К о н т р о л ь н і т а с а м о с т і й н і з а в д а н н я з к у р с у « С т и л і с т и к и н і м е ц ь к о ї

м о в и » д л я с т у д е н т і в с п е ц і а л ь н о с т і « н і м е ц ь к а ф і л о л о г і я » з а о ч н о г о

в і д д і л е н н я

К о н т р о л ь н і з а в д а н н я з к у р с у « С т и л і с т и к и н і м е ц ь к о ї м о в и » д л я с т у д е н т і в с п е ц і а л ь н о с т і « н і м е ц ь к а ф і л о л о г і я » з а о ч н о г о в і д д і л е н н я с к л а д а є т ь с я з 2 е т а п і в :

1 е т а п : З р о б і т ь т е с т о в і з а в д а н н я .

1) Zu welchem Zweig der Stillehre gehört der Textstilistik: a) Mikrostilistik b) Makrostilistik 2) In welcher Bedeutung verwendet man das Wort „Stil“

heutzutage: a) Art des Schreibens b) Gestaltungsweise in der Kunst c) Darstellungsweise in verschiedenen Kunst-und

Lebensbereichen d) In wertender Bedeutung 3) Welche Stellung hat Stilistik im System der Wissenschaft: a) ist ein Zweig der Sprachwissenschaft b) ist ein Zweig der Literaturwissenschaft c) ist eine selbständige philologische Wissenschaft

4)Welche Stile neigen zum Weglassen des Artikels: a) der Stil der Alltagsrede b) der Stil der offiziell-direktive Sachprosa c) der Stil der Publizistik (In den Überschriften und

Schlagzeilen) d) der Stil der Wissenschaft

5)Welche aus folgenden Aussagen kann als salopp-umgangsprachlich gelten: a)Verlassen Sie den Raum sofort! b)Scheren Sie zum Teufel! c)Verduften Sie! 6) Konjunktiv-1 ist charakteristisch:

a) für Alltagsrede b) für Publizistik c) für Dichtersprache d) für Werbung

7) Zu welchem Stil gehört folgende Aussage: „Gekäufte Waren werden nicht umgetauscht“? а) der Stil der Alltagsrede в) der Stil der öffentlichen Rede с) der Stil der Publizistik d)der Stil der Wissenschaft 8) Welche aus den deutschen Zeitformen ist stilistisch am reichsten:

a) Präsens b) Präteritum c) Perfekt

9) Was liegt im Grunde solcher stilistischen Erscheinung wie Periphrase:

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

a) Umschreibung durch implizite Merkmalshervorhebung

b) Umschreibung durch explizite Merkmalshervorhebung 10) Wie nennt man anders in der Stilistik die Tropen:

a) Figuren der Übertragung b) Figuren des Ersatzes c) Figuren der Verschiebung

11)Welche stilistische Figur wird in der folgenden Aussage gebraucht: „Es war Frau Schönler selbst, die öffnete, eine kleine, dicke, nicht unvornehme Dame“ a ) Euphemismus b) Litote

c) Emphase 12)Auf welcher Art der Übertragung beruht die Metapher:

a) Sachzusammenhang b) Ähnlichkeitszusammenheit

13) Welcher Tropus wird in der folgenden Aussage gebraucht: „Lügen verderben die guten Sitten“

a ) Metonymie b) Synekdoche

d) Periphrase 14) Was bezeichnet man als Anapher:

a) die wörtliche Wiederholung am Satz-oder Teilsatzanfang

b) die wörtliche Wiederholung am Satz-oder Teilsatzende c) die wörtliche Wiederholung in der Mitte des Satzes 15) Welche stilistische Figur wird in der folgenden Aussage gebraucht: “Das dauert mal wieder eine Ewigkeit. Darf ich dazu was sagen?” a ) Euphemismus b) Litote c) Hiperbel тощо.

2 етап: Напишіть реферат на одну з названих тем та виступіть з доповіддю за темою реферату.

1. Макро-і мікро стилістика, її завдання 2. Складність поняття “стиль” 3. Абсолютне та контекстуальне стилістичні значення, їх компоненти

4.Граматичні категорії дієслів з точки зору стилістики 5. Характеристика вербального та номінального стилів

6. Похідні слова, транспозиція, словоскладання з точки зору стилістики 7. Синтаксис з точки зору стилістики

8.Засоби вираження сатири та гумору 9. Проблема виокремлення функціональних стилів 10. Поняття “текст” у сучасній лінгвістичній думці. Співвідношення «Текст–

дискурс».

Рекомендована література ОСНОВНА

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

1. Брандес М.Н. Стилистика немецкого языка: для институтов и факультетов иностранных языков/ Учебник. - М.: Высшая школа, 1983. -271 с. 2. Ризель З.Г. и Шендельс Е.И. Стилистика немецкого языка. Учебник для институтов и факультетов иностранных языков. - М.: Высшая школа, 1975. - 316 с. 3. Ризель З.Г. Теория и практика интепретации текста. Учеб. пособие для языковых вузов. - М.: Высшая школа, 1974. - 184 с. 4. Zerebkov V.A. Deutsche Stilgrammatik. - М.: Vissaja Skola. 1988. - 220 S. 5.Брандес М.Н. Практикум по стилистике нем.яз. - М.: Высшая школа, 1990. -142 с 6.Никитина P.C. Задания к практическим и семинарским занятиям по стилистике нем.яз. - Донецк: ДонГУ, 1985. - 20 с.

ДОДАТКОВА 1. Fleischer W.G. Michel. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. - Leipzig: VEB

Bibliographisches Institut, 1977. - 394 S. 2. S.Faulseit D., G.Kähn. Stilistische Mittel und Mцglichkeiten der deutschen Sprache. Halle

(Salle):VEB Verlag Sprache und Literatur, 1968. - 320 S. 3. Безсмертіна Н.В., Іщенко Н.Т. Методичні рекомендації до самостійної роботи з курсу

стилістики німецької мови. — Київ: КДПИМ — 24 с. 4. Kleine Enzyklopädie. Deutsche Sprache. - Leipzig: VEB Bibliographisches Institut, 1983. -

725 S. 5. Becher H, Rofhe R. Stilwörterbuch in 2 Bänden. - Leipzig: VEB Bibliographisches Institut,

1970. - 1286 S. С а м о с т і й н і з а в д а н н я з к у р с у « С т и л і с т и к и н і м е ц ь к о ї м о в и » д л я с т у д е н т і в с п е ц і а л ь н о с т і « н і м е ц ь к а ф і л о л о г і я » з а о ч н о г о в і д д і л е н н я Самостійна робота студентів заочного відділення контролюється протягом семестру на консультаціях. Контроль здійснюється у вигляді

- усної відповіді та - перевірки конспектів за темами семінарських занять.

Критерії оцінювання усної відповіді

Оцінка «5» відповідає висловлюванню з 27-30 фраз, логічно побудованому за наданою тематикою, повній відповіді на поставлене питання чи аналіз у повному обсязі. Пробачаються незначні лакуни у висвітленні питання.

Оцінка «4» відповідає висловлюванню з 20-26 фраз достатньо коректно та логічно побудованому за наданою тематикою, достатнє висвітлення питання чи теми, повний аналіз питання. Пробачаються незначні неточності в аналізі чи відповіді на питання. Оцінка «3» відповідає висловлюванню з 14-19 фраз, яке є адекватним з точки зору тематики, але в ньому бракує логіки висвітлення питання. Вокабуляр та різні лінгвістичні засоби обмежені. Пробачаються неточності в аналізі чи висвітленні питання, лакуни у знаннях. Оцінка «2» відповідає висловлюванню з 8-13 фраз, яке не є адекватним з точки зору тематики та логіки. Відповідь є повністю невірною, аналіз виконаний невірно.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

Запорізький національний університет кафедра німецької філології і перекладу

Методичні рекомендації до семінарських завдань з курсу

"Стилістика німецької мови

IV курс

»

Запоріжжя 2010

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

Проведення семінарських занять - це найважливіший етап у вивченні курсу стилістики сучасної німецької мови.

Задача його полягає, по-перше, у тому, щоб поглибити та закріпити знання, отримані при слуханні лекційного курсу, по-друге, відпрацювати вміння та навички стилістичного аналізу тексту, які сприяють його глибшому розумінню і, по-третє, - сприяти розвитку навичок аналітичного мислення як у роботі із спеціальною літературою, так і з художніми текстами.

Підготовка до семінарських занять, як і самостійна робота над книжкою взагалі, носить здебільшого індивідуальний характер, але для більш успішного ведення цієї роботи рекомендується використовувати вже випробувані методи та прийоми. Деякі з них наведені нижче.

Під час підготовки теоретичних питань краще вивчати та конспектувати матеріали безпосередньо по проблемам. Для цього у конспекті після назви теми семінару і питання, котре ставиться до диспуту, слід коротко сформулювати суть питання (визначення явища, класифікація явищ тощо) як воно викладено у лекційному курсі. Далі рекомендується викласти точку зору на дану проблему іншого автора, підкреслюючи подібність і відмінність між трактовкою у лекційному курсі і у цього автора. За цим же принципом викладаються і інші точки зору. У тому випадку, коли класифікація яких-небудь явищ, запропонована в одному із джерел, суттєво відрізняється від класифікації, запропонованій у лекційному курсі, слід використовувати класифікацію, подану у лекційному курсі. В заключній частині студент повинен викласти власну думку з цієї проблеми.

Конспект рекомендується вести на одній (правій) стороні зошита для того, щоб зліва виписувати приклади до згаданого явища, які ви самі знайшли у процесі занять з практики мови або домашнього читання.

Під час стилістичного аналізу перш за все треба мати на увазі, що його мета полягає у тому, щоб повніше і глибше розкрити міст тексту, а не тільки виявити і визначити виразові засоби та стилістичні прийоми.

Виразові засоби і стилістичні прийоми існують і функціонують не самі по собі. їх функціональне призначення визначається усім характером тексту. Тоді під час аналізу тексту треба дотримуватись такої послідовності:

1. Визначити джерело (звідки взятий уривок) і його автора. 2. Визначити загальний характер уривку: перспективу викладення (з точки зору всезнаючого

автора, з точки зору діючої особи); тип розповідача (внутрішня та зовнішня точки зору); композиційний склад тексту (описання, обговорення, їх взаємодія і взаємопереплетіння).

3. Визначити послідовно синтаксичні, морфологічні, лексичні і фонетичні виразові засоби та стилістичні прийоми, використані в уривку. (Див. приклади аналізу уривків тексту в учбовому посібнику: Бессмертная Н.В., Груднина т.К, Даровская Л.В. Учебное пособие по лингвистической интерпретации текста. - К, 1983.)

4. Для аналізу всього художнього твору рекомендується користуватися посібниками: Брандес М.Л. Стилистика немецкого язнка. - М., 1983; Ризель И.Е. Теория и практика лингвистической интерпретации текста. - М., 1974.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

1. Seminar zum Thema: Gegenstand und Aufgabe der Stilistik Grunbegriffe der Stilistik. Grundprobleme des Themas.

1. Die moderne Stillehre. 2. Die Entstehung des Wortes „Stil", seine Vieldeutigkeit zur Zeit. 3. Die Diskussion zu Fragen der Stilistik in der UdSSR und im Auslande. 4. Die Grundbegriffe der Stilistik. 5. Die Definition der Begriffs „Stil". 6. Die Definition der Stilistik. 7. Die wichtigsten Teile der modernen Stilistik. 8. Die Stilistik der Sprache. 9. Die Stilistik der Rede. 10. Die Stilistik des Texstes. 11. Das Kommunikationsgefьge (Sprechsituation) als extrallinguistische Grundlage des Textes, soziale

und psychologische Faktoren des kommunikationsgefьges. 12. Die Stilistik des Senders und die Stilistik des Empfдngers. 13. Gegenstand und Aufgaben der Stilistik.

Literatur Obligatorisch: 1. Брандес М.П. Стилистика немецкого язьїка. - М, 1983. (Введение). 2. Riessei E., Schendels E. Deuzsche Stilistik. - М., 1975. S. 5-28. 3. Vorlesung 1. 4. Brandes M.P., Pirankova M.P. Praktikum fьr die funktionale Stilistik der deutschen Rede. - M.,

1975.-S. 35, 36. Zusätzlich:

1. Fleischer W., Michel G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. - Leipzig, 1975. - S. 13-23. 2. Виноградов В.В. Стилистика, теория позтической речи, позтика. - М., 1970. - С. 5-20. 3. Мороховский А.Н. и др. Стилистика английского язьїка. - К, 1984. - С. 7-80. 4. Долинин К.А. Стилистика французского язьїка. - Д., 1978 (Введение). 5. Кохица М.И. Стилистика русского язьїка. - М., 1983. - С. 7-12.

Fragen und Kontrolle 1. Wie wird der Begriff „Stilistik" erlдutert? Schreiben Sie aus den angegebenen Quellen die

Definitionen der Begriffe: „Stilistik", „Stilistik unter dem soziologischen Aspekt", „Stilistik unter dem Aspekt der Sender/Empfдnger-Psziehung", „Stilistik der Sprache und Stilistik dder Rede", „Textstilistik", „Kommunikationsbereich", „Sprechsituation" aus und prдgen Sie sich diese Definitionen ein.

2. Welche Stellungwird der Stilistik im System der philologischen Wissenschaft eingerдumt? Erlдutern Sie das Schema (Deutsche Stilistik, Seite II).

3. Was wird als Forschungsobjekt / Gegenstand der Stilistik angegeben? Schreibn Sie aus den angegebenen Quellen die Textstellen aus, in denen in verdichteter Form Gegenstand und Aufgaben der Stilistik formuliert sind, und prдgen Sie sich diese Textstellen ein.

4. Wie wird der Begriff „Stil" erlдutert? Schreiben Sie die Definitionen dieses Begriffs aus und prдgen Sie sich diese Definitionen ein.

5. Was ist das Wort „Stil" entstanden? 6. Was verstand man in der antiken Rhetorik unter dem Stil? 7. Wie definierte den Begriff „Stil" der franzцsische Naturforscher Graf von Buffon? 8. Wie ist dieser Ausspruch von Buffon vom Standpunkt der marxistischorientierten Sprachtheorie aus

zu erlдutern?

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

2. Seminar zum Thema: Stilistik der Rede. Die Lehre von Funktionalstilen. Grundprobleme des Themas 1. Die Lehre von Funktionalstilen.

1.1. Die Verdienste der sowjetischen und tschechischen Wissenschaftler bei der Entwicklung der Lehre von Funktionalstilen. Die Diskussion zu Fragen der Funktionalstilistik.

1.2. Die gesellschaftliche Funktion als Hauptkriterium der Klassifikation der Funktionalstile. 1.3. Die Stilzüge als stilbildende und stilnormende Ordnungsprinzipien.

2. Der Stil der öffentlichen Rede, seine Stilzüge und ihre sprachliche Realisierung. 3. Der Stil der Wissenschaft, seine Stilzüge und ihre sprachliche Realisierung. 4. Der Stil der Alltagsrede, seine Stilzüge und ihre sprachliche Realisierung. 5. Der Stil der Publizistik und Presse, seine Stilzüge und ihre sprachliche Realisierung. 6. Stil der schцnen Literatur als eine besondere Verwendungsweise der Sprache.

Literatur Obligatorisch: 1. Брандес М.П. Стилистика немецкого язьїка. -М., 1983. - С. 159-160. 2. Riesel E., Schendels E. Deutsche Stilistik. - М., 1975. - S. 18-28. 3. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache. - M., 1963. - S. 9-22, 437-470. 4. Brandes M.P., Pirankowa M.P. Praktikum fьr die funktionale Stilistik der deutschen Rede. - M.,

1975. -S. 18-72. 5. Riesel E. Der Stil der deutschen Alltagsrede'. - M, 1970. - S. 3-24.

Zusätzlich: 1. Кожин А.И. и др. Функциональньїе типьі русской речи. - М., 1970. -СІ5-38. 2. Кожина М.И. Стилистика русского язьїка. - М., 1977. (Введение, с. 43-55). 3. Ревкин В.Д. Немецкая разговорная речь. - М., 1979 (Введение).

4. Fleischer W., Michel G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. - Lpz, 1975. - S. 23-27, 230-253, 253-266. 5. Васильєв А.И. Газетно-публицистический стиль речи. - М., 1979. - С. 7-29. Fragen zur Kontrolle

1. Was versthet man unter dem Funktionastil? 2. Was ist als Klassifikationsprinzip bei der Absonderung von Funktionalstilen zu betrachten? 3. Wieviel und welche Funktionalstile sind zur Zeit anerkennt? 4. Was ist fьr jeden Funktionalstil kennzeichnend? Fьr den Stil der цffentlichen Rede; fьr den Stil der

Wissenschaft; für den Stil der Alltagsrede; fьr den Stil der Publizistik und Presse; fьr den Stil der schцnen Literatur. Praktische Aufgaben

Erfüllen Sie folgende Aufgaben (sieh: Praktikum für die funktionale Stilistik der deutschen Rede): S. 18, S. 26-27, S. 28-29, S. 30, Ьb. 13; S. 37-39, S. 40-41, S. 55-57.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

3. Seminar zum Thema: Wortschatz der deutschen Sprache aus stilistischer Sicht. Stilistische Bedeutung (Stilfärbung)

Grundprobleme des Themas 1. Der Begriff Stilfärbung (stilistische Bedeutung). Absolute und kontextuelle stilistische

Bedeutung. 2. Drei Komponenten der Stilfärbung. 2.1. Funktionale Komponente der Stilfärbung. 2.2. Normative Komponente der Stilfärbung. 2.3. Expressive Komponente der Stilfärbung. 3. Das stilistische Modell des Wortes.

4. Thematische Klassifikation des Wirtschatzes (thematische Gruppen, thematische Reihen, synonymische Reihen). 5. Gemeinsprachliche und kontextuale Synonyme. Stilistische Synonyme. 6. Stilistische Differenzierung des Wortbestandes. Literatur Obligatorisch: 1. Брандес М.П. Стилистика немецкого язика. - М., 1983. 2. Riesel E„ Schendels E. Deutsche Stilistik. - М., 1975. - S. 29-40, 52-84. Zusдtzlich:

1. Fleischer W., Michel G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. - Leipzig, 1975. - S. 69-106. 2. Scharnhorst J. Stilfärbung, Stilwert, Stilscghicht in Sprachpflege, 1974. Praktische Aufgaben 1. Erfьllen Sie die Aufgabe 1, Seite 9. (Praktikum fьr die Stilistik der deutschen Sprache). 2. Bilden Sie das stilistische Modell folgender Wцrter und Wendungen: Die Gemahlin, die Gattin, die Frau, das Weib. Sich einmischen, die Nase, in etwas stecken. Den Bund der Ehe eingehen, heiraten. Etwas in (auЯer) Kraft setzen.

3. Erfьllen Sie die Aufgabe 4, Seite II und die Aufgabe 5, Seite 12 (Praktikum fьr die Stilistik der deutschen Sprache). 4. Erfьllen Sie die Aufgabe I, Seite 14-15 (ebenda).

5. Ergдnzen Sie das in der Vorlesung 2 angegebene Schema „Charakteristik des neueren deutschen Wortschatzes aus stilistischer Sicht durch einige Beispiele". 4.Seminar zum Thema: Stilistik der Sprache. Grammatik der deutschen Sprache aus

stilistischer Sicht (Charakteristik). Grundprobleme des Themas 1. Die wichtigsten (grundlegenden) Prinzipien der grammatisch-stilistischen Analyse. 2. Absolute und kontextuelle stilistische Bedeutung in der Grammatik. 3. Mehrdeutigkeit der grammatischen Formen. 4. Stilistische Mittel und Möglichkeiten der Syntax. 4.1. Stilistische Leistungen der Satztypen.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

4.2. Stilistische Mцglichkeiten der Wortfolge. Die Verдnderung der syntaktischen Struktur des Satzes als Quelle der syntaktischen Expressivität. Die Abweichung von der Satzstruktur: Prolepse, Nachtrag, Parenthese. 4.3. Reduktion der syntaktischen Struktur: Aposiopäse, Ellipse, Parzellieren (Isolierung).

4.4. Die Expansion der syntaktischen Struktur: Aufzдhlung, Wiederholung (Kontaktwiederholung, Distanzwiederholung). 4.5. Ausklammerung, Absonderung. Literatur Obligatorisch: 1. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка. - М., 1983. - С. 138-154. 2. Riesel Е., Schendels Е. Deutsche Stilistik. - М., 1975.-S. 101-111, 140-170,244-252. 3. Brandes M.P., Markina L.G. Praktikum fьr die Stilistik der deutschen Sprache. - M., 1966. Zusätzlich:

1. Faulseit Kühn. Stilistische Mцglichkeiten der deutschen Gegenwartssprache. - Lpz, 1972. - S. 58-70. 2. Fleischer W., Michel G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. - Lpz, 1975. - S. 119-160. Praktische Aufgaben

Erfüllen Sie folgende Aufgaben aus dem „Praktikum für die Stilistik der deutschen Sprache": S. 45-47; S. 42-45, S. 55-56, S. 47-48, S. 62-63, S. 63-64, S. 67-68.

5. Seminar zum Thema: Mittel der Bildkraft Grundprobleme des Themas

1. Der Begriff „Bildkraft und zwei Aspekte dieses Begriffs: „Bildhaftigkeit" und „Bildlichkeit", ihre sprachliche Realisierung und stilistische Funktion. 2. Die Tropen. 3. Vergleiche und ihre Klassifikation. 4. Metapher und ihre Abarten: Personifikation, Allegorie, Symbol, Synästhesie. 5. Metonymien und ihre Abarten: Synekdoche und Bahuvrihi. 6. Mittel zum Ausdruck von Humor und Satire: Doppelsinn, Wortspiel. 7. Wortverbindungen mit Überraschungseffekt: Oxymoron, Zeugma, Schlagsatz, Stilbruch. Literatur Obligatorisch: 1. Брандес М.П. Стилистика немецкого язьїка. - М., 1983. - С. 138-154. 2. Riesel E., Schendels E. Deutsche Stilistik. - М., 1975. - S. 205-262. 3. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache. - M., 1963. - S. 163-233. 4. Brandes M.P., Markina L.G. Praktikum fьr die deutsche Stilistik. - M., 1966. - S. 24-35. Zusätzlich: 1. Krahl S., Kurz J. Kleines Wцrterbuch der Stilkunde. - Lpz. 1970. 2. Fleischer W., Michel G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. - Lpz, 1975. - S. 151-187.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

3. Faulseit Kühn. Stilistische Mцglichkeiten der deutschen Gegenwartssprache. - Lpz, 1972. - S. 58-70. Praktische Aufgaben

Erfüllen Sie folgende Aufgaben aus dem „Praktikum fьr die Stilistik der deutschen Sprache": S. 137-138, Ьb. 3; S. 155, Ьb. 1; S. 156-158, Ьb. 2. 6. Seminar zum Thema: Textstilistik, ihr Gegenstand und Aufgaben. Das Modell der

Einheitlichkeit des Textes. Grundprobleme des Themas

1. Text als wichtigste Einheit der mündlichen und schriftlichen Kommunikation-Forschungsgegenstand der neuen Sprachwissenschaftlichen Disziplin - der Textlinguistik. 2. Der gegenwärtige Stand der Textforschung. Drei Richtungen der Textforschung. 3. Die allgemeine Texttheorie (ihr Gegenstand und Aufgaben). 4. Textgrammatik (ihr Gegenstand und Aufgaben). 5. Textstilistik (ihr Gegenstand und Aufgaben). 6. Die wichtigen Merkmale des Textes. Die Zweckmäßigkeit und Einheitlichkeit. 7. Das Modell der Einheitlichkeit des Textes. 8. Die extralinguistische Determination (Bedingtheit) des Textes. 9. Der Abbildungs- und Informationsprozess als Grundlage der Textherstellung.

10. Die innere inhaltreihe Struktur des Textes: rationaler(logisch-gegenständlicher) Inhalt/Information. - wertender und pragmatischer Inhalt/Information. 11. Die Mittel des Sprach-Rede-System, die der inneren Inhalt/Information des Textes realisieren. Literatur Obligatorisch: 1. Брандес М.П. Стилистика немецкого язьїка. - М., 1983. - С. 25-28. 2. BessmertnajaN., Wittmers E. Übungsbuch zur Textlinguistik. - M., 1979. - S. 5-29.

3. Brandes M.P., Pirankowa M.P. Praktikum fьr die funktionale Stilistik der deutschen Rede. - M., 1975.-S. 5-16. 4. Москальская О.И. Грамаматика текста. - M., 1980. - С. 4-15. 5. Виноградов В.В. Стилистика. Теория позтической речи. Позтика. - М., 1963. - С. 6-14. 6. Домашнев А.И. Интеретация художественного текста. - М., 1983. - С. 141-142. Zusдtälich:

1. Ризель З.Г. К вопросу об иерархии стилистическиз систем и основньїх текстологических единиц // ИЯШ. - 1976. - № 6. 2. Сильман Г.И. Проблеми синтаксической стилистики. - Л., 1967. - С. 5. 3. Fleischer W., Michel G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. - Lpz, 1975. - S. 190-209. 4. Одинцов В.В. Стилистика текста. - M., 1980. - C. 5-34. 5. Кожин А.И. и др. Функциональнне типи русской речи. - М., 1980. - С. 5-34. Fragen zur Kontrolle

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

1. Wodurch werden die Zweckmässigkeit und die Einheitlichkeit des Textes bedingt? Wie verstehen Sie den Satz: „Jeder Text wird situativ bedingt?"

2. Wie ist die innere inhaltliche Struktur des Textes? Aus welchen Komponenten besteht der innere Inhalt des Textes?

3. Auf welche Weise wird im Text die logisch-gegenstдndliche, wertende und pragmatische Information wiedergegeben (lexikalische, grammatische, kompositorische Mittel). Praktische Aufgaben

1. Führen Sie als Illustration zum Thema „Das Modell der Einheitlichkeit des Textes", ihre Analyse der Texte aus dem „Ьbungsbuch zur linguostischen Textinterpretation" von Bessmertnajau u. a.

2. Interpretieren Sie den Text „Igel" und den Text „Pflanzen und Tiere". Ein Naturfьren aus „Interpretation des belletristischen Textes" von A. Domaschnew u. a.

7. Seminar zum Thema: Die Texttypologie. Grundprobleme des Themas 1. Unterschiedliche (extra'- und innerlinguistische) Kriterien zur Absonderung von Texttypen. 2. Drei grundlegende Textklassifikationen. 3. Klassifizierung von Texten aus der Sicht der Funktionalstile. 4. Klassifizierung von Texten aus der Sicht der Komposition. 5. Klassifizierung von Texten aus der Sicht de"' Redegenres. Die Redegenres als Formen der Realisierung der kommunikativen Zielsetzung. Als eine Gesamtheit von Regeln des Textaufbaus. Literatur Obligatorisch: 1. Брандес М.П. Стилистика немецкого язьїка. - М., 1983. - С. 28-36. 2. BessmertnajaN., Wittmers E. Ьbungsbuch zur Textlinguistik. - M., 1979. - S. 5-29.

3. Brandes M.P., Pirankowa M.P. Praktikum fьr die funktionale Stilistik der deutschen Rede. - M., 1975.-S. 5-16. Zusätzlich:

1. Бессмертная Н.В. К вопросу типологии текстов // Лингвистика текста и методика обучения иностранным языкам. - К., 1984. - С. 48-55. 2. Васильєва Л.И. Газетно-публицистический стиль речи. - М., 1979. - С. 7-31. 3. ОдинцовВ.В. Стилистика текста. - М., 1980.-С. 80-103. 4. Кожин А.И. и др. Функциональные типы русской речи. - М., 1980. - С. 152-160.

5. Ризель З.Г. К вопросу об иерархии стилистических систем и основных текстообразующих единиц // ИЯШ. - 1980. - № 6. 6. Fleischer W., Michel G. Stilistik der deutschen Gegenwartssprache. - Lpz, 1975. - S. 268-298. Fragen zur Kontrolle 1. Welche Vorschläge zur Texttypisierung gibt es in der modernen Textstilistik?

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)

2. Welche Kriterien liegen der Klassifizierung von Texten aus der Sicht der Funktionalstile zugrunde? 3. Wie sind die Kriterien der Textklassifikation aus der Sicht ihres kompositorischen Aufbaus? 4. Was liegt der Rede- Genreklassifikation zugrunde? Praktische Aufgaben

Nachdem Sie den theoretische Stoff durchgearbeitet haben, erfüllen Sie folgende Aufgaben: S. 19, S. 29; S. 31; S. 40-41, S. 62-63.

Create PDF files without this message by purchasing novaPDF printer (http://www.novapdf.com)