Методика викладання української мови в початкових класах Укладач: С.М.Лупенко-Ковтун, викладач української мови та методики викладання української мови в початкових класах, голова П(Ц)К словесників Даний посібник містить опорні плани- конспекти, схеми з усіх розділів методики викладання української мови в початкових класах; тематичні карти; короткий термінологічний словник дидактики. Зміст посібника є зоровою опорою для організації різних форм роботи на заняттях з методики викладання української мови в початкових класах. Друкується за рішенням педагогічної ради Володимир-Волинського педагогічного коледжу ім. А.Ю.Кримського Протокол № від Волинська обласна рада ВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю.Кримського» С.М. Лупенко-Ковтун Методика викладання української мови в початкових класах (опорні плани-конспекти, тематичні картки)
Transcript
Методика викладання української мови в початкових класах
Укладач: С.М.Лупенко-Ковтун, викладач української мови та методики викладання української мови в початкових класах, голова П(Ц)К словесників
Даний посібник містить опорні плани-конспекти, схеми з усіх розділів методики викладання української мови в початкових класах; тематичні карти; короткий термінологічний словник дидактики. Зміст посібника є зоровою опорою для організації різних форм роботи на заняттях з методики викладання української мови в початкових класах.
Друкується за рішенням педагогічної ради Володимир-Волинського педагогічного коледжу ім. А.Ю.Кримського
Протокол № від
Волинська обласна радаВКНЗ «Володимир-Волинський педагогічний
коледж ім. А.Ю.Кримського»
С.М. Лупенко-Ковтун
Методика викладання української мови в початкових класах
(опорні плани-конспекти, тематичні картки)
2011р.
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНС ЬКОЇМОВИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА НАУКА
Методика викладання української мови в
початкових класах - це педагогічна наука, що
визначає теоретичні засади навчання мови учнів 1-4
класів і рекомендує найефективніші методи і
прийоми удосконалення мовленнєвого розвитку
молодших школярів, формування у них засобами
мови і літератури наукового уявлення про мову як
знакову систему.
Щоб успішно навчити дітей, треба;
і) визначити зміст навчання;2) мати матеріал для роботи з учнями;2) розробити методи і прийоми викладання
предмета.У яких документах усе це втілюється?
1. Зміст визначає програма.2. Наповнення цього змісту представлене в
букварі, підручниках з української мови.3. Рекомендації і вказівки щодо методів і
прийомів навчання викладаються у посібниках для вчителів, спеціальних журналах.
Методика викладання мови педагогічна наука,
тому що предметом її дослідження є процес
оволодіння українською мовою в умовах навчання
дітей у школі.
Форми наукових досліджень.
1. Цілеспрямоване спостереження за
процесом освоения учнями
програмованого матеріалу.
2. Вивчення позитивного, передового
досвіду колег, відомих педагогів
сучасності.
3. Участь у проведенні експерименту.
Мета курсу - озброїти майбутнього вчителя не
тільки теорією цієї науки, а й найефективнішими
формами організації навчального процесу,
найдоцільнішими методами і прийомами навчання
молодших школярів на сучасному етані розвитку
школи.
1 2
Предмет "українська мова" у 1-4 класах є
початковою ланкою у вивченні рідної мови
Зміст завдань предмету, визначених програмою.
1. Сформувати у молодших школярів уміння
осмислено читати, говорити і писати.
2. Збагачувати мовлення учнів.
3. Дати початкові відомості з мови і літератури.
4. Розвивати інтерес і увагу до мовлення (свого і
чужого).
5. Розширювати уявлення дітей про навколишню
дійсність.
6. Сприяти загальному розвитку і вихованню
школяра.
Реалізацію завдань регламентує програма з
української мови, яка містить три розділи:
І - Навчання грамоти і розвиток мовлення
II - Читання і розвиток мовлення
III - Мова і мовлення, правопис і розвиток
мовлення.
3
Перед тими, хто вивчає курс методики рідної
мови, стоять завдання:
- усвідомити вимоги шкільної програми,
- зрозуміти структуру шкільних
підручників;
- засвоїти теоретичні основи методики:
- ознайомитись з практикою роботи вчителів
початкових класів:
- навчитись визначати конкретні методи,
прийоми і навчальний матеріал з кожного
розділу шкільного курсу мови.
4
Наукові основи методики початкового навчання української мови:
~ психологія як наука, що дає знання
психолого-фізіологічних особливостей
розвитку молодшого школяра, допомагає
здійснювати індивідуальний підхід,
озброює вчителя, вмінням формувати
навчальний мотив у школяра;
- педагогіка, зокрема дидактика - розділ
педагогіки, який визначає загальну теорію
освіти, і навчання, виховання в процесі
навчання; в основу методики покладені
дидактичні принципи: виховую чого
розвиваючого навчання, науковості
ідоступності виучуваного матеріалу.
систематичності і послідовності, активності
пізнавальної діяльності, розвитку
самостійності. свідомості і міцності
засвоєння знань, зв'язку теорії з практикою,
наочності;
~ мовознавство;~ літературознавство.
5
Принципи навчання дітей рідної мови, тобто
основні теоретичні положення, які визначають відбір
методів, прийомів навчання.
1. Принцип уваги до матерії мови, до розвитку
мовних органів.
2. Принцип розуміння мовних значень -
лексичних і граматичних, ролі морфем і
синтаксичних одиниць.
3. Принцип оцінки виразності мовлення.
4. Принцип розвитку чуття мови
5. Принцип координації усного і писемного
мовлення.
Методи - це способи, завдяки яким досягають
певних результатів у пізнанні предмета
науки; способи взаємодії вчителя і учнів,
спрямованні на досягнення цілей
навчання.
Прийоми -- конкретні шляхи застосування
методу, якими оперує вчитель, щоб
навчати дітей.
6
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
Класифікацію всіх існуючих методів навчання грамоти
здійснюють за двома критеріями:
1- яка мовна одиниця клалася в основу навчання
грамоти (буква, звук, склад, слово);
2- який прийом роботи (аналіз чи синтез) був
провідним у процесі оволодіння грамотою.
За першим критерієм виділяють методи:
буквоскладальний, звуковий, складовий і метод цілих
слів.
За другим критерієм методи . діляться на
аналітичні синтетичні і аналітико - синтетичні.
7
Сучасний звуковий аналітико синтетичний метод
навчання грамоти
Цей метод ґрунтується на таких науково-методичних
- предметом читання є позначена буквами звукова будова слова;
- початкові фонетичні уявлення діти мають одержувати тільки на основі спостережень
за відповідними одиницями живого мовлення (звук, голосний, приголосний) з належним усвідомленням їх істотних ознак;
- початку ознайомлення дітей з буквами передувати період практичного засвоєння звукової системи рідної мови (добукварний період);
Провідні принципи методу1. Формування початкових умінь читати й
писати має іти від звука до букви,2. Одночасно-иаралельне опрацювання
парних твердого і м'якого приголосних, що позначаються на письмі однією буквою.
3. Забезпечення складового читання вже на початку ознайомлення з новою літерою.
8
Прийоми звукового аналізу
1. Підкреслене вимовляння одного із звуків у слові.
Домовляння...
2. Впізнавання і виділення із слів вірша,
скоромовки, потішки найчастіше
вживаного звука.
3. Виділення звука із слова та спостереження
за його артикуляцією.
4. Зіставлення слів, які розрізняються одним звуком.
5. Впізнавання певного звука у названих словах,
визначення його позиції.
6. Самостійний добір слів із певним звуком у певній
позиції.
9
Прийоми звукового син тезу
1. Утворення складу (злиття) з певних двох (трьох)
звуків.
2. Утворити склади (злиття) приголосного твердого
(м'якого) з усіма вивченими голосними.
3. До названого складу дібрати подібний, але з м'яким
(твердим приголосним).
4. Утворити за зразком сполучення голосного звука з
різними наступними приголосними (твердими і
м'якими).
5. Утворити сполучення звуків, подібні до заданого
але з іншими приголосними.
10
Синтетичні звукові вправи, спрямовані на утворення і злите
вимовляння слів
1. До даних звукових сполучень додати звук |м] і
назвати слово, яке утворилось: та-м, со-м. грі-м,. Кри-
м...
2. До даних сполучень звуків додати на початку звук [к]
і назвати утворене слово: к-лас, к-ран...
3. Додати до слова такий звук, щоб утворилось нове
слово: рука-в, коса-р, рано-к. коло-с...
4. Утворити слово із звуків, переставивши якщо треба.
їх місцями: с, н, о (сон), л, с, і (ліс), р. с, и (рис, сир;.
5. До даного складу додати інший, щоб вийшло слово:
рі (чка), риб (ка), кві (ти).
11
Основні періоди навчання грамоти
І Добукварний (2 тижні )
II Букварршй (до квітня)
III Післябукварний (квітень-травень)
Завдання добукварного періоду
1. Формування загальнонавчальних умінь і навичок.
2. Розвиток мовлення і збагачення словникового
запасу.
3. Вироблення в учнів фонетичного слуху.
4. Розвиток умінь здійснення мовного аналізу.
5. Підготовка руки дитини до письма.
12
Структура уроку на ознайомлення з новою буквою
І Підготовчі артикуляційно - слухові вправи.1. Виділення звука (твердого , м'якого ) із мовного потоку.2. Активне вимовляння звуків, спостереження за їх
артикуляційними особливостями.3. Віднесення виділених звуків до приголосних,
зіставлення твердого і м'якого на слух, позначення їх фішками.
4. Вправи на впізнавання звуків (твердих, м'яких) у заданих словах..
5. Самостійний добір учнями слів із певним звуком у різних позиціях.
6. Аналітичні та синтетичні вирави (на утворення та аналіз складів).
II Повідомлення теми уроку. Ознайомлення з новою буквою.
1. Вчитель повідомляє, що такі-то звуки позначаються на письмі такою-то буквою.
2. Зіставлення малої і великої літери.3. Ознайомлення з місцем букви у касі розрізної
азбуки.III Вправи з читання.IV Ознайомлення з текстом.
1. Вступна бесіда на тему 'тексту з використанням, ілюстрації в букварі.
2. Читання тексту вчителем.3. Колективне читання аналіз речень,
побудованих із слів і предметних малюнків.V Підсумок уроку.
13
Структура уроку письма на вивчення нової букви
I Звукові аналітико-синтетичні вправи.
II Показ зразка писаної літери.
III Аналіз будови букви з переліком її елементів.
IV Засвоєння конфігурації літери.
1. Показ написання букви на дошці з поясненням
послідовності зображення елементів.
2. "Писання'' учнями букви в повітрі.
3. Аналіз зразка букви в зошитах.
V Вправи з письма.
VI Фізкультхвилинка (між вправами).
VII Звуковий аналіз слів з наступним записом.
VIII Складання з одним із слів речення та його запис.
IX Підсумок уроку.
14
Види робіт з письма у букварний період
1. Підготовчі вправи.
2. Письмо під такт.
3. Списування (різні види)
4. Письмо під диктовку.
5. Запис по пам'ять
6. Вправи на перевірку виконаних записів.
Шляхи розвитку мовлення і мислення дітей на
уроках навчання грамоти.
1. Удосконалення звуковимови.
2. Збагачення словникового запасу.
3. Робота над реченням і зв'язним
висловлюванням.
4. Словниково-логічні вправи.
15
Коло умінь і навичок, які одержують учні в букварний період
1. Читання складів, слів і речень з усіма літерами алфавіту.
2. Читання текстів загальним обсягом до 70 слів.
3. Правильне інтонування речень.
4. Відповідь на запитання за змістом прочитаного
5. Переказування тексту монологічної та діалогічної форми.
8. Утворення невеликих зв'язних висловлювань за малюнком.
(опис, розновідь, м іркувanня)
9. Уміння здійснювати звукобуквенний аналіз.
10. Удосконалення навичок складання речень за схемами,
сюжетними і предметними малюнками, на основі створених
мовленнєвих ситуацій.
16
Уявлення про текст в учнів початкових класів, сформовані
в процесі практичних спостережень
1. Що таке текст, тема, ідея, заголовок.
2. Комунікативне призначення тексту:
розповісти, описати, висловити міркування.
3. Структура (зачин, головна частина, кінцівка).
4. Поділ на абзаци.
5. Поняття логічного наголосу, його роль.
Для закріплення уявлень про текст пропонуються
різноманітні вправи:
- розставити дані речення в логічні
послідовності:
- скласти 2-3 речення, пов'язані за змістом;
- скласти зв'язну розповідь про подію з власного
життя.
17
Практичні вміння та навички, набугі учнями у роботі
з текстом 1.Розрізняти
текст і групу речень,
2. Визначати тему і добирати заголовок.
2. Ділити нерозчленований суцільний гекст на логічно
завершені частини.
3. Складати план і відтворювати текст за планом
3. Розрізняти тексти за стилістичним забарвленням.
4. Відтворення деформованого тексту.
5. Знаходити у тексті його композиційні частини.
6. Визначати логічно наголошувані слова.
4. Виділяти і аналізувати зображувальні засоби тексту.
5. Оформляти деякі зразки текстів ділового мовлення:
лист, запрошення, оголошення.
11.Самостійно (усно і письмово) складати текст
відповідно ситуації спілкування.
18
Методика вивчення граматикиУ 1-4 класах учні повинні одержати відомості. про таке:
- будову слова і роль морфем;
- частини мови (іменник, прикметник, дієслово,
займенник, прислівник, числівник) та їх
граматичні категорії:
- елементи синтаксису (словосполучення і
речення, речення за метою висловлювання,
головні та другорядні члени (без уживання
термінів), звертання, однорідні члени
речення).
Прийоми на уроках граматики:
- повідомлення (розповідь),
- бесіда,
- спостереження за мовним матеріалом,
- граматичний розбір,
- робота з підручником.
19
Методи навчання граматики
1. Евристичний,
2. Проблемний.
3. Частково-проблемний.
4. Пояснювально-ілюстративний.
5. Репродуктивний.
4 етапи процесу формування граматичних понять
1. Аналіз мовного матеріалу з метою виділення
істотних ознак поняття.
2. Узагальнення істотних ознак, введення терміна.
3. Уточнення суті ознак поняття і зв'язків між ними та
правила виведення.
4. Виконання вправ. що вимагають
практичного застосування одержаних знань.
20
Напрями роботи над засвоєнням елементів синтаксису в
початкових класах
1. Практичні спостереження за синтаксичною будовою
та інтонаційним оформленням речень.
2. Формування уявлень про одиниці синтаксису:
словосполучення, речення, текст.
3. Засвоєння структури речення і найв
ажливіших синтаксичних понять; зв'язок між словами
у реченні, граматична основа, головні і другорядні
члени, однорідні члени речення.
4. Формування пунктуаційних навичок.
5. Формування в учнів уміння
використовувати у власному мовленні речення за
метою висловлювання та за інтонацією.
6. Застосовування набутих знань і умінь синтаксису у
практиці зв'язного мовлення.
21.
В прави з реченням
залежно від ступеня самостійності І пізнавальної активності
учнів, діляться на групи:
1. Вправи за зразком (спостереження - аналіз - відтворення -
складання власного).
2. Конструктивні (на побудову і перебудову речень).
3. Творчі вправи.
4. Синтаксичний розбір.
Робота над вивченням лексики має своїм завданням:
- збагачення словника:
- уточнення словника;
- активізація словника;
- усунення нелітературних слів.
22
Основні напрямки у роботі над уточненням і
розширенням словника учнів
1. Лексичний аналіз мови тексту.
2. З'ясування значення слів,
2. Виконання завдань на добір слів з певним
значенням.
4. Введення поданих слів у речення чи тексти.
Для пояснення семантики незрозумілих слів
учителі найчастіше вдаються до таких способів:
- демонстрація предмета чи малюнка;
- використання контексту;
- найпростіший словотворчий аналіз;
- тлумачення слова.
23
Прийоми тлумачення слів:
- розчленування загального поняття на часткові;
- підведення часткових понять під загальні;
- розгорнутий опис:
- добір слів-синонімів;
- добір слів-антоншів;
- пояснення шляхом перекладу з російської мови;
- на основі довідкових джерел.
Лексичні відомості, що засвоюються в початкових класах
практично, без вживання термінів:
- пряме і переносне значення;
- багатозначність і омонімія;
- синоніми:
- антоніми.
24
Види вправ з лексики
1. За дидактичною метою:
- вправи на пояснення значень слів;
- вправи на формування навичок вживання
слів у власному мовленні;
2. За характером розумових операцій:
- аналітичні;
- синтетичні;
- вправи на порівняння текстів чи речень;
3. За ступенем самостійності у виконанні:
- спостереження та мовним матеріалом;
- конструктивні;
- творчі;
4. За формою виконання;
- усні;
- письмові,
25*
Вивчення теми: "Будова слова"* в початкових класах
складається з таких основних етанів:
1. Підготовча робота до ознайомлення із смисловими
частинами слова, яка полягає у спостереженні за
спорідненими словами, доборі споріднених слів і
побудові речень (2 клас).
2. Ознайомлення зі специфікою і роллю морфем
(корінь, префікс, суфікс) у слові та з однокореневими
(спорідненими) словами (З клас).
3. Закріплення і поглиблення знань про морфему
будову слова, які пов'язуються із формуванням
правописних і мовленнєвих навичок (3-4 клас).
Вивчення будови слова сприяє практичному
засвоєнню процесу словотворення.
26
Типи вправ з^Будови слова"
1. На спостереження за роллю морфем у слові:
- як утворилось друге слово (вчитель вчителька);
- яка частина слова змінила його значення
(літати - перелітати):
- від якої частини мови утворилось дане слово і
якою частиною мови воно є (ліс - лісовий).
2. На заміну морфем у слові з метою утворення зовсім
іншого слова, або протилежного за значенням, або з
іншим відтінком.
3. На добір слів за схемами слів з однаковими
морфемами, але різними лексичними- значеннями.
4. На утворення слів (від однієї частини мови -іншу,
додаванням вказаної морфеми).
27
Вивчення теми "Будова слова" викликає в учнів певні
труднощі
Ці труднощі пов'язані з тим, що діти:
- аналізуючи слова, враховують лише їх зовнішнє
оформлення і не замислюються над значенням їх;
- враховуючи семантику, забувають про
зовнышнэ оформлення:
- не враховують можливість чергування звуків в
коренях:
~ не розрізняють однокорсневих слів і форм одного і
того самого слова;
- "склеюють'" корінь із префіксом:
- "склеюють" корінь із суфіксом:
- "склеюють" між собою суфікси;
- "склеюють" суфікс і закінчення.
28
Вивчення частини мови в початкових класах має на
меті;- ознайомлення учнів з такими самостійними
частинами мови, як іменник, прикметник, дієслово, числівник, особові займенники, прислівник і з службовою частиною мови, прийменником (без уживання термінів "самостійні"', "службові" частини мови);
- усвідомлення того, що кожне слово є назвою предмета ознаки чи дії і відповідає на певні питання:
- засвоєння форм словозміни передбачених програмою частин мови:
- засвоєння орфографічних правил, таких, як правопис відмінкових закінчень іменників і прикметників, особових закінчень дієслів тощо,
- розвиток усного і писемного мовлення учнів шляхом збагачення їх словника новими словами, розвитку уміння добирати слова для передачі своїх думок;
- з'ясування синтаксичної функції того чи іншого слова,
29
Вимоги загальнодидактичного і конкретно-
методичного характеру до сучасного уроку мови;
1. Єдність навчальної. розвиваючої та виховної
мети.
2. Цілеспрямованість, чіткість і внутрішня логіка
уроку.
3. Єдність розвитку мислення і мовлення учнів.
Готуючись до уроку вчитель повинен дотри му
ватись правил його організації:
- визначити триєдину мету уроку;
- підготувати зміст' навчального матеріалу;
- визначити послідовність виконання завдань уроку;
- вибрати найбільш ефективні методи і прийоми
навчання залежно від мети уроку І змісту матеріалу:
- передбачити єдину логіку розгортання діяльності
учителя і учнів;
- врахувати тип і структуру уроку.
30
Типи уроків граматики
1. Урок вивчення нової теми.
2. Урок тренувальних вправ.
3. Урок повторення.
4. Урок узагальнення і систематизації знань.
5. Комбінований урок.
6. Урок перевірки і контролю знань.
Основні етапи комбінованого уроку граматики
1. Актуалізація опорних знань учнів.
2. Мотивація навчальної діяльності школярів.
3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
4. Сприймання й первісне усвідомлення матеріалу.
5. Осмислення нових знань.
6. Узагальнення і систематизація знань..
7. Підсумок уроку.
ЗІ
Домашні завдання - форма самостійної робота учнів Вимоги
9. Контроль і перевірка рівня сформованості орфографічної
навички.
10.Робота над помилками.
Систематичність вправ забезпечується:
- диференційованим підходом до орфограм;- використанням такого дидактичного матеріалу, який
найповніше відображає виучувану орфограму;- строгою послідовністю розумових операцій;- поступовим наростанням самостійності;- зв'язком роботи над орфографією і розвитком мовлення.
34
В методиці навчання орфографії визначають такі
види вправ:
- Списування - Диктанти - Перекази
Списування - не механічне, а свідоме,
спрямоване на формування умінь запам'ятовувати
графічні образи слів.
Основні вимоги до списування - грамотність,
каліграфічна правильність і швидкість.
Види списування
1 .З підкресленням букв, написання яких
пояснюється вивченими правилами.
2. Вибіркове.
3. Із зміною форм слова.
2. З фонетико- або граматико-орфографічним
завданням.
4. З дописуванням пропущених букв.
3. З різного роду логічними завданнями на
класифікацію слів групування за
граматичними, орфографічними чи лексичними
ознаками, будовою тощо.
35
У методиці орфографії за участю аналізаторів розрізняють
такі види диктантів: слухові та зорово-слухові, за метою
розміщенні структурних компонентів уроку класного чи
позакласною читання. Незмінними залишаються лише
дві дидактичні
вимоги:
1) осмислення нового повинно йти від цілісного сприймання тексту через осмислення його до формування свого ставлення до описаного:
2) застосовувати різноманітні види робіт, найбільш результативні для досягнення мсіи уроку (вибір їх диктується темою, жанром твору, ступенем підготовки діеей).
Три етапи оволодіння способом мовленнєвої діяльності ;
- початкове ознайомлення із способами побудови зв'язних висловлювань у процесі опрацювання розділу "Текст";
- розвиток комунікативних умінь їх взаємозв'язку в процесі вивчення граматико-орфографічного матеріалу;
- взаємозв'язане навчання. розповідям, описам, міркуванням на уроках розвитку мовлення.
