христі Ісусі.Цими словами можна охарактеризуватислужіння Венедикта XVI, який прагнескерувати віру у діалог, пошук єдності інадати їй силу свідчення діяльноїлюбові. І саме доводячи, що християн-ство є справжньою релігією, а такожнаголошуючи на його громадській тасуспільній ролі, цей Папа став для бага-тьох «незручним». Адже він спонукуєсвіт запитувати себе про істину.

Як йдеться у повідомленні, ВенедиктXVI переконливо проповідує дві речі:що Бог є Любов’ю і що Бог є Істиною.

- РІСУ

Венедикт ХVI відзначив своє 85-річчята сім років з часу обрання Папою

Очільник лефевристів, Генеральнийнастоятель Священичого Братства свято-го Пія Х Бернар Фелле надіслав у Вати-кан відповідь у рамках переговорів пропоєднання з Католицькою Церквою,інформує CREDO.

Про цей лист Папська Комісія «Eccle-sia Dei», яка діє при Конгрегації Віров-чення, домовилась з монсеньйором Бер-наром Фелле під час зустрічі 16 березня восідку Конгрегації Віровчення.

Про надходження відповіді монсе-ньйора Бернара Фелле повідомили 18квітня у Ватикані.

Нагадаємо, що минулого місяця уВатикані відбулася зустріч між кардина-

лом Вільямом Левадою, Префектом Кон-грегації Віровчення, який очолюєПапську Комісію «Ecclesia Dei», таархиєпископом Бернаром Фелле. Вонавідбулася в контексті діалогу, започатко-ваного з метою подолання розколу міжАпостольською Столицею та згаданимбратством. Раніше, 14 вересня 2011 року,відбулася зустріч, під час якої архиєпис-копові Фелле вручено «Доктринальнупреамбулу».

Під час березневої зустрічі архиєпис-копові Фелле вручено лист з оцінкоюйого відповіді, в якому зазначалось, щовисловлена ним позиція не є достатньоюдля подолання доктринальних проблем,

які лежать в основі розколу між Като-лицькою Церквою та Братством. Бажаю-чи уникнути остаточної схизми, карди-нал Левада висловив побажання, щобархиєпископ Фелле уточнив свою пози-цію, щоб можна було осягнути поєднан-ня, якого бажає Святіший Отець.

Першим переломним кроком на зус-тріч лефевристам, які не визнають поста-нов ІІ Ватиканського Собору, особливо впитаннях екуменізму, Венедикт XVI зро-бив у 2009 році. Тоді Папа зняв екскому-ніку з чотирьох єпископів-лефевристів,які були рукоположені у 1988 році всупе-реч волі блаженного Йоана Павла ІІ.

- РІСУ

У Ватикані аналізують відповідь лефевристів

Папа Бенедикт XVI завершиввізит на Кубу. Напередодні візи-ту на Кубі було заарештовано,щонайменше, 70 прихильниківдисидентського руху.

Як повідомляє радіо «Свобо-да», представники цивільноїКомісії з прав людини і питаньнаціонального примирення зая-вили, що затримання проводили-ся протягом останніх чотирьохднів у місті Сантьяго-де-Куба зтим, щоб не допустити проведен-ня тут демонстрації, приуроченоїдо візиту Бенедикта XVI.

Активісти зазначають, щосеред заарештованих опинилисяне менше 15 членів відомої групи«Жінки в білому», котра об`єднуєдружин і родичів політв`язнів.

Незадовго до запланованого насьогодні приїзду Папи Римськогона Кубу, в рамках турне поЛатинській Америці, Понтифіквиступив із закликом до лідерівцієї країни відмовитися від марк-сизму як ідеологічної основи дер-жави.

Перед візитом ПапиРимського на Кубівідбулися масовіарешти дисидентів

У вересні Бенедикт ХVІ від-правиться з апостольським візи-том до Лівану. Поїздка заплано-вана на 14-16 вересня. Про це 8квітня двома окремими повідом-леннями заявили уряд Лівану такатолицький єпископат країни.

Нагодою для візиту є врученняЦеркві Близького Сходу Апо-стольського післясинодальногоповчання, яке було опрацьованепід час Спеціальної Асамблеї дляБлизького Сходу Синоду Єпи-скопів Католицької Церкви, щопроходив у Ватикані 2010 року.

Під час Апостольських відві-дин Святіший Отець зустрінетьсяз владою та єпископатом Лівану,а також матиме зустріч з молод-дю. Кульмінаційним моментомбуде Служба Божа, яку БенедиктХVІ відправить у Бейруті, під часякої вручить післясинодальнеПослання представникам като-лицьких Церков БлизькогоСходу.

- Радіо Ватикан

У вересні ПапаВенедикт XVIвідвідає Ліван


«Тримаючи сьогодні в руках освяче-ну лозу, кажемо всій Україні й усьомусвітові, що хочемо будувати христи-янську Україну, щоб мир, істина тасправедливий суд були правилами,засадами нашого життя. Лише тоді миматимемо життєвий простір в Україні,де можна не просто виживати, а жити вповноті й гідності людини».

Такі слова сказав Предстоятель Укра-їнської Греко-Католицької Церкви Пат-ріарх Святослав у Квітну неділю, одно-го з дванадцяти найбільших свят улітургійному році – Вхід Ісуса Христа вЄрусалим.

«Ми сьогодні цими посвяченими гіл-ками кажемо, що для нас, християн,мир, істина та справедливий суд не єякоюсь гарною ідеєю, якимось простимбажанням. Мир, істина та справедливийсуд є нашим Спасителем Христом. Ісьогодні ми хочемо Його впровадити внаше суспільство як єдиного істинногоЦаря, у якому є наше спасіння, життятимчасове і вічне», – промовляв Бла-женніший Святослав до вірних.

Нехай сьогоднішній день, побажав

Глава Церкви, для всіх нас буде доброюнагодою, щоб потім, коли ми вийдемо зхраму й зануримося в щоденне життя,«ми впізнали там – на київських доро-гах, дорогах України, – Христа, якийкличе до миру, істини й праведногосуду».

«Щоб з нами не сталося так, як з тимиізраїльтянами, які сьогодні вітаютьХриста, возвеличують Його, а за кількаднів скажуть Пилатові, що в них немаєцаря, крім кесаря, і закликатимутьрозп’ясти Його. Щоб ми, християни, якітак хочемо сьогодні будувати Українуна християнських засадах, завтра тихзасад публічно не відреклися і знову незасудили на розп`яття нашого Спасите-ля, присутнього сьогодні в житті нашо-го народу», – наголосив БлаженнішийСвятослав.

Після Богослужіння предстоятельосвятив вербу, щедро кроплячи числен-них вірних свяченою водою. Після тогозапросив усіх охочих відсвяткуватиразом з ним Пасху в Києві. «А колихтось від`їжджатиме додому, то бажаюнаперед вам, вашим батькам, родині

веселих пасхальних свят», – сказав Бла-женніший Святослав.

Про це повідомляє Департаментінформації УГКЦ.

«Ми хочемо будувати християнську Україну»,-Патріарх Святослав

Уже 20 років Церква в Україні розділе-на. І за цей час виросло ціле поколіннялюдей, які не причетні до розділення, алезмушені жити в його реаліях, часто безрозуміння, що ж все-таки розділяє. Ужурналістів «Православія в Україні», якіє вірними УПЦ (МП), виникло запитання:Як молодому поколінню УкраїнськоїПравославної Церкви ставитися до одно-літків, які виросли і виховані в УПЦ КП іУГКЦ? Чи шукати шляхи примирення»?

На це Митрополит Володимир відпо-вів: «Думаю, що деякі новонавернені дій-сно можуть не розуміти історичний шляхнашої Церкви. Зараз є ті, хто активновключаються в молодіжний рух, у справимилосердя, відвідують недільні школи,вступають у духовні семінарії. Все цеспрямовано на те, щоб людина без всяко-го тиску, без погроз ставала на шлях роз-думів про Церкву, яка як Мати закликаєвсіх і всіх об`єднує.

Є одна непорушна істина, яку потрібнозрозуміти. У Церкви немає «своїх» і«чужих», «чорних» і «білих», а є Хри-стос, і Він закликав і закликає всіх, всеВін перемагає і всього досягає. Головне -триматися одного курсу, курс один пови-нен бути - до Христа. До Нього назустрічтреба намагатися йти кожному з нас,прагнути до Нього душею і серцем. Тому,хто долучився, розвиватися, терпіти ідопомагати ближньому своєму - тому,хто не долучився.

Не тільки молодь, а й сучасні літнілюди в пошуках істини стали дуже дра-тівливими. Тому й виникають конфлікти,часто розпочинаються і через релігійніпитання, а справжня мета життя на землічасто забувається».

На запитання, про те, як ставиться Мит-рополит до того, що за нього моляться нетільки православні, а й ті, хто перебу-вають з розділенні, Митрополит Володи-

мир подякував за молитву, наголосивши:«Потрібно поважати молитву і всякемолитовне поклоніння як окремої люди-ни, так і цілих груп. У нас немає євхари-стійного спілкування з тими, що відійш-ли, але домашня молитва не заборонена. Іякщо ми будемо пам`ятати і згадуватиодин одного, можливо Господь пробу-дить совість і приведе нас до єдності уХристі».

-risu.org.ua

«У Церкви немає «своїх» і «чужих», «чорних» і «білих»,а є Христос», – Митрополит Володимир про розділення

Патріарх Філарет переконаний, щоУкраїні потрібна своя автокефальнаЦерква і підґрунтя цьому – апостольськевчення, яке свідчить: «кожен народ пови-нен знати свого першого єпископа, тобтоПредстоятеля Помісної Церкви. Тому мине безчинствуємо, не розділяємо Церкву.Ми виконуємо апостольське вчення. Всеж визнають, що українці – народ і щоУкраїна - незалежна держава. А якщо так,то нам потрібна своя самокерована Церк-ва», – зазначив Предстоятель УПЦ КП вінтерв’ю «НГ Религии».

Щодо ідеї «Русского мира», яку пропа-

гую Предстоятель РПЦ Патріарх Кирил, ізгідно з якою росіяни, українці і білоруси– триєдиний народ, і навіть в умовах існу-вання незалежної української державиавтокефальної Церкви в ній бути неповинно, Патріарх Філарет сказав:

«Це імперська ідеологія. Україна, колипочула про ідею «Русского мира», всявстала проти: і вчені, і інтелігенція, інаша Церква, і інші Церкви. Українці від-чули свободу в умовах своєї держави івже не хочуть повертатися в імперію. Ічим більше Патріарх Кирило буде їздитив Україну зі своєю ідеєю «Русского

мира», тим більше він буде дратуватиукраїнський народ проти цієї ідеї».

- risu.org.ua

«Патріарх Кирил з його ідеєю «Русского мира» дратує український народ», – Патріарх Філарет

Патріарх Московський і всієїРусі Кирил планує найближчимчасом відвідати Польщу, де можезустрітися з представникамиКатолицької Церкви, заявив жур-налістам глава Синодального від-ділу Московського патріархатупротоієрей Всеволод Чаплін.

Він пояснив, що Польща вхо-дить до переліку тих країн, якіповинен відвідати кожен ново-обраний предстоятель Руськоїправославної церкви. «У низцівізитів, які новообраний пред-стоятель РПЦ здійснює в іншіпомісні церкви, намічений і візитв Польську православну церкву.Є підстави думати, що цей візит,що називається, не за горами», -заявив В. Чаплін.

Священик зазначив, що точнадата візиту та його зміст йомупоки невідомі. Однак Чаплін невиключає, що в програму візитубуде входити зустріч з представ-никами католицької церкви.

«Природно, якщо буде візит доПольщі, було б дивно ухилятисявід контакту з домінуючою,пануючою в країні церквою, яка,між іншим, за останній час оно-вила й посилила інтерес до діало-гу, до взаємодії з РУською право-славною церквою», - заявивпредставник РПЦ.

Про це інформують «РИАНовости».

Патріарх Кирил найближчим часомвідвідає Польщу

Грузинська Православна Церк-ва відзначає 1555-ту річницювстановлення автокефалії, якувона здобула в 457 році, відокре-мившись від Антіохійської Церк-ви.

З нагоди цього свята до народуз привітанням звернувся Католі-кос-Патріарх усієї Грузії, Архиє-пископ Мцхета-Тбілісі і Митро-полит Піцунди і Цхум-АбхазетіСвятіший і Блаженніший Ілля II.«Це - велике національне і цер-ковне свято. Нехай благоволінняБоже зберігає наш народ і Церк-ву», - заявив Ілля II після завер-шення недільної проповіді ухрамі Пресвятої Трійці.

Російська імперія скасувала цюавтокефалію в 1811 році. Зокре-ма, Російський Синод керувавГрузинською Церквою за допо-могою екзархів. ГрузинськаЦерква повернула автокефалію в1917 році. Її незалежність визна-ли всі православні Церкви, хочаце не було письмово завірено.Завдяки безпосереднім зусиллямПатріарха Грузії Іллі II, світовеПравослав’я офіційно визналоавтокефалію Грузинської Церквиу 1990 році. Про це інформуєЦерква.info.

ГрузинськаПравославна Церквавідзначає 1555 річни-цю встановленняавтокефалії

освячується владикою саме у цей день, а потімйого вживають для уділення святої тайни миро-помазання. Також, владика «євангелізує» усіхнас, знімаючи свої єпископські ризи і чинячи якХристос, - умиваючи ноги «апостолам», тобтоєпархіальному духовенству.

Можливо, Ви стояли у хримі і спостерігали заповторенням того, про що написано в тринадця-тій главі Євангелія від св. Івана, і чи задалися випитанням хто приготував крісла, рушник, тазбанок з водою?

Після цього Страсті Христові пригадують вір-ним, через читання дванадцятьох Євангелій, прозраду, суд, бичування та розп’яття Ісуса.Приходять на думку останні дні та години Ісуса.Чи хтось стояв під час читання Євангелій зі свіч-кою? Чи той хто прислуговував, приніс і подавкадило священикові у відповідний час? Якщо увас не було це на думці, це значить, що ви були«євангелізовані» чудовою відправою, яка відбу-лася баз жодної репетиції, і приклад був вста-новлений довший час, що є частиною характерулітургійної відправи.

Коли ви прийшли на відправу Вечірньої уВелику П’ятницю, можливо ви безтурботно зай-шли до храму, де ще був встановлений гріб дляпроцесії, а також було багато квітів. Все булоприготовано. Ви були б дуже здивовані якщо бвсього цього не було. Ви так до цього привикли,що було б дуже дивно якщо б це було якосьінакше.

Хіба що ви брали участь у приготуванніхраму до Великодніх відправ, у Вас не будевеликого розуміння скільки годин праці буловкладено і скільки людей працювали, щобистворити молитовну атмосферу.

Одна річ яка напевно не існує в інших пара-фіях єпархії св. Миколая – а саме, до катедраль-ного храму прибувають багато відвідувачів натуристичних автобусах, які регулярно при-їжджають на оглядини храму. Ця особлива«євангелізація» відбувається вже протягомбагатьох років. Після відправи Утрені Страстей,яка закінчується приблизно коло 9 години вечо-ра, група добровольців збирається, щоби виста-вити гріб. Підставки, рослини, карточки з імена-ми, колони, хрест, тканина – все що потрібнодля того щоби виставити квіти у храмі, які замо-вили спеціально для цього і доставили протягомдня.

У той момент, коли починається активнаробота над прикрасою храму, автобуси повнівідвідувачів прибувають щоб подивитися нацеркву. Можливо, що їх заохочує фраза «роботазахоплює мене, я би міг сидіти і спостерігати зароботою годинами» із книжки «Троє в Лодці»,Британського гумориста Джером КлапкаДжером. Якою б не була їхня мотивація цьогороку, коло одинадцятої години вечора чотириавтобуси привезли 170 осіб які спостерігали запрацею над прикрашенням святині.

Вони побачили один із аспектів гробу, ту якубільшість парафіян ніколи не бачить, і вониніколи собі не уявляють про важливість приго-тування храму для цих трьох днів, коли вірнізбираються кілька разів, аж до торжественногозавершення на Воскресній Утрені таБожественній Літургії, одних із найважливішихвідправ. Опісля радісне повернення додому,коли вони готуються взяти участь у посвяченнівеликодних кошиків зі стравами, що «євангелі-зує» наш ще більше.

Чи хто небудь подумав(-а) про це, коли захо-див(-а) до неосвітленої церкви – з Христом,який ще лежить у гробі? Вставши, вони уподо-билися жінкам Мироносицям, які хотіли нама-стити тіло Христа пахощами. Вірні повертають-ся до яскраво освітленого церковного храму, ібачать, так само як у чудесний спосіб воскресХристос, гріб вже є розібраний!

Можливо що так, а можливо, що ні, але про-тягом наступних сорока днів ті самі фрази, щоєвангелізують, повторюються безліч разів –знову і знову: «Христос Воскрес!», «ВоістинуВоскрес!».

10 nEw Star May, 2012

Продовження з ст. 1.

visitors exit two of the tour buses

відвідувачі зходять з туравтобусів

The withes are waiting to be cut

Верба готова до зрізання

“Drink of this, all of you...”

«Пийте з неї всі...»

flowers are unpacked

розпаковуються квіти

some of the chairs in

place for the foot-

washing

крісла приготовані

для церемонії

умивання ніг

each donated plant

is acknowledged

with a donor's name

кожна пожертву-

вана рослина має

карточку з іменем

жертводавця

candles are set out for people to light

свічки приготовані для вірних

young visitors have questions answered

відповіді на питання молодих відвідувачів

visitors see the cathedral in a mundane way

відвідувачі бачать приготування у Катедрі

Bishop Richard washes a priest's foot

Владика Ришард умиває ноги

духовенству

bags of azaleas

пачки з азаліями

11nEw StarMay, 2012

used by parish priests for the Mystery of

Chrismation is consecrated. As well, the bishop

“evangelizes” us all, by divesting his episcopal

regalia and, acting as Christ, washes the feet of

the “Apostles”—clergy serving the Eparchy.

Perhaps as you stood there watching the re-

enactment of that part of the thirteenth chapter

of St John’s Gospel, no thought occurred to

you to wonder—who set up the chairs? Who

prepared the ewer and basin—and the towel?

Later, the Passion of Christ is presented in a

special service of twelve readings from the

Gospel lessons relating to the betrayal, trial,

scourging and crucifixion of Jesus. His last

days and hours are brought to mind. Did some-

one stand in attention throughout these read-

ings with a candle? Did a server bring the

incense to the priest at all the appropriate

times? If that was not on your mind—then you

were “evangelized” by the smooth flow of a

service that most likely had no real rehearsal—

as the pattern has been established for eons,

and is part of the ethos of the service.

When next you gathered for the Vespers of

Great and Holy Friday you may have noncha-

lantly entered the church where the tomb had

been erected for the eventual procession with

the burial shroud amid the myriad flowers all

set. You would only be amazed if it weren’t this

way. It’s so much a part of you—that it would

seem strange if it were any other way

Unless you were involved in the actual set-

up, there may not be any special appreciation

for the hours of work by a number of people

who took the time to get the ambience just

right.

One particular feature of the cathedral that

most likely does not exist in many other parish-

es in the Eparchy of St Nicholas is that the

church is part of scheduled tour bus routes. For

a number of years a special form of “evange-

lization” has occurred. After the Passion serv-

ice ends around nine o’clock, a crew gathers

together all the maerial for putting the grave in

order. Stands, plants, name tags, pillars, the

cross, the drape—all sorts of items needed to

display the flowers that had been ordered, then

delivered throughout the day are readied.

Just as the pace of activity picks up, bus-

loads of sightseers stop in to see. Perhaps they

are enticed by a quote from an1889 book Three

Men in a Boat by British humorist Jerome

Klapka Jerome: “work fascinates me, I could

sit and watch it for hours.” Whatever the moti-

vation, this year, by eleven o’clock four buses,

with a total of 170 people, came by to witness

the transformation.

They saw one aspect of the grave that most

parishioners never really witness—yet do not

know of the tremendous importance of that

“setting” for the next three days, when the

faithful gather again on several occasions until

the climactic Resurrection Matins, and the

Divine Liturgy—and the joyful return home of

the faithful as they prepare to take part in the

special Paschal Foods blessed for the occa-

sion—evengelizing us even more.

Had anyone given thought that as they

entered the darkened Church—with Christ still

lying in the tomb—they soon got up, imitating

the Myrrh-bearing Women, seeking to anoint

His Body only to return to find a church ablaze

with light and somehow, almost as mysterious-

ly or miraculously as Christ’s Resurrection, the

tomb had been disassembled!

Perhaps, perhaps not—but the very phrase

that is uttered countless times for the next forty

days evangelizes: “Christ Is Risen!

“Indeed He Is Risen!”

continued from page 1

the grave is nearing completion

гріб майже приготовано

“Drink of this, all of you...”

«Пийте з неї всі...»

multi-colored

hydrangeas are

ready

school children sang

responses to the

Liturgy on Holy

Thursday

учні співають під

час Святої Літургії

у Великий четвер

candles are set out for people to light

свічки приготовані для вірних

just a few of the empty flower boxes

кілька порожніх пачок з квітів

вже готові квіти різного кольору

Bishop Richard washes a priest's foot

Владика Ришард умиває ноги

духовенству

clergy await the bishop's foot-washing gesture

духовенство чекає на Владику, який умиватиме ноги

stacks of wire frames

are needed for flowers

потрібно багато

підставок для квітів

12 New Star May, 2012

METROPOLITAN VOLODYMYR CELEBRATES

SERVICE IN KYIV CAVE MONASTERY FOR FIRST

TIME UPON RECOVERY: On April, 6, on the eve ofthe Annunciation of the Mother of God, MetropolitanVolodymyr of the Ukrainian Orthodox Church-Mos-cow Patriarchate, led a night service in the Church ofSt. Antony and Theodosius in the Kyiv Cave Mon-astery.

The hierarch concelebratedwith the superior of themonastery, Metropolitan Pa-vel of Vyshhorod and Chorn-obyl and Archbishop Oleks-andr of Pereislav-Khmelnyt-skyi and Vyshneve and twoother bishops.

During the service, the Metropolitan greeted thefaithful on occasion of the Feast of Annunciation andthanked everyone for the prayers for his recovery.

On April 7, Metropolitan Volodymyr served a litur-gy in the women’s Monastery of the Holy Intercessionin Kyiv. So reported Orthodoxy in Ukraine.

PROPAGANDA OF HOMOSEXUALITY MAY BE

PROHIBITED IN UKRAINE: The Parliament’s com-mittees have begun to consider a bill prohibiting homo-sexual propaganda in Ukraine. According to the headof the Committee on Family, Youth Policy and Sportsand Tourism, Pavlo Kostenko, the committee support-ed the bill, the Christian Megaportal reported.

“At its session, the committee supported the approvalof the bill as the basis. We informed the specializedCommittee on Freedom of Speech and Informationabout our decision,” reads the letter of Pavlo Kostenkoregarding Bill 8711 on Protection of Children fromDangerous Information Space.

The deputies of the Parliament propose to prohibitthe propaganda of homosexuality in Ukraine by thisdocument. The explanatory note says that the spread ofhomosexuality is a threat to the national security as itleads to the spread of AIDS, ruins the institute of fam-ily and deepens the demographic crises. Over one hun-dred thousand signatures have been gathered to supportthe bill in Ukraine.

Earlier, the State Committee on Radio and TV ex-pressed its support for the bill.

METROPOLITAN VOLODYMYR ORDAINS ONE

METROPOLITAN AND TWO ARCHBISHOPS: OnMarch 25, Metropolitan Volodymyr of the UOC-MPcelebrated a liturgy in St. Nicholas’ Church of the KyivCave Monastery for the first time since September.

The Metropolitan served the liturgy in concelebra-tion with Archbishop Volodymyr of Pochayiv,Archbishop Oleksandr of Pereiaslav-Khmelnytskyiand Vyshneve and two bishops.

On the occasion of the 20th anniversary of the serv-ice of the Ukrainian OrthodoxChurch at the cathedral of theKyiv metropolita, Mertro-politan Volodymyr ordainedArchbishop Volodymyr Met-ropolitan and ordained bish-ops Serafim of Yahotyh andOleksandr of Horodnytsia archbishops in view of theirchurch merits regarding the renewal of PochayivMonastery, St. Panteleimon’s Monastery in Kyiv, St.Heorhii’s Monastery of Horodnytsia.

The Metropolitan also ordained a worker of thePilgrimage Center of the Department of ExternalChurch Relations of the UOC, Deacon Serhii Bere-zhnyi priest, reported the website of UOC-MP.

SYRIAN PATRIARCH EMERITUS DIES: His Beati-tude Cardinal IGNACE MOUSSA I (Daoud), Prefect Em-eritus of the Congregation for Oriental Churches andPatriarch Emeritus of Antioch of the Syrians, died in

Rome on April 7 at the age of 82. In a telegram of con-dolence sent to His Beatitude IGNACE YOUSSIF III(Younan), Patriarch of Antioch of the Syrians, Bene-dict XVI expresses his closeness to that patriarchalChurch of which the deceased was "a committed pas-tor". The Pope also mentions the peoples of the region,who are currently experiencing moments of great diffi-culty. The cardinal's funeral was held in St. Peter's Ba-silica on April 10. May his memory be eternal.

CHRISTIANS FLEE VIOLENCE IN SYRIAMILITANTS REPORTEDLY GOING DOOR TO

DOOR: ROME, (Zenit.org).- Christians have fledfrom the Syrian town of Homs after their homes wereattacked by Islamic groups with links to Al Qaeda.According to Aid to the Church in Need (ACN) 50,000or more have left Homs, which was home to one of thelargest Christian populations in the country.

ACN announced an urgent €80,000 ($107,000) aidpackage to provide food and shelter for the estimated90% of Christians who have left Homs.

The exodus, mostly taking place within the past sixweeks, according to news sources cited by ACN,speaks of an “ongoing ethnic cleansing of Christians”by militant Islamic groups.

Christians have taken refuge in surrounding villages,with some fleeing to mountains 30 miles outside thecity.

According to ACN, Islamists have gone from houseto house in the Homs’ neighborhoods of Hamidiya andBustan al-Diwan, forcing Christians to leave withoutgiving them a chance to take their belongings.

ACN is also helping families affected by a car bombexplosion March 18, which targeted the Christian quar-ter of Aleppo, close to the Franciscan-run Church of StBonaventure.

Bishop Antoine Audo SJ of Aleppo told Aid to theChurch in Need: “The people we are helping are veryafraid.” Speaking from Aleppo, the bishop added: “TheChristians don’t know what their future will hold. Theyare afraid they will not get their homes back.

“It is very important that we do whatever we can tohelp the people.”

In his application for ACN aid, the bishop stated:“Please speed up the implementation of the projectbecause of the difficult circumstances that Christiansface in Syria.”

If the attacks continue, Syria could suffer the samefate as Iraq where Christians have plummeted from 1.4million in the late 1980s to perhaps less than 300,000today.

MAMMONISH PRIEST SENTTO MONASTERY FOR ONE

MONTH: A priest from LvivRegion who refused to bury aman for “debts” to the Churchhas been punished. RISU learntfrom the Stryi Eparchial Department of UGCC that Fr.Stepam Palii was dismissed from the services in theparish for the period of one month. The priest is tospend this time in a monastery “in silence, peace andprayer.”

“We have taken into account the fact that the priest,Stepan Palii admitted his guilt. Father realized that heabused his power, and apologized to the bishop for ex-posing the Church to such criticism and showed readi-ness to accept any punishment. That is anything thebishop would say,” stated the Chancellor of the StryiEparchy of UGCC, Fr. Volodymyr Zhdan

MARONITE BISHOP EMERITUS DIES: Bishop JOHN

GEORGE (Chedid) was a Lebanese-born AmericanMaronite hierarch. He served as the first Bishop of theMaronite Catholic Eparchy of Our Lady of Lebanon ofLos Angeles from 1994 until his retirement in 2000.

Born in Lebanon, Chedid previously served as theTitular Bishop of Callinicum for the Maronites. Chedidwas ordained as Bishop of Our Lady of LebanonCathedral in Los Angeles, California, on June 24,1994, by Archbishop FRANCIS MANSOUR (Zayek). Heserved until he reached the mandatory retirement age

of 80. His resignation due to age was accepted by PopeJohn Paul II on December 5, 2000, and he was succeed-ed by the second bishop, ROBERT JOSEPH (Shaheen)

Bishop John died on March 21, 2012, at the age of88, having served as a priest 60 years, of which 31years were as bishop. May his memory be eternal.

VIKTOR YANUKOVYCH GREETS ROMAN CATH-OLIC METROPOLITAN OF UKRAINE: UkrainianPresident Viktor Yanukovych sent a greeting addressto Metropolitan of Lviv of the Roman Catholic Churchin Ukraine, Archbishop Mieczyslaw Mokrzycki on theoccasion of his birthday, the press serviceof President reports.

Viktor Yanukovych wished the Met-ropolitan God’s blessing in pastoral workin the name of the Lord and for the goodof the faithful and Ukraine.

“I wish you happiness, spiritual joy andgood health,” reads the address.

PASTOR SUNDAY ADELAJA DISAPPEARS, RE-APPEARS: The pastor of the Embassy of God, SundayAdelaja, who is on a recognizance not to leave, has dis-appeared. His neighbors saw him on the day of the lasttrial, and they did not sing “hallelujah” any more in theEmbassy of God, reported the journalists of TSN on aprogram “Money.”

A year ago, the journalists visit-ed Adelaja and the guards kindlyreported whether he was in. Butthis time, they refused to talk.

Each Thursday, at 6:30 p.m.,services are celebrated in the cen-tral church of the Embassy of God.However, when the journalistscame there at that time, it was empty. The pastor hasrecently addressed his parishioners via the Internet.

THE FOURTH ORIENTALE LUMEN

AUSTRALASIA AND OCEANIA CON-FERENCE: OLAO is to be convenedin Melbourne from July 4-7 this year.This is a very significant ecumenicalevent. We need all our friends to makeit known and to encourage internationalparticipation, besides, the fifth continentis a fascinating place to visit! For all information on theconference, please visit: www.orientalelumen.com.au

VISIT OF RELIGIOUS LEADERS OF UKRAINE TO

BRUSSELS WAS OBSTRUCTED ON PURPOSE:Representatives of the European Union and persons whoplanned the trip of the members of the All-UkrainianCouncil of Churches and Religious Organizations(AUCCRO) to Brussels are of the opinion that theUkrainian authorities deliberately obstructed the visit.This opinion was expressed in a commentary to RISU bythe Director of the Kyiv Office of Conrad AdenauerFoundation, Nico Lange, an organizer of the visit.

“One gets the impression that this was done deliber-ately to prevent the leaders of the Ukrainian churchesand religious organizations from coming to Brussels. Itis obvious for the people who organized the visit and thepotential interlocuters in Brussels,” said the politician.

Nico Lange said that the visit will be made anyway.Most probably, it will be done after Easter, but he didnot specify the exact date.

FIRST EASTER SERVICE IN UKRAINE BROAD-CAST FROM MOSCOW For the first time in the histo-ry of the independent Ukraine, the Ukrainian state tel-evision broadcast a service from the Moscow Churchof Christ the Saviour for an hour, a clear domination ofthe Moscow Patriarchate.

Later, the state channel broadcast part of the servicesfrom Churches of three other denominations for 20minutes each. The worst time, after noon to UOC-KP.

Neither Patriarch Filaret nor Patriarch Sviatoslav aregiven such attention.

I can't understand how the Ukrainian Church starts

Lent two days before the Catholic Church—yet

easter is at the same time and both say “Lent has

forty days”. Do the math.

“Do the math” is exactly what’s needed—but itrequires the right formula to solve the equation. Per-haps it would also be good to start out by saying the

Ukrainian Church is a “Catholic” Church, along withtwenty-one other Catholic Churches of various ritual tra-ditions whose bishops (and people) are in communionwith one another—under one headship: Jesus Christ.

Twenty of these other Churches are “Eastern” andhave their distinct Tradition: customs, rules, teachingsand approach to life that guides them in embracing theFaith. There is, as well, one Western Church with itsown set of rules, customs and regulations, many quitedifferent than the Eastern Churches, yet with the samepurpose.

No particular Church is in itself “the” CatholicChurch, but “a” Catholic Church—each equal in digni-ty to the others. (In some parts of the world the ques-tion might easily be phrased “Why does the Latin Ritestart Lent two days after the Catholic Church—and stillhave forty days?”).

New Star did publish a schematic of the days of Lentsome years ago, detailing the issue you raise. Ratherthan write a long, arduous explanation—or expect youto dig out a copy of that document—a bi-lingual updat-ed version is presented on pages 19 and 20. Had thisquestion been asked just a few weeks earlier, theanswer would have appeared in a more timely fashion.The copy herein is an improvement over the original,which was date-specific for the year that it appeared inthese pages. This version is generic. You may use it toapply the principles for any year without consideringthe actual dates involved. You should be able to deci-pher the color-coded diagram, prompted by the briefstatements found underneath the actual chart.

What is not addressed at all on the chart is the ration-ale behind the two apparently conflicting patterns usedin counting “forty days”. Allusions are made to theforty days Jesus spent in the desert preparing for thefulfillment of His mission. The East sees this as a

seamless event which accomplished its goal of intro-spection: Christ did not go home for the weekend. The

raising of Lazarus and the final series of events neces-sary to endure for the sacrificial salvation of human-kind follow. (Forty days, plus Holy Week). The West,in counting forty fast days, makes an exception forSundays (as days recounting the Resurrection). Theyinclude the Passion, Crucifixion and Jesus in His tombup until His victory over death, to arrive at forty days.

In reading the Lenten regulations our bishops de-

cree, it seems that there is nothing special being

really required of someone who habitually observes

the Friday (and even wednesday) abstinence from

meat. My memories are of a more vigorous period

of fasting than that. why was this lessened? and if

nothing special is needed, why bother to make a list

of what is expected? why are there age limits?

The bishops’ statement, as I see it, mentions what thebare minimum is. It also implies that those who alreadymaintain that weekly year-long discipline, may under-take more rigorous practices—including those you men-tioned when our Lenten rules were stated in much strict-er terms. As well, the statement stresses additional prayerand good works (almsgiving) that should overshadowfasting as a Christian’s “calling card” so to speak.

There was some concern that many people looked atthe stricter request as “too unrealistic” to be faithfullyobserved by the masses of people who felt overwhelmedat the process, or frustrated if they tried, yet failed partway through Lent. Admittedly it is not an easy burden toassume; if you voluntarily opt to accept such a boost tospiritual growth, and do what you can to “feed the spirit,not only the body” during Lent so much the better to doit without “obligation” but with conviction.

The minimum was set to reassure the feasibility of thesuccessful completion of the fast—and suggest an op-portunity to do more than what is required. It serves wellthose who are minimalists—who are satisfied with “get-ting by” for example, with a bare-bones TV, car, house,wage, job, education, or whatever. If you want more,you work at it and for it. So, too, in a spiritual realm.

Nothing is stopping anyone from adding to the mini-mum—perhaps prompted by a spiritual director, oreven—in most cases—your pastor’s homilies or parishbulletin articles. It is now a conscious choice. The mini-

mum is “legal”; more is “love”.

Age limits, too, are minimums—perhaps a good ap-proach would be: anyone who receives the Eucharistshould find a suitable dietary intake limit. No one isexpected to jeopardize health by depriving the body ofessential nutrients. There are many non-meat, or evennon-dairy choices available that fulfill both require-ments. Before age 14 children should experience thehabit of some sort of self-control that when they get tothe age of making their own personal choices, Lent isnot a strange concept. Aging people have often been themost faithful in adhering to the stricter rules, perhapsbecause they have been so accustomed to the idea.Whatever the circumstance, ages between 14 and 59have been established as “must do” ages. Even that maybe waived if there are health or other issues involved.

As a point of meditation, look at the photo below. En-vision Lent not a burden or obstacle to enjoyment, but anopportunity to expand enjoyment beyond the temporal,and overcome all roadblocks that might impede progressin our spiritual growth. Is the struggle worth it? The re-ward? The determination? Lent is a Life-giving time!

Why?/Why:

13New StarMay, 2012

One Sunday before morning prayer and myweekly trip to the cathédrale St-Vladimir, Iheard a radio commentator on France Culture

make the following astounding statement: “Faith is athirst for the infinite.” I immediately made note of it,because I knew that it would come in handy for a pre-Pentecost meditation. After all, isn’t the Holy Spirit allabout infinity? Before you send the men in the whitecoats after me with a net to cart me off to the looneybin, at least give me a chance to explain.

Think about it. The apostles had been put through thewringer. They had seen their friend, Whom they knewto be their Lord and Master, receive a hero’s welcomeas He rode into Jerusalem. Then, four days later, one oftheir number had betrayed their Lord into the hands ofthe hated Romans who, in an unheard-of collaborationwith the Jewish authorities, made a shameful spectacleof Him by executing Him as a criminal. As they hid lestthe religious leaders send the Romans after them tostring them up as they had done to their beloved Teach-er, they were rocked by wild stories that the impossiblehad happened: He had risen from the dead. The impos-sible proved true, and for forty days they reveled in thepresence of their Friend Whom no grave could hold.Then, just as abruptly as He had been returned to them,He was taken from their sight and disappeared into theclouds.

After that emotional roller-coaster ride, they huddledfor ten days, cowering and trembling; stronger than the

locked door which kept their enemies outside was thefear that kept them inside. One might even suspect that,after the betrayal of Judas, there might even have beenwalls of mistrust which kept each one of them walledoff from the others. Amid all of this, in blows the Spiritand lights a fire under them; neither fear nor lockeddoors could hold them any longer, as they boldly burstforth from their self-imposed prison to preach GoodNews which spoke even to people with whom they hadneither a language nor a world-view in common. TheSpirit, Who had blown in upon the apostles like a greatwind, blew the minds and opened the hearts of allwhom they encountered. Barriers of all kinds fell, andstrangers and enemies found that, when they embracedthe Resurrected Christ, they embraced one another aswell. Moreover, they discovered that the limits whichthe world and society imposed upon them disappeared,opening to them the very life of the eternal God, Masterof heaven and earth, of all things and all times.

The events recounted above, as reported in the Actsof the Apostles, took place over two thousand yearsago, yet they are as fresh as the headlines of this morn-ing’s paper. Everything the apostles experienced wealso experience. Fear? Who could read the headlinesand not be afraid! Mistrust? Security cameras attest tothat (1984 anyone?), not to mention gated communitiesand triple-locked doors. Perhaps the sturdiest locks arenot on doors and gates, however. The figurative lockson the minds of people who think they know every-

thing about everything—and I include theologians whothink they know everything about God—are at least asstrong. Then there are the locks on the hearts of thosewho are unmoved with pity at the omnipresent sight ofsuffering humanity: I’d say these are the strongestlocks yet, for they wall us off even from the God Whochose to embrace our suffering on the Cross, and Whohumbles Himself by honoring our choice foolishly toexclude Him from our lives! I say foolishly because, inso doing, they choose to limit their own potential tothat of the lump of clay from which we were formed,and which we remain without the life-giving breath ofthe Spirit of Creation and of Pentecost.

When the Mother of God welcomed the Holy Spiritinto her life, her small womb became greater than theuniverse because it became the dwelling place of theuncontainable, infinite God. Remember: in iconogra-phy, the Mother of God represents the Church—that is,us. Were we to open our hearts and minds to the Spirit,we would have access to an unimaginable potential–—the fullness of life which Jesus cameinto the world to give us. Perhapsthen we would say, with my Do-minican Brother St. Thomas Aquinasat the end of his life after he had amind-blowing spiritual experience,“everything else is but straw in com-parison”. Rather than clinging tostraw, let us open ourselves to theinfinite. “Faith is a thirst for the infi-nite”; how thirsty are you?

Infinite

Fr Jim Karepin, OP

Why?/Why: by Fr Denny Molitvy is intended tobe a forum where it is possible to ask “Why” some-thing is the way it is in the Church. As much as pos-sible, the answer will try to explain “Why” it is theway it is. Some things may be viewed as “obvious”to many, but not so obvious to others--maybe you.So, ask.

Send your questions to:Fr Denny Molitvy2245 W Rice St

Chicago, IL 60622, or:

[email protected] your name, parish and city

(which will not be published) for verification, if necessary.

By Fr Denny Molitvy

Henri Nouwen, a Catholic priest,prolific author of over twenty-five books, and a world-wide

spiritual counselor wrote about gainingpeace after witnessing physical suffer-ings in the final days of his dying moth-er’s life. He found that her time wasn’ttranquil and peaceful, but filled withagony and pain. He wondered why hismother’s suffering was such an agony.He knew she lived a good and caringlife. He found his answer in Godbecause he knew that no one lived amore meaningful and loving life thanJesus Christ. Jesus suffered a morepainful agony and death than any humanbeing ever could. Nouwen saw hismother’s terminal struggle in some wayrevealed to him God’s love. By sufferingso much, she was sharing in the agonyJesus endured on the Cross for love ofhumanity. Nouwen then reflected on the

isolation Jesus must have felt thatcaused Christ to cry out, My God, myGod, why have You forsaken me?” (Mk16:14) When Jesus was so troubled inHis agony, He didn’t pray to be savedfrom His agony, but offered Himself tothe Father on the Cross as a livingprayer and supplication. This reflectionbrought Nouwen much peace and tran-quility. He recognized that humankindmust pray to accept God’s will in theirsuffering.

Nouwen saw a parallel between thehuman experience of earthly sufferingas compared to Jesus’ Apostles’ experi-ence of Christ’s death. After Christ’sdeath and resurrection, the Apostleslabored to understand the meaning of itall in 40 days of prayer with the Motherof God. Christ told them, “I am tellingyou the truth; it is for your good that Iam going because unless I go, the Spirit

will not come to you; but if I go, I willsend Him to you” (John 16:7-10). Thismessage brings much hope and peacefor humankind!

On Pentecost day, the love of Jesus

Christ developed to such a point within

the Apostles that they were ready to

receive the gifts of the Holy Spirit. A

daily life of prayer will enable human-

kind to receive an abundance of gifts of

the Holy Spirit.

Jesus Christ does not abandon hu-

mankind but offers a new bond of deep

love and peace in this life. Similar to the

experience of the Apostles, Nouwen

stated that when humanity suffers, if for-

tified by deep faith, it will find deep

peace and calm in this promise of Christ

Jesus.

Sr Jonathan, OSBM


Adults Only

Our society is to a degree schizophrenic when itconsiders some behaviors dangerous to chil-dren yet engages in those very acts under the

illusion that adults are immune to the harmful effects oftheir own bad habits

Many Americans are in denial that they can be affect-ed detrimentally by immoral life styles, by engaging inviolence, by ignoring advancing addictions, by “off-color” jokes, literature, shows, and art. They want toprotect their children from such things and label thematerial as X-rated, for adults only or to be monitored

by an adult.Adults as well as children are affected by all their

experiences. Can role models say, “Do not do as we aredoing until you become adults. We can handle it. Itdoesn’t affect us. You are too young”?

We rely on scientific studies to confirmcausality. Addictions to gambling, alco-holism, pornography, drugs, violenceaffects the lives of children. Every warn-ing for minors or underage consumersshould also be applicable for adults whowish their children to grow up not withlabeled restrictions but with good exam-

ple in their family. St. Paul tells us to fill our minds with what is true

and honorable and just and pure then there wouldnot have to be ratings, from Triple X to adults only,in order to protect our children.

the Challenges of

Discipleship

Office of Faith Formation

Peace Follows after Suffering and Death

There is a wonderful photo of ArchimandriteBoniface, the founding Abbot of Mt TaborMonastery, waving his index finger in the face

of Pope Paul VI during the Second Vatican Council. FrBoniface was a man of very strong convictions anddespite his diminutive stature he stood up boldly, all5’2’’ of him, for his ideals and beliefs. (This fearlessfaith nearly got him killed in Belgium during WWII).

At the headquarters of Madonna House, founded byCatherine DeHueck Doherty, in Cumbermere, Ontario,Canada, where the Melkite Archbishop JOSEPH (Raya)lived in retirement after a long and illustrious career asBishop. As a priest in Birmingham, Alabama, he workedwith Rev Martin Luther King, Jr in the nascent civilrights movement. Madonna House folks cherish a storyabout Archbishop Raya confronting some pontiff oranother (I can’t recall who, probably John Paul II) whohad rebuked him saying: “Excuse me, but I am theBishop of Rome, successor to St Peter.” ArchbishopRaya replied “well, I am the Bishop of Haifa, Nazareth

and all Galilee, successor of Jesus Christ.” Then theyboth burst out laughing and embraced fraternally.

Both the Archimandrite and the Archbishop werespectacular human beings, most probably great saintstemporarily confined in mortal flesh, with deep, faith-rooted convictions that enabled them to speak truth topower; so don’t hold your breath for their officialstamp of approval canonizations any time soon. Theyare probably way back in line behind MetropolitanANDREI (Sheptytsky). Some saints have rough edgesthat require several subsequent generations to becometrivial, or even better, forgotten.

Both of these gregarious scholar/monks possessed aribald sense of humor and a remarkable vitality demon-strated by the spectacular and unmistakable twinkle intheir eyes. They were each pretty serious [peace]-dis-turbers in their own way, but that shouldn’t be anyimpediment to our ability to recognize the heroic virtuewhich illuminated and permeated them body and soul.

In the good old days, say 1,500-1,600 years ago,when a great saint reposed in the Lord the people

would fill the streets,the squares, the church-es, proclaiming his orher obvious sanctity. Itwas canonization byacclamation. Now thereare a lot of forms to fillout, and flaming hoopsto jump through.

[Big shout out to FrDamien of Molokai, Ha-wai’i’s first canonizedsaint, and Mother Mari-anne Cope, his succes-sor, who will also be canonized soon.]

Of course, there are lots of recognized and veneratedsaints who were bedridden invalids living on only theEucharistic Gifts and lots of pious folks who spent allday and all night prostrated or praying quietly on theirknees never cracking a smile. But that is not a require-ment. You can have a pretty good time, keep a smile onyour face, and work at cheering people up, too.

God wants to include us all in His Heavenly King-dom. Join the club.

Papal Infallibility

On March 29-30, The Theological Academy ofSs Cyril and Methodius of the Ukrainian Orth-odox Church-Moscow Patriarchate and Avhus-

tyn Voloshyn Carpathian University in Uzhhorod werevisited by Metropolitan of Czech Lands and Slovakia,Archbishop CHRYSTOPHER (Pulets) of Prague. The hier-arch came to Ukraine on the invitation of MetropolitanVolodymyr of UOC-MP and the Rector’s Office of theTheological Academy of Ss Cyril and Methodius.

According to the web site of the academy, on March29, its Rector, Archimandrite Viktor (Bed) discussed

with the visitor questions regarding cooperation betweenthe Orthodox Church of the Czech Lands and Slovakiaand the educational and academic institutions of UOC-MP and the Ministry of Education and Science ofUkraine in the area of Theological education and sci-ence. In particular, the Czech hierarch approved of theinitiative of Archimandrite Viktor to establish an Inter-national Academy of Theological Studies as a scholarlyinstitution in the international Orthodox space.

The next day, in the Assembly Hall, MetropolitanChristophert gave a lecture on the historic develop-

ment of his Church and granting of autocephaly.

Metropolitan of Czech Lands and Slovakia Visits Uzhhorod

15New StarMay, 2012

His Grace, MICHAEL

Bzdel (CSsR)Archbishop Em-

eritus of Winnipeg, diedApril 3, at his residence inWinnipeg.

Funeral Serviceswere in WinnipegApril 11, 2012 at Sts.Vladimir and OlgaCathedral, with Hier-archical Parastas. AndApril 12, at St. Jo-seph’s Church, the DivineLiturgy and concludingrites, and burial at HolyFamily Cemetery.

Michael Bzdel wasborn July 21, 1930 inWishart, Saskatchewan.He was educated in Rob-lin, Manitoba at (thefuture) Saint Vladimir’sCollege, he began novi-tiate with the Redempt-orist Fathers in Yorkton,Saskatchewan.

He completed his stud-ies in theology and philos-ophy in Waterford andMeadowvale, Ontario(1948–55) and was or-

dained in 1954. His firstmajor assignment was as aparish priest in Roblin(1955–67), where he alsotaught at Saint Vladimir’s

College. He subse-

quently servedin Winnipeg( 1 9 6 7 – 7 1 ) ,and in Sas-katoon (1972–81, in York-

ton and district (1981–84),with a sabbatical (1971–72) that allowed him tostudy pastoral counselingat Saint Paul’s Universityin Ottawa.

In 1983–92 he was Pro-vincial Superior of theRedemptorists’ Yorktonprovince.

Early in 1993 he wasordained as Archbishop ofWinnipeg (and ipso factoUkrainian Catholic Met-ropolitan of Canada). Heretired from this positionearly in 2006.

May his memory beeternal!

On April 5, aUkrainian Hier-

omonk, Roman

Samotyi died in theMonastery of SalesianFathers “Instituto Pio XI”

in Rome at the age of 94.

He was a monk for 75years; a priest for 64years.

Fr. Roman Samotyi

was born November 18,1917 in the village ofMervychi near the town

of Zhovkva in Lviv Re-

gion. As a young man heemigrated to Italy wherehe studied in the minor

seminary of Salesian

Fathers in the town ofIvrea in 1922-1933. OnAugust 16, 1936, hejoined the Association of

Salesian Fathers and tookhis monastic vows June28, 1943. After his stud-ies of Philosophy and

Theology, he was or-

dained priest by BishopIVAN (Bucko) in 1948.

During the whole peri-

od of activity of theUkrainian PontificalMinor Seminary in

Rome, he was a teacher

and tutor of many genera-tions of students fromUkraine and elsewhere.

From 1996, he lived in

the “Teresa Gerini” mon-astic community of theSalesian Fathers.

On April 5, in the Mon-

astery of Salesian FathersInstituto Pio XI, theApostolic Visitator for

Ukrainian Greek Catho-

lics in Italy, Bishop DIO-NISII (Lyakhovych) inconcelebration with Fr.

Ivan Datsko served amemorial service for therepose of Fr. Roman Sa-motyi.

May his memory be

eternal!

One of OldestUkrainian Salesian

Fathers Dies in Rome

Archbishop EmeritusMICHAEL (Bzdel) Dies, Age 81

UKRAINIAN CATHOLIC APPEAL !"#$%&'(")* "$+,-).(")* /$"-)" SHARE 2012

MARCH 20 - JUNE 30 2012

“...SEEK FIRST HIS KINGDOM...AND EVERYTHING ELSE WILL BE GIVEN TO YOU”

MATTHEW 6:33

“...!"#$%&' (')!' *$)+&,$ -'.'+-/0/... $ ,+' 1-!' ,$2 3/3$+&4+5” 2$&,1% 6:33

SUPPORT ST. NICHOLAS UKRAINIAN CATHOLIC EPARCHY! I (13&)62$%&' 7($)819 +,5&/0/ 26#/:$5!

U !"#$%&'(")*UKRA

'(")*

AINIAN C"$

THOLI CA ATHOLIC APPEAL$+,-).(

THOLIC APPEAL/$"-)"")*

THOLIC APPEAL/$"-)" SHARE 2012

SHARE 2012

SHARE 2012

!"#$%&'“...

!"#$%&'

(')!'!"#$%&'

*$)+&,$(')!'

-'.'+-/0/*$)+&,$

...-'.'+-/0/

...

!"#$%&'

T ST

“...

SUPPOR

!"#$%&'$

NICHOLAS UKRAINIAN CA. ST .

(')!',$2

2$&,1%

THOLIC EP

!"#$%&'1-!',+'$

AINIAN CA ATHOLIC EP

*$)+&* 6:33

(13&)62$%&'

(')!'3/3$+&4+5,$2

2$&,1%

ARCHY! I EP A

-'.'+-/0/

7($)819

&,$”3/3$+&4+5

(13&)62$%&'

...

26#/:$5

-'.'+-/0/

+,5&/0/

...

! 26#/:$5

Share 2012, Ukrainian Catholic Appeal, is nowunderway. Your support of the ministries of the

Eparchy of St Nicholas is vital to maintain every-day activities--and long-range efforts to bring theGospel’s Good News to the world around us.

Once upon a time, there were thou-sands upon thousands of youngchildren who learned reading,

writing, and arithmetic in Catholic parishschools (along with geography and awhole lot of other things people don’tseem to teach these days). These schoolswere run and staffed by nuns; here andthere the religious faculty was supple-mented by a lay teacher or two. The Sisterswere busy in other spheres as well—work-ing at hospitals, serving as support staff inchanceries, and actively engaging in nu-merous spiritual labors that made them avery visible presence in the community atlarge.

Things have changed. Over the last cou-ple of decades, for example, the phenome-non of Sisters teaching in parish schoolshas dwindled. One reason for this is thatfewer young women are entering religiouslife; another reason is that par-ish schoolsare suffering from the general malaise of asluggish economy—many are closingtheir doors for good or merging with otherschools. Similar economic constraints areaffecting parents who are now opting tosend their children to public schools, most-ly because their budgets can’t accommo-date paying tuition for a Catholic school.Some Catholic schools continue to thrivein spite of these economic factors, but the

ratio of lay teachers has dramatically in-creased whereas the number of teaching

Sisters has plummeted. As a result,nuns have become rara avis ...

rarely seen, seldom heard,semi-mythical creaturesthat once roamed theEarth in great number.

Among the religiousorders affected by these

changes is the Order of St.Basil the Great, the order of the

Sisters of the Jesus, Lover of HumanityProvince, who have been serving theUkrainian Catholic Church in Americasince 1911. The Sisters who first came tothis country from Ukraine started withnothing but an iron will bolsteredby unflinching courage and ab-solute faith that their Creatorwould help them overcome allobstacles and achieve all goals.They established and staffed a vastschool system; they ran orphan-ages; they ministered to theUkrainian Catholic clergy andlaity in countless ways. Survivingand thriving through hard times,they built and expanded with aneye to the future instead of an eyeon impediments, always adapting tochanging times and changing needs.

Their successors, the Sisters who contin-ue to carry on the work begun a hundredyears ago, have inherited these same qual-ities—tackling challenges head on, oftenby thinking out-of-the-box. One recentout-of-the-box initiative relates to thequote that appears at the beginning of thisstory. For Sister Ann Laszok, OSBM, thestrange encounter with the young womanat the wedding was something of an“Aha!” moment that boiled down to therealization that “they don’t know anythingabout us! So let’s fix this.”

Soon after, Sister Ann approachedProvincial Superior Dorothy Ann Bu-sowski, OSBM, with a plan—to organizeand host a “Come and See” weekend. Andsoon after that, an invitation was posted onthe Sisters’ Website, in newspapers,church bulletins colleges and Facebook.

The "Come and See" weekend, de-signed for women who might be interestedin religious life, began on Friday after-noon, March 16, with Sister Joann andSister Ann welcoming guests Samantha,Christine, Stephanie, and Janelle withwarm smiles. After mutual introductionsand an exchange of pleasantries, everyonewalked to the Holy Trinity Chapel for aLiturgy of the Presanctified Gifts celebrat-

ed by Fr. Daniel Troyan. This was fol-lowed by dinner and a movie—“Womenof Spirit” a documentary about Jesus,Lover of Humanity Province. Filmed byMykola and Oksana Yaremko and pro-duced by Sister Ann Laszok, OSBM, thefilm was an integral part of the Sisters’centennial celebrations, a testament to 100years of faithful service in the work of theLord.

Saturday began with Matins and DivineLiturgy celebrated in English, followed byreflections by Sr. Joann. The four youngwomen then shared lunch with the Sisters,after which Sister Dia and Sister Elizabeta,

both from Ukraine, shared stories of howthey had entered religious life. The guestswere intrigued by both stories: Sister Diahad entered the monastery in secret, whenthe Ukrainian Catholic Church was forcedto exist as an underground institution ban-ned by communist authorities; SisterElizabeta had entered the convent in 1992,a year after Ukraine declared independ-ence and a time when the long-suppressedChurch was beginning to emerge from theshadows and openly rebuild itself.

After Vespers, there was a communaldinner and a tour of Philadelphia. OnSunday, the girls and their hosts prayedMatins, attended Liturgy, and shared apeaceful period of reflection. That after-noon, the young women bid farewell to theSisters, all agreeing that it had been a won-derful weekend, that they would happilyexperience another, that they wanted more.

When asked what could have beenchanged in the schedule, all four youngwomen responded that they would haveenjoyed spending some time with theSisters in their ministry . . . an opportunityto see and perhaps share in some aspect ofthe Sisters’ work with the faithful. Whenasked what blessing they had received,they responded by citing the hospitality ofthe Sisters, the inspiration of hearing thestories of the Sisters from Ukraine, andfeeling the Sisters’ calm and joy. Saman-tha, Christine, Stephanie, and Janelle allnoted that they would recommend the“Come and See” weekend to others, thatthey had thought of others who wouldhave enjoyed the experience as much asthey had.

And so, the second hundred years be-gins . . . stay tuned for new chapters tocome.

Tamara S. Cornelison

Come, and SeeAt

my niece’s wedding, my sister,the mother of the bride, introduced me to a

young woman she had taught at one time. Theyoung woman had never met a nun in her life andwanted to speak to me. I was surprised at first and thenrealized that there are probably a lot of people in this

Generation X who have never seen (much lessknown) a nun.

-Sr. Ann Laszok, OSBM


“Christ's priesthood has its source not inman, but in the divine person and min-istry of the Son of God. The priest is

called to be a light ray of eternity in the inter-im, a living icon of the Savior's presenceamong the people of God, the presence thatthroughout history the Church was a sourceof strength and invincibility for the Ukrainianbe-liever,” His Beatitude Sviatoslav stated inhis message to the UGCC clergy on HolyThursday on March 29, 2012.

Theprimate of the UGCC calls the hierar-chs to “reflect together on a common task:to make all people partakers in eternal life.”He cites examples of famous priests. Hesaid Metropolitan Andrey, using FatherMarkian Sashkevych as an example, emphasized thatthe content of his work was ‘to go to the people,’” andBlessed Bishop Omelyan Kovch wanted to be amongthe people even in death camps.

In his opinion, “a priest can perform his missiononly if he will be with his people always and every-where.” “Only then is he able to nourish the faithfulwith his preaching of the word of God, using it toshow specific life circumstances of modern life andbring people closer to the holy sacraments,” he says.

The priest should know his faithful, share with themall aspects of their lives, to be with them and followtheir life paths.

Patriarch Sviatoslav argues that modern culture“creates new ways to separate the clergy from thefaithful, to steal from our community the living andactive presence of the Good Shepherd, to separatethem from God.” According to the Primate of theChurch, “by becoming close to his people, a zealouspastor brings them closer to Christ, shares the joy andgrief, burdens and victories.”

Patriarch Sviatoslav: ‘Christ's priesthood has its source not in man, but in the divine person and ministry of the Son of God’

At a press conference at UNIAN PatriarchSviatoslav of the Ukrainian Greek CatholicChurch (UGCC) said that the state leadership

puts no pressure on UGCC but the authorities inUkraine do not observe the principle of equal treat-ment of all the denominations, especially at the locallevel.

“For instance, for some reason, they cancelled thetraditional prayer for Ukraine in the Church of theHoly Sophia which was attended by the heads of allthe Churches. It was not an ordinary prayer, it was asign of equal respect for all the Churches,” stated thepatriarch.

Patriarch Sviatoslav noted that at the local, regionallevel, representatives of the authorities show a favor-able attitude only to one denomination. At the sametime, the officials deliberately ignore all the legalrights of the Greek Catholics.

“Let me give a vivid example about Odesa. OurOdesa-Crimean Exarchate for many years has askedto allocate a land plot for the construction of a churchin the regional center. However, there is no result sofar. I also receive various addresses from priests fromother cities. Particularly, from the central, south and

eastern Ukraine where our communities are. It isimpossible to realize there one’s legal, constitutionalright to have the possibility to pray freely,” he said.

The leader of the Ukrainian Greek Catholicsexpressed hope that the situation will change withtime. He drew optimism from the recent assurance ofPresident Viktor Yanukovych at the meeting with theheads of the Ukrainian Churches and religious organ-izations where the President stated that he would per-sonally monitor the observance of equal treatment toall the denominations.

“The leaders of AUCCRO and I raised the questionof the equal treatment last year, at the meeting withthe President. We raise this question all the time.During the last meeting it was not ventilated onlybecause the President himself said that he would try totreat everyone equally.

“We have submitted to the President a list of ques-tions to be settled. Let me tell you also that in compar-ison to the list submitted by us last year, it is almostidentical. This means that no progress was made dur-ing the year. Perhaps, the Church dialogue is onlybeginning,” stressed Patriarch Sviatoslav.

Patriarch Sviatoslav: ‘Local Authorities Ignore

Legal Rights of Greek Catholics’

Cardinal Husar:

“Only Intellectuals Can

Save Our Nation”

According to Cardinal LUBOMYR (Husar), onlyintellectuals, people who are able to workselflessly and seek good can lead the Ukrain-

ian nation out of the present moral crisis. Only suchpeople can heal the nation and lay a reliable founda-tion for generations to come, the cardinal stated at thesession of the National Roundtable “World Challengesand Status of Development of Ukraine” in Kyiv whichwas initiated by the First December Group.

As he addressed approximately a hundred partici-pants from all over Ukraine, the cardinal stressed thatthe present situation in Ukraine is not exceptional.Similar situations occurred in Ukraine's history andthat of humankind.

“We are in a serious difficult situation today.Perhaps, there were even more difficult situations inthe past. And it is necessary to find some way out ofthis situation,” he noted.

The former leader of the UGCC said that there aredifferent ways to overcome the crises. The first one iswhen people are led by an individual.

“There are approaches of what I would call an indi-vidual character. There were Augustus, Tiberius, Neroand others in the old Roman state. And in our recentmemory: Hitler, Mussolini. These people wanted toestablish a special system where each citizen of theirstate was supposed to have a good life.”

According to Cardinal Husar, the second way iswhen people are led to their goal by a group of peopleunited by an idea. Such collective attempts to bringhappiness to people usually resulted in bloody revolu-tions, such as the French and October ones.

“We know that both those individual and those well-prepared or criminal group solutions yielded no posi-tive result,” stressed the cardinal.

According to tHis Beatitude, only intellectuals “whoknow what man is, what his purpose, objectives andrights are” can lead the people out of the crisis.

In his opinion, the intellectuals should therefore“elaborate very diligently and wisely the so-called val-ues. And when these values become the asset of thewhole nation in everyday life, we will then have thesolution, not for a year but for half a century andlonger. And not only the present generation will bene-fit from it but also the next generation to which weshould also pay attention.”

“I would like to say: People need you and peoplelike you, who are many in Ukraine. There will be nosolution without you. Therefore, I am very glad thatthis action has begun. That you understood this calland responded. Let God enable people like you, whoare able to work selflessly, to respond duly to yourcalling, for it will serve for God’s glory and the goodof our people,” added Cardinal LUBOMYR (Husar).

RISU

VATICAN CITY, (Zenit.org).- A state-ment from the Vatican says that prob-lems continue with the traditionalistSociety of St. Pius X.

Discussions between the Vatican andthe society, founded by Marcel Lef-ebvre, had intensified recently, after theVatican presented the group with a"doctrinal preamble" it hoped would bethe basis for achieving reconciliation.

Today's statement explained: "Duringthe meeting of September 14, 2011 be-tween Cardinal William Levada, prefectof the Congregation for the Doctrine of

the Faith and president of the PontificalCommission Ecclesia Dei, and BishopBernard Fellay, superior general of theSociety of St. Pius X, the latter was pre-sented with a Doctrinal Preamble,accompanied by a Preliminary Note, asa fundamental basis for achieving fullreconciliation with the Apostolic See.This defined certain doctrinal principlesand criteria for the interpretation ofCatholic doctrine, which are necessaryto ensure faithfulness to the ChurchMagisterium and sentire cum Ecclesia."

The preamble has never been releasedto the public.

The Society of St. Pius X consideredthe preamble and in January of this year,gave a response to the Vatican.

This response, today's communiquecontinued, "was examined by the Con-gregation for the Doctrine of the Faithbefore being submitted to the HolyFather for his judgement."

Bishop Fellay was today given a letterinforming him of the Vatican's evalua-tion.

"The letter states that the position heexpressed is not sufficient to overcomethe doctrinal problems which lie at thefoundation of the rift between the HolySee and the Society of St. Pius X," theVatican note explained. "At the end oftoday's meeting, moved by concern toavoid an ecclesial rupture of painful andincalculable consequences, the superiorgeneral of the Society of St. Pius X wasinvited to clarify his position in order tobe able to heal the existing rift, as is thedesire of Pope Benedict XVI."

Pope Invites St. Pius X Leader to Heal rift

17New StarMay, 2012

During the EURO-2012 football championship,liturgies in English, German and Portuguesewill be celebrated in the garrison Church of

St. Peter and Paul, Church of the Transfiguration and

Church of the Holy Eucharist in Lviv.This practice was proposed by the curia of the Lviv

Archeparchy of the Ukrainian Greek Catholic Church.

All the interested believing fans and tourists willhave opportunities to participate in the Byzantine liturgy in their native languages and to see a small ex-position about the UGCC in the garrison church to getacquainted with the history and present life of theUkrainian Greek Catholic Church. So reported

"http://www.expres.ua/news/" Еxpress.Ua.

During EURO-2012 in LvivLiturgies to Be Celebrated

in English, German and Portuguese

The Institute of Religion and Society of UCUannounces that it is accepting students to study atthe summer school “Metropolitan Andrey

Sheptytsky’s Social Thought: Rescue of Jews and Modern

Problems of Humanity,” which will take place from June25 to July 1 at the Ukrainian Catholic Univer-sity.

The main focus of this year’s school will be given to

the actions Metropolitan Sheptytsky carried out to save

Jews during the Second World War.According to the organizers, the goal of the program is

for participants to become further acquainted with

Metropolitan Sheptytsky’s spiritual heritage and the activ-ities. Every morning there will be thematic sessions anddiscussions with lecturers, and later, discussions in small

groups with a moderator. The organizers want to show the

relevance of the social teaching of the Church and estab-lish a permanent intensive summer course in which onecan study Metropolitan Andrey Sheptytsky’s social

thought.

Students in humanities studies, secular and political fig-

ures, as well as all others who seek to deepen their knowl-edge of Christian social doctrine, regardless of religiousconfession, are invited to participate inthe school. Age of participants is 18-40

years.Applications are due by May 25. At the

end of the course participants will receive

a certificate.

This is the second year that the UCUInstitute of Religion and Society isorganizing this summer school. Last year

27 participants from all over Ukraine and from Russia

participated in the certificate program “MetropolitanAndrey Sheptytsky’s Social Thought and Modernity.”

UCU to Hold Summer School to Study Metropolitan Andrey Sheptytsky’s Social Thought

Patriarch SVIATOSLAV (Shev-

chuk) of the Ukrainian Greek

Catholic Church (UGCC)stated at a press-conference atUNIAN that the next Synod ofUGCC will be held on September 9-

15, in Canada and its main themewill be the Calling of the Layman.

According to the hierarch, thebishops chose Canada as the coun-try to hold the next synod is notaccidental.

This year, the Greek Catholicsmark the one hundredth anniver-sary of the arrival of the first bish-

op of UGCC, MYKYTA (Budka) inthat country, and the fruitful activi-ty of lay organization in Canadacan be a good example to be fol-lowed by the whole UGCC.

“Our Church has declared 2012to be the year of the layman. TheUGCC always encouraged ourfaithful to be active in the social,cultural and national life. TheChurch communities always werethe centers where various organiza-tions, institutions of what is nowcalled the civil society wereformed.

And in Canada, we have today alot of traditional, I would say, ourancient lay organizations whichonce became the foundation for theformation of our community inCanada,” said Patriarch Sviatoslav.

“In September, the Ukrainians ofCanada will receive our Synod,and, on the other hand, it is theircivil structures that will become amodel of how the civil movementcan be spread and activity of laypeople can be stimulated ,” addedthe patriarch.

RISU

UGCC to Study experience of Canadian

Lay Organizations During Its Synod

The Icon-Painting Summer School at theUkrainian Catholic University in Lviv offersyou a unique opportunity of immersion into

the world of the ancient Christian art of icon-writing,united with the experience of the spiritual riches of theEastern Christian liturgy, and cultural exploration ofthe historical and artistic treasures of Ukraine.The Icon-Painting Summer School is:• an intensive three-week practice of icon-writing in

the western Ukrainian tradition;

• an opportunity for first-hand study of ancient masterpieces, analysis of their technique and its cre-ative imitation;

• an integral approach to the study of Christian art through combining courses in the theory and the-ology of art with studio practice and field-lectures in museums and monuments of sacred art;

• the experience of joining together Eastern Christian liturgical and spiritual life with intel-lectual and practical study of the icon;

• an exciting cultural program of vis-iting remarkable places of Lviv andwestern Ukraine;

• becoming part of a network of peo-ple interested in Christian art.Over the last five years our stu-

dents from all over the world have enjoyed our pro-gram and benefited from it. We cordially invite you toshare their enjoyment and get initiated into the sacredart of iconography!

Next Icon-Panting Summer School at the UkrainianCatholic University will take place from July 9 to July28, 2012.

UCU Icon Painting summer school 2012

On March 22, the Su-preme Council of U-kraine passed a resolu-tion to mark the 120th an-niversary of the birth ofPatriarch JOSYF (Slipyj).The document was initi-ated by Ukrainian dep-uties Borys Tarasiuk,Viacheslav Koval,and Oleksandr Chor-novolenko, and wassupported by 361deputies.

Twenty-sixpersons, in-cluding thewhole fac-tion of theCommunists and a dep-uty of the Party of Re-gions, Yurii Boldyrev,voted against the deci-

sion.According to the web-

site of the SupremeCouncil, it recommendsthat the government es-tablish an organizationalcommittee for the prepa-ration and organization of

the celebration ofthe anniversary andto facilitate the pub-lication of theworks by JOSYF

(Slipyj). Theresolutionalso envis-ages thestate TVand radio

to air programs about thelife and activity of the fa-mous leader of UGCCduring the year.

Patriarch Josyf (slipyj) to Be

Honored at state Level

Patriarch Filaret Doubts that Whole Greek Catholic ChurchIs Ready to Become Part of Unified Orthodox Church

Patriarch Filaret of the Ukrainian OrthodoxChurch-Kyivan Patriarchate (UOC-KP) spokeabout the relations between the UOC-KP and

the Ukrainian Greek Catholic Church in an interviewwith NG Religions. According to the hierarch, therelations between them have become normal now.

“We had complicated relations with the UkrainianGreek Catholic Church in the beginning of 1990s,during the time of the struggle for church buildings.Now, when hundreds and, perhaps, even thousands ofchurch buildings have been built in Galicia and eachparish has its own church building, our relations havebecome normal. We have many things in common.Both churches hold state positions and support theprotection of morality in the society. We have this incommon not only with Greek Catholics but also withthe Roman Catholics and Protestants.

Unification with them will be possible when theUkrainian Orthodox community is united in onechurch recognized by the world’s Orthodoxy. Thething is that the Greek Catholic Church appeared inthe 16th century when Ukraine, which had lost itsindependence, became part of the Polish kingdom

and the Orthodox bishops were put in an unequalposition with the Catholic bishops. Now, we have ourown state. There are grounds for unification as thecause of the divide has been liquidated. But I do notthink that the whole UGCC is ready to unite in oneOrthodox Church. Even if this unification happens,part of the Uniate [sic] clergy will simply join theRoman Catholic Church,” said the head of the UOC-KP


ROME, (Zenit.org) - Hungary’s Ambassador to theHoly See is rather perplexed by the negative reaction ofsome European figures and institutions to his country’snew Constitution—a document he sees as offering apossible impetus to a "Christian renaissance" inEurope.

"We think it’s a little bit strange to hear such voices,"Ambassador Gábor Győriványi told ZENIT March27th. "The real founding fathers of the European Unionplanned to base the Union on Christian values, andexpressed the notion that European democracy canonly be viable if constructed on the Christian basis."

The preamble of the new Constitution, or"Fundamental Law," which came into force January 1,contains references to God, Christianity, and traditionalfamily values. It further stipulates that the life of a fetusbe protected from the moment of conception (abortionremains legal, however, in cases where the mother’shealth is threatened).

The Constitution states that it recognizes the role ofChristianity "in preserving nationhood"; it requires that

marriage only be between a man and a woman; itassigns parents, rather than the State, primary responsi-bility for protecting the rights of the child; and it holdsthat "the family and the nation constitute the principalframework of our coexistence."

In sum, it marks a refreshing change in stark contrastto a Europe suffering from increasing secularism and aEuropean Union that only a few years ago tried to pushthrough its own Constitution, which conspicuouslyomitted references to God or Christianity. It also pointsto the positive contribution some former Eastern bloccountries could make to the spiritual well-being of thecontinent.

"We hope that perhaps some of Europe’s newdemocracies—Poland, the Baltic states, as well asHungary—can give an impetus to a Christian renais-sance, a coming back to the original vision of thefounding fathers," said Ambassador Győriványi.

And yet the new law, drafted by the ruling centre-right Fidesz party and its coalition partner, theChristian Democratic People’s Party, has drawn hyper-

bolic criticisms both domestically and internationally.Often these attacks are driven by liberals, greens,socialists and secularists—particularly in the EuropeanParliament—who have labelled some of the Consti-tution’s laws "extremist," hard line and a threat todemocracy.

Many have explicitly taken issue with the Christianreferences in the preamble, while NGOs such asAmnesty International and Human Rights Watch havevoiced concerns, which they claim are backed up byUN treaties, over laws which ban same-sex marriage,allow discrimination on the basis of gender or sexualorientation, and do not "ensure respect for women'sreproductive rights" (i.e. abortion rights). (Internationallegal experts cited by C-FAM dismissed their claims,saying that no UN treaty even mentions abortion, sex-ual orientation, or gender identity and that the UNGeneral Assembly has never accepted such redefini-tions).

By Edward Pentin

VATICAN CITY, (VIS) - Given belowis the text of a declaration issued today bythe Congregation for the Doctrine of theFaith concerning the canonical status ofthe "so-called Greek-Catholic bishops ofPidhirtsi": Fr. Elias A. Dognal O.S.B.M.,Fr. Markian V. Hitiuk O.S.B.M., Fr.Metodej R. Spirik O.S.B.M., and Fr.Robert Oberhauser. The text is datedFebruary 22, and bears the signatures ofCardinal William Joseph Levada andArchbishop Luis Francisco Ladaria Fer-rer S.J., respectively prefect and secretaryof the Congregation for the Doctrine ofthe Faith.

(1) The Holy See has followed withgreat concern the activities of Fr. Elias A.Dognal O.S.B.M., Fr. Markian V. HitiukO.S.B.M., Fr. Metodej R. SpirikO.S.B.M., and Fr. Robert Oberhauserwho, having been expelled from theBasilian Order of St. Josaphat, subse-quently proclaimed themselves as bish-ops of the Greek-Catholic UkrainianChurch. With their disobedience, thesepriests continue to challenge ecclesiasti-cal authority, causing moral and spiritual

damage, not only to the Basilian Order ofSt. Josaphat and the Greek-CatholicUkrainian Church, but also to thisApostolic See and the Catholic Church asa whole. All this provokes division andbewilderment among the faithful. Theaforementioned priests, having estab-lished a group of "bishops" of Pidhirtsi,have recently sought to have that grouprecognized and registered by the compe-tent State authorities as the "UkrainianOrthodox Greek-Catholic Church".

(2) Since the beginning of this painfulepisode, Church representatives of vari-ous ranks have sought to dissuade themfrom continuing a conduct which, amongother things, could deceive the faithful, ashas already happened in a number ofcases.

(3) The Holy See, concerned to protectthe unity and peace of Christ's flock, hadhoped in the repentance and subsequentreturn of the aforementioned priests tofull communion with the CatholicChurch. Unfortunately the most recentdevelopments—such as the unsuccessfulattempt to acquire State registration for

the "Pidhirtsi" group under the name ofthe "Ukrainian Orthodox Greek-CatholicChurch"—demonstrates their continuingdisobedience.

(4) Therefore, to safeguard the com-mon good of the Church and the "salusanimarum", and given that the so-called"bishops" of Pidhirtsi show no sign ofrepentance but continue to create confu-sion and disarray in the community offaithful, in particular by calumniatingrepresentatives of the Holy See and of thelocal Church, and asserting that thesupreme authority of the Church is inpossession of documentation testifying tothe full validity of their episcopal ordina-tion, the Congregation for the Doctrine ofthe Faith, accepting the request presentedby the ecclesiastical authorities of theGreek-Catholic Ukrainian Church, andby other dicasteries of the Holy See, hasdecided, by this declaration, to inform thefaithful, especially in the countries of ori-gin of the so-called "bishops", about theircurrent canonical status.

(5) This Congregation, disassociatingitself entirely from the actions of the so-called "bishops" aforementioned, andfrom their aforesaid declarations, for-mally declares that it does not recognizethe validity of their episcopal ordina-tions, or of any and all ordinations that

have derived, or will derive therefrom.Moreover, the canonical status of thefour so-called "bishops" is that of ex-communication, pursuant to canon 1459para. 1 of the Code of Canons of theEastern Churches (CCEO), in view ofthe fact that an appeal sentence of the or-dinary tribunal of the Major Archiepis-copal Ukrainian Church, issued on Sep-tember 10, 2008, recognized them asguilty of offenses under canons 1462,1447 and 1452 of the CCEO; i.e., the of-fenses of illegitimate usurpation of of-fice, inciting sedition and hatred towardscertain hierarchs, provoking subjects todisobedience, and harming a thirdparty's good name by calumny.

(6) Furthermore, the use of the name"Catholic" by groups which are not rec-ognized by the competent ecclesiasticalauthority is to be considered as illegiti-mate, pursuant to canon 19 of theCCEO.

(7) The faithful are, then, enjoined notto adhere to the aforementioned groupas, to all canonical effects, it is outsideecclesiastical communion. The faithfulare invited to pray for the members ofthe group, that they may repent andreturn to full communion with theCatholic Church.

Hungary Makes waves with New ConstitutionAmbassador Says Document Can Promote a 'Christian Renaissance' in Europe

Canonical Status of the

So-Called Bishops of Pidhirtsi

Thanks to the assistance of phi-lanthropists from Germany andAustria (€30,000 and €20,000

respectively) during this year’s unusu-ally cold winter spell in Ukraine,Caritas was able to serve almost 1,500needy individuals with heat and foodat 12 emergency stations. In addition,Caritas staff and volunteers initiatedhome visits and provided necessarymedications to specifically needy eld-erly, doctor visits, and opportunitiesfor the homeless to shower at Caritascenters.

Their community information cam-paign circulated information on avail-able heated facilities as well as social

services and legal counseling. These efforts weresummarized in a report by Nadia Chorna, CaritasPublic Relations Officer.

Assistance was provided in Caritas branches aswell as in mobile vehicles, in specifically equippedtents, located near train stations and central parks inUkraine’s various cities. During the effort, generallylasting two weeks (longer in a few regions), there wasclose cooperation with city authorities, the Ministryof Emergency Situations, partner organizations, andChristian communities, Overall, Caritas provided theneedy with some 12,000 meals. Simultaneously, thiseffort enabled the identification of individuals whoneeded immediate physical and financial assistanceand counseling, given that the homeless are usuallyhesitant to use government sponsored heat-providingfacilities, since they are guarded by security agents.

Caritas Ukraine extends its heartfelt gratitude to thesponsors, volunteers and partners for their willing-ness to respond and for the kindness and attentionaccorded the suffering.

Caritas Ukraine extends Gratitude for

assistance During Cold Spell in Ukraine

SUNDAY MONDAY TUESDAY WEDNESDAY THURSDAY FRIDAY SATURDAY

��

��

��

��

��

��

��

E (Forgiveness Vespers) 1 2 3 4 5 6

W 1 2 3 4

E 7 8 9 10 11 12 13

W 5 6 7 8 9 10

E 14 15 16 17 18 19 20

W 11 12 13 14 15 16

E 21 22 23 24 25 26 27

W 17 18 19 20 21 22

E 28 29 30 31 32 33 34

W 23 24 25 26 27 28

E 35 36 37 38 39 40 Lazarus Saturday

W 29 30 31 32 33 34

E Flowery (Palm) Great Monday Great Tuesday Great Wednesday Great Thursday Great & Holy Friday Great Saturday

W Sunday 35 36 37 38 39 40

Two Ways of Counting the Forty Days of the Great Lent~~East and West

Byzantine-based calendars (“E” on thischart) count forty consecutive days of

Lent, beginning with “Clean Monday” and

continue uninterrupted until the eve of Laz-arus Saturday, and Lent is concluded.

All of Holy Week is its own special time.

The West (“W”) begins Lent on “Ash Wed-nesday” and does not count Sundays, endingthe forty (fast) days on Holy Saturday.

BLUE--ByzantineRED--Roman

19New StarMay, 2012

Billy-Bob, Jimmy-Bob and Bobby-Bob were sometime fishing buddies. Oneparticular excursion was to a rather re-mote location, far from the amenities ofeven a rural area. It seemed that this time,even the fish were not populating thewaterway that lazily meandered throughthe hidden vales and glades.

Counting on at least a meager catch,the trio packed no provisions just in casethe day would turn out the way it did.

Billy-Bob looked at the empty creeland said “I know a dinky little diner—had to stop in a few years ago when thefishin' was as bad as this.” The prospectof getting something to eat was incentive

enough for them to pack up and call it aday, and amble off.

Once inside, the guys sat in a boothand looked at the tattered menus restingat the inside edge of the rustic table.

“Can I get you gents anything to drinkwhile you're lookin'?” asked the waitress.

“Water” said Jimmy-Bob.“Water” said Bobby-Bob.Remembering his last visit, Billy-Bob

said “Water—and be sure the glass isclean.”

Within two minutes the waitress re-turned. Poised to place the glasses beforethe patrons, she said “here's your threewaters.

“Who asked for the clean glass?”

Lost in translationSomewhere, in the cyber-space that exists between the final, approved

version of New Star pages after meticulous proofreading and the process ofproducing the finished product, a gremlin was lurking.

The result was a Paschal Greeting from the staff of New Star in the April issue [page17] which suffered a serious attack on its integrity due to the omission of the key ele-ment of the Christian Church's message: “Christ Is Risen!”. Additionally, words fromthe Resurrection Matins in white letters on a dark background were rendered in black—and partially illegible. Below is a picture made from the actual approved version: on ityou may read the entire message as it was intended.

Insofar as we repeat the “Christ Is Risen!” anthem until the leave-taking of Pascha onthe eve of Ascension Thursday, [May16, Gregorian/May 23, Julian] our sentiment isherein repeated—still in keeping with the framework of the liturgical calendar and tim-ing of receipt of New Star in your home..

Thank you for understanding. This should satisfy those who asked “What’s the point?”when viewing the greeting month’s New Star. Fr John Lucas,

Managing Editor; New Star


Bishop’s ChanceryOFFICE HOURS:

Monday-Friday; 9:00 am--4:00 pm

Central Time Zone

Telephone:

(773) 276-5080

fax: (773) 276-6799

The Office is closed on all

major Church Holy Days

and National Civil Holidays

Deadline for the

June New�Star is May 15

Published monthly with the permission and author-ity of His Grace, Bishop RICHARD (Seminack), by StNicholas Publications, official publisher of the:

St Nicholas

Ukrainian Catholic Eparchy

2245 W Rice StChicago IL 60622-4858

Address manuscripts to:editor,�New�Star2245 w. rice St.

Chicago IL 60622-4858or:

[email protected] [eng]

or: [email protected] [Ukr]

All submisssions are subject to editing for style, con-tent and/or length.

Electronic photos in JPEG (jpg) format are prefer-

able; hard copy photographs are returned only when aself-addressed, postage-paid envelope is included.Computer-printed or photocopies are not accepted.

Mail subscription payments, address correctionrequests to: Circulation Department

2245 w rice St.Chicago, IL 60622-4858

Permission is granted to reprint original material,acknowledging New Star

(a courtesy copy is appreciated).

eDItOrIaL BOarD aND CONtrIBUtOrS:

Fr John Lucas, Managing EditorPetro Rudka, Ukrainian Editor

Fr James Karepin, OPFr Leonard Korchinski

Fr Denny MolitvyFr Deacon Michael Cook

George MatwyshynSerge MichalukOlenka PrymaNazar Sloboda

Pani Barbara WroblickyPhyllis Muryn Zaparaniuk

Subscribe to New�Star�now--for yourself, family and/or friends!

__________________________________________________Name P L e a S e , P r I N t a L L I N F O r M a t I O N

_____________________________________ (Apt/Space) _____Address

_______________________________ ____ ___________City State ZIP Code®

Attach separate sheet to include additional information, if necessary

Enclosed is $20.00 [] check; [] money order

Canada: $30.00; Other Foreign: $40.00--in US funds

[] MasterCard [] Visa | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |

signature on card:(securiity code)

Gift ___ New___ Renew ___

I am not a member of a parish of St Nicholas Eparchy [ ]

Giv

e a su

bscrip

tion

toN

ew

St

ar

!and/or�su

bscrib

e�for�yo

urself~

~m

ail to

:S

ub

scriptio

ns; N

ew�Star

2245 w

rice S

treet

Ch

icago, IL

60622-4

858

@

sixteen-digit�account�number:

Coupon for non-parishioners. Parishioners:�Pay�your�parish�directly.

___/___expiration date

MM/YY

#

��

��

��

��

��

��

��

��

��*1$!/ �$",�!!/� � � � � � �

� � � � �

� ��

� � � � ��

� ��

� ��

� ��

� ��

� � � ��

� ��

� �� $�� '�"&�

� � ��

�1&!��1�/ �� "!��1�"� ��1�&"$"� ��$�� &��$��3/&!�)/��'�"&�

� ��

��

��!��$1 "%!"��!1 !� �1��!&1�%-�1�� &$��)12� �� $�('.&- ��#"%�1�"�!�( �!1�

��"�" �"%&'�� $"�#"!�.*� � ��%&"�" �"!��

�1�� &� ��$+'.*��#�$��$��".��'�"�&".��"�� #1%& ��$+'0&-%/�� !- �0 %�1� "%"�� *�%�

��("�1 �� 1%& $"�#"�*�!�0&-%/ ' �"#1�-!'��$��'� !� �$�("�'0 !��1�1�&� ��1!*'0&-%/ !� �� !- ' ��' �'�"&'�

Хай кривда минає серця материнські,

Сльоза лиш від радості хай би була.

Хто маму забуде, той долі не має.

Тож дбаймо щоб мати щасливо жила.

О, мамо, о, мамо, ми всі памятаєм.

Що в кожного з нас ти одна і свята.

О, мамо, о, мамо, молитву складаєм

За долю твою на многі літа.

Date post:	18-Apr-2015
Category:	Documents
Upload:	esnuccorg
View:	59 times
Download:	17 times

NEW STAR - НОВА ЗОРЯ - May, 2012

Documents