УСІ УРОКИ БІОЛОГІЇ В 6 КЛАСІ. КОНСПЕКТИ УРОКІВ Книга ...

Т. А. Дячук

УСІ УРОКИ БІОЛОГІЇ В 6 КЛАСІ. КОНСПЕКТИ УРОКІВ

Книга для вчителя

Кам’янець-Подільський«Аксіома»

2017

УДК 37.016 Д99

Рецензенти:

Схвалено методичним об’єднанням учителів біології, географії, хімії та природознавства

Острозької ЗОШ І–ІІІ ступенів № 1 (засідання № 2 від 10.11.2016 р.)

Дячук Т. А. Усі уроки біології в 6 класі. Конспекти уроків. Книга для

вчителя / Т. А. Дячук. – Кам’янець-Подільський : «Аксіома», 2017. – 280 с.

ISBN 978-966-496-___-_У посібнику запропоновано орієнтовне тематичне і поурочне

планування навчального матеріалу, картки для проведення лабора-торних досліджень і практичних робіт, конспекти уроків та додатко-ву інформацію для них, матеріали для пристендових уроків.

Посібник призначено для вчителів загальноосвітніх шкіл, які працюють за оновленою програмою для базової загальної середньої освіти «Програма з біології для 6–9-х класів загальноосвітніх нав-чальних закладів».

УДК 37.016

ISBN 978-966-496-___-_ © Т. А. Дячук, 2017

Д99

ВІД АВТОРА

Учитель – то є стиль життя. Кожен учитель залежно від характеру, поглядів, психічних особливостей виробляє власну філософію навчально-виховного процесу. Але жоден учитель, навчаючи, не перестає вчитися. Цей посібник є саме тим джере-лом, яке допоможе у підготовці до уроків учителям, які не ігно-рують підказки колег.

Посібник містить поурочне планування навчального матері-алу згідно оновленої програми 6-го класу в межах чинного Держ-стандарту, враховуючи вимоги «Нової української школи».

У поурочних планах ураховано вимоги щодо формування ключових компетентностей та наскрізних змістових ліній.

Пропоновані розробки уроків орієнтовано на нову педаго-гічну етику, яка визначає:використання діалогової, активної взаємодії;інтегровано-естетичне розкриття навчального матеріалу;формування вміння і бажання вчитися.Зміст посібника спрямовано на поетапне формування пред-

метних компетентностей, з урахуванням вікових особливостей сучасних шестикласників. Він дає змогу використовувати різні інтерактивні методи і виробляти практичні навички, розвивати ерудицію. Типологія уроків, запропонованих у посібнику, роз-роблена відповідно до дидактичної методології В. Оніщука. Ко-жен етап уроку описаний і містить навчальний та додатковий матеріал. Етапи активізації та мотивації навчальної діяльності складено з використанням різних прийомів, домашні завдання є інтегрованими і носять особистісноорієнтований характер. У етапах засвоєння знань, узагальнення, первинного застосуван-ня вмінь і навичок зазначено посилання на певні параграфи і сторінки підручника «Біологія. 6 клас» І. Ю. Костікова.

У цьому доробку подано розробки уроків до всіх тем курсу «Біологія. 6 клас» й описано всі практичні роботи, передбачені програмою.

Буду рада, якщо розробки уроків полегшать вашу працю, заощадять часовий ресурс, допоможуть зробити уроки цікави-ми для кожного учня.

Усі уроки біології в 6 класі. Конспекти уроків4

ВСТУП

УРОК 1

БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ.ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ЖИВОГО

Мета: сформувати уявлення про біологію як комплексну науку про живу природу; вивчити рівні організації життя; розширити знання про властивості живого та дати їм характеристику; розвивати між-предметну, ключову, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи шляхом формування екологічної свідомості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТПроведення первинного інструктажу з БЖД.Ознайомлення з навчальним забезпеченням предмету.Підпис робочих зошитів та зошитів для тематичних робіт.

ІІ. АКТИВІЗАЦІЯ ЖИТТЄВОГО ДОСВІДУ І ЗНАНЬ УЧНІВ

Гра «Телепат» (продовжте мою думку)1. Усе, що оточує нас, це ... (тіла)2. Тіла за основними властивостями можна поділити на групи

... (живої природи, неживої природи, ті, що створені руками людини)

3. Основною ознакою живої природи є ... (розмноження)4. Окрім того, жива природа ... (дихає, живиться, росте, роз

вивається)5. Усі тіла складаються з речовин, які, в свою чергу, склада-

ються ... (з молекул і атомів)Які науки про природу вам відомі з курсу природознавства?Що мають на увазі, коли про людину кажуть: «Культурна

людина»?

5Вступ

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вправа-порівняння «Знайдіть ознаки живого»1. Сталактити і сталагміти – кам’яні нарости із солей кальцію

в печерах, що збільшуються з кожним роком. Отже, вони ростуть.

2. Синичка щодня приносить своїм пташенятам гусінь та різ-них комашок. Вони їдять, отже, збільшуються у розмірах.

3. Із великої гранітної брили шляхом подрібнення виробляють щебінь, тобто каменів стає багато, отже – це розмноження.

4. Кульбаба поширює вітром парашутики з насінинками, з яких виростають нові рослини. Це розмноження.

5. Під час дощу річка поповнюється водою – це називають жив-ленням річки.

6. Рослина вбирає воду, вуглекислий газ та сонячне проміння, здійснює фотосинтез і так живиться.

7. На вершині гори є кратер вулкану, який періодично випус-кає дим – це дихання вулкану.

8. Дельфін вистрибує з води, вбирає повітря, так він дихає.9. Дюни та бархани рухаються, коли вітер піднімає і перекидає

пісок.10. Соняшник рухається, повертаючи свої квіти до сонця.

Що ж виходить, що з-поміж тих ознак живої природи, які вам уже відомі, є ті, що частково можна простежити у неживій природі. Тому ми з вами повинні вивчити і пояснити ще деякі ознаки, щоб остаточно переконатися, що живе докорінно відріз-няється від неживого, але взаємопов’язане з ним.

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біологія – комплексна наука про живу природуПерші відомості про живі організми почала нагромаджува-

ти ще первісна людина. Живі організми давали їй їжу, матері-ал для одягу і житла. Уже в той час людина не могла обійтися без знань про властивості рослин, місця їх зростання, строки дозрівання насіння і плодів, місця мешкання і звички тварин,


на яких вони полювали, хижих і отруйних тварин, які могли загрожувати їх життю. Так поступово збиралися відомості про живих істот.

Значний фактичний матеріал про живі організми було зібра но відомим давньогрецьким лікарем Гіппократом (бл. 460–322 рр. до н. е.). Він описав понад 500 видів тварин. Аристотель ціка-вився будовою і способом життя тварин, він заклав основи зоо-логії. Першу спробу систематизації знань про рослини зробив давньогрецький природодослідник Теофраст (372–287 рр. до н. е.). Розширенням знань про будову людського тіла давня на-ука зобов’язана римському лікарю і природодосліднику Галену (бл. 130–200), який розтинав мавп і свиней. Його праці здійсню-вали вплив на розвиток природознавства і медицини упродовж кількох століть.

Біологія (від грец. біос – «життя», логос – «наука», «вчен-ня») – це наука про життя, його форми та закономірності. Така назва науки була запропонована в 1802 р. німецьким ботаніком Л. Х. Тревіранусом (1779–1864), але остаточне визначення біо-логії як самостійної дисципліни було зроблено лише в 1890 р. видатним французьким ученим Ж.-Б. Ламарком. Предметом її вивчення є різноманітність вимерлих істот, їхня будова (від мо-лекулярної до анатомо-морфологічної), функції, походження, індивідуальний розвиток, еволюція, поширення, взаємини одне з одним і з довкіллям.

На сьогодні біологія становить цілий комплекс наук про живу природу, об’єктом вивченням яких є живі організми – ві-руси, бактерії, рослини, тварини, гриби; а також їх різноманіт-ність, будова тіла й органів, розвиток, поширення, еволюція та форми співіснування в екологічних системах.

2. Рівні організації життяДавайте відтворимо схему складності організації природи,

починаючи від найпростішого.Атом – молекула – речовина – тіло.

А тепер спробуємо скласти аналогічну схему організації жи-вої природи.

Клітина – тканина – орган – організм – ?Як би ви продовжили ланцюг?

7Вступ

Чи може існувати один організм сам по собі?Чи може живе існувати без неживого?

Живі організми + умови їх існування = екосистема

3. Ознаки живогоПрослухайте уривок тексту і в зошит випишіть усі згадані у

ньому ознаки живих організмів.До складу живих організмів входять органічні речовини: цу-

кор, крохмаль, жир, білок, нуклеїнові кислоти. Також і неор-ганічні речовини: вода і мінеральні солі. Крім цього, слід знати, що у представників різноманітних царств живої природи схо-жий хімічний склад. До характерних ознак живих організмів належать: обмін речовин, що включає: дихання, харчування, транспорт речовин, їх перебудову і створення з них структур і речовин власного організму, виділення кінцевих продуктів життєдіяльності, вивільнення енергії в будь-яких процесах і використання її в інших. Сюди ж відносяться розмноження і відтворення потомства, розвиток з однієї або декількох клітин дочірнього організму, а також спадковість і мінливість. Крім цього, до ознак живих організмів можна сміливо додати подраз-ливість і здатність координувати свою діяльність відповідно до них.

Живі організми відрізняються від неживих тіл складнішою будовою. Для підтримання своєї життєдіяльності вони отриму-ють енергію ззовні й практично всі використовують сонячну енергію. Живі організми активно рухаються, долають опір і реа-гують на навколишнє середовище. Багато хто може заперечити, що не в усіх об’єктів живої природи всі зазначені вище ознаки яскраво виражені. Так, наприклад, рослини майже не рухають-ся і те, як вони дихають, не можна побачити неозброєним оком. А у багатьох тварин у неволі зникає здатність розмножуватися. Але, не зважаючи на це, інші ознаки представників живої при-роди у них виражені. Тому рослини і бактерії також відносяться до живої природи і вивчаються в розділі біології.

Тепер ви знаєте основні ознаки живих організмів!Які ознаки ви виписали?Які ознаки є для вас новими?


Спробуємо пояснити суть кожної ознаки.Розмноження – процес відтворення собі подібних, що забез-

печує безперервність і спадковість життя. Ріст і розвиток – це дві взаємопов’язані сторони одного й

того ж процесу. Ріст – кількісні зміни, пов’язані зі збільшенням маси всього

організму. Розвиток – якісні зміни, пов’язані з поетапною появою орга-

нів. В основі росту й розвитку організму лежить обмін речовин і енергії.

Усі живі організми здатні до обміну речовин із навколишнім середовищем, поглинаючи з нього елементи, необхідні для жив-лення, і виділяючи продукти життєдіяльності. При небіологіч-ному колообігу речовин вони просто переносяться з одного міс-ця на інше або змінюється їх агрегатний стан, тоді як у живих організмів обмін має якісно інший рівень, включаючи процеси синтезу і розпаду.

Обмін речовин – процес надходження до організму пожив-них речовин, їх перетворення, засвоєння та виведення непотріб-них організму речовин. Це складний процес, що включає у себе дві ознаки живого: живлення та дихання.

Живлення – процес надходження в організм поживних ре-човин і засвоєння ним речовин, необхідних для забезпечення існування організму. Поживні речовини потрапляють до орга-нізму тварин з їжею.

Дихання – це газообмін між організмом і навколишнім сере-довищем.Що робить кіт, коли ви ненароком наступили йому на хвіст?Чи робить це камінь, що лежить на дорозі? Чому?

Подразливістю називають властиву всім живим організмам здатність реагувати на зміни в навколишньому середовищі різ-номанітними змінами свого стану і діяльності. Агенти, які при-зводять до зміни стану живих об’єктів, називаються подразни-ками.Наведіть приклад прояву подразливості у тварин.А як це проявляється у рослин?Чи реагують живі організми на забруднення довкілля? Як?

9Вступ

Тоді про що ми повинні пам’ятати?

VІ. ОСМИСЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Робота з опорним конспектомЗакінчіть речення.

1. Процес поглинання кисню, реакції окиснення та виділення вуглекислого газу – це ... (дихання)

2. Процес випаровування води – це ... (транспірація)3. Процес поглинання рослиною з ґрунту води з розчиненими у

ній мінеральними речовинами – це ... (живлення)4. Кількісні зміни розмірів та маси рослини – це ... (ріст)5. Якісні зміни в будові рослини – це ... (розвиток)6. Процес відтворення собі подібних – це ... (розмноження)

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПрочитати § 1 підручника. Вивчити рівні організації життя

та визначення основних властивостей живого.Повторити царства живої природи та їх основні ознаки.

УРОК 2

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЖИТТЯ. НАУКИ, ЩО ВИВЧАЮТЬ ЖИТТЯ

Мета: сформувати уявлення про систему класифікації органічного сві-ту, вивчити основні таксони та їх назви, науки, що вивчають приро-ду; розвивати міжпредметну та предметну компетентності; вихову-вати ціннісне ставлення до природи та себе.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ

Фронтальне опитуванняЩо це за наука біологія?Що є предметом вивчення біології?


Кого вважають «батьком біології»?Чому?Які виділяють рівні організації живої природи?Назвіть відомі вам ознаки живого.Яка ознака є найважливішою?Чи притаманні людині усі ознаки живого? Які можна додати ще?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУВи вже знаєте, що термін «біологія» походить від грецьких

слів bios, що означає «життя», та lоgos – «учення». Отже, це сис-тема наук про життя. Біологія об’єднує багато наукових дисци-плін. Чи знаєте ви які?

Усі люди об’єднані у певні групи: сім’ї, родини, нації, раси. Вас у місті об’єднують школи, класи, ряди, парти. А як групу-ються живі організми?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЯкі вам відомі царства живої природи?Чому виділили 5 різних царств?

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Різноманітність живих організмівЗа найобережнішими оцінками сьогодні на нашій планеті

зареєстровано близько 1,8 млн видів живих організмів. Із них понад 1000 видів вірусів, близько 4500 видів дроб’янок, близь-ко 500 тис. видів – це рослини, 100 тис. видів – гриби, близько 1,5 млн видів – тварини (з них понад 1 млн – комахи). Це різно-маніття виникло внаслідок тривалого процесу еволюції, під час якого одні види давали початок іншим, деякі зникали. Види, що утворилися від спільного предка, зберігають чимало ознак схожості. Чим віддаленішим є історичний зв’язок між видами, тим суттєвішими є відмінності між ними.

Отже, усі види, що населяють нашу планету, пов’язані між собою родинними зв’язками, тобто утворюють природну систе-

11Вступ

му. Дослідженням цієї системи і спробами відтворити її, тобто спробами відобразити послідовність еволюційних подій на пла-неті, займається систематика.

2. Сучасна система класифікації живих організмівЗалежно від притаманних організмам особливостей будови

та процесів життєдіяльності вчені поділяють їх на великі систе-матичні групи. Ці систематичні групи називаються таксонами, а наука, яка групує живі організми за певними ознаками у так-сони, називається систематикою. Вчені-систематики розробили правила класифікації організмів.

Класифікація організмів – це визначення їхнього положен-ня серед інших істот, тобто належності до певних систематич-них одиниць – таксонів (від грец. taxis – «порядок», «розміщен-ня»).

Засновник наукової систематики – великий шведський уче-ний XVIII ст. Карл Лінней. Він розробив бінарну номенклатуру. За її правилами видова назва латинською мовою складається з двох слів: перше слово – назва роду, друге – видовий епітет (на-приклад, кульбаба звичайна).До якого царства належимо ми з вами?Тоді вислів: «Поводиться як тварина» – правильний?Чому?

3. Науки, що вивчають життяБіологія об’єднує багато наукових дисциплін. Особливості

будови та життя рослин і тварин зумовили поділ біології на ботаніку (науку про рослини) і зоологію (науку про тварини). Ви-вчення мікроорганізмів призвело до виникнення мікробіології. Ботаніка, зоологія та мікробіологія, в свою чергу, поділяються на багато галузей, значна кількість яких є самостійними наука-ми, що вивчають певні групи організмів. Наприклад, бактерії – об’єкт дослідження бактеріології, гриби – мікології, найпрос-тіші – протистології, комахи – ентомології, риби – іхтіології тощо.

Іншу групу становлять біологічні науки, що досліджують найрізноманітніші прояви життя та властивості організмів. Так, зовнішню будову організмів вивчає морфологія, внутріш-


ню – анатомія, мікроскопічну будову тканин – гістологія. Обмін речовин та енергії в живих істотах розглядає фізіологія. Законо-мірності спадковості та мінливості – генетика. Наука про зако-номірності поширення живих організмів на Землі називається біогеографією. Наука про викопні організми – палеонтологія. Кожен організм має свої особливості поведінки, і ці особливості вивчає етіологія.

Людину, як представника царства Тварини і як особистість, вивчає багато дисциплін, але найголовніша, напевно, та, яка формує найголовніше для неї.А що для людини має найбільшу цінність?

Валеологія – наука про індивідуальне здоров’я людини.Ви бачите, що біологія як наука складається з багатьох під-

розділів й охоплює величезну царину вивчення живих істот.

4. Ботаніка – наука про рослиниБотаніка – наука про рослини, їх будову, життєдіяльність,

поширення і походження. Цей термін походить від грецького слова botane, що означає «трава», «рослина», «овоч», «зелень».

Ботаніка досліджує біологічну різноманітність світу рос-лин, систематизує і класифікує рослини, досліджує їх будову, географічне поширення, еволюцію, історичний розвиток, біо-сферну роль, корисні властивості, вишукує раціональні шляхи збереження та охорони флори. Та основна мета ботаніки як на-уки – одержання та узагальнення нових знань про світ рослин у всіх проявах його існування.

Ботаніка як наука сформувалася близько 2300 років тому. Перше письмове узагальнення знань про рослини, яке дійшло до нас, відоме лише з античної Греції (ІV–III ст. до н. е.), а отже, і виникнення ботаніки як науки датується саме цим часом. Теофраст (372–287 рр. до н. е.), учень великого Аристотеля, на-писав 10-итомну працю «Природна історія рослин» і 8-итомну «Про причини рослин». У «Природній історії рослин» учений згадує про 450 рослин і робить першу спробу їхньої наукової класифікації.

У І ст. н. е. римські природодослідники Діоскорид і Пліній Старший доповнили ці відомості. Середньовічні вчені продов-жили накопичення інформації, розпочате античними вченими.

13Вступ

В епоху Відродження у зв’язку зі збагаченням відомостей про рослини виникла потреба в систематизації рослинного світу. Великі заслуги в справі упорядкування ботанічних знань нале-жать Карлу Ліннею (його вважають «батьком ботаніки»), який у середині XVIII століття запровадив бінарну номенклатуру рос-лин, першим зробив спробу класифікації рослинного світу та розробив штучну систему, розподіливши рослинний світ на 24 класи.

Нині ботаніка – багатогалузева наука, яка вивчає як окре-мі рослини, так і їх сукупності – рослинні угруповання, з яких формуються луки, степи, ліси.

5. Рослинний світ – складова частина природиВи пригадали, що таке екосистема, і знаєте, що життя на

нашій планеті існує завдяки діяльності рослин. Саме рослини здатні акумулювати енергію Сонця і перетворювати її в енергію хімічних зв’язків, синтезувати з неорганічних речовин орга-нічні. Органічні речовини, як джерело їжі та енергії, необхідні всьому живому на планеті. Виробляє органічні речовини зеле-на рослина. Вона збагачує повітря киснем, яким дихають рос-лини, лишайники, багато грибів, тварини, людина. У процесі дихання виділяється вуглекислий газ. Також вуглекислий газ виділяється під час розкладання мертвих залишків, при горін-ні, знищенні сміття, технічних відходів. Завдяки рослинам, які поглинають вуглекислий газ у процесі повітряного живлення, регулюється його об’єм у повітрі. Отже, рослини є головною ланкою в будь-якому ланцюзі живлення. Пригадайте, що таке ланцюг живлення.

Значення рослин людство зрозуміло ще в давні часи. Ними милувалися, лікувалися, про них складали пісні та легенди. Тому з давніх-давен люди уславлювали рослинний світ, надава-ли рослинам божественного значення.

Наприклад, у стародавніх греків і римлян у великій пошані були лілії та гіацинти. Щороку навесні вони влаштовували три-денне свято Гіацинтин. Французи любили лілії, тому на гербі Франції зображено три лілії. У Болгарії особливе ставлення до троянд. Щорічно під час збирання трояндових пелюсток у цій країні відзначають свято троянд. У Великій Британії великою


популярністю користується мак. У день пам’яті загиблих воїнів маками встеляють підніжжя пам’ятників і прикрашають вікна будинків. У Японії великою повагою користуються хризантеми. Вони є символом нації і зображені на гербі та державній печатці Японії. Найвищою нагородою країни Вранішнього Сонця є ор-ден Хризантеми. Жовтень у Японії називають місяцем хризан-тем.

Великий німецький поет Й. В. Ґете надзвичайно любив при-роду і навіть написав твір «Метаморфоз рослин». Його дуже ці-кавила тропічна рослина бріофілум, або каланхое (демонстрування рослини). На зубчастих краях листків цієї рослини з’яв-ля ються бруньки. Кожна брунька – це крихітна модель самої рослини. Вона має листочки, корені й стебла майбутніх пагонів. Відриваючись від листка й падаючи на землю, ці бруньки дають початок новим рослинам. Ґете захоплювався «продуктивною могутністю природи», спостерігаючи за цією індійською живо-родною рослиною. Саме тому бріофілум назвали деревом Ґете.

У Панамі ростуть свічкові дерева, плоди яких настільки ба-гаті на жир, що коли проткнути крізь плід ґніт, то утвориться свічка. Горить вона упродовж 3–5 годин без диму і кіптяви.

У тропічних зонах Південної Америки й Африки росте «де-рево мандрівників». У порожнистих піхвах надзвичайно вели-ких листків цього дерева збирається багато води. Цю особли-вість свого часу використовували мандрівники. Звідси й пішла назва рослини.

Найтовстіше дерево на світі – баобаб – мешканець африкан-ських саван. Воно має великі білі квіти – до 20 см у діаметрі. Цікаво, що баобаб цвіте до того, як розвинуться квітки. Його плоди схожі на огірки, і їх охоче їдять мавпи, тому баобаб на-зивають «мавпячим деревом». Із його плодів готують напій, за смаком схожий на лимонад, тож його ще називають «лимонад-ним деревом». Використовують також і міцні волокна дереви-ни баобаба – з них плетуть рибальські сіті, виготовляють папір. Баобаб, можливо, – найдавніша рослина на світі. Він може жити до 5 500 років, а його стовбур сягає в діаметрі до 9 метрів.

Цікавих фактів про життя рослин можна навести безліч.

15Вступ

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬУ різноманітному органічному світі є своя система і впоряд-

кованість, яку створила наука систематика.Як називаються систематичні одиниці?Яка одиниця є основною?Які виділяють царства живої природи?Чи є між царствами щось спільне?

Робота з зошитом із друкованою основою

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПрочитати §§ 2–3.Вивчити схему класифікації живої природи, науки про при-

роду та їх визначення.

УРОК 3

ПОНЯТТЯ ПРО ВІРУСИ

Мета: розширити уявлення про організацію живої природи, ознайо-мившись з особливими організмами – вірусами, вивчити їх будо-ву, життєдіяльність, значення; розвивати міжпредметну, ключову, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи, свого здоров’я та праці.


ХІД УРОКУ


Питання біологічного диктанту1. Яка властивість живого найважливіша? (Розмноження)2. Яка властивість включає в себе надходження поживних ре-

човин, їх перетворення, засвоєння і виведення продуктів житєдіяльності? (Обмін речовин)

3. Наука про живу природу – це ... (біологія)4. Наука про рослини – це ... (ботаніка)5. Наука про спадковість і мінливість – це ... (генетика)


6. Наука про будову тканин рослин – це ... (анатомія)7. Наука, що групує живі організми за певними ознаками, – це

... (систематика)8. У що групує живі організми систематика? (Таксони)9. Який таксон є найменшим? (Вид)10. Який таксон є найбільшим? (Імперія)11. Прокаріоти – це організми, які не мають … (ядра)12. Скільки є царств живої природи? (5)

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУПеревіримо, що вам відомо про ознаки різних царств.

Робота з зошитом із друкованою основою (с. 5)Відразу помітно, хто добре працював у молодших класах.

Молодці, поаплодуємо їм.Найменше вам відомо про представників царства Віра. Не

впадайте у відчай, ще й не всі вчені визначились, хто чи що таке віруси. Тож маємо нагоду пояснити: «Чому?».

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВІз чого складаються всі живі організми?Що вони повинні здійснювати?Чому бактерії називають мікроорганізмами?

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУУчитель розповідає про особливості організації вірусів пара

лельно з використанням презентації.

1. Відкриття вірусівВіруси були відкриті понад 115 років тому. У 1892 році тю-

тюнові плантації в Криму вразила незрозуміла хвороба. Листя рослин вкрилося складним малюнком, ця мозаїка (так хворобу і назвали – тютюнова мозаїка) перестрибувала з однієї рослини на іншу і загрожувала знищити весь урожай.

Оскільки питання було грошовим, тодішні «тютюнові олі-гархи» викликали з Академії наук цілу експедицію. Її очолив відомий петербурзький ботанік професор Дмитро Івановський

17Вступ

(зараз його ім’я носить Інститут вірусології РАМН у Москві). Він одразу припустив, що хвороба викликана невідомою раніше бактерією. З цими біооб’єктами вчені до кінця XIX ст. вже вмі-ли поводитися. Була створена апаратура – бактеріальні філь-три, які затримували навіть найдрібніші бактерії.

Те, що відкрив Івановський, вразило його. Невідомий збуд-ник тютюнової мозаїки запросто проходив через будь-які філь-три, включаючи фарфоровий з украй дрібною комірчастою структурою! За відсутності кращого терміна російський учений називав своє відкриття то «фільтрівними бактеріями», то про-сто «мікроорганізмами». Термін «віруси», що походить від ла-тинського virus, тобто отрута, запропонував данський ботанік Мартін Віллем.

Після цього відкриття у вірусології посипалися, як із рогу достатку. У 1898 р. був відкритий вірус ящура, в 1901-му – жов-тої лихоманки, в 1907-му – натуральної віспи, в 1909-му – по-ліомієліту, в 1912-му – герпесу, в 1933-му – грипу...

Останній, до речі, краще за інших показав здатність віру-сів пристосовуватися до навколишнього середовища шляхом мутації. У 1918 році, після закінчення Першої світової війни, вибухнула небувала пандемія грипу, що отримала назву «іс-панка». За півтора року вона охопила всі країни, вразивши по-над мільярд людей. Хвороба проходила вкрай важко: загинуло близько 25 млн чоловік – більше, ніж на всіх фронтах Першої світової війни.

На початку ХХ ст. виникла вірусологія – наука про неклі-тинні форми життя – віруси. Вважають, що ці організми знахо-дяться на межі живого і неживого. Їх відомо 10 тис. видів.

2. Організація вірусівВіруси настільки малі, що їх не видно навіть у найсильні-

ший оптичний мікроскоп – розміри вірусів менші від довжини світлової хвилі. Вони коливаються від 20 до 300 нанометрів, що в середньому в 50 разів менше габаритів бактерій.

Із вивченого раніше ми знаємо, що тіло живих організмів складається з однієї або багатьох клітин, які функціонально вза-ємодіють і утворюють єдине ціле. Але в процесі еволюції з’яви-лись структури, що можуть перебувати поза клітиною, не вияв-


ляючи жодних властивостей живого. Потрапляючи в клітину, ці структури використовують її органели і молекули для здій-снення процесу власного розмноження. Нові частини, опинив-шись у навколишньому середовищі, знову не виявляють жод-них властивостей живого. Такими організмами є віруси. Вони становлять окреме царство живої природи – царство Віра – Vira, що означає «отрута». Після відкриття вірусів Д. Івановським тривалий час вони не привертали увагу вчених через труднощі їх вивчення. Але успіхи молекулярної біології призвели до того, що таємниці вірусів було відкрито.

Віруси надзвичайно прості й примітивні. Їх серцевина – це генетичний матеріал (ДНК або РНК). Генетичний апарат віру-су несе інформацію про декілька типів білків, які необхідні для утворення нового вірусу. Її оточує білкова оболонка (капсид). У порівняно великих вірусів (грип, герпес) може бути ще додатко-ва оболонка.

На відміну від звичайних живих клітин, віруси не спожива-ють їжі й не виробляють енергії. Вони природжені паразити, не здатні до розмноження без участі живої клітини стороннього ор-ганізму. Наприклад, вірус поліомієліту може жити тільки в не-рвових клітинах людини або мавпи, вірус гепатиту А і В – тіль-ки в клітинах печінки, вірус грипу – в клітинах слизової обо-лонки верхніх дихальних шляхів, вірус паротиту – у клітинах навколовушних слинних залоз...

Те, що є для вірусів розмноженням, серед нас, людей, вва-жається зараженням. Відбувається цей неприємний процес так: вірус десантується на поверхню клітини, його білкова оболонка залишається зовні, а нуклеїнова кислота проникає всередину. Після цього вірус за генетичною інформацією, зчитаною з нук-леїнової кислоти, починає самовідтворюватись, використовую-чи як будівельний матеріал речовини клітини-хазяїна.

Навколо вірусної нуклеїнової кислоти утворюється білкова оболонка нового вірусу, який як тільки народиться – відразу годиться до діла. Клітина ж, яка породила на світ новий вірус, як правило, гине. При африканських геморагічних лихоманках віруси атакують клітини крові. Приблизно у половині випадків це означає смерть хворого.

19Вступ

На основі багаторічних досліджень визначено такі власти-вості вірусів:неклітинна будова;відсутність власного обміну речовин;відсутність проявів життєдіяльності поза клітиною-хазяї-

ном;відсутність росту;здатність до кристалізації і захисту.

Багато властивостей вірусів не притаманні іншим організ-мам. Ще одна важлива відмінність вірусів від клітин полягає в їхньому унікальному способі утворювати віріони внаслідок самозбирання, утворюючи симетричні структури. Залежно від виду вірусу віріони можуть мати ікосаедричний, спіральний або змішаний типи симетрії.

Пристосування вірусів до паразитизму проявляються в різ-номанітності способів ефективного зараження хазяїв. Збудники потрапляють через органи дихання, органи травлення, покриви тіла, слизові оболонки. Переносниками збудників є членистоно-гі: кліщі, комарі. Зараження можливе також при недотриманні санітарних норм при переливанні крові або хірургічних опера-цій, при статевих контактах, у наркоманів при використанні одного шприца. Але не завжди потрапляння вірусу до організму призводить до розвитку хвороби.

3. Значення вірусівПовідомлення учнів про епідемії та пандемії на планеті у

минулі століття, що були спричинені вірусами.Надійного захисту від більшості вірусних хвороб поки що

немає. Маєте шанс його винайти.

V. ОСМИСЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Робота з зошитом із друкованою основоюПоза клітинами живих організмів, тобто у зовнішньому се-

редовищі, віруси перебувають у вигляді окремих часток – ві-ріонів.

Віруси, як і всі живі організми, побудовані з органічних ре-човин, вони можуть вступати у симбіотичний зв’язок – парази-


тизм, їм також властиві спадковість і мінливість. Як і всі живі об’єкти, віруси здатні до розмноження, адаптації до умов навко-лишнього середовища. Усе це свідчить про належність вірусів до живої частини біосфери.

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VІІ. НАДАННЯ ТА ПОЯСНЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати конспект зошита.Поміркувати над таким запитанням:

Чи може планета Земля впоратися з вірусами та знищити їх назавжди?Повторити § 1–3, підготуватися до тематичної роботи.

УРОК 4

МЕТОДИ БІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Мета: поглибити знання про основні методи вивчення природи, визна-чити рівень досягнень із теми «Вступ»; розвивати ключову та пред-метну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до праці.

Тип уроку: урок корекції та контролю досягнень.

ХІД УРОКУ

І. ПОВТОРЕННЯ РАНІШЕ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Тема «Ознаки життя»Закінчіть речення.1. Процес утворення органічних речовин із води, вуглекис-

лого газу, мінеральних речовин за участі енергії Сонця – це ... (фотосинтез)

2. Процес засвоєння вуглекислого газу та виділення кис-ню – це ... (фотосинтез)

3. Процес поглинання кисню, реакції окислення та виді-лення вуглекислого газу – це ... (дихання)

4. Процес випаровування води – це ... (транспірація)

21Вступ

5. Процес поглинання рослиною з ґрунту води із розчине-ними в ній мінеральними речовинами – це ... (живлення)

6. Кількісні зміни розмірів та маси рослини – це ... (ріст)7. Якісні зміни в будові рослини – це ... (розвиток)8. Процес відтворення собі подібних – це ... (розмноження)9. Вегетативне, статеве, нестатеве – це ... (типи розмно

ження)

Гра «Телепат» (продовжте мою думку)Біологія – це система наук про живу природу. До неї входять

науки, що: вивчає рослини – (ботаніка);вивчає тварини – (зоологія);вивчає будову організму загалом – (морфологія);вивчає гриби – (мікологія);вивчає віруси – (вірусологія);наука про взаємозв’язки між організмами та середовищем –

(екологія);вивчає різноманітність організмів та класифікує їх – (систе

матика); наука про будову тканин у тварин – (гістологія);наука про функції та процеси життєдіяльності організму –

(фізіологія);наука, що вивчає спадковість і мінливість організмів – (ге

нетика);наука про індивідуальне здоров’я людини – (валеологія).

Завдання «Знайди пару»1 – систематика А – туберкульозна паличка;2 – ботаніка Б – білий гриб;3 – зоологія В – гербарій;4 – мікробіологія Г – царство;5 – вірусологія Д –горобець;6 – мікологія Е – вірус гриба.

Гра «Хто чий батько?»1. «Батьком біології» вважають … (Ж.Б. Ламарка або Тра

вірануса)2. «Батьком ботаніки» вважають … (К. Ліннея)


3. «Батьком вірусології» вважають … (Д. Й. Івановського)4. «Батьком систематики» вважають … (К. Ліннея)

ІІ. РОЗШИРЕННЯ ЗНАНЬ ПРО МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ

Робота з зошитом із друкованою основоюЗаповнення таблиці «Методи вивчення організмів» у ході

бесіди.Що таке метод?Які методи вивчення природи вам відомі з курсу природо-

знавства?Який із методів є найдавнішим? Чому?Що за допомогою нього можна вивчити?Що таке експеримент? Які є типи експерименту?Який метод використовують для фіксації та порівняння да-

них спостережень і експерименту?Що таке глобус?Чи можна створити моделі живих організмів? Чого ще?Чи знаєте ви науку, яка планує, рахує?

Цим займається статистика. У біології використовують ста-тистичний метод вивчення природи – метод, оснований на ста-тистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності.

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯПовторити рівні організації живої природи, науки про при-

роду.

V. КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ ІЗ ТЕМИ «ВСТУП»

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПовторити: 1) методи вивчення природи; 2) з курсу природо-

знавства (5-й клас) – пристрої для вивчення природи.

23Тема 1. Клітина

Тема 1. КЛІТИНА

УРОК 5

МІКРОСКОПІЧНІ МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДИ.ЛУПА І МІКРОСКОП, ІСТОРІЯ ВИНАЙДЕННЯ,

ЇХ БУДОВА ТА ВИКОРИСТАННЯ

Мета: повторити суть уже відомих методів вивчення природи, ознайо-митись із мікроскопічним методом вивчення природи та пристро-ями, за допомогою яких можна його застосувати; ознайомитись з історією винайдення та будовою лупи і мікроскопа; розвивати предметну та міжпредметну компетентності, підприємливість; ви-ховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. АКТИВІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВЧим повинен користуватися науковець для вивчення при-

роди?Що таке метод?Які вам відомі методи вивчення природи?Що лежить в основі кожного?Які методи можна використати при вивченні суспільства?Який метод буде для вас основним, якщо ви розвиватимете

власний бізнес?Що є спільним між живою та неживою природою?Що є найменшою одиницею живого?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІКоли стало можливим дослідження природи на найнижчому

рівні організації? За допомогою чого це можна було зробити?



ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Методи мікроскопічних дослідженьСвій родовід лінзи ведуть від коштовного каміння, яким

споконвіку славився Схід. Мабуть, не без допомоги майстрів ці камені набули здатності поліпшувати зір. Варто було піднести один із них до очей, як усе навколо можна було побачити напро-чуд виразно. Здавалося, свою таємничу силу ці коштовні камені передають ослаблим очам. Відголосок слави незвичайних каме-нів, щоправда, дуже перебільшений художнім домислом, по-трапив і в східні казки, їх герої за допомогою цих прадавніх лінз набували здатності бачити як невидиме, так і те, що відбувалося за тридев’ять земель. Пізніше лінзи виготовляли з розігрітої су-міші піску і соди. З часом скло стало використовуватися в на-уці. Люди дізналися, що воно може розсіювати і концентрувати світло – винайшли збільшувальне скло, зробивши лупу, мікро-скоп і телескоп. Ці винаходи зробили гігантський крок у розви-тку природничих наук – біології, астрономії, фізики, медици-ни. Без них абсолютно неможлива наукова діяльність у жодно-му науковому напрямку. Що, на ваш погляд, можна вивчити, використовуючи збіль-

шувальне скло?Саме для вивчення дуже дрібних, невидимих неозброєним

оком об’єктів природи використовують лупу та мікроскоп. А методи таких досліджень називають мікроскопічними.

2. ЛупаЛупа – найпростіший збільшуваний прилад. Лупа, збільшу-

вальне скло (франц. «наріст») – оптичний прилад (збиральна лінза або система лінз) для розглядання дрібних деталей. Ви-користовується у багатьох сферах людської діяльності, у тому числі у біології, медицині, археології, банківській і ювелірній справі, криміналістиці, при ремонті годинників та радіоелект-ронної техніки, а також у філателії, нумізматиці та боністиці.

Типи луп:залежно від значення основних параметрів лупи:

малого збільшення;


середнього збільшення;великого збільшення;

залежно від призначення:переглядові (для практичних потреб);вимірювальні (точніші за переглядові);зернові (для використання в аграрному виробництві);годинникові;текстильні (або кравецькі);для перегляду кадрів кіно- і фотоплівки.

Основною частиною лупи, як і будь-якого збільшувального приладу, є лінза.

З якими пристроями з лінзами ви зустрічались у своєму житті? Де їх застосовують?

3. Мікроскоп, його будова та використання

3.1. Сторінки історіїСлово «мікроскоп» – це комбінація з двох грецьких слів:

мік рос – «маленький» і скопос – «спостерігач». Отже, «мікро-скоп» означає «спостерігач маленького». Це прилад, який ви-користовується для того, щоб побачити малесенькі предмети, невидимі неозброєним оком.

Об’єкт буде тим більшим, чим ближче його піднести до люд-ського ока. Але якщо піднести його ближче ніж на 25 сантимет-рів, він стає нечітким. Тоді кажуть, що він не у фокусі. А якщо між оком і об’єктом помістити опуклу лінзу? Тоді об’єкт можна буде піднести до ока ближче, і він потрапить у фокус.

Сьогодні ми вже описали використання збільшувального скла. Але звичайні збільшувальні лінзи насправді є «простими мікроскопами», і в такій якості вони були відомі з давніх часів. Тому, коли ми говоримо про винахід мікроскопа, ми маємо на увазі «складний мікроскоп».

Перегляд фільму «Історичний ряд мікроскопів»Мікроскопи, які використовують сьогодні у школах, здатні

збільшувати в 300–600 разів, цього цілком достатньо, щоб роз-гледіти найменші деталі живої клітини – можна побачити стін-ки самої клітини, вакуолі, її ядро тощо. Але для цього він прой-шов досить довгий шлях відкриттів, і навіть розчарувань.


Точний час відкриття мікроскопа досі не встановлено, ос-кільки найперші пристрої для спостережень маленьких об’єк-тів знаходили археологи в різних епохах. Вони мали вигляд звичайної лупи, тобто двоопуклої лінзи, що збільшує зображен-ня в декілька разів.

Перший мікроскоп побачив світ наприкінці XVI – на почат-ку XVII століття. За однією з версій, його творцем був голлан-дець Янсен. Ще будучи дитиною, Захарій прикріпив дві опуклі лінзи по краях скляної трубки і, заглянувши крізь неї, побачив предмети оточуючого світу в збільшеному вигляді. Тоді він і замислився над створенням цього пристрою. Однак масове ви-робництво мікроскопів налагодив знаменитий учений Галілео Галілей. Сталося це в 1612 році.

Ідея створення мікроскопа з’явилася у Галілея після того, як до нього дійшли чутки про голландських винахідників, які створюють пристрої, що дозволяють розглядати крихітні пред-мети у збільшеному вигляді. Швидко зрозумівши що до чого, вчений створив свій власний мікроскоп, який він спочатку на-звав «оккіоліно» (італ. occhiolino – «маленьке око»). Через рік його друг Джованні Фабер запропонував для нового винаходу термін «мікроскоп».

Система лінз у мікроскопах була значно ускладнена тільки на початку ХІХ століття, завдяки працям таких фізиків, як Амічі, Фраунгофер та ін. У пристрої об’єктива вже застосову-валася складна система, що складалася зі збираючих і розсію-ючих лінз. Причому, ці лінзи були з різних видів скла, щоб ком-пенсувати недоліки одна одної.

У мікроскопі Левенгука, вченого з Голландії, вже були пред-метний столик, куди складалися всі досліджувані об’єкти, та гвинт, який дозволяв цей столик плавно переміщати. Потім ще було додано дзеркало – для кращого освітлення об’єктів.

Перший електронний мікроскоп було збудовано в 1931 році німецькими інженерами Ернстом Рускою і Максом Кнолем. Ернст Руска отримав за це відкриття Нобелівську премію з фі-зики в 1986 році. Він розділив її з винахідниками тунельного мікроскопа, оскільки Нобелівський комітет відчував, що вина-хідників електронного мікроскопа несправедливо забули.


3.2. Будова світлового мікроскопаСвітлова мікроскопія ґрунтується на тому, що через прозо-

рий чи напівпрозорий об’єкт дослідження проходять промені світла, які згодом потрапляють на систему лінз об’єктива й оку-ляра. Мікроскоп складається з оправи і двох збільшувальних скелець. У тубус (зорову трубку) мікроскопа вбудовані збіль-шувальні лінзи. У верхньому кінці тубуса знаходиться окуляр, через який роздивляються різні об’єкти. На нижньому кінці ту-буса розташований об’єктив, що складається з оправи та декіль-кох збільшувальних лінз. Тубус кріпиться до штатива. Також до штатива прикріплений предметний столик, у центрі якого є отвір із дзеркалом під ним. Використовуючи мікроскоп, можна бачити зображення об’єкта, що освічується за допомогою цього дзеркала.

Лінзи візуально збільшують об’єкт дослідження. Кратність збільшення можна визначити як добуток збільшень об’єктива й окуляра:

V = VOK

. VOБ

= 250 . L .F

OKF

OБ

3.3. Сучасні мікроскопиСучасні мікроскопи можуть давати колосальне збільшення

– до 1500–2000 разів, при цьому якість зображення буде від-мінною. Також користуються досить великою популярністю бінокулярні мікроскопи, у яких зображення від одного об’єкти-ва роздвоюється, при цьому на нього можна дивитися відразу двома очима (у два окуляри). Це дає змогу набагато краще роз-різняти візуально дрібні деталі. Подібні мікроскопи застосову-ють, зазвичай, для досліджень у різноманітних лабораторіях (у т. ч і в медичних).

Електронні ж мікроскопи допомагають нам «розглянути» зображення окремих атомів. Щоправда, слово «розглянути» вжито тут відносно, оскільки очами безпосередньо ми не ди-вимося – зображення об’єкта з’являється внаслідок складної обробки комп’ютером отриманих даних. Пристрій мікроскопа (електронного) ґрунтується на фізичних принципах, а також способі «обмацування» поверхонь об’єктів найтоншої голкою, у якої кінчик товщиною всього лише 1 атом.


У даний час, в епоху стрімкого розвитку цифрових техноло-гій, кожна людина може придбати насадку-об’єктив на камеру свого мобільного телефону, і робити фотографії будь-яких мік-роскопічних об’єктів.

Ще є дуже потужні USB-мікроскопи, які при підключенні до домашнього комп’ютера дають змогу розглянути зображення на моніторі. Більшість цифрових фотоапаратів здатні робити знім-ки в режимі макрозйомки, за допомогою неї ви зможете сфо-тографувати найдрібніші об’єкти. А якщо помістити невелику збираючу лінзу перед об’єктивом вашого фотоапарата, то можна легко отримати збільшення фотографії до 500 разів.

Сьогодні нові технології допомагають побачити те, що бук-вально сто років тому було недоступне. Частини мікроскопа впродовж усієї його історії постійно вдосконалювалися, і сьо-годні ми бачимо мікроскоп уже в завершеному варіанті. Хоча науковий прогрес не стоїть на місці, і в недалекому майбутньо-му, можливо, будуть з’являтися ще досконаліші моделі мікро-скопів.

Перегляд фільму «Великий стрибок. Мікроскопи»

V. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГОЩо можна дослідити за допомогою лупи?Чому лупа не є складним науковим пристроєм?Як визначити кратність збільшення мікроскопа?Які вам відомі групи сучасних мікроскопів?Які переваги сучасних мікроскопів над лупами?

Робота з зошитом із друкованою основою (с. 8–9)

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати відповідний параграф підручника (с. 14–15, 17). Вивчити будову мікроскопа.

Для допитливих і підприємливихЧи існують вимірювальні прилади для роботи з мікроскопом?Рекордсмени серед мікроскопів.Запропонувати свою методу виготовлення мік роскопа. Змайструвати власний мікроскоп.


VІІ. РЕФЛЕКСІЯНаскільки вам сподобався сьогоднішній урок? (покажіть

жестом)Що вам захотілося зробити в кінці уроку?Яку оцінку поставите собі за роботу на уроці?

УРОК 6

БУДОВА СВІТЛОВОГО МІКРОСКОПА ТА РОБОТА З НИМ

Мета: закріпити знання про будову лупи та світлового мікроскопа, ознайомившись із правилами роботи з ними, навчитись викорис-товувати їх для дослідження природи; опрацювати методику при-готування тимчасових мікропрепаратів, навчитись виготовляти їх та розглядати під світловим мікроскопом; розвивати ключову і між-предметну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до праці та природи.

Обладнання, матеріали й об’єкти дослідження: ручна та штативна лупи, світловий мікроскоп, постійні мікропрепарати клітин шкірки цибулі, листки живих або гербарних рослин.

Тип уроку: урок вироблення вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. АКТИВІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ УЧНІВ

Які вам відомі методи вивчення природи?У чому суть мікроскопічного методу?Які ви знаєте збільшувальні прилади?Для чого і де їх можна використати?Які основні частини мікроскопа?Як визначити кратність збільшення мікроскопа?

ІІ. МОТИВАЦІЯ ВМІНЬ УЧНІВУсі реальні знання набуті людством шляхом спостереження,

порівняння, дослідів, за допомогою вмінь, навичок, виснов ків


і узагальнень. Людина накопичила величезний обсяг знань і створила чимало пристроїв, за допомогою яких можна доскона-ло вивчати оточуючий її світ.

На минулому уроці ми вивчили історію створення та будову лупи і мікроскопа. На сьогоднішньому уроці ми побачимо, як за допомогою цих пристроїв можна досліджувати довкілля.


ІV. ПЕРВИННЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ І НАВИЧОК

Виконання практичної роботи за інструктивною карткою

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1Тема. Будова світлового мікроскопа та робота з ним.

Хід роботи1. Роздивіться ручну та штативну лупи. Ознайомтесь із правилами користування ними.

Правила роботи з ручною лупою1. Ручну лупу потрібно тримати близько до ока.2. Біологічний об’єкт наближайте до лупи (чи лупу до об’єкта)

до тих пір, поки не отримаєте чітке зображення.3. Для визначення збільшення на лупі вказують її кратність.

2. За допомогою луп розгляньте жилкування листків.3. Роздивіться окремі деталі будови світлового мікроскопа:

тубус, окуляр, об’єктив, штатив із предметним столиком та дзеркалом, макро- та мікрогвинти, діафрагму. Позначте визна-чені частини на малюнку.

4. Ознайомтесь із правилами користування мікроскопом.

Правила роботи з мікроскопомУ роботі зі світловим мікроскопом слід дотримуватися

певних правил.1. Роботу з мікроскопом починайте й завершуйте лише з дозво

лу вчителя.2. Починаючи роботу з мікроскопом, звільніть стіл від усього

зайвого, а всі потрібні для заняття предмети розмістіть праворуч від мікроскопа.


3. Поставте мікроскоп у робоче положення. Для цього:а) поверніть мікроскоп тубусотримачем до себе й розташуйте проти лівого плеча;б) установіть у робоче положення об’єктив. За допомогою великого гвинта розташуйте об’єктив над столиком, звертаючи увагу на його збільшення (за наявності декількох об’єктивів поставте в робоче положення об’єктив малого збільшення);в) установіть у робоче положення дзеркало. Дивлячись лівим оком в окуляр, поверніть дзеркало так, щоб поле зору було яскраво та рівномірно освітлене. Праве око не закривайте, щоб усе навантаження не припадало на ліве око, що може спричинити перевтому м’язів ока;г) перевірте наявність окуляра й зверніть увагу на його збільшення (наприклад 7). Спеціальною серветкою протріть об’єктив, дзеркало й окуляр.

4. Роботу з мікропрепаратом слід організовувати в такому порядку:а) розмістіть препарат на предметному столику так, щоб предмет дослідження був під об’єктивом. Закріпіть предметне скло клемами; б) для чіткішого зображення об’єкта використовуйте діафрагму, що регулює освітлення;в) дивлячись збоку та повертаючи гвинт від себе, обережно розташуйте об’єктив на відстані 3–4 мм від накривного скельця;г) дивлячись лівим оком в окуляр, повільно повертайте гвинт на себе до появи чіткого зображення;д) перемістіть препарат у центр зору для вивчення необхідного місця об’єкта і перевірте його закріплення клемами;е) закінчивши роботу, зніміть препарат.

5. Кратність збільшення об’єкта визначають, перемножуючи збільшення окуляра на збільшення об’єктива (наприклад, якщо на окулярі позначка 7, а на об’єктиві 20, то кратність збільшення буде 7 . 20 = 140).

6. Після закінчення роботи з мікроскопом переконайтеся в тому, що всі його деталі добре закріплені.


7. Закрийте мікроскоп футляром, який захищає прилад від пилу.

5. Ознайомтесь із правилам роботи з лабораторним облад-нанням:

а) демонстрація лабораторного обладнання;б) правила роботи з лабораторним обладнанням.6. Замалюйте об’єкт дослідження.7. (Для високого рівня) Заповніть таблицю «Складові мікро-

скопа та їх призначення».

Назва частини мікроскопа Призначення частини мікроскопа

Окуляр

Об’єктив

Тубус

Штатив

Предметний столик

Дзеркало

Гвинти

Предметне скельце

Хто з вас виконав завдання для підприємливих і винахідли-вих?

Ознайомте нас з організацією вашого мікроскопа.Поясніть, як він працює.Чи продасте ви комусь патент на ваш витвір?

8. Запишіть у зошит висновки, давши відповідь на такі за-питання:Які збільшувальні прилади ви використовували на практич-

ній роботі?Для яких методів вивчення природи їх можна застосувати?Для чого можна використати мікроскоп?Яка різниця у збільшенні лупи та мікроскопа?

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ

VІ. РЕФЛЕКСІЯСпробуйте висловитися про значущі для вас цінності уроку:

Я дізнався ...


Я навчився ...Я зрозумів, що можу ...Мені сподобалося ...Для мене стало новим ...Мене здивувало ...У мене вийшло ...Я придбав ...Мені захотілося ...Мене надихнуло ...

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПовторити з курсу природознавства теми «Речовини», «Клі-

тинна будова організмів».Підготувати повідомлення та завдання попереднього уроку.

УРОК 7

КЛІТИНА – ОДИНИЦЯ ЖИВОГО. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ХІМІЧНИЙ СКЛАД

ТА ОСНОВНІ ОРГАНОЇДИ КЛІТИНИ

Мета: розширити уявлення про клітину як одиницю живого, ознайо-мившись із віхами історії вивчення клітини та вивчивши хімічний склад клітин; розвивати предметну, міжпредметну, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи і праці.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬДе і для чого можна використати лінзи?Як визначити кратність збільшення лупи та мікроскопа? У

скільки разів можуть збільшувати ці прилади?Поясніть будову мікроскопа.Продемонструйте, як правильно користуватися мікроско-

пом.


ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯЧи існують вимірювальні прилади для роботи з мікроскопом?Рекордсмени серед мікроскопів.Чи вдалося вам змайструвати свій мікроскоп?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Чи існує зв’язок між живою та неживою природою? Який? На якому рівні?

Чим подібні між собою усі організми живої природи?

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЯкими царствами представлена жива природа? За якими ознаками організми відрізняються від інших тіл?Із чого складаються представники царств живої природи? Яке ще існує п’яте царство? Яка особливість вірусів? Як називаються складові клітини?Які вам відомі основні органоїди клітини?Що таке атом і хімічний елемент?Які ви знаєте неорганічні речовини?Назвіть основні групи органічних речовин.


1. Коротка історія вивчення клітиниНаука, що вивчає організми на клітинному рівні організа-

ції, називається цитологією. Як кожна наука, вона має свою іс-торію формування та розвитку, що тісно пов’язана з розвитком мікроскопії.

Клітину відкрив англійський природодослідник, учений-ен-циклопедист Роберт Гук у 1665 році. Розглядаючи у мікроскоп дуже тонкі зрізи корка дерева, Гук побачив клітини, а точніше, їх контури – клітинні стінки та порожнечі між ними. Згодом Р. Гук написав, що вони нагадали йому маленькі комірки, які мали правильну будову: пори – стінки, пори – стінки, немов у бджолиному стільнику. Р. Гук назвав ці пори сells – клітини.


Потім учений поставив питання: чи є така структура загальною для всіх рослин? Щоб відповісти на нього, Р. Гук робив зрізи стрижня бузини, верби, очерету, кропу, реп’яха, моркви, дере-вини різних порід дерев. На всіх зрізах Гук бачив схожі кліти-ни, але заповнені клітинним соком. Це й зрозуміло, адже кліти-ни корка були мертвими, а клітини на інших зрізах – живими. Свої дослідження Гук узагальнив у праці «Мікрографія», що набула широкої популярності.

Не менш значний внесок у вивчення клітини на початкових етапах зробив сучасник Гука – голландський натураліст, один із засновників наукової мікроскопії Антоні ван Левенгук. Він жив у Делфті й торгував сукном. Левенгук власноруч виготовив близько 200 однолінзових мікроскопів. Кращі з них мали збіль-шення у 275 разів і чудову роздільну здатність: у них було видно об’єкти розміром до 1,4 мкм. За допомогою цих мікроскопів Ле-венгук зміг побачити майже те саме, що й у наш час мають змогу бачити в сучасні мікроскопи учні, які навчаються у школах.

Крім того, він довів, що кров не просто червона однорідна рі-дина, а суспензія особливих частинок, які сьогодні називають еритроцитами. Вчений описав клітини декількох видів тварин-них тканин; зрізав шкіру зі свого пальця та замалював її клі-тини. А. ван Левенгук досліджував тканини м’яза кита й м’яза серця жаби й описав поперечну посмугованість їхніх волокон. Саме Левенгук відкрив одноклітинні організми у рослинному настої – інфузумі (звідси й назва цілого типу одноклітинних ор-ганізмів), у краплях стоячої води, кишківнику жаби, кінсько-му кізяку та у власних випорожненнях. Дивно, але вчений від-значив і те, що «анімалькулів» (від лат. звірята) було набагато більше, коли він «бував стурбований проносом». І нарешті, Ле-венгук відкрив бактерії та описав форми спірил, спірохет, пали-чок і коків.

У 30-х роках ХIХ століття істотно вдосконалили мікроско-пічну техніку, що позитивно позначилося на розвитку біоло-гії. Саме в цей час працював видатний німецький біолог Теодор Шванн. Він вивчав нервову тканину й відкрив «шваннівську оболонку» нервових волокон, «шваннівські ядра» та «шваннів-ські клітини».


У січні 1839 року вийшла у світ книга Шванна «Мікроско-пічні дослідження про відповідності в структурі й рості тварин і рослин». Головна думка цієї праці така: «Основний підсумок дослідження полягає в тому, що всім окремим елементарним частинкам усіх організмів притаманний один і той самий прин-цип розвитку, подібно до того, як усі кристали, незважаючи на відмінності їхніх форм, утворюються за одними й тими самими законами». Закономірно, що таке узагальнення сформульовано на основі робіт багатьох учених. Серед них насамперед варто від-значити німецького ботаніка Маттіаса Шлейдена. Він опубліку-вав низку робіт про будову клітин рослин і вперше узагальнив те, що всі рослини складаються з клітин.

У 1825 році чеський дослідник Ян Пуркіне вперше спостері-гав ядро в яйцеклітині курки, а в 1831–1833 роках англійський ботанік Роберт Броун описав ядра в клітинах рослин, згодом – у 1838–1839 роках німецький зоолог Теодор Шванн описав ядра і в клітинах тварин. Так було доведено, що ядро – обов’язковий компонент клітин рослин і тварин. У 1840 році Ян Пуркіне за-пропонував термін «протоплазма» для позначення внутрішньо-го вмісту клітини. К. Бер відкрив яйцеклітину птахів і ссавців.

2. Хімічний склад клітинУсі живі істоти мають більш-менш подібний хімічний склад,

що свідчить про єдність живої природи. Водночас немає жодно-го хімічного елемента живих організмів, якого б не було у нежи-вій природі. Це підтверджує єдність живої і неживої природи. Проте вже зазначалося: співвідношення хімічних елементів у живих істотах та неживій природі різне. Наприклад, вміст Кар-бону в рослинах становить 15–18%, а у ґрунті його менше 1%; Нітрогену в рослинах міститься до 5–6%, а у повітрі – до 78%.

У складі живих істот виявлено понад 60 хімічних елементів. Хімічні елементи, що постійно входять до складу організмів і необхідні для їхньої життєдіяльності, називають біогенними. Понад 90% вмісту клітин становлять такі важливі біогенні еле-менти, як Оксиген, Карбон, Гідроген, Нітроген. Серед інших важливе значення мають Кальцій, Калій, Фосфор, Магній, Сульфур, Ферум, Купрум, Хлор, Натрій. Ці біогенні елементи універсальні. Вони є у клітинах усіх видів організмів. Вміст ін-


ших хімічних елементів значно нижчий, вони можуть трапля-тися в організмів одних видів і відсутні в інших.

Усі біогенні елементи, незалежно від їхнього вмісту, впли-вають на життєдіяльність організмів. За відсутності того чи іншого хімічного елемента можуть порушуватись процеси жит-тєдіяльності або істота взагалі гине. Наприклад, за відсутності Магнію та Феруму листки рослини стають блідо-зеленими або жовтіють, і процес фотосинтезу гальмується. Це пояснюється тим, що без цих хімічних елементів не може утворюватись піг-мент хлорофіл.

В організм рослин, грибів і мікроорганізмів хімічні елемен-ти надходять із повітря, ґрунту і води, в організм тварин і лю-дини – з водою та їжею. Хімічні елементи, сполучаючись між собою, утворюють органічні та неорганічні речовини.

Органічні речовини дістали таку назву тому, що здебільшо-го їх утворюють живі організми. Тим самим вони відрізняють-ся від неорганічних, які здатні утворюватись поза організмами живих істот. До органічних сполук належать білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди та багато інших. Однак найважливі-шими для організмів насамперед є білки і нуклеїнові кислоти.

Білки входять до складу різноманітних структур клітини, вони можуть відкладатися про запас, впливати на всі ланки об-міну речовин, регулюючи процеси життєдіяльності.

Нуклеїнові кислоти забезпечують зберігання спадкової ін-формації та її передавання нащадкам. Саме завдяки цьому мож-ливе існування різноманітних видів живих організмів: особини одного виду більш-менш подібні між собою і завжди за певними ознаками відрізняються від особин інших видів. Кожна кліти-на багатоклітинного організму містить повний набір інформації про будову всього організму. Ця інформація міститься в моле-кулі ДНК і реалізується під час його росту та розвитку. Молеку-ла ДНК – це «енциклопедія» клітини, тому що в ній закодована інформація про всі речовини, властивості та процеси клітини. У процесі розмноження ця спадкова інформація передається від батьків до нащадків.

Вуглеводи – група органічних сполук, завдяки розщеплен-ню яких організми отримують значну частку енергії, необхід-


ної для забезпечення їхньої життєдіяльності. Ці сполуки також можуть відкладатися про запас. У клітинах рослин, наприклад у бульбах картоплі або насінні злаків, відкладається крохмаль, який утворюється завдяки фотосинтезу. Інші вуглеводи – цук-ри – надають солодкого присмаку плодам рослин. Із давніх-да-вен людина культивує для своїх потреб такі рослини, як вино-град, кавуни, банани, цукровий буряк, цукрову тростину тощо, в яких міститься багато цукрів. Входять вуглеводи і до складу певних структур клітини. Наприклад, клітковина (целюлоза) – основний компонент стінок рослинних клітин.

Ліпіди разом з іншими сполуками входять до складу клітин-них мембран. Вони також здатні відкладатись у клітинах про запас. Під час розщеплення ліпідів вивільняється енергія, необ-хідна для забезпечення життєдіяльності організмів. Найпоши-реніші серед ліпідів – жири. У рослин жири найбільше відкла-даються у насінні олійних культур (соняшник, рижій, гірчиця, ріпак, льон, соя). Є вони й у клітинах плодів маслини, пелюст-ках квіток троянд. Рослинні олії – цінний продукт харчування людини, а також сировина для лакофарбової промисловості, парфумерії, а останнім часом їх широко використовують як біо-паливо. Крім жирних олій, у багатьох рослин накопичуються ефірні олії, які зумовлюють особливий запах тих чи інших час-тин рослини.

У клітинах містяться і різноманітні неорганічні сполуки: вода, неорганічні кислоти, солі. Основною неорганічною спо-лукою клітини є вода. Її вміст у різних клітинах коливається від 8–9% (у сухій насінині) до 80–95 % (у молодих листках). Зі зменшенням вмісту води до критичного рівня життєві процеси організмів тимчасово настільки уповільнюються, що будь-які прояви життя стають непомітні.

Вода надає клітині пружності, визначає її форму. Це пов’я-зано з тим, що вона утворює середовище, в якому проходять різноманітні біохімічні процеси. З води й вуглекислого газу в процесі фотосинтезу утворюються вуглеводи. Саме вода забез-печує транспортування по рослині різноманітних сполук, як ор-ганічних, так і неорганічних. Тим самим вона зв’язує разом усі частини рослини і забезпечує її існування як єдиного цілісного


організму. Більшість рослин добуває воду з ґрунту. А деякі, як-от тропічні орхідеї, що оселяються на стовбурах дерев, можуть діставати воду з вологого повітря. Водночас рослини постійно випаровують воду, тим самим регулюючи свою температуру й зволожуючи повітря. Тому рослини є важливою ланкою коло-обігу води у природі.

Близько 1–1,5% маси клітини складають мінеральні солі, зокрема солі кальцію, калію та натрію.

Отже, будь-яка жива клітина є своєрідною природною біо-хімічною лабораторією, де виробляються та перетворюються різноманітні хімічні сполуки. Тому клітину вважають не лише елементарною складовою організму, а і його функціональною одиницею.

3. Основні органоїди клітиниОсновними органоїдами клітин рослин, тварин та грибів є:

клітинна мембрана, ядро, цитоплазма.Учитель пропонує учням, об’єднавшись в стаціонарні рядо-

ві групи, дослідити організацію та функції основних органоїдів клітин та заповнити таблицю (використовуючи матеріал підручника та інформаційних карток).

Органоїд Зовнішній вигляд Особливості будови Функції

Після обговорення учні ознайомлюють інших з результата-ми своєї роботи.

Учитель, у разі необхідності, доповнює їхні відповіді або пропонує ознайомитись з опорним конспектом і самостійно до-повнити свої висновки.

VІ. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬЧи існує єдність між живою та неживою природою? Як це

можна довести?Які вчені стояли біля витоків науки про клітину? Як назива-

ється ця наука?Які виділяють основні органоїди в клітинах?Чи всі організми мають зазначені органоїди?


VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати відповідний параграф підручника (с. 22–25).Повторити правила роботи з мікроскопом та лабораторним

приладдям.Як на простому прикладі можна довести, що до складу клі-

тин рослин входять ліпіди, вуглеводи, мінеральні солі, вода?

УРОК 8

ВИГОТОВЛЕННЯ МІКРОПРЕПАРАТІВ ШКІРКИ ЦИБУЛІ ТА ЇХ РОЗГЛЯД ЗА ДОПОМОГОЮ МІКРОСКОПА

Мета: удосконалити вміння роботи з мікроскопом, навчитись виготов-ляти тимчасові мікропрепарати та проводити з ними дослідження; розвивати ключову, комунікативну компетентності; виховувати цін-нісне ставлення до природи і праці.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. АКТИВІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ УЧНІВ

Без чого не можливо вивчити організацію організмів на клі-тинному рівні?

Які основні частини мікроскопа?Які правила роботи з мікроскопом?Як необхідно тримати мікропрепарат чи предметне скло?Як користуватись препарувальною голкою, ножицями, пі-

петкою?Учитель проводить цільовий інструктаж із правил пове

дінки з лабораторним обладнанням.

ІІ. МОТИВАЦІЯ ВМІНЬ УЧНІВЛюди яких професій можуть використовувати мікроскопи?Чи цікаво вам знати, як організована клітина?


Отже, є причина навчитись не просто працювати з мікроско-пом, а й уміти виготовляти препарати, які розкриють таємниці організації клітини.


ІV. ДЕМОНСТРАЦІЯ ЕТАПІВ ВИГОТОВЛЕННЯ ТИМЧАСОВОГО МІКРОПРЕПАРАТУ ШКІРКИ ЦИБУЛІНайпростіший мікропрепарат для розгляду клітини під мік-

роскопом виготовити можна самому зі шкірки лусочки цибулі.

Основні правила виготовлення тимчасових мікропрепаратів

1. Для виготовлення препаратів візьміть чисті предметне скло й накривне скельце. Якщо на їхній поверхні ви помітили сліди бруду, то ополосніть їх водою й обережно протріть серветкою з тканини, поміщаючи предметне скло й накривне скельце між вказівним і великим пальцями правої руки.

2. За допомогою скляної палички чи піпетки на середину предметного скла нанесіть краплину води.

3. Потім за допомогою препарувальної голки, пінцета відділіть шматочок тканини або бритвою зробіть тоненький зріз органа рослини.

4. Препарувальною голкою чи пінцетом перенесіть досліджуваний об’єкт у краплину води на предметному склі.

5. Накрийте препарат накривним скельцем. Його потрібно взяти двома пальцями за грані, поставити ребром на край рідини й повільно опустити. Якщо під накривне скельце потрапило повітря, легенько постукайте по ньому скляною паличкою.

6. Для забарвлення досліджуваного об’єкта можна використати йод або інший барвник, який потрібно нанести піпеткою поруч із накривним скельцем. Одночасно з протилежного боку покладіть фільтрувальний папір, який вбиратиме воду зпід накривного скельця і сприятиме проникненню розчину барвника.


V. ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК ВИГОТОВЛЕННЯ ТИМЧАСОВОГО МІКРОПРЕПАРАТУ ШКІРКИ ЦИБУЛІ

Виконання практичної роботи за інструктивною карткою

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2Тема. Виготовлення мікропрепаратів шкірки цибулі та розгляд її за до-

помогою оптичного мікроскопа.Мета: навчитися виготовляти тимчасові мікропрепарати на основі пре-

парату шкірки соковитої луски цибулі; продовжувати розвивати практичні вміння поводження з лабораторним обладнанням.

Хід роботи1. Підготуйте мікроскоп до роботи.2. Вивчіть послідовність дій під час приготування препарату

зі шкірки цибулі. 3. Протріть предметне скло серветкою. Піпеткою нанесіть

на нього 1–2 краплі розчину йоду (він забарвлює цитоплазму в світло-жовтий колір). Зайвий розчин видаліть фільтрувальним папером.

4. Скальпелем або лезом безпечної бритви від соковитої лус-ки цибулини відріжте смужку завдовжки 3–4 мм, переламайте її навпіл та зніміть пінцетом тонку верхню шкірку. Шматочок шкірки покладіть у краплину йоду на предметному склі та роз-правте препарувальною голкою.

5. Сухе накривне скельце вертикально поставте поруч із кра-плиною йоду й обережно опустіть його на краплину.

6. Виготовлений препарат покладіть на предметний столик мікроскопа і розгляньте його, використовуючи об’єктив малого збільшення (х 8).

7. Дивлячись в окуляр лівим оком, знайдіть у полі зору мік-ропрепарат і за допомогою гвинтів установіть його найчіткіше зображення.

8. Роздивіться контури клітинних стінок, у яких помітні пори. Виберіть 3–4 клітини, у яких добре помітно сірувате ядро та зернисту цитоплазму золотистого кольору у вигляді тяжів у центрі клітини або суцільного шару поблизу її стінок.

9. Не зміщуючи препарат на предметному столику, замініть об’єктив (застосуйте об’єктив більшого збільшення).


10. Регулюючи мікрогвинтом чіткість зображення, роз-гляньте окремі складники клітини.

11. Замалюйте кілька клітин шкірки цибулі. Позначте скла-дові частини клітини, які ви побачили, і підпишіть їх.

12. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі викона-них досліджень.

VІ. РЕФЛЕКСІЯЯк ви розумієте вислів Конфуція: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію».

Чи спрацювало це на сьогоднішньому уроці?

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯДізнатись, наскільки різноманітними можуть бути клітини.

Для допитливихВикористовуючи власноруч сконструйований мікроскоп,

дослідити клітини м’якоті кавуна, листка елодеї.

УРОК 9

БУДОВА КЛІТИНИ РОСЛИН НА СВІТЛООПТИЧНОМУ ТА ЕЛЕКТРОННО-МІКРОСКОПІЧНОМУ РІВНЯХ

Мета: дослідити будову рослинної клітини на світлооптичному рівні та ознайомитись із клітинною будовою рослин на електронно-мікро-скопічному рівні; розвивати ключову, комунікативну компетент-ності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. АКТИВІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВЩо є найменшою структурно-функціональною одиницею

живого?Які основні органоїди містить кожна еукаріотична клітина?


Які функції виконує ядро?Яке призначення клітинної мембрани?Що відбувається у цитоплазмі?Якими можуть бути клітини?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВЧи проводили ви дослідження за допомогою власноруч скон-

струйованого мікроскопа?Що нового для себе ви відкрили?

Видатний російський учений К. А. Тімірязєв у своїй класич-ній роботі «Життя рослин» рекомендував починати вивчення організму з клітини, оскільки організм і клітина нерозривно між собою пов’язані. Він писав: «У клітині ми повинні бачити оригінальний початок усякого організму», «…без знайомства з клітиною неможливо зрозуміти будову і життя рослинних орга-нів, які утворені їх поєднанням».



1. Будова клітини рослин на світлооптичному рівніІнтерактивна вправа «Карусель»Клас об’єднується в 2 ланки, у кожній із яких утворюються

пари (2 ряди парт та пари учнів, що сидять за однією партою). Склад ланок постійний, пари змінні, з одного боку ряду діти си-дять на своїх місцях, а з іншого пересідають, рухаючись уздовж ряду. Ланки отримують однаковий набір завдань, а кожна пара працює над якимось одним питанням. Учні в парах разом обго-ворюють своє завдання, по завершенню склад пар змінюється. У новоутворених парах діти діляться один з одним інформацією, якою вони оволоділи під час роботи у першій парі. Вправа про-довжується до тих пір, доки не утворяться початкові пари.

Завдання для ланок: «Будова і функції основних частин рослинної клітини»:

1-ша пара – будова і функції вакуоль;2-га пара – будова і функції пластид;3-тя пара – будова і функції мітохондрій;


4-та пара – будова і функції ендоплазматичної сітки;5-та пара – будова і функції комплексу Гольджі.

2. Будова клітини рослин на електронно-мікроскопічному рівніПерегляд фільму «Будова рослинної клітини»

Який рівень дозволяє досконаліше вивчити клітину?Чому?

Після проведення вправи та перегляду фільму учні опрацьо-вують опорні конспекти.

V. ОСМИСЛЕННЯ УЧНЯМИ ЗНАНЬ

Інтерактивна вправа «Шифрувальник»На дошці вказано органоїди клітини та цифри, що їх коду-

ють (для двох варіантів).

Варіант І Органоїди Варіант ІІ

1 Клітинна оболонка 10

2 Цитоплазма 9

3 Ядро 8

4 Ендоплазматична сітка 7

5 Мітохондрії 6

6 Хлоропласти 5

7 Вакуолі 4

8 Хромопласти 3

9 Комплекс Гольджі 2

10 Рибосоми 1

Запитання1. Забезпечують підтримання форми клітини і її внутрішнього

тиску.2. Відповідають за збереження та передачу спадкової інфор-

мації.3. Є енергетичними станціями клітини.4. Є місцем синтезу білка.5. Є місцем синтезу складних вуглеводів.6. Вона поєднує всі органоїди клітини.7. Вона є своєрідним блокпостом клітини.


8. Вона пов’язана з ядром.9. Забезпечують проходження фотосинтезу.10. Накопичують запасні речовини і надають кольору плодам.

Ключі

Запитання Варіант І Варіант ІІ1 7 42 3 83 5 64 10 15 9 26 2 97 1 108 4 79 6 5

10 8 3

Оцініть свої здобутки: 10 правильних відповідей – 10 балів;одна помилка – 9 балів;дві помилки – 8 балів;три помилки – 7 балів;понад три помилки – сьогодні не ваш день, та не сумуй- те, є час виправити ситуацію.

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОтже, клітина – це справжня мікросистема, що має досить

складну будову і де кожен органоїд виконує свої чітко визначені функції.

Вивчити будову рослинної клітини та основні функції її ор-ганоїдів, повторивши опорний конспект.

Для творчих і романтиківСкласти казку «Подорож клітиною» або заповнити таблицю

аналогій «Аналоги органоїдів клітини у житті». Наприклад:

Органоїд Аналог

Ядро Верховна Рада і Президент

Клітинна оболонка Митна служба


УРОК 10

БУДОВА РОСЛИННОЇ ТА ТВАРИННОЇ КЛІТИНИ

Мета: поглибити знання про організацію клітин організмів, вивчивши організацію тваринної клітини та віднайшовши риси подібності й відмінності між клітинами рослин і тварин; розвивати предметну, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬЯкі органоїди входять до складу рослинної клітини?Доведіть, що клітина рослин є природною мікросистемою.Чи можна стверджувати, що клітина є примітивною систе-

мою?


ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯПрезентуйте складену вами подорож клітиною або «Табли-

цю аналогій».

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУНам відомо, що царства рослин і тварин мають свої особли-

вості. Чи відрізняються ці два царства на рівні клітини? Як це можна довести?

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЯкі органоїди клітин еукаріотів є обов’язковими?Які органоїди характерні для рослинної клітини?Які з них забезпечують фотосинтез?У чому суть автотрофного живлення?Які функції вакуолі, заповненої клітинним соком?Чи існують інші вакуолі? Які?


V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУМета уроку розкривається шляхом групової роботи з вико-

ристанням методу «ПРЕС».

Алгоритм дій1. Учні об’єднуються у групи.2. Учитель пояснює механізм етапів ПРЕС-методу і відпо-

відає на можливі запитання учнів. (Наведіть приклад до кожного з етапів)

3. Кожна група отримує картку відповідного змісту і спіль-не для всіх завдання: «Знайти риси подібності та відмінності між клітинами рослин і тварин». Окремо поясніть позицію для рис подібності та відмінності.

ПОЗИЦІЯ Я вважаю, що ...

(висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору);

ОБҐРУНТУВАННЯ тому, що ...

(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції);

ПРИКЛАД наприклад ...

(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони зміцнять вашу позицію);

ВИСНОВКИ тому ...

(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це заклик прийняти вашу позицію).

4. Учням пропонується переглянути фільм «Клітина тва-рин» та опрацювати відповідний параграф підручника.

5. Учні обговорюють отриману інформацію та формують відповіді згідно пунктів картки (15 хв).

6. Учні презентують результати своєї роботи.

VІ. РЕФЛЕКСІЯ


СміхотерапіяКонтракт

«Заключив контракт мільйоннийФутболіст Дмитрина», – Чита батько у газеті й погляда на сина.Той уроки вчить старанно Давно й без спочину.Розлютився раптом батькоЙ кричить на хлопчину: – Все гризеш оту науку, Хочеш вченим стати? Краще йшов би на подвір’я М’яча поганяти!

Чи продуктивно ви працювали на сьогоднішньому уроці?Спробуємо перевірити?

VІІ. ОСМИСЛЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬСпробуємо систематизувати вивчене на уроці, склавши діа-

граму «Венна».

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати відповідний параграф підручника (с. 30–33).Виконати завдання 6 та 8 (с. 15) у зошиті з друкованою осно-

вою.Повторити з курсу природознавства основні ознаки організ-

мів та їх визначення.

Для винахідливихНавести приклад із життя, який переконує у тому, що речо-

вини можуть проникати в клітину рослин і виходити з неї.

ТвариниРослини


УРОК 11

ОСНОВНІ ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КЛІТИН. ОБМІН КЛІТИНИ З НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ

Мета: розширити уявлення про основні процеси життєдіяльності ор-ганізмів, давши загальну характеристику обміну речовин на клі-тинному рівні, вивчивши механізм надходження речовин у клітину; розвивати предметну та міжпредметну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. АКТИВІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВЯкі ознаки живих організмів?Чому клітина є живою системою?

Прийом «Продовження думки»1. Процес надходження в організм (клітину) речовин, їх пере-

творення, засвоєння та виділення непотрібних продуктів – це …

2. Процес надходження в організм (клітину) поживних речо-вин, їх перетворення та засвоєння – це …

3. Процес газообміну між системою та навколишнім середо ви-щем – це …

4. Процес відтворення собі подібних – це …5. Кількісні зміни в організмі – це …6. Якісні зміни в організмі – це …7. Здатність організму реагувати на зміни в середовищі – це …Які вам відомі типи живлення?Що таке фотосинтез? Для кого він характерний?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВЧи виконали ви завдання для винахідливих про транс портні

можливості клітини? Продемонструйте ваші відкриття.


Для проходження усіх процесів життєдіяльності будь-яка жива система потребує надходження поживних речовин. Для чого ці речовини живій системі? Як вони надходять до клітини?



1. Основні процеси життєдіяльності клітиниВикористовуючи опорний конспект, у ході бесіди учні ви-

значають, що на рівні клітини відбуваються усі процеси життє-діяльності, характерні живим системам.

2. Обмін речовин із навколишнім середовищемДля свого нормального існування клітина потребує постій-

ного притоку поживних речовин та енергії, яку вона отримує внаслідок їх перетворень. Жива клітина являє собою високоор-ганізовану систему. Енергія необхідна не тільки для створення такої організації, але й для підтримання її процесів життєдіяль-ності (росту, розвитку, синтезу речовин). Цю енергію організм отримує в процесі обміну речовин (метаболізму), тобто шляхом регульованих перетворень, яким різні речовини піддаються всередині клітини. Джерелами енергії слугують поживні ре-човини, що надходять із зовнішнього середовища. У клітинах ці речовини піддаються низці змін у результаті послідовних реакцій. Універсальним джерелом енергії в клітині є «клітин-ний енерджайзер» АТФ – органічні молекули, які містять у собі активну енергію, що може перетворюватись на усі види енергії, необхідні клітині.

Розгляньте мал. 12 (с. 28). Прокоментуйте побачене.Такі шляхи виконують дві головні функції: по-перше, поста-

чають матеріали-попередники для побудови клітинних органо-їдів, по-друге, забезпечують енергію для клітинного синтезу та інших процесів, що потребують затрат енергії.Через які процеси можливий обмін речовин між клітиною та

навколоклітинним середовищем?


Живлення.Дихання.Фотосинтез.

3. Надходження речовин у клітинуПерегляд відеофільму «Транспорт речовин».Обговорення фільму з використанням опорного конспекту.

4. Рух цитоплазмиЯким чином цитоплазма реалізує одну зі своїх функцій –

взає мозв’язок усіх органоїдів клітини?Для того, щоб відповісти на це запитання, пропоную вам пе-

реглянути відеоролики про переміщення цитоплазми в клітині.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬЯкі процеси відбуваються на клітинному рівні?Які з них ми з вами розглянули?Без чого неможлива життєдіяльність клітини?Для чого рослині постійне надходження речовин?Як речовини можуть надходити в клітину?Чи всі речовини «пропускає до себе» клітина?

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯДля усього потрібна енергія. Вона утворюється внаслідок

перетворення поживних речовин – такі перетворення можливі через взаємозв’язок усіх органоїдів, що забезпечується рухом цитоплазми.

Домашнє завдання Повторити §§ 8–9, виконати завдання 7–8 (с. 13) у зошиті з

друкованою основою.

Для допитливихПідготувати інформацію про типи клітин за їх генетичною

інформацією.

Як відбувається процес обміну речовин під час цих процесів на рівні клітини?

(Робота з опорними конспектами)


УРОК 12

ОСНОВНІ ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КЛІТИНИ. ПОДІЛ КЛІТИН ТА ЇХ РІСТ

Мета: розширити уявлення про життєдіяльність клітини, встановивши, як утворюються нові клітини, як вони ростуть і розвиваються; роз-вивати предметну та комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬЩо таке обмін речовин? Як відбувається цей процес на рівні клітини?Яким чином речовини можуть надходити в клітину?Чи можна клітинну мембрану назвати надійним блокпос-

том? Відповідь обґрунтуйте.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУНа клітинному рівні організації живих систем у кожній клі-

тині відбуваються процеси обміну речовин і перетворення енер-гії, забезпечуються процеси росту, розмноження і передачі на-щадкам спадкової інформації.Як реалізуються ці процеси? Чому і чим після поділу клітини відрізняються?

Німецький ботанік Маттіас Шлейден вважав, що нові кліти-ни утворюються зі «слизу» всередині старих, причому головну роль у цьому процесі відіграє ядро. Так було доведено, що ядро є обов’язковим компонентом клітин рослин і тварин. Але чи не-має тут помилки?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЩо таке розмноження?Яке значення цього процесу?Чи пов’язані між собою ріст і розвиток? Як?


Яку будову має ядро?Які функції ядра?


1. Поняття про генетичну інформацію клітиниСпадковість – здатність живих організмів зберігати свої

особ ливості, передавати їх від батьків до дітей. Уже в давні часи люди спостерігали, що з відкладеного куркою яйця вилуплю-ється курча, з качиного – каченя. З ікринки жаби виводиться пуголовок, який стане жабеням. А з риб’ячої ікринки – мальок, який перетвориться на рибу. Якщо посіяти насіння гороху, з нього виросте горох, а з на сіння соняшника може вирости тіль-ки соняшник; із маленької насіни ни виросте дерево тільки того виду, від якого взято цю насінину. Наука, яка вивчає дивовиж-ні закони спадковості, називається генетикою.

Але як же передаються спадкові ознаки? Щоб зрозуміти це, треба уважно роздивитися особливі утворення в клітинному ядрі. Вони мають вигляд паличок із декількома перетяжками і називаються хромосомами. У різних живих істот кількість хро-мосом різна і ніколи не змінюється. Наприклад, у миші 40 хро-мосом, у морського черв’яка – 1200, у людини – 46.

Хромосоми добре забарвлюються спеціальними фарбами і під мікроскопом схожі на паличку з перетяжкою і східцями. Тепер назвемо ще дрібніші частини хромосом – вони називають-ся генами. Хромосому можна уявити собі у вигляді нитки, на яку нанизано намистини – гени. Кожна намистина відповідає за певну важливу властивість організму: колір волосся і шкіри, зріст, комплекцію, здібності, пам’ять, тривалість життя тощо.

2. Типи клітин за кількістю хромосомУчні розповідають заздалегідь підготовлений матеріал про

клітини з різними наборами хромосом.

3. Утворення клітинУ 1858 році Р. Вірхов довів, що клітини утворюються не з

безструктурної міжклітинної речовини, як тоді вважалося, а розмножуються поділом.


Як це відбувається?

Перегляд фільму «Поділ і ріст рослинної клітини»Обговорення фільму та робота з опорним конспектом.

4. Клітинний циклКлітинний цикл – це розвиток клітини від її утворення до за-

вершення власного поділу. Він включає дві стадії: стадію росту та стадію поділу.

4.1. Ріст клітинВ основі росту лежить збільшення розмірів клітин, що су-

проводжується синтезом органічних речовин та накопиченням відмінностей між молодими і старими клітинами. Упродовж більшої частини клітинного циклу клітини знаходяться на ста-дії росту. Ця стадія, залежно від типу клітин, може тривати від кількох годин до декількох місяців. Після того, як клітина до-сягне певного розміру та складності, у ній відбувається подво-єння генетичного матеріалу, і клітина переходить до наступної стадії життєвого циклу – поділу. Але є клітини, які впродовж усього життєвого циклу залишаються на стадії росту, забезпе-чуючи нормальне функціонування інших клітин (наприклад, еритроцити, клітини кісток, м’язів, мозку).

4.2. Поділ клітиниСпочатку хромосоми щільно згортаються (спіралізуються) і

стають помітними у світловий мікроскоп. Хромосоми на цій ста-дії складаються з двох паличкоподібних частин, які на певно-му етапі поділу розходяться до протилежних полюсів клітини. Кожна така частинка стає самостійною незрілою хромосомою. Далі клітинна мембрана певним способом розділяє цитоплазму клітини, утворюючи дві дочірні клітини.

Робота з опорним конспектом

VІІ. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГОЩо таке життєвий цикл клітини?Із яких стадій він складається у більшості клітин?Що відбувається на стадії росту?Чим супроводжується стадія розмноження?


Чому дочірні клітини подібні до материнської?Які структури ядра відповідають за передачу спадкової ін-

формації?


VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ТА РЕФЛЕКСІЯОпрацювати відповідний параграф підручника.Прочитати конспект.Повторити будову клітини та її дослідження.

РефлексіяЩо є символом України?Яка іграшка є символом Росії?

Спробуйте гіпотетично скласти матрьошку «структури спад-кового матеріалу клітини», починаючи з його розташування – ядра. Чи вдалося вам?

Поаплодуємо кожен собі за роботу на уроці, але сила оплес-ків повинна дорівнювати вашій продуктивності.

УРОК 13

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ СУЧАСНОЇ КЛІТИННОЇ ТЕОРІЇ

Мета: на основі отриманих під час вивчення теми знань сформулювати та вивчити основні положення клітинної теорії; розвивати пред-метну, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлен-ня до природи і праці.

Тип уроку: урок застосування знань.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІЩо таке клітина?Як називається наука, що вивчає життя на клітинному рівні

організації?Із чим можна порівняти органоїди клітини? Чому клітина є відкритою біологічною системою?


ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІЯк ви вважаєте, чи важко робити наукові відкриття?

Найперша вимога – наполегливість, спостережливість і терплячість.

У наукових пошуках усе має свій початок і логічне продов-ження. І кожній допитливій людині, тим паче – дослідникові, потрібно це знати та розуміти.Яке відкриття зробили ботанік Маттіас Шлейден та зоолог

Теодор Шванн? Яке значення воно мало для науки?


ІV. ОСМИСЛЕННЯ УЧНЯМИ ЗМІСТУ РОБОТИУчні об’єднуються в групи й отримують завдання на карт-

ках «Спробуй сам здійснити відкриття». Якщо є змога провести урок у кабінеті інформатики, то ці завдання заносяться у про-граму для тестів і реалізуються в інформаційному середовищі.

Зміст картокПошук ключа до відкриття

1. Із чого складаються усі живі організми?2. Які організми є винятком?3. Які органоїди клітин є спільними для рослинних і тва-

ринних клітин?4. Які органоїди є специфічними для рослинних клітин?5. Які органоїди є лише у клітинах тварин?6. Яке відкриття у 1858 році зробив Вірхов?7. Заповніть схему, вставивши пропущені слова:Атоми – _______ – речовини – органоїди – ________ 8. На рівні кожної клітини відбувається ...9. Кожна клітина у своєму клітинному циклі проходить дві

стадії – ...Власна клітинна теорія

Узагальніть усі знання про клітину і сформулюйте положен-ня, які об’єднують усі організми на клітинному рівні.

Послідовність дій:1. Учитель пояснює, що таке теорія і положення.


Теорія (від грец. θεωρία – «розгляд», «дослідження») – учен-ня про певну сукупність явищ, галузь знань, створена на під-ставі такого узагальнення. Ці узагальнення виділяють у формі положень. Кожне положення – це короткий висновок, що влас-тивий групі особин.

2. Учні дають відповіді на завдання картки пошуку ключа.3. Учитель їх перевіряє (у разі роботи на комп’ютері – ком-

п’ю тер сам відкриває наступну сторінку), якщо відповіді пра-вильні, дає групі другу сторінку «Власна клітинна теорія».

4. Учні складають положення власної теорії. 5. Представлення власних відкриттів.

V. САМОСТІЙНА РОБОТА УЧНІВ НАД ЗАВДАННЯМ

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ РОБОТИКлітинна теорія здійснила величезний вплив на розвиток

біології і на формування сучасної природничо-наукової карти-ни світу. На основі клітинної теорії в середині XIX ст. виникла цитологія (від грец. цитос – клітина) – наука, що вивчає струк-туру і функції клітин.

Основні положення клітинної теорії (опорний конспект):клітина – основна одиниця будови, функціонування і розвит-

ку всіх живих організмів, найменша одиниця живого, здат-на до самовідтворення, саморегуляції і самовідновлення;

клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів подібні за своєю будовою, хімічним складом, основними про-явами життєдіяльності;

кожна нова клітина утворюється внаслідок поділу материн-ської клітини;

у складних багатоклітинних організмах клітини спеціалізо-вані й утворюють тканини; з тканин складаються органи.

VІІ. ВЗАЄМОКОНТРОЛЬЧия теорія була найближча до наукової клітинної теорії?Взаємооцінка недоліків теорій кожної групи.

VІІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЧи важко бути дослідником?


А хто планує у майбутньому бути вченим?Бажаю наполегливості, везіння, успіху у досягненні мети.

Домашнє завданняПовторити §§ 5–10, конспекти, підготуватися до тематич-

ної рівневої самостійної роботи. Розв’язати тренувальні тести з теми «Клітина» (режим доступу: interactive.ranok.com.ua).

УРОК 14

КЛІТИНА – НАЙМЕНША ОДИНИЦЯ ЖИВОГО

Мета: узагальнити знання з теми «Клітина», визначити рівень досяг-нень учнів із теми; розвивати предметну та ключову компетентнос-ті; виховувати ціннісне ставлення до праці.

Тип уроку: урок контролю та корекції досягнень.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУКлітина – найменша одиниця організму, межа його поділь-

ності, наділена життям і усіма основними ознаками організму. Як елементарна жива система, вона лежить в основі будови і розвитку всіх живих організмів. На рівні клітини виявляються такі властивості житті, як здатність до обміну речовин і енергії, саморегуляція, розмноження, ріст і розвиток, подразливість.Чи можемо ми сказати, що клітина – це проста система?Чи знали ми це до вивчення теми «Клітина»?Наскільки поглибились наші знання про клітину?Як міцно ми засвоїли знання?

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАННЯ УЧНЯМИ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ


ІІІ. ПЕРЕВІРКА ГЛИБИНИ ОСМИСЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬЩо необхідно клітині для функціонування?


Що є джерелом енергії в клітині? Які органоїди називають енергетичними станціями клітини?Чому лише рослини здатні до фотосинтезу?Які ще є види пластид у клітинах рослин?Доведіть правильність положення клітинної теорії: «Кліти-

ни рослин і тварин подібні за хімічним складом та будовою».Які процеси відбуваються в клітині на різних стадіях її жит-

тєвого циклу?Які вчені є авторами клітинної теорії?

ІV. ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬВиконання рівневої самостійної роботи з теми «Клітина».

V. ПІДСУМОК УРОКУ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Рефлексія. Прийом «Термометр»Яка температура є оптимальною для організму людини?

Спробуємо оцінити вашу емоційну температуру після уроку.Наш емоційний термометр має шкалу від 1 до 12. У вас є

сигнальні картки з цифрами шкали термометра. Оцініть ваші досягнення і настрій та визначте вашу температуру емоцій, під-нявши картку з відповідною цифрою.

У кого температура настрою низька – потрібне лікування. Станьте перед дзеркалом і посміхніться своєму відображенню, нехай навіть вам зовсім і не хочеться посміхатися. Настрій ста-не кращим.

Домашнє завдання Повторити класифікацію живих організмів.

61Тема 2. Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності

Тема 2. ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ

УРОК 15

БАКТЕРІЇ – НАЙМЕНШІ ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ

Мета: описати будову бактерій та дати загальну характеристику проя-вів їх життєдіяльності; розвивати міжпредметну, ключову, комуніка-тивну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Які вам відомі надцарства живої природи?Які молекули несуть у собі спадкову інформацію?Які є основні органоїди у клітинах рослин і тварин?Яку будову мають віруси?Які заслуги А. Левенгука у вивченні клітини?Які процеси життєдіяльності можна спостерігати на рівні

клітини?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВЩо вам відомо про бактерії?У чому особливості їх організації?

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ПЕРВИННЕ УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Поняття про мікроорганізмиСвіт довкола нас дуже різноманітний і загадковий. Помиля-

ється той, хто вважає, що він обмежений тим, що ми споглядає-мо. Невидимий нами світ живого набагато різноманітніший ви-


димого нами. У краплині води, грудочці ґрунту, в повітрі, їжі, що ми споживаємо, на поверхні тіла організмів існує свій орга-нічний світ. Цей світ вивчає наука мікробіологія.

Мікробіологія – розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, тобто організмів, які настільки малі, що по-бачити їх можна тільки за допомогою мікроскопа. До мікроор-ганізмів належать бактерії, віруси, деякі гриби, найпростіші й мікроскопічні водорості.

2. З історії мікробіологіїПершим дивовижним мисливцем за мікробами, який за-

глянув у цей таємничий невидимий світ живих істот, був гол-ландський торговець полотном, сторож судової палати Антоні ван Левенгук (1632–1723). Годинами просиджуючи зі своїми лупами та розглядаючи все, що потрапляло під руки, Левен-гук на 41-му році життя почав робити дивовижні відкриття. Він уперше описав еритроцити, сперматозоїди, будову м’язів, замалював справжніх живих мікробів, їх основні форми. І до-сить швидко науковий світ із великим подивом дізнався про відкриття голландця. Свої спостереження Левенгук описував у спеціальних листах, які регулярно впродовж 50 років надсилав до Лондонського наукового товариства, яке в той час очолював знаменитий Роберт Гук. Усього було надіслано 120 таких лис-тів. Здивування, яке викликали листи Левенгука, було дійсно величезним. Вони відкривали новий, фантастичний, ніким не бачений і незнаний світ живих істот. Сам Левенгук називав їх «живими звірятами» і писав, що в роті людини їх більше, ніж людей у всьому Англійському королівстві. Ці чудові відкриття природодослідника-аматора послужили тим зародком, із якого пізніше виросла й сформувалася наука про бактерії.

Засновником науки про бактерії – мікробіології був Луї Пас-тер. Французький хімік Луї Пастер (1822-1895) став першим ученим, який зрозумів, що інфекційні захворювання виника-ють і розвиваються внаслідок діяльності мікробів. Його дослі-дження показали, що зародки хвороб не виникають із нічого: вони розсіяні в повітрі, готові вразити найбільш ослаблених і найменш охайних людей. Пастер зробив висновок, що стерилі-зація й дотримання чистоти призводять до смерті цих зародків.


Він придумав спосіб боротьби з мікробами, що на честь свого винахідника одержав назву пастеризації; його використову-ють при консервуванні всіх рідких речовин (вино, пиво, молоко тощо). Рідини нагрівають до 60 оС і кілька хвилин витримують при цій температурі. У такий спосіб гинуть мікроби, здатні зі-псувати продукт, а його органолептичні характеристики (тобто смак, захід, колір) при цьому не змінюються.

Але найважливішим відкриттям Л. Пастера стала вакцина проти сказу – захворювання, що передається з укусами тварин. У ті роки від сказу помирало багато людей, і ця вакцина здалася сучасникам ученого чарівним цілющим засобом.

3. Розміри та форма бактерійРозміри бактерій значною мірою залежать від зовнішніх

умов і коливаються в межах від часток мікрометра до кількох мікрометрів. Так, розміри бактеріальної клітини завичай ста-новлять від 0,5 до 2 мкм. Це у 10–100 разів менше, ніж середні розміри клітин тварин і рослин.Поміркуйте і скажіть, які переваги мають бактерії, через

свої дрібні габарити? (Швидко поглинають речовини, діляться, рухаються; легко проникають у тіла організмів).Більшість із них одноклітинні, але є й нитчасті багатоклі-

тинні види. За формою одноклітинні бактерії поділяють на:коки, або кулясті;палички (бацили), що мають форму циліндра;вібріони, що мають форму коми;спірили – спірально вигнуті палички.

4. Будова бактерійЗагалом клітина бактерії влаштована досить просто. Голов-

на відмінність прокаріотів (бактеріальної клітини) від еукаріо-тів – відсутність ядерної мембрани та більшості органоїдів. Уся генетична інформація про організм бактерії, необхідна для її життєдіяльності, укладена в одній ДНК, що міститься у кліти-ні у вигляді замкнутого кільця. Вона називається нуклеотидом. Хромосома, зазвичай, у бактеріальної клітини наявна в єдино-му екземплярі.


Форми бактерій (а) і схема будови бактеріальної клітини (б): 1 – бацили; 2 – спірили; 3 – коки; 4 – вібріони; 5 – оболонка; 6 – нуклеоїд; 7 – спора; 8 – шар слизу; 9 – цитоплазматична мембрана; 10 – джгутик; 11 – включення; 12 – частинки РНК.

У будові бактерій виділяють три обов’язкові клітинні еле-менти: цитоплазматичну мембрану, нуклеотид, рибосоми. Май-же всі бактерії мають зовнішню оболонку – клітинну стінку, завдяки якій форма бактерій постійна. Ця клітинна оболонка виконує основні механічні та фізіологічні функції. Її головний структурний елемент – вуглевод муреїн.

Мікробіологи поділяють усі види бактерій на грампозитив-ні, грамнегативні та бактерії без клітинної стінки (мікоплаз-ми), так як у зв’язку з особливостями будови клітинної стінки бактерії по-різному реагують на фарбування способом Х. Грама. У грампозитивних бактерій стінка потовщена і містить більшу кількість муреїну, тоді як у грамнегативних видів клітинна стінка тонка, а зовні є мембрана, що включає білки, фосфолі-піди, ліпополісахариди. Бувають жовті, червоні, сині бактерії. Видатний англійський біолог Олександр Флемінг любив у віль-ний час робити кольорові малюнки, причому як фарби він ви-користовував... бактерії. Він наносив на контури малюнка по-живний бульйон із відповідними бактеріями, поміщав малюнок у тепле місце й отримував кольорове зображення.

1 211

12

3 4а

10 98

7

5

6

б


Головна функція зовнішньої мембрани – транс портна. Ба-гато бактерій мають на своїй поверхні ворсинки або джгутики, що забезпечують пересування організму. Деякі бактерії покриті зовні слизовими капсулами, за рахунок них вони захищаються від несприятливих умов існування.

У цитоплазмі містяться включення у вигляді різноманітних бульбашок, утворених у процесі випинань цитоплазматичної мембрани. Також у цитоплазмі є включення запасних пожив-них речовин.

Деякі бактерії мають органоїди руху – джгутики.

5. Процеси життєдіяльності бактерій

5.1. РозмноженняРозмножуються бактерії простим поділом надвоє. Кожні 20

хвилин за сприятливих умов кількість деяких бактерій може подвоюватися. Якщо, наприклад, в організм людини потрапила лише одна така бактерія, то через 12 годин їх може стати вже кілька мільярдів.

Швидкість розмноження зумовлена багатьма чинниками:наявність вологи,наявність поживних речовин,сприятлива температура,доступ до енергії,відсутність небезпек.

5.2. Перенесення несприятливих умовЗа несприятливих умов бактерії здатні переходити у стан

анабіозу – тимчасового сповільнення або припинення життєді-яльності організму. Цей стан бактерії переживають у формі цис-ти або спори.

5.3. ЖивленняСпособи харчування бактерій настільки ж різноманітні, як

і умови їх життя. Мабуть, немає такої органічної речовини, яка не згодилася б у їжу тим чи іншим бактеріям. Деякі бактерії, як і зелені рослини, самі виробляють органічні речовини за до-помогою сонячних променів. Тільки кисень, на відміну від рос-лин, вони під час цього процесу (фотосинтезу) не виділяють.


Існують бактерії, які для синтезу органічних сполук вико-ристовують не енергію Сонця, а власну хімічну енергію.

Серед бактерій є паразити, які, оселяючись у чужих організ-мах, можуть стати причиною хвороби. Є й бактерії-хижаки, які з безлічі своїх тіл «плетуть» пристосування, які чимось нагаду-ють павутину, і ловлять туди свою здобич (наприклад, найпро-стіших).

Отже, за типом живлення бактерії бувають: автотрофні (ціа-нобактерії, сіркобактерії, азотфіксуючі, залізофіксуючі) та ге-теротрофні. Гетеротрофні за способом живлення поділяють на сапрофітів (бактерії гниття і бродіння) та паразитів.

5.4. ДиханняАтмосферне повітря містить 78% азоту, 20% кисню і 0,9%

вуглекислого газу. Азот повітря використовують тільки авто-трофи. Кисень ж відіграє важливу роль у метаболізмі (обміні речовин), диханні й отриманні енергії більшості видів бактерій.

Дихання (біологічне окиснення) – складний процес, який супроводжується виділенням енергії, необхідної мікроорганіз-мам для синтезу різних органічних сполук. Бактерії, як і вищі тварини, для дихання використовують кисень. Однак Л. Пас-тером було доведено існування таких бактерій, для яких наяв-ність вільного кисню згубна, енергія, необхідна для життєді-яльності, одержується ними у процесі бродіння. Такі організми мають анаеробний тип дихання. Ті ж бактерії, які для дихання використовують кисень, називаються аеробними.

Ось чому бактерії можуть існувати у глибоких шарах ґрун-ту, замкнутому безкисневому просторі, гирлі вулкану.

5.5. РухСеред бактерій зустрічаються рухливі та нерухомі форми.

Рух бактерій відбувається, зазвичай, за допомогою так званих джгутиків. Деякі бактерії, що не мають джгутиків, пересува-ються внаслідок згинання тіла. Джгутики бактерій визначають рухливість бактеріальної клітини.

Характер руху визначається характером джгутування. Бак-терії з полярно розташованими джгутиками рухаються по пря-мій, тільки іноді роблячи відхилення в бік у вигляді легких ко-


ливальних рухів. Рух бактерій, що мають джгутики по всьому тілу, носить безладний характер, відбувається у вигляді жваво-го кувиркання.

Швидкість переміщення у різних бактерій різна. Найрухо-мішим вважається холерний вібріон, який за 1 секунду прохо-дить відстань, що у 15 разів перевищує довжину його тіла. Біль-ша ж частина бактерій за 1 секунду переміщується на відстань, рівну довжині їх тіла. На рухливість бактерій значно вплива-ють умови зовнішнього середовища.

6. Поширення бактерійПроаналізуйте таблицю 2 на с. 50.Дайте відповіді на запитання.

Де можна зустріти бактерії?Від чого залежить кількість бактерій?

V. ОСМИСЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ І ВІДНОСИН У ДОСЛІДЖУВАНОМУ МАТЕРІАЛІДайте відповіді на запитання підручника (с. 51).

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬЧим добре бути бактерією?Чи існує загроза бактеріям?

VІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати §§ 11, 14.Повторити з курсу природознавства про бродіння і гниття.

Для допитливихПідготувати міні-проект «Користь та шкода бактерій».Скласти пам’ятку «Як уберегти себе від інфекцій».

Як можна побороти бактерії?


УРОК 16

ЗНАЧЕННЯ БАКТЕРІЙ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Мета: встановити, чим корисні та небезпечні бактерії у природі та жит-ті людини; розвивати міжпредметну, ключову, здоров’язберігаючу компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи та сво-го здоров’я.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯЧому бактерії називають найпростішими організмами?Як відбувається розмноження та рух у бактерій?Як живляться бактерії?Чому бактерії всюдисущі?Чим бактерії відрізняються від вірусів?Чим бактерії відрізняються від рослин і тварин?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУМікробіологія є порівняно молодою наукою. Вона налічує

трохи більше 100 років. Однак ще задовго до відкриття світу мі-кробів людям були відомі процеси, викликані мікроорганізми (скисання молока, випікання хліба, виготовлення вина, спирту тощо). Пізніше стали підозрювати, що і заразні хвороби також спричиняють невидимі живі агенти.

Ці невидимі істоти освоїли практично всі можливі місця іс-нування на планеті. Роль мікроорганізмів у найважливіших природних процесах така велика й унікальна, що зникнення з біосфери бактерій означало б припинення життя на Землі. З появою людини мікроорганізми стали її нерозлучними супут-никами – вірними помічниками та підступними ворогами. Зі стародавніх рукописів ми дізнаємося про катастрофічні епіде-мії віспи й чуми, від яких загинули мільйони людей. Там само знаходимо свідчення про таємничу масову загибель домашніх тварин, причини якої нам стають зрозумілими тільки тепер.


Проте уже зі стародавніх часів наші предки, не підозрюючи про існування мікроорганізмів, навчилися приручати цих не-втомних помічників. Так у людей з’явилися хліб і сир, вино й оцет, льняна пряжа і багато інших незамінних продуктів, котрі й дотепер ми одержуємо за допомогою мікроорганізмів.

Спробуємо докладніше оцінити роль цих незвичайних і до цих пір не до кінця вивчених організмів.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВЯкі чинники впливають на життєдіяльність бактерій?Визначте умови бродіння.За яких умов відбувається гниття?Яке значення цих явищ?

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Бактерії – помічники у природіГлобальний колообіг речовин відбувається саме за активної

участі бактерій: якби ці маленькі трудівники одного разу зник-ли, планета дуже швидко виявилася б завалена залишками від-мерлих рослин і загиблих тварин. Саме вони повертають у ґрунт колись «винесені» з нього рослинами мінеральні речовини, ре-гулюючи таким чином його родючість. А продукти харчування, що знаходяться у нас на столі щодня?За рахунок яких процесів відбувається таке перетворення?Які організми ланцюга живлення можуть здійснити такі пе-

ретворення?Бактерії також створюють органічну речовину ґрунту. Азот-

фіксуючі бактерії та ціанобактерії здатні засвоювати азот із по-вітря. Тим самим вони повертають його в ґрунт.

Бактерії ґрунту та водойм слугують їжею дрібним тваринам. Споживаючи органічні речовини, бактерії забезпечують очи-щення водойм. Утворення нафти, природного газу, покладів за-лізних руд також відбувалося за участю певних бактерій.

2. Бактерії, корисні для людини

2.1. Бактерії та продукти харчуванняМікроорганізми дбають і про наше з вами харчування: пере-

творюють молоко у різноманітні кисломолочні продукти, роб-


лять хліб із дріжджового тіста пишним, краще пропеченим і легкозасвоюваним, зберігають для нас квашені й маринова-ні продукти; дбають навіть про наше застілля, виготовляючи пиво, вино та квас, намагаються забезпечити нас і делікате-сами – наприклад, сирами з благородною цвіллю «Рокфор» і «Камамбер». Кулінари використовують лимонну кислоту, до-буту з цвілевих грибків (які теж відносяться до мікросвіту), аг-рономи – бактеріальні препарати для боротьби з хворобами та шкідниками культурних рослин, зоотехніки готують поживні корми, які довго зберігаються, для сільськогосподарських тва-рин (зокрема, силос), фармацевти – різноманітні антибіотики, вакцини, ферменти, вітаміни… Ми стикаємося з кінцевими про-дуктами мікробної життєдіяльності кілька разів на день, навіть не замислюючись про це. Так у чому ж секрет виробництва молочнокислих продук-

тів? (захист проектної діяльності).Чим корисний йогурт? Які найкраще вживати і чому?

2.2. Бактерії – співмешканці людиниТрапляються, звичайно, неочікувані візитери, проте біль-

шість із них входить до почесного клубу «Нормальна мікрофло-ра людини»: безліч мікроорганізмів населяють шкіру і слизові оболонки, але найбільше мікробів проживає в кишківнику, де вони трудяться на благо людського організму. Одні виробляють ферменти, допомагають повніше засвоювати поживні речовини, що надходять з їжею, інші виробляють вітаміни, які всмокту-ються стінками кишківника і використовуються організмом-господарем. Треті (ацидофільні та біфідобактерії, а також киш-кова паличка) здійснюють антибіотичний (тобто пригнічуючий життєдіяльність) впилв стосовно гнильних і патогенних мікро-бів.

Тепер-то ви розумієте, які бувають корисні бактерії і чому важливо вживати кисломолочні продукти, особливо з префік-сом «Біо» в назві (вони містять, крім звичайних молочнокислих бактерій, біфідобактерії)? Ті з них, котрі дійдуть неушкодже-ними до кишківника (а вдасться це багатьом), залишаться там і тимчасово приживуться на благо людині.


Сміхотерапія– Тату, чому прострочений йогурт зеленіє?– Це мирні бактерії одягають військову форму і стають біо

логічною зброєю, синку.

3. Ложка дьогтюОднак не все так чудово. Як і будь-яку істоту в природі, мік-

роби не можна однозначно віднести до «абсолютно шкідливих» або «абсолютно корисних».Спробуйте довести, що бактерії можуть бути шкідливими і

навіть небезпечними.

Самостійна робота з підручником (с. 52–54)

4. Засоби та способи боротьби з бактеріямиЩоб убезпечити себе від дійсно шкідливих мікробів і подру-

житися з корисними (або нешкідливими), досить дотримувати-ся нехитрих правил. Яких саме? (Представлення пам’яток)

Способи боротьби з бактеріями:стерилізація – знищення всіх агентів;дезінфекція – знищення тільки шкідливих бактерій;пастеризація – одноразове нагрівання рідин (здебільшого

харчових продуктів) до температури, нижчої за температуру кипіння, на нетривалий час (від секунди до 30 хвилин) з ме-тою знищення бактерій, що містяться в цих рідинах;

кварцування – знищення бактерій спеціальними приладами (кварцовими лампами, шафами).

VІ. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО


VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯТепер ви знаєте, що бактерії – це швидше корисні, ніж шкід-

ливі організми, звичайно, за умови, що ви вмієте захищатися від них.

Домашнє завданняПрочитати §§ 12–13.

Для допитливихЯк часто потрібно мити руки? Як, коли і чим?


УРОК 17

ОДНОКЛІТИННІ ЕУКАРІОТИ

Мета: дати загальну характеристику одноклітинним еукаріотам; розви-вати предметну компетентність; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯНазвіть процеси, які можуть бути викликані бактеріями. У чому їх користь і шкода?Які хвороби можуть викликатися бактеріями? Яка їх загальна назва?Яке значення бактерій як редуцентів?

Біологічний диктант1. Що утворюється у бактерій за несприятливих умов? (Циста) 2. Що утворюють бактерії, коли об’єднуються по дві й більше?

(Колонії) 3. Чим оточена бактеріальна клітина? (Оболонкою і слизовою

капсулою) 4. Де у бактерій міститься спадкова інформація? (У нуклеоїді) 5. Чи має бактеріальна клітина пластиди? (Ні) 6. Як розмножуються бактерії? (Поділом навпіл) 7. Як називаються бактерії, що самостійно син тезують орга-

нічні речовини? (Автотрофи) 8. Яким бактеріям для життя потрібен атмосферний кисень?

(Аеробним) 9. Як називаються бактерії гниття, бродіння? (Сапротрофи) 10. Як називаються бактерії, що живуть за рахунок інших жи-

вих організмів? (Паразити) 11. Назвіть основну «мешканку» кишечника людини. (Кишко

ва паличка) 12. Які бактерії зв’язують атмосферний азот і перетворюють на

сполуки, що їх можуть засвоювати рослини? (Бульбочкові)


ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУУ сучасній систематиці можна зустріти поняття «дем» – пев-

на група організмів. До дему Протести, що включає мікроорга-нізми, крім бактерій, належать ще й представники царств Рос-лини, Тварини, Гриби, які мають мікроскопічно малі розміри. Що ж це за організми, що у них спільного?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІНазвіть основні структури бактеріальної клітини.Які органоїди виділяють у клітинах рослин і тварин?Чим є клітина?Чи можна стверджувати, що одноклітинні організми мають

прос ту будову?

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Хто такі прокаріоти (Бесіда)Більшість видів, що населяють нашу планету, належать до

еукаріотів.Які організми називаються еукаріотами?Що є головним компонентом ядра?

Крім того, еукаріоти мають основні та непостійні органоїди, що забезпечують функціонування клітини й організму загалом.

За складністю своєї організації еукаріоти бувають: одноклі-тинні, колоніальні та багатоклітинні.

2. Характеристика одноклітинних еукаріотівОдноклітинний організм – це цілісний організм, якому при-

таманні всі прояви життя (обмін речовин, енергії, рух, ріст, розмноження, подразливість, живлення, дихання тощо). Одно-клітинні (або найпростіші, лат. Protozoa) – організми, тіло яких складається з однієї клітини, що виконує всі властиві живому функції. Найпростіші широко поширені в різних середовищах. Більшість найпростіших – мешканці морів та прісних вод. Де-які види мешкають у вологому ґрунті. Безліч найпростіших па-разитують в інших організмах.

Значна частина найпростіших – дрібні організми. Їх середні розміри вимірюються кількома десятками мікрометрів (1 мкм


дорівнює 0,001 мм). Найдрібніші найпростіші – внутрішньоклі-тинні паразити – досягають усього 2–4 мкм. Форма тіла найпро-стіших надзвичайно різноманітна. Серед них є види з непостій-ною формою тіла, як амеби.

Одноклітинні організми дуже різняться за типом та спосо-бами живлення.

3. Поширення і значення одноклітиннихЦі організми займають усі середовища життя, крім назем-

но-повітряного. Серед них є вільноживучі, паразити, симбіонти


рослин і тварин. Деякі здатні викликати хвороби: дизентерію, малярію, сонну хворобу.

У природі одноклітинні входять до певних ланок ланцюга живлення. Поясніть, які ланки вони можуть займати і чому?

Одноклітинні водорості є своєрідними очищувачами води у природі, а також використовуються людиною як біологічний метод очищення стічних вод. Але є і такі водорості, які, спричи-няючи «цвітіння» води, ускладнюють існування інших живих організмів у водоймах.

Рештки одноклітинних, до складу яких входять тверді неор-ганічні сполуки, називають визначниками корисних копалин і використовують для пошуків родовищ корисних копалин, зо-крема нафти.

V. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Робота із зошитом з друкованою основоюДайте відповіді на запитання:

На які групи можна поділити одноклітинні організми?Які типи і способи засвоєння поживних речовин можуть ма-

ти одноклітинні?Яку одноклітинну тварину можна вважати тварино-росли-

ною? Чому?

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати § 15, підготуватися до роботи в групах.

Група І – амебаГрупа ІІ – інфузоріяГрупа ІІІ – евглена зеленаГрупа ІV – малярійний плазмодій

РефлексіяДайте відповіді на запитання:

Що я встиг зробити на уроці? Що залишилося для мене невирішеним?

Знайти інформацію про організацію, процеси

життєдіяльності та значення


УРОК 18

ОДНОКЛІТИННІ ТВАРИНОПОДІБНІ ОРГАНІЗМИ, СЕРЕДОВИЩА ІСНУВАННЯ, БУДОВА,

ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, РОЛЬ У ПРИРОДІ

Мета: на прикладі амеби, інфузорії, евглени зеленої, малярійного плаз-модія дати загальну характеристику одноклітинних тваринопо-дібних організмів; розвивати комунікативну, предметну, здоров’я-зберігаючу компетентності; виховувати ціннісне ставлення до при-роди та себе.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань із використанням методу ви-переджаючого вивчення матеріалу та роботи у пошукових групах.

ХІД УРОКУ


Які організми входять до складу одноклітинних?На які групи вони поділяються за способом поглинання по-

живних речовин?Чим особлива організація одноклітинних?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВЧи маємо ми право стверджувати, що одноклітинні тварино-

подібні організми мають просту будову?Чим специфічні одноклітинні тварини?Чи варто боятися цих тварин?


ІV. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУІ етап – пошуковий (здійснювався самостійно у ході підго-

товки до уроку).ІІ етап – пошуку істини (учасники групи обмінюються інфор-

мацією з певної теми і шукають відповіді на запитання (15 хв)):Середовище існування тварини.Особливості організації одноклітинної тварини.


Характеристика основних процесів життєдіяльності.Роль тварини у природі.

ІІІ етап – представлення (учні коротко, використовуючи та-блиці, здійснюють захист своєї роботи у групах).

Після захисту групи ІІ пропонується перегляд фільму «Ін-фузорія туфелька» (матеріал для лабораторного дослідження).

V. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГОЧи справді простими є одноклітинні тварини?Яких із них потрібно уникати? Чому?Які органоїди є специфічними у цих тварин? Які їх функції?

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПрочитати § 16, вивчити органоїди одноклітинних тварино-

подібних організмів, уміти вказувати їх на малюнках.

VІІ. РЕФЛЕКСІЯ Чому інколи людей називають «найпростішими»?Що потрібно, щоб цього не трапилося з вами?Ким ви відчували себе на уроці?

УРОК 19

ОДНОКЛІТИННІ ВОДОРОСТІ ТА ГРИБИ

Мета: дати характеристику одноклітинних рослинних організмів на прикладі евглени зеленої, хламідомонади, хлорели, установити особливості організації дріжджів, як представників одноклітинних грибів; розвивати предметну, комунікативну компетентності; вихо-вувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬЯкі організми належать до одноклітинних тваринних орга-

нізмів? Охарактеризуйте найпростішого їх представника.


Які особливості організації комірцевих джгутиконосців?Доведіть, що інфузорія туфелька має найскладнішу органі-

зацію серед одноклітинних тваринних організмів.Що таке протозоози? Наведіть приклади, укажіть збудників

та переносників хвороб.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ПИСЬМОВОГО ЗАВДАННЯ

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

РозповідьЧи бачили ви коли-небудь зелений або червоний сніг? Проте

таке явище, хоч і рідко, справді буває в природі.Ось, наприклад, яка пригода сталася минулого століття з

екіпажем одного корабля. Було це ранньої весни в Гренланд-ському морі. Праворуч від курсу корабля, в ущелині між при-бережними скелями, лежав яскраво-червоний сніг. Смуга «кри-вавого» снігу простягалася на кілька десятків метрів.

Шлюпка з матросами відплила від корабля, і через десять хвилин матроси вже ступили на берег. Так, сніг справді був чер-воний. Червоний, як кров. Але, звичайно, нічим іншим, крім кольору, цей сніг на кров не був схожий. Як з’ясувалося, це був звичайний сніг, але вкритий зверху якимсь тонким нальотом яскраво-червоного кольору.

Пізніше вчені дослідили, що на снігу оселяється одноклі-тинна водорість – першопухирник. Ця невидима оку рослина не боїться холоду, розмножується дуже швидко. Колір водорості – червоний. Як тільки вітер принесе на сніг спори першопухир-ника, вони проростуть, і через кілька годин цей сніг почервоніє: першопухирник укриє всю його поверхню.

Спостерігають у природі й «зелений» сніг. Уперше було опи-сано це незвичайне явище близько ста років тому. Було вияв-лено його у горах на острові Шпіцберген у Північному Льодо-витому океані. Пізніше знаходили такий сніг і в горах Європи. Вчені з’ясували, що у зеленому «цвітінні» снігу беруть участь тридцять різних надзвичайно дрібних водоростей.

Завдяки фотосинтезу водорості утворюють кисень і підтри-мують його рівень в атмосфері.


Пригадайте, яку частину планети займає Світовий океан. Ураховуючи розміри Світового океану, можна стверджува-

ти: щонайменше половину всього кисню на планеті виділяють водорості, і їхній внесок у цей процес значно більший, ніж на-земних лісів.

Як бачимо, водорості мають надзвичайне значення як ком-понент екосистем. Із сьогоднішнього уроку ми почнемо ближче знайомитися з цими цікавими рослинами.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЯкі типи поглинання поживних речовин вам відомі?Які існують способи нестатевого розмноження?Які умови потрібні для бродіння?

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Загальні риси організації одноклітинних рослинних орга-нізмів

Усі одноклітинні рослинні організми належать до групи рос-лин – водорості. Загальною ознакою всіх водоростей є наявність хлорофілу. Крім хлорофілу, водорості можуть містити й інші пігменти (фікоціан, фікоеритрин, каротин, ксантофіл, фікосан-тин). Ці пігменти надають водоростям червоного, бурого, жов-то-зеленого кольору, маскуючи основний зелений. Наявність пігментів у клітинах водоростей забезпечує автотрофний тип живлення. Проте багато водоростей здатні за певних умов пе-реходити на гетеротрофне живлення (евгленові – в темряві) або поєднувати його з фотосинтезом (міксотрофний тип живлення).

Одноклітинні водорості, що живуть у воді, можуть рухатись за допомогою джгутиків, а також пасивно за напрямком руху течії. Є й такі, які мешкають у наземних умовах, а також як симбіонти у тілі організмів.

Водорості розмножуються нестатевим і статевим шляхами. Простий спосіб нестатевого розмноження – поділ клітини

навпіл. При цьому з однієї материнської клітини утворюються дві дочірні. Таке розмноження відносять до вегетативного. Не-статеве розмноження забезпечує більш-менш сталу чисельність


одноклітинних водоростей, незважаючи на той факт, що водо-ростями живиться багато тварин. Проте таке розмноження має і недоліки – кожне наступне покоління за своїми ознаками не відрізняється від попереднього, тому воно менш пристосоване до змін умов навколишнього середовища. Таке розмноження від-бувається за сприятливих умов за допомогою рухомих спор.

Значно збільшує можливості пристосуватися до умов сере-довища здатність водоростей до статевого розмноження. При цьому поєднуються ознаки батьківських організмів, і водорості мають змогу краще пристосуватися до мінливих умов середови-ща. Такий спосіб розмноження відбувається за несприятливих умов.

2. Будова одноклітинних водоростейА зараз ми детально ознайомимося з будовою одноклітинних

рослинних організмів на прикладі одноклітинних зелених та діатомових водоростей.

2.1. Одноклітинна водорість, схожа на тваринСередовище життя, будова і пересування евглени. Евглена

зелена, як і амеба звичайна, живе у ставках, забруднених гни-лим листям, у калюжах та інших водоймах зі стоячою водою. Тіло евглени, завдовжки близько 0,05 мм, має витягнуту форму. Його передній кінець притуплений, а задній – загострений. Зов-нішній шар цитоплазми евглени щільний, він утворює навко-ло її тіла оболонку. Завдяки цій оболонці евглена мало змінює свою форму під час руху. На передньому кіпці її тіла міститься тонкий ниткоподібний виріст цитоплазми – джгутик. Евглена крутить джгутиком, ніби угвинчуючись у воду, і завдяки цьому пливе тупим кінцем уперед.

Живлення. Цитоплазма евглени має понад 20 зелених оваль-них хлоропластів, які надають їй зеленого забарвлення (звідси й назва евглени – зелена). У хлоропластах є хлорофіл. Живиться евглена на світлі, як і зелені рослини, будуючи своє тіло з орга-нічних речовин, що утворюються під дією світла в процесі фо-тосинтезу. В цитоплазмі скупчуються дрібні зернинки запасної поживної речовини, близької за своїм складом до крохмалю. Цю речовину евглена витрачає під час голодування.


Якщо помістити евглену зелену надовго в темряву, вона по-вністю втрачає хлорофіл і стає безбарвною. Без світла фотосин-тез в евглени припиняється, і вона починає засвоювати розчи-нені у воді органічні речовини, що утворюються внаслідок роз-кладу різних відмерлих організмів.

Евглена може живитися двома способами: на світлі – як зе-лені рослини, у темряві – як тварини, засвоюючи готові орга-нічні речовини. Ця особливість обміну речовин евглени, як і подібність у будові рослинних і тваринних клітин, свідчить про спорідненість між рослинами і тваринами.

Чутливість до світла. Поряд зі скоротливою вакуолею в ев-глени є яскраво-червоне, чутливе до світла вічко: тварина за-вжди пливе до освітленої частини водойми, де умови для фото-синтезу найсприятливіші.

Розмножується евглена поздовжнім поділом надвоє.Циста. За несприятливих умов у евглени, як і в амеби, утво-

рюється циста. При цьому джгутик відпадає, а тіло евглени за-округлюється, укриваючись щільною захисною оболонкою. У такому стані евглена перезимовує або переносить висихання во-дойми, у якій живе.

2.2. Хламідомонада і хлорела – одноклітинні зелені водоростіПрочитайте у підручнику пункт «Хламідомонада і хлорела»

й установіть особливості організації цих одноклітинних рослин.Які риси будови притаманні хламідомонаді?Як відбувається розмноження хламідомонади?Чим особлива організація хлорели?

2.3. Діатомові водорості – одноклітинні й колоніальні організмиДіатомові водорості трапляються навіть на глибині 350 мет-

рів, де вони вкривають дно. У воді багатьох солоних озер спо-стерігаються одноклітинні водорості з роду Дуналієла. Цікаво, що вони мають червоне забарвлення, хоч і належать до класу Зелені водорості відділу Діатомові. Червоного кольору їм надає значне нагромадження каротину, який є вихідною речовиною для утворення вітаміну А. У давнину до столу царської родини подавали рожеву сіль. Було помічено її позитивний вплив на стан здоров’я людини. Колись таку сіль видобували з озера Ро-


жеве на півдні Російської імперії. Причиною забарвлення солі у рожевий колір була водорість дуналієла.

Діатомові водорості, або діатомеї (лат. Bacillariophyta) – це група найпростіших одноклітинних кременистих водоростей, розміри яких не перевищують 0,1 мм. Група відрізняється наяв-ністю у клітин своєрідного «панцира», що складається з кремне-зему. Панцир складається з двох половинок, так званих стулок – епітеки і гіпотеки, причому епітека більша, і її краї заходять на краї гіпотеки. Стінки панцира мають пори, через які здійсню-ється обмін речовин із зовнішнім середовищем. У результаті по-ділу дочірні клітини отримують по одній половинці панцира і добудовують до неї меншу. Очевидно, що через це популяція по-ступово зменшується, і після декількох поділів клітини утворю-ють ауксоспори, що не мають панцира. Спори ростуть в об’ємі, і згодом дають початок новому великому поколінню.

Клітини діатомових водоростей усе своє життя проводять у «скляному будинку» – кремнеземовому панцирі. Нагадують човник, уздовж бортів якого лежать дві коричневі трубки – хло-ропласти, вакуо лі. У центрі знаходиться ядро. Клітини здат-ні активно ковзати по підводних поверхнях, виділяючи через спеціальну структуру панцира – шов – особливі слизові ніжки. Розмножуються діатомові водорості поздовжнім поділом кліти-ни навпіл, а також їм притаманний статевий процес.

Діатомові водорості використовують для оцінки забруднен-ня вод і встановлення віку осадових гірських порід.

3. Одноклітинні грибиДріжджі – гриби, які живуть упродовж усього або більшої

частини життєвого циклу в формі окремих поодиноких клітин. Розміри дріжджових клітин складають в середньому від 3 до 7 мкм у діаметрі, але зустрічаються деякі види, клітини яких можуть досягати 40 мкм. Дріжджові клітини нерухомі, мають овальну форму.

Ці гриби використовують органічні речовини для отриман-ня вуглецю і необхідної для життєдіяльності енергії. Для ди-хання дріжджам потрібен кисень, але за відсутності його досту-пу багато видів факультативних анаеробів дріжджових грибів отримують енергію в результаті бродіння з утворенням спир-


тів. Бродіння дріжджів при-зупиняється або припиняється зов сім, якщо кисень починає надходити до зброджуваного субстрату, оскільки дихан-ня – ефективніший процес для отримання енергії. Але якщо в поживному середовищі кон-центрація цукрів дуже велика, то навіть у разі доступу кисню процеси дихання і бродіння здійснюються одночасно. До умов харчування дріжджові гриби дуже вимогливі. В анаеробному середовищі дріжджі за-своюють тільки глюкозу, тоді як в аеробному вони можуть ви-користовувати як джерела енергії також вуглеводи, жири, аро-матичні сполуки, органічні кислоти, спирти. Розмножуються дріжджі брунькуванням або поділом. При брунькуванні, що спостерігається у пекарських дріжджів, від материнської клі-тини відокремлюється дрібніша дочірня – брунька.

VІ. ОСМИСЛЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ


VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЩо потрібно дріжджам для швидкого розмноження?А що необхідно вам для хорошого настрою?

Бажаю вам усіх передумов для хорошого настрою та вміння скористатися ними. Сковорода казав: «Щаслива та людина, яка знайшла щастя, але найщасливіша та, яка вміла ним скориста-тися».

Домашнє завданняОпрацювати § 17 підручника.Заповнити таблицю (с. 79 підручника).

Для допитливихПідготувати повідомлення про Губки.


УРОК 20

КОЛОНІАЛЬНІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ

Мета: сформувати уявлення про перехід організмів до багатоклітин-ності, вивчивши організацію вольвоксу; ознайомитись із примітив-ними багатоклітинними організмами – ульвою та губками; розвива-ти ключову, комунікативну, предметну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ПИСЬМОВОГО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

ІІ. ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ ДОСЯГНЕНЬ

Біологічний диктант1. Водорість, яка має мікотрофний тип живлення, це ...

(евглена)2. Контролюють вміст води в організмі евглени ... (скоротливі

вакуолі)3. Що сприймає світлові подразнення в евглени? (Світлочут

ливе вічко)4. Більшу частину цитоплазми у хламідомонади займає ...

(хлоропласт)5. Найчастіше хламідомонада розмножується за рахунок ...

(рухливих спор)6. На відміну від хлорели, хламідомонада рухається за допомо-

гою ... (джгутика)7. За несприятливих умов хламідомонада розмножується ...

(статево)8. При злитті чоловічої та жіночої клітини утворюється ... (зи

гота)9. Кремнеземовий панцир мають водорості ... (діатомові)10. Що відкладається у хлоропласті хлорели та хламідомона-

ди? (Крохмаль)


11. Найчастіше пекарські дріжджі розмножуються ... (брунькуванням)

12. Яку водорість штучно вирощують як джерело вітамінів та харчових добавок? (Хлорелу)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУОдноклітинні організми складаються всього з однієї клітини.

У цю групу можуть бути віднесені як прокаріоти, або без’ядер-ні, так і еукаріоти, або ядерні. Найвідомішими представниками ядерних індивідуумів є амеба звичайна, евглена зелена, інфузо-рія туфелька. З без’ядерних організмів найпоширеніші бактерії й археї. Одноклітинні індивідууми об’єднуються в колонії, які посилюють здатність виду до виживання. Багатоклітинні орга-нізми – це індивідууми, тіла яких складаються з безлічі клітин. До них відносяться гриби, більшість рослин і тварин. Їх орга-нізми складаються зі спеціалізованих клітин, що об’єднані в тканини, органи або системи органів. При цьому кожна окрема клітина, що входить у систему, містить звичайний набір орга-нел: ядро, комплекс Гольджі, мітохондрії, вакуолі, цитоскелет, ядерну оболонку.

Спробуємо визначити особливості багатоклітинних організ-мів, які не мають тканин.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУЧим, на вашу думку, відрізняються одноклітинні від багато-

клітинних?Відмінність одноклітинних від багатоклітинних полягає у:ключовою відмінністю є кількість клітин, із яких склада-

ється організм;першими на Землі з’явилися одноклітинні, а вже з них

утворилися, еволюціонували багатоклітинні істоти;рівень організації одноклітинних примітивний. Багато-

клітинні – більш складно організовані істоти.Які вам відомі форми живих організмів?



1. Вольвокс – колоніальний організмПерегляд фільму «Вольвокс»

Які особливості організації цього організму?

Вольвокс – колоніальна тварина, представник класу Джгутикові

Вольвокс нагадує зелену кульку діаметром близько 2 мм. Ця кулька складається з безлічі (до 50 тис.) клітин, сполучених одна з одною тонкими містками цитоплазми. Через них клітини обмінюються між собою поживними речовинами. Таке клітинне утворення називається колонією. Кожна клітина має два джгу-тики і схожа за своєю будовою на хламідомонад та евглен, вони злагоджено б’ють джгутиками, і вся колонія переміщу ється.

Для вольвоксу характерний статевий процес. Це відбуваєть-ся так. Усередині колонії утворюються статеві клітини. Одні з них маленькі та рухомі, інші – великі та менш рухомі. Вони зливаються попарно (маленька з великою) й утворюють зиготи з об’єднаним спадковим матеріалом. Зигота ділиться, кількість клітин збільшується – так формується нова колонія.

Прадавні колоніальні організми стали першим кроком при-роди до багатоклітинності. Подібно до одноклітинних організ-мів, на відміну від багатоклітинних, одна клітина колоніаль-ного організму здатна до самостійного життя. Так само, як і в багатоклітинних організмах, усі клітини колоніальної тварини пов’язані між собою спільним обміном речовин і здатні до спіль-ного переміщення.

Клітини вольвоксу

Джгутики


2. Губки – примітивні багатоклітинні тваринні організмиЩо вам про них відомо? (Повідомлення учнів)

Самостійна робота з підручникомПрочитайте § 18 і заповніть у зошиті таблицю такого змісту.

Шар тіла Клітини шару Функції клітин

Зовнішній шар

Основна речовина

Внутрішній шар

Перевірка результатів роботи

3. Багатоклітинні водоростіБагатоклітинні водорості – це організми, що розташовують-

ся на межі між одноклітинними та «справжніми» багатоклі-тинними рослинами. Вони ведуть прикріплений малорухливий спосіб життя, спостерігається явище спеціалізації клітин (роз-різняються типи клітин, різняться за будовою і функціями; життєві функції виконують групи клітин, а не кожна клітина окремо; клітини взаємодіють між собою).

3.1. УльваУльву ще називають морським салатом. Теплолюбна та світ-

лолюбна багатоклітинна зелена водорість мешкає в морях, зде-більшого на мілководді.

Зовні ульва нагадує яскраво-зелену пластинку з гофровани-ми краями, завдовжки до 18 см і більше. Клітини ульви зібрані у два шари. Кожна клітина має одне ядро та один пластинчас-тий хлоропласт. Подібно до коренів рослини, на тілі є вирости – ризоїди для прикріплення до морського дна.

Ульва слугує кормом для багатьох мешканців морів. Її вжи-вають у їжу в Японії та Кореї. Водорість багата на вітаміни та такі необхідні людині хімічні елементи, як Ферум, Манган, Йод.


3.2. Хара

Самостійна робота з підручникомПрочитайте в підручнику пункт «Хара» й установіть особли-

вості цієї водорості. Чим вона нагадує справжні зелені рослини?

VІ. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОКАХ


VІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬОтже, у багатоклітинних організмів клітини не лише спеці-

алізуються за будовою та функціями. Вони певною мірою взає-модіють між собою. У більшості багатоклітинних організмів окремі життєві функції (живлення, подразливість, розмножен-ня тощо) виконують групи клітин, а не кожна клітина окремо.

VІІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПовторити § 18–19, намалювати колонію вольвокс, підписа-

ти клітини, що входять до її складу.Виконати тренувальні вправи до теми «Одноклітинні» на

сайті interactive.ranok.com.ua.

УРОК 21

ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ

Мета: узагальнити знання, отримані під час вивчення теми, визначити рівень досягнень; розвивати предметну компетентність; виховува-ти ціннісне ставлення до праці.

Тип уроку: урок корекції та контролю досягнень.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Що потрібно мати при виконанні будь-якого завдання?


Що необхідно для досягнення мети?Яку мету ми ставили на початку вивчення теми?Наскільки нам удалося її досягти?

ІІ. ПЕРЕВІРКА ЗНАННЯ УЧНЯМИ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ


ІІІ. ПЕРЕВІРКА ГЛИБИНИ ОСМИСЛЕННЯ ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Із якими складнощами ви зіткнулися при виконанні трену-вальних тестів сайту interactive.ranok.com.ua?

У чому особливості бактерій, як одноклітинних організмів?Яке практичне значення бактерій?Чим пощастило бактеріям?У чому особливості Протест?Які особливості розмноження та дихання дріжджів?Як відбувався перехід до багатоклітинності?Чому губки є примітивними багатоклітинними?

ІV. ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬВиконання завдань рівневої самостійної роботи.

V. ПІДСУМОК УРОКУ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯНаскільки ви задоволені результатами вашої самостійної ро-

боти?Спробуйте оцінити рівень задоволення за п’ятибальною сис-

темою і продемонструйте це жестом.

Домашнє завданняПовторити з курсу природознавства процес фотосинтезу.


Тема 3. РОСЛИНИ

УРОК 22

ФОТОСИНТЕЗ – ХАРАКТЕРНА ОСОБЛИВІСТЬ РОСЛИН

Мета: довести, що рослині притаманні усі процеси життєдіяльності організмів; розширити уявлення про внутрішню будову листка та процес фотосинтезу; розвивати міжпредметну, ключову, комуні-кативну, здоров’язберігаючу компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи та себе.


ХІД УРОКУ


Які ознаки мають живі організми?Коли система є відкритою?У чому проявляються внутрішні зв’язки у рослин?Що таке живлення?Що таке дихання?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВВивченню складних явищ, які відбуваються в зелених рос-

линах, присвятив своє життя російський учений Климент Ар-кадійович Тімірязєв. Він з’ясував важливу роль сонячного світ-ла і хлорофілу в утворенні органічних речовин. У своїй книзі «Життя рослин» К. А. Тімірязєв розповідає про це дуже просто й поетично: «Колись десь на землю впав промінь сонця, але він упав не на безплідний ґрунт, він упав на зелену билинку пше-ничного ростка, або, краще сказати, на хлорофілове зерно. Уда-рившись об нього, він погас, перестав бути світлом, але не зник. Він тільки затратився на внутрішню роботу…». Крім того, йому належить крилатий вислів, який повно і масштабно оцінює зна-чення рослин: «Рослинам належить космічна роль у Всесвіті».

91Тема 3. Рослини

Спробуємо пояснити, чому і чим це зумовлено у рослин.



1. Процес фотосинтезу як основа автотрофного живленняФотосинтез – унікальний природний процес, завдяки якому

рослини перетворюють неорганічні речовини навколишнього середовища (вуглекислий газ і воду) в органічні, використову-ючи енергію Сонця. При цьому в навколишнє середовище виді-ляється кисень.Пригадайте, які умови необхідні для того, щоб відбувся фо-

тосинтез?Запис на дошці.Умови фотосинтезу:

світло;хлорофіл;вода;вуглекислий газ;температура.

Світло необхідне для утворення хлорофілу, хоча сіянці дея-ких хвойних і невелика кількість інших видів рослин утворю-ють хлорофіл у темряві. Саме за рахунок здатності рослин по-глинати світлові промені запускається процес фотосинтезу і ви-значається його ефективність. І заслуга цього – хлорофіл. Саме він здатний шляхом зміни положення своїх електронів перетво-рювати енергію світлову в енергію хімічних реакцій.

Воду для здійснення фотосинтезу рослини отримують пе-реважно з ґрунту, а вуглекислий газ – із повітря. Його вміст у по вітрі впливає на інтенсивність фотосинтезу. У зв’язку з цим фотосинтез називають повітряним живленням.

Температура повітря має велике значення для фотосинтезу. Для рослин помірного клімату найсприятливіша температура близько +25 оС. При підвищенні температури на кожні 10 оС швидкість реакції подвоюється (аж до +35 оС), однак інші дані свідчать про те, що при +25 оС рослина розвивається краще.


2. Що є у рослини для здійснення фотосинтезу?Який орган у рослин ви б назвали органом фотосинтезу?

Напевне, сама будова листка і гарантує здійснення процесу фотосинтезу. Спробуємо дослідити внутрішню будову листка.

Розповідь вчителя про внутрішню будову листка з використанням таблиці «Внутрішня будова листка у зв’язку з його функціями».

На зрізі листкової пластинки видно, що листок складається з покривної тканини – шкірочки, основної тканини та провід-них пучків – жилок.

Шкірочка розташована на поверхні листка. Вона захищає внутрішні тканини і забезпечує взаємодію листка із зовнішнім середовищем. Більшість клітин шкірочки безбарвні та прозорі, вони щільно прилягають одна до одної, а їхні клітинні оболонки з боку, що межує із зовнішнім середовищем, потовщені. Вони виділяють тоненьку прозору плівочку воскоподібних речовин – кутикулу, яка вкриває поверхню листка. Безбарвні клітини шкірочки можуть утворювати різноманітні вирости – волоски. Щільне розміщення клітин, потовщення їх оболонок, утворен-ня кутикули і волосків захищають листок від механічних ушко-джень, зменшують випаровування води і газообмін, розсіюють пряме сонячне світло.

Якщо подивитись на поверхню живої шкірочки у мікро-скоп, то серед безбарвних клітин ми побачимо пари зелених клітин, які утворюють продихи. Продих – це пара витягнутих бобоподібних клітин, між якими є отвір – продихова щілина. Вона з одного боку відкривається у зовнішнє середовище, а з ін-шого – у великий міжклітинний простір основної тканини лист-ка. Клітини продихів зелені, оскільки, на відміну від більшості клітин шкірочки, мають хлоропласти. Залежно від вологості й освітлення клітини продихів змінюють свою форму, регулюючи випаровування води та газообмін.

За достатнього освітлення та вологості клітини продиху ви-гинаються так, що їхні середні частини розходяться, і продихо-ва щілина розширюється. Через неї з міжклітинного простору листка назовні випаровується вода, листок при цьому охоло-


джується. Крім того, через відкриту продихову щілину виділя-ється кисень, що утворюється в процесі фотосинтезу, а в між-клітинники з повітря надходить вуглекислий газ. У темряві та за нестачі вологи клітини продиху випрямляються, продихова щілина звужується і закривається. Як наслідок, випаровування води та надходження вуглекислого газу в листок зменшується, виділення кисню припиняється.

Зазвичай, у будові шкірочки на верхній і нижній поверхні листкової пластинки спостерігаються суттєві відмінності. Так, стінки клітин і кутикула верхньої шкірочки потовщені, проди-хи в ній, як правило, відсутні. Натомість нижня шкірочка утво-рена тонкостінними клітинами, має тоншу кутикулу і містить продихи. Проте з цього правила відомі численні винятки. На-приклад, у водних рослин із плаваючими на поверхні води лист-ками (латаття) продихи розташовані у верхній шкірочці. У рос-лин із потовщеними листками, що мешкають у пустелях, про-дихи часто наявні як у нижній, так і у верхній шкірочці. При-чина в тому, що в пустелях відбите від поверхні ґрунту світло за інтенсивністю майже таке саме, як пряме сонячне, і тому обидві сторони листка нагріваються й освітлюються майже однаково.

Основна тканина листка розташована в листковій пластинці між верхньою і нижньою шкірочкою. Вона складена клітина-ми з численними зеленими хлоропластами, тобто фотосинтезу-ючою тканиною. У багатьох рослин клітини основної тканини під верхньою шкірочкою мають вигляд щільно прилеглих один до одного стовпчиків, між якими майже відсутній міжклітин-ний простір. Вони утворюють стовпчасту основну тканину, де дуже інтенсивно відбувається фотосинтез. Натомість клітини, що прилягають до нижньої шкірочки, мають більш округлу і неправильну форму, між ними залишаються великі міжклітин-ники, найбільші з яких розташовуються поблизу продихів. Цю частину основної тканини називають губчастою тканиною. У ній інтенсивно відбувається не лише фотосинтез, але й дихання.

У рослин, які потребують багато світла, в листку розвиваєть-ся більше шарів стовпчастої тканини, тоді як у видів, які зрос-тають у затінку, ця тканина взагалі може бути відсутня.


Жилки розташовані в основній тканині. Окрема жилка лист-ка складається з одного або декількох провідних пучків, у яких судини деревини віднесені до верхньої, а луб із ситоподібними трубками – до нижньої шкірочки. Провідні пучки підсилені тя-жами механічної тканини, які часто краще розвинені в лубі (з нижнього боку листка). Ці тяжі додають листку міцності, але роблять його не жорстким, а гнучким.

3. Результат фотосинтезу та його значення

3.1. Хімічна продуктивність фотосинтезуСпробуємо, використавши раніше здобуті знання, оцінити

результат фотосинтезу. Спершу дайте відповіді на запитання.Назвіть формулу найціннішого мінералу на Землі. (Н

2О)

Назвіть газ, який виділяють живі організми під час дихан-ня. (СО

2)

До якої групи речовин належать вода та вуглекислий газ?Як СО

2 потрапляє до рослини?

Як до рослини потрапляє Н2О?

Яку органічну речовину рослина відкладає про запас? (Крохмаль)Крохмаль – складна органічна речовина, що складається з

декількох молекул глюкози.Хто пам’ятає з курсу природознавства формулу глюкози?

(С6Н

12О

6)

Пригадайте, що таке хімічні явища?А тепер спробуємо усе сказане вище змоделювати у резуль-

тат фотосинтезу. світло хлорофіл

6СО2 + 6H

2O C

6H

12O

6 + 6O

2

(вуглекис- (вода) (глюкоза) (кисень) лий газ)

Ми з вами живемо в системі ринкових відносин. Ринкові відносини – це відносини і зв’язки, які складаються між про-давцями і покупцями у процесі купівлі-продажу товарів. Часто можна почути: «Зараз усе купується і продається». А от росли-


ни, практично задарма, віддають усім живим істотам на Землі свій продукт, якого продукують чимало. Згідно зі статистич-ними даними, упродовж року рослини нашої планети у процесі фотосинтезу продукують понад 100 мільярдів тонн органічних речовин, при цьому виділяючи в атмосферу понад 140 мільярдів тонн кисню та поглинаючи до 200 мільярдів тонн вуглекислого газу.

3.2. Значення фотосинтезуЗ усіх біологічних процесів фотосинтез єдиний, що прохо-

дить із накопиченням вільної енергії, тоді як інші біологічні процеси відбуваються з використанням потенційної енергії, що знаходиться у зв’язаному стані. Фотосинтез є економним проце-сом, тому що з усієї сонячної енергії, яка потрапляє на рослини, він використовує лише 1%.

Значення фотосинтезу не можна переоцінити, тому що вся енергія, що міститься у нашій їжі, накопичується прямо чи опо-середковано завдяки процесу фотосинтезу, а джерелом більшої частини використовуваної енергії, на якій працюють заводи, є паливні копалини, які утримують у собі енергію Сонця. Загаль-на енергія, яка щорічно накопичується в рослинах у процесі фотосинтезу, приблизно в 100 разів перевищує енергію, що міс-титься у вугіллі, що видобувається упродовж року в усіх шахтах світу. Хоча ліси і займають лише 1/3 поверхні суші, вони виро-бляють близько 2/3 сухої речовини, в той час як оброблювані землі займають близько 9% і дають лише 9% сухої речовини.

Поки людина не стала широко використовувати вугілля, зна-чна частина споживаної нею теплової енергії надходила від спа-лювання деревини. У даний час деревина ширше використову-ється як будівельний матеріал і джерело отримання паперу, ніж як паливо, хоча інтерес до останнього знову зростає. Незалежно від того, як використовується деревина, необхідно пам’ятати, що енергія і суха речовина, які містяться в ній, накопичують-ся завдяки процесу фотосинтезу. У зв’язку з цим раціональне ведення лісового господарства повинно бути спрямоване на під-вищення кількості продуктів фотосинтезу на одиницю земної поверхні й ефективності їх перетворення у рослинний матеріал.


V. ОСМИСЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ І ВІДНОСИН У ДОСЛІДЖУВАНОМУ МАТЕРІАЛІ Й РОЗКРИТТЯ ВНУТРІШНЬОЇ СУТНОСТІ ДОСЛІДЖУВАНИХ ЯВИЩ.

Чому ж рослинам належить космічна роль у Всесвіті?Які умови необхідні для процесу фотосинтезу?Як пов’язані між собою будова та функції листка?

1. Шкірочка захищає листок від фізичних пошкоджень і висихання, через продихи регулює випаровування води і газообмін.

2. Основна тканина листка здійснює фотосинтез.3. Жилка листка забезпечує міцність листкової пластин

ки та транспортування провідними пучками води та розчинених у ній речовин.

4. Тканини листкової пластинки, працюючи узгоджено, регулюють випаровування і газообмін, чим забезпечують високу ефективність фотосинтезу, що відбувається в листку.

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ


VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯПроцес фотосинтезу, здійснюваний рослинами, змінив склад

атмосфери, чим забезпечив існування життя на Землі. Кисень є джерелом дихання, а органічні синтезовані речовини – пожив-ними речовинами для тварин. Окрім того, це – джерело енергії не тільки для тварин, а й для людини.

Домашнє завданняПовторити § 29. Опрацювати § 21.

Для допитливихЧому не варто надмірно озеленювати спальню?Чому в червоних водоростей та мохів фотосинтез відбуваєть-

ся і без світла?Повторити з курсу природознавства способи підвищення ро-

дючості ґрунту.


УРОК 23

ДИХАННЯ ТА ЖИВЛЕННЯ РОСЛИН

Мета: розширити уявлення про процеси життєдіяльності рослин на прикладі дихання та живлення; розвивати міжпредметну, ключову, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи та свого здоров’я.

Тип уроку: комбінований, з елементами створення дидактичного ко-лажу.

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯЩо таке фотосинтез? Де він відбувається, за яких умов?

Який його результат?Чому листок називають органом фотосинтезу?Чому не варто надмірно озеленювати спальню?Чому в червоних водоростей та мохів фотосинтез відбуваєть-

ся і без світла?

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІДля всіх живих організмів характерний обмін речовин та

перетворення енергії. Початковими етапами цього процесу є ди-хання і живлення. Чим особливі процеси дихання та фотосинтезу в рослин? Який процес у рослин відбувається інтенсивніше – дихання

чи фотосинтез?Символом уроку пропоную обрати листок дуба, що і буде

центром нашого колажу. Серед священних дерев українців най-почесніше місце займає дуб, недаремно його вважали «царем дерев» (у сербів – Цар дрва, у росіян – Царь-дуб, у поляків – Гос-подар лясу). Дуб вважається аналогом Світового Дерева. У дав-нину дуб виступав аналогом святині (храму), місця, де здійсню-валися релігійні обряди, жертвопринесення. У народній релігії дуб вважається деревом Перуна-громовержця, символом муж-ності, міцності, довголіття, чоловічого начала.


ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІПригадайте з курсу природознавства:

Що таке дихання?Що таке живлення?Для чого рослинам необхідне живлення?Що таке ґрунт? Який його склад?Як можна покращити родючість ґрунту?

ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Дихання рослинДихання – складний процес надходження в організм кисню,

що забезпечує всі процеси, які відбуваються в організмі, і виве-дення з клітин вуглекислого газу, що утворюється під час хіміч-них реакцій. (Колаж)

Дихання притаманне усім органам рослини. Інтенсивність дихання, яку можна виміряти за кількістю кисню, що вдиху-ється, і кількістю вуглекислого газу, що видихається, у різних частинах рослин неоднакова. Найвищою інтенсивністю дихан-ня вирізняються молоді органи, що швидко ростуть. Подумайте чому?

У місцях інтенсивного росту клітини швидко діляться і рос-туть. Для цього їм необхідні поживні речовини і багато енергії, яка в рослин вивільняється за участю кисню, що надходить у результаті дихання. Загалом у рослині найактивніше дихають генеративні органи, менш інтенсивно – листки, слабко – стебло і корені. Сухе насіння дихає дуже слабко, під час набухання і проростання дихання його посилюється в сотні й тисячі разів. Із закінченням періоду активного росту рослин дихання їхніх органів послаблюється.

2. Живлення рослин

2.1. Загальна характеристика процесівЖивлення – процес надходження в організм поживних ре-

човин, необхідних для підтримання його життєдіяльності. Без цього процесу неможливе життя, бо організм не буде забезпече-ний енергією для життєво важливих процесів. У рослин жив-лення відбувається за рахунок складного процесу перетворення


енергії Сонця на енергію хімічних зв’язків, який називається фотосинтезом. У результаті фотосинтезу з вуглекислого газу і води утворюється глюкоза, а потім – крохмаль. Побічним про-дуктом процесу є кисень. Але, зрозуміло, рослина росте і роз-вивається за рахунок мінеральних речовин, що надходять через кореневу систему з ґрунту.

На дошці складається скрайбінг: у центрі схематично зображається рослина;дошка ділиться на дві частини: «дихання» та «живлення»;зі сторони «дихання» схематично, стрілками та формулами,

відображається процес.

2.2. Види живлення у рослинПовітряне (листкове) живлення – надходження поживних

речовин у рослини через надземні органи. Через продихи у лис-ток надходить вуглекислий газ, який засвоюється рослиною в процесі фотосинтезу. Тому повітряне живлення у рослин нази-вають фотосинтезом. (На дошці складається скрайбінг зі сторони живлення)

Процес надходження води і мінеральних речовин із ґрунту через корені у рослин називається мінеральним живленням.

Спробуйте знайти синоніми для назви такого живлення у рослин (ґрунтове, кореневе). (Доповнення скрайбінгу)

Як відбувається у рослин мінеральне живлення, спробуємо побачити у фільмі «Живлення рослин із ґрунту».

Із водних розчинів рослина засвоює листям зольні елементи, азот, сірку, фосфор, калій. Різні хімічні елементи по-різному впливають на розвиток рослини. Так, Нітроген впливає на ріст вегетативної маси, тобто стебла і листків, без Калію і Фосфору не утворюються квітки і плоди, інші елементи також відіграють важливу роль у розвитку рослини.

(Демонстрація результатів досліду, що підтверджує роль мінерального живлення для росту і розвитку рослин).

3. Демонстративна частина уроку.

Дослід, що демонструє дихання рослиниЗакладіть дослід: візьміть рослину в горщику (пеларгонію

або будь-яку іншу), накрийте її скляною банкою та поставте в


темне місце (наприклад, у шафу). На уроці з рослини зніміть банку й розмістіть у неї тліючу скіпку. Скіпка згасне. Це свід-чить про те, що рослина, яка перебувала у темряві, дихала, а процес фотосинтезу не відбувався. Як відомо, під час дихання поглинається кисень, а виділяється вуглекислий газ, що не під-тримує горіння. Тому скіпка гасне.

Дослід, що демонструє інтенсивність диханняДля цього необхідно використати вапняну воду. Посудину з

вапняною водою ставимо під ковпак із рослиною. Після декіль-кох днів вода помутніла. (Якісна реакція СО

2 на вапняну воду).

Одного з учнів прошу видихнути декілька разів повітря через трубку, що опущена під другий ковпак із вапняною водою. Що ви можете сказати про ступінь помутніння води?Про що це свідчить? (Про інтенсивність процесу. У людини

він проходить інтенсивніше)

Дослід, що демонструє транспорт речовинНайпростіший дослід можна провести, використовуючи білі

хризантеми. Візьміть зрізану квітку зі стеблом і помістіть її у рожевий або блакитний розчин (вода забарвлена фуксином, ме-тиленовим синім). Через деякий час квітка почне забарвлюва-тися у відповідний колір.

V. ОСМИСЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ І ВІДНОСИН У ДОСЛІДЖУВАНОМУ МАТЕРІАЛІ Й РОЗКРИТТЯ ВНУТРІШНЬОЇ СУТНОСТІ ДОСЛІДЖУВАНИХ ЯВИЩ

Яке живлення виділяють у рослин?Яке з них є, фактично, процесом фотосинтезу?Чим фотосинтез відрізняється від дихання? (Складання по

рівняльної таблиці у зошиті)Чи може людина впливати на процеси мінерального живлен-

ня? Як?

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬКоментар складеного скрайбінгу.

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ


Що нового ви дізнались?Що вас здивувало?Якби можливе було перевтілення, у який елемент нашого

скрайбінгу ви б перетворились?

Домашнє завданняПовторити § 21. Вивчити таблицю у зошиті.

Хто такі рослини-хижаки? Як і чим вони живляться?Які елементи на що впливають?

Підготувати повідомлення про фітогормони.Квітковий годинник К. Ліннея.Провести вдома дослід про транспорт речовин.

УРОК 24

РУХИ У РОСЛИН

Мета: розширити уявлення про рух як властивість живої матерії, давши характеристику рухам у рослин; розвивати міжпредметну, ключову компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи і праці.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬЯк у рослин відбувається процес живлення?Які елементи найважливіші для росту і розвитку рослин?Як у рослин відбувається процес дихання?Порівняйте дихання та фотосинтез у рослин.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

У кого інтенсивність фотосинтезу більша: у людини чи у рос-лин? Чому?

Для чого необхідно спушувати землю?На що діють найважливіші елементи мінерального жив-

лення?


ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУПізнаючи навколишній світ, ми бачимо, що в ньому немає

нічого абсолютно застиглого і незмінного, все перебуває в русі, переходить з одних форм в інші. В усіх матеріальних об’єктах відбувається рух елементарних частинок, атомів, молекул, кожний об’єкт взаємодіє з навколишнім середовищем. Будь-яке тіло, що перебуває в спокої відносно Землі, рухається разом із нею навколо Сонця, разом із Сонцем відносно інших зірок Га-лактики, остання переміщується відносно інших зоряних сис-тем тощо. Абсолютного спокою, рівноваги, нерухомості ніде не-має, усякий спокій, рівновага відносні, являють собою певний стан руху.

Узятий у найбільш загальному вигляді, рух виявляється то-тожним будь-якій зміні, будь-якому переходу з одного стану в інший.Що робить кіт, коли він злякався?Що робить орел, коли вгледів здобич?Що робить заєць, коли відчуває наближення хижака?

Усі вони змінюють свій стан і, як наслідок, положення в про-сторі стосовно інших тіл. Саме так вони реагують на небезпеку, що є формою подразнення. А чи характерне подразнення для рослин?Наведіть приклади.Як у рослин, які ведуть прикріплений спосіб життя, відбува-

ється зміна станів – рух?

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЗа допомого чого рухаються тварини?Які вам відомі органоїди руху в одноклітинних організмів?Які чинники зовнішнього середовища називаються абіотич-

ними?Наведіть приклади.Що таке подразливість?



1. Загальна характеристика форм та причини рухуРослини, хоч і ведуть прикріплений спосіб життя, але мо-

жуть здійснювати рухи окремих своїх органів або їх переміщен-ня у просторі. Ці рухи є реакцією організму на дію зовнішніх подразників. Найчастіше це подразники неживої природи: світ-ло, температура, тиск, вологість, сила гравітації, хімічні речо-вини. Залежно від типу подразника, що став причиною руху, виділяють такі види рухів:геотрорухи – рухи, зумовлені силою земного тяжіння;фоторухи (геліорухи) – рухи, зумовлені освітленням;гідрорухи – рухи органів рослини, викликані розподілом

води у ґрунті й повітрі;хеморухи – рухи, що виникають під впливом хімічних речо-

вин;терморухи – зумовлюються впливом температури;тригморухи –рухи, викликані торканням;сейсморухи – рухи, зумовлені механічними подразниками.

2. Типи та форми руху в рослин(За поясненням вчителя складається укрупнена дидактич

на одиниця).

2.1. Пасивні рухиЦі рухи зумовлені зміною структури мертвих клітин під

впливом дії чинників зовнішнього середовища. Це, наприклад, закривання та відкривання шишок сосни або ялини за високої чи, відповідно, низької вологості, розкривання коробочки маку (зниження вологості) та моху (збільшення вологості).

2.2. Активні рухиТаксиси – переміщення всього організму під впливом чин-

ників фізичної чи хімічної природи. Якщо це переміщення від-бувається в напрямку подразника, таксис називають позитив-ним, якщо від подразника – негативним. Залежно від природи подразника виділяють фототаксис, хемотаксис тощо. Меха-нізм – активний рух організму за або проти градієнта подраз-ника. Зустрічаються серед неприкріплених форм рослин (одно-клітинні водорості).


Рослина постійно росте, ріст її стебла, кореня і листя дуже помітний. Також збільшуються в розмірах за рахунок зростан-ня квітки і плоди. Що стосується дерев, то вони ростуть у висоту і в товщину, іноді набуваючи величезних розмірів. Ріст молодих дерев здійснюється швидше, ніж старих, за рахунок поділу всіх клітин і їх зростання. Швидкість поділу юних клітин на кін-чику кореня й у верхівковій частині пагона вища, ніж в інших частинах рослини. У зв’язку з цим стебла і коріння росте свої-ми закінченнями. Збільшення дерева в товщину відбувається тому, що клітини камбію діляться. Рослини можуть рухатися, звичайно, дуже повільно, але тим не менш рухи відбуваються. Усі знають, що якщо кімнатну рослину помістити на вікно, то вона повернеться до світла. У тому випадку, якщо горщик відсу-нути, рослина розгортається таким чином, щоб бути оберненою до сонця. А ось квіти тютюну запашного вранці закриті, а з на-станням вечора відкриваються.

Цікаво, що квітки великої кількості рослин завжди розкри-ваються в один і той самий час, тому можуть слугувати для ви-значення точного часу.

(Повідомлення учнів про квітковий годинник К. Ліннея)Ростові рухи поділяють на тропізми і настії. Тропізми – це ростові рухи в напрямку, що визначається

однобічним впливом певного чинника середовища. Ці рухи мо-жуть бути спрямовані в напрямку до подразника (рух кошиків соняшника в бік до сонця тощо) або від нього (ріст коренів плю-ща в напрямку, протилежному до світла). Результатом таких рухів є те, що рослина займає в просторі якнайсприятливіше положення й уникає всього небезпечного для її життя.

Настії – це ростові рухи в напрямку, що визначається внут-рішніми чинниками, а зовнішні впливи лише зумовлюють їхнє виникнення. Вони бувають зумовлені нерівномірним ростом нижнього та верхнього боку листка, пелюсток. Їх можна спо-стерігати упродовж доби, коли світло періодично змінюється темрявою. У деяких рослин квітки розкриваються вранці, а на ніч закриваються. Такі «сон ні рухи» квіток здійснюються у від-повідь на зміну освітлення чи температури. Кошики кульбаби, квітки латаття білого на ніч закриваються, а вранці розкрива-


ються. А в матіоли й тютюну запашного квітки закриваються вдень, а розкриваються вночі.

2.3. НутаціїПід нутаціями розуміють здатність рослин до колових або

маятникоподібних рухів. Найкраще такі рухи виражені у вер-хівок стебел й у вусиків витких рослин. Ці рослини здатні підні-матись догори за допомогою якоїсь опори. Такі рослини назива-ють ліанами. Серед них за способом прикріплення розрізняють виткі, чіпкі й рослини, які вплітаються.

3. Фітогормони – регулятори життєдіяльності рослинЩоб органи рослин могли здійснювати рухи, існують певні

речовини, що допомагають у цьому. До них належать фітогор-мони, які виконують різноманітні функції, але деякі з них необ-хідні саме для рухових реакцій. Наприклад, ауксин забезпечує вигинання рослин до світла або від нього, розвиток та ріст паго-на з верхівкової бруньки, ріст і розвиток плодів та розвиток до-даткових коренів; гіберелін – забезпечує ріст пагона у довжину.А на що ще здатні фітогормони? (Повідомлення учнів)

рухові реакції нижчих рослин, тобто ростові реакції всього організму до чи від подразника

– це направлені ростові рухи, зумовлені впливом односто-ронньо діючого чииника (гра-вітація, магнітне поле Землі, світло, хімічні речовини), тоб-то ростова реакція органа чи частини органа на зовнішній подразник

– рухи органів рос-лин, зумовлені ди-фузним впливом, тобто зміною ін-тенсивності зовнішнього чинника

– обертальні рухи частин органів, що ростуть: сте-бел, листків, квітконіжок, вусиків, коренів; зумовлені періодично повторюваними змінами величин тургорного тиску й інтенсивності росту протилежних боків певного органа


VІ. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬУчні коментують складену дидактичну одиницю.Установіть відповідність між явищем і чинником, який

впливає на рослину.

Явище Чинник, що обумовлює

Розкривання пелюсток у квіток у разі підвищення інтенсивності освітлення

Одностороннє освітлення

Ріст коренів рослин униз Рівномірне освітлення

Ріст кореневищ та бічних коренів у горизонтальному напрямку

Сила тяжіння

Ріст пагонів угору Температура

Розкривання квіток зі зростанням температуриПовертання рослини на підвіконні до світла

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОтже, світ живої природи перебуває в безперервному русі.

Рухаються стада тварин, окремі організми, рухаються бактерії і найпростіші у краплі води чи потоках повітря. Рослини в свою чергу також рухаються, повертаючи свої листки і квітки, тяг-нуться до світла, тепла та води, тобто все живе зростає завдяки рухам свого тіла.

РефлексіяЯкі рухи властиві людині?Хто отримав задоволення від уроку – підстрибніть.Хто дізнався нове – зімітуйте біг на місті.Кому було нецікаво – присядьте.

Домашнє завданняВивчити схему в зошиті. Прочитати § 37. Навести приклади до кожного типу руху рослин.Повторити будову клітин у рослин та функції органоїдів.Із курсу природознавства повторити про органи рослин та їх

функції.


УРОК 25

БУДОВА РОСЛИН НА ТКАНИННОМУ РІВНІ

Мета: поглибити уявлення про організацію рослин, вивчивши тканини; розвивати предметну та комунікативну компетентності; виховува-ти ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ


Що є елементарною структурно-функціональною одиницею живого?

Які вам відомі рівні організації живого?Що являють собою колоніальні організми?Чим одноклітинні організми відрізняються від багатоклі-

тинних?Чи однакові клітини колоніальних організмів? А багатоклі-

тинних?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВНайменша одиниця організму рослин – клітина. Кожна клі-

тина має свою форму, органоїди, властивості. Клітини можуть об’єднуватись за своєю спеціалізацією. Це ми спостерігали у вольвоксу та губки. Органи в свою чергу складаються з клітин. А чи існує між цими рівнями організації ще якийсь рівень?



1. Тканини рослинКлітини багатоклітинних організмів різняться за ознаками,

але жодна не існує сама по собі, а об’єднуються в окремі групи, утворюючи тканини. Тканина – сукупність клітин, не обо в’яз-ково ідентичних, що разом виконують спільну функцію.


Клітини об’єднуються в тканину за допомогою міжклітин-них взаємодій – плазмодесм, що являють собою вирости клітин-ної мембрани. У місці, де між собою контактують клітини, утво-рюються міжклітинні простори.

Виділяють такі типи рослинних тканин: твірна (меристема), покривна, основна, провідна, механічна.

Твірна тканина міститься у зародку рослини, на верхівці пагона, бічних частинах органів рослин. Її клітини інтенсивно діляться і беруть участь в утворенні нових тканин. Ці ж кліти-ни забезпечують ріст та розвиток рослин. Виділяють такі групи твірної тканини:зародкова (міститься у зародку насінини);верхівкова (міститься на верхівці пагона чи кореня);бічна – зумовлює ріст органів у товщину.

Із твірної тканини формуються постійні тканини. Клітини постійних тканин утратили здатність до поділу.

До основних тканин належать:основна (залежно від функцій поділяється на фотосинтезую-

чу, запасаючу, основну);провідна;покривна.

2. Характеристика тканинСамостійна робота з підручником, із наступним складанням

у зошиті таблиці «Характеристика тканин».

ТканинаРозташу

ванняОсобливості організації Функції

Твірна

Покрив-на

1. Шкірочка вкриває мо-лоді частини рослини.

Це шкірочка (епідерміс), корок та кірка.

1. Найчастіше має один шар живих, без хлоро-пластів, тісно притисне-них одна до одної клітин.

Захищає росли-ну від випаро-вування, виси-хання, неспри-ятливих умов, забезпечує газо-обмін і водопос-тачання


2. Корок – покриває шкірочку. 3. Кірка

2. Багатошарова мертва тканина.

3. Багатошарова мертва тканина, утворюється на зміну корку

Провід-на

1. Судини (трахеї)

2. Трахеїди

3. Ситопо-дібні трубки

До складу провідних тка-нин входять судини (тра-хеї), трахеїди і ситоподібні трубки. 1. Це довгі трубки, що формуються з багатьох розміщених одна над од-ною клітин, поперечні стінки яких руйнуються. Поздовжні стінки судин нерівномірно потовщені (здерев’янілі), цитоплазма відмирає. 2. Це видовжені клітини з косими поперечними пере-тинками, якими вони спо-лучаються одна з одною, утворюючи суцільний лан-цюг. Як і трахеї, це мертві клітини з нерівномірно здерев’янілими стінками. 3. Це видовжені, живі клі-тини, що сполучаються між собою за допомогою поперечних перетинок із великою кількістю пор і нагадують сито. Поздо-вжні стінки ситоподібних трубок потовщуються, але не дерев’яніють. Поряд із ситоподібними трубками розміщені супровідні клі-тини – клітини-супутники

По ситоподіб-них трубках ор-ганічні речови-ни, які утвори-лися в листках, надходять до всіх органів рос-лини


Основна Фотосинте-зуюча – ос- нова листка.Запасаюча – серцевина стовбура, плоди. Основна –основа усіх органів рослини

Тканина, що складається з живих клітин різної фор-ми, виконує різноманітні функції

Фотосинтезую-ча, газообмін-на, запасаюча, структурна, ви-дільна тощо

Меха-нічна

У будь-якій частині тіла рослини

Має живі клітини та мерт-ві клітини з жорсткими потовщеними оболонками

Разом із про-відною формує судинно-волок-нисті пучки; опорна функ-ція, надання гнучкості й еластичності


Робота з зошитом із друкованою основоюДайте відповіді на запитання (с. 103 підручника).

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯВивчити таблицю у зошиті, підготуватися до самостійної ро-

боти по тканинах.

Для допитливихПідготувати повідомлення на тему:

«Рекордсмени серед коренів».«Кореневий тиск у рослин» (можливо, продемонструвати

на досліді його дію).


УРОК 26

КОРІНЬ: БУДОВА ТА ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ

Мета: поглибити знання про корінь як підземну частину рослини, ви-вчивши його внутрішню будову та функції, розкрити взаємозв’язок будови та функцій окремих зон і тканин кореня; розвивати між-предметну, ключову та комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи і праці.


ХІД УРОКУ


Які органи має молода рослина?На які дві групи за функціями поділяють органи квіткових

рослин?Чому рослина – це відкрита система?У чому суть мінерального живлення рослин?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Розв’язання проблемно-творчої задачіУ книзі «Життя рослин» К. Тімірязєв писав: «…Природа тут

вдалася до хитрощів. Корінь за якнайменшої витрати будівель-ного матеріалу в змозі оббігти більшу кількість частинок ґрун-ту, якнайщільніше прилягти до нього…»Про які хитрощі говорив учений? (Мабуть, про здатність

кореня здобувати воду з поживними речовинами ґрунту)Які ще функції і чому виконує корінь?


ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ПЕРВИННЕ УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Корінь та його функціїКорінь – осьовий підземний вегетативний орган рослини з

необмеженим ростом.


Поява кореня в процесі еволюції рослин – одне з пристосу-вань до життя на суходолі. Формування коренів у процесі істо-ричного розвитку відбувалось поступово. Спочатку їх функцію виконували ризоїди – коренеподібні вирости пагона (наприклад, у мохоподібних). І лише у плаунів уперше з’явились додаткові корені, а в голонасінних і квіткових – усі інші типи коренів.

Основним середовищем існування коренів є ґрунт, але деякі рослини у процесі пристосування до умов середовища втратили корені повністю або функції кореня змінились. Це стосується водних рослин (рдеста, сальвінії), або рослин-напівпаразитів чи паразитів, таких як омела, повитиця.

Основні функції кореня:1) забезпечує закріплення рослин у субстраті;

Що для рослини може бути субстратом?Щодо субстрату розрізняють чотири екологічні групи ко-

ренів: підземні, водяні (або плаваючі), повітряні та корені-присоски (або гаусторії).2) поглинання і транспортування води та розчинених у ній

мінеральних речовин;3) первинний синтез органічних речовин;4) запасання поживних речовин;5) вегетативне розмноження.

2. Види коренівЗа походженням розрізняють головний корінь, бокові та до-

даткові.Головний корінь формується із зародкового корінця, глибо-

ко проникає у ґрунт і надійно втримує надземну частину рос-лини. Він завжди один. Завдяки галуженню від головного та додаткових коренів послідовно відходять бічні корені першого, другого, третього і т. д. порядків.

За своїм зовнішнім виглядом додаткові корені такі ж, як біч-ні. Відмінність полягає в тому, що додаткові корені розвивають-ся не в кореневій системі, а на інших органах рослини – стеб-лах, листі, наземних і підземних видозмінених пагонах, іноді на старих коренях. Завдяки появі додаткового коріння рослина здатна до вегетативного розмноження.


3. Будова кореня

3.1. Зони кореня

У ході пояснення вчителя учні заповнюють відповідні ко-

лонки таблиці «Будова та функції кореня».

Зона кореня

Особливості Тканини Функції

Коре-невий чохлик

Клітини кореневого чохлика мають підвищений тургор. Вони живуть недовго, посту-пово відмирають і злущують-ся. Замість відмерлих клітин постійно утворюються нові за рахунок зони поділу, яку прикриває кореневий чох-лик. Деякі клітини містять великі крохмальні зерна

Покривна Захищає кліти-ни кореня, що розміщуються під ним; визна-чає орієнтацію кореня; полег-шує просування кореня в ґрунті

Зона поділу

Займає верхівку кореня за-вдовжки 2–3 мм. Це зона дрібних клітин, які активно діляться

Твірна Утворює нові клітини і за-безпечує просу-вання кореня у ґрунті

Зона розтягу

Клітини ростуть, збільшу-ються в довжину і стають циліндричними, в них з’яв-ляються великі вакуолі, тут клітини перетворюються на постійні тканини. Сукупний ріст цієї зони створює силу, завдяки якій корінь заглиб-люється в ґрунт. Довжина декілька міліметрів

Твірна Забезпечує ріст клітин та фор-мування постій-них тканин ко-реня

Зона всмок-тування

Утворена клітинами постій-них тканин. Клітини покрив-них тканин шкірочки кореня у цій зоні утворюють коре-неві волоски (довгі вирости). Під шкірочкою розташована кора та центральний циліндр

ПокривнаОсновнаПровіднаМеханічна

Усмоктує воду і мінеральні ре-човини; закріп-лення рослини в ґрунті


Провід-на зона

Найдовша зона, кореневі во-лоски відмирають. Утворю-ються шари бічної твірної тканини – камбій, корінь по-товщується, можуть відрос-тати бічні корені. Для дерев-них рослин характерна поява бічної твірної тканини – кор-кового камбію

ПокривнаОсновнаПровіднаМеханічнаТвірна

Транспортує по судинах воду і мінеральні солі від зони всмок-тування до па-гона; закріплен-ня рослини за рахунок бічних коренів; запа-сання пожив-них речовин

Усі корені мають подібну будову. На корені розрізняють зони, що виконують певні міні-функції і таким чином забезпе-чують постачання рослини поживними речовинами.

До таких зон належать:кореневий чохлик – захищає клітини кореня, що розміщу-

ються під ним; визначає орієнтацію кореня; полегшує про-сування кореня в ґрунті;

зона поділу – утворює нові клітини і забезпечує просування кореня у ґрунті;

зона розтягу – забезпечує ріст клітин та формування постій-них тканин кореня;

зона всмоктування (зона кореневих волосків) – усмоктує воду і мінеральні речовини; закріплення рослини в ґрунті;

провідна зона – транспортує по судинах воду і мінеральні солі від зони всмоктування до пагона; закріплення рослини за рахунок бічних коренів; запасання поживних речовин.

ФізкультхвилинкаЯк ви вважаєте, чи легко кореню пробивати собі шлях у

ґрунті? Спробуємо зімітувати, як корінь вигинаючись рухаєть-ся між часточок ґрунту.

3.2. Анатомічна будова зон кореняСамостійна робота з підручникомПрочитати матеріал § 24 (с. 104–106) і заповнити другу ко-

лонку таблиці. (Можливе використання презентаційного матеріалу)


Разом з учителем учні в ході бесіди заповнюють третю колонку таблиці.


Як пов’язані між собою будова та функції кореня?Де ви можете використати знання про будову кореня?


Бесіда за такими запитаннями:які функції виконує корінь;назвати зони кореня;які функції кореневого чохлика;де містяться кореневі волоски, яку функцію вони виконують;що таке судини, де вони розміщені, яке їх значення.


VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Все має корінь: осокори,Дуби і навіть бур’яни...А от чи маєш корінь ти?

Що є корінням людини?Не втрачайте його, бо це не тільки історія вашого роду, це

його сила і невмирущість.

Домашнє завданняВивчити таблицю в зошиті.

Для допитливихСкласти презентацію «Корені-рекордсмени».Для поглибленого розгляду наступних тем можлива робота

над міні-проектами:«Квіти і комахи»;«Рослини-хижаки»;«Коренеплоди у раціоні харчування українців та різних на-

родів світу».


УРОК 27

КОРЕНЕВІ СИСТЕМИ. ВИДОЗМІНИ КОРЕНІВ

Мета: сформувати уявлення про типи кореневих систем, навчитися їх розрізняти; вивчити основні видозміни кореня, встановити причи-ни їх виникнення та функції; навчитися розрізняти видозміни коре-ня у різних видів рослин; розвивати предметну та ключову компе-тентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯЩо таке корінь? Яке його значення для рослини?Які є види коренів? Дайте їм коротку характеристику.Які зони можна виділити у кореня? Яка з них найдовша і чому?Дайте характеристику анатомічної будови зони всмоктуван-

ня і провідної.Які рекорди встановили корені рослин світу?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУЩойно ми почули, що корені рослин різноманітні за розмі-

рами і формою. Чим зумовлені такі відмінності? Наскільки різ-ними можуть бути корені?

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ1. Коренева система, її типиСукупність усіх коренів рослини називають кореневою сис

темою. За формою вона може бути мичкуватою (наприклад, у жовтецю їдкого, пшениці м’якої) і стрижневою (у лопуха вели-кого, конюшини гірської, кульбаби лікарської). Мичкувата ко-ренева система утворена додатковими коренями; головний ко-рінь відсутній, а якщо він зберігається, то не виділяється серед додаткових; розгалужуючись, додаткові корені дають початок бічним.


У стрижневій кореневій системі переважає головний корінь; всі інші корені займають підпорядковане положення.

2. Дослідження коренеплоду (на прикладі моркви)Яка рослина має потовщений корінь, зростає у нас на городі,

є дуже корисною? Про неї кажуть: «Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі».

Знамениті корисні властивості моркви полягають у високо-му вмісті каротину (провітаміну А), а також у неймовірній кіль-кості інших вітамінів, серед яких вітаміни групи В, а також С, К, РР.

При вживанні овочу в сирому вигляді користь моркви буде максимальною для кожної клітини організму.

Морква – дворічна рослина, в перший рік росту утворює ро-зетку з листя та коренеплід, на другий рік життя – кущ із на-сінням.

Спробуємо довести, що нижня частина моркви – це не що інше, як корінь.

Розглядаючи поперечний зріз коренеплоду моркви, можна помітити в центрі темну невелику веретеноподібну ділянку – первинну деревину. Вона оточена шаром вторинної деревини із судинними пучками, які розміщені вузькими радіальними тем-ними смужками, що чергуються зі світлішими, також радіаль-ними смужками серцевинних променів.

Тканини вторинної деревини оточені тонким кільцем кам-бію, за яким розміщується досить товсте кільце лубу, що утво-рився внаслідок чергування тонких радіальних смуг ситоподіб-них трубок зі значно ширшими смугами паренхімної тканини, де відкладаються запасні поживні речовини. З двох проти-лежних боків поперечного зрізу помітні невеликі сегменти. Це рештки первинного лубу, відтиснуті вторинним лубом до пери-ферії коренеплоду. Зверху коренеплід укритий тонким шаром вторинної кори.

3. Видозміни коренів та їх виникненняЗовнішній вигляд кореневих систем залежить від того, в

яких умовах зростає рослина і як вона до цих умов пристосову-ється.


Деяким рослинам властиві корені, розташовані лише у по-верхневому шарі ґрунту завтовшки у кілька сантиметрів. Про-те зазвичай корені сягають більшої глибини. Так, у ячменю і озимого рапсу вони заглиблюються майже на 3 м, а у виногра-ду – до 16 м. Деякі пустельні рослини, аби досягти водоносних горизонтів ґрунту, заглиблюють корені на 30–60 м. Наприклад, поверхневі корені певних видів кактусів сягають 80 м завдовж-ки. Вони здатні швидко збирати росу з великої площі, адже в пустелі вода, що випадає в ранішні часи, не проникає глибоко у ґрунт і швидко випаровується. У дерев вологого тропічного лісу поверхневі корені встигають увібрати мінеральні речовини, які утворюються під час дуже швидкого розкладання відмерлих частин рослин.

Видозміни кореня – це явище зміни будови кореня, що за-безпечує пристосування рослини до умов існування. Приклада-ми видозмін є:коренеплоди; кореневі бульби (бульбокорені);дихальні корені – пневматофори;ходульні корені (опорні);повітряні корені;корені-присоски (гаусторії);корені-причіпки;грибокорені;корені з бульбочковими бактеріями.

4. Характеристика видозмін кореняМіні-дослідженняПроведіть аналіз тексту підручника (с. 109–110) і складіть

таблицю «Видозміни кореня».

Видозміна кореня

Функції Приклади рослин

Коренеплід Відкладання поживних ре-човин у головному корені

Морква, буряк, петруш-ка, хрін, редька, редис

Коренебульби Відкладання поживних ре-човин у бічних або додатко-вих коренях

Жоржина, пшінка


Повітряні Убирають воду з повітря Орхідея, монстера

Дихальні Забезпечують дихання бо-лотних рослин, у перезволо-жених місцях

Болотний кипарис

Корені-присоски

Характерні для рослин, що пристосувались усмоктува-ти поживні речовини з ін-ших рослин (паразити і на-півпаразити)

Повитиця, омела

Опорні (ходульні)

Утримують рослину, розви-ваються біля основи стовбу-ра або листків

Кукурудза, мангові рос-лини, баньян

Корені-причіпки

Закріплюють рослину, спри яють її розростанню

Плющ, деякі види фіку-сів

Повідомлення учнів про баньянБаньян, або, як його ще називають, дерево-ліс, має не один,

а тисячі стовбурів.У природі існує кілька сотень видів фікусів, але не всі вони

можуть бути названі баньянами. Таке найменування отримують дерева, що розвивають численні повітряні корені, які згодом дерев’яніють і стають додатковими стовбурами. Бенгальський фікус практично завжди розвивається таким чином, тому його назва стала синонімом дерева.

Зустріти велетенські дерева можна в Індії і в будь-якому тро-пічному лісі – головне, щоб вистачало тепла і вологи.

Один-єдиний баньян може утворювати цілий гай, навіть не-великий ліс, у якому перебуває безліч птахів, дрібних тварин (мавп, ящірок, змій), комах.

Прожити баньян може кілька сотень років, є думка, що де-які з них ростуть навіть по декілька тисяч років. Такі довгожи-телі могли утворювати до 1 300 додаткових стовбурів, досягати 30 метрів заввишки, а крона розкидалась на територію площею до 400 метрів.

Зараз найвідомішим баньяном є Великий баньян, який росте в Ботанічному саду Калькутти. Згадки про нього зустрічають-ся в нотатках мандрівників XIX століття, передбачається, що


йому не менше 250 років. У нього не менше 3 000 повітряних коренів-стовбурів, а основний стовбур був видалений, так як він загинув. Висота цього дерева понад 25 метрів, а діаметр крони – 420 метрів.

ІV. УСВІДОМЛЕННЯ ВИВЧЕНОГОЧим можна пояснити різноманітність коренів?Які видозміни кореня можна зустріти на городі?Чому люди здавна використовують коренеплоди у їжу?


V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯРослини навчилися виживати, утворюючи видозміни ор-

ганів. А що має зробити, чи якою бути людина, щоб вижити у будь-яких умовах?

Майте розум, милосердя, чесність і честь – і все у вас буде добре.

Домашнє завданняВивчити таблицю, повторити зони кореня, підготуватися до

біологічного диктанту.

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРАКТИКУМ Тема. Дослідження умов проростання насіння та процесу росту вегета-

тивних органів (на прикладі кореня).

Хід роботиУ три скляні посудини посадіть насіння квасолі, помідора

чи перцю. І склянку обгорніть чорним папером і поставте у те-пле місце, ІІ склянку просто поставте на світло, ІІІ склянку об-горніть і поставте у прохолодне місце. Час від часу поливайте ґрунт. Через 2–3 дні спостерігайте за проростанням насіння та ростом кореня в трьох склянках. Спостереження фіксуйте у до-вільному вигляді (фото чи малюнок із письмовим поясненням). Через 15–20 днів проведіть пікірування і продовжуйте спосте-реження.

Зробіть висновок про:умови, необхідні для проростання насіння;ріст кореня і причини його розростання.


УРОК 28

ПАГІН: ЗОВНІШНЯ БУДОВА, ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ

Мета: вивчити зовнішню будову пагона, сформувати уявлення про бруньку як зачатковий пагін, визначити види бруньок та навчитися їх розрізняти; поглибити знання про функції пагона; розвивати між-предметну, ключову, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи і праці.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬЯкі види коренів вам відомі?Які типи кореневих систем ви знаєте?Чому корені рослин можуть формувати видозміни?Які видозміни кореня ми вивчили на попередньому уроці?Виконайте завдання (с. 112 підручника).

Біологічний диктант1. Корені, що формуються на частинах пагона, ... (додаткові)2. Корені, що сприяють збільшенню площі кореневої системи,

... (бічні)3. Сукупність усіх коренів рослини формують ... (кореневу сис

тему)4. Коренева система, у якої чітко виражений головний корінь,

... (стрижнева)5. Якого типу кореневу систему мають усі злакові рослини?

(мичкувату)6. Видозміна кореня, яка забезпечує розростання рослини, ...

(причіпки)7. Які видозміни коренів мають рослини-паразити і напівпара-

зити? (Присоски)8. У дво- чи багаторічних рослин поживні речовини відкладають-

ся у головному корені й формують видозміну ... (коренеплід)9. Болотні рослини зростають в умовах нестачі кисню, і тому

формують такі видозміни кореня ... (дихальні)


10. У тропічних широтах часто можна зустріти рослини, що зростають на ліанах і мають такі видозміни кореня ... (повітряні)

11. Якщо потрібно забезпечити стійкість високій рослині, у неї формуються видозміни кореня ... (ходульні)

12. У редиски майже весь гладенький коренеплід – це потов-щена ... (шийка, або підсім’ядольне коліно)

Взаємоконтроль учнівВиставлення оцінок.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

Пагін…Володимир Хлопан

Прийшла весна Великого Народу.Пробився пагін. Тягнеться увись.Вже діти наші дочекають плоду.О, пагоне, ти тільки не хились!

Ти тільки не зламайся!.. Чуєш?!.. Прошу!Ми ж так тебе від звіра берегли.Не дай себе зігнути, мій хороший!За Тебе ж сотні кращих полягли.

Рости – зростай, мій пагоне – народе!Тебе зросили морем наших сліз,Щоб Ти купався в променях свободи,Аби Ти ріс! Аби Ти тільки ріс!!!

Чим є пагін у цьому вірші? Чому ви так вважаєте?Для рослини пагін – це її основний орган, який є в усіх ви-

щих рослин. Що ж таке пагін? Яким може бути пагін? Які його функції?Що спільного між пагоном і брунькою?


ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВДо яких органів належить пагін?Які функції виконує пагін?На які групи ви б розділили пагони у рослин за зовнішнім

виглядом?


1. Пагін, зовнішня будова пагонаУчитель на дошці складає схематичний малюнок і пояснює

будову пагона.Пагін – складний орган, із верхівковим ростом, який скла-

дається зі стебла, листків, бруньок. Осьовою частиною пагона є стебло, а бічними – листки і бруньки.

На стеблі є вузли і міжвузля. Вузол – ділянка стебла, на якій знаходяться листки і бруньки. Ділянка стебла між сусід-німи вузлами називається міжвузлям. Кут, утворений листком і стеб лом вище вузла, називають листковою пазухою. Бруньки, що займають бічне положення на вузлі, у пазусі листка, нази-вають бічними, або пазушними. На верхівці стебла знаходиться верхівкова брунька.

Будова пагона:1 – вузол; 2 – міжвузля; 3 – листок; 4 – бічна брунька (або пазушна); 5 – пазуха листка; 6 – брунькове кільце (зближені вузли від опалих лускоподібних листків); 7 – верхівкова брунька

Лабораторне дослідження «Будова пагона»Учитель роздає учням гербарні зразки і пропонує на них зна

йти усі частини пагона.

137

43

7

1

5

6

2

4


2. Різноманітність пагонів

2.1. Галуження пагона, різноманітність пагонів за походженнямЗдатність пагона до утворення нових дочірніх пагонів із па-

зушних бруньок називають бічним галуженням. У результаті цього формується система пагонів.

Розрізняють головний, бічний і додатковий пагони. Початок головному пагону дає брунька зародка; це – перший пагін, який з’являється під час проростання насінини. Бічний пагін форму-ється з бічної, або пазушної, бруньки. Додатковим пагонам дає початок додаткова брунька, що закладається на листку, між-вузлі або корені.

2.2. Розташування пагона у просторіЗа розташуванням у просторі пагони можуть бути (с. 115,

мал. 94) прямостоячими (наприклад, у щавлю кінського, яли-ни), повзучими (полуниця), сланкими (конюшина повзуча), виткими (берізка польова, квасоля), чіпкими (горох посівний, плющ).

3. Брунька: будова, види

3.1. Будова бруньки

Лабораторне дослідження «Будова бруньки»Щойно ми вивчили будову пагона – ось перед нами пагін

каш тана.Який це пагін?А що спільного між пагоном і брунькою?

Щоб дати ґрунтовну відповідь на запитання – дослідіть бу-дову бруньки.

Учитель роздає учням розрізані бруньки каштана та лупи. Пропонує дослідити склад бруньки та розташування цих складових.

Для кращого розуміння учні читають додатки і формують висновок.

3.2. Види бруньок У ході пояснення складається схема, або розглядається

опор ний конспект.


Залежно від внутрішньої будови розрізняють бруньки веге-тативні, генеративні та вегетативно-генеративні. Вегетативні бруньки складаються із зачаткового стебла та зачаткових лист-ків, із них виростає стебло з листками та бруньками. Генератив-ні бруньки містять зачаткові квітки або суцвіття на зачатково-му стеблі. Вегетативно-генеративні бруньки містять зачатки квітки та листків. Генеративні бруньки дерев’янистих рослин завжди більші за розмірами, ніж вегетативні, за формою, як правило, округлі.

За розташуванням на стеблі розрізняють верхівкову та біч-ні бруньки. Бічні бруньки, що розвиваються в пазухах листків, називають пазушними, а ті, що закладаються у будь-якій іншій частині стебла, а також на коренях чи листках, – додаткови-ми. Із пазушних бруньок, що перезимували, навесні вироста-ють бічні пагони. Деякі з пазушних і додаткових бруньок після зимівлі не відновлюють ріст. Це сплячі бруньки. Вони можуть перебувати у стані спокою декілька років і проростають у разі ушкодження верхівкової бруньки.

4. Функції пагона:забезпечує ріст наземної частини рослини;утворює нові пагони (розростання рослини, формування

крони);здійснює транспорт поживних речовин та їх запасання.бере участь у випаровуванні води, фотосинтезі, газообміні.

Поясніть, чому пагін здатний до виконання зазначених функцій?

Бруньки

За внутрішньою будовою За розташуванням на стеблі

Вегетативні ГенеративніВегетативно-генеративні

Пазушні Додаткові

Сплячі

Бічні Верхівкові


V. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з зошитом із друкованою основоюЯке значення верхівкових бруньок?Яке значення сплячих бруньок для рослини?

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати § 26 підручника, повторити тканини рослин.

Поміркуйте, чому в природі у рослин одного виду крони мо-жуть бути різної форми? Зобразіть різні види крон дерев.Підготувати повідомлення про використання деревини різ-

них дерев.

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ПРАКТИКУМ Тема. Спостереження за розвитком пагона з бруньки (виконувати вдо-

ма з допомогою дорослих).1. Живці тополі, верби, бузку (на вибір) завдовжки 15–20 см

поставте в посудину з відстояною водою в тепле освітлене місце.2. Через кожні 2–3 дні змінюйте воду в посудині. Спостері-

гайте за станом бруньок на живцях.3. Спостереження фіксуйте у формі таблиці.

ДатаВигляд рослини

(малюнок або фото)Пояснення

УРОК 29

СТЕБЛО – ОСЬОВА ЧАСТИНА ПАГОНА

Мета: сформулювати визначення стебла, вивчити його функції, зовніш-ню та внутрішню будову; встановити, як і за рахунок чого стебло росте у товщину, з’ясувати практичне значення деревини; розви-вати міжпредметну, ключову, комунікативну компетентності; вихо-вувати ціннісне ставлення до природи.



ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ПРАКТИЧНОГО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ТА ДОПОМОГА У ПРОВЕДЕННІ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРАКТИКУМУ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Що є осьовою частиною стебла?Які функції виконує пагін?Які з них виконує безпосередньо стебло?Яка зовнішня будова пагона?Що таке тканина?Назвіть основні тканини рослин.За рахунок якої тканини пагін росте у висоту?Чим представлена провідна тканина?Які є різновиди твірної тканини?Які вам відомі різновиди покривної й основної тканини?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВПеред вами молоде і старе стебло.

Де яке? За чим ви це визначили? Чому з часом стебло стає іншим?

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Види стебелРозрізняють стебла трав’янисті та дерев’янисті. У трав’я-

нис тих рослин стебла зазвичай не дерев’яніють. Молоді стебла де ре в’янистих рослин спочатку також трав’янисті, зелені, здат-ні до фотосинтезу. Згодом оболонки клітин стебла у них просо-чуються жироподібними речовинами, що надають їм міцності. Тобто вони дерев’яніють. У трав’янистих рослин це можливо лише для багаторічних видів. Залежно від середовища, в якому розвиваються стебла, їх можна поділити на наземні, підземні й водяні.


2. Стеблові міжвузляСтебла з видовженими міжвузлями мають рослини, стебло

яких призначене для швидкого винесення листків до світла. Таке стебло є частиною видовженого пагона. Стебла з вкоро-ченими міжвузлями утворюють вкорочені пагони, такі стебла сприяють щільнішому розміщенню листків.

3. Внутрішня будова стеблаУ молодому стеблі, як і в корені, розрізняють шкірочку,

кору та центральний циліндр (мал. 98).Шкірочка – це покривна тканина. Вона захищає внутрішні

тканини стебла від пошкоджень, здійснює газообмін, а також випаровує воду, запобігаючи перегріванню рослини.

Під шкірочкою міститься кора, побудована з основних тка-нин. У корі запасаються поживні речовини. У ній також є меха-нічна тканина, що надає стеблам багатьох рослин поздовжньої ребристості. Так, у осоки клітини механічної тканини в корі утворюють три тяжі. Через це її стебло на перерізі тригранне. У м’яти та кропиви таких тяжів чотири, тому їх стебла чотири-гранні. Часто у клітинах зовнішніх шарів кори містяться хло-ропласти. Тому молоде стебло, як правило, зелене і здатне до фотосинтезу.

Під корою знаходиться центральний циліндр. На відміну від кореня, він утворений не одним, а декількома провідними пуч-ками. Вони овальні в перерізі та складаються з деревини у внут-рішній частині та лубу – в зовнішній. Між деревиною і лубом знаходиться камбій – бічна твірна тканина. Провідні пучки ви-конують транспортну функцію: по судинах деревини від коре-нів до листків рухається вода з розчиненими в ній речовинами, переважно – мінеральними. По ситоподібних трубках у лубі від листків до кореня транспортуються розчинені органічні речови-ни, що утворились у процесі фотосинтезу. Крім того, деревина підвищує міцність стебла. У молодому стеблі частка деревини незначна, порівняно з основною тканиною. Таке стебло гнучке, і називається трав’янистим.

У самому центрі стебло містить серцевину, утворену запасаю-чою основною тканиною.


4. Ріст стебла в товщину. Річні кільцяУ дорослих багаторічних рослин, особливо дерев, стебла мо-

жуть досягати значної товщини. Це відбувається завдяки біч-ній твірній тканині – камбію, який потовщує стебло у багатьох рослин (мал. 99). Камбій у стеблі виникає у вигляді кільця, що перетинає провідні пучки між лубом і деревиною. У бік лубу він утворює додаткові шари лубу, а у бік деревини – додаткові шари деревини.

У стеблі деревної рослини камбій пробуджується навесні після зимового спокою й утворює найтовстіші судини дереви-ни. Тому ця деревина найсвітліша, в кінці періоду росту кам-бій утворює найтонші судини, а отже, й найтемнішу деревину (мал. 100). Тому річне кільце (шар деревини, що з’явився впро-довж року), є світлішим зсередини та темнішим ззовні.

На зрізі стовбура концентричні річні кільця деревини поміт-ні без збільшувальних приладів (мал. 101). За ними визначають вік дерева. Зверніть увагу, що річні кільця неоднакові.Про що, на вашу думку, може розказати зріз стебла багато-

річної дерев’янистої рослини?Ширше кільце утворюється в теплі й вологі роки, а вуж-

че – під час несприятливих для росту дерева кліматичних умов. Кожне кільце ширше з того боку стовбура, який краще прогрі-вається сонцем.

Крім того, у деревних рослин над лубом постійно наростає особлива покривна тканина – корок, який поступово замінює відмерлу шкірочку та кору молодого стебла. Корок утворюється іншою бічною твірною тканиною – корковим камбієм. Клітини корка швидко відмирають, проте завдяки поділу клітин корко-вого камбію шар корка не зменшується, а у деяких дерев – та-ких, як корковий дуб – із віком суттєво зростає.

5. Практичне використання стовбурів дерев

Повідомлення учнівДеревина як паливо.Продукція переробки деревної зелені хвойних порід.Взуття з дерев’янистої сировини.Деревина як будівельний матеріал.


VІ. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГОСкладіть таблицю «Внутрішня будова стебла».

Частина стеблаТканини, що

входять до складуФункції

Кора

Центральний циліндр

Камбій

Деревина

Серцевина

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯПрочитати § 27, вивчити таблицю в зошиті.Порівняти трав’янисте та дерев’янисте стебло.

УРОК 30

ЗОВНІШНЯ БУДОВА, РІЗНОВИДИ, РОЗТАШУВАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ЛИСТКА ЯК БІЧНОЇ ЧАСТИНИ ПАГОНА

Мета: розширити знання про листок як бічну частину пагона, вивчив-ши його розташування, функції, зовнішню будову та різновиди; роз-вивати міжпредметну, ключову, комунікативну компетентності; ви-ховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ


Із яких частин складається пагін?Який орган вищої рослини називають органом фотосинтезу?Які ще функції виконує листок?Які є види бруньок?Із яких бруньок розвивається листок?


ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВЛистя – це справжня фабрика, яка постачає їжу рослині.

Листя буває найрізноманітніщих форм, розмірів і типів, за ним ми можемо визначати рослини. Наскільки різноманітні листки? Чим зумовлена велика різноманітність листків? Чим ще, крім органа фотосинтезу, є листок?



1. Листок – бічна частина пагонаЛисток – це бічний орган пагона.Перші листки з’являються із зародка насінини і розвива-

ються із зародкових лусок або із зародкових бруньок, у яких міститься конус наростання. У подальшому листки розвива-ються з вегетативних, або змішаних, бруньок. Таким чином, у житті листка можна виділити дві стадії розвитку: брунькову та позабрунькову.

2. Основні та додаткові функції листка

Презентація «Листок – бічна частина пагона»Ми вже пригадали з курсу природознавства, які основні

функції виконує листок. До них належать:а) фотосинтез;б) транспірація (випаровування водяної пари в атмосферу);в) газообмін.Спробуйте пояснити, у чому проявляються зазначені нами

функції.Крім перерахованих основних функцій, листок може вико-

нувати ще й такі:а) запасаючу – накопичення поживних речовин (капуста,

цибуля) або води (алое);б) захисну – від поїдання тваринами (колючки кактуса та

барбарису);в) здійснення вегетативного розмноження (бегонія, фіалка);


г) ловильного апарату (комахоїдні рослини – непентес, ро-сичка);

д) видалення продуктів обміну речовин під час листопаду (в дерев і кущів);

е) закріплення стебел (вусики гороху, вики).

3. Зовнішня будова та різновиди листківУчитель пропонує учням переглянути мікрофільм «Будо

ва листя», а також роздає шаблон схеми «Різноманітність листків».

Перегляньте мікрофільм, за потреби скористайтесь матеріа-лом підручника і заповніть шаблон.

Перевірка виконання завдання здійснюється через слайд презентації.

4. Жилкування листківНа кожному листочку можна побачити свій природний роз-

пис – жилкування. Жилкування – це потовщення листкової пластинки, в якому проходить один або декілька судинно-про-відних пучків. Жилки виконують провідну (до листка рухають-ся неорганічні речовини, а від листка – органічні) та механічну (надають міцності листковій пластинці) функції.

Жилкування – це спосіб розташування жилок в листковій пластинці. (Слайд)

Виокремлюють такі види жилкування листків: паралельне, дугове, пальчасте, пірчасте, вильчасте.

5. ЛисторозміщенняЛистки на стеблі розташовані у певному порядку – цей по-

рядок називається листорозміщенням. (Слайд)

Різноманітність листків

Прості

Черешкові

Сидячі

Складні

ПальчастоперистіТрійчастоперисті

Парноперисті Непарноперисті


Виділяють такі види листорозміщення: почергове, супро-тивне, навхрест, кільчасте. Крім того, вони можуть бути зібрані у прикореневу розетку.Чим, на вашу думку, зумовлена різна форма листків та їх

листорозміщення? Наведіть приклади.

6. ЛистопадЩо таке листопад?

Листопад – масове опадання листя на холодний або спекот-ний період року. В помірних зонах дерева скидають листя на зиму, коли корені не можуть подавати воду з мерзлої землі, а мороз висушує рослину. У тропіках листопад спостерігається в сухий період року.

Підготовка до опадання листя.1. Руйнування хлорофілу, інші пігменти (ксантофіл, каро-

тин і антоціанін) зберігаються довше.2. Біля основи черешка листка утворюється відокремлюю-

чий коркоподібний шар.3. Жилки закупорюються продуктами життєдіяльності.4. Листок відривається, а на стеблі залишається листковий

рубець.У 5-му класі ви виконували міні-проект «Чому опадає лис-

тя». Пригадайте причини такого явища. (За потреби можна використати презентацію «Тривалість життя листків»)

Значення листопаду:захист від випаровування;терморегуляція;вивільнення накопичених продуктів життєдіяльності;захист від ламання гілок.


Чому листок порівнюють із фабрикою?Чому форма, розміри листків різняться у різних рослин?У яких рослин листки будуть тоненькі й малих розмірів, а у

яких великі?Які є види листорозміщення?


Знайдіть біологічний синонім терміна «листорозміщення».


VІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати параграф підручника.Повторити причини листопаду, фотосинтез та внутрішню

будову листка.Виконати завдання на с. 127 (заповнити таблицю).

Для допитливихЧи можна стверджувати, що листопад не є сезонним явищем?Чи є вічнозелені дерева не листопадними?

УРОК 31

ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЛИСТКА У ЗВ’ЯЗКУ З ЙОГО ФУНКЦІЯМИ

Мета: закріпити знання про внутрішню будову листка; встановити зв’язок між функціями і внутрішньою будовою листка; розвивати ключову та комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до себе та природи.

Тип уроку: урок застосування знань.

ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ДОДАТКОВОГО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯЧи можна стверджувати, що листопад не є сезонним явищем?Чи є вічнозелені дерева не листопадними?

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ДІЙ УЧНІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ТВОРЧОГО ВИРІШЕННЯ ПОСТАВЛЕНИХ ЗАВДАНЬ

Що таке фотосинтез?Який результат фотосинтезу?Які частини можна виділити у внутрішній будові листка?Що таке тканина?


Які вам відомі тканини у рослин?Які функції виконує листок?

ІІІ. АНАЛІЗ ЗАВДАННЯ, РОЗКРИТТЯ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ ТВОРЧИХ ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВУчні об’єднуються у групи.Учитель пропонує переглянути мікрофільм «Внутрішня бу-

дова листка».Кожна група отримує «Путівник роботи».

Група І1. Чим покритий листок ззовні?2. Із якої тканини сформована ця частина листка?3. Змоделюйте, склавши схематичний малюнок, клітини

тканин, із яких формується шкірочка.4. Поясніть, виконання яких функцій листка забезпечує

шкірочка.5. Визначте, які особливості організації може мати шкіроч-

ка у різних груп рослин (залежно від місця зростання).

Група ІІ1. Із якої тканини сформована основна частина листка?2. Які різновиди тканин виділяють у цій частині листка?3. Укажіть особливості кожного різновиду тканин.4. Змоделюйте, склавши схематичний малюнок, клітини

цієї частини листка.5. Поясніть, виконання яких функцій забезпечує ця части-

на листка.Група ІІІ

1. Як називаються структури, що формують жилки листка?2. Із яких тканин складаються ці структури?3. Змоделюйте, склавши схематичний малюнок, клітини,

що входять до складу жилок.4. Поясніть, виконання яких функцій забезпечує ця части-

на листка.Група ІV (група ентузіастів)

1. Повторіть внутрішню будову листка.2. Складіть таблицю «Внутрішня будова листка у зв’язку з

його функціями».


3. Знайдіть порівняння складових частин листка з об’єк-тами господарської діяльності людини.

ІV. САМОСТІЙНЕ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ

V. КОНТРОЛЬ УЧИТЕЛЯ І ВЗАЄМОКОНТРОЛЬ

ФізкультхвилинкаЩось не хочеться сидіти. Треба трохи відпочити.Руки вгору, руки вниз.На сусіда подивись.Руки вгору, руки в боки.Вище руки підніміть.А тепер їх опустіть.Плигніть діти кілька раз.За роботу, все гаразд.

VІ. ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ СВОЄЇ РОБОТИ

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати відповідний параграф підручника.Вивчити таблицю «Внутрішня будова листка».Повторити видозміни коненя.

Для допитливихПідготуйте повідомлення «Рекорди серед листків».

УРОК 32

ВИДОЗМІНИ ПАГОНА ТА ЙОГО ЧАСТИН

Мета: дати характеристику підземних та наземних частин пагона, на-вести приклади рослин із різними видозмінами пагона; розвивати предметну та комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.



ХІД УРОКУ


Які видозміни кореня вам відомі?Чому утворюються видозміни кореня?Які функції може виконувати пагін?Які є типи пагонів?Чому в різних рослин пагони різного типу?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВЯкщо пригадати, то вам уже відома одна з видозмін пагона.

Хто пригадає? Справді, брунька – це вкорочений, видозмінений пагін. Чому?

У ході презентації міні-проекту ми ознайомились із листка-ми-пастками, які є у рослин-хижаків: росички, венериної му-холовки, непентеса. Але це лише частина видозмін, які може утворювати пагін. Пагін, аналогічно кореню, може формувати видозміни, як результат пристосування до умов зростання і не тільки. Які ж видозміни формує пагін і яке їх призначення?



1. Загальна характеристика видозмін пагонаРобота з навчальною презентацією й опорним конспектом

Перед вами слайд, який демонструє основні види видозмін, що має пагін. Спробуймо дати назву цим видозмінам.

За опорним конспектом визначимо, наскільки ми вірно це зробили.

2. Характеристика видозміни пагона – цибулини

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ1. Інструктаж із БЖД.2. Розгляньте цибулини різних рослин (цибулі ріпчастої,

часнику, цибулі посівної, лілії, підсніжника). Цибулини бува-ють кулясті, яйцеподібні, видовжені тощо.


Батьківщиною цибулі прийнято вважати Іран і Афганістан. До Європи вона прибула завдяки римлянам, які самі навчилися її культивувати і допомогли в цій справі іншим європейським народам.

На наших теренах цибуля з’явилася в XII столітті. З тих са-мих далеких пір її активно використовуютисяь для приготуван-ня їжі, а також як лікувальний засіб. Сьогодні налічується по-над 400 видів цибулі, причому 228 із них зростають на території нашої країни.Для чого людина вирощує цибулю?До якої групи рослин за тривалістю життя належить цибу-

ля?Який вигляд має цибуля на першому році свого життя? (Ци

булясівок)Чим відрізняється цибуля-сівок від цибулі-ріпки?

Виявляється, на третій рік після висаджування цибулі-ріп-ки виростає насіннєва рослина, на якій розташовані квітконо-си-стрілки, що закінчуються суцвіттями. Саме в цих суцвіттях і утворюється насіння.

В утворенні цибулини у цибулі бере участь не лише головний корінь, а й частини пагона.

3. Розріжте цибулину цибулі ріпчастої навпіл.4. За допомогою лупи дослідіть частини цибулини:а) знайдіть укорочене стебло – денце;б) що відходить від вкороченого стебла? Які це види коренів?

Чому?в) що помічаєте на денці? (Бруньки);г) від стебла відходять м’ясисті луски – видозмінені листки.

Які, на вашу думку, функції вони виконують? Чому вони безбарвні?Чи здатні вони до фотосинтезу?

д) зовнішні луски цибулини шкірясті. Чому?е) як називається кут між стеблом і листком? Знайдіть пазу-

ху листка у розрізі цибулини. Що ви помічаєте у цій частині?Із пазушних бруньок розвиваються дочірні цибулини або на-

земні зелені листки і квітконосні «стрілки».5. Замалюйте розріз цибулини і позначте її складові.


1 – укорочене стебло – денце; 2 – брунька; 3 – сухі плівчасті луски; 4 – соковиті луски; 5 – додаткові корені

6. Чому цибулина має такий не зовсім приємний запах?Підсумок. То чому ж цибулина є видозміною пагона?

3. Характеристика інших видозмін пагонаСамостійна робота з підручником та опорним конспектом. Прочитайте параграф «Видозміни пагона та його частин», за

потреби використайте матеріал опорного конспекту і складіть таблицю «Видозміни пагона».

Перевірка таблиці з використанням слайду презентації.

Видозміна пагона

Функції видозміненого пагона

Приклади рослин

Кореневище Від вузлів кореневища утворюються додаткові ко-рені, з його бруньок розви-ваються наземні пагони

Може розташовуватись у ґрунті горизонтально (во-роняче око, конвалія, пи-рій) чи вертикально (осот польовий, хвощ, чемериця)

Цибулина Відкладання поживних ре-човин, розвиток наземних пагонів

Часник, цибуля городня, лілія, тюльпан, нарцис

Бульбо-цибулина

Відкладання поживних ре-човин у потовщеній стеб-ловій частині

Гладіолус, шафран

Бульба Відкладання про запас по-живних речовин

Картопля, земляна груша (топінамбур)

Колючки Розташовані у пазухах листків і захищають рос-лину від поїдання твари-нами, зменшення випаро-вування

Дика груша, терен, глід, обліпиха

1

2

34

3

5


Вусики Обкручуючись навколо різ-них опор, підтримують сте-бло в певному положенні

Виноград, огірок, гарбуз, диня

Вуса(столони)

Укорінюються у вузлах і дають початок новим рос-линам, фотосинтез, захоп-лення території

Суниця, кропива

V. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГОЯке значення для рослин мають видозміни пагона?Які видозміни урізноманітнюють способи розмноження?

VІ. САМОКОНТРОЛЬ

Тестові завдання у слайдовому режимі1. Підземними видозмінами пагона є:а) коренеплід;б) кореневище;в) кореневі бульби;г) вуса.2. Вуса суниць є видозміною:а) кореня;б) пагона;в) квітки.3. Бульби картоплі є розширенням:а) головного кореня;б) підземної бруньки;в) підземного пагона.4. Із представлених нижче малюнків виберіть той, де зобра-

жено кореневище: а) б) в)

5. Виберіть із групи рослин ті, що мають цибулину:а) тюльпани, півники;


б) підсніжники, тюльпани;в) нарциси, конвалії.6. Денцем називають коротке і плоске стебло:а) цибулини;б) кореневища;в) бульби.7. Вуса суниці забезпечують:а) запасання поживних речовин;б) вегетативне розмноження;в) підтримання стебла у певному положенні;г) захист від тварин.8. Захист від поїдання тваринами у глоду забезпечують:а) вусики;б) вуса;в) колючки;г) цибулини.

Перевірка правильності відповідейКлюч:

1 – б; 2 – б; 3 – в; 4 – в; 5 – б; 6 – а; 7 – б; 8 – в.

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯВивчити складену в зошиті таблицю.Підготувати повідомлення або презентацію про різні способи

розмноження рослин вегетативними органами або їх видозмі-нами.

Для допитливихПідготувати повідомлення на тему:

«Де і як людина використовує видозміни пагона»; «Стебла у рослин-сукулентів».


УРОК 33

РОЗМНОЖЕННЯ РОСЛИН: СТАТЕВЕ ТА НЕСТАТЕВЕ.СПОСОБИ ВЕГЕТАТИВНОГО РОЗМНОЖЕННЯ

Мета: вивчити та дати коротку характеристику різних типів розмно-ження, ознайомитись зі способами природного та штучного не-статевого розмноження; розвивати ключову, комунікативну компе-тентності, виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ


Які основні ознаки організмів?За рахунок якого процесу забезпечується існування життя

на Землі?На які групи поділяються органи у рослин?Яке значення кожної групи?Які органи належать до кожної групи?Назвіть видозміни кореня.Назвіть видозміни пагона.Які ви знаєте види бруньок?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВРозмноження – це процес відтворення собі подібних. У себе

на присадибній ділянці ви вирощуєте багато рослин. Як ви їх розмножуєте? Не всі рослини можна розмножувати одним і тим самим способом. Які ж існують способи розмноження рослин, як вони відбуваються, або як їх здійснює людина? Для яких рос-лин який спосіб підходить?



1. Розмноження та його значення (Бесіда)


2. Порівняльна характеристика статевого та нестатевого роз-множення

Міні-лекція з використанням слайдової інформації.

3. Статеве розмноженняОсобини виникають у результаті злиття двох статевих клі-

тин (гамет). Для гамет характерне одинарне (гаплоїдне) число хромосом.Гамети різняться за співвідношенням об’ємів цитоплазми і

ядра (порівняно із соматичними).Процес злиття двох статевих клітин називається запліднен-

ням.У насінних рослин процесу запліднення передує процес за-

пилення.Запилення – процес перенесення пилку з пиляків на прий-

мочку маточки.У разі статевого розмноження новий організм, що виникає зі

статевих клітин, знову починає розвиток, повторюючи при цьо-му всі ті видозміни і перетворення, що відбувалися в попередніх поколіннях.

Розмноження

СтатевеНестатеве

відбувається за участю нестатевих клітин лише

одного організму;всі нащадки, які утворилися

з цих клітин, подібні до батьківських, тому що спадкова інформація передається без змін;

обмежує різноманітність ознак нових особин,

але може за короткий час забезпечити утворення

великої кількості нащадків

пов’язане з утворенням особливих статевих клітин: жіночих – яйцеклітин і чоловічих –

сперматозоонів (сперматозоїдів), що утворюються у антеридіях та архегоніях;

збільшує різноманітність ознак нових особин;

більш високий коефіцієнт розмноження, тобто утворюється більша кількість

зачатків нових особин;можливість розселення на значно

дальші відстані, а відповідно й заселення значних територій


Переваги статевого розмноження: нові особини успадкову-ють ознаки обох батьківських особин і тому мають змогу краще пристосовуватися до навколишнього середовища.

4. Форми, різновиди та способи нестатевого розмноження

4.1. Різновиди нестатевого розмноження

4.2. Природне та штучне нестатеве розмноженняПриродне розмноження відбувається постійно в природі че-

рез неможливість або утрудненість насіннєвого розмноження. Природне розмноження ґрунтується на відокремленні від мате-ринської рослини життєздатних вегетативних органів або час-тин, здатних у результаті регенерації відновлювати цілу росли-ну з її частини. Уся сукупність одержаних таким чином особин має назву «клон».

Штучне вегетативне розмноження рослин широко викорис-товується у рослинництві та плодовому і декоративному садів-ництві. За такого способу розмноження:


1) дочірнім організмам передаються всі ознаки материнсько-го, що дає змогу зберегти властивості цінних сортів;

2) можна швидко одержати велику кількість посадкового матеріалу.

4.3. Способи природного вегетативного розмноженняПереважно властиве багаторічним травам. На кожному па-

гоні з бруньки виростають наземні пагони, які потім відді-ляються від відмерлих старих пагонів і виростають у цілком сформовану молоду рослину (пирій).

Цибулинами. Найчастіше таким способом розмножуються рослини з родини лілійних та амарилісових (цибуля, тюль-пан, нарцис).

Наземними видозміненими пагонами (вусами). Стелячись по землі, вони утворюють у вузлах додаткові корені й листкові бруньки, що виростають у вертикальні пагони. Старі між-вузля повзучих пагонів відмирають, а молоді продовжують рости і розмножуватись. Так розмножуються суниці.

Живцями. Відламана гілка тополі, верби укорінюється.Кореневими паростками, тобто розмноження за допомогою

додаткових бруньок, що утворюються на коренях і розви-ваються в наземні пагони – так звані кореневі паростки. До таких рослин належать осика, тополя, вільха, акація, бузок, малина, ожина, вишня.

Бульбами, так розмножуються картопля, топінамбур.Листками – фіалка, бегонія.

4.4. Способи штучного вегетативного розмноженняПовідомлення учнів про механізми різних способів штучно

го вегетативного розмноження.Перелік способів (якщо повідомлення про якийсь зі способів

відсутнє, вчитель пояснює механізм сам)1. Живцювання – один із найпоширеніших способів штуч-

ного розмноження. Живці – відокремлені від материнської рос-лини частини вегетативних органів – ділянки стебла з листками чи брунькам, коренів із додатковими бруньками чи листка, які можуть укорінюватися.


2. Розмноження відсадками – для цього відгинають та при-сипають землею окремі пагони. Після вкорінення їх відокрем-люють і пересаджують.

3. Розмноження поділом куща – ділення куща проводять таким чином, щоб кожна частина мала наземні корені та па-гони.

4. Щеплення – штучне зрощування частини однієї рослини (живця або бруньки) з пагоном іншої. У цьому випадку рослину, яку розмножують, називають прищепою, а укорінену рослину, до якої прищеплюють, – підщепою.

Щеплення вічком, або окулірування – зрощують бруньки й живці однієї рослини (прищепи) зі стеблом іншої (підщепи). Пе-ресаджують вічка (пазушна брунька зі шматочком деревини) у Т-подібний надріз на корі стебла підщепи.

Щеплення живцем (копулювання) – зближують живець прищепи зі стеблом підщепи декількома способами: прикладан-ням, розщепом, за кору.

Щеплення зближенням (аблактування) – зближують і зро-щують прищепу й підщепу за допомогою язичків – косих над-різів на корі.

4.5. Переваги вегетативного розмноженняЗдійснюється швидше, ніж статеве;забезпечує відтворення клонів;зручне у практичному використанні;потрібна лише одна рослина.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬРослини можуть розмножуватися статево, нестатево та веге-

тативно. У статевому розмноженні беруть участь спеціалізовані статеві клітини – яйцеклітина, спермії. Нестатево та вегетатив-но рослини розмножуються нестатевими клітинами. Нестатеве розмноження відбувається за рахунок однієї нестатевої кліти-ни (наприклад, спори), а вегетативне – групи клітин. У вищих рослин вегетативне розмноження здійснюється за рахунок веге-тативних органів чи їхніх видозмін. Вегетативне розмноження сприяє швидкому відтворенню і розселенню рослин.


VІІ. РЕФЛЕКСІЯСлайд «Рефлексія»Виберіть свою позицію стосовно уроку і продемонструйте її.

VІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати відповідний параграф підручника.Повторити параграфи теми «Рослина. Вегетативні органи»,

підготуватись до рівневої самостійної роботи.

Для допитливихСкласти «Довідник садівника-городника», в якому зазначи-

ти, які рослини, коли слід розмножувати і в яку пору року це варто робити (можна за народними прикметами).

УРОК 34

КВІТКА – ОРГАН СТАТЕВОГО РОЗМНОЖЕННЯ

Мета: розширити уявлення про квітку як генеративний орган рослини, вивчивши її будову, різноманітність, функції; сформувати уявлення про одно- та дводомні рослини; розвивати міжпредметну, ключову, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи та мистецтва.


ХІД УРОКУ


На які дві групи поділяються органи квіткових рослин?Які органи належать до генеративних?Які функції генеративних органів?Які ви знаєте частини квітки?Що таке пагін?Які його головні частини?Що таке брунька?Які є види бруньок?


ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВКолись дуже давно на Землі панувала люта зима. Усе навко-

ло було білим та змарнілим. Лише на короткий час поступалася зима літу. Але й тоді земля вкривалася хіба що папороттю та мохом, а дерева та кущі – дрібним листячком. Люди були бай-дужими одне до одного і ніколи не веселилися, не раділи. Адже не знали вони, що таке щастя.

Але одного разу спало на думку Матінці-Природі змінити світ, зробити його барвистим і гарним. Покликала вона до себе своїх помічників – маленьких лісових духів, і попросила у них поради:

– Як прикрасити цей світ? Як серця людей відігріти?– Відпусти нас до людей, – сказали лісові духи, – ми пода-

руємо світу красу, розвеселимо людей і зробимо їх добрішими.– Але ж ви такі маленькі й беззахисні, – відповіла Природа,

– як же переможете люту зиму, що заморозила людські серця?– Перетвори нас на квіти, – попросили духи.Так і зробила Природа. Але усі квіти вийшли у неї безбарв-

ними, їх зовсім не було помітно серед зимових заметів. І тоді вона зібрала усі кольори коштовного каміння і розфарбувала квіти. А залишки фарб хлюпнула в небо – і виникла веселка.

Здивувалися люди. Ще ніколи не бачили вони такого дива ні на землі, ні на небі. Стали вони збирати квіти і роздивлятися. І в кожного, хто близько підносив до обличчя квітку, вдихаючи її аромат, серце наповнювалося теплом і любов’ю.

Із тих пір на землю кожного року приходить квітуча весна, і люди зустрічають її з радістю.

Квіти є радістю для людей і удачею для рослин, бо саме вони обумовили те, що квіткові рослини сьогодні займають панівне становище серед рослин.

Спробуємо дослідити, чому квітка – це везіння рослин.Спершу вивчимо її будову та функції.



1. Що таке квітка?


ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯТема. Будова квітки.

Хід роботи1. Перемалюйте з опорного конспекту квітку в розрізі.2. За поясненням учителя позначте частини квітки.Квіткою закінчується головне стебло або бічні стебла. Без-

листа частина стебла під квіткою називається квітконіжкою. Її добре видно в незабудки, конвалії, черешні, яблуні. У деяких рослин (подорожника, вербени) квітконіжка не розвинута, такі квітки називаються сидячими. Квітконіжка переходить у вко-рочену вісь квітки, її стеблову частину – квітколоже. Форма квітколожа може бути видовженою, опуклою, плоскою, ввігну-тою. На квітколожі розташовані видозмінені листки (квітко-листки): чашолистки, пелюстки, тичинки, маточки. Найчасті-ше вони розташовані колами.

Квітконіжка і квітколоже – це видозмінене стебло пагона, а чашолистки, пелюстки, тичинки і плодолистки, що зростають-ся в маточку, – видозмінені листки пагона.

У квітці латаття крайні зовнішні чашолистки дуже схо-жі на листки (із зовнішнього боку вони зеленого кольору, а з внут рішнього – білого). Що ближче до центра квітки, то білі пелюстки стають дедалі меншими та вужчими, на їхніх верхів-ках з’являються зачатки пиляків, які в середині латаття вже є справжніми тичинками. Тому квітка латаття є яскравим до-казом того, що тичинки утворилися з пелюсток, а пелюстки – з листків.

Чашечка складається з невеликих зелених листочків – ча-шолистків. У зелених чашолистках, які містять хлорофіл, від-бувається фотосинтез. У деяких рослин (тюльпана, анемони) вони стають пелюсткоподібними і виконують функції пелюс-ток; можуть слугувати для захисту плодів, що дозрівають, для їхнього поширення.

Віночок складається з листоподібних пелюсток – вільних або зрослих між собою. За формою, величиною, забарвленням віночки дуже різноманітні. Є квітки з нормально збільшеною кількістю пелюсток, їх називають махровими. Віночок, так


само, як і чашечка, може бути правильним, якщо через нього можна провести кілька площин симетрії, або неправильним, якщо через нього можна провести лише одну площину симетрії (фіалка). Є квітки, у яких не можна провести жодної площини симетрії – асиметричні (канна). Функції віночка – приваблю-вання комах для запилювання.

Чашечка та віночок формують оцвітину.Тичинка має тичинкову нитку та пиляк, що складається з

двох половинок. У кожній із них є два пилкові гнізда (мікроспо-рангії), в яких утворюється значна кількість пилку (мікроспор). Тичинкові нитки бувають різної довжини і форми.

У квітці може бути одна, дві й більше тичинок. Кількість тичинок – важлива систематична ознака під час класифікації рослин. Тичинки у квітці бувають вільними (жовтець) або зрос-лими. Вони можуть зростатися своїми нитками (горох, квасоля) або пиляками (волошка).

Маточка розміщена всередині квітки. Вона утворюється з од-ного або кількох плодолистків (мегаспорофілів). Кожна дозріла маточка складається з нижньої розширеної частини – зав’язі, середньої циліндричної частини – стовпчика і верхньої, трохи розширеної частини – приймочки.

Зав’язь може бути верхньою і нижньою залежно від поло-ження щодо інших частин квітки. Якщо зав’язь прикріплюєть-ся до квітколожа тільки своєю основою, а вся інша частина її вільна, то її називають верхньою (картопля, помідори). Якщо зав’язь занурена у квітколоже, з яким вона зростається, то її на-зивають нижньою.

Беручи до уваги будову квітки та використовуючи знання про пагін, отримані раніше, спробуйте скласти визначення квітки.

Квітка – видозмінений і вкорочений пагін, що забезпечує насіннєве розмноження у квіткових рослин.

2. Функції квіткиВід чого залежать функції органа?

Варіант ІОпрацювавши частину § 32 (с. 143–145), складіть таблицю

«Функції частин квітки».


Частина квітки

Коротка характеристика Функції

Квітконіжка Безлиста частина стебла під квіткою

Прикріплення квітки до стебла пагона

Квітколоже Укорочена розширена вісь квіт-ки; може бути видовженою, опуклою, плоскою, ввігнутою

Розміщені усі части-ни квітки

Чашолистки Невеликі зелені листочки Процес фотосинтезу, захисту; в деяких перетворюються на пелюстки; формують чашечку

Пелюстки Листочки яскраво забарвлені або білі; розрізняють нижню вузьку частину – нігтик і верх-ню розширену частину – плас-тинку

Захист частин квітки; приваблюють комах; формують віночок

Тичинки Чоловічий генеративний орган квітки, що являє собою видо-змінений листок – мікроспоро-філ; складається зі стерильної частини – тичинкової нитки і фертильної (від лат. fertilis – «плодючий»), здатної до роз-множення, – пиляка

Утворення пилку і сперміїв; участь у процесі запилення; формує андроцей

Маточка Жіночий генеративний орган квітки, що складається з видо-зміненого плодолистка – мега-спорофіла з розташованими на ньому насінними зачатками; складається з нижньої розши-реної частини – зав’язі, видов-женої та звуженої – стовпчика, верхівкової сплощеної – прий-мочки

Утворення яйцеклі-тини; участь у проце-сі запилення, заплід-нення, формуванні насінини і плоду; формує геніцей

Варіант ІІВикористовуючи опорний конспект, визначте функції час-

тин квітки.Підсумуйте на основі даних таблиці, які функції квітки.


Функції квітки:приваблює запилювачів (комах);формування статевих клітин;сприяє запиленню;здійснює запліднення;формує насінину і плід.

3. Різноманітність квітокПояснення вчителя з використанням опорного конспекту.Сукупність чашолистиків і пелюсток у квітці називається

оцвітиною. Оцвітина виконує захисну функцію та сприяє запи-ленню. Більшість квіток (слива, вишня, троянда, горох) мають у квітці і чашечку, і віночок. Разом вони утворюють подвійну оцвітину.

Проста оцвітина складається з однакових за забарвленням листочків. Проста оцвітина, що має зелене забарвлення (кропи-ва, коноплі), називається чашечкоподібною, а оцвітина, забарв-лена в інші кольори (проліски, тюльпан, конвалія), – віночкопо-дібною. Квітки без оцвітини називаються голими (верба, ясен).

Більшість рослин має квітки, у яких є і тичинки, і маточ-ки. Це двостатеві, або маточково-тичинкові квітки. А в деяких рослин одні квітки мають тільки маточки – маточкові квітки, а інші тільки тичинки – тичинкові квітки. Такі квітки назива-ють одностатевими. В огірків і кукурудзи, наприклад, маточко-ві й тичинкові квітки містяться на одній рослині. Рослини, на яких розвиваються і маточкові, і тичинкові квітки, називають однодомними. А от у конопель, тополі, верби тичинкові квітки знаходяться на одних рослинах, а маточкові на інших. Такі рос-лини називають дводомними.

4. Формула та діаграма квіткиДля короткого й умовного позначення будови квіток засто-

совують формули, у яких за допомогою буквених і цифрових позначень кодують різні морфологічні ознаки: стать і симетрію квітки, кількість кіл у квітці, а також кількість членів у кожно-му колі, зрощення частин квітки і положення маточок (верхня або нижня зав’язь).


Формула квітки – це коротка характеристика, її опис за до-помогою символів. Квітку вивчають в акропетальному порядку і в цій послідовності записують такі символи: полісиметрич-ної квітки (актиноморфної) – *, зигоморфної – ↑, асиметрич-ної – •│:, – потім символ чашечки – К (Са), віночка – С (Со), андроцею – А, гінецею – G, простої оцвітини (pеrіgоnium) – P. Кількість елементів кожної частини квітки позначається відпо-відним числом, якщо ж цих елементів більше дванадцяти, сим-волом ∞; факт зрощення частин квітки позначається дужками, розміщення даної частини квітки у різних колах розділяється знаком +. Верхня зав’язь позначається рискою (–), поставле-ною під числом карпел гінецею, нижня зав’язь – над числом, а середня – поряд із числом карпел. Наприклад, формула квіт-ки свиріпи (Barbareа) має такий вигляд: *К4С4А2+4G(2); груші (Pyrus): *K5C5A∞G(5); тюльпана (Tulipa): *P3+3A3+3G(3)–; бу-зини (Sambucus): *K5C5A5G(3)–.

Діаграма квітки (грец. diagrama – «рисунок», «фігура») – графічне зображення будови квітки за допомогою умовних по-значень: чашолистки позначають дужками з кілем, пелюстки – круглими дужками, тичинки і маточки – формою поперечного перерізу пиляків і зав’язей. Діаграма відображає найточніші ознаки квітки. Діаграми будують так, щоб покривний листок містився внизу, а вісь гілки, від якої відростає квітка, – вгорі.



VІ. РЕФЛЕКСІЯ

VІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати відповідний параграф підручника.Вивчити позначення для складання формул і діаграм квітки.Спробувати скласти формулу та діаграму найулюбленішої

квітки.


Для допитливихЯкі переваги мають квіткові рослини порівняно з іншими?

(Випереджаюче завдання до теми «Покритонасінні рослини»)Скласти збірку «Квіти у легендах».

УРОК 35

СУЦВІТТЯ

Мета: сформувати уявлення про суцвіття; вивчити типи та види суцвіть; навчитись розрізняти рослини з різними видами суцвіть; розвива-ти предметну та комунікативну компетентності; виховувати цінніс-не ставлення до природи.


ХІД УРОКУ


«Цифровий диктант»1. Верхня розширена частина квітконіжки, в якій розташовані

всі частини квітки (квітколоже).2. Квітки, які мають тільки тичинки або тільки маточки (одно

статеві).3. Частина квітки, до складу якої входять тільки пелюстки (ві

ночок).4. Рослини, у яких чоловічі та жіночі квітки розташовані на

різних рослинах (дводомні).5. Частина тичинки, у якій формується пилок (пиляк).6. Квітки, у яких знаходяться і маточки, і тичинки (двоста

теві).7. Укорочений видозмінений пагін, пристосований для стате-

вого розмноження рослин (квітка).8. Видовжена середня частина маточки (стовпчик).9. Частина квітки, що складається з тичинкової нитки і пиля-

ка (тичинка).


10. Верхня частина маточки (приймочка).11. Частина квітки, за допомогою якої вона кріпиться до паго-

на (квітконіжка).12. Нижня частина маточки, у якій знаходяться насінні зачат-

ки (зав’язь).13. Частина квітки, що складається з приймочки, стовпчика,

зав’язі (маточка).14. Частина квітки, що складається з чашолистиків (чашечка).15. Рослини, у яких чоловічі та жіночі квітки розташовані на

одній рослині (однодомні).

1.2.3.4.5.6.7.8.9.

10.11.12.13.14.15.

КвіткаКвітконіжкаКвітколожеЧашечкаВіночокМаточкаТичинкаПилякСтовпчикПриймочкаЗав’язьОдностатевіДвостатевіОднодомніДводомні

15.14.13.12.11.10.9.8.7.6.5.4.3.2.1.

І в. Ключові слова ІІ в.

ВзаємоконтрольВідповіді

І в. – 3, 12, 5, 15, 8, 13, 1, 9, 6, 10, 2, 11, 7, 4, 14;ІІ в. – 13, 4, 11, 1, 8, 3, 15, 7, 10, 6, 14, 5, 9, 12, 2.


Яка ваша улюблена квітка? Чи вдалося вам скласти її фор-мулу та діаграму?

Які переваги мають квіткові рослини порівняно з іншими?Яка легенда найбільше сподобалась?


ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

На які групи ви б поділили квіти за розмірами?Чи бувають дрібні квіти поодинокими?Вони зібрані у групи. Що являють собою ці групи, якими

вони можуть бути і для чого створені природою?


1. Загальна характеристика суцвітьГрупу квіток, розташованих у певному порядку на пагоні,

називають суцвіттям. Кількість квіток у суцвітті може станови-ти від кількох квіток до десятків тисяч (наприклад, у пальми, агави). За розмірами суцвіття бувають від кількох сантиметрів, як у ліщини та берези, до 14 м завдовжки, як у деяких пальм. Найчастіше квітки в суцвіттях зацвітають почергово: від ниж-ніх до верхніх або від зовнішніх до внутрішніх.

2. Типи суцвітьЗа характером галуження головної осі й розміщення квіток

розрізняють суцвіття прості та складні. Для простих суцвіть властива лише одна нерозгалужена вісь. Складні суцвіття ста-новлять собою сукупність простих суцвіть, зібраних на спільній осі.

До простих суцвіть належать: китиця, колос, щиток, зон-тик, головка, кошик, початок.

До складних суцвіть відносять: волоть, складний колос, складний щиток, складний зонтик.

3. Характеристика простих суцвіть (Із використанням слайдової інформації)Китиця – суцвіття, у якому квітки кріпляться до головної

осі почергово за допомогою квітконіжки приблизно однакової довжини (наприклад, у смородини, черемхи, конвалії, капусти, люпину).

Щиток – суцвіття, вздовж головної осі якого розміщені квіт-ки на квітконіжках різної довжини. При цьому квітконіжки нижніх квіток довші, ніж квітконіжки верхніх квіток. Унаслі-


док такого розміщення квіток усі вони перебувають майже на одному рівні (наприклад, у яблуні, груші, сливи).

Зонтик – суцвіття, у якому всі квітки кріпляться квітконіж-ками до верхівки осі, немов шпиці парасольки (наприклад, у цибулі, часнику).

Колос – суцвіття, схоже на китицю, але із сидячими квіт-ками (наприклад, у подорожника, осоки). Колос із потовщеною віссю має назву початок (суцвіття жіночих квіток кукурудзи).

Суцвіття головка має вкорочену і потовщену головну вісь із квітками на вкорочених квітконіжках (наприклад, у коню-шини).

Суцвіття кошик складається із сидячих квіток, розміщених на розширеній тарілкоподібній головній осі. Знизу ця вісь вкри-та численними зеленими листками (наприклад, у соняшника, айстри). Тому зовні таке суцвіття нагадує окрему квітку.

Розгляньте схеми суцвіть у підручнику.

4. Характеристика складних суцвітьСкладні суцвіття – це своєрідний мікс простих суцвіть.Суцвіття волоть складається з простих китиць (наприклад,

бузок, виноград) або колосків (просо, рис, суцвіття чоловічих квіток кукурудзи). Ці суцвіття розташовані не на головній осі, а на її бічних відгалуженнях. Складний колос складається з роз-ташованих уздовж головної осі простих колосків (наприклад, у жита, пшениці, пирію). Складний щиток складається з простих щитків (наприклад, у горобини) або кошиків (пижмо, деревій). У суцвітті складний зонтик від верхівки спільної осі розходять-ся прості зонтики, основи яких оточені приквітковими листка-ми (наприклад, у моркви, кропу).

VІ. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Вид суцвіття

Довжина осі Потовщення осіДовжина

квітконіжок

китиця видовжена не потовщена однакова

сережка довга не потовщена однакова

колос довга не потовщена мала (сидячі квітки)

початок довга потовщена мала (сидячі квітки)


щиток видовжена не потовщена різна довжина

зонтикдуже

вкороченане потовщена

майже однакова довжини

головка вкороченаінколи

потовщенамала (сидячі квітки)

кошик вкорочена розширена мала (сидячі квітки)

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВивчити таблицю в підручнику (с. 153–154). Визначити

типи та види суцвіть для рослинних символів України.

Для допитливихПідготуватись до захисту міні-проекту «Квіти і комахи».

УРОК 36

ЗАПИЛЕННЯ У КВІТКОВИХ РОСЛИН. ПРИСТОСУВАННЯ У РОСЛИН ДО РІЗНИХ

СПОСОБІВ ЗАПИЛЕННЯ

Мета: сформувати уявлення про процес запилення, вивчити способи запилення та встановити пристосування у рослин до різних спосо-бів запилення; розвивати предметну, комунікативну компетентнос-ті; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОГО ХАРАКТЕРУ

Які типи та види суцвіть мають рослинні символи України?Як пов’язані між собою квіти і комахи?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУНа відміну від тварин, рослини не можуть пересуватися в

пошуках партнера, і їм доводиться покладатися на допомогу


зовнішніх сил (вітру, води, комах), щоб передати пилок іншій рослині (або іншій своїй частині) для створення насіння. Для чого це їм? Як відбувається у рослин «побачення»? На які групи можна поділити рослини за особливостями їх

«побачень»?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЩо таке квітка?Які функції квітки?Назвіть основні частини квітки.Яка будова тичинок?Яку будову має маточка?Чому тичинки та маточки є статевими органами квітки?У чому особливості статевого розмноження?


1. Загальна характеристика запиленняДля забезпечення статевого розмноження необхідно, щоб

відбулося злиття двох статевих клітин – чоловічої (міститься в пилковому зерні) та жіночої (знаходиться в насінному зачатку). Пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки за допо-могою зовнішніх чинників.

Запилення – це перенесення пилку з пиляка тичинки на приймочку маточки. Розрізняють самозапилення та перехресне запилення. При самозапиленні пилок із тичинки потрапляє на приймочку маточки тієї самої квітки. Самозапилення властиве рослинам рису, квасолі, арахісу, проса. Самозапилення обмежує здатність організмів пристосовуватись до змін умов довкілля.

Перехресне запилення відбувається, коли пилок з однієї квітки потрапляє на приймочку маточки іншої квітки цієї ж або іншої рослини того самого виду. Перехресне запилення поділя-ється на природне і штучне. Штучне запилення широко застосо-вують для підвищення врожайності та виведення нових сортів рослин.

При цьому для перенесення пилку на приймочку маточки використовують різні способи. Так, у кукурудзи, яка має одно-


статеві квітки, пилок збирають, струшуючи верхівки волоті чо-ловічих квіток у паперові мішечки. Потім зібраний пилок пен-зликом наносять на жіночі квітки.

Для штучного запилення соняшнику надягають на руку ру-кавичку, знімають нею пилок з однієї рослини і переносять на іншу. Можна це робити притисканням двох кошиків один до одного.

2. Пристосування у рослин до самозапиленняУ більшості видів квіткових рослин запиленню передує про-

цес розкривання квітів, тобто власне процес переходу від бу-тонізації до цвітіння, що добре помітний у квітів із яскравим віночком. Закінчення цвітіння, як правило, супроводжується в’яненням віночка або всієї оцвітини. Сам період цвітіння може тривати від декількох годин або й менше до декількох тижнів (у деяких тропічних орхідей). У частини видів рослин запилення (самозапилення) відбувається в закритих квітках, які назива-ються клейстогамними. Такі квітки розвиваються переважпо біля поверхні ґрунту. Вони зустрічаються в різних система-тичних групах покритонасінних рослин (наприклад, в арахісу, фіалки дивної). У самозапильних рослин тичинки більші, ніж маточки.

У природі в рослин виробились спеціальні пристосування, що перешкоджають самозапиленню. Найпоширенішими з та-ких пристосувань є дихогамія та гетеростилія. Дихогамія пред-ставляє собою неодночасне дозрівання тичинок і маточок у ти-чинково-маточковій квітці. Більш раннє розкривання пиляків, коли приймочка ще недорозвинута, називається протеандрією (вона часто спостерігається у видів родин – Гвоздичні, Гераніє-ві, Мальвові, Айстрові, Лілійні). Більш раннє дозрівання прий-мочки називається протерогінією (вона часто спостерігається у видів родин – Капустяні, Розоцвіті, Осокові).

3. Способи перехресного природного запилення та пристосу-вання до нього у рослин

Упродовж історичного розвитку в рослин виробилися різні пристосування, що перешкоджають самозапиленню та забез-печують перехресне запилення. Перехресне запилення може


здійснюватись за допомогою різних чинників: вітру (анемофі-лія), води (гідрофілія), тварин (зоофілія), зокрема, птахів (орні-тофілія), кажанів (хіроптерофілія), комах (ентомофілія) або ж за допомогою мурашок (мірмекофілія). (Схема в опорному конспекті)

Опрацюйте матеріал підручника (с. 148–150), використайте логіку й інтуїцію і визначте, які пристосування мають квіти до кожного зі способів запилення.

Складіть таблицю в зошиті.

Спосіб перехресного

запиленняПристосування у рослин

Приклади рослин

Вітром Квітки без нектарників, дрібні, малопо-мітні, зі спрощеною небарвистою оцві-тиною, зібрані у висячі суцвіття. Великі пиляки на довгих тичинкових нитках далеко висунуті з оцвітини, маточки від-криті, з великими приймочками. Пилку утворюється багато, він дрібний, легкий, з гладенькою поверхнею. Віт розапильні рослини часто ростуть на відкритих місцях, утворюючи зарості одного виду (очерет, ковила). Значна кількість вітро-запильних рослин цвіте напровесні, до розпускання листя

Ліщина, кропива, жито, дуб, бук, вільха, береза

Комахо-запильні

Оцвітина (частіше віночок) ентомофіль-них рослин яскраво забарвлена і добре помітна на зеленому тлі листя. Квітки поодинокі або зібрані в суцвіття. Пиля-ки комахозапильних рослин, порівняно з вітрозапильними, менші й утворюють менше пилку: пилок великий, липкий, з горбкуватою або шишкуватою поверх-нею. На дні віночка багатьох квіток утво-рюються нектарники, в яких виробля-ється запашний солодкий сік – нектар, виділення якого після запліднення при-пиняється

Фруктові дерева, айстра, мак, полуниці


Птахами Запилюються дрібними птахами (коліб-рі, медососами тощо). Квітки цих рослин мають багато нектару і яскраве забарв-лення. Птахи, не сідаючи на квітку, ви-смоктують нектар, тримаючись на кри-лах у повітрі, при цьому клейкий пилок прилипає до їхньої голови

Властивий тропічним рослинам, наприклад орхідеям

Водою Утворення пилку, який не змочується і не гине у воді. У більшості цих рослин пилок ниткоподібний, що забезпечує кращий контакт із приймочкою

Кушир, валіснерія, стрілолист

Чи можна за ознаками квітки визначити, які комахи її за-пилюють? (У класах, де не було захисту мініпроекту «Квіти і комахи»)

VІ. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ1. Чому рослини, що цвітуть увечері та вночі, частіше мають

віночки білого і жовтого кольору? (Для приваблювання нічних комах)

2. Чому безвітряна погода під час цвітіння може стати при-чиною зниження врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине? (Жито запилюється вітром, пшениця – самозапильна)

3. Чому, коли в Австралію завезли насіння конюшини і по-сіяли його, вона добре цвіла, але плодів і насіння не було? (Не було природних запилювачів – джмелів)

4. Чому навесні мало хто з людей помічає цвітіння берези? (Суцвіття дрібні, непоказні)

5. Пустоцвіти, розташовані на головному стеблі та бічних пагонах огірків, не утворюють плодів. «Оскільки пустоцвіти не утворять плодів, то вони зайві», – подумав недосвідчений город-ник і обірвав їх. Якої помилки він припустився? (Пустоцвіти – тичинкові квітки, у них утворюється пилок. Обірвавши їх, городник унеможливив запилення)

6. Із двох квіток яблуні одна утворила плід, а інша – ні. Чому так відбулося? (Одна квітка була запилена комахами, а інша – ні).


7. Квітка томата ще в бутоні була закрита марлевим мішеч-ком. Бутон розпустився, потім утворився плід. Яким шляхом відбулося запилення? (Самозапилення)

8. Квітка вишні ще в бутоні була закрита марлевим мішеч-ком. Бутон розпустився, цвітіння закінчилося, але плід не утво-рився. Чому? (Вишня – комахозапильна рослина, через марлевий мішечок квітка не могла запилитися комахами)

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Рефлексія «Якби ви були квіткою»Якого кольору ви б були?Яких розмірів?Які б емоції дарували людям?

Домашнє завданняВивчити схеми і таблицю в зошиті. Повторити будову квітки.

Для допитливихЧому в квіткових рослин запилення проходить швидше, ніж

у голонасінних?Для чого рослини утворюють плоди?

УРОК 37

ЗАПЛІДНЕННЯ У КВІТКОВИХ РОСЛИН

Мета: поглибити знання про будову квітки, вивчивши будову маточ-ки; визначити послідовність та результати запліднення у квіткових рослин; розвивати предметну та ключову компетентності; вихову-вати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬЩо передує процесу запліднення у квіткових рослин? Дайте

характеристику цього процесу.


Визначте, які є способи перехресного запилення та які при-стосування до них мають рослини.

У чому суть самозапилення? Які рослини можуть мати таке запилення?

Для чого і як людина проводить штучне запилення?


Чому в квіткових рослин запилення проходить швидше, ніж у голонасінних?


Для чого рослини утворюють плоди?Чи завжди після відцвітання квітки утворюється плід?У чому секрети формування плоду в квіткових рослин?

Квіткові рослини – це «чортова загадка природи». В уся-кому разі, саме так відгукувався про них легендарний Чарльз Дарвін. Під час подорожі на своєму «Біглі» він зумів створити теорію еволюції, але не зміг розгадати таємницю виникнення квітів. Утім, це і донині залишається секретом. Однак за минулі століття наука багато чого зуміла дізнатися про квіткові росли-ни, причому одні з найцікавіших таємниць зберігає в собі їх роз-множення. Чи знаєте ви, чому в квіткових рослин запліднення називають подвійним? Якщо ні, то ми з радістю розкриємо вам цю дивовижну таємницю природи.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЯку будову мають тичинки?Чим є пилок?Яку будову має маточка?Чому її називають жіночим органом квітки?


1. Склад пилку квіткових рослинТичинки відповідальні за «виробництво» пилку: в них відбу-

вається розподіл спеціальних клітин, унаслідок чого й утворю-


ються пилкові зерна. Кожне таке зерно складається з двох час-тин: вегетативної та генеративної. Крім того, вони вкриті обо-лонкою. У пилкових зерен більшої частини квіткових рослин вона надзвичайно нерівної форми, її поверхня вкрита невели-кими виступами, шипами і западинами. Така будова допомагає зернам надійно утримуватися на пиляках. Із вегетативної час-тини пилку розвивається пилкова трубка, яка прокладає шлях двом сперміям, що розвиваються з генеративної частини пилко-вого зерна. Ці спермії є нерухомими чоловічими кліти нами.

2. Будова зав’язі маточкиІз внутрішніх стінок зав’язі формується насінний зачаток.

Саме кількість у зав’язі маточки насінних зачатків визначає скількох насінним буде плід (кількість насінних зачатків дорів-нює кількості насінин у плоді). Насінний зачаток містить зарод-ковий мішок, що є місцем утворення жіночої статевої клітини – яйцеклітини. Внутрішній вміст зародкового мішка називається нуцелусом, у ньому міститься сім клітин:біля місця зростання стінок зародкового мішка і насінного

зачатка – три клітини-синергіди, серед них – яйцеклітина;на протилежному боці від синергід – три клітини-антиподи;у центрі зародкового мішка – велика центральна клітина.

3. Запліднення

3.1. МеханізмУ ході запилення, що передує заплідненню, пилкове зерно

міцно прикріплюється до приймочки маточки, сприяє цьому особлива клейка речовина, що вкриває приймочку. Ця ж речо-вина допомагає пилковому зерну набубнявіти і випустити над-звичайно тонку пилякову трубку. Власне, саме запліднення і починається з процесу вростання цієї трубки в зав’язь. Після цього генеративна клітина переходить у пилкову трубку і ді-литься, утворюючи дві чоловічі статеві клітини. Одночасно про-ростає багато пилкових трубок, але із зародковим мішком зли-вається лише одна. У момент проникнення пилкової трубки в зародковий мішок одна з них спрямовується до яйцеклітини, а інша – до центральної клітини зародкового мішка.


3.2. РезультатОдин зі сперміїв, що зливається з яйцеклітиною, утворює

диплоїдну зиготу, з якої розвивається зародок нового рослин-ного організму. Другий спермій зливається з центральною клі-тиною, утворюючи триплоїдну клітину, що дає початок ендо-сперму – запасу поживних речовин для зародка. Відповідно, за-родок, ніби занурений у ендосперм, отримує від нього необхідні для розвитку поживні речовини. Результатом такого процесу є утворення насінини.

Цей непростий процес відкрив у 1898 році Сергій Гаврило-вич Навашин і назвав його подвійним.

Можливо, хтось зможе пояснити, у чому секрет подвійного запилення у квіткових рослин? (У результаті процесу відбувається ніби два паралельні процеси)

VІ. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з опорним конспектомЧи можна структурні елементи квітки, що беруть участь у

заплідненні, назвати системою? Поясніть чому.Як ви вважаєте, чому рослини утворюють багато пилку і на-

сіння?

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯСекрет запліднення у квіткових рослин – це два процеси в

одному, або біологічний мікс, у якому беруть участь два спер-мії, яйцеклітина та центральна клітина зародкового мішка. Процес, який у поєднанні із запиленням забезпечує утворення насіння і плоду.

Домашнє завданняПовторити § 33, проаналізувати схему «Запліднення».Повторити будову зав’язі маточки. Знайти казку, в якій найголовніша цінність (як у квітці яй-

цеклітина) надійно схована. Пояснити свій вибір.Пригадати з курсу природознавства зміни, що відбуваються

з насінням під час проростання.


УРОК 38

НАСІННЯ: БУДОВА, ФУНКЦІЇ, УМОВИ ПРОРОСТАННЯ

Мета: вивчити будову насінини, визначити її функції та різноманітність; повторити умови, необхідні для проростання насінини; розвивати міжпредметну, ключову, комунікативну компетентності; виховува-ти ціннісне ставлення до природи і праці.


ХІД УРОКУ


Які органи належать до генеративних?Яке значення генеративних органів?Статеве розмноження у квіткових рослин ще називають на-

сінним. Чому?Яку будову має зав’язь?Чи знайшли ви казку, в якій щось важливе надійно сховане?Що розвивається із зиготи?Що формується з триплоїда?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

Чарівна насінина (українська народна казка Закарпаття)

Давно це було, ще тоді, коли панували на землі пани і пані, вельможі багаті, коли всі бідні були горбаті, бо тягар життя їх гнув до землі. Не тому були бідні вони, що працювати не вміли, а тому, що жило на світі багато панів, які з їхньої праці жиріли. Пани спали цілий день або сиділи, як дуплавий пень. А бідні на полі під пекучим сонцем, обпалені до чорноти, цілий день пра-цювали. З натрудженими руками та ногами додому ішли і дітей за собою голодних вели. А дома не ліпша чекала їх доля: чорний хліб або кружка води чи якоїсь баланди. Але якось собі жили. А ще інколи і співали, як дяку мали. Жили добре лише у сні вони, коли бачили своїх дітей ситими, здоровими, хату і в хаті, білий хліб і чарку на столі.


Так жив і один бідняк сам, бо батьків уже не мав. Женитись хотів, але і сам важко виживав, хоч як віл зрання до вечора на полі гарував. Не міг звести кінці з кінцями. А якби ще й жінка та діти були, то вважай, що пропав назавжди.

Раз у його село звістка така дійшла, що десь давно така квіт-ка росла, що чудо творила вона. Насіння у квітки, як волоський горіх, пелюстки, як пан-бархат. Запах такий від неї ішов, що не зрівняєш ні з чим. Хто аромат цієї квітки понюхає, той одужує зразу.

А в цьому краї, де жив бідняк, ще ніхто ту насінину ніколи не висівав, жодна людина не бачила тієї квітки дивної і не насо-лоджувалася її ароматом. Жив у цьому краю великий пан, який лише про те думав і гадав, як насіння те придбати, а не про те, де посіяти і як доглядати. Щоночі снилося йому про те, що ця квітка у нього в городі росте. Усі в черзі стоять перед його дво-ром, щоб подивитися на диво, яке ніде більше не побачиш. Ма-рив цією мрією пан довго. Потім ураз сказали пану, що до нього гість якийсь прибув. Велів впустити і мав можливість із гостем поговорити. Узнав пан від гостя те, що насінину дивну він несе. За цю насінину служив довго у якихось панів у чужих краях, а тепер відпочити на старість захотів і багатим думає бути. А ця квітка дасть йому силу і велич у цьому. Пан гостя вислухав, угостив і спати постелив. Коли цей дивний гість заснув, то пан велів слугам його зв’язати, в кайдани закувати і так у вежу ве-лику замурувати. Радіє він цій удачі дуже, бо насінина та вже у руках у нього. Сам слідкує за тим, щоб у горщик землю слуги клали. А землю ту слуги кілька разів просівали крізь сито, щоб була пухка. Поливали насінину із золотого кухля найчистішою водою. Але не знав пан, що насінина та чарівна, не проросте із золотого горщика, бо помагає лише тоді вона, коли люди в біді і потребують допомоги. А хазяїн квітки тої повинен сам своїми руками посадити, доглядати і своїми гіркими сльозами полива-ти, щоб зиск із квітки тої мати.

Пан поставив горщик золотий до найпишнішої зали, люди за квіткою пильно доглядали. А пан марив тим днем, коли із землі виткнеться пагінець. Прокинеться вранці пан і мерщій до насі-нини. Благає, щоб прийнялася вона, але насінина не проростала


і мовчки ніби спала. Вже й трави забуяли весною і вже й восени озимина посходила, а квітка із землі не виходила. Даремно бла-гає пан щодня.

Одного разу терпець урвався в пана і несамовито закричав після благання зрання:

– Кожна насінина має в собі іскру нового життя. Ти ж хоч і гарна, та мертва!

Викопав насінину з ґрунту, ще раз глянув на неї і зі злістю жбурнув далеко. Насінина перелетіла через тин і попала у ста-вок до диких качок. Одна з них хапнула насінину ту собі на біду. Вона була велика і качка давитись нею почала. І тут якраз про-ходив сусідський пан, який ту качку застрілив і собі узяв. Коли качку розібрали, то на ту насінину напали. Слуги дали насінину своєму пану, який теж чув від сусіда про це чудо. Цей пан зрадів і мовив до слуг:

– У моєму домі повно всіляких скарбів: діамантів, як кулак, перлин, як куряче яйце. Та мало радості від усіх тих скарбів та інших дарів. Попробую щастя я.

І цей пан теж слугам своїм наказав, щоб у велику срібну вазу посадили насінину ту поважну. Щоб досвідчені садівники по черзі доглядали, а за це гарну платню мали. Вони й справді ро-били все, на що були здатні, але їхні клопоти були марні. Вивча-ли властивість найкращих добрив вони, але їхня робота не мала ціни. Насінина та не росла, хоч дні спливали за днями. І в цього пана терпець урвався. Він розгнівався і закричав:

– Бридка насінино, та ти ж мертва!Він виколупав насінину із срібної вази і сильно жбурнув да-

леко за мур. Насінина та перелетіла і упала прямо під ноги бід-няцькому синові-сироті, який із поля вертався додому. Підняв насінину бідняцький син, сльозами своїми насінину скропив, кинув за пазуху собі й пішов додому. Другого дня парубок на поле пішов. Погода була ясна, повівав теплий вітерець. Він враз подумав так, що то доля подає йому знак. Потім узяв і посере-дині поля свого зробив малу грядку, викопав ямку. Ґрунт рука-ми розпушив, сльозами зросив і посадив насінину дивну. Коли сумно було в нього на душі, йшов на грядку ту, поливав гіркими сльозами своїми ямку, де насінина була. Та й стала вона потроху


оживати, а відросток від сліз тих проростати. Із землі виткнув-ся блакитно-зелений пагінець, що скоро виріс. Минуло ще кіль-ка днів, як на верхівці стебла розгорнула свої пелюстки квітка дивна. Така гарна, що ні в казці розказати, ні пером списати. А якою запашною вона була! Усі, хто проходив біля поля його, звертали на неї увагу. А квіти ніби всім, хто глянув на них, на-давали снаги. Усі мешканці села приходили сім’ями сюди, щоб забути про свою біду. Квітка радувала й оздоровлювала їх. Люди верталися потім у село, привітно усміхалися один до одного і приносили додому в серці доброту. І все село почало помагати хлопцеві тому, хто диво-квітку виростив для кожного дому.

Дні проходили в роботі, але легко, без нарікань і сліз. До хати стало прибувати добро, на хлопця дівчата стали поглядати і свої плани будувати. А бідняцький син став весело жити, по-живати і про лихо забувати.Яка мораль цієї казки?Які біологічні висновки ви можете зробити з цієї казки?

Спробуємо в ході уроку пояснити ці висновки.



1. Функції та будова насінини (Проводиться у ході лабораторного дослідження)Насінина – орган розмноження та поширення насінних рос-

лин, що утворюється після запліднення з насінного зачатка.Ознайомтеся з будовою насінини, виконавши лабораторне

дослідження.

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯТема. Будова насінини.Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: сухі та набряклі на-

сінини квасолі, препарувальний набір, таблиці.

Хід роботи1. Розгляньте сухі та набряклі насінини квасолі. Порівняйте

їхні розміри і зовнішній вигляд.


2. Зніміть насінну шкірку з набряклої насінини. Знайдіть сім’ядолі, зародковий корінець, стебло і бруньку.

3. З’ясуйте, у якій частині насінини квасолі містяться запас-ні поживні речовини.

4. Розгляньте будову насіння пшениці в опорному конспекті.5. Складіть порівняльну таблицю «Будова насіння квасолі

та пшениці».

Запитання Пшениця Квасоля

1. Чим укрите насіння?2. Де міститься запас поживних речовин?3. Із чого складається зародок?4. Який тип насіння квіткових рослин?

2. Різноманітність насінняРобота з опорним конспектом та зошитом.

3. Проростання насіння(Слайдова інформація)

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬЯку будову має насінина?Що таке ендосперм?Яке насіння не має ендосперму?Яке значення насіння для квіткових рослин?Які умови необхідні для проростання насінини?Що трапиться, коли умови не будуть витримані?

VІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати § 35 підручника.Закласти дослід «Проростання насіння».Вести щоденник спостереження за проростанням насіння.

Для творчихСкласти аплікацію з насіння рослин.


УРОК 39

ПЛІД: БУДОВА, РІЗНОВИДИ, ПОШИРЕННЯ

Мета: вивчити будову, функції, різновиди плодів, давши їм загальну характеристику; дослідити, як пов’язані між собою процес заплід-нення та будова плоду; розвивати предметну компетентність; ви-ховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ


Що таке запліднення?Які складові беруть участь у процесі запліднення?Як називається запліднення у квіткових рослин?Що є результатом запліднення?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВНам уже відомо, що умовою утворення плоду є процеси запи-

лення та запліднення. Яким чином пов’язані між собою процес запліднення та будова плоду? Яке значення плодів для росли-ни? Чому плоди такі різноманітні?



1. Утворення плодівПлід – репродуктивний орган, у якому містяться насінини.

Плід – це видозмінена внаслідок запліднення квітка. Плід фор-мується із зав’язі маточки після запліднення (вишня, виноград тощо) і є характерною ознакою квіткової рослини. У деяких рослин (особливо тих, що мають нижню зав’язь, – яблуня, гру-ша тощо) в утворенні плоду беруть участь також інші частини квітки (квітколоже, оцвітина). Плід захищає насіння на всіх етапах його дозрівання від висихання, холоду, механічних по-


шкоджень і сприяє його поширенню. Саме через наявність пло-ду квіткові рослини називають покритонасінними.

Під час формування плоду стінки зав’язі розростаються і утворюють оплодень, що складається з трьох шарів: зовнішньо-го, середнього і внутрішнього. У різних рослин співвідношення товщини й щільності шарів різне і є видовою ознакою. Зовніш-ній шар зазвичай тонкий, а середній може бути товстим, соко-витим і м’ясистим, із значним вмістом цукру (вишня, абрикос) або олії (маслини). Внутрішній шар тонкий; нерідко він видо-змінюється і перетворюється на кам’янисту тканину – кісточку (слива, вишня, абрикос). Зелені плоди багаті на хлорофіл. Під час дозрівання колір плодів змінюється, що є пристосуванням до поширення.

2. Будова плодів

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯТема. Будова плоду.Мета: вивчити будову оплодня на прикладі соковитої кістянки.

Хід роботи1. Розгляньте запропонований соковитий плід. Розріжте

його на дві половинки. За допомогою пінцета або препаруваль-ної голки зніміть зовнішній шар (екзокарпій) оплодня.

2. Розгляньте середній (мезокарпій) та внутрішній (ендокар-пій) шари. З’ясуйте, вони м’ясисті чи дерев’янисті.

3. Визначте кількість насінин.4. Намалюйте будову кістянки в розрізі. Підпишіть шари

оплодня, які позначено на малюнку цифрами.

3. Функції плоду (Бесіда)Знаючи будову плоду, спробуємо визначити, які функції ви-

конує плід: захист насінини; участь у поширенні насіння; запа-сання поживних речовин.

4. Різновиди плодівРозрізняють плоди залежно від кількості насінин (одно- і

багатонасінні), за вмістом води у стінці плоду (сухі й соковиті), особливістю розкриття (розкривні й нерозкривні), наявністю пристосувань для їх поширення тощо. Якщо квітка має лише


одну маточку, з неї утворюється один простий плід (наприклад, у пшениці, вишні). За наявності у квітці декількох маточок ви-никає і відповідна кількість дрібних плодиків. Вони разом утво-рюють збірний, або складний, плід, як-от у малини чи ожини. Інколи у дуже щільних суцвіттях плоди, кожен із яких виникає з окремої квітки, зростаються між собою. Вони утворюють су-пліддя, наприклад, у шовковиці, ананаса.

Усі ви куштували плоди помідорів чи сливи. Мабуть, звер-нули увагу на те, що плід сливи містить лише одну насінину, а плід помідора – багато. Тому плід сливи належить до однонасін-них, а помідора – до багатонасінних.

Залежно від кількості води в оплодні розрізняють соковиті та сухі плоди. Наприклад, у вишні стінка плода м’ясиста і сокови-та, а в соняшнику – це тоненька суха ущільнена шкірка. Річ у тім, що в одних рослин під час дозрівання стінка плоду висихає, і вміст води в ній значно зменшується (у пшениці, гороху, ліщи-ни). Натомість у багатьох інших рослин стінка дозрілого плоду залишається соковитою і може містити цукри, що надають плоду солодкого смаку (як у вишні, абрикоса, помідора, кавуна, дині). Плід вишні належить до соковитих, а соняшнику – до сухих.

Сухі плоди поділяють на розкривні та нерозкривні. Розкрив-ні плоди переважно багатонасінні (наприклад, біб, стручок, стручечок, коробочка). Нерозкривні містять здебільшого лише одну насінину (горіх, сім’янка, зернівка) (знайдіть їх у таблиці на с. 161–162).

Використовуючи слайдову інформацію, учні знайомляться з описом та особливостями різних видів плодів.

5. Поширення плодів і насінняНасіння квіткових рослин після дозрівання, як правило,

втрачає зв’язок із материнською рослиною і проростає десь в іншому місці, оскільки для розмноження організмів потрібна територія. Поширення плодів і насіння здійснюється вітром, водою, тваринами, людиною або насіння розкидається під час розкривання плодів.

Так, вітром розносяться насіння й плоди рослин, що мають парашутики (кульбаба, осот) або крилоподібні придатки (бере-за, клен), легке насіння (заразиха, верес). У степових рослин,


які називають «перекотиполем», вітер несе відламану від під-земної частини кулеподібну надземну частину, розсіваючи при цьому насіння на великі відстані (кермек, верблюжа колючка, залізняк козацький, катран татарський). Рослини, насіння яких може плавати, розселяються водою (півники болотні, ко-косова пальма, латаття).

Плоди і насіння, що мають різні пристосування для чіплян-ня або приклеювання, а також їстівні, розповсюджуються тва-ринами і людиною. Вони чіпляються до шерсті тварин, пір’я птахів, одягу людини (череда, лопух), прилипають до лап і дзьо-ба птахів (липучка, омела) і переносяться з місця на місце. Со-ковиті плоди (суниці, малину) поїдають тварини й птахи, їхнє насіння не перетравлюється і разом з екскрементами потрапляє в ґрунт. Багато тварин (білки, хом’яки) роблять запаси насіння (жолудів, горіхів) на зиму в різних місцях, однак знаходять їх потім не всі, і тоді насіння проростає там, куди його занесли.

Важливу роль у поширенні насіння культурних рослин ві-діграє людина. Завдяки постійному пересуванню з місця на місце людина свідомо чи несвідомо сприяє переселенню окре-мих культурних і диких рослин. Слід зазначити, що чим вища культура людини, чим кращі засоби сполучення, тим ширший обмін насінними фондами культурних рослин між державами й континентами. Частіше цю роботу проводять ботанічні сади, селекційні станції різних країн. Іноді людина, не бажаючи того, сприяє поширенню насіння бур’янів (волошка синя, сокирки польові, кукіль, амброзія).

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬЩо таке плід?У який період життя у рослин утворюються плоди і насіння?Що спільного в будові плодів різних рослин?Яке значення плоду?

VІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯВивчити типи і види плодів.Описати плодовий склад вашого саду чи городу.Підготуватись до тематичної роботи з теми «Генеративні ор-

гани рослин».


Тема 4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН

УРОК 40

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ВОДОРОСТЕЙ

Мета: сформувати в учнів знання про водорості як найпростіші рос-линні організми, особливості їхньої будови та процеси життєді-яльності, різноманітність; розвивати предметну, ключову, життєву компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи та сво-го здоров’я.


ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Хто такі еукаріоти?Які організми відносяться до одноклітинних еукаріотів?Які способи живлення для них характерні?За рахунок якого процесу відбувається автотрофне жив-

лення?Що вам відомо про одноклітинні водорості?Наведіть приклади відомих вам одноклітинних водоростей.Що таке систематика?Відтворіть схему сучасної системи органічного світу.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІТраплялись випадки, коли сніг набував червоного або зе-

леного кольору. Ось, наприклад, яка пригода сталася минуло-го століття з екіпажем одного корабля. Було це ранньої весни в Гренландському морі. Праворуч від курсу корабля, в ущели-ні між прибережними скелями, лежав яскраво-червоний сніг. Смуга «кривавого» снігу простягалася на кілька десятків метрів.

177Тема 4. Різноманітність рослин

Шлюпка з матросами відплила від корабля, і через десять хвилин матроси вже ступили на берег. Так, сніг справді був чер-воний. Червоний, як кров. Але, звичайно, нічим іншим, крім кольору, цей сніг на кров не був схожий. Як з’ясувалося, це був звичайний сніг, але вкритий зверху якимось тонким нальотом яскраво-червоного кольору.

Пізніше вчені дослідили, що на снігу оселяється одноклітин-на водорість – першопухирник. Ця невидима оком рослина не боїться холоду, розмножується дуже швидко. Колір водорості – червоний. Як тільки вітер принесе на сніг спори першопухир-ника, вони проростуть, і через кілька годин цей сніг почервоніє: першопухирник укриє всю його поверхню.

Спостерігають у природі й «зелений» сніг. Уперше було опи-сано це незвичайне явище близько ста років тому. Було вияв-лено його у горах на острові Шпіцберген у Північному Льодо-витому океані. Пізніше знаходили такий сніг і в горах Європи. Вчені з’ясували, що у зеленому «цвітінні» снігу беруть участь тридцять різних надзвичайно дрібних водоростей.

Водорості ми вживаємо у їжу – вони є цінним джерелом йоду та мікроелементів. Із водоростей отримують речовину, яка викорис товується у кондитерській промисловості для виготов-лення мармеладу (агар-агар). Із них добувають ліки, а також го-дують худобу та використовують як добриво.

Водорості виявлено навіть у покладах деяких корисних ко-палин і піднято зі свердловин значної глибини. Справді, водо-рості трапляються скрізь. Повсюди їх можна побачити і на су-ходолі. Це можуть бути зелені нальоти на дерев’яних, кам’яних чи цегляних будинках, різнокольорові плями на відкритому ґрунті після довготривалих дощів… Водорості дуже швидко за-селяють голі ділянки суходолу. Навесні відбувається «цвітін-ня» зораного ґрунту. Це «цвітуть» водорості. Найбільше вони полюбляють дерново-підзолисті ґрунти. Кількість водоростей тут може досягати 19 мільйонів на один квадратний метр.

Завдяки фотосинтезу водорості утворюють кисень і підтри-мують його рівень в атмосфері.

Пригадайте, яку частину планети займає Світовий океан. Ураховуючи розміри Світового океану, можна стверджувати:


щонайменше половину всього кисню на планеті виділяють во-дорості, і їхній внесок у цей процес значно більший, ніж назем-них лісів.

Як бачимо, водорості супроводжують нас у дуже багатьох сферах життя. Вони мають надзвичайне значення як компонент екосистеми. На сьогоднішньому уроці ми ознайомитися з цими цікавими рослинами.

ІV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ПЕРВИННЕ ОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУВодорості поділяють на дев’ять відділів. Найвідоміші з них –

Зелені, Бурі, Діатомові та Червоні. Водорості, як і вищі рослини суходолу, є джерелом органічних речовин у водоймах.

Водорості – велика група найдавніших рослин. Будова їх-нього тіла і розміри характеризуються значною різноманітніс-тю. Існують одноклітинні, багатоклітинні й колоніальні форми мікроскопічних розмірів (від тисячних часток міліметра), а та-кож форми з різною будовою слані, що досягають 30–45 м.

Водорості – єдина група організмів, серед яких зустріча-ються прокаріоти (синьо-зелені) й еукаріоти (решта відділів). У ядрах еукаріотних водоростей виявлено структури, властиві ядрам інших еукаріотів: оболонки, ядерний сік, ядерця, хромо-соми.

Загальною ознакою всіх водоростей є наявність хлорофілу. Крім хлорофілу, водорості можуть містити й інші пігменти (фі-коціан, фікоеритрин, каротин, ксантофіл, фікосантин). Ці піг-менти надають водоростям червоного, бурого, жовто-зеленого кольору, маскуючи основний зелений. Наявність пігментів у

ВОДОРОСТІ

Зелені20 тис.

Діатомові10 тис.

Бурі1,5 тис.

Червоні4 тис.

Середовища існування водоростей

Прісна вода Морська вода Кора Ґрунт Сніг


клітинах водоростей забезпечує автотрофний тип живлення. Проте багато водоростей здатні за певних умов переходити на гетеротрофне живлення (евгленові – в темряві) або поєднувати його з фотосинтезом (міксотрофний тип живлення).

Кількість видів водоростей перевищує 40 тис. Проте класи-фікація їх не завершена, оскільки не всі форми достатньо вивче-ні. У нашій країні прийнято поділяти водорості на 10 відділів: Синьо-зелені, Пірофітові, Золотисті, Діатомові, Жовто-зелені, Бурі, Червоні, Евгленові, Зелені, Харові. Найбільшу кількість видів налічують зелені (13–20 тис.) і діатомові (10 тис.) водо-рості.

Поділ водоростей на відділи збігається зазвичай з їхнім за-барвленням, яке, як правило, пов’язане з особливостями будови клітин і слані.

Будова, склад і властивості клітинних компонентів водорос-тей характеризуються великою різноманітністю. У процесі ево-люції природний добір зберіг найперспективніші форми, в тому числі такий тип клітинної організації, який дав змогу рослинам перейти до наземного способу життя.

Розмноження водоростей буває вегетативним, безстатевим (за допомогою спор) і статевим. У одного й того самого виду за-лежно від умов і пори року способи розмноження різні. При цьо-му спостерігається зміна ядерних фаз – гаплоїдної і диплоїдної.

Сприятливими умовами для зростання водоростей є наяв-ність світла, джерел вуглецю та мінеральних солей, а основним середовищем життя для них є вода. Значний вплив на життя во-доростей мають температура, солоність води тощо.

За місцем зростання водорості поділяють на дві великі групи: ті, що живуть у водоймах, та ті, що живуть поза водоймами. Се-ред тих, що живуть у водоймах, виділяють такі екологічні гру-пи: планктон – дуже дрібні водорості, які знаходяться в товщі води у завислому стані (хламідомонада, вольвокс, пандорина, мікроцистіс); бентос – водорості, що живуть на дні водойм (ха-рові, багато діатомових); перифітон – водорості, якими оброс-тають підводні предмети або вищі рослини водойм (кладофора, червоні та бурі водорості морів). Населяють водорості і гарячі джерела, а також водойми з підвищеною концентрацією солей.


Водорості, що живуть поза водоймами, також поділяють на групи: ґрунтові (едафітон) – живуть у ґрунті або на ґрунті (бо-тридій, деякі вошерії), у ґрунті живе понад 700 видів водорос-тей із різних відділів; наземні (аерофітон) – на корі дерев, на скелях (трентеполія, плеврокок).

Багато водоростей вступають у симбіотичні зв’язки з іншими представниками рослинного й тваринного світу. Особливе місце тут належить симбіозу водоростей з грибами. У цьому симбіозі виникає така біологічна єдність двох організмів, що призводить до появи третього – лишайника, який відрізняється і від першо-го, і від другого.

1. Особливості організації відділу Зелені водорості (Розповідь з елементами бесіди)

1.1. Загальна характеристика відділуДо відділу Зелені водорості відносять близько 20 тис. видів,

розповсюджених переважно в прісних і солоних водоймах, а та-кож на вологих ділянках суші. Чому цей відділ водоростей на-звано Зеленим? Серед пігментів, що є в їхніх клітинах, перева-жає хлорофіл, який надає цим водоростям зеленого забарвлен-ня. Є одноклітинні, багатоклітинні та колоніальні водорості. Талом багатоклітинних може бути суцільним і розгалуженим. Що таке талом?

Клітини водоростей мають клітинну оболонку, в цитоплаз-мі є всі органоїди, притаманні рослинним клітинам. Хлорофіл міститься в хлоропласті. До складу клітини зеленої водорості входять тільця білкової природи – піреноїди, навколо них від-кладаються запасні поживні речовини. Зелені водорості запа-сають крохмаль. Розмножуються водорості безстатевим і стате-вим способами.

1.2. Різноманітність та цікаві факти (Перегляд фільму)

1.3. Будова зелених водоростейА зараз ми детально ознайомимося з будовою водоростей на

прикладі одноклітинної водорості та багатоклітинної, які нале-жать до відділу Зелені водорості.


ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯТема. Будова зелених нитчастих водоростей.Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: живі або фіксовані

нитки спірогири, мікроскоп, предметні та накривні скельця, піпет-ка, фільтрувальний папір, розчин калій йодиду світло-жовтого ко-льору, таблиці.

Хід роботи1. Приготуйте тимчасовий мікропрепарат із частини нитки

спірогири.2. Прикладіть до краю накривного скельця шматок фільтру-

вального паперу й відтягніть ним воду з препарату. Водночас з іншого боку скельця піпеткою введіть краплину розчину калій йодиду.

3. Спочатку за малого, а потім за великого збільшення мік-роскопа розгляньте окремі клітини спірогири. Знайдіть спі-рально закручені стрічки хлоропластів та ядро, розташоване в центрі клітини.Які особливості організації спірогири як нитчастої водорості

ви можете виділити?

2. Бурі та червоні водоростіОпрацюйте у § 38 пункти «Бурі водорості» та «Червоні водо-

рості» й таблицю опорного конспекту. Визначте типові ознаки цих відділів.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГОЩо таке водорості?Чому їх відносять до групи нижчих рослин?Як називають тіло водорості? Де можуть мешкати водорості? Які способи розмноження їм притаманні?Який спосіб живлення характерний для більшості водорос-

тей? За рахунок чого можливе автотрофне живлення?Чим зумовлене зелене забарвлення квіткових рослин і водо-

ростей?Що спільного між хлоропластами рослин та хроматофорами

водоростей?


На скільки відділів поділяють водорості? Які з них є найпо-ширенішими?

Які речовини можуть відкладатися про запас у водоростей?

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати § 38.

Для допитливихЯк пов’язані водорості з таємницями Бермудського трикут-

ника?Чому водорості на сьогодні є цінним харчовим продуктом?

УРОК 41

ПОНЯТТЯ ПРО ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. ЧЕРГУВАННЯ ПОКОЛІНЬ У ВИЩИХ СПОРОВИХ.

УМОВИ ВИХОДУ РОСЛИН НА СУШУ

Мета: вивчити основні ознаки вищих спорових рослин, сформувати уявлення про життєвий цикл вищих спорових, визначити переду-мови виходу рослин на сушу; розвивати предметну та міжпредмет-ну компетентності.


ХІД УРОКУ


Тести Варіант 1

1. У хламідомонади червоне вічко виконує функцію: а) орієнтації в просторі; б) руху; в) виділення продуктів життєдіяльності; г) накопичення поживних речовин;д) регуляції осмотичного тиску; е) регуляції фотосинтезу.


2. Спірогира має талом:а) нитчастий; в) одноклітинний; б) пластинчастий; г) багатоклітинний.3. До одноклітинних зелених водоростей належить:а) хламідомонада; г) хлорела;б) спірогира; д) вольвокс.в) улотрикс; 4. Основною функцією скоротливих вакуоль у хламідомона-

ди є:а) фототаксис; б) рух; в) травлення; г) накопичення поживних речовин; д) виділення надлишку води; е) регуляція осмотичного тиску.5. У вольвоксу органічні речовини утворюються з вуглекис-

лого газу і води на світлі в органелах:а) ядрі; г) хлоропластах;б) піреноїдах; д) мітохондріях; в) стигмі; е) рибосомах.6. Хлорела розмножується:а) тільки статево; в) статево;б) тільки нестатево; г) нестатево.7. Бурі водорості про запас відкладають: а) крохмаль; в) ламінарин і маніт.б) червоний крохмаль; 8. Червоні водорості є: а) одноклітинні та багатоклітинні; б) одноклітинні та колоніальні; в) одно-, багатоклітинні та колоніальні.9. Ламінарія – це водорість: а) зелена; б) червона; в) бура.10. Чим водорості можуть прикріплюватись до субстрату?

Варіант 21. Хламідомонада орієнтується в просторі за допомогою: а) джгутиків; в) скоротливих вакуоль; б) піреноїдів; г) світлочутливого вічка.


2. Багатоклітинний талом мають зелені водорості:а) хламідомонада; г) спірогира;б) хлорела; ґ) вольвокс.в) улотрикс; 3. Піреноїди – це тільця білкової природи, що пов’язані з

функцією: а) руху; б) утворення і запасання речовин; в) розмноження; г) виділення.4. Стигма – це органоїд, який:а) запасає поживні речовини; б) відповідає за статеве розмноження; в) сприймає світлові промені.5. Хлорофіл у спірогири міститься у:а) хлоропласті чашоподібної форми;б) стрічкоподібних, спірально закручених хлоропластах;в) вільно в цитоплазмі;г) хлоропластах округлої форми.6. Нитчастий талом мають:а) улотрикс; в) ульва;б) хламідомонада; г) спірогира.7. Червоні водорості про запас відкладають: а) крохмаль; в) ламінарин і маніт.б) червоний крохмаль; 8. Бурі водорості є: а) багатоклітинні; б) одноклітинні та колоніальні; в) одно-, багатоклітинні та колоніальні.9. Порфіра – це водорість: а) зелена; б) червона; в) бура.10. Яку цінну речовину отримують із червоних водоростей?

Відповіді до тестівВаріант 1: 1 – г; 2 – а; 3 – а, г; 4 – г; 5 – б; 6 – б, 7 – в, 8 – а,

9 – в.Варіант 2: 1 – г; 2 – в, г; 3 – б; 4 – б; 5 – в; 6 – а, г; 7 – б; 8 – а,

9 – б.


ІІ. ПЕРЕВІРКА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬЯк пов’язані водорості з таємницями Бермудського трикут-

ника?Чому водорості на сьогодні є цінним харчовим продуктом?


Де зародилося життя?Чому колискою життя став океан?Якщо колискою життя була вода, то що зумовило вихід рос-

лин на сушу?За якими ознаками певні рослини виділяють у відділ Вищі

спорові?Упродовж свого життя рослини розвиваються та змінюють-

ся. Що являють собою життєві цикли у рослин?

ІV. АКТИВІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЯкі вам відомі рівні організації живої природи?Що таке тканина?Чи наявні тканини у водоростей? Які рівні організації життя у них відсутні?Що формується з тканин?Які вам відомі способи нестатевого розмноження?Які основні ознаки вищих рослин?

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ознаки вищих спорових рослинДо вищих спорових рослин належать чотири відділи. Най-

більше видів належить до відділу Мохи. Всі вони виключно тра-в’янисті рослини. Лише трав’янистими рослинами представле-ні відділи Хвощі та Плауни. А ось серед представників відділу Папоротеподібні у тропічних країнах трапляються і дерева.

Вищі спорові рослини поширені в різних кліматичних умо-вах. Однак, більшість цих рослин зростає на вологих ділянках суходолу, деякі види трапляються навіть у пустелях.Мають тіло, диференційоване на тканини й органи.Тканини з’являються поступово в еволюційному процесі.


Основний спосіб розмноження – спорами.Органи дозрівання спор – спорангії.У життєвому циклі спостерігається чергування поколінь –

гаметофіта та спорофіта.Запліднення можливе за наявності води (статеві клітини не

мають здатності до руху).

2. Життєвий цикл вищих спорових рослинЧергування поколінь – спорофіта і гаметофіта – спостеріга-

ється у життєвому циклі усіх вищих наземних рослин, тобто чергування диплоїдного спорофіта і гаплоїдного гаметофіта. В ході циклу від зиготи одного покоління до зиготи наступного покоління вони змінюють один одного. У більшості рослин до-мінує спорофіт.

Гаметофіт – це статеве, тобто гаплоїдне покоління, яке здат-не до статевого розмноження й утворює гамети – статеві кліти-ни. Ці гамети формуються в органах статевого розмноження рослин – антеридіях і архегоніях.

Антеридії – невеликі овальні тільця, зовнішня стінка яких укрита одним, інколи кількома рядами стерильних клітин. В антеридіях утворюються чоловічі гамети – сперматозоїди, які виходять із дозрілого антеридія назовні й активно переміщу-ються лише у воді.

Архегонії – невеликі колбоподібні тільця, що складаються з нижньої розширеної частини – черевця і верхньої видовженої частини – шийки. Зовні архегоній оточують нестатеві клітини, що захищають його від висихання. У черевці міститься нерухо-ма жіноча гамета – яйцеклітина. Над нею розміщена каналь-цева клітина, а всередині шийки – ряд шийкових канальцевих клітин.

При дозріванні яйцеклітини черевцева і шийкові канальцеві клітини перетворюються на слиз і архегоній виходить на вер-хівку. Крізь канал шийки, заповнений слизом, сперматозоїди проникають у черевце, й один із них зливається з яйцекліти-ною, тобто відбувається запліднення. У результаті утворюється диплоїдна зигота, з якої виростає покоління диплоїдного спо-рофіта. Він називається спорофітом, тому що здатний до неста-


тевого розмноження з утворенням гаплоїдних спор, які дають початок новому гаметофітному поколінню.

У процесі розвитку та існування рослинного світу одне з по-колінь, тобто спорофіт або гаметофіт, завжди переважає над ін-шим і на його долю припадає більша частина життєвого циклу.

Учитель у ході пояснення малює на дошці схему, яку потім учні переносять собі у зошит.

3. Передумови виходу рослин на сушуНайважливішою подією силуру (протерозойська ера) був ви-

хід життя на сушу. Першими здійснили цей «десант» рослини. Вихід на сушу був підготовлений попередньою еволюцією орга-нічної і неорганічної природи. У результаті взаємодії бактерій і синьо-зелених водоростей із мінеральними речовинами на суші утворився біогенний шар – ґрунт, із якого рослини могли одер-жувати воду з розчиненими в ній неорганічними речовинами. Необхідною умовою для розвитку життя на суші було форму-вання озонового екрана, який захищав усе живе від згубного ко-роткохвильового ультрафіолетового випромінювання. Важливе значення мало також збільшення концентрації вільного кисню в атмосфері (до 10%).

Крім того, інтенсивні процеси горотворення, що відбувалися в ордовику й силурі, спричинили скорочення морських басейнів й утворення великих заболочених низовинних територій. Серед рослин одними з перших вийшли на суходіл риніофіти, які ве-дуть свій родовід від зелених водоростей. Водорості адсорбують

Спори

Проростання спор

Спорангії(органи нестатевого

розмноження)

Зигота(для запліднення

потрібна вода)

Гамети(рухливі сперматозоїди і нерухливі яйцеклітини)

Архегонії й антеридії(органи статевого

розмноження)

СПОРОФІТ

ГАМЕТОФІТ

У всіх вищих спорових рослин, крім

мохоподібних, нестатеве та статеве покоління

є незалежними

Загальна схема циклу відтворення вищих спорових рослин


воду й розчинені в ній речовини всією поверхнею тіла, тому в них немає коренів, а вирости тіла, що нагадують корені, віді-грають роль органів прикріплення. На суходолі стає необхід-ним поділ тіла на органи, які виконують різні функції. Назем-ні рослини можуть одержувати вологу й мінеральні солі лише з ґрунту. Крім того, необхідність утримуватися в повітряному середовищі зумовлює розвиток стебла, до якого прикріплюєть-ся листя. У зв’язку з потребою передавання води від коренів до листя виникає провідна тканина. Будова риніофітів ще на-гадувала будову багатоклітинних зелених водоростей, від яких вони походять. Зокрема, у них ще не було справжнього листя, а тіло складалося з гілочок, кожна з яких розгалужувалася на дві рівні частини (дихотомічне розгалуження). Справжніх коренів риніофіти також не мали й до ґрунту прикріплювалися ризої-дами. Разом із формуванням коренів, стебла й примітивної про-відної системи в риніофітів розвивається покривна тканина, що захищає їх від висихання. Водночас у них ще не було механічної тканини, яка б могла бути опорою для наземних органів. Тому, ймовірно, вони були невеликими рослинами – їх висота не пере-вищувала 50 см, а діаметр стебла – 0,5 см.

Подальша еволюція рослин на суші відбувалася в напрямку диференціації тіла на вегетативні органи й тканини, удоскона-лення судинної системи, яка забезпечує швидке підняття води на потрібну висоту.

Основні пристосування до наземного середовища існування у вищих рослин:поява спор із міцними оболонками, що дозволило переноси-

ти засушливі умови. Це дало можливість поширюватися з допомогою вітру;

сформувались вегетативні органи – корінь, стебло та листок, як результат розподілення функцій між різними частинами тіла: корені забезпечували закріплення у ґрунті та мінераль-не живлення; в листках здійснювався фотосинтез, по стеблу транспортувались поживні речовини;

розчленування тіла на вегетативні органи спричинило по-ступову появу і розвиток різноманітних тканин – покривної, провідної, механічної;


розвиток ефективної провідної системи, що складається з ксилеми та флоеми, вирішив проблему переміщення води з розчиненими поживними речовинами;

покривна тканина стала захищати від висихання, вона скла-дається з епідермісу та нерозчинної у воді кутикули або пробки, що утворюється при вторинному потовщенні. Роз-виток кутикули призвів до появи продихів – високоспеціалі-зованих утворень, які регулюють газообмін та випаровуван-ня води рослиною – транспірацію;

ускладнення механічної тканини сприяло наданню стійкос-ті стеблу шляхом потовщення клітинної стінки та просочен-ня її лігніном, що надавало жорсткості целюлозній основі клітинної оболонки;

еволюція органів статевого розмноження – архегоніїв та ан-теридіїв і нестатевого розмноження – спорангіїв та їх при-стосування до наземних умов життя. Ці органи з одноклі-тинних перетворилися у багатоклітинні, а їхні стінки стали надійно захищати гамети та спори, які у них розвивались;

у життєвому циклі з’явилось чергування поколінь – дипло-їдного спорофіта та гаплоїдного гаметофіта.

VІ. ОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУЗапитання для контролю1. Що таке вищі спорові рослини? 2. Які відділи рослин належать до вищих спорових? 3. Що таке спорангій? 4. Які покоління чергуються в життєвому циклі вищих спо-

рових рослин? 5. Від чого залежить поширення вищих спорових рослин?


VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯВивчити ознаки вищих спорових рослин.Пояснити життєвий цикл вищих спорових.

Для допитливихЩо спільного та відмінного між водоростями та вищими

споровими рослинами?


УРОК 42

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОХІВ, СЕРЕДОВИЩЕ ЖИТТЯ, ПРИСТОСУВАЛЬНІ РИСИ

БУДОВИ ТА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Мета: ознайомити учнів з особливостями будови мохів та процесами їх життєдіяльності; виділити основні ознаки відділу та пристосуваль-ні риси; ознайомитись із різноманітністю мохоподібних; розвивати предметну та ключову компетентності; виховувати ціннісне став-лення до природи.

Тип уроку: урок засвоєння знань з елементами лабораторного дослі-дження.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬКоли на Землі з’явилися наземні рослини?Які стадії включає в себе життєвий цикл вищих рослин?Які відділи включає в себе група вищих спорових рослин?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВЧи любите ви ходити у походи? Чим у лісі можна замінити вату?Відшукайте відповідь на загадку.

М’який, а не пух, Зелений, а не трава. (Мох)

Що вам відомо про цю рослину?Що б ви хотіли про неї знати?Якщо є запитання, які потребують відповіді, отже, є причи-

на вивчити основні ознаки відділу Мохоподібні.

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ


1. Бріологія – наука про мохи. Поширення мохів. ЕпіфітиДе краплина є води – Там ти можеш мох знайти:На болоті, в горах, в лісі,На колоді і на стрісі.Де вологи є запасСкрізь ростуть мохи у нас.

2. Основні ознаки мохоподібнихІ етап

Учням пропонується прочитати § 39.

ІІ етапПрацюючи в групах, учням пропонується скласти «Карт-

ку думок» (на чистому аркуші А-4 у центрі написати ключове слово теми. Потім навколо нього написати (у вигляді променів) слова або фрази, що характеризують об’єкт, про який іде мова).

Можливі варіанти запитань:Що переважає у життєвому циклі?Є одно- чи багаторічними рослинами?Чим представлений гаметофіт?Чим представлений спорофіт?Чи є спорофіт самостійною рослиною?У що проростає спора?Які можливі способи розмноження?

ІІІ етапПари обмінюються «Картками думок», знайомляться з ними

та діляться враженнями.

Підсумок1. Тіло мохоподібних являє собою пластинку (талом, як у

водоростей) або має вигляд листостеблового пагона (несправж-нього). На верхівках гаметофітних «пагонів» розташовані на одних рослинах статеві органи з яйцеклітинами, а на інших – статеві органи зі сперматозоїдами. Ризоїди тільки закріплюють рослину в ґрунті, але не всмоктують воду. Воду мохи поглина-ють усім тілом.

2. Спори мохів зібрані у спорангій на верхівці спорофіта.


3. У тілі сфагнових мохів, окрім дрібних живих фотосинте-зуючих клітин, є великі мертві водоносні клітини, що збирають вологу. Саме тому там, де поселяються сфагнові мохи, почина-ється заболочування.

4. У життєвому циклі переважає гаметофіт.

3. Пристосувальні риси у мохоподібних (бесіда)Мохи витримують висушування навіть упродовж кількох ро-

ків, швидко оживаючи при зволоженні. Разом з тим, вони спро-можні переносити і довготривале затоплення, і значні темпера-турні коливання. Наприклад, мохи знаходили у гарячих дже-релах Камчатки, де температура підвищується до +40…+45 °С. Інші види трапляються в антарктичній пустелі, де морози ся-гають –50 °С. Мохи невибагливі й до освітлення: вони добре по-чуваються як при повному сонячному освітленні у піщаних пус-телях, так і без світла у нетрях лісів та в печерах, де у 150–200 разів темніше, ніж на поверхні. Багато мохів, використовуючи розсіяне світло, відновлюють свою життєдіяльність після зимо-вого стану спокою ще під сніговою ковдрою.

Окрім того, мохи здатні розмножуватися вегетативно за до-помогою досить великої кількості вегетативних бруньок, що формуються на протонемі. З них формуються дорослі пагони, саме тому мохи проростають не поодинокими рослинами, а ство-рюють суцільні дернинки. Також до вегетативного розмножен-ня мохів відноситься розмноження частинками дернинок, які здатні переноситися вітром, водою на чималі відстані. Інколи вегетативне розмноження мохів переважає. Таким чином при-рода подбала про продовження роду цих рослин досить доско-нало. Все це дало їм змогу в майже незмінній формі дожити до наших днів.

4. Різноманітність мохоподібнихНа земній кулі цей відділ об’єднує близько 35 000 видів рос-

лин, у тому числі в Україні – близько 600. Більшість мохоподіб-них – це багаторічні рослини розміром від міліметра до кількох сантиметрів. Максимальних розмірів сягає водяний мох фонті-наліс – до 60 см, а також окремі мохи-епіфіти, що поселяються на поверхні дерев.


Більшість мохоподібних мешкає в помірному й холодному кліматі двох півкуль. Проростають вони у лісах – на ґрунті, піс-ку, стовбурах дерев (так звані епіфіти), на болотах, трапляють-ся поміж них і водяні рослини. Зустрічаються представники мо-хоподібних навіть у сухих степах і пустелях. Можна помітити мохи уздовж асфальтових доріг, на дахах і фундаментах будин-ків, однак царством мохів вважають тундру й вологі високогір’я тропіків.

Для знайомства з мохоподібними немає кращого часу, ніж осінь. Саме цієї дощової пори ніжна смарагдова зелень рослини стає максимально помітною. Ознайомимося з різноманіттям мо-хоподібних, переглянувши відеофільм.

IV. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Тема. Будова моху.

Кроки дослідника:1) розгляньте гербарний зразок моху, знайдіть ризоїди, па-

гін та коробочку зі спорами;2) замалюйте мох зозулин льон;3) підпишіть на малюнку моху ризоїди, пагін та коробочку зі

спорами цифрами, якими їх перелічено;4) розгляньте за допомогою мікроскопа поздовжній розріз

коробочки зі спорами на мікропрепараті. Побачене замалюйте.Чим представлений гаметофіт моху зозулин льон?Чим представлений спорофіт цього моху?

VІ. ПІДСУМКИ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПрочитати § 39. Пояснити, використовуючи знання про будову сфагнуму,

чому ним можна замінити вату.

Для допитливихЧому мохи називають піонерами рослинних угруповань?Мохи Полісся – акумулятори радіації.У горах Європи, зокрема в Карпатах, у печерах росте мох –

схістостега периста. Його особливі лінзоподібні клітини


вловлюють слабке світло та спрямовують його на хлороплас-ти, завдяки чому мох світиться зеленим кольором. Це ста-ло основою легенди про гномів, які з ліхтарями охороняють скарби природи. Що це за легенда?

Домашнє завданняПідготуватися до біологічного семінару «Значення рослин».

Розділ І «Мохоподібні»Індикатори антропогенного забруднення.Використання мохоподібних у рекультивації.Матеріал для біотехнологій.Декоративний матеріал.Теплоізоляційний матеріал.Матеріал для хімічної промисловості.

УРОК 43

ПЛАУНИ ТА ХВОЩІ

Мета: ознайомитись з організацією представників відділів Плауни та Хвощі, вивчити основні риси відділів та представників, що зустріча-ються на території України та Рівненської області, виокремити риси підвищення організації у порівнянні з мохами; розвивати ключову та предметну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ


ІІ. ПЕРЕВІРКА РАНІШЕ ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬВизначте основні ознаки відділу Мохоподібні.Опишіть життєвий цикл мохоподібних.Які пристосування мають мохоподібні до життя на суші?Чому мохи називають піонерами рослинних угруповань?Мохи Полісся – акумулятори радіації.


Мохи є «сліпою» гілкою в розвитку рослин.(«Сліпою» гілкою їх називають тому, що у циклі розвитку

переважає гаметофіт, що не сприяє життєдіяльності мохів).«Дно долини набухло від води, що просякла густий мох.

Вона цвіркала з-під мокасинів, і щоразу, коли він одривав ногу, мокрий мох чвакав, неохоче відпускаючи свою здобич. Він ішов слідами товариша від болітця до болітця, намагаючись ставати на каменюки, що витикались острівцями серед зеленого моху» (Джек Лондон. «Любов до життя»). Які найголовніші особливості мохів відображені автором у

цьому фрагменті?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ, ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

На які рослини в Україні кажуть сосонка? Чому?Що вам відомо про ці рослини?Чому бенгальські вогні мають саме такий вигляд?Що являють собою рослини – плауни?А хто знає більше? Ви можете поділитись з нами знаннями?

Ознайомимось з організацією плаунів і хвощів. Визначимо їх основні ознаки та риси пристосованості до життя на суходолі.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЩо таке вищі спорові рослини?Які відділи належать до вищих спорових рослин?Які тканини вже були сформовані у мохоподібних?Чому мохи не належать до судинних рослин?Чому серед цих відділів на сьогодні існують тільки трав’я-

нисті форми?Які стадії життєвого циклу переважали у мохів?

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Давні та сучасні плауноподібніПлауноподібні, або лікоподіопсиди (Lycopodiopsida) – старо-

давні рослини, що виникли від риніофітів, мабуть, у середині девонського періоду палеозойської ери і досягли розквіту в ка-м’я новугільному періоді.


У той час існували гігантські форми плаунів. Наприклад, лепідодендрони сягали 30 м заввишки і 1 м завтовшки, були покриті довгим шилоподібним листям до 1 м у довжину. Їхнє коріння завдовжки до 50 см не мало кореневих волосків. Існу-вання в напівзануреному стані в болотистому ґрунті в умовах насиченого водяною парою повітря кам’яновугільного періоду викликало потужний розвиток повітряносної тканини, міжклі-тинниками якої повітря надходило до всіх органів рослин.

У кінці палеозойської ери – на початку мезозойської біль-шість плаунів вимерла, разом із гігантськими хвощеподібними, утворивши на Землі основні запаси кам’яного вугілля.

У даний час плаунові репрезентовані приблизно 1000 ви-дів. Це трав’янисті, багаторічні, зазвичай вічнозелені рослини. Вени живуть на землі або поселяються на стовбурах і гілках де-рев. Плауни мають прямостоячі, вилягаючі, звислі чи сланкі пагони. Довжина прямостоячих пагонів у наземних рослин – до 1,0–1,5 м, у сланких набагато більша – до 10 м.

Плауноподібні – відділ спорових рослин із «великим» мину-лим та порівняно невеликим значенням у сучасній рослинності. У вологих мезозойських лісах, особливо у карбоні, ліси якого дали найбільше кам’яного вугілля, плауноподібні були важли-вою групою, представленою великими деревовидними організ-мами. До наших днів дійшло небагато трав’янистих представ-ників, вклад яких у біологічну продукцію біосфери незначний.

2. Організація плаунів

Робота у групах «Навчаючи вчу»2.1. Після розкриття питання у групах кожна група має

скласти карту-головоломку на тему «Особливості плаунів» для інших команд (головуючий у групі попередньо отримує завдання, яку особливість потрібно закодувати).

2.2. Розв’язування головоломок.

3. Організація хвощівУ ході пояснення вчителя учні складають «Візитну карт

ку хвощів».Хвощові представлені у сучасній флорі обох півкуль. Ми з

хвощами зустрічаємося часто. Для садівників це просто бур’ян.


В історичному відношенні хвощі – найдавніші представники земної рослинності. Каламіти, їх предки, мали стовбури діамет-ром півметра і досягали у висоту близько 20 метрів. Вони взяли участь в утворенні кам’яного вугілля. Хвощові зуміли присто-суватися до різких мінливих умов клімату, і в першій половині мезозою в деяких частинах Землі змогли утворити майже чисті скупчення на берегах рік та озер.

Саме слово «хвощі» з латини перекладається як «кінь» та «жорстке волосся». Анатомічна будова хвоща має свої харак-терні особливості: стебло ззовні вкрите епідермісом, складеним із витягнутих клітин із дуже потовщеними і насиченими крем-неземом стінками. Якщо примусово годувати коней хвощем, вони втратять зуби.

Це рослини-космополіти. Вони з однаковим успіхом можуть жити на болотах чи луках, у лісних чи піщаних пустелях, біля доріг та на розсипчастих схилах залізниць. Головна частина рослини знаходиться під землею. Там надія і майбутнє цього відділу – їх кореневища. У хвощів два типи кореневищ – гори-зонтальне та вертикальне. За допомогою горизонтальних коре-невищ хвощ захоплює нові території на глибині до трьох метрів, а з допомогою вертикальних засвоює їх. Молоді кореневі волос-ки виділяють слиз, який захищає молоді пагони і бруньки від висушування.

З віком клітини покривної тканини просочуються жиропо-дібними речовинами і не пропускають води, газів. Випарову-вання води з поверхні кореневищ зменшується. Розростаються в сторони дуже швидко. На кореневищах є крохмалисті буль-бочки, крім крохмалю, в них ще багато вітамінів А і С. Хвощі мають членистий вертикальний стовбур, довжина якого коли-вається від декількох сантиметрів до декількох метрів. Від кож-ного вузла на стовбурі відходять жорсткі членисті зелені гілоч-ки правильної форми.

Візитна картка відділу Хвощі.Понад 30 видів, в Україні 9 видів.Висота від 10 см до 4–5 м, викопні форми – до 30 м.Поширені у зволожених місцях суходолу на всіх континен-

тах, крім Австралії.


Чергування поколінь: спорофіта, який переважає, та гаме-тофіта.Будова спорофіта: кореневище і пагони (весняні та літні).

Характерні наявність вузлів та міжвузлів із кільчастим розта-шуванням листків.

• Весняні: безхлорофільні, мають спороносні колоски зі спорангіями.

• Літні: підземне кореневище з вертикальними пагонами, додаткові корені. Стебло містить хлорофіл та виконує фо-тосинтезуючу функцію.

Гаметофіт одно- або двостатевий: зелений пластинчастий за-росток (1–30 мм).Органи статевого розмноження багатоклітинні: чоловічі –

антеридії, жіночі – архегонії.

VІ. ОСМИСЛЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬЧого ви сьогодні навчилися?Про що ви б хотіли дізнатися більше?Які нові запитання у вас виникли з цієї теми?Що сьогодні для вас було важким чи просто незрозумілим?Як ви використовуватимете те, що вивчили на сьогодніш-

ньому уроці?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПрочитати § 40. Визначити, які переваги мають плауни у порівнянні з мохо-

подібними.Знайти легенди про папороть.Підготуватися до біологічного семінару «Значення рослин».

Розділ ІІ «Плауни та хвощі»Плауни та медична галузь.Плауни проти алкоголю.Плауни як декоранти.Плауни та піротехніка.Хвощі як компонент екосистем та їх практичне значення.


УРОК 44

ПАПОРОТІ – ЛІТЕРАТУРНО-БІОЛОГІЧНИЙ ОБ’ЄКТ(урок знаходження істини)

Мета: ознайомившись з особливостями організації папоротеподібних, визначити чи можливо знайти квітку папороті, дослідити зв’язок між папоротями і кам’яним вугіллям; розвивати предметну, між-предметну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до при-роди та народної творчості.

Тип уроку: урок засвоєння знань з елементами народознавства.

ХІД УРОКУ

І. АКТИВІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ ЗНАНЬ УЧНІВНазвіть тканини, характерні для хвощів та плаунів.Укажіть, чим представлений спорофіт плаунів. У чому особ-

ливості його гаметофіта?У чому особливості спорофіта хвощів?Чому хвощем можна почистити черевики у лісі?Чому вищі спорові є малочисельною групою рослин?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІДивна в лісі є трава – Не лопух, не кропива.Коли хочуть щастя влітку,Все шукають його квітку.Хоч півсвіту обійди – Того цвіту не знайти.

Хто нагадає нам легенду про цвіт папороті?

Легенда ПоліссяПапороть, згідно з повір’ям, цвіте лише раз на рік – у ку-

пальську ніч. Причому розкривається її чарівна осяйна квітка на єдину мить. Це стається рівно опівночі, вона тріскоче й зай-мається водночас блакитним полум’ям.

Хто зірве квітку папороті – той усе знатиме, розумітиме мову дерев і звірів, стане ясновидцем. Особливо щастить тому, хто,


зірвавши цвіт папороті, зможе «зашити» його у шкіру долоні. Для цього слід зробити розріз на лівій руці й запхати в нього квітку. Легенди про цвітіння папороті перегукуються з оповід-ками про таємничу «розрив-траву», за допомогою якої можна відімкнути будь-який замок, а також віднайти скарби.

Квітку папороті стереже нечиста сила. Тому кожен, хто хоче отримати чарівну квітку, повинен насамперед перемогти само-го чорта. Кущик папороті сміливець знаходить напередодні. А надвечір іде до нього, креслить довкола себе й папороті освяче-ним дванадцять разів ножем захисне коло, стелить скатертину, теж освячену, кропить папороть святою водою і починає моли-тися. Вже після дев’ятої вечора починаються страхіття. Чорт кидає деревами й камінням, стріляє, намагається наїхати на сміливця. Проте він має силу тільки поза колом. Рівно о дванад-цятій папороть розцвітає, і квітка миттю летить на простелену скатертину. Її слід швиденько згорнути й заховати за пазуху. І чимдуж тікати, не озираючись.

Проте буває так, що люди за чортячими насланнями навіть не встигають побачити цвіту. Одна з легенд розповідає, як чоловік надибав папороть, що росла навіть не в лісі, а в нього на подвір’ї, під самим ґанком. І той чоловік вирішив сісти вночі й, коли вона зацвіте, – схопити. Та ось і дванадцяту пробило, а він не поба-чив, як розквітла ота папороть, і йому «щось таке зробилося», що ішов, ішов не знати куди. Аж на третій день додому втрапив.

Буває, люди володіють цвітом папороті, але не відразу це по-мічають. Так, легенда розповідає про одного селянина, який із доброго дива загубив волів. Коли ж пішов до лісу їх шукати, то йому до личака потрапив цвіт папороті. Завдяки йому селянин не тільки дізнався, де його воли, а й довідався, у яких місцях заховані скарби. От він уже йшов лісом і розмірковував про ба-гатства, які бачив своїми. Раптом до нього наблизився розкішно вбраний пан і запропонував обміняти старі личаки на його чо-боти. Селянин погодився, взув чоботи, а пан тим часом зник. І як тільки не стало в селянина його личаків, він позбувся своїх незвичайних знань, навіть дурнішим став, ніж доти був.

Цвіт папороті вказує на заховані в землі скарби. Згідно з українськими повір’ями, квітку папороті легко знаходить змій.


Існує легенда про те, що чорт зриває в лісі справжній цвіт па-пороті, щоб подарувати його своїй коханій дружині-відьмі. На-томість він залишає на кущі відбиток своєї руки, який цілу ніч світиться синім вогником. Саме цей чортів знак указує на зако-паний поблизу скарб. Вважали, що схованими скарбами чорт віддячує землі за подарунок. Ось чому про щедру подяку гово-рять: «Заплатив як чорт за папороть».

Із легендами про добування цвіту папороті до наших днів дійшло відлуння міфу про поєдинок героя-громовержця зі змі-єм – володарем потойбіччя, власником величезних підземних багатств і скарбів.

Із сяючим цвітом папороті порівнюють весільний вінок мо-лодої, про який іще кажуть:

Не вогонь то горить, полум’я палає, на нашій Марійці злотний вінок сяє.

Або:То ж не папороть цвіте, Матінка вінок кладе. Злотними рученьками, Добрими гадочками.

Цікаві історії, чи не так?Спробуємо знайти істину в цих народних переказах.

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУУчні об’єднуються у групи.Опрацьовують параграф та матеріал додаткових карток.Обговорюють прочитане.Складають картку «Переконань і доказів».Захищають свою роботу.

ІV. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

Робота учнів за заданим алгоритмомЗміст дидактичної картки І

Відділ Папоротеподібні – один із відділів вищих спорових рослин. Поширені по всій земній кулі, починаючи від пустель і


закінчуючи болотами, багато видів – мешканці прісних водойм. Сучасні папороті переважно представлені трав’янистими рос-линами. Деревовидні папороті зустрічаються в тропічних лісах, утворюючи нерідко папоротеві джунглі. Це високі дерева з пуч-ком величезних вічнозелених листків на верхівці, завдяки чому зовні нагадують пальму. Трав’янисті тропічні папороті часто оселяються на деревах. Це так звані епіфіти. Розміри папоротей від декількох міліметрів до 25 м заввишки.

Сильно розвинуте чергування поколінь, причому спорофіт і гаметофіт абсолютно самостійні. Спорофіт досягає сильного розвитку і домінує над гаметофітом, який малодиференційова-ний і розвинутий слабо.

Папороті – багаторічні рослини з коренями і великими пе-ристорозсіченими листками, що мають назву вайї. У молодому віці листки зазвичай равликоподібно закручені й ростуть вер-хівкою, як пагони; розміри від кількох міліметрів до 3 м за-вдовжки; виконують дві функції: спороношення і фотосинтезу.

«Завоювання» папоротеподібними суші виявилось непов-ним, оскільки покоління гаметофіта може існувати лише за на-явності вологи і тіні, а для запліднення необхідна вода. Споро-фіт – типова сухопутна рослина.

Зміст дидактичної картки ІІ

Папоротеподібні, які з’явилися понад 400 млн років тому, – найбільший відділ серед вищих спорових рослин за кількістю видів (близько 10 тис.). Папороті помірної зони – багаторічні трав’янисті рослини з великими розсіченими (іноді цілісними) листками, що відходять від підземного видозміненого паго-на – кореневища. У ґрунт від кореневища відходять додаткові корені. Молоді листки равликоподібно закручені, листок на-ростає верхівкою і в процесі росту розкручується. Так вигляда-ють особини спорофіта. На нижньому боці листкової пластинки розміщені бурі горбики – купки спорангіїв, укритих особливим покривальцем. При дозріванні спорангії лускаються по кільцю (своєрідне утворення, допомагає розсіюванню спор) і спори роз-сіюються. За сприятливих умов зі спори виростає гаметофіт (за-росток). Є рівноспорові та різноспорові папороті. Рівноспорові мають однодомні гаметофіти, різноспорові – дводомні гаметофі-


ти. У лісової рослини щитника чоловічого гаметофіт однодом-ний, серцеподібної форми з ризоїдами, утворює жіночі та чоло-вічі статеві органи, в них – статеві клітини. Для запліднення обо в’яз ково потрібна вода. Із заплідненої яйцеклітини (зиготи) утворюється зародок, який проростає в нову зелену рослину – спорофіт. У лісах України зустрічається ще папороть-орляк, безщитник жіночий тощо, у річках – водяна папороть сальвінія плавуча. Папороті зустрічаються практично на всіх континен-тах. Та найбільше їх видове різноманіття в тропічних лісах: там є трав’янисті форми, деревоподібні, мани (мають витке стебло) тощо. Розквіт папоротеподібних припадає на другу полови-ну палеозою, а в кінці ери більшість їх вимерла, утворивши з рослинами інших відділів великі запаси кам’яного вугілля. В Україні це Донецький кам’яновугільний басейн.

Різноманітність папоротей.Різноспорові: марсилія, сальвінія, азола.Рівноспорові: щитник чоловічий, безщитник жіночий, ор-

ляк, багатоніжка.До Червоної книги України занесено: вудсію альпійську,

адіантум Венерине волосся, ключ-траву, сальвінію плаваючу. Вудсія альпійська може швидко зникнути, оскільки дуже тон-ко реагує на зміну умов існування, особливо на забруднення по-вітря. Адіантум Венерине волосся зникає внаслідок порушен-ня місцезростань. У Карпатському заповіднику охороняється ключ-трава.

V. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГОПрослухайте і знайдіть помилки.«Папороті – це переважно дворічні (багаторічні) трав’янисті

рослини з видозміненими наземними стеблами (підземними па-гонами) – кореневищами. Спірально закручені молоді листки, що ростуть своєю верхівкою і можуть сягати значних розмірів, називаються вайями. У папоротеподібних на верхньому (ниж-ньому) боці листкових пластинок розміщені коричневі горби-ки – купки насіння (спорангіїв), укритих особливими покри-вальцями. Під час дозрівання спорангії розкриваються, і насі-нини (спори) висипаються. Потрапивши на ґрунт, вони пророс-тають. Після чого утворюється маленьке деревце (заросток) –


особина статевого покоління папоротей. На нижньому боці за-ростка утворюються чоловічі та жіночі статеві органи. Сперма-тозоїди поза заростком рухаються у повітряному (водному) се-редовищі. Отже, заросток веде самостійний спосіб життя».

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯНа Землі близько 20 000 видів папоротей, які розмножують-

ся спорами. Жоден вид папороті не цвіте! Як бачите, факти го-ворять самі за себе. Чому ж наші предки так вірили в чудодійну силу цієї рослини? Можливо, їм просто хотілося вірити в те, що людина здатна на багато що: стати невидимою і розуміти мову тварин. Підтвердження того, що хтось колись зірвав квітку па-пороті, немає, не було і навряд чи буде, тому що це більше схоже на красиву дитячу казку, ніж на правду, але чомусь так хочеть-ся в неї вірити.

Домашнє завданняВивчити ознаки відділу Папоротеподібні.Заповнити таблицю.

Назва відділу

Представники

Будова спорофіта

Будова гаметофіта

Переважаюче по

колінняМохо-подібні

Політрих звичайний

Коробочка, кришечка ніжка, стопа

Стебло, листки ризоїди, антеридії, архегонії

Гаметофіт

Плауно-подібні

Плаун була-вовидний

Справжні корені, стебло, листки, стробіли

Пластинка або бульбочка під землею в симбіозі з грибом

Спорофіт

Хвоще-подібні

Хвощ польовий

Членисте стебло, кореневище, стробіли

Пластинки з антеридіями й архегоніями

Спорофіт

Папоро-теподібні

Щитник чоловічий

Кореневище, листки, корені

Пластинка з антеридіями й архегоніями

Спорофіт


Підготуватися до біологічного семінару «Значення рослин».Папороті як об’єкт геології.Папороті у фітотерапії та косметології.Папороті як барометри.

УРОК 45

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОЛОНАСІННИХ. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ГОЛОНАСІННИХ

Мета: ознайомившись із представниками різних класів голонасінних, визначити особливості їх організації та вивчити їх основні ознаки; розвивати вміння аналізувати та порівнювати; формувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ


ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВВи закінчили вивчення вищих спорових рослин.

Чи зуміли вони стати панівною групою рослин?Чому?Які рослини на сьогодні є панівною групою?Що вам про них відомо?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІЯкщо голонасінні не є панівною групою рослин, то що не

дало їм змоги стати такими?

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУСьогодні на уроці ми розглянемо загальну характеристику

рослин відділу Голонасінні як теоретично, так і практично в процесі виконання лабораторної роботи. Пройдемо з вами мате-ріал, зробивши три зупинки:


1-а – «Знайомство»;2-а – «Дослідники»;3-я – «Систематики».

V. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Походження голонасіннихПершими голонасінними рослинами були насінні папороті,

які згодом повністю вимерли. Насіння у насінних папоротей розвивалось на листках; шишок у цих рослин не було.

Насінні папороті мали вигляд дерев, ліан і трав. Від них по-ходять інші голонасінні рослини.

Умови життя на планеті продовжували змінюватись. Чому рослини поступово вимирали?

Там, де клімат ставав більш жорстким, давні голонасінні рослини поступово вимирали, оскільки на зміну їм з’явились досконаліші рослини – давні хвойні. Потім їх змінили сучасні хвойні голонасінні рослини – сосна, ялина, ялиця (піхта).

Рослини, які розмножувалися насінням, краще пристосува-лися до життя на суші, ніж рослини, що розмножувалися спо-рами. Особливо чітко це проявилося, коли клімат став менш вологим.

2. Різноманітність голонасінних

Станція 1 «Знайомство»Переглянувши фільм, заповніть інформаційне гроно «Класи

відділу Голонасінні».

3. Особливості організації голонасінних на прикладі хвойних

Станція 2 «Дослідники»Переглянувши фільм, ви змогли сформувати уявлення про

голонасінні рослини. Можливо, вже хтось із вас може визна-чити особливості цих рослин? (Учні називають окремі ознаки. Учитель пропонує їх записати в опорному конспекті)

Для того, щоб визначити усі ознаки, опрацюйте § 42 та до-повніть цей перелік. (Можливий перегляд презентації та її коментар)


Ознаки:мають насінину, яка нічим не прикрита;мають стрижневу кореневу систему;стебло потовщується за рахунок камбію і має добре розвину-

ту деревину;провідна тканина розвинута не дуже добре і представлена

трахеїдами;більшість є вічнозеленими рослинами;запліднення відбувається за участю вітру, проходить досить

довго;пилок та насінні зачатки формуються у чоловічих та жіно-

чих шишках.

Станція 3 «Систематик»

4. Клас СаговниковіПредставники родини Саговникові відомі як у сучасній фло-

рі, так і у викопному стані. Всього на земній кулі відомо тепер близько 100 видів цієї родини.

Саговникові – деревоподібні рослини з колоноподібним не-розгалуженим або малорозгалуженим стовбуром, зрідка 20 м заввишки. (Демонстрування малюнка рослини). У деяких ви-дів стовбур короткий, бульбо- або редькоподібний, заглиблений частково або повністю в ґрунт. На верхівці стовбура є крона з великих, здебільшого перистих, шкірястих, до 2–4 м завдовж-ки листків. Цікаво, що молоді листки спочатку равликоподібно скручені, як у папоротей. Саговникові зовні схожі на деревопо-дібні папороті та пальми, але з папоротями вони близько спорід-нені, тоді як з пальмами тільки схожі зовні.

5. Клас ГнетовіМістить близько 70 видів. Рослини цього класу здавна при-

вертали увагу ботаніків з огляду як на філогенез класу, так і на географічне поширення їх у минулі часи й тепер.

Вважали, що цей клас займає проміжне становище між го-лонасінними та покритонасінними і є сполучною ланкою між цими двома відділами рослинного світу.

У флорі України є один із представників цього класу, з виду ефедрових – ефедра двоколоскова. Це низький (до 5–15 см зав-


вишки), дуже галузистий кущ із тонкоребристими зеленувато-жовтими пагонами. Насіння їстівне, має вигляд яскраво-черво-ної ягоди, яку також охоче поїдають птахи. Молоді пагони міс-тять речовини, що використовуються в медицині. (Демонстрування малюнка ефедри двоколоскової)

6. Клас ГінкговіЗдебільшого викопна група часів мезозою. У наш час ця ко-

лись велика група рослин представлена одним родом – гінкго з єдиним видом – гінкго дволопатевий. (Демонстрування малюнка рослини)

Гінкго – високе дерево (до 30–40 м заввишки) з пірамідаль-ною, а в старшому віці – розлогою кроною і гладенькою темно-сірою корою. Листки розміщені на видовжених пагонах розсія-но, а на кінцях укорочених пагонів – пучками. Насіння гінкго їстівне, але м’ясистий, багатий на олію та ароматичні речовини шар часто має неприємний запах згірклої олії.

7. Клас ХвойніПідклас Хвойні – найчисленніша, найбільш поширена і най-

важливіша група серед сучасних голонасінних. Вона налічує, за новітніми даними, близько 600 видів, що входять до складу 55 родів і 7 родин.

Хвойні відіграють значну роль в утворенні ландшафтів Зем-лі; майже 95% лісів земної кулі складаються або лише з хвой-них, або є мішаними.

Усі сучасні хвойні – дерева, рідше кущі (деякі ялівці); тра-в’я нистих рослин серед них немає. Деякі хвойні (секвоя вічно-зелена, мамонтове дерево) – величезні дерева. Вони бувають 100–120 м заввишки і до 10–16 м завтовшки, можуть жити 2000–3000 років і більше.

Практичне значення сучасних хвойних дуже велике. Вони дають цінну деревину, що має широке і різноманітне застосу-вання. Деревину хвойних використовують у хімічній промисло-вості. З неї добувають скипидар, метиловий та етиловий спирти, оцтову кислоту, дубильні речовини, камфору, ацетон і багато інших продуктів, що йдуть на виготовлення різних предметів господарського, культурного і побутового призначення. (Де


монстрування предметів побуту, виготовлених з хвойних рослин). Більшість хвойних є також декоративними рослинами, що використовуються в парковому будівництві, для озеленення населених пунктів.

Крона молодих дерев має здебільшого правильну пірамі-дальну форму, лише з віком у деяких видів вона стає більш ши-рокою і розлогою. Гілки розташовані часто ніби кільцями (стис-нуті спіралі), причому щороку утворюється, як правило, одне кільце; це дає змогу легко визначити вік дерева.

Сосна налічує близько 100 видів, у флорі України є шість ви-дів. У культурі в Україні вирощується близько 35 видів. Шиш-ки (жіночі) достигають упродовж двох-трьох років і не розсипа-ються. Майже всі види сосни досить світлолюбні, швидкорослі, невибагливі до ґрунту. Вони утворюють великі площі лісів, чис-ті (бори), у яких ростуть лише сосни, або в суміші з дубом (субо-ри) та іншими породами. Деревина багатьох видів сосни високо цінується, її широко застосовують на різні потреби.

Листки (хвоя) в сосни розміщені пучками (по два-три-п’ять) на вкорочених пагонах. По дві хвої в пучку має, наприклад, сос-на звичайна.

Сосна звичайна – дерево до 30–40 м заввишки. Поширена в Європі та Північній Азії, де утворює ліси на величезних про-сторах. В Україні росте повсюди на Поліссі, в північній частині Лісостепу. (Демонстрування малюнка сосни звичайної та гербарію її гілки)

Сосни з хвоєю по три в пучку в Україні у дикому стані не тра-пляються. У культурі в Криму і на Кавказі подекуди ростуть три хвойні сосни, з яких насамперед слід назвати сосну Культера і сосну Сабінову. Обидві вони родом із Каліфорнії (CШA). У них величезні (до 30–35 см завдовжки) красиві шишки і дуже довга хвоя, особливо в сосни Сабінової (до 30 см). (Демонстрування малюнка рослини і гербарію гілки)

П’ятихвойні сосни представлені кількома видами. З них найважливішою є сосна сибірська, або сибірський кедр, яка по-ширена в Сибіру. Це могутнє дерево, що утворює великі ліси – кедрівники. Насіння цієї сосни містить до 50% олії і відоме під назвою «кедрові горішки». У Карпатах подекуди збереглась


сос на кедрова, або європейська, також високе (до 30–35 м) дере-во. Це рідкісний реліктовий вид, занесений до Червоної книги України (1996). У садах і парках України вирощують сосну вей-мутову, або білу, що походить із Північної Америки. Вона рос-те швидко, досягає у висоту 35–40 м й утворює красиву розлогу крону. (Демонстрування малюнка рослини і гербарію гілки)

Модрина налічує близько 20 видів, із них у флорі України є один вид. Листки (хвоя) у модрини м’які, опадаючі, зібрані у пучки по 20–40 (60). Шишки дрібні, достигають за один рік, тримаються на дереві кілька років, не розсипаючись. Модрини досить світлолюбні, вибагливі до ґрунту, чутливі до сухості по-вітря, швидкорослі, мають цінну деревину з високими техніч-ними показниками. (Демонстрування малюнка рослини і гербарію гілки)

Ялина, або смерека, об’єднує 40–45 видів, поширених у зонах із холодним та помірним кліматом Північної півкулі. В Україні зростає два види цього роду.

У лісовій зоні поширена ялина звичайна. Це дерево з кра-сивою пірамідальною кроною, до 40–45 м заввишки. Шишки ялини циліндричні, повислі, достигають за один рік, стиглі – не розсипаються. Утворює темнохвойні ліси на великих площах. (Демонстрування малюнка рослини і гербарію гілки)

Усього в Україні культивують близько 20 видів ялин і де-кілька їхніх садових форм.

Ялиця налічує близько 45 видів. У флорі України є один вид. В Україні як декоративні дерева вирощують близько 20 видів. Ялиці – красиві, стрункі дерева. Листки плоскі, знизу зазвичай із двома білими смужечками. Шишки більш-менш довгі, цилін-дричні, спрямовані вгору (не повислі), достигають за один рік, стиглі розсипаються на окремі луски. (Демонстрування малюнка рослини і гербарію гілки). Ялиці, як і ялини, тіньовитривалі, вологолюбні. Деревина в них м’яка і легка, з неї виробляють па-пір та віскозу. З кори і молодих гілок деяких видів добувають бальзам, із листя – ефірну олію, а з насіння – жирну олію.

Порядок Кипарисові, родина Таксодієві містить 10 родів і 14 видів, поширених переважно у Північній півкулі. Сучасні вці-лілі види таксодієвих – релікти, «живі викопні» рослини. Це


здебільшого великі, часом гігантські дерева (секвоя, секвояден-дрон та інші). Однією з найважливіших культурних рослин цієї родини є мамонтове дерево.

Секвоядендрон велетенський, або мамонтове дерево. Гігант-ське дерево, росте в горах Каліфорнії (США), досягає 80–100 м заввишки, живе до 3000 років і більше. У Каліфорнії місцеве населення називає його мамонтовим, бо загнуті догори кінці гі-лок у старших дерев нагадують ікла мамонтів. (Демонстрування малюнка рослини)

Родина Кипарисові об’єднує 20 родів і близько 150 видів, поширених як у Північній, так і Південній півкулях. У флорі України представлено 7 видів.

Кипарис об’єднує близько 15 видів, що поширені в країнах із теплим і помірним кліматом. У культурі в Криму і на Кавказі найбільшого поширення набув середземноморський вид – кипа-рис вічнозелений, зокрема дві його форми: з горизонтальними гілками крони і пірамідальними. (Демонстрування малюнка рослин)

Ялівець налічує близько 70 видів, поширених у Північній півкулі. В Україні є сім видів. Усі ялівці світлолюбні, здебіль-шого посухостійкі, невибагливі до ґрунту. Холодостійкість різ-на. У природі ялівці поширені переважно в гірських областях із сухим кліматом або піднімаються високо в гори і ростуть на верхній межі поширення деревної рослинності. В Україні най-частіше трапляються такі види: ялівець звичайний та ялівець сибірський. (Демонстрування малюнка рослин)

Туя налічує чотири-п’ять видів у Північній Америці та Схід-ній Азії. Найвідомішою в культурі є туя західна – дерево до 20 м заввишки, що походить з Північної Америки. Це одне з перших дерев, яке потрапило до Європи з Америки на початку XVI ст. Широко культивується як декоративна рослина майже в усіх країнах світу. Добре росте в Україні (крім степової зони).

Родина Тисові містить 5 родів і 20 видів, поширених у Пів-нічній півкулі. Молоді пагони і листки тиса отруйні для дея-ких тварин, бо містять речовину таксин. Тис – дерево (до 10–15 (20) м заввишки) або великий, дуже розгалужений кущ. Рос-те дуже повільно, доживає до 1000 років і більше. Вирощують


його в садах і парках як декоративну рослину. Тис ягідний по-декуди зберігся в лісах Прикарпаття (заповідний тисовий гай в урочищі Княжедвір Івано-Франківської області), в Карпатах і гірському Криму. Через цінну деревину, яка має красиву тек-стуру і добре полірується, тис майже повсюдно було винищено ще в XVII–XVIІІ ст. Вид занесено до Червоної книги України (третинний релікт). (Демонстрування малюнка рослин)

VІ. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІВизначте систематичне положення ялини колючої та сосни

звичайної. (На слайді виділено таксони)Дослідіть, чим відрізняються ці дві рослини.

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ Тема. Будова голонасінних.

Хід роботи1. Роздивіться пагони з листками та шишками сосни та

ялини.2. Заповніть таблицю.

Назва рослини

Розташування листків на пагоні

Колір та розміри листків

Тривалість життя листків

Розміри і форма шишок

Ялина

Сосна

3. Доведіть належність сосни до насінних рослин.

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯЩо нового ви дізнались на сьогоднішньому уроці?Чому голонасінні не стали панівною групою рослин?

Домашнє завданняПрочитати § 42.Чи мають переваги голонасінні над вищими споровими?


Для допитливихСтворивши робочу групу, спробуйте скласти програму дій

для роботи над річним проектом «Новий рік по-новому!»Підготувати випереджаюче питання до уроку «Квітка – ор-

ган статевого розмноження».

УРОК 46

ПОКРИТОНАСІННІ (КВІТКОВІ) РОСЛИНИ

Мета: поглибити знання учнів про квіткові рослини, визначити риси ускладнення їх організації у порівнянні з голонасінними, установи-ти, чому саме вони стали панівною групою рослин, дати характе-ристику одно- та дводольних покритонасінних рослин; розвивати предметну, ключову, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.

Тип уроку: урок пошуку істини.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІКвіткові рослини (покритонасінні) – найчисленніша група

рослин на Землі. За кількістю видів вони значно перевершують усі інші групи вищих рослин, узяті разом. Проте причина такої великої кількості видів – питання, що залишається невиріше-ним ще з часів Чарльза Дарвіна, що назвав його «жахливою та-ємницею».

Уявімо себе ботаніками-еволюціоністами і наблизимо роз-гадку причини гігантської різноманітності квіткових рослин.

Не дивлячись на те, що покритонасінні є чисельною групою рослин, кількість яких остаточно не з’ясована і, за різними да-ними, становить близько 200–250 тисяч видів, до них входить лише два класи: однодольні та дводольні. У чому проявляються відмінності між цими таксонами від-

ділу квіткових рослин?


ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ДІЙ УЧНІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ТВОРЧОГО ВИРІШЕННЯ ПОСТАВЛЕНИХ ЗАВДАНЬДо цієї теми ми вже ґрунтовно готові, тому що вивчена нами

тема «Рослини» розкривала основні риси будови саме квіткових рослин. Спробуємо визначити, наскільки добре ми знаємо будо-ву, життєдіяльність, розмноження квіткових рослин.

Гра «Біологічний футбол»Умови. Учні по черзі одним реченням характеризують озна-

ки, характерні квітковим рослинам. Якщо учневі немає що ска-зати, він каже: «Пас» – це означає, що хід переходить до іншого учня.

Блок І – «Будова».Блок ІІ – «Процеси життєдіяльності».Блок ІІІ – «Розмноження».

ІІІ. АНАЛІЗ ЗАВДАННЯ, РОЗКРИТТЯ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ ТВОРЧИХ ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВУчні об’єднуються у групи за принципом кольорів світлофо-

ра. У цьому відборі не беруть участі ті учні, які готувати випере-джаюче завдання «У чому переваги квіткових рослин над інши-ми вищими рослинами?». Вони формують окрему групу «Пошу-ковці» й у лаконічній формі пояснюють, у чому переваги квіт-кових рослин над іншими вищими рослинами і визначать тим самим причину панування покритонасінних.

Учні, об’єднані червоним кольором, працюють над вирішен-ням питання: «Які ознаки притаманні класу Однодольні росли-ни?»

Учні, об’єднані жовтим кольором, шукають відповідь на за-питання: «Які ознаки притаманні класу Дводольні рослини?»

Учні, яким випав зелений колір, визначають ті ознаки, які є спільними для цих двох класів.

ІV. САМОСТІЙНЕ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ І СПОСОБІВ ВИКОНАННЯ ДІЙПо завершенню роботи та після захисту свого завдання кож-

на група заповнює певну зону діаграми Венна.


Група «Пошук»Покритонасінні рослини мають водночас найскладнішу бу-

дову вегетативних органів: кореня, стебла, листків, які можуть видозмінюватися, пристосовуючись до різноманітних умов нав-колишнього середовища. Квіткові рослини відрізняються за формою, будовою та пристосовані до різних видів запилення. Будова тканин квіткових рослин ускладнилася. Провідна тка-нина складається із судин, які краще проводять воду і мінераль-ні речовини по рослині, ніж трахеїди голонасінних.

Процеси запилення та запліднення відбуваються порівняно швидко, існують різні типи і способи запилення.

Розмножуються покритонасінні як вегетативно, так і насін-ням, яке знаходиться усередині плоду. Плоди різноманітні за будовою і пристосовані до різних форм поширення.

Ускладнення в будові та способах розмноження покритона-сінних має закономірний характер. Це наслідок перебування рослин у різних умовах навколишнього середовища.

Завдяки цим особливостям покритонасінні рослини стали найпристосованішою, панівною групою рослин, яка представ-лена різноманітними життєвими формами: деревами, кущами, травами.

180 тис. 70 тис.

насіння

стебло

листок

жилкування

квітка

Однодольні

дві сім’ядолі

дерев’янисте і

трав’янисте стебло

без камбію

складний

або простий

дугове паралельне

4,5-членна

Дводольні

одна сім’ядоля

трав’янисте

мають у стеблі камбій

простий

сітчасте

3-членна


VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУДля покритонасінних характерна найвища і найскладніша

будова вегетативних органів, що дає їм можливість максималь-но пристосуватись до умов навколишнього середовища. У них добре розвинена провідна система, яка поєднує наземну й під-земну частини рослини.

Покритонасінні рослини представлені деревами, кущами та травами; серед них виділяють одно- та дводольні рослини.

VІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯВивчити ознаки класів покритонасінних рослин.Прочитати §§ 43–44. Повторити ознаки мохів та папоротей.

Для допитливихЯкі новітні докази панівного положення покритонасінних?

УРОК 47

ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ МОХІВ, ПАПОРОТЕЙ ТА ПОКРИТОНАСІННИХ РОСЛИН

Мета: поглибити і розширити знання учнів про будову мохів, папоро-тей і покритонасінних рослин; формувати практичні вміння і навич-ки роботи з гербарним та роздатковим матеріалом; удосконалю-вати вміння учнів застосовувати теоретичні знання на практиці; розвивати вміння порівнювати та робити узагальнюючі висновки; виховувати ціннісне ставлення до праці.

Тип уроку: урок застосування знань та умінь.

ХІД РОБОТИ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ДІЙ УЧНІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ТВОРЧОГО ВИРІШЕННЯ ПОСТАВЛЕНИХ ЗАВДАНЬВставте пропущені слова у тексті.

МохиЗелена рослина представлена _________________________,

до ґрунту прикріплюється ______________________________.


На верхівці жіночих особин знаходяться _________________, де утворюються ___________________________. На верхівці чо-ловічих особин знаходяться ____________________________, де утворюються ______________________. Обов’язковою умо-вою запліднення ________________________________. Спори утворюються шляхом ___________________________ і мають такий набір хромосом ___________________________. Зі спор проростає таке покоління ________________________.

ПапоротіПапороть чоловіча поширена у ________________________

кліматі. Зустрічається цей вид у вологих місцях, іноді утворює зарості. Спорофіт папороті має добре виражений підземний ор-ган __________________, листки у молодому віці скручені у ______________, на нижньому боці розміщені ____________. Спори папороті дозрівають у __________________, що розмі-щені на __________________ листка. Спори папороті чоловічої проростають у ________________________________________.

Спробуйте скласти свій текст із пропущеними словами для відділу Покритонасінні.

Запропонуйте свої речення для однокласників.

ІІ. АНАЛІЗ ЗАВДАННЯ, РОЗКРИТТЯ СПОСОБІВ ЇХ ВИРІШЕННЯ

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3Тема. Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квітко-

вих) рослин.

Хід роботи1. Уважно розгляньте запропоновані зразки рослин і визнач-

те: а) особливості будови вегетативних органів; б) особливості будови генеративних органів.

2. Результати дослідження запишіть у таблицю.

Ознаки Мохи Папороті Покритонасінні

Вегетативні органи

Генеративні органи

3. Знайдіть спільні й відмінні ознаки в будові мохів, папоро-тей і покритонасінних рослин.


Висновки: у чому відмінності в будові мохів, папоротей та покритонасінних рослин? Які рослини, на вашу думку, більш пристосовані до умов існування і чому?

ІІІ. САМОСТІЙНЕ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ

ІV. СМІХОТЕРАПІЯУсім вам відомий мультсеріал про сміша-

риків.Як зветься цей персонаж?

Спробуйте на папері, який перед вами, намалювати смішарика у вигляді моху, па-пороті чи квіткової рослини.

V. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ ТА ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Порівняйте спорофіти папоротей та квіткових рослин.Порівняйте гаметофіти мохів та квіткових рослин.У чому переваги у розмноженні квіткових над споровими?

Домашнє завданняПовторити тканини та організацію стебла рослин. Яку тривалість життя можуть мати рослини? Скласти візитну картку різних життєвих форм рослин (мож

ливий презентаційний матеріал).

УРОК 48

ЕКОЛОГІЧНІ ГРУПИ ТА ЖИТТЄВІ ФОРМИ РОСЛИН

Мета: сформувати уявлення про умови середовища, екологічні чин-ники, екологічні групи рослин, життєву форму; виділити екологічні групи рослин відносно забезпеченості водою, умов освітлення та температурного режиму, дати їм загальну характеристику; розви-вати міжпредметну, предметну та ключову компетентності; вихову-вати ціннісне ставлення до природи.



ХІД УРОКУ


Що вивчає екологія?Чому організм – це відкрита система?Які є зовнішні зв’язки у живій системі?На які групи ви можете розділити усі рослини за зовнішнім

виглядом? Проведіть літературні аналогії цих груп.Чому формуються видозміни органів рослин?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВЧому у пустелі не можуть рости усі рослини?

Для того, щоб рослина росла і нормально розвивалась, їй необхідні сприятливі умови навколишнього середовища. Особ-ливо важливе значення для росту мають температура, волога, повітря і світло. У кожної рослини ці умови характеризуються різними показниками. За цими показниками усі рослини поді-ляють на групи. Що це за групи? Які їх ознаки?



1. Екологічні чинникиУмови існування – сукупність життєво необхідних чинни-

ків середовища, без яких живі організми не можуть існувати. Чинники, які впливають на організми, називаються екологічними. Екологічних чинників дуже багато і впливають вони на рослини комплексно. Але, за певних умов, один чинник може стати визначальним.

2. Що таке екологічна група рослин?Екологічна група рослин – сукупність організмів різних ви-

дів незалежно від їх систематичної приналежності, що харак-теризуються подібними адаптаційними особливостями відносно певного екологічного чинника. Екологічні групи рослин можна


виділяти відносно різних екологічних чинників середовища: вологість, температура, освітленість. Однак межі між ними умовні і мають плавний перевід від однієї екогрупи до іншої, що зумовлено екологічною індивідуальністю кожного виду.

3. Характеристика екологічних груп рослин

3.1. Екологічні групи рослин відносно світлаВідносно світла виділяють декілька екологічних груп рос-

лин: світлолюбні, тіньовитривалі й тіньолюбні рослини.Світлолюбні рослини віддають перевагу яскраво освітленим

місцям зростання. До світлолюбних видів належать мешканці відкритих, добре освітлених місцезростань. Як правило, вони мають добре розвинену кореневу систему, вище стебло порівня-но з видами, що мешкають у затінку, розсічені листкові плас-тинки тощо (береза, сосна). До цієї групи належать такі види, як кукурудза, цукрова тростина, різні види ковили, костриця овеча, ряст, підсніжник, проліска, чимало видів родин Гвоздич-ні, Лободові, Молочайні.

Тіньовитривалі рослини здатні переносити значне затінен-ня. До тіньовитривалих належать такі рослини, як зелені мохи, плауни, квасениця звичайна, грушанка, веснівка дволиста, ку-пина лікарська, копитняк, плющ.

Тіньолюбні – рослини, що краще почувають себе в затінених місцезростаннях, однак можуть переносити достатнє освітлен-ня. До цієї групи належать низка видів лучних і лісових трав, деякі чагарники, наприклад, чемериця біла, коронарія зозули-на, суниці лісові, тонконіг дібровний, наперстянка великоквіт-кова. З деревних рослин до цієї групи входять модрина, дуб, ясен, липа, черемха.

Опрацюйте додаткову інформацію і доповніть характеристику зазначеної екологічної групи рослин.

Додаткова інформаціяКласифікація рослин відносно світла

Відносно світла всі рослини, в тому числі й лісові дерева, по-діляють на такі екологічні групи.

Геліофіти (світлолюбні), що потребують багато світла і здат-ні переносити лише незначне затінення (до світлолюбних нале-


жать майже усі кактуси й інші сукуленти, багато представників тропічного клімату, деякі субтропічні чагарники).

Мешканці відкритих місць проживання: лук, степів, верх-ніх ярусів лісів.

Характеризуються такими ознаками: дрібні розміри листя; характерний сезонний диморфізм: на-

весні листки дрібні, влітку – більші;листя розташовується під великим кутом, іноді майже вер-

тикально; листова пластинка блискуча або густо опушена; утворюють насадження.

Сціофіти (тіньолюбні) – задовольняються, навпаки, незнач-ним освітленням і можуть існувати в тіні (до цієї групи нале-жать багато хвойних рослин і папоротей, деякі декоративно-листяні рослини).

Місця проживання: нижні затемнені яруси; мешканці гли-боких шарів водойм. Перш за все, це рослини, що ростуть під наметом лісу (кислиця, костина, снить).

Характеризуються такими ознаками: листки великі, ніжні; листя темно-зеленого кольору; листя рухливе; характерна так звана листова мозаїка (тобто особливе роз-

ташування листя, при якому листки макимально не затуля-ють один одного). Тіньовитривалі. Посідають проміжне положення. Часто доб-

ре розвиваються в умовах нормального освітлення, але можуть при цьому переносити і затінення.

Причини цієї відмінності потрібно шукати, перш за все, в специфічних особливостях хлорофілу та різній архітектоніці видів (у будові пагонів, розташуванні та формі листя).

Розподіливши лісові дерева згідно з їх потребою в світлі, що виявляється в їх змаганні, коли вони ростуть разом, і, ставлячи найбільш світлолюбні вперед, ми отримаємо такі ряди:

1) модрина, береза, осика, вільха;2) ясен, дуб, в’яз;3) ялина, липа, граб, бук, ялиця.


3.2. Екологічні групи рослин відносно температуриВідносно температури виділяють такі екологічні групи рос-

лин: холодостійкі, холодовитривалі, теплолюбні.Види, для існування яких оптимальною є низька темпера-

тура, називають холодостійкими. Для більшості з них харак-терне низьке стебло, яке часто стелиться по землі. В їхньому клітинному соку накопичуються поживні речовини, що знижу-ють точку замерзання цитоплазми. До холодостійких належать мешканці тундри, високогір’я, наприклад, деякі бактерії, ли-шайники, мохи.

Холодовитривалі зростають у районах із сезонним кліма-том, із холодними зимами. До них належать дерева, кущі, го-рох, жито.

Теплолюбними називають рослини, що добре ростуть і роз-виваються в областях тропічного, субтропічного та помірного поясів в умовах високих температур, сильно пошкоджуються або гинуть за температури вище точки замерзання води. До них належать рослини дощових тропічних лісів, теплих морів.

У процесі еволюції види, що живуть у місцях із постійно високими температурами, набули низки пристосувань. У них спостерігаються зменшення поверхні листків, поява волосків і ефірних залозок тощо.

3.3. Екологічні групи рослин відносно водиЛюди давно помітили, що рослини по-різному ставляться до

вологи. Для одних рослин вода становить середовище їх прожи-вання, інші не переносять надлишку вологи. Деякі й у посушли-вих районах почувають себе чудово. Причому рослини завжди залишаються вірними своїм звичкам і, потрапляючи в чуже для них середовище, погано розвиваються або навіть гинуть.

Першими, хто звернули увагу на ці особливості, були, най-імовірніше, майстри з копання криниць. За відомими лише їм прикметами вони уміли знаходити воду в місцях, де, здавалося б, її не повинно бути. Вони копали криниці там, де росли певні види трав, чагарників, дерев, брали до уваги велику кількість і самопочуття вологолюбних рослин. Ще античний письменник


Вітрувій Полліон, що жив у I столітті до нашої ери, вказував на важливе значення рослинності в пошуках підземних вод: «Озна-ки води в описаних вище земних породах такі: там виростають тонкий очерет, тальник, вільха, прутняк, плющ та інші, які ма-ють таку властивість, що не можуть зародитися без води».

Цей автор цілком слушно зазначав, що вода для рослин є од-нією з найважливіших умов життя. Вони не можуть існувати без води, оскільки без неї не може бути фотосинтезу. Вода ста-новить 40–90% маси кожної рослини. Звичайно ж, вміст води у різних кліматичних і ґрунтових умовах далеко не однаковий. Найбільше води (78–91%) містять рослини вологих місць існу-вання (наприклад, ранньовесняні ефемероїди, мешканці боліт, види високотрав’я Далекого Сходу), а найменше – рослини пус-тель і сухих степів (35–65%).

Відносно вологи всі рослини поділяють на три основні еколо-гічні групи: гігрофіти, мезофіти і ксерофіти.

До гігрофітів належать багато рослин боліт, берегів річок і озер, вологих лук і лісів. Вода – головна умова їх життя. Вони не виносять нестачі води, не пристосовані до обмеженого її ви-трачання. Розгалужена коренева система гігрофітов розташову-ється в дуже зволожених горизонтах на невеликій глибині від поверхні ґрунту. Гігрофіти не мають захисних пристосувань від висихання; випаровування води з їх тканин у 6–7 разів пе-ревищує інтенсивність випаровування у посухостійких рослин. Якщо ж вода з яких-небудь причин (наприклад, після меліора-тивних робіт) іде в глибші горизонти, гігрофітам загрожує за-гибель, їх витісняють менш вологолюбні рослини.

Гігрофіти легко відрізнити від представників інших еколо-гічних груп. Для них характерні дуже соковиті стебла і листя, клітини їх великі, складаються з пухких, губчастих тканин, зов нішні покриви розвинені слабко. Така структура листя і сте-бел, а також слабка регуляція випаровування вологи з тканин гігрофітов є причиною їх швидкого в’янення при зменшенні во-логості ґрунту і повітря.

Вегетація гігрофітов не залежить від атмосферних опадів. Навіть у спекотну літню пору вони вражають яскравою зелен-


ню, свіжістю. А це незаперечний доказ того, що коріння рослин живлять неглибоко розташовані ґрунтові води. До таких інди-каторів належать рогіз широколистий, очерет, аїр тощо.

Особливе значення має вода в пустелях, напівпустелях і сте-пах. Вода – це життя, кажуть у Середній Азії. Без води пустеля набуває мертвого вигляду. Однак і тут під пісками можна зна-йти воду, хоча пошук пов’язаний із великими труднощами. Ко-рінні жителі пустельних районів навчилися знаходити її. І пер-шими помічниками в цьому завжди були рослини.

Серед безмежних пісків зустрічаються непоказні на вигляд чагарники, деревця. Спека неймовірна, а вони цвітуть і плодо-носять. Як рослини примудряються вижити в такому пеклі?

Допомагає надзвичайно потужна коренева система. Іноді коріння мешканців пустель проникають углиб на 20–30 м. Такі рослини посушливих місць існування, здатні переживати три-валу атмосферну і ґрунтову засуху, залишаючись фізіологічно активними, називаються ксерофітами. Листки у них зазвичай тверді, жорсткі, з щільною шкіркою, великою кількістю меха-нічних тканин, тому навіть у разі великої втрати води вони не втрачають пружності. Листя часто згортається уздовж так, що краї листкової пластинки навіть стикаються один з одним.

У багатьох ксерофітів замість листя розвинені колючки або лусочки. Це не що інше, як редуковані листки. Такі присто-сування скорочують випаровуючу поверхню листка. У деяких рослин стебла, листя і навіть квітки сильно опушені. Завдяки цьому рослини відбивають прямі сонячні промені та зменшують інтенсивність випаровування вологи. У багатьох видів поверхня листка вкрита восковим нальотом, тому вона набуває сизого від-тінку.

Багато рослин не тільки є індикаторами води, але й указують на її хімічний склад. Наприклад, на засолених ґрунтах солодка гола має пригнічений вигляд. І навпаки, там, де у неї стебла і листя великі, соковиті, вода прісна. Тополя, лох, верба завжди вказують на наявність ґрунтових вод, придатних для пиття.

А ось зарості сарсазана добре розвиваються на ділянках із високим засоленням. Часто вода під сарсазаном настільки со-


лона і гірка, що її не можна і в рот узяти. На високу мінераліза-цію води вказує також верблюжа колючка. Кристалики солі на гілках тамариску говорять самі за себе: рослина живиться дуже солоною водою.

Прочитайте додаткову інформацію і визначте, які пристосу-вання мають різні групи рослин відносно води.

4. Що таке життєва форма?Життєва форма рослин – сукупність загальних рис зовніш-

ньої будови рослини, що визначають її пристосування до умов життя.

Термін «життєва форма» стосовно рослин був запропонова-ний у 80-х pp. XIX ст. відомим ботаніком Е. Вармінгом. Він ро-зумів під цим поняттям «форму, в якій вегетативне тіло росли-ни знаходиться в гармонії із зовнішнім середовищем упродовж усього її життя».

Основними життєвими формами рослин є дерева, кущі й тра-ви, які відрізняються висотою, ступенем здерев’яніння осьових органів і тривалістю життя наземних пагонів.

(Учні презентують візитну картку життєвих форм рослин)


Гра «Знайди мій дім»На дошці написано назви теплових поясів: спекотний, по-

мірний і холодний. На столі хаотично розкладені малюнки із зображеннями рослин (береза, виноград, ялина, сосна, апель-син, кактус, рис, перекотиполе, орхідея, багно, ряст, очерет, ба-вовник, жито, пальма). Кожен учень по черзі виходить, вибирає малюнок і пояснює, в яких кліматичних умовах пристосована жити вибрана ним рослина, і поміщає її під назвою відповідного теплового поясу.

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУНаскільки продуктивно ви попрацювали сьогодні на уроці?

Спробуйте оцінити свою працю. Якщо своєю працею задово-лені – підстрибніть; якщо відчуваєте, що працювали не в пов-


ну силу – помасажуйте собі вухо за годинниковою стрілкою (це покращить мозкову діяльність); якщо були у ролі «сачка» – за-крийте очі долонями.

Учитель оцінює дії учнів і їх активність на уроці.

VII. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати § 45.Дати екологічну характеристику й оцінити тривалість жит-

тя рослин-символів України та Білорусі.

УРОК 49

РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ. ЗНАЧЕННЯ РОСЛИН ДЛЯ ІСНУВАННЯ ЖИТТЯ

НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ ТА ДЛЯ ЛЮДИНИ

Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів про різноманітність вищих спорових і насінних рослин, сформувати уявлення про зна-чення цих рослин у природі та господарській діяльності людини; розвивати ключову, комунікативну, міжпредметну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВ

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.Знаючи багато чого про будову і процеси життєдіяльності

вищих спорових рослин, ми повинні з’ясувати, яке ж значення цих рослин у природі та житті людини. Їх на планеті не так уже й мало.

1. Мохоподібні – близько 35 тис. видів, із них в Україні 800 видів.


2. Хвощеподібні – понад 30 видів. 3. Плауноподібні – близько 1300 видів.4. Папоротеподібні – близько 12 тис. видів (вимерлих і су-

часних).Перед початком вивчення нового матеріалу ми повинні ви-

рішити проблемні запитання.1. Викопні спорові рослини на сьогодні мають більше значен-

ня, ніж сучасні. Ми це повинні довести або спростувати, тобто згодні ми з цим чи ні. Учні мають можливість продемонструвати свої знання про кам’яне вугілля і торф. (Захист мініпроектів)

2. На скільки років чи сотень років, на вашу думку, виста-чить кам’яного вугілля?

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Рослинні угрупованняРослинне угруповання (фітоценоз) – група взаємо пов’я-

заних між собою рослин різних видів, які тривалий час зроста-ють на певній території з постійними умовами навколишнього сере довища. Типи рослинних угруповань: ліс, степ, лука, боло-то тощо. Кожне рослинне угруповання характеризується пев-ним видовим складом і просторовим розміщенням рослин (ярус-ністю). Ярусність як вертикально розчленована структура може бути надземною та підземною. Надземна ярусність – це висота надземних частин рослин різних видів, підземна – глибина про-никнення кореневих систем різних рослин у ґрунт. Яскравий приклад ярусності – ліс, де можна виділити до п’яти надземних ярусів і відповідну кількість підземних. Ярусний розподіл рос-лин знижує конкуренцію за світло, так як на верхніх ярусах розміщені світлолюбні рослини, а на нижніх – тіньолюбні та ті-ньовитривалі.

У рослинних угрупованнях постійно відбуваються різнома-нітні зміни. У зв’язку з чергуванням пір року спостерігаються сезонні зміни. Восени відмирають трав’янисті рослини або їх надземні частини, відбувається листопад у дерев. У весняний період рослини виростають із підземних частин або насіння, розпускаються бруньки, квіти тощо.


У рослинних угрупованнях відбуваються і багаторічні змі-ни, що мають певну спрямованість. Вони можуть бути зумовлені змінами кліматичних умов, господарською діяльністю людини, процесами, що відбуваються в самих угрупованнях. Причому кожне угруповання розвивається по-різному. Так, одні постій-ні упродовж багатьох років, тоді як інші швидко змінюють свій вигляд.

2. Характеристика основних рослинних угрупованьРобота у групах та складання «Маршрутного листа».

Характеристики

Ліси Степи Луки Болота Пустелі

Умови розвитку

Переважаюча життєва форма рослинОсобливості

Приклади

3. Значення різних груп рослинПригадавши особливості організації мохів, плаунів, хвощів,

папоротей, виконайте експрестест.

3.1. Мохи1. Утворюють лісові килими та зелені подушки. (+)2. Рослини, що можуть першими оселятися на камінні, піс-

ку, тому що їм не потрібний родючий ґрунт. (+)3. Мохи – основа рослинного покриву боліт. (+)4. Утримуючи в собі воду, регулюють водний баланс ґрун-

ту. (+)5. Перетворюють відмерлі органічні рештки на торф. (+)(Його використовують як органічне добриво та паливо. У ви-

гляді пресованих плит він застосовується у будівництві як теп-


лоізоляційний матеріал. У хімічній промисловості торф слугує сировиною для виробництва пластмас, фарб, лаків, спиртів, кислот тощо).

6. Висушений сфагнум має знезаражувальні властивості, тому раніше його використовували для лікування ран. (+)

7. Здатні накопичувати радіоактивні речовини. (+)8. Заболочуючи місцевість, ускладнюють аерацію ґрунту. (–)9. На заболочених місцях не може рости багато рослин. (–)10. Сфагнові мохи і торф можуть самозайматися і спричиня-

ти пожежі. (–)

Чи знаєте ви, що...у коробочках мохів може бути від кількох десятків до міль-

йона спор;коробочки моху можуть вистрілювати спорами у повітря на

кілька метрів. Це схоже на «пневматичну гармату».

3.2. Значення плаунів1. Спори плауна булавоподібного використовують у медици-

ні для виготовлення оболонок таблеток та дитячої присипки. (+)2. Плаун-баранець у народній медицині застосовують для лі-

кування алкоголізму – він виробляє відразу до вживання спирт-ного. Ця рослина також використовується для лікування хво-роб очей. (+)

3. Спори в часи війни використовували для знищення мікро-бів у рані. (+)

4. Часто зелені пагони плауна використовують для оформ-лення букетів. (+)

3.3. Значення хвощів(Робота з підручником та виконання експрестесту)1. Застосовують у медицині як сечогінний засіб, при жовчно-

кам’яній хворобі та підвищеному артеріальному тиску. (+)2. До початку ХХ ст. хвощі використовували для забарвлен-

ня хутра в сіро-жовтий колір. (+)3. Кореневища хвоща польового вживають у їжу (коли паго-

ни молоді, то вони багаті на крохмаль). (+)4. Хвощі – індикатори ґрунтів із підвищеною кислотніс-

тю. (+)


3.4. Значення папоротей1. Папороті утворюють нижній ярус лісів. (+)2. Рештки давніх папоротеподібних разом з іншими споро-

вими рослинами утворили поклади кам’яного вугілля. (+)3. Використовують як паливо, а воно є сировиною для вироб-

ництва пластмас, фарб, лаків тощо. (+)4. Відвари деяких папоротей (наприклад, ключ-трава, або

гронянка півмісяцева) загоюють рани, тамують біль. (+)5. Здавна люди помітили, що папороті передбачають погоду:

перед спекою у них скручуються листки. (+)6. У народній медицині щитник чоловічий використовують

у боротьбі з солітерами – червами-паразитами. (+)7. Листки щитника пахучого містять смоли, які використо-

вують у парфумерії. (+)

Чи знаєте ви, що...У країнах Азії на рисових полях розводять спеціальну папо-

роть азолу, яку використовують як живе добриво для збага-чення ґрунту азотом, тому що вона може засвоювати атмо-сферний азот.

У Китаї, Японії, Кореї молоді листки папороті орляка вжи-вають у їжу.

Кореневище орляка містить 45% крохмалю, його викорис-товують для виготовлення клею і виробництва пива.

У селах Франції кореневища орляка використовують як природне мило, бо воно добре милиться.

3.5. Значення голонасінних та покритонасінних (бесіда)Голонасінні, зокрема хвойні, утворюють ліси, а ліс – це ле-

гені планети, домівка для багатьох тварин. Голонасінні – основ-не джерело деревини, яка широко використовується людиною. Вона є не тільки паливом, а й сировиною для багатьох галузей промисловості: меблевої, паперової, будівельної, лакофарбової та інших. Із деревини хвойних отримують живицю, скипидар, смолу, дубильні речовини, ацетон, целофан, пластмаси, штуч-ний шовк, штучну шкіру тощо.

Чи знаєте ви, що...Бурштин утворився зі смоли вимерлих хвойних.


Найстаріше дерево на Землі – сосна остиста. Їй близько 5000 років, і на ній досі з’являються шишки. Росте сосна у США, у Білих горах Каліфорнії.

Із живиці хвойних дерев виготовляють скипидар.У ялини змієподібної, рослини нашої флори, зовсім немає

гілок.Хвоя у ялиці м’яка і неколюча, має ніжний, приємний смо-

листий запах. Аромат хвої залежить від наявності в ній ефі-ру борнеолу, який володіє бактерицидними властивостями.

У хвої ялиці вітаміну С у 6 разів більше, ніж у лимонах.Тис ягідний – вічнозелене хвойне дерево – має міцну буру-

вато-червону деревину, яка не піддається руйнівній дії по-вітря, не гниє у воді. Тому його ще називають негний-дере-вом. Хвоя, кора і деревина тиса отруйні. Це одне з найотрут-ніших дерев України.Покритонасінні – найбільший і найдосконаліший відділ на-

земних рослин. Ці рослини, будучи основною складовою рос-линного покриву лісів, лук, степів, підтримують і впливають при цьому на атмо-, гідро- й літосферу. Вони утворюють вели-чезну кількість органічної речовини, чим забезпечують життя тварин суходолу, нерідко слугуючи їм також домівкою.

Чи знаєте ви, що...Перша держава хліборобів – Шумер утворилася на Близько-

му Сході приблизно 5–7 тисяч років тому.Перший хліб на Землі був із дикого ячменю.Хліб у тому вигляді, що ми знаємо, був випечений на початку

XVI століття в Англії лондонськими пекарями. Вони вперше випекли з білого пшеничного борошна рум’яні булочки і під-несли їх у дар королю.

До появи грошей пшениця була мірилом вартості: за мірку пшениці давали дві мірки ячменю. Коли ж з’явилися кар-бовані монети, на них з одного боку був зображений колос пшениці.

Капуста городня дуже багата на вітамін С, якого у ній міс-титься стільки ж, як і в лимонах та апельсинах.

Сік лимона або цибулі у пригодницьких романах використо-вується як невидиме чорнило. Яким чином невидиме зроби-


ти видимим? Варто потримати аркуш над вогнем, як з’явля-ється напис.

ІV. ОСМИСЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ І ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТЕЙ У МАТЕРІАЛІПід час прогулянки лісом у вас виникло декілька проблем:

хтось подряпав руку, хтось захотів пити, хтось зголоднів, хтось перенервувався...Як же зупинити кровотечу в природних умовах?Де взяти вату, щоб прикрити рану?Чим знезаразити рану?Чим поповнити свій життєвий тонус?Як заспокоїтись?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПовторити § 46.

Для творчихНамалювати колаж «Рослинні угруповання рідного краю».

Для допитливихЯкі угруповання були на території України в давні геологіч-

ні епохи? На які вони можуть змінитися?Підготуватися до практичної роботи. Визначити умови до-

гляду за кімнатними рослинами.

УРОК 50

КІМНАТНІ РОСЛИНИ ТА ДОГЛЯД ЗА НИМИ

Мета: ознайомитись з історією кімнатного квітникарства; вивчити най-поширеніші у кімнатному квітникарстві сорти рослин, навчитись їх розпізнавати та доглядати; розвивати ключову, міжпредметну, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи і праці.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.


ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ УЧНІВ

Де і для чого людина може вирощувати рослини?Які рослини ви вирощуєте вдома?Чи гарні врожаї ви отримуєте?Від чого залежить отриманий вами урожай?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВСеред культурних рослин виокремлюють особливу групу –

кімнатні рослини.Що це за рослини?Як і коли виникло кімнатне квітникарство? Що потрібно знати і робити, щоб ваші кімнатні рослини ми-

лували око? Які кімнатні рослини найпопулярніші?


ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Кімнатні рослини та їх різновидиКімнатні – це рослини, які вирощуються в кімнатних умо-

вах, незалежно від їх біологічних особливостей, походження і декоративних якостей. Їх поділяються на такі групи:

1) квітучі – найцінніші для вирощування;2) декоративно-листяні – становлять невід’ємну частину ін-

тер’єру, бо мають різнокольорові, розрізані чи строкаті листки. Вони гармонійно контрастують із кольором меблів, шпалер, стін, гардин тощо;

3) виткі й ампельні – різноманітні за будовою стебел, лист-ків, за формою та кольором. Вони прикрашають стіни і вікна, меблі та інші предмети квартир і приміщень;

4) кактуси – найхимерніші серед кімнатних рослин, різно-манітної форми, з невідомим часом цвітіння.

2. З історії кімнатного квітникарстваПоява кімнатних рослин своїм корінням сягає часів Давньо-

го Єгипту. Всім добре відомо одне із семи «чудес світу» – висячі


сади Вавилона, які були побудовані спеціально для Семіраміди, дружини вавилонського царя. Ще в давні століття люди навчи-лися вирощувати, доглядати за рослинами в умовах, незвичних для них. Поступово екзотичну флору Азії, Африки, Південної Америки мореплавці стали привозити в Європу. Оскільки тран-спортування рослин було пов’язано з чималими труднощами (за час подорожей квіти в’янули і засихали, і лише деякі екземпля-ри добиралися до мети), то ціна на них була дуже висока. Тільки найбагатші люди могли собі дозволити володіти екзотичними домашніми квітами. Для цього навіть спеціально будувалися оранжереї і зимові сади.

Із появою централізованого опалення в європейських містах кімнатне квітникарство стало розвиватися особливо швидко. І довгі зимові періоди на Європейському континенті цьому тіль-ки сприяли – господаркам у всі часи хотілося зробити будинок затишнішим, і квіти підходили для цього якнайкраще. Але тільки у першій половині XX століття кімнатні рослини стали абсолютно звичним явищем.

3. Навіщо нам кімнатні квіти? (Бесіда)Про користь квітів у будинку сказано багато. Найголовні-

ше – це неповторний затишок, який створюють рослини. Навіть якщо ви живете в квартирі самі й не можете дозволити собі за-вести кішку або собаку, квіти в горщиках позбавлять почуття самотності. Дітей наявність квітів у будинку привчає до відпо-відальності і дисципліни.

Не варто забувати і про вплив рослин на здоров’я людини. Крім очищення повітря в будинку і насичення його киснем, майже всі рослини позитивно впливають на різноманітні біоло-гічні системи в організмі людини. Кімнатні рослини допомага-ють зняти стрес, заспокійливо діють на нервову систему, покра-щують настрій, захищають від перевтоми і забезпечують профі-лактику від хвороб. Згідно з останніми дослідженнями вчених доведено: усі рослини мають здатність бачити, чути, відчувати, пробувати на смак, пам’ятати, любити і навіть виконувати до-ручення. У це складно повірити, але з науковими фактами не посперечаєшся.


4. Догляд за кімнатними рослинамиРослини, як і будь-яка жива істота, вимагають до себе пиль-

ної уваги і, звичайно, любові. Для квітникарів-початківців важ-ливо знати основні правила вирощування квітів.

Якщо ви хочете, щоб ваші «вихованці» цвіли і пахли, ра-дували вас своєю красою, свіжим і здоровим виглядом, то до-ведеться регулярно дотримуватися низки умов: режим поливу, підживлення, пересаджування, підрізування, кліматичні умо-ви тощо. Все це – необхідні елементи вирощування квітів, про які потрібно завжди па м’ятати. Квітникарям-початківцям, на-самперед, необхідно вивчити самі кімнатні рослини, які ви хо-чете вирощувати, умови їх зростання в природі, а потім постара-тися максимально відтворити ці умови у себе вдома.

Для тих, хто не знає особливостей догляду за кімнатною рос-линою, слід звертати увагу на етикетку, прикріплену до горщи-ка з рослиною. На ній позначками відображено основні правила догляду за рослиною. Спробуємо вивчити ці умовні позначки.

Найважливішими правилами догляду за кімнатними росли-нами є:

• Домашнім квітам потрібна вода, бажано дощова або з аква-ріума. Але якщо такої немає, то підійде водопровідна вода, тіль-

Обробіть рослину від шкідників

Залиште рослину «звикати» до мікроклімату вашої оселі в теплому світлому місці на 5–7 днів

Щодня обприскуйте листя

Поливайте в міру

Не забудьте полити рослину після пересаджування

Підготуйте для пересаджування ґрунт на основі низинного торфу, збагаченого необхідними елементами (можна купити у крамниці)

Використовуйте трохи більший горщик, ніж той, у якому придбали рослину. Насипте на дно дрібні камінці, керамзит або крупний пісок

Важливо! Під час пересаджування в жодному разі не очищуй-те коріння від білих гранул – це добрива для життя рослини

Ґрунт


ки перед поливом вона повинна відстоятися упродовж 12 годин, щоб з неї випарувався хлор.

• Кімнатні квіти потребують живлення. Тому догляд за до-машніми рослинами включає періодичне удобрення ґрунту ві-тамінами, мінералами й іншими поживними речовинами.

• Домашнім квітам необхідне денне світло. Тому найкраще місце для горщиків із кімнатними рослинами – це підвіконня.Але майте на увазі, що спека може обпалити листя рослин, а тому слід контролювати сонячне освітлення в кімнаті.

• Догляд за кімнатними рослинами повинен включати в себе зволоження повітря в кімнаті, де стоять квіти. Особливо звертаємо увагу на догляд за кімнатними квітами взимку, коли повіт ря в приміщенні висушується гарячими батареями. А сухе повітря може негативно позначитися не тільки на зовнішньому вигляді рослин, а й на їх здоров’ї.

• Догляд за домашніми рослинами включає також контроль за температурним режимом. Пам’ятайте, що різкі перепади температури повітря можуть негативно позначитись на само-почутті рослин. Догляд за ними ускладнюється в холодну пору року, коли в приміщенні температура повітря вища, ніж на під-віконні. Тому догляд за кімнатними квітами восени і взимку по-винен бути особливим.

• Миття. Усі кімнатні рослини потребують того, щоб із них прибирали пил. Це можна робити вологою тканиною щодня, а раз на тиждень кімнатні рослини можна мити.

• Догляд за кімнатними квітами містить ще одну процеду-ру – обрізування. Кожен раз, коли у рослини відмирають листя чи стебла, то їх потрібно зрізати. Особливо це стосується догля-ду за кімнатними квітами восени, коли більшість рослин скида-ють своє листя.

Але найважливіший момент, без якого навряд чи вдасться виростити гарні та здорові рослини, це щира любов до них! По-вірте, вони все відчувають і розуміють, а головне – відповідають взаємністю.

5. Різноманітність кімнатних рослинРобота з енциклопедією кімнатних рослин (друкованою чи

електронною версією).


Найкорисніші домашні рослини:драцена;плющ;фікус;філодендрон;хлорофітум;спатифілум;папороті;хризантема;пальми.

V. ПЕРВИННЕ ЗАСТОСУВАННЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬЯкі умови найважливіші для зростання кімнатних рослин?

– повітря; – тепло; – світло; – поживні речовини; – вода.

Чи можна вирощувати будь-які декоративні рослини у кім-натних умовах?

Чому?Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах із

метою засвоєння навичок.

VІ. ОСМИСЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ТА ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТЕЙ У ВИВЧЕНОМУ МАТЕРІАЛІ

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4Тема. Вибір видів кімнатних рослин для вирощування в певних умовах.Мета: навчитися визначати умови, сприятливі для утримання кімнат-

них рослин різних екологічних груп.

Хід роботи1. Ознайомтеся з описом запропонованих кімнатних рослин.2. Із допомогою вчителя систематизуйте їх за такою схемою: а) вимоги до освітлення: світлолюбна чи тіньовитривала; б) вимоги до вологи: вологолюбна чи посухостійка; в) вимоги до температури повітря: теплолюбна чи холодо-

стійка;


г) вимоги до типу ґрунту; д) способи розмноження: тільки за допомогою насіння чи

здатна й до вегетативного розмноження.3. Яку користь можуть принести кімнатні рослини?4. Чи можуть вони становити небезпеку?5. Зробіть висновки, які із запропонованих рослин придатні

до вирощування у вас удома. Як їх треба доглядати?

VІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА РЕФЛЕКСІЯ ЗНАНЬУ даний час ученими встановлено, що крім естетичних влас-

тивостей, кімнатні рослини володіють ще декількома корисни-ми функціями – покращують склад повітря й очищають атмо-сферу, захищають від деяких інфекційних хвороб, позитивно впливають на біополе людини. До рослин із позитивною енерге-тикою належать агава, бегонія, примула, фіалка, цикламен, ка-ланхое, спатифілум, пеларгонія, фітонія, сингоніум, крассула, традесканція, алое, бальзамін, золотий вус та інші.Чи гарний у вас застрій? Чи продуктивним і корисним для вас був урок?

У кого настрій не дуже гарний, підійдіть до кімнатних рос-лин, що є у нас у кімнаті, станьте на відстані не більше 50 см від них. Поговоріть із ними, уявіть, що вам рослина віддає тепло, подякуйте їй.

VІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯВикористовувати набуті сьогодні знання у своєму житті.Підготуватися до тематичної рівневої роботи з теми «Різно-

манітність рослин».

239Тема 5. Гриби

Тема 5. ГРИБИ

УРОК 51

ПОНЯТТЯ ПРО ГРИБИ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХ БУДОВИ, ЖИВЛЕННЯ ТА РОЗМНОЖЕННЯ

Мета: визначити особливості представників царства Гриби на клітин-ному та організмовому рівнях; розвивати міжпредметну, предмет-ну, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТДобрий день. Сідайте, діти. Посміхніться від душіІ до знань в країну світлуПропоную Вам піти.

Давньогрецька мудрість каже: «Вважай нещасливим той день і ту годину, коли ти не засвоїв нічого нового».

Тож цінуймо кожен день і намагаймося проводити його з ко-ристю для себе.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЯкі царства живої природи ви можете назвати?Які ознаки царства Рослини?Яка речовина входить до складу клітинної стінки клітин

рослин?Яка речовина відкладається про запас у клітинах рослинних

організмів?Які способи поглинання речовин вам відомі? У чому суть

кожного з них?Які типи живлення ви знаєте?Хто такі редуценти?


ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІО. С. Пушкін необережно назвав гриби «низькою приро-

дою». Напевне він помилився, бо хіба може бути низьким – за-гадкове і неординарне? Давайте упродовж вивчення теми «Гри-би» спробуємо дослідити, у чому ж неординарність та специфіч-ність грибів.

ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУУстановити роль грибів у природі та житті людини.Розпочати дослідження, чому гриби вигнали з царства Рос-

лини та за якої причини їх не прийняли у царство Тварини.З’ясувати особливості живлення грибів.Визначити середовища життя грибів та риси їх пристосова-

ності до них.Подолавши стереотип про гриби як шапинкову форму, ви-

вчити їх класифікацію.

V. СПРИЙНЯТТЯ Й ПЕРВИННЕ УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Походження та поширення грибівПоходження грибів ще до кінця не з’ясоване. Вважають, що

одні групи грибів беруть початок від найпростіших тварин (без-барвних джгутикових), інші – від водоростей.

Гриби – одна з найбільших груп організмів; до неї належить близько 110 тис. видів, які відомі науці, а за окремими джерела-ми їх є близько 1,5 млн. Розміри грибів коливаються від декіль-кох міліметрів (одноклітинні дріжджі) до десятків сантиметрів (поганки і дощовики).

Гриби населяють різноманітні середовища існування: ґрун-тове, наземне, водне; можуть зростати на інших живих організ-мах та продуктах харчування. Є види грибів, здатні існувати там, де більшість живих організмів жити не можуть, наприклад у тих місцях, де немає кисню.

Вивченням грибів займається наука мікологія (від грецько-го мікес, що означає «гриб», логос – «наука»).

Питання 2–5 діти опрацьовують у групах (15 хв).


2. Клітинна будова грибів

Особливості грибів

1 2

3

4

5

6

7

8

1. _________________________________;

2. _________________________________;

3. _________________________________;

4. _________________________________;

5. _________________________________;

6. _________________________________;

7. _________________________________;

8. _________________________________;

Клітинна стінка з _____________________

Запасаюча речовина __________________

Речовина, що є продуктом обміну речо-вин ________________________________


3. Пристосувальні риси грибів

4. Процеси життєдіяльності грибів

5. Подібність та відмінність між рослинами та грибами; твари-нами та грибами

VІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬТо чи можна назвати гриби загадковими організмами? Чому?

Поглинання поживних речовин шляхом усмоктування

всією поверхнею

Розмноження

Нестатеве Статеве Джерело енергії

Дихання БродінняБр ву а н нь нк яу

Конідіями

Живлення

Г__________и

Будова

ГрибницяПристосувальні риси

Хітин захищає від механічних пошкоджень ____________________________

____________________________

____________________________

____________________________

Можуть жити без доступу кисню


Чому їх вигнали з царства Рослини?Чому не пустили до царства Тварини?

СамоконтрольПоставте знак «+», коли твердження правильне, знак «–»,

коли неправильне.1. Усі гриби утворюють плодове тіло. (–)2. За способом живлення гриби є автотрофами. (–)3. Вегетативне тіло грибів називається міцелій. (+)4. Особливістю грибів є відсутність у їх клітинах пластид. (+)5. У тілі грибів утворюється крохмаль. (–)6. Гриби можуть утворювати різні типи спор: статеві та не-

статеві. (+)7. Клітини грибів оточені клітинною стінкою, основою якої

зазвичай є хітин – речовина, властива рослинам. (–)8. Гриби ростуть упродовж усього життя. (+)9. У грибів утворюється продукт обміну сечова кислота. (+)10. До сапротрофів належать гриби, що живуть за рахунок

відмерлих організмів. (+)

VІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати §§ 47–48.Для продуктивної дослідницької діяльності на наступному

уроці вдома спробуйте вирощувати гриби. (Фільм «Як ростуть гриби»)

Умови, яких слід дотримуватись:для безпеки транспортування вирощуйте гриби у пластико-

вій посудині;за 3–4 дні до уроку намочіть хліб (бажано білий) у теплій

воді;поставте посудину в тепле місце;після появи спорангіїв накрийте посудину капроновою

кришкою або целофановим пакетом (щоб уникнути дії алер-генів).

Для допитливихРозпочати роботу над міні-проектом «Гриби в біосфері та

житті людини».


УРОК 52

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ГРИБІВ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Мета: розширити уявлення про будову грибів на організмовому рів-ні, вивчивши будову макроскопічних та мікроскопічних грибів (на прикладі печериці, пеніцилу і дріжджів); розвивати предметну ком-петентність; виховувати ціннісне ставлення до природи і праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань (2 уроки).

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВУлаштуємо біологічний балаган, пригадавши, що ми знаємо

про будову та процеси життєдіяльності грибів.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВВи стереотипно уявляєте гриби організмами, що мають ніж-

ку і шапинку, але вони є дуже різними.Наскільки різними можуть бути гриби?У чому проявляються відмінності їх будови?


IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ПЕРВИННЕ УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Класифікація царства ГрибиЗа особливостями організації та складністю будови царство

Гриби поділяється на 3 відділи. (Слайд)Слизовики (міколог А. де Барі у 1887 р. запропонував для

слизовиків назву Mycetozoa, тобто «грибо-тварини», підкреслю-ючи їх подвійну природу) – своєрідні організми, що є колоніаль-ними організмами й у своєму складі не містять твердої клітин-ної стінки, тому не мають сталої форми (змінюють її навіть від подиху вітру).

Справжні гриби. За будовою грибниці справжні гриби умов-но поділяють на нижчі та вищі. У нижчих грибів гіфи міцелію


не мають перегородок і є ніби однією дуже розгалуженою гігант-ською клітиною, у вищих грибів міцелій багатоклітинний.

Відділ лишайники. Симбіотичні організми, шо поєднують у собі два організми: гриби та водорості.

2. Класифікація відділу Гриби

2.1. Наукова класифікація відділу ГрибиСучасні системи грибів побудовані на таких ознаках, як бу-

дова вегетативного тіла, міцелію, характер нестатевого і стате-вого спороношення, спосіб розвитку і формування органів роз-множення тощо.

Відділ гриби поділяють на 4 класи.1. Архіміцети – найпримітивніші та найдавніші гриби; мі-

целію не мають або він зачатковий.2. Фікоміцети – міцелій розвинутий, неклітинний, багато-

ядерний.3. Аскоміцети, або сумчасті гриби, – міцелій багатоклітин-

ний, статеві спори – сумкоспори (аскоспори) розвивають-ся в сумках (асках).

4. Базидіоміцети мають багатоклітинний міцелій, статеві спори – базидіоспори розвиваються на базидіях екзоген-но.

Крім того, у межах відділу виділяють штучну групу непов-них, або незавершених грибів, що характеризуються багатоклі-тинним міцелієм і розвиненим нестатевим конідійним спороно-шенням. Статеве відтворення у цих грибів невідоме.

Класи архіміцетів і фікоміцетів зараховують до нижчих гри-бів, а класи аскоміцетів, базидіоміцетів і групу незавершених грибів – до вищих.

2.2. Класифікація за складністю організації міцелію За цією ознакою гриби поділяють на мікроскопічні та макро-

скопічні.До мікроскопічних відносять велику групу грибів:

вегетативні тіла яких не мають перегородок і тому багато-ядерні;

зі спрощеним міцелієм, що легко розпадається на окремі клітини;


із міцелієм, що складається з невеликої кількості малороз-галужених гіфів.Переплітаючись, ниткоподібні гіфи утворюють тіло гриба у

вигляді вати, пуху та інших подібних утворень. Міцелій скла-дається з двох частин: верхньої плодоносної і нижньої, яка слу-жить для прикріплення до живильного середовища-субстрату й харчування гриба. Гриби видно неозброєним оком. У більшості мікроскопічних грибів спори утворюються в спорангіях, три-валість життя їх міцелію складає від декілька днів до декіль-кох років. Мікроскопічні гриби для свого розвитку вимагають наявності кисню, тобто є аеробами і розмножуються тільки за доступу повітря! Оптимальними умовами для їх розмноження є температура +25–35 оС і відносна вологість повітря 70–80%. До таких грибів належать цвілеві гриби і дріжджі.

Макроскопічні гриби мають тіло (міцелій), що складається з багатоклітинних розгалужених гіфів, які можуть в окремих частинах переплітатися і формувати плодове тіло. Саме його в повсякденному житті називають «грибом». Плодове тіло у мак-роскопічних грибів є тією структурою, де після особливого стате-вого процесу розвиваються органи спороношення і формуються спори. Макроскопічні гриби можуть бути сапрофітами, симбіо-трофами або паразитами. Вони можуть використовувати різні джерела органічних речовин, але найчастіше поживні речовини їм постачають рослини, особливо – деревні. До таких грибів на-лежать: білий, печериця, опеньок, чага, трутовик тощо.

3. Шапинкові гриби та їх будоваЧому більшість макроскопічних грибів називають шапинко-

вими?На які групи поділяються шапинкові гриби за структурою

гіменофору (спорангії макроскопічних грибів)?

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯТема. Будова шапинкових грибів.

(Виконується учнями самостійно, з використанням тексту підручника та зошита з друкованою основою).

4. Різноманітність макроскопічних грибівГриби-симбіотрофи (мікоризні):


вступають у симбіоз з іншими організмами;ростуть переважно на ґрунті, їх багато в лісах, тому що по-

живні речовини їм постачають дерева;мікориза з певними видами рослин знайшла відображення

у назвах деяких грибів – підберезовик, підосичник, підду-бець;

ліси, де багато мікоризних грибів, швидше ростуть, ніж ті, де грибів мало.Паразити (трутовики):

не мають чіткого поділу на ніжку і шапинку;не згнивають;міцелій розростається в деревині, яка є джерелом поживних

речовин.Сапротрофи (гнойовик чубатий, дощовик, веселка):

дереворуйнуючі гриби, розкладають старі дерева та жив-ляться рештками організмів (ґрунтові);

джерелом поживних речовин є рештки відмерлих організ-мів, відмерла деревина;

ґрунтові сапротрофи, розкладаючи залишки органічної маси, беруть участь у процесах ґрунтотворення, підвищую-чи родючість.


Яка різниця між макроскопічними і мікроскопічними гри-бами?

Чи важливі умови для життя грибів і проростання спор? Як взаємодіють деревні рослини та мікоризні гриби?Яким чином пов’язані між собою мікоризні, трутові та са-

протрофні гриби?

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ ТА РЕФЛЕКСІЯСьогодні ми дізнались, що гриби є досить різноманітними

організмами, а не лише шапинковими, які ми збираємо. Навіть шапинкові гриби різні за місцем утворення спор.А чи любите ви збирати гриби? Чи сняться вам гриби?


До чого сняться гриби? Попереджають про оманні задово-лення, ілюзорні плани. Збирати гриби – буде багато дрібної ро-боти. Бачити мухомори, поганки – до неправди й обдурювання. Гриби, що виросли в незвичайному місці, – ви затіяли ризико-вану справу.

Сподіваюсь, що на уроці ніхто не спав. Чи не так?Інколи інертних людей називають грибами. Спори грибів

можуть досить швидко розноситись вітром і водою. Оберіть, за своєю активністю на уроці, собі синонім: «Я гриб» чи «Я спора».

VІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯПовторити § 48, опрацювати § 49.Підготуватись до уроку «Обміну досвідом і знаннями».

Правила збирання грибів.Правила обробки грибів.Способи визначення якості грибів.Ознаки отруєння грибами.Перша допомога при отруєнні грибами.Отруйні гриби навколишніх лісів.

УРОК 53

ГРИБИ ЇСТІВНІ ТА НЕЇСТІВНІ. ОТРУЙНІ ГРИБИ

Мета: розширити знання про класифікацію грибів, вивчивши класифі-кацію грибів за їх їстівними якостями, поглибити практичні знання про отруйні гриби; розвивати ключову та комунікативну компетент-ності; виховувати ціннісне ставлення до природи та свого здоров’я.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ДІЙ УЧНІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ТВОРЧОГО ВИРІШЕННЯ ПОСТАВЛЕНИХ ЗАВДАНЬ

Чи мають гриби певну харчову цінність?Яка користь від уживання грибів?


(Калорійність грибів і наявність 18 незамінних амінокислот, поліненасичених жирних кислот, вітамінів і мікроелементів за-безпечує їм статус «рослинного м’яса»:

• вітаміни групи В (рибофлавін, ніацин) підтримують нер-вову систему, нормалізують рівень гормонів і стан шкіри, захи-щають від анемії і раку;

• селен виступає антиоксидантом для захисту клітин від хвороб і старіння;

• амінокислота ерготионеїн, що знижує запалення, міс-титься в білому грибі у кількості 2,8–4,9 мг;

• калій важливий для контролю артеріального тиску і здо-ров’я серця. Гриби містять від 98 до 376 мг калію на 100 г;

• бета-глюкан стимулює імунітет і прискорює розщеплен-ня жирів).Чи усі гриби можна вживати в їжу?Чи можуть гриби завдати шкоди?

ІІ. АНАЛІЗ ЗАВДАННЯ, РОЗКРИТТЯ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ ТВОРЧИХ ЙОГО ЕЛЕМЕНТІВУчні отримують завдання скласти інформаційний колаж

«Що потрібно знати про гриби як харчовий продукт». За потре-би вчитель може запропонувати перелік основних пунктів, які потрібно відобразити у колажі.

Перелік розділів колажу1. Поділ грибів за їстівною придатністю та їх категорії

(Схема)2. Ознаки отруйних грибів.3. Отруйні гриби своєї місцевості.4. Типи отруєнь грибами.

ІІІ. ПІДГОТОВКА НЕОБХІДНОГО УСТАТКУВАННЯУчні опрацьовують матеріал §§ 50–51 та у парах складають

колаж.

IV. САМОСТІЙНЕ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ РОБОТИ (15 ХВ)


V. КОНТРОЛЬ ВИКОНАНОГО ЗАВДАННЯ ТА ЙОГО ЗАГАЛЬНЕ ОБГОВОРЕННЯ

Обговорення з використанням питань домашньої підготовкиНа які групи можна поділити гриби за їстівними якостями?Наведіть приклади кожної групи грибів.Чи всі їстівні гриби мають високу харчову цінність?Які ознаки отруйних грибів?Які отруйні гриби ростуть у наших лісах?На які групи поділяють отруєння грибами?Дайте їм характеристику.Які ознаки отруєнь грибами і коли вони проявляються?Як рятувати людину, що отруїлась грибами?

VІ. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ

VІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5 Тема. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів своєї місцевості.

Хід роботи1. Визначте, які гриби зображені на картках. 2. Визначте, до якої категорії – їстівних чи отруйних – на-

лежать визначені вами гриби.3. Визначте, які з отруйних грибів вашої місцевості нагаду-

ють їстівні види.4. Запишіть у зошит правила збирання грибів і запам’ятай-

те їх.

VІІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

ІХ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯПовторити §§ 50–51; принести вирощені гриби.Повторити ознаки макро- та мікроскопічних грибів.

Для допитливихЯкий зв’язок між першими антибіотиками і грибами?Звідки для росту беруть енергію дріжджі?


УРОК 54

МІКРОСКОПІЧНІ ГРИБИ: ЦВІЛЕВІ ГРИБИ ТА ДРІЖДЖІ

Мета: розширити знання про гриби, вивчивши будову та особливості процесів життєдіяльності мікроскопічних грибів; розвивати пред-метну та міжпредметну компетентності; виховувати ціннісне став-лення до природи.


ХІД УРОКУ


На які групи за організацією міцелію поділяють гриби?Які ознаки мікроскопічних грибів?Які групи грибів належать до мікроскопічних?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВЦвілеві гриби з’явилися на нашій планеті близько 200 міль-

йонів років тому. Цвіль здатна як позбавити життя, так і вряту-вати від смерті. Цвіль виглядає красиво, але при цьому інших почуттів, окрім огиди, не викликає.

Мама пече дуже смачні пиріжки, але інколи нарікає на дріжджі, коли вони не вдаються. Чому? Який тут зв’язок? Що потрібно, щоб пиріжки вдавалися?


IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ПЕРВИННЕ УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Загальна характеристика цвілевих грибівЦвілеві гриби – це різноманітні гриби, що формують розга-

лужені міцелії без великих плодових тіл. Цвіль відноситься до мікроміцетів (гриби, що мають мікроскопічні розміри). Цвілеві гриби широко поширені у природі, практично повсюди. Великі колонії ростуть на поживних середовищах за високої темпера-тури і підвищеної вологості, причому зростання цвілі не обме-


жене за умови наявності їжі. Цвілеві гриби вирізняються неви-багливістю до середовища проживання та їжі.

Гриби, що належать до цвілевих, надзвичайно різноманітні, але для них усіх характерні типові риси. Міцелій (грибниця) цвілевих грибів є основою їх вегетативного тіла і виглядає як комплекс розгалужених тонких ниток (гіфів). Гіфи гриба розта-шовані на поверхні або всередині субстрату, на якому поселився гриб. У більшості випадків цвілі утворюють грибниці великих розмірів, що займають значну поверхню. Нижчі гриби мають цільну грибницю, що не поділяється на клітини, тоді як у біль-шості цвілевих грибів грибниця поділена на клітини.

Розмноження цвілевих грибів відбувається статевим шля-хом, може бути безстатевим або вегетативним. Тому розмно-ження цвілевих грибів здійснюється з величезною швидкістю. У разі вегетативного розмноження відбувається відділення від основи міцелію його частин, які здатні самостійно існувати. Аналогічно здійснюється брунькування міцелію або окремих клітин у дріжджів. При статевому розмноженні статеві клітини з’єднуються, утворюючи зиготу. При безстатевому розмножен-ні основну роль відіграють спори. Спори містяться усере дині особливих споровмістищ або по краях спеціальних виростів грибниці – конідієносців. Безстатеве розмноження – головний спосіб розмноження цвілевих грибів.

Клітини цвілевих грибів не мають хлорофілу, в зв’язку з чим цим грибам потрібні для живлення готові органічні речо-вини. Цвілеві гриби харчуються шляхом усмоктування органіч-них речовин. Причому спочатку цвіль виділяє травні ферменти для перетравлення їжі, а потім поглинає розщеплені на прості-ші органічні речовини. Оскільки цвілеві гриби не мають змоги пересуватися для пошуків їжі, то вони «мешкають» у самій їжі. Цвілеві гриби належать до простих грибкових паразитичних рослин.

2. Типовий представник мікроскопічних грибів – мукорМіцелій мукора перебуває всередині субстрату, з якого ви-

ходять довгі негіллясті гіфи, що несуть чорні округлі споран-гії, заповнені дуже дрібними й легкими зооспорами, які є засо-бом поширення цвілі в сприятливих умовах. У несприятливих


умовах відбувається статеве розмноження за типом зигогамії, що призводить до утворення великих диплоїдних зигот із дуже товстою, темнозабарвленою горбистою оболонкою, що легко ви-тримує несприятливі умови навколишнього середовища. Гриб завдає великої шкоди народному господарству, викликаючи псування продуктів харчування, у тому числі тих, що зберіга-ються в холодильниках, тому що оптимум росту й розвитку гри-ба перебуває в діапазоні від +1 до +5 ◦С.

3. Інші цвілеві грибиЯк не дивно, цвілеві гриби можна поділити на групи за ко-

льором їх міцелію.

4. Цінна цвіль – пеніциліум (повідомлення учнів)

5. Дріжджі – одноклітинні грибиДріжджі – це гриби, які живуть упродовж усього або більшої

частини життєвого циклу в формі окремих поодиноких клітин. Розміри дріжджових клітин складають у середньому від 3 до 7 мкм у діаметрі, але зустрічаються деякі види, клітини яких можуть досягати 40 мкм. Дріжджові клітини нерухомі, мають овальну форму. Хоча міцелію дріжджі не утворюють, у них спо-стерігаються всі ознаки і властивості грибів.

Дріжджові гриби є органотрофними еукаріотами з абсорб-ційним видом харчування. Ці гриби використовують органічні речовини для отримання вуглецю і необхідної для життєдіяль-ності енергії. Для дихання дріжджам потрібен кисень, але за відсутності його доступу багато видів факультативних анаеро-бів дріжджових грибів отримують енергію в результаті бродін-ня з утворенням спиртів. Бродіння дріжджів призупиняється

Чорна пліснява

Синьо-зелена пліснява

Темно-сіра пліснява

Біла пліснява

ризопус пеніцил аспергіл мукор


або припиняється зовсім, якщо кисень починає надходити до зброджуваного субстрату, так як дихання – ефективніший про-цес для отримання енергії. Але якщо в поживному середовищі концентрація цукрів дуже велика, то навіть за доступу кисню процеси дихання і бродіння проходять одночасно. До умов хар-чування дріжджові гриби дуже вимогливі. В анаеробному сере-довищі дріжджі засвоюють тільки глюкозу, тоді як в аеробному вони можуть використовувати як джерела енергії також вугле-води, жири, ароматичні сполуки, органічні кислоти, спирти.

Ріст і розмноження дріжджів відбувається з величезною швидкістю, провокуючи при цьому характерні зміни в навко-лишньому середовищі. Так, завдяки процесу спиртового бродін-ня, дріжджі отримали широке поширення в усьому світі. Вва-жається, що дріжджі є найдавнішими з рослин, культивованих людиною. Розмноження дріжджів здійснюється брунькуван-ням (поділом). Можливий і статевий шлях розмноження. Зиго-та, яка при цьому утворюється, трансформується в «сумку», в якій містяться 4–8 спор. У одноклітинному стані дріжджі здат-ні здійснювати вегетативне розмноження.

Поділ дріжджів на групи (класи Ascomycetes і Basidiomyce-tes) заснований на способах їх статевого розмноження. Існують види дріжджів, що не мають статевого розмноження. Їх учені відносять до класу недосконалих грибів (Fungi Imperfecti, або Deuteromycetes).

Певні види дріжджів здавна використовуються люди-ною для виготовлення вина, пива, хліба, квасу, в промисло-вому виробництві спирту тощо. Деякі види дріжджів, завдя-ки їх важливим фізіологічним особливостям, застосовують у біотехнологіях. У сучасному виробництві, використовуючи дріжджі, отримують харчові добавки, ферменти, ксиліт, очи-щають воду від забруднення нафтою. Але є і негативні власти-вості дріжджів. Деякі види дріжджів здатні викликати у людей захворювання, оскільки є факультативними, або умовно пато-генними, мікроорганізмами. До таких захворювань належать кандидоз, криптококоз, пітіріаз.А звідки ж дріжджі беруть енергію для росту? (Повідомлен

ня учнів)


V. ОСМИСЛЕННЯ ОБ’ЄКТИВНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ТА ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТЕЙ У ВИВЧЕНОМУ МАТЕРІАЛІ

Робота із зошитом з друкованою основоюВід чого залежить якість маминих пиріжків?Хто може псувати продукти харчування?Чи може пліснява бути у ролі рятівника?

VI. НАДАННЯ ТА ПОЯСНЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯОпрацювати § 52.Французький ботанік А. Вейан у 1727 р. сказав: «Гриби – це

винахід диявола, придуманий ним для того, щоб порушувати гармонію решті природи, бентежити і доводити до відчаю до-слідників-ботаніків». Як ви розумієте слова ботаніка?

УРОК 55

ФІТОПАТОГЕННІ ТА ЗООПАТОГЕННІ ПАРАЗИТИЧНІ ГРИБИ

Мета: поглибити знання про паразитичний спосіб життя, склавши ха-рактеристику фіто- та зоопатогенних грибів, вивчити найпошире-ніші хвороби рослин та людини, спричинені цими організмами; розвивати предметну та здоров’язберігаючу компетентності; вихо-вувати ціннісне ставлення до природи та свого здоров’я.


ХІД УРОКУ


Біологічний диктант1. До царства Гриби належать ... (слизовики, гриби, лишайни

ки)2. Структурною одиницею гриба є ... (гіфи)3. Тіло гриба називається ... (міцелій)


4. Як називається частина тіла макроскопічного гриба, у якій формуються і достигають спори? (Плодове тіло)

5. Макроскопічні гриби, плодове тіло яких має ніжку і шапин-ку, називаються ... (шапинкові)

6. Шапинкові гриби, залежно від форми гіменофору, поділя-ються на ... (пластинчасті та трубчасті)

7. Печериця належить за поживністю та смаковими властивос-тями до грибів ... (ІІ категорії)

8. Які дві групи грибів належать до мікроскопічних? (Дріжджі та цвілеві)

9. Синьо-зелену цвіль формує цвілевий гриб ... (пеніцил)10. Пеніцил став родоначальником класу лікарських препара-

тів ... (антибіотиків)11. Дріжджі розмножуються ... (брунькуванням)12. Клітини дріжджів, на відміну від клітин шапинкових гри-

бів, не містять у клітинній оболонці ... (хітину)

ІІ. ПЕРЕВІРКА ВИКОНАННЯ УЧНЯМИ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ПРАКТИЧНОГО ХАРАКТЕРУЧи обдумали ви слова А. Вейана: «Гриби – це винахід дияво-

ла, придуманий ним для того, щоб порушувати гармонію решті природи, бентежити і доводити до відчаю дослідників-ботані-ків»? Як ви можете їх пояснити?


Якщо ви маєте присадибну ділянку, то повинні знати про фі-тофтору. Що вам про неї відомо?

Чи помічали ви у лісі на листках дерев якісь нарости?Чи чули ви про грибкові захворювання людини? Які?

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ УЧНІВЯк називаються захворювання, спричинені паразитичними

дріжджами?Які вам відомі негативні форми взаємовідносин між організ-

мами?У чому суть паразитизму?


Чи існують певні особливості життєдіяльності паразитич-них організмів?

Які вам відомі паразитичні макроскопічні гриби?Які способи живлення мають мікроскопічні гриби?


1. Особливості будови та життєдіяльності грибів-паразитівСьогодні відомо понад 10 тисяч видів грибів-паразитів. Ця

група дуже різноманітна за способом життя і харчуванням. Гриби здатні паразитувати на різних організмах – на рослинах, безхребетних, хребетних тваринах, людині, на інших грибах, лишайниках. Деякі види розвиваються лише на певних орга-нізмах, тобто характеризуються вузькою спеціалізацією. Низка видів може вражати велике коло хазяїв, що належать не тільки до різних родин, але і до різних царств живого світу.

Одні гриби-паразити пристосовані до наземного способу життя, інші, яких серед грибів більшість, – у тілі свого хазяї-на. Крихітна спора гриба розростається та утворює нитки, що обплітають тканини, проникають у клітини. Гриб починає ви-користовувати речовини клітин, спричинюючи врешті-решт їхнє відмирання. Паразитичні гриби мають різні способи про-никнення. Є паразити, які проникають в організм через ушко-джені місця (після пошкодження комахами, градом, морозом). Спочатку вони розвиваються на пошкоджених місцях, а згодом поширюються в здорові тканини та живляться вмістом живих клітин (наприклад, трутовики). Існує група грибів, які можуть виділяти отруйні речовини й убивати клітини, живлячись їхнім вмістом. Є паразити, спори яких проникають в організм росли-ни через продихи листків, корені, маточку тощо. Гриби-пара-зити здатні дуже швидко розмножуватися, утворюючи величез-ну кількість спор. Тому хвороби, які вони спричинюють, дуже швидко поширюються в природі. Поширення спор також може здійснюватися різними способами. Так, є гриби, що вистрілюють свої спори на мух, які пролітають повз них. Спора, яка потрапи-ла на тіло комахи, проростає й утворює грибницю, що усмок-тує все необхідне для життя гриба з тіла мухи. Через 2–3 дні


муха гине, а гриб знову «полює». Спори водяних грибів можуть навіть плавати, маючи для цього джгутики. Отже, гриби-пара-зити можуть існувати на поверхні та в середині живих організ-мів, у них різноманітні способи проникнення, вони утворюють величезну кількість спор тощо.

2. Рослини – сприятливе середовище існування грибівУ рослинних клітинах є досить об’ємні вакуолі, заповнені

клітинним соком. Клітинний сік містить значну кількість цук-рів. Крім того, клітини рослин містять складні вуглеводи, такі як целюлоза, що є складовою клітинної стінки, та запасаючу речовину – крохмаль. Отже, гриби, потрапивши у їх тіло, ма-ють сприятливе поживне середовище для росту та розмножен-ня. Продихи, що є у листках рослин, забезпечують нормальне дихання грибів-паразитів, а міжклітинний простір є надійним захистом від несприятливих умов.

Оселившись на рослині, гриб-паразит не вбиває її, а лише пригнічує її життєдіяльність. Рослини мають способи захисту від таких «співмешканців» – можуть виділяти алкалоїди, які є токсичними для гриба, а також утворюють «мертву» зону на-вколо ураженого місця.

Гриби, що пригнічують життєдіяльність рослин і виклика-ють грибкові захворювання, належать до фітопатогенів, а ті, що викликають грибкові захворювання у тварин і людини, – до зоо-патогенів.

3. Найпоширеніші гриби-паразити рослин і їх діяПаразитують гриби переважно на рослинах (майже 10 000

видів), рідше на тваринах і людині (близько 1000 видів). Є водя-ні гриби, які спричинюють хвороби риб, земноводних, водорос-тей (наприклад, сапролегнія). Але найпоширенішими є гриби-паразити рослин.

Фітофтора, або картопляний гриб, паразитує на картоплі, помідорах. Уражені листки вкриваються темними плямами, в’я нуть і засихають, а бульби картоплі чи плоди помідорів – темніють і загнивають. Щоб зменшити втрати врожаю помідо-рів, їх обприскують препаратами, до складу яких входить мідь.


Сажкові гриби паразитують на злакових, спричинюючи за-хворювання сажку. Назва пов’язана з тим, що частина рослини, на якій розвивається гриб, укривається чорними спорами й на-гадує головешку. Спори проникають у рослину під час пророс-тання зернівок, через приймочку маточки під час цвітіння або через молоді надземні частини.

Іржасті гриби паразитують на злакових, соняшнику, малині тощо. На уражених грибами листках і стеблах з’являються бурі плями, що нагадують іржу, звідки й назва хвороби.

Гриб клавіцепс пурпуровий зумовлює захворювання, що діс-тало назву «ріжки» жита. Унаслідок зараження грибом у коло-сі жита замість зернівок утворюються темно-фіолетові, майже чорні «ріжки». Це призводить не лише до зменшення врожаю, а й до тяжких отруєнь людей, тому що в «ріжках» містяться дуже отруйні речовини.

Борошнисторосяні гриби є збудниками борошнистої роси троянд, аґрусу, огірків, винограду тощо. Ознакою цього захво-рювання є поява на рослинах плям, що зовні подібні до розсипа-ного борошна. Чим небезпечні фітопатогени для людини?

(Учні самостійно опрацьовують матеріал § 53 і дають відповідь на запитання)

4. Зоопатогенні паразитичні грибиВажливою проблемою ветеринарної медицини є грибкові

інфекції. З потенційних «хвороб майбутнього» мікози перетво-рилися на актуальні «хвороби сьогодення». Збудники мікозів багаточисельні, як і захворювання людей і тварин, що викли-каються ними. Кількість видів мікроскопічних грибів колива-ється у межах 100–200 тис. видів. Щороку описується близько 1500 нових видів. Реальне значення у клінічній практиці нині мають понад 100 видів.

Продукт діяльності зоопатогенних грибів – мікотоксин. Мі-котоксини мають канцерогенну, мутагенну дію, пригнічують імунітет організму, уражують нирки, печінку, нервову і кро-воносну системи, шлунково-кишковий тракт, викликають за-хворювання крові, дерматити, судоми, гострі болі, порушують гормональну рівновагу і функції відтворення.


Кокцидіоїдоз – важке захворювання, що характеризується різноманітними ураженнями шкіри та деяких внутрішніх ор-ганів.

Захворювання було вперше описане в 1892 р. у Буенос-Айре-сі. Проте його грибкова природа остаточно встановлена в 1900 р. Крім людини, збудник кокцидіоїдозу може вражати і багатьох теплокровних тварин. Кокцидіоїдоз поширений у США (особли-во в південно-західних штатах), а також майже в усіх країнах Латинської Америки. Значно рідше він виявляється в Італії, Греції та інших країнах Європи із сухим спекотним кліматом. У США щорічно на кокцидіоїдоз захворюють близько 100 тис. осіб.

Збудник кокцидіоїдозу – двофазний дріжджоподібний гриб. У природі він зустрічається в міцеліальній (заразній), а в ткани-нах людини – у сферулярній (незаразній) формі. Сферули – це великі кулясті клітини розміром від 200 до 500 мк, заповнені спорами.

Зараження людей може відбуватися при вдиханні пилу, що містить спори гриба, через шкірні покриви (якщо порушена їх цілісність, тобто є садна, рани, порізи), у які проникають спори гриба з ґрунту.

Грибок стопи – найпоширеніший підвид класу мікозних захворювань. За даними офіційної статистики мікозом стоп страждає близько 60% жителів планети, причому різного віку і соціального достатку. Викликають хворобу шкідливі грибкові спори типу Candida albicans, Trichophyton interdigitale, Tricho-phyton rubrum, Trichophyton mentagrophytes.

Причини виникнення грибка стопи:Тривале перебування у вологому і теплому середовищі.

Шкідливі грибкові спори добре розмножуються в подібних умовах. Зокрема у південних регіонах планети від такого грибка страждають набагато частіше, ніж у північних ши-ротах.

Недотримання правил особистої гігієни під час відвідування громадських басейнів, лазень, саун тощо.

Носіння вузьких або некомфортних черевиків і туфель.


Грибок нігтів (оніхомікоз) – досить стійка інфекція. При за-хворюванні уражується вся нігтьова пластина, а з часом вона руйнується і розпочинається ураження шкіри. Збудником оні-хомікозу є грибкова інфекція, яка легко передається від однієї людини іншій. Інфекція вражає ноги на різних ділянках. Для інфікування достатньо витерти ноги чужим рушником.

Регулярне відвідування громадських місць, таких як лазня, спортзал або душ, збільшує шанси на зараження спорами гриб-ка. Тому, ведучи спортивний спосіб життя, варто подбати про неухильне дотримання правил особистої гігієни.

Це захворювання проявляється не тільки на нігтях, воно може поширюватися і на шкірні покриви. Якщо виявлено гри-бок між пальцями ніг, лікування хвороби буде іншим, ніж у разі появи інфекції на нігтях. Для початку необхідно відвідати фахівця: лікар-міколог визначить ступінь ураження і допоможе розібратися з тим, який зі способів лікування слід застосовува-ти в кожному випадку. Поговорити про те, як вивести грибок на нігтях, і на цьому зупинитися – помилкове рішення. Чим біль-ше часу не звертати уваги на захворювання, тим глибше воно проникатиме.

VІ. ОСМИСЛЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬЧим небезпечні гриби-паразити?Чи безпечні для людини рослини, уражені фітопатогенними

грибами?Чи можна уберегти себе від мікозів? Як?

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ТА ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати § 53.Навчити батьків оберігатися від мікозів.Повторити ознаки грибів та одноклітинних водоростей.


УРОК 56

ХАРАКТЕРИСТИКА ЛИШАЙНИКІВ

Мета: вивчити організацію та процеси життєдіяльності лишайників, ви-окремити специфічні риси цих організмів; розвивати предметну та комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ


Які типові ознаки грибів?Які вам відомі одноклітинні водорості?Що вам відомо про процеси їх життєдіяльності?Що таке симбіоз?Які групи входять до царства Гриби?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВВідомий учений К. А. Тімірязєв наприкінці XIX століття

назвав лишайники «рослинами-сфінксами», що у перекладі з грецької мови означає «чудовисько, символ загадковості». Чому К. А. Тімірязєв назвав ці організми сфінксами?


IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ПЕРВИННЕ УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Коротка історія дослідження лишайниківЛишайники мають дуже давню історію: вони з’явилися на

Землі понад сто мільйонів років тому, коли формувався крей-довий шар нашої планети. Та тільки в кінці XVIII – на почат-ку XIX століття виникла наука про лишайники – ліхенологія. Її основоположником вважається шведський учений А. Аха-ріус. Російський учений А. Н. Бекетов у 1860 році ввів термін «лишайники». Подвійна природа лишайників була відкрита у


1860-х роках німецьким ученим С. Шведенером. Він установив, що їх вегетативне тіло складається з двох компонентів: гриба – мікобіонта та водорості – фікобіонта.

Як організми лишайники були відомі набагато раніше від-криття їх сутності. Ще Теофраст, «батько ботаніки», описав два види лишайників – уснею і рочелу, які вже тоді використовува-ли для одержання ароматичних речовин і барвників. Щоправ-да, на той час їх нерідко називали то мохами, то водоростями, то навіть «хаосом природи» і «злиднями рослинності».

2. Поділ лишайників за формою слані(Під час пояснення вчитель використовує презентацію)За формою слані лишайники поділяють на кіркові, листува-

ті та кущисті.У кіркових, або накипних, лишайників слань має вигляд за-

барвленої кірочки, нальоту, що дуже щільно приростає до суб-страту. Товщина кірочок різна – від ледве помітного накипу або порошкоподібного нальоту до 0,5 см, діаметр – від кількох мі-ліметрів до 20–30 см. Накипні лишайники ростуть на поверхні ґрунтів, гірських порід, на корі дерев і кущів, оголеній дереви-ні, що гниє. До цієї групи лишайників входить найбільше видів (близько 80%), що трапляються в різних умовах існування.

Листуваті лишайники мають форму пластинок різного за-барвлення, горизонтально розміщених на субстраті (пармелія, стінна золотянка). Пластинки, як правило, округлі, діаметром 10–20 см. Характерною особливістю листуватих лишайників є неоднакові забарвлення й будова верхньої і нижньої поверхонь слані. У більшості з них на нижній частині слані утворюються органи кріплення до субстрату – ризоїди, що складаються із зібраних у пучки гіфів. Вони ростуть на поверхні ґрунту, серед мохів.

У кущистих лишайників слань має стеблоподібну форму, прикріплюється до субстрату невеликими ділянками нижньої частини, а верхня частина розгалужена і піднята над поверх-нею або звисає з дерев подібно до кошлатих грив – «бородаті» лишайники. За рівнем організації кущисті лишайники є найви-щим етапом розвитку слані. Їхня слань може бути різних розмі-


рів: від кількох міліметрів до 30–50 см. «Бородаті» лишайники можуть досягати 7–8 м (уснея). До кущистих лишайників нале-жать цетрарія, ягель, алекторія тощо.

3. Організація лишайників Слань лишайників ззовні вкрита товстим шаром зрощених

гіфів гриба, під яким містяться зелені хлорофілоносні клітини фікобіонта. Вони функціонують під захистом гриба, використо-вуючи воду, яку він вбирає. Поміж зелених клітин проникають тонкі нитки клітин гриба. Гриб живиться органічними речови-нами, що утворюються під час фотосинтезу в клітинах водорості чи ціанобактерії.

Розрізняють два основних типи мікроскопічної структури слані лишайників: гомеомерний і гетеромерний. На попереч-ному перерізі лишайника гомеомерного типу видно, що слань утворена хаотично переплетеними гіфами гриба, поміж якими розкидані окремі клітини або нитки водоростей. Ці лишайни-ки утворюють групу, відому під назвою слизистих лишайників, оскільки водорості виділяють слиз, у який вкраплені клітини гриба і водорості.

У лишайнику гетеромерного типу клітини водоростей зосе-реджені в одному шарі, який називають гонідіальним. Під ним знаходиться серцевина, що складається з рідко розміщених ни-ток гриба. Зовнішніми шарами лишайника є щільно зімкнуті грибні гіфи, які називають кірковими шарами. За допомогою грибних ниток, що відходять від нижньої кори, лишайник при-кріплюється до субстрату, на якому росте. У деяких лишайни-ків нижньої кори немає і вони зростаються із субстратом гіфами серцевини.

Лишайники рідко бувають зеленими. Найчастіше вони попе-лясто-сірі, жовтуваті, помаранчеві, коричневі. Їхнє забарвлен-ня залежить від пігменту, що містяться в гіфах гриба. Пігменти утворюються лише на світлі. Чим більше світла в місці зростан-ня лишайників, тим яскравіше забарвлення вони мають.

Ростуть лишайники дуже повільно – лише 0,025–8 мм за рік.Тривалість життя лишайників становить від 50 до 4 500 ро-

ків.


4. Життєва форма лишайниківНа перший погляд, лишайники – чудовий приклад спiвiс-

нування органiзмiв, які побороли конкуренцію i разом вижили там, де окремо не змогли б. Але це також приклад «рабства», у якому роль «пригноблювача» виконує гриб. Нитки гриба ви-смоктують вміст клітин фікобіонта, і вони відмирають. Тому під шаром живих клітин фікобіонта є порожні оболонки від-мерлих. Однак гриб ніколи не винищує всі клітини водорості: якщо живлення вичерпається, він загине. Лишайникові гриби не можуть жити без фікобіонтів. Багато водоростей та ціано-бактерій живуть поза тілом лишайника, але є серед них і такі, які без мікобіонта не існують. Фікобіонти отримують від грибів воду та мінеральні речовини. Отже, співжиття гриба і водорості в організмі лишайника є взаємовигідним.

5. Розмноження лишайниківРозмножуються лишайники переважно шматочками слані.

Але можливе розмноження спеціалізованими органами – ізидіями і соредіями. Соредії та ізидії – особливі «органи» роз-множення лишайників. Соредїї утворюються всередині слані в листуватих та кущистих лишайників. Сформовані соредії ви-штовхуються зі слані назовні, підхоплюються й розносяться віт ром. За сприятливих умов вони проростають у нових місцях і утворюють нові лишайники. Соредіями розмножується близько 30% лишайників.

Ізидії – вирости верхньої кірочки слані. Мають вигляд зер-нин – циліндричних або коралоподібних виростів чи маленьких листочків. Усередині цих виростів містяться клітини водорос-тей, оточених гіфами гриба. На відміну від соредій, ізидії не висипаються на поверхню слані, а разом із її шматочками від-ламуються тваринами чи людиною і за сприятливих умов роз-ростаються в лишайник. Розмноження ізидіями трапляється у 15 % лишайників.

6. Поширення лишайниківЛишайники невибагливі до умов середовища і характери-

зуються високою стійкістю щодо впливу несприятливих чин-ників. Вони можуть зростати в найрізноманітніших умовах


освітлення й вологості, легко витримують тривалу нестачу води, різкі коливання температури, однак по-різному реагують на забруднення повітря. Деякі з них не витримують навіть най-меншого забруднення повітря і гинуть, інші – живуть лише в населених пунктах, у тому числі в промислових містах. Вивчив-ши цю особливість лишайників, їх можна використовувати як біоіндикатори для оцінки чистоти повітря.

Лишайники ростуть на найрізноманітніших субстратах: ка-м’я нистих породах, ґрунті, корі дерев, хвої, листках вічнозе-лених рослин, мохах, деревині, що гниє, та інших рослинних рештках. Вони можуть оселятися на склі, шкірі, залізі, ганчір-ках та інших предметах, при цьому головна умова для їх оселен-ня – тривалість перебування предмета в нерухомому стані.

Характерна біологічна особливість лишайників – утворення так званих лишайникових кислот, які відкладаються на поверх-ні гіфів у вигляді кристалів, паличок, зерняток тощо. Ними зу-мовлений колір лишайників. Та саме вони сприяють вростанню лишайника у будь-який субстрат. Відомо до 150 лишайникових кислот, які, крім лишайників, ніде не зустрічаються.


Чому ж К. А. Тімірязєв назвав лишайники «рослинами-сфінк сами»?

Чим дивні ці організми?

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Знайдіть 7 помилок у текстіПустунчик вирішив здивувати друзів своїми знаннями. По-

вернувшись зі школи, він їм розповів: «Чудернацькі рослини ці лишайники. Усередині них одночасно живуть два живі організ-ми – гриб і бактерія (або гриб і водорість). Гриб забезпечує за-хист та надходження води і мінеральних речовин, а водорості виробляють поживні речовини. Так вони допомагають одне од-ному. А як посваряться – кожен живе самостійно. Лишайники мають найрізноманітніше забарвлення, але більшість із них –


зелені. Ще нам розповідали про індикатори, але я не дуже зро-зумів, що це таке. Здається, якщо на подвір’ї ростуть лишайни-ки – повітря навколо забруднене. Лишайники – справжнісінькі чудовиська, які дуже швидко ростуть і досягають великих роз-мірів. Оселяються на стовбурах дерев, камінні, стріхах будин-ків, у ставках та озерах. Дуже невибагливі до умов. Я ніколи не звертав на них увагу. А ви бачили лишайники поблизу свого будинку?»

VII. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.За § 54 скласти характеристику лишайників.Підготуватися до захисту проектів «Гриби у біосфері та жит-

ті людини».Хто не працював над проектом, підготувати повідомлення

про значення лишайників для людини.Підготувати міні-проект «Грибництво як галузь сільського

господарства України».

УРОК 57

ЗНАЧЕННЯ ГРИБІВ І ЛИШАЙНИКІВ У ПРИРОДІ ТА ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Мета: визначити, яку роль відіграють гриби і лишайники у природі та практичній діяльності людини; розвивати міжпредметну, предмет-ну, комунікативну компетентності; виховувати ціннісне ставлення до природи.


ХІД УРОКУ


Які речовини можуть продукувати та накопичувати гриби і лишайники?

Де можуть зростати гриби і лишайники?


Чому вони можуть завойовувати різні середовища життя і зростати у різних умовах?

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВМи вивчили організацію грибів і лишайників, знаємо їх

особ ливості та властивості; саме вони визначають роль цих ор-ганізмів у природі та практичній діяльності людини. Яка ж ця роль? Чому ця група організмів є важливою і в при-

роді, і для людини?



1. Значення грибів у природі та практичній діяльності людиниУчні презентують свою роботу над проектом «Гриби у біо

сфері та житті людини».

2. Грибництво в Україні (презентація проекту)

3. Значення лишайників у природі та практичній діяльності людини

Повідомлення учнів та (за потреби) доповнення вчителя.Основні напрямки:– відіграють значну роль у рослинному покриві тундрових та

лісових екосистем; – беруть участь у хімічному вивітрюванні гірських порід,

часто є піонерами в освоєнні нових територій;– є цінним кормом для оленів завдяки високому вмісту вуг-

леводів;– використовуються для біоіндикації стану навколишнього

середовища завдяки неоднаковій чутливості різних видів до за-бруднення атмосфери (ліхеноіндикація);

– за віком таломів лишайників (може сягати кількох сотень чи навіть тисяч років) у геології встановлюють вік льодовико-вих морен, гірських відслонень тощо;

– використовуються для отримання антибіотиків (цетрарія, кладонія, пармелія, уснея), ароматичних речовин та фіксаторів запахів (лобарія, евернія);


– лишайникову манну вживають у їжу жителі пустельних районів Середнього Сходу, в Японії вважають делікатесом умбі-лікарію їстівну;

– види, що живуть на деревах, не завдають їм безпосередньої шкоди, оскільки не є паразитами, але можуть слугувати місцем укриття та розмноження комах-шкідників.


То чого ж більше від грибів і лишайників: шкоди чи користі?

Заповнення таблиці в зошиті «Роль грибів та лишайників»

VІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬПрирода ідеальна. У природі немає нічого зайвого, бо це зай-

ве їй просто не потрібне. Природа проста, її легко зрозуміти, якщо хоч трохи поцікавитися її законами, природа проста, бо немає людського розуму, який здатен придумувати різні під-ступні плани. Природа мудра, все і завжди має своє пояснення. А чи можете ви пояснити усі свої вчинки? Тому будьте мудрими і майте позитивний вплив на людей.

VІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯПовторити тему «Гриби», підготуватися до уроку-турніру.Об’єднатися у команди і придумати короткі речення-харак-

теристики грибів та лишайників. Наприклад. Гриби за спосо-бом живлення є: сапротрофи, симбіотрофи, паразити.

Знайти відповіді на запитання.1. Деякі гриби синтезують дуже сильні отруйні речовини.

Навіщо грибам така «страшна зброя»?2. Досить багато видів грибів є хижаками (хоча за своєю

суттю практично всі вони недружелюбні і є причиною загибелі багатьох рослин і тварин). За рахунок чого гриби можуть вести хижацький спосіб життя?

3. Чи є у світі «ходячі гриби»? Якщо так, то як вони пере-суваються?

4. У реакторі Чорнобильської АЕС у 2002 році було вияв-лено гриби, при цьому вони почувалися чудово. І навіть більше


того, радіація їм була потрібна для того, щоб жити (як рослинам сонце). Як ці гриби використовували життєвонебезпечне випро-мінювання?

5. Чи можна розглядати лишайник не як симбіотичний спосіб співіснування організмів, а паразитичний?

УРОК 58

ЦАРСТВО ГРИБИ

Мета: поглибити й узагальнити знання учнів із цієї теми; розвивати предметну, міжпредметну та комунікативну компетентності; вихо-вувати ціннісне ставлення до природи і праці.

Тип уроку: узагальнення та закріплення знань, умінь, навичок (ігрове навчання).

ХІД УРОКУ


Повідомлення про порядок проведення турніруКоманди отримали 5 запитань;у грі бере участь 4 команди, які по черзі змінюють роль «до-

повідача», «опонента», «спостерігача».команди можуть ставити будь-які запитання з теми «Гри-

би»;кожен член команди може відповідати тільки один раз;запитання доповідачу можуть ставити всі члени команди;після постановки загального питання дозволяється обгово-

рення всією командою;діяльність команд-суперниць полягає в тому, щоб уважно

стежити за правильністю відповідей;після основної доповіді команда може доповнити допові дача;після доповідача виступає опонент. Він аналізує виступ і до-

повнює його, вказує на неточності та помилки, допущені у відповіді доповідача;


після виступу опонента допускається полеміка між опонен-тами й доповідачем, а також можлива міні-дискусія між ко-мандами-конкурентами;

після виступу опонента, рецензента та загальної дискусії вчитель оцінює їх роботу.

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ОЧІКУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ, МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВСьогодні ми маємо можливість не тільки продемонструвати

рівень засвоєння знань із теми «Гриби», а й показати, наскільки кожен працьовитий, розумний, толерантний і вміє відстоювати свою думку, використовуючи самостійно здобуті знання.

ІІІ. ЗАСТОСУВАННЯ УЧНЯМИ ЗНАНЬ І ВМІНЬ У НЕСТАНДАРТНИХ УМОВАХ

Раунд 1. Розминка «Розумній голові досить двох слів»

Кожна команда по черзі починає речення-характеристику, яке команда суперника повинна продовжити. Якщо зробити цього не може, право відповіді переходить до іншої команди.

Раунд 2. Бої «Кожен має право на помилку, але не кожному

дозволено вчасно помітити її»Лідери команд проводять жеребкування. Кожен вибирає по-

рядок ролі «доповідача», вчитель визначає команду «опо-нента».

Лідер команди доповідача шляхом сліпого жеребкування обирає запитання для доповіді.

Перелік запитань турніру1. Деякі гриби синтезують дуже сильні отруйні речовини.

Навіщо грибам така «страшна зброя»?2. Досить багато видів грибів є хижаками (хоча за своєю

суттю практично всі вони недружелюбні і є причиною загибелі багатьох рослин і тварин). За рахунок чого гриби можуть вести хижацький спосіб життя?

3. Чи є у світі «ходячі гриби»? Якщо так, то як вони пере-суваються?


4. У реакторі Чорнобильської АЕС в 2002 році було вияв-лено гриби, при цьому вони почувалися чудово. І навіть більше того, радіація їм була потрібна для того, щоб жити (як рослинам сонце). Як ці гриби використовували життєвонебезпечне випро-мінювання?

5. Чи можна розглядати лишайник не як симбіотичний спосіб співіснування організмів, а паразитичний?

Гра команд

Оцінка учасників гри і виставлення балів командам

ІV. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ РОБОТИ НА УРОЦІ

V. ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯПідготуватися до тематичного контролю знань.

273

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева И. И. Ботаника / И. И. Андреева, Л. С. Родман. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : КолосС, 2002. – 488 с.

2. Анісімов А. П. Концепції сучасного природознавства. Біоло-гія / А. П. Анісімов. – Владивосток : ТІДОТ ДВГУ, 2000.

3. Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия / ред. А. П. Горкин. – М. : Росмэн-Пресс, 2006. – 560 с. – (Се-рия: Современная иллюстрированная энциклопедия).

4. Биология / Н. Грин, У. Стаут, Д. Тейлор. – М. : Мир, 1990.5. Макрушин М. М. Фізіологія рослин / М. М. Макрушин,

Є. М. Макрушина, Н. В. Петерсон, М. М. Мельников ; за редакцією професора М. М. Макрушина. – Вінниця : Нова Книга, 2006.

6. Мамонтов С. Г. Введення в цитологію : підручник / С. Г. Ма-монтов. – М. : Дрофа, 2004.

7. Мусієнко М. М. Біологія. 7 клас / М. М. Мусієнко, П. С. Слав-ний, П. Г. Балан. – К. : Генеза, 2007.

8. Мусієнко М. М. Фізіологія рослин / М. М. Мусієнко. – Київ : Фітосоціоцентр, 2001.

9. Павлов І. Ю. Біологія : навч. посіб. / І. Ю. Павлов, Д. В. Вах-ненко, Д. В. Москвич. – Ростов-на-Дону : Видавництво «Фе-нікс», 2002. – 608 с.

10. Стеблянко М. І. Ботаніка.Анатомія і морфологія рослин : навч. посіб. / М. І. Стеблянко, К. Д. Гончарова, Н. Г. Закор-ко ; за ред. М. І. Стеблянка. – К. : Вища школа, 1995. – 384 с.

11. Технологічна освіта: досвід, перспективи, проблеми. – 2009. – № 3–4.

12. Тимонин А. К. Ботаника. Том 4. Систематика высших рас-тений. Книга 2 : учебник для студ. высш. учеб. заведений / А. К. Тимонин. – М. : Издательский центр «Академия», 2009. – 352 с.

13. Ткаченко Н. М. Ботаніка : підручник / Н. М. Ткаченко, А. Г. Сербін. – Х. : Основа, 1997. – 432 с.

14. Чернінський А. О. Історія мікроскопів / А. О. Чернінсь-кий. – К. : ННЦ «Інститут біології» Київського національно-го університету ім. Тараса Шевченка.


Інтернет-джерела

1. onlinenews.rv.ua2. studentam.net.ua3. archive.nbuv.gov.ua4. archive.nbuv.gov.ua5. people.su/ua6. http://www.som.org.ua/7. pravda.if.ua/8. atak.org.ua9. narodna-osvita.com.ua10. acherontiella.livejournal.com11. morphology.dp.ua12. http://byology.ru13. kolosok.org.ua14. shkolyar.in.ua15. Библиотека электронных пособий «Биология. 6–9 класс»

КиМ, 2003 г. http://kuchka.info/16. festival.1september.ru17. intranet.tdmu.edu.ua

275

ЗМІСТ

Від автора ........................................................................3

ВСТУПУРОК 1

Біологія – наука про життя. Основні властивості живого ........4

УРОК 2

Різноманітність життя. Науки, що вивчають життя ..............9

УРОК 3

Поняття про віруси ......................................................... 15

УРОК 4

Методи біологічних досліджень ........................................ 20

Тема 1. КЛІТИНАУРОК 5

Мікроскопічні методи вивчення природи. Лупа і мікроскоп, історія винайдення, їх будова та використання ................... 23

УРОК 6

Будова світлового мікроскопа та робота з ним ..................... 29

УРОК 7

Клітина – одиниця живого. Історія вивчення клітини. Хімічний склад та основні органоїди клітини ..................... 33

УРОК 8

Виготовлення мікропрепаратів шкірки цибулі та їх розгляд за допомогою мікроскопа ............................... 40

УРОК 9

Будова клітини рослин на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівнях .............................. 43

УРОК 10

Будова рослинної та тваринної клітини .............................. 47

УРОК 11

Основні процеси життєдіяльності клітин. Обмін клітини з навколишнім середовищем ........................ 50


УРОК 12

Основні процеси життєдіяльності клітини. Поділ клітин та їх ріст ..................................................... 53

УРОК 13

Основні положення сучасної клітинної теорії ...................... 56

УРОК 14

Клітина – найменша одиниця живого ................................ 59

Тема 2. ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ. ПЕРЕХІД ДО БАГАТОКЛІТИННОСТІ

УРОК 15

Бактерії – найменші одноклітинні організми ...................... 61

УРОК 16

Значення бактерій у природі та житті людини .................... 68

УРОК 17

Одноклітинні еукаріоти ................................................... 72

УРОК 18

Одноклітинні твариноподібні організми, середовища існування, будова, процеси життєдіяльності, роль у природі ................................................................ 76

УРОК 19

Одноклітинні водорості та гриби ....................................... 77

УРОК 20

Колоніальні організми. Перехід до багатоклітинності ......... 84

УРОК 21

Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності ........ 88

Тема 3. РОСЛИНИУРОК 22

Фотосинтез – характерна особливість рослин ...................... 90

УРОК 23

Дихання та живлення рослин ........................................... 97

277

УРОК 24

Рухи у рослин ............................................................... 101

УРОК 25

Будова рослин на тканинному рівні ................................. 107

УРОК 26

Корінь: будова та основні функції .................................... 111

УРОК 27

Кореневі системи. Видозміни коренів .............................. 116

УРОК 28

Пагін: зовнішня будова, основні функції .......................... 121

УРОК 29

Стебло – осьова частина пагона ....................................... 126

УРОК 30

Зовнішня будова, різновиди, розташування та функції листка як бічної частини пагона ...................... 130

УРОК 31

Внутрішня будова листка у зв’язку з його функціями ........ 134

УРОК 32

Видозміни пагона та його частин ..................................... 136

УРОК 33

Розмноження рослин: статеве та нестатеве. Способи вегетативного розмноження ............................... 142

УРОК 34

Квітка – орган статевого розмноження ............................. 147

УРОК 35

Суцвіття ...................................................................... 154

УРОК 36

Запилення у квіткових рослин. Пристосування у рослин до різних способів запилення .......................................... 158

УРОК 37

Запліднення у квіткових рослин ..................................... 163

УРОК 38

Насіння: будова, функції, умови проростання ................... 167

Зміст


УРОК 39

Плід: будова, різновиди, поширення ................................ 172

Тема 4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИНУРОК 40

Різноманітність водоростей ............................................ 176

УРОК 41

Поняття про вищі спорові рослини. Чергування поколінь у вищих спорових. Умови виходу рослин на сушу .............. 182

УРОК 42

Загальна характеристика мохів, середовище життя, пристосувальні риси будови та життєдіяльності ................ 190

УРОК 43

Плауни та хвощі ........................................................... 194

УРОК 44

Папороті – літературно-біологічний об’єкт (урок знаходження істини) ............................................. 199

УРОК 45

Загальна характеристика голонасінних. Різноманітність голонасінних ......................................... 205

УРОК 46

Покритонасінні (квіткові) рослини .................................. 213

УРОК 47

Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних рослин ............................................ 216

УРОК 48

Екологічні групи та життєві форми рослин ....................... 218

УРОК 49

Рослинні угруповання. Значення рослин для існування життя на планеті Земля та для людини ............................ 226

УРОК 50

Кімнатні рослини та догляд за ними ................................ 232

279

Тема 5. ГРИБИУРОК 51

Поняття про гриби, особливості їх будови, живлення та розмноження ............................................. 239

УРОК 52

Особливості будови грибів, їх класифікація ...................... 244

УРОК 53

Гриби їстівні та неїстівні. Отруйні гриби .......................... 248

УРОК 54

Мікроскопічні гриби: цвілеві гриби та дріжджі ................. 251

УРОК 55

Фітопатогенні та зоопатогенні паразитичні гриби .............. 255

УРОК 56

Характеристика лишайників .......................................... 262

УРОК 57

Значення грибів і лишайників у природі та житті людини ........................................................................ 267

УРОК 58

Царство Гриби .............................................................. 270

Список використаних джерел ......................................... 273

Зміст

Навчальне видання

Дячук Тетяна Андріївна

Усі уроки біології в 6 класі. Конспекти уроків

Книга для вчителя

Редактор А. С. ПаньковаКомп’ютерне верстання У. М. Зарицької

Формат 60х84/16. Ум. друк. арк. 16,28.Тираж _00 пр. Зам. № 793.

Видавництво «Аксіома», вул. Уральська, 30а, м. Кам’янець-Подільський, 32300.

Тел./факс: (03849) 3-90-06. E-mail: [email protected].Друк ПП «Аксіома».

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 1808 від 26.05.2004 р.

Date post:	28-Jan-2023
Category:	Documents
Upload:	khangminh22
View:	0 times
Download:	0 times

УСІ УРОКИ БІОЛОГІЇ В 6 КЛАСІ. КОНСПЕКТИ УРОКІВ Книга ...

Documents