УДК 598.2:591.524.23

РЕЗУЛЬТАТИ ЗИМОВИХ ОБЛІКІВ ВОДОПЛАВНИХ ТА КОЛОВОДНИХ

ПТАХІВ У РАЙОНІ ОЧИСНИХ СПОРУД м. КИЇВ 2009 – 2010 рр.

В. О. Яненко1, С. В. Пшеничний

2, А. В. Турчик

1, В. В. Казанник

1.

1 ННЦ «Інститут біології» Київський національний університет імені

Т. Шевченка 2 Fainberg Medicine School. Northwestern University of Chicago. IL USA

Протягом зимового періоду 2009 – 2010 рр. на водоймах Бортницької

очисної системи проведено серію зимових обліків птахів водно-болотяного

комплексу. Встановлено чисельність, видовий склад та біотопічний розподіл

зимуючих видів. Всього на зимівлі виявлено 20 видів. Найвище видове

різноманіття відмічено в районі вустя скидного каналу станції аерації (до

12 видів). Найчисельнішим є крижень (понад 200 ос.).

Трансформовані екосистеми, що утворилися в районах очисних споруд

великих міст, давно привертали увагу орнітологів через унікальне, не властиве

даним територіям поєднання екологічних факторів. З однієї сторони, значне

антропогенне навантаження призводить до деградації природних біотопів і,

відповідно, збідненню гніздової, типової для даної місцевості орнітофауни. З

іншої – створюються додаткові, сприятливі умови для переживання зимового

періоду низкою видів птахів, у першу чергу водно-болотяних. До таких умов,

насамперед, можна віднести теплове і органічне забруднення водойм (як

безпосередньо самих відстійників очисних споруд, так і тих, що прилягають до

них).

Характеристика досліджуваної території: Єдиною системою очисних

споруд Києва є Бортницька станція аерації, яку було введено у експлуатацію в

1965 р. Після закінчення будівництва 3-ої черги (1992 рік) потужність станції

досягла 1800 тис. м3 на добу. Надходження стічних вод на станцію складає

близько 1300 тис. м3

на добу. На станції стічні води проходять механічну та

повну біологічну очистку. Зворотні води по магістральному каналу надходять

через розсіюючий випуск у р. Дніпро нижче Києва. Для зимівлі птахів водно-

болотяного комплексу найбільше значення мають власне канал і акваторія

Дніпра у місці впадання каналу. Довжина каналу складає 9,7 км, ширина (в

середньому) – близько 4 м, значну його частину займають мілководдя. Канал

прокладено в мозаїчно заболоченій заплаві Дніпра, по берегам місцями порослий

кленом ясенелистим, кущами верби і очеретом. На виході з очисних споруд

взимку температура води в каналі сягає +17 °С, в місці впадання в Дніпро – +12

°С [1]. Площа незамерзлої привустевої ділянки, в залежності від погодних умов,

може значно коливатися. В окремі періоди Дніпро може взагалі бути вільним від

криги. Однак, навіть у найсильніші морози, тут залишається незамерзла ділянка

площею щонайменше 1 га.

Погодні умови: Протягом зимового періоду 2009 – 2010 рр. утримувалися

досить холодні кліматичні умови зі стабільним сніговим покривом. Від’ємних

значень температура повітря почала набувати вже з кінця першої декади грудня.

З початку другої декади розпочалося поступове похолодання, а з середини

грудня розпочалися значні морози (до -190С), що протрималися до 23 грудня,

після чого, до 30.12.2010 р., відбулося тимчасове потепління: температурні

показники коливалися у межах 1 – 80С вище нульової позначки. З 30 грудня по

07 січня знову встановилися морози (від -50С до -17

0С). До 12 січня температура

коливалася близько нуля. Потім знову почалося похолодання, яке в третій декаді

січня сягнуло відмітки -240С. Протягом лютого трималася стабільна зимова

погода з коливаннями температур у межах від +30С до -15

0С. Потепління

почалося лише з другої половини березня.

Нетипово холодна для останніх років зима ускладнила умови для зимівлі

водоплавних та коловодних птахів на більшості традиційних Київських

локалітетів, що підвищило значення трансформованих, "стабільних" для зимівлі

територій, до яких належать і водойми Бортницької очисної системи.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Матеріалом для даного дослідження послужили дані, зібрані під час зимових

обліків, проведених у зимовий період 2009 – 2010 рр. Обліки проводили тричі:

17.12.2009 р., 20.01.2010 р. та 12.02.2010 р. Під час обліків було використано

стандартні (з модифікаціями) методи дослідження зимуючих водоплавних та

коловодних птахів. Облік розпочинали у привустевій ділянці скидного каналу,

де використовували тотальний облік з кількох точок. Далі рухалися вздовж

каналу, у напрямку станції аерації. Оскільки вище очисних споруд розташовано

міські масиви, а прилеглі доступні водойми (озера Вірлиця, Тягле, Заплавне)

закуті у кригу, потривожені птахи вимушені рухатися у напрямку,

протилежному маршруту, що дозволяло враховували лише особини, що

опинялися за спиною дослідника.. Для визначення кількості та видового складу

птахів було використано оптичні прилади – біноклі з приближенням у межах від

8Х – 20Х, 45Х підзорна труба. Уточнене визначення і підрахунок проводили за

допомогою цифрової фото і відеозйомки з високою роздільною здатністю.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Моніторинг зимівель птахів, приурочених до даної місцевості ведеться

фахівцями протягом багатьох років, окремі результати було висвітлено в низці

друкованих праць [2; 3; 1; 4; 5; 6; 7; 8 тощо]. Як і в попередні роки, результати

обліків на даній місцевості свідчать про найвище видове різноманіття зимуючих

водно-болотяних птахів для всього Києво-Трипільського угруповання.

Причиною цього, окрім вказаних вище теплового забруднення і багатої

кормової бази, є мозаїчність ландшафту. Верхів’я каналу, попри незначну

ширину, значно заросле по берегам, що створює додаткові захисні та кормові

властивості для пастушкових. Окрім лисок (Fulica atra L., 1758) (які зимують

тут щорічно), в окремі роки тут відмічають курочку водяну (Gallinula chloropus

(L., 1758)) і пастушка водяного (Rallus aquaticus L., 1758). Однак, через

потайність даних видів, можливий їх недооблік. Також на даній ділянці

регулярно відмічають рибалочку звичайного (Alcedo atthis (L., 1758)).

Мілководдя центральної частини зручні для нічного живлення річкових качок.

Причому, під час сильних морозів над каналом утворюється густий туман, що

теж створює захисні властивості, і дозволяє птахам використовувати його для

харчування і відпочинку вдень. Захищений від наземних хижаків (у тому числі і

бродячих собак) острів у нижній частині каналу протягом останніх років

успішно використовується чаплевими (чаплею сірою (Ardea cinerea L., 1758) та

чепурою великою (Egretta alba (L., 1758))) для відпочинку і полювання. Штучна

гребля для додаткової аерації стічних вод у передвустевій ділянці дозволяє

успішно полювати норцям (малому (Podiceps ruficollis (Pallas, 1764) та великому

(Podiceps cristatus (L., 1758))). Незамерзлі узбережжя вздовж каналу дозволяють

також успішно зимувати окремим куликам, зокрема, чорнишу (Tringa ochropus

L.1758). Нарешті, вустя та привустева ділянка використовується для живлення

групою пірнаючих качок та відпочинку річкових. Також дана акваторія активно

використовується мартиновими. Наявність значної кількості качиних приваблює

в дану місцевість і орлана-білохвоста (Haliaeetus albicilla (L., 1758)).

З початку зимового періоду 2009 – 2010 рр. (коли більшість акваторії Дніпра

залишалася вільною від криги), на вказаних водоймах нами було відмічено 11

видів водно-болотяних птахів (Табл. 1). За чисельністю переважну більшість

складав крижень (Anas platyrhynchos L., 1758) – 215 особин. Інші види качиних

були представлені лише поодинокими особинами гоголя (Bucephala clangula (L.,

1758)) та креха великого (Mergus merganser L., 1758). На передвустевій частині

каналу спостерігали 1 особину чорниша. На каналі в цей період було відмічено

найвищу чисельність чаплі сірої – 12 особин. Також зареєстровано 2 особини

чепури великої. Мартинові були представлені в цей період трьома видами:

жовтоногий (Larus cachinnans Pallas, 1811) – 3 особини, сивий (Larus canus L.,

1758) – 16 особин та звичайний (Larus ridibundus L., 1766) – 12 особин. Причому

звичайні мартини живилися (вірогідно, безхребетними) у верхів’ї каналу,

плаваючи на воді. Тут же спостерігали 2 рибалочки. На Дніпрі (100 м нижче

вустя каналу) було відмічене успішне полювання дорослого орлана-білохвоста

на самку крижня. Ще одну особину орлана спостерігали над центральною

частиною каналу.

У січні видове різноманіття збільшилося (15 видів), в основному, за рахунок

качиних пірнаючої групи. Так, окрім крижня, на Дніпровській промоїні проти

вустя каналу спостерігали 25 особин черні чубатої (Aythya fuligula (L., 1758)),

самку черні морської (Aythya marila (L., 1761)), 5 особин гоголя, самку креха

малого (Mergus albellus L. 1758) і 80 особин креха великого (Mergus merganser

L., 1758). Окрім того, там же спостерігали 9 лебедів-кликунів (Cygnus cygnus (L.,

1758)), дорослу особину орлана-білохвоста, норця великого та рибалочки.

Досить цікавим є спостереження у групі черней чубатих морянки (Clangula

hyemalis (L., 1758)) – молодого самця у першому післягніздовому наряді.

Останнє спостереження даного виду для Київської області датується

02.01.1989 р. (Канівське водосховище в районі Трипільської ТЕС [9; 10].

Вірогідно, як і в попередніх випадках, має місце відхилення окремих особин (як

правило, самок і молодих) від основних міграційних шляхів. На цій же ділянці

зросла чисельність мартинів жовтоногих (40 особин), проте інші види

мартинових зникли. На каналі було відмічено 6 особин чаплі сірої, 2 – великої

чепури, 4 лиски, 3 мартини жовтоногих та 3 рибалочки.

У лютому теж було відмічено 15 видів, проте видовий склад дещо змінився.

На привустевій ділянці, окрім згаданих вище видів, було відмічено 1 особину

норця малого, самця попелюха (Aythya ferina (L., 1758)). Зросла чисельність

гоголя (15 особин) та креха великого (104 особини). Поодиноких особин креха

також відмічали й на інших ділянках. Не спостерігали лебедів, морську чернь і

креха малого. Морянка так же трималася у групі черней чубатих. На каналі було

відмічено 8 чапель сірих та 5 чепур великих, 2 лиски, 2 чорниша (на

передвустевій ділянці та верхів’ї) та 3 рибалочки. Також над каналом та

Дніпром відмічено 3 дорослих орлана-білохвоста. Чисельність, видовий склад і

розміщення мартинів залишилися такими, як і в січні.

ВИСНОВКИ

Таким чином, протягом зими 2009 – 2010 рр. на досліджуваній території було

відмічено 20 птахів вказаної групи, що складає 87% всього видового

різноманіття (23 види) Києво-Трипільського зимового угруповання за даний

період. Дані види належать до семи рядів (Podicipediformes, Ciconiiformes,

Anseriformes, Gruiformes, Charadriiformes, Falconiformes та Coraciiformes).

Найчисельнішим є крижень, проте його чисельність значно нижча, ніж в

попередні роки (зазвичай тут зимує більше тисячі особин). Найвище

різноманіття спостерігається в районі вустя каналу (до 12 видів, 80% видового

складу досліджуваної території), в основному, за рахунок качок пірнаючої

групи. Попри значну рухливість птахів, видовий склад кожного сублокалітету

(через специфічність умов) у межах досліджуваної території досить сталий і

передбачуваний. Враховуючи перераховані характеристики, дана територія є

важливим рефугіумом для водно-болотяних птахів на зимівлі, особливо в

умовах суворої зими. Проте тут неодноразово відмічали сліди браконьєрства (у

вигляді відстріляних гільз вздовж берега каналу). За свідченням працівників

станції аерації, птахи регулярно стають жертвами бомжів і бродячих собак

(переважно, у верхів’ї каналу). Тобто, не зважаючи на віддаленість від житлових

масивів і відсутність рекреаційного навантаження, птахи піддаються значному

впливу фактора турбування, що знижує ефективність зимівлі.

Таблиця 1.

Розподіл, чисельність і видовий склад водно-болотяних птахів на зимівлі у межах Бортницької очисної системи

в 2009 – 2010 рр.

Дата

(2009/201

0)

Погодні

умови

Місце

спостережен

ня

Вид

Po

dic

eps

rufi

coll

is

Po

dic

eps

cris

tatu

s

Cyg

nu

s cy

gnus

Anas

p

laty

rhyn

chos

Ayth

ya

feri

na

Ayth

ya

fuli

gu

la

Ayth

ya

mar

ila

Cla

ngula

h

yem

alis

B

uce

ph

ala

clan

gula

Mer

gus

alb

ellu

s

Mer

gus

mer

gan

ser

Ard

ea c

iner

ea

Eg

rett

a al

ba

Fu

lica

atr

a

Lar

us

cach

innan

s

L. ca

nus

L. ri

dib

undu

s

Tri

ng

a och

rop

us

Hal

iaee

tus

albic

illa

Alc

edo

att

his

17.12.2009 -16

0С,

вітер Сх, 9 м/с, сніг

Ділянка від І-шлюзу до вустя

120 10 2

2ad,

1sa

d

6ad,

1sa

d,

2ju

v

1ad

Привустева ділянка каналу, вустя, Дніпро

23

♂,

25

♀

4 1♀ 7ad 1 1ad 1

Канал 47 2 12a

d 2

20.01.2010

-120С,

вітер

ПнСх, 4

м/с, без

опадів.

Ділянка від І-шлюзу до вустя

54 4 2 3ad 1

Привустева ділянка каналу, вустя, Дніпро

1

6ad,

3sa

d

26 25 1♀ 1♂

juv 5♀ 1♀

51

♂,

29

♀

40 1ad 1

Дата

(2009/201

0)

Погодні

умови

Місце

спостережен

ня

Вид

Po

dic

eps

rufi

coll

is

Po

dic

eps

cris

tatu

s

Cyg

nu

s cy

gnus

Anas

p

laty

rhyn

chos

Ayth

ya

feri

na

Ayth

ya

fuli

gu

la

Ayth

ya

mar

ila

Cla

ngula

h

yem

alis

B

uce

ph

ala

clan

gula

Mer

gus

alb

ellu

s

Mer

gus

mer

gan

ser

Ard

ea c

iner

ea

Eg

rett

a al

ba

Fu

lica

atr

a

Lar

us

cach

innan

s

L. ca

nus

L. ri

dib

undu

s

Tri

ng

a och

rop

us

Hal

iaee

tus

albic

illa

Alc

edo

att

his

Канал 15 2 4 2

12.02.2010

-70С,

вітер

ПдСх, 8

м/с, сніг.

Ділянка від І-шлюзу до вустя

90

2

(♂

♀)

7 3 2ad 1 1ad 1

Привустева ділянка каналу, вустя, Дніпро

1 1 12 1♂ 24 1♂

juv 15

68

♂,

36

♀

34a

d,

1ju

v

2ad

Канал 107 3♂ 1 2 2 1 2

ЛІТЕРАТУРА

1. Давиденко И. В. Зимовка птиц в районе очистных сооружений г. Киева

зимой 2000/2001 гг./ И. В. Давиденко, А. В. Сыпко // Авіфауна України.

Додаток до журналу Беркут.– 2002.– Вип. 2.– С. 70 – 73.

2. Мельничук В. А. Водно-болотные угодья Киевской области как места

концентрации зимующих и колониально гнездящихся птиц /

[В. А. Мельничук, В. Н. Грищенко, Л. Ф. Кучерявая и др.].– К., 1989.–

С. 1 – 41.– Деп. в ВИНИТИ 23.01.1989 г. № 529-В89.

3. Костюшин В. А. Учеты водоплавающих птиц в районе Киева зимой

2001/2002 гг / В. А. Костюшин, А. М. Полуда, М. Н. Гаврилюк // Беркут.–

2002.– Т. 11., Вип. 2.– С. 263 – 265.

4. Лопарев С. О. Чисельність і біотопічний розподіл зимуючих

водоплавних та коловодних птахів у м. Київ / С. О. Лопарев,

С. В. Пшеничний // Сучасні проблеми екології: зб. матеріалів Всеукр.

конф. молодих вчених, 7 – 9 жовтня 2004 р.– Запоріжжя, 2004.– С. 26 –

29.

5. Костюшин В. А. Учет водно-болотных птиц в окрестностях Киева

зимой 2000/2001 гг. / В. А. Костюшин, А. М. Полуда // Вестн. зоол.–

2005.– Т. 39., Вип. 2.– С. 85 – 87.

6. Пшеничний С. В. Зимівля водоплавних і коловодних птахів Києво-

Трипільської агломерації 2005 – 2006 рр. / С. В. Пшеничний // Біологія XXI

століття : теорія практика, викладання: матеріали Міжнар. наук. конф.. –

К.: Фітосоціоцентр, 2007.– С. 241 – 243.

7. Пшеничный С. В. Динамика численности зимующих крякв в Киеве и

окрестностях / С. В. Пшеничный, С. А. Лопарев // Биомониторинг

природных и трансформированных экосистем: материалы Междунар.

науч.-практ. конф., Брест. 15 – 16 окт. 2008.– Брест: Изд-во БрГУ,

2008.– С. 127 – 133.

8. Пшеничний С. В. Зимові обліки птахів водно-болотяного комплексу в

Києві та околицях у 2008 – 2009 рр. / С. В. Пшеничний, А. В. Турчик,

О О. Мартюшева [та ін.] // Зб. наук. праць Фальцфейнівські читання.–

Херсон: ПП Вишемирський, 2009.– С. 308 – 313.

9. Грищенко В. Н. Авифаунистические находки в Киевской области /

В. Н. Грищенко // Беркут.– 2002а.– Т. 11., Вип. 2.– С. 180.

10. Грищенко В. Н. Мониторинг численности водоплавающих и

околоводных птиц на Трипольской зимовке (Киевская область) в 1984

– 1990 гг. / В. Н. Грищенко // Авіфауна України. Додаток до журналу

Беркут.– 2002б.– Вип. 2.– С. 65 – 69.