Мистецтвофотографії

       "A photographer's main instrument is his eyes. Strange as it may seem, many photographers choose to use the eyes of another photographer, past or present, instead of their own. Those photographers are blind." Manuel Alvarez Bravo, Mexico, 1986

Фотографувати означає Фотографувати означає привласнювати привласнювати сфотографовану річ. Ця сфотографовану річ. Ця дія — вступ у певні дія — вступ у певні відносини зі світом, які відносини зі світом, які відчувають як знання, — відчувають як знання, — отже, як силу.отже, як силу.

.

Технічні засоби фотографії звели до мінімуму витрати людських зусиль для отримання достовірного зображення: кожен бажаючий може фіксувати обраний ним об'єкт. Технологічна сторона зйомки знаходиться у веденні фототехніки. Тут існують свої традиції і специфічні параметри майстерності. Однак при цьому призначення техніки інше: не забезпечення повного ефекту "наслідування", а навпаки, вторгнення, цілеспрямована деформація відображення з метою виділення характеру і значимості людського ставлення до виглядає

Знімати в кольорі лише тоді, коли це має принципове Знімати в кольорі лише тоді, коли це має принципове значення, коли без кольору неможливо передати те, значення, коли без кольору неможливо передати те, що задумане.що задумане.

Фотографія — елегійне, присмеркове Фотографія — елегійне, присмеркове мистецтво. Більшість сфотографованих мистецтво. Більшість сфотографованих об'єктів — саме тому, що вони об'єктів — саме тому, що вони сфотографовані, — набувають певного сфотографовані, — набувають певного пафосу. Який-небудь бридкий чи гротескний пафосу. Який-небудь бридкий чи гротескний об'єкт може зворушувати, бо увага об'єкт може зворушувати, бо увага фотографа надала йому гідності. Який-фотографа надала йому гідності. Який-небудь гарний об'єкт може породжувати небудь гарний об'єкт може породжувати жаль, бо вже постарів, або зіпсувався, або не жаль, бо вже постарів, або зіпсувався, або не існує.існує.

Усі фотознімки — це momento mori. Сфотографувати — це стати причетним до смертності, вразливості й мінливості іншої людини (або речі). Саме роблячи зріз цієї миті й заморожуючи її, всі фотографії засвідчують безжальну ходу часу.

Фотографувати людей означає чинити насильство над ними, бачачи їх так, як вони

ніколи не можуть побачити себе, і знаючи про них таке, чого не знають вони; це перетворює

людей в об'єкти, якими можна символічно оволодіти. Якщо фотоапарат — це

сублімований варіант вогнепальної зброї, фотографування когось — сублімоване

вбивство, тобто тихе вбивство, цілком відповідне сумній, переляканій добі. 

Зрештою люди, може, навчаться позбуватися своєї агресії за допомогою не так зброї, як фотоапаратів, і винагородою буде ще більше заповнений образами світ.

Від самого початку професійна фотографія здебільшого означала класовий туризм у широкому розумінні, а більшість фотографів поєднувала огляди соціальних злиднів із портретами відомих осіб або товарів (предмети високої моди, реклама) і дослідженнями голої натури.

Чимало видатних фотографів XX ст. (приміром, Едвард Штайхен, Біл Брендт, Анрі Картьє-Бресон, Ричард Ейвдон) теж вдавалися до раптових змін соціального рівня та етичного значення своєї тематики. Можливо, найразючіший контраст становить довоєнна й післявоєнна кар'єра Біла Брендта.