ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Факультет фізичного виховання і спорту

Кафедра медико-біологічних основ фізичного

виховання та фізичної реабілітації

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор з науково-

педагогічної роботи

____________доц. Гусєв С.О.

«___» _____________2020 р.

ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО ЕКЗАМЕНУ:

ВАЛЕОЛОГІЯ І ОСНОВИ МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ. ФІЗИЧНА РЕКРЕАЦІЯ.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОСНОВ ЗДОРОВ’Я ТА МЕДИЧНИХ ЗНАНЬ.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ.

для атестації студентів ступеня вищої освіти бакалавр

галузі знань 01 Освіта/Педагогіка

спеціальності 014.14 Середня освіта (Здоров'я людини)

освітньо-професійна програма Середня освіта. Здоровʼя людини

Вінниця – 2020 рік

2

Програма комплексного екзамену: Валеологія і основи медичних знань.

Фізична рекреація. Методика навчання основ здоров’я та медичних знань.

Теорія і методика фізичного виховання для студентів ступеня вищої освіти

бакалавр, галузь знань 01 Середня освіта/Педагогіка, спеціальність 014.14

Середня освіта (Здоров’я людини), освітньо-професійної програми Середня

освіта. Здоров'я людини. Вінниця, 2020. 42 с.

Розробники:

Сулима А.С., к. фіз. вих., ст. викладач кафедри медико-біологічних основ

фізичного виховання і фізичної реабілітації Вінницького державного педагогічного

університету імені Михайла Коцюбинського;

Нестерова С.Ю., к.б.н., доцент кафедри медико-біологічних основ фізичного

виховання і фізичної реабілітації Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського;

Корольчук А.П., к. фіз. вих., старший викладач кафедри медико-біологічних

основ фізичного виховання і фізичної реабілітації Вінницького державного

педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Яковлів В.Л., к.пед.н., доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання

Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Рецензенти:

Кур’ята В.Г. – д.б.н., проф. кафедри біології Вінницького державного

педагогічного університету імені М. Коцюбинського

Бекас О.О. – к.б.н., доцент кафедри медико-біологічних основ фізичного

виховання і фізичної реабілітації Вінницького державного педагогічного університету

імені М. Коцюбинського

Програма комплексного екзамену: «Валеологія і основи медичних знань. Фізична

рекреація. Методика навчання основ здоров’я та медичних знань. Теорія і методика

фізичного виховання», укладена відповідно до освітньо-професійної програми Середня

освіта. Здоров'я людинипідготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти

за спеціальністю 014.14 Середня освіта (Здоров'я людини). У програмі розкрито структуру,

мету та завдання навчальних дисциплін, указані загальні та фахові компетенції, якими

повинні володіти студенти. Рекомендовано основну та додаткову літературу, вказано

критерії оцінювання запланованих програмних результатів навчання.

Програма розглянута і схвалена на засіданні кафедри медико-біологічних основ

фізичного виховання і фізичної реабілітації факультету фізичного виховання і спорту

Протокол від «_____» __________ 2020 року № _____

Завідувач кафедри _______________ проф. Ю.М. Фурман

Програма розглянута і схвалена на засіданні навчально-методичної комісії

факультету фізичного виховання і спорту

Протокол від «____» ___________2020 року № __

Голова ____________________ доц. Асаулюк І.О.

«__ » ____ 2020 року Голова НМК ____________________ (Асаулюк І.О.)

3

ВСТУП

Програма комплексного екзамену з «Валеології і основ медичних знань.

Фізичної рекреації. Методики навчання основ здоров’я та медичних знань.

Теорії і методики фізичного виховання» укладена відповідно до підготовки

здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю

014.14 Середня освіта (Здоров'я людини). До змісту екзамену включено

наступні навчальні дисципліни: «Загальна теорія здоров’я та основи здорового

способу життя: Загальна теорія здоров’я (загальна та педагогічна валеологія),

Діагностика і моніторинг стану здоров’я, Основи здорового способу життя та

культура здоров’я»; «Фізична рекреація: Теорія і технологія оздоровчо-

рекреаційної рухової активності»; «Методика навчання основ здоров’я та

медичних знань: Методика навчання основ здоров'я, валеології та проведення

виховної роботи з формування мотивації до здорового способу життя»; «Теорія

і методика фізичного виховання».

1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ЕКЗАМЕНУ: «Валеологія

і основи медичних знань. Фізична рекреація. Методика навчання основ

здоров’я та медичних знань. Теорія і методика фізичного виховання».

1.1. Метою комплексного екзамену з «Валеології і основ медичних знань.

Фізичної рекреації. Методики навчання основ здоров’я та медичних знань.

Теорії і методики фізичного виховання» є встановлення рівня фактичної

відповідності теоретичних знань і професійної компетентності випускників

бакалаврів та їхньої практичної підготовки вимогам освітньо-професійної

програми Середня освіта. Здоров'я людини та перевірка готовності випускників

до виконання ними своїх функціональних обов’язків.

1.2. Основними завданнями комплексного екзамену з «Валеології і

основ медичних знань. Фізичної рекреації. Методики навчання основ здоров’я

та медичних знань. Теорії і методики фізичного виховання» є:

- встановлення рівня засвоєння основних принципів, шляхів і методів

збереження і зміцнення усіх складових здоров’я, основних термінів і

понять оздоровчо-рекреаційної рухової діяльності для різних верств

населення, методів і засобів навчання основ здоров'я і основ медичних

знань, основних теоретичних положень, які відображають закономірності

фізичного виховання як педагогічного процесу;

- визначення рівня сформованості умінь застосування методів контролю і

самооцінки стану здоров'я й оцінки ефективності занять оздоровчо-

рекреаційної рухової активності, методик діагностики стану окремих

складових здоров'я та інтегральної оцінки здоров'я;

- виявлення у майбутнього вчителя ступеня сформованості умінь організації

навчально-виховної роботи з основ здоров’я та основ медичних знань у

школі, занять оздоровчо-рекреаційної рухової активності для різних верств

4

населення, чітких уявлень щодо мети й завдань фізичного виховання

людей різного віку;

- встановлення ступеня засвоєння у студентів знань про власне здоров’я,

практичні навички здорового способу життя і безпечної поведінки;

- сприяти вихованню у студентів педагогічного мислення і формуванню

системи спеціальних знань і умінь, що дозволить майбутньому спеціалісту

використовувати фізичне виховання для оздоровлення людей різного віку,

узагальнювати досвід передової педагогічної практики, самостійно

розробляти нові педагогічні технології.

1.3. Компетентності

1.3.1. Загальні компетентності

1) здатність до саморегуляції та здорового способу життя, здатність у процесі

професійної діяльності освоювати та вдосконалювати рухові уміння і

навички з різних видів рухової активності та підтримувати загальний

рівень фізичної активності і здоров’я (ЗК 3);

2) здатність до професійного спілкування, дотримуючись принципів фахової

етики, морально-етичних норм поведінки, толерантності, адаптації до

нових ситуацій у професійній діяльності, забезпечувати гармонійні та

конструктивні взаємовідносини при виконанні професійних завдань для

досягнення цілей професійної діяльності (ЗК 9);

3) здатність працювати з інформацією, у тому числі в глобальних

комп'ютерних мережах (ЗК 10);

4) здатність діяти з позицій соціальної відповідальності, сумлінно

виконувати професійні обов'язки, займати активну життєву та

громадянську позицію, розвивати лідерські якості (ЗК 13);

5) здатність використовувати під час навчання та виконання професійних

завдань базові знання про закономірності, розвиток і форми психічних

проявів людини (ЗК 17).

6) здатність використовувати під час навчання та виконання професійних

завдань базові знання з основ медичних знань (ЗК 18);

1.3.2. Фахові компетентності

1) здатність використовувати під час навчання та виконання професійних

завдань базові знання з окремих видів спорту, а також теорії і технології

оздоровчо-рекреаційної рухової активності (ФК 3);

2) здатність визначати роль рухової активності для формування здорового

способу життя та збереження й зміцнення здоров’я людини (ФК 5);

3) здатність до володіння педагогічними, медико-біологічними,

інформаційними технологіями для формування здорового способу життя,

розвитку рухових умінь і навичок, розвитку фізичних якостей у

представників різних груп населення і самостійної розробки методик і

технологій для інтегрального гармонійного розвитку людини (ФК 7);

5

4) здатність використання методик навчання основам здоров’я, основам

медичних знань, безпеки життєдіяльності та охорони праці в навчально-

виховному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах (ФК 8);

5) здатність надавати консультації з окремих питань здорового способу життя

(ФК 11);

6) здатність надання консультацій з питань оптимального для конкретної

людини рівня рухової активності та реалізації основних технологій

оздоровчо-рекреаційної рухової активності (ФК 13);

7) здатність визначити загальні підходи до вибору необхідної оздоровчої

технології для корекції стану здоров’я дітей та молоді, що не мають

хронічних захворювань (ФК 14);

8) здатність до організації навчально-виховного процесу та позаурочних

видівдіяльності (ФК 16).

9) здатність до організації навчально-виховного процесу з навчання основ

здорового способу життя на основі педагогічних теорій (ФК 17);

1.3. Програмні результати

1) уміти вести здоровий спосібжиття, фізично самовдосконалюватися та

спонукати дітей та молодь до ведення здорового способу життя (ПРН 4);

2) уміти спілкуватися рідною мовою у професійному середовищі, готувати

публічні виступи з низки галузевих питань, представляти державною

мовою результати наукової роботи письмово та усно з використанням

сучасних технологій, вербальної комунікації та адекватних форм ведення

дискусій і дебатів (ПРН 10);

3) проявляти уміння та практичні навички роботи на сучасній комп'ютерній

техніці і використання сучасних інформаційних технологій для вирішення

різноманітних завдань професійної практичної діяльності (ПРН 12);

4) проявляти безпечну поведінку в різних ситуаціях життєдіяльності та

виконання професійних функцій (ПРН 13);

5) уміти оцінювати стан здоров’я людини та функціональні можливості її

організму на підставі фізіологічних критеріїв, результатів моніторингу

фізичного стану, порівнювати наявні результати досліджень фізіологічних

функцій організму людини з віковою нормою для кожної з фізіологічних

систем (ПРН 16);

6) знати принципи, засоби та методи оздоровчо-рекреаційної рухової

діяльності; форми організації занять з оздоровчо-рекреаційної рухової

активності (ПРН 19);

7) знати методологічні та педагогічні основи теорії навчання рухових дій;

основи методики розвитку фізичних якостей (сили, бистроти,

витривалості, гнучкості, спритності) (ПРН 20);

8) знати сучасні підходи до планування навчального процесу, структуру і

зміст програми, принципи, методи та засоби навчання з предмету «Основи

здоров’я» в загальноосвітніх навчальних закладах (ПРН 22);

9) демонструвати уміння ефективно проводити професійну діяльність,

6

застосовуючи сучасні науково-доказові дані (ПРН 24);

10) уміти надавати долікарську допомогу під час зовнішньої та внутрішньої

кровотеч, при травмах опорно-рухового апарату, при невідкладних станах

фізіологічних систем внутрішніх органів (ПРН 25);

11) уміти добирати альтернативні методи навчання, педагогічного

оцінювання, тестування, моніторингу якості освіти, бути здатним до

подальшого навчання з високим рівнем автономності (ПРН 28);

2. ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН, ЯКІ

ВИНОСЯТЬСЯ НА КОМПЛЕКСНИЙ ЕКЗАМЕН: «Загальна теорія

здоров’я та основи здорового способу життя: «Загальна теорія здоров’я

(загальна та педагогічна валеологія)», «Діагностика і моніторинг стану

здоров’я», «Основи здорового способу життя та культура здоров’я»; «Фізична

рекреація: Теорія і технологія оздоровчо-рекреаційної рухової активності»;

«Методика навчання основ здоров’я та медичних знань: Методика навчання

основ здоров'я, валеології та проведення виховної роботи з формування

мотивації до здорового способу життя»; «Теорія і методика фізичного

виховання».

2.1.Програма навчальної дисципліни «Загальна теорія здоровʼя та

основи здорового способу життя»

2.1.1.Програма навчальної дисципліни «Загальна теорія здоров’я

(загальна та педагогічна валеологія)»

РОЗДІЛ 1. Здоров’я – найвища цінність людини

Тема 1. Поняття про здоров’я, форми і методи його формуванн,

збереження та зміцнення. Загальна теорія здоров’я як навчально-наукова

дисципліна. Життя і здоров’я людини. Еволюція науки про здоров’я.

Концептуальні моделі здоров’я. Вплив різних чинників на формування

здоров’я. Демографічна ситуація в Україні. Критерії здоров’я. Довголіття і

здоров’я.

Тема 2. Здоров’я та хвороба. Фізична складова здоров’я: принципи

формування, діагностика індивідуального здоров’я, шляхи покращення.

Поняття про фізичне здоров’я та фізичний розвиток (оцінка фізичного

розвитку; індекс тілесної маси; визначення дефіциту та надлишку маси тіла).

Біологічний вік. Оцінка стану серцево-судинної і дихальної системи та опорно-

рухового апарату. Перехідний стан між здоров’ям та хворобою. Рухова

активність та здоров’я. Поняття «оптимальний руховий режим». Гіпокінезія.

Основи побудови оздоровчого тренування. Основи раціонального харчування.

Тема 3. Адаптація. Поняття адаптація. Основні види адаптації. Стадії

процесу розвитку адаптації. Взаємозв'язок між поняттями «адаптація» і

«здоров'я». Адаптивні типи.

7

Тема 4. Загартовування. Загартовування та його основне значення.

Основні принципи загартовування. Загартовування повітрям. Повітряні ванни,

класифікація. Біологічна дія сонця. Значення для організму ультрафіолетових

та інфрачервоних променів. Загартовування водою. Водні процедури.

Тема 5. Біоритми. Поняття «біоритми» та «гомеостаз». Зв'язок факторів

зовнішнього середовища з формуванням біоритмів. Види біоритмів. Механізми

формування біоритмів. Циркадійні біоритми. Біоритмологічні типи. Сезонні

біоритми. Зв'язок між біоритмами і працездатністю людини. Фізіологічні

основи біологічних ритмів фізичної і розумової працездатності дітей і

дорослих. Біологічний годинник.

Тема 6. Імунна система і здоров’я. Історія відкриття імунітету. Теорії

імунітету. Поняття про імунну систему. Неспецифічний імунітет. Специфічний

імунітет. Види імунітету. Ознаки ослаблення імунної системи.

РОЗДІЛ 2. Харчування і здоров’я.

Тема 7. Раціональне харчування. Харчування – основа життя. Поняття

про раціональне харчування. Правильний режим харчування. Збалансоване

харчування. Біологічне значення основних харчових речовин. Позитивний і

негативний азотистий баланс. Потреба організму в білках, жирах, вуглеводах,

мінеральних речовинах. Лікувальна дія дієтичного харчування. Водний і

мінеральний обмін. Вітаміни. Групова номерна система лікувльного

харчування (лікувальні столи). Основні правила дієтичного харчування.

Проблема раціонального поєднання харчових продуктів (Герберт Шелтон).

Розвантажувальні дієти. Ожиріння і його профілактика. Значення овочів і

фруктів в харчуванні людини, профілактиці і лікуванні захворювань.

Вегетаріанство. Голодування.

РОЗДІЛ 3. Природа психічної діяльності. Емоції і здоров’я.

Тема 8. Психічна діяльність людини. Психіка людини. Психофізіологічна

типологія людини. Неврози. Функціональна асиметрія головного мозку.

Змінені стани свідомості. Сон, його фази. Теорії і механізми сну. Сновидіння.

Патологічні форми сну. Гіпноз. Поняття про психічне здоров’я, позитивні і

негативні емоції. Етапи психічного розвитку дітей. Формування структур

головного мозку, що забезпечують психічну діяльність. Розвиток мови. Людина

в соціумі.

Тема 9. Емоції і здоров’я. Історичний нарис про стрес. Поняття стресу

(Ганс Сельє). Стадії розвитку стресової реакції. Стресогенні фактори.

Конструктивний і деструктивний стрес. Захворювання зв'язані зі стресом. Роль

системи гіпоталамус-гіпофіз-кора наднирників. Фізіологічний і психічний

стрес. Стрес як психофізіологічна реакція особливості. Основна причина

емоційного стресу. Позитивні і негативні емоції. Індивідуальний захист від

стресу. Аутогенне тренування (Шульц).Основні методи подолання стресу:

релаксація; концентрація; ауторегуляція подиху; аутотренінг.Тривожність

спортсменів під час змагань, діагностика, шляхи корекції.

РОЗДІЛ 4. Соціальна складова здоров’я. Сім’я та здоров’я.

8

Тема 10.Соціальна складова здоров’я. Індикатори соціального здоров’я.

Шкідливі звички і здоров'я. Алкоголізм. Тютюнопаління. Наркоманія.

Морфіноманія. Наркоманія, викликана препаратами коноплі. Кокаїнова

наркоманія (кокаїнізм). Наркоманії амфетамінового типу. Наркоманії,

викликані галюциногенами. Токсикоманія. Соціальна небезпека.

Тема 11. Репродуктивне здоров’я. Загальне уявлення про репродуктивну

здатність, репродуктивний потенціал. Фактори формування та збереження

репродуктивного здоров’я. Гормональна регуляція в забезпеченні здоров’я.

Статева культура як передумова репродуктивного здоров’я. Сім’я і здоров’я.

Психогігієна сім’ї. Планування сім’ї. Контрацепція.

2.1.2 Програма навчальної дисципліни «Діагностика і моніторинг

стану здоровʼя»

РОЗДІЛ 1. Методи діагностики фізичного розвитку

Тема 1. Діагностика індивідуального здоров’я людини. Три типи

діагностичних моделей: нозологічна, донозологічна діагностика та діагностика

за прямими показниками.

Тема 2. Донозологічна діагностика. Адаптація організму. Типи

адаптаційних реакцій (Р.М.Баєвський). Метод математичного аналізу серцевого

ритму. Метод визначення адаптаційного потенціалу.

Тема 3. Діагностика здоров’я за прямими показниками. Визначення

біологічного віку. Поняття «біологічний» і «календарний» вік. Біологічний вік

і здоров’я людини. Методи визначення біологічного віку. Аналіз тривалості

життя за «біологічним» віком.

Тема 4. Методи дослідження фізичного розвитку людини. Поняття про

соматоскопію та антропометрію. Постава та конституційні типи людини. Типи

порушень постави людини.

Антропометричні індекси: життєвий індекс, індекс Кетле, ростово-ваговий

показник, індекс Ерісмана, індекс Піньє.

Поняття про соматотип. Види соматотипів людини за різними

класифікаціями. Методи визначення соматотипу.

РОЗДІЛ 2. Методи діагностики функціонального стану організму

Тема 5. Функціональний стан організму та його діагностика. Поняття про

функціональний стан організму. Методи діагностики функціонального стану

людини: клінічні методи (функціональні проби та тести), інструментальні

(біохімічні та імунологічні методи) обстеження.

Діагностика стану серцево-судинної системи людини. Визначення

хвилинного об’єму крові. Функціональна проба Мартине, Гарвардський степ-

тест, проба Руф’є.

Діагностика функціонального стану системи дихання. Функціональні проби

Штанге, Генчі, Розенталя.

Визначення стійкості статичної координації за допомогою проби Ромберга.

9

Використання пальценосової проби для оцінки координаційної функції

нервової системи. Проба Яроцького для оцінювання стану вестибулярного

аналізатора.

Оцінка стану симпатичного відділу вегетативної нервової системи за

допомогою ортостатичної проби. Проба Ашнера для оцінки роботи

парасимпатичної частини вегетативної нервової системи. Протоколи

функціональних проб.

Тема 6. Діагностика рівня здоров’я за резервами біоенергетики.

Механізми утворення енергії в організмі (аеробний та анаеробний). Оцінка

рівня соматичного здоров’я за потужністю аеробного утворення енергії.

Поняття про «безпечний рівень здоров’я» (Г.Л.Апанасенко). Показник

«максимального споживання кисню» (МСК). Методи визначення МСК.

Експрес-оцінка рівня соматичного здоров’я. Інформативність рівня

соматичного здоров’я, що визначається за резервами біоенергетики. Рівень

соматичного здоров’я та старіння.

2.1.3. Програма навчальної дисципліни «Основи здорового способу

життя та культура здоровʼя»

РОЗДІЛ 1.Спосіб життя і здоров’я людини

Тема 1.Здоровий спосіб життя. Захворюваність населення України.

Демографічна ситуація в Україні. Поняття «спосіб життя». Здоровий спосіб

життя. Складові здорового способу життя (раціональне харчування, достатня

фізична активність, загартовування, дотримання режиму дня і саморегуляція

організму, відсутність шкідливих звичок, позитивні емоції). Роль мотивацій і

установок сучасної людини у формуванні основ здорового способу життя.

Тема 2. Донозологічна діагностика здоров’я за функціональними

показниками. Донозологічна діагностика здоров'я за функціональними

показниками. Функціональний резерв та функціональні можливості. Методи їх

оцінки. Функціональні тести. Вимоги до них та оцінка результатів. Добір

індикаторної системи для оцінки адаптаційних можливостей організму.

Визначення адаптаційного потенціалу. Спеціальні методики: проба Мартине,

проба С. П. Летунова, Гарвардський степ-тест, 12-хвилинний тест Купера,

кліностатична та ортостатична проби. Тестування рівня здоров'я за прямими

показниками. Біологічний вік та його визначення. Діагностика рівня здоров'я за

резервами біоенергетики. Фізична працездатність і максимальне споживання

кисню (МСК). Оцінка фізичної працездатності за даними тесту PWC170 та

непрямого визначення МСК. Аеробна й анаеробна продуктивність. Фізична

працездатністьосіб різної статі і віку.

Тема 3. Фізична культура і здоров’я. Механізми оздоровчої дії

фізичних вправ. Гіподинамія і гіпокінезія. Наслідки гіпокінезії. Роль фізичної

активності в розвитку перехресної адаптації. Фізичні вправи та функціональні

резерви організму. Характеристика основних форм оздоровчого фізичного

тренування (оздоровча ходьба, оздоровчий біг, плавання, велосипедні

10

прогулянки, ходьба на лижах, ранкова гігієнічна руханка). Основи побудови

оздоровчого фізичного тренування. Принципи і методи оздоровчого

тренування. Дозування фізичних навантажень. Лікарський контроль в

оздоровчому тренуванні.

Тема 4. Харчування і здоров’я. Вплив харчування на здоров’я. Поняття

«раціональне харчування». Збалансоване харчування. Незамінні компоненти

харчування: білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мінерали. Роздільне

харчування. Вода, водний режим і питний режим. Режим харчування. Основи

лікувального харчування. Правила харчування за К.Купером. Голодування.

Вегетаріанство. Голодування. Піст і голодування як фактор оздоровлення.

Біологічно активні добавки. Харчування і ожиріння.

Тема 5. Репродуктивне здоров’я. Основи статевого виховання.

Загальне уявлення про репродуктивну функцію, репродуктивний потенціал.

Фактори формування та збереження репродуктивного здоров’я. Статева

культура як передумова репродуктивного здоров’я. Хвороби, що передаються

статевим шляхом. Шлюб та сім’я. Функції сім’ї. Гігієна статевого життя.

Моделі сексуальної поведінки молоді. Профілактика статевих інфекцій.

Поняття насильницької поведінки в сімʼї. Попередження насильства в сімʼї.

Тема 6. Аспекти психічного здоров’я. Поняття про психічну діяльність

людини, структура психіки. Природні та набуті в процесі життя особливості

психічної діяльності. Вчення про стрес. Механізми розвитку стресу.

Профілактика психічного стресу та корекція його наслідків. Сучасні підходи до

психічного оздоровлення.

Тема 7. Шкідливі звички і здоров’я. Наркоманія і її розповсюдження.

Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров’я, репродуктивну функцію

людини. Вплив алкоголю на організм людини. Вплив куріння на організм

людини. Заходи боротьби з наркоманією.

РОЗДІЛ 2. Оздоровлення, механізми управління здоров’ям.

Тема 8. Залежність здоров’я від стану хребта. Причини виникнення

порушення функцій хребта. Остеохондроз і його прояви у людини.

Профілактика остеохондрозу. Оздоровлення хребта.

Тема 9. Основні принципи зміцнення здоров’я. Основні принципи

загартовування. Загартовування повітрям. Загартовування сонцем.

Загартовування водою.

Тема 10. Методи оздоровлення. Дихання за методом К.П.Бутейка.

Система дихальної гімнастики йогів. Метод дихання А.Н.Стрельникової.

Система природного оздоровлення П.К.Іванова. Мануальна терапія.

Рефлексотерапія. Фітотерапія.

Тема 11. Оцінка стану здоров’я за спеціальними тестами. «Самооцінка

стану здоровʼя за В.П.Войтенко», «Оцінка способу життя», «Визначення типу

біоритму за Отсбергом», «Аутоаналітичний опитувач здорової особистості»,

«Чи вмієте ви контролювати себе?», «Чи правильно ви харчуєтесь?», «Що ви

знаєте про секс?», «Чи має вживання алкоголю вплив на Ваше здоров’я?», «На

11

скільки велика для вас загроза алкогольної залежності?», «Що заважає вам

кинути курити?», «Визначення типу темпераменту».

Рекомендована література

Основна

1. Апанасенко Г.Л. Санологія (медичні аспекти валеології) [підручник]

/Г.Л.Апанасенко, Л.А.Попова, А.В.Магльований. Київ-Львів, 2011. 303 с.

2. Грибан В.Г. Валеологія: [підручник] /В.Г.Грибан.- К.:Центр учбової

літератури, 2008.214 с.ISBN978-966-364-604-6.

3. Іващук Л.Ю. Валеологія. [Навчальний посібник]/Л.Ю.Іващук,

С.М.Онишкевич. Тернопіль: Навчальна книга-Богдан,2010. 400 с.

4. Петриненко Т.В. Основи медичних знань /Т.В.Петриненко[Підручник].К.:

Медицина, 2007. 248 с.

5. Хорошуха М.Ф. Основи здоров’я:[Навчальний посібник для студ.

вищ.навч.закл.]/ М.Ф.Хорошуха, О.О.Приймаков, В.Г.Ткачук.К.:НПУ імені

М.П.Драгоманова,2009.372 с.

6. Нестерова С.Ю. Загальна теорія здоровʼя (загальна та педагогічна

валеологія) [конспект лекцій]. Вінниця,2019.127с.

7. Нестерова С.Ю. Основи здорового способу життя [навч.-метод.посібник].

Вінниця,2019. 142 с.

Допоміжна

1. Герберт М. Шелтон Здоровье для всех/ Пер. с анг. Л.А. Владимирского.

М.: Советский спорт, 2001. 288 с.

2. Даценко І.І. Загальна гігієна: [посібник для практичних занять] /

І.І.Даценко. Львів: Світ, 2001. 472 с. ISBN966-603-013-6.

3. Дубровский В.И. Гигиенафизическоговоспитания и спорта: [учебник для

студ. сред. и высш.уч. завед.] / В.И.Дубровский. М.: Гуманитарноеиздание

центр ВЛАДОС,2003. 512 с. - ISBN 5-691-01181-2.

4. Плахтій П.Д. Вікова фізіологія і валеологія: [навч.посібник] / П.Д.Плахтій,

С.В.Страшко, В.К.Підгірний.Кам’янець-Подільський,2010. 308 с. - ISBN

978-966-2937-95-4.

5. Цимбал Н.М. Практикум з валеології. Методи зміцнення фізичного

здоров’я: [навч.-метод.посібник] / Н.М.Цимбал. Тернопіль: «Навчальна

книга – Богдан», 2005.168 с.- ISBN 966-7520-21-8.

2.2. Програма навчальної дисципліни «Фізична рекреація: Теорія і

технологія оздоровчо-рекреаційної рухової активності»

РОЗДІЛ 1. Теорія оздоровчо-рекреаційної рухової активності. Тема 1. Походження рекреації та її сутність. Визначення поняття

«рекреація», та «фізична рекреація». Історія формування і теорії походження

рекреації. Мета, чинники розвитку, завдання і характеристика рекреації у

сучасному суспільстві. Засоби та методи фізичної рекреації. Система

12

управління оздоровчою фізичною культурою в Україні. Стан та перспективи

розвитку фізкультурно-оздоровчої діяльності в Україні. Державні та

громадські організації в системі управління оздоровчою фізичною культурою.

Фізкультурно-оздоровчий менеджмент та маркетинг.

Тема 2. Соціально-культурні аспекти рекреації. Рекреація, як

соціально-культурне явище, її різновиди і характеристики. Форми та функції

рекреації. Концепції вільного часу як важливої категорії рекреації. Педагогіка

вільного часу.

Тема 3. Фізичний стан як основа програмування занять оздоровчо-

рекреаційної спрямованості. Вибір фізичних вправ у програмуванні

оздоровчого тренування. Способи визначення раціональних обсягів рухової

активності та нормування фізичного навантаження. Фізичний стан як основа

програмування оздоровчого тренування. Вплив фізичної рекреації на

збереження та зміцнення здоров’я сучасної людини.

Тема 4. Форми, засоби, методи і об'єкти фізичної рекреації та

фізкультурно-оздоровчої роботи. Фізична вправа. Зміст і форма фізичної

вправи. Класифікація фізичних вправ. Циклічні фізичні вправи. Ациклічні

фізичні вправи. Комбіновані вправи. Вплив природних і гігієнічних чинників на

ефективність занять фізичними вправами. Виконання фізичних вправ у різних

умовах. Форми, засоби, методи і об'єкти фізичної рекреації. Загально-

педагогічні засоби і методи у фізичній рекреації.

Форми рекреаційної та фізкультурно-оздоровчої роботи з підростаючим

поколінням. Розвиток моторики і фізичної підготовленості людини.

Закономірності розвитку моторики (рухової активності) людини в онтогенезі.

Структура фізичної підготовленості людини.

Тема 5. Основи проведення рекреаційно-оздоровчих занять.

Визначення раціонального змісту й обсягів рухової активності. Вікові

особливості проведення рекреаційно-оздоровчих занять. Контроль за

оздоровчим ефектом рекреаційних занять. Програми самостійних оздоровчих

занять із застосуванням циклічних вправ.

Тема 6. Оздоровче тренування із застосуванням циклічних вправ.

Загальна характеристика циклічних вправ, що застосовуються в оздоровчому

тренуванні. Методичні поради, щодо оволодіння технікою оздоровчих видів

ходьби, бігу, плавання, пересування на велосипеді та лижах.

Тема 7. Лікарський контроль і самоконтроль. Визначення маси тіла.

Індекси маси тіла. Фактична і належна маса тіла. Індекс. Дефіцит маси тіла.

Огрядність. Поняття про ожиріння. Фактори ожиріння. Аліментарний фактор

ожиріння. Значення оздоровчо-рекреційної рухової активності у боротьба з

ожирінням.

РОЗДІЛ 2. Технологія оздоровчо-рекреаційної рухової активності.

Тема 8. Рекреаційні ігри і оздоровчі види гімнастики в рекреаційних

заняттях. Використання українських народних ігор і розваг у рекреаційній

діяльності. Спортивні ігри в оздоровчо-рекреаційних заняттях. Структура

оздоровчо-рекреаційних занять. Основні принципи оздоровчо-рекреаційних

13

занять. Інтенсивність фізичних навантажень в оздоровчо-рекреаційних заняттях

і контроль. Значення оздоровчих видів гімнастики в системі фізичної рекреації.

Історія виникнення оздоровчих видів гімнастики. Різновиди оздоровчих видів

гімнастики і їх характеристика.

Тема 9. Фітнес технології. Фітнес-технології з використанням засобів

аеробіки. Технології силового та ментального фітнесу. Технології

функціонального тренінгу. Рекреаційні технології. Технології спортивно-

оздоровчих зимових видів спорту.

Тема 10. Туризм, як засіб фізичної рекреації. Розвиток туризму в

Україні. Класифікація видів туризму. Туристичний похід вихідного дня.

Мотивація занять туризмом. Екскурсія як різновиди рекреаційної діяльності.

Рекреаційно-туристичні ресурси України. Класифікація рекреаційно-

туристичних ресурсів. Рекреаційне районування та методи оцінювання

рекреаційних ресурсів.

Рекомендована література

Основна

1. Андрєєва О.В. Фізична рекреація різних груп населення:

[монографія] / О.В. Андрєєва. К.: ТОВ НВП Поліграфсервіс, 2014. 280 с.

2. Круцевич Т.Ю. Рекреація у фізичній культурі різних групи

населення / Т.Ю. Круцевич, Г.В. Безверхня. К.: Олімпійська література, 2010.

248 с.

3. Приступа Є.Н. Фізична рекреація: навч. посіб. для студ. вищ. навч.

закл. фізичного виховання і спорту / Є.Н. Приступа, О.М. Жданов, М.М.

Линець та ін.. Л.: ЛДУФК, 2010. 447с.

Додаткова

1. Амосов Н. М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. Человек

и общество / Н. М. Амосов. М.: Сталкер, 2003. 464 с.

2. Андріанов В. Є. Рухливі ігри як засіб соціалізації особистості

молодших школярів / В. Є. Андріанов, Т. В. Андріанов, Н. Г. Макаренко //

Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи: Монографія. Дрогобич:

КОЛО, 2007. 620 с.

3. Бевз Г.М. Організація рекреаційних заходів в системі соціальної

роботи: навч.-методич. посібник / Г.М. Бевз, Г.З. Герасим, Л.М. Кашуба. Львів:

ПАІС, 2006. 132 с.

4. Зорин И.В.Туризм как вид деятельности \ И.В. Зорин, В.А.

Квартальнов. М.: Финансы и статистика, 2004. 312 с.

5. Ким Н. Фитнесс: Учебник / Н. Ким, М. Дьяконов. М.: Гуманитарный

издательский центр ВЛАДОС, 2006. 452 с.

6. Руденик В. В. Оздоровительный бег: Учебно-методическое пособие /

В. В. Руденик. Гродно: Издательство ГрГУ, 2001. 89 с.

7. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм. Навчальний

посібник/ М.Й. Рутинський, Ю.В. Зінько.К.: Знання, 2006. 271 с.

14

8. Шепетюк С.М. Рекреаційно-туристські ресурси як основа

туристично-рекреаційних послуг / С.М. Шепетюк // Туристична освіта в

Україні: проблеми і перспективи: Зб. наук. праць. Випуск 1. Київ: Тонар, 2007.

с. 138- 144.

2.3. Програма навчальної дисципліни «Методика навчання основ

здоров’я та медичних знань: Методика навчання основ здоров'я, валеології

та проведення виховної роботи з формування мотивації до здорового

способу життя»

РОЗДІЛ1. Зміст і структура шкільного курсу «Основи здоров’я»

Тема 1. Вступ. Походження, історія розвитку валеологічної освіти. Мета

та завдання курсу «Методика навчання основ здоров’я, валеології та

проведення виховної роботи з формування мотивації до «здорового способу

життя». Зміст понять «валеологічна освіта» та «валеологічне виховання».

Навчально-виховне значення шкільного предмету «Основи здоров’я».

Мета, завдання інтегрованого курсу основи здоров’я. Місце дисциплін

валеологічного спрямування у формуванні загального світогляду людини.

Здоров’я дітей та підлітків – основа здоров’я нації. Сучасний стан здоров’я

дітей і підлітків в Україні. Зміст і принципи валеологічної освіти та виховання.

Законодавча і нормативно-правова база України, яка окреслює напрями

діяльності і заходи щодо формування здорового способу життя і безпечної

поведінки у дітей і молоді.

Особливості програми з «Основ здоров'я» в сучасній школі. Загальна

характеристика змістових ліній шкільного курсу «Основи здоров’я».

Перспективне (річне), тематичне та поурочне планування «Основ

здоров'я».

Структура шкільного підручника з «Основ здоров'я». Робота з

підручником з «Основ здоров'я», її види. Характеристика прийомів роботи з

підручником (роботи з текстом, з апаратом орієнтування, з ілюстраціями).

РОЗДІЛ 2. Принципи, методи, засоби та форми навчання основ

здоров’я. Тема 2. Принципи, методи і засоби навчання основ здоров’я. Поняття

«принципи навчання». Характеристика головних принципів валеологічної

освіти (принцип гуманізації, принцип демократизації, принцип діяльнісного

підходу, принцип науковості, принцип природо відповідності, принцип

культуро відповідності, принцип біоетики). Характеристика основних

дидактичних принципів навчання.

Поняття «методи навчання». Характеристика різних груп методів.

Класифікація методів навчання за особливостями навчально-пізнавальної

діяльності учнів: пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний)

метод; репродуктивний метод; метод проблемного викладу; частково-

пошуковий (евристичний) метод; дослідницький метод. Наочно-ілюстративні,

наочно-пошукові, наочно-дослідницькі методи (демонстраційний експеримент,

15

демонстраційні спостереження, демонстрація аудіовізуальних і образотворчих

засобів наочності, демонстрація натуральних об'єктів).

Методи формування пізнавального інтересу: дискусія; включення учнів у

ситуацію особистого переживання успіху в навчанні; метод опори на здобутий

життєвий досвід; метод пізнавальної, дидактичної, рольової гри тощо.

Методи контролю і самоконтролю у навчанні: методи усного контрою;

фронтального опитування; індивідуального опитування; тестова перевірка

знань. Характеристика словесних, наочних і практичних методів навчання.

Методи регуляції життєдіяльності: навички самопізнання і самоаналізу;

навички самооцінки та самокритики; здатність до рефлексії, яка уможливлює

здатність школяра керувати своїми діями і вчинками; навички саморегуляції.

Організація пізнавальної діяльності учнів під час вивчення основ

здоров’я. Розвиток активності та самостійності учнів у процесі навчання.

Диференціація навчання. Поняття «самостійна робота учнів», її види і прийоми

організації. Контроль і оцінка самостійної роботи школярів. Обсяг самостійної

роботи.

Поняття «проблемна ситуація», «проблемне навчання». Мета та шляхи

створення проблемних ситуацій у процесі навчання основ здоров’я. Способи і

прийоми створення проблемних ситуацій на уроках з основ здоров'я.

Класифікація проблемних ситуацій. Програмоване навчання. Алгоритмізація.

Засоби навчання основ здоров’я. Класифікація засобів навчання та їх

аналіз.

Тема 3. Урок – основна форма організації навчально-виховної роботи

з основ здоров’я. Поняття про форми організації навчання в школі. Урок, його

функції. Класифікація типів уроків. Структура різних типів уроків.

Перспективне і тематичне планування уроків. Побудова уроку.

Підготовка до уроку. Домашні завдання з основ здоров'я, їх обсяг та методи

перевірки. Прийоми активізації пізнавальної діяльності. Актуалізація опорних

знань учнів. Мотивація до навчання. Значення і підбір необхідних засобів

навчання.

Сфера застосування традиційних методів навчання (словесних, наочних,

практичних, контролю і самоконтролю, самостійної роботи).

Організація перевірки і обліку знань учнів у шкільному курсі «Основи

здоров'я». Узагальнення знань і підсумки уроку. Особливості практичних

уроків. Місце і значення їх в системі навчання основ здоров’я. Змісті методика

проведення таких занять.

РОЗДІЛ 3. Зміст освіти та методика навчання окремих тем предмету

«Основи здоров’я».

Тема 4. Зміст профілактичної освіти дітей віком 3–10 років. Зміст

профілактичної освіти у дошкільних закладах. Опанування навичками

особистої гігієни й міжособистісного спілкування. Теоретичні засади

гендерного виховання. Організація ґендерного виховання з дітьми дошкільного

віку. Застосування ґендерного підходу під час організації основних видів

діяльності дошкільників.

16

Гра як основна форма занять у дошкільному навчальному закладі.

Формування навичок здорового способу життя у дошкільників у процесі гри.

Зміст освіти з питань здоров’я і безпеки життєдіяльності для учнів

молодшого шкільного віку. Відповідність змісту, форм і методів організації

занять віковим особливостям молодших школярів. Особливості оцінювання

знань на уроках з основ здоров’я.

Тема 5. Зміст превентивної освіти дітей середнього шкільного віку.

Актуальні проблеми здоров’я і безпеки життєдіяльності підлітків. Вивчення

тематики безпеки життєдіяльності. Інформаційна безпека в Інтернеті. Правила

безпеки в мережі Інтернет. Хвороби цивілізації, реклама. Причини хвороб

цивілізації.

Способи формування здорової самооцінки підлітків. Ефективна

комунікація та міжособистісні стосунки. Емоційна саморегуляція. Поняття

«стрес» й управління ним. Поняття «конфлікт», причини виникнення

конфліктів між підлітками. Види і способи розв’язання конфліктів. Аналіз

проблем і прийняття рішень.

Профілактика девіантної та адиктивної поведінки: тютюнопаління,

вживання алкоголю, вживання наркотичних засобів. Формування навичок

протидії негативному впливу соціуму.

Репродуктивне здоров’я підлітків та проблеми його збереження.

Попередження захворювань, що передаються статевим шляхом. Врахування

вікових особливостей учнів при плануванні навчального матеріалу та під час

добору форм і методів проведення занять зі статевого виховання.

Організація навчання здорового способу життя для учнів старших класів.

Позакласні форми організації навчання основ здоров’я в старшій школі.

Факультативні курси превентивного спрямування. Позакласна й

позашкільна робота з основ здоров'я. Принципи залучення молоді до

планування і проведення заходів із мотивації учнів до здорового способужиття.

РОЗДІЛ 4. Теоретичні основи методики навчання основ здоров’я

Тема 6. Позаурочні та позакласні форми організації навчально-

виховної роботи з основ здоров’я. Поняття «нестандартні уроки». Їх види та

характеристика (урок-вікторина, урок-змагання, урок-КВК, урок-конференція,

урок-подорож тощо).

Позаурочні форми організації навчально-виховної роботи з основ

здоров’я. Поняття «шкільна екскурсія». Класифікація екскурсій, їх дидактичні

функції. Екскурсії з основ здоров’я, їх місце і значення в системі навчання

основ здоров’я. Підготовка, організація і методи проведення екскурсій з основ

здоров'я у школі. Підбиття підсумків екскурсії (підсумкове заняття за

результатами екскурсії).

Позаурочні роботи. Види позаурочних форм роботи учнів з основ

здоров'я. Домашня робота учнів з основ здоров’я, види домашніх завдань.

Обсяг та характер домашніх завдань з основ здоров'я. Диференціація домашніх

завдань.

17

Позакласні форми організації навчання з основ здоров’я, їх особливості.

Характеристика індивідуальної, групової та масової позакласної роботи.

Гуртки юних валеологів, їх дидактичні цілі. План роботи гуртка.

Факультативи з основ здоров’я, їх завдання і зміст.

Тема 7. Інноваційні методи навчання основ здоров’я. Інтерактивні

методи навчання та їх особливість. Впровадження інтерактивних технологій під

час викладання «Основ здоров’я». Значення інтерактивних педагогічних

технологій для формування соціально-психологічних компетентностей та

посилення мотивації учнів до здорового способу життя.

Поняття «дидактичні ігри», їх класифікація. Умови ефективності

використання дидактичних ігор. Дидактичні функції та структура дидактичної

гри. Завдання вчителя при підготовці і проведенні дидактичних ігор. Вимоги до

ігрової діяльності учнів на уроках «Основи здоров'я».

Поняття «тренінг». Мета, зміст і структура тренінгу. Специфічні риси

тренінгів. Зворотний зв'язок, очікування учасників тренінгу.

Метод проектів. Його характеристика. Освітні, розвивальні та виховні

завдання проектів з основ здоров'я. Класифікація проектів, їх характеристика.

Етапи виконання проектів.

Тема 8. Форми і методи моніторингу та оцінки ефективності

навчального процесу. Завдання тематичного контролю знань, вмінь і навичок

учнів з основ здоров’я. Методи, види та форми перевірки знань і вмінь учнів з

основ здоров’я. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

загальноосвітньої школи.

Інструктивно-методичні матеріали щодо контролю та оцінювання

навчальних досягнень учнів початкових та старших класів загальноосвітніх

навчальних закладів. Наказ МОН України «Про затвердження орієнтовних

вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі

загальної середньої освіти». Інструменти оцінювання: тести, шкали, дидактичні

ігри, моделювання ситуацій, проблемні ситуації, спостереження, дебати,

презентації та проекти, тренінги тощо.

РОЗДІЛ 5. Розвиток особистості дитини та його значення у

формуванні культури здоров’я. Матеріальна база навчання основ здоров’я.

Тема 9. Фізичний, психічний і соціальний розвиток дітей і підлітків.

Закономірності й рушійні сили розвитку особистості. Теорії розвитку

особистості (Е. Еріксон, Ж. Піаже). Вікова періодизація розвитку особистості та

її роль у формуванні змісту профілактичного освіти на різних етапах навчання.

Вікові особливості учнів молодших класів. Проблеми адаптації учнів 5-го

класу до навчального процесу у середній школі. Перехідний вік і пов’язані з

ним ризики. Особливості старшого підліткового віку. Вплив індивідуальних і

соціальних факторів захисту і ризику на поведінку підлітків.

Тема 10. Формування культури здоров’я. Формування культури

здоров’я особистості школярів. Базові людські потреби, їх вплив на поведінку

учнів. Етапи формування системи цінностей. Чинники, що впливають на

формування цінностей дітей та підлітків.

18

Батьківська спільнота як організаційний та інтелектуальний ресурс

освітнього закладу. Інформування батьків про обов’язкові і факультативні

предмети щодо формуванняв учнів здорового способу життя, а також залучення

батьків до роботи з дітьми. Форми роботи учнівіз батьками.

Виховання школярів у процесі навчання основ здоров’я. Основні виховні

завдання. Формування наукового світогляду.

Тема 11. Матеріальна база навчання основ здоров’я. Загальні

положення про кабінет основ здоров’я. Мета і завдання організації кабінету

основ здоров'я. типи навчальних кабінетів з основ здоров'я (кабінет основ

здоров'я, навчальний комплекс основ здоров'я, тренінговий центр).

Матеріально-технічне забезпечення кабінету основ здоров'я (шкільні меблі та їх

розміщення, робоче місце вчителя, лабораторне приміщення та його

обладнання). Навчально-методичне забезпечення кабінету основ здоров'я.

Експозиції постійного та змінного характеру. Керівництво діяльністю кабінету

основ здоров'я і організація його роботи. Складання каталогу на наочні засоби

навчання.

Рекомендована література

Основна

1. Балбенко С. Основи здоров'я та фізичної культури: метод. посіб. для

вчителів. Х.: Скорпіон, 2004, 96 с.

2. Богданова Г. Підготовка вчителів до формування в учнів життєвих навичок.

Здоров’я та фізична культура. № 9, 2007, с. 6-7.

3. Бондар В.І. Дидактика: [підручник]. К.: Либідь, 2005, 264 с.

4. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Основи здоров’я. 6 клас: Посібник для

вчителя. К.: Алатон, 2006, 200 с.

5. Горбач С.Д. Тестування і моніторинг в освіті: навчальний посібник. К.:

Вища школа, 2006. 95 с.

6. Єресько О.Методичні рекомендації щодо вивчення предмета «Основи

здоров'я». Здоров'я та фізична культура, № 6, 2005, с. 13-15.

7. Єресько О.Особливості змісту шкільного предмета «Основи здоров'я».

Безпека життєдіяльності, № 2, 2005, с. 56-59.

8. Лозинський В.С. Техніки збереження здоров’я. Відповідальність підлітка.

К.: Главник, 2008, 160 с.

9. Програма з предмету «Основи здоров’я» для 1–4 класу загальноосвітніх

навчальних закладів. Режим доступу:

http://osvita.ua/school/materials/program/8793

10. Сливка Л. Теоретико-методичні аспекти викладання валеології та основ

безпеки життєдіяльності в початковій школі: [навч.-метод. посіб.]. Івано-

Франківськ: НАІР, 2012, 204 с.

11. Сулима А.С. Методика навчання основ медичних знань та проведення

санпросвітницької роботи: методичні рекомендації до проведення

практичних занять для студентів ступеня вищої освіти бакалавр

спеціальності 014 Середня освіта. Здоров'я людини. Вінниця, 2019. 40с.

19

12. Методика навчання основ здоров’я, валеології та проведення виховної

роботи з формування мотивації до здорового способу життя:

термінологічний словник для підготовки студентів до практичних занять

для студентів ступеня вищої освіти бакалавр спеціальності 014 Середня

освіта. Здоров'я людини / Укладач Сулима А.С. Вінниця, 2019, 17с.

13. Сулима А.С. Методика навчання основ здоров’я, валеології та проведення

виховної роботи з формування мотивації до здорового способу життя:

методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів

ступеня вищої освіти бакалавр спеціальності 014 Середня освіта. Здоров'я

людини. Вінниця, 2019. 50с.

14. Сулима А.С. Методика навчання основ здоров’я, валеології та проведення

виховної роботи з формування мотивації до здорового способу життя:

тексти лекцій: навчально-методичний посібник для студентів ступеня

вищої освіти бакалавр освітньої програми Середня освіта. Здоров'я

людини спеціальності 014 Середня освіта. Здоров'я людини. Вінниця:

2019. 182с.

Додаткова

1. Воронцова Т.В. Пономаренко В.С. Захисти себе від ВІЛ: методичний

посібник для педагога-тренера. К.: Алатон, 2011, 208 с.

2. Пєхота О. А. Освітні технології: навчально-методичний посібник. К.:

А.С.К., 2001, 256 с.

3. Страшко С.В., Животовська Л.А., Пурік О.П., Гречишкіна О.Д., Міненок

А.О., Савонова О.В. Соціально-просвітницькі тренінги з формування

мотивації до здорового способу життя та профілактики ВІЛ/СНІДу: Навч.-

метод. посібник для студентів пед. вищих навч. закладів, вчителів основ

здоров'я, викладачів валеології, основ медичних знань та безпеки

життєдіяльності. К.: ОсвітаУкраїни, 2005, 292 с.

4. Ткачук В.Г., Хапко В.Е. Медико-социальные аспекты здоровья: конспект

лекций. К.: 2009, 101 с.

2.4. Програма дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання»

РОЗДІЛ 1. Основи теорії фізичного виховання.

Тема 1. Теорія і методика фізичного виховання як наукова і

навчальна дисципліна. Теорія і методика фізичного виховання як наукова і

навчальна дисципліна. Поняття „предмет теорії фізичного виховання”,

„предмет методики фізичного виховання”. Джерела та етапи розвитку теорії і

методики фізичного виховання. Основні поняття: „фізична культура”, „фізичне

виховання”, „фізичний розвиток”, „фізична досконалість”, „спорт”.

Тема 2. Система фізичного виховання. Визначення поняття „система

фізичного виховання”. Основи української національної системи фізичного

виховання. Основи системи фізичного виховання: науково-методичні, правові,

соціально-економічні, програмно-нормативні, організаційні. Умови

20

функціонування системи фізичного виховання. Мета системи фізичного

виховання в Україні. Основні завдання фізичного виховання: освітні, оздоровчі,

виховні. Зв’язок фізичного виховання з іншими напрямками виховання –

моральним, розумовим, естетичним, трудовим. Основні напрямки системи

фізичного виховання – базовий, професійно-прикладний, спортивний.

Тема 3. Засоби фізичного виховання. Визначення поняття: „рух”,

„рухова дія”, „фізичні вправи”. Фізичні вправи як основний засіб фізичного

виховання. Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм учнів.

Зміст і форма фізичних вправ. Техніка фізичних вправ, структура техніки,

характеристики рухів: просторові, часові, динамічні, ритмічні. Педагогічні

критерії ефективності техніки. Класифікація фізичних вправ. Природні сили як

засіб фізичного виховання. Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання.

РОЗДІЛ 2. Принципи та методи навчання у фізичному вихованні.

Тема 4. Принципи навчання у фізичному вихованні. Класифікація

принципів. Принцип свідомості й активності учнів; принцип наочності;

принцип доступності й індивідуалізації; принцип систематичності; принцип

міцності і прогресування.

Тема 5. Методи навчання у фізичному вихованні. Визначення поняття:

„метод”, „методичний прийом”, „методика”. Практичні методи: методи

навчання рухових дій; методи вдосконалення і закріплення рухових дій; методи

вдосконалення фізичних якостей. Методи використання слова. Методи

демонстрації. Загальні вимоги до вибору методів навчання.

РОЗДІЛ3. Структура процесу навчання.

Тема 6. Основи навчання рухових дій.

Загальні основи навчання рухових дій:

Особливості навчання у фізичному вихованні. Формування рухових умінь

та навичок, як основний зміст освітніх завдань фізичного виховання.

Характерні риси умінь і навичок. Перенос навичок. Механізми формування

рухових дій.

Структура процесу навчання:

Характеристика етапів навчання. Етап початкового розучування – мета,

завдання, методи, причини помилок і методики їх виправлення. Методи

контролю на етапі. Етап поглибленого розучування – мета, завдання, методи.

Методи контролю на етапі. Етап закріплення і вдосконалення – мета, завдання,

методи. Методи контролю на етапі. Мотивація як компонент структури

навчальної діяльності. Організація навчальної діяльності.

РОЗДІЛ 4. Виховання фізичних якостей.

Тема 7. Фізичні якості.

Основи методики виховання фізичних якостей:

Загальна характеристика фізичних якостей людини. Закономірності

розвитку фізичних якостей. Принципи виховання фізичних якостей.

Швидкість і методика її виховання:

21

Фактори, що зумовлюють прояв швидкості. Засоби розвитку швидкості.

Методи розвитку швидкості. Вікові особливості природного розвитку

швидкості. Контроль за розвитком швидкості учнів.

Сила і методика її виховання:

Класифікація силових здібностей. Фактори, що зумовлюють силові

можливості людини. Засоби розвитку силових здібностей. Методи розвитку

силових здібностей. Вікова динаміка природного розвитку сили. Контроль за

розвитком силових можливостей учнів.

Витривалість і методика її виховання:

Види прояву витривалості. Фактори, що зумовлюють витривалість

людини. Засоби розвитку витривалості. Методи розвитку витривалості. Вікова

динаміка природного розвитку витривалості. Контроль за розвитком

витривалості в учнів.

Гнучкість і методика її виховання:

Визначення поняття. Види прояву гнучкості. Фактори, від яких залежить

прояв гнучкості. Засоби розвитку гнучкості. Методи розвитку гнучкості. Вікова

динаміка природного розвитку гнучкості. Контроль за розвитком гнучкості у

учнів.

Спритність і методика її виховання:

Визначення поняття. Фактори, що визначають спритність. Засоби

розвитку спритності. Методи розвитку спритності. Вікова динаміка та контроль

розвитку спритності.

РОЗДІЛ 5. Фізичне виховання школярів.

Тема 8. Завдання фізичного виховання школярів. Форми організації

занять. Фізична культура — вирішальна умова фізичного і морального здоров'я

дітей. Соціально-педагогічне значення цілеспрямованості і задач фізичного

виховання в шкільному віці. Стан фізичної культури і проблеми програмно-

нормативної основи фізичного виховання в сучасній школі. Реалізація традицій

української народної культури в формуванні здорового способу життя

школярів. Утвердження ідеалів і цінностей олімпізму, скаутського руху в

фізичному вихованні учнів загальноосвітньої школи. Проблема матеріальної

бази фізичної культури в сучасній школі. Зростання вимог до особистостей і

професійної підготовленості вчителя.

Періодизація шкільного віку: значення обліку вікових періодів для

підвищення ефективності фізичного виховання; сучасна періодизація

шкільного віку.

Завдання: конкретизація оздоровчих і освітніх задач фізичного виховання

й особливості їхньої реалізації в молодшому, середньому і старшому

шкільному віці; сприяння моральному, розумовому, трудовому і естетичному

вихованню в процесі фізичного виховання.

Індивідуалізація та спортизація фізичного виховання школярів.

Значення різноманіття форм організації занять.

22

Форми організації фізичного виховання в школі: уроки з предмету

«фізична культура», форми активного відпочинку в режимі шкільного дня,

позакласні форми роботи.

Форми організації фізичного виховання в позашкільних установах:

дитячо-юнацьких спортивних школах, спортивні секції Палаців, Будинків дітей

та юнацтва і ДФТ, трудові, туристські, спортивні і військово-спортивні та

оздоровчі табори, дитячі сектори парків культури і відпочинку, спортивні секції

при домоуправліннях.

Форми фізичного виховання в сім’ї: заходи в режимі дня, самостійні

заняття фізичними вправами, ігри, прогулянки, змагання сімей у дні

відпочинку.

Тема 9. Шкільні програми з фізичного виховання. Програма з фізичної

культури як документ, що відображає завдання і зміст фізичного виховання

школярів.

Характеристики діючих програм: спрямованість програм

загальноосвітньої школи, зв'язок програм з Державними тестами оцінки рівня

фізичної підготовленості населення України.

Структура програми, її обґрунтування.

Зміст розділів програми для початкових, середніх і старших класів.

Відображення в змісті спрямованості на підготовку молоді до трудової й

оборонної діяльності. Реалізація змісту програми відповідно до національних і

клімато-географічних особливостей регіонів України.

Тема 10. Урок фізичної культури в школі. Урок як основна форма

організації занять: ознаки; поняття про зміст уроку (склад фізичних вправ, зміст

діяльності вчителя й учнів, реакція учнів); поняття про структуру уроку

(сутність структури, трьохчастний розподіл уроку); класифікація уроків за:

спрямованістю фізичного виховання, предметному змісту, перевазі однієї зі

сторін фізичного виховання, завданням, що переважно вирішуються на уроці;

вимоги до методики проведення уроку. Місце уроку фізичної культури серед

інших форм фізичного виховання. Характерні риси уроку як основної форми

занять.

Загальні вимоги до уроку (виховний вплив, система уроків, організація

самостійної навчальної діяльності учнів, боротьба з шаблоном оптимальна

рухова діяльність, система контролю, умови проведення уроку).

Зміст уроку (фізичні вправи, гігієнічні навички, діяльність учнів,

діяльність вчителя, результат уроку).

Побудова уроку (визначення його частин і задач, підбір фізичних вправ,

визначення взаємодії вчителя і учнів).

Визначення задач уроку: освітніх, оздоровчих, виховних. Характеристика

освітніх задач уроку, їх постановка та формулювання. Планування освітніх

задач в одному або серії уроків.

Характеристика оздоровчих задач уроку, їх постановка та формулювання.

Планування оздоровчих задач в одному або серії уроків.

23

Характеристика виховних задач уроку, їх постановка та формулювання.

Планування виховних задач в одному або серії уроків. Виховне значення змісту

традиційних форм організації уроку. Роль особистого прикладу вчителя.

Донесення задач уроку до свідомості учнів.

Методичні прийоми управління і підтримання їх робочого настрою.

Організація навчальної діяльності учнів на уроці.

Фронтальний метод, прийоми його застосування (одночасний, поточний,

поперемінний, індивідуальний.

Груповий метод, прийоми його застосування (одночасний, почерговий,

поперемінний, індивідуальний). Метод організації індивідуальної роботи,

прийоми його застосування (одночаснийза завданням вчителя, одночасний за

вибором учня, індивідуально за завданням вчителя).

Метод колового тренування, прийоми його застосування (варіювання

інтенсивності виконання окремих вправ і тривалості відпочинку між станціями,

зміни умов виконання вправ і тривалості відпочинку між станціями, зміни умов

виконання, чергування направленості вправ і інші).

Підготовка вчителя до уроку: суть етапу попередньої підготовки; основні

види робіт та їх суть при безпосередній підготовці до уроку (конкретизація

задач, уточнення засобів, організаційно-методичне забезпечення, рухова

підготовка, теоретична і мовна підготовка, матеріальне забезпечення, зовнішній

вигляд і психологічний стан вчителя).

Проведення уроку. Підготовча частина уроку: її задачі, мотивація занять,

організація уваги і емоційно-психологічного стану учнів; типові засоби і

методи проведення підготовчої частини; розміщення та прийоми управління

учнями.

Основна частина уроку: задачі, обстановка для розвитку творчості учнів;

рівень навантаження; освітня спрямованість; виховання фізичних якостей;

визначення готовності учнів до засвоєння нового матеріалу; емоційний стан

учнів; розстановка і прибирання приладів; проведення уроків в природних

умовах; спостереження вчителяза діяльністю учнів і їх оцінка.

Заключна частина уроку: задачі, відновлення організму учнів,

саморегуляція, підведення підсумків уроків, єдність частин уроку.

Сюжетні уроки: їх значення та особливості організації. Досвід вчителів-

новаторів.

Дозування навантаження на уроках: роль навантаження в досягненні

кінцевого результату: об'єм та інтенсивність, зовнішній і внутрішній прояви

навантаження; величини навантаження і втома, її ознаки, прийоми регулювання

навантаження і його тенденція; щільність уроку, педагогічне) оправдані і

недоцільні дії на уроці, хронометрування уроку і його пульсометрія.

Оцінка діяльності учнів на уроках: її форми, критерії; вимоги до учнів;

головний принцип оцінювання, врахування індивідуальних особливостей учнів

при їх оцінюванні; оцінка якостей, техніки, знань, екзамени і заліки з фізичної

культури; причини неуспішності учнів та помилки, що допускають вчителі при

оцінюванні.

24

Навчання учнів самостійно займатись фізичними вправами; виховання

інтересу до занять; озброєння школярів знаннями і формування на їх основі

переконань; формування умінь і навичок самостійних занять.

Різновиди шкільних уроків: класифікація уроків за характером змісту

(предметні, комплексні), класифікація залежно від вирішуваних задач

(навчальні, тренувальні, контрольні, змішані).

Активізація діяльності школярів і шляхи її здійснення; сутність

проблемного і диференційованого навчання (типові способи

диференційованого навчання).

Тема 11. Планування навчальної роботи. Сутність і значення

планування. Форми планування: тематичне і поурочне. Вимоги до

формулювання навчальних задач: наявність цільової настанови, відображення

кінцевого результату навчальної діяльності. Етапи планування.

Методика розробки задач на навчальний рік, чверть, урок. Вимоги до

складання планів: реальність, конкретність, варіативність, наступність і

перспективність, простота і наочність.

Основні документи планування навчальної роботи. Графік вивчення

програмового матеріалу протягом навчального року: його функції, методика

складання. Тематичне планування програмового матеріалу: його функції, зміст

і методика складання. План-конспект уроку: призначення, зміст, організаційне,

методичне і матеріальне забезпечення уроку. Творчі можливості вчителя в

складанні планів.

Тема 12. Облік успішності. Контроль навчального процесу як

обов'язкова умова його ефективності. Педагогічний контроль: вивчення

вихідного рівня можливостей і готовності учнів до реалізації поставлених

задач; контроль факторів, що впливають на учнів в процесі фізичного

виховання; педагогічний самоконтроль (щоденник самоконтролю). Система

обліку успішності: попередній, поточний і підсумковий облік; класний журнал

як основний документ обліку навчальної роботи.

Тема 13. Форми фізичного виховання протягом навчального дня.

Домашні завдання з фізичної культури. Зміст та методика проведення

гімнастики до занять. Зміст, методика та організація проведення

фізкультхвилинок (з примовками) та фізкультпауз на уроках. Особливості

проведення години здоров’я в групі продовженого дня.

Домашні завдання з фізичної культури (особливості, функції, вимоги до

змісту, методика ознайомлення контроль за виконанням домашніх завдань).

РОЗДІЛ 6. Позакласна робота з фізичного виховання в школі.

Тема 14. Позаурочні форми занять фізичними вправами. Значення:

позакласна робота в системі фізичного виховання школярів; особливості

позакласної роботи з фізичного виховання і її зв'язок з військово-патріотичним

вихованням.

Завдання позакласної роботи з фізичного виховання.

Розділи роботи: фізкультурно-оздоровча робота, робота зі спортивною

спрямованістю, робота з військово-патріотичною спрямованістю.

25

Вимоги до організації позакласної роботи з фізичного виховання.

Педагогічне керівництво позакласною роботою: обов'язку директора

школи, організатора позакласної і позашкільної роботи, учителя фізичного

виховання, викладача початкового військового навчання, класного керівника.

Функція позаурочних форм занять, їх задачі, характерні риси.

Характеристика форм фізичного виховання в розпорядку навчального дня:

гімнастика до занять (труднощі в організації як наслідок різності поглядів на її

доцільність, задачі, організацію, методику); години здоров'я (постановка

проблеми, організація, методика, засоби); спортивна година в групах

подовженого дня (задачі, організація, особливості методики; зміст).

Позакласна робота з фізичної культури: постановка проблеми; форми

організації і зміст позакласних занять;

Форми позакласних занять: групи загальної фізичної підготовки,

спортивної секції (програми і організація); спортивні змагання школярів (зміст,

організація і методика проведення); дні здоров'я і спорту; фізкультурно-

художні свята школярів; художньо-спортивні вечорі в школі.

Шкільний колектив фізичної культури: значення, зміст роботи,

керівництво. Спортивний клуб загальноосвітньої школи.

Підготовка і організація роботи фізкультурного активу із числа учнів (юні

судді по спорту, юні інструктори по спорту, фізорги класів, капітани команд і

інші).

Планування і облік позакласної роботи: план роботи колективу фізичної

культури на навчальний рік, календар спортивно-масових заходів на півріччя,

розклад занять спортивних секцій і гуртків, робочі плани спортивної секції,

положення про змагання і інші.

Участь у фізичному вихованні в позаурочний час учнів з послабленим

здоров'ям.

Пропаганда фізичної культури в школі: значення, форми пропаганди.

РОЗДІЛ 7. Фізичне виховання школярів з відхиленнями в стані

здоров’я

Тема 15. Фізичне виховання школярів з відхиленнями в стані

здоров’я. Завдання фізичного виховання школярів з послабленим здоров'ям.

Медичний огляд учнів, зміст занять, облік успішності. Характеристика

програми для учнів спеціальних медичних груп. Особливості змісту і методики

проведення уроків фізичного виховання в підготовчій і спеціальної медичних

групах.

РОЗДІЛ 8. Організація і методика занять у різних ланках системи

фізичного виховання.

Тема 16. Фізичне виховання школярів у позашкільних закладах

освіти. Завдання позашкільної роботи з фізичного виховання.

Основи організації позашкільної роботи. Організація і зміст роботи з

фізичного виховання в окремих позашкільних установах: дитячо-юнацькій

спортивній школі, літньому оздоровчому заміському таборі, таборі праці і

відпочинку старшокласників, військово-спортивному таборі, Палаці юнацтва і

26

школярів, клубі, Палаці культури, парку культури і відпочинку, стадіоні і

водяній станції, за місцем проживання.

Фізичне вихованняза місцем проживання: постановка проблеми; клуби

при ЖЕК; планування роботи, організація, участь шкіл в роботі за місцем

проживання.

Організація фізичного виховання в літніх таборах відпочинку дітей:

підготовка матеріальної бази, планування, зміст роботи по фізичному

вихованню.

Роль сім'ї у фізичному вихованні дітей: відношення сім'ї до фізичного

виховання; форми роботи вчителя з батьками; функції батьків.

Індивідуальні самостійні заняття: вибір предмету, самостійних занять;

комплексність засобів; ранкова гімнастика тощо.

Роль рухів і громадських організацій у фізичному вихованні школярів:

змагання "Старти надій"; клуби "Нептун", "Шкіряний м’яч", "Срібні ковзани",

"Біла тура", "Диво-шашки", відродження "Пласту"; "Парубоцькі громади";

фізичне виховання у січових школах; спортивно-просвітницькі товариства

"Січ", "Сокіл", "Луг", "Орлик" та ін.; роль "Союзу українок" у фізичному

вихованні дітей. Церковні свята і обряди та фізичне виховання учнів.

Тема 17. Фізичне виховання в оздоровчому закладі освіти. Завдання

фізичного виховання. Обов’язки посадових осіб табору по керівництву

фізичним вихованням і змісту їх роботи.

Форми і зміст роботи. Особливості методики проведення окремих форм

роботи.

Основні документи планування і обліку роботи з фізичного виховання.

Тема 18. Фізичне виховання в сільській малокомплектній школі.

Завдання фізичного виховання в сільській малокомплектній школі. Значення і

особливості роботи.

Особливості методики уроків фізичної культури. Фізичне виховання в

позаурочний час. Особливості професійної діяльності сільського вчителя.

Тема 19. Фізичне виховання дітей дошкільного віку. Соціально-

педагогічне значення фізичного виховання дошкільнят. Вікова періодизація

дітей. Особливості різних періодів дошкільників. Зміст і методика фізкультуро-

оздоровчих занять з дітьми переддошкільного віку.

Зміст і методика фізкультуро-оздоровчих занять з дітьми дошкільного

віку.

Тема 20. Адаптивне фізичне виховання. Основні поняття адаптивного

фізичного виховання. Історія адаптивного фізичного виховання. Мета і

завдання адаптивного фізичного виховання. Основні принципи адаптивного

фізичного виховання. Засоби адаптивного фізичного виховання. Методи

адаптивного фізичного виховання. Медично-педагогічний контроль в

адаптивному фізичному вихованні. Форми адаптивного фізичного виховання.

Тема 21. Фізичне виховання дорослого населення. Вікові особливості

різного періоду життя дорослої людини. Фактори, що впливають на здоров’я

дорослих людей. Зміст різних видів фізкультурно-оздоровчих занять:

27

рекреативно-оздоровчі, профілактико-оздоровчі, кондиційне тренування.

Методика фізкультурно-оздоровчих занять. Медично-педагогічний контроль на

заняттях оздоровчої спрямованості з особами зрілого і похилого віку.

РОЗДІЛ 9. Основи спортивного тренування.

Тема 22. Основи спортивного тренування. Основні поняття: спортивне

тренування, підготовка спортсмена, спортивна форма, підготовленість,

тренованість. Основні напрямки вдосконалення системи спортивного

тренування. Модулювання в спортивному тренуванні. Принципи спортивного

тренування. Фактори, визначаючі рівень спортивних досягнень, їх структура:

фізична підготовленість; технічна підготовленість; тактична підготовленість;

теоретична підготовленість; психологічна підготовленість; інтегральна

підготовленість. Засоби спортивного тренування. Методи спортивного

тренування. Компоненти тренувального навантаження. Загальна структура

спортивного тренування. Фази розвитку спортивної форми, зв’язок з

побудовою спортивного тренування. Типи тренувальних макро-мезо-

мікроциклів. Побудова тренувального процесу в підготовчому періоді.

Побудова тренувального процесу в змагальному періоді. Побудова

тренувального процесу в перехідному періоді. Позатренувальні і поза змагальні

фактори в системі підготовки і змагальної діяльності спортсменів. Допінг в

спорті: історія, стан, перспективи.

Тема 23. Змагання, планування, контроль і облік у процесі

спортивного тренування спортсменів. Сутність і значення планування, його

види. Багаторічне (перспективне) планування тренувань. Річний план, його

зміст і методика складання. Місячне і тижневе планування. Контроль в

підготовці спортсменів. Значення і види контролю, основні форми і організація

контролю.

РОЗДІЛ 10. Фізичне виховання у закладах вищої освіти та Збройних

силах України.

Тема 24. Фізичне виховання студентів закладів вищої освіти.

Теоретичні основи фізичного виховання з професійною спрямованістю.

Трудова діяльність і здатність до праці: об'єктивні і суб'єктивні фактори, що

обумовлюють продуктивність праці; загальні і професійні здібності;

співвідношення між внутрішніми і зовнішніми причинами розвитку здібностей.

Фізичне виховання як засіб і метод розвитку здібностей до праці. Фізичні

вправи як метод вивчення здібностей.

Значення і завдання фізичного виховання учнів середніх професійних

навчальних закладів.

Зміст фізичного виховання учнів. Характеристика теоретичного і

практичного матеріалу програми з фізичного виховання.

Фізичне виховання учнів середніх спеціальних навчальних закладів.

Завдання фізичного виховання учнів.

Зміст фізичного виховання учнів середніх спеціальних навчальних

закладів. Характеристика теоретичного і практичного матеріалу програми з

фізичного виховання.

28

Значення і завдання, форми занять студентів фізичними вправами.

Навчальна робота: навчальний план, навчальна програма, оцінка

успішності, лікарський контроль, навчальні відділення (спортивного

удосконалювання, підготовче і спеціальне). Фізичне виховання в позаурочний

час: значення, форми фізичного виховання. Особливості фізичного виховання

студентів за напрямом 0102 “Фізичне виховання і спорт”: фізичне виховання в

системі професійної підготовки; професійна спрямованість навчальних занять з

фізичного виховання; професійна спрямованість занять у позанавчальний час;

професійна спрямованість фізичного виховання в процесі суспільно-

педагогічної і навчальної практики.

Тема 25. Фізичне виховання в Збройних Силах України. Настанова з

фізичної підготовки у Збройних Силах України. Мета фізичної підготовки.

Завдання загальної фізичної підготовки. Управління фізичною підготовкою.

Керівництво фізичною підготовкою. Організація фізичної підготовки. Облік

фізичної підготовки. Матеріально-технічне забезпечення фізичної підготовки.

Проведення фізичної підготовки. Зміст фізичної підготовки. Засоби фізичної

підготовки. Форми фізичної підготовки. Основи методики фізичної підготовки.

Тема 26. Професійно-прикладна фізична підготовка. Значення і

завдання професійно-прикладної підготовки. Побудова і основа меодики

професійно-прикладної фізичної підготовки. Засоби професійно-прикладної

фізичної підготовки. Форми занять з професійно-прикладної фізичної

підготовки. Планування професійно-прикладної фізичної підготовки.

Педагогічний контроль в професійно-прикладній фізичній підготовці.

Рекомендована література

Основна:

1. Асаулюк І. О., С. М. Основи планування навчальної роботи з фізичної

культури в школі. / І.О. Асаулюк, С.М. Дмитренко. Вінниця: ВДПУ, 2007.

36 с.

2. Дмитренко С.М., Асаулюк І.О. Методика початкового навчання основним

видам шкільної програми (легка атлетика, гімнастика, баскетбол).

Навчально-методичний посібник / С.М. Дмитренко, І.О. Асаулюк. Вінниця:

ВДПУ, 2005. 52 с.

3. Дмитренко С.М., Асаулюк І.О. Методичні рекомендації з теорії фізичного

виховання до атестації здобувачів вищої освіти / С.М. Дмитренко, І.О.

Асаулюк. Вінниця, 2018. 92 с.

4. Дмитренко С.М., Крикунова В.Д. Орієнтовний план-конспект уроку з

фізичної культури для учнів 8 класу (колове тренування) Методична

розробка. / С.М. Дмитренко, В.Д. Крикунова. Вінниця: ВДПУ, 2017. 14 с.

5. Дмитренко С.М., Крикунова В.Д. Сюжетний урок «Зайці в городі».

Методична розробка. / С.М. Дмитренко, В.Д. Крикунова. Вінниця: ВДПУ,

2017. 15 с.

6. Козлова К.П. Словник-довідник основних понять і термінів з теорії і

методики фізичного виховання / К.П. Козлова.Вінниця, 2012. 25 с.

7. Майєр В.І. Фізична культура. Програма для спеціальної медичної групи.

29

5-9 класи. / В.І. Маєр., В.В. Деревянко. Київ, 2008. 65 с.

8. Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних

закладів «Варіативні модулі». 5–9 класи. / за ред. Круцевич Т.Ю., Дятленко

С. М. та інш. Київ: Літера, 2008. 96 с.

9. Теория и методика физического воспитания / Под ред. Т.Ю.Круцевич. К.:

Олимпийская литература. Т.1. 2003. 423 с.

10. Теорія і методика фізичного виховання: підруч. для студ. вищ. навч. закл.

фіз. виховання і спорту: у 2 т./ [Т.Ю. Круцевич, Н.Є. Пангелова, О.Д.

Кривчикова та ін.: за ред. Т.Ю. Круцевич]. [2-ге вид. переробл. та доп.]. К.:

Київський національний університет фізичного виховання і спорту України,

вид-во «Олімп. Л-ра», 2017. Т.1 Загальні основи теорії і методики фізичного

виховання. 384 с.

11. Теорія і методика фізичного виховання: підруч. для студ. вищ. навч. закл.

фіз. виховання і спорту: у 2 т./ [Т.Ю. Круцевич, Н.Є. Пангелова, О.Д.

Кривчикова та ін.: за ред. Т.Ю. Круцевич]. [2-ге вид. переробл. та доп.]. –

К.: Київський національний університет фізичного виховання і спорту

України, вид-во «Олімп. Л-ра», 2017. Т.2 Методика фізичного виховання

різних груп населення. 448 с.

12. Фізична культура. 1 – 4 класи загальноосвітніх навчальних закладів.

Навчальна програма / за ред. Круцевич Т.Ю., Єрмолова В.М. та інш. К:

Літера, 2012. 71 с.

13. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів / Б.М.Шиян. –

Тернопіль. Навчальна книга. Богдан. Ч.1,2. 2001, 202 с.

Додаткова:

1. Бальсевич В.К. Теория и технология спортивно-ориентированного

физического воспитания в массовой общеобразовательной школе /

В.К.Бальсевич, Л.И.Лубышева // Физическая культура: образование,

воспитание, тренировка. 2005. № 5. с.50-53.

2. Закон України «Про фізичну культуру і спорт».

3. Руденко А.В. Особенности спортивно-ориентированного физического

воспитания учащихся в сельской малокомплектной школе/ А.В. Руденко //

Физическая культура: образование, воспитание, тренировка. 2005. № 5. с.54-

55.

3. Критерії та методи оцінювання запланованих програмних

результатів навчання.

На основі програми комплексного екзамену з «Валеології і основ

медичних знань. Фізичної рекреації. Методики навчання основ здоров’я та

медичних знань. Теорії і методики фізичного виховання», викладачами було

створено добірку завдань, які охоплюють основний зміст дисциплін: «Загальна

теорія здоров’я та основи здорового способу життя: Загальна теорія здоров’я

(загальна та педагогічна валеологія), Діагностика і моніторинг стану здоров’я,

30

Основи здорового способу життя та культура здоров’я», «Методика навчання

основ здоров’я та медичних знань: Методика навчання основ здоров'я,

валеології та проведення виховної роботи з формування мотивації до здорового

способу життя»; «Фізична рекреація: Теорія і технологія оздоровчо-

рекреаційної рухової активності»; «Теорія і методика фізичного виховання».

Запропоновані завдання лягли в основу комплектування 30 екзаменаційних

білетів, кожен з яких містить чотири питання.

Критеріями оцінювання виступають: правильність, повнота і

ґрунтовність викладу, точність, логічність, лаконічність.

Максимальний бал виставляється за умови, якщо відповідь студента у

повній мірі відповідає всім зазначеним критеріям.

Оцінка студенту за комплексний екзамен виставляється за розширеною

шкалою, шкалою ECTS та 100-бальною системою (табл. 1).

Таблиця 1

Шкала оцінювання за розширеною та ECTS

Сума балів за

всі види

навчальної

діяльності

ОцінкаECTS Оцінка за розширеною шкалою

90 – 100 А відмінно

80-89 В дуже добре

75-79 С добре

60-74 D задовільно

50-59 Е достатньо

35-49 FX незадовільно

1-34 F неприйнятно

Оцінка «відмінно» (ECTS – A (90-100 балів)) ставиться за глибокі

знання навчального матеріалу, що міститься в основних і додаткових

рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які

вивчаються, у їх взаємозв’язку і розвитку, чітко, лаконічно, логічно послідовно

відповідати на поставлені питання, вміння застосовувати теоретичні положення

на практиці; студент точно і повно відповів на запитання, а також чітко і

логічно відповів на поставлені екзаменаторами запитання, вільно володіє

науковою термінологією.

Оцінка «дуже добре» (ECTS – В (80-89 балів)) ставиться за міцні знання

навчального матеріалу, включаючи аргументовані відповіді на поставлені

питання, вміння застосовувати теоретичні положення на практиці; при відповіді

студент допустив деякі неточності або відповів не повно за умови, що

принципові моменти питання розкриті правильно, а при розв'язанні

практичного завдання допущені лише незначні неточності.

31

Оцінка «добре» (ECTS – С (75-79 балів)) ставиться за міцні знання

навчального матеріалу, включаючи аргументовані відповіді на поставлені

питання, які, однак, містять певні неточності, за вміння застосовувати

теоретичні положення при розв’язанні практичних задач; студент допускає

несуттєві помилки і не може чітко й повно відповісти на додаткові запитання за

умови, що допущені помилки усуваються самим студентом, коли на них вказує

екзаменатор.

Оцінка «задовільно» (ECTS – D (60-74 балів)) ставиться за наявність у

відповіді декількох суттєвих неточностей, нечіткість і неповноту відповіді.

При розв'язанні практичного завдання допущені помилки і порушена логіка, що

вплинуло на результат та правильність висновків.

Оцінка «достатньо» (ECTS – Е (50-59 балів)) ставиться за слабкі знання

навчального матеріалу, неточні або мало аргументовані відповіді, з

порушенням послідовності їх викладу, за слабке застосування теоретичних

положень при виконанні практичних завдань.

Оцінка «незадовільно»(за системою ECTS – FX (35-49 балів) ставиться

за суттєві помилки у відповідях на питання, невміння застосувати теоретичні

положення під час виконання практичних завдань.

Оцінка «неприйнятно»(за системою ECTS – F (1-34 бали) ставиться за

незнання значної частини навчального матеріалу, невміння застосувати

теоретичні положення під час виконання практичних завдань.

Підсумкова рейтингова оцінка в балах, за розширеною шкалою та за

шкалою ЕСТS заноситься до протоколу засідання екзаменаційної комісії,

навчальної картки та залікової книжки студента, наприклад, так: 96/Відмінно/А,

85/Добре/В, 77/Добре/С, 69/Задовільно/D, 55/достатньо/Е тощо.

Рейтингові оцінки за виконання кожного завдання виставляються в балах

з урахуванням відповідних критеріїв ( табл. 2).

Таблиця 2

Рейтингові оцінки за виконання окремих завдань комплексного

екзамену

Вид навчальної роботи Максимальна величина рейтингової

оцінки (балів)

Виконання завдання №1 25

Виконаннязавдання №2 25

Виконаннязавдання №3 25

Виконаннязавдання №4 25

32

4.Добірка комплексних кваліфікаційних завдань, які охоплюють

основний зміст дисциплін

4.1. «Загальна теорія здоров’я та основи здорового способу життя:

Загальна теорія здоров’я (загальна та педагогічна валеологія), Діагностика

і моніторинг стану здоров’я, Основи здорового способу життя та культура

здоров’я»:

1. Поняття про здоров’я людини. Види здоров’я.

2. Поняття «питний режим», «питна норма».

3. Поняття про здоровий спосіб життя. Рекреаційні основи

здоров’язбереження.

4. Поняття про функціональний стан організму. Методи діагностики

функціонального стану організму людини: клінічні та інструментальні.

5. Вплив різних чинників на формування здоров’я. Критерії здоров’я.

6. Методи оцінки функціонального стану дихальної системи.

7. Методи оцінки функціонального стану серцево-судинної системи.

8. Механізми формування біоритмів. Вплив погодних умов на біоритми.

9. Поняття «фізична підготовка», «фізична підготовленість» та

«функціональна підготовленість».

10. Види біоритмів. Біологічний годинник.

11. Поняття про імунну систему. Види імунітету.

12. Класифікація соматотипів за Хіт-Картером.

13. Поняття «загартовування». Основне значення і принципи загартовування.

14. Класифікація соматотипів за Бунаком.

15. Поняття про соматотип. Класифікація соматотипів за Чорноруцьким.

16. Поняття про біологічний вік. Інтегральні показники біологічного віку:

зубний і кістковий вік.

17. Основні етапи онтогенезу, їхні особливості та періодизація.

18. Гіпокінезія. Вплив гіпокінезії на здоров’я людини.

19. Перехідний стан між здоров’ям та хворобою («третій стан»).

Розповсюджені прояви перехідного стану. Причини розвитку.

20. Адаптація. Основні види адаптації

21. Поняття про антропометрію. Правила проведення антропометричних

досліджень.

22. Поняття про хворобу. Стадії розвитку хвороби. Причини розвитку

хвороби.

23. Розкрити зміст поняття «стрес». Стадії розвитку стресу. Методи

подолання стресового напруження.

24. Типи діагностичних моделей здоров’я: нозологічна, донозологічна та

діагностика за прямими показниками.

25. Фізичний розвиток дітей і підлітків як показник здоров’я.

26. Донозологічна діагностика за допомогою адаптаційного потенціалу.

27. Поняття про раціональне харчування. Збалансоване харчування.

33

28. Біологічне значення білків. Добова норма споживання білків у різні вікові

періоди.

29. Біологічне значення жирів. Добова норма споживання жирів.

30. Остеохондроз і його прояв у людини. Профілактика остеохондрозу.

4.2.«Фізична рекреація: Теорія і технологія оздоровчо-рекреаційної

рухової активності»:

1. Система управління оздоровчою фізичною культурою в Україні.

2. Соціально-культурні аспекти рекреації. Концепції вільного часу.

3. Фізичний стан як основа програмування занять оздоровчо-рекреаційної

спрямованості.

4. Вплив оздоровчо-рекреаційної рухової активності на збереження та

зміцнення здоров’я людини.

5. Форми і засоби фізичної рекреації.

6. Особливості проведення рекреаційно-оздоровчих занять.

7. Кондиційне тренування із застосуванням циклічних навантажень.

8. Лікарський контроль і самоконтроль при організації занять оздоровчо-

рекреаційною руховою активністю.

9. Структура і зміст фітнес-програми.

10. Технології створення та впровадження фітнес-програм серед різних

верств населення.

11. Визначення рівня рухової активності за методикою хронометражу.

Норми рухової активності для дітей різного віку.

12. Характеристика завершального етапу впровадження технології

оздоровчо-рекреаційної рухової активності.

13. Характеристика попереднього етапу впровадження технології

оздоровчо-рекреаційної рухової активності.

14. Характеристика основного етапу впровадження технології оздоровчо-

рекреаційної рухової активності.

15. Рекреаційно-туристичні ресурси України.

16. Оздоровчо-рекреаційна рухова активність в системі фізичного

виховання і охорони здоров’я.

17. Критерії оцінки ефективності занять оздоровчо-рекреаційною руховою

активністю.

18. Організація рухової активності та загальнокультурні інтереси дітей

шкільного віку.

19. Організація рухової активності та загальнокультурні інтереси

студентської молоді.

20. Спортивні змагання як частина технології рекреаційної рухової

активності.

21. Історичні передумови розвитку рекреаційних форм активного дозвілля.

Теорії рекреації.

22. Основні поняття і характеристика фізичної рекреації у сучасному

суспільстві.

34

23. Загальна характеристика методів визначення рівня рухової активності.

24. Системи оздоровлення. Характеристика системи оздоровлення М.

Амосова.

25. Характеристика фітнес-програм аеробної спрямованості без

використання технічних пристроїв.

26. Характеристика фітнес-програм аеробної спрямованості з

використанням технічних пристроїв.

27. Характеристика фітнес-програм на кардіотренажерах.

28. Характеристика фітнес-програм заснованих на видах рухової активності

силової спрямованості.

29. Характеристика фітнес-програм, заснованих на оздоровчих видах

гімнастики.

30. Використання рухливих та спортивних ігор при організації оздоровчо-

рекреаційної рухової активності.

4.3.«Методика навчання основ здоров’я та медичних знань: Методика

навчання основ здоров'я, валеології та проведення виховної роботи з

формування мотивації до здорового способу життя»:

1. Мета та завдання предмету «Основи здоров’я».

2. Особливості програми предмету «Основи здоров’я» в сучасній школі.

Характеристика змістовних ліній шкільної дисципліни «Основи здоров'я».

3. Мета та завдання предмету «Захист Вітчизни» («Основ медичних знань»).

4. Структура навчальної програми «Захист Вітчизни» («Основи медичних

знань»). Основні розділи навчальної програми для дівчат.

5. Перспективне, тематичнета поурочне планування уроків з «Основ

здоров'я» та «Захист Вітчизни» («Основи медичних знань»).

6. Системи викладу навчального матеріалу в навчальних програмах

(лінійна, спіральна, концентрична та мішана).

7. Структура шкільного підручника з «Основ здоров'я» та «Захисту

Вітчизни» («Основи медичних знань»). Поняття «текстовий» та

«позатекстовий» компоненти, їх характеристика.

8. Принципи навчання. Головні принципи навчання. Принципи

цілеспрямованості; науковості; систематичності та послідовності.

9. Принципи навчання. Принципи доступності; зв’язку навчання з життям;

свідомості і активності учнів.

10. Принципи навчання. Принципи наочності; міцності знань, умінь і

навичок; індивідуального підходу; емоційності навчання.

11. Поняття «методи навчання». Характеристика пояснювально-

ілюстративного, репродуктивного методів, методу проблемного викладу,

частково-пошукового та дослідницького методів.

12. Поняття «методи навчання». Класифікація за джерелом знань учнів

(словесні, наочні, практичні).

13. Інтерактивні методи навчання на уроках з «Основ здоров'я».

14. Урок як основна форма організації навчання. Функції уроку.

35

15. Організація перевірки і обліку знань учнів у шкільному курсі «Основи

здоров'я», «Захист Вітчизни» («Основи медичних знань»). Узагальнення знань і

підсумки уроку.

16. Позакласна робота з основ здоров'я. Гуртки юних валеологів.

17. Організація і методи проведення масових позакласних заходів.

18. Позаурочна форма організації навчального процесу з основ здоров’я.

Поняття «самостійна робота учнів», її види і прийоми організації, виконання

учнями різних видів самостійної роботи.

19. Мета, завдання домашніх завдань. Їх види.

20. Позашкільні форми організації навчального процесу з основ здоров’я.

Поняття «шкільна екскурсія». Класифікація екскурсій, їх місце і значення в

системі навчання основ здоров'я. Підготовка й організація екскурсії.

21. Нестандартні форми організації навчальної діяльності учнів з «Основ

здоров’я» (урок-КВК, урок-подорож, урок-конференція, урок-змагання). Їх

характеристика.

22. Метод проектів, його характеристика. Класифікація проектів. Етапи

виконання проектів.

23. Загальні положення про кабінет основ здоров'я. Матеріально-технічне

забезпечення кабінету основ здоров'я. Оформлення кабінету основ здоров'я.

24. Загальні положення про кабінет основ здоров'я. Навчально-методичне

забезпечення кабінету основ здоров'я. Оформлення кабінету основ здоров'я.

25. Поняття «дидактичні ігри», їх класифікація. Використання

дидактичних ігор на уроках «Основи здоров’я». Структура дидактичної гри, її

функції.

26. Поняття «дидактична гра». Завдання вчителя при підготовці та

проведенні дидактичних ігор з основ здоров’я. Вимоги до ігрової діяльності

учнів.

27. Проблемне навчання. Шляхи створення проблемних ситуацій у процесі

навчання основ здоров'я.

28. Поняття «надзвичайна ситуація». Характеристика надзвичайних ситуацій

природного, техногенного та соціально-політичного характеру. Поведінка

населення під час землетрусу, затоплення, повені.

29. Біологічна зброя. Призначення та характеристика. Біологічні засоби, їх

види та вплив на організм людини та територію. Обсервація та карантин.

30. Евакуаційні заходи. Поняття про евакуацію та її види. Підготовка та

проведення евакуації населення з небезпечних районів.

4.4.«Теорія і методика фізичного виховання»:

1. Сила і методика її виховання. Вікові особливості розвитку.

2. Характеристика змісту програми з фізичної культури за варіативними

модулями в V-IX класах.

3. Особливості застосування методу колового тренування на уроках

фізичної культури. Підберіть вправи для 7 станцій з учнями 8-го класу.

36

4. Характеристика і зміст програми з фізичної культури в X-XI класах.

Складіть комплекс вправ з атлетичної гімнастики.

5. Урок як основна форма організації занять, структура уроку фізичної

культури. Складіть план-конспект заключної частини уроку фізичної культури.

6. Позашкільна робота з фізичного виховання, особливості позашкільної

роботи.

7. Класифікація уроків з фізичної культури, типи і види шкільних уроків.

8. Характеристика змісту програми з фізичної культури в I-IV класах.

Складіть комплекс фізичних вправ для проведення фізкультхвилинки в 3 класі.

9. Основні методи організації діяльності учнів на уроках фізичної культури.

10. Зміст та структура уроку з фізичної культури.

11. Характеристика Положення про проведення «Днів здоров’я і спорту» в

вересні місяці.

12. Швидкість і методика її виховання. Вікові особливості розвитку. Складіть

комплекс спеціальних вправ для розвитку швидкості.

13. Спритність і методика її виховання. Вікові особливості розвитку. Скласти

комплекс спеціальних вправ для розвитку спритності.

14. Витривалість і методика її виховання. Вікові особливості розвитку.

Скласти комплекс спеціальних вправ для розвитку витривалості.

15. Домашні завдання з фізичної культури, їх особливості, основний зміст,

контроль за виконанням домашніх завдань.

16. Гнучкість і методика її виховання. Вікові особливості розвитку. 17. Технологія розробки річного графіку навчально-виховної роботи з

фізичної культури, календарного плану на семестр.

18. Особливості методики занять з фізичної культури з учнями підготовчої і

спеціальної медичних груп.

19. Характеристика змісту варіативного модуля «Легка атлетика» навчальної

програми з фізичної культури в школі.

20. Характеристика змісту варіативного модуля «Футбол» навчальної програми

з фізичної культури в школі.

21. Підготовка вчителя до проведення уроку з фізичної культури.

22. Характеристика змісту варіативного модуля «Туризм» навчальної

програми з фізичної культури в школі.

23. Характеристика змісту варіативного модуля «Гімнастика» навчальної

програми з фізичної культури в школі.

24. Характеристика змісту варіативного модуля «Баскетбол» навчальної

програми з фізичної культури в школі.

25. Основні напрямки позакласної роботи з фізичної культури в школі.

Скласти план спортивно-масових заходів школи на рік.

26. Характеристика основної частини уроку фізичної культури. Завдання,

зміст, засоби.

27. Характеристика підготовчої частини уроку фізичної культури. Завдання,

зміст, засоби.

28. Характеристика заключної частини уроку фізичної культури. Завдання,

37

зміст, засоби.

29. Організаційне забезпечення уроку фізичної культури до і під час його

проведення.

30. Види обліку успішності з фізичної культури в школі. Складіть тести для

оцінки рівня знань з фізичної культури для учнів старших класів.

5.Зразок комплексного кваліфікаційного завдання

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ

МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Ступінь вищої освіти: бакалавр

Галузь знань 01 Середня освіта/ Педагогіка

Спеціальність: 014.14 Середня освіта (Здоровʼя людини)

Додаткова спеціалізація 11 Фізична культура

Освітньо-професійна програмаСередня освіта. Здоровʼя людини

Комплексний екзамен «Валеологія і основи медичних знань. Фізична

рекреація. Методика навчання основ здоров’я та медичних знань. Теорія і

методика фізичного виховання»

БІЛЕТ № 1

1. Охарактеризувати поняття «здоров’я». Види здоров’я.

2. Природні рекреаційно-туристичні ресурси України.

3. Особливості програми шкільної дисципліни «Основи здоров’я».

4. Основні ланки системи фізичного виховення.

5. Зразок відповідей на комплексні кваліфікаційні завдання 1. Охарактеризувати поняття «здоров’я». Види здоров’я.

Здоров’я, за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) - це стан

повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і

фізичних дефектів.

За даними академіка Ю.П. Лісіцина, факторами, які визначають здоровся, є:

- здоровий спосіб життя – 50-55%;

- екологічні фактори – 15-20%;

- спадковість – 15-20%;

- медицина – 10-15%.

Необхідність вивчати стан здоров’я обумовлена тим, що воно формується у дитинстві.

Здоров’я, сформоване в період росту та розвитку організму дітей, в значній мірі визначає

тривалість життя дорослої людини. За статистичними даними України захворюваність серед

дітей та підлітків до 16 років дуже висока.

Від педагогів залежить організація гігієнічних умов навчання, тобто забезпечення умов

зовнішнього середовища, що сприяє збереженню здоров’я. Оцінюється здоров’я за такими

критеріями:

1) наявність або відсутність хронічних захворювань;

2) рівень функціонального стану провідних систем організму;

3) ступінь опору організму хворобам;

4) рівень фізичного розвитку та ступінь його гармонійності.

Умовно всі діти та підлітки загальноосвітніх та спеціальних шкіл поділяються на чотири

групи здоров’я:

38

1 – здорові діти з нормальним фізичним та психічним розвитком.

2 – здорові діти з функціональними та деякими морфологічними відхиленнями після

перенесення захворювань, діти, які часто хворіють або мають порушення зору середніх

ступенів.

3 – діти, хворі на хронічні захворювання в субкомпенсованому стані, що ускладнює

пристосування до праці та умов життя.

4 – хворі в декомпенсованому стані, інваліди 1 та 2 груп.

Особливої уваги вимагають діти, які належать до 2 групи, найбільш чисельної в усіх

вікових групах. У таких дітей знижені функціональні можливості. Це необхідно враховувати

під час організації та дозування навчальної та трудової діяльності таких учнів. Внаслідок

недотримання режимних моментів в старших класах у таких школярів може погіршитися

стан здоров’я.

У шкільному віці серед хронічних захворювань на першому місці захворювання органів

дихання, на другому - захворювання нервово-психічної сфери та органів чуття

(короткозорість), на третьому - ожиріння, на четвертому - захворювання серцево-судинної

системи, на п’ятому - захворювання органів травлення.

Необхідно враховувати, що відновлення функцій організму і працездатності учнів після

гострих захворювань наступає не відразу. У відновлювальний період у школярів знижується

здатність організму протистояти хворобам протягом 6-8 тижнів.

Давати характеристику здоров’я необхідно за трьома рівнями (соматичним, соціальним і

особистісним), які відповідають аспектам здоров’я: соматичне, соціальне, особистісне.

Соматичне – включає досконалість саморегуляції в організмі, гармонію фізіологічних

процесів, максимальну адаптацію до навколишнього середовища.

Соціальне – міру працездатності, соціальної активності, діяльне відношення до світу.

Особистісне – стратегію життя людини, ступінь панування людини над обставинами

життя.

Виходячи з цього, здоров’я людини може бути визначене як оптимальний стан організму,

що забезпечує реалізацію генетичних програм безумовно-рефлекторної, інстинктивної,

генеративної функції і розумової діяльності, що реалізує фенотипові поводження,

спрямоване на соціальну і культурну сфери.

Соціальний і психологічний аспекти здоров’я визначають гармонійний процес розвитку

внутрішнього світу людини (згода з собою - розумію, приймаю, аналізую, контролюю,

люблю) і взаємини з навколишнім світом (адаптація в соціумі), тому доцільно розглядати

єдиний соціально-психологічний аспект здоров’я.

Види здоров’я:

Фізичне здоров’я - це поточний стан функціональних можливостей органів і систем

організму.

Психічне здоров’я - стан психічної сфери людини, стан загального комфорту, що

забезпечує адекватну регуляцію поводження, обумовлений потребами біологічного і

соціального характеру.

Соціальне здоров’я розуміється як система цінностей, установок і мотивів поводження в

соціальному середовищі.

Таким чином, під здоров’ям варто розуміти стан організму, що дає людині можливість у

максимальному ступені реалізувати свою генетичну програму в умовах соціокультурного

буття даної людини.

2. Природні рекреаційно-туристичні ресурси України.

Серед рекреаційних і туристичних ресурсів України особливо велика роль і значення

природних рекреаційних ресурсів. Вони поділяються на:

1) кліматичні; 2) геоморфологічні; 3) гідрологічні; 4) гідромінеральні; 5) грунтово-

рослинні; 6) фауністичні.

Розглянемо окремі види природних рекреаційних ресурсів.

39

Кліматичні рекреаційні ресурси − представляють собою метеорологічні елементи або

їх поєднання, які мають медико-біологічні властивості і використовуються в процесі

рекреації.

Цей вид рекреаційних ресурсів − основний. Певні типи клімату сприяють

ефективному підвищенню фізичних і духовних сил людини як самі по собі, так і в поєднанні

з іншими природними ресурсами, які можуть бути віднесені до рекреаційних в певному

регіоні України. У цьому сенсі кліматичні рекреаційні ресурси можуть мати регіональний

аспект.

Геоморфологічні рекреаційні ресурси представляють собою поєднання елементів,

форм і типів рельєфу, що мають різний генезис, вік та еволюцію, що володіють наукової,

медико-біологічної та психолого-естетичною цінністю і використовуються для задоволення

потреб людей у рекреації.

Гідрологічні рекреаційні ресурси включають всі типи поверхневих і підземних вод і

використовуваних для задоволення потреб людей у рекреації.

До водних об'єктах, які становлять інтерес для рекреаційної діяльності в Україні,

належать моря, великі і малі річки, озера, штучні водойми - від великих водоймищ

(Київське), побудованих на річках, до ставків і заповнених водою кар'єрів. Наприклад: для

спортивного туризму водні об'єкти оцінюються в залежності від виду водного туризму.

Яхтинг вимагає великої акваторії (понад 400 га .) З достатньою глибиною (від 3 м .)

Найбільш сприятливі умови для розвитку яхтингу відзначаються в морських затоках,

великих озерах, водосховищах, але якщо вони мають зручні бухти.

Сплави на човнах і плотах − для сімейного туризму, який не переслідує спортивних

цілей, найбільш придатні спокійні малі річки, що течуть у межах лісової зони. При виборі

маршруту необхідні дані щодо повноводності річок, її режиму і підходах до води.

Спортивні категорійні сплави на байдарках, каное, катамаранах і плотах, які досить

популярні на Україні Вінничина, Закарпаття), проходять по річках, що відрізняється

великою кількістю перешкод. Складність маршруту визначається швидкістю течії річки,

довжиною маршруту і кількістю перешкод (пороги, кам'янисті перевали, водоспади).

Гідромінеральні ресурси є одними з основних природних лікувальних факторів, що

використовуються в санаторно-курортній практиці. До них відносяться мінеральні води і

лікувальні грязі.

Грунтові-рослинні рекреаційні ресурси − це різноманітність типів грунтів і видів

рослин регіонів рекреаційної спеціалізації, які формують фізико-хімічні, фауністичні,

флористичні та комплексно-природні рекреаційні ресурси. Це опосередкований ресурс, який

сприяє створенню і розвитку рекреаційного сектору економіки.

Фауністичні рекреаційні ресурси − це природні ресурси, які об'єднують всі

різноманітність тваринного світу, що мають наукову, науково-пізнавальну, природно-

естетичну та медико-біологічну цінність і використовуються в процесі відновлення духовних

і фізичних сил людини, його працездатності. Приклад.: мисливський туризм передбачає

процес полювання та видобутку, дозволених до промислу звірів і птахів. На території

України ліцензована полювання дозволено на наступні види тварин: європейська козуля,

кабан, вовк, лисиця, заєць, та інші.

Також до природніх ресурсів України, що мають рекреаційно-туристичне значення

належать пам'ятки природи − це унікальні природні об'єкти (водоспади, печери, живописні

скелі) або меморіальні природні об'єкти. Пам'ятки природи завжди намагаються включати в

туристські маршрути як найбільш атрактивні природні об'єкти.

3. Особливості програми курсу «Основи здоров’я»

Особливість програми курсу «Основи здоров’я» полягає втому, що педагогічні дії

мають бути націлені на набуття учнями: опорних знань, які дозволяють орієнтуватися в

сутності життєвих ситуацій, у поведінкових проблемах і адекватних способах дій;

психологічних установок, що визначають вибір певних моделей поведінки і готовність діяти

згідно з ними в реальному житті; умінь та навичок, які дозволяють упевнено поводитися в

40

різних ситуаціях, оскільки в щоденному житті різноманітні чинники ризику діють

комплексно, впливаючи залежно від їх сили та умов реалізації.

Слід ураховувати, що в основу структури та змісту програми покладені принципи

системності та наступності. Знання про здоров’я людини, його складові, позитивний вплив

здорового способу життя на ріст і розвиток людини, які учні отримали в початковій школі,

якісно розширюються та поглиблюються в основній.

Зміст програми структуровано за чотирма розділами:

– життя і здоров’я людини (у якому переважно подаються загальні відомості про здоров’я

людини);

– фізична складова здоров’я (передбачає ознайомлення школярів з основами формування

фізичного здоров’я: фізичний розвиток, правила загартування, особливості харчування,

раціонально організований режим дня та ін);

– соціальна складова здоров’я (вміщує в себе знання стосовно прав і обов’язків учнівської

молоді щодо свого здоров’я, також приділяється увага питанням профілактики шкідливих

звичок, віл-інфікування, основам безпеки життєдіяльності і т.п.);

– психічна й духовна складові здоров’я (розкриває особливості попередження конфліктів,

стресівта керування своїми емоціями з метою збереження здоров’я; приділяється увага

основам духовного зростання особистості, самопізнання, самовиховання тощо).

Зазначені напрями є наскрізними для всієї основної школи, але в кожному класі зміст і

обсяг пропонованої учням інформації, організація їх засвоєння змінюються відповідно до

зростаючих пізнавальних, психологічних особливостей учнів.

Вивчаючи матеріал лінії «Життя і здоров’я людини», учні знайомляться з основними

складовими здоров’я людини, зі шляхами та засобами його збереження, поліпшення,

набувають уміння правильно діяти в небезпечних ситуаціях.

Наскрізна лінія «Фізична складова здоров’я» розкриває закономірності та механізми

фізичної компоненти здоров’я, дає можливість учням оволодіти навичками формування

здорового способу життя, догляду за своїм тілом, запобігати соматичним та інфекційним

захворюванням, нещасним випадкам, дитячому травматизму.

Теми лінії «Соціальна складова здоров’я» спрямовані на ознайомлення учнів із

соціальною складовою здоров’я, засадами соціальної адаптації, дають змогу підготувати їх

до дорослого життя та професійного самовизначення.

Зміст напряму «Психічна і духовна складові здоров’я» доводить позитивний вплив на

здоров’я дружніх стосунків між однокласниками, друзями, членами сім’ї, іншими людьми,

навчає висловлювати свої почуття, з повагою ставитися до дорослих, спостерігати за

щоденним станом свого настрою, уміти контролювати емоції; акцентує увагу на моральному

здоров’ї як одній із важливих характеристик людини і суспільства.

Програма інтегрованого курсу «Основи здоров’я» має прикладний характер, її

реалізація можлива на основі таких компонентів:

- мотиваційного (поєднання знань основ збереження життя і здоров’я з ціннісними

орієнтаціями на задоволення соціально-значимих і особистісно орієнтованих потреб);

- операційного (засоби, методи і форми організації діяльності, способи планування і

регулювання її перетворювальними процесами);

- інформаційного (поєднання в собі знання про фізичну, соціальну, психічну, духовну

складову здоров’я, основні умови і способи його збереження, основні засади здорового

способу життя та безпеки життєдіяльності).

Успішна реалізація програми інтегрованого курсу «Основи здоров’я» можлива лише на

засадах активної співпраці, партнерства учнів та педагогів, що передбачає й уможливлює:

- особистісно орієнтоване навчання;

- збагачення змісту інтегрованого курсу емоційним, особистісно-значимим матеріалом;

- використання інтерактивних методів навчання;

- стимулювання позитивних інтелектуальних почуттів учнів;

- послідовну диференціацію та індивідуалізацію вивчення цього курсу;

41

- роботу учнів з різними джерелами інформації, видами і типами ресурсних матеріалів;

- вільний вибір учнями навчальних завдань і способів поведінки;

- залучення учнів до самооцінки різних видів своєї діяльності, у тому числі й розвитку

життєвих навичок;

- багатоваріантність форм різних видів діяльності учнів;

- залучення до активної співпраці сім’ї та громади.

4.Основні ланки системи фізичного виховання.

Організаційні основи системи фізичного виховання становлять дві форми керування,

організації та контролю за фізичним вихованням населення України: державна та

громадсько-самодіяльна.

Державна форма організації та керівництва здійснюється державними органами та

установами на основі єдиних програм. Вона спрямована па навчання та виховання

дітей ясельних до дошкільних груп, учнів шкіл, студентів середніх спеціальних та вищих

навчальних закладів, забезпечення фізичної підготовки молоді, яка проходить службу у

підрозділах армії, проведення спортивно-масової роботи у промислових,

сільськогосподарських підприємствах та в культурно-освітніх закладах, лікувально-профі-

лактичних заходів у лікувальних закладах.

Основними ланками державної форми керівництва та здійснення фізичного виховання є:

- Міністерство освіти та науки України: дитячі садки, школи, школи-інтернати, вищі й

середні спеціальні заклади, професійно-технічні училища.

- Міністерство оборони: військові частини та підрозділи, військові училища, інститути та

академії.

- Міністерство охорони здоров'я: лікувальні установи, поліклініки, лікарсько-фізкультурні

диспансери, медичні школи, училища, інститути, університети.

- Міністерство культури: клуби, будинки та палаци культури, парки культури та

відпочинку.

Фізичне виховання у дитячих, садках та навчальних закладах всіх типів будується на

основі обов'язковості занять, їх систематичності відповідно до навчальних планів та програм,

встановлення штатних посад (вихователь, вчитель, викладач) з фізичного виховання,

забезпечення матеріально-технічними та фінансовими засобами.

Громадсько-самодіяльна форма організації та керівництва спрямована на масове

охоплення фізичними вихованням на самодіяльних засадах всіх вікових контингентів

населення України. До громадських фізкультурних організацій належать добровільні

спортивні товариства, що об'єднують службовців, студентів, учнів шкіл, тощо. Вони

створюються за виробничим та територіальним принципом. Наприклад, спортсменів ЗВО

об'єднує спортивне товариство «Гарт». До цієї форми відносять також дитячо-юнацькі

спортивні школи, які створюються при спортивних товариствах та в системі Міністерства

освіти та науки України.

Безпосереднє керівництво добровільними спортивними товариствами здійснюється за

принципом демократичного централізму радою, що обирається колективом фізичної

культури або спортивного клубу.

Система фізичного виховання охоплює послідовно всі вікові категорії населення

України. Незважаючи на особливості фізичного та психічного розвитку кожної з вікових

категорій, принципи, мета та основні завдання фізичного виховання єдині. У кожної з них ці

завдання дещо конкретизуються і реалізуються відповідно до вікових анатомо-фізіологічних

особливостей тих, хто відвідує дитячий садок, навчається або працює, та особливостей їх

громадської діяльності.

Система фізичного виховання організаційно побудована відповідно до принципу

єдності і наступності всіх її ланок:

- фізичне виховання дітей від народження до 6 років у сім'ї, дитячих садках та дитячих

будинках;

42

- фізичне виховання у загальноосвітніх школах, школах-інтернатах, навчальних закладах

профтехосвіти, спеціальних середніх навчальних закладах (від 6 до 18 років);

- фізичне виховання у закладах вищої освіти;

- фізична підготовка в армії;

- фізичне виховання в лікувально-профілактичних і оздоровчих закладах, санаторіях,

будинках відпочинку, парках культури та відпочинку.

У кожній ланці вся діяльність з фізичної культури та спорту здійснюється за єдиними

державними програмами, між якими існує тісний взаємозв'язок і наступність. Ці програми

обов'язкові для всіх державних і громадських фізкультурних організацій та установ, що

здійснюють фізичне виховання у дитячих садках, школах, середніх спеціальних закладах,

закладах вищої освіти, тощо.

Державне керівництво фізичним вихованням на Україні покладено на Державний

комітет України з фізичної культури та спорту. Постанови та інструкції з питань розвитку

масовості фізкультури та спорту, які входять до його компетенції, обов'язкові для

міністерств, відомств та громадських організацій, які вирішують питання фізичного

виховання різних вікових груп населення нашої країни.