ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СПОРТУ...

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Кафедра філософії Затверджую:

Проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи

____________________________ (підпис)

Н.А. Грозовська ______________ (ПІБ)

“____”____________ 20___ р.

Голова НМР кафедри філософії к. філос. н., доц. В.І. Манжура (ПІБ)

Схвалено на засіданні кафедри

філософії

Протокол № 1 від “29”серпня 2011р.

Завідувач кафедри філософії д. філос. н., проф. Л.Д. Кривега

___________________________________ (підпис)

(ПІДПИС)

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни Культурологія Форма навчання - денна Курс - 3 Семестр - 6

Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни

Шифр галузі, найме-нування галузі знань,

код напряму, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний

рівень

Академічна характеристика Структура

Галузь знань:

0304 - Право

Напрям підготовки:

6.030402 -

Правознавство

Бакалавр / спеціаліст

Статус курсу: фаховий

Рік навчання: 2011-2012

Семестр: 6

Кількість навчальних тижнів:

17

Кількість годин на тиждень: 3

Статус курсу: фаховий

Кількість ECTS кредитів:

українських: 3

європейських: 3

Кількість годин:

Загальна: 108

Лекції: 32

Практичні заняття: 0

Самостійна робота: 76

Індивідуальна робота: 0

Вид підсумкового

контролю: залік

Робоча програма складена на основі: Основи культурології: Навчальна програма курсу. –

Запоріжжя: ЗНУ, 2011. - 15 с.

Укладач д. філос.н., проф. Таран В.О.

Запоріжжя 2011

I. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Культурологія — дисципліна в системі гуманітарної освіти студентів

вищих навчальних закладів І І І–ІV рівня акредитації. Розробка стратегії діяльності в будь-якій сфері повинна базуватися на

інтегративному, гуманітарно-орієнтованому знанні. Культурологія як наука і навчальна дисципліна і є методологічною базою такого знання. Вона надає цілісне, принципово нове бачення взаємовідносин людини зі світом, сприяє формуванню у студентів уявлень про загальнолюдські цінності та національні пріоритети, моделюванню їх поведінки в умовах сучасної глобалізації інформаційного простору. Культурологічна освіта майбутнього фахівця

покликана забезпечити осягнення ним насамперед культурного мислення, що

утворюється співвіднесенням людини із соціальним і природним середовищем у

межах певної національної або історичної системи культурних координат.

Сучасні студенти мають бути готові здійснювати професійну діяльність у

полікультурному світі. Тому й культурологічна освіта студентів повинна бути

полікультурною по сутті, розкривати множинність культурних систем,

формувати досвід культуротворчої діяльності, спрямованої на визначення

соціально-функціональної ролі майбутнього фахівця та способів його

входження в соціальну практику, пошуків культурно-детермінованих шляхів

вирішення особистісних і професійних проблем.

Пропонована навчальна програма складена на основі галузевих

стандартів з підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем

«бакалавр» , «спец іал і ст» , в яких визначено вимоги до здатностей

випускників та системи знань і вмінь, що мають бути сформовані у них у

процесі вивчення культурології. У результаті вивчення дисципліни «Основи культурології» бакалавр і

спеціаліст повинен

знати:

• загальні проблеми культурології та її місце в розвитку суспільства; типи

і форми культур, основні культурно-історичні центри і регіони, закономірності їх еволюції та функціонування; особливості розвитку культури України в

контексті світової (зокрема, європейської) культури;

• роль культури і науки в розвитку цивілізації, їх співвідношення і пов’язані з ними сучасні соціальні, економічні та етичні проблеми;

• структуру розвитку культури людства, основні культурно-історичні епохи, їх здобутки у матеріальній та духовній сферах, у різних галузях науки та видах мистецтва;

• різні картини (моделі) світу та місце людини в ньому;

• норми, які регулюють взаємовідносини людей і ставлення людини до

навколишнього середовища; сутність суперечностей, що існують на сучасному

етапі науково-технічного розвитку, і кризи існування людини у природі внаслідок порушення рівноваги в ній; важливість вирішення сучасних

глобальних проблем;

• культурні процеси і явища, сучасні наукові методи їх дослідження на рівні, необхідному для розв’язання практичних завдань у майбутній професійній

діяльності; уміти:

• пояснити феномен культури, її роль у людському житті; способи набуття,

збереження і передавання соціального досвіду, базисних культурних цінностей;

• оцінювати досягнення культури на основі знання історичного контексту

їх створення; вести діалог як спосіб виявлення свого розуміння культурних

здобутків різних регіонів, народів і націй та визначити лінію власної поведінки в

умовах розмаїття культур;

• володіти розвиненою культурою мислення, вміти чітко і логічно

висловлювати власні думки в усній і письмовій формах; бути здатним

самостійно опановувати нові знання, критично осмислювати набутий досвід

з позицій останніх досягнень у галузі гуманітарних наук та соціальної практики.

Курс «Основи культурології» розрахований на студентів 3-го курсу

історичного факультету, освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», спеціальність

«країнознавство». Також курс «Основи культурології» розрахований на студентів 5-

го курсу історичного факультету, освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»,

спеціальність «історія», «архівознавство».

Курс складається з 2-х навчальних модулів.

II. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ №

модуля

№ нав-х

тижнів

№

теми

Теми лекцій, види інших

аудиторних занять та самостійної роботи

Обсяг, годин

Вид модульного і підсумкового

контролю та їх рейтингова оцінка

(РО)

1 Тема 1. Культура як об'єкт філософського дослідження

Лекції: Практичні заняття: Самостійна робота:

2

2

9,5

2 Тема 2. Культура як історичне та

соціальне явище


2

2

9,5

Модуль

1.

Феномен

культури

у вимірах

філософської

теорії

3 Тема 3. Моделі культурної динаміки


2

2

9,5

РО підготовки до аудиторних занять

та засвоєння теоретичного матеріалу –

6 балів

РО підготовки до лабораторних і практичних занять та опанування

практичними навичками – 12 балів

РО підсумкової контрольної роботи –

12 балів

***

4 Тема 4. Типологія культури


2

2

9,5

1 – 9 тижні (1-й півсеместр)

1 модульний контроль

(разом по 1-му модулю).

30 балів

Модуль

2

Культура як

специфічна

інформаційна 5 Тема 1. Знаково-символічна модель

культури


2

2

9,5

РО підготовки до аудиторних занять

та засвоєння теоретичного матеріалу –

6 балів

РО підготовки до лабораторних і практичних занять та опанування

6 Тема 2. Стиль у культурі. Моностильова і полістильова культури.

Масова і елітарна культури


2

2

9,5

7 Тема 3. Соціокультурні обрії постіндустріального суспільства.

Фахова культура як професійна

константа

Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:

2

2

9,5

практичними навичками – 12 балів

РО підсумкової контрольної роботи –

12 балів

***

8 Тема 4. Культурна ідентифікація та

етична свідомість

Лекції: Лабораторні заняття: Самостійна робота:

2

2

9,5

10 – 18 тижні (2-й півсеместр)

2 модульний контроль

(разом по 2-му модулю).

30 балів

Разом за два модулі 60 балів Індивідуальне завдання 20 балів Підсумковий семестровий контроль 20 балів

І семестр

Разом 100 балів

*** - участь у науково-дослідній роботі, олімпіадах, конкурсах тощо (не більше 5

балів, які входять у 30 балів за 1 модуль).

II. ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

Модуль І Феномен культури у вимірах філософської теорії

Лекція №1

Культура як об'єкт філософського дослідження

1. Культурологія як міждисциплінарний дискурс: об'єкт, мета, методи,

категорії. 2. Культурологічні парадигми (загальний огляд).

3. Проблема визначення культури: основні підходи.

4. Інформаційний, ціннісний, етичний аспекти культури.

5. Функції культури.

Література: 1. Головко Б.А. Філософська антропологія. — К., 1997.

2. Гумбольдт В. Язык и философия культуры. — М., 1985.

3. Гусейнов А.И. Соционормативная сфера культуры // Вопросы философии.

— 2008. — №8.

4. Зиммель Г. Философия культуры. — М., 1996.

5. Кассирер Э. Опыт о человеке: введение в философию человеческой

культуры // Вестник МУ. — 1993. — №1.

6. Кребер А., Клахон К. Культура. Критический анализ концепций и

дефиниций. — М., 1992.

7. Людина і культура у вимірах глобалізації. Збірник наукових статей. — К.,

2003.

8. Пелипенко А.А., Яковенко И.Т. Культура как система. — М., 1998.

9. Самосознание европейской культуры ХХ в. — М., 1991.

10. Сорокин П. Социолистические теории современности. — М., 1992.

11. Уайт Л. Поняття культури. Культурологія // Личность. Культура.

Общество. — 2004. — №1-2.

12. Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии. — М., 1990.

Лекція №2

Культура як історичне та соціальне явище

1. Питання походження культури як антропологічна проблема.

2. Культурогенез (основні підходи):

а) трудова теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс);

б) психоаналітична концепція (З. Фрейд, К.Юнг, Е. Фром);

в) ігрова модель (Й. Гейзінга, Г. Гадамер, Е. Берн);

г) інші підходи (Е. Касірер, Ю. Хабермас, М. Фуко, П. Сорокін та ін.).

3. Культура як складна самоорганізуюча система.

Література: 1. Гадамер Г. Герменевтика і поетика. — К., 2001.

2. Гадамер Г. Игра искусства // Вопросы философии. — 2006. — №8.

3. Гейзінга Й. Homo ludens. — Л., 1994.

4. Енгельс Ф. Діалектика природи. — К., 1980.

5. Кассирер Э. Эссе о человеке: введение в философию человеческой культуры

// Вестник МУ. — 1993. — №1.

6. Крутоус В.П., Явецкий А.В. Введение к статье Г. Гадамера"Игра искусства"

// Вопросі философии. — 2006. — №8.

7. Макаров А.М. П'ять етюдів. Підсвідомість і мистецтво. — К., 1990.

8. Недовольство в культуре // Философские науки. — 1989. — №1.

9. Хамитов Н. Освобождение от обыденности: искусство как разрешение

противоречий жизни. — К., 1995.

Лекція №3

Моделі культурної динаміки

1. Поняття зміни та його застосування в культурологічних контекстах: статика

та динаміка культури.

2. Еволюціоністська парадигма культурного розвитку.

3. Теорії циклічних змін.

4. Дифузіонізм. Культура як дискурс.

Література: 1. Визгин В. П. Онтологические предпосылки «генеалогической» истории

Мишеля Фуко // Вопросы философии. — 1998. — № 1.

2. Гуревич П.С. Бессознательное как фактор культурной динамики // Вопросы

философии. — 2000. — № 10.

3. Колінгвуд Дж. Ідея історії. — К., 1996.

4. Морфология культуры. Структура и динамика / под ред. Э.А. Орловой. —

М., 1994.

5. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток

людства. — К., 2000.

6. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории. — М., 1974.

7. Сорокин П. Социальная и культурная динамика. Иследование изменений в

больших системах искусства, истины, этики, права, и социальных отношений //

Вестник МУ. — 1993. — №1.

8. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1994.

9. Тойнби А. Дж. Постижение истории. — М., 1991.

10. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. — СПб. — 1994.

11. Ясперс К. Про сенс історії // Сучасна зарубіжна філософія. Течії та напрями. — К., 1996.

Лекція №4

Типологія культури

1. Проблема класифікації культурних типів та виникнення її критеріїв.

2. Специфіка східної та західної соціокультурних парадигм.

3. Історичні типи культури.

4. Культура як цивілізаційна цінність.

Література: 1. Лисовой В. Культура и цивилизация // Филосовские науки. — 1993. — №11.

2. Малявин В.В. Китайская цивилизация. — М., 2001.

3. Морфология культуры. Структура и динамика / под ред. Э.А. Орловой. —

М., 1994.

4. Павленко Ю. В. Історія світової цивілізації. Соціокультурний розвиток

людства. — К., 2000.


Модуль ІІ Культура як специфічна інформаційна система

Лекція №5

Знаково-символічна модель культури

1. Становлення смислового простору культури в процесі культурогенезу.

2. Культурний простір як простір смислових опозицій. Принципи культурного

смислотворення.

3. Культура як універсальна мова.

4. Знаково-символічна сутність культури.

Література: 1. Иорданский В.Б. О структуре архаичного коллективного представления //

Вопросы философии. — 2006. — №8.

2. Кассирер Э. Эссе о человеке: введение в философию человеческой культуры

// Вестник МУ. — 1993. — №1.

3. Кун. Н.А. Легенды и мифы Древней Греции.

4. Леви-Строс К. Первобытное мышление. — М., 1994.

5. Налимов В. Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника

личности. — М., 1998.


7. Режабек Е.Я. Становление мифологического сознания и его когнитивности

// Вопросы философии. — 2002. — № 1.

8. Смазнова О.Ф. Личность и миф. О субъекте мифической речи. — 2008. — №

6.

Лекція №6

Стиль у культурі. Моностильова і полістильова культури. Масова і елітарна культури

1. Життєвий світ як культурний інваріативний принцип.

2. Поліваріантність стилю: поняття стилю, стиль мислення, життєвий стиль.

3. Моностильова та полістильова культури.

4. Масова і елітарна культури: проблема епітаризму у філософській думці.

Література:

1. Гофкірхнер В. Життя в світі самоорганізації: змагання стилів мислення та

світобачень // Практична філософія. — 2003. — №1.

2. Зиммель Г. Философия культуры. — М., 1996.

3. Ионин Л.Т. Социология культуры. — М., 1998.

4. Налимов В. Спонтанность сознания. Вероятностная теория смыслов и

смысловая архитектоника личности. — М., 1998.

5. Ортега-и-Гассет Х. Эстетика. Философия культуры. — М., 1991.

6. Хевеши М.А. Политика и психология масс // Вопросы философии. — 1999.

— № 12.

7. Чечель Н. До історії стилістичної парадигми української культури.

Лекція № 7

Соціокультурні обрії постіндустріального суспільства. Фахова культура як професійна константа

1. Культура як соціокультурна детермінанта.

2. Феномени культури у соціальних вимірах:

а) поняття науки та наукової культури;

б) інформаційна культура;

в) культура мови та комунікації. 3. Фахова культура як необхідний принцип професійної самореалізації.

Література: 1. Волошинов А.В. Ещё раз о математической традиции красоты // Вопросы

философии. —2008. — №8.

2. Гусейнов А.И. Соционормативная сфера культуры // Вопросы философии.

— 2008. — №8.

3. Людина і культура у вимірах глобалізації. Збірник наукових статей. — К.,

2003.

4. Ожеван М.А. Людський вимір науки та наукові виміри людини. — К., 1992.

5. Толстоухов А.В., Парапан І.Г. Концептуальні проблеми глобалізації // Практична філософія. — 2003. — №1.

6. Фейнберг Е.Л. Две культуры. Интуиция и логика в искусстве и науке. — М.,

1992.

7. Хакен Г. Информация и самоорганизация. Макроскопический подход к

сложным системам. — М., 1991.

8. Чалий О. Синергетичні принципи освіти і науки. — К., 2000.

Лекція № 8

Культурна ідентифікація та етична свідомість

1. Глобалізаційні процеси в сучасній світовій культурі. 2. Ідея рівноправності культур.

3. Проблема цивілізаційних конфліктів як глобальна конфліктологічна

проблема.

4. Культурна ідентифікація (ментальність). Етична свідомість.

5. Культурологічна проблематика в українській національній традиції (загальний огляд).

Література: 1. Безклубенко С.Д. Етнокультурологія. Критичний аналіз теоретичних та

методологічних засад. — К., 2002.

2. Горський В.С. Філософія в українській культурі. — К., 2001.

3. Жайворонок В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник. — К.,

2006.

4. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. 5. Иноземцев В.Л. Расколотая цивилизация: системные кризисы

индустриальной эпохи // Вопросы философии. — 1995. — №5.

6. Макаров А. Світло українського бароко. — К., 1994.

7. Толстоухов А.В. Глобалізм як новий вимір буття України // Практична

філософія. — 2003. — №4.

8. Толстых В.И. Цивилизация и модернизация в контексте глобализации //

Философия. Наука. Цивилизация. — М., 1999.

9. Українська художня культура / за ред. І.Ф. Ляшенка.

10. Хангтингтон С. Столкновение цивилизаций. — М., 2003.

11. Чечель Н. До історії стилістичної парадигми української культури //

Практична філософія. — 2002. — №2.

III. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінар № 1 Культурологія як наука про культуру.

1. Становлення культурології як самостійної гуманітарної науки, її предмет та

основні завдання. Специфіка культурологічного підходу до вивчення культури.

2. Проблема визначення поняття «культура». Культура як спосіб існування людини.

Соціальне призначення культури (її основні функції). 3. Співвідношення понять культура і природа, культура і людина, культура і суспільство, культура і діяльність.

Основна література: 1. Гуревич П.С. Культурология: Учебник. – М.: Гардарики, 2003. – С.27-50.

2. Кармин А.С., Новикова Е.С. Культурология. – СПб.: Питер, 2004. – С.12-15; 27-

34.

3. Матвєєва Л.Л. Культурологія: Курс лекцій. – К.: Либідь, 2005. – С. 12-28.

4. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навчальний посібник.

– К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – С.7-14.

5. Шевнюк О.Л. Культурологія. Навч. посібник. – К.: Знання – Прес, 2004. – С. 17-

40.

Додаткова література: 1. Зиммель Г. Понятие и трагедия культуры // Избранные работы. – К.: Ника-Центр,

2006. – С. 80-104.

2. Уайт Л.А. Культурология // Личность. Культура. Общество. – 2004. – №1. – С.

245-251.

3. Уайт Л.А. Понятие культуры // Личность. Культура. Общество. – 2004. – №2. – С.

59-86.

Семінар № 2 Культурогенез.

1. Культурогенез як процес виокремлення людини з природного простору. Поняття

культурного простору, його загальна характеристика.

2. Основні концепції культурогенезу:

- трудова (Ф. Енгельс);

- ігрова (Й. Хейзінга); - психоаналітична (З. Фрейд);

- символічна (Е. Кассірер, Л.Е. Уайт) та інші.

Основна література: 1. Кармин А.С., Новикова Е.С. Культурология. – СПб.: Питер, 2004. – С.322-325.



– К.: Центр навч. літ-ри, 2003, 2005, 2006, 2007.


114.

Додаткова література: 1. Кассирер Э. Опыт о человеке. Введение в философию человеческой культуры

(мировоззренческий аспект) // Философские науки. – 1991. –№ 7.

2. Уайт Л. Символ: происхождение и основа человеческого поведения.

3. Фрейд З. Недовольство в культуре // Философские науки. – 1989. – № 1. – С. 89-

101.

4. Хейзинга Й. Homo ludens. – М. : Прогресс - Традиция, 1997. – С. 21-30, С. 60, С.

186-202. (або // Полис. – 1991. – № 5.)

5. Энгельс Ф. Роль труда в процессе превращения обезьяны в человека // Маркс К.,

6. Энгельс Ф. Собрание сочинений. – Т. 20. – С. 486-499.

Семінар №3 Культурна динаміка.

1. Поняття культурно-історичного процесу та культурної зміни. «Культурні революції» в історії людства, їх загальна характеристика (неолітична / аграрна,

промислова, інформаційна). Соціокультурна криза і шляхи її подолання.

2. Основні моделі культурної динаміки:

- лінійна (О. Конт, Г.Ф.В. Гегель, К. Маркс, Д. Белл та ін.);

- циклічна / полілінійна (М. Данилевський, О. Шпенглер, А.Дж. Тойнбі, П. Сорокін

та ін.).

3. Концепції дифузіонізму та «самозародження сюжетів» в культурології.

Основна література: 1. Кармин А.С., Новикова Е.С. Культурология. – СПб.: Питер, 2004. – С.325-332;

345-356; 367-417.



– К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – С. 19-21.


41.

Додаткова література: 1. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. – М., 1992.

2. Тавризян Г.М. О. Шпенглер, Й. Хейзинга: две концепции кризиса культуры //

Вопросы философии. – 1990. – № 2.

3. Тойнби Дж. Постижение истории. – М., 2006.

4. Фейблман Дж. Движение культур // Личность. Культура. Общество. – 2001. – Т. 3.

– Вып. 3(9).

5. Шанин Т. Идея прогресса // Вопросы философии. – 1998. – № 8.

6. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.

7. Ясперс К. Смисл и назначение истории. – М., 1994.

Семінар № 4 Соціокультурні світи. Схід і Захід як регіональні типи культури, характеристика їх духовно-смислового ядра.

1. Історичні типи європейської культури, визначення їх світоорієнтаційних засад

(первісна, антична, середньовічна, епохи Відродження, Нового часу, сучасна).

2. Цивілізації як соціокультурні світи.

Основна література: 1. Гуревич П.С. Культурология: Учебник. – М.: Гардарики, 2003. –С.122-136; 200-

214.

2. Кармин А.С., Новикова Е.С. Культурология. – СПб.: Питер, 2004. – С.86-128.




5. Шевнюк О.Л. Культурологія. Навч. посібник. – К.: Знання – Прес, 2004 (детально

про історичні типи культури).

Додаткова література: 1. Хантінгтон С. Зіткнення цивілізацій? // Філософська і соціологічна думка. – 1996.

– № 1-2.

Семінар № 5 Інформаційно-семіотичне розуміння культури.

1. Артефакти, смисли і знаки як культурні світи. Поняття культурного коду та

символу.

2. Знак як центральне поняття семіотики. Типи знаків і знакових систем.

3. Мова як вербальна знакова система, її функції в культурі. 4. Культурологічне розуміння тексту як сукупності знаків і смислів. Герменевтика

як мистецтво тлумачення культурного тексту.

Основна література: 1. Гуревич П.С. Культурология: Учебник. – М.: Гардарики, 2003. –С.90-103.

2. Кармин А.С., Новикова Е.С. Культурология. – СПб.: Питер, 2004. – С.15-26; 35-

62.




81.

Додаткова література: 1. Вовк О.В. Энциклопедия знаков и символов. – М.: Вече, 2006.

2. Лотман Ю.М. Внутри мыслящих миров. Человек – текст – семиосфера – история.

– М.: Языки русской культуры, 1996.

3. Сэпир Э. Избранные труды по языкознанию и культурологи. – М.: Прогресс,

Универс, 1993.

Семінар № 6 Стильове розмаїття культур.

1. Поняття культурного стилю. Стиль, традиція, канон.

2. Стиль як критерій класифікації культур. Загальна характеристика моностильової і полістильової культур.

3. Особливості елітарної і масової культури.

Основна література: 1. Матвєєва Л.Л. Культурологія: Курс лекцій. – К.: Либідь, 2005. – С. 147-170; 287-

310.



Додаткова література: 1. Вейдле В. Умирание искусства. Размышления о судьбе литературного и

художественного творчества // Самосознание европейской культуры ХХ века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. – М.:

Политиздат, 1991. – С. 268-292.

2. Маритен Ж. Ответственность художника // Самосознание европейской культуры

ХХ века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе.

– М.: Политиздат, 1991. – С. 171-207.

Семінар № 7 Культурологічні виміри сучасності.

1. Інформаційні революції в історії людства. Специфіка сучасного «інформаційного

буму».

2. Постіндустріальне суспільство та його ідеал людини. Динамічність як умова професіоналізму.

3. Культурологічні проблеми сучасної освіти.

Основна література: 1. Гуревич П.С. Культурология: Учебник. – М.: Гардарики, 2003. –С.264-265; 269-

272.





Додаткова література: 1. Петров М.К. Человек и культура в научно-технической революции // Вопросы

философии. – 1990. –№ 5.

2. Эко У. От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст.

Семінар № 8 Культурна ідентифікація та культурна універсалізація.

1. Етнічна, народна та національна культура: порівняльна характеристика.

2. Поняття ментальності, її основні рівні. Ментальність як тип культури.

3. Глобалізація як провідна тенденція сучасності, її основні прояви.

4. Національна самобутність, культурна універсалізація та міжкультурна

комунікація.

Основна література: 1. Гуревич П.С. Культурология: Учебник. – М.: Гардарики, 2003. –170-184.






212, 242-258, 295-305.

Додаткова література: 1. Бирюкова М.Л. Глобализация: интеграция и дифференциация культур //

Философские науки. – 2001. – № 1. – С. 33-42.

2. Каган М.С. Глобализация как закономерность процесса развития человечества в

ХХІ веке // Личность. Культура. Общество. – 2004. – Вып. 4 (24).

3. Федотова Н.Н. Возможна ли мировая культура? // Философские науки. – 2000. –

№ 4. – С. 58-68.

V. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

№

теми ЗАВДАННЯ Література

Форма контролю

1.

Особистість і культура. Ідеал людини в різних типах культури. Мистецтво.

1. Особистість і культура у

філософських та психологічних

інтерпретаціях.

2. Ідеал людини в різних

типах культури.

3. Мистецтво як

відображення внутрішньої форми.

4. Еволюція художньої культури (загальний огляд).

Основна література:

1. Бердяев Н.А.

Философия свободы.

Смысл творчества. —

М., 1989.

2. Гадамер Г.

Герменевтика і поетика.

— К., 2001.

3. Гадамер Г.

Игра искусства //

Вопросы философии.

— 2006. — №8.

4. Куликова И.

Философия и искусство

модернизма. — М.,

1980.

5. Макаров А.М.

П'ять етюдів.

Підсвідомість і мистецтво. — К., 1990.

6. Налимов В.

Спонтанность

сознания.

Вероятностная теория

смыслов и смысловая

архитектоника

личности. — М., 1998.

7. Романець В.А.

Психологія творчості. — К., 2002.

Додаткова література:

1. Сорокин П.

Родовая структура

социокультурных

явлений. Личность,

общество, культура как

неразрывная триада //

Человек. Цивилизация.

Общество. — М., 1992.

2. Фейнберг Е.Л.

Две культуры.

Интуиция и логика в

искусстве и науке. —

М., 1992.

3. Хамитов Н.

Освобождение от обыденности:

искусство как

разрешение

2.

Особистісний вимір культури

1. Людина як творіння і творець

культури. Культура як сфера

творчості та самореалізації людини.

2. Соціалізація, інкультурація та

культурна ідентифікація людини.

3. Поняття соціальної ролі, культурного та життєвого

сценарію діяльності. Види

культурних сценаріїв (культура

праці, культура відпочинку,

культура отримання інформації, культура спілкування, культура

навчання і т.ін.).

Основна література: 1. Гуревич П.С.

Культурология:

Учебник. – М.:

Гардарики, 2003. –С.59-

69; 163-167.

2. Кармин А.С.,

Новикова Е.С.

Культурология. – СПб.:

Питер, 2004. – С.282-

316.

3. Матвєєва Л.Л.

Культурологія: Курс

лекцій. – К.: Либідь,

2005. – С. 287-298.

4. Подольська Є.А.,

Лихвар В.Д., Іванова

К.А. Культурологія:

Навчальний посібник. –

К.: Центр навч. літ-ри,

2005. – С.322-336.

Додаткова література: 1. Козименко Л. Чи

дозволяє сучасний

стиль життя зберегти

особистісну

ідентичність? //

Філософська думка. –

2000. – № 2.

2. Крымский С.Б.

Контуры духовности:

новые контексты

идентификации //

Вопросы философии. –

1992. – № 12.

3. Линтон Р. Личность,

культура, общество //

Личность. Культура.

Общество. – М., 2001. –

Т. 3. – Вып. 1 (7).

4. Неретина С.С.

Личность через схематизм культуры //

Вопросы философии. –

1990. – № 5.

5. Савицкая Э.

Закономерности

формирования «модели

культурного человека»

// Вопросы философии.

– 1990. – № 5.

VI. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

1. Роль і місце культурології в системі гуманітарної освіти.

2. Сучасні культурологічні теорії про тенденції розвитку культури.

3. Елітарна і масова культури.

4. Співвідношення понять “культура” і “цивілізація” у межах

культурологічних досліджень.

5. Місце та роль техніки в сучасній культурі. 6. Первісність і перші зародки культури і спроби пояснення світу.

7. Модель держави і влади у Стародавньому Єгипті. 8. Світовідчуття давньосхідної людини і втілення його в мистецтві. 9. Космоцентризм античної моделі світу.

10. Ідеал людини в уяві давніх греків і римлян та його місце в античній

культурі. 11. Контркультура і субкультура в сучасному суспільстві. 12. Художня культура: сутність, особливості, значення.

13. Зародження і формування мистецтва та його видової культури.

14. Значення християнства в духовному житті і середньовічному

мистецтві. 15. Сакральне мистецтво Київської Русі. 16. Народна традиція в середньовічній культурі. 17. Літописання Київської Русі. 18. Особливості та характер художньої культури доби Відродження.

19. Європейське і українське бароко в художній культурі ХVІІ ст. 20. Класицизм, його теоретичні засади та їх втілення в художній

практиці митців.

21. Проблема формування особистості в контексті просвітницької ідеології, її теоретиків.

22. Особливості української художньої культури козацької доби.

23. Романтизм як особливий тип світогляду і художньої творчості в

контексті західної та української культур.

24. Українське національно-культурне відродження в усіх сферах духовного

життя ХІХ ст. і роль національного мистецтва у зростанні самосвідомості українського народу.

25. Оновлення методів і напрямів розвитку української художньої культури у ХХ ст.

26. Формування української професійної музики та театру.

27. Молодіжні субкультури: сутність, причини виникнення, характерні ознаки.

28. Сучасна світова культура: стан, тенденції, проблеми.

29. Сутність і специфіка культури постмодерну.

30. Формування національної свідомості та мотивації вибору ціннісних

орієнтацій у контексті парадигми виховання і самовиховання високого рівня

сучасної творчої особистості.

VIІ. ПЕРЕЛІК ЗАПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ З КОЖНОГО МОДУЛЯ І ДИСЦИПЛІНИ В ЦІЛОМУ

1. Історія формування культурології як науки.

2. Походження терміна “культура”, його сучасне значення.

3. Структура культури, її типи та види.

4. Концепції походження культури та закономірностей її розвитку.

5. Основні функції культури.

6. Поняття про духовну культуру та її форми.

7. Ранні форми культурної еволюції. 8. Осередки найдавніших державних утворень.

9. Первісність і перші зародки культури.

10. Археологічні пам’ятки культури.

11. Міфологічна модель світу, її складові. 12. Виникнення і поширення писемності. 13. Міф як явище культури.

14. Культуротворча роль релігійних уявлень давніх єгиптян.

15. Походження мистецтва та формування його видової структури.

16. Скульптура і архітектура Давньої Греції. 17. Давньоримський скульптурний портрет.

18. Концепція мистецтва Аристотеля.

19. Людина і світ у сприйманні давніх греків і римлян.

20. Релігія як світоглядна система.

21. Специфіка релігійних вчень у Стародавній Індії і Китаї. 22. Вплив релігії на види та форми культури.

23. Міфологічна модель світобудови в язичницькому світогляді давніх

слов’ян.

24. Світогляд людини середньовічної доби та її життєві цінності. 25. Виникнення християнства і перші століття його існування.

26. Формування системи християнського богослов’я, храмового

мистецтва та іконопису в культурі Візантії. 27. Теоцентризм середньовічної християнської культури.

28. Прийняття християнства в Київській Русі та його значення для

розвитку культури.

29. Символізм християнського мистецтва.

30. Романський і готичний стилі в мистецтві доби Середньовіччя.

31. Поняття про гуманізм і ренесансний антропоцентризм.

32. Художні досягнення Київської Русі. 33. Італійські митці доби Відродження.

34. Класичні твори ренесансної літератури.

35. Ренесанс в образотворчому мистецтві Північної Європи.

36. Ель Греко і Д. Веласкес як видатні представники “золотої епохи”

іспанського живопису доби Відродження.

37. Поняття про Реформацію і Контрреформацію, їх вплив на культуру

Європи.

38. Людина і світ у культурі бароко.

39. Поняття про бароко та його духовні засади.

40. Класицизм, його теоретичні засади.

41. Ідеал і домінанти класицизму.

42. “Поетичне мистецтво” Н. Буало як естетичний маніфест класицизму.

43. П. Корнель і Ж. Расін — творці класичної трагедії. 44. Новаторство французького комедіографа Мольєра.

45. Стиль бароко в українській художній культурі. 46. Рух Просвітництва, раціоналістична картина світу в його ідеології. 47. Література і філософія французького Просвітництва.

48. Стильове розмаїття мистецтва ХVІІІ ст. 49. Києво-Могилянська академія як центр української культури і освіти.

50. Видатні українські діячі культури доби Просвітництва.

51. Особливості європейського культурного життя ХІХ ст. 52. Сутність поняття “романтизм”, романтичної концепції людини і світу

в західній та українській традиціях.

53. Видатні митці-романтики в літературі, музиці, образотворчому

мистецтві ХІХ ст. 54. Модернізм, його сутність та основні течії. 55. Український театр корифеїв.

56. Авангардне мислення та новітні напрями в художній культурі ХХ ст.

57. Український мистецькій авангард ХХ ст. 58. Людина і світ у культурі постмодерну.

59. Глобальні проблеми сьогодення.

60. Культура особистості: шляхи формування.

ІХ. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ СТУДЕНТІВ

Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в традиційну 4-бальну шкалу та європейську

шкалу ЕСТS.

Інтервальна шкала оцінок встановлює взаємозв’язки між рейтинговими

показниками і шкалами оцінок.

За національною шкалою ЗА

ШКАЛОЮ

ECTS

За шкалою

університету Екзамен Залік

A 90 – 100

(відмінно) 5 (відмінно)

B 85 – 89

(дуже добре)

C 75 – 84

(добре)

4 (добре)

D 70 – 74

(задовільно)

E 60 – 69

(достатньо)

3 (задовільно)

Зараховано

FX

35 – 59

(незадовільно – з можливістю

повторного складання)

F

1 – 34

(незадовільно – з обов’язковим

повторним курсом)

2 (незадовільно) Не зараховано

Вказати, що студент повинен знати, вміти з конкретної дисципліни для отримання екзаменаційної оцінки або заліку.

Х. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА ВИДАМИ РОБОТИ ТА ФОРМАМИ КОНТРОЛЮ

Контроль успішності студентів

Формою залікового контролю роботи студентів є залік (модульний контроль), який передбачає наступні види

навчальної роботи:

Заліковий модуль № 1. Відвідування лекцій – 36 балів.

Заліковий модуль № 2. Робота на семінарах – 36 балів.

Заліковий модуль № 3. Опрацювання першоджерел – 28 бали.

Для отримання заліку студент повинен набрати від 72 до 100 балів.

ХІ. ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Культурологія / С. Абрамович та ін. — К., 2005.

2. Баканурський А. Культурологія. — К., 2004.

3. Бокань В. Культурологія. — К.: МАУП, 2000.

4. Бокань В., Польовий Л. Історія культури України. — К.: МАУП,

2001.

5. Історія культури / О. Гаврюшенко та ін. — К., 2004.

6. Історія світової та української культури / В. А. Греченко та ін. — К.,

2000.

7. Українська та зарубіжна культура / М. М. Закович та ін. — К., 2000.

8. Клапчук С. М., Остафійчук В. Ф. Історія української та зарубіжної культури. — К., 2000.

9. Культурологія / За ред. В. М. Пічі. — Л., 2003.

10. Культурологія / За ред. І. Тюрменко, О. Горбула. — К., 2004.

11. Левчук Л. Історія світової культури. — К., 2000.

12. Лобас В. Українська і зарубіжна культура. — К.: МАУП, 2000.

13. Мєднікова Г. Українська і зарубіжна культура ХХ століття. — К.,

2002.

14. Полікарпов В. С. Лекції з історії світової культури. — К., 2000.

15. Шевнюк О. Культурологія. — К., 2004.

ІІ. Додаткова

1. Арутюнов С. Народы и культуры: развитие и взаимодействие. — М.,

1989.

2. Гриценко В. Людина і культура. — К., 2000.

3. Иванов К. Многоликое средневековье. — М., 1986.

4. Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу. — К., 2000.

5. Кононенко Б. И. Большой толковый словарь по культурологии. — М.,

2003.

6. Кумацкий Л. История культуры Древней Греции и Рима. — М.,

1990.

7. Культурология. Курс лекций. Хрестоматія. Практикум / С. В. Ла- пина и

др. — Минск, 2003.

8. Лацис И. Культура Древнего Египта. — М., 1973.

9. Лихачева В. Искусство Византии. — М., 1998.

10. Обломиевский Д. Французский классицизм. — М., 1999.

11. Полікарпов В. Лекції з історії світової культури. — К., 2001.

12. Попович М. Нариси історії культури України. — К., 1998.

13. Токарев С. Ранние формы религии. — М., 1990.

14. Українська культура: історія і сучасність / С. О. Черепанова та ін. —

Л., 1994.

15. Шестаков В. Массовая культура. — К., 1990.

Date post:	02-Oct-2020
Category:	Documents
Upload:	others
View:	1 times
Download:	0 times

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД СПОРТУ...

Documents