STEPS TO TRANSLATION СХОДИНКИ ДО...

STEPS TO TRANSLATIONTranslation Studies Reader

СХОДИНКИ ДО ПЕРЕКЛАДУХрестоматійне видання

з перекладознавства

КиївВидавничий дім Дмитра Бураго

ттмтштштштш

Олександр Білецький українських діячів було поширене переконання що переклади - взагалі зайва розкіш ще майже наприкінці XIX століття М Костомаров радив М Стариць-

Олексавдр Іванович Білецький (1884-1961)-український ) кому дати Міцкевичам та Байронам спокій бо вони непотрібні літературі літературознавець заслужений діяч науки академік АН урср Ц котра існує як тоді висловлювались для хатнього вжитку Ось чому з пере- (3 1939 року) Випускник історико-філологічного факультету f j кладу Тамлета зробленого М Старицьким глузував навіть дехто з Харківського університету Викладав у Київському універси- | українців вигадуючи На НЬОГО Пародії Особливо СКЄПТИЧНО ставились Ітеті та інших вищих навчальних закладах В 191В році захи- шШйгт-тгі п р я п т іп и р н и і о тп п їн рт raquo4 ггї^^отттraquo _______ v стив магістерську дисертацію laquoЕпізод з історії російського ро| Ц мантизмуraquo 1937 року Білецькому надано - без захисту дисерshyтації за сукупністю праць - учений ступінь доктора філоshyлогічних наук 1939 року його обрано академіком АН УРСР1946 року - членом-кореспондеитом АН СРСР 1958 рокуЙ дійсним її членом В 1939mdash1941 роках і від 1944 року до кінця життя - директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР В 1946-1948 роках mdash віце-президент Академії наук УРСР В 1957-1961 роках mdash головний редактор журналу laquoЩsect дянське літературознавствоraquo (нині laquoСлово і часraquo)

І

Праці Білецького з історії української літератури його теоретичні розвідки та біографічні нариси стали вагомим внеском у розвиток українського літературознавства Він одним із перших проshyаналізував українську літературну традицію в рамках світових літературних процесів визначив її місце серед інших літератур світу

1російські реакціонери і українські ліберали до перекладів на українську мову російських поетів навіщо це робити Начебто українці не можуть читати їх у російському оригіналі

МТ Рильському належить заслуга і теоретичного і практичного руйshyнування цих мало не вікових передсудів Ще в 1938 році працюючи над влас-

ними перекладами Пушкіна і редагуючи переклади інших авторів він писав Українські переклади Пушкіна - конче потрібні Це по-перше спосіб наблиshyзити пушкінську спадщину до широких мас нашого народу які думають і гоshyворять українською мовою отже значить переклади є трамплін до дальшого

jl ознайомлення з творчістю Пушкіна в оригіналі а по-друге який це прекрасshyний спосіб вигострити свою мовну зброю піднести українську мовну культуру на вищий щабель розвитку Переклади Пушкіна на українську мову збагачуshyють отже українську мову українську поезію літературу взагалі

Звернімо увагу на підкреслені слова І Франко колись писав що переshyклади сприяють зближенню і взаєморозумінню народів перекидають золотий міст між ними Поряд із цим благородним завданням виховання почуття інshyтернаціональної солідарності Рильський висуває ще інше переклади сприяshyють розвиткові української мовної культури отже збагаченню літератури

її значення належною мірою ще недостатньо оцінено А проте це новий етап у | ^ Доповіді на IV міжнародному з їзді славістів розвиваючи ті самі думки він розвитку української мови і взагалі в розвитку української культури ЕШ Меш ВС1Х РаДянських поетів-перекяадачів категорично заявляє Ми вва-

У Рильського як поета-перекладача були попередники Після того як regа5моrsquo щ0 переклад 3 будь-якої мови на будь яку мову принципово можли- спала хвиля перекладів-переспівів що ставили собі завдання українізувати u - незалежно від того на якому щаблі розвитку стоїть та чи інша моваіншомовного автора (згадаймо Гараськові оди Гулака-Артемовського що Ь trade 1на Рlaquo laquoеться про творчий а значить не тільки вмілий а й сміливий недалеко відійшли від Енеїди Котляревського пізніші перекладання Іліади І пregРеклаДgt про той тип перекладача який маючи в тому чи іншому випадку С РудаяськогоАнтігони Петра Байди-Ніщинського та ін) над перекладами J 0 межснии словниковий запас даної мови рішуче розсуває його рамки не чужоземних поетів (Шекспіра Байрона Гете Шіллера таін) працював Куліш щ у п а ю ч и і перед словотворенням на міцній підвалині законів і особливо- взявши за мету європеїзувати українську поезію примусити її кинути р ід н Щ ІЩ Р Р 01 мовиgt ВМІда використовуючи школи заведення до рідної мови іно- письменницьку фальш і вирушити в широкий океан світової культури I і bdquo 1Куяішеві - при його буржуазно-націоналістичних тенденціях - бракувало пос- РоботУ над поетичними перекладами М Рильський ставить не нижче відтичного таланту щоб захопити своїми перекладами широкі читацькі кола Be- degРиг1нальноі творчості Це не тільки змагання поета однієї національності з личезну заслугу в галузі поетичних перекладів мав Іван Франко Але віл іншої це також наполеглива боротьба з матеріалом рідної мови ство-

ТВОРЧІСТЬ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО (уривок)ltgtОсобливої уваги заслуговує діяльність М Т Рильського як поета-перекладача

дацьких праць Це звичайно ніяк не зменшує їх значення для украшен культури хоч і особливостями мови і за цензурними умовами переклади | | Ьоревш сербських епічних пісень французьких

1 ах папської нсля Раина Мольера Вольтера Гюго Ростана та іншихдачів першої частини славетної поеми Дайте і комедії Грибоедова Лихо з

mdash-Мшшвісеред самих

поетів - Буало Корshyяк співавтора гіере-Франка були мало доступні українським читачам які жили в межах царської і

Росії Царська цензура як відомо майже до 1905 року категорично забороняла j f e 11 ШШdegІ - n - славетної поеми дайте і комедії і риооєдова лихо перекладати художню літературу українською мовою Та й сепел c a w U та перекладача багатьох інших геніальних і талановитих творів світо-

- З

г

Ц ІI

2 1

щр|sectрІ

jg j |plsectsectftS8lНі

І шш

я1

II80 81

вої літератури Нездійсненним здалось би поетам XIX століття завдання тичного перекладу французьких класиків XVII століття з їх математично пою і сповненою абстрактних понять мовою перифразами метоніміями титєзами пишномовністю Але всі ці труднощі Рильський поборов Він засобами рідної мови (як треба знати її в усьому її невичерпному лексичні і стилістичному багатстві) відтворювати цих класиків віддавати рідною вою ущипливу іронію Вольгера (Орлеанська діва) прозору ясність Пушкін- ського вірша селянську говірку Некрасова романтичний пафос Росташ(Сірано де Бержерак) різноманітну мальовничість Міцкевича Якого б поета Ш Ш зважив на ЗМІНУ РИtradeУ для цієї частини використав пятистопний ямб Рильський не перекладав він завжди дає високопоетичний твір збагачуючи ^ прикінцевих рядках Епілога польський поет висловлювавскарбницю української літератури |сподівання що твір його стане народним здобутком

Іноді відмінність граматичного строю не дозволяє точно віддати оригінал Тоді поет майстерно змінює образ не руйнуючи його mdash як він самвисловився у статті Слово перекладача (1937) Наприклад пушкінські рядки

Как величавая лунаСредь дев и жен блестит она

Рильський перекладає

Зорею ранньою вона Блищить серед зірок одна

бо українська мова не дозволяє порівнювати красуню з місяцем через нgt граматичного роду

Керуючись глибоким розумінням ідейного задуму духу і стилю] оригіналу Рильський широко використовує прийом творчої компенсації

статтями і перекладами М Рильський вийшов у перший ряд знавців свича не тільки на Україні а й у всьому Радянському Союзі У різних іих творах особливо в поемі Марина Рильський творчо продовжував

-благородні традиції не тільки Шевченка а й великого польського поетаНелегко було знайти віршовий розмір що якоюсь мірою наближався б

о силабічної системи польського оригіналу Рильський нарешті зупинився на александрійському вірші - шестистопному ямбі - як на ритмі найбільш відповідному широті епічного задуму Міцкевича У передачі Епілога пере-

ІШ

Епічний спокій пильність зору що помічає найдрібніші деталі побуту мякий гумор багатство барв і звуків - усі ці риси поеми Міцкевича з надші

Коли б до тої я дожив потіхиЩоб заблукали ці пісні під стріхи І щоб селянки тихою порою Співаючи за пряжею тонкоюЩоб узяли до рук оце писанняТаке ж немудре як і їх співанняЦій вимозі народності твору цілком відповідає переклад М Рильського

написаний простою і легкою мовою прозорими і мелодійними віршами - один із шедеврів Рильського як поета-перекладача

Нове видання перекладу поеми Міцкевича (відзначене в 1950 році Дер- жавною премією) вийшло у світ саме в той час коли молода демократична Польща відзначала 150 років з дня народження свого великого поета Своїм прекрасним перекладом поет Радянської України гідно вшанував його память і створив ще один видатний поетичний документ про міцну дружбу двохразу коли образи або характерні стилістичні звороти випущені в одному місці

перекладу переносяться у найближчі строфи чи рядки Чимало прикладів І словянських народів цього можна знайти у видатних творчих досягненнях Рильського - переклада1 І Діяльність Рильського в галузі художнього перекладу (вона - ще ба-Євгенія Онєгіна та Мідного вершника Пушкіна і одного з найбільшіlaquo 1 гатша і різноманітніша ніж показано тут) - не епізод в його поетичній твор- творів польської літератури романа-епопеї Міцкевича Пан Тадеуш І пості а великий подвиг поета і громадянина Щороку розширюється сфера

Працювати над цим перекладом Рильський почав ще в двадцятих роках обєктів його поетичної діяльності крім класиків світової літератури він пере- Перше видання перекладу зявилось у 1927 році і дістало високу оцінку у раг є кладає твори поетів-сучасників із братніх республік Союзу - М Тихонова дямській і польській критиці Проте поет не зупинився на цьому першому І М Светлова М Ісаковського Я Купали Я Коласа М Танка Г Табідзе варіанті ще понад два десятиліття працював над ним і в 1948 році випустив | С Чіковані А Ісаакяна М Миколайтіса-Пугінаса та багатьох інших А водshyневий варіант який без перебільшення можна визнати найкращим з усіх пере- [ ночас із цим він продовжує і свою оригінальну творчість кладів цього твору на іиословяііеькі мови і ltgt

Видатні художні досягнення має М Рильський за півсторіччя своєї поеshyтичної діяльності Але в зібранні його творів із цілковитим правом два томи

чайною майстерністю відтворено в перекладі Рильського Ц забирають статті про братерські звязки українського і російського народівРобота над перекладом Пана Тадеуша була для Рильського прекрасі |$роросійських письменників - Пушкіна Лєрмонтова Гоголя про українських

пою школою поетичної майстерності де йому доводилося бути і мовознавцем- поетів - Шевченка Франка Лесю Українку про поетів західного і південного і істориком літератури У численних статтях і передмовах до цього і до інших словянства - Міцкевича Яна Неруду Христо Ботева про російський і україн- переісладів з улюбленого польського поета Рильський підкреслював в йогоський театр про радянських постів про світове значення української літера- творчості глибокий патріотизм волелюбні устремління мрії про майбутнє тури Багато з цих статей написано в звязку з ювілейними датами так би мо-братерство словян що споріднюють Міцкевича з Пушкіним і Шевченком

82 83

ІНШІ шшшвмштшіШШШтШ

вити принагідне багато з них становлять просто записи виступів на урочії- стих зборах Від цих виступів ми звичайно не сподіваємося на якесь нові слово найчастіше вони висловлюють почуття не тільки оратора а й всієї аудіь І торії що зібралася вшанувати память видатної людини або велику Історичну подію А втім визначна риса здебільшого коротких виступів Рильського - Іreg не тільки уміння красиво і в гой же час дохідливо-просто висловити ці спільні почуття а й чергувати в них таке висловлення з тонкими спостереженнями думками що можуть дати поштовх широким науковим дослідженням Скіль таких видатних думок побіжно кинуто наприклад у статтях про Пушкіна Шевченка про поезію Івана Франка не кажучи про інші Рильського - май стра поетичного слова - особливо цікавлять питання художньої майстерності Хто тільки зараз не говорить про погребу вивчати поетичну майстерність Але мабуть для тог о щоб сказати справді вагоме слово в цій справі треба її самому бутті хоч до певної міри майстром слова А тому висловлювання на дану тему Рильського набирають особливого інтересу Діло поета кажуть нам | не так розповідати про поезію як давати зразки словесного мистецтва Ачс Рильський - не тільки поет а й дослідник художнього слова філолог у най- | вищому значенні цього поняття Літературознавці і лінгвісти завжди з кори- стю для себе читатимуть статті Ясна зброя (Із думок про українську мову) Т статті про теорію і практику художнього перекладу про народну творчість І Обранням М Т Рильського на члена Академії наук УРСР а в 1958 році і па і академіка АН СРСРмабуть малося на увазі вшанувати не тільки видатного поета а й глибокого знавця і мови і того що Франко звав секретами поети ної творчості

ltgt Я

Vladimir Nabokov

453 ш щ pound л и и ь п и jv iK c с е р iц с

(h t tp w w w u M ib c o m u a b o o lc s p r in to u tp h p id = 6 amp b o o k id = ]) 1 Щ р - по-ф ранцузски

Набоков о себеЯ американский писат ель рож д ён ны й в России получивш ий образование в Англии где я изучал ф ранцузскую л и shyтературу перед тел как на пят наshyдцать лет переселит ься в Герм анию 1 Моя голова ра зго ва р и ва ет по-ан- тийски м о ё сердце mdash по-русски и м о ё

Vladimir Vladimirovich Nabokov (1899-1977) Russian- American author entomologist and chess problem composer Nabokovs first nine novels were in Russian He then rose to international prominence as a writer of English prose Nabokovs childhood which he had called perfect was remarkable in several ways The family spoke Russian English and French in their household aud Nabokov was trilingual from an early age In fact much to his patriotic fathers chagrin Nabolcov could read and write hi English before he could in RussianAlthough Nabokovs first writings were in Russian he came to his greatest distinction in the English language For this achievement he has been compared to Joseph Conrad yet Nabokov viewed this as a dubious comparison as Conshyrad composed in French and English Nabokov disdained die comparison for aesthetic reasons lamenting to (he critic Edmund Wilson 1 am too old to change Conradically - which John Updike later called itself a jest of genius Nabokov translated many of his own early works into Engshylish sometimes in cooperation with his son Dmitri His trishylingual upbringing had a profound influence on his artistry Nabokovs lectures reveal his controversial ideas concernshying art He firmly believed that novels should not aim to teach and that readers should not merely empathise with characters but that a higher aesthetic enjoyment should be attained partly by paying great attention to details o f style and structure

84

PROBLEMS OF TRANSLATION ONEGIN IN ENGLISH

I II CONSTANTLY FIND in reviews of verse translations the following kind of

I S- tiling that sends me into spasms of helpless fury ldquoMr (or Miss) So-and-sorsquos trans- lb lation reads smoothlyrdquo In other words the reviewer of the ldquotranslationrdquo who neither

has nor would be able to have without special study any knowledge whatsoever of the original praises as ldquoreadablerdquo an imitation only because the drudge or the rhym- ster has substituted easy platitudes for the breathtaking intricacies of the text

ldquoReadablerdquo indeed A schoolboyrsquos boner is less of a mockery in regard to the ancient masterpiece than its commercial interpretation or poetization ldquoRhymerdquo

| rhymes with ldquocrimerdquo when Homer or H a m l e t are rhymed The term ldquofree transla- fiiH Irsquo smacks of knavery and tyranny It is when the translator sets out to render the

ldquospiritrdquo - not the textual sense - that he begins to traduce his author The clumsiest literal translation is a thousand times more useful than the prettiest paraphrase

For the last five years or so I have been engaged on and off in translating and annotating Pushkins O n e g i n In the course of this work I have learned some facts

85g

l

I

1

ШШШШіІШВтіШі штжі ів Ш rdquo1

вынуждая его вливаться в море новой интертекстуальности) и тексты-дс імі разветвляющиеся на множество переводов каждый из которых обедняет личество поступающего материала но все они вместе создают новую терриshyторию - сад расходящихся тропок

Издательство laquoСиипозіЩт 2005 httpmagazinesrussruinostran200510ekl8huSi

132

4

Олександр Чередниченко

Олександр Іванович Чередниченко (нар 1947 р) - укshyраїнський мовознавець (теорія перекладу) і перекладач доктор філологічних наук (1984) професор (1985) акадеshyмік АН ВШ України (1992)Завідувач кафедри теорії і практики перекладу з романсьshyких мов імені Миколи Зерова (з 1983 р) декан факультету іноземної філології (1992-2001) Головний редактор нау- кових збірників bdquoТеорія і практика перекладуrdquo (1979- 1991) bdquoМовні і концептуальні картини світуrdquo (з 1996 р) Вісника КІ-ІУ bdquoІноземна філологіяrdquo (з 1992) голова спеціshyалізованої вченої ради для захисту докторських дисертаshyцій з мовознавства і ггерекладознавства (з 1993 р)-голова науково-методичної комісії з іноземної філології МОН України (1992-2001) член експертної ради державної ак- редитаційної комісії МОН України (з 2001 р) член правshyління товариства Україна-Франція (з 1996 р)

іт Премії ім Тараса Шевченка КНУ (1995)

ш

ЩШШ1

1

ї ї

шш шЩ

ШШ Лауреат Премії ім Ярослава Мудрого ЛИ ВШУ (2000)

і заслужений діяч науки і техніки України (1997) кавалер французького ордена Академічних пальм (2001) кавалер ордена Зірки італійської солідарності (2003)

ПЕРЕКЛАДАЦЬКИМ ДОРОБОК ГРИГОРІЯ КОНУРА

(до 100-літнього ювілею Майстра)

В історії українського перекладу XX століття є постаті які визначили його роshyзвиток на багато років наперед До них належить Григорій Кочур Виступаючи

І 2000 р в Києві на міжнародній конференції ldquoМови культури і переклад у конshyтексті європейського співробітництваrdquo відомий російський перекладознавець

і) у минулому дисидент Єфім Еткінд сказав ldquoУкраїна може пишатися тим що вона має таких стовпів художнього перекладу як Григорій Кочур і Микола

Лукаш Жодна європейська країна не може похвали тися перекладачами такого штабу які б перекладали з понад трьох десятків мов Тут Україна тримає першістьrdquo

У рік столітнього ювілею Г Конура варто зупинитися докладніше на його внескові в розбудову історії теорії і практики українського художнього перекладу Дивовижне поєднання в одній особі поета перекладача історика теоретика і критика перекладу дало можливість Г Конуру залишити глибокий слід в українському перекладознавстві Серед численних поетичних гіере-

кладів Майстра які увійшли до збірки ldquoТретє відлунняrdquo [2] - твори античних 1 літератур (давньогрецької та римської) та сучасних літератур світу (англійсьshy

кої німецької французької іспанської італійської румунської польської російської білоруської словацької чеської естонської латиської литовської

133

ш жт М ш

Зерова-Рильського яких уважав першими авторитетами у нерекладацтві ldquoПодібно до Рильського який ухилявся (як пише про нього Конур пізніше) від

ющо) Саме вони є найкращим і найповнішим виявом творчої манери їй ___ __________ ____кладача зразком втілення його концепції поетичног о перекладу Однак ldquo ldquoПодібно д о Рильського який ухилявся (як

_ _______ г ) ризикованих стилістичних експериментів зате володів бездоганним смакомратурно-критичних праць Г Кочура які зібрано у щойно виданій чудовійкнижці ldquoЛітература і перекладrdquo [3] Подібне вивчення дає підстави для кілько) і за все боїться ldquoпереяскравити

його вільним переспівом ldquoперевдягтиrsquoпідмінити відтворення автора в декоративне

аналізувати її можна також на основі глибокого вивчення теоретичних і raquo~ итоп)ldquo -regрудиціею широким та органічним знанням рідної мови - Кочур також більш

за все боїться ldquoпереяскравитиrdquo свої переклади bullзагальних висновків | |і | оригіналу ___ _______

1 1 ригорій Кочур заклав підвалини сучасної історії українського худож- Цйраїнське вбранняrdquo [9 10] Звідси - гранична точність і конкретність оораз нього перекладу Його цікавили не тільки результати а й сам цілісний пере- І тої мови Г Кочура яка наближена до оригіналу увага до образної деталі сло кладацький процес в Україні Цілком очевидно що його праці ldquoШекспір в весна економія прагнення урізноманітнити поетичний словник за рахунок Україніrdquo [4] ldquoДанте в українській літературіrdquo [5] ldquoФранцузька література і Ь прямих іншомовних запозиченьукраїнських перекладахrdquo [3 74mdash 84] статті про чеську і словацьку літератури і На таких рисах Кочурівської манери перекладання наголошує і ЛВ Ко-в українських перекладах [3 67mdash73] про здобутки й перспективи українсь- І- ломісць Зіставляючи українські версії поеми ТС Еліота ldquoІст Коукерrdquo в ін гер- кого художнього перекладу [3 142mdash 151] тощо спрямовано на вироблення Упретаціях Г Кочура і М Москаленка вона вказує нате що ldquoза своїм почерком історичного погляду на перекладацький процес в Україні і можуть розглядreg Кочур є аскетично-лаконічний принципово точний у передачі поетичної де тися як готові розділи до повноцінної історії українського художнього пере- |sectsectкладу яку ще належить створити Разом з тим він виходить за межі Україні І а поетичний словник сміливо

з а н т н і с т ь п а н о р а м а е к с т а з р е й д і н т е н с и в н і с т ь та ш

и ч у р с с і і п л 1 ~ mdash -----J ----- г -г-іmdash-------- --

талі Його поетична мова раціональна відсторонена від безпосередньої емоції________ __і ^етичний словник сміливо включає в себе такі прямі запозичення як і м п о -

для того щоб вивчити питання перекладацького освоєння та поширення з а н т н і с т ь п а н о р а м а е к с т а з р е й д і н т е н с и в н і с т ь та ін [7169] творів української літератури у світі Цій меті присвячено ііого статті про пс- |р реклади Шевченка польською [3 220mdash231 ] та французькою [3 243mdash251] моshyвами про твори Лесі Українки в Італії [3 254mdash255] та іи

2 Як теоретик перекладу Г Кочур обгрунтував тезу про мтюжгшиісldquo перекладацьких інтерпретацій яка зумовлена низкою обrsquoєктивних (складність обrsquoєкта і історико-культуриий контекст перекладу) та субrsquoєктивних чинників (інтерпретаційна позиція та індивідуальний стиль перекладача) У статтіМайстри перекладу [3 109mdash 121] він вжив порівняння художнього пере

кладу з виконанням музичного твору який є єдиним проте виконується кожним музикантом по-різному Кочурове порівняння вже стало класичніші хрестоматійним У статті ldquoВерленове ldquoМистецтво поетичнеrdquo [6] Кочур йоді зразок методики зіставного аналізу перекладів порівнявши поетичні версії вірша П Верлена які належать М Рильському М Оресту М Терещенку ті 1 Косгсцькому Теоретично вагомим є висновок Кочура про потребу збере жепня національної своєрідності оригіналу в поетичному перекладі зокрем при відтворенні ритміки вірша

3 Григорій Кочур сповідував принцип джерелоцентричного перекладу (пор анг s o u r c e o r i e n t e d t r a n s l a t i o n фр t r a d u c t i o n s o u r c i s t eacute ) який передбачає максимально можливе наближення читача перекладу до оригіналу П ричом уlaquoraquo цей принцип застосовувався Метром у перекладах творів як давньої так i j f l f новітньої лііераіури Джерелоцентричний метод виключає ldquoодомашненняrdquo як форму засвоєння оригіналу допускає помірне очужепня (екзотизацію) тексту перекладу акцентуючи па іншомовній належності оригіналу Такий підхід спонукає перекладача до самообмеження стриманім власного ldquoяrdquo для точного наслідування образно-смислової структури та стильової форми оригіналу і поshyвністю вписується в неокласичну школу перекладання до якої належав Кочур

Як слушно зауважує Марина Новикова у вступній статті до ldquoТретього відлунняrdquo Кочур називаючи себе адептом неокласиків спирався на традиції

134

кV

t laquo_ f i l W

Щоб досягти того чого не знаєтеМусите йти дорогою незнанняЩоб знайти те чого не маєтеМусите йти дорогою зречення

(пер ГКочура)

Аби того сягнути чого ви не спізналиВам треба йти шляхом невідання самогоАби усе забути чого у вас немаєВам треба йти шляхами відмови і відречень

(пер М Москаленка)_ ї їУ ТСЕліота bull

In order to arrive at what yon do not know You must go by a way which is the way of ignorance In order to possess what you do not possess You must go by the way of dispossession

[7 159mdash 160]

Дослідниця доходить висновку що ldquoпереклад ГКочура виразно ощадshyливіший на слова ніж переклад ММоскаленкаrdquo і зауважує що ldquoв цілому у варіанті Г Кочура набереться чимало рядків які можуть послужити взірцем перекладацької стислостіrdquo [7 160]

4 Визнаючи множинність інтерпретацій органічною властивістю переshyкладацького процесу Г ГІ Кочур очевидно не виключав адаптацію як форму перевтілення оригіналу в перекладі Інша річ як він ставився до такого типу перекладацької інтерпретації Можна стверджувати що Метр перекладу не

ДІш Я

ldquo1 р

І

І І ІСтIcirc

ж

лт~ ecirc tЇВ

135

11 bull

Ж _____ ч -

і і і - Я л і л і - 4

ф

m

я в і

був прихильником адаптації у якій вбачав доконечну форму перероби Іцьому сенсі с приклад який наводить Людмила Сірик розбираючи перекла- орипналу на кшталт травестії Щ к Кочуром польську поезію Фрагмент вірша Ю Тувіма ldquoПоезіяrdquo у Кочу-

Чи можна у цьому контексті говорити про те що а д а п т а ц і я не мас права | ровій інтерпретації звучить так на існування у сьогоднішній теорії і практиці перекладу Перед тим як г bdquoядеш bdquoова Поезіє Немов відповісти на це запитання варто зупинитися на дефініції поняття адаптації Перед rsquo Озою душно нам Як тучас ло внико в і Л л Нелюбіна lsquoТ 03trade trade rsquo У ТлУмачномУ перекладознавчому Всpound ближчає хвилина ця сліпуча словникові Л Л Нелюбіна а д а п т а ц і я визначається як 1 Прийом для ство- bull bull ---- УІІІЩ рения відповідників шляхом зміни описаної ситуації з метою досягнення ОД І у перекладі пакового впливу на рецептора 2 Різноманітна обробка тексту спрощення

bdquo ^ Г mdash ldquo ldquo laquo Ц і ш і н и с І -gt п -

нісtrade дій спрямованих на пристосування перекладеного тексту до особливоshyстей цільової мови і культури Подібне пристосування відоме сьогодні також під назвою ldquoпрагматична адаптація перекладуrdquo супроводжує будь-яке відтвоshyрення будь-якого тексту

На нинішньому етапі розвитку перекладацького процесу крайня форма gtтеmdash ------ ------------- - - переробки оригіналу з метою його одомашнення не є прийнятною хоч була і СІrdquoв а ) перекладено Кочуром ldquoЩоб н е з а з н а т ь в а м в с і х т а к и х у т і х дуже поширеною у попередні епохи Тому адаптацію у цьому сенсі можна ї ї Образні трансформації не шкодять відтворенню загального ооразно-ес гетич-

---------- bullгч bull ^ гщ^снити системну адаптацію від гво-

у перекладі як і в оригіналі поезія ототожнена з бурею Польське р | я _укр б у р я Кочур замінив позірним русизмом т у ч а Що він виграв з цієїіішіни Слово туча (укр х м а р а ) українцям знайоме - то ж немає проблем з- __ bdquo

w - -------- ldquo Г- оііршцопплйого змісту та форми а також скорочення тексту з метою його пристосуваЩ йвШ^1 bull Аgtпа bullbull j -tmdash mdash--------- м lsquoдля сприйняття читачами котрі не підготовані для знайомства з ним в його його розумінням зате збережено римування ldquoтуча - сліпуча і передано ту жавтентичному вигляді 3 Пристосування тексту для недостатньо підготовте f саму символіку [10 181] bdquo bdquoних читачів Наприклад ldquoоблегшенняrdquo тексту літературно-художнього твору г У перекладах балад Франсуа Війона Григорій Кочур застосовуєдля початківців у вивченні іноземних мов [8 12mdash 13] Вочевидь друге і трете ріеронімічні заміни для наближення до mdash bull пигнялї збепеженнятлумачення терміна перетинаються і на мій погляд їх можна було б поєднати структури римування та еквілінеарності -

Отже основне протис тавлення лежить між першим і другим значенням І Епітафії у формі балади образну деталь P l u s b e c q u e t e s c i o i s e a u x q u e d e s а

терміна Якщо друге повrsquoязано з типом інтерпретації який історично виник v де ключовими є слова o i s e a u x (птахи) і b e c q u e t e r (дзьобати) переданоперекладацькому процесі то перше є більш модерним і асоціюється з cvxvn ^узагальнено з використанням модуляції Н а н а с н е н а т л и й п т а х с в і й г о л о с )

---------- ---- У УП | | Ч Проте у наступному рядку який в оригіналі звучить E t a r r a c h e l a b a r b e

tes s o u r c i l s rdquo (букв І в и с к у б л и б о р о д у і в і ї ) вжито синонімічний образ ldquo-----бр ів г у с т и х в о л о с с я в и с к у б rdquo У перекладі твору знаходимо і приклад гіпонімічної заміни через конкретизацію образу Заклик ліричного героя до

ldquo N e s o y e z d o n c d e n o t r e c o n f r eacute r i e rdquo (букв Т о ж н е й д і т ь д о н а ш о г о б р а т -1 читача Наявні

gt ------- Ц lsquo ІУДиІХПО І і 1 треба заперечувати Однак адаптація як засіб зближення двох мовних і куль- - і 110 0 іМІСТУ балади а лише допомагають rdquo рюваного тексту задля його адекватного сприйняття читачем перекладу

- bull - bull звана ідеологічна адаптація зумовлена викори-іурпих дійсностей у процесі псреюіаду має цілковите право на існування що доводять численні переклади Г Кочура

Адаптивна стратегія передбачає три основні дії (тактики) перекладача різноманітні заміни елементів першотвору вилучення окремих елементів та додавання нових елементів Щодо замін то вони можуть мати синонімічний характер (замість прямого відповідника вживається міжмовний синонім (анаshyлог) слова оригіналу) гіпо- та гілеропімічний характер (одиниця текстуоригіналу замінюється гіпонімом або гіперонімом внаслідок чого відбу- І перекладачів застосовували у сіgtиbdquo -------- -gtmdashвається семантична трансформація конкретизації або генералізації) Крім того Серед них 1 ГРИГ0РІЙ Кочур При виборі обrsquoєкта перекладу Г Кочура поета і перекладацькі заміни можуть набувати антонімічного характеру в разі пепеда- іромадянина цікавила не лише естетична цінність чужомовного твору а и ванни П И Г І ГПЛ П Г Г raquo г4плиа аігхгх т т л п л п bdquo ___________________ його етична та ідеологічна спрямованість співзвучність акцентам часу^ і

Окрім системної є і так ш - -станпям іншомовного твору для висловлення ідей співзвучних часові і проshyсторові в яких перебуває перекладач Вона починається з добору творів для перекладу і має па меті сприяти змістовному збагаченню цільової культури актуалізації ідеологічних проблем які стоять перед нею Ця теза не є новою позаяк вона відома з часів І Франка Чимало українських а також російських

своїй творчості прийоми ідеологічної адаптації

- - ------------- --------- -- щ у deg р о л и ^ р д д с і

вання вихідного слова або вислову його антонімом а також використовувати модуляції пов язані зі зміною вектора семантичних відношень (наприклад конверсивне перетворення причини та наслідків і навпаки)

Як показує аналіз Кочурових перекладів поетичних творів він широко користується тактикою замін для пристосування перекладеного тексту Щ

норм цільової мови збереження версифікаційної системи та ритмомелодики оригіналу Останні дві вимоги є настільки суттєвими для поетичного пере кладу що школи спонукають перекладача йти на свідому деформацію літера- І туриоі норми якщо вона здатна зберегти риму і ритм оригіналу Показовим у

136

ЇЙ Ш ІІІІІІ і

ІІ

VUJJM VIUJOHUXW J laquo5 --------------- ---- -

якому він жив Про це пише зокрема і Людмила Сірик міркуючи про вибірКочуром для перекладу творів польських поетів [10 178]К Для обгрунтування висунутого твердження повернімося до вже згаданої тут балади Ф Війона Назва цього твору в перекладі Кочура звучить як ldquoЕпі- |а | і я у формі балади писана собі й своїм товаришам у чеканні шибениціrdquo Перекладач додав другу частину назви (починаючи зі слова ldquoписанаrdquo) яка від- ї|утгш в оригіналі і зробив це вочевидь свідомо аби наблизити його зміст до власної дійсності Адже в умовах тоталітарного режиму додані образні деталі

їі 137

iamp - J

сприймалися вкрай актуально До подібної тактики Г Кочур вдається вшому місці балади де також робить натяк на українську дійсність Він в образне порівняння В о л о с с я в и с к у б я к с о л о м у з с т р і х rdquo якого немає і не бути в оригіналі але яке є дуже влучним у національно-культурному конtrade- перекладу [11 193mdash 194]

1 ут можна навести аналогічні приклади адаптації шляхом додавання акshyтуальних для цільової культури образних деталей у російських перекл французької поезії Відомий російський поет-перекладач XIX століття Bacbdquobdquobdquo Курочкін певного мірою адаптує свої переклади пісень П-Ж Беранже до російської дійсності надаючи їм виразного ідеологічного забарвлення Наприshyклад Пан Юдаrdquo (ldquoMonsieur Judasrdquo) в його інтерпретації дещо русифікується починаючи вже з назви пісні ldquo1 осподин Искариотовrdquo у перекладі зrsquoявляються такі російські реалії як ldquoвзяткаrdquo і назва реакційної газети ldquoСеверная пчелаrdquo (їх |І немає в оригіналі) ldquo О в с е о б щ е м з л е о т в з я т о к о н н е в ь ш о л в и т д в у х с л о в Це - reg допомагає перекладачеві недвозначно висловишся щодо порядків у його країні хоча іншомовне походження тексту при цьому не перекреслюється І йдеться все ж про переклад а не про переспів_ Ідеологічна адаптація першотвору в перекладі часто була повrsquoязаная бажанням сказати те чого не можна було сказати у власному творі через 1 цензуру Таке використання іншомовного тексту свідчить про цілеспрямоshyване розширення його функцій у контексті культури яка сприймає переклаshyдений твір

Адаптивну тактику додавання використовує Кочур також для перелиshyвання поетичної сугестії коли за влучним висловом Марини Новикової ldquoроshyзвитку думки по-справжньому не відбувається Зате першорядного значення набуває незвичайність мови Звук керує змістомrdquo [9 21] Характерними Щ

цьому сенсі є Кочурові переклади Верленових поезій де сугестивність досяshyгається звуковими повторами асонансами та алітераціями внутрішніми] зовнішніми римами - усім що складає ритмомелодику вірша

У перекладі знаменитої ldquoОсінньої пісніrdquo Поля Вердена Кочурові вдаshyється відтворити найтиповіші звукові образи оригіналу його ритм не припуshyстивши якихось смислових втрат Семантичною домінантою твору є сум якій навіюється монотонним звучанням кожного рядка Відсутність в українській фонетиці носових голосних яких чимало у французькому оригіналі Кочур компенсує вживанням римованих слів з подвоєним і простим ldquoнrdquo н е г о л о с н і ї м л о с н і - п і с н і о с і н н і х - г о л о с і н н я х г о д и н н и к - д и т и н н и х При цьому він спеціально збільшує кількість образних деталей як прикметників так і дієслів розширюючи асоціативне поле вірша з мстою збереження його сугестивної фоніки Замість оригінального d e s s a n g l o t s l o n g s у перекладі вжито мікрообраз з двома епітетами ldquoнеголосні млосні пісніrdquo Інший мікрообраз ldquo J e т е s o u v i e n s

d e s j o u r s a n c i e n s передано розгорнуто шляхом додавання конкретних деталей ldquo Л и н у т ь д у м к и в д а в н і р о к и м р і й д и т и н н и х Нарешті в останній строфі ldquoПісніrdquo Кочур замість двох дієслів уживає чотири привносячи в текст переshyкладу власну образну деталь ldquoВийду я в двірrdquo (в оригіналі ldquo J e т e n v a i s ) яка ніби поєднує два різні світи - авторський і перекладацький

Аби дати змогу вдумливому читачеві провести самостійно зіставний шіз наведу повний текст оригіналу і його українську версію яка видається ні блискучим взірцем Кочурової перекладацької майстерності

Les sanglots longs Des violons De 1rsquoautonine

Blessent mon coeur Drsquoune langueur Monotone

Tout suffocant Et blecircme quand Sonne lheure

Je me souviens Des jours anciens Et je pleure

Et je mrsquoen vais Au vent mauvais Qui mrsquoemporte

Deccedilagrave delagravePareil agrave laFeuille morte [12 58]

Неголосні Млосні пісні Струн осінніх

Серце тобі Топлять в журбі В голосіннях

Блідну коли Чую з імли Бrsquoє годинник

Линуть думки В давні роки Мрій дитинних

Вийду я в двір - Вихровий вир - В полі млистім -

Крутить женеНосить менеЗ жовклим листям [2401]

Анатолій Гризун досліджуючи новаторство Конура в інтерпретації поеshyтичної сугестії наводить приклад з трагедії Шекспіра ldquoГамлетrdquo Навіювальну силу тут має задушевна пісня Офелії переклад якої потребує чималих творчих зусиль Адже перекладач мас зберегти мінорний образний малюнок та сугеshyстивну силу пісні і водночас зробити так щоб вона стала фактом української співочої поезії Кочурові вдається впоратися із цим нелегким завданням

Ой умер він люба паніВмер не оживаУ ногах у нього каміньВ головах трава

На думку дослідника ldquoперекладач явно вписує свою версію в регістр українського фольклору вигук ldquoойrdquo повтори-уточнення ldquoумер вінrdquo ldquoвмер не

оживаrdquo образна антитеза ldquoУ ногах у нього камінь В головах трава Все це риси нашого рідного фольклоруrdquo [1 173mdash 174] Отже творчий прийом додаshyвання як засіб адаптації іншомовного тексту до вимог цільової мови і культури може спиратися на стилістичні ресурси власної літератури зокрема лексику

al

синтаксис і фоніку фольклору що продемонстрував своїм перекладом Шекс- пірового твору Григорій Кочур

Практика перекладу яка зараховує і перекладацький доробок Г Кочура переконує що не буває додавань без певних вилучень Важливо аби виде чсиня торкалися незначущих деталей які не впливають на збереження смислоshyвої і жанрово-стилістичної домінант першотвору Приклади застосування та коі тактики можна віднайти у багатьох Кочурових перекладlaquo з різних мов Гак перекладаючи баладу ФВІйопа присвячену дамам минулих часів Г Ко- чур заради збереження поетичної форми вилучив пrsquoять онімів із 17 наявних а оригіналі Серед вилучених онімів - назва французького міста Руапа де англійці спалили Жанну д rsquoАрк Кочур компенсує цю втрату описовим відповідтіком який узагальнено передає образну деталь

Де горда орлеанка ЖаішаОфіра ворогів лихих [ 2 391-392]

Слід однак памrsquoятати що вилучення може нотяіти за собою втрату ключових елементів образно-смислової системи оригіналу і в цьому полягає його небезпека уникнути якої інколи не вдається навіть досвідченому переshyкладачу У другому переробленому варіанті перекладу поеми ldquoІст Коукерrdquo яка згадувалася вище 1 Кочур наблизився до форми рівноскладового римованого вірша але втратив один із центральних образів поеми - образ виру чи колоshyвороту (vortex) який символізує нестримний рух часу Як зазначає Лада Ко- ломієць оригінальна образність виражена в рядках

Whirled іп а vortex that shall bringThe world to that destructive fire

і відтворена в першому (неримованому) варіанті перекладу (ldquoКружляючи в вирі що ввергає світ у нищівне полумrsquoяrdquo) загубилася у другому (римованому) варіанті перекладу

Постане той нищівний пломіньЩо світ весь спалить нанівець [7 162mdash 163]

Цей приклад зайвий раз свідчить що суперечність між формою і змістом тяжіла і тяжітиме над перекладачем поезії а її розвrsquoязання не обходиться без жертв Загалом зорієнтована на оригінал але далеко не буквалістська концепshyція поетичного перекладу Григорія Кочура припускає різноманітні образні трансформації спрямовані на адаптацію іншомовного твору до норм мови пеshyрекладу і потреб культури сприймана Адаптивна стратегія Майстра жодним чином не виходить за межі того що заведено називати перекладом Насамкінець хотілося б наголосити на подальшому вивченні перекладацької техніки (точніше - технік) Г ригорія Кочура що дозволить розкрити його творчу лабораторію для сучасних перекладачів

140

а bull bull

ПРИМІТКИ1 Гризун А Новаторство Григорія Кочура в інтерпретації французької

англійської (американської) та російської поетичної сугестії українською мовою 1 ри- Торій Кочур і український переклад Матеріали міжнар наук-практ конф К Ірпінь 27mdash29 жовт 2003 р Іrsquoедкол ОЧередниченко (голова) та ін - К Ірпінь ВТФ ldquoПе- рунrdquo 2004 mdash С 171mdash 176І 2 Кочур Г Третє відлуння Поетичні переклади - К Рада 2000 - 552 с

3 Кочур Г Література та переклад Дослідження Рецензії Літературні портshyрета Інтервrsquoю Упоряд А Кочур та М Кочур - К Смолоскип 2008 - Т 1 - 612 с

4 Кочур Г Шекспир на Украине Мастерство перевода 1966 Редкол К Чуshyковский (глав ред) Г К очур-М 1968- С 26 59

5 Кочур Г Данте в украинской литературе Дантовские чтения 1971 Иодобщей ред ИБэлзы mdash М 1971 mdashС 181 203 ^

6 Кочур Г Верлеиове ldquoМистецтво поетичнеrdquo Поезія 1988 Збірник Редкол0 Лугіій (ред) та ін mdash К 1988-В и п 2 mdash С 111 117

7 Коломієць Л Поема Іст Коукерrdquo T С Еліота в перекладі Г Кочура особлиshyвості відтворення стильової тональності Григорій Кочур і український переклад - К Ірпінь ВТФ ldquoПерунrdquo 2004 - С 158mdash 170

8 Нелюбин Л Л Толковый переводоведческий словарь Изд 5-е - М Флинта- Наука 2008 - С 12mdash 13

9 Новикова М Перекладацький світ Григорія Кочура Григорій Кочур Третєвідлуння Поетичні переклади - К Рада 2000 - С 9 28

10 Сірик Л Польська поезія в перекладах Григорія Кочура Григорій Кочур іукраїнський переклад - К Ірпінь ВТФ ldquoПерунrdquo 2004 - С 177 189

11 Чередниченко О Про мову і переклад - К Либідь 2 0 0 7 -2 4 8 с12 Verlaine P Fecircles galantes Romances sans paroles - Paris Gallimard 1 9 9 8 - 192 p

(В сесв іт У к р а їн сь к и й ж ур н а л ін о з е м н о ї л іт е р а т у р и 5 - 6 з а 2 0 0 9 р С 1 8 5 -1 9 0 )

laquo І

ІШш

Її

щ

а-Кг) - 8poundamp -

І

jf -

к р

141

їй і laquoде ч toj чЛтедсде

і

ш

З І

bull

1

Part Five TRANSLATION IN SOCIAL PRACTICE

i s

Іван Франко і

1875 р

Іван Якович Франки (1856 - 1916) mdash український письменshyник поет публіцист перекладач вчений громадський і поshyлітичний діяч Доктор філософії (1893 р) дійсний член НТІ11 (1899 р) почесний доктор Харківського університеті (1906 р)Автор праць з історії та теорії літератури перекладач творів з російської польської чеської сербської хорватської німеshyцької англійської французької старогрецької римської арабської ассиро-вавилонської та інших мовПраці Франка з теорії іі історії літератури літературної криshyтики починаючи з докторської дисертації laquoВарлаам і Йо- асаф Старохристиянський духовний роман і його літератуshyрна історіяraquo (1895) та габілітаційної-laquoРозбір Наймички Шеshyвченкаraquo (1895) с цінним внеском в українське літературою

ш

Франко відстоював думку про єдину українську літературну мову вироблену на наддніпрянshyських діалектах і збагачену західно-українськими говірками За праці на відтинку філології Харківський університет 1906-го року нагородив Франка почесним докторатом крім того він був членом багатьох словянських наукових товариствІванові Франку належить ініціатива ширшого вживання в Галичині назви laquoукраїнціraquo замість laquoрусиниraquo - так традиційно називали себе корінні галичани В laquoОдвертому листі до галицької української молодежіraquo (1905) Франко писав laquoМи мусимо навчитися чути себе українцями - не галицькими не буковинськими а українцями без соціальних кордонівraquo4

ШЕКСШР В УКРАЇНЦІВ

могло здаватися що розквітаючі міста зможуть протиставитись всесторон- і перевазі шляхти поруч із нею і проти її волі здобути вплив на хід держав- машини і з часом створити тривку опору навіть для королівської влади їха цс тільки коротка хвиля бо вже приблизно в половині XVII ст цей антаshy

гонізм був вирішений не на користь міст Цим самим була остаточно вирішена і Польщі ще перед злощасним козацьким повстанням з 1648 р став неми- і занепад і упадок її державного життяТак-то в другій половині XVI ст пережила також і українська література

І коротку добу Відродження І не монастирі і княжі двори як це було в часі від І до XIV ст а міста ремісничі братства школи і друкарні були розсадни-

і цієї нової літератури Її хресним батьком був український магнат князь тянтин Острозький що в 1580 р видав першу повну Біблію церковно-

овrsquoянською мовою Її розвиток супроводили й обумовлювали нагальні весshyні бурі - церковні і релігійні спори за реформу календаря за унію з Римом

з права ієрархії і духовенства а незабаром і за права світських членів церкви і їхній голос в церковних і релігійних справах головно ж зате шоби зберегти чистоту віри і церковної богослужби там цс духовні особи виявили незнаніша справи або й ворожі погляди Львівський сідлярський майстер Юрій Рогати- нець сучасник Шекспіра прозваний одним молдавським князем іронічно laquoук-

нським папоюraquo писав около 1600 р про загальну народну освіту як про обхідну основу національного життя laquoНаші князі і магнати будували цер-

ви і забезпечували їх цінними ризами і книгами А який був вислід цього І Багатство наших церков принаджувало чужинних напасників вони нападали

інаші землі грабували і палили церкви а ми мали з цього шкоду Якби вони ували школи і виховували народ в освіті то наша стара державність була б ржалася при життіraquo А другий сучасник великого британця афонський моshy

нах Іван Вишенський написав як на православного монаха все ж небуденну

Українці - народ молодий Якщо вірній різним жартунам то їх laquoвинайденоraquo дуМКу ltltЯкіД0 ВЙС еписк0ІШ 5 попи ЗВ0ДЯТЬ На МаШВДІrsquo Тdeg зшшшіть їх КраЩЄ Щойно в 1848 році Та цей молодий народ між іншим замітний і тим що він 1 вам гробиватися д0 Христа оез епископв 1ГЮШВrsquo нж 3 Є1иск01ами 1 іюпами має доволі стару літературу Принайменше мав він уже в XII ст літописну лї-Ш ІЩ3 ЦШ0Ю 1іаРадою попасти в пащеку чортовіraquo тературу яку сміло можна покласти поруч із подібними творами Льва Дня- І Протестантські аріанськ думки неслися тоді в повітрі також над блаshyт н а Сакса Граматика і Фруасара мав також двірську поезію яка із-за н е с щ І І І і trade П0ЛЯМИ Пшденн01 Русlsquo Вищезгаданий Рогатинець в своєму полемі-ятливих умов пізніших часів дійшла до нас тільки в уривка^ мав в ш З І Щ ^ ЗВЄріІЄ deg Му Т trade ^ trade Г ^ в Г о п Трелігійних бесідників моралістів і доволі багату розповідну і повчальну лі- Ч ЦЄрКВ0Ю ЛЄГЄНДУ Прdeg Пdeg буТ 1 мученицгв0 в Риtrade апdeg СТОла П етра-тут він ош- тературу яка щоправда була надбанням наскрізь запозиченим однак мала ту 1 Ш вся на думку протестантського теолога Люббарта За посередництвом цінну прикмету що в часі коли ще не була написана Дантова праця laquoОе уlaquoІШ Польщіrsquo а чаСТКОВО Й Чехїrsquo иашіивала в ПівденнУ1 усь ЦШа П0ВШЬ гопУлярнихе1оЧпепііаraquo вона була складена м9вою наскрізь зрозумілою також і для прос- писань ~ теолог1чн1 трактатиgt пропОШД1rsquo катехиІми П0ЛЄМ1КИвиклади Свlsquo ПИlsquoтого українського люду 4 1 Сьма а разом з тим також релігійна драма з обов изковими соковито-коміч-

Згодом в половині XIV ст настали сумні часи прийшла монгольська ними інтермедіями вертепами діалогами панегіриками короткими оповідай- bull1 нями сміховинками сатирами і жартами Багато з того міщани читали латин-руїна литовські бої і початки польського панування Духовне житгя Південної

Русі (цей географічний термін мусить на цей час заступити поняття нації) вправді не згасло та тільки слабо тліло під попелом безчисленних згарищ Щойно друга половина XVI ст внесла тут нове життя Був це час коли Польща була на добрій дорозі стати великою європейською державою коли па деякий

216

Щ І

І

І$ А

ською мовою (також і грецькою - бо ж у Львові була греко-руська школа) що для laquoпростогоraquo люду дещо було перекладено або таки передавалося йому усно (в проповідях диспутах і тп) Тому-то й не повинно нас дивувати якщо в безлічі цього західноєвропейського на наш ґрунт перенесеного надбання знайшлася і деяка частина мотивів які одночасно в далекій Англії закріплював

217

І S gt І

у безсмертних шедеврах драматичного мистецтва решті Європи зовсім иеві мий laquoкомедіантraquo Шекспір Багато з цих мотивів залишились живими й сьогр-| дні в народних переказах приміром історія з Шілоком (договір про фунті- мяса) історія Імогеїш (заклад про жіночу вірність) приборкання ненокірн історія Ліра та ін

Звичайно від цих примітивних податків до пізнання самого Шекспіра було ще далеко дуже далеко До цього часу треба ще було перейти широке морс крові й злиднів так звану добу руїни що виповняє майже цілу другу полопину І ст яка Україну по цей бік Дніпра перетворила майже в пустелю Опісля треба було пережити ще одне століття важкої недуги й обезсилення поки під кінець XVIII ст не стали прокидатися перші паростки нового відродження української літератури цим разом значно певніше чим попередніми часами основанії стій народній мові і сучасних демократичних принципах А потім треба було ще одного століття під час котрого laquoмолодаraquo українсько-руська література моги розвиватися тільки поволі і в найважчій боротьбі за своє існування Та це столітні тягнулося чортівськи довго і воно не минуло ще й досі і с признаки на те що воно може тривати навіть 150 літ або ще й довше

Як виглядала ця боротьба за існування можна пізнати вже з того факту що найбільший поет цієї laquoмолодоїraquo української літератури Тарас Шевченко щойно серед мертвих киргизьких степів за Аральським озером куди його за написання одної вільнодумної поеми було заслано на довічну військову слуЦі жбу в карній роті (з одночасною забороною що-небудь писати або малювати) поневолі знайшов час на студії творів laquoбожественного Шекспіраraquo в рс кому перекладі

Шевченків товариш по праці й недолі П Куліш був тим хто довгі літа після ІІІевченкової смерті постановив дати українському народові перший пов- ний переклад творів Шекспіра Куліш був людиною вельми талановитою і з веshyликими планами Вій відзначався невтомною енергією і силою волі непохитною вірою в себе самого і в свою місію та пристрасною любовrsquoю до цивілізації Як поет повістяр етнограф і редактор він неодноразово добивався видатних успіхів приміром російська література завдячує йому перше критично переглянуте поshyвне зібрання творів Гоголя Притім був він визначним знавцем української мові

селянський а значить варварський народ з польською високоцивілізова- шляхтою Як ці відносини мали б складатися далі над цим Куліш не за- івався а його хитрі контрагенти не дозволяли заграти йому цю їхню му-

майбутнього Вони пообіцяли йому на проведення цієї акції один мільйон денів але остерігалися щоб не виплатити готівкою ані одного гульдена І мусив Куліш що загалом був у своєму житті слабим рахівником перші

ісошти переговорів які він зрештою провадив без найменшої згоди з українshyцями як також і кошти публікацій що мали промостити шлях цій великій ак-

покривати з власних фондів тобто з грошей призначених на видання Ше- рспіра З властивим йому завзяттям він поставив відразу все навіть плановане

шя Шекспіра на службу своїй дитинно-наївній політичній місіїВ оді Шекспіру яку опублікував ще перед появою свого перекладу він

Шекспіре батьку наш усім народам рідний Чи чуєш як зове тебе народ незгіднийПриблуда степовий наслідник розбишацькийЩо й досі чествує свій путь і дух козацькийСвітило творчества Гомерс иовосвітуПрийми нас під свою опіку знакомитуДай у твоїм храму нам варварства позбутисьНа кращі почуття і задуми здобутисьНехай нас укротить душа твоя великаНехай покине нас козацька воля дика Що кровrsquoю тішилась хвалилась пожарамиТуманила людей брехливим вістямиПіснями славила безумне гайдамацтвоКляла культурників як людожерне панствоЗ культурників сси найбільший воєводаТи - пишний цвіт і плід великого народаДай очі правнукам хижацьким просвітити bull Твій розум праведний сліпим благовістиш

1

як рідко хто шшии а самостійною працею засвоїв собі також небуденне в тодій- шній Росії знання багатьох європейських мов так що міг перекладати з мов ніг мецької польської англійської французької і латинської Вістка про те що Ку-

бІГмРЗ н Г ПЄРГ аД0М ШЄКСПІраrsquo Р03буднпа На УкраїНІ раДІСИІ надії НЄЩ зуміти смисл цієї оди треба знати що Куліш в низці своїх ніби історичних баром знайшовся теж один меценат що на видання цього 1 -

Ці вірші були дещо неясні однак їхня ціль - висипати на голову цілому |українському народові зовсім не повинному в тих жахливих діях і ворожому ставленні до культури декілька доброзичливих лайок - була ясна Щоби зро-

6000 рублів З цими грішми прибув Куліш 1881 Р до Львова і з З и в с З а Г ПраЦЬ ( Н буВ ТаКdegЖ ^laquoтором-історіографом без історичної підготовки ме- bull 1 V У У О Р-ЦІ Львова 1 заходився видавані ^вду) 0дст0Ю1)ав тезу що українське козацтво було реакцією варварства противже готові переклади а інші викйічуваги до друку

Ознак вийшло інакше Куліша - людину амбітну і зовсім не обізнану Ц тайнами ходами політики декілька польських шляхтичів зуміли схилити нате щоби дати почин до польсько-української угоди в Галичині Чарівне слово laquoкультураraquo мало стати золотим мостом по котрому - як запевняли Куліша або в чому він намагався запевнити отих шляхтичів - мав зійтися разом українсь- Ш

21Я

репрезентованої польськими панами культури а вся сучасна російсько-украshyїнська історіографія яка в козацтві добачує перше пробудження українського національного почуття і спробу демократичної організації це властиво апоshyфеоз розбишацтва і варварства Тепер має також і Шекспір виступити в ролі головного свідка гак витлумаченої культури проти Костомарова Шевченка бо ж їх таврував Куліш як поклонників розбишацтва і змішував з болотом) і

і всього українського народу Цей свій намір виклав Куліш ще більш соковито

в оді laquoДо рідного народу подаючи йому український переклад Шекспіррі творівraquo

Народе без пуття без честі і повагиБез правди в письменах завітах предків дикихТи що повстав єси з безумної одваги Гірких пrsquoяниць сіпак і розбишак великихНа ж дзеркало воно всесвітнє визирайся І зрозумій який ти азіят мізернийРозбоєм по світах широких не пишайся

Забудь свій манівець козацький пролаз темнийІ на культурную путь Владимирську вертайся

Як бачимо пілюлі які Куліш додав до свого перекладу Шекспіра не були солодкими Та тепер настало розчарування З заповідженого з таким шу- мом перекладу появився властиво тільки перший том з трьома драмі (laquoОтеллоraquo laquoТроїл та Крессидаraquo і laquoКомедія помилокraquo) який виявився зо замалим на такі великі обіцянки Куліш був як в історіографії так і в інозЩ них мовах самоуком він опановував багато мов для потреби але жодною не володів досконало і зовсім не доріс до такого визначного майстра мови яюці був Шекспір До того ж в Куліша був цілковитий брак гумору і свого ролу чванлива черства мовна манера яку він виробив собі при постійному занятті Святим письмом і яку переніс і на свій переклад Шекспіра Вийшло таке що він перекладав Шекспіра послуговуючись справді оригіналом однак передай жно з російських перекладів і виявив себе зовсім безпорадним при перекладіrsquo численних Шекспірових дотепів мовних каламбурів і натяків тонкі звороти5 передавав загалом незугарно до того ж послуговувався при своїй праці знано- рованою стародавньою мовою від якої читання його перекладів ставало тяжshyким часто навіть неприємним

Між тим прийшов й єдино можливий кінець також його політичноїlaquo експериментові Куліш побачив що його ошукали старі майстри політйніЩ інтриги він витратив гроші і знеохочений покинув Львів і повернувся в Роshyсію Останні роки свого життя посвятив він в сільській самоті переробці свого перекладу Біблії а також перекладів Шекспіра та інших поетів (Гейне Гете1 Шіллера і Байрона) Він помер в 1897 році

Лише через два роки після смерті П Куліша стало можливим видістат з його спадщини переклади Шекспіра і видати їх друком Також і цим знайшовся безіменний добродій що пожертвував на покриття коштів видай иицтва 4000 флоринів В спадщині знайшлося десять драм в повному перек ладі а саме laquoГамлетraquo laquoМакбетraquo laquoКороль Лірraquo laquoКоріоланraquo laquoЮлій І (старraquo laquoАнтоній і Клеопатраraquo laquoРомео та Джульеттаraquo laquoПриборкана гострухаraquo laquoБа- гато галасу знічевяraquo і laquoМіра за міруraquo В Росії годі було й думати про друк цих перекладів там ще й досі залишається в силі указ від 16 травня 1876 року який забороняє всі переклади з чужих мов на українську Тому-то й решта Кулішс- вих перекладів Шекспіра появилися у Львові Редакцію цих перекладів булоrsquo-

220

іучено авторові цих рядків Він порівняв переклад вірш за віршем із оригі- ілрм і хоча й мусив залишити багато дечого що мало відхилення від тексту

ж не одне місце виправив і багато пояснив у примітках а крім того у встуshyпе статтях долучених до кожної драми подав у популярній формі необхідні

інформації про даний твір на основі найновіших досліджень творчості Шекс- lsquo шра Таким чином також серед українців покладено основу для знайомства з

ПІекспіром і хоча вони й досі не можуть похвастатися повним перекладом 1 Шекспірових творів то все ж найвизначніші шедеври великого британця дос-

-bull -ї гупні і їм їхньою рідною мовоюОднак добродій що пожертвував гроші на це видання пішов ще один

крок далі і призначив цей капітал разом із чистим доходом що передбачувався з цього видання на створення фонду імені Шекспіра з метою сприяти появі

добрих перекладів на українську мову класичних творів чужих літератур В 1 rsquoпершу чергу мають бути видані інші Кулішеві переклада (Байрона laquoЧайльд

арольдraquo і Шіллера laquoВільгельм Телльraquo який втім досі вже появився в двох Перекладах на українську нову)

Ф ранка З іб р а н н я т в о р ів у 5 0 т о м а х Т о м 3 4 Л іт е р а т у р н о -к р и т и ч н і п р а ц і (1 9 0 2 mdash 1905)

К и їв Н а у к о в а д у м к а 1981 с 3 7 9 mdash 3 8 5

221

- - й м

ттмтштштштш

Олександр Білецький українських діячів було поширене переконання що переклади - взагалі зайва розкіш ще майже наприкінці XIX століття М Костомаров радив М Стариць-

Олексавдр Іванович Білецький (1884-1961)-український ) кому дати Міцкевичам та Байронам спокій бо вони непотрібні літературі літературознавець заслужений діяч науки академік АН урср Ц котра існує як тоді висловлювались для хатнього вжитку Ось чому з пере- (3 1939 року) Випускник історико-філологічного факультету f j кладу Тамлета зробленого М Старицьким глузував навіть дехто з Харківського університету Викладав у Київському універси- | українців вигадуючи На НЬОГО Пародії Особливо СКЄПТИЧНО ставились Ітеті та інших вищих навчальних закладах В 191В році захи- шШйгт-тгі п р я п т іп и р н и і о тп п їн рт raquo4 ггї^^отттraquo _______ v стив магістерську дисертацію laquoЕпізод з історії російського ро| Ц мантизмуraquo 1937 року Білецькому надано - без захисту дисерshyтації за сукупністю праць - учений ступінь доктора філоshyлогічних наук 1939 року його обрано академіком АН УРСР1946 року - членом-кореспондеитом АН СРСР 1958 рокуЙ дійсним її членом В 1939mdash1941 роках і від 1944 року до кінця життя - директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР В 1946-1948 роках mdash віце-президент Академії наук УРСР В 1957-1961 роках mdash головний редактор журналу laquoЩsect дянське літературознавствоraquo (нині laquoСлово і часraquo)

І

Праці Білецького з історії української літератури його теоретичні розвідки та біографічні нариси стали вагомим внеском у розвиток українського літературознавства Він одним із перших проshyаналізував українську літературну традицію в рамках світових літературних процесів визначив її місце серед інших літератур світу

1російські реакціонери і українські ліберали до перекладів на українську мову російських поетів навіщо це робити Начебто українці не можуть читати їх у російському оригіналі

МТ Рильському належить заслуга і теоретичного і практичного руйshyнування цих мало не вікових передсудів Ще в 1938 році працюючи над влас-

ними перекладами Пушкіна і редагуючи переклади інших авторів він писав Українські переклади Пушкіна - конче потрібні Це по-перше спосіб наблиshyзити пушкінську спадщину до широких мас нашого народу які думають і гоshyворять українською мовою отже значить переклади є трамплін до дальшого

jl ознайомлення з творчістю Пушкіна в оригіналі а по-друге який це прекрасshyний спосіб вигострити свою мовну зброю піднести українську мовну культуру на вищий щабель розвитку Переклади Пушкіна на українську мову збагачуshyють отже українську мову українську поезію літературу взагалі

Звернімо увагу на підкреслені слова І Франко колись писав що переshyклади сприяють зближенню і взаєморозумінню народів перекидають золотий міст між ними Поряд із цим благородним завданням виховання почуття інshyтернаціональної солідарності Рильський висуває ще інше переклади сприяshyють розвиткові української мовної культури отже збагаченню літератури

її значення належною мірою ще недостатньо оцінено А проте це новий етап у | ^ Доповіді на IV міжнародному з їзді славістів розвиваючи ті самі думки він розвитку української мови і взагалі в розвитку української культури ЕШ Меш ВС1Х РаДянських поетів-перекяадачів категорично заявляє Ми вва-

У Рильського як поета-перекладача були попередники Після того як regа5моrsquo щ0 переклад 3 будь-якої мови на будь яку мову принципово можли- спала хвиля перекладів-переспівів що ставили собі завдання українізувати u - незалежно від того на якому щаблі розвитку стоїть та чи інша моваіншомовного автора (згадаймо Гараськові оди Гулака-Артемовського що Ь trade 1на Рlaquo laquoеться про творчий а значить не тільки вмілий а й сміливий недалеко відійшли від Енеїди Котляревського пізніші перекладання Іліади І пregРеклаДgt про той тип перекладача який маючи в тому чи іншому випадку С РудаяськогоАнтігони Петра Байди-Ніщинського та ін) над перекладами J 0 межснии словниковий запас даної мови рішуче розсуває його рамки не чужоземних поетів (Шекспіра Байрона Гете Шіллера таін) працював Куліш щ у п а ю ч и і перед словотворенням на міцній підвалині законів і особливо- взявши за мету європеїзувати українську поезію примусити її кинути р ід н Щ ІЩ Р Р 01 мовиgt ВМІда використовуючи школи заведення до рідної мови іно- письменницьку фальш і вирушити в широкий океан світової культури I і bdquo 1Куяішеві - при його буржуазно-націоналістичних тенденціях - бракувало пос- РоботУ над поетичними перекладами М Рильський ставить не нижче відтичного таланту щоб захопити своїми перекладами широкі читацькі кола Be- degРиг1нальноі творчості Це не тільки змагання поета однієї національності з личезну заслугу в галузі поетичних перекладів мав Іван Франко Але віл іншої це також наполеглива боротьба з матеріалом рідної мови ство-

ТВОРЧІСТЬ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО (уривок)ltgtОсобливої уваги заслуговує діяльність М Т Рильського як поета-перекладача

дацьких праць Це звичайно ніяк не зменшує їх значення для украшен культури хоч і особливостями мови і за цензурними умовами переклади | | Ьоревш сербських епічних пісень французьких

1 ах папської нсля Раина Мольера Вольтера Гюго Ростана та іншихдачів першої частини славетної поеми Дайте і комедії Грибоедова Лихо з

mdash-Мшшвісеред самих

поетів - Буало Корshyяк співавтора гіере-Франка були мало доступні українським читачам які жили в межах царської і

Росії Царська цензура як відомо майже до 1905 року категорично забороняла j f e 11 ШШdegІ - n - славетної поеми дайте і комедії і риооєдова лихо перекладати художню літературу українською мовою Та й сепел c a w U та перекладача багатьох інших геніальних і талановитих творів світо-

- З

г

Ц ІI

2 1

щр|sectрІ

jg j |plsectsectftS8lНі

І шш

я1

II80 81











ІШ










82 83



ltgt Я

Vladimir Nabokov





84









85g

l

I

1




132

4




ш

ЩШШ1

1

ї ї

шш шЩ












133

ш жт М ш
















134

кV

t laquo_ f i l W






[7 159mdash 160]



ДІш Я

ldquo1 р

І

І І ІСтIcirc

ж

лт~ ecirc tЇВ

135

11 bull

Ж _____ ч -

і і і - Я л і л і - 4

ф

m

я в і



















- - ------------- --------- -- щ у deg р о л и ^ р д д с і




136


ІІ



їі 137

iamp - J
























al









140

а bull bull













laquo І

ІШш

Її

щ


І

jf -

к р

141


і

ш

З І

bull

1


i s


1875 р


ш
















216

Щ І

І

І$ А


217

І S gt І











1






21Я









220











221

- - й м











ІШ










82 83



ltgt Я

Vladimir Nabokov





84









85g

l

I

1




132

4




ш

ЩШШ1

1

ї ї

шш шЩ












133

ш жт М ш
















134

кV

t laquo_ f i l W






[7 159mdash 160]



ДІш Я

ldquo1 р

І

І І ІСтIcirc

ж

лт~ ecirc tЇВ

135

11 bull

Ж _____ ч -

і і і - Я л і л і - 4

ф

m

я в і



















- - ------------- --------- -- щ у deg р о л и ^ р д д с і




136


ІІ



їі 137

iamp - J
























al









140

а bull bull













laquo І

ІШш

Її

щ


І

jf -

к р

141


і

ш

З І

bull

1


i s


1875 р


ш
















216

Щ І

І

І$ А


217

І S gt І











1






21Я









220











221

- - й м


ltgt Я

Vladimir Nabokov





84









85g

l

I

1




132

4




ш

ЩШШ1

1

ї ї

шш шЩ












133

ш жт М ш
















134

кV

t laquo_ f i l W






[7 159mdash 160]



ДІш Я

ldquo1 р

І

І І ІСтIcirc

ж

лт~ ecirc tЇВ

135

11 bull

Ж _____ ч -

і і і - Я л і л і - 4

ф

m

я в і



















- - ------------- --------- -- щ у deg р о л и ^ р д д с і




136


ІІ



їі 137

iamp - J
























al









140

а bull bull













laquo І

ІШш

Її

щ


І

jf -

к р

141


і

ш

З І

bull

1


i s


1875 р


ш
















216

Щ І

І

І$ А


217

І S gt І











1






21Я









220











221

- - й м



132

4




ш

ЩШШ1

1

ї ї

шш шЩ












133

ш жт М ш
















134

кV

t laquo_ f i l W






[7 159mdash 160]



ДІш Я

ldquo1 р

І

І І ІСтIcirc

ж

лт~ ecirc tЇВ

135

11 bull

Ж _____ ч -

і і і - Я л і л і - 4

ф

m

я в і



















- - ------------- --------- -- щ у deg р о л и ^ р д д с і




136


ІІ



їі 137

iamp - J
























al









140

а bull bull













laquo І

ІШш

Її

щ


І

jf -

к р

141


і

ш

З І

bull

1


i s


1875 р


ш
















216

Щ І

І

І$ А


217

І S gt І











1






21Я









220











221

- - й м

ш жт М ш
















134

кV

t laquo_ f i l W






[7 159mdash 160]



ДІш Я

ldquo1 р

І

І І ІСтIcirc

ж

лт~ ecirc tЇВ

135

11 bull

Ж _____ ч -

і і і - Я л і л і - 4

ф

m

я в і



















- - ------------- --------- -- щ у deg р о л и ^ р д д с і




136


ІІ



їі 137

iamp - J
























al









140

а bull bull













laquo І

ІШш

Її

щ


І

jf -

к р

141


і

ш

З І

bull

1


i s


1875 р


ш
















216

Щ І

І

І$ А


217

І S gt І











1






21Я









220











221

- - й м



















- - ------------- --------- -- щ у deg р о л и ^ р д д с і




136


ІІ



їі 137

iamp - J
























al









140

а bull bull













laquo І

ІШш

Її

щ


І

jf -

к р

141


і

ш

З І

bull

1


i s


1875 р


ш
















216

Щ І

І

І$ А


217

І S gt І











1






21Я









220











221

- - й м
























al









140

а bull bull













laquo І

ІШш

Її

щ


І

jf -

к р

141


і

ш

З І

bull

1


i s


1875 р


ш
















216

Щ І

І

І$ А


217

І S gt І











1






21Я









220











221

- - й м

al









140

а bull bull













laquo І

ІШш

Її

щ


І

jf -

к р

141


і

ш

З І

bull

1


i s


1875 р


ш
















216

Щ І

І

І$ А


217

І S gt І











1






21Я









220











221

- - й м


i s


1875 р


ш
















216

Щ І

І

І$ А


217

І S gt І











1






21Я









220











221

- - й м











1






21Я









220











221

- - й м







220











221

- - й м

Date post:	24-May-2020
Category:	Documents
Upload:	others
View:	7 times
Download:	0 times

STEPS TO TRANSLATION СХОДИНКИ ДО...

Documents