Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет «Львівська політехніка» Інститут архітектури Кафедра дизайну архітектурного середовища Бакалаврська кваліфікаційна робота на тему: «Проект архітектури споруд для рокових концертів у ландшафті території кампусу НУ «Львівська Політехніка» Виконала: ст. гр. АР – 406 Обрубанська А. О. Керівники: проф., д.арх. Проскуряков В.І. асист. ас. Гуменник І. В. Консультанти: з основ економіки – ст.викл. Колещук О.Я. з охорони праці – ас. Шепітчак В.Б. з архітектурних конструкцій – асист. Римар Я.В. Львів 2015 1
Transcript
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Львівська політехніка»Інститут архітектури
Кафедра дизайну архітектурного середовища
Бакалаврська кваліфікаційна робота
на тему:
«Проект архітектури споруд для рокових концертів у ландшафті території кампусу НУ «Львівська Політехніка»
Виконала:
ст. гр. АР – 406
Обрубанська А. О.
Керівники:
проф., д.арх. Проскуряков В.І.
асист. ас. Гуменник І. В.
Консультанти:
з основ економіки – ст.викл. Колещук О.Я.
з охорони праці – ас. Шепітчак В.Б.
з архітектурних конструкцій – асист. Римар Я.В.
Львів 20151
Зміст
Розділ 1. Архітектурна частина...................................................................................................4
1.1. Аналоги ландшафтних театрів.......................................................................31.1.1. Відкрита сцена в парку замка Grafenegg...................................3
1.1.2. Театр-орігамі" в штаті Іллінойс....................................................4..
1.1.3. Театр на старій площі GSP, Кіпр...................................................6
1.1.4. Mezaparks Song Festival Stage, Рига...............................................7
1.1.5. Відкритий театр Міллера.................................................................8
1.1.6. Кар'єр театру в Університеті Каліфорнії......................................8
1.1.7. Відкритий амфітеатр в Окленді......................................................9
1.1.8. Gehua молоді та культурний центр...............................................10
1.1.9. Масонський проект амфітеатру.....................................................11
1.1.10. Комплекс відкритих театрів, Miralles Tagliabue Hafencity.......13
1.1.11. Free Films – The Scoop at More London.........................................13
1.1.12. Open theater , Sri Lanka Documentary Project.............................14
1.1.13. Pigadia Open Air – Theatre..............................................................14
1.1.14. Open air - theatre in Тelaviv.............................................................14
1.1.15. Відкритий театр, Хаммамет, Туніс...............................................15
1.1.16. Traditional Sasak Village Sade open air theater...........................15
1.2. Аналоги рок-сцен..............................................................................................151.2.1. Сцена для туру Rolling Stones «Bigger bang» ..............................15
1.2.2. Сцена для туру Pink Floyd «The Wall» ........................................17
1.2.3. Сцена Rolling Stones для туру «Voodoo Lounge».......................17
1.2.4. Сцена Rolling Stones для туру «Bridges to babylon ».................18
1.2.5. Сцена Rolling Stones для туру «Steel Wheels »...........................20
Театри завжди посідали провідне місце у формуванні простору міста, вони займають особливу роль у житті суспільства. Дослівний переклад слова «театр» - «місце для видовищ», це узагальнена назва театральних будинків, просторів, залів, споруд, об’єктів, закладів. Театри у всьому світі будують вже понад дві з половиною тисячі років. Кожна епоха обдарувала театр своїми рисами, які шануються і досі. Вагоме місце у проектуванні театрів займають, зокрема, відкриті театри, ландшафтні театри, збірно – розбірні театральні споруди, театральні площі. В світовій практиці першими місцями для видовищ були саме відкриті театри.Відкриті театри тісно ввійшли в формування нашого суспільства. Вони призначені для найрізноманітніших видовищ. Більшість парків культури і відпочинку мають в своєму складі і відкриті театри, відкриті сцени, площі для видовищ. Відкриті театри можуть мати різне призначення, вони можуть бути облаштовані як для оперно – драматичних постановок, хореографічних, так і для громадської самодіяльності, публічних виступів і просто зон відпочинку. Для відкритих театрів характерним є:
Головним для відкритих театрів є природне оточення і місце розташування. Поєднання театру з природним оточенням, яке надаватиме споруді краси і привабливості, естетичного вигляду і гармонійності;
Хороший благоустрій: квітники, перголи, газони, колонади, скульптури, архітектурні елементи збагачують архітектуру театрального комплексу.
До позитивних особливостей відкритих театрів відноситься: Гармонічне поєднання частин і цілого; Простота і ясність у структурі поділу амфітеатру і сцени; Використання елементів скульптури і живопису для підвищення загальної, ідейно –
художньої значимості архітектури; Цікава композиційна модель; Вдало використані і промальовані архітектурні деталі.
Недолі відкритих театрів: Невдалий вибір площадки; Поганий благоустрій; Відсутність захисних зелених зон; Незадовільна побудова профілю амфітеатру; Неправильне освітлення; Розростання зелених насаджень. В сучасній практиці набули широкої популярності відкриті ландшафтні театри, які виконують найрізноманітніші функції від концертів, публічних виступів, масових зборів до звичайних зон відпочинку.
1.1. Аналоги ландшафтних театрів
1.1.1. Відкрита сцена в парку замка Grafenegg Парк замку Grafenegg є не тільки видатним прикладом справжнього британського саду пейзажного стилю, який охоплює 74 акри, а й місцем для новоствореного музичного фестивалю Grafenegg. Для цього, він був оснащений відкритою сценою, розробленою, як сучасний садовий павільйон на 1670 глядацьких місць. Дах над сценою являє собою краєвидний об'єкт, який називається вежа хмар. Автори проекту Müller-BBM змогли
4
створити оптимальні акустичні умови на цій сцені під відкритим небом для різних видів музичних презентацій, навіть тих, що організовуються без електро-акустичного підсилення.
1.1.2. Театр-орігамі" в штаті Іллінойс «Театр-орігамі», який розкривається, як квітка, забезпечив театральній трупі в американському місті Рокфорд в штаті Іллінойс можливість виступати навіть під дощем.
Театр Bengt Sjostrom Starlight привертає увагу своїм унікальним дахом. З переваг і достоїнств: своїм виглядом він нагадує японський орігамі, залишається рухомим, будучи навіть закритим, виконує захисну функцію під час поганої погоди, до того ж можливе проведення заходів під відкритим небом, завдяки складанню даху в красиву композицію.
Відкритий дах виглядає, як пелюстки квітів у вигляді гвинтової послідовності, кожен з них перекриває прилеглі пелюстки.
5
Театр вміщає до 1100 осіб, які розташовуються від центру вертикальної осі до місця, звідки відкривається небо для спостереження за зірками. Головними архітекторами цієї казкової будівлі є архітектори студії Gang Architects.
6
1.1.3. Театр на старій площі GSP, Кіпр
Проект реновації старої площі GSP, що на Кіпрі містить такі основні аспекти як: створення всередині комплексу зеленої зони, ізольованої від міста та організація зеленого театру.
Так, і якщо подивитися на генплан даного проекту, то зрозуміло, що центральний акцент виконує саме ландшафтний театр, що гармонійно вписується в природне середовище ансамблю.
7
Його основа закладена на природному ґрунті, відповідно ухил незначний, але зорова видимість забезпечена добре. Форма в плані диктується основними пішохідними осями і являє собою заокруглену неправильну конфігурацію. Сидіння для глядачів ніби плавно розчиняються в ландшафті, що додає театру легкості і гармонійності з навколишнім середовищем. Амфітеатр слугує з’єднувальним фактором між природним ландшафтом місцевості і громадськими будівлями ансамблю.
1.1.4. Mezaparks Song Festival Stage, Рига
Фестиваль латвійської народної пісні – це подія, яка збирає 40000 учасників (співаків і танцюристів). Цей фестиваль є основним символом латвійської національної ідентичності. Концепція даної відкритої сцени заснована на філософії про символізм, який оточує це свято пісні. Пісенні фестивалі - прояв людської здатності створити диво з творчого потенціалу кожної людини і кожного народу - навіть з простої народної пісні. Розроблена концептуальна схема відкритого театру є унікальна у своїй простоті і символічній адекватності: отримані форми викликають асоціації зі знаком нескінченності, колиски, хвилі, єдність – це елементи, що характеризують емоційні цінності, пов'язані з пісенними фестивалями і самою музикою.
1.1.5. Відкритий театр Міллера
8
Miller Outdoor Theatre відкритий театр для виконавських мистецтв у Х'юстоні, штат Техас. Він розташований приблизно на 7,5 акрів (30.000 м2) землі в Hermann Park, в 6000 Hermann Park Drive, Houston, Texas 77Будівля театру.
Робочих місць передбачено 1705, 20 просторі інвалідні місця, плюс 80 тисяч
квадратних футів (7400 м2) похилий газон, який вміщує близько 4.500 більше і більше людей. Сама будівля театру має розміри "64 х 41". 54 лінія набори для підвішування світла, штори, і пейзажу, оркестрова яма, яку можна піднімати і опускати, роздягальні, офіси, приміщення для театрального обладнання і 110-тонний система кондиціонування повітря для охолодження.
У 1922 році оригінальний театр був розроблений Вільямом Уордом Уоткіном у вигляді амфітеатру, який оточений двадцятьма коринфського стилю колонами, помальовані вапняком і побудований Томом Теллепсеном.
«Хілл Міллера» був створений в 1948 році з брудом з розкопок вул. Fannin. У 1968 році місто побудувало новий театр з облігаціями затвердженим громадського голосування. Нова будівля театру, розроблений Євгеном Верліном і Ассоціаціями, отримав кілька нагород.
1968 Miller Theatre Будівля була відремонтована, починаючи з 1996 року, спільно фінансованого міста Х'юстон та друзями Герман парку. Дах і сайдинга були замінені, і були встановлені додаткові туалети та офісні площі. Крім того, невелика сцена була додана в східній частині об'єкта, граючи на знову включено відкритий простір площі. Реконструкція була завершена в 1998 році.
1.1.6. Кар'єр театру в Університеті Каліфорнії.
9
University Of California, Santa Cruz, Quarry театру. Кар'єр театру в Університеті Каліфорнії в Санта-Круз був розроблений Ройстон
Hanamoto Alley & Abey, щоб підкреслити драматичні жорсткість старого сайту кар'єрі. Незграбність кар'єра стіни визнається в кутовий вітальні. Використання деревини і кар'єра гравію перегукується з текстурами і квітами вивітрювання скелі і навколишні ліси. Театр місць 3400 до 4500 чоловік і використовується для проведення концертів та виставок, драматичних спектаклів і почала.
Кар'єр театру Ройстон за адресою Каліфорнійського університету в Санта-Круз виграв заслуги нагороду від Американського товариства ландшафтних архітекторів.
1.1.7. Відкритий амфітеатр в Окленді. Woodminster - відкритий амфітеатр в Окленді на пагорбах.
Ліс - театр був побудований в 1910 році і є найстарішим театром на відкритому повітрі захід від Скелястих гір. Земля для театру було дано в оренду безкоштовно, засновником був Френк Кармель Devendorf - той самий чоловік, який дав землю для Devendorf парк.
Приватний театр був мертвий в місті Кармел в 1939 році. Так що будування цього театру буде мати право на федеральну підтримку, коли він став проектом WPA. Театр
закритий під час Другої світової війни у відповідь на обов'язкове відключень, але знову був відкрився після війни. З тих пір інтереси в театрі мінялися, але відновлення інтересу спільноти відбувалося протягом 100 років. 60-місцевий театр є природним, чашоподібної форми, в дубовому лісі, в житловому районі Кармель. Дуби були зрізані, щоб побудувати трибуни і сидіння, але гай залишається на спині і по боках театру. Більшість з підліска була очищена. Характер і посадка залишилася трохи дикою і природною. По периметру театру росте частинами виноградний паркан по чотири-п'ять футів висотою. Є два входи в театр, один досить широкий для автомобіля та один пішохідний шлюз . Матеріали були обмежені деревом і грубим каменю. Деревина або була понамальована «державні парки коричневі» або залишилася незабарвленою. Є 11 рядами сидінь, а потім кам'яна підпірна стіна, близько 30 високих сидінь, і 6 додаткових рядів сидінь. Сидіння мають спини і простір між рядами ущільнюють землю. Поруч зі сценою є напівкруглі кам'яні каміни побудовані по обидва боки від трибуни, які забезпечують теплом людей які сидять досить близько, і атмосферу для решти аудиторії. Додаткові приміщення для зберігання, роздягальні, а також критий театр розташовані нижче головної сцени. Існує також дерев’яна палуби (близько «40 х 80») з вбудованим лавки на спуску бік театру. Форма і розташування театру все, здається, є оригінальним, як робить свою роботу камінь і організація відпочинку. У 1939 р. Роботи Прогрес адміністрації (WPA) Екіпажі провели масштабну реконструкцію. Вони побудували нові лавки, поклали бетонний фундамент для сцени, і замінити паркан з колючого дроту на виноградний паркан.
1.1.8. Gehua молоді та культурний центр.Цей центр піонер молодіжних і культурних розташований в Бейдайхе, приморське
місто з винятковою історичною та культурною значущістю. В цілому будівля знаходиться в оточенні природи, захищений від шуму і суєти великого міста. Будівля 2700 кв. м.
розташована для різних функціональних вимог: театр, галерея, діяльність простору, DIY простір, кафе, мультимедійний зал, майстер-студія, VIP кімнати і так далі. З метою максимізації як збереження природи на території і різноманітність просторових якостей, OPEN спроектував будівлю, яка повністю зливається з природою. Сипучі приміщення повністю підключені до відкритого ландшафту. Те ж просторі може приймати різні функції для різних випадків. Центральний двір є не тільки частиною ландшафту на протязі всього року, але це також розширення театру для організації оглядів спектаклів для набагато більшого натовпу. Дах покритий зеленими і різні відповідні заходи на свіжому повітрі, таким чином, 100% земель ефективно використовується, що є важливим аспектом роботи табору.
Хоча театр є відносно невеликим близько 120 чоловік, він призначений і обладнаний, щоб мати можливість брати високоякісні професійні виступи. Коли обидва набору складні двері за сценою повністю відкриті, двір раптом стає частиною театру, створюючи чудовий сюрприз, який перетворює маленький театр у велику виконавську арену.
Будівля фінансується Пекін Gehua групи з розвитку культури, і буде базою для маленьких фонд дій Кут при Фонді Китай Молодь за їх досвід і навчальний центр. Він також служить в якості культурного центру для місцевих співтовариств у Бейдайхе.
1.1.9. Масонський проект амфітеатру.Проект складається з повної реконструкції постіндустріального закинутих у
громадський парк та місце роботи. Ідея дизайну є те, що побудування елементів скульптурних форм виникають з ландшафту парку. Парк являє собою серію з екструдованого газону і різьблених шляхів. Вбудовані елементи включають в себе сцену з акустичною оболонки, за лаштунками з навантажувальної платформи, зелена кімната і крила, зона відпочинку, звук, і кабіна керування освітленням.
Його інтер'єр вишикувався в CNC- маршрутизації композитних панелей алюмінію, цинку, титану та нержавіючої сталі шкури. Куліси задумані як струмок боку тераси: інтимне
місце для очікування виконавців або випадкові місця для соціальної взаємодії. Для цього,
лавки підтягти з палуби запросити дерев паузу і крепу мирт проштовхнути її поверхні, щоб забезпечити тінь. Грубо пиломатеріалів білого дуба оболонки гасить шум стрімкого потічка води, що дозволяє йому резонувати на терасі, але за лаштунками придушення його зі сцени і глядачів.
Дерев'яні лавки забезпечують прохолодне літо для аудиторії з 200 в похилому оркестру гравія. Шахове вирівнювання дозволяє інвалідним кріслам і стільцям бути розосередженим в аудиторії, а не на периферії. Центральний прохід, нарізаний по діагоналі через лавки, дозволяє людям увійти і вийти з мінімальнимим впливом на своїх сусідів і підкреслює основні осі пішохідної через усе місто. Підвищені газони забезпечують додаткових 800 місць. Звук і освітлення управляється з критою кабіни: дуб клин, вкладені в кутку вітальні. Його форма і розташування забезпечує максимальний притулок для
управління обладнанням з мінімальним впливом на аудиторію лінії погляду. Якорів матеріал піддону проекту в його контексті, в той час як позачасові контури відображають творчість і стремління вперед мислення.
Парк і амфітеатр служити, щоб зв'язати воєдино фрагменти молодого мистецтва засновані пожвавленням в сусідніх будівлях. Масонський Амфітеатр є культурним якорем, який належить до спільноти в цілому. Це жвавий центр спонтанного публічного заходу, що сприяє спільнотам, підтримує місцевий бізнес, і живить мистецтво.
Масонський Амфітеатр є благодійним підприємством, яке було спроектовано і побудовано на третій рік 16 студентами архітектури від дизайну Вірджинії / buildLAB. Після вивчення міста і роботи з спільнотою розробили програму, всі 16 студентів зробили окремі положення проекту для проекту. З тих, майстер-план був визначений, і студенти багаторазово об'єднали свої пропозиції. Таким чином, всі студенти поділилися своїми ідеями на обговоренні. Вкрай важливо з педагогічної точки зору, що жодна «схема» не була обрана. Швидше за все, всі учні співпрацюють у розробці остаточного проекту для проекту.
Матеріал - повторне використання має важливе значення для сталого підходу проекту. Для цього розпадающий промисловий склад був розібраний, а не знесений. Переважна більшість його матеріалів, в тому числі соснових колод і оцинковані оболонки, були повторно. Такі матеріали, як металобрухт і пластмаса, не підходить для повторного використання, тому вони були повторно перероблені.
1.1.10. Комплекс відкритих театрів, Miralles Tagliabue Hafencity
1.1.11. Free Films – The Scoop at More London
14
1.1.12. Open theater , Sri Lanka Documentary Project
1.1.13. Pigadia Open Air – Theatre
1.1.14. Open air - theatre in Тelaviv
1.1.15. Відкритий театр, Хаммамет, Туніс
15
1.1.16. Traditional Sasak Village Sade open air theater
1.2. Аналоги рок-сцен
1.2.1. Сцена для туру Rolling Stones «Bigger bang» У зону відповідальності входили StagePro: - 2000 м кв. гримерок зі спеціальною зоною для святкування 64-річчя Міка Джаггера;- Робота 12 навантажувачів і 3-х кранів 50 т, 75 т, 100 т; - Індивідуальні кемпери для зіркових учасників; - Монтажники-верхолази, що проводили монтаж майданчика на висоті до 30 м;- VIP-трибуна Layher Event System;- VIP-трибуна Layher Event System;
rolling_stones_foto4_s rolling_stones_foto5_s rolling_stones_foto6_s- 16000 місць партеру;
16
- 500 метрів легких огорож висотою 2 м для зони лаштунками
1.2.2. Сцена для туру Pink Floyd «The Wall»
17
«The Wall» - Шоу, яке перевернуло світове уявлення про концерти. Під час виступу між глядачами і групою будувалася величезна стіна. Для окремих пісень стіна трансформувалася. Додайте до цього відеоряд і величезні гротескні опудала.
Проект створювався разом з карикатуристом Джеральдом Скарф і басистом-ідеологом Pink Floyd Роджером Уотерсом.
1.2.3. Сцена Rolling Stones для туру «Voodoo Lounge»
Були часи, коли «Роллінги» робили шоу з дичайшими декораціями. Чотири рази оформлення справжнього рок-н-ролу забезпечував майстер самого якісного продакшну в світі, кращий світовий архітектор сцен - Марк Фішер (тури «Сталь Колеса» 1989 року, «Voodoo Lounge» 1994 року, «Мости в Вавилон» 1997 року, «Bigger Bang» 2005).
18
1.2.4. Сцена Rolling Stones для туру «Bridges to babylon »
19
20
1.2.5. Сцена Rolling Stones для туру «Steel Wheels »
21
1.2.6. Сцена для туру Lady Gaga
1.3. Класифікація ландшафтних театрів
В працях В.Е.Бикова були розроблені принципи проектування відкритих театрів за 4-ма ознаками. Головний фактор, який впливає на формування типів відкритих театрів є їх призначення, що дозволяє розділити їх на три основних види:
1. відкриті театри для оперно-балетних, драматичних, естрадних, музичних виступів;2. відкриті театри для оркестрових концертів та масових хорових виступів;3. відкриті театри для демонстрації кінофільмів.
Другою класифікуючою ознакою є місткість театру, яка має значний вплив на його архітектурне та конструктивне рішення. Третім класифікуючим поділом може бути форма плану, що являється для відкритих театрів основною архітектурно-композиційною ознакою. Існує три основних різновиди в побудові форми плану сучасних літніх театрів:
1. театральні споруди з криволінійною конфігурацією амфітеатру;2. театральні споруди з полігональною конфігурацією амфітеатру;
22
3. театральні споруди з прямолінійною конфігурацією амфітеатру.
Четвертою ознакою для поділу літніх відкритих театрів можна вважати характер їх конструктивного устрою, що дозволяє поділити існуючі театри на три групи:
1. відкриті театральні споруди на природній основі; амфітеатр знаходиться безпосередньо на ґрунті; під ним не передбачається влаштування спеціальних обслуговуючих приміщень;
2. відкриті театральні споруди на штучній основі; амфітеатр припіднятий над рівнем землі та стоїть на спеціальних стовпах чи стінах з використанням утвореного простору для влаштування допоміжних приміщень;
3. відкриті театральні споруди на змішаній природній і штучній основі; в таких театрах, які досить поширені в сучасній практиці, амфітеатр біля сцени, там де його підйом не значний, заснований безпосередньо на ґрунті, а на вищому рівні, зовнішньої частини – на стовпах і на стінах.Мосіна М.А. поділила літні театрально-видовищні споруди на три типи:
1. літній багатожанровий концертний зал в парку, зеленій приміській зоні;2. природний театр в парку, зеленій зоні, рекреаційному центрі;3. літній театр в історико-архітектурному середовищі в центрі міста, історичному ядрі.
Також за місцезнаходження літні відкриті театри поділяються на: - окремостоячі;- ті, що знаходяться в урбанізованому середовищі (Рис. 1.4.1);- ті, що знаходяться в природному середовищі (Рис. 1.4.2);- ті, що знаходяться в історичному середовищі.
Рис. 1.2.1 Розміщення літніх театрів в містах: А- Симеїз; Б- Тахіа-ТашеРис. 1.2.2 Розміщення літніх
театрів в парку: А- Харків; Б- Горький В процесі досліджень основних чинників впливу на оптимальний вибір проектного вирішення відкритого та ландшафтного театру можна виділити наступні складові кожного з проаналізованих факторів, що формують концепцію побудови театрально-видовищної споруди для масових дійств. По-перше, це місткість глядацького залу та аудиторії, що спостерігає за виставою на відкритому просторі в залежності від функціонального призначення може коливатись в
23
межах від 1 500 до 10 000 тис. місць. При цьому театри на відкритих майданчиках, зазвичай, збирають максимальну кількість глядачів. По-друге, при цьому кількість місць для глядачів у відкритих та “ландшафтних” театрах суттєво залежить від чисельності населення міста або чисельності глядацької аудиторії, яка потенційно може приймати участь в даному культурно-мистецькому заході. Простежується пряма арифметична прогресія в залежності від кількості глядацьких місць у відкритому або “ландшафтному” театрі до чисельності населення відповідного населеного пункту, де має розташовуватись театральна споруда. Наступним основним фактором, що суттєво впливає на ландшафтно-просторове та архітектурно-конструктивне вирішення театральної споруди відкритого типу є його функціональне призначення. За принципами розробленими авторами наукових праць слід виділити наступні три види відкритих театрів:
- багатожанрові концертні прості з можливістю розширення для масових дійств (театри для оперно-балетних, драматичних, естрадно-музичних виступів та для демонстрації кінофільмів);
- “ландшафтний” театр, що може бути розташованим “на суші” або “на воді”, де за театралізованим дійством вспромозі спостерігати значна кількість глядачів (театри для великих оркестрових концертів, фольклорних та музичних фестивалів і масових хорових виступів);
- відкриті імпровізовані та спеціально облаштовані сценічні майданчики з глядацькими трибунами в історико-архітектурному середовищі (театри для костюмованих масових вистав, проведення урочистостей для святкування знаменних дат, кінофестивалів, тощо).
Без сумніву важливу роль у виборі оптимального рішення відкритого та “ландшафтного” театрів грає їх поділ за характером їх архітектурно-конструктивного влаштування. За архітектурно-конструктивним рішенням відкриті театри слід розділити на:
- театральні споруди на природній основі, де амфітеатр знаходиться безпосередньо на грунті та під театроном не передбачається влаштування спеціальних обслуговуючих приміщень;
- театральні споруди на антропогенній основі, де амфітеатр припіднято над рівнем землі за рахунок спеціальних стовпів або стін між якими влаштований простір для спеціальних приміщень;
- театральні споруди на змішаній штучній та природній основі, де амфітеатр біля сцени, де ухил незначний влаштований безпосередньо на грунті, а в більш високій (зовнішній) частині - на штучній основі (стовпи або стіни) з влаштуванням спеціальних обслуговуючих приміщень.
Безумовно відповідний вплив на типологію відкритого або “ландшафтного” театру має місце розташування театрально-видовищного об’єкту та кліматичні умови місця його побудови. Щодо кліматичних умов, то південні регіони України (АР Крим, Миколаївська, Херсонська та Одеська області, регіони в акваторії Азовського та Чорного моря) мають найбільш комфортні умови для будівництва та терміну експлуатації театрально-видовищних споруд відкритого типу. В сучасних умовах підвищеного попиту на якість демонстрації театрально-видовищних дійств та певний спад популярності безпосереднього відвідування культурних заходів особливу роль відіграють фактори впливу, пов’язані з умовами забезпечення обзору для глядачів та акустичними параметрами театру. В процесі організації умов комфортного обзору та влаштування місць для глядачів у відкритих театрах використовують три основних схеми побудови амфітеатру: тангенціальну (з прямими крилами), елліптичну та концентричну. При цьому слід враховувати характер театрального видовища, який поділяється на площинний, обмежено глубинний та просторовий принцип влаштовування сценічного майданчика.
24
Значну роль при визначенні архітектурно-конструктивних характеристик відкритих та «ландшафтних» театрів відіграють способи евакуації глядачів в разі виникнення надзвичайних ситуацій або техногенних аварій. В залежності від характеру основи амфітеатру та сценічного майданчика на природній основі можна виділити наступні евакуаційні системи:
- «поясна» евакуація, що здійснюється за збірними кільцевими (повздовжніми) проходами;
- «радіальна» евакуація, що здійснюється за збірними радіальними (поперечними) проходами;
- комбінована «радіально-поясна» системи евакуації. У випадку використання штучної основи для влаштування театрона відкритого типу наведені вище системи евакуації глядачів можна розширити за рахунок застосування тупикових радіальних проходів та побудову збірних сходових та ступінчатих евакуаційних проходів у глядацьких залах. Особливе місце у виборі оптимальної архітектури відкритих театрів відіграє тип обраного сценічного майданчика та технологічного обладнання сцени. В архітектурній типології відкритих та «ландшафтних» театрів фігурують сценічні майданчики наступних видів: відкриті та закриті сцени, сцени частково закриті або відкриті. Існують сценічні майданчики складного та простого типу. Всі сцени слід поділяти на дві групи: з механізованим та немеханізованим планшетом. При цьому за композиційним принципом відкриті сцени можна поділити на майданчики з штучними або природніми зеленими кулісами. Для закритих сцен характерним є використання естрадних сцен-трибун з гладким майданчиком просценіума та сцен-раковин із застосуванням спрощеного колоснікового обладнання. До таких нових чинників впливу на архітектуру відкритих театрів слід віднести методи використання оточуючого природнього середовища. Наявність виразного пейзажу або характерного ландшафту в контексті побудови театрально-видовищної споруди для масових дійств суттєво покращує емоційне сприйняття вистави глядачами та створює мистецький об’єкт підвищеної архітектурної виразності. Окрему групу відкритих театрів становлять театри на воді, особливість яких полягає в тому, що сценічний майданчик розташовується на монолітних палях, занурених у дно водойми на певній віддалі від берега, де зазвичай, знаходиться амфітеатр значних розмірів. Цим театрам властиве вишукане декораційне оформлення, багатофункціональне освітлення та застосування різноманітних спеціальних ефектів в процесі вистави. Особливо яскраво це може бути підкреслено при побудові «ландшафтного» театру відкритого типу «на воді» в австрійському місті Брегенц на березі Боденського озера, де щорічно проходить Брегенцський фестиваль. На рис.1.2.3 наведено приклади реалізації «ландшафтних» театрів «на воді», що розташовані в Австрії та Швеції.
Рис.1.2.3 а) Плавуча сцена в м.Брегенце, Австрія; б) Природній театр просто неба Дальхалла, Швеція При організації відкритого театру «на суші» роль оточуючого природнього середовища підкреслюється краєвидом, що відкривається глядачам під час вистави, де існуючий ландшафт вмонтовується в декорації театрального або концертного дійства. При будівництві відкритого театру в штаті Колорадо (США) скелястий рельєф ділянки забудови використовується, як театрон складної конфігурації, де навколишнє середовище виконує роль основи конструкції для театральної споруди (рис.1.2.4,а). Кардинально інакший підхід до реалізації проекту ландшафтного театру на рівнинній площині, застосований в музичному театрі просто неба перед австрійським замком Графенег у м.Відні (Австрія), де сучасні будівельні матеріали та оригінальна конструкція сценічного майданчика та глядацьких місць вдало поєднується з існуючим ландшафтом (рис.1.2.4,б).
а б
Рис.1.2.4. а) Амфітеатр Red Rocks в шт.Колорадо, США; б) Музична сцена Cloud Tower у м.Відні, Австрія
До нових чинників при виборі оптимального архітектурно-композиційного вирішення «ландшафтних» та відкритих театрів сміло слід віднести мобільність театрально-видовищної споруди. При цьому використання мобільного (збірно-розбірного або пересувного) театру допомагає значно розширити глядацьку аудиторію та охопити культурно-мистецькими заходами регіони і території, де театрально-концертні споруди практично відсутні. Особливо, це цікаво для гастрольної діяльності театральних і естрадних колективів, для організації різноманітних фольклорних, етнографічних форумів, рок-фестивалів та фестивалів авторської пісні. Мобільність відкритих театрів дозволяє відмовитись від принципу сезонного використання театральних споруд відкритого типу. Це можливість змінити концепцію взаємин між глядацькою аудиторією та театральним дійством, тобто коли не глядач йде до театру, а, навпаки, театр приїжджає до свого глядача і місце розташування театральної споруди вже не відіграє важливої ролі. Прикладом втілення даної концепції є використання універсальних пересувних театрів збірно-розбірних контейнерного типу, який дає можливість значно продовжити середній час знаходження театральної трупи на гастролях та створювати умови для організації цілого театрального містечка в місці дислокації гастрольного колективу. Яскравим прикладом застосування даного ефекту є відкритий театр з глядацькими трибунами, що трансформуються в процесі вистави. На рис.3 наведено архітектурно-конструктивне рішення глядацьких трибун відкритого театру в м.Чеському Крумлові (Чехія), де за рахунок переміщення в просторі амфітеатру в процесі вистави змінюється кут обзору на ландшафт історичної частини міста на фоні, якого відбувається театралізоване дійство. Це суттєво підвищує взаємозв’язок глядача з природнім ландшафтом та привносить у театральну виставу або концертний виступ нові барви, свіжі відчуття та поглиблює естетичне сприйняття від культурно-мистецької події на відкритому просторі.
26
Рис.1.2.5 Відкритий павільйон у парку з глядацьким залом, що обертається в м.Чеському Крумлові, Чехія Крім усього іншого, новітні підходи до побудови відкритих та «ландшафтних» театрів спираються на культурні традиції регіону будівництва на архітектуру історичних видовищних будівель. Культурні та релігійні традиції місцевого населення, ментальність та звичаї глядацької аудиторії накладають значний відбиток на архітектурні характеристики, дизайн та наповнення театрально-видовищних споруд в конкретному регіоні будівництва об’єкту. Прикладом врахування специфіки культурних традицій Галичини в побудові відкритого театру можна вважати реалізацію ландшафтно-фольклорного театру на 3500 місць в Музеї народної архітектури та побуту парку «Знесення» в м.Львові. Прикладом реалізації проекта, де основою архітектурного задуму стало використання культурних традицій, врахування специфіки клімату, вибір співвідношення між глядацькою частиною та простором театрально-фольклорної дії, синтезом сцени з амфітеатром та пейзажем музею, вибором окремих елементів споруди, матеріалів і технологічного обладнання став ландшафтно-фольклорний театр у Львові. В проекті даної театральної споруди відкритого типу була здійснена спроба створення органічного ансамблю архітектури театру й історичного середовища музею, в якому зберігаються реліквії та пам’ятки архітектури, що уособлюють в собі культурні традиції населення Галичини. Не дарма цей театрально-видовищний об’єкт в центрі м.Львова є одним найбільш популярних місць відпочинку та відвідування в період релігійних і національних свят (Пасха, Трійця, свята Івана Купала, тощо).
1.4. Принципи проектування ландшафтних театрів
ЕвакуаціяВ більшості сучасних відкритих театрів, на природній основі, система членування
амфітеатру евакуаційними проходами в залежності від прийнятої форми плану дуже різноманітна. Але в основному зберігається принцип, який розробили ще в античних театрах: збірними проходами, які ведуть до виходу, являються кільцеві (повздовжні) а допоміжними, які ограничують непереривну довжину ряду місць, - радіальні (поперечні).
Сучасні системи від античних в сучасному будівництві відрізняються тим, що сучасні системи є більш розвинуті. Це пояснюється намірами максимально зменшити час евакуації. В багатьох сучасних театрах проходи займають 30% загальної площі, тоді як в античних театрах вони складали не більше 21% площі. Настільки великий процент площі, які в сучасних театрах займають проходи, пояснюється не тільки намаганнями зменшити час евакуації (який не встановлений нормами і не викликаний зручностями для публіки), але і відсутність в більшості випадків правильної побудови евакуаційних походів і вибору їх розмірів.
В театрах на природній основі існують 3 основні евакуаційні системи:- «поясна» евакуація, здійснюється по збірним кільцевим (повздовжнім) проходам4
27
- «радіальна евакуація, здійснюється переважно по збірним радіальними (поперечним) проходам;
- комбінована «радіально-поясна» евакуація.Одним з самих простих прийомів, які забезпечують швидку евакуацію, є поясне
розділення амфітеатру з двосторонніми боковими виходами в кожному поясі (Зелений театр в ЦПК і ім. Горького в Москві). Евакуація при такій системі проходить за 8 хвилин.
Для відкритих театрів, які не мають встановленої норми часу примушеної евакуації, такий час не є обов’язковим.
При «поясній» системі евакуації яруси трибун являють собою майже рівні по глибині частини, що вносить одноманітність в архітектуру членування амфітеатру. Розділення поясів секції за допомогою металевих або бетонних бар’єрів порушує цілісність амфітеатру. Другим недоліком є віддалення рядів зовнішнього радіуса від джерела звуку і споглядання і зв’язане з цим повишення профілю амфітеатру; це викликається значною шириною збірних кільцевих проходів.
Радіальні проходи при «поясній» системі мають зазвичай стандартну ширину і зв’язані тільки з одним збірним кільцевим проходом.
Дещо іншим різновидом «поясної» евакуації, яка зустрічається в сучасній практиці, можна вважати систему двосторонньої порядової евакуації без радіальних проходів.
«Радіальна» система вигідно відрізняється від «поясної» тим, що забезпечує менше віддалення місць зовнішнього радіуса від сцени. Кільцеві проходу стають другорядними або зовсім відсутні. Таким чином, глядачі значно наближуються до об’єкту споглядання, і зменшується загальний підйом профілю місць.
Однакова ширина з кільцевих проходів при розвинутій системі радіальних пояснюється напрямком головних евакуаційних потоків по радіальним проходам з верхньої розгрузочної площадки перед театром.
При великій вмістимості амфітеатру «радіальна» система, забезпечує рівномірне розподілення евакуаційних проходів і їх найкоротші розміри, найбільш раціональна. «Радіальна» евакуація може бути і в чистому вигляді, без кільцевих проходів.
Комбінована «радіально-поясна» евакуація поєднує в собі перший і другий вид евакуації. При цій системі рух протікає одночасно по кільцевим і радіальним проходам. Проходить саморегулювання потоку: глядачі направляються до того виходу де зосереджено менше людей. При проектуванні необхідно намагатись досягти рівномірне виходів-проходів по всій площі місць для глядачів.
Можливість застосування цієї системи розповсюджується
головним чином на театри з незначним підйомом рядів місць, коли збірні радіальні (поперечні) проходи створені не сходинками, пандусами, нахил якого не повинен
28
перевищувати 1:6. В іншому випадку саморегулювання буде порушене, оскільки глядачі завжди надають перевагу руху по пандусам ніж по сходам.
Основним фактором, який визначає розміщення, кількість і розміри евакуаційних проходів, є місткість театру.
Схеми евакуації театрів на грунтовій основі.А – «поясна»; Б – «поясна» порядова; В, Г – «радіальна»;Д, Е – комбінована «радіально-поясна.
В сучасних театрах визначення цих величин в значній мірі залежить також від прийнятої форми плану (прямокутної, секторної, півкруглої, еліптичної чи круглої).
Вивчення планів античних і сучасних театрів з раціонально побудованою системою радіальних і кільцевих проходів дозволяє встановити, що площа, яку займають проходи, складає в д 21 до 30% загальної корисної площі, зайнятої глядачами. При цьому максимальна місткість одного елемента (клина), ограниченого кільцевими і радіальними проходами, в більшості випадків не перевищує 500 чоловік. Ширина радіального проходу при цьому стандартна і не перевищує 80-90 см, а глибина ряду 75-90 см.
Побудова амфітеатру Побудова плану амфітеатру
Побудова плану амфітеатр суттєво впливає на сприйняття дій і огляд сценічної площадки. Зв'язок між формою амфітеатру, характером подій і його сприйняттям була помічена греками і враховувалась ними при будуванні театрів. Саме на цій основі в грецькому будівництві виникли 3 основні форми амфітеатру: тангенціальна (з прямими крилами), еліптична і концентрична.
Правильне рішення даного питання зводиться до такої побудови крил амфітеатру, яке б ставило глядачів в добрі умови споглядання місця дій (сценічна площадка).
Як відомо, загальним потребам театральної оптики, обумовлюючим розміри амфітеатру і головним образом його крайні бокові віддалення, є горизонтальний глядацький кут, який не повинен перевищувати 45о. Обов’язкове дотримання цих вимог в театрах, призначених для театральних дій, ще не в повній мірі визначає оптичні якості значної кількості місць, найблищих до сцени і розташованих на крилах амфітеатру. Ці якості в значній мірі залежать від побудови крил амфітеатру в плані, правильна орієнтація глядача на ігрову сценічну площадку. Відповідно, конкретне вирішення цього питання залежить в кінцевому рахунку від характеру видовища і влаштуванні сценічної площадки. Ці два основних фактори і мають враховуватись при вирішенні крив олійної в плані форми амфітеатру (кільцевий сектор, еліпс, овал і т. д.).
При тангенціальній формі прямі крила півкружності, орієнтують глядачів на доволі велику площадку, яка знаходиться між центром окружності і сценою. Глибинне споглядання сцени в такому випадку, але воно ограничено необхідністю широкого розкриття порталу, який майже рівний ширині амфітеатра.
При еліптичній формі глядачі, розміщені на крилах амфітеатру, орієнтуються на більш плоску площадку, розташовану перед сценою. Це обумовлюється не паралельною, як в першому випадку, в кутовою направленістю глядацького променя по відношенню до фасадної площини сцени.
При концентричній формі глядачі, які сидять на крилах амфітеатру, орієнтуються на площадку-арену, розташовану в границях окружності амфітеатру. В такому випадку глядачі, які сидять крилах амфітеатру, знаходяться в поганих умовах і повинні круто повертати голови, щоб дивитися виставу, яка проходить навіть не в глибин сцени а на просценіумі.
29
Основні форми амфітеатру і оптимальні зони бачення.А – тангенціальна, Б – еліптична, В – концентрична.
Побудова профілю амфітеатру.По характеру побудови профілю амфітеатру, який забезпечить добрі умови бачення,
відкриті театри можна поділити на 3 групи:- Театри з профілем амфітеатру, побудованого по єдиній похилій прямій;- Театри з профілем амфітеатру, побудованого по ломаній лінії;- Театри з профілем амфітеатру, побудованого по кривій найменшого підйому.Перша група театрів дістала найбільше розповсюдження в практиці будівництва, що
пов’язано з простотою вибору місцевості, меншою затратою коштів на проведення планувальних робіт, простотою розроблення проходів і місць для сидіння, які мають однакову висоту. До недоліків такої побудови амфітеатру відноситься необхідність розроблення доволі високого підйому для забезпечення потрібних умов бачення.
Друга група театрів також дістала доволі широке розповсюдження. Побудова театрів по ломаній лінії застосовується переважно для театрів великої місткості і в тому випадку, коли природній рельєф не забезпечує безперешкодного бачення. До недоліків відносяться більш складні роботи по плануванню, збільшення їх вартості, змінення стандартної висоти виступів, на яких розміщені місця для глядачів в зв’язку з змінами кута профілю.
Третя група театрів не є дуже поширеною. Такий профіль застосовується застосовується зазвичай в великих театрах на штучній основі, де економічні потреби диктують мінімальний підйом рядів місць з ціллю використання під трибунного простору. До недоліків такого театру відноситься складність планувальних робіт і значне збільшення їх вартості.
У відкритих театрах правильна побудова профілю є одною із складних задач, від вирішення якої залежить забезпечення хорошої видимості і чутності.
Відкриті театри на природній основі відрізняються більшим різноманіттям в побудові профілю амфітеатру і його форми. В залежності від системи побудови місць для глядачів і проходів амфітеатри розділяються на такі підрозділи: сходові, пандусні і комбіновані.
30
Сходовому амфітеатру з великим нахилом потрібний спеціальний розрахунок сходових поперечних проходів. Оптимальна величина закладання сходового амфітеатру з постійниим нахилом не перевищує 1:2; закладання сходового амфітеатру з перемінним нахилом в найбільш віддалених від сцени ярусах не повинно перевищувати 3:4. В таких випадках глибина ряду буде від 90 до 75 см. Місцю для глядачів зазвичай відводиться 35-30 см в глибину і 50-45 см в ширину. Коли конструкція лавок не монолітна і дозволяє поставити ноги під лавку, то глибина може бути прийнята 75 см.
Побудова профілів сходових амфітеатрів на природній основі.Пандусний тип, нахил якого не перевищує 1:6, дає можливість уникнути сходових
радіальних проходів. Ця група також може мати постійний і перемінний нахил амфітеатру. Але в більшості спорудах побудова амфітеатру без перемінного, підвищуючогося нахилу неможлива, оскільки малий нахил не дає можливості забезпечити необхідних оптичних умовдля останнього ряду.
Комбінований тип з’єднанням профілів сходового і пандусного типів. В такому випадку перші яруси мають зазвичай пологий нахил, який не перевищує 1:6, а більш віддалені яруси – крутий нахил 1:2.
Місця для сидіння і проходи.
31
Основу трибун по конструктивним особливостям розділяють на два основних види: 1) трибуни на земляній основі (природному або штучному) і 2) трибуни на горючій (дерево) або не горючій (камінь, залізобетон) основі. Найбільш поширеною і економічною основою є земляна.
Принципи влаштування сцен.Сцена відкритого театру як по архітектурній організації так і по технічному
оснащенню і спеціальним пристроям суттєво відрізняється від сцени закритого театру. Найбільш слабким місцем багатьох відкритих театрів є намагання повністю перенести принципи організації сцени закритого театру на відкритий.
У відкритому театрі, не дивлячись на збереження елементів умовності, ця границя відчувається глядачем в значно меншій мірі, ніж в закритому.
Сцена є повністю реальним об’ємно-просторовим елементом архітектури відкритого театру. Тому архітектура сценічної побудови має бути ретельно продумана і відповідати як загальному художньому задуму споруди, так і спеціальним потребам, які зв’язані з сценічною технікою.
В залежності від принципів організації і влаштування сцени відкритих театрів можуть бути відкриті і закрити. Ті і ті підрозділяються на 2 типи: простий і складний.
Відкрита сцена простого типу являє собою невисокий поміст, побудований на штучній основі, або природню спеціально сплановану земляну площадку. Планшет сцени постійно відкритий або має постійні куліси в вигляді спеціальних насаджень (боскет) або стінок з повзучими насадженнями.
Відкрита сцена складного типу – це збудована на штучній або природній основі сценічна площадка, яка не має стелі і не оточена по периметру обслуговуючими приміщеннями. Планшет сцени може бути не механізованим або мати механізацію в вигляді розбірних щитів і т. д.
Закрита сцена простого типу являє собою стаціонарну споруду, внутрішня поверхня якого розрахована на відбиття і посилення звукових хвиль. Наявність сильно розвинутого просценіуму передбачає можливість естрадних виступів.
Закрита сцена складного типу в принципі повторює спрощену схему організації сцени закритого театру. Планшет сцени може
32
бути стаціонарним або мати спрощені елементи механізації. Розповсюдженим елементом такої сцени є рухома акустична раковина.
Одним з розповсюджених у відкритому театрі типів сцени є звичайна земляна площадка, підвищена над рівнем першого ряду амфітеатра на висоту 1-1,2 м з штучними або природніми зеленими кулісами. В більшості випадків перед площадкою роблять невелике углиблення для оркестру. По принципам композиції такі театри можна розділити на природні та паркові.
Вибір форми і розташування природних сцен повністю залежить від природніх факторів, перспектив природного пейзажу і т. д.
Сцени зелених театрів, оформлення яких ресурсами садово-паркової архітектури підкорюються певному плану, називаються парковими. Традиція влаштування таких сцен виходить з XVII ст., коли цей прийом досягнув досконалості. В наслідок паркові сцени дістали широке розповсюдження а архітектурі російських «повітряних» театрів XVIIІ ст. с
Як правило, незначна по розмірам сценічна площадка, піднята на 1-1,2 м над рівнем першого рівня амфітеатра, має бокове огородження – стінки з стрижених дерев або кущів. По боках площадки невисокі (2-2,5 м), правильно стрижені зелені насадження створюють ряд куліс які ідуть в глибину сцени. Задником сцени слугує «стіна» більш високих зелених насаджень.
Площадка сцени робиться зеленим газоном або утрамбована гравієм і засипана піском, деколи моститься камінними плитами. Зелені «стіни», які огороджують сцену, мають бути зроблені з таким розрахунком, щоб глядачі не бачили акторів, які ідуть зі сцени. Як правило акторські вбиральні і допоміжні приміщення виносяться за межі театру.
Найбільш різноманітні по принципам композиції і влаштуванні відкриті сцени складного типу, призначені для оперно-балетних, драматичних, естрадних і музикальних виступів. Такі сцени діляться на 2 групи: з механізованим і не механізованим планшетом.Сцени паркових театрів з природними насадженнямиСцени паркових театрів, створені за допомогою «зеленої» архітектури
Найбільш простий тип сцени з стаціонарним не механізованим планшетом являє собою доволі широку відкриту площадку з розташованими по її периметру обслуговуючими
приміщеннями. Обслуговуючі приміщення розташовуються в одній будівлі або двох окремих павільйонах по боках сцени, зв’язаних між собою в цокольному поверсі (нижче рівня планшета).
Архітектура сцени відкритого театру має бути простою, без лишніх прикрас і пістрявих кольорів. За своїми розмірами сцена не має бути громіздкою і високою, яка закриває перспективу природного пейзажу за її межами; в випадку влаштування постійної стіни – задника – бажано, щоб останній мав широкі відкриті пройоми. Планшет сцени прив’язується до рівня глядацького залу відкидними або
приставними сходинками, або пандусами. Як правило, сцена має мати оркестровий рів нормальної ширини з можливістю використання його для розширення планшета сцени і створення більш широкого просценіуму. Відкрита сцена не повинна мати постійних занавісів і стелі, але при її розробці враховується можливість створення тимчасового занавіса.
Зупиняючись на питаннях архітектурної організації і принципах технологічного облаштування відкритих сцен, не можна не зачипити питання їх штучного іприродного освітлення, особливо важливим у відкритих театрах.
33
Складність питання зв’язана з необхідністю розроблення такого освітлення, яке б не порушувало б сценічної ілюзії, не нервувало глядачів і дозволяло б, крім суцільного, створювати зосереджене освітлення. Найбільш розповсюджений є виніс апаратури за межі сцени, а інколи і театру і монтаж її на спеціальних мачтах або банях.
Більшість відкритих сцен використовується зазвичай для денних вистав. Тому особливо велике значення має правильна орієнтація сцени по сторонам світу. Правильною орієнтацією можна вважати меридіальну; в такому випадку головна вісь театру проходить з півночі на південь.
Влаштування водовідведення амфітеатрів
Звуковідбивні пристрої амфітеатрів
34
Акустичні властивості різноманітних огороджень театрів
1.5. Аналіз нормативної бази
Ландшафтні театри та амфітеатри повинні відповідати вимогам таких Державних
будівельних норм:
ДБН В.2.2-16-2005 Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади
СНиП 2.08.02-89 Проектування театрів
35
Розміщення громадських будинків та споруд на земельних ділянках повинно відповідати
містобудівним, екологічним, протипожежним, санітарним нормам і здійснюватись згідно з
вимогами ДБН 360 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень",
ДБН Б.2.4-1 «Планування та забудова сільських поселень».
Площа земельних ділянок для розміщення громадських будинків та споруд
приймається відповідно до вимог ДБН 360 та ДБН В.2.4-1..
Додатковими нормативними документами є:
ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять.
ДБН В.1.2-2:2006 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів.
Навантаження і впливи. Норми проектування.
ДБН В.1.2-7-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Пожежна безпека.
ДБН В 1.2-10-2008 Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму.
ДБН В.2.2-17:2006 Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних
груп населення.
1.6. Опис проектного рішення
1.6.1. Історична довідка
Вулькою називалося поселення на колишніх південних околицях Львова над потоком
Сорока вздовж нинішніх вул. Сахарова (до 1946 р. Вулецькій) та Бойківської. У 16-17 ст. ця
територія належала до Микульчинських та Пелчинських ланів Галицького передмістя вздовж
яких йшла дорога до села Сокільники. У верхів’ях Сороки збереглась садибна забудова та
планування 19 – п.п. 20 ст. (вул. Бойківська,частково Куликівська), а на довколишніх горбах
– гаї горіхових дерев. У 1864-66 рр. південну частину Вульки перетнула колія залізниці
Львів-Чернівці, яка через долину Сороки проходить високим насипом, в якому влаштовано
міст-тунель для дороги та русла потоку.
Вулиця Академіка Андрія Сахарова фактично є продовженням вул. Коперника. У 1987 р. на
ескаладі вздовж непарної сторони вулиці прокладено колію швидкісного трамваю від вул.
Коперника до кінця вул. Княгині Ольги. Ця наземна ділянка мала стати частиною лінії
підземного трамваю, тунель якої мав починатись на початку нинішньої вул. Сахарова,
проходили під центром міста й виходили на поверхню біля перетину вулиць Личаківської та
36
Мечникова. Однак реалізація проекту підземного трамваю була припинена для збереження
історичних пам’яток.
Від наріжного будинку на вул. Сахарова,12 починається масив забудови 1930 рр. у стилі
функціоналізму, що охопила парну сторону Вулецької та прилеглих вулиць Мальчевського
(тепер Романицького) та Ліса-Кулі (тепер Кастелівка).
Чотириповерховий дім №42, до якого добудовують у 2008 р. ще один поверх, є витвором
радянського будівництва другої половини 1950-х. тоді тут був гуртожиток будівельного
технікуму. Згодом в будинку розміщувався інститут «Промприлад», тепер тут різні офіси. В
проекті передбачається демонтування цієї будівлі, тому що вона не має значної історичної
цінності.
Долина Сороки півколом оточує Вулецьки пагорби, на яких на карті Львова 1835 р.
зображено два форти. У 1950-х на північних схилах Вулецьких пагорбів було створено парк
культури і відпочинку ім.. Б. Хмельницького, на західних – Студентський парк.
До 1946 р. вулиця Бой-Желенського називалась на честь родини вірменського походження
Абрагамовичів, з якої зокрема походив Давид Абрагамович (1839-1926), відомий галицький
політик. Під №5 знаходиться колишній виховний заклад, фондований родиною
Абрагамовичів, збудований у стилі неокласицизму за проектом Маріана Нікодемовича у
1928-30 рр., що складався з гімназії та інтернату.
Навпроти, під №14, у 1921-27 рр. спорудили за проектом Євгена Червінського Дім техніків –
гуртожиток для студентів Львівської політехніки. У 1950-70-х поруч спорудили ще кілька
студентських гуртожитків. Ще одне студентське містечко постало на горбах Вульки в кінці
вул. Лазаренка у 1980-х.
1.6.2. Фотофіксація
37
1.6.3 Опис ділянки для проектування та
концепція споруди
Проектована споруда розташована в південно-західній частині міста Львова на схилах
гори між вулицям Сахарова та Лукаша.
38
Студентський парк розташований біля гуртожитків Львівської Політехніки, від яких і
отримав свою назву. У польський період історії Львова це місце називалося Вулецькі
пагорби, він назви цієї місцевості - Вулька. На проектованій території розміщені три
триповерхові громадські будівлі , які плануємо знести і гуртожитки . Ділянка межує із
внутрішньо квартальною дорогою між гуртожитками (вул. Лукаша) із обмеженим рухом. З
іншого боку ділянки (вул. Сахарова) межує з магістральною дорогою з інтенсивним рухом
транспорту.
Запроектований відкритий ландшафтний театр вміщатиме 4300 постійних місць і 600
тимчасових . У вечірній час у споруді відбуватимуться рокові концерти , а у денний –
театральні вистави .
Схеми трансформації сцени і глядацького залу
Вечірні рокові концерти супроводжуватимуться ефектними світловими і звуковими
спецефектами . Для освітлення сцени будуть задіяні дві величезні потужні світлові вежі , а
також низка прожекторів , які розміщуватимуться на структурному покритті споруди.
39
Креслення світлової вежі
Завдяки спеціальним люкам-провалам , поворотним кругам , лебідкам підйомів ,
спеціальним доріжкам для декорацій , сцена трансформуватиметься , допомагаючи
створювати дивовижне дійство .
Креслення люка-провала
40
Креслення висувного подіуму
Нижня механізація сцени розміщуватиметься у трюмі під сценою. Приміщення для
обслуговування відвідувачів : каси , санвузли , приміщення адміністрації і т. д. запроектовані
під конструкцією центрального крила амфітеатру .
Переріз центрального крила амфітеатру
План центрального крила амфітеатру
Підземний поверх споруди буде умовно поділений на дві частини , які включатимуть :
1) Приміщення театрального комплексу
2) Приміщення спортивно-оздоровчого комплексу41
Приміщення театрального комплексу одночасно зможуть приймати 30 артистів.
Спортивно – оздоровчий комплекс розрахований на одночасне перебування 220
відвідувачів . У ньому розміщуватимуться зали :
1) Групових занять
2) Боротьби
3) Хореорафії
4) Тренажерний зал
Також передбачене приміщення для відпочинку відвідувачів і масажний кабінет .
При створенні нового образу ділянки першочергово було поставлено за мету
забезпечення єдності, гармонії усіх компонентів благоустрою – природних і штучних, адже
саме це лежить в основі ландшафтного проектування. Таким чином , запроектовано штучну
водойму з фонтанами , зелені насадження у кашпо , низку малих архітектурних форм , які
вдало вписалися у природнє середовище ділянки.
42
43
Висновки
У даній дипломній роботі було опрацьовано ряд літературних та інтернет джерел,
державних будівельних норм, на основі яких було спроектовано культурно-видовищний і
спортивно-оздоровчий комплекс для студентів Львівської політехніки .
Пропоновані проектні рішення дають змогу вирішити основну задачу даного проекту , а
саме - забезпечити молодь цікавим і якісним дозвіллям у межах кампусу . Рок – концерти ,
фестивалі , театральні драматичні вистави , лекції – всі ці цікаві дійства можуть проводитися
у споруді , яка відповідає сучасим нормам і стандартам . Здатність сцени до трансформації
робить її універсальною.
Спортивно-оздоровчий комплекс створить умови для ефективних і комфортних тренувань
студентів , а гармонійний благоустрій території зробить це місце сприятливим для
прогулянок .
44
Розділ 2. Архітектурні конструкції
Проектом передбачено влаштування відкритого ландшафтного театру для рокових концертів і вистав у ландшафті території кампусу НУ «ЛП». На території проектованої ділянки запроектовано прогулянкові доріжки, вхідні алеї, малі архітектурні форми, підпірні стінки.
Рельєф складний, об’єкт будівництва знаходиться на крутих схилах Вулецьких пагорбів з загальним перепадом висот у 30 м. Згідно з геологічними умовами при освоєнні ділянки будівництва можлива загроза виникнення зсувів. Оскільки дана територія перевищує нормативний кут ухилу для існуючих грунтів (зсуви виникають на всіх схилах, починаючи із нахилу в 19", а на глинистих ґрунтах при нахилі схилу - 5-7"). Ерозії грунтів не виявлено, проте відомо, що ділянка розташована в районі Львова із утвореннями карстових порожнин та можливою небезпекою підтоплення від природних джерел на території парку.
Споруда запроектована за каркасною схемою. Остовом у ній служить монолітний залізобетонний несучий каркас. Поверх під трибуною запроектований у каркасно-перехресній схемі . Монолітні залізобетонні каркаси будівель виконують рамної конструкції зжорсткими вузлами, в яких вертикальними несучими елементівтами є колони, а горизонтальними - ригелі.
2.1.2. Фундаменти
Передбачено використання стовпчастих фундаментів
Стовпчасті (окремі) фундаменти застосовують для обпирання колон каркасних будівель з метою передачі всіх зосереджених навантажень від них (нормальних і поперечних сил. згинальних моментів) на грунт.
Для переходу від невеликої площі перетину колони до великої площі підошви влаштовують стходинки, або роблять ухил верху підошви. Кількість сходинок призначають мінімальною; вона залежить від висоти фундаменту: при І <45 см - один щабель; при 45 <Н <90 см - два; при Н> 90 см - три щаблі. Якщо у фундаменту декілька уступів , то тільки нижній щабель роблять гнучкою. Всі верхні щаблі виконують звичайно жорсткими, при співвідношенні прольоту до висоти 1: 1. Для зручності бетонування уступи найчастіше проектують постійної висоти. Для скорочення витрат бетону виконують похилі верхні поверхні без уступів , особливо в збірних фундаментах. Фундаменти під збірні колони проектують зі стиком стаканного типу з колоною. Товщину дна склянки приймають не
45
менше 200 мм з умови запобігання продавлювання його колоною. Зазор між стінками склянки і колоною 75 мм зверху і 50 мм внизу служить для замонолічування колони. Глибину закладення колони в стакан приймають не менше найбільшого розміру поперечного перерізу колони
Глибина закладення підошви приймається не менше 0,5 м від поверхні планування і більше товщини ґрунтового шару; з урахуванням глибини промерзання і типів грунту; з урахуванням поруч розташованих фундаментів; з умови закладення колони. Розміри в плані плитний частини фундаменту приймають кратними 300 мм, по висоті - кратними 150 мм. З урахуванням виконання нульового циклу верх фундаменту збірних колон влаштовують нижче рівня чистої підлоги на 150 мм, а монолітних колон - на 50 мм. Стінки склянки армують поздовжньої і поперечної арматурою відповідно до розрахунку, діаметр поперечних стрижнів - не менше 8 мм і не менше 0,25 діаметра поздовжніх стержнів. У фундаментах мілкого закладення, коли стакан невисокий, якщо товщина стінок більше 200 мм і більше 0,75 глибини склянки, стінки можна армувати конструктивно. Подколоннік нижче дна склянки розраховують і армують як продовження колони.
Перегородки поділяють внутрішній об'єм будівлі на приміщення, різні за своїм функціональним призначенням . Для забезпечення гарної звукоізоляції у проекті передбачено побудову цегляних перегородок, які спираються на залізобетонні плити перекриття.
До числа найважливіших експлуатаційних параметрів перегородок належить забезпечення необхідного рівня звукоізоляції, що перешкоджає передачі повітряного шуму з одного приміщення в інше.
Для забезпечення гарної звукоізоляції можлива побудова цегляних перегородок, які спираються на залізобетонні плити перекриття. Конструктивно перегородки складаються з двох шарів цегляної кладки в 1/2 або 1/4 цегли та шару звукоізоляційного матеріалу, розташованого між ними. Кладку в 1/2 цегли армують стрижнями діаметром 6 мм кожні 4 ряди. Крім того, зовнішні шари перегородок пов'язують арматурними стрижнями між собою.
Конструкції перегородок з цегли
Зовнішня самонесуча стіна
46
Цегляні стіни (з глиняної або силікатної цегли), як правило, виконують суцільними. Цеглу кладуть на розчин з перев'язкою швів. Стіни значної довжини і висоти зазвичай підсилюють пілястрами (потовщеннями).
Передбачено застосування монолітних залізобетонних колон (400мм*400мм).
Колони - це вертикально сточі будівельні конструкції, розміри поперечного перерізу яких малі в порівнянні з висотою, яку також називають довжиною. Вони називаються стрижневими стислими елементами. У більшості випадків вони служать опорами для інших будівельних конструкцій, таких, як балки, ригелі, прогони, і передають навантаження з них далі вниз.
Конструкції з густим армуванням бетонують сумішшю з осадкою конуса 6 ... 8 см і крупністю заповнювача до 20 мм,
Якщо висота колон більше 5 м, суміш подають через воронки по хоботу, і ущільнюють навісними або глибинними вібраторами. При використанні глибинних вібраторів в опалубці ущільнюють і подають бетонну суміш. Іноді для подачі бетонної суміші опалубку колон виконують зі знімними щитами, які встановлюють після бетонування першого ярусу.
47
Технологічні схеми бетонування колон заввишки більше 5 м (а) і більше (б), з густою арматурою балок (в), схема опалубки зі знімним щитом (г): 1-опалубка, 2 – хомут, 3 – баддя, 4 – вібратор з гнучким валом 5-приймальня воронка, 6-ланковий хобот, 7-навісний вібратор, 9-кишені, 10 – знімний щит
Ребристе перекриття має вигляд системи балок і плит між ними. В одному напрямку по колонах (зазвичай більшому) розташовують більш потужнібалки - прогони, звані головними балками, перпендикулярнілярно їм розташовують другорядні ригелі. Плита в цьому випадку є багатопролітною з прольотами, рівними відстані між другоряднимибалками, які служать ребрами плити. Такі перекриття називають також ребристими перекриттями з балковими плитами.Головні балки мають проліт 6-9 м, другорядні - 47 м, а плити I- 1,7-2,7 м. Другорядні балки розташовуютьтак, щоб вісь однієї з балок співпадала з віссю колони.
2.1.6. Покриття
Прийнято використання стержнелистового структурного покриття. Структурні плити можуть бути утворені шляхом перетину плоских ферм у двох, трьох і більше
напрямках з розбиттям плити на квадратні, трикутні та шестикутні осередки.
48
Одним з видів кристалічних структур є "стержнелистовий" варіант, із включенням обшивок в роботу всієї системи. Листова частина являє собою складчасту поверхню, що утворить піраміди або тетраєдри, і одночасно служить несучою конструкцією і огорожею. Застосовують і комбіновані із залізобетонними плитами варіанти металевих перехресно-стрижневих систем, наприклад, в плитах великопрольотних покриттів.
Підпірні стінки - це спорудження, що утримують грунт відкосів насипів та виїмок від обсипання. Їх призначення - організація середовища на місцевості та підвищення естетичних якостей садів і парків. Окрім цього, стінки часто використовують при прокладанні паркових доріг, влаштуванні спортивних, дитячих та видовищних площадок, а інколи просто - для краси. В залежності від призначення підпірні стінки поділяються на підсилюючі та декоративні. В даному проекті, підпірні стінки є одним із протизсувних заходів. Підпірна стінка складається із 3 частин:
- Фундамент - підземна частина
- Сама стінка - наземна частина несучої конструкції
- Дренаж і водовідвід - необхідні для підсилення міцності стінки
Підпірні стінки із природного каменю (а, б, в, г) та із монолітного бетону з облицюванням природним каменем (д) В даному проекті підпірні стінки запроектовано монолітного бетону. На насипному грунті підпірні стінки розміщують на фундаменті із бутового каменю , глибина закладання якого визначається рівнем промерзання грунту (для Львова нормативна глибина промерзання грунту складає 0,8 м), проте в цьому проекті висота підпірної стінки не надто велика ( до 2,0 м) і несуча здатність незначна, виконує декоративну функцію, то її влаштовують на фундаменті глибиною близько 50 см. Тоді достатньо товщини фундаменту, що відповідає товщині підпірної стінки. Висота стінки складає 2,0 м , а глибина фундаменту 0,5 м. Ширина фундаменту становить 1/3 висоти стінки.
50
2.1.9. Декоративні водойми
На Вулецьких пагорбах проектом передбачена декоративна водойма у вигляді басейну чотирикутної форми. Декоративна водойма - це об'єкт благоустрою, який вимагає складних робіт. Уздовж зовнішніх країв дна викопаного котловану потрібної форми і глибини закладають цегляний стрічковий фундамент глибиною 1 м. Відтак насипають і щільно утрамбовують шар щебеню завтовшки 15-20 см, поверх якого укладають з/б плиту товщ. 6-10 см, яка являє собою сітку з арматурного заліза діаметром 5-7 мм з вічком 20х20 см. Краї сітки кладуть на фундамент, а потім заливають сітку шаром бетону у співвідношенні: одна частина цементу, дві частини і три частини щебеню. Далі на плиту кладуть 2-3 шару руберойду або толю, промастивши кожен шар гарячим бітумом. Поверх утвореної гідроізоляції накладають цементну кірку завтовшки 2-3 см, а на неї , на цементному розчині, облицювальний матеріал - граніт, мармур, вапнякову плитку і т.п. Для облицювання вертикальних стінок басейну до цементної кірки прикріплюють тонку дротяну сітку, по якій на цементному розчині кладуть облицювання. До дна водойми підводять водостічну трубу для випуску води, а до верхньої частини стіни - водопровідну трубу для заповнення водойми.
Зовнішньо кліматичні чинники Кліматичні умови міста Львова:
- кліматичний район II В;
- температура повітря холодної п'ятиденки -19°С;
- вітровий район III;
- сніговий район І;
- зона вологості - нормальна;
- кількість опадів – 750-1000 мм - відносна вологість повітря за рік – 79%
51
Найбільшу повторюваність у Львові мають вітри із заходу, найменшу – з північного сходу. Найбільша швидкість вітру в період від листопада до березня. В січні вона в січні складає - 4,1 м/с, в липні - 2,9 м/с.
Гідрометеорологічні явища, які відносяться до стихійних лих, для міста Львова і Львівської області:
- шквальний вітер зі швидкістю 30 м/сек, і більше; - заметіль 15 м/сек, протягом 12 год. і більше;
- сніг за кількістю опадів до 200 мм за 12 год. і менше;
- дощ, сніг з дощем у селенебезпечних районах до 30 мм і більше за 12 год. і менше;
- град діаметром 20 мм; мороз, температура до -35° С і нижче;
- спека, температура до +35° С і вище;
- туман, видимість до 100 м і менше протягом 13 год. і більше;
- ожеледиця - 20 мм;
- налипання мокрого снігу при діаметрі 35 мм;
- високі рівні води на ріках
2.3. Світлотехнічні рішення
Освітлення є особливою складовою при проектуванні будь-яких просторів, від закритих до відкритих, від громадських до житлових, від промислових до рекреаційних. В нашому випадку використовується різне освітлення різними засобами, як денне, так і штучне. ДБН В.2.5-28-2006. «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне та штучне освітлення».
Зовнішнє освітлення повинно мати керування, незалежне від керування освітленням у середині будинків.
Для обмеження осліплюючого впливу приладів зовнішнього освітлення місць виконання робіт і територій промислових підприємств висота встановлення світильників над рівнем землі повинна бути:
а) для світильників із захисним кутом менше 15° - не менша вказаної в таблиці 10;б) для світильників із захисним кутом 15° і більше - не менше 3,5 м при будь-яких
джерелах світла.Висота встановлення світильників розсіяного світла повинна бути не менше 3 м
при світловому потоці джерела світла до 6000 лм і не менше 4 м при світловому потоці більше 6000 лм.
Середню горизонтальну освітленість територій парків, стадіонів і виставок слід приймати за таблицею 1.
Таблиця 1
Освітлювані об'єкти Середня горизонтальна освітленість, лкЗагальноміські парки
Районні сади
Стадіони Виставки
Головні входи 6 4 10 10
52
Допоміжні входи 2 1 6 6Центральні алеї 4 2 6 10Бокові алеї 2 1 4 6Площадки масового відпочинку, площадки перед театрами і кінотеатрами, виставковими павільйонами і відкритими естрадами; площадки для настільних ігор
10 10 - 20
Зони відпочинку на територіях виставок - - - 10
Відповідно до ДБН В.2.2-16-2005 «Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади» постановочне освітлення чи система постановочного освітлення (СПО) повинні забезпечувати можливість здійснення на сцені об'ємного багатокольорового освітлення акторів та декораційних установок, світлової проекції та світіння флуоресцентних фарб. Склад освітлювальних установок, вибір системи регулювання постановочного освітлення сцен і естрад залежить від їх типу і визначається завданням на проектування.
Тому даним дипломним проектом передбачено встановлення двох освітлювальни веж , так званих стаціонарних приладів освітлення, які створюють належне штучне світлове середовища сцени театру.
За локальне ж освітлення в даному проекті відповідають прилади прожекторного типу, як з шліфованими лінзами, так і зі східчастими, які дозволяють в широких межах регулювати кутом розсіювання світлового потоку.
Окрім того, у постановочному освітленні запроектованої сцени широко застосовується колір. Щоб створити можливість кольорового освітлення, прилади забезпечуються скляними або плівковими світлофільтрами необхідного кольору, що перекривають вихідний отвір прожекторів і світильників, і тим самим дають змогу, завдяки оптичному змішуванню, отримати широку гаму колірних відтінків. Кількість кольорів не повинна перевищувати 6-8 шт., а основними з них являються синій, блакитний, зеленувато-блакитний, зелений, жовтий і червоний.
2.4. Акустичні рішення
53
2.4.1. Шумоізоляція та звукоізоляція Санітарні норми рекомендують рівень шуму в межах 50 – 60 Дб, категорії А для забезпечення високо-комфортних умов, та 55 – 65 Дб, категорій Б, В для забезпечення, відповідно, комфортних і допустимих умов. Матеріали, застосовувані для захисту від шуму в конструкціях будівель, поділяються на звукопоглинальні і звукоізолюючі. Перша група матеріалів покликана гасити відображені звукові коливання всередині приміщень, а спеціалізація другої групи виробів – ізоляція ударних і повітряних шумів, що поширюються крізь стіни, перегородки та інші конструктивні елементи будівлі. В цьому випадку основними джерелами шуму будуть зовнішні впливи, а саме транспорт. ДБН В.1.2-10-2008 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Основні вимоги до будівель і споруд. Захист від шуму» виділяє транспортні потоки, а саме в даній ситуації, пропонованій проектом: внутрішньо-квартальні джерела шуму; транспортна мережа. Допустимі рівні шуму від транспортних засобів дозволяється приймати на 5 Дб вище значень. Тобто, в категорії А потрібно забезпечити рівень шуму не більше 65 Дб, а в категоріях Б, В не більше 70 Дб.
Названі вище джерела шуму відносяться до зовнішніх, тому необхідно розглянути шляхи звукоізоляції огороджувальних конструкцій. Основним шумозахисником і звукоізолятором виступають зелені насадження, дерева . Використала також звукоізоляційні стяжки, вібраційні стяжки під місцями для сидіння та сценою. Будівельно-акустичні методи включають застосування конструкцій і пристроїв, що забезпечують ефективне зниження рівня шуму. Вони тісно пов'язані з проблемою зниження шуму від технологічного, санітарно-технічного та інженерного обладнання, транспортних засобів, механізованого інструменту та побутових приладів.
2.5. Енергозбереження
В Україні, як і у світі, останні століття широко застосовують найрізноманітніші засоби енергозбереження. Максимальне використання природного освітлення, природного тепла з мінімальною шкодою довкіллю. В цьому випадку я використала сцену театру та підйом до неї, що знаходиться над дорогою, як додаткову рекреаційну зону. Додатковий зелений простір слугує як частина існуючого парку. Також в проекті запропоновані скляні
54
фасади, що в свою чергу зменшує використання електроенергії і поглинання сонячної енергії та денного освітлення.
Стійкий нормативний температурно-вологісний режим приміщення забезпечуватиметься застосуванням надійної системи кондиціювання повітря, незалежно від теплої і холодної пори року.
В зимовий період для теплопостачання підземного поверху передбачається використання високоефективних опалювальних агрегатів з підвищеним коефіцієнтом корисної дії.
Згідно табл.1 ДБН В.2.6-31:2006 «Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель» мінімально допустиме значення R q min опору теплопередачі для І температурної зони: для зовнішніх стін R q min=3,3 м2∙К/Вт, для покриття і перекриття R q min=3,75 м2∙К/Вт, для вхідних дверей R q min=0,44 м2∙К/Вт, для вікон, світлопрозорих фасадів Rq min= 0,75 м2∙К/Вт.
55
Розділ 3. Охорона праці
3.1 Характеристика об’єкту з точки зору охорони праці
Тема дипломної роботи - проект архітектури споруди для рокових концертів в ландшафті території кампусу НУ «Львівська політехніка»
Проектована споруда знаходиться у парку на Вулецьких пагорбах , Франківському районі Львова та розташована на схилах гори між вулицями Сахарова та Бой-Желенського. Студентський парк розташований біля гуртожитків Львівської Політехніки, від яких і отримав свою назву. Загальна площа зеленої зони - 15 га, в межах парку - 6 га.
Проектований об’єкт розташований в південно-західній частині міста Львова в гуртожитковому студентському містечку середньої поверховості (5 поверхів). Проектом передбачено використання ландшафтних прийомів та елементів благоустрою при створенні конкретного місця для рокових концертів і вистав . Проект включає:
1. Відкритий театр місткістю 4300 постійних місць (стаціонарних) і 600 тимчасових (використовуються під час вистав : місця для глядачів, які заповнюють фан-зону);
2. Підземний поверх, з громадськими функціями, що обмежує театр а також комплекс приміщень для занять спортом : приміщення технологічного забезпечення сцени, приміщення, що обслуговують сцену, приміщення для творчого і технічного персоналу, кафе, а також зали для занять спортом , танцями , аеробікою і т.д.);
3. Часткове збереження, перепланування та модернізація існуючого скверу (збереження деяких зелених насаджень, нові насадження, перепланування генплану та схеми руху по сквері, нові МАФ).
На даний об’єкт проектування можливі різноманітні впливи, які небезпечні або шкодять здоров’ю людини. До них відносяться такі впливи як:
Вплив шуму. Шумом прийнято вважати звуки, які негативно впливають на організм людини і заважають його роботі та відпочинку. Тому шум вважається несприятливим звуком, а саме у пропонованому проектом відкритому театрі, який зосереджений у студмістечку і вимагає особливої уваги до шуму, вібрації та правильно використаних методів звукоізоляції. Шкідливий та небезпечний вплив шуму на організм людини встановлено тепер з повною визначеністю. Численні дослідження підтвердили той факт, що шум належить до загально фізіологічних подразників, які за певних обставин можуть впливати на більшість органів та систем організму людини. Основним шумозахисником і звукоізолятором виступають зелені насадження: . Ми розглянули звукоізоляцію та шумозахист зовнішніх огороджувальних конструкцій, використали звукоізоляційні стяжки, вібраційні стяжки під місцями для сидіння та сценою. Будівельно-акустичні методи включають застосування конструкцій і пристроїв, що забезпечують ефективне зниження рівня шуму. Вентиляційні камери, насосні й інші приміщення з інженерним обладнанням, що є джерелом шумів і вібрацій, не допускається розташовувати над, під і суміжно з залами для глядачів і репетиційними, естрадами, студіями звукозапису, апаратними й іншими приміщеннями, які вимагають захисту від шуму. Через студію та апаратну звукозапису не допускається транзитне прокладання санітарно-технічних мереж (вентиляційних коробів, каналізації, водопроводу). В нашому випадку планування цих приміщень відповідає вимогам. Що при виборі конструктивних рішень, що при плануванні будівлі намагались забезпечити максимальний комфорт, шумозахист і звукоізоляцію.
56
Небезпека пожежі. При проектуванні культурно-видовищних, рекреаційних споруд та дозвіллєвих закладів слід виконувати заходи пожежної безпеки згідно з вимогами ДБН В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность». Кількість поверхів та місткість залів для глядачів слід приймати залежно від ступеня вогнестійкості споруди. Ширину і довжину шляхів евакуації людей із залів для глядачів та з будинків кінотеатрів,відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля визначають розрахунком за погодженням з органами державного пожежного нагляду залежно від необхідного часу евакуації людей із залів для глядачів. При цьому ширина шляхів евакуації не повинна бути меншою за встановлену ДБН В.1.1-7.
Евакуаційні виходи слід розраховувати, виходячи з максимальної місткості залу для глядачів і врахувавши, що в нас відкритий театр, що частково спрощує і зменшує складність евакуації при пожежі. Евакуаційні рішення, виходи проектуються поряд з проектом самого залу (Мал. 3.1.1). Незалежно від результатів розрахунку відкритого театру, ширина дверних прорізів в будівлі, що обмежує театр, повинна бути не менше 1,2 м і не більше 2,4 м, ширина коридорів – не менше 2,4 м. Кількість евакуаційних виходів із залу для глядачів, із сцени (естради), з робочих галерей, сейфа згорнутих декорацій слід проектувати не менше двох. Зал для глядачів і сцену потрібно
виконувати з негорючих матеріалів. Витрати води для зовнішнього пожежогасіння з пожежних кранів для відкритих театрів зі сценами, незалежно від вмістимості - два струменя не менше 2 л/с і два струменя з витратою не менше 4 л/с кожний. В нашому випадку пожежні крани можна встановити довкола театру, а також біля входів в будівлю.
Освітлення. Світло впливає на діяльність людини. При поганому освітленні в людини може погіршитись зоровий апарат, продуктивність праці, неточність та необережність дій. При проектуванні потрібно дотримуватись норм освітлення ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення». В нашому випадку присутнє як денне, так і штучне освітлення, переважає – денне. - Денне освітлення: в даному проекті ми приділили особливу увагу денному освітленню , що важливо для денних театральних вистав . Оскільки споруда розташована на Вулецьких пагорбах , відповідно і сонце на пагорб світить довше ніж на низину, оточуюче середовище лояльне до проектованого рішення, хороша інсоляція, мінімальні тіні, максимальне потрапляння сонця і освітлення відкритого театру.
- Штучне освітлення: Штучне освітлення ми використовуємо як ззовні, так і в середині (у підземному поверсі ) , як на фасадах, так і окремо стоячі ліхтарі , світильники , вбудовані у тротуарне покриття . Оскільки частина будівлі в нас знаходиться під землею, то ми активно використовуємо штучне освітлення. По плануванню у нас службові
57
Малюнок 3.1.1: Схеми евакуації відкритих театрів
приміщення обслуговування сцени і театру залишились без денного освітлення, що ми компенсуємо вдалим поєднанням штучного освітлення. Постановочне освітлення чи система постановочного освітлення повинні забезпечувати можливість здійснення на сцені об'ємного багатокольорового освітлення солістів, акторів та декораційних установок, світлової проекції. Склад освітлювальних установок, вибір системи регулювання постановочного освітлення сцен і естрад залежить від призначення будинку чи споруди, його типу і визначається завданням на проектування. У проектованому об’єкті запропонована прожекторна система штучного освітлення сцени .
Вимоги безпечної експлуатації технологічного і механічного обладнання. Вірогідність нещасного випадку зростає, як тільки людина попадає в поле дії небезпечного або шкідливого фактору. Це небезпечні зони, що характеризуються певним видом небезпеки, її інтенсивністю, часом і простором дії. До головних моментів аналізу небезпек належить пошук відповідей на такі питання:
1) які об’єкти є небезпечними; 2) яким надзвичайним подіям можна запобігти; 3) які надзвичайні події неможливо усунути і як часто вони матимуть місце; 4) яку шкоду не усунуті надзвичайні події можуть спричинити людям, об’єктам, навколишньому середовищу.
3.2. Розслідування та порядок обліку нещасних випадків невиробничого характеру у спортивних залах
Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.
Нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270. Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу. Повідомлення про нещасні випадки із смертельним наслідком лікувально-профілактичні заклади протягом доби надсилають до районної адміністрації, органів внутрішніх справ та органів прокуратури. Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння. Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин. Районна держадміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби приймає рішення про утворення комісії з розслідування нещасного випадку. Нещасні випадки, які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий.Розслідування нещасних випадків із смертельними наслідками проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури. За результатами розслідування нещасного випадку
58
складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм). На підставі результатів розслідування розробляються заходи щодо запобігання подібним випадкам, а також щодо вирішення питань соціального захисту потерпілих. Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні випадки.
Узагальнений звіт про нещасні випадки районні держадміністрації надсилають до обласних держадміністрацій, які, в свою чергу, подають узагальнені звіти до Держнаглядохоронпраці.
Висновки
Підводячи підсумки, необхідно відзначити, що при будівництві потрібно приділяти особливу увагу правильному влаштуванню будівельних майданчиків, оскільки недотримання норм – це перша ознака травматизму. За недотриманням техніки безпеки на будівництві постраждати можуть не лише робочі, а й звичайні перехожі. Правильне влаштування проїздів та проходів, тимчасові місця для паркування, попереджувальні знаки, наявність необхідного спорядження, інструментів та інше забезпечує безпеку на будівництві.
59
Розділ 4. Економіка архітектурного проектування
Проектом передбачено влаштування відкритого ландшафтного театру для рокових концертів і вистав у ландшафті території кампусу НУ «ЛП». На території проектованої ділянки запроектовано прогулянкові доріжки, вхідні алеї, малі архітектурні форми, підпірні стінки та системи водовідведення. У підземному поверсі споруди містяться приміщення спортивно-оздоровчого комплексу , театрального комплексу і приміщення обслуговування видовищного комплексу
Економічний розділ для проекту виконано за методичними вказівками (Додаток 3. Розрахунок кошторисної вартості за УПВ).
Економіка в сучасних умовах стає найбільшою сферою суспільних відносин і розглядається в декількох значеннях:
- по-перше, як сукупність відносин, що визначаються характером власності на засоби виробництва;
- по-друге, як господарство окремого району країни; - по-третє, як наукова дисципліна, що займається вивченням народного господарства,
його галузей, окремих підприємств, а також окремих елементів виробництва (капітал, фонди, праця і т.п.)
Підставою для визначення кошторисної вартості є: 1) робочий проект, чи робоча документація; 2) діючі кошторисні нормативи а також оптові ціни на обладнання, меблі та інвентар.
В таблиці 1 представлено відомість підрахунку обсягів робіт спорудження основних об’єктів: адміністративного корпусу, спальних корпусів і благоустрою. Розрахунок кошторисної вартості проекту пропозиції видовищного комплексу , підземного поверху і благоустрою території представлено в таблиці 2. Кошторисна вартість видовищного комплексу , підземного поверху і благоустрою розрахована за укрупненими показниками витрат (УПВ) в договірних цінах 2015 року (станом на 01.05.2015 р.).
Кошторисна вартість проекту пропозиції за укрупненими показниками витрат (за УПВ) складає:
- вартість видовищного комплексу: 32млн. 851тис. 602,8 грн (з ПДВ), а 1 м2 – 5 128.8 грн.- вартість підземного поверху : 125млн. 135тис. 804,9 грн (з ПДВ) , а 1 м2 –13тис. 104,6 грн..- вартість розробки елементів благоустрою: 3млн. 685тис. 370,4 грн (з ПДВ), а 1 м2 території – 245,2 грн. В таблиці 3 представлено індекси для визначення базисної кошторисної вартості БМР (в базисних цінах 1997р.)і їх структура по галузях .
Таблиця 1
Відомість підрахунку обсягів робіт
№ Назва робітОдиниці виміру
Формула підрахунку
Обсяг робіт
Нове будівництво і благоустрій території
60
I. Будівництво видовищного комплексу
1 Амфітеатр м2 див.проект 2610,8
2 Сцена м2 --//-- 752,3
4 Малі архітектурні форми м2 див.проект 450
ІІ. Будівництво підземного поверх
ІІ.І. Спортивно-оздоровчий комплекс
1 Побутові приміщення м2 див.проект 89,78
2 Приміщення працівників м2 див.проект 88,38
3 Спортивні приміщення м2 --//-- 5431,9
4 Приміщення роздягалень м2 див.проект 256,87
5 Приміщення відпочинку м2 --//-- 130,08
6. Коридори , фойє м2 929,87
7. Допоміжні приміщення м2 121,73
8. Приміщення медичного обслуговування м2 10,42
ІІ.ІІ. Приміщення театрального комплексу
1. Артистичні приміщення м2 308,31
2. Костюмерні м2 76,32
3. Складські приміщення м2 404,42
4. Господарські приміщення м2 42,68
5. Адміністративні приміщення м2 79,20
6. Технічні приміщенн м2 84,57
7. Трюм м2 584,16
ІІ.ІІІ. Приміщення обслуговування видовищного комплексу
1. Адміністративні приміщення м2 19,13
2. Сантехнічні приміщення м2 342,09
3. Приміщення персоналу м2 166,41
4. Каси м2 22,14
61
5. Коридори , холи , тамбури м2 362,78
ІІІ. Благоустрій території
1. Улаштування доріжок м2 1767,37
2. Улаштування мощення м2 5589,31
3. Улаштування паркінгу м2 805,2
4. Улаштування проїздів м2 1234,27
5. Улаштування газонів м2 5654,72
Таблиця 2
Розрахунок кошторисної вартості проекту за укрупненими показниками витрат (складено в договірних цінах станом на 01.05.2015 року )
№п/п
Назва робіт, об'єктів, споруд(шифр і № позиції УПВБ)
Од.вим.
Обсягиробіт
Кошторисна вартістьодиниці в цінах 1984р., руб.
Індексипереходудо цін1997р., грн.
Базовакошториснавартість в цінах1997р., грн.
Загальнакошториснавартість вцінах 2015 р.
1 2 3 4 5 6 7 8
Нове будівництво і благоустрій території
І.Будівництво видовищного комплексу
1. Амфітеатр га 0,26108 399000 1,121 116739,819 2334796,38
2. Сцена га 0,07523 7000 1,121 590,32981 11806,4
3.Малі архітектурні форми
м2 450 3000 1,115 1505250 30505000
Разом: 32851602,78
62
№п/п
Назва робіт, об'єктів, споруд(шифр і № позиції УПВБ)
