It should be easy for us to think of a time when we were so terrified of some-thing or someone that we ran away in fear. Why did we run? Sometimes we were afraidof getting hurt. Or perhaps we were afraid of losing control. Other times we were afraidof what we did not understand.

When we read the Gospels we can be surprised to learn that it is also thosewho are the closest companions of Christ who fled in terror. When Judas led the sol-diers into the Garden of Gethsemane and betrayed his Master, it is the disciples whofled for their lives. Later, it is Peter, fearing a similar fate, who denied Jesus three times.And almost at the very end of the Gospel, following the crucifixion, death and resur-rection of Jesus, it is the women who came to the tomb very early on that first EasterSunday morning, whom we witness fleeing in fear and astonishment. Why did theyflee? Were they afraid for their lives as were Peter and the other disciples?

Certainly, we must admire the tenacity of the faith of Mary Magdalene andthe other women for coming to the tomb in the first place to anoint the body of Jesus.

. OOFFFFIICCIIAALL PPUUBBLLIICCAATT IIOONN OOFF TTHHEE UUKKRRAAIINNIIAANN CCAATTHHOOLLIICC EEPPAARRCCHHYY OOFF SSTTAAMMFFOORRDD

VVOOLL XXXXXXII II ;; NNoo.. 44 SSTTAAMMFFOORRDD,, CCOONNNNEECCTTIICCUUTT 0066990022 AAPPPRRIIILL 222666,, 22001155wwwwww..ss ttaammffoorrddddiioo ..oorrgg wwwwww..ssttaammffoorrddddiioo ..oorrgg

During this Year dedicated to Consecrated Life, we pray for the communities of consecrated life:

monasteries, congregations, religious orders, lay institutes and for their holy vocations.

EEAASSTTEERR PPAASSTTOORRAALL OOFF TTHHEE UUKKRRAAIINNIIAANN CCAATTHHOOLLIICCHHIIEERRAARRCCHHYY OOFF TTHHEE UU..SS ..AA..

TO OUR CLERGY, HIEROMONKS AND BROTHERS, RELIGIOUS SISTERS, SEMINARIANS AND BELOVED FAITHFUL

CHRIST IS RISEN! INDEED HE IS RISEN!

It is astonishing they did not let themselves become discouraged either by the fearfulevents they had just witnessed two days earlier or by the impossibility of what theyplanned to do. After all, how were they to get past the soldiers guarding the tomb andwhose aid could they enlist to help them roll away the great stone at its entrance?

But God, in rewarding their faith, removed all obstacles – the soldiers arestruck dumb and the stone is miraculously rolled away by an angel in the form of ayoung man who now sits at the head of the place where Jesus was laid. He tells themthat Jesus is not there, that he is risen and that he will meet them and the disciples inGalilee. But instead of responding with joy to this unexpected announcement, thewomen are seized with fear and run off in haste.

Their reaction is not surprising because they had come to the tomb to paytheir final respects to their Teacher, who had died a horrible death. They were takenaback to discover the grave empty and still more when they heard the message of the

SSoowweerrССіівваачч

“Then (the women) went out and fled from the tomb, seized with trembling and bewilderment. They said nothing to anyone for they were afraid.” Mk. 16:8

EEAASSTTEERR MMEESSSSAAGGEE OOFF HHIISS BBEEAATTIITTUUDDEE SSVVIIAATTOOSSLLAAVVMMoosstt RReevv.. AArrcchhbbii sshhooppss aanndd BBii sshhooppss ,,

VVeerr yy RReevv.. aanndd RReevv.. FFaa tthheerr ss ,,VVeenneerraabb ll ee BBrrootthheerr ss aanndd SS ii ss ttee rr ss ,, DDeeaarr ll yy BBee lloovveedd iinn CChhrr ii ss tt

oo ff tthhee UUkkrraa iinn ii aann GGrreeeekk--CCaa tthhoo ll ii cc CChhuurrcchhCHRIST IS RISEN!

Let the divinely inspired Habbakuk stand with us at the divine watch;

Let him show us the brilliant angel who proclaims:Today salvation comes to the world; for Christ, being Almighty, is risen.

Ode 4, Paschal CanonBeloved in Christ,

Once again we gather in Ukraine and throughout theworld to greet one another on the glorious feast of our Lord’sResurrection. For more than a year we have been travelingalong a special way of the cross, and, in human terms, it mayseem difficult to speak of joy. However, Paschal joy comesnot from men, but from God! Today all creation proclaimsChrist’s victory over evil and death: “This is the day that theLord has made, let us rejoice and be glad in it.”

Let the divinely inspired Habbakuk stand with us at the divine watch

Throughout salvation history there were manymoments when God’s people were tested. One such period wasin the time of the prophet Habbakuk, mentioned in our PaschalMatins service. He lived in a time of transition, when the Babylonianempire arose on the ruins of the Assyrian empire. The new power provedto be just as ruthless as the previous. Although the ruler changed, but the sameelements of imperial power remained unchanged: an ideology of one’s own “greatness,”the pursuit of glory, wealth, and foreign lands – all sustained by deceit and violence.

Keeping watch with the prophet on this Paschal night is to stand with persever-ance in the midst of human disillusionment and helplessness expecting God’s savingaction, the revelation of His victory over the enemy and aggressor. Habbakuk proclaims:“I will take my stand at my watchpost and station myself on the tower, and look out to seewhat he will say to me, and what I will answer concerning my complaint” (Hab 2:1). Today,we, together with the prophet, call out to God: “O LORD, how long shall I cry for help,and You will not hear? Or cry to You ‘Violence!’ and You will not save?” (Hab 1:2).

In response to this call emanating from within the suffering heart of the faith-ful, today we receive an answer from the Almighty God: “God came … His splendorcovered the heavens, and the earth was full of His praise. His brightness was like the

light; rays flashed from His hand; and there He veiled His power” (Hab 3:3-4). The prophesized glory and splendor, the brightness and ray oflight – that is the light of Christ’s Resurrection, which shinesupon us today in the same way as it did then when Christ dis-patched the armed guard and emerged victorious from thesealed tomb. The watchful song of Habbakuk finds its ful-fillment in the good news greeting: “Christ is risen!”The Risen Christ shows us that God fulfills our prayer,He rushes to free those, who each day persistentlystand on guard in prayer for Ukraine. On this light-filled night the Holy Church sings out God’s victory,and in the prayerful vigil of her Paschal services togeth-er with the prophet Habbakuk , she points to “the bril-liant angel who proclaims: Today salvation comes to theworld…”

Today on its native lands our Church is called togive out the prophetic voice of victory over idolatry, deceit,

and violence. The Risen Lord dispelled the fear of the Apostles,saying: “Peace be with you. As the Father has sent me, even so I am

sending you” (Jn 20:21). These words also speak to us and give us strengthnot only to stand against the enemy, but to also conquer our interior ills: loss of

faith, fatigue, fear. The Revolution of Dignity is far from completed as long as the peaceof Christ has not filled our hearts – it is only with Christ that we can, in the words ofthe Servant of God Metropolitan Andrey, defeat self-serving political opportunism (ota-manshchyna), corruption, and the vestiges of a godless regime in relations between gov-ernment institutions and society.

The peace of Christ is threatened not only in Ukraine. Far and wide, wheretrue Christians proclaim the Risen Lord and live according to the Gospel, old persecu-

Continued on p. 3.

Continued on p. 3.

AAAPPPRRRIIILLL 222666 ,,, 222000111555 SSSOOOWWWEEERRR

Exodus, a fundamental experience of vocationDear Brothers and Sisters,

The Fourth Sunday of Easter offers us the figure of the GoodShepherd who knows his sheep: he calls them, he feeds them and he guides them. For over fifty years the uni-versal Church has celebrated this Sunday as the World Day of Prayer for Vocations. In this way she reminds usof our need to pray, as Jesus himself told his disciples, so that “the Lord of the harvest may send out labourersinto his harvest” (Lk 10:2). Jesus command came in the context of his sending out missionaries. He called notonly the twelve Apostles, but another seventy-two disciples whom he then sent out, two by two, for the mis-sion (cf.Lk 10:1-6). Since the Church “is by her very nature missionary” (Ad Gentes, 2), the Christian vocationis necessarily born of the experience of mission. Hearing and following the voice of Christ the Good Shepherd,means letting ourselves be attracted and guided by him, in consecration to him; it means allowing the HolySpirit to draw us into this missionary dynamism, awakening within us the desire, the joy and the courage tooffer our own lives in the service of the Kingdom of God.

To offer one’s life in mission is possible only if we are able to leave ourselves behind. On this 52ndWorld Day of Prayer for Vocations, I would like reflect on that particular “exodus” which is the heart of voca-tion, or better yet, of our response to the vocation God gives us. When we hear the word “exodus”, we imme-diately think of the origins of the amazing love story between God and his people, a history which passesthrough the dramatic period of slavery in Egypt, the calling of Moses, the experience of liberation and the jour-ney toward the Promised Land. The Book of Exodus, the second book of the Bible, which recounts these eventsis a parable of the entire history of salvation, but also of the inner workings of Christian faith. Passing from theslavery of the old Adam to new life in Christ is a event of redemption which takes place through faith (Eph 4:22-24). This passover is a genuine “exodus”; it is the journey of each Christian soul and the entire Church, the deci-sive turning of our lives towards the Father.

At the root of every Christian vocation we find this basic movement, which is part of the experienceof faith. Belief means transcending ourselves, leaving behind our comfort and the inflexibility of our ego in orderto centre our life in Jesus Christ. It means leaving, like Abraham, our native place and going forward with trust,knowing that God will show us the way to a new land. This “going forward” is not to be viewed as a sign ofcontempt for one’s life, one’s feelings, one’s own humanity. On the contrary, those who set out to follow Christfind life in abundance by putting themselves completely at the service of God and his kingdom. Jesus says:“Everyone who has left home or brothers or sisters or father or mother or children or lands, for my name’s sake,will receive a hundredfold, and inherit eternal life” (Mt 19:29). All of this is profoundly rooted in love. TheChristian vocation is first and foremost a call to love, a love which attracts us and draws us out of ourselves,“decentring” us and triggering “an ongoing exodus out of the closed inward-looking self towards its liberationthrough self-giving, and thus towards authentic self-discovery and indeed the discovery of God” (Deus CaritasEst, 6).

The exodus experience is paradigmatic of the Christian life, particularly in the case of those who haveembraced a vocation of special dedication to the Gospel. This calls for a constantly renewed attitude of con-version and transformation, an incessant moving forward, a passage from death to life like that celebrated inevery liturgy, an experience of passover. From the call of Abraham to that of Moses, from Israel’s pilgrim jour-ney through the desert to the conversion preached by the prophets, up to the missionary journey of Jesus whichculminates in his death and resurrection, vocation is always a work of God. He leads us beyond our initial sit-uation, frees us from every enslavement, breaks down our habits and our indifference, and brings us to the joyof communion with him and with our brothers and sisters. Responding to God’s call, then, means allowing himto help us leave ourselves and our false security behind, and to strike out on the path which leads to Jesus Christ,the origin and destiny of our life and our happiness.

This exodus process does not regard individuals alone, but the missionary and evangelizing activityof the whole Church. The Church is faithful to her Master to the extent that she is a Church which “goes forth”,a Church which is less concerned about herself, her structures and successes, and more about her ability to goout and meet God’s children wherever they are, to feel compassion (com-passio) for their hurt and pain. Godgoes forth from himself in a Trinitarian dynamic of love: he hears the cry of his people and he intervenes to setthem free (Ex 3:7). The Church is called to follow this way of being and acting. She is meant to be a Churchwhich evangelizes, goes out to encounter humanity, proclaims the liberating word of the Gospel, heals people’sspiritual and physical wounds with the grace of God, and offers relief to the poor and the suffering.

Dear brothers and sisters, this liberating exodus towards Christ and our brothers and sisters also rep-resents the way for us to fully understand our common humanity and to foster the historical development ofindividuals and societies. To hear and answer the Lord’s call is not a private and completely personal matterfraught with momentary emotion. Rather, it is a specific, real and total commitment which embraces the wholeof our existence and sets it at the service of the growth of God’s Kingdom on earth. The Christian vocation,rooted in the contemplation of the Father’s heart, thus inspires us to solidarity in bringing liberation to our broth-ers and sisters, especially the poorest. A disciple of Jesus has a heart open to his unlimited horizons, and friend-ship with the Lord never means flight from this life or from the world. On the contrary, it involves a profoundinterplay between communion and mission (cf. Evangelii Gaudium, 23).

This exodus towards God and others fills our lives with joy and meaning. I wish to state this clearlyto the young, whose youth and openness to the future makes them open-hearted and generous. At times uncer-tainty, worries about the future and the problems they daily encounter can risk paralyzing their youthful enthu-siasm and shattering their dreams, to the point where they can think that it is not worth the effort to get involved,that the God of the Christian faith is somehow a limit on their freedom. Dear young friends, never be afraid togo out from yourselves and begin the journey! The Gospel is the message which brings freedom to our lives;it transforms them and makes them all the more beautiful. How wonderful it is to be surprised by God’s call, toembrace his word, and to walk in the footsteps of Jesus, in adoration of the divine mystery and in generous serv-ice to our neighbours! Your life will become richer and more joyful each day!

The Virgin Mary, model of every vocation, did not fear to utter her “fiat” in response to the Lord’s call.She is at our side and she guides us. With the generous courage born of faith, Mary sang of the joy of leavingherself behind and entrusting to God the plans she had for her life. Let us turn to her, so that we may be com-pletely open to what God has planned for each one of us, so that we can grow in the desire to go out with ten-der concern towards others (cf. Lk 1:39). May the Virgin Mary protect and intercede for us all.

From the Vatican, 29 March 2015, Palm SundayFRANCISCUS

“His temperament included only two outlooks: sunnyand sunnier.”

Wow, what a way to be. What a way to live!The subject was Ernie Banks, and the words were used

by Barry Bearak, in his appreciation of Banks for The New YorkTimes—sunny and sunnier. They describe perfectly the way werecall Banks, a baseball star with the Chicago Cubs, rememberedas much for his sparkling personality as for his home runs. Banksdied earlier this year at the age of 83, his years as a Cub the hap-piest of memories.

For most of his 19-year career the Cubs were a losingteam, but you’d never know it from Banks’ performance. He gavehis all, day after day, and became known for his mantra: “Let’splay two!” Darned if he didn’t mean it, too.

Ernie Banks can give all of us a lesson in living. Raisedin Dallas, he was one of 12 children whose father sometimespicked cotton for a living. The family was poor, but that matteredlittle to Banks. He took up baseball in high school, later starredwith the Kansas City Monarchs of the old Negro leagues, and thenjoined the Cubs. That could have been another cause for concern;his arrival as the first black player with the Chicago team came afull six years after Jackie Robinson had broken baseball’s colorline. Banks didn’t let it bother him. He was just happy to be play-ing ball, period.

Banks had a chance to show his mean streak, if he hadsuch a thing, late in his career, when Leo Durocher (“Nice guysfinish last”) was the Cubs’ manager. Durocher didn’t think somuch of his one-time star, his glory days long since past, and it gotthrough to Banks. The man known as “Mr. Cub” simply passedright by a chance to zing Durocher, instead calling him the great-est manager of all time. Few agreed with that generous assess-ment, but few would criticize him for it either.

The numbers certainly speak for themselves. Bankspopped 512 home runs, won the National League’s MostValuable Player Award for two consecutive years, and showed upperennially on the National League’s All-Star team. But the num-bers, compelling though they might be, tell only part of the story.In Bearak’s words, Ernie Banks was “a walking billboard forbaseball,” and that comes closer to it.

Maybe Banks’ lasting testimony will be his reaction tothe role he played in the great civil rights years of the Sixties—which, in the eyes of his critics, was no role at all. He understoodthe criticism, but remained unapologetic. As he said at the time: “Icare deeply about my people, but I’m not one to go about scream-ing over what I contribute. I’m not black or white. I’m just ahuman being trying to survive the only way I know how. I don’tmake enemies. If I’m not crazy about somebody, he’ll never knowit. I kill him with kindness.”

Barry Bearak concluded his appreciation with thesewords: “And that’s how he lived his life, a genuinely humaneman who thought every day was beautiful. He tried to make peo-ple happy and wore his kindness like an amulet.”

As I said before, what a way to be. What a way to live.And, come to think of it, what a way to be remembered.

For a free copy of the Christopher News Note,STAYING POSITIVEAROUND NEGATIVE PEOPLE, write: The Christophers, 5Hanover Square, New York, NY 10004; or e-mail: mail@christo-phers.org.

THE WISDOM AND LEGACY OFTHE WISDOM AND LEGACY OFERNIE BANkSERNIE BANkS

Jerry Costello LLIIGGHHTT OONNEE CCAANNDDLLEEPPoopppeee FFrraaannncciiss''' MMeessssssaaagggeee

ffoorr 5522nnddd WWWooorrllldd DDaayy ooff PPPrrraaayyyeerr ffoorrr VVoooccaattiioonnssAAppprriill 222666,,, 2200011155

tthheee FFooouurrrtthhh SSuuunndddaaayyy oooff EEaassstteeerrr

for The Christophers

22

OFFICIAL PUBLICATION OF THEEPARCHY OF STAMFORD

Most Reverend Paul P. Chomnycky, OSBM, D.D., PublisherSr. Natalya Stoczanyn, SSMI, Editor-in-Chief.The Sower (ISSN 08966184) is published monthly at161 Glenbrook Road, Stamford, CT 06902.Subscription rate: $20 domestic $25 foreign (checksand money order, made out to Diocese of Stamford,in U.S. currency only).Submissions policy: news articles and press releases mustbe received no later than three weeks before publication,with return address and telephone number. Address all mail,including change of address, to The Sower, 161 GlenbrookRoad, Stamford, CT 06902. E-mail: thesower@optonline.net. Telephone – EditorialOffice: (203) 324-7698; Sower Office: (203) 325-2116;FAX: (203) 357-7681.

Periodical postage paid at Stamford, CT.

POSTMASTER: Send address changes to:The Sower

161 Glenbrook RoadStamford, CT 06902

ССіівваачч SSoowweerr

SSOOWWEERR AAPPRRIILL 2266,, 22001155 33

angel. And they were overcome with fear when they realized that the empty tomb hadcompletely upended their world and challenged everything they thought they knew. Iftheir eyes were not deceiving them and if what the young man in the tomb said was true,then the whole world had changed radically with Jesus’ resurrection, and that meant theyhad to change too. The women had come to the tomb to honor a man who had died.Instead, they were sent out to proclaim that he is very much alive. Little wonder they wereafraid!

Once again this year, we have completed our Lenten journey of prayer andrepentance and, having spiritually relived the final terrible days of Jesus’ earthly life in theliturgical services of Holy Week, we find ourselves, along with the pious women, kneel-ing at the foot of the empty tomb of Jesus.

How will we respond to the astonishing sight of the empty tomb and the wordsof the angel? Will we too run away in fear, unable to face a God who overturns our under-standing of the world? Will we flee from the personal challenge that He presents to us?Or, will we come to the empty tomb and find our hope?

Whatever our hopes are – for reconciled relationships, for healing from physi-cal illness or emotional hurts, for a closer relationship with God, for peace in our fami-lies, our parish communities, our country, for an end to the senseless spilling of blood inUkraine and for the restoration of peace in our homeland – they are all found in theempty tomb. For God has reconciled everything to himself by making peace through theblood of the cross and through the crucified and resurrected Lord, the firstborn of thedead and the beginning of the new creation. (Col. 1:19, 20)

Today we celebrate the resurrection of the Messiah, the Son of God. We, likethe women, must tremble with amazement when we approach the empty tomb. Christis truly Risen! How wonderful it is when we meet the living God!

Our fervent prayer is that our Resurrected and Living Lord may bestow his peaceand grace upon you and your loved ones, upon all our brothers and sisters scatteredthroughout the world and especially upon our beloved and suffering Ukraine.

CHRIST IS RISEN! TRULY HE IS RISEN!

+ Stefan SorokaArchbishop of Philadelphia for Ukrainians

Metropolitan of Ukrainian Catholics in the United States

+Richard Seminack Eparch of St. Nicholas in Chicago

+Paul Chomnycky, OSBM Eparch of Stamford

+John Bura (author)Apostolic Administratorof St. Josaphat in Parma

Easter, 2014

His Beatitude Sviatoslav’s Easter MessageContinued from p. 1 U.S. Bishops’ Easter Pastoral Letter

Continued from p. 1tions have reignited and new challenges emerge. We pray for the conversion of thosewho in words proclaim the Risen Lord but in action do works of the evil and deceit,which remains deeply rooted in human hearts. In a special way, we pray for our broth-ers and sisters in Ukrainian Crimea and the Donbas, as well as for our Christianbrothers and sisters in the Middle East who are being persecuted unto martyrdom.We understand how the faith is threatened by the self-assured consumerist culture ofa West that has forgotten its Christian roots and values. We might think that in ourspiritual struggle it is as if we are surrounded on all sides. That is why the prophet’sprayer is also our prayer: “Will you not hear? Will you not respond? Will you notsave?” Today we who call out to God against the violence and lies, we who stand inwatchful prayer, receive the brilliant angel, who proclaims the victory of the RisenChrist. He brings solace and peace to those who mourn the dead, gives assurednessof His victory over violence, aggression, malice, and untruth.

Today salvation comes to the world; for Christ, being Almighty, is risen.Celebrating Pascha in wartime is to be able to see our victory in the Risen

Christ. This victory must first of all take place in our souls and fill the heart of eachperson who truly believes that indeed Christ is risen! This faith in the victory of theRisen One allows those who are on the front lines to face death and, with courageand confidence, defend one’s land. This power of the Risen One allows us to resistthe temptation of hatred towards those who allowed themselves to be deceived by aninsatiable imperial ideology of falsehood and violence. This victory of Christ, as theRisen Truth, finds its expression in all who speak of and bear witness to the truthregarding what is happening in Ukraine. This truth of Christ allows all who see them-selves as disciples of Christ to be true apostles of the Good News of peace and love.

Our victory, found in the Risen Savior, over all enemies seen and unseen,may not appear right away. It approaches in stages, day by day, gradually revealing itselfin all its fullness. Therefore, that which the prophet Habbakuk already saw, alreadycelebrated, already in part received in anticipation, that is what we today celebrate infullness: the Resurrection of Christ!

Beloved in Christ! On this luminous day of Christ’s Resurrection I long toshare this Paschal joy with you. My deepest heartfelt wish is that our festive greeting,“Christ is risen,” may strengthen us in faith, dispel the fatigue of battle, and give ushope in a complete victory and a shining future for Ukraine. This greeting is alsoaddressed to our faithful throughout the world who share the pain of their family andfriends in the native land, and provide assistance, each according to his or her ability,in prayer and material support. Wherever we are, let us proclaim a true Revolution ofDignity which can only be founded on a constant conversion to the Risen Christ, andon the fulfillment of His Gospel in our lives.

To all of you in Ukraine and throughout the world I send you my heartfeltfestive greetings. May this feast of Our Lord’s Resurrection bring you blessings, a tastysharing of our traditional blessed egg, and a Paschal joy that is full of light.

The grace of our Risen Lord Jesus Christ, the love of God the Father, andthe communion of the Holy Spirit be with you all.

Christ is Risen! – Truly, He is Risen!

+ SVIATOSLAV

Given in Kyiv at the Patriarchal Cathedral of the Resurrection of Christ,on the Feast of Palm Sunday, April 5 (March 25), 2015 A.D. Presbyterate Changes

44 AAAPPPRRRIIILLL 222666 ,,, 222000111555 SSSOOOWWWEEERRR

My son, give me your heart, and letyour eyes observe my ways.

(Prov. 23:26)

Dear Young People in Christ!I always await Palm Sunday

with great anticipation – the day of theglorious entrance of Christ intoJerusalem – for it is an opportunity tosupport and bless you and to speak toyou the Word of God.

Today we experience a pro-found Gospel event – the entrance of theLord into Jerusalem. This is a celebra-tion of Christ’s triumph and glory thatopens the door to suffering and death,one of the most important episodes ofHis life. The people greet Jesus withgreat elation because news that Herestored life to Lazarus had spreadacross the land like lightning. The thun-derous welcome of Jesus at His entryinto the city is a manifestation of the joyat encountering a person who recentlyrevealed Himself as a life-giver, by hav-ing “called” to life His friend with thewords, “Lazarus, come out!” Our Lord– still before he set out on His own pathof suffering, death and resurrection –weeps for His deceased friend andreturns him to life – because life, notdeath, is the human vocation!

By the resurrection of Christ,the expanse of resurrectional activity isextended to each of us. We receive hopein Jesus Christ because He, by His life-giving Word, can restore us to the lightof life and the fullness of joy even fromthe very depths of death. In a few days,He will even literally descend to Hadesto bring out from there those who fellasleep awaiting the Savior. The hands ofChrist are always open for our hands, inorder that, like in the icon of “TheDescent Into Hades,” He would raise usfrom our knees. His touch, the squeezeof His hand, is life-giving. He Himselfis Life.

Dear young people! Over thecourse of the last year, we had theopportunity to sense and observe howquickly you grew, how you matured.

The calamity that came upon Ukrainechanged you and placed before you chal-lenges that usually are unknown to yourpeers in many countries of the world. Yousaw many deaths, experienced the loss ofyour friends and acquaintances, as well asof our soldiers who, perhaps, were evenyounger than you.

The painful experience that youreceived encourages you even more to askfundamental, deep and direct questions. Ireceived one such question during anencounter with youth at the Marian shrineat Zarvanytsya. A girl asked, “Are we tolive or die for Ukraine?” I was impressedby the openness, depth, and courage thatwas contained in that phrase. For Ukraineyou must live! That is how I answered thenin Zarvanytsya. That is what I say to youtoday. Because life is our principal voca-tion.

We have heard thousands of timesthis year the slogan, “Heroes don’t die.”These words have a profound Christianmeaning, because we believe that death hasbeen defeated. John Chrysostom wrote, “Odeath, where is your sting? O Hades, whereis your victory? Christ is risen, and you arefallen! Christ is risen, and the demons areconquered! Christ is risen, and the angelsrejoice! Christ is risen, and life flowsfreely!” I implore you: remember thesewords throughout the next week… in thosemoments when despair and powerlessnessweigh on your soul in these difficult timesof war and crisis.

Thus, my message to you today is– live for God and Ukraine! The logicalquestion arises: how are we to live? Therenowned Swedish actress, Greta Garbo,once said, “Life would be so wonderful ifwe only knew what to do with it.” This istruly a fundamental question, the answer towhich is sought by young people through-out the world. I call you to a profound, hon-est, responsible, and bold quest for ananswer. I assure you that in this search theChurch will be your guide and advisor.Search for an answer in the Gospel ofChrist, listening to the Word of God in thecontemporary context and in the light ofhistory, which is rich in good examples thatinspire and allow us to dream and act withcourage.

On the occasion of the 150thanniversary of his birth this year, ourChurch honors the memory of a greatprince of the Church, Metropolitan AndreySheptytsky. He was a wise leader that ledhis people and Church through the mostdifficult hardships of the 20th century.Metropolitan Andrey often addressedyoung people, helping them to overcomethe confusion of the interwar period, whenthey were faced with the same harsh com-

plex life decisions that you are facingtoday.

The Metropolitan, to use modernterminology, was a successful man of hisday. However, his advice regarding suc-cess – how to live – remains relevant eventoday. In particular, in his 1942 letter,About the Nurturing of Youth, he wrote,“But undoubtedly every young personneeds the ideal to be a good, and a greatChristian. In some degree, the young mustunderstand that success and the achieve-ment of other ideals, depend on this…” Intime of war and anxiety, he turned theattention of the youth to that which wasmost important – to be good and greatChristians. This is the key that offers us aresponse to the question of the abovemen-tioned actress of what to do with this life.

The words of our greatMetropolitan are echoed in the thought ofPope Francis, expressed this year in hisletter to youth, when he says, “in Christyou find fulfilled your every desire forgoodness and happiness. He alone can sat-isfy your deepest longings, which are sooften clouded by deceptive worldly prom-ises.” He called upon young people tohave the courage to be happy. In fact, truehappiness requires courage!

Hardship generates sacrifice, butin you, young people, it also brings outvigorous creativity. I regard with profoundrespect the young volunteer movementthat has engulfed our communities andparishes. Your aid to the soldiers, thewounded, to those forced to migrate fromthe territory of conflict, and to all thosethat suffer from the war in Ukraine’s east,your dedication, resourcefulness, and sin-cerity inspire everyone, and are a concreteact of mercy about which the Lord speaksso often in the Gospel. Do not give up.Help those to whom you can reach out.And let not your sacrifice diminish withtime. Rather, by creating a network ofyoung volunteers, build ties that will forma foundation for new structures of good-ness that are so needed in Ukraine. Thiswill be the beginning of real change in asociety that will be united, strong, and justin times of peace, which will certainlycome.

In particular, I want to addressthe young soldiers. Dear friends andbrothers! Hardship and the grave task ofdefending our homeland from adversariesis the fate that fell upon you. You accept-ed this challenge upon yourselves andexhibit admirable tenacity and dedication.Therefore, when we say today that youngpeople “must live for Ukraine,” above allwe think about you. Looking at yourachievements that you so faithfully andpersistently realize day after day, we can-

not but recognize that you have trod onthe path of the fullness of life, becausethe fullness of life is found in love. Andwhat is love? Our Savior assures usthat, “greater love has no man thanthis, that a man lay down his life for hisfriends” (Jn. 15:13). To paraphraseChrist, we can say that no one is capa-ble of living a more full life than theone who is ready to surrender his ownearthly life out of love for one’s neigh-bor, and love for one’s country.Remember that our mother, theChurch, prays for you continuously,supports you and, together with yourearthly mothers, awaits your returnhome.

Dear young faithful of ourChurch, throughout this year we willseek out every opportunity to listen toyou as frequently as possible, to beinspired by your boldness, and to learnfrom your courage. In addition, so thatthere might be a method to ourencounters, I am giving you a small“homework assignment.” FollowingPope Francis, I want to call upon youto read the Holy Scriptures more often.It is in the Scriptures that will findmany answers to the questions whichhave been and will be posed to you.

Share with one another thatWord of God that you hear, in yourmeditations on the texts of SacredScripture, when taking part in theprayer life of the Church and in yourexperiences of the spiritual life. Beopen to the call of God to the priestlyand monastic life, and never be afraidto make your own life choice in favorof God and His Truth. Make use ofyour own creative gifts and shareChristian wisdom wherever you are –on social networks and on websites, onradio and television, during individualconversations, and other opportunities.May the wisdom of God, according tothe words of Metropolitan Andrey, bea powerful and decisive force that willguide you into the future – a force thatwith transfigure your young minds andthose of your peers. It is this Wisdomthat will give you understanding as towhat to do with your life, and what itspurpose is. It will be beautiful.

May the blessing of the Lord be upon you!

+ SVIATOSLAV

Issued in Kyiv,at the Patriarchal Cathedral of the Resurrection of Christ,

on Akafist Saturday, March 28, 2015 A.D.

PASTORAL LETTER OF HIS BEATITUDE SVIATOSLAV TO THE YOUTHPASTORAL LETTER OF HIS BEATITUDE SVIATOSLAV TO THE YOUTH

FROM THE OFFICE OF THE CHANCELLOREffective April 1, 2015Bishop Paul Chomnycky OSBM has made the following changes.The following priests are released from their assignments as Protopresbyters/Deans in Eparchy of Stamford:Very Rev. kiril AngelovVery Rev. Paul LuniwVery Rev. Vladimir MarusceacVery Rev. Yaroslaw NalysnykVery Rev. Marijan ProcykVery Rev. Vasile TivadarVery Rev. Philip WeinerThe following priests are appointed Protopresbyters/ Deans in the newly createdProtopresbyterates/Deaneries, including the parishes concerned:Very Rev Archpriest Ivan kaszczak – Eastern New York StateProtopresbyterate

Amsterdam, Cohoes, Glen Spey, Hamptonburg, Hunter, Hudson, Kerhonkson,Little Falls, Johnson City, Rome, Troy, Utica, Watervliet

Very Rev. kiril Manolev – New England Protpresbyterate Ansonia CT, Boston MA, Bridgeport CT, Colchester CT, Fall River MA,Glastonbury CT, Hartford CT, Ludlow MA, Manchester NH, New Britain CT,New Haven CT, Pittsfield MA, Salem MA, So. Deerfield MA, Stamford CT,Terryville CT, Willimantic CT, Woonsocket RI.

Very Rev. Peter Shyshka – Metropolitan New York ProtopresbyterateAstoria, Bronx, Brooklyn (Holy Ghost), Brooklyn (St. Nicholas), FreshMeadows, Hempstead, Lindenhurst, Manhattan Beach, Mt. Kisco, New YorkCity, Ozone Park, Riverhead, Spring Valley, Staten Island, Yonkers

Very Rev. Roman Sydorovych – Western New York State ProtopresbyterateAuburn, Buffalo, Elmira Heights, Kenmore, Lackawanna, Lancaster, NiagaraFalls, Rochester (Epiphany), Rochester (St. Josaphat), Syracuse.

Very Rev Archpriest kiril Angelov, Chancellor

SSOOWWEERR AAPPRRIILL 2266,, 22001155 55

Please Remember Us in Your Will:Please Remember Us in Your Will:Ukrainian Catholic Seminary 195 Glenbrook Road, Stamford, CT 06902Ukrainian Catholic Seminary 195 Glenbrook Road, Stamford, CT 06902

AAPPRRIILL 2266 ,, 22001155 SSOOWWEERR 66

Last month, I shared with you the interior design for the expansion of St.Joseph’s Adult Care Home in Sloatsburg, NY. This month, I share new exterior. I alsowant to share these words of resident family members and friends of St. Joseph’s. I hopeyou get a feel for life at St. Joseph’s Home.

~Sr. Michele, SSMI, Administrator

“St. Joseph's Home is the hidden gem of adultcare facilities. They provide their residents witha clean, caring, loving environment. High-endassisted living facilities place their dementia res-idents in a ‘locked-down’ environment separat-ed from their spouses. We are so grateful that ourparents can spend much of their day togethereven though their mental capacities are different.Residing at St. Joseph's is truly like living amongfamily.”

~Robert and Barbara Marini

“St. Joseph’s Adult Care Home isan excellent facility where you canbring your loved ones and notworry. The staff is not only profes-sional but very attune to the needsof their residents and I witnesseveryday how they treat the resi-dents like family and give them thedignity they deserve. The residentsare encouraged to participate insing along, games, crafts and exer-cise.

My 102 year old grand-mother has been there just under 2years and it was the best decisionwe made, She has excellent care,made lots of friends and is happyand content .

Sister Michele is always available to talk to about concerns, suggestions etc.The staff is always friendly and helpful. St. Joe’s is kept immaculate inside and out.If you have to give up your home and go to a facility this is where you would want tobe.”

~Donna Matthews, Granddaughter of Helen Thorne

“As a student of St. Mary’s Villa Academy and today as an adult, I recall visiting the res-idents and helping at St. Joseph’s where I always found a warm, loving environment. Thehome is always in order, clean and pleasant.

It is always noted that the atmosphere at St. Joseph’s is one of “being at home”,a place of comfort and caring. Each resident is treated as a member of one’s family.Encountering a resident, one can see they are comfortable, happy and peaceful.The Sisters have been and continue to be the loving extension of their families. Thoseresidents that have no family to visit them are looked after by the Sisters who take inter-est in their needs, the same as they do for those with visitors.

There is always an activity or event in the house that is inclusive of all.Celebrations abound for each and all, making the house joyous and cheerful. When onecomes into the facility, they are greeted by friendly, cheerful faces, those of the residents,staff and Sisters.

It is often overheard by visitors that when it is their time for a “home away fromhome”, St. Joseph’s is where they want to be.”

~Marion C. Hrubec

“The expansion of St. Joseph’s Home has the potential to improve the life of many of thesenior members of our Ukrainian community. I feel the construction of the new wing ofSt Joseph’s Adult Care Home would fill a glaring need in our Ukrainian American com-munity especially as the number of seniors continues to grow”.

~ Most Rev. Paul Chomnycky, OSBM Eparch of Stamford

“When I first came to St. Joseph’s Home, I was pleasantly surprised to see such a beau-tiful serene place for the elderly. It is the ideal place for older folks to come and enjoytheir golden years in such a beautiful location like Sloatsburg. The place is truly one ofa kind! Sisters Servants provide an excellent spiritual and caring environment to all the

What Do People Say About St. Joseph’s Adult Care HomeWhat Do People Say About St. Joseph’s Adult Care Home??residents. It is our obligation to care for the older people and to provide for them a com-fortable and safe environment where they can enjoy their golden years. St. Joseph’sHome is willing to provide that kind of caring support for many more residents by

expanding and building more units. Therefore,let us help the Sisters to accomplish their nobleproject.”

~Rev. Ivan Tyhovych, Pastor HolyGhost Ukrainian Catholic Church

Brooklyn, New York

“The lack of facilities for quality adult care is ofhuge concern. It is quite reassuring to know thatSt. Joseph’s Adult Care Home is a viable solu-tion to providing care and secure facility forindividuals who have found themselves in a sit-uation which requires such assistance. The rela-

tionship that has been establishedbetween St. Joseph’s Home and theVillage of Sloatsburg is invaluable and weenthusiastically offer our support for yourproposed expansion.”

~Carl S. Wright, Mayor of Sloatsburg

“The decision to move an elderly parent isnot an easy one. Though many seniorswant to stay in their homes, they can belonely, and for their children, arrangingand monitoring caregiving and managinga second household is complicated,expensive and draining. No matter howmuch you do, there’s always more to bedone, and part of you is always on-call, incase of emergency. In the back of yourmind, you try to anticipate what’s nextand you worry and worry.

The first night my mother spent at St. Joseph’s was the first night mysister and I slept well in a long time; it was such a relief to know our mother was notalone, she would be checked on and be given her medications and a warm breakfast inthe morning.

We used to worry about whether caregivers would show up, if ourmother needed something and if her house was clean and warm and safe enough. Ourvisits to her were a combination of errands and repairs, when all our mother wanted wasour company. There is a lot of pressure on the individual caregivers to be everything foran elderly person, and to keep the children informed.

At St. Joseph’s, there are schedules and procedures and a division of laboramong many people to insure good food, good care and cleanliness. Many hands andhearts are caring for the residents; a doctor comes weekly, hair and nail care are avail-able and the rooms are cleaned and laundry done. We don’t have to work with plumbersand repairmen long-distance or think about snow plowing, groceries and doctor appoint-ments, and my mother doesn’t worry about them either.

Best of all, our mother is not isolated; she has as much company and stimula-tion as she wants, at mealtimes and activities. Living alone, she could go days onlyspeaking to one or two people. Now, she sees nearly 40 people every day. Everyoneknows each other and says hello, yet there is room for privacy if she wants it. There isan environment of kindness and respect. There’s even a dog, Ranger, looking out for theplace.

Best of all, our visits are now real visits; instead of listing what needs to be doneand purchased, we go to lunch, we walk a little, and we talk and laugh.

What more could anyone ask for?” ~Roma Halatyn

For inquiries or assistance, just write to us at P.O. Box 8, Sloatsburg, NY 10974; orcall (845)753-2555; or email srmicheley75@aol.com.

Be a part of the Sisters Servants of Mary Immaculate’s on-going ministry ofcare for the elderly, today and beyond our years – as 2017 marks 75 years of such lov-ing care. Be assured that your generosity will be remembered in our daily prayers ofgratitude for you and your family. Our dear friends and benefactors, you hold a specialplace in our hearts.

On Monday evening, March 23, 2015, Rt. Rev. Mitred PhilipWeiner paid a special visit to St. Nicholas Church in ElmiraHeights, NY, for the purpose of hearing confessions and deliv-ering an inspirational Lenten message to parishioners. Hismessage followed the usual “Stations of the Cross” anddelighted everyone in attendance by encouraging them toperform a “spiritual check-up” of themselves on their road tobecoming better Christians! An informal reception was heldin the parish Annex hall immediately after.

Thank you, Fr. Phil!

Rt. Rev. Philip Weiner Gives LentenMessage to St. Nicholas Parishioners

ССіівваачч SSoowweerrРІКРІК XX XX ЧИСЛО 4 СТЕМФОРДЧИСЛО 4 СТЕМФОРД, , КОННЕКТІКУТКОННЕКТІКУТ 06902 06902 26 КВІТНЯ26 КВІТНЯ 2015 2015 РОКУРОКУ

О Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я У К РА Ї Н С Ь К О Ї К АТ О Л И Ц Ь К О Ї Є П А РХ І Ї У С Т Е М Ф О РД І , К ТО Ф І Ц І Й Н Е В И Д А Н Н Я У К РА Ї Н С Ь К О Ї К АТ О Л И Ц Ь К О Ї Є П А РХ І Ї У С Т Е М Ф О РД І , К Т

ВЕЛИКОДНЄ ПАСТИРСЬКЕПОСЛАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАТО-ЛИЦЬКИХ ЄРАРХІВ У США ДОСВЯЩЕНИКІВ, ЄРОМОНАХІВ ТАБРАТІВ, СЕСТЕР МОНАХИНЬ,СЕМІНАРИСТІВ ТА ДОРОГИХВІРНИХ, стор. 8

УКРАЇНА: ЯК ДАЛІ?, стор. 9

НЕМАЄ СЕНСУ ВСВЯТКУВАННІВЕЛИКОДНЯ,ЯКЩО МИ БЕРЕ-МО ХАБАРІ, стор.

9

ОСВЯЧЕННЯАНТИМІНСІВ,стор. 10

УМИВАННЯ НІГУ СТРАСТНИЙЧЕТВЕР УБРІДЖПОРТІ, КТ,стор. 10

ГАНТЕРСЬКАПАРАФІЯ СВЯТ-КУЄ УРОДИНИВЕЛИКОГО КОБ-ЗАРЯ, стор. 10

В УГКЦ ВИЙШЛОДРУКОМ НОВЕВИДАННЯ БЛАЖЕН-НІШОГО СВЯТО-СЛАВА «У ПАЛОМ-НИЦТВІ ДО ГІДНО-СТІ ТА СВОБОДИ…»,

стор. 11

БОГОПОСВЯЧЕНЕ ЖИТТЯ — ДАРДЛЯ ЦЕРКВИ, стор. 11

«ЗВІЛЬНЕННЯ ВІДДЕРЖАВНОГОПАТЕРНАЛІЗМУ ЄНЕОБХІДНОЮ УМО-ВОЮ БУДІВНИЦТВАЄДИНОЇ ПОМІСНОЇЦЕРКВИ», – ГЛАВА

УГКЦ, стор. 12

ВІДГОМІНПІСЕНЬ КАПЕЛИБАНДУРИСТІВ,стор. 12

РОДИННЕ СВЯТОВИШИВКИ, стор.13

“ІКОНА – МАЛЬ-ОВАНА МОЛИТ-ВА”, стор. 14

У цьому номері: ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННИМ І ПРЕОСВЯЩЕННИМ ВЛАДИКАМ, ВСЕСВІТЛІШИМ, ВСЕЧЕСНІШИМ І ПРЕПОДОБНИМ ОТЦЯМ,

ПРЕПОДОБНИМ ЧЕНЦЯМ І ЧЕРНИЦЯМ, ДОРОГИМ У ХРИСТІ МИРЯНАМ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

Христос воскрес!На божественній сторожі

Богонатхненний Авакум хай стане з намиІ покаже світлоносця-ангела, що ясно звіщає:Нині спасіння світові, бо воскрес Христос як всемогутній.

Пісня 4 Канону Пасхи

Дорогі в Христі!Знову збираємося по всій Україні й на поселеннях,щоб привітати одне одного зі світлим празникомВоскресіння Христового. Уже більше ніж рік ми про-ходимо особливу хресну дорогу і, можливо, по-людськи нам зараз непросто говорити про радість.Однак радість пасхальна походить не від людей, а відБога! Сьогодні весь всесвіт оспівує Христову пере-могу, Його подолання зла і смерті. «Це день, що йогосотворив Господь, тож радіймо і веселімся в нім»!На божественній сторожі богонатхненний Авакумхай стане з нами!Упродовж історії спасіння були різні моменти, колиБожий люд переходив важкі випробування. Одинтакий період був у час пророка Авакума, про якогозгадуємо в Пасхальній Утрені. Він жив у перехіднупору, коли вавилонська імперія розросталася на руї-нах ассирійської. Нова світова потуга виявиласятакою самою жорстокою, як і попередня. Хоч зміни-лася влада, однак характерні імперські елементизалишилися незмінними: ідеологія власної «величі»,жадоба слави, багатства й чужої території – і все цепідсилене звичною брехнею і насильством.Стояти на сторожі з пророком у цю пасхальну нічсеред людського розчарування та безсилля – означаєвитривало очікувати спасенної Божої дії, вияву Йогоперемоги над ворогом і насильником. Каже Авакум:«Я стану на моїй сторожі, стоятиму на моїй башті івиглядатиму, щоб подивитись, що Він мені скаже йщо відповість з приводу моєї скарги» (Ав. 2, 1). І минині разом із пророком взиваємо до Бога: «Докіль, оГосподи, буду взивати – і Ти не вислухаєш?Кричатиму до Тебе про насильство – і не врятуєш?»(Ав. 1, 2). На цей клич страждання віруючого серця подаєтьсясьогодні всемогутня Божа відповідь: «Бог… прихо-дить... Його велич небо окриває і земля повна Йогослави. Сяйво Його немов світло денне, з рук у Ньогоблиск проміння; там – сховок Його сили!» (Ав. 3, 3–4). Провіщена Божа слава і велич, блиск і сяйво – цесвітло Христового Воскресіння, яке випромінюєтепер на нас так само, як і тоді, коли Христос розпо-рошив військову сторожу та переможно вийшов іззапечатаного гробу. Пісня сторожі пророка Авакумаздійснюється у благовісті «Христос воскрес!».Воскреслий Христос показує нам, що Бог вислухо-вує і наші благання, спішить із визволенням до тих,

хто щоденно і витривало стоїть на сторожімолитви за Україну. У цю світлосяйну ніч святаЦерква оспівує Божу перемогу і в молитовномучуванні пасхальних богослужінь разом із проро-ком Авакумом вказує на «світлоносця-ангела,що ясно звіщає: Нині спасіння світові…»!Сьогодні на рідних землях наша Церква покли-кана видавати пророчий голос про неминучістьперемоги над ідолопоклонством, брехнею інасильством. Воскреслий Господь розвіяв страхапостолів словами: «Мир вам, як послав МенеОтець, так і Я посилаю вас» (Ів. 20, 21). Ці словапромовляють також до нас і дають нам сили нетільки встояти перед нападником, а й перемогтинаше внутрішнє зло: зневіру, втому і страх.Революція гідності ще далеко не довершена,поки Христовий мир не запанував у наших сер-цях – тільки з Христом потрібно, за словамислуги Божого митрополита АндреяШептицького, подолати егоїстичну «отаманщи-ну», корупцію та залишки безбожної системи встосунках між державними інституціями і сус-пільством.Мир Христовий сьогодні є під загрозою не тіль-ки в Україні. Всюди, де справжні христяни іспо-відують воскреслого Господа і живуть Його свя-тим Євангелієм, відновлюються давні пересліду-вання і постають нові виклики. Ми молимося занавернення кожного, хто словами ісповідує ІсусаХриста, але ділами чинить зло і неправду, які щетак глибоко вкорінені в людських серцях.Особливо молимося за наших братів і сестер вукраїнському Криму і Донбасі, а водночас запереслідуваних до мучеництва братів-християнна Близькому Сході. Ми розуміємо, наскількизагрозливою для віри є самовпевнена спожи-вацька культура Заходу, який призабув свої хри-стиянські корені й цінності. Нам може здаватися,що ми в нашій духовній боротьбі наче оточенізвідусіль, і тому молитва до Господа пророкаАвакума є також нашою молитвою: «Чи ж непочуєш? Чи ж не вислухаєш? Чи ж не врятуєш?»Сьогодні до нас, що взиваємо до Бога пронасильство і неправду, до нас, що стоїмо на сто-рожі молитви, приходить світлоносний ангел іясно звіщає про перемогу воскреслого Христа.Він несе втіху і мир тим, хто оплакує загиблих,дає впевненість Господньої перемоги над насил-лям, агресією, злом і неправдою.«Нині спасіння світові, бо воскрес Христос яквсемогутній».Святкувати Пасху серед війни – це вміти вжесьогодні бачити у воскреслому Христові нашуперемогу. Вона повинна передусім відбутися в

26 КВІТНЯ 2015 РОКУ СІВАЧСІВАЧ88

“І вони (жінки), вийшовши, втекли від гробу, бо жах і трепет огорнув їх, і ніко-му нічого не сказали, бо боялися.” Mk. 16:8

Ми легко пригадуємо собі випадки, коли нам доводилося втікати зі стра-ху перед чимось або кимось. Чому ми втікали? Іноді ми боялися отри-мати травму чи, можливо, боялися втратити контроль. Інколи нас лякавбрак розуміння чогось.

Читаючи Євангеліє, в нас виникає здивування, коли ми довідуємося пронайближчих друзів Христа, які також утікають зі страху. Коли Юда при-вів воїнів в Гетсиманський сад і зрадив свого Вчителя, учні кинулисятікати, рятуючи своє життя. Пізніше Петро, побоюючись подібної долі,тричі відрікся Ісуса. І, майже, наприкінці Євангелія, після розп'яття,смерті і воскресіння Ісуса, саме жінки прийшли до гробниці рано вран-ці у першу Пасхальну неділю, і як ми спостерігаємо, втекли зі страху іздивування. Чому вони втікали? Чи вони боялися за своє життя подібно,як Петро та інші учні?

Звичайно, ми повинні захоплюватися міцною вірою Марії Магдалини таінших жінок, які прийшли до гробу, в першу чергу, щоб намастити тілоІсуса. Дивно, що вони не сумували через страшні події, які вони щойнопережили два дні раніше або через брак можливості здійснити свої намі-ри. Зрештою, як їм вдається пройти повз воїнів, які охороняли гробницюі хто допоміг їм відвалити великий камінь біля входу до гробу?

Однак, Бог, як нагороду за їхню віру, зняв усі перешкоди: воїни онімілиі ангел у вигляді молодого юнака, який сидів біля того місця, де Ісус бувпохований, чудесним способом відкотив камінь від входу до гробу. Вінсказав їм, що Ісуса немає тут, що Він воскрес, і що він зустріне їх тасвоїх учнів в Галилеї. Проте, замість радісної відповіді на цю несподіва-ну вістку, жінки, будучи охоплені страхом, швидко втекли від гробу.

Їхня реакція нас не дивує, адже, вони прийшли до гробу, щоб віддатиостанню шану своєму Вчителеві, який помер жахливою смертю. Вонибули приголомшені, виявивши порожній гріб, та ще більше, почувшивістку ангела. Зі страху від побаченого порожнього гробу, у їхньому світівсе повністю змінилося та все, що їм було відомо до цього часу, сталоперед викликом. Якщо їхні очі їх не обманювали, і те, що сказав їм моло-дий юнак при гробі, було правдою, то весь світ радикально змінивсячерез воскресіння Ісуса, а це означало, що їм довелося змінитися також.Жінки прийшли до гробу віддати шану померлому. Замість цього, вонибули послані проголосити радісну вістку, що Він - живий. Не дивно, щовони не боялися!

Як і кожного року, завершуючи нашу Великопосну мандрівку молитви іпокаяння та, знову духовно переживаючи останні важкі дні земногожиття Ісуса в літургійних богослуженнях Страсного тижня, ми опиняє-мося разом з побожними жінками, біля підніжжя порожнього гробуІсуса.

Якою буде наша відповідь на дивовижний вид порожнього гробу іслова Ангела? Чи ми також втікатимемо повні страху і трепету, не всилах зустріти обличчя Бога, який перемінює наше уявлення про світ?Чи ми зможемо втекти від особистого виклику, який Він ставить переднами? Або ми підійдемо до порожнього гробу і знайдемо там нашунадію?

Незалежно від того, якими є наші надії, зокрема, надія на примиренняу наших людських взаєминах, на зцілення від фізичних хворіб абоемоційного болю, на тісніші відносини з Богом, на мир в наших сім'ях,парафіяльних спільнотах, нашої країни, на припинення безглуздогопролиття крові в Україні та на відновлення миру в нашій Батьківщині,це все можна знайти у порожньому гробі Ісуса. Бо Бог примирив все зсобою, зробивши мир через кров хреста і через розп'ятого і воскрес-лого Господа, первістка мертвих і початку нового творіння. (Кол 1:19-20)

Сьогодні ми святкуємо Воскресіння Месії, Сина Божого. Ми, як іжінки-мироносиці, повинні тремтіти від подиву, коли підходимо допорожнього гробу. Христос воістину воскрес! Як це чудово, коли мизустрічаємося з живим Богом!

Наша гаряча молитва лине за те, щоб наш воскреслий і живий Господьдарував свій мир і благодать на вас і ваших близьких, на всіх нашихбратів і сестер розкиданих по всьому світу і особливо на нашу улюб-лену і багатостраждальну Україну!

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

+Високопреосвященний Стефан СорокаМитрополит Української Католицької Церкви у США

Архиєпископ Філадельфійський для Укpаїнців

+Преосвященний Річард СемінакЄпископ Чіказької єпархії святого Миколая

+Преосвященний Павло Хомницький, ЧСВВ (автор)Єпископ Стемфордської єпархії

+Преосвященний Богдан ДанилоЄпископ Пармської єпархії святого Йосафата

+Преосвященний Іван Бура Єпископ-Помічник Філадельфійський

Великдень, 2015

ВЕЛИКОДНЄ ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАТОЛИЦЬКИХ ЄРАРХІВ У США ДО СВЯЩЕНИКІВ, ЄРОМОНАХІВ ТА БРАТІВ, СЕСТЕР МОНАХИНЬ, СЕМІНАРИСТІВ

ТА ДОРОГИХ ВІРНИХ

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

наших душах і наповнити собою серце кожного, хто дійсно вірить,що Христос воістину воскрес! Ця віра в перемогу Воскреслого доз-воляє тим, хто на передовій, стати перед обличчям смерті і мужньота впевнено захищати свою землю. Ця сила Воскреслого дає намможливість протиставитися ненависті до тих, які дали себе обману-ти ненаситною імперською ідеологією брехні та насильства. Цяперемога Христа як воскреслої Істини є певним успіхом кожного,хто говорить і свідчить правду про те, що відбувається в Україні. ЦяХристова правда дозволяє кожному, хто вважає себе Його учнем,бути справжнім апостолом Благовісті миру й любові.Наша перемога у воскреслому Спасителеві над видимим і невиди-мим супостатом, можливо, настане не в одну мить, а наближати-меться поступово, з дня на день, щоб об’явитися в усій своїй повно-ті. Отже, те, що пророк Авакум уже бачив, уже святкував, уже отри-мував як завдаток майбутнього, те і ми сьогодні святкуємо в усійповноті: Воскресіння Христа!Дорогі в Христі! У цей світлий день Христового Воскресіння праг-ну поділитися з вами цією пасхальною радістю. З усього серцябажаю, щоб наше святкове вітання «Христос воскрес» покріпилонас у вірі, усунуло втому боротьби, дало радість надії в повнотуперемоги і світле майбутнє України. Це побажання скеровую і дотих, що на поселеннях вболівають за своїх рідних і друзів на рідних

землях, та допомагають, хто як може, молитовно і матеріально.Хоч би де ми жили, будьмо благовісниками справжньої Революціїгідності, яка може основуватися тільки на постійному наверненнідо воскреслого Господа та на втіленні Христової Благовісті внашому житті.Усім вам, в Україні та на поселеннях сущим, засилаю сердечнісвяткові вітання. Щиро зичу вам благословенних святВоскресіння Господнього, смачного свяченого яйця та світлоїпасхальної радості!Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога-Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами.Христос воскрес! – Воістину воскрес!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

у Квітну неділю,5 квітня (29 березня) 2015 року Божого

99СІВАЧСІВАЧ 26 КВІТНЯ 2015 РОКУ

УКРАЇНА: ЯК ДАЛІ?Щойно трохи вщухли бойові діїна східних кордонах, як публіч-ний простір стало буквально роз-ривати від внутрішньої полеміки.Відкладімо вбік чинник зовнішнь-ого вкидання таких дискусій,який, безперечно, присутній, алемусимо визнати, що нам ніколи небракувало такого хисту. Колипоїздка у трамваї перетворюєтьсяна засідання профільного коміте-ту Верховної Ради чи Кабінетуміністрів, а в кожній другій роз-мові чути заклик до третьогоМайдану, складається враження,що другий Майдан нас нічого ненавчив. Так, є проблема старихкадрів, так, олігархи нікуди незникли, так, політики й далі пере-слідують власні егоїстичні інтере-си, так, економічна ситуація ката-строфічно погіршується. Але вреволюційний спосіб ці проблемине долаються. Ми у цьому пере-свідчились вже двічі за десятьроків. Ми просто зобов’язані виробитипрограму еволюційного, а нереволюційного розвитку нашоїкраїни! Яку державу ми хочемобудувати? Скидається на те, щонині в кожного з нас є власнебачення, якою повинна бутиУкраїна. А також переконання, щозараз ми будуємо державу коженза своїм власним сценарієм, оми-наючи інституції, інтегральні вбутті країни. Ці різнорідні думкизіштовхуються одна з одною запринципом “або буде по моєму,або ніяк”. Не існує тверезої диску-сії, в якій ми могли б окреслити,куди власне йдемо, до якої “укра-їнської мрії”? Стартом цієї мрії єгідність людини. Цей урок ми вжедобре засвоїли ціною життів най-кращих та найсміливіших із нас.Також ми чітко усвідомили себеяк націю, а тому тепер від питан-ня “Хто ми?” час перейти допитання “Які ми?” і дуже чеснособі на нього відповісти. Це сто-сується як окремих осіб так іінституцій – церковних, освітніх,наукових і фінансових тощо.Працюючи над цим номером«Патріярхату» ми бажали пред-ставити фундамент, на котрому

кожен з нас, кожен без винятку, мігби почати будувати, класти своїцеглини. А будувати нам потрібно урізних сферах життя, в тому числі йцерковного, адже Церква, якій дові-ряє більшість українців, здатна засобою повести. Крім цього, саме нанашу Церкву покладене завданнябути об’єднувальним середовищем зрозвитком її самобуття та відносиніз Церквами-Сестрами. УГКЦ дій-сно має потенціал спрямований наєдність не лише в межах нашої краї-ни, а й загалом у християнськомусвіті. Про це детальніше йдеться уматеріалі Роми Гайди «ДекретOrientalium ecclesiarum і УГКЦ».Але цю єдність не можуть збудувати“згори” єпископи й патріархи. Hаднею слід одночасно працювати і свя-щеникам, і мирянам, і єрархії, а ценеможливо без постійного поглиб-лення знань про себе самих та одинпро одного (мається на увазіЦеркви). Власне у цьому напрямкусвій зміст вибудовує журнал«Патріярхат».Коли ведемо мову про Церкву,мимоволі згадується минулорічнепорівняння владикою БорисомҐудзяком святих Бориса і Гліба зМартіном Лютером Кінґом (MartinLuther King), який чинив пасивнепротистояння приниженню чорнош-кірих у США в ХХ столітті. Ця кон-цепція мирного опору пере-могла. Століттями ми незамислювалися над значен-ням цих двох святих, а тутвиявляється, контексти обохподій надто схожі донинішньої ситуації та полі-тичного положення України.У чому ж схожість на проти-лежних кінцях цього тисячо-літнього відрізку? Які зцього висновки можемо мизробити? Абсолютно по-новому представляє намфакти тисячолітньої давниниісторик богослов’я, отецьОлег Гірник крізь призмупостатей святих страсто-терпців Бориса і Гліба таконтекст хрещення Русі-України.Продовженням запрошеннядо бачення ситуації, в якій

опинилися зараз українці, крізьпризму богословського осмисленняспостерігає отець АндрійЗелінський, військовий капелан:“Сьогодні в серці нашого народу длянас є особливе місце. І хоча заразвоно нагадує пустелю, ‘лютими зві-рами зорану’, вимір болю та страж-дання, смутку та беззмістовності, миз вами запрошені через наше покли-кання пліч-о-пліч, разом із цілимнародом, Божою благодаттю керова-ні, невтомно перетворювати її на‘землю молоком і медом текучу‘, впростір надії”. Особливим чином цестосується духовенства і монаше-ства, котрі «Покликані бути проро-ками», хоча не виключно їх.Очевидно, наш недолік – вимагативід всіх, окрім себе. Час його позбу-тися і взяти відповідальність за своївчинки на себе (це стосується яккожного зокрема, так і різних органі-зацій та інституцій). Крім цього,мусимо чітко розуміти свою іден-тичність, як державну, громадянськутак і релігійну. Mаємо робити свійособистий вклад у майбутнє – напо-легливо трудитися задля цього, нежаліючи себе. Від глибини відповідізалежатиме, наскільки ми зможемозрости – каже соціолог ВікторіяБриндза та громадський діячМирослав Маринович. Саме пра-вильний та чіткий діагноз здатен

задати тон реформам, пролитисвітло на той шлях, яким пови-нен пройти кожен, хто має хочкрихту громадянської свідомості,ставлячи акцент на важливості івпливовості релігійного чинни-ка.Перед нами багато викликів ібагато праці на різних “полях”життя народу, потребуємо випра-вити хиби свого національногохарактеру, потребуємо поглиб-лення духовності, потребуємокраще пізнати себе і свою істо-рію, як національну, так і церков-ну, заради спільного доброгомайбутнього.Як далі діяти, на що опиратися,чим керуватися? Ці питаннямимоволі виникають в головахукраїнців, бо всі чекають змін, азмін все ще не видно. Але міжпоняттям “чекати” змін і “впро-ваджувати” зміни – велика різни-ця. Часопис «Патріярхат» кидаєсвітло на ці гострі питання підкутом церковно-релігійногобачення, адже цей, часто недо-оцінений, аспект робить вагомийвнесок у розвиток країни.

Ліда Мідик,заступник редактора журналу

«Патріярхат»

НЕМАЄ СЕНСУ В СВЯТКУВАННІ ВЕЛИКОДНЯ, ЯКЩО МИ БЕРЕМО ХАБАРІ

«Цього Великодня хочу запроси-ти вас до дуже конкретної перемі-ни. Нехай кожен сьогодні запитає

себе: чи я даюхабарі і беру їх?Бо кожен, хто берехабарі, має наруках кровНебесної сотні.Подібно, яккожен, хто кричав,щоб розіп’ялиІсуса, мав наруках Його кров.»З такою пропози-цією звернувсяГлава УГКЦБ л а ж е н н і ш и й

Святослав до усіх людей в інтерв’юдля «5 каналу», яке вийшло в ефір20 квітня 2014 року, в день

Воскресіння Господа Ісуса Христа.Це він сказав, відповідаючи на запи-тання про те, як святкуватиВеликдень, щоб святкування малопозитивні наслідки.Блаженніший нагадав, що однією зголовних цілей «Революції гідності,що відбувається в Україні, є лікуван-ня держави від корупції». Він зазна-чив, що люди пропонують це робитилише на рівні вищих ешелоніввлади. Проте правдою є те, що серед-ня і нижча ланка більше корумпова-ні. «Корупція на цьому рівні найбільшероз’їдає нашу країну», — пояснивПредстоятель УГКЦ. Він підкре-

слив: «якщо ми сьогодні, з одногобоку, святкуємо Великдень, а зіншого, через хабарництво нищи-мо нашу державу, то сенсу немаєв такому святкуванні».«Я би волів, щоб кожен, хто свя-титиме цього року Пасху, побо-ров корупцію як на особистому,так і на суспільному рівнях», —додав Блаженніший Святослав увеликодньому інтерв’ю для «5каналу».

www.credo-ua.org

26 КВІТНЯ 2015 РОКУ СІВАЧСІВАЧ1010

OFFICIAL PUBLICATION OF THE DIOCESE OF STAMFORD FOR UKRAINIAN CATHOLICS

Most Reverend Paul P. Chomnycky, D.D., PublisherRev. Vasyl Behay, Ukrainian Section Editor.The Sower (ISSN 08966184) is published monthly at 161 GlenbrookRoad, Stamford, CT 06902. Subscription rate: $20 domestic $25 for-eign.Submissions policy: news articles, press releases or letters for publicationmust be received no later than three weeks before publication, with returnaddress and telephone number. Address all mail, including change ofaddress, to The Sower, 161 Glenbrook Road, Stamford, CT 06902.Telephone – Editorial Office: 203/325 2116. Fax: 203/357 7681

Periodical postage paid at Stamford, CT.POSTMASTER: Send address changes to:

The Sower, 161 Glenbrook Road, Stamford, CT 06902tel. 203–325-2116

ССіівваачч SSoowweerr

ГАНТЕРСЬКА ПАРАФІЯ СВЯТКУЄ УРОДИНИ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ

Гантер, Н.Й. – У неділю, 22 берез-ня після Божественної літургії,парафіяни Церкви св. ІванаХрестителя у Гантері, Н.Й. від-значили 201-ий День Народження

Тараса Шевченка.Своєю короткою, алещирою і родинноюпрограмою поезій іпісень, присутні при-єдналися до щорічно-го святкуваннянезрівнянного життяВеликого Кобзаря, вякому бере участьцілий українськийсвіт.Серед виконавцівгантерської програми

були наймолодшіпарафіяни. Щиро роз-почала виступ ЛаураБрейґл, яка задекляму-вала вірш «Село». Зентузіязмом заспівав

«Поклін Тобі Тарасе» ЛевчикФеренцевич , а Адріяна Брейґл вико-нала уривок із «А я Шевченка знаю».Любця Ференцевич подарувала уро-динникові вірш «Тарасові квіти», аОлег Павелик зворушливо задекля-мував Т. Шевченка «Суботів».В другій половині програми, муждовір'я і дяк Степан Коростіль заспі-вав дві нетрадиційні але доречніпісні: «Молитва за рідний край» (сл.М. Каменюка, м. В. Газінського) ілюбовний лист містові Івано-Франківську, «Місто моє» (сл. Я.Дорошенка, муз. Б. Шиптура). Вибірцих не типових пісень був навмис-ним, адже з огляду на напружені

події в Україні, а особливо сучаснувійну на сході, хотілося співаковівшанувати Шевченкових братів ісестер котрі у даний момент, продов-жують Кобзаря боротьбу за людськугідність і волю української нації. Парафіяльне свято урочисто завер-шилося емоційним співом українсь-кого національного гимну. Потімприсутні мали можливість частува-тися смачним домашним печивом ікавою, та свобідно поспілкуватися.Цервква св. Івана Хрестителя знахо-диться у місті Джувет, Н.Й. Mожнадетальніше дізнатися про розкладБогослужінь і парафіяльні події заадресою: UkrainianMountaintop.org.

Ксеня ФеренцевичДяк Степан Коростіль співає «Молитва за

рідний край». (фото кредит: БориславБілаш ІІ)

(ліворуч) Олег Павелик, муж довір'я Борислав Білаш ІІ, парох,о. д-р Іван Кащак, ведуча програми Ксеня Ференцевич, муждовір'я Степан Коростіль, (праворуч) Левчик Ференцевич,

Люба Ференцевич, Адріяна Брейґл і Лаура Брейґл. (фото кре-дит: Борислав Білаш ІІ)

Лаура Брейґл із Прецвил, Н.Й. (фото кре-дит: Борислав Білаш ІІ)

У Світлий Понеділок, 6 квітняцього року, Преосвященний вла-дика Павло Хомницький, ЧСВВздійснив Чин ОсвяченняАнтимінсів. Разом з владикоюспівслужили владика-емерит-Василь Лостен, отець РоманМалярчук- ректор семінарії,отець Максим Кобасюк- духівниксемінарії, отець Тарас Чапарін-віце-канцлер єпархії та отець-диякон Андрій Кріп.

Антимінс являє собою чотири-кутний обрус, уцентрі якого зоб-ражено покла-дення ГосподаНашого ІсусаХриста до гробу.По серединіобрусу є неве-личка кишеня, вяку під час освя-чення архиєрейвкладає святімощі. Також під

час обряду святительокроплює Антимінсвином змішаним зрожевою водою тапомазує навхрествеликим миром.Антимінс є важливимлітургічним атрибу-том. Як правило,

Антимінс зберігається на свято-му вівтарі, на ньому служатьсвяту літургію. Також йоговикористовують для звершенняЄвхаристії поза храмом, звідси іназва “антимінс,” що у перекла-ді з грецької, означає “те, щозамість столу,” тобто замістьсвятого вівтaря.

Фото о. Романа МалярчукаОпис о. Тараса Чапаріна

ОСВЯЧЕННЯ АНТИМІНСІВЧИН УМИВАННЯ НІГ У СТРАСТНИЙ ЧЕТВЕР У БРІДЖПОРТІ, КТ

У Страсний четвер, 2 квітня2015 року в храмі парафіїПокрови Пресвятої Богородиціміста Бріджпорт, штатК о н н е к т и к у т ,Преосвященніший владикаПавло Хомницький, ЧСВВ,здійснив Чин умивання ніг свя-щеникам СтемфордськоїЄпархії. Серед присутніх булиотець Іван Мазурик- адміні-стратор парафії, отець КирилоАнгелов- канцлер єпархії свя-щеннослужителі з інших пара-фій та численні вірні з різнихчастин єпархії. Чин вмиванняніг здійснюється у Церкві в

пам’ять події,яка мала місцепід час ТайноїВ е ч е р і .Нагадаємо, щозгідно Євангеліявід Св. Івана(Йо.13,3-7), під

час Тайної Вечері Господь омивноги Своїм апостолам, тим самимпоказавши для нас усіх прикладслужіння та покори. Також в цейдень Церква святкує ДеньСвященства. На завершення бого-служіння о. Іван Мазурик подяку-вав владиці Павлові за візит, аіншим священикам та вірним заспільну молитву на передодніпразника ХристовогоВоскресіння.

Фото о. Романа МалярчукаОпис о. Тараса Чапаріна

СІВАЧСІВАЧ 26 КВІТНЯ 2015 РОКУ 1111

БОГОПОСВЯЧЕНЕ ЖИТТЯ — ДАР ДЛЯ ЦЕРКВИМи, християни повинні постійнодякувати Богові за Його дари.Одним з найважливіших такихдарів для Церкви є велика кіль-кість чоловічих і жіночих мона-ших спільнот. Минулого листо-пада (2014 року) папа Францискрозпочав “Рік богопосвяченогожиття”. Це цілорічне святкуван-ня завершиться у празникСтрітення, 2 лютого 2016 року.Папа Франциск у своєму листідо ченців наголошує: “Я покла-даюсь на вас, що ви розбудитесвіт, бо ж однією з особливихрис богопосвяченого життя єпророцтво. Це є тим, що є най-більш потрібним на сьогодніш-ній день”. Церква використовує термін“богопосвячене життя” (а такожі “чернече життя”), тому що тічоловіки й жінки, що в особливі-ший спосіб присвятили своєжиття для Церкви є дійсно“посвяченими” — вибранимидля служіння. Богопосвяченежиття — це покликання, таксамо як і подружжя чи священ-ство. Чоловіки й жінки відпові-дають на Божий заклик і при-ймають рішення присвятитисвоє життя Христові. Вони свід-чать цілим своїм життям, щокінцевою метою для всіх насмають стати наші відносини зХристом. Вони в особливий спо-сіб єднаються з Господом. Цібогопосвячені особи у різні спо-соби прообразують наші відно-сини з Богом у вічності.Папа також зауважує у своємулисті, що кожна “харизматичнаспільнота” мала б застановитисянад своїми витоками та історією,дякуючи Богові, що дає Церквітаке розмаїття дарів, котрі її при-крашають і дають наснагу на

усяке добре діло (пор. LumenGentium, 12). Він називає черне-чі спільноти “харизматичнимиспільнотами”, бо кожна з нихмає неповторну “харизму”,тобто дар для Церкви.У Церкві маємо багато чернечихспільнот. Лише у СШАУкраїнська Греко-КатолицькаЦерква налічує чимало такихспільнот, і це — як активні, так іконтемплятивні ченці. Це є ЧинОтців Францисканів, ОтціРедемптористи, Отці Василіяни,Сестри Василіянки, активні іконтемплятивні, СестриСлужебниці ПренепорочноїДіви Марії, Сестри МісіонеркиМатері Божої, як також і світсь-кий інститут КатехитокПресвятого Серця Ісусового.Папа св. Іван Павло ІІ у своємуапостольському листі OrientaleLumen (Світло Сходу) з 1995року відзначає, що “Монашествозавжди було душею СхіднихЦерков”.Без цього дару монашества нашаУкраїнська Церква могла б і невистояти протягом століть.Однією з ознак нашої Церкви є їїмонаше походження і дух.Монастирі сприяли поширеннюосвіченості і культури населен-ня. Вони заснувували школи ісиротинці для дітей, старечідоми для людей похилого віку.Вони служили потребам Божоголюду.Життя монахів і монахинь базу-ється на двох засадах: праця імолитва. У центрі їхнього життя— молитва Часослова.А в час поза спільною молитвоювони займаються студіями і роз-важанням. Крім того, вони пра-цюють як для утримання самихсебе, так і для служіння вбогим,

В УГКЦ ВИЙШЛО ДРУКОМ НОВЕ ВИДАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА «У ПАЛОМНИЦТВІ ДО ГІДНОСТІ ТАСВОБОДИ…»

З нагоди чет-вертої річни-ці інтроніза-ції ГлавиУГКЦ вийш-ло друкомнове видання«У палом-ництві догідності тас в о б о д и :

Пастирське слово БлаженнішогоСвятослава до вірних УГКЦ івсіх людей доброї волі».Видання містить у собі пропові-ді, промови, інтерв’ю, послання,звернення та інші документиОтця і Глави УГКЦ, виголошеніним протягом першого року

боротьби українського народу засвою гідність та свободу (відгрудня 2013-го по грудень 2014-го).Книга складається із чотирьохрозділів: «Проголошуваннямирного способу змагання направо на європейське майбут-нє», «Голос на захист співвіт-чизників, постраждалих від рукзлочинної влади», «Позиція вчас інтервенції Росії на Південьта Схід України» та«Душпастирська опіка українціву збройній боротьбі на східнихтеренах Батьківщини». У кожно-му із них містяться промови,проповіді, заяви, листи до висо-копосадовців, звернення та інше

з приводу однойменних розділів.Видання буде корисним для свя-щеників, монашества, мирян,науковців та усіх зацікавленихосіб.Варто зазначити, що вступнеслово до книги написав укра-їнський правозахисник, публі-цист, віце-ректор Українськогокатолицького університету уЛьвові Мирослав Маринович. Усвоєму слові п. Мирослав звер-тає увагу на ключову ідею цьогозбірника. На його погляд, най-перше, його ідея полягає в тому,щоб проаналізувати, які «дії внедавньому минулому були бла-гословенні, а які – відійшли вминуле, не залишивши пам’яті

та в історії значущого сліду».Крім цього, на його думку, цякнига є «гідною відповіддю навсі лукавства інформаційноївійни проти УГКЦ». Авторомзадуму видання та упорядникомцього збірника є Ірина Голота.Придбати нове видання УГКЦ«У паломництві до гідності тасвободи: Пастирське словоБлаженнішого Святослава довірних УГКЦ і всіх людей доб-рої волі» можна в інтернет-крам-ниці УГКЦ (http://shop-ugcc.com.ua/) або за тел.: (032)297 11 21, 067 208 24 26.

Департамент інформаціїУГКЦ

і для душпастирської праці.Часом можна почути: “Чому вза-галі хтось хоче бути монахом усучасному світі?”Монахи й монахині намагаютьсябути у відносинах з самимІсусом. Вони складають три істо-ричні обіти чистоти, убожества іпослуху. Це є основні євангель-ські чесноти, на основі яких вониповинні жити. Вони відрікають-ся від шлюбу, щоб мати свободулюбити однаково всіх людей,незалежно від походження, працічи соціяльного статусу.Монахи й монахині через обітубожества відмовляються відприватної власности, йдучи запорадою Ісуса в Євангелії відМатея (19:20-21): “Говорить доНього юнак: Це я виконав все.Чого ще бракує мені?” “Ісус кажейому: Коли хочеш бути доскона-лим, піди, продай добра свої та йубогим роздай, і матимеш скарбти на небі. Потому приходь та йіди вслід за Мною”.Третій обіт — обіт послуху можебути найтяжчим. Ченці обітуютьпослух своїм настоятелям. Це єдобровільне прийняття на себеобов’язку підкорятися церковнійвладі поза загальним обов’язкомпослуху, що охоплює усіх вір-них. Це є добровільне зреченнявласної автономії для того, щобнаслідувати Христа, котрий бувпослушним аж до смерти, смер-ти ж хресної, як каже апостолПавло в листі до Филип’ян 2:8, ідля того, щоб співпрацювати зНим у справі відкуплення.Богопосвячене життя є не длявсіх, але, без сумніву, Господьпродовжує кликати до нього. Миповинні підтримувати тих, хтомає таке покликання, особливоюнацтво. Ми повинні знайти час

для молитви за богопосвяченихосіб. Вони моляться за нас, томузавжди пам’ятаймо про них ідякуймо Богові за їх життя спов-нене благочестя і прив’язання доБога і Його Церкви.Для тих, хто бажав би зв’язатисяз чернечими спільнотами вСША подаємо такі адреси:

Redemptorist FathersSt. John the Baptist733 Sandford AvenueNewark, NJ 07106

Franciscan FathersPO Box 70Sybersville, PA 18251

Rev. Fathers of the Order of St.Basil the GreatSt. Josaphat Monastery1 East Beach DriveGlen Cove, NY 11542

Sisters of the Order of St. Basil theGreat710 Fox Chase RoadFox Chase, PA 19046

Sisters of St. Basil the Great(Contemplative)Sacred Heart Monastery209 Keasel RoadMiddletown, NY 10940

Missionary Sisters of the Motherof God711 N. Franklin StreetPhiladelphia, PA 19123

Catechists of the Sacred Heart ofJesus161 Glenbrook RoadStamford, CT 06902

Владика-емерит Василь Лостен

26 КВІТНЯ 2015 РОКУ СІВАЧСІВАЧ1212

Пам'ятайте про Вашу Рідну Церкву таПам'ятайте про Вашу Рідну Церкву тапро її майбутність у Вашому Завіщанні!про її майбутність у Вашому Завіщанні!

Церква була Вам Духовною Матір'ю протягомВашого туземного життя.

Нехай Вона буде тою Матір'ю назавжди.Допоможіть нашій Церкві виховати молоде

покоління Священиків для служіння в Америці і на Україні!

Зробіть Завіщання для Семінарії Св. ВасиліяВеликого у Стемфорді.

St. Basil Ukrainian Catholic Seminary195 Glenbrook Road, Stamford, Connecticut 06902

Telephone (203) 324-4578.

ВІДГОМІН ПІСЕНЬ КАПЕЛИ БАНДУРИСТІВ

Довготривалими оплесками тасловами браво громада м.Рочестер, Н.Й., дякувалаУкраїнській КапеліБандуристів Детройту підкерівництвом Олега Махлая задушевний концерт "БратиБудемо Жити"! Концерт від-бувся 15-го березня у концерт-ному залі Музичної школи,Гокстайн збадьорив дух усіхприсутніх, наповнив енергієюта залишив слід у пам’яті надовгі роки. Подія була органі-зована з ініціативи УкраїнськоїФедеральної Кредитної Спілки(м. Рочестер) з метою зібранняфондів і надання гуманітарноїдопомоги Україні. Початковопланувалося зібрати 50 тисяч

доларів на цю важливу ціль,завдяки масовій підтримці спон-сорів - індівідуальних осіб та біз-несів, мети було досягнуто таперевиконано у сумі понад 15тисяч доларів. Одночасно у подіїприйняли участь учні школиукраїнознавства імені Т.Шевченка та танцювальна групаУкраїнської Творчої Фундації м.Рочестер. Вкотрe учні, вчителі,танцюристи та інструкотори про-демонстрували свою майстер-ність у піснях, віршах та танцях.Було очевидним, що душа кожно-го виконавця болить за тяжкічаси, які переживає наша Україната її народ. У артистичній форміюні серця сказали ще раз і ще раз,що "Наша дума, наша пісня, Не

вмре, не загине..." Основначастина концерту, яка нале-жала Капелі Бандуристів таХору, не залишила байду-жим жодного. Серед присут-ніх були не лише українці ай особи інших національно-стей, які у тяжку хвилинуприйшли підтримати своїхпобратимів. Особлива подя-ка Латвійській та Польськійгромадi, які пліч –о- плічідуть з нами у боротьбі засвободу; відверто, щиро тапо-братськи підтримуютьнас у ці буремні часи.

Упродовж концерту звучалитвори найвидатнішої постатінашого великого українськогонароду- пророка, поета, художни-ка Тараса Григоровича Шевченка.Кожна струна душі була пройнятапроникливими та вишуканимиголосами виконавців. Звук банду-ри наповнив концертний залмагічністю та затамував дух,одночасно додаючи сили уборотьбі за правду та щасливемайбутнє народу, який на протязівіків терпляче шукає кращої долі.Висока майстерність, талант та

професійність продемонстру-вав кожен бандурист та співакхору, а талант керівника тадиригента Олега Махлая при-ємно вражав та дивував. Йогоенергія, відчуття кожної нотитвору передавалися аудиторії,що призвело до фантастично-го успіху виступу Капели. Відімені громад м. Рочестер, м.Сиракуз, м. Бафало та околицьхочемо щиро подякувати усімпричетним за ідею проведен-ня, за організацію, за участь,за фінансову підтримку, завнесок до успіху, за присут-ність та всі інші досягненняпов’язані з концертом КапелиБандуристів та вагому допо-могу зібрану для України! Дляпідтримки духу та продовжен-ня щоденної праці завждипам’ятаймо: "Свою Україну любіть, Любіть її … во время люте. В останню тяжкую мінуту За неї Господа моліть!"(Т. Шевченко)

Таня Дашкевич

«ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ДЕРЖАВНОГО ПАТЕРНАЛІЗМУ Є НЕОБХІДНОЮ УМОВОЮ БУДІВНИЦТВА ЄДИНОЇ ПОМІСНОЇ ЦЕРКВИ», – ГЛАВА УГКЦ

Неможливе єднання Церков безрелігійної свободи. А необхіднимелементом релігійної свободи єпартнерські стосунки Церкви іДержави. Щоразу, коли Держава,навіть власна, хоче використову-вати Церкву для своїх політичнихцілей, чинить над нею насилля.Умова невтручання Держави вцерковне життя є необхідноюумовою її розвитку.

Про це 13 квітня 2015 року у про-повіді сказав Глава УГКЦПатріарх Святослав, у день пре-стольного празника Патріаршогособору Воскресіння Христового

УГКЦ у Києві, — повідомляєДепартамент інформації УГКЦ.

На переконання ПершоєрархаУГКЦ, звільнення від державногопатерналізму є необхідною умо-вою будівництва єдиної помісноїЦеркви в Україні. «Бо інакшеусяке церковне єднання, яке вихо-дить ззовні, яке написане в яко-мусь державному кабінеті, нетільки не допомагає, а навітьчинить нові поділи», – наголосивБлаженніший Святослав.

«Ось чому ми, з одного боку, пра-цюємо і молимося про досягнен-

ня єдності Церков, а з іншго –проголошуємо необхідністьсвободи Церкви і партнерсь-ких стосунків із нашоюУкраїнською Державою», –пояснив Предстоятель УГКЦ.

На завершення проповідіБлаженніший Святославзакликав молитися за досяг-нення єдності всіх спадкоєм-ців ВолодимировогоХрещення: «Молімося ібудуймо єдину поміснуЦеркву в Україні».

www.risu.org.ua

СІВАЧСІВАЧ 26 КВІТНЯ 2015 РОКУ 1313

Дивлюсь я мовчки на руш-ник,що мама вишивала.Ічую – гуси зняли крик,зозулязакувала.Знов чорнобривцізацвіли,запахла рута-м’ята.Десь тихо бджоли загу-ли,всміхнуласьлюба мати.Ібіль із серцяраптом зник,тактепло – теплостало…Цілуюмовчки тойрушник, щомати вишивала.Ось такими сло-вами розпочала-ся наша програ-ма РодинногоСвята Вишивки.Учасники свята були захопленівиступом виконавців за сцена-рієм Лілії Балкової.

Минулого року на сходинах30 -го відділу СУА ім. ЛідіїКрушельницької - Йонкерс,Н.Й. члени прийняли рішеннязапланувати свято УкраїнськоїВишивки для громади

Йонкерсу та околиці. Членивідділу гордяться традиціями ікультурою нашої України.Свою любов до її багатої спад-щини -української вишивки мипоєднали з благодійнимипотребами, яких тепер потре-бують українці.

Вибираючи дату 22 березня2015 року, маючи благословен-ня і підтримку парохао.Кирила Анґелова та його

дозвіл проведення свята узалі церкви св. Михаїла вЙонкерсi, плани творили-ся швидко. Кожна член-киня взяла на себе завдан-ня та працювала дляспільної мети, а саме, нетільки відбути свято, алей також зібрати фондидля створеної програми

нашої організації Союзу УкраїнокАмерики “Допомога жертвамвійни в Україні”. В період підго-товки свята було багато клопотів.Але все подолали, завдяки злагоді

та щирості в праці. Ніхто нешкодує і сьогодні, кожна гордить-ся похвалами гостей.

Кухнею завідувала МарійкаМельник - знавець куховарства іскарбник відділу. Приєдналисятакож знамениті господині, якіготували свої найкращі і найсмач-ніші страви, а саме - Надія

Літепло - голова відділу,Надя Спяк -заступникГолови, Лілія Балкова -секретар, ЖаннаГуральська - вихователь<<Світлички>>, ВіраБерезовська, Леся Бойко,Олеся Ґоворун, ІринаГошовська, АдріанаОдомірок, МирославаПухняк, Оксана

Породко, Мар’яна Теліщак, МаріяЖенецька і Оксана Зубата.Летючки, реклами і програмкузробила Адріяна Одомірок,реєстрацією - Оля Рудик.Лотерею організували - ОляРудик, Ірина Кравець -Кеннеді таІрина Гошовська, а подарувалиречі на вигравку: Лілія Балкова,Віра Березовська, Мар’янаБерезюк, Леся Бойко, ЖаннаГуральська, Ірина Кенеді, Ніна

К у л и н и ч ,Н а д і яЛ і т е п л о ,Оксана Мала,Л е с яМ у р а щ у к ,А д р і а н аО д о м і р о к ,О к с а н аПородко, Оля

Рудик, Мар’яна Теліщак,С в і т л а н аХмурковська.Корпорація<<МІСТ>> також зробилавнесок в благодійнийфонд нашого свята.Студенти <<Світлички>>Софія Андрус, ЛукашҐоворун, Юліян Ґоворун іМеланія Рудик уміло виконали вірші та пісніпід керівництвом ЖанниГуральської.У сценарії свята брали участь юнівихованці, вчителі та члени СУА.

Майстрині вишивальниці:Жанна Гуральська, Мар'янаТеліщак, Марія Мельник .Дівчата вишивальниці: ЗорянаМакаренко, Яремія Макаренко,Тереня Ганкевич, ЛюбаСамборська, Марта Вишньовська,Христина Явдошняк. Сценка мами та сина: СашаБойко з мамою Леся Бойко Вірші: Софія Балкова, МиланМакаренко, Володимир Курчак,Саша Бойко, Гаврилко Муращук,Святослав Кукіль. Пісні: Христина Явдошняк -“Вишиванка”Саша Бойко –“Рідна мати моя” ВолодимирКурчак - “Родинне тепло”Святослав Кукіль - “Родиннетепло” Сценка-фрагмент сватання наСлобожанщині: МиланМакаренко – молодий, ЗорянаМакаренко – мама, Саша Бойко –батько, Марта Вишньовська –молода Володимир Курчак,Святослав Кукіль – старости.Фортеп’янo: Гаврилко Муращук.Музичний керівник: ТетянаКуць.Музика для свята: Мар'янаТеліщак.Озвучення: Василь Липчук -соліст групи “Браття зПрикарпаття”, Любомир Чермак -гість з України- учасник проекту<<Голос України>>, ЛауреатМіжнародного конкурсуСлов'янський базар, фіналіст від-біркового конкурсу Євробачення,соліст групи “Нексі”.Декорації залу, на стіни, сцену:

Володимир Муращук – про-жектор; Василь Дерій - плакат;Ігор Балковий - оформленнядекорацій; Олеся Ґоворун -фотографії до сценарію.

Лілія Балкова,Жанна Гуральська,Віра Березовська,Леся Бойко, НадіяЛітепло, МаріяМельник, ОксанаПородко, ОляРудик, Мар’янаТеліщак – позичи-ли особисті вишитіекспонати, квіти,вази. НадіяЛітепло, Оксана

Породко – експонати про СУАі 30-ий відділ.

Повернулися до свого

щоденного життя члени 30 -говідділу ім. ЛідіїКрушельнuцької з мріями продальші проекти та думкою:Мереживом виткане нашежиття. Душею свій час від-чуваєш. І буде настількицікавим буття,які в ньогонитки вплітаєш.

Оля Шкафаровська- Рудик

РОДИННЕ СВЯТО ВИШИВКИ

26 КВІТНЯ 2015 РОКУ СІВАЧСІВАЧ1414

Образотворчак о л е к ц і ян а ш о г оМузею скла-дається ізм и с т е ц ь к и хтворів видат-них українсь-ких мистців.Серед них іт в о р иМ и х а й л аО с і н ч у к а

(1890-1969) – маляра монумента-ліста, іконописця, ґрафіка, порт-ретиста, церковного декоратора,педагога, на якого необхідно звер-нути увагу.

Михайло Осінчук народився наЗбаражчині в священичій родині.Виявляючи мистецький талант,після закінчення Тернопільськоїгімназії вступає на студїї доКраківської Академії Мистецтв(1910-1914), де вивчає мистецтвой ґрафіку і одночасно історію тафілософію мистецтва вЯгелонськім Університеті. Під часдругої Світової Війни служивчетарем в Українській ГалицькійАрмії. Після війни учителює вАкадемічній Ґімназії у Львові, азгодом стає професором мистецт-ва у Львівській АкадеміїМистецтв. Він також був співзас-новником Асоціяції незалежнихукраїнських мистців (АНУМ).Ця асоціяція була заснована моло-дими талановитими мистцями,декотрі з яких жили і студіювали вПарижі. Вони бачили потребупоширення відомостей про укра-їнське мистецтво в Европі, атакож знайомства галицького сус-пільства з найновішими напрям-ками модерного мистецтва. Задев’ять років (1930-1939) ця уста-нова зорганізувала 14 мистецькихвиставок та видавала журналМистецтво. Асоціяція була лікві-дована совєтською владою. Деякічлени цієї асоціяції втекли з-підсовєтської окупації до західноїЄвропи, а згодом емігрували докраїн вільного світу. Інші, зали-шившись на рідних землях, булиарештовані совєтською владою тазаслані до концентраційних табо-рів. Михайло Осінчук виїхав дозахідної Європи, а 1947-го рокуемігрував до Америки. Йогопередвоєнні сакральні твори, якізберігалися в НаціональномуМузеї були знищені “сoвітами”.

Михайло Осінчук присвятив своєжиття вивченню старовинного укра-їнського сакрального мистецтва,особливо іконографії та фресковoмумалярству, його збереженню тареставрації. Під час студій в Краковіта поїздок до Греції, Італії таКонстантинополя він ретельно вив-чав візантійську іконографію тамозаїку. Михайло Осінчук такождокладно простудіював галицько-волинську іконографію, її техніку,особливість композиції та стилістич-ну характеристику. Захоплення таглибоке знаня старовинного сакраль-ного мистецтва спонукало його довибору іконографії, як основноїгалузі його мистецьккої творчості. Іще одна причина, чому він вибравсаме іконографію, як свою спеці-яльність: Він був стривожений тим,що старовинна традиція іконописан-ня та іконографічного декоруванняцерков в УкраїнськихГреко-КатолицькихЦерквах Галичинизанепадала та булазамінена західно-європейськими релі-гійними малюнками.З початком 20-го сто-ліття, після війни,західна Україна пере-живала культурне від-родження, яке проявлялося в різнихгалузях культури, а частково вреставрації старих та будові новихцерков. Якщо б ця робота попала уневідповідні руки, необізнаність танедбалість могли б спричинити зни-щення цінних старовинних реліквій.Осінчук разом з однодумцями, таки-ми як Павло Ковжун (1896-1939),Микола Федюк (1885-1962) та їхнімпопередником Модестом Сосенком(1875-1920) були ініціяторами від-новлення та впровадження ікони таіконографічного малярства з повер-ненням в нашу Греко-КатолицькуЦеркву і в українську хату вГаличині. Їхнє особливе виконанняцього іконографічного зображенняназивали неовізантійським стилем.Михайло Осінчук та декілька іншихмистців - емігрантів впровадили цейстиль теж і в українську церкву вАмериці та Канаді. На цю темуОсінчук писав: “ Нам стало ясно,якщо наше мистецтво має мати своєобличчя, то мусить респектуватиіконну традицію, себто мусить опер-ти свій дальший розвиток намистецтві ікони”. Він дальше твер-див: “Для кожного народу традиція

дуже важлива. Це корінь,що тримає дерево. Нашіневдачі звичайно спричи-нені браком традиції.Державну традиціюнищили в нас то власніміжусобиці, то жорсто-кість наїздників та оку-пантів. Але релігійна тра-диція сиділа глибоко вдушах і збереглася: тра-диція наших Богослуженьі традиція наших ікон…

ікона створює в українській душімолитовний настрій, бо вона сама –це мальована молитва.”

Михайло Осінчук розмалював 20церков в Галичині, чотири в Америціі дві в Канаді. Він також створив біля12 іконостасів та багато ікон. Всійого ґрафічні роботи та портретивиконані в іконографічному стилі.

Збірка творів Михайла Осінчукав нашому Музеї є значною. У нас єблизько 30 окремих ікон, портретівісторичних осіб та членів його роди-ни, а також ґрафічні твори. Коли прикінці 1940-их збудовано павільйонна єпархіяльній території, Осінчукрозмалював переносний іконостас,який і надалі зберігається у нас.Серед сільського населенняГаличини був постійний попит наікону. Це використовували спритніторгівці, які привозили та продавалинаївним селянам примітивні, неякіс-

ні образочки- чужінашій традиції.Щоб запобігтипоширенню цьогоп р и м і т и в і з м у ,Осінчук творить тадрукує кольоровірепродукції ікондля народу -Господа Спасителята Божої Матері.

Зразки цих двох ікон також маємо внашому Музеї. Після смертиОсінчука дещо із його праць - рисун-ків,фотографій та записок - перехо-вувалося в домі його брата, Др.Романа Осінчука. Вдова др. Романа,позбавляючись оселі привезла намдо музею кілька мішків різного мате-ріялу, який належав МихайловіОсінчукові, даючи нам дозвіл робитиз цим, що ми хочемо. Переглядаючицей матеріял, ми відкрилу надзви-чайно цікаві речі, а саме рисункиорнаментальних мотивів, які служи-ли Осінчукові зразками для розма-лювання поліхромії в церквах – настінах, коломнах, філярах, обрамлен-ня іконостасів тощо. Це ще одинприклад збереження цінного мате-ріалу, який через невідповідальністьміг опинитися на смітнику.

Михайло Осінчук виконував своїіконографічні роботи темперноютехнікою. Його ікони ясні та спокій-ні. Він пояснював: “ В мої праці надвпровадженням ікону з поворотом вцекрву... треба було взяти з історич-ної ікони тільки підставні речі - рит-міку лінійну і кольорову...задержатийого символічний характер. Обличчяв моїх працях набралибільше реалістичноговислову та втратилидещо зі своєї схема-тичної суворости...Замість локальнихкольорів ікони впро-вадив я співвідносні,згідно з вимогамимодерної колористи-ки... тому поліхроміяцеркви, однаково трак-тована і в орнаменті, і

в картинах, давала згармонізова-ну цілість та й викликувала під-несений і погідний настрій, щоразом зі співом робить кожнунашу церковну відправу такоючудовою. Ота іконна поліхроміята й наш церковний спів – ценаша національна леґітимація.”

Скільки церков в Україні, роз-писаних Осінчуком, збереглися-не знаю. Але в 1995 року відвіда-ла наш музей одна журналістка зіЛьвова і була захоплена нашоюколекцією його творів та щасли-ва, що вони зберігаються. Вонатоді з гіркотою розповіла таке:“У 60 і 80-ті роки, особливо тоді,коли надворі потепліло й дляхристиянських чеснот і потребнаступила полегша, з’явиласяватага шабашників, які позаталя-пували церкви веселенькими,зелененькими кольорами з примі-тивними композиціями та візе-рунками. І через брак мистецькоїосвіти панотців та безвідпові-дальність різних комітетів усправах релігії, зник розпис П.Ковжуна і М. Осінчука, а зали-шилась покара – бачити приміти-візм і духовну руйнацію.”

Отож, ми ще раз зіткнулисявіч на віч з трагедією нищеннянаших культруних цінностей неруками ворогів а власними рука-ми. Багато разів ми були свідкамитого, що невігластво, недбалість,обоятність приносять більшушкоду, ніж вороги. Надіємось,що сьогоднішні неспокійні табурхливі дні в Україні не прине-суть нової ери нищення нашихкультурних цінностей.

Любов Волинець

“ІКОНА – МАЛЬОВАНА МОЛИТВА”(Михайло Осінчук)

SSOOWWEERR AAPPRRIILL 2277,, 22001144 1155

The Fine Art collection in ourMuseum has substantial holdings of thecreative output of a considerable numberof prominent Ukrainian artists. Amongthem are the numerous works in our col-lection of Mykhailo Osinchuk (1890-1969) – painter- iconographer, graphicartist, portraitist, muralist, church decorator,pedagogue, all deserve, appropriatelyenough, special consideration.

Mykhailo Osinchuk was born inZbarazh County of western Ukraine into apriestly family. He demonstrated artistictalent from an early age. After graduatingfrom the Ternopil High School, he wasaccepted to the Cracow Academy of FineArts where he studied art and graphicsfrom 1910-1914, as well as history andphilosophy of art and literature at theJagellonian University. During World WarI he served in the Ukrainian GalicianArmy. After the War he taught drawing atthe Academic Gymnasium in Lviv, andlater was professor of art at the LvivAcademy of Arts. He was also a foundingmember and later the president of theAssociation of Independent UkrainianArtists. This Association was founded byyoung, talented, and well educatedUkrainian artists, some of whom had stud-ied, worked, and lived in Paris. They sawthe need to advance Ukrainian art inEurope, as well as to introduce the newesttrends in art to the Galician society. In thespan of nine years (1930-1939) theyorganized 14 exhibits and even published

The Ukrainian Museum and Library of StamfordThe Ukrainian Museum and Library of Stamford

“THE ICON – A PAINTED PRAYER” (Mykhailo Osinchuk) by Lubow Wolynetz, Curator

an art magazine entitled Mystetstvo. But thisAssociation was eventually dissolved by theSoviets. Some of the members were able toescape Soviet occupation by fleeing to WesternEurope, and later immigrating to countries of thefree world. Others, those who remained, werearrested and sent to concentration camps.Mykhailo Osinchuk fled to Western Europe,and in 1947 immigrated to the United States.His pre-war sacred art works, which were

housed in the National Museum inLviv, were destroyed by the Sovietauthorities.

Mykhailo Osinchuk devot-ed his life to the study of ancientUkrainian sacred art, especiallyiconography and fresco painting, to itspreservation, and to its restoration.During his student days in Cracowand later in his travels to Greece, Italyand Constantinopole, he meticulous-ly studied Byzantine iconography andmosaics. He carefully researchedancient Galician iconography, its tech-niques, particular compositional andstylistic characteristics. His fascinationand extensive knowledge of ancientsacred art and iconography led him tothe choice he made as an artist and hisartistic creativity. Another reason hechose this path was because he wastroubled by the fact that centuries oldtraditional icon painting and icono-graphic décor in the Ukrainian GreekCatholic Churches in western

Ukraine was slowly beingreplaced by westernized reli-gious painting. The beginningof the 20th century, after theWar, western Ukraine wit-nessed a mass effort of restor-ing the old and the building ofnew churches. If this work fellinto the wrong hands, igno-rance and carelessness mightbring about the destruction ofpriceless ancient monuments,art, and religious artifacts.Osinchuk, together with a fewother artists like PavloKovzhun (1896-1939),Mykola Fediuk (1885-1962)and their predecessor ModestSosenko (1875-1920) wereinstrumental in reintroducingand reinstating the icon, icono-graphic sacred art (which theynamed neo-byzantine style) into the UkrainianGreek Catholic Church in western Ukraine andinto the Ukrainian home. Osinchuk and a fewother émigré artists did this as well in the

Ukrainian Greek CatholicChurches in the United Statesand Canada. On this subjectOsinchuk said “ it became evi-dent to us that if Ukrainian artwas to have characteristic traits ofits own, the iconographic tradi-tion had to be respected – name-ly, the further progress ofUkrainian art must be based onthe art of icon painting”. He alsostated that “ for each nation tradi-tion is very important. It is the rootthat holds up the tree. Our fail-ures, very often were caused bythe absence of tradition. Ournational tradition was often

Explore and Experience Our PastExplore and Experience Our Past

destroyed by internecine wars and by the bru-tality of foreign occupiers. But our religious tra-dition was imbedded deeply into the souls ofour people and was preserved: the tradition ofour Liturgies and the tradition of our icons.The icon creates in the Ukrainian soul aprayerful mood, because it is in itself apainted prayer”.

In all, Osinchuk painted muralsand ornamental works in 20 churches inUkraine, 4 in the United States and 2 inCanada. In addition to this, he painted atleast a dozen iconostases and many singleicons. His graphic works and portraitswere all done in the iconographic style.

The art work of MykhailoOsinchuk in our Museum’s collection issubstantial. We have over 30 individualicons, portraits of historic personages, andmembers of his family, and woodcuts.When the Pavillion was built on ourEparchial grounds in the late 1940s,Osinchuk painted and constructed aportable iconostasis. Because there was aconstant demand for home icons by vil-lagers in Ukraine, shrewd merchantsimported all kinds of holy pictures, oftenprimitive, foreign to our tradition, and sold themto the naïve peasantry. To counteract this,Osinchuk did traditional icons of Our Lord andthe Blessed Virgin Mary, and made printed col-ored versions available to the villagers. We haveprinted copies of these in our collection. AfterMykhailo Osinchuk’s death, some of hisworks, drawings, photographs, and other seem-

ingly para-phernalia typeof materialswere stored inhis brother’shome, thehome of Dr.R o m a nOsinchuk. Dr.R o m a n ’ swidow, uponcleaning outthe house,brought to ourM u s e u mshopping bagsfull of suchunidentifiedm a t e r i a l ,telling us to dowith themwhat we wish;

otherwise they would be discarded. Uponinspection of these shopping bags, we found atreasure trove. The bags were filled with hun-dreds of colored drawings of different orna-mental motifs to be used in the décor of EasternRite church walls, pillars, arches, vaults, framesfor the iconostasis, etc. This is just anotherexample of how by pure chance these itemswere preserved, because the current owner waswise enough to deposit them with us.

Mykahilo Osinchuk used the tem-pera technique in his iconographic art. His iconsare bright in color and serene in outlook. Theartist explained that “in my re-introducting oficonography into the church…I had to takeonly the basic features of the old icon: the linear,the rhythmical color movements, and the sym-bolic meaning… the faces in mypainting…had a more naturalistic expression,and had lost some of their schematic severity.Instead of the local colors of the icon I intro-

duced the correlative tones according tomodern colors concepts… The colorarrangement of the ornamental adornmentwas produced in the same way…Therefore

this polychromia of the church, equallytreated in the ornamental and pictorial partshad the prevailing effect of a harmony ofcolors and values, and thus evoked an exalt-ed mood – which together with the singing,makes our Liturgies so enchanting”.

As to how many of the churchesin Ukraine which Osinchuk painted havesurvived in their original look, I do notknow. But in 1995, a journalist from Lviv,upon seeing our large collection ofOsinchuk’s works was enthralled that wehave preserved his works. She bitterlyexplained that in the 60’s and later in the 80’swith the political and religious thaw, thereappeared a gang of contractors. These con-tractors, at the request of members of churchcommittees and pastors who lacked notonly proper but also basic cultural and arteducation, painted over the murals ofOsinchuk and Kovzhun with pastel colorsof pink and green and covered them withprimitive ornamental designs. Again, weface the tragedy of the destruction of our cul-tural treasures not only at the hands of anenemy but also by our own hands. Many atime we have witnessed the fact thatIgnorance, carelessness, and indifferencecan actually do more harm than an enemy.Let us hope that in today’s turbulent times inUkraine we will not be witnesses of yetanother era of destruction.

AAAPPPRRRIIILLL   222666,,, 222000111555 SSSOOOWWWEEERRR

PARISH UPDATEPARISH UPDATEBRIDGEPORT, CT - PROTECTION OF THE MOTHER OF GOD PARISHOur parish Lenten Mission, lead by Fr. Boshdan Hedz,was held on Sunday, March 22. On April 19, 2015, the parish held its Easter Luncheon - Svyachene, following DivineLiturgy at the church hall.BRONX, NY - ST. MARY PROTECTRESS PARISH+Mr. Eugene Litosch, long-time parishioner , fell asleep in the Lord on March 6, at theage of 98. Our sincere condolences are extended to his daughter, Irene and grandson,Ivan, and extended family. May his memory be eternal! Vichnaya Pamyat’!Fr. Lawrence Lawryniuk would like to thank the following people who donated theirtime, financial support and hard work for his successful 50th Anniversary celebration ofhis priesthood on Nov. 23, 2014: the Semkiv family for all their work in arranging theanniversary celebration; the East Market - Julian Baczynsky for their meat products;parishioners for bringing deserts; Mrs. Irene Kramarchuk for decorating the hall; Annaand Joseph Campiglia for buying decorations and also decorating the hall; Susan Myrkafor purchasing tablecloths for all the tables; Bohdan Ilkiw for installing new electricaloutlets on the first floor meeting/dining area; and tRoman Ilkiw for taking pictures at theevent to record the 50th anniversary of his priesthood. kERHONkSON, NY - HOLY TRINITY PARISHOur Annual Parish Meeting was held on Sunday, March 29.Sisters Servants of Mary Immaculate will be in our parish on Sunday, May 3 during the9:30 Divine Liturgy, with the pilgrimage icon of their foundress, Blessed JosaphataHordashevska, with a “first class relic.”HARTFORD, CT - ST. MICHAEL THE ARCHANGEL PARISHThe parishioners express their sincere gratitude and God's blessings to His ExellencyMost Reverend Paul P. Chomnycky for conducting the Lenten Mission and to Fr.Maxsym Kobasiuk for hearing confessions on Sunday March 15th.The Annual Easter Dinner (Sviachene) was held on Sunday April 19th. A sincere ThankYou to All.HEMPSTEAD, NY - ST. VLADIMIR PARISHThe annual Easter dinner “Sviachene” was held in the parish hall on April 19.ROCHESTER, NY - ST. JOSAPHAT PARISH+Olga Hincak fell asleep in the Lord on March 6 and +Miroslaw Fedyk fell asleep inthe Lord on March 7. May their memory be eternal. Vichnaya Pamyat’! SYRACUSE, NY - ST. JOHN THE BAPTIST PARISHOur sympathy to the families of +Nastja Guzylak and +Osyp Hryciw, who were recent-ly born to eternal life with God. May their memory be eternal. Vichnaya Pamyat’! Congratulations to Luke Nicholas Holl, son of Nicholas Holl & Elizabeth A Shelly, whowas baptized and chrismated on Feb. 7. May God grant to him and to his family Manyblessed years. Mnohaya Lita!WATERVLIET, NY - ST. NICHOLAS PARISH+ John Pac recently fell asleep in the Lord. May our Lord God place his soul where allthe just ones repose.The Easter Dinner-“Svyachene” will be held on Sun., May 3.

1166

NNEEWWSS BBRRIIEEFFSSSLOVAk PRESIDENT VISITS POPE FRANCIS

VATICAN CITY, April 09, 2015 (Zenit.org) - The president of the Slovak Republic mettoday with Pope Francis. His visit to the Vatican comes just days before the 25th anniversary of therestoration of diplomatic relations between the Holy See and the then Czech and Slovak FederativeRepublic.

Andrej Kiska went on to meet with Monsignor Antoine Camilleri, under-secretary forRelations with States, in the Secretariat of State.

A statement from the Vatican press office said that during the "cordial discussions," "sat-isfaction was expressed for the good bilateral relations sealed by the Agreements in force and bythe fruitful dialogue between the Church and the civil authorities."

Diplomatic relations were restored April 19, 1990, following Pope John Paul II's visit tothe country.

The leaders also "turned their attention to the current International context, with particu-lar attention to the challenges affecting certain areas of the world, especially the Middle East, and theimportance of the protection of the dignity of the human person," the Vatican statement reported.

The Slovak Republic is about 60% Catholic.

POPE TO OFFICIALLY CONVOkE YEAR OF MERCYVATICAN CITY, April 10, 2015 (Zenit.org) - Pope Francis will officially convoke the

Extraordinary Jubilee of Mercy tomorrow.On the eve of Divine Mercy Sunday, the Pope will officially convoke the Extraordinary

Jubilee of Mercy with the publication of the Bull of Indiction, “Misericordiae vultus,” at 5.30 p.m.tomorrow evening in St. Peter's Basilica.

The Jubilee Bull constitutes the basic document for understanding the spirit in which theHoly Year was convoked, as well as Pope Francis' intentions and the fruit he hopes the year willbear. Moreover, it states the duration, opening and closing dates, and the main ways in which theHoly Year will unfold.

To make the proclamation, Pope Francis, along with the cardinals, will proceed to theentrance of the Vatican Basilica. The Bull of Indiction will be handed to the four cardinal arch-priests of the papal basilicas of Rome at the side of the Holy Door.

Last month, a statement issued by the Holy See, gave some background on the Bull ofIndiction, noting the term bull comes from the Latin bulla which refers to a bubble or, more gen-erally, a rounded object. It originally indicated the "metal capsule used to protect the wax sealattached with a cord to a document of particular importance, to attest to its authenticity and, as aconsequence, its authority."

"Over time," it stated, "the term began to be used first to indicate the seal, then the doc-ument itself, so that nowadays it is used for all papal documents of special importance that bear, orat least traditionally would have borne, the Pontiff’s seal."

The Bull for the Indiction of a jubilee, the statement underscored, "constitutes the fun-damental document for recognizing the spirit in which it is announced, and the intentions and theoutcomes hoped for by the Pontiff, who invokes it for the Church."

The cardinal archpriests to be given it are Cardinal Angelo Comastri, archpriest of St.Peter's Basilica; Cardinal Agostino Vallini, archpriest of the Basilica of St. John Lateran; CardinalJames Michael Harvey, St. Paul Outside-the-Walls; and Cardinal Santos Abril y Castello, arch-priest of the Basilica of St. Mary Major.

To express his wish that the Extraordinary Jubilee of Mercy will be celebrated in Romeand throughout the world, Pope Francis will consign a copy of the Bull, to present it symbolicallyto all bishops, to Cardinal Marc Ouellet, prefect of the Congregation for Bishops; to CardinalFernando Filoni, prefect of the Congregation for the Evangelization of Peoples; and to CardinalLeonardo Sandri, prefect of the Congregation for the Oriental Churches. . .The last extraordinaryHoly Year was declared by St. John Paul II in 1983 and commemorated the 1,950th anniversaryof the Year of Redemption, the year Christ died.

Parishioners, friends and family of St Michael the Archangel UkrainianCatholic Church in Yonkers, took a trip to Italy without leaving town. How is that pos-sible???

On Saturday, March 14 ‘The Family Table’ at St. Michaels opened up itsdoors to welcome a hungry crowd with the delicious aroma of Italian cuisine lovinglyand expertly prepared by Chef Benedetto and Grace Angelov. The tables were prepared with a festive Italian flair, setting the stage for a happy, whole-some family meal. Friends and family gathered around the table for lively discussionswhile enjoying appetizers, salad, linguini with delicious clam sauce, penne with a fra-grantly fresh marinara and of course….crusty Italian bread. In true Italian style, guestenjoyed refreshing wines from Tuscany and Pavi. And if that didn’t have you singingMama Mia….Grace’s fabulous tiramisu undoubtedly would!!!Beautiful Italian made ceramic pasta bowls, complete with genuine imported pasta,wines and other Italian gifts were available for lucky lottery winners. Guests were entertained by traditional Italian music played by, interestingly enough,Ukrainian musicians. This was followed by a lighthearted presentation on differencesand similarities of Ukrainians and Italians, including some interesting facts aboutUkrainian life in Italy.

Every gathering of friends and family begins with an inspiration, whether thatbe a birthday celebration, holiday or a simple evening meal. This year the CatholicChurch is celebrating the World Meeting of Families in Philadelphia so we looked to

the family to find our inspiration. Looking into the family for inspiration we found theearthly father of Jesus, St. Joseph; Patron Saint of families, fathers, carpenters, workers andso much more. St. Joseph symbolizes the epitome of fatherhood and husbandry. We dis-cussed and admired the qualities of St. Joseph as a father, husband, guardian and protector,his deep faith and trust in God. Since we were in Italy for this beautiful March evening wechose to do what Italians do in March…to show our deepest respect, admiration and loveto St. Joseph and pray that he protects our families as he protected his Holy Family.

While adult members of the parish family continued their jovial conversations atthe family table, children gathered at their special table for some spiritual inspiration. Herethe children created beautiful miniature wooden icons of St. Joseph to take home for theirroom or as a gift to their family. For an interesting discussion around your family table check out the World Meeting ofFamilies website and learn more about family saints. You’ll find some interesting andthough provoking material for sharing with your loved ones. Find Saints of the Family atthe website noted below:www.worldmeeting2015.org › Spirituality Center › Saints for the Family

This evening in Italy ended in great spirits. Our parish families went home satis-fied, content, happy, feeling loved and with eager plans of which country to visit next. Our sincerest Thank You to all who joined us at The Family Table and to all who workedjoyfully to make this a warm, welcoming and delicious evening. CIAO !!!

The Family Table: An Evening in Italy

Mrs. Maria Myshchuk, mother of Rev. Mikhail, after a serious illness, fell asleep in the Lord on Wednesday, March25th, on the Feast of the Annunciation. GOD GRANT HER ETERNAL REST! Funeral services will be held inUkraine. Please remember her in your prayers.

SSOOWWEERR AAPPRRIILL 2266,, 22001155 1177Tuesday, May 12Our Holy Fathers Epiphanius, Bishop ofCyprus (403), and Germanus, Patriarch ofConstantinople (733).Paschal Order. Service for Sunday of theParalytic. Sunday Tropar (Tone 5); Glory: Kondak of theParalytic; Now: of Pascha. Prokeimenon,Alleluia verses and Communion hymn of theMan Born Blind. Dismissal with the Cross.Scripture readings for the Sixth Tuesday:Epistle: Acts §40 [17:19-28].Gospel: John §42 [12:19-36].Wednesday, May 13 Apodosis of PaschaThe Holy Martyr Glyceria (138-61).Paschal Order. Sunday Tropar (Tone 5); Glory: Kondak of theMan Born Blind; Now: Kondak of Pascha.Prokimen, Alleluia verses, Communion hymnof Pascha. Instead of It is truly right – Irmos ofPascha. Paschal Dismissal with the Cross.Scripture readings for the Apodosis of Pascha:Epistle: Acts §41 [18:22-28].Gospel: John §43 [12:36-47].

In the Evening:Vespers with Vigil.Thursday, May 14THURSDAY OF THE ASCENSION OFOUR LORD, GOD AND SAVIOR JESUSCHRIST.The Holy Martyr Isidore (249-51).

Bright vestments. Festal Service forAscension, including proper Antiphons,Entrance Hymn and Irmos. Instead of Wehave seen the true light…, and May ourmouths be filled… – Be exalted, O God,above the Heavens (until Apodosis ofAscension).Scripture readings for the Feast:Epistle: Acts §1 [1:1-12].Gospel: Luke §114 [24:36-53].

After Liturgy: Anointing of the faithful and dis-tribution of prosfora. Friday, May 15 Post-Feast of AscensionOur Venerable Father Pachomius the Great(346).First Antiphon of the Feast; regular ThirdAntiphon and Entrance Hymn with refrain ofthe Feast. Tropar of the Feast; Glory:/ Now:Kondak of the Feast; Prokimen, Alleluia vers-es and Communion Hymn of the Feast.Instead of It is truly right– Irmos of the Feast.Scripture readings for the Sixth Friday:Epistle: Acts §42 [19:1-8].Gospel: John §47 [14:1-11].Saturday, May 16 Post-Feast of Ascension Our Venerable Father Theodore theSanctified, Disciple of Saint Pachomius (364)Follow the Typikon for the Post Feast ofAscension.Scripture readings for the Sixth Saturday:Epistle: Acts §43 [20:7-12].Gospel: John §48 [14:10-21].

Sunday, May 17 7th Sunday of PaschaHoly Fathers of the First Ecumenical Council ofNicea (325 AD). Post-Feast of Ascension. The Holy Apostles Andronicus and others with him. Passing into Eternal Life (1952) of Blessed IvanZiatyk, Protohegumen of the Redemptorists andMartyr.Tone 6. Matins Gospel X.Bright vestments. Sunday Antiphons. SundayTropar (Tone 6); Tropar of the Feast (Ascension);Tropar of the Fathers; Glory: Kondak of the Fathers;Now: Kondak of the Feast (Ascension). Prokimenand Alleluia verses of the Fathers. CommunionHymn of Sunday and of the Fathers. Instead of Itis truly right – Irmos of the Feast. Sunday Dismissal.Scripture readings for the Sunday of the Fathers:Epistle: Acts §44 [20:16-18, 28-38].Gospel: John §56 [17:1-13].

Monday, May 18 Post-Feast of Ascension The Holy Martyr Theodotus of Ancyra (284-305);and the Holy Martyrs Peter, Dionysius and Thosewith him (361-63).First Antiphon of the Feast; regular Third Antiphonand Entrance Hymn with refrain of the Feast. Troparof the Feast; Glory:/ Now: Kondak of the Feast;Prokimen, Alleluia Verses and Communion Hymnof the Feast. Instead of It is truly right – Irmos of theFeast.Scripture readings for the Seventh Monday: Epistle: Acts §45 [21:8-14].Gospel: John §49 [14:27-15:7].Tuesday, May 19 Post-Feast of Ascension The Holy Priest-Martyr Patrick, Bishop of Prussa,and those with him (361-63). First Antiphon of the Feast; regular Third Antiphonand Entrance Hymn with refrain of the Feast. Troparof the Feast; Glory:/ Now: Kondak of the Feast;Prokimen, Alleluia Verses and Communion Hymnof the Feast. Instead of It is truly right – Irmos of theFeast.Scripture readings for the Seventh Tuesday: Epistle: Acts §46 [21:26-32].Gospel: John §53 [16:2-13].Wednesday, May 20 Post-Feast of AscensionThe Holy Martyr Thaleleus (283-84). First Antiphon of the Feast; regular Third Antiphonand Entrance Hymn with refrain of the Feast. Troparof the Feast; Glory:/ Now: Kondak of the Feast;Prokimen, Alleluia Verses and Communion Hymnof the Feast. Instead of It is truly right – Irmos of theFeast.Scripture readings for the Seventh Wednesday: Epistle: Acts §47 [23:1-11].Gospel: John §54 [16:15-23].Thursday, May 21 Post-Feast of AscensionThe Holy Great Rulers Constantine (337) andHelen (330), Equals to the Apostles. First Antiphon of the Feast; regular Third Antiphonand Entrance Hymn with refrain of the Feast. Troparof the Feast; Tropar of the Saints; Glory: Kondak ofthe Saints; Now: Kondak of the Feast; Prokimen,Alleluia verses and Communion hymn of the Feastand of the Saints. Instead of It is truly right – Irmos ofMid-Pentecost.Readings for the Saints: Epistle: Acts §49 [26:1-5; 12-20].Gospel: John §Mid-35 [10:1-9].Friday, May 22 Apodosis of AscensionThe Holy Martyr Basiliscus (286-305).

TYPICON CONTINUED FROM PAGE 20

Note: Following the Liturgy, the Shroud isremoved from the altar and taken to itsusual place.

Note: Holy Day of Obligation.

Note: The prayer Heavenly King… is not saiduntil Pentecost.

First Antiphon of the Feast; regular Third Antiphon andEntrance Hymn with refrain of the Feast. Tropar of theFeast; Glory:/ Now: Kondak of the Feast; Prokimen,Alleluia Verses and Communion Hymn of the Feast.Instead of It is truly right – Irmos of the Feast.Scripture readings for the Seventh Friday:Epistle:Acts §50 [27:1-44].Gospel: John §57 [17:18-26].

Saturday, May 23 Saturday before Pentecost -All Souls SaturdayOur Venerable Father and Confessor Michael,Bishop of Synada (286); the Venerable Euphrosyneof Polotsk, Hegumena of the Monastery of the HolySavior (1173). Dark vestments. Services for the All Souls Saturday(See Typikon for the Meatfare Saturday), includingTypical Antiphons. Reading for the All Souls Saturday:Epistle: Acts §51 [28:1-31].Gospel: John §67 [21:15-25].

In the Evening: Vespers with Vigil.Sunday, May 24 8th Sunday of PaschaHOLY AND GLORIOUS PENTECOSTOur Venerable Father Simeon the “Mountain ofWonders” (596). The Venerable Nicetas the Stylite,Wonderworker of Pereiaslav (c. 1186).Green Vestments (throughout the week). FestalService for Pentecost, including proper Antiphons,Entrance Hymn and Irmos. Instead of Trisagion – Allyou who have been baptized... (this day only).Scripture readings for the Pentecost Sunday:Epistle:Acts §3 [2:1-11].Gospel: John §27 [7:37-52; 8:12].After the Liturgy: Anointing of the faithful and distri-bution of prosfora.In the evening: Vespers with the Kneeling Prayers.

Monday, May 25 Monday of the Holy SpiritCivil Holiday: Memorial Day.Passing into Eternal Life (1951) of Blessed Mykola(Nicholas) Tsehelsky, Priest and Martyr.Green vestments. After Blessed is the Kingdom…,sing Heavenly King while kneeling before the altar.First Antiphon of the Feast; regular Third Antiphon withrefrain of the Second Antiphon of Pentecost, OGracious Comforter save us who sing to You. Alleluia.Entrance Hymn with refrain of the Pentecost Monday.Tropar of the Feast; Glory:/Now: Kondak of the Feast;Prokimen, Alleluia verses and Communion hymn ofthe Feast. Instead of It is truly right – Irmos of theFeast.Scripture readings of Pentecost Monday: Epistle: Ephesians §229 [5:8b-19].Gospel: Matthew §75 [18:10-20].Tuesday, May 26 Post-feast of PentecostThe Third Finding of the Precious Head of theHoly and Glorious Prophet, Forerunner andBaptizer of Our Lord, John. The Holy ApostleCarpus, One of the Seventy Disciples.Green vestments. First Antiphon of the Feast; regularThird Antiphon with refrain of the Second Antiphon ofPentecost, O Gracious Comforter save us who sing

to You,. Alleluia. Tropar of Pentecost; Tropar ofthe Third Finding; Glory: Kondak of the ThirdFinding; Now Kondak of Pentecost;Prokimen, Alleluia Verses and CommunionHymn of Pentecost and of the Third Finding.Instead of It is truly right – Irmos of the Feast.Scripture readings for the Third Finding:Epistle: 2 Corinthians §176 [4:6-15].Gospel: Matthew §40 [11:2-15].Wednesday, May 27 Post-feast ofPentecostThe Holy Priest-Martyr Therapontus (254-59). Green vestments. First Antiphon of the Feast;regular Third Antiphon with refrain of theSecond Antiphon of Pentecost, O GraciousComforter save us who sing to You, Alleluia.Tropar of Pentecost; Tropar of the HolyApostles; Glory: Kondak of the Holy Apostles;Now Kondak of Pentecost; Prokimen, AlleluiaVerses and Communion Hymn of Pentecostand of the Saints. Instead of It is truly right –Irmos of the Feast.Scripture readings of the First Wednesday: Epistle: Romans §80 [1:18-27].Gospel: Matthew §12 [5:20-26].Thursday, May 28 Post-feast of PentecostOur Venerable Father Nicetas, Bishop ofChalcedon (716-40). Green vestments. Follow the Typikon for thePost-feast of Pentecost.Scripture readings of the First Thursday: Epistle: Romans §81 [1:28-2:9].Gospel: Matthew §13 [5:27-32].Friday, May 29 Post-feast of PentecostThe Venerable-Martyr Theodosia the Virgin(286-305). Green vestments. Follow the Typikon for thePost-feast of Pentecost. Scripture readings of the First Friday: Epistle: Romans §82 [2:14-29].Gospel: Matthew §14 [5:33-41].Saturday, May 30 Post-feast of PentecostOur Venerable Father Isaac, Hegumen of theDalmatin Monastery (406-25). Green vestments. Follow the Typikon for thePostfeast of Pentecost. Scripture readings of the First Saturday: Epistle:Romans §Mid-79 [1:7-12].Gospel:Matthew §14 [5:42-46].Sunday, May 31 1st Sunday after Pentecost Sunday of All SaintsThe Holy Apostle Hermas; and the HolyMartyr Hermes (138-61). Tone 8. Matins Gospel I.Bright vestments. Typical Antiphons andBeatitudes. Resurrection Tropar Tone 8;Tropar of All Saints; Glory:/Now: Kondak of AllSaints. Prokimen, Alleluia Verses andCommunion Hymn of All Saints. Scripture readings of the First Sunday: Epistle:Hebrews§330 [11:32-12:2a].Gospel: Matthew §38 [10:32-33; 37-38; &

19:27-30].

Note: Panakhyda with general commemoration ofthe deceased is celebrated following the AmbonPrayer, beginning with the Tropar So duchypravednykh. Following the “Amen” of theExclamation, the celebrant returns to the ambonfrom which he imparts the Final Blessing and theDismissal proper to the Divine Liturgy. Close withVichnaya Pam’yat.

Note: There is no fasting this week.

Note: The voluntary Apostles’ Feast(Petrivka: 6/1/15-6/28/15) begins afterVespers this evening.

On March 8th at Christ the Kingparish (Jamaica Plain, MA)Yaroslav Martsinkiv, parish cate-chist, had a presentation on thebook, Yosyf Slipyj: Spomyny.

Presentation on the at Christ the King

AAPPRRIILL 2266,, 22001155 SSOOWWEERR1188

From Easter to Ascension From Easter to Ascension “The eleven disciples went to Galilee, to the mountain towhich Jesus had ordered them. When they saw him, theyworshiped, but they doubted. Then Jesus approachedand said to them, “All power in heaven and on earth hasbeen given to me. Go, therefore, and make disciples of allnations, baptizing them in the name of the Father, and ofthe Son, and of the holy Spirit, teaching them to observe allthat I have commanded you. And behold, I am with youalways, until the end of the age.”

Matthew 28: 16-20

From the Gospel Of Matthew:

FFOOOOTTSSTTEEPPSS IINN FFAAIITTHHOffice of Religious Education Office of Religious Education Eparchy of StamfordEparchy of Stamford

phone: 203 - 324 - 7698 email: stamfordreledu@optonline.net www.stamforddio.org/crbst_26.htmlphone: 203 - 324 - 7698 email: stamfordreledu@optonline.net www.stamforddio.org/crbst_26.html

Deacon Andriy Krip,Deacon Andriy Krip,DirectorDirector

When Jesus rose from the dead on Easter Sunday, Hewent back to His friends and spent the next 40 dayswith them. He knew that He was not going to stay with them forvery long and He wanted to continue to teach them for40 days.He then took them up a mountain and told them thatthey need to go out and teach others all that theylearned from Jesus and He said that He would alwaysbe with them.

We are sent to tell others about Jesus too, not just by ourwords but by the way we live and care about other peo-ple. Jesus promised that He would always with us andso we never need to be afraid.

Ascension for Little Ones:

God Lifts me upand

helps me soar!

Make a kite and go fly your kite to remind youthat Jesus went up into heaven.

1199SSSOOOWWWEEERRR AAAPPPRRRIIILLL 222666,,, 222000111555

Spinning Modern Yarns

It was on the 16thday of the 12th monthcelebrating his 75th

birthday, when he decided it was time. Having been happily married, raising

three boys, and continuing with great success, thefamily business handed down from generationsbefore him, this now frail man had to make a deci-sion. His health had not been good over the past fewyears and the stress of keeping the business oncourse was beginning to wear on him.

The challenge was in deciding which oneof his sons would take his place. Each boy had theexperience. Each one was capable of helping itgrow in the future. But each had different personalvalues.

As they gathered together to celebrateFather's birthday, he quietly pulled them aside fromthe rest of the family to announce his retirement.

“Father, I can't imagine a day without youas the head of the business,” one said.

“We are sure to falter without you, butyou deserve some rest,” another said.

“You are this company,” the last chimedin.

Then there was an uneasy silence. Surelythe question playing on their minds was “Whowould take his place?”

The old man turned and walked towardthe corner of the room where there were threeboxes.

“Come, each of you take one of theseboxes. They are of equal size. By the first day of thenew year when we return here to celebrate, I want

each of you to bring your box filled with what youbelieve to be the most valuable assets of this busi-ness. Based on your choices, I will decide who willtake over as the chairman,” father said.

There was much grumbling, confusionand discussion as father left the room.

During the next 15 days the families andemployees could sense a strong competitive spiritbetween the boys. One carried the box nearlyeverywhere he went. Another ran from departmentto department asking for records and inventories.The third simply left the box at his desk.

It was January 1st and the family hadonce again gathered to celebrate. Right after dinnerfather called the boys aside.

“Well, it is time. Please share with mewhat you have placed in your box,” father said.

The first son, eager to outdo the others,jumped to his feet and began sharing. From thebox he pulled the business ledger, saying “Thisfather, is the true measure of our success. There isno greater representation than the bottom line.”

“Simple and direct,” father said. Pointing to the second son, he asked for

him to share. “Where is your box?” father asked. “It is outside on the back of truck. The

box you gave me was much too small. I have ten

I Hope YourBox Is Empty!

of our employees out there ready tobring in each of the items I have gath-ered.”

Father walked to the windowand from that distance could see his sonhad gathered many of his own personalpossessions; a boat hitched to the back,collections of rare art, antiques and whatappeared to be two uniformed guardsstanding next to a large box. "What is inthe box?" fathered asked.

“My wife's jewels,” the sonreplied. “Shall I order them to bringthem in?”

“No! I have seen enough,”father said.

With a deep sigh and tone ofsadness, he said to the last son, “Whatvaluables do you have to share?”

The son rose to his feet andhanded his father the box. The old manlooked inside and with great shock andsurprise looked up at his son.

“It's empty!” father said. “Areyou telling me that you have found noth-ing of value in the family business?”

“To the contrary,” he said.“What I found most valuable I could notplace in a box, on the back of a thousandtrucks, or scribbled on the bottom line ofa ledger.”

Father's face lit up as hereturned to his chair.

“How does one measure thevalue of commitment, quality, honesty,and trustworthiness? What size boxwould hold the loyalty of our employeesand customers? Would the charities wesupported through the years fit into the

largest trucks in our fleet? How big of anauditorium would I need to gather thefamilies of our coworkers who havebenefited from our generous pay andhealth plan? Where would I place thelocal companies we have committed todeal with so that the community we livein stays strong?

“Finally, father, the most valu-able possessions I personally hold arethe love of you and mother, family val-ues, your wisdom, compassion and loveof God. Look again inside that box.They are not there. The result of all ofthat is here stranding before you.”

It was clear what decisionwas made that day. . .

~ BobPerks

If you had to choose whatwas most important to you, what wouldyou choose? Would your box be filledor empty? Or, maybe a more tellingquestion would be, “What would othersplace in your box, if they were asked toreveal the most important assets thatthey see you possessing? Would othersbring an empty box or a box that isfilled?

I hope your box is empty!

Христос Воскрес!Christ is Risen!

Sr.Natalya,SSMI

Jewett, N.Y. – Following DivineLiturgy on Sunday, March 22nd, parishionersof St. John the Baptist Ukrainian CatholicChurch in Hunter marked the 201st birthdayof Taras Shevchenko, with a heartfelt and inti-mate program of poetry and song. The parishevent joined that of countless others honoringthe Great Bard, that take place annually with-in Ukrainian communities around the world.

Some of St. John the BaptistChurch’s youngest members were the first topay tribute during the program. Laura Briegleopened with a sincere rendition of the poem“Selo” (Village). Lev Ferencevych enthusias-tically sang “Poklin Tobi Tarase” (We Bow toyou Taras), while Adriana Briegle recited anexcerpt from “A ya Shevchenka znayu” (IKnow Shevchenko). Luba Ferencevychvoiced the poem “Tarasovi kvity” (Flowersfor Taras), and Oleh Pavelyk stirringly recitedShevchenko’s classic “Subotiv”.

During the second half of the program,church trustee and cantor Stepan Korostil sangtwo non-traditional, yet relevant songs: “Molytvaza ridnyj kraj” (A Prayer for My Native Land, w.M. Kamenyuk, m. V. Hazinskyj) and a love let-ter to the city of Ivano-Frankivsk called “Mistomoye” (My City, w. Y. Doroshenko, m. B.Shyptur). These pieces were intentionally cho-sen as an act of solidarity, as the current tensionsin Ukraine and war in the East being fought byShevchenko’s brethren parallel the Bard’s ownstruggle for human rights and freedom for theUkrainian nation.

The Shevchenko birthday celebrationculminated in an emotional rendition of theUkrainian national anthem, followed by anopportunity for parishioners to mingle and enjoyhomemade baked goods and coffee. For moreinformation about St. John the Baptist U.C.C. inHunter, please visit UkrainianMountaintop.org.

St. John’s Parish in Hunter Celebrates Shevchenko’s Birthdayby: Xenia Ferencevcyh

(back row) Oleh Pavelyk, trustee Borislaw Bilash II, parish priest Rev. Dr. IvanKasczcak, emcee Xenia Ferencevych, trustee Stepan Korostil, (front) LevFerencevych, Luba Ferencevych, Adriana Briegle and Laura Briegle. (Photo Credit: Borislaw Bilash II)

Even a forecast of snow did not deter theretreatants from journeying to St. Mary’s Villa,Sloatsburg, NY, to attend the 37th Annual LentenRetreat sponsored by the League of UkrainianCatholics of America which was held Friday,March 20 to Sunday, March 22, 2015.

Inspired by the theme “Fellowship ofthe Holy Spirit” and the retreat master, Fr. JeromeWolbert, OFM of the Franciscan Friary,Sybertsville, PA, retreatants from four states “putaside all worldly cares” to hear the lessons for spir-itual renewal.

Twenty-four faithful adults of all agesgathered for the weekend to participate in five con-ferences and to hear about our relationship with theHoly Spirit and with each other. Fr. Jerome spokeof the definition of Fellowship; sharing, interactionand caring. The core of fellowship is Jesus ChristHimself in the Eucharist. Fellowship in the HolySpirit keeps us together as members of His body.We should see Christ in each other, and identifywith Jesus first and foremost as members of “HisBody”. Each attendee was asked to reflect onhis/her own most favorite Jesus story found in theBible and the Gospels.

Through this reflection, we see the fruitsof the Spirit and truly come to know Jesus.Through this knowledge and fellowship we learnto be attentive to the people around us, allowing ourhearts to be with people and thus, to set aside our

hurts and our hatreds.We should all enjoy and live the

fruits of the Holy Spirit – love, joy, peace,patience, kindness, generosity, faithfulness,gentleness and self-control. We must allowthe Holy Spirit to bring us together, to witnessto each other, to forgive each other.Fellowship enables us to want to spend timetogether and with God; and to come togeth-er in Church to be with each other.

Other highlights of the weekendincluded celebration of the Akathist to theMother of God and Divine Liturgy, and theAnointing for Healing service. There wasample opportunity for the sacrament ofrepentance, private prayer and reflection, andof course, lively fellowship with fellowretreatants.

At the conclusion of the retreat atmid-day Sunday, participants were reluctantto leave, having gained revitalization, bothspiritual and physical, and wishing to contin-ue the peace and happiness of the weekend.This retreat is an opportunity to renew friend-ships, as many have participated in this annu-al Lenten program for greater than 20 years,and to make new ones. All vowed to sharetheir learnings with family and friends in thehope that next year, more would partake ofthis rewarding annual event.

FELLOWSHIP AT LEAGUE OF UkRAINIANCATHOLICS ANNUAL LENTEN RETREAT

by: Marion Hrubec, National President

Photo: Front row - Left to right: Sr. Olga Faryna OSBM, Michael Labuda, Amy Bolesky, Marie Glowa,Sonya Capar, Fr. Jerome Wolbert OFM, Sr. Cecelia Sworin SSMI, Marybeth Darnobid, Joanne Serafin,Jurij Holinej, Janina Everett. Back Row - Left to right: Maria Szpynda, Delores Dzubaty, Marie Hancher,HelenLabinsky, Paul Hancher, Catherine Wall, Marcia Bolesky, Irene Plaxa, Anastasia Pucher, Ihor Shust, Stephen Darnobid, Olga Bell, Marion Hrubec . Photo by Helen Fedoriw

AAAPPPRRRIIILLL 222666 ,,, 222000111555 SSSOOOWWWEEERRR

REMEMBER OUR DECEASED PRIESTS AND RELIGIOUSAPRIL

April 26, 1918†Father Stepan Gulovych

April 26, 1962†Father Ivan Mychajliw

April 27, 1948†Father John Ortynsky

April 27, 1984†Father Sylvester Kollar, OSBM

April 27, 1996†Monsignor Peter Fedorchuck

April 28, 1940†Father Anastazy Cherepaniak

April 28, 1956†Father Basil Maniosky

April 28, 1980†Father Nicholas Staruch

April 28, 1991†Mitered Myroslav Charyna

April 28, 2001†Sister Mary Carmela Pazdrey, OSBM

April 28, 2004†Sister Sophronia Pauline Sianchuk,

SSMIApril 29, 1957

†Father Vladimir PetriwskyApril 30, 1932

†Father Leo LewyckyApril 30, 1993

†Father John Moda

MAYMay 1, 1990

†Father Lev LubynskyMay 2, 1929

†Father George KrupaMay 2, 1958

†Father Demeter GulynMay 3, 1944

†Father Michael PazdreyMay 3, 1964

†Father Josaphat Ananevich, OFMMay 3, 1973

†Sister Joseph Mocharniuk, OSBMMay 5, 1937

†Father Basil ZoldakMay 5, 1940

†Father Joseph BoyarchukMay 5, 1994

†Father Andrew ChlystunMay 5, 2002

†Sister Benigna Wowchuk, OSBMMay 7, 1916†Mother Helen Langevich, OSBMMay 7, 1944

†Brother Anthony Bernaky, OSBMMay 7, 1944

†Father Josaphat Bernatsky, OSBMMay 7, 1982

†Father Peter PodolakMay 7, 1989

†Mitered Isidore NahayewskyMay 8, 1964

†Sister Filarette Haverluk, SSMIMay 8, 1965

†Father Methodius NasveschukMay 8, 1989

†Sister Ambrose Kaliniak, OSBMMay 12, 1972

†Father Nicholas Wojakowsky

May 12, 2002†Sister Macrina Anna Schab,SSMI

May 13, 2008†Very Rev. Mitered Archpriest Matthew Berko

May 14, 1971†Father Joseph Kostek

May 14, 1978†Father Lawrence Zakrevsky

May 15, 2002†Msgr. Jaroslaw Fedyk

May 16, 2003†Msgr. Stephen J. Chrepta

May 19, 1946†Father Myron Zalitach

May 19, 1959†Father Jerome Poppenberg, OFM

May 19, 1972†Father Stephen Bachynsky

May 20, 1990†Father Michael Canon Koltutsky

May 20, 1998†Father Stephen Pinchak, OFM

May 21, 1921†Father Stephan Polyansky

May 21, 1983†Father Roman Dyky

May 22, 1941†Father Joseph Chaplinsky

May 22, 1968†Sister Sophronia Kaskow, OSBM†Father Dmytro Myhocky

May 22, 1977†Father Isidore Sochocky

May 22, 2011†Rev. Deacon Yurij Malachowsky

May 23, 1987†Father Paul Burak

May 23, 2008†Msgr. George Canon Binkowski

May 24, 1973†Sister Barbara Predyliuk, SSMI

May 25, 1957†Father Gregory Skaskiw

May 25, 1994†Msgr. Constantine Berdar

May 25, 1996†Basil Canon Stebelsky

May 26, 2001†Msgr. Joseph J. Fedorek

May 26, 2009†Very Rev. James Canon Poorman

May 27, 1925†Father Nestor Dmytriw

May 27, 1983†Sister Markianna Hasey, OSBM

May 27, 1984†Father Silvester Kollar, OSBM

May 27, 1988†Father Maxim Markiw, OSBM

May 29, 1961†Father Elias Hawrylyshyn

May 29, 1977†Sister Vasilia Leuch, MSMG

May 29, 1991†Sister Nicholas Baranick, MSMG

May 31, 1966†Father Marian Rudakevich, OFM

May 31, 1987†Father Wasyl Canon Dzydzora

PLEASE REMEMBER TO PRAY DAILY FOR VOCATIONS

T Y P I C O NApril, 2015

Sunday, April 26Fourth Sunday of Pascha of the ParalyticThe Holy Priest-Martyr Basil, Bishop of Amasia (c.322). Tone 3. Matins Gospel IV.Paschal Order. Service for Sunday of the Paralytic. Sunday Tropar (Tone 3); Glory: Kondak of theParalytic; Now: Kondak of Pascha . Prokeimenonand Alleluia verses and Communion hymn of theSunday of the Paralytic. Dismissal with the Cross.Scripture readings for the Fourth Sunday:Epistle: Acts §23 [9:32-42].Gospel: John §14 [5:1-15].

Paschal Order after Thomas SundayWith Thomas Sunday we revert to the properorder of Antiphons. The Typica on Sundays andstipulated days; Festal Antiphons when proper,and Daily Antiphons on all other days. The finalKondak of Easter (except in Thomas Week andduring the Feast of Mid-Pentecost); Hirmos: Theangel exclaimed). Monday, April 27The Holy Priest-Martyr Simeon, Relative of Lord,Our Venerable Father Stephen, Bishop ofVolodymyr in Volhynia (1094). Paschal Order. Service for Sunday of the Paralytic.Sunday Tropar (Tone 3); Glory: Kondak of theParalytic; Now: Kondak of Pascha . Prokeimenonand Alleluia verses and Communion hymn of theSunday of the Paralytic.Scripture readings for the Fourth Monday:Epistle: Acts §24 [10:1-16].Gospel: John §24 [6:56-69].Tuesday, April 28The Holy Apostles Jason and Sosipater; The HolyMartyrs Dadas, Maximus and Quintilianus (286-305); Our Father among the Saints Cyril, Bishop ofTurau (1183).Paschal Order. Service for Sunday of the Paralytic.Scripture readings for the Fourth Tuesday:Epistle: Acts §25 [10:21-33].Gospel: John §25 [7:1-13].Wednesday, April 29 Mid-PentecostThe Nine Holy Martyrs of Cyzicus (313-24); theVenerable Memnon the Wonderworker. Tropar of the Feast; Glory:/Now: Kondak of theFeast. Prokimen, Alleluia verses and Communionhymn of the Feast. Instead of It is truly right – Irmosof Mid-Pentecost (only on the Feast itself and itsApodosis). Paschal Dismissal with the Cross.Scripture readings for the Mid-Pentecost:Epistle:Acts §34 [14:6-18].Gospel: John §26 [7:14-30].Thursday, April 30 Post-Feast of Mid-PentecostThe Holy Apostle James, Brother of St. Johnthe Theologian (c. 44). Tropar of the Feast (Mid-Pentacost); Tropar of St.James; Glory: Kondak of St. James; Now: Kondakof the Feast. Prokimen, Alleluia verses andCommunion hymn of the Feast and the Saint. Scripture readings for Saint James:Epistle:Acts §29 [12:1-11].Gospel: Luke §17 [5:1-11].

May 2015Friday, May 1Post-Feast of Mid-PentecostThe Holy Prophet Jeremiah (625-585 BC). Coronation of Pochaiv Icon of the Mother of God(1773). Passing into Eternal Life (1951) of BlessedKlymentii (Clement) Sheptytsky, Archimandrite ofthe Studites and Confessor. Tropar of the Feast; Glory:/Now: Kondak of theFeast. Prokimen, Alleluia verses and Communionhymn of the Feast. Instead of It is truly right – Irmosof Pascha.Scripture readings for the Fifth Friday:Epistle: Acts §27 [10:44-11:10].Gospel: John §30 [8:21-30].Saturday, May 2Post-Feast of Mid-PentecostOur Father among the saints Athanasius theGreat (373).

Tropar of the Feast; Glory:/Now: Kondak of the Feast.Prokimen, Alleluia Verses and Communion hymn ofthe Feast. Instead of It is truly right – Irmos of Pascha.Scripture readings for the Fifth Saturday:Epistle: Acts §29 [12:1-11].Gospel: John §31 [8:31-42].Sunday, May 3 Fifth Sunday of Pascha Sunday of the Samaritan WomanPost-feast of Mid-PentecostThe Repose of our Venerable Father Theodosius,Hegumen of the Monastery of Caves at Kyiv andOrganizer of the Cenoebitic (Common) Life inRus’ (1074)and the Holy Martyrs Timothy and Maura(286-305). Tone 4. Matins Gospel VII.Paschal Order. Service for Sunday of the SamaritanWomen. Sunday Tropar (Tone 4); Tropar of the Feast (Mid-Pentecost); Glory: Kondak of the Samaritan Woman;Now: Kondak of the Feast. Prokimen, and Alleluiaverses of Sunday only. Communion hymn of Paschaand of Sunday. Instead of It is truly right – Irmos ofPascha. Paschal Dismissal with the Cross.Scripture readings for the Fifth Sunday:Epistle: Acts §28 [11:19-26, 29-30].Gospel: John §12 [4:5-42].Monday, May 4 Post-Feast of Mid-PentecostThe Holy Martyr Pelagia.Tropar of the Feast; Glory: Now: Kondak of the Feast.Prokimen, Alleluia verses and Communion hymn ofthe Feast. Instead of It is truly right – Irmos of Pascha.Scripture readings for the Fifth Monday:Epistle: Acts §30[12:12-17].Gospel: John §32 [8:42-51].Tusday, May 5 Post-Feast of Mid-PentecostThe Holy and Glorious Martyr Irene (321-23); OurVenerable Father Nicephoras, Hegumen of theMonastery at Medicus.Tropar of the Feast; Glory:/Now: Kondak of the Feast.Prokimen, Alleluia Verses and Communion hymn ofthe Feast. Instead of It is truly right – Irmos of Pascha.Scripture readings for the Fifth Tuesday:Epistle: Acts §31 [12:25-13:12].Gospel: John §33 [8:51-59].Wednesday, May 6 Apodosis of Mid-PentecostThe Holy, Just and Long-suffering Job.Tropar of the Feast; Glory:/Now: Kondak of the Feast.Prokimen, Alleluia verses and Communion hymn ofthe Feast. Instead of It is truly right – Irmos of Mid-Pentecost. Scripture readings for the Fifth Wednesday:Epistle:Acts §32 [13:13-24].Gospel: John §18 [6:5-14].Thursday, May 7Commemoration of the Appearance of the Signof the Precious Cross over Jerusalem at theThird Hour of the Day during the Reign ofConstantine (351); the Holy Martyr Acacius (286-305).Paschal Order. Service for the Sunday of theSamaritan Woman and of the Cross (Sept. 14).Sunday Tropar (Tone 4); Tropar of the Cross. Glory:Kondak of the Cross; Now: Kondak of the Pascha.Prokimen, and Alleluia verses of Communion hymnof the Samaritan Women and of the Cross. Instead ofIt is truly right – Irmos of Pascha.Scripture readings for the Fifth Thursday:Epistle:Acts §35[14:20-15:4].Gospel: John §35 [9:39-10:9].Friday, May 8The Holy Apostle and Evangelist John theTheologian and Our Venerable Father Arsenius theGreat (408-50).Paschal Order. Service for the Sunday of theSamaritan Woman and of the St. John.Resurrection Tropar (Tone 4); Tropar of St. John;Glory: Kondak of St. John; Now: Kondak of Pascha.Prokimen and Alleluia verses; Communion hymn ofthe Samaritan Woman and of St. John. Scripture readings for St. John the Apostle: Epistle: 1 John §68 [1:1-7].Gospel: John §61 [19:25-27; 21:24-25].Saturday, May 9The Transfer of the Relics (1087) of Our Holy Father

Nicholas the Wonderworker from Myra to Bari andthe Holy Prophet Isaiah (8th c. BC); the Holy MartyrChristopher (249-51).Paschal Order. Service for the Sunday of theSamaritan Woman and of the Transfer.Resurrection Tropar (Tone 4); Tropar of Translation ofthe relics (May 9); Glory: Kondak of Translation of therelics; Now: Kondak of the Pascha. Prokimen, Alleluiaverses and Communion hymn of the SamaritanWoman and the Feast. Scripture readings for the Fifth Saturday:Epistle: Acts §37 [15:35-41].Gospel: John §38 [10:27-38].Sunday, May 10 Sixth Sunday of Pascha Sunday of the Man Born BlindCivil Holiday: Mother’s DayThe Holy Apostle Simon the Zealot.Tone 5. Matins Gospel VIII. Paschal Order. Service for Sunday of the Man BornBlind and St. Simon.Sunday Tropar (Tone 5); Tropar of St. Simeon; Glory:Kondak of Tropar of St. Simeon; Now: Kondak of theMan Born Blind. Prokimen and Alleluia verses, com-

munion hymn of the Man Born Blind and of St.Simeon. Instead of It is truly right – Irmos ofPascha. Paschal Dismissal with the Cross.Scripture readings for the Sixth Sunday:Epistle: Acts §38 [16:16-34].Gospel: John §34 [9:1-38].Monday, May 11The Holy Cyril (869) and Methodius (885),Teachers of the Slavs and Equals to the Apostlesand the Dedication of the City of Constantinople(330); the Holy Priest-Martyr Mocius (284-305).Passing into Eternal Life of Blessed Vasyl (Basil)Hopko, Auxilary Bishop of Presov (+1976).Paschal Order. Service for Sunday of theParalytic. Sunday Tropar (Tone 5); Glory: Kondak of theParalytic; Now: of Pascha . Prokeimenon, Alleluiaverses and Communion hymn of the Man BornBlind. Dismissal with the Cross.Scripture readings for the Sixth Monday:Epistle: Acts §39 [17:1-15].Gospel: John §40 [11:47-57].

2200prepared by:

Rev. Taras Chaparin

CONTINUED ON PAGE 17